ЛІНГВІСТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ МОВИ
ЯК ІНОЗЕМНОЇ
Матеріали
VIII Міжнародної науково-практичної конференції
14-15 травня 2010 року
Полтава - 2010
Міністерство освіти і науки України
Полтавський університет економіки і торгівлі
Полтавський інститут економіки і права ВНЗ
“Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”
Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г.
Короленка
Матеріали
VIII Міжнародної науково-практичної конференції
14 – 15 травня 2010 року
“Лінгвістичні та методичні проблеми
навчання мови як іноземної”
м. Полтава - 2010
ББК 81.1(0)
УДК 82.42(063)
Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної:
Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції / За ред.
В.К. Зернової. – Полтава: 2010. – ??????
Лін 59
у матеріалах конференції розглядаються актуальні проблеми
сучасної світової літератури та лінгвістики, теорії та практики
перекладу, висвітлюються новітні методичні концепції та педагогічні
технології викладання мови як іноземної.
Матеріали розраховані на науковців, викладачів, аспірантів та
студентів вищих навчальних закладів.
Редакційна колегія:
Зернова В.К. – д.філол.н., професор кафедри іноземних мов
Полтавського університету економіки і торгівлі, кафедри іноземних
мов та перекладу Полтавського інституту економіки і права ВНЗ
“Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”
Кияк Т.Р. – д.філол.н., професор, завідувач кафедри теорії та
практики перекладу німецької мови Київського національного
університету імені Тараса Шевченка
Науменко А.М. – д.філол.н., професор, завідувач кафедри теорії
та практики перекладу і німецької філології Чорноморського
державного університету імені Петра Могили
Воскобойник В.І. – к.філол.н., доцент, завідувач кафедри
іноземних мов Полтавського університету економіки і торгівлі
Дмитренко Р.І. – к.філол.н., доцент кафедри іноземних мов
Полтавського університету економіки і торгівлі
Іщенко В.К. – к.філол.н., доцент, завідувач кафедри ділової
іноземної мови Полтавського університету економіки і торгівлі
Ковальчук Т.І. – к.філол.н., доцент кафедри іноземних мов
Полтавського університету економіки і торгівлі
Чернуха В.І. – к.п.н., доцент кафедри ділової іноземної мови
Полтавського університету економіки і торгівлі
Шахов П.Е. – к.філол.н., викладач кафедри іноземних мов
Полтавського університету економіки і торгівлі
Відповідальний за випуск:
д.філол.н., професор кафедри іноземних мов Полтавського
університету економіки і торгівлі, кафедри іноземних мов та
перекладу Полтавського інституту економіки і права ВНЗ “Відкритий
міжнародний університет розвитку людини “Україна”
DEVELOPING STUDENTS’ WRITING SKILLS
Avramenko, V.I.
Poltava University of Economics and Trade, Ukraine
The invention of writing is thought to be one of the greatest
achievements of the mankind. The history of writing is the endless
source of studying. The scientists consider writing to have
appeared 6,000 years ago in Syria or maybe Palestine.
Who has invented writing? Most of myths claim the Gods to be the
inventors or the spirit leaders who have inspired people to invent
graphic symbols for keeping information. Islam teaches that letters
were created by God and were given to the man in secret. Greeks
considered Hermes to have inspired people on the creation of
writing. The Greek became the inventors of the real letter-sound
writing. They applied making intervals between the words and using
of punctuation.
It is known that a Cyrillic alphabet was created by people –
Cyril and Methody, but a God Voulfila helped them. The Cyrillic
writing appeared in the IX century on the basis of Glagolitsa.
Today almost 75% of the planet’s population use the sound-letter
writing. There are four alphabet families: Latin (30% of users),
Cyrillic (10%), Arabian (10%), and Indian (20%). The rest 30% use
different types of alphabet or have no it at all (the world’s
linguists say there are 128 languages without alphabet only in
Africa).
It is impossible to imagine today’s world without writing.
Writing has become a bridge among nations and generations. Writing
is a very important way of keeping and transferring information
though there are a lot of different technical ways of doing it.
Writing is the means of the development of thinking as a
cognitive process. Writing can help become a stronger thinker.
Creating an essay obliges to carefully sort out, think through, and
organize ideas in a logical, reasoned way. Writing will train mind
to think clearly, and that ability will prove to be of value in
every phase of life.
Writing is a complex process of communication which requires a
number of skills. Some people believe that writing is a ‘natural
gift’. They typically say, ‘I’m not good at writing.’ They imply
that they simply do not have a talent for writing, while others do.
The result of this attitude is that people try to avoid writing,
and when they do write, they don’t try their best. Their attitude
becomes a self-fulfilling prophecy: their writing fails chiefly
because they have brainwashed themselves into thinking that they
don’t have the ‘natural talent’ needed to write. Unless their
attitude changes, they probably will not learn how to write
effectively.
A realistic attitude about writing must build on the idea that
writing is a skill like driving, typing, or cooking; and, like any
skill, it can be learned.
The discipline of writing an essay strengthens students’ skills
as readers because they become more critically aware of other
writers’ ideas and the evidence they provide (or fail to provide)
to support those ideas.
Essay writing also helps learners become a better speaker, as
they are more prepared to develop the three basic parts of an
effective speech (e.g. a presentation)—an appealing introduction, a
solidly developed body, and a well-rounded conclusion—because of
their experience in writing three-part essays.
Many people falsely believe that writing should flow in a
simple, straight line from the writer’s head onto the written page.
But writing is seldom an easy, one step journey in which a finished
paper comes out in a first draft. The truth is that writing is a
process of continuing discovery involving a series of steps, and
those steps are very often a zigzag journey. As we write, we may
suddenly switch direction or double back. We may be working on a
topic sentence and realize suddenly that it could be a concluding
thought. What is important here to remember is that writers
frequently do not know their exact destination as they begin to
write. Very often they discover the direction and shape of a paper
during the process of writing.
At the secondary school level, writing is viewed as a kind of
verbal art, and mostly its three aspects are mastered—orthographic,
grammatical, and stylistic. How much do teachers work on developing
their learners’ writing skills during the classes? Not very much,
to be honest. Just one or two written exercises to be done at home,
a composition in the form of a letter or story. Quite a traditional
set of activities, well known since we were students ourselves.
Life itself sets new goals, and our approaches to teaching
academic writing are also changing. The written aspect of a foreign
language has gained more significance nowadays with the society
becoming more open, with real opportunities for Ukrainians to get
education, to travel, or to find a job abroad. The standards of
learners’ competence in written language have been raised. Most
tests of English as a foreign language include a writing component
to assess directly the academic writing skills of the
students-nonnative speakers of English, which does not only mean
the ability to recognize a grammatically correct form, but also to
produce an organized essay or report. For most students, it turns
to be the most problematic area and therefore should become the
matter of English teachers’ special concern.
We should definitely look for different approaches and teaching
methods for we simply cannot be satisfied with the results our
students demonstrate when it concerns their writing abilities. To
change things for better in this direction at the university level,
we have developed an intermediate 40-hour training course in
developing students’ writing skills for those gaining bachelor’s
degree in the sphere of international economics and international
management. The designed training manual ‘How to Write Effectively’
combines theoretical information concerning the steps of the
writing process, the paragraph and essay structure, methods of
paragraph development, ways of assessment of the first draft of the
paper with lots of practical activities which are intended to be
worked on in class or as individual out-of-class training.
The course enables to develop students’ communication skills
they need to succeed in a professional environment. The awareness
of paragraph and essay structure, methods of paragraph development,
“golden rules” for business correspondence, rules of dividing words
and paragraphs can surely help learners become successful writers
of essays of different types, memos, business letters, reports.
This training course also helps students develop their writing
skills focusing on accuracy in key areas of grammar. The knowledge
of noun-verb agreement, pronoun agreement, order of adjectives,
place of adverbs, expression of numbers, capitalization,
punctuation, division of words and paragraphs is of great help for
improving students’ sentence skills.
Before starting the writing course, we carried out research in
how students perceive their writing abilities compared with faculty
perceptions and actual performance. The results showed that about
90% of the students rated their writing ability as very good or
quite good. In fact, test results differed greatly from students’
confidence. The four grade ranges were: 10% - excellent; 10% -
good; about 30% - satisfactory; more than 50% - failing. The most
common failure was connected with students’ unawareness of the
essay structure. Most of the students had only a slight idea that
the traditional academic essay consists of an introductory
paragraph with a thesis statement (as a topic sentence in a
paragraph); two to four separate supporting paragraphs which begin
with a topic sentence; and a concluding paragraph which presents a
final thought about the subject of the paper, gives general closing
remarks, and brings the essay to a natural and graceful end. The
deficiency of students’ sentence skills was also rather high.
Our research proved that students’ English language proficiency
did not meet teachers’ expectations. A critical question is: to
what extent are the students aware of their deficiencies in
academic language skills? If students’ expectations are higher, it
may negatively affect their motivation. This situation calls for
raising students’ awareness of their abilities.
At the end of the writing course, the results of assessing and
evaluating writing were much more impressive: more than 60% of the
students achieved good and very good progress.
This writing course revealed one more serious problem of our
students: at the stage of revising and editing peer reviewing (i.e.
exchanging papers with a classmate, reading each other’s paper,
making comments) becomes an inevitable and very important part of
writing process. Our students are used to work individually in most
cases, and even very good writers feel nervous or shy about sharing
their writing. The task of a teacher is to persuade that both
weaker and stronger students definitely benefit from pair work.
When he/she reads a classmate’s paper, he/she can…
· practice finding topic sentences, supporting sentences, and
concluding sentences;
· notice special vocabulary or grammar;
· see different ways to do the same assignment;
· help the writer by saying what ideas are best;
· ask questions to help the writer think of more ideas;
· ask a question if it is difficult to understand anything – and
maybe the writer will think of a better way to explain.
Our experience shows that writing is a multi-sided,
time-consuming, cognitive process which is much more complicated
than it can be seen at first sight. As any other skill, writing
skills can be developed. The more we write assays, the easier the
writing process occurs, the better writers we become. Writing
should be a systematic, continuing activity for students as it can
help them find their niche on the workforce market in the tightly
competitive world.
References
1. Langan, John. Collage Writing Skills with Readings. -5th ed.
– New York: McGraw-Hill Higher Education, 2001. – 748 p. 2.
Klimenko L. How to Change Students’ Negative Attitude to Writing //
IATEFL-Ukraine Newsletter Issue. – 2007. - #19. – P. 22-23.
ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ДРУГОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Алейнікова М. Г.
Київський національний економічний університет імені Вадима
Гетьмана, Україна
Інтеграція нашої держави у єдиний європейський освітній простір
вимагає підготовки фахівців високої кваліфікації, створення умов
для вільного переходу студентів до продовження навчання в інших
європейських країнах як засобу підвищення мобільності та
працевлаштування молоді.
Одним із завдань, що постає перед українською освітою у ХХІ
столітті, є надання можливості практичного оволодіння громадянами
України більше ніж однією іноземною мовою, підготовка фахівців
економічних спеціальностей, які б мали змогу брати участь у
діловому спілкуванні іноземними мовами. Фактором, який надзвичайно
підвищує вмотивованість до навчання та його ефективність, є
подорожі та зустрічі з носіями мови, що вивчається, можливість її
практичного застосування.
Діяльність Євросоюзу в сфері мовної політики, мета якої є
збереження мовної різноманітності спільноти та сприяння оволодінню
громадянами іноземними мовами, отримала концентроване вираження в
концепції мультилінгвізму, яка є політичним гаслом і програмою дій
ЄС.
Реформування навчального процесу в Україні відбувається
відповідно до загальноєвропейських вимог, з урахуванням
інформатизації освітнього простору, налагодженням міжнародної
співпраці у науковій сфері, студентських міжнародних обмінів,
можливості здобуття другої вищої освіти та навчання за
магістерськими програмами за кордоном. Іноземна мова сьогодні є не
просто частиною культури певної нації, а й запорукою успіху,
майбутньої вдалої кар’єри студентів. Досягнення високого рівня
володіння іноземною мовою неможливе без фундаментальної мовної
підготовки. У більшості вищих навчальних закладів студенти
опановують принаймні дві іноземні мови.
План дій «Сприяння вивченню іноземних мов та лінгвістичній
різноманітності 2004-2006» був відповіддю Єврокомісії на заклик
Європейської ради та Європейського парламенту, щодо впровадження в
освітні системи країн-членів принципу «рідна мова плюс дві
іноземні» та «індикатора лінгвістичної компетентності». Він
концентрувався на трьох стратегічних сферах: вивчення іноземних мов
упродовж життя, покращення викладання іноземних мов; створення
сприятливого середовища для вивчення мов.
Своєрідність іноземної мови як навчальної дисципліни для
студентів-економістів полягає в тому, що в ході її вивчення
формуються вміння і навички користуватися чужою мовою як засобом
спілкування та засобом отримання нової, професійно значущої
інформації.
Перспектива домінування англійської мови в комунікації спільноти
уже тепер дозволяє говорити про необхідність заохочення
європейських громадян вивчати другу мову, яка не є мовою
міжнародного спілкування. Було запропоновано концепцію, суть якої
полягає в тому, щоб кожна людина вивчила легку для засвоєння
іноземну мову, яка має бути близькою до рідної. Фактично
запроваджується концепція другої іноземної мови, вивчення якої
повинно починатися в школі та тривати у вищому навчальному закладі.
Вивчення цієї мови має супроводжуватися вивченням історії, культури
та літератури народу, який спілкується цією мовою.
Іноземна мова виступає як засіб комунікації, спілкування з
представниками інших націй, отже в освіті продовжує розвиватися і
надалі культурологічний або інтеркультурний підхід у навчанні в
рамках концепції «діалогу культур», з метою формування полімовної
грамотності студентів. Викладачеві важливо знати новітні методи
викладання іноземної мови, порівняльну типологію мов, особливості
викладання другої іноземної мови, спеціальні навчальні техніки та
прийоми, щоб оптимально підібрати той чи інший метод викладання
відповідно до рівня знань, потреб, інтересів студентів. Раціональне
та вмотивоване використання методів навчання на заняттях іноземної
мови вимагає креативного підходу з боку викладача.
Перед кафедрами іноземних мов таких вищих навчальних закладів,
як Київський національний економічний університет, стоїть дуже
відповідальне завдання, а саме, підготовка майбутніх випускників
факультетів економічних спеціальностей, які вільно володіють
іноземною мовою і наділені культурою іншомовного спілкування.
Конкретний зміст визначається тим, яку мету ми ставимо перед собою:
оволодіння чи вивчення мови. Зараз ми можемо вживати ці терміни у
різних значеннях, тому що комунікативний метод навчання іноземних
мов передбачає оволодіння мовою і мовленнєвою культурою іншої
країни, а термін «вивчення мови» може використовуватися як
загальний або підкреслювати процес.
Якісна мовна підготовка студентів не можлива без використання
сучасних технологій, а сучасні технології в освіті – це
професійно-орієнтоване навчання іноземної мови, проектна робота,
застосування інформаційних, телекомунікаційних технологій,
навчальних комп’ютерних програм, дистанційних технологій у навчанні
іноземних мов, створення презентацій у програмі PowerPoint,
використання інтернет-ресурсів та ін.
Принцип рольової перспективи забезпечує організацію і охоплення
студентів різними видами н6авчальної діяльності, а саме:
1) ігрову діяльність (сюжетно-рольові і ділові ігри, рольові
ситуації і т.д.);
2) комунікативну діяльність (діалоги, диспути, дискусії,
комунікативні тренінги та ін.);
3) переконструювання навчального матеріалу;
4) діяльність моделювання.
У ході вивчення іноземної мови викладач має можливість
використовувати і соціальні мовні ігри, і професійні, які поступово
ускладнюються до ділових тренінгів. Застосування тренінгових
технологій навчання іноземної мови надає можливість сформувати у
студентів творче, аналітичне мислення і практичні навички
майбутньої ефективної професійної діяльності. Особливо корисною на
заняттях з іноземної мови виявляється дискусія, зокрема для
закріплення та активізації лексичних одиниць, що надалі зумовлює їх
вільне використання в активній мові.
Одним із поширених методів навчання є метод рольової гри, який є
активним методом навчання, засобом розвитку комунікативних
здібностей студента. Рольова гра пов’язана з інтересами студентів,
є засобом емоційної зацікавленості, мотивації навчальної
діяльності; виступає активним способом навчання практичного
володіння іноземною мовою; допомагає подолати «мовний бар’єр»
студентів, значно підвищує обсяг їх мовленнєвої практики. Це
навчання в дії.
Ефективним є також метод симуляції, який надає студентам
можливість відпрацьовувати свої навички, застосовувати знання з
метою вирішення того чи іншого завдання в так званому «безпечному
середовищі», яке імітує реальні ситуації, наприклад, у бізнесі, в
роботі компанії. Симуляції характеризуються високим ступенем
зацікавленості учасників, які, занурюючись у гру, вживаються в свою
роль, уболівають за результат, оскільки від командного духу,
швидкості прийняття рішень залежить загальний результат спільної
роботи. Завдяки симуляції у студентів формується навичка
стратегічного планування, розвивається вміння працювати в
команді.
Згідно з Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти,
для активізації розвитку часткових компетенцій, тих, що стосуються
освітньої галузі або відкриття та оволодіння іншими культурами,
ефективними є ситуації занурення в іншомовне середовище. Це
стосується не тільки студентів, а й викладачів іноземних мов, для
яких стажування у країнах, мову якої вони викладають, є необхідним
для підвищення професійного рівня і проведення наукових
досліджень.
Викладачі кафедри іноземних мов фінансово-економічного
факультету Київського національного економічного університету
протягом шести останніх років успішно впроваджують ще одну форму
активних методів навчання: студентські наукові конференції
іноземними мовами. Навички, набуті студентами у період підготовки
доповіді, під час виступу на конференції, участі у дискусіях
іноземними мовами між виступами доповідачів, участь у визначенні
найкращого доповідача з погляду учасників, як це доводить досвід,
сприяють підвищенню мобільності і конкурентноздатності майбутніх
випускників на ринку праці у різних галузях економічної,
соціально-політичної і наукової діяльності як нашої країни, так і
за кордоном.
Студенти мають бути підготовлені до свідомого використання
кількох іноземних мов у різних сферах своєї подальшої діяльності на
основі якісного сучасного автентичного навчального матеріалу. Адже
володіння іншомовними компетенціями є однією із найактуальніших
вимог роботодавців. Отже мовна, а особливо полімовна,
компетентність є однією з найголовніших умов успішного
працевлаштування та побудови кар’єри, тому студенти повинні
володіти таким рівнем знань, щоб бути готовими до усного і
письмового спілкування на професійні теми найуживанішими у світі
мовами. Потреби нашої держави у висококваліфікованих спеціалістах,
які володіють мовами на фаховому рівні, здатних до встановлення
ділових контактів і ділового співробітництва з іноземними
партнерами, уже знаходять відображення в робочих навчальних
програмах багатьох вищих навчальних закладів України.
АНГЛОМОВНИЙ ГАЗЕТНИЙ ЗАГОЛОВОК
ЯК ПОЛЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНІВ КУЛЬТУРИ
Андрусів Н.О.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,
Україна
Теза про національну детермінованість мовної свідомості не
викликає сумнівів у сучасній науковій парадигмі. Дослідження
національно-культурної складової дискурсу становить інтерес не лише
етнопсихолінгвістики (А.С. Герд, Ю.О. Сорокін,
М.І. Ісаєв, В. В. Красних), етнопсихології
(Н. М. Лебедєва, В. Ф. Петренко,
Т. Г. Стефаненко), етнолінгвістики й лінгвокультурології
(В. В. Жайворонок, М. М. Копиленко,
В. А. Маслова, Г. Г. Слишкін), але й закладає
наукове підґрунтя загальної теорії міжкультурної комунікації
(Т. Г. Грушевицька, Д. Б. Гудков,
О. П. Садохін, С. Г. Тер-Мінасова,
Є. Ф. Тарасов), що як новоутворена галузь знань
утвердилась й у вітчизняній науці (Ф. С. Бацевич,
Ж.Д. Горіна, П. М. Донець,
О. О. Селіванова).
Відомо, що мовна свідомість є культурно зумовленим феноменом,
тому передумовою успішності міжкультурної комунікації є
щонайбільший ступінь зближеності когнітивних баз комунікантів.
Відтак, вивчення сучасного англомовного газетного заголовка (далі
ГЗ) як поля дослідження феноменів культури вимагає розгляду таких
культурних знаків, що уможливлюють збереження та трансляцію
культурно-історичної інформації, яка детермінує ціннісні орієнтири
суспільства та цим сприяє глибшому розумінню англомовної ціннісної
картини світу.
При вивченні ГЗ найчастіше увага приділялася їх синтаксичній
композиції та функціям (див. напр., Вакуров В., Грицюк Л., Карим
С., Коритна М., Красноярова О., Різун В., Харченко А., Шостак М.),
залишаючи осторонь лінгвокультурологічний аспект. Актуальність
обраної теми зумовлена необхідністю вивчення прецедентних феноменів
як культурних знаків, що входять до когнітивної бази англомовної
лінгвокультурної спільноти та сприяють розумінню ідіоетнічних
особливостей цієї культури. Використання значної кількості
прецедентних феноменів в ГЗ можна розглядати як прояв наслідування
певних суспільних, історичних, морально-етичних традицій своєї
країни. Мета запропонованої розвідки – обґрунтування
лінгвокультурного потенціалу прецедентного феномена (далі ПФ) як
національно-культурної складової англомовної спільноти в ГЗ.
Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких
завдань: окреслити поняття ПФ, визначити та описати типи ПФ, а
саме: прецедентне ім’я, прецедентна ситуація, прецедентний вислів,
прецедентний текст у англомовних ГЗ для встановлення рівня
культурної маркованості останніх, проаналізувати ГЗ відповідно до
класифікації ПФ. Матеріалом дослідження слугували 1500 заголовків
англомовних видань за 2008-2010 рр.
Як відомо, культурними знаками називають прецедентні феномени
певної культури, різні за природою, з певною частотністю вживання,
які входять до колективної когнітивної бази лінгвокультурної
спільноти, значимі для кожної окремої особистості в
інтелектуальному й емоційному відношенні, асоціюються з фактами
культури певного соціуму та зберігають культурну пам'ять [3, с.
269]. Вони естетично, пізнавально та етично вагомі в культурному
просторі соціуму, тобто мають певну прагматичну цінність і можуть
бути використані в текстах впливу з метою підсилення аргументації
[2, с. 28].
Згідно з наведеним визначенням, прецедентні феномени (ПФ) 1)
добре відомі усім представникам національної лінгвокультурної
спільноти; 2) актуальні в когнітивному (пізнавальному та емоційному
) плані; 3) звертання (апеляція) до яких постійно поновлюється в
мовленні представників тієї чи іншої національної лінгвокультурної
спільноти [1, с. 58].
Як відомо, типами ПФ вважаються: ім'я (індивідуальне ім'я
відомої людини, персонажа твору, артефакту, тобто, як зазначає В.
Красних, «пов'язане з широко відомим текстом або із прецедентною
ситуацією» [1, с. 48]); ситуація (значима подія, яка реально
відбувалася в житті етносу й цивілізації; «її знаком може бути
прецедентне ім'я, або прецедентне висловлення або непрецедентний
феномен» [1, с. 47]); текст (відомий твір, актуалізований в інших
текстах, повернення до якого кероване механізмами
інтертекстуальності) і висловлення – «репродукований продукт
мовномисленнєвої діяльності; завершена й самодостатня одиниця, яка
може бути або не може бути предикативною; складний знак, сума
значень якого не дорівнює його смислу: останній завжди «ширше»
простої суми значень; до когнітивної бази входить саме прецедентне
висловлювання [1, с. 48].
За результатами дослідження, сучасний англомовний ГЗ
характеризується частою апеляцією до ПФ. В досліджуваному матеріалі
ми виокремили 875 ПФ. Результати дослідження експліцитно
репрезентовано в Таблиці 1.
Таблиця 1
Типологія ПФ у ГЗ
№
тип ПФ
Абсолютна частота
Відносна частота
1.
прецедентне ім’я
338
39%
2.
прецедентна ситуація
255
29%
3.
прецедентний вислів
182
21%
4.
прецедентний текст
100
11%
усього
875
100%
Щоб проілюструвати явище прецедентності на тлі ГЗ, розглянемо
заголовок газети “Independent”: “Small but... Is Nicolas Sarkozy
the new Napoleon?”(Thursday, 22 January 2009). В даному заголовку
відображається: 1) прецедентне імя “Napoleon”, вагома історична
постать в житті Франції, імператор 1804-1815 рр.; 2)
прецедентнаім'я ситуація – амбітність двох французьких лідерів;
«маленький зріст, великі задуми та ефектні дружини», обидва
вважали, що їх призначення - відродити Францію і змінити
самосвідомість французів. Обидва відомі своєю слабкістю до китчу та
облудності, їх об'єднує також нефранцузьке походження, зневага до
паризької еліти і намагання контролювати ЗМІ. 3) прецедентний
вислів “Small but...” – який трактується: хоча людина низька на
зріст, але завзята і дуже амбітна, в російській мові є аналог цього
виразу «маленький, но удаленький ». Наведемо ще декілька прикладів
прецедентних явищ у ГЗ: “Learning not to lose your shirt”
(Thursday, 22 January 2009), де прецедентним виступає фразеологізм
“ to lose your shirt”,що означає «збанкрутувати, змарнувати всі
свої гроші». Заголовок “Through the keyhole at the White House”
(Tuesday, 20 January 2009) також репрезентує це явище, де вираз
“through the keyhole” означає «дивитися крадькома», а
словосполучення “the White House” метонімічно репрезентує «життя у
президентській родині». У заголовку “Premature twins stable after
RAF rescue” (Monday, 19 January 2009) абревіатура “RAF” виступає
прецедентним феноменом поняття “Royal Air Force”
(військово-повітряні сили Великобританії).
З результатів, поданих у Таблиці 1, бачимо, що найбільш
поширеною групою в матеріалі дослідження є ПІ з абсолютною частотою
вживання 338 одиниць (39% від загальної кількості ПФ у аналізованих
нами ГЗ), які утворюють дві групи: 1) ім'я-символ, що вказує на
деяку еталонну сукупність певних якостей, наприклад, Al Qaeda –
„основа”, назва екстремістської мусульманської організації,
очолюваної Беном Ладеном, мета якої – встановити халіфат у всьому
світі шляхом вигнання народів, що не сповідують їхньої релігії
(Al-Qaeda Suspect From NJ Worked At 6 Nuke Plants -Philadelphia
(PA) KYW, 12.03.2010; Friend: Suspected U.S. al-Qaeda member grew
radical – USA Today, 12.03.2010); Margaret Thatcher –
прем'єр-міністр Великої Британії в 1979-1990. Перша і поки єдина
жінка на цій посаді, відома в політичних колах як «залізна леді»
(Berlin Wall: have Margaret Thatcher's fears about Germany been
proved right ? – Daily Telegraph, 09.11.2009); Martin Luther King –
активний революційний діяч XX століття в боротьбі проти нерівності
та расової дискримінації та ін. – Teen accused of vandalizing
Martin Luther King Jr. statue – Charlotte (NC), 08.03.2010. У
матеріалі дослідження знаходимо більше прикладів імен-символів,
звернення до яких пов’язано з характеристикою певної особистості,
котра відзначається мінімальним набором диференційних ознак,
специфічних для інваріанта сприйняття ПІ, і також може вказувати на
певну ситуацію – ПС, наприклад: Usama bin Laden – з одного боку,
„герой арабського світу”, підступний, деспотичний тиран, з іншого
боку, представник ісламського екстремістського руху, що
звинувачується в організації терористичних нападів на США (Close
Associate of Usama bin Laden Arrested in Pakistan – Fox News-World,
07.03.2010). Виокремлена група є найчастотнішою в досліджуваних
текстах – 212 прикладів уживання в ГЗ; 2) індивідуальне ім'я,
пов’язане із загальновідомою ситуацією для носіїв мови, як правило,
прецедентною. У корпусі дослідження знаходимо 126 відповідних
прикладів, серед них: Pentagon – головний штаб Департаменту оборони
США – Pentagon restores spousal program – Politico, 11.03.2010;
Jihad – „священна війна”, іншими словами, законна, примусова,
релігійна спроба розширити території, що належатимуть мусульманам
за рахунок територій не мусульман – 'Jihad Jane' shows
terrorism-case trend – USA Today, 11.03.2010 ; Easter Bunny –
традиційна американська страва – смажений кролик, яка щорічно
подається на стіл з нагоди Великодня – Easter Bunny comes to town
for a visit – Hagerstown (MD) Herald, 12.03.2010.
При використанні ПІ в комунікації відбувається апеляція не до
власне денотата (референта), а до набору диференційних ознак даного
ПІ, яке може бути моно- (jihad, Savior, Сreator) або полілексемним
(“holy war”, “damaged Pentagon”). Прецедентне ім'я входить до
ментального простору лінгвокультурної спільноти на відміну від ПТ
та ПС, які характеризуються наявністю інваріанта сприйняття.
Найбільш поширеними видами ПВ у матеріалі дослідження є цитати
та текстові ремінісценції. Сучасний англомовний ГЗ характеризується
частою апеляцією до фрагментів тексту священної Біблії, при чому
використовується такий різновид текстової ремінісценції як алюзія,
що полягає в співвідношенні предмета спілкування з ситуацією або
подією, описаними в певному тексті, без згадування та відтворення
значних його частин, тобто на змістовному рівні [5, с. 66]. Усього
в ГЗ налічуємо 102 приклади текстових ремінісценцій, серед них: God
bless the nurse who offered prayer – Daily Telegaph, 03.02.2009, Ed
Koch: 'God help the Democratic Party' – World Teibune, 12.11.2002;
Love a neighbor just like you'd like to be loved yourself тощо.
Фразеологічні цитати також входять до групи ПВ (80 прикладів). Вони
складаються з групи ідіом, складником семантичного представлення
яких є елемент, що експлікує зв’язок із певним прецедентним
феноменом (ПФ), значення якого культурно акцентувалося в процесі
розвитку окремої мовної спільноти і було кодифіковано в мові після
вторинного семіозису, формування нового сигніфікативного значення
та включення одиниці до нової концептуальної категорії. In
Business, Early Birds Twitter Most Effectively – Business Week,
30.11.2009, Early birds get the bargains: Area shoppers galore for
specials on Black Friday – Dover Democrat, 29.11.2009.
Іншим типом ПФ у ГЗ є прецедентні тексти, що знайшли своє
відбиття в 100 прикладах (11% з досліджуваних ПФ у ГЗ). Тексти, до
яких апелює автор, стають певним чином прецедентними, оскільки
звертання до них відбувається відносно часто в мовленні носіїв,
вони легко сприймаються адресатом мовлення та мають історичне,
культурне та краєзнавче значення в дискурсі мовної особистості, а
також мають дейктичний характер, вказуючи на деяку ситуацію та
поновлюючи досвід за окремими деталями. Корпус прецедентних текстів
уособлює певну парадигму текстів-зразків національної культури,
вивчення яких є необхідним при соціалізації особистості в
лінгвокультурній спільноті.
Отже, можна зробити висновок, що тексти сучасної американської
церемоніальної промови характеризуються частою апеляцією до
прецедентних феноменів як джерел культурно-історичної інформації,
які багато в чому детермінують систему цінностей та оцінок тих чи
інших явищ дійсності, існують у американській лінгвокультурній
спільноті, зберігають і транслюють її культурну інформацію.
Подальшою перспективою дослідження вважаємо детальне вивчення
культурних концептів, вербалізованих у ГЗ, як одиниць кодування
культурної інформації.
Література
1. Красных В.В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология: Курс
лекций./В.В. Красных. – М.: ИТДГК „Гнозис”, 2002. – 284 с. 2.
Мыльников А.С. Язык культуры и вопросы изучения этнической
специфики средств знаковой коммуникации./А.С. Мыльников.//
Этнографическое изучение знаковых средств культуры. – Л.: Наука,
1989. – С. 7-37. 3. Пикулева Ю.Б. Культурный фон современной
телевизионной рекламы./Ю.Б. Пикулева.//Известия Уральского
государственного университета. – 2002.– № 24. – С. 268-276. 4.
Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія./
О.О. Селіванова. – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с. 5. Слышкин
Г.Г. Функции концептов прецедентных текстов в дискурсе./ Г.Г.
Слышкин//От текста к символу: лингвокультурные концепты
прецедентных текстов в сознании и дискурсе. – М.: Academia, 2000. –
128 с. 6. Толочко О.В. Языковая личность: проблемы
лингвокультурологии и функциональной семантики./О.В. Толочко. –
Волгоград: Перемена, 1999. – С. 123-129.
ПОВТОРНАЯ НОМИНАЦИЯ КАК ФОРМА РЕФЛЕКСИВНОСТИ
(на материале произведений К. Симона)
Антипова А.В.
Полтавский университет экономики и торговли, Украина
This paper deals with the ways of expressing reflexivity in the
forms of multiple nominations depending on how the subject of the
act of utterance is realized.
У статті розглядаються способи реалізації рефлективності у
формах повторної номінації у залежності від того, яким чином у них
проявляється суб’єкт акту висловлення.
В статье рассматриваются способы реализации рефлексивности в
формах повторной номинации в зависимости от того, каким образом в
них проявляется субъект акта высказывания.
Повторную номинацию (далее – ПН) можно охарактеризовать как
форму возвращения говорящего к его собственной речи
(рефлексивности), которую Ж. Отье-Ревю назвала
«метаповествовательным разрывом» [4, с. 18], реализуемым говорящим
на стадии формирования речи. Подобная рефлексивность приводит к
тому, что формы ПН можно рассматривать в сфере автонимной
модализации [2, с. 55]. Рефлексивность в формах ПН может быть
реализована с помощь. металингвистических комментариев, кавычек,
выделения курсивом и т.д.
Чаще всего возвращение к уже сказанному реализуется в рамках
реформулирующих ПН. Э. Гюлих и T. Kотчи подчёркивают, что сам
говорящий относится к своему формулированию как к временному
речевому действию и реализует его с помощью реформулирующих
маркеров, напоминающих маркеры автокоррекции. Однако подобные
выражения отличаются от комментирующих или оценочных выражений,
которые только вводят высказывание, зачастую заранее указывая на
временный характер формулирования. По сути, для реформулирующих
маркеров характерна двойная функция: они предваряют
реформулирование и тем самым указывают на временный характер
предшествующей номинации [6, с. 335].
В этом плане различие между «комментирующими выражениями» [там
же] и реформулированием заключается в том, что возникновение
номинации мотивировано самим развитием когнитивно-речевого
процесса, в то время как появление реформулирующего маркера вызвано
прагматикой успешности коммуникации, что проявляется в преодолении
возможных «препятствий» в восприятии информации. Процесс
реформулирования – двунаправленный, при этом семантика коннектора
ретроспективна и перспективна. Реформулирование играет важную роль
в определении понятия текстуальности, поскольку двусторонние
отношения с предшествующим и последующим котекстом создают
своеобразное равновесие между непрерывностью и повторением, с одной
стороны, и прогрессией информации текста (развитием содержания), с
другой [1, с. 45].
При рассмотрении рефлексивности в формах ПН, важным
представляется вопрос о том, каким образом в них проявляется
субъект акта высказывания.
Следует отметить, что комментарий, толкование, в основе которого
лежит самоинициированная рефлексия, реализуется преимущественно в
формах ПН в скобках, которые могут также содержать
металингвистические слова:
(1) l’insuffisance de son éducation en matière de politique (ou
de philosophie) s’avérait d’une telle ampleur que la pratique (ou
comment l’appeler : l’exercice ?) de la politique (ou de
la philosophie) lui inspirait une indifférence et une lassitude (G
306).
(2) après un moment (agressé, assailli maintenant par sinon la
tiédeur – le poêle aux puantes émanations de goudron parvenant
cependant à maintenir dans le local une température légèrement
supérieure à zéro – du moins (comment dire ?...
l’habitabilité ? ) de la pièce – attendant donc que la masse
d’air glacé qui avait pénétré avec lui se dissolve peu à peu),
s’avançant lentement (G 115).
В данных примерах реформулятивные конструкции с союзом ou,
металингвистические глаголы (appeler, dire), а также вопросительные
модализированные построения свидетельствуют о присутствии субъекта
и о его попытке осуществить номинацию. Так, в примере (2)
использование скобок и двойного тире по ходу речи субъекта приводит
к необходимости прибегнуть к использованию вторых скобок, которые
содержат инфинитивный вопрос comment dire? Сам синтаксис передаёт,
таким образом, динамику размышлений субъекта, которая, естественно,
отражается в динамике содержания. Подобные эксплицитные
метаповествовательные комментарии – довольно редкое явление для
идеостиля К. Симона. Очевидно, относительный характер первого и
второго компонента ПН (X и Y) и особая субъективность номинации Y
должны реконструироваться читателем при интерпретации
взаимоотношений двух номинаций:
(3) indolent (pas insolent : indolent, sans même … (A
30).
(4) le général en chef lui-même (l’homme corpulent – pas
obèse : corpulent – aux grosses moustaches (A 52).
(5) l’esprit vide (non pas absent : vide) à l’exception de
cette partie de lui-même toujours aux aguets (A 102).
Как видно из примеров (3), (4) и (5) субъект акта высказывания
как будто бы предвосхищает возможную замену своей номинации (Х) на
другую номинацию (Y). Очевидно, здесь можно усмотреть имплицитное
речевое несоответствие, при котором отрицание приобретает
полемическое значение [5, с. 50]. Если возникновение субъективности
более явно проявляется в рамках ПН со скобками и реформулирующей ПН
(в частности при употреблении коннектора non pas… mais), то
свойство возвращения к уже сказанному – постоянное свойство ПН. При
этом часто возникает разносубъектная рефлексия по поводу речевого
несоответствия. Такое явление наблюдается в диалогических
построениях.
Диалоги в произведениях К. Симона практически всегда
разворачиваются в ситуации конфликта, противопоставления, речевого
несоответствия, свидетельством чего является диалог персонажей из
романа «Трава»:
(6) Puis de nouveau le dialogue, les deux voies alternées, pas
mélangées maintenant, mais en quelque sorte face à face, l’espèce
d’aller en retour, comme un échange de coups:
« Louise
« Quoi
« Cesse
« Cesser quoi
« Ecoute tu veux que je reste ?
« Comme tu voudras
« Tu as envie que je reste ?
« Comme tu voudras (H 113).
В приведённом конфликтном диалоге практически блокируется
разговор, что превращает его в монолог, который изобилует формами
ПН, содержащими в себе речевое несоответствие. В идеостиле К.Симона
явление речевого несоответствия возникает на фоне отсутствия или
разрыва межсубъектных отношений, которые под час мыслятся как
непреодолимые, окончательные [4, с. 175, 163-234; 3, с. 180].
Таким образом, независимо от того, является ПН
самоинициированной или гетероинициированной (в диалогах), она
представлена как признак возвращения к уже сказанному. При этом в
центре речевой рефлексии находятся субъект или субъекты,
выполняющие иногда разные ролевые функции.
Литература
1. Adam J. – M. Eléments de linguistique textuelle / J.-M. Adam.
– Liège: Mardaga, 1990. – 265 p. 2. Authier-Revuz J.
L’auto-représentation opacifiante du dire dans certaines formes de
«couplage» / J. Authier-Revuz // DRLAV. – 1987. – № 36-37. – Р.
55-103. 3. Authier-Revuz J. La non-coїncidence interlocutive et ses
reflets méta-énonciatifs / J. Authier-Revuz // L’interaction
communicative [sous rédaction de A. Berrendonner, H. Parret]. –
Berne: Peter Lang, 1990. – P. 173-193. 4. Authier-Revuz J. Ces mots
qui ne vont pas de soi. Boucles réflexives et non-coїncidences du
dire / J. Authier-Revuz. – Paris: Larousse, 1995. – 2 t. – 869 p.
5. Ducrot O. Les Mots du discours / Ducrot O. – Paris: Minuit,
1980. – 241 p. 6. Gűlich E. Les marqueurs de la reformulation
paraphrastique / E. Gűlich, T. Kotschi // Cahiers de la
Linguistique Française.– Genève, 1983. – № 5. – P. 305-346.
Источники иллюстративного материала
1. Simon, G: Simon C. Les Géorgiques / C. Simon. – Paris:
Minuit, 1981. – 327 p. 2. Simon, A: Simon C. Acacia / C. Simon. –
Paris: Minuit, 2006. – 392 p. 3. Simon, H: Simon C. L’Herbe / C.
Simon. – Paris: Minuit, 1958. – 350 p.
МЕТОДЫ РАБОТЫ С ФРАЗЕОЛОГИЗМАМИ ДЕЛОВОГО АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА
НА ЗАНЯТИЯХ В НЕЯЗЫКОВОМ ВУЗЕ
Афонина И.Ю.
Восточноукраинский национальный университет имени Владимира
Даля, Украина
В статье рассмотрена проблема изучения фразеологических единиц и
терминологической номинации делового английского языка на занятиях
в неязыковом вузе. Актуальность темы представлена с точки зрения
обучения иностранному языку посредством усвоения фразеологизмов,
которые используются в деловой среде и в деловом общении.
Рассмотрены методы работы с фразеологизмами, представлен
практический материал по работе с фразеологией делового английского
языка.
Фразеологические единицы встречаются в прессе, в повседневных
разговорах, в деловой среде. Они придают живость нашей речи, делают
ее более колоритной. Г.М. Гуревич пишет: «Цель обучения
иностранному языку в настоящее время определяется как овладение
навыками и умениями, необходимыми для выполнения различных видов
речевой деятельности в условии межкультурной коммуникации. На наш
взгляд, одним из весьма эффективных способов достижения этой цели
является активное введение в учебные материалы очень существенного
языкового пласта, отражающего национальный менталитет, а именно –
фразеологических единиц» [1, с.76]. Особенно полны фразеологизмов
бизнес-разделы многих печатных британских и американских изданий.
Происхождение фразеологических единиц связано с различными сферами
человеческой деятельности. Многие идиомы и устойчивые
словосочетания деловой речи пришли из спорта, искусства, военного
лексикона. А.В. Кунин отмечает: «В целом фразеологизмы в английском
языке, так же как и в других языках, ( это создание народа,
проявление его мудрости и лингвистического чутья…. . Многие
фразеологические единицы уходят корнями в профессиональную речь»
[2, с.22].
Знание фразеологических единиц обогащает язык, помогает в учебе.
Работа с фразеологизмами является увлекательной и полезной,
особенно для студентов экономических специальностей.
Изучая фразеологизмы, которые используются в деловой среде,
студент начинает понимать, что имеют в виду сотрудники и клиенты
американских или британских фирм, когда они употребляют выражения,
суть которых нельзя понять из дословного перевода.
Все больше и больше студентов после окончания вуза работают в
сфере бизнеса, некоторые из них проходят практику или временно
работают за рубежом.
В деловом общении американцы, например, используют множество
фразеологизмов. Американская деловая речь буквально насквозь
пронизана фразеологизмами. Изучая идиомы и фразеологические
сочетания американцев, студенты учатся правильно понимать их
деловой язык.
Язык находится в постоянном развитии, отражает нашу эпоху.
Меняется и деловой английский. Чтобы изучить и использовать деловые
термины и выражения сегодняшнего дня, чтобы лучше усвоить материал,
надо проделать много практических упражнений. Это требует большой
работы на занятиях и мастерства со стороны преподавателя. Мы
стараемся проводить работу с фразеологическими единицами
увлекательно, в игровой форме.
Большой интерес вызывает объяснение значений многих выражений, с
пониманием которых возникают трудности, объяснение происхождения
фразеологизмов. Так, выражение game plan» означает «план реализации
проекта, план действий». Это словосочетание пришло из мира спорта.
В американском футболе game plan» означает «стратегия на победу».
Фразеологизм «to drop the ball» (допустить промах, попасть впросак)
пришел из спортивной лексики: когда футболист упускает мяч, он
лишается возможности изменить счет, так как мяч переходит к команде
соперника. Фраза «to pull out all the stops» (очень стараться
нажать на все кнопки) пришло из мира музыки. Одно из значений
«stop» ( регистр органа. При помощи регистра органисты добиваются
полноты звучания органа. Идиома
«to bite the bullet» пришла из военного лексикона. Она означает
«решиться на трудный шаг». В период гражданской войны в США врачи
во время операции часто использовали виски для анестезии. Если
виски кончались, раненому солдату клали пулю в рот, и он буквально
«кусал пулю зубами». Это действовало как отвлекающее средство,
помогая притупить боль и облегчить тем самым физические страдания.
Выражение «in the red» пришло из бухгалтерской практики отмечать
дебиты красным карандашом, кредиты – черным. Выражение «in the
black» обозначает «получать прибыль». «To leapfrog one
competitions» ( «обскакать конкурентов». «Leapfrog» ( чехарда,
популярная детская игра [3, с. 30].
Очень полезны следующие упражнения:
1. Найдите наилучшую замену выделенным словам: Sony has made a
killing on its popular Play Station line. – 1. lost money on
2. made a lot of money on
3. decided to stop producing.
Ответ: № 2. To make a killing – заработать кучу денег.
2. Выберите наиболее подходящий ответ к предложению:
Our company is in the red again this quarter. – 1.
Congratulations! When’s the celebration party? 2. In the red again?
I hope you don’t go out of business! 3. In the red? That’s okay.
It’s better than being in the black.
Ответ № 2. выражение «in the red» обозначает «нести убытки»,
выражение «in the black» - «получить прибыль».
3. Вставьте пропущенные слова: Martin was laid off from his job
six months ago, and he still hasn’t found a new position. He's …
jobs. – 1. among.
2. between. 3. out of.
Ответ № 2. «between jobs» означает «временно быть без работы,
быть не занятым».
4. Группа разделяется на две команды. На доске написано
предложение: In 1985, the Coca-Cola Company released New Coke. It
was a real dog and was in stores for only a few months. Что
означает «a real dog»? – 1. коммерческая удача. 2. коммерческая
неудача. 3. выгодная сделка.
Содержание предложения подсказывает, что это словосочетание
означает № 2 – коммерческая неудача. Кто правильно переводит
словосочетание, получает очко [5, с.110-111].
5. Это упражнение предназначено для закрепления фразеологизмов,
уже хорошо известных студентам.
Студент стоит спиною к доске. Преподаватель пишет на доске
фразеологическое сочетание, а студенты из группы стараются на
английском языке объяснить, что обозначает это словосочетание.
Студент должен по описанию товарищей догадаться, что означает этот
фразеологизм.
Например, на доске написано «to break the news». Студенты
объясняют товарищу это выражение примерно так: to make something
known, to tell someone some important news. Студент, стоящий у
доски, должен догадаться: to break the news – сообщить новость.
6. Студент выбирает карточку вслепую с фразеологизмом и без
подготовки дает его описание. Остальные студенты пытаются угадать
фразеологизм по описанию. Тот, кто угадает первым, получает
очко.
7. Группа разделяется на две команды. Преподаватель записывает
на доске 5-6 фразеологизмов, предложенных студентами, а затем
предлагает придумать рассказ и изобразить его на доске. Например:
It`s a deal! (согласен!); to have in mind (иметь в виду); to move
on (двигаться дальше); market share (долг рынка); to cost an arm
and a leg (стоить очень дорого); to play one`s card sight (выгодно
использовать ситуацию) и так далее. На подготовку дается примерно
10-15 минут. Затем студенты от каждой команды изображают на доске
придуманную ситуацию и рассказывают на английском языке о том, что
они нарисовали. Команда, которая лучше справилась с заданием,
побеждает.
Все эти упражнения способствуют запоминанию фразеологических
единиц, развитию разговорной речи и творческого мышления.
Очень полезно упражнение, в котором надо подобрать значение к
идиомам. Идиомы представлены в рассказе, студенты могут не знать
значения фразеологизмов, но по контексту могут определить, какое
значение соответствует идиомам, представленным в левой колонке.
Например:
Idioms Meaning
1. Tom was on the ball. A. He lost his job.2. He had a good
track record. B. His job experience was good.
3. He had a good nose for a sale. C. He was a natural
salesman.
4. He usually played his cards right. D. He made the right
decision.
5. But success went to his head. E. He was a clever employee,
he
knew what was going on.
6. He began to lose his touch. F. He began to have too
important
an opinion of himself.
7. In the end he was fired. G. He started to make mistakes.
Key: 1-e, 2-b, 3-c, 4-d, 5-f, 6-g, 7-a.
А вот как переводятся эти идиомы:
on the ball – расторопный, шустрый, a good track record –
послужной список, a good nose for smth – иметь хороший нюх на
что-то, to play one’s cards right – максимально выгодно
использовать ситуацию, to go to one’s head - вскружить голову, to
lose touch – потерять контакт, связь, to be fired – быть
уволенным.
Известно, что эмоциональный фактор играет важную роль в
преподавании иностранного языка. Эмоциональное восприятие учебного
материала повышает эффективность обучения. Чтобы сделать процесс
обучения более интересным, мы стараемся найти в английской
фразеологии юмор. Многие фразеологизмы выглядят смешными, создают
комический эффект, раскрывают неожиданные стороны какого-либо
понятия. Преподаватель обращает внимание на значение таких
фразеологизмов, что способствует более быстрому усвоению. Например:
to hit the ceiling – to get angry or excited; to shake a leg – to
hurry; white elephant – something useless; to pull the wool over
one’s eyes – to deceive, to dupe; a face so ugly it can stop a
clock – некрасивое, отталкивающее лицо; as merry as a cricket –
жизнерадостный; to talk through one’s hat – лгать; as complacent as
a cat – самодовольный [6, с. 67-68].
Упражнения на закрепление фразеологизмов можно выполнять парами
или всей группой. Интересны следующие упражнения: 1) Преподаватель
дает каждому студенту бумагу, на которой написана часть
фразеологизма. Задача студента определить местонахождение
одногруппника, у которого есть часть предложения, которая
заканчивает фразеологизм. 2) Преподаватель предлагает ситуации,
некоторые их которых позволяют использовать данную идиому, а другие
– нет. Он просит определить, подходит ли идиома к ситуации или нет.
Пример: какие из следующих утверждений иллюстрируют фразеологизм:
to be on target – to achieve a desired goal – to be correct about
something; Например: 1) A student who answers every question on a
test correctly. Ответ: He/she is on target. 2) A basketball player
who makes 15% of his shots. Ответ: He/she is not on target [4,
с.52-55].
Работа с фразеологией делового английского языка позволяет
расширить лексический и фразеологический запас, внести в изучение
английского языка элементы увлекательности и разнообразия,
стимулирует учебную деятельность. Изучение фразеологических единиц
как языковых единиц, наиболее ярко отражающих национальные
особенности культуры народа-носителя языка, представляется важным в
связи со стремлением к адекватному пониманию ментальности
представителей данного народа на фоне развивающихся контактов в
сфере бизнеса.
Литература
1. Гуревич Г.М. Фразеология на уроках японского языка//
Иностранные языки в школе. ( 2006. ( № 3. – С.75-77. 2. Кунин А.В.
Курс фразеологии современного английского языка: Учеб. для ин-тов и
фак. иностр. яз. - 2-е изд., перераб. – М: «Высшая школа», Дубна:
Изд. центр «Феникс+», 1996. – 381 с. 3. English № 21 (1-15
November), 2007. – С. 29-32. 4. Судзимовский Г.А. Сборник
юмористических рассказов на английском языке. ( М.: «Высшая школа»,
1984. ( С.52 ( 55. 5. Gillett А. Speak business English like an
American. USA. ( С. 201. 6. Kral Th. The lighter Side of TOEFL. A
Teacher’s Resource Book of Fun Activities for Students of English
as a foreign Language, 1994. ( С. 67-68.
НАРАТИВНІ СТРУКТУРИ АВТОРІВ НІМЕЦЬКОЇ ПРОЗИ ХХ СТОЛІТТЯ
Ахтаніна Л.Б.
Кременецький гуманітарно-педагогічний інститут імені Тараса
Шевченка, Україна
Стаття присвячена аналізу наративної стратегії авторів німецької
прози ХХ століття. Розглянуто наративні структури німецької прози,
які увійшли до вжитку літературознавчого термінологічного корпусу з
появою теорії розповідних текстів.
Становлення наративної стратегії та осмислення наративної
техніки відбулося в працях письменників та критиків переважно на
початку ХХ століття. До цього часу на наративну організацію творів
увага не зверталася. Така конструкція, як наратор, вважалась цілком
очевидною і не розглядалась. Йдеться не про імпліцитного наратора,
який прихований у тексті, навпаки, в ХІХ столітті був поширений
всезнаючий розповідач, який повною мірою виявляв себе у творі,
однак не викликав стосовно себе будь-яких значних рефлексій з боку
критиків. Натомість розвиток модернізму з його увагою до
психологізму, нюансів психічного життя людини і форми твору
викликає дискусію довкола наративних конструкцій літературних
творів. У поетиці прози художнього викладу як структуро-творчої
композиції, скомплектована система передачі імпульсів "енергетики"
автора до героя і читача посідають центральне місце.
Художній текст наратологія розглядає як знакову структуру, тобто
семантичну організацію послідовних знаків. Р. Якобсон та Р. Барт
одними із перших вказали на природне тяжіння літератури до теорії
лінгвістичних знаків і довели очевидну сприйнятливість літературних
текстів для семіотичного аналізу. Цей аналіз виявляє зразки, які
можна описати лише їхніми, специфічно-лінгвістичними термінами [2,
с. 46]. До таких лінгвістичних термінів належить і знак. Як
справедливо зауважено в термінологічному словнику, трактування
цього феномену структуралістами-лі�
