THE UKRAINIAN CLEVELAND – НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНСЬКО-АМЕРИКАНСЬКА ГАЗЕТА Випуск 8(8) | Грудень 2007 р. www.ukrainiancleveland.com Виходить щомісяця

ДЕПУТАТИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ ВІДДАЛИ 226 ГОЛОСІВ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯ ЮЛІЇ ТИМОШЕНКО НА ПОСАДУ

ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА.Фракція БЮТ у повному складі під-

тримала кандидатуру пані Тимошен-ко, а з фракції НУНС утримався лише один депутат – Іван Плющ. За станом здоров’я у голосуванні не взяв учас-ті нунсівець Іван Сподаренко. Пані Тимошенко підтримав Юрій Єхану-ров, який раніше заявляв, що не буде голосувати. Голова лічильної комісії називав

імена депутатів за алфавітом. Депу-тати голосували поіменно голосом та шляхом підняття руки.До початку голосування пані Тим-

ошенко виголосила коротку промову, у якій назвала перше голосування з

приводу її кандидатури сфальсифі-кованим і пообіцяла оскаржити його в суді. Депутат від фракції НУНС Юрій

Єхануров на початку засідання заяв-ляв, що не голосуватиме за призна-чення Юлії Тимошенко прем’єром, оскільки остаточно не узгоджений склад Кабінету міністрів. Суперечки точилися довкола двох

посад – міністра освіти і науки та міністра аграрної політики. Врешті решт, пан Єхануров віддав свій голос Юлії Тимошенко, в уряді якої він має бути міністром оборони.

ЯНУКОВИЧ ОБІЦЯЄ НЕСТАБІЛЬНІСТЬ, А ЮЩЕНКО

ДЕМОКРАТІЮКолишній прем’єр-міністр Віктор

ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО ОБРАНА ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРОМ УКРАЇНИ

Світлина з веб-сайту Юлії Тимошенко

Юлія Тимошенко на трибуні Верховної Ради після обрання Прем’єр-міністром України.

Київ, 4 грудня. – Сьогодні демо-кратична коаліція обрала спікером парламенту Арсенія Яценюка. Він – наймолодший Голова Верховної Ради України за всю її історію. Під час ви-борів регіонали влаштували бійку, а потім покинули залу засідань.З 19.10 до 20.10 у ВР було оголошено

голосування щодо кандидатури Арсе-нія Яценюка на посаду спікера. До представників лічильної комі-

сії, які видають бюлетені для голо-сування, вишукувалась довжелезна черга депутатів з фракцій БЮТ та “Наша Україна – Народна самооборо-на”. Також у черзі стояли представни-ки фракції Блоку Литвина. За процесом голосування спостері-

гають депутати з фракції Партії регі-онів. Першими проголосували лідер

БЮТ Юлія Тимошенко та її заступ-ник Олександр Турчинов. Одразу піс-ля цього вони вкинули свої бюлетені в урни і залишилися біля них, щоб контролювати процес голосування. Народні депутати з фракції Пар-

тії регіонів показали, як саме вони уявляють значення слова “контроль” – перекрили урни для голосування, щоб не дати можливість лідеру БЮТ Юлії Тимошенко та її заступникові Олександру Турчинову контролюва-ти, хто з депутатів і як проголосував. Присутність біля урн для таємного

голсування керівників фракцій – ба-гаторічна традиція парламенту. Сво-го часу так робили й керівники регі-оналів, не вбачаючи у цьому нічого поганого. Але не сьогодні. Після того, як член фракції Пар-

тії регіонів Василь Кисельов порвав бюлетень для голосування “бютівця” Сергія Терьохііна, між депутатами від коаліції та опозиції почалася бійка. До урн з бюлетенями прорвалось

майже половина членів фракції Пар-тії регіонів. До місця події прийшов голова

лічильної комісії Микола Шершун. Тимошенко намагалась роздійняти бійку між чоловіками-депутатами. Після цього голосування за об-

рання голови ВР продовжилося. Між представниками Партії регіонів та фракцій коаліції періодично виника-ли бійки. Депутат з фракції Партії регіонів

Василь Кисельов пояснив журналіс-там, що порвав бюлетень Сергія Те-рьохіна, тому що він “зухвало проде-монстрував бюлетені перед очима”. Лідер БЮТ Юлія Тимошенко по-

яснила згодом, що рішення демон-струвати журналістам бюлетені було прийнято фракцією свідомо, оскіль-ки БЮТ принципово проти будь-яких таємних для виборців голосувань. Лідер НС Луценко в інтерв’ю жур-

АРСЕНІЯ ЯЦЕНЮКА ОБРАНО ГОЛОВОЮ ВЕРХОВНОЇ РАДИ

УКРАЇНИ

далі на стор. 24

Фото з веб-сайту НУНС

Арсеній Яценюк – новий спікер Верховної Ради.

далі на стор. 24

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД2 Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

УКРАЇНЦІ В АМЕРИЦІ

ВІКТОР ЯНУКОВИЧ ОЧОЛИВ ТІНЬОВИЙ УРЯД

21 грудня. – Лідера опозиційної Партії регіонів Віктора Янукови-ча сьогодні було обрано прем’єр-міністром тіньового уряду, перше за-сідання якого відбувається у Києві.На зустрічі також було обрано міні-

стрів тіньового уряду.Одразу після призначення

прем’єром Юлії Тимошенко пан Яну-кович пообіцяв щільно моніторити діяльність нового уряду.Він поклав відповідальність за по-

літичну та економічну нестабільність в Україні на помаранчеву команду і додав, що з приходом на посаду прем’єра Тимошенко криза в країні поглибиться.

КПУ НАРІКАЄ НА ЛЮСТРАЦІЇТим часом, Комуністична партія

України твердить про запроваджен-ня кадрових «люстрацій» з боку по-маранчевих. У заяві прес-служби КПУ твер-

диться, що новий уряд подібно як у 2005 році змінює керівний склад у міністерствах і при цьому порушує трудове законодавство. Як приклад подається інформація, що у Міністер-стві праці та соціальної політики ба-гатьом працівникам запропоновано подати заяву на звільнення. В Україні ніколи не провадилися

люстрації на зразок тих, що запро-вадили колишні соціалістичні країни Центральної Європи, де було пере-вірено усіх чиновників на предмет співпраці з комуністичними спец-службами, і перш за все з радянським КҐБ.

Бі-Бі-Сі, Українська служба

Огризко: заяви Кремля – передвиборча риторикаУкраїнський міністр закордонних

справ Володимир Огризко назвав останні критичні заяви російсько-го президента Путіна щодо України проявом нинішніх внутрішньополі-тичних процесів у Росії.Це була перша реакція українсько-

го МЗС на критичні заяви президента Путіна, які він кілька разів за остан-ній тиждень озвучив щодо України. Зокрема, у листі до президента

Ющенка пан Путін заявив, що своє-

рідне трактування історичних подій може завдати шкоди взаєминам між державами. А в інтерв’ю американському тиж-

невику TIME Владiмір Путін заки-нув Сполученим Штатам дії, націле-ні на підтримку “помаранчевих” сил та підрив територіальної цілісності України. Промовляючи під час зустрічі з

іноземними дипломатами в Києві, пан Огризко зауважив, що Україна не хоче, аби зовнішні сили намагалися розділити український народ і проти-ставити одні регіони іншим. Він додав, що бачить взаємини з

Росією прагматичними, рівноправ-ними і, як було сказано, позбавлени-ми комплексу “молодшого брата” та зайвої ідеологізації. Міністра закордонних справ Воло-

димира Огризка вважають диплома-том, який відомий своєю жорсткою позицією під час переговорів із Росі-єю щодо базування Чорноморського флоту. Вже після відставки Бориса Тара-

сюка з посади Міністра закордонних справ на початку року директор Ін-ституту країн СНД, депутат Держду-ми Костянтин Затулін заявляв про те, що призначення наступним головою МЗС Огризка означатиме навмисну конфронтацію з Росією. Тоді Володимиру Огризку не вда-

лося здобути необхідну підтримку у парламенті для затвердження міні-стром, проте наприкінці року він таки опинився за президентською квотою в уряді Юлії Тимошенко. Першими заявами нового Міністра

закордонних справ стала відповідь на критику президента Росії Владіміра Путіна, яка останнім часом пролуна-ла в листі до президента Ющенка та в інтерв’ю американському журналу ТIME – пан Огризко пов’язав заяви російського президента з внутріш-ньополітичною ситуацією в Росії на-передодні президентських виборів і запевнив, що Київ воліє рівноправних стосунків із Кремлем, а не взаємин “молодшого та старшого брата”. На додачу очільник українського

МЗС порушив іще дві чутливих для росіян теми – він заявив про необ-хідність, активізації ухвалення кон-кретних рішень про базування Чор-номорського флоту Росії в Криму та запевнив, що Україна прагне якомога швидше приєднатися до плану дій щодо членства в НАТО. Водночас, Міністр закордонних

справ Російської Федерації Сергій Лавров направив поздоровлення Во-лодимиру Огризку у зв’язку з його призначенням на посаду міністра за-кордонних справ України. Як повідомили в прес-службі По-

сольства Російської Федерації в Укра-їні, Сергій Лавров в поздоровленні висловлює надію, що «між зовніш-ньополітичними відомствами наших країн буде продовжено діловий і різ-носторонній діалог з широкого кола питань російсько-українських відно-син і актуальних міжнародних про-блем, зокрема, в рамках Підкомітету з міжнародної співпраці Російсько-Української міждержавної комісії».

Ольга МАКАРЧУК, Бі-Бі-Сі, Київ

ОГРИЗКО: ЗАЯВИ КРЕМЛЯ – ПЕРЕДВИБОРЧА РИТОРИКА

Юлія Тимошенко: від ‘’газової принцеси’’ до всенародної ‘’Юлі’’ Згадати і перерахувати всі епіте-

ти, якими нагороджують Юлію Тим-ошенко, досить складно. Її прийнято називати харизматич-

ною, твердою та наполегливою. Саме завдяки цим якостям, як вважають, пані Тимошенко змогла стати тим, ким вона є. З негативного образу “газової прин-

цеси”, як її прозвали в минулому, вона перетворилася на популярного по-літика. З часів Майдану її особистий рейтинг, а відтак і її політичної сили зростає. Тепер в Україні складають прогно-

зи – чи стане Юля президентом у май-бутньому. Так само до сьогодні всі га-дали, чи стане вона вдруге прем’єром. І вона таки стала.

“Вона у нас одна Україна-Юля...”, “Юля косу носить, в серці сили до-сить, добро посіє, а зло покосить...”, – співається про лідерку БЮТ у піснях, які крутили перед виборами. Ні про кого з сучасних українських

політиків не складають пісень. Тіль-ки про Юлію Тимошенко. Віктора Ющенка та Віктора Януковича поза новинами згадують хіба у анекдотах. Багато жартів є і про Юлю – так ко-лишнього прем’єра називають у на-роді. Деякі з них вона сама про себе розказує. Пані Тимошенко вважають гарним промовцем. До того, як у нинішньому парламен-

ті Блок Юлії Тимошенко створив коа-ліцію із Нашою Україною-Народною самообороною, і його лідерку вдруге було висунуто на посаду прем’єр-міністра, пані Тимошенко пройшла шлях у політику довжиною в 11 років. Почалося все у 1996-му, коли

36-річну Юлію Тимошенко з Дніпро-петровська було обрано до Верховної Ради по мажоритарному округу Кіро-воградщини. У парламент вона прийшла з вели-

кого бізнесу. Офіційне видання “Хто є хто в Україні” пише, що Тимошенко, до того як стати депутатом, була спо-чатку фінансовим директором корпо-рації “Український бензин”, а згодом

президентом промислово-фінансової корпорації “Єдині енергетичні систе-ми” – компанії, яка торгувала газом і, як стверджують, мала мільярдні обо-роти, завдяки прихильності тодіш-нього уряду, яким керував близький соратник Тимошенко – Павло Лаза-ренко. Але про це нічого не сказано у ав-

тобіографії пані Тимошенко, яку роз-давали депутатам у Верховній раді перед першим голосуванням по її кандидатурі. Натомість є таке.

“Православна церква у 1998 році нагородила мене орденом Святої Вар-вари Великомучениці. У 1999 я захис-тила кандидатську дисертацію в галу-зі економіки. 30 грудня 1999 року була призначена віце-прем’єр-міністром паливно-енергетичного комплексу. В уряді боролася з корупцією в енер-гетиці. В результаті в оселі поверну-лося світло, а в бюджет – близько 10 мільярдів гривень». Підвищення зарплат та пенсій,

“повернення державі частини вкраде-них підприємств та започаткування глибоких реформ” – так у своїх ав-тобіографії пані Тимошенко змальо-вує здобутки під час свого першого прем’єрства у 2005 році.

“Жінка вартістю 11 мільярдів до-ларів”, – так пані Тимошенко називає депутат від Партії Регіонів Інна Бого-словська. Її можна віднести до най-запекліших противників Юлії Тимо-шенко. Серед них не тільки політики, а й економісти, оглядачі, бізнесмени. Багато людей вважають її діяль-

ність на посаді голови уряду невдалою і згубною для економіки. Їй згадують “м’ясну”, “цукрову”, “бензинову” кри-зи. Тимошенко критикують за її ради-

калізм, схильність до авторитаризму та популізм.

Тимошенко воліє, щоб її порівнювали з Маргарет Тетчер, ніж з Путіним

«Звичайно, якщо вона зараз отри-має прем’єрський пост – це буде пер-ший крок до президентської посади та змін Конституції, які кардиналь-но змінюють президентський статус. Юлія Тимошенко робитиме все, щоб

отримати абсолютну владу. Тим-ошенко – це Путін, але в десять разів талановитіший», – сказав в одному зі своїх інтерв’ю російський оглядач Станіслав Бєлковський. Але, як вважають, Тимошенко вмі-

ло відбиває нападки опонентів. Як до-каз – результат її політичної сили на останніх парламентських виборах. Деякі оглядачі вважають, що пані

Тимошенко має гарні шанси на те, аби стати наступним президентом Украї-ни.

“Хоч з ким зараз не розмовляєш, і з прихильниками Партії Регіонів, і з прихильниками президента, біль-шість просто не знає, як зупинити Тимошенко. Сьогодні не за рейтин-гами, а за психологічним відчуттям української політичної еліти вона – кандидат у президенти номер один”, – сказав в інтерв’ю газеті “День” полі-толог Володимир Фесенко.

Юлія Тимошенко стежить за модоюОдяг та прикраси Юлії Тимошен-

ко – це окремий штрих у її образі. Всі знають, що пані Тимошенко стежить за модою та надає перевагу відомим і дорогим брендам, зокрема, фран-цузькому “Луї Віттону”. Природно, що у громадськості ви-

никає питання, звідки гроші на на-ряди, які коштують тисячі доларів ко-жен. При цьому у декларації лідерки БЮТ за минулий рік – трохи більше 30 тисяч доларів доходу. Нещодавно в інтерв’ю “Україн-

ській правді” рідна тітка Тимошенко розповіла, що на дорогі обновки для племінниці вони скидаються всією родиною.

“Юля не одна в родині. Заробляють

ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО: СПРОБА ПОЛІТИЧНОГО ПОРТРЕТУ

далі на стор. 11

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД 3Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

КЛІВЛЕНДСЬКІ ВІСТІ

ВІДВІДУВАЧІ УМАУ жовтні-листопаді УМА мав важ-

ливих відвідувачів, як місцевих, так і з України. Ними були:

• Ректор Національного універси-тету «Острозької Академії» Ігор Па-січник, який був запрошений до УМА. Ректор зробив коротку презентацію про історію та діяльність Острозької Академії, заснованої 1576 року. На прийнятті були: д-р Любомир Винар, Голова Української історичної асоціа-ції, радник міста Клівленд Джо Сім-пермен, якиив ручив д-ру Пасічнику офіційну нагороду Почесного гостя, і конґресменка Марсі Каптур, Голо-ва Конґресового Кавкусу для Украї-ни. Висловлюючи подяку за її роботу над встановленням дружніх зв’язків між двома країнами, д-р Пасічник вручив їй Медаль острозького кня-зя Констянтина-Василія. Він вручив УМА Подяку за постійну підтримку Острозької Академії, особливо, Інсти-туту діаспорних студій. Протягом ро-ків УМА вислав тисячі книг та інших посібників до інституту. Делегацію суддів з України гостила

Культурна асоціація Огайо, що розта-шована в місті Колумбус, штат Огайо, на чолі з головою Остапом Швабін-ським. Директор музею Андрій Фе-динський ознайомив суддів з історією українців в Америці та історичними обставинами, що привели до утво-рення великої української громади в Огайо і Великому Клівленді. Судді були вражені розміром колекціі УМА і зауважили різні місця, де оселилися українці протягом минулих півтора століття. УМА має публікації та екс-понати української громади з шести континентів світу.

• Друга делегація суддів була при-йнята Федеральним окружним суд-дею Христофором Бойком. Судді проживали в родинах кількох членів УМА і потім були запрошені на при-йом в музей. Директор УМА Андрій Фединський зазначив, що суддя Бой-ко є одним з двох українських амери-

канців, що працюють на федеральній лаві (другим є суддя Федеральних по-зовів Богдан Футей) і що обидва судді є мешканцями Клівленду і членами УМА. Висловлюючи тепле привітання гостям, суддя Бойко відзначив також Федерального суддю Дена Полстера.

• 8-ий відділ Союзу українокАме-рики, який проглянув колекцію тво-рів Олександра Архипенка в УМА, а також реліквії та архівні записи з Українського культурного парку (го-роду) в Клівленді.

• Союз майстрів писанки в Огайо, які прийшли переглянути колек-цію писанок в УМА і взяти участь в конференції-лекції про це старовин-не українське мистецтво, яку провела Марта Мудра.

• Учителі та адміністратори пу-блічних шкіл Парми, які викладають англійську мову як іноземну. Бага-то українських емігрантів четвертої хвилі відвідують ці курси, тому вчи-телі почали більше цікавитися укра-їнською історією та культурою.

• Італійсько-американські бізнесові та громадські лідери відвідали УМА, оглянули приміщення, колекції та обговорили їх плани щодо створення подібного музею-архіву в Маленькій Італії в Клівленді, щоб зберегти до-свід еміграції для їхньої громади.

УМА ДІСТАНЕ КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ГРАНТ

2006 року виборці Cuyahoga County проголосували за підтримку мисте-цтва і культури у Великому Клівленді. Члени УМА активно підтримали цю кампанію. Важливим моментом було те, коли сенатор Джордж Войнович прибув до нового архівного приміщен-ня УМА, щоб офіційно підтримати пропозицію 18. За затвердженим за-коном цієї культурно-мистецької про-грами, члени районної ради (Cuyahoga Соuпtу Commiѕѕionerѕ) створили ро-бочу групу для перегляду аплікацій на гранти від десятків музеїв, театрів, оркестрів, шкіл, фестивалів та інших

інституцій, у тому числі й УМА.Процес перегляду цих аплікацій

був складним і вимагав детального опису нашої програми, як також ав-диторського фінансового звіту. УМА створив комітет, до якого увійшли Бо-рис Пакуш, Андрій Фединський, Таня Яросевич і Тарас Шмаґала-старший, щоб підготувати звернення. У жовтні робоча група із питання культурно-мистецьких програм мала сесії для офіційного перегляду аплікацій 72-х інституцій, і прийняла пропозиції й оціночну шкалу від 0 до 100 очків при 75-ти очковому мінімумі для гранту. Група високо оцінила роботу УМА, перечислюючи широку діяльність та співпрацю із науковцями та універси-тетами, (особливо відзначаючи Дер-жавний університет Огайо) та широ-кою громадою.УМА задовільняє інтерес широкої

авдиторії, зазначила група, і вислови-ла признання нам за високий рівень роботи в різноманітних напрямах се-ред української громади. УМАтакож дістав похвалу за політичну і громад-ську роботу, за наш вебсайт, за по-вноденне заняття нашого куратора, що дуже важливе, маючи так багату і широку колекцію, та за високий рі-вень членської участі.Ми раді повідомити, що УМА діс-

тав 87 очок, що поставило нас у пер-щу третину серед 72-х культурних і мистецьких організацій. Кінцевий рахунок ще не встановлений. УМА має можливість дістати щорічне до-повнення максимум до 25% до наших загальних операційних коштів на наступних три роки. Це дасть змогу УМА досягти фінансової стабільності та дозволить розширити наше плану-вання і досягти більших успіхів у на-ступні роки.

ІНШІ ПОДІЇНовий куратор УМА Аніза Кравс

почала працювати на повний час з 1 листопада. Окрім довгого списку відвідувачів, починаючи від ректора

Острозької Академіїі і члена Конґре-су наступного дня, Аніза була зайнята організацією виставки 3-ї та 4-ї хвиль еміграції до Америки і галереї пор-третів емігрантів.Працювала з Спортивним клу-

бом над виставкою про роль спорту в житті громади емігрантів, участь у змаганнях з різними українсько-американськими та іншими етнічни-ми групами протягом минулого сто-ліття.У перший день своєї роботи вУМА

Аніза зробила невелику виставку в Клівлендському Сіті Гол про тради-ційні українські мистецтва – писанки та вишивки – разом із фотографіями 20-х років ХХ ст., що ілюструють дов-готривалий вклад українців до виру-ючого культурного життя Клівленду.Гра Державних університетів

Огайо-Мічиґан. Четвертий рік по-спіль Українська капела бандуристів та УМА роблять збір коштів через телебачення, висвітлюючи класичні змагання футболу між двома універ-ситетами. Багато учасників цієї акції є випускниками одного з двох уні-верситетів і, звичайно, спортивними вболівальниками, що теж стежать за грою з великим інтересом. Держав-ний університет Огайо виграв зра-хунком 14:3.

ВІДЧИНЕНА ПОДАРУНКОВА КРАМНИЦЯ УМА

Якщо Ви роздумуєте над тим, що подарувати комусь на день св. Мико-лая або на Різдво, чому б Вам не зу-пинитися в подарунковій крамниці УМА? Ми маємо книжки, поштові листівки, CD, писанки (що мають від-повідні для Різдва малюнки) і для особливих осіб у вашому списку – рід-кісні дереворити українського митця Якова Гніздовського. Крамниця роз-ташована на першому поверсі нашого старого будинку, відкрита від 10-ї год. ранку до 2-ї по обіді з вівторка по су-боту.

УМА

УКРАЇНСЬКИЙ МУЗЕЙ-АРХІВ У КЛІВЛЕНДІ ІНФОРМУЄ

УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА В АМЕРИЦІ

НЬЮ-МІЛФОРД, Нью-Джерзі. – У неділю, 4-го листопада 2007 року від-булася програма-бенефіс і сніданок – збірка фондів для сиріт в Україні. Спонсор програми – “Нова надія для дітей”. Директор цієї організації Ме-ріенн Ольсен – ініціатор і рушійна сила програми, яку вона веде вже ві-сім років.Заробіток з програми – 9 тис. дол.,

а в додатку – подарунки, убрання і взуття для дітей, посилка привітів з грошовими подарунками і т.д. За за-роблені гроші Меріенн планує заку-пити сиротам у сиротинці машину для прання і сушарку великих роз-мірів.Приходили сотні людей – їли сні-

данок: млинці, яєшню, смажене сало, солодощі, які приготовили і подавали “Лицарі Колумба” – Рада св. Йосифа у Новому Мілфорді, Н. Дж. Вони що-річно помагають, дарують залю, їжу і прибирають наприкінці. Українці, які були присутні – Наталя і Надія Павлишини з батьками, Марія і Роза Пітули, Дарія Бекесевич, Володи-мир Боднар, Надя Гавриляк, Божена Ольшанівська, Посол України в ООН Юрій Сергеєв і його асистент Віталій Погрібний. Посол Ю. Сергеєв виголо-сив промову, у якій подякував усім присутнім за допомогу Україні.Сестри Павлишини співали укра-

їнські пісні дуетом – альт і сопрано – убрані в стилізовані українські строї, які виготовлені в артілях України (один стрій коштує біля 400 дол.).

Вони також продавали награну пла-тівку зі своїми піснями. Вони виступа-ють у США і Канаді й ставляться дуже професійно до української пісні.Вони приїхали з батьками до США

200 року. Батько Ігор грав на гітарі й вони з раннього дитинства звикли до пісні й музики. Тужили за Україною й українська пісня лучила їх духовно з Україною. Батько пояснив, що музи-ка і пісня помагає їм плекати культу-ру України і самовишколення інших дисциплін робить їх благородними людьми і оберігає їх від багна, яке грозить молоді. Пояснив, що життя

в Америці потребує великих заробіт-ків і великих коштів життя, тоді як в Україні заробітки менші, але життя більш повноцінне і цікавіше.Життя артистів важке, це розумі-

ють батьки знаменитих співачок, але вони мусять самі вибрати, як подо-рослішають. Дотепер вони виступали на більш як 300 імпрезах, награли дві CD платівки з українським піснями. Награти платівку дуже дорого – на кожній платівці по 15 пісень. Платів-ку зробити коштує біля 20-ти тисяч.На кінець бенефісу відбувся розі-

граш лотереї 50/50 і нагород. Люди в

піднесеному настрої верталися додо-му – знаючи, що зробили добре діло, провели час, зустріли знайомих. Ме-ріенн Ольсен закликає людей доброї волі підтримати її допомогу сиротам і надіслати кошти на покриття пакун-ків на св. Миколая і на Різдво: виси-лайте чеки на New Hope for Children, 740 Plympton Street, New Milford, N. J. 07646.У доповнення, 17 листопада 2007

р. Меріенн Ольсен була у св. Патрика в Нью-Йорку і там у катедрі зустріла Посла Юрія Сергеєва, який запросив її сісти біля нього в передніх лавках. Вона була захоплена кількістю лю-дей, промовами, але найбільше захо-плювалася співом хору “Думки” під час панахиди.І справді, хор передав пафос і тра-

гізм хвилини, якою ми всі віддали честь жертвам Голодомору. Я вірю, що ми дістали добру приятельку України в особі Меріенн Ольсен.

ІНТЕРВ’Ю З ПОСТІЙНИМ ПРЕДСТАВНИКОМ УКРАЇНИ

В ООН ПОСЛОМ ЮРІЄМ СЕРГЕЄВИМ ПІД ЧАС

ПРОГРАМИ “НОВА НАДІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ” (4 ЛИСТОПАДА 2007 Р.)

– Які Ваші враження від про-◊ екту збірки фондів і необхідних речей для сиріт в Україні?

– Там, де люди діляться душею, утворюються сильні почуття – це є чисто людське, з тим зникають кордо-ни, це вияв простягнутої руки обездо-

ДОПОМОГА СИРОТАМ В УКРАЇНІ

Світлина Володимира БОДНАРА

Божена Ольшанівська, Меріенн Ольсен і Посол України до ООН Юрій Сергеєв

далі на стор. 24

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД4 Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНДЩОМІСЯЧНА УКРАЇНСЬКО-АМЕРИКАНСЬКА ГАЗЕТА

Засновник і видавець: UKRSVIT LTDГоловний редактор: Володимир БоднарЕл. адреса: editor@ukrainiancleveland.com

Веб: www.ukrainiancleveland.com

THE UKRAINIAN CLEVELANDMONTHLY UKRAINIAN-AMERICAN NEWSPAPER

Founder & Publisher: UKRSVIT LTDEditor-in-Chief: Volodymyr Bodnar

E-mail: editor@ukrainiancleveland.comWeb: www.ukrainiancleveland.com

Редакція не відповідає за зміст реклами і приватних оголошень. Рукописи не повертаються і не рецензуються. Погляди редакції можуть не збігатись із думками авторів статей. Дизайн рекламних матеріалів і статтей є власністю UKRSVIT LTD і не може відтворюватися без згоди

редакції. При використанні матеріалів посилання на «Український Клівленд» обов’язкове.

THE UKRAINIAN CLEVELAND, P. O. Box 627, Kent, OH 44240-0011Реклама: 330-554-6429 або ads@ukrainiancleveland.com© THE UKRAINIAN CLEVELAND All Rights Reserved

КЛІВЛЕНДСЬКІ ВІСТІ

ОСОБИСТІСТЬ – Отож, насамперед хочеть-◊

ся подати нашим читачам пев-ну біографічну довідку про вас, бо, мабуть, не всі добре знають про таку особистість як Во-лодимир Базарко. Тому розка-жіть де і коли ви народились?

– Народився 14 червня 1940 року в с. Миців, то є на кордоні, біля містеч-ка Белз, я все кажу, що то є Україна, і я роду українського, хоч де факто, то і тоді, і тепер є у Польщі. І навіть у паспорті в мене є записано, що я наро-джений в Україні. Навіть була цікава історія, коли я у 1990 році вперше їхав до України, то на польському кордо-ні, у м. Перемишль, слід було запи-сати місто і країну народження, то я написав с. Миців, Україна, а молоді польські прикордонники дивувались, і казали, от дурний американець, на-роджений в Польщі, а пише Україна (сміється).

– Розкажіть про те, чим ви ◊ займаєтесь у житті, де працю-єте?

– Я працюю адвокатом у власній юридичній фірмі. Ще наприкінці 1970 року, я і 2 моїх колег заснували адвокатську контору “Базарко, Футей і Оришкевич”. Моїми партнерами тоді були Богдан Фyтей, що від 1986-87 року є федеральним суддею у США та Юрій Оришкевич, що і досі пра-цює зі мною. 1977-го року наша спіл-ка була ініціатором створення UABA (Ukrainian American Bar Association) – юридична організація правників українського походження у США. За-раз я вже пів на пенсії, зважаючи на мій похилий вік, хоча себе похилим зовсім і не відчуваю (посміхається). В кожному разі я є зараз також головою спостережної ради одного з банків в Клівленді.

– Коли ви пов’язали своє жит-◊ тя з Пластом? І до якого куреня належите зараз?

– Я вступив до Пласту у 1946 чи 1947 році, коли мав 6-7 років, я зараз вже точно пригадати не можу (посмі-хається). А на сьогодні належу до ку-реня «Червона калина».

ДІЯЛЬНІСТЬ НА ПОСАДІ – А тепер більше перейдемо ◊

до вашої діяльності на посаді. Вже скоро мине рік з того часу, як ви були обрані головою Го-ловної Пластової булави (Кон-ференція Українських Пласто-вих Організацій, де був обраний Володимир Базарко, проходила у Києві з 1 по 5 листопада 2006 року – прим. Пластового пор-талу). Розкажіть власне про саме обрання, чи було воно для вас несподіваним, чи перед тим з вами проводились консульта-ції?

– Так були певні консультації пе-ред тим. І коли мені це запропонува-ли вперше, то я відмовив, бо не мав

на меті прийняти такий обов’язок на себе. Я не планував бути головою ГПБ, але як кожен пластун, коли є необхідно сповнити якийсь обов’язок, я прийняв цей.

– Перший рік позаду, як оці-◊ нюєте свою діяльність на по-саді?

– То, правдиво, слід іншим оці-нювати мою роботу, а не мені. Але у будь-якому разі вважаю, що рік ми-нув дуже успішно. Є сформована дуже добра команда. Писар – Віра Моллс та фінансовий референт – Петро Лі-совський – це дуже послідовні люди і дуже важливі у праці ГПБ, інші теж працюють дуже добре, але ці двоє найважливіші. Хоча звісно і Булавні Уладів добре справляються з своїми обов’язками. Краї зараз добре співп-рацюють між собою. Тому гадаю, що перший рік минув добре.

– Які ваші подальші плани на ◊ цій посаді?

– Чогось особливого не є заплано-вано, в тому сенсі, що йде нормальна праця. Хоча святкування 100-ліття Пласту – це важлива подія і підготов-ка до нього вже розпочалась. Є звісно питання літнього таборування, ви-школів юнацьких і новацьких вихов-ників, хоча ними більше займаються відповідні Улади у нашій системі. Го-лова ГПБ має більше наглядову функ-цію, аніж безпосередньо сам займа-ється всіма питаннями. І ще раз кажу, що дуже тішусь, що маю таку добру команду.

ПОГЛЯД НА ПЛАСТ В УКРАЇНІ – З 90-тих років Пласт було ◊

відновлено в Україні. Цікаво ді-знатись ваш погляд, людини ззовні, з діаспори, про те, чи змі-нився Пласт в Україні. І якщо так, то які ці зміни?

– Є великі позитивні зміни в Плас-ті. Можливо, дехто пригадує, що якраз у 1990 я приїхав до України і мав обов’язок сприяти відновленню Пласту. Я зустрічався тоді в травні з Олесем Криськівим та Богданом Гене-гою. І тоді ми рухaли ці питання. Тоді нам теж допомагав і академік Ігор

Юхновський. Навіть якщо порівняти З’їзди, що відбувались тоді і тепер, то перші були більш примітивні, а тепер вони проводяться вже більш серйоз-но і по-діловому. І це теж великий по-зитив.

– Приємно, що ви оцінюєте ці ◊ зміни як позитивні. Але, мож-ливо, ви бачите також і якісь негативи у Пласті в Україні?

– Пластунів все ще є замало. Я осо-бисто думав, що до цих часів членство Пласту в Україні вже буде десятки тисяч, а воно наразі є лишень до 10 тисяч. Ну і є далі проблема нашого вступу до WOSM (World Organization of Scout Movement – Світова органі-зація скаутського руху – прим. Плас-тового Порталу), світового скаутингу. Стараємося це питання полагодити, хоча більше ним займається сама Україна, ніж ГПБ, але ми також тому сприяємо. Сподіваюсь, то успішно завершиться. Мабуть, що є в Україні деякі пластуни, що вважають, що нам то не потрібно, але якщо хочемо бути частиною світового скаутингу, то му-симо належати до цієї організації. І якщо є перепони, щоб увійти окремо, то це слід з робити спільно з іншими організаціями.

– Якщо ми зачепили тему ◊ WOSM‘у, то я так розумію, що ви позитивно оцінюєте праг-нення України вступити до цієї організації?

– Так, так, я гадаю, що це потрібно зробити.

– Але чи не буде це певною ◊ суперечністю, про що гово-рять в Україні. Адже Пласт є своєрідною міжнародною ор-ганізацією, а ГПБ – таким собі міжнародним утворенням, що об’єднує декілька країн. Чи не буде тоді якихось конфліктних ситуацій?

– Така можливість існує, але є вже прецедент в угорських скаутів. Вони мають щось подібне, тобто у них діє централя в Угорщині і є її частини в угорській діаспорі закордоном. Мож-ливо, що тоді співпраця між ГПБ і Україною буде не в таких рамках, як зараз. Але гадаю, що то можливо зробити, щоб і вовк був ситий, і вівця ціла.

– На ваш погляд, чи достат-◊ ня зараз співпраця між пласту-нами в Україні та пластунами в світі?

– Гадаю, що ця співпраця на сьо-годні є задовільною. Між краями є ця співпраця, між ними відбувається спілкування. ГПБ наприклад постій-но в себе на форумі обговорює різні питання, електронна пошта сприяє тому, що ми денно спілкуємось.

– Також ви говорили про ◊ святкування 100-ліття Плас-ту. Хто мав би проявляти іні-ціативу в цьому питанні? ГПБ? Україна?

– Отож, ГПБ вже створила комісію

із святкувань 100-річного ювілею. Цю комісію очолив друг Микола Музала. До її складу увійшли представники як України, так і діаспори. І вже те-пер, власне ця комісія даватиме про-позиції стосовно того, як повинні від-бутись святкування. ГПБ, очевидно, буде приймати остаточне рішення, але гадаю, що мусить трапитись щось неймовірне, щоб пропозиції цієї комі-сія не були прийняті.

ПЕРЕМІЩЕННЯ ПРОВОДУ НА УКРАЇНУ

– Як ви гадаєте, чи потрібно, ◊ щоб пластовий провід переби-рався до України? Це вже від-бувається потрохи, але ваше ставлення до цього?

– В будь-якому випадку, гадаю, що провід повинен бути на Україні, не знаю ще точно коли, але так мусить бути.

– Про який термін реалізації ◊ цих планів може йти мова?

– Якнайшвидше, це повинно від-бутись якнайшвидше. І маю надію, що чим скоріше це відбудеться, тим краще буде.

– Ви гадаєте, що Україна вже ◊ є зрілою? Вона може перейняти цей провід?

– Так. В Україні вже є досить багато вихованих в організації старшоплас-тунів і сеніорів, звісно сеніорів ще не так багато, але вони будуть. Тому га-даю, що так, Україна може це зроби-ти.

– Які б люди повинні були б пе-◊ рейняти цей провід?

– На мій погляд, якщо людина є вихована в Пласті, від новацтва і юнацтва до старшопластунства і се-ніорства, то їй можна довіряти вико-нання цієї роботи. То не може бути людина, що прийшла до організації вже у зрілому віці, бо вона не має того пластового підходу, вона, може часом, тягнути Пласт туди, куди не слід, до якоїсь політики. В Пласті виховува-лись патріоти, деякі і з них згодом ро-били політику, очолювали партії. Але на той час вони переставали відігра-вати провідну роль у Пласті, адже це є конфлікт інтересів, якщо одна люди-на очолює і громадську організацію і політичну. Людина мусить бути настільки

зріла, що коли вона є провідником в Пласті, виховником, то вона не може собі дозволити очолювати ще і якісь політичні партій. Якщо вона праг-не бути провідником партії – це по-хвально, але на той час вона мусить припинити свою провідничу роль в Пласті, не виписуватись з організації, але не бути провідником. До прикладу Степан Бандера, він

був членом мого куреня. Але коли він був провідником в ОУН, то на той час припинив брати активну, провідничу роль в Пласті, бо не хотів пхати Пласт туди, куди не слід.

– Розкажіть про мету вашо-◊ го приїзду в цей період до Укра-їни (Володимир Базарко пере-бував в Україні з 5 по 10 жовтня 2007 року – прим. Пластового

далі на стор. 5

ІНТЕРВ’Ю З ГОЛОВОЮ ГОЛОВНОЇ ПЛАСТОВОЇ БУЛАВИ – ВОЛОДИМИРОМ БАЗАРКОМ

Володимир Базарко: «Я не планував бути головою ГПБ, але як кожен пластун, коли є необхідно сповнити якийсь обов’язок, я прийняв цей.»

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД 5Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

КЛІВЛЕНДСЬКІ ВІСТІ

Нещодавно завершився візит рек-тора Національного університету «Острозька академія» Ігоря Пасічни-ка та керівника відділу міжнародного співробітництва Едуарда Балашова до Сполучених Штатів Америки. Протягом 1-3 листопада вони пе-

ребували в м. Клівленд (штат Ога-йо). Метою візиту було обговорення проекту про створення українсько-американського центру на базі Наці-онального університету «Острозька академія», що передбачає обмін сту-дентами, викладачами, проведення спільних наукових досліджень, кон-ференцій тощо, вивчення питання про передачу архівних документів з Музею-Архіву Клівленда, Архіву Чикаго тощо до Інституту дослі-джень української діаспори НаУОА, зустрічі з українською діаспорою та громадсько-політичними діячами США. У рамках візиту до Клівленда від-

булася зустріч Ігоря Пасічника зі спів-головою сприяння Україні в Конгресі

США пані Марсі Каптур. За багато-річну підтримку української освіти, культури і духовності, а також під-тримку Національного університету «Острозька академія» конгреследі Марсі Каптур було вручено «Медаль Князя Василя-Костянтина Острозь-кого» – почесну срібну відзнаку На-ціонального університету «Острозька академія». «В Острозькій академії з захопленням спостерігають за діяль-ністю Марсі Каптур, за тим, з яким щирим патріотизмом вона відстоює інтереси України. Такого патріотиз-му, на превеликий жаль, не вистачає багатьом громадянам України», – го-ворить Ігор Пасічник. Марсі Каптур пообіцяла сприяти налагодженню тісної співпраці американських уні-верситетів з Острозькою академією та, як і раніше, пропагувати перший вищий навчальний заклад Східної Європи в американському Конгресі. На запрошення ректора конгреследі погодилася найближчим часом від-відати Острозьку академію. Під час зустрічі з представниками

української діаспори в Українському Музеї-Архіві Клівленда Ігор Пасічник виголосив доповідь на тему «Острозь-ка академія як пам’ятка сучасної Укра-їни», також було продемонстровано короткометражний документальний фільм про відродження сучасної Острозької академії. Між ректором університету Ігорем Пасічником та директором Українського Музею-Архіву Андрієм Фединським було досягнено домовленості про допомо-

гу студентам НаУОА у фільмуванні унікальних раритетних документів про діяльність української діаспори в США. Пан Фединський відзначив, що подібна допомога є потрібною для музею, а ректор зазначив про важли-вість дослідження інтелектуального доробку українців за кордоном та до-дання цього доробку до загального інтелектуального потенціалу україн-ської нації. Ігор Пасічник вручив Ан-дрієві Фединському подяку за докла-дені ним зусилля щодо збереження української спадщини за кордоном та сприяння в розвитку Національного університету «Острозька академія». На зустрічі з представниками му-

ніципальної влади Клівленду Ігорю Пасічнику було вручено спеціальну відзнаку Почесного гостя м. Клів-ленд. Ректор Острозької академії став першим громадянином України, що отримав подібну нагороду. Під час візиту до США Ігор Пасіч-

ник та керівник відділу міжнародно-го співробітництва відвідали також штати Іллінойс, Чикаго, Нью-Джерсі, Пенсільванія, Нью-Йорк, Флорида, Техас, де зустрілися з представни-ками української діаспори, членами українських культурних організацій з метою започаткування співпра-ці, поширення інформації про Ост-розьку академію серед українства за кордоном, а також включення інте-лектуального доробку діаспори до за-гальнонаціонального надбання.

4-8 листопада, під час перебуван-ня ректора у місті Декалб, провінції

Іллінойс, відбулися його зустрічі із професорсько-викладацьким скла-дом Північно-Іллінойського універ-ситету, зокрема професором факуль-тетської освіти Мироном Куропасем, завідувачем кафедри педагогічної психології доктором Чарльзом Хауе-лом, директором міжнародних про-грам Деборою Пірс, деканом факуль-тету психології та освіти Ламюелем Уотсоном, на яких було досягнуто по-передньої домовленості та розроблена концепція створення Українського ін-ституту американських студій на базі Національного університету «Ост-розька академія». Функціонування інституту передбачає створення об-мінних студентсько-викладацьких програм між університетами, взаєм-не зарахування залікових кредитів, візити американських професорів до Острозької академії з курсами лек-цій, а також започаткування форми дистанційного навчання острозьких студентів у Північно-Іллінойському університеті. Втілення проекту у жит-тя розпочнеться з весни 2008 року з візиту кількох американських про-фесорів до Острога на чолі з доктором Ламюелем Уотсоном.Окрім зазначених зустрічей, під

час перебування у США Ігор Пасічник відвідав Український Народний Союз, радіостанцію «Свобода» у місті Нью-Арк штату Нью-Джерсі, українську культурну організацію «Товариство української мови», а також українську школу під назвою «Рідна школа» у місті Гюстон штату Техас.

За матеріалами веб-сайту Острозької Академії

ІГОР ПАСІЧНИК – ПОЧЕСНИЙ ГІСТЬ КЛІВЛЕНДУ

КОРОТКО

ГРУДЕНЬСубота, 8 — Свято Миколая

Школи українознавства Т-ва “Рід-на Школа”.

Субота, 8 — Третя щорічна різдвяна забава Української капе-ли бандуристів у ресторані “Ши-нок”.

П’ятниця, 14 — Щорічна різд-вяна забава Українського музею -архіву.

Субота, 15 — Св. Миколай СУМу на “Верховині”.

Субота, 15 — Св. Миколай Пластової станиці в парафіяльній залі св. Покрови.

Субота, 15 — Свято Миколая Школи ім. Т. Шевченка в парафі-яльній залі св. Володимира.

Неділя, 16 — Неділя молоді в парафії св. Володимира.

Четвер, 27 — Українська “щас-лива година” в ресторані-барі “Bice” в Tower City Center.

Неділя, 30 — Різдвяний кон-церт Українського жіночого во-кального ансамблю “Зоря” у Свято-Володимирській Великій залі.

Понеділок, 31 — Новорічна за-бава Спілки української молоді.

Понеділок, 31 — Зустріч Ново-го року в Українському ресторані “Шинок”.

СІЧЕНЬНеділя, 6 — Свят-Вечір на

“Верховині”. Неділя, 13 — Річна Маланка

Братства Собору св. Володимира. Неділя, 13 — Пластова свічка

в одностроях у залі парафії св. По-крови.

Субота, 26 — Reverse Raffl e – “Каштан” в парафіяльній залі св. Андрія.

Неділя, 27 — “Ялинка” церкви свв. Петра і Павла.

Щонеділі, від 10:06 до 11:00 вечора, на хвилях FM90.3

WCPN Cleveland Public Radio слухайте

РАДІОХВИЛЮ УЗО «УКРАЇНА».

Ті, хто мешкає за межами Великого Клівленду, можуть слухати радіохвилю «Україна»

у зазначений час через всесвітню павутину (Інтернет) за такою адресою: www.publicbroadcast-

ing.net/wcpn/ppr/wcpn.asx. Редактор програми Петро Твардовський,

диктор — Оксана Рабосюк. Тел. 216-749-3025

-----------------------------------------------------------------------------------------Для того, щоб дата проведення вашого заходу чи імпрези з’явилась у

громадському календарі «Українського Клівленду», потурбуйтесь завчас-но повідомити про це редакцію «УК» електронною поштою, телефоном або звичайною поштою.

ПАРМА, Огайо. – Сходини Дискусійного клубу при Шевченковому домі в Пармі відбулися в середу 17 жовтня, на яких виступав редактор Петро Твар-довський про підсумки виборів в Україні.

ПАРМА, Огайо. – Капела бандуристів ім. Т. Шевченка провела з 19 по 28 жовтня другий тур гастролей, присвячений 100-літтю з дня народжен-ня дириента і композитора Григорія Китастого. Було 9 концертів у містах Детройт, Клівленд, Вашинтон, Філадельфія, Віппані, Гардфорд, Монтреаль, Оттава, Торонто. А 8-го грудня Капела успішно провела Різдвяну зустріч у ресторані “Шинок” у Пармі.

ПАРМА, Огайо. – 12-й відділ СУА провів осінню мистецьку виставку, яка відбулася 2-4 листопада в залі при церкві св. Андрія в Пармі. На виставці були представлені мистецькі вироби таких мистців: Якова Гніздовського, Слави Ґеруляк, Люби Ґудз, Анізії Кармазин, Наталки Кормелюк, Богдана Пікулицького, Галі Поглід, Константина Савченка, Юрія Савченка, Богдана Сороки, Доряна Федьківа, Ольги Колодій. Дохід від виставки призначений на доброчинні цілі Союзу Українок Америки.

ПАРМА, Огайо. – Осередок Спілки української молоді ім. гетьмана Б. Хмельницького в неділю, 18 листопада, напередодні свята св. Михаїла, який є покровителем СУМу, взяв участь під час відправи Служби Божої в церкві св. Покрови в Пармі. Отець Володимир Грицюк, який є капеляном СУМу, відправив ще й акафіст. Після цього в залі парафії проведено підсумок 3-го іспиту, внаслідок якого з молодшого юнацтва переведено до старшого сумів-ців Андрія Дрозда, Олександра Шемечка, Олесю Рабосюк, Юлю Твардовську і Наталію Фаріян. А Сумівці Олександер Лис, Христина Данилевич, Сузанна Продан, Христина Міґелич, які брали участь у вишкільно-виховному таборі влітку, здобули перший ступінь впорядника.

ГРОМАДСЬКИЙ КАЛЕНДАР

порталу)? – То була радше туристична подо-

рож. Мій син, вже теж поважний чо-ловік, йому 38 років, їхав сюди зі сво-єю дружиною, і запропонував також і мені та моїй дружині приєднатись до нього. Планували ту подорож ще у минулому році, але вийшло тільки зараз. В кожному разі мені дуже при-ємно, що мій син мені ще пропонує кудись поїхати разом з ним (сміється). А приїхавши сюди, вирішив також поєднати цю подорож і з пластовою працею (Володимир Базарко провів зустріч із пластунами, брав участь у робочій нараді Управи «Соколу» – прим. Пластового порталу).

– І, на сам кінець, чи може-◊ те ви щось побажати пласту-нам, що будуть читати ваше

інтерв’ю на Пластовому пор-талі?

– Бажаю їм всього найкращого, щоб і надалі робили пластову працю, щоб і далі вишколювали себе як добрі пластуни. Я знаю, що вони є дуже до-брими пластунами. Довідка Пластового порталу: Во-

лодимир Базарко народився 14 черв-ня 1940 року в с. Миців. Емігрував до США, де навчався, а згодом у 80-тих роках заснував спілку юристів укра-їнського походження. Очолює цю спілку і по сьогодні. Є головою спосте-режної ради банку «Finally Century». У Пласті з 1946-47 року. Член куреня «Загін Червоної калини». У 2006 році обраний головою Головної Пластової Булави.

Михайло ДЯКІВ, Пластовий портал

ВОЛОДИМИР БАЗАРКО (ЗІ СТОР. 4)

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД6 Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

УКРАЇНСЬКИЙ КОМП”ЮТЕРЩИК ОТРИМАВ НАГОРОДУ ВІД КОРПОРАЦІЇ

“МАЙКРОСОФТ” ЗА РОЗРОБЛЕНУ ПРОГРАМУ КИЇВ, 21 листопада. (УКРІНФОРМ).

– 26-річний українець Андрій Клю-чевський отримав нагороду від кор-порації «Майкрософт» – мармуровий куб за інновації – за розробку спеці-алізованої програми для системних адміністраторів – інсталлятор драй-верів «Наталя». Перші авторські програми Андрій

Ключевський розробив під час на-вчання на математичному факуль-теті Чернівецького університету (м. Чернівці, захід України). Він помітив погрішності в технології «Майкро-софт», про що і повідомив компанії. У відповідь отримав запрошення на конференцію «Miсrosoft» в Копенга-ген. Потім, вже після закінчення дру-гого університету – в американському штаті Айова, його запросили працю-вати в комп’ютерну корпорацію.Розроблена програма, аналогів

якої поки немає, дозволяє в автома-тичному режимі настроювати будь-яку кількість комп’ютерів, незалежно від їх місця знаходження, і працює в різних операційних системах. Андрій вважає її українською, а назвав про-граму «Наталя» на честь коханої ді-вчини. На його думку, ця програма – міст між Україною і Азією, оскіль-ки саме там виявився самий великий попит на неї. Таким чином, вважає комп’ютерний геній, користувачі про-грами позитивніше оцінять Україну.

НАЙБІЛЬШ ГІДНИЙ РІВЕНЬ ЖИТТЯ У СВІТІ – В ІСЛАНДІЇ, НОРВЕГІЇ ТА АВСТРАЛІЇ. УКРАЇНА НА 76 МІСЦІ –

РЕЙТИНГ ООНСТОКГОЛЬМ, 30 листопада. (Оле-

на Ламанова – УКРІНФОРМ). – Іслан-дія, Норвегія та Австралія очолили “Індекс розвитку людського потен-ціалу”, опублікований ООН, повідо-мляє кореспондент УКРІНФОРМу. Це – традиційний рейтинг, який оцінює рівень середніх досягнень держави за трьома основними критеріями: дов-голіття на основі здорового способу життя, доступ до знань та гідний рі-вень життя.До першої десятки країн, які ма-

ють найбільш високий рівень розви-тку людського потенціалу, крім трьох, зазначених вище, увійшли також Ка-нада, Ірландія, Швеція, Швейцарія, Японія, Нідерланди і Франція. До групи з 70 країн, де зафіксовано “ви-сокий рівень розвитку людського по-тенціалу”, увійшли кілька країн ко-лишнього СРСР: Литва зайняла 43-е місце, за нею йдуть Естонія і Латвія, Білорусь – на 64 місці, Росія – на 67-у.До групи країн зі “середнім рівнем

розвитку людського потенціалу” по-трапили Казахстан (73-е місце), Укра-їна, що зайняла 76 місце у загально-му заліку, а також Вірменія, Грузія, Азербайджан, Молдова..Останні місця в рейтингу зайняли

Сьєрра-Леоне (остання, 177-а позиція), Буркіна-Фасо і Гвінея-Бісау. Всього рейтинг охоплює 175 країн – членів ООН, а також Гонконг і Палестинську Автономію.

ЧЕХІЯ ВИЗНАЛА ГОЛОДОМОР 1932-33 В УКРАЇНІ

“Українські Новини”, 1 грудня. – Палата депутатів парламенту Чехії 30 листопада прийняла постанову, якою визнано Голодомор 1932-33 років в Україні. Про це сказано в повідомленні

прес-служби Міністерства закордон-них справ. Відповідно до прийнятої поста-

нови, цю трагедію навмисно й ціле-спрямовано здійснив злочинний то-талітарний сталінський режим, щоб зламати опір українського народу

проти насильницької колективізації й знищити його національну гідність. Як повідомляло агентство, раніше

Еквадор, Міська рада Рима (Італія), Перу визнали Голодомор 1932-33 ге-ноцидом українців.

КАФЕДРІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ В

ЗАГРЕБСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ – ДЕСЯТЬ РОКІВ

ЗАГРЕБ, 3 грудня. (УКРІНФОРМ). Десяту річницю заснування кафедри української мови і літератури Загреб-ського університету урочисто відзна-чено за участі Посольства України в Хорватії, керівництва хорватського Міністерства освіти і науки, Загреб-ського університету. На урочистостях були присутні представники науко-вих і освітніх закладів, студенти та викладачі кафедри україністики, ду-ховенство, члени української грома-ди, а також дипломатичного корпусу, акредитованого в Загребі, повідоми-ли УКРІНФОРМу з Посольства Укра-їни в Республіці Хорватія.У зв’язку з ювілеєм на адресу ка-

федри української мови і літератури Загребського університету надійшов вітальний лист Президента України Віктора Ющенка, в якому відзначено вагомий внесок викладачів і студен-тів кафедри у справу взаємного піз-нання та розширення контактів між двома спорідненими народами. Та-кож було зачитано привітання від ке-рівництва Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Львівського національного універси-тету імені Івана Франка.

Викладання україністики у За-гребському університеті було за-початковано ще у 1943 році, але, на жаль, у 1945 році було заборонено ко-муністичним режимом. Однак, завдя-ки зусиллям провідних хорватських славістів, із 1964 року в університеті у Загребі було відновлено факульта-тивне викладання української мови і літератури та запроваджено систему лекторату – залучення викладачів-україністів з вищих навчальних за-кладів України. Після здобуття Хорватією неза-

лежності у 1997 році завдяки під-тримці з боку відомих хорватських академіків-славістів Александра Фла-кера та Антиці Менац, в Загребському університеті було створено кафедру української мови і літератури. Нині на кафедрі навчається 60 студентів, а щороку 20 нових абітурієнтів обира-ють своїм фахом українську мову та літературу.Звертаючись до присутніх з віталь-

ним словом, посол України Маркіян Лубківський відзначив важливу роль, яку відіграє кафедра в загальному контексті українсько-хорватських від-носин, а також популяризації та під-тримки викладання української мови і літератури як у Хорватії, так і взагалі на теренах Балканського регіону. Гла-ва українського диппредставництва також висловив подяку викладачам кафедри української мови і літерату-ри за їх значний внесок у підвищення загального авторитету україністики, й створенню позитивного міжнарод-ного іміджу Української держави.

ВИБОРИ В РОСІЇКИЇВ. – “Вибори до Держдуми 2

грудня були нечесними і значною мі-рою не відповідали стандартам ОБСЄ і Ради Європи, а також зобов’язанням перед цими організаціями у частині проведення демократичних виборів”, – говориться у спільній заяві місії західних спостерігачів. Москва у від-повідь знову звинуватила іноземних спостерігачів в упередженості, пові-домляє УКРІНФОРМ з посиланням на інформагентство Рейтер.Місія із спостереження за вибо-

рами, що складалась з приблизно 70 осіб, працювала спільно делегацією

Парламентської асамблеї Ради Євро-пи (ПАРЄ) на чолі з Люком ван ден Бранде і делегацією Парламентської асамблеї ОБСЄ (ПА ОБСЄ) під керів-ництвом Горана Леннмаркера. До цієї заяви двох організацій також приєд-нується Північна Рада.

“Загалом вибори були добре орга-нізовані і спостерігачі відзначають значні поліпшення технічного харак-теру. Однак вони проходили в атмос-фері серйозного обмеження політич-ної конкуренції; висвітлення у ЗМІ значною мірою було на користь прав-лячої партії. На виборах 2007 року в Росії не було створено рівних політич-них можливостей”, – говориться у за-яві спостерігачів.Передвиборна кампанія характе-

ризувалася заборонами владою мі-тингів і демонстрацій опозиції. За заявою спостерігачів, постійно над-ходили повідомлення про переслі-дування опозиційних кандидатів, затримання, конфіскацію виборчих матеріалів і погрози виборцям, а та-кож заяви про можливе зловживання відкріпними талонами. У день вибо-рів виборчі дільниці працювали до-бре, хоча іноді бували переповнені. Голосування проходило, здебільшого, у спокійній і доброзичливій обстанов-ці, говориться в матеріалах офіційної сайта Ради Європи.Євросоюз приєднався до критики:

комісар ЄС з питань зовнішньої по-літики Беніта Ферреро-Вальднер під-креслила, що почекає оцінок спосте-рігачів, однак вже зараз їй очевидні порушення в передвиборний період. “Ми були свідками певних порушень основних прав і свобод, особливо сво-боди слова і зборів”, – заявила вона журналістам у Берліні. Прес-секретар уряду Німеччини висловився жор-сткіше. “Сумнівів немає. Згідно з на-шими стандартами, ці вибори не були ні вільними, ні демократичними”, – заявив Томас Стег. США закликали російські власті

провести розслідування у зв’язку з повідомленнями про порушення на виборах до Державної Думи, що від-булися у неділю.У відповідь на це ЦВК і “Єдина

Росія” звинуватила іноземних спо-стерігачів в упередженості. “Політич-на доцільність, продиктована через океан, взяла гору над принципами об’єктивної і обгрунтованої діяльнос-ті, якими повинні керуватися між-народні спостерігачі”, – цитують ро-сійські ЗМІ реакцію члена ЦВК Ігоря Борисова на висновки західних спо-стерігачів.

ГРУЗІЯ ОФІЦІЙНО ЗАПРОСИЛА УКРАЇНУ

СТАТИ СПОСТЕРІГАЧЕМ НА ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРАХ КИЇВ, 12 грудня. (УКРІНФОРМ).

Україну офіційно запрошено стати спостерігачем на президентських виборах у Грузії, повідомила прес-служба МЗС.Заступнику міністра закордонних

справ України Костянтину Єлісєєву в ході зустрічі з міністром закордонних справ Грузії Гелою Бежуашвілі було вручено ноту з офіційним запрошен-ням України стати спостерігачем на президентських виборах у Грузії.Єлісєєв зазначив, що Україна ухва-

лила позитивне рішення щодо на-правлення спостерігачів на вибори в Грузії у складі місії ОБСЄ і запевнив, що Україна найближчим часом роз-гляне питання щодо направлення місії спостерігачів на двосторонній основі. У Грузії 5 січня 2008 року пройдуть

президентські вибори.

ЄФІДЕЛЬ КАСТРО ГОТОВИЙ ВІДІЙТИ ВІД ВЛАДИ?

Бі-Бі-Сі, Українська Служба, 18 грудня. – Керівник Куби Фідель Ка-стро, який вже майже півтора роки

не з’являвся на людях після тривалої хвороби, назвав своїм обов’язком не триматися за владу і не перешкоджа-ти становленню молодшого поколін-ня політиків. Ця заява міститься у листі, зачита-

ному на кубинському телебаченні, де регулярно передають заяви лідера. Як каже кореспондент ВВС у Гавані,

це не можна вважати офіційним ого-лошенням про відставку, але 81-річ-ний Кастро вперше відкрито визнав, що він може відійти від влади. Наступного року на Кубі відбудуть-

ся вибори Національної Асамблеї та президента державної ради.

ЯПОНІЯ ЗБІЛЬШИТЬ ІНВЕСТИЦІЇ В УКРАЇНУ

КИЇВ, 17 грудня. (УКРІНФОРМ). Японія поступово збільшуватиме інвестиції в Україну. Про це, повідо-мляє УКРІНФОРМ, заявив посол Япо-нії в Україні Муцуо Мабучі в інтерв’ю газеті “Бізнес”.За словами дипломата, Україна за-

ймає друге після Росії місце за кіль-кістю японських інвестицій серед країн пострадянського простору. Посол поінформував, що плану-

ється проведення другого засідання українсько-японського комітету із співпраці на рівні міністрів закордон-них справ, яке має пройти в Японії.Японський посол назвав найпер-

спективніші, на його думку, сфери співпраці. Зокрема, це енергозбере-ження, туризм, а також розвиток і мо-дернізація інфраструктури.Стосовно українсько-японського

проекту будівництва нового терміна-лу київського аеропорту “Бориспіль” Мабучі повідомив, що приблизна дата його завершення – 2009 рік.Дипломат висловив сподівання,

що Україна скористається кредитами японського уряду, які надаються в іє-нах. “Це кредити на 30 років під дуже низькі відсотки – всього 1.5%. Саме тому кредити уряду Японії в ієнах у рамках офіційної допомоги розвитку є перспективною схемою для Украї-ни”, – сказав він.

ЛИЗАВЕТА ІІ – НАЙСТАРШИЙ МОНАРХ БРИТАНІЇ

ВВС, Українська служба, 20 груд-ня. – Королева Великої Британії Єли-завета відзначає поважну подію.Сьогодні вона стала найстаршим

монархом за всю британську історію.Вона побила рекорд своєї пра-пра-

прабабусі королеви Вікторії, яка по-мерла у 1901 році у віці 81-го року і двісті сорока трьох днів. У 2012-му королева Єлизавета свят-

куватиме 60 років свого правління, а у вересні 2015-го поб’є рекорд трива-лості перебування британського мо-нарха на троні.

ЄВРОПА СВЯТКУЄ ПАДІННЯ КОРДОНІВ

Майдан-ІНФОРМ, 21 грудня. –У Словаччині, Чехії та Австрії святку-вання з приводу розширення Шен-генської зони на Схід почались задов-го до півночі: офіційно контроль на сухопутних та морських кордонах 8 східноєвропейських держав та Маль-ти настав 21 грудня. Контроль на по-вітряних кордонах буде знято пізніше – 30 березня 2008 року.Церемонії із символічним руйну-

ванням шлагбаумів та загороджень передбачені на багатьої контрольно-пропускних пунктах, що поєднують старих членів Шенгена та новачків.Шенгенська зона протяжністю в

4 тисячі кілометрів тепер проходить через весь розширений ЄС – від Тал-лінна до Ліссабона.Її було засновано 1985 року і на

першому етапі зона вільного перемі-щення об’єднувала 5 країн тодішньої європейської родини. До закінчення цього року до Шенгену будуть входи-ти майже всі з 27 країн ЄС. За бортом залишились Британія, Ірландія, Кіпр, Румунія та Болгарія.

Джерело: “Євроньюз”

УКРАЇНА І СВІТ

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД 7Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

Доля звела мене з Юрієм Миколь-ським понад 10 років тому. У редакцію сколівського часопису «Бойківська думка», де я працював, завітав неви-сокого зросту, з приємною усмішкою, поважного віку чоловік у мазепин-ці, сіраку з домотканого сукна та з різбленим опришківським топірцем у руці. Привітавшись. Подав руко-писматеріалу про його приватний музей національно-визвольних зма-гань, який самотужки організував у власній хатині в карпатському селищі Славське і, водночас, запросив наві-датися до нього.І ось зимової днини я в оселі п.

Юрія, що загубилася поміж струнких смерек на схилі гори, яка впритул об-няла це селище, знане далеко за ме-жами краю як цент лещатарського спорту і туристики.Зручно вмостившись біля каміна, у

якому потріскують сухі поліна, а чер-воні язики полум’я з димом, що пахне живицею, лагідно пестять ватру, за філіжанкою гарбати з полонинських трав ведемо цікаву бесіду.

...Зі Славським доля пов’язала п. Микольського в далекім 1938-ім, коли його ще дитиною взяв з собою на ге-роїчну Маківку батько – сотник пет-люрівської армії. Відтоді й перехрес-тилися карпатські плаї з життєвою дорогою «східняка». На які лише терени колишнього

СССР не закидала п. Юрія його на-укова робота. А в 70-их, у ранзі до-цента Національного університету «Львівська політехніка» і завідува-ча лабораторії підіймальних машин прибув у Славське, аби зводити на тутешніх схилах линвові та буксирні дороги для лещатарів.Уже близько тридцяти років цей

чудовий закуток Бойківщини вважає Ю. Микольський своїм рідним. З ве-ликими труднощами вдалося спору-

дити тут невеликий будинок, двері якого гостинно відчинені для всіх. Зібрані ним численні військові та ет-нографічні реліквії можуть конкуру-вати з експонатами поважних музеїв.Захоплює невичерпна енергія цієї

82-літньої людини, його неспокій і висока національна свідомість, за які п. Микольський був у постійній «опалі» совєтської влади. За плечима вченого-інженера активна громад-сько-політична діяльність. Ю. Ми-кольський був членом Української Гельсінської Спілки та головою була-ви братства вояків УПА, заступником Юрка Шухевича, який очолював «На-ціоналістичну ініціативу».Від експонатів музею п. Юрія пе-

рехоплює подих. Ось, шабля січово-го стрільця з Маківки, снаряд най-більшої австрійської гармати Першої світової війни, радіостанції червоної армії, вермахту та американського війська, німецький патефон, старі мапи тощо. А на стіні – стенд з 80-ма військовими нагородами: від відзнак січовиків, вояків УНР Симона Петлю-ри, до упівських – Бандери, Шухеви-ча.

Цими реліквіями не обмежується колекція музею. Тут є різні давні речі побуту бойків, гуцулів та лемків. Гор-диться господар першим повним ви-данням Шевченкового «Кобзаря» 1861 року та багатьма рідкісними архівни-ми документами. А ось, велика скри-ня, яку дід п. Юрія привіз з еміграції з Америки. А уламок закам’янілого дерева, якому мільйони років, пода-рували музею харків’яни.Не обмежився подвижник створен-

ням такого чудового музею. Два роки тому на своєму обійсті п. Микольсь-кий викопав і облаштував справжню криївку, яких у Карпатах у 40-50-их роках було чимало.У добре законспірованій підземній

кімнаті – піч-«буржуйка», друкарська машинка, радіостанція, гасова лампа, посуд, на стіні – велика мапа. У кутку – письмовий стіл, за яким майстерно виконані фігури-копії Романа Шухе-вича та Василя Кука.Музей-криївку Ю. Микольського

щодня відвідує нині багато туристів з усієї України та з-за кордону.Ще за часів більшовицької окупації

оселя п. Микольського, загублена в горах серед вічнозелених смерек, була надійним місцем зустрічей українсь-ких патріотів та інтеліґенції. Тут зби-ралися в часі Різдвяних та Великодніх свят, влаштовувались Шевченківсь-кі вечори, різні зібрання. Свого часу сюди навідувалися головний коман-дир УПА Василь Кук, академіки Ігор Юхновський та Ярослав Підстригач, син генерал-хорунжого Романа Шу-хевича, багатолітній в’язень совєтсь-ких концтаборів Юрко Шухевич, ле-гендарна партизанка Марія Савчин, син патріарха Мстислава – Ярослав Скрипник та багато інших.З особливою гордістю згадує п.

Юрій приїзд до його оселі на Різд-вяні свята Віктора Ющенка. З Яким захопленням та інтересом оглядав високий гість кожну реліквію домаш-нього музею п. Микольського. Уваж-но перелистував сторінки «Кобзаря», якому понад 140 років, милувався шаблею січовика, яка пролежала в землі Маківки понад вісім десятиліть, вчитувався в архівні документи, серед яких був і сумнозвісний «Пріказ о висєлєнії ВСЄХ украінцев в отдальонниє мєста СССР».Відтак, за різ-

двяним столом, де була кутя з медом, варе-ники й узвар, лунали ко-лядки, велася щира й від-верта розмова про нинішній і завтрашній день Ук-раїни.

Ю. Микольський не перстає дивува-ти своєю неспокійною вдачею, запов-зятливістю й працелюбністю. Він, як і двадцять років тому, по-молодечому виписує на засніжених карпатських схилах лещатарські серпантини, грає у великий теніс, заповзятливо тру-диться, «копається» в архівах, друкує цікаві матеріали в періодичній пресі. Видав кілька книг, серед яких «Як до-ведеться стати...» та до 100-річчя від дня народження Романа Шухевича – «Як упав головний командир УПА, генерал-хорунжий Тарас Чупринка».

– Усе, що я роблю, – каже Ю. Ми-кольський, – не лише захоплення, а, насамперед, мій громадянський обов’язок.

Редактор Василь РОМАНЧУК, Львів-Клівленд

ВІЧНИЙ ПАРТИЗАНРедактор Василь Романчук, який при-

був до Америки зі Львова, вже друкувався на сторінках «Українського Клівленду». Його спогади про хвилюючі зустрічі з ав-торкою 28-го тому «Літопису УПА» леген-дарною Марією Савчин та багатолітнім в’язнем совєтських таборів Юрком Шухе-вичем викликали зацікавлення в наших читачів.Сьогодні вашій увазі пропонуємо роз-

повідь п. Романчука про засновника і ор-ганізатора першого в Україні приватного музею-криївки, автора низки книг і чис-ленних публікацій у пресі про національ-но-визвольні змагання в Галичині, докто-ра Юрія Микольського.

Р. Шухевич та його зв’язкова (експонати музею)

Юрій Микольський біля своєї криївки.

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД8 Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

Галина Чех

ПІД НОВИЙ РІК

Ще рік один тікає у минуле, Немов по звичаю втікають наші дні,Життя минає швидко, а серце дуже чуле,Бажає, щоб рік Новий світив мені.

Рік старий зі сну не розбудив заснулихТа світлу весну мені привернув,Та сам хай йде у вік минулий,Новий – щоб добру долю пригорнув.

Тебе благаємо, Новий, Будь завжди щирий з нами,Щоб цвіла весна у нашім храмі,Щоб зникло зло у чорному тумані.

Тебе благаємо, Старий,Щоб горе все забрав з собою,А ти, Новий, стели дороги рівні, як струна,Щоб добро нас не минало, як не оминає цвіт весна.

Щоб тебе, Новий, могли ми потім похвалити,Що не гнав на нас турботи,І наступному не передававЛюдські тривоги і клопоти.

Хай самотність залишиться в році старому,Щирих друзів додасться у році Новому,Довгих років щасливо дожити,Щоб можна ще Україні служити.

м. Клівленд

Дзвенислава Чабан-Леус

ТВОРІМО ЧУДЕСА

Морозний вітер — подих Миколая!3 дитинства родом той солодкий щем...Ангельські дзвони з неба нам віщаютьКазково-самоцвітовим дощем.

Упевнено, розкішно й гордовитоЦей Чудотворець по землі іде.Усі ворота перед ним відкриті.3 дарами тими рік новий гряде.

Його прихід — це символ християнства,Коли даруєш ближньому тепло,Любов душі, позбавлену лукавства,І чиниш самозречено добро.

Як благодатна настає година —Дари підносить Чудотворець нам:Освячуємо моноліт родини,Складаєм шану дорогим серцям.

Якої б віри не була людина —Усякого захоплює краса.В нас Бог —~ один, земна любов — єдина!Не втомлюймось творити чудеса!

м. Львів, грудень 2001 р.

НОВОРІЧНА ФЕЄРІЯ

Дзвінка феєрія Нового рокуНевпинно-стрімко подих перейма.Наступний вимір вже не стишить кроку,Бо зорі запалали недарма.

Спокуса мрією така правдива —Діалог з часом вічний свій веде.І фантастичний хід в чеканні диваДо нас назустріч хвилею пливе.

Ось голоси мільйонів херувимівІз піднебесся вторять нам услід:Наздоженуть бажання невловиміТого, хто вірить в цей шалений світ.

Десь повноводні ріки сподіванняУ хмарах віддзеркалюють свій плин.І все напередодні... Жде світанняЗапряжений у вітер пілігрим.

Бо він летить в обіймах стиснуть мрію!Здається, нездійсненну. Та — хто зна?Вона розкішна... І чомусь я вірю:Віднині пануватиме вона!

м. Львів, 27-28 грудня 2003 р.

Одружився він пізно, але жених був завидний, мав і квартиру власну, і машину. Тамара працювала вихо-вателем у дитячому садочку, їй уже було за тридцять п’ять, коли непро-хане, неочікуване кохання постукало у двері. І вона відчинила. Своє серце, яке довгі роки належало маленьким її вихованцям, вона віддала Василю. Одружилися тихо, без пишних цере-моній і ресторану. Разом із свідками зайшли у най-

ближче кафе і випили за здоров’я мо-лодих. Він ніколи не шкодував, що одру-

жився з Тамарою. Тільки вона інколи могла пригрозити у сварці, що кине його. Та Василь Андрійович знав, вона остигне і все, як завжди, налаго-диться.Мав гарну роботу. За хорошу вдачу

і професійність його цінували колеги і керівник, жалітися на життя було безглуздо. Єдине, чим обділила доля цього чоловіка, — власні діти. Він ба-чив, як Тамара страждає з цього при-воду, але нічого не міг вдіяти. Вони об’їздили безліч лікувальних центрів, зробили мільйон аналізів, і всі лікарі в один голос говорили: ваша пара без-дітна.Через 10 років таких поневірянь

Тамара почала ненавидіти роботу. Вона зривала свою лють на дітях. За-відуюча дитсадочком не раз хотіла звільнити виховательку, та знаючи її особисту проблему, щоразу зупи-нялась. У хаті весь час були сварки з будь-якої причини. Василь перетво-рився у ходячий згусток нервів. Він не хотів брати дитину із дитбудинку і цим ще більше засмучував Тамару. Минули роки і подружжя заспо-

коїлось. Змирилися зі своїм горем, піклувалися одне про одного, бо, як ніхто, розуміли, що більше нема від кого чекати допомоги. Якось Василь Андрійович поїхав

у чергове відрядження й оселився у старої бабусі. Йому набридли гур-тожитки та готелі, хотілося спокою. Давно він не зустрічав такої доброї душі. Бабуся щодня зустрічала його з роботи смачною вечерею, коли бачи-ла, що він не в гуморі, намагалася не турбувати. А коли відчувала, що хоче поспілкуватися, була уважним спів-розмовником. В один з таких вечорів літній чоловік розповів про свою не-здійсненну мрію мати спадкоємця. А

бабуся дала йому добру пораду:— Ти, синочку, згадай минуле.

Може, нагрішив ти колись, а зараз так свій гріх спокутуєш.Того вечора він ліг спати з тяжки-

ми думками. На роботі ходив замис-лений, навіть хлопці з бригади помі-тили, що з ним щось не те. Він згадав, що має доньку. За п’ятсот кілометрів від містечка, де він мешкав з дружи-ною, була його батьківщина. Там, у су-сідньому селі, жила колись дівчина. Мала прізвисько Повітруля.Дівчина і справді була легковаж-

ною, на думку Василя. Вона йому приглянулася і того ж вечора провела з ним ніч. Ніяких обіцянок вони одне одному не давали. Пізніше хлопець дізнався, що вона зустрічається з ін-шим і збирається заміж.

— Дійсно, Повітруля, наставляє рога своєму хлопцю ще до весілля, а що далі буде? — подумав тоді Василь.А взагалі йому не було до неї діла,

тому він швидко забув цей випадок і продовжував своє холостяцьке життя, повне пригод і несподіванок. Минув час, Василь влаштувався на роботу у місто і рідко бував у рідному селі.

— Щось балакають люди, Повітру-лина донька дуже на тебе схожа, — якось сказала йому мама.

— Я до неї і близько не підходив! — сказав хлопець, а в самого з’явилися підозри.Того ж дня він взяв велосипед і по-

їхав у сусіднє село. Повітруля гуляла з дитиною понад дорогою, а попереду йшов її чоловік. Він зупинив Василя на півдороги до доньки.

— Що тобі тут треба? — запитав він, стискаючи руки у кулаки.

— Хочу познайомитись з вашою малою, — відповів Василь.

— Я її батько і буду вирішувати з ким їй знайомитись, а з ким — ні.За мить розпочалася бійка. Поруч

у десяти метрах стояла Повітруля, кликала на допомогу і притискала до грудей маленьку дівчинку років двох-трьох.Василь, весь у стусанах, лишив

суперника непритомним, а сам, ско-риставшись можливістю, підійшов до Повітрулі з донькою. На нього диви-лись перелякані, але копія його, очі дівчинки. Він вперше, як у дзеркалі, побачив себе. Повітруля почала гово-рити швидко і тихо.

— Це твоя дитина, але ми з Петром

самі підібрали тебе на кандидатуру батька. Він бездітний. А тепер забудь про нас. Мені від тебе нічого не тре-ба.Ще рік-два Василь пам’ятав про цю

пригоду, а потім забув, як сон.Після розмови з бабусею у Василя

Андрійовича з’явилася нова мета в житті — розшукати доньку. Він при-їхав додому іншим, сповненим споді-вань. Навіть жінка помітила ці зміни, але чекала розповіді від нього.

— Чи не закохався ти, чоловіче, у відрядженні, що такий замріяний хо-диш? — кинула здогад.Він дочекався відпустки і поїхав

на батьківщину. Жінка відпустила, бо він вперше вирішив провідати мо-гилу матері. Інших родичів у нього в селі не було.Ось автобус зупинився на запиле-

ній дорозі. Знайома стежка веде до села. Серце стукає так, що аж у ву-хах дзвенить. Вітер розкидав недба-ло сиве волосся, Василь Андрійович пришвидшив крок. Незнайома жінка біля огорожі привіталася і загомоні-ла.

— Чи не до Повітрулиної доньки ви приїхали?

— Так, а звідки ви знаєте? — Як не знати, ви ж схожі, як дві

краплі води! — сказала жінка. — Он вона в городі порається. Дарино, до тебе родич з міста.

“Дарина, яке гарне ім’я у моєї донь-ки”, — подумав чоловік.

— Та які там родичі, ви що знуща-єтесь, тітко? Я вже років з п’ять як сама-самісінька на усьому білому сві-ті. — почув із-зі тину.У цю мить вона обернулася назад

і побачила чоловіка, який мав точ-нісінько такі риси обличчя, як у неї. Вони дивилися одне на одного з хви-лину.Ось чому вона не була схожа ні на

батька, ні на матір! Ось чому її в селі обзивали байстрючкою! А вона не вірила, бо ніхто її так не любив, як батько Петро. Він віддав їй всю свою любов до останньої краплі, до остан-нього подиху. Ці думки швидко про-крутилися в її голові.

— Де ж ти був усі ці сорок років? — скрикнула вона, а сама кинулася йому на груди.Сльози текли по рідних обличчях,

а очі не могли надивитись...Тетяна ЧИРВА, “Рівненська газета”

Василь Андрійович їхав у потязі і дивився у вікно. Там миготіли знайомі краєвиди. Як давно він не приїздив на батьківщину, сам не пам’ятає. Навпроти нього у купе сиділа літня жінка. Він зловив себе на думці, що і сам давно не парубок. Цього року пану Василю виповнилося шістдесят. Бачив він у своєму житті багато горя й радості, поїздив по світу, бачив, як люди живуть. Єдине, чого йому у цьому житті бракувало, — кровиночки.

ЖИТЕЙСЬКІ ІСТОРІЇ

ЗНАЙШОВ ДОНЬКУ НА СТАРОСТІ ЛІТ КОМЕНТУЄ ПСИХОЛОГ АЛЛА ЯРЕМОВИЧ

Життя часто складається із бо-ротьби і розв’язання протиріч. Щастя і біди розподіляються у ньо-му по черзі. Той, хто зрозумів цю іс-тину, спокійно ставиться до удач та негараздів, запропонованих долею. Від подібного розуміння життя ба-гато що залежить. Для одних не-сприятливі обставини — це привід для самоізоляції, суму, образ і роз-дратування, для інших — стремлін-ня перевершити, здолати нещастя. Якщо немає буднів, ми перестаємо розуміти, що таке свята. Але ці свя-та ми створюємо собі самі.Іноді трапляються бездітні пари

і це стає для сім’ї справжньою тра-гедією. Василь Андрійович добре розумів, як страждає його дружи-на, але йому самому теж було не-переливки. Даремно він не пого-джувався на Тамарину пропозицію взяти малюка з дитбудинку. Уявити важко, як змінюється життя сім’ї, у якій з’являється така дитина. Дуже швидко батьки так прив’язуються до прийомного малюка, що він стає для них найріднішим і най-дорожчим у світі. І тоді вже не так важливо — народили вони його чи усиновили, а от однією щасливою дитиною в світі стає більше. У юності, молодості ми часто

припускаємося помилок, часом і гадки не маємо, чим вони для нас обернуться в майбутньому. Для Василя Андрійовича така “помил-ка” виявилася приємною, радісною несподіванкою, яка зігріла душу у зрілі роки. Його рідна донька ви-явилась доброю і щирою людиною, з великим серцем і ніжною душею. І тепер уже не важливо, хто саме виховував її. Зрозуміло одне — Даринчині батьки стільки тепла, турботи і любові вклали у свою до-нечку, що вона не могла вирости ін-шою. Залишається сподіватись, що вона стане світлою радістю і надій-ною підтримкою своєму батькові на старості років. Думаю, що Тамара зрозуміє почуття свого чоловіка і розділить з ним його радість. У неї тепер теж з’явилась можли-вість мати доньку, хоч уже і дорос-лу. Справді, лише проживши довге і непросте життя, ми починаємо розуміти, що найбільший скарб на землі — це любов, безумовна і не-упереджена. Любов, яка долає всі перешкоди, проходить крізь роки і десятиліття, для якої не існує ані меж, ані перепон.

ПОЕТИЧНИЙ ЗАКУТОК

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД 9Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

ПОГЛЯД

“...Апеляція до здорового глузду є не що інше, як посилання на думку натовпу, від схвалення якого філо-соф червогіє, а популярний есть не что иное, как ссылка на суждение толпы, от одобрения которой фи-лософ краснеет, а популярний базіка торжествує і стає зухвалим…”Імануїл Кант “Пролегомени”

ЧОМУ В ПОЛІТИЦІ ТАК МАЛО ІНТЕЛЕКТУАЛІВ, ЧИ ПОТРІБНІ ВОНИ В ПОЛІТИЦІ І КОЛИ? В інтелектофобському суспільстві

виникає явище, яке умовно можна назвати інтегральним соціальним ідіотизмом — це коли в будь-якому деінтелектуалізованому колективі всі ніби-то розумні люди, але колек-тив діє як зборище ідіотів: люди не вміють дійти згоди в концептуальних питаннях, не здатні до інновацій, не здатні до стратегування і т.п. Політики лишень наочно це демон-

струють. Олександру Пасхаверу нале-жить висновок про неугодоздатність (недоговороспособность) вітчизняної політичної еліти. Неугодоздатність — це типовий наслідок інтелектофо-бії.Що читають наші політики? Чи

можемо ми уявити, що вони читають хоча б що-небудь? Читання книжок політиками, особливо сучасних кни-жок з теорії управління, теорії права, теорії конституціоналізму — є осно-вою безпеки країни. Як читання книжок з економіч-

ної теорії є основою безпеки бізнесу. Країна, політики і бізнесмени якої не читають книжок, — приречена на загибель.Чи можете ви напружити фантазію

і уявити, що якийсь із вітчизняних політиків прочитав сучасну книжку з теорії права чи конституціоналізму і разом з експертами обговорює її в контексті розмови про нову Консти-туцію? Тяжко це собі уявити.Чи можете ви ще більше напружи-

ти свою фантазію і уявити вітчизня-ного політика, який прочитав хоча б декілька статей з аналітичної страте-гії і говорить про підходи до стратегу-вання, а не використовує розробку до-кументів з надписом “стратегія” для сумнівного піару? Тяжко це уявити.Чи можете ви уявити, щоб яка-

небудь вітчизняна політична партія замовила якесь інноваційне загаль-нонаціональне дослідження (окрім виміру свого рейтингу), замовила аналітичну доповідь з якоюсь пер-спективною темою, замовила нову те-орію (конституції чи того ж стратегу-вання), провела науково-практичну конференцію, наприклад, з теорії та практики того ж таки партійного бу-дівництва? Тяжко це собі уявити.Чому політики та їх партії такі,

чому вони так діють? В інтелектофоб-ській країні, щоб бути популярним, політик теж мусить бути інтелекто-фобом. У режимі інтелектофобії до-мінування простих рішень та простих гасел примушує політиків до профа-нації будь-якого інтелектуального продукту, тому що саме це і примно-жує його рейтинг. У режимі інтелектофобії інтелек-

туальна політика є неможливою.Менеджери засобів масової інфор-

мації давно зрозуміли, що рейтинг політика це дуже цінна річ саме для них. Бо запрошення в передачу рей-тингового політика — це найдешев-ший і найпростіший шлях до власно-го рейтингу. Саме тому вітчизняні ЗМІ змуше-

ні підтримувати інтелектофобію, не допускаючи в принципі розмови між політиком-інтелектофобом і експер-том нарівно.Політики-інтелектофоби без ідей,

заснованих на нових уявленнях, або озброєні продуктами ерзац-інтелекту — ось наші політики. Політик, який сміється над екс-

пертами, в інтелектофобській країні тільки підвищує свій рейтинг. Політик-інтелектофоб, який пу-

блічно звинувачує інтелектуала в тому, що цей інтелектуал непотрібен широкому загалу, навіть не розуміє, яке страшне звинувачення проти себе він робить.У наведеному вище епіграфі Кант

підмічає, що саме підтримка натов-пу робить популярного базіку зухва-лим. Політик керується принципом — “будь простішим, і люди до тебе горнутимуться”. Оця простота, яка гірша за кра-

діжку, і нищить деінтелектуалізовані країни. Простота текстів, розмов, рі-шень — небезпечна не сама по собі. А тому, що побачити складний світ мож-на, лише почавши мислити складно. Якщо ти не мислиш складно, то

складні, багаторівневі, багаторамко-ві, багатопроцесні дії твого суперника будуть інтерпретуватися як прості. І їм протистоятиме проста відповідь. Прості відповіді на складні виклики — ось причина нашого животіння.Отак і виходить: саме уявлення

того, що наша країна знаходиться в зовнішньому управлінні можливе лише за умови складного мислення. Стратегування в такому випадку є

можливим навіть не на рівні тради-ційної аналітичної стратегії, про яку теж політики і гадки не мають, а лише на рівні принципово нової теорії стра-тегування — багатофокусного. Цього мислення нема у політиків, вони не виконують функції лідерів. Це і є не-безпека вульгарної демократії.Саме це є великою пасткою інте-

лектофобії — у інтелекту завжди від-сутня сформована потреба, особливо в демократичному суспільстві. По-требу на інтелект формують інтелек-туальні політики — політичні лідери, які здатні створювати та поширювані нові ідеали, нові уявлення, нові під-ходи, нові теорії, а не продукти ерзац-інтелекту. Політиків, які були б державними

діячами, які би вміли створювати та поширювати нові ідеали, ідучи напе-рекір більшості, у нас практично не-має. Важко повірити в інтелектуаль-

ність політика, що закликає до під-тримки інтелекту, але який сам цьо-го інтелекту ніколи не демонструє. В інтелектофобському суспільстві в такій ситуації виникає мислительно-мотиваційний дисонанс.Мислительно-мотиваційний дис-

онанс — дисонанс між рівнем склад-ності мислення та рівнем складнос-ті мотивів людей, що приймають

рішення про використання інтелек-туальних продуктів цього мислення. Цей дисонанс багаторівневий:

тобто це дисонанс між мисленням інтелектуалів, що надають послуги політикам, і мисленням політиків; дисонанс між рівнем складності ін-телектуальних продуктів і рівнем складності рішень по застосуванню таких продуктів; дисонанс між моти-вами інтелектуалів і мотивами полі-тиків. Типовий приклад — коли ядерна

зброя, винайдена людьми зі складним мисленням і складними мотивами діяльності, опинялася в руках людей із більш простим мисленням і більш простими мотивами, вираженими в простих публічних цілях. Мислительно-мотиваційний дис-

онанс має і просте образне виражен-ня — “мавпа з гранатою”.Головний висновок з мислительно-

мотиваційного дисонансу полягає в тому, що коли інтелектуалів розгля-дають як ресурс неінтелектуальні по-літики, їх інтелектуальний продукт обов’язково використовується на шко-ду суспільству. Коли ж задля посилення свого

рейтингу політик-інтелектофоб хоче використати “щось таке інтелек-туальне”, а відрізнити інтелект від ерзац-інтелекту він не може, тоді він наймає псевдо-інтелектуалів, які за-дешево створюють йому продукти ерзац-інтелекту.Отже інтелектуал не може бути

тільки засобом отримання інтелек-туального продукту, він також має бути залучений до прийняття по-літичних рішень на всіх рівнях щодо використання його продукту — хоча б для того, щоб убезпечити політи-ків від ерзац-інтелекту. Інтелектуали не мають своєї партії,

і навряд чи матимуть, а відтак будь-який похід у політику для інтелекту-ала пов’язаний з підпорядкуванням партійному лідеру. А це є кінець його як інтелектуала. Багато хто вже опікся на цьому.

Інтелектуалам потрібні партійні лі-дери, що самі є інтелектуалами. Де їх взяти? Готувати. Років за 10, якщо сьогодні почати, ми можемо їх мати. Тоді інтелектуал стане потрібен інте-лектуальному політику без того, щоб переставати бути інтелектуалом.

КОЛИ ПОТРІБЕН ПУБЛІЧНИЙ ІНТЕЛЕКТУАЛ ТА ЯКА МАЄ БУТИ ЙОГО ПОЛІТИЧНА ТА ГРОМАДЯНСЬКА ПОЗИЦІЯ? Отже інтелектуал в інтелектофоб-

ській країні не потрібен. Потребу на нього не створить ні реклама, ні освіта, ні політика, ні ЗМІ. Розвиток інтелекту — справа самих інтелек-туалів. Доля інтелектуала — не тіль-ки створювати мисленням щось нове, а ще й доводити потрібність в цьому новому публічно.Перший крок інтелектуалів поля-

гає в ідентифікації себе, перш за все, в ціннісних аспектах. Скільки б грошей у вас не було, як багато влади ви б не

мали, настільки популярними ви б не були, має значення — чи є інтелект для вас цінністю.З цієї точки зору завдання інтелек-

туалів тепер досить нескладно сфор-мулювати:

1) досягти вільного обміну інтелва-люти хоча б у вузьких середовищах;

2) створити систему оцінок, яка до-зволить розрізняти інтелект та ерзац-інтелект;

3) публічно боротися проти інте-лектофобії. Задля вільного обміну інтелекту-

альної валюти має бути створено загальнонаціональну інтелектуаль-ну мережу комунікації. У 2006-2007 роках “Український клуб” реалізував проект під умовною назвою “Україн-ський клуб в регіонах”. У рамках цього проекту було реа-

лізовано створення інтелектуальної мережі клубу в великих містах Укра-їни — Львові, Донецьку, Дніпропе-тровську, Харкові, Одесі. Соромно зі-знаватися, але здійснили цей проект особисто засновники “Українського клубу” разом з Фондом Фрідріха На-уманна (Німеччина). Від жодного з українських бізнесменів, політичних партій чи політиків ми не отримали ні копійки. Думаєте, телеканали чи інші ЗМІ

вишикувалися в чергу, щоб безко-штовно отримати розширену базу експертів у регіонах? Інтелектуал взагалі майже персона нон-грата в ЗМІ, а тим більше — регіональний ін-телектуал.Створити систему оцінок, яка

дозволить розрізняти інтелект та ерзац-інтелект, можна тільки тоді, коли інтелектуал стане публічним, і його оцінки стануть відомими. Оксана Забужко в книзі “Let my

people go” вмістила свій виступ на се-мінарі Фундації Фулбрайта 15 лютого 2005 року “Публічний інтелектуал в Україні”. Там вона зафіксувала “кричущий

розрив між інтелектуальним попи-том та інтелектуальною пропозиці-єю”, який почасти долається завдяки Інтернет, але не наявністю інтелекту-альних ЗМІ чи “товстих журналів”. Публічний інтелектуал, як пише

Забужко, втратив суспільний статус. Єдиним способом його спілкування з аудиторією став суто професійний продукт інтелектуала — книжка, по-лотно, інший твір мистецтва чи на-уки. Мову інтелектуала перестали ро-зуміти — “це не просто кінець діалогу, це смерть мови”.Публічний інтелектуал у країні

інтелектофобії це — мазохіст чи при-речений на довічну депресію плаксій, або ж емігрант звідси. Такий собі Стас Перфецький, що будь-якої миті гото-вий піти геть і не повернутися. Публічним в інтелектофобській

країні інтелектуал може стати хіба через політика, якому пише його промови, статті та публічні докумен-ти, повсякчас збиваючись на ерзац-інтелектуальні підходи.Але інтелектуал як публічна осо-

ба, хто водночас не політик і не ви-ступає через мову політика, — це громадський діяч. Політична позиція інтелектуала — його особиста спра-ва, і вона в принципі не повинна бути публічною. Бо публічною має бути його гро-

мадянська позиція, яка завжди є над будь-якою політикою — з точки зору всього світу, вічності та устремлін-ня до Бога.З інтелектуалом почнуть рахува-

тися, коли він оголосить війну інте-лектофобії. Отже інтелектуал має

ІНТЕЛЕКТУАЛИ ТА ІНТЕЛЕКТОФОБИ-4. АБО ЩО ЧИТАЮТЬ ПОЛІТИКИ?

Сергій ДАЦЮК, для “Української Правди” Продовження. Див. “Інтелектуали та інтелек-

тофоби” (“Український Клівленд” 5(5), вересень 2007 р.), “Інтелектуали та інтелектофоби-2. Або чим гомофобія відрізняється від інтелектофобії” (“Укра-їнський Клівленд” 6(6), жовтень 2007 р.) та “Інтелек-туали та інтелектофоби-3. Або що таке підробка інтелекту” (“Український Клівленд” 7(7), листопад 2007 р.).

далі на стор. 24

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД10 Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

УКРАЇНСЬКИЙ МЕНТАЛІТЕТ УКРАЇНЦЕВІ ЗАВАЖАЄ

— Сьогодні нація має бути сучас-ною, модерною, а такою вважається та, що приділяє велику увагу науці. Економіка кожної держави напряму залежить від того, як держава ста-виться до науки. Проте в Україні нау-ка не має підтримки через менталітет українців. Західний українець нама-гається заступити її патріотизмом. Але людина, яка ненавидить ворогів України, — не найкращий учитель. У Західній Україні етнографія заступає культуру, народна мудрість — філосо-фію, і всюди частина заступає ціле, а ритуал — Бога. Бог в українців — усе ще в вишиванці, щоправда, уже не в шароварах... Середній українець не повірить, що будь-яку релігію тво-рить людина. Також він не знає, що незамінних людей немає, — бо ж їх насправді цілий цвинтар...Сучасним українцям бракує само-

критики і бажання бути самостійни-ми. П’ятдесят років тому я запитував молодих, як і я тоді, націоналістів: «Хто такий націоналіст?» Мені від-повіли: «Той, хто не дає себе вико-ристовувати». Зараз я думаю, що це правильно: якби кожен українець не давав себе використати, Україна була б дуже сильною державою. Взагалі, управління в Україні — вкрай болюче питання. Почнімо з того, що Украї-на має касу, а не бюджет. А Ющенко геть не використовує можливостей своєї посади. Народ може вдоскона-лювати роль керівництва держави, громадських організацій. Адже, по-при те, що громадянське суспільство в Україні тільки зароджується, люди вже сьогодні повинні бути соціально орієнтовані. Проте український мен-талітет українцеві заважає. Людині бракує щирості, ініціативи, вона бо-

їться зробити щось не так. До того ж у владі немає таких людей, які могли б об’єднати націю. Українці як нація не можуть торгувати нічим, у тому числі ідеями.Українці звикли працювати тяж-

ко, проте непродуктивно, поза но-вітніми технологіями. Споглядацька філософія українця схожа радше на марення — можна все життя тягти буряка за гичку, при цьому співати й почуватися задоволеним... Українські гастарбайтери в більшості всіляко на-магаються не повернутися на рідні терени, чим руйнують власні родини. Натомість молоді люди, здатні вчити-ся, можуть досягти успіху на Заході, а люди середнього та старшого віку будуть приречені на некваліфікова-ну працю. На мою думку, українець, як і американський індіанець, — дитя природи. Для нього не мають особли-вого значення такі відрізки часу, як тиждень, день, година. Та й життя за радянської влади привчило стояти в черзі — за чим завгодно, — абсолютно не відчуваючи часу. Українці чомусь неспроможні створити свій капітал, тому в них дається взнаки менталь-на бідність. «Не маю і не знаю», — це мислення по-бідному. Україна не тво-рить нового знання, тому нічого й не вкладає в економіку. Тільки у вас уні-верситетські професори у вихідні га-рують на дачних ділянках. Зате мені смішно, що в Україні таке засилля університетів — їх 160. В Америці з її трьохсотмільйонним населенням — 157. І це аж ніяк не викликає поваги, адже університети вже відкривають-ся мало не в селах.У цивілізованому світі відносини

«влада — суспільство» — це горизон-таль, а не вертикаль, як у вас. Україна ж має одну з найдосконаліших коруп-цій у світі — академічно витриману і

науково обґрунтовану, і це часом пе-реходить у ваші гени. В Америці не-можливо будувати якісь будинки на певній території без дозволу місцевої громади. Підприємці опитують усіх мешканців району: «Ми хочемо збу-дувати у вас похоронне бюро, ви не проти?» Мешканці проти, бо поруч, скажімо, школа. Громадяни голосу-ють, тут і до суду може дійти, але поза їхньою волею жоден підприємець ні-чого не вчинить. Адже демократія, насамперед, — це дискусія, коли всі проблеми вирішуються спільно, з урахуванням кожного голосу. А там, де панує демагогія, доводи у кожного свої, хоча мають бути спільні.Інтелігенція в Україні принево-

лена, вона не має голосу, спроможна лише на заяви та декларації. А поступ суспільства можливий лише тоді, коли воно виступає за щось, а не про-ти чогось.Коли ще на початку перетвор-

чих процесів я вперше повернувся з України до США, мене запросили на нью-йоркське телебачення, де в одній політичній програмі з експертів ство-рили «міні-ООН», і я там представляв Україну. Тоді я сказав: «Радянська система зовсім ніколи не лусне, вона обов’язково створить якусь структу-ру, щоб зберегтися». Так і сталося — виник СНД. Він потрібний хіба що Москві, а для України означає само-знищення, адже існує небезпека по-яви єдиної валюти, єдиної мови. Тому Україна має якнайшвидше зректися цієї структури.

НАВІЩО ПОТРІБНІ СВІТОВІ КОНГРЕСИ УКРАЇНСТВА?

— Торік я не був на конгресі — цей захід давно став декоративно-неприкладним для нас, він творить якийсь вакуум і нічого нам не дає. Повірте, українцям світу нудно зби-

ратися разом, аби святкувати щось незрозуміле з вашими чиновниками. А вони могли б створити пріоритети для держави, для української нації. У 2002 році я пропонував Кучмі нову концепцію наших зустрічей — ішло-ся про те, щоб зібрати разом світовий український інтелект. Конгрес мав розробити для українців науковий підхід до життя, залучити світовий досвід — справжній менеджмент, за-сади зовнішньої політики. І делегати Конгресу мали би бути молодші — ві-ком до п’ятдесяти років, тоді вони справді могли б стати помічниками для українців. Моє звернення до то-дішнього президента України за-кінчилося нічим. Знову на конгрес збираються люди, переважно стар-шого віку, аби разом поспівати та по-дивитися концерт. Це триває до цього часу. Навіть коли закордонні українці захочуть щось створити для своєї іс-торичної батьківщини — у них немає жодних адрес в Україні, за якими можна з цього приводу звернутися. У США понад мільйон американців українського походження, вони гур-туються у товариствах українських юристів, учителів, інженерів... Та й по світі є такі товариства.Якось я провів опитування серед

72 свідомих українців США з тим, щоб вони визначили нагальні про-блеми України. Такими виявилися: економічна криза, корупція та ха-барництво, розвал науки, занепад культури та проблеми освіти, неді-євість законів, русифікація, політич-на криза, проблеми підготовки нових управлінців, криміналізація владних структур тощо. Усього респонденти нарахували аж 28 проблем. Так що проблеми сучасної України дуже бо-лять світовій діаспорі.Нещодавно ми відкрили в Дніпро-

петровську Українське футурологічне товариство — адже завтрашній день треба творити вже сьогодні.

ОСИП МОРОЗ: «НЕ ЗАСТУПАЙТЕ ПАТРІОТИЗМОМ НАУКУ!»Ірина КИРИЧЕНКО, “День”

Про українців знають у світі не тільки завдяки іменам братів Кличків, Андрія Шевченка та за подіями чорнобильської катастрофи і помаранчевої революції, — адже «нашого цвіту — по всьому світу». Десь на європейських чи на північноамериканських просторах наші сучасні гастарбайтери зустрічаються з українцями, які давно емігрували або вже народилися на чужині, розмовляють англійською, іспанською чи німецькою, є громадянами західних держав, проте плекають у душі образ Батьківщини і навіть намагаються прислужитися їй знаннями про суспільний устрій, право та сучасний менеджмент.Осип Мороз — вісімдесятирічний доктор економіки, професор з Нью-Йорка, дійсний член Аме-

риканського футурологічного товариства, голова Наглядової ради Українського футурологічного товариства. Він виїхав з Тернопільщини до Європи, а далі до США сімнадцятирічним — у 1943 році. Його родина тікала від радянської влади, від якої постраждало багато її близьких. На чужині на-полегливо вчився, працював, займався наукою. З любов’ю та болем відстежував події в Україні. У 1989 році, прочитавши книжку Михайла Горбачова «Гласность и перестройка», приїхав з дружи-

ною в Україну спершу на три тижні. Потім працював в Україні — радником комісії із законодавства та законності Верховної Ради, радником відділу науки та нових технологій при Кабміні, радником з питань самоаналізу та підго-товки до акредитації Київського політехнічного університету, університетів Львова, Краматорська, Дрогобича, Запоріжжя, Терно-поля, Чернівців, Дніпропетровська. Пан Осип відвідав Україну вже двадцять вісім разів — загалом провівши тут чотири роки. Тим ціннішим є для нас його досвід.

You need to insure bothyour auto and your home,so why not save money inthe process? Call today fora free, no-obligation look atauto and home discountsfrom American Family.

Looking for a way to save?

American Family Mutual Insurance Company and its SubsidiariesAmerican Standard Insurance Company of Wisconsin Home Office – Madison, WI 53783

American Family Insurance CompanyAmerican Standard Insurance Company of Ohio Home Office – Columbus, OH 43240

www.amfam.com

© 2005 001726—4/05

Thomas J ChalasinskiInsurance Agency

7750 Town Center Drive Suite 350Broadview Hts, OH 44147

(440) 838-5383 Buswww.tomchalasinski.com

ВАШИНГТОН, 22 листопада. (Наталія Буквич – УКРІНФОРМ). Урочистості з нагоди 40-річчя ді-яльності Світового конгресу укра-їнців (СКУ) відбулися в Нью-Йорку. Представники організації та укра-їнці за кордоном зібралися для від-значення цієї дати в Українському музеї, повідомляє власний корес-пондент УКРІНФОРМу з посилан-ням на прес-службу Посольства України в США. Присутніх зі святом привітав

відомий український письменник, громадський і політичний діяч, голова Української всесвітньої ко-ординаційної ради (УВКР) Дмитро Павличко. На урочистих зборах та-кож виступили засновники СКУ – голова Українського конгресового комітету Америки Михайло Савків,

голова Української американської координаційної ради Ігор Гавдяк, голова Союзу українок Америки Ірина Куровицька, голова Спілки української молоді у США Богдан Гаргай і президент Наукового това-риства ім. Тараса Шевченка в Нью-Йорку Орест Попович.Із вітальними словами до учас-

ників зборів звернулися посол України у США Олег Шамшур, по-стійний представник України при ООН Юрій Сергеєв та голова Ко-ординаційної ради громадської ор-ганізації “Нова українська хвиля” Мирослава Роздольська.У рамках урочистостей демон-

струвалися документальні фільми про установчу конференцію СКУ, а також його плідну 40-річну діяль-ність.

Світовий конгрес українців було створено в листопаді 1967 року в Нью-Йорку для надання допомоги українському народові в його бо-ротьбі за державну незалежність. Спочатку організація мала назву Світовий конгрес вільних україн-ців (СКВУ). З відновленням україн-ської державності в 1992 році СКВУ змінив назву на Світовий конгрес українців. Того ж року СКУ ви-ступив засновником Української всесвітньої координаційної ради (УВКР). Конгрес координує діяль-ність українців, які об’єднані в гро-мадські організації в США, Канаді, Австралії, Бразилії, країнах Захід-ної та Центральної Європи – зага-лом у понад 30 державах. Із 1998 року й до нині президентом СКУ є Аскольд Лозинський.

В УКРАЇНСЬКОМУ МУЗЕЇ В НЬЮ-ЙОРКУ ВІДСВЯТКУВАЛИ 40-РІЧЧЯ СВІТОВОГО КОНГРЕСУ УКРАЇНЦІВ

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД 11Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

ДЕ ПРИТУЛИТИ МЕМОРІАЛ?...Перед тим, як постала чітка карти-

на майбутнього Меморіалу, було роз-порядження Президента Кучми, два укази Президента Ющенка та Закон «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», які зобов’язували столичну владу до його будівництва. Довго не могли обрати ділянку, адже печерські пагорби всі як один зсувонебезпеч-ні. Зрештою на початку цього року міськрада виділила для будівництва ділянку по вулиці Гетьмана Мазепи (тоді Січневого Повстання) 15–а, між Києво–Печерською лаврою та Парком Слави. Кияни знають зелений схил, який утворює тут ніби амфітеатр.Галявина й справді гарна, з огля-

дового майданчика вгорі відкрива-ється чудовий вигляд на Дніпро і лі-вобережний Київ, тож захаращувати її будівлями Анатолій Гайдамака не хотів з самого початку. «Завдання було, щоби була меморіальна і музей-на частина, аби було емоційно й ху-дожньо, — розповідає архітектор. — В решті була свобода: хто що придумає. Музей планувався підземний — я від початку вважав (та і тепер вважаю), що на цьому місці треба якнайменше будувати». Однак тут запротестували геологи, бо схил досить «вологий» і складається з крихких грунтів. Уже зараз він «помережаний» люками дренажних свердловин. Від ідеї під-земного музею довелося відмовитися

на користь сходово–терасного варі-анту, а сам музей має розміщуватися біля підніжжя схилу.З будівництвом на схилі між обе-

ліском Слави та Церквою Спаса на Берестові погодилася і містобудів-на рада. Таким чином Меморіал ніби впишеться у комплекс пам’яток Києво–Печерської лаври. А потрапи-ти сюди можна буде алеєю через парк з вулиці Мазепи.

ДЗВІНИЦЯ І ДУШІ–ХРЕСТИКИЦентральною частиною меморіалу

стане дзвіниця, в якій майже кожен сантиметр наповнений символами. До дзвіниці з боку вулиці вестиме алея, на якій людей зустрічатимуть янголи на колінах та дівчинка з коло-сками. Сама дзвіниця символізує хрест із

дашком, такий як ставили при доро-гах: по великому наскрізному хресту буде вирізано у кожній із чотирьох стін. Нижче буде багато менших хрес-тиків: «Стіни дзвіниці прорізані ти-сячами хрестів, маленьких і великих, ніби душі людей, які загинули, — по-яснює свій задум Анатолій Гайдама-ка. — Нижнім ярусом, під хрестами, піде мозаїчний іконостас на чотири композиції: Розп’яття, Сходження до пекла, Страшний суд, Вічна свіча. Ідея така, що маленькі хрестики скла-даються ніби у зоряне небо, а великий хрест над ними і форма даху утворю-ватимуть ніби придорожній хрест.

Удень хрести просвічуватимуться, як вітражі, а вночі залишатимуться тем-ними на тлі білих стін». До дзвіниці можна буде зайти помолитися.Навколо вимощеного бруківкою

круглого майданчика, на якому сто-ятиме дзвіниця, ляжуть дванадцять пар жорен: « Двадцять чотири жорна навколо дзвіниці творитимуть годин-ник, — розповідає архітектор. — На кожному лежатиме по тисячі коло-сків, разом двадцять чотири тися-чі — стільки людей вмирали за одну добу».Далі схилом спускатимуться сходи

з трьома рядами чорних гранітних плит — «Чорні камені України», на яких викарбують назви сіл та імена людей, які померли з голоду.Сходи ці вестимуть схилом далі

вниз, до алеї, де розташують круглий майданчик із ще одним обеліском — хрестом, в основі якого лелека з роз-горнутими крилами. Горло лелеки перетягнуте колючим дротом. Ком-позиція називається «Перерваний політ».Будівництво комплексу планують

закінчити наступного року. Але це ще не все. Найскладніша друга черга Ме-моріалу — музей Голодомору. На даху музею буде невелике кругле озерце. Місток, простягнутий до його серед-ини, закінчуватиметься сходами, які спускатимуться всередину приміщен-ня. Вигляд музею буде суворий, дах дещо стилізований під стріхи укра-їнських хат. Біля входу стоятимуть два товарних вагони «Схід–Захід», якими в часи Голодомору перевозили людей.

«Цей проект у моїй душі, — зіна-ється архітектор. — Хоч я сам не пере-жив Голодомор, але народився в селі, яке його пережило, слухав розповіді старших. А в 1947 році теж був голод, хоч і не такий страшний. Так що це не випадкова тема для мене».

ВІД СЛОВА ДО ДІЛА...Хоч площа ділянки, яку відвела

Київрада під меморіал, становить 0,77 гектара, Анатолій Гайдамака не виключає, що на втілення всього про-екту знадобиться близько п’яти гекта-рів. Детального плану будівництва

ще немає. «Це лише попередня кон-цепція, — каже пан Гайдамака, — ми тут ще будемо все пропрацьовувати, креслити кожну деталь». Втім навіть цей ескіз викликав

дискусії під час обговорення на міс-тобудівній раді. Архітектор Анатолій Цвєтков відзначив, що пропорції дзві-ниці треба узгодити з навколишнім архітектурним краєвидом, а саме з обеліском у Парку Слави та дзвіницею Лаври. Відтак дзвіницю Меморіалу, яка, за проектом, мала бути 27 метрів заввишки, на думку пана Цвєтко-ва, треба дещо понизити. Архітектор Андрій Миргородський вважає, що до листопада 2008 року, чергових ро-ковин Голодомору, можна збудувати першочергову частину Меморіалу — дзвіницю та меморіальну алею з чор-ними каменями, а музей зводити вже тоді, коли його концепцію затвердить Мінкультури. За розпорядженням столичного мера Леоніда Черновець-кого, проектування і будівництво всього меморіалу повинні відбутися протягом 2007-2009 років.Ідеї Меморіалу розвивали і втілю-

вали на кресленнях і схемах ще деся-ток спеціалістів компанії «Проектні системи». «Ми, до речі, за свою робо-ту не отримали ще жодної копійки, — каже Анатолій Гайдамака. — А вина-городу протягом конкурсу скоротили втричі. Шістдесят тисяч гривень, тоб-то одинадцять тисяч доларів — сміш-ні гроші за такий проект». Замовником проекту виступило

комунальне підприємство «Дирекція реставраційно–відновлювальних ро-біт». Детальних оцінок ще не проводи-ли, однак орієнтовна вартість проек-ту, на думку спеціалістів «Дирекції», — понад 80 мільйонів гривень.

Олег СНІГУР, ”Україна Молода”

17 жовтня містобудівна рада сто-лиці нарешті обрала і затвердила найкращий варіант проекту Мемо-ріалу жертвам Голодомору. Автор його — народний художник України Анатолій Гайдамака, якому допома-гали спеціалісти компанії «Проектні системи». Першу чергу Меморіалу мусять звести поблизу Лаври за гро-ші столичного бюджету до наступної осені, тобто до 75–річчя скорботних подій.

діти, чоловік, навіть ми, літні люди.... Тому Юлія Володимирівну ми всіляко підтримуємо. І повірте, у нас буває та-кий момент, коли ми всі скидаємося – абсолютно всі, підчищаємо всі свої комірки, і Юлія Володимирівна їде і купує собі «Луі Віттон», – сказала Ан-тоніна Ул’яхіна. Згідно з декларацією, Юлія Тимо-

шенко досі прописана у двокімнатній квартирі в Дніпропетровську. Розкіш-ний будинок у престижному котедж-ному містечку на околицях Києва, за твердженням лідерки БЮТ їй не на-лежить. У неї немає рахунків у банках і навіть власної машини.

Марта ШОКАЛО, Бі-Бі-Сі, Київ

16 листопа-да 2007 р. вве-дено обі зчіпку “З Новим ро-ком та Різдвом Христовим!” тиражем 270 000 і номіна-лом 1.40 гр. Ав-тор – Катерина

Штанко. В УФ променях світяться со-рочки янголят та засніжені дахи буді-вель; мікротекст: “К. Штанко”. В арку-ші – 8 зчіпок (2x4). На центральному

поштамті Києва відбулося спец-погашення ма-рок штемпелем першого дня.

12 грудня 2007 року введено в обіг поштовий блок та поштові марки у вигля-ді зчіпок серії "Український на-

родний одяг" тиражем 120 000 та по-штові марки “Назустріч Євро 2012" тиражем 200 000. У той же день на Центральному поштамті Києва відбулось спец погашення марок штем-

пелями спецпогашення.Художник нових марок “Україн-

ський народний одяг” – Микола Кочу-бей. Формат блоку 100x40 мм, формат однієї марки – 30х33 мм. На марках зображено традиційний святковий одяг Хмельниччини (Коляда і свято Семена), Буковини (свята Єфрокси-нії й Вознесіння Господнього) та За-карпаття (свято Кузьми й Дем'яна та Радуниці). В УФ променях на марках світяться фрагменти вбрання та голо-вних уборів зображених персонажів, речей народного вжитку. Номінал однієї марки 70 копійок, блоку – 4.20 грн.Попередні блоки із серії “Україн-

ський народний одяг” можна поба-чити на сайті видавництва “Марка України”: 2001 р. – Київщина, Черні-гівщина, Полтавщина; 2002 р. – Ві-нниччина, Черкащина, Тернопіль-

щина; 2003 р. – Харківщина, Сумщина, До-неччина; 2004 р. – Львів-щина, Івано-Франківщина, Гуцульщина;

2005 р. – Жито-мирщина, Рівненщина, Волинь; 2006 р. – Запоріжжя, Херсонщина, Одещи-на. Художник нових марок “Назустріч

Євро 2012" – Дмитро Швець. Формат однієї трикутної марки – 67x45x45 мм. В аркуші 12 марок і 6 купонів. В УФ променях світяться фрагменти зобра-ження м'яча; мікротекст "Д. Швець". Номінал однієї марки – 3.33 гр.

За інформацією видавництва “Марка України”.

НОВИНКИ ВИДАВНИЦТВА “МАРКА УКРАЇНИ”

Доступний веб-гостінґ для

малого бізнесу

Пакет Silver Gold Platinum Серверний простір 200 Mb 500 Mb 800 Mb Пропускна здатність 3000 Mb 5000 Mb 10000 Mb E-mail/Webmail CGI PHP MySQL Розширення Frontpage Fantastico ImageMagick Багато інших рис Місячна оплата $4.95 $9.95 $13.95 Річна оплата* $54.45 $109.45 $143.45 *Один місяць безплатно

www.ukrsvit.com 330-554-6429 Розмовляємо українською

СХОДИ У ПАМ’ЯТЬ ЯКИМ БУДЕ ГОЛОВНИЙ МЕМОРІАЛ ЖЕРТВАМ ГОЛОДОМОРУ

ПОРТРЕТ ТИМОШЕНКО (ЗІ СТОР. 2)

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД12 Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

КЛІВЛЕНД, Огайо. – У лютому 2007-го року, Українська культурно-мистецька спілка Великого Клівлен-ду оголосила створення жіночого вокального ансамблю «Зоря» під ке-рівництвом Наталі Баслядинської-Махлай. Упродовж тільки п яти міся-ців ансамбль «Зоря» успішно провів чотири виступи. «Зоря» виступала у парафії св. Андрія в неділю, 2-го груд-ня. Різдвяний концерт «Зорі» (вступ добровільними датками) відбудеться в неділю, 30-го грудня 2007 року, о 2:00 годині в парафіяльній залі Собо-ру св. Володимира в Пармі.Прослуховування відбувалися в

авдиторії школи танцю «Каштан» у березні цього року перед представ-ним комітетом. Комітет складався з таких членів: Наталії Баслядинської-Махлай, Анни Келлер (дириґента хору при катедрі св. Йосафата), і Оле-га Махлая (мистецького керівника Капелі бандуристів ім. Тараса Шев-ченка).Поки-що до складу ансамблю вхо-

дить 10 співачок, але прослуховуван-ня інших бажаючих співачок триває. Баслядинська-Махлай стверджує, що вона очікує з часом більшу зацікав-ленність ансамблем: «Я завжди буду запрошувати талановитих україн-ських співачок на прослуховування, навіть після того, як почнутся наші репетиції. Моїм завданням є створи-ти спільну вокальну групу, якою не тільки буде гордитись вся українська громада, але й котра зможе відобра-зити українську пісню з тією при-страстю і милозвучністю, на яку вона заслуговує. Я вірю, що з теперішнім складом групи ми зможемо досягти цієї мети».

РОБОТА АНСАМБЛЮ Перша проба відбулася в неділю,

15-го квітня цього року. Ансамбль зу-стрічається принаймні двічі або тричі на місяць. Репертуар включає україн-ські народні, релігійні та сезонні пісні, які будуть виконуватись а капельно. Баслядинська-Махлай відзначає: «Я надзвичайно вражена учасниками. Цi активні, молоді дівчата не тільки ма-ють кар’єри в галузях музики, бізнесу, медицини, кулінарних наук, а також виявили бажання бути активними в

українській громаді через музику, що я дуже поважаю, і горджусь цим.

БІОГРАФІЯ МИСТЕЦЬКОГО КЕРІВНИКА

Баслядинська-Махлай розпоча-ла свою українську музичну діяль-ність як студентка Школи бандури ім. Григорія Китастого в Пармі, Ога-йо. Вона також була учасницею ба-гатьох таборів бандури «Кобзарська Січ» в Емлентоні, Пенсильванія. Баслядинська-Махлай упродовж ро-ків сама стала викладачем бандури та вокалу при школі ім. Китастого та

кобзарських таборів. Вона так само керувала жіночими ансамблями на цих таборах.Під час свого навчання економіки

в Јohn Carroll Univerѕity (Univerѕity Heightѕ, Ohio), Баслядинська-Махлай співала разом з вокальним ансамб-лем «Ѕchola Cantorum» i була соліст-кою. 2001 року Баслядинська-Махлай була запрошена виступати в тріо «Рід-на душа» в «Палаці Україна» в Києві на відзначення десятої річниці Неза-лежності України.Баслядинська-Махлай далі на-

вчається вокалу у панни Норми Ко-

діспоті, мецо-сопрано (В.М.Е., В.М., М.М.), викладача вокалу музичної консерваторії Baldwin-Wallace College в Берія, Огайо. Окрім української му-зики, Баслядинська-Махлай також виступала в минулих роках з хором при Клівлендській оркестрі.Баслядинська-Махлай здобула сту-

пінь бакалавра з економіки від Јohn Carroll Univerѕity (1999), закінчила юридичний факультет при Cleveland-Marѕhall College of Law (2003), та здо-була магістерку з бізнесової адміні-страції від СІеvеІаnd Ѕtate Univerѕity Nance Buѕineѕѕ Ѕchool (2003). Сьогодні вона працює адвокатом федерально-го уряду. Вона є так само випускниця Школи українознавства Т-ва «Рідна Школа» та школи українського тан-цю «Каштан».

ПОДЯКАБаслядинська-Махлай хоче ви-

словити подяку членам Української культурно-мистецької спілки Вели-кого Клівленду за їхню підтримку цього проекту, зокрема голову Мат-вія Заперника, чий ентузіазм був ін-струментальним у започаткуванні ансамблю. Вона так само хоче подя-кувати пані Анні Келлер та Олегові Махлаю за їхню участь у прослухову-ваннях та у виборі співачок.Ансамбль запрошує українську

громаду на Різдвяний Концерт (вступ за добровільними датками), який від-будеться в неділю, 30-го грудня 2007 року, о 2:00 годині в парафіяльній залі Собору св. Володимира в Пармі. Ансамбль також запрошує громаду перед концертом на солодке й каву в залі св. Володимира від 12:45 до 1:45.За додатковою інформацією про

ансамбль «Зоря» та вимоги для за-числення до ансамблю, можна звер-нутись до Наталі Баслядинської-Махлай на nataliabmahlay@yahoo.com або (440) 915-4691.

Ірина СЕМЕРЕЙ-КОЗІЙ і Діана ПРОДАН

УСПІШНІ КРОКИ НОВОГО ЖІНОЧОГО ВОКАЛЬНОГО АНСАМБЛЮ «ЗОРЯ»

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД 13Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

ПАРМА, Огайо. – Років 5 тому з ме-тою підтримки парафії церкви св. По-крови був створений гурт “Діброва”. Багато змін відбувалось за цей час – хоч учасники гурту мінялись, його активна діяльність набирала нових сил та наснаги. Поступово “Діброва” вийшла за межі однієї парафії і стала набувати популярності в різних осе-редках. Це не є випадковим явищем, бо всі теперішні члени гурту люблять свою справу, вони добре обізнані з українською пісенною творчістю, на-родними звичаями та обрядами. Ко-жен з них в свій час одержав відпо-відну музичну освіту і має великий практичний досвід виступів на сцені, відзнаки та нагороди на конкурсах. Олександр Федорюк, родом з

Коломиї, почав грати на цимбалах з 7 років. Він поступово перейшов всі ступені музичної освіти – від музич-ної школи в Коломиї та Чернівецько-го музичного училища до Київської державної консерваторії. Виступав як соліст з Одеською філармонією, Клівлендським та Пітсбургським ор-кестром. Як учасник конкурсів на-родних інструментів займав призові місця в Україні у 1987, 1991 роках та у 1997 році у Небрасці. Його дружина Беата Бегеніова-

Федорюк народилася в українській родині на Словаччині. На батьківщині також одержала вищу музичну освіту в Університеті ім. Шафарика. Як со-лістка Піддуклянського Українського Народного Ансамблю виступала не тільки на Словаччині, але й втурне по Європі та Америки. Зенон Цімко – чудовий викона-

вець на саксофоні, сопілці та клавіш-них інструментах, народився в Бібрці на Львівщині. Після закінчення му-зичного училища в Дрогобичі, Зенон продовжував музичну діяльність в ансамблі пісні і танцю ПРИКВО. Зе-нон має 25 років музичної практики та надалі продовжує викладати музи-ку.У музично обдарованій родині ви-

ріс львів’янин Володимир Сироїж-ка. Він здобув середню музичну осві-

ту, разом з своїми братами створив гурт троїстих музик, 10 років виступав у різних музично-інструментальних ансамблях на Україні. І тепер, на те-рені Америки, весь свій вільний час він присвячує улюбленому заняттю.Члени гурту постійно врахову-

ють смаки та потреби своїх слухачів. На молодіжних забавах крім укра-їнських народних пісень на фолк-льорних інструментах, звучать і по-пулярні американські танцювальні мелодії в супроводі саксофону, гітари чи акордеону та пісні у виконанні Бе-ати Бегеніової-Федорюк. Для людей старшого віку виконуються більш давні українські мотиви. Репертуар

постійно оновлюється, на зміну дав-но звичним формам приходять інші. Члени гурту підготовляють сценарій українського весільного обряду, який забутий вже й в Україні. Думаю, шо це буде чудовим кроком до збереження наших традицій та звичаїв.Шириться й “географія” виступів

“Діброви”. У Пармі гурт виступав вже два роки на Єпархіальному Єпископ-ському балі та тричі на Матурально-му бенкеті-забаві Школи україноз-навства ім. Т. Шевченка Українського православного собору св. Володими-ра. Наступним виступом буде тради-ційна “Маланка” в церкві св. Покрови 13 січня 2008 р. Гурт “Діброва” також

виступав в Пітсбургу на відзначенні 100-річчя української церкви свв. Пе-тра і Павла. У Детройті – у католиць-кій церкві св. Івана Хрестителя на Новорічному вечорі 2007 р., куди ан-самбль був запрошений і цього року.Дуже приємно відзначати успіхи

гурту та його зростаючу популяр-ність. То ж побажаємо колективу “Ді-брова” і дальших творчих успіхів у Новому 2008 році.Докладнішу інформацію про гурт

“Діброва” можна одержати на www.dibrova.folksoundsrecords.net або по телефону 440-263-6891.

Ніна СІКОРА

ГРАЄ ГУРТ “ДІБРОВА”

Ця публікація присвячена само-бутній історії України. Зокрема, тра-диції українських жінок-воїнів, яких називали у давнину “амазонками”. Те, що вони були і успішно воювали – свідчить продавня європейська істо-рія, проте, вчені й досі не мають єди-ної думки про їхнє походження. Хоча вже знайдено багато свідоцтв того, що войовничі амазонки – це лагідні жінки-україночки.За твердженням відомого україн-

ського філолога, уродженця Волині, професора Львівського університету Івана Денисюка на Поліссі існували полки жінок-воїнів. А львівський до-слідник давнини Тарас Каляндрук у двох своїх книгах про воєнне мис-тецтво українців, про жінок на війні розповідає чимало захоплюючих іс-торій. Вчені розповіли про свої дослі-

дження подвигів «слабкої половини людства» у боротьбі з різними заво-йовниками. Розповідає професор Іван Дени-

сюк: – Іване Оксентійовичу, існує ◊

такий стереотип — українська жінка віддана сім’ї, дітям і чо-ловікові — одна відрада у неї — це молитися, співати пісні і пла-кати. А ви стверджуєте про її войовничий характер. Невже іс-

нували українські амазонки? – Так, були. У радянські часи істо-

рики розміщали амазонок на Кавказі або Малій Азії, на узбережжі Азов-ського моря, але тільки не в Україні. Перша звістка про дивожон вже була у «Повісті временних літ.» А мені на основі дослідження фольклорного матеріалу та вивчення історичних друкованих джерел статей, мемуарів дослідників давнини вдалося зроби-ти наукове відкриття, що саме Полісся на Волині було місцем розташування місцевих амазонок. У селі Тур Ратнів-ського району біля Святого озера були

віднайдені кургани жіноквоїнів. Але одна дівчинавоячка ще не може пе-реконати вчених, що вона амазонка. Згадки про військо дівоцьке знайшли у поліських піснях. Відома у селі Тур давня пісня про жіночий полк: Круз наше село Турецькоє, пройшло войсько дивоцькоє... У ній оспівується організоване

амазонське військо. В цьому полку жі-ночім був свій прапор «корогва» і на-віть полкова музика — «барабан». До наших часів дійшли старі волинські колядки, які свідчать, що участь жі-нок у війні була загальноприйнятим явищем. В одній з пісень з села Коло-дяжного оповідається про трьох вдо-виних дочок, з яких одна йде на війну і завойовує половину турецького вій-ська. До того ж, як свідчить деталь-ний опис, поліські амазонки мали ве-ликі груди, то, щоб під час бою вони їм не заважали, закидали груди через плечі на спину, і стріляли.

— Отож, волинські бойжони ◊ були мудрішими від тих слав-нозвісних античних амазонок, котрі обрізали одну грудь, аби зручно стріляти з лука...

— Зберігся малюнок з Радивилів-ського літопису, де зображені жінки в армії Святослава, розповідає Тарас Богданович Каляндрук, автор книги «Таємниці бойових мистецтв». — Є опис грецьких вчених, що у 971 році в битві з візантійцями серед загиблих

русинів знаходили мертвих жінок у чоловічому одязі, які воювали нарів-ні з чоловіками. Набагато пізніше в мирні часи очевидці описують участь жінок в поєдинках з бродячими бор-цями. Розповідає Тарас Каляндрук: — Тарасе Богдановичу, то як ◊

же такі дівки заміж виходили? Не кожний парубок наважить-ся в неї руки просити...

— А парубки й не просили. Наші дівчата самі ходили хлопців свата-ти. Французький мандрівник Гійом Левассер де Боплан, котрий відвідав наші краї в ХVІІ столітті, в деталях описав таке сватання. Дівчина йде в хату до батьків парубка, якого любить. Вона повідомляє їм про свої почуття і наміри побратися з їхнім сином. Коли ж він противиться, батьки намага-ються його вмовити, інакше біди не минути.

— А що — дівка парубка бити ◊ буде?

— Ні, гірше. Відмовити дівчині батьки не могли. Це означало накли-кати на себе біду. Адже дівчина піде ображеною, може затаїти зло. Правда, сватання відбувалось між людьми од-ного соціального стану.

— Чим же пояснити таке ◊ становище парубка — безволь-ністю мужчин?

— Перш за все високим станови-

ІСТОРІЯ

ВОЛИНСЬКІ АМАЗОНКИ

далі на стор. 17

Світлина Володимира БОДНАРА

Гурт “Діброва“ під час Матуральної забави 2007 Школи українознавства ім. Т. Шевченка (зліва направо): Володимир Сироїжка, Зенон Цімко, Беата Бегеніова-Федорюк і Олександр Федорюк.

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД14 Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

ЗДОРОВ’Я І КРАСА

Останнім часом багато дієтоло-гів рекомендують відмовитися від сала, посилаючись на те, що через високий вміст жирів воно сприяє розвитку атеросклерозу. Проте в світі жирів все не так просто. Обі-йтися без них організм не може.Для того, щоб вирішити, яким

жирам віддати перевагу, треба вра-ховувати деякі їхні властивості. На-самперед – вміст у продукті жир-них ненасичених кислот.Сало містить арахідонову кис-

лоту, яка належить до ненасичених жирів і є однією з незамінних жир-них кислот. Вона входить до скла-ду клітинних мембран, є частиною ферменту серцевого м̀ яза, а також бере участь і в холестеринному об-міні, що теж важливо. У салі є й інші цінні незамінні

жирні кислоти. Причому за їхнім вмістом (близько 10 відсотків) сало випереджає вершкове масло. Саме тому біологічна активність сала в п̀ ять разів вища, ніж у вершкового масла і яловичого жиру. Що ж до насичених жирів, яких

у салі немало, то побоюватися по-рушення обміну холестерину по-трібно лише в тому випадку, якщо ви цим продуктом зловживаєте. Якщо споживати сало в межах ро-зумного, то атеросклерозу можна не боятися. Особливо якщо їсти його з сала-

том із сирих овочів, заправлених нерафінованою олією і натураль-ним оцтом (яблучним або вино-градним), який є сильним антиок-сидантом. Сало широко застосовується у

народній медицині, як зовнішній засіб воно нерідко виявляється ді-євішим, ніж різні патентовані мазі. При болях у суглобах на ніч їх

можна змащувати смальцем (то-пленим салом), зверху накласти па-пір для компресів, укутати шерстя-ним шарфом і залишити компрес на всю ніч. Замість смальцю мож-на використовувати старе свиняче сало, перемелене через м’ясорубку, до якого додається небагато бджо-линого меду. При порушенні рухливості су-

глобів після травми 100 г свинячо-го жиру змішують зі столовою лож-кою куховарської солі і втирають у суглоб. Потім на нього накладають зігріваючу пов̀ язку. При маститі до місця запалення

прикладають не свіжіше, а старе сало. При екземі 2 столові ложки пе-

ретопленого несолоного свинячого жиру змішують із 2 білками куря-чих яєць, 100 г пасльону і літром соку з чистотілу. Ретельно перемі-шавши, суміш настоюють 2-3 дні, а потім змащують нею хворі місця. При зубному болі невелику ски-

бочку сала без шкіри, очищену від солі, прикладають до хворого зуба між яснами і щокою на 15-20 хви-лин. Зубний біль поступово втихає.

Високий Вал

НАУКОВЦІ РОЗВІЯЛИ ДЕЯКІ МІФИ ПРО ЗДОРОВ’Я

МОЛОКО, РУХ І СОНЦЕ Основна причина порушення роз-

витку міцного скелета у дітей — недо-статнє споживання молока, пасивний спосіб життя і недостатня кількість сонячних променів. Це може при-звести до розвитку небезпечної хво-роби — рахіту. Однак, на думку фахівців, незва-

жаючи на те, що рахіт є досить рід-кісним захворюванням, дуже багато дітей страждають від «непомітної» недорозвиненості кісткового скелета, що зумовлює слабкі й крихкі кістки у дитини. Ця проблема може стати іс-тотною для людства, оскільки крихкі кістки ведуть до небезпечного захво-рювання — остеопорозу.

«Час не стоїть на місці, і у майбут-ньому ті діти, котрі відчували нестачу кальцію, фізичної активності й соняч-них променів, можуть постраждати від справжніх, невиліковних хвороб», — зазначає Лора Тосі, головний лікар Дитячого національного медичного центру у Вашингтоні. Нове дослідження американських

учених покладе початок масштабно-му проекту, мета якого — розробка оптимального способу життя і сис-теми харчування для дитини, щоб у майбутньому уникнути серйозних ускладнень, пов’язаних із недорозви-неним, слабким скелетом.

ІДЕАЛЬНА ІГРАШКА Психологи склали «словесний пор-

трет» ідеальної розвиваючої іграшки. Виявилося, що ультрамодна електро-ніка цьому аж ніяк не відповідає. Для розвитку потрібно, щоб дитина ви-значала, що робити іграшці, а не на-впаки. Психологи, котрі займаються проблемами розвитку дитини, попе-реджують: прості, традиційні іграш-ки можуть бути кращим подарунком для дитини, аніж нафаршовані елек-тронікою складні прилади. За словами доктора психології Уні-

верситету Темпла Хірш-Пасік, важ-ливо, щоб діти, розвиваючись, мали можливість розв’язувати різні творчі задачі. Іншими словами, для пра-вильного розвитку дитина повинна залишатись активним дослідником, суб’єктом розвиваючої гри. «Ваша ди-тина починає будувати свої уявні сві-ти навколо цих простих іграшок. Не іграшки змушують дитину чинити так чи інакше, дитина керує іграшка-ми, щоб дістати той або інший резуль-тат», — зазначає психолог, вказуючи на очевидні переваги традиційних іграшок. Спеціально для батьків Хірш-Пасік

із колегами створили інструкцію, яка покликана допомогти татам і мамам обирати хороші, а головне, — корисні для дитини іграшки, які не просто побавлять малюка, але й справлять серйозний позитивний вплив на його індивідуальне формування. У роботі ідеальної іграшки ініціатива має на

90 відсотків належати дитині і лише на 10 відсотків визначатись її при-строєм. Багато іграшок здатні співа-ти, танцювати, рухатись і при цьому вказують дитині, що їй робити і на які клавіші натискати. Саме цього слід уникати — нехай, навпаки, дитина вирішує, що іграшці робити. У цьому випадку найкращою ілю-

страцією найкориснішої іграшки є конструктор або пластилін. Фігурки, будівлі, дороги — все це збирається з різних блоків, і дитина має безліч можливостей створювати, руйнувати й наново створювати те, що відпові-дає її уявленням про власний світ.

НЕ ВИСТАЧАЄ ЗДОРОВОГО СНУ Загальновідомо, що літні люди

часто страждають від проблем, пов’язаних із порушенням сну. За сло-вами вчених, цей факт може істотно впливати на якість життя і здоров’я пенсіонерів, оскільки, всупереч по-ширеній думці, люди у немолодому віці потребують такої ж тривалості сну, як і молоді.

«Порушення сну насправді не є невід’ємною складовою процесу ста-ріння», — зазначає лікар Гаріссон Блум, голова дослідницького проек-ту, член центру InternationaLongevity Center. На думку фахівця, поширене уявлення про те, що літні люди по-требують меншого часу сну, ніж мо-лодь, є помилковим.

“Сільські Вісті”

КОРИСНО ЗНАТИ

Науковці з Універси-тету Індіани в американ-ському штаті Індіанаполіс спробува-ли розвіяти деякі міфи щодо того, що шкідли-

ве, а що корисне для нашого здоров’я.Як відзначає Бі-Бі-Сі, пошире-

на думка про те, що випивати вісім стаканів води на день – корисно для здоров’я, дотепер ніяк не була під-тверджена практичними дослідами. Навпаки, дослідження показали, що необхідний баланс рідини в організмі допомагає витримати зовсім не вода, а соки, молоко і навіть чай або кава. Більш того, науковці попереджа-

ють, що дуже велика кількість випи-тої води може бути небезпечною для

людського організму. Думка про те, що люди лише на 10%

використовують можливості мозку, науковці також назвали науково нео-бгрунтованим міфом. Спостереження за пацієнтами з мозковими травмами показали, що пошкодження будь-якої частини мозку однаково негативно позначаються на розумових здібнос-тях, вегетативній системі і на манері поведінки. Прийнято вважати, що у мертвої

людини волосся і нігті продовжують рости ще впродовж декількох годин після смерті. Проте науковці ствер-джують, що таке враження склада-ється тому, що м’язи і шкіра мертвої людини стискаються, і на цьому фоні волосся і нігті здаються довшими. За матеріалами доповіді Рейчел

Врєєман, така ж ілюзія і оптичний обман примушують жінок вірити, що при частому голінні ніг волосся на них росте швидше і стає темнішим і

густішим. Річ у тому, що збрите волосся про-

ростає знов без напівпрозорого “ка-пелюшка” на кінчику волоса, яке була спочатку, і, таким чином, створюється враження, що волосся стає темнішим і густішим. Раніше вважалося, що м’ясо ін-

дички містить підвищену кількість речовини триптофану, і тому, з’ївши на обід шматок індички, людина по-чинає хилитися в сон. Проте нові до-слідження довели, що це не так. М’ясо індички і курки, а також яловичина містять однакову кількість трипто-фану і абсолютно нешкідливі для здоров’я. Проте науковці заявляють, що

міфи, у владі яких перебувають багато людей, хоча і є абсолютно необгрун-тованими, не можуть нашкодити тим, хто беззаперечно їм підкоряється.

“Оглядач”

САЛО – ЦЕ КОРИСНО!

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД 15Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД16 Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНИ В США ІНФОРМУЄ

Міністерство освіти і науки УкраїниМіністерство культури і туризму України

Львівська обласна радаЛьвівська обласна державна адміністраціяУкраїнська Всесвітня Координаційна Рада

Національний університет “Львівська політехніка”Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків

з діаспорою

ДРУГА МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

“Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнарод-ній спільноті. Українська діаспора у світовій цивілізації”

18-20 червня 2008 року, м. Львів

Тематика секційних засідань:Здобутки діаспори у гуманітарній, освітній, технічній, природничій • сферах: глобальний і український контекст.Роль діаспори у просуванні українських національних інтересів у між-• народній спільноті: визнання Голодомору-33 геноцидом, прийняття проукраїнських законів, входження до ЕС, СОТ, НАТО.Діаспора в умовах глобалізації: проблеми інтеграції в чужоземне се-• редовище та збереження національної ідентичності.Церква як центр формування і плекання духовності та культурно-• національної тотожності українців зарубіжжя.Нова хвиля еміграції: здобутки, втрати, перспективи.• Українська школа в зарубіжжі: сучасний стан та перспективи.• Молода генерація діаспори як джерело утвердження позитивного об-• разу України у світі.

Робота конференції планується у форматах:Пленарне засідання• Секційні засідання• Круглі столи• Презентації•

Робочі мови Конференції – українська, англійська, французька та німець-ка.Для участі в Конференції необхідно надати до 15 грудня 2007 року (запо-

внити реєстраційну форму – www.miok.lviv.ua ):

– назву доповіді;– інформацію про учасника: прізвище, ім’я, організація, посада, вчене

звання, ступінь, телефон, факс, адреса електронної пошти, сайт.До початку роботи Конференції організатори планують опублікувати збір-

ник тез доповідей учасників.Для публікації тез у збірнику необхідно надсилати електронний варіант за

адресою iiec@polynet.lviv.ua (контактні особи Наталія Гумницька, Ірина По-бран) або на дискеті 3.5 дюйма в оргкомітет до 15 грудня 2007 року, вказавши робочу секцію. Вимоги до тез для публікації у збірнику:– файл повинен містити назву доповіді, прізвище, ім’я автора, повну назву

організації, країни, міста;– тези для публікації подаються на одній з робочих мов Конференції

–українській, англійській, французькій або німецькій;– максимальний обсяг інформації – не більше двох сторінок;– матеріали приймаються у форматі Microsoft Word 6.0 та вище, гарніту-

рою Times New Roman, 12 пунктів.За підсумками Конференції вийде збірник матеріалів. Статті подаються на

дискеті 3.5 дюйма з двома паперовими копіями. Редакційна колегія у складі – Ігор Калинець, Марія Галік, Наталія Гумницька – залишає за собою право відбору матеріалу. Розмір статей до 7 сторінок друкованого тексту безкоштов-но, а кожна наступна сторінка – 15 грн.Для зацікавлених осіб передбачається публікація статей у ВАКівських фа-

хових виданнях. Детальніша інформація буде подана у другому повідомлен-ні.Організаційний внесок для учасників з України та ближнього зарубіжжя

– 50 грн., для всіх інших – $50.Інформація про Конференцію на нашому сайті www.miok.lviv.ua.Додаткова інформація за телефонами: 380-32-258-0151 та 380-32-258-0161.

Тел./факс. 0038-032-258-0151; e-mail: iiec@polynet.lviv.ua (за довідками звер-татись до Наталії Гумницької, Ірини Побран ).Адреса:С. Бандери, 32-Д, Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспороюУкраїна, Львів, 79013Конференційні заходи відбуватимуться в найпрестижніших сучасних за-

лах і залах архітектурних пам’яток Львова XVIІ – XIX століть.

ПРИВІТАННЯ З НАГОДИ РІЧНИЦІ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО РЕФЕРЕНДУМУ 1991 Р.

1 грудня 2007 року

Шановна українська громадо США!

Дорогі українці!

Від імені всього колективу Посольства України в США та від себе особисто

сердечно вітаю вас з 16-ою річницею Всеукраїнського референдуму. який пере-

конливо підтвердив Акт проголошення незалежності України 1991 року.

Референдум 1 грудня став вікопомним відліком в розбудові і міжнародно-

му утвердженні новітньої України як держави величної нації світу, активні

представники якої живуть також і на американському континенті. Саме його

результати підтвердили волю українського народу жити в незалежній, демо-

кратичній, правовій державі.

Ці 16 років стали випробуванням на політичну зрілість для українського

народу і його керівників не лише в країні, але й за її межами, і американці

українського походження завжди відігравали активну роль в реалізації укра-

їнської державотворчої ідеї. Вірю, що зв’язок між українцями всіх країн з рока-

ми тільки зміцнюватиметься і наші спільні зусилля прокладуть шлях України

до процвітання.

Користуючись нагодою, бажаю вам та вашим родинам міцної і непохитної

віри в майбутнє нашої держави, щастя і добробуту, здоров’я, миру і злагоди.

Посол України Олег ШАМШУР

ПОСОЛ УКРАЇНИ ЗУСТРІВСЯ З КОНГРЕСВУМЕН МАРСІ КАПТУР

5 грудня Посол Олег Шамшур мав зустріч зі співголовою українського «ко-кусу» в Палаті представників Конгресу США конгресвумен Марсі Каптур з Огайо.Він поінформував конгресвумен про політичний розвиток в Україні у кон-

тексті успішних парламентських виборів та завершення формування урядової коаліції. Одною із тем був майбутній візит до Сполучених Штатів новообрано-го Голови Верховної Ради Арсенія Яценюка.Конгресвумен виявила значний інтерес до триваючих дискусій навколо іс-

торії, масштабу та історичних наслідків українського Голодомору. Посол Шам-шур виклав офіційну позицію української влади з цього приводу та висловив сподівання, що 75-та річниця Голодомору буде гідно вшанована у Конгресі США.Також ішлося про прагнення України що розширення та нарощування ме-

режі молодіжних та студентських обмінів між двома країнами. Марсі Каптур виявила значну зацікавленість та готовність бути активно задіяною у реаліза-ції таких програм.

Посольство України в США

ВІТАННЯ ПОСЛА УКРАЇНИ В СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ США З НАГОДИ РІЗДВА ХРИСТОВОГО І НОВОГО 2008 РОКУ

Вельмишановна Громадо! Дорогі співвітчизники! Від імені працівників Посольства України в США і від себе особисто щиро-

сердо вітаю Вас зі світлими та радісними святами – Різдвом Христовим і Но-вим Роком. Рік, що минає, незворотно закріпив демократичні цінності і приніс всім

українцям надії та сподівання на впевнений поступ нашої держав до євроат-лантичної спільноти демократичних націй. Ми разом зробили великий крок до процвітання й демократії. Новорічні свята додають нам оптимізму та віри в те, що ми можемо зробити

ще більше, щоб поліпшити життя в Україні. Високо цінуємо внесок українців у США в процеси становлення нашої держави, розбудови її економіки, плекання її духовності, культури і мови. Ваша підтримка була і залишається важливою складовою розбудови стабільної, демократичної і заможної України.Бажаю всім Вам міцного здоров’я і веселого настрою, дружньої теплоти і

сімейної гармонії. Хай у Вашому домі завжди будуть щастя, злагода і добробут, а Різдво Хрис-

тове принесе любов, додасть життєдайної сили й наснаги на великі справи за-для процвітання українського народу.Зі святом Вас!Христос рождається! Славімо Його! Щиро Ваш,

Олег Шамшур

Шановна українська громадо!Дорогі брати і сестри!Напередодні Нового Року та свят-

кування Різдва Христового радий нагоді звернутися до вас – представ-ників великої української родини у всьому світі.Рік, що минає, був непростим, але

важливим та успішним для України. Відбулися дострокові парламентські вибори, які у черговий раз підтвер-дили відданість нашого народу єв-ропейським цінностям: прагнення відстоювати демократію, розбудову-вати державність на національному світоглядному фундаменті. Це – вто-рована дорога української нації, за-порука її успіху і процвітання. Таким нам бачиться український шлях до європейських та євроатлантичних структур.Ми вдячні закордонним укра-

їнцям за активну підтримку нашої держави на цьому шляху, за само-віддану працю на благо України,

утвердження її позитивного образу в світі. Яскравим свідченням вашого патріотизму стала ініціатива Світо-вого конгресу українців щодо про-ведення Всесвітньої акції „Запалімо свічку” на вшанування 75-тих роко-вин жахливої трагедії в історії Укра-їни – Голодомору 1932-1933 років.Хотів би запевнити вас, що під-

тримка закордонних українців, сприяння збереженню рідної мови та культури, задоволенню освітніх, інформаційних та інших потреб громад українців у світі й надалі за-лишатиметься одним із важливих зовнішньополітичних пріоритетів нашої держави.У ці новорічні та різдвяні дні від

усього серця бажаю вам і вашим ро-динам веселих і радісних свят, щас-тя, добра й благополуччя.З Новим Роком!Христос рождається!

Володимир Огризко

НОВОРІЧНЕ ПРИВІТАННЯ МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ В. С. ОГРИЗКА

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД 17Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

ТЕХНОЛОГІЧНІ ПОВАЛИ РОКУ.

Видання РС World склало список 15 набільших технічних розчарувань 2007 року. Перший рядок в нім за-йняла операційна система Windows Vista, яка, на думку РС World, не ви-правдала очікувань користувачів.На другому місці опинилася ві-

йна форматів HD-DVD і Blu-ray для запису відео високої чіткості. Третє місце дісталося “асоціальній мережі” Facebook, користувачі якої недавно організували масовий протест проти нової рекламної технології Beacon, що стежить за ними. Четверту пози-цію зайняв пошукач Yahoo!, що ви-дав декількох китайських дисидентів властям. У п’ятірку увійшов також популярний смартфон Apple iphone, який прив’язаний до певного опера-тора зв’язку. Цікаво, що iphonе одно-часно був визнаний журналом Time “пристроєм року”.Шоста позиція дісталася інтернет-

провайдерам, які обмежують пев-ні види трафіку, – зокрема, трафік файлообмінних мереж. Сьому пози-цію зайняла технологія VOIP (пере-дача голосу по інтернет-протоколу), оскільки ця галузь серйозно по-

страждала. Восьму позицію віддали новій операційній системі Leopard для комп’ютерів Apple.Дев’яте місце в антирейтингу

зайняв перероблений інтерфейс Microsoft Offi ce 2007. На десятому рядку розташувалися відразу всі недоліки операторів стільникового зв’язку – від слабкого покриття мере-жами передачі даних до поганої якос-ті передачі голосу. Одинадцяте місце дісталося “вбивці iPod”, що не від-бувся, – плеєру Microsoft Zune, а два-надцяте словосполученню “інтернет-безпека”, що стало, на думку РС World, оксюмороном.Тринадцяте місце зайняли чис-

ленні соціальні мережі, 90 відсотків яких, як вважає видання, зникнуть протягом найближчих двох років. Передостання позиція була віддана міським безпровідним мережам на основі технології Wimax, оскільки більшість з цих проектів провали-лися. Нарешті, 15 місце зайняв сер-віс доставки цифрових відеофільмів Amazon Unbox. Примітка: ОКСИМОРОН, ОКСЮ-

МОРОН, -а, ч. Стилістичний засіб, коли свідомо поєднуються проти-лежні за змістом поняття, які разом дають нове уявлення (напр., гарячий сніг, дзвінка тиша). (slovnyk.net)

N-Admin Україна

щем жінки в суспільстві, яке було за-кладене ще раніше, у часи Древньої Русі. Жони князів займались зовніш-ньополітичною діяльністю. Княгиня Ольга паралельно з князем Ігорем по-силала від себе послів представляти інтереси в Константинополі. Цілком логічно, що традиції таки дійшли до козацьких часів. У ХVІХVІІ століттях дворянки будьякої європейської дер-жави могли позаздрити незалежнос-ті української жінки. В той час, коли теологи та вчені на Заході вели дис-кусії на тему, чи є у жінки душа, ба-гаті та освічені українки були рівно-правними з чоловіками. Жінки були членами церковних братств, засно-вували монастирі, школи, видавали книги. Вони вільно обирали собі же-ниха, самі розпоряджались своїм ба-гатством, керували ним, розривали невдалі шлюби і навіть воювали. Ось приклади. Олена Горностає-

ва з княжого роду заснувала Пере-сопницький монастир, де було на-писане живою розмовною мовою знамените Пересопницьке Єванге-ліє, на якому Віктор Ющенко давав присягу Президента. Анна Гайська в ХVІ столітті заснувала Почаївський монастир, Софія Чорторийська від-

крила друкарню і сама перекладала з грецької на українську Святе Письмо. Єлизавета Гулевичівна була однією з засновниць Київського братства, мо-настиря, школи, лікарні для дітей. Часом жінкам доводилось брати

зброю в руки, і вони нічим не посту-пались чоловікам. Анна Борзобагата-Красенська управляла казною Луць-кої єпархії. Коли проти неї виступило ополчення, вона одягнула на себе панцир і на чолі свого власного вій-ська розгромила противника. Волин-ська княгиня Софія Ружинська очо-лила 60тисячні воєнні загони і під музичний супровід приступом взяла в 1608 році замок князів Корецьких.

— То ж чому тоді козаки не ◊ пускали жінок на Запорізьку Січ?

— Історії відомі чоловічі та жіночі воєнні союзи. Січ була традиційним чоловічим союзом. А це як чоловічий монастир. Однак на козацьких іконах, хоругвах вони зображали Пресвяту Покрову Богородицю, свою захисни-цю і хранительку. І бій розпочинали лише тоді, як усі козаки дружно по-молились до Пресвятої Богородиці.

Лариса МАРЧУК“Аратта”

АМАЗОНКИ (ЗІ СТОР. 13)

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД18 Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

КУПОН НА ПЕРЕДПЛАТУ

ГАЗЕТИ «УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД»

Повне ім’я (англійською) ______________________Повне ім’я (українською)______________________Адреса (англійською)______________________City___________________State______Zip_________Телефон ______________Оберіть кількість випусків:[ ] 6 місячних випусків ($10.50) [ ] 12 місячних випусків ($19.50)Виповнений купон і бан-ківський чек або money-order виписаний на The Ukrainian Cleveland ви-слати на:The Ukrainian ClevelandP. O. Box 627Kent, OH 44240-0011

ДРІБНІ ОГОЛОШЕННЯ

КУПОН ОГОЛОШЕННЯВ “УКРАЇНСЬКОМУ КЛІВЛЕНДІ”

□ ШУКАЮ РОБОТУ □ ПРОПОНУЮ РОБОТУ□ ПРОПОНУЮ ПОСЛУГИ □ ПОТРЕБУЮ□ КУПЛЮ □ ПРОДАМ□ ВИНАЙМУ □ ЗДАМ У НАЙМ□ ШУКАЮ □ ПОЗНАЙОМЛЮСЬТекст оголошення (до 20-ти слів, писати розбірливо):

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

Контактний телефон: (_______)_______________________

Ім’я ______________________________________________ОПЛАТА:Оголошення $10.00□ Рамка і збільшені шрифти ($5.00) $_______□ Виділення кольором ($5.00) $_______ Загальна вартість $_______× ______ випуск(ів) Для розміщення оголошення у кількох місячних випусках газети, загальну вартість помножте на число випусків. Вкладено: $ ________ -----------------------------------------------------------------------------------------------------------Виповнений купон разом з чеком або грошовим переказом (money order), виписаним на The Ukrainian Cleveland, вислати на адресу:

Вартість короткого оголошення (до

20-ти слів) в розділі «Дрібних оголо-

шень» газети «Український Клівленд»

— 10 дол. за один випуск. Оголошен-

ня з жирним шрифтом і рамкою — 15

дол. Оголошення з використанням

кольору — додатково 5 дол.

Дрібні оголошення можна подавати

електронною поштою на classifi eds@ukrаiniancleveland.com, бо звичайною

поштою на адресу

The Ukrainian Cleveland, P.O. Box

627, Kent, OH 44240-0011, вклавши

чек або грошовий переказ (money

order) для оплати.

Якщо висилаєте оголошення елек-

тронною поштою, переконайтесь, що

ви повідомили місяць випуску газети,

платіжні відомості і контактну інфор-

мацію для зв’язку з вами.

Крайній термін подання оголо-

шень — 25 число кожного місяця.

Оголошення телефоном не при-

йматимуться.

ПРОПОНУЄМО РОБОТУ вчителя в суботній школі українознавства в м. Парма, Огайо. Освітній диплом і дозвіл на працевлаштування в США обов’язкові. Звертатись тел. 330-554-6429.

СХІДНИЙ ГОРОСКОП НА 2008 РІКСпочатку невеликий екскурс в ето-

логію – щоб зрозуміти, які риси вдачі можуть виразно виявлятися, наби-рати силу, цінуватися і давати кращі здібності до адаптації і сприятливих результатів в 2008-му році.Щур – розумний, запасливий і жи-

вучий звір. Він жвава і недовірлива істота. У нього гострі зуби, якими він по-

стійно щось гризе і лапки з пальчи-ками, які набагато функціональніші, ніж лапи більшої частини ссавців. Щури оригінальні та кмітливі – вони можуть використовувати навіть свій хвіст. Вони вмочують його в глек із сметаною або медом, і дають потім його облизувати іншим своїм роди-чам. Відомий і науковий дослід, коли щур одержував корм, натискаючи на важіль. Дослід ускладнили – і під час натиснення на важіль, щур завдавав болю іншому щуру, і чув його писк. Більшість щурів після цього відмов-лялася одержувати корм у такий спо-сіб. А ось цікавий опис, який теж може

стати своєрідним ключем до настрою року, його особливих прикмет і схиль-ностей:

«Наскільки я міг зрозуміти, інтерес різних груп залу крутився біля підо-зрілих операцій. Деякі фрази нагаду-вали іржання, інші – жорстокий виск; важкий діловий регіт перемішувався з шипінням. Голоси жінок звучали напруженим і похмурим тембром, пе-реходячи час від часу до спокушаючої грайливості з розпусними інтонація-ми камелій. Іноді чиєсь урочисте зау-важення переводило розмову до назв цін золота і коштовних каменів; інші слова примушували здригнутися, на-тякаючи вбивство або інший злочин не менш рішучих контурів. Жаргон в’язниці, безсоромство нічної вулиці, зовнішній блиск азартної інтриги і жвава багатослівність душі, що нер-вово озирається, змішувалося із зву-ками іншого оркестру, якому перший подавав тоненькі грайливі репліки». Це рядки з «Щуролова» А. Гріна,

майстра психологічної розповіді і ме-

тафор, що завжди вражають своєю фантастичною оригінальністю і точ-ністю. Тип людини Щура в східній астро-

логії означає спритність, честолюб-ство, самовпевненість в поєднанні з чарівливістю і дбайливістю. Щур пе-ребуває в стані постійної напруги і за-клопотаності тим, наскільки у нього в житті все «схоплено». Він ухитряєть-ся тримати під наглядом і контролем відразу декілька важливих життєвих напрямів – турботу про свої «засіки» (Щур – великий гурман і схильний до накопичення запасів), зовнішній вигляд (можна чекати нового поворо-ту інтересів до дорогоцінних металів і каменів), кар’єру (свою і не в меншій мірі – інших членів сім’ї), романтичні відносини (все життя Щура побудова-не на пристрастях і грі). Щур схильний до інтриг і таєм-

ниць, маніпулювання, нещирості – і все це на користь власної вигоди. У рік Щура добре займатися заго-

товками, запасами (консервацією, ви-норобством), брати позики, кредити, робити вкладення. Щур дуже цінує своє житло (нору)

і навіть не прагне далеко йти з від-критої клітки, якщо живе поряд з людиною. Тому, і рік Щури припускає підвищений інтерес до домашнього будівництва, забезпечення міцних тилів. Відпочивати і набиратися сил теж краще всього удома, в спокійній і затишній обстановці.

ГОРОСКОП НА 2008 РІК ДЛЯ ЗНАКІВ СХІДНОГО ЗОДІАКУЩур в свій рік процвітатиме.

Йому потрібно розробити стратегію у фінансових питаннях на тривалий період, зробити внески, запаси. Спра-ви швидко підуть на лад, з’являться нові можливості. Цей рік може озна-менуватися просуванням по службі, високими доходами. У будинку цей сприятливий час для реконструкцій, ремонтів, поліпшення Фен-Шуй. Для Бика цей рік один з найкра-

щих. Нові проекти будуть успішни-ми, допоможуть закласти міцний

фінансовий фундамент, принесуть процвітання. Його праця буде добре сплачена, а доходи і витрати вдало збалансовані. Хороший рік для вели-ких матеріальних надбань, але зайва обережність або лінь можуть змен-шити успіх. Іноді корисно нагадува-ти собі: «Хто не ризикує – той не п’є шампанське». Тигру цей рік може видатись не-

цікавим. Для нього це період, який потрібно перечекати, поки знову по-чнеться активна динаміка і можли-вість розширення його впливу. Проте можна відпочити і «підтягти» поточ-ні справи. Щоб уникнути проблем з бюджетом Тигру буде потрібно такі якості, як терпіння, розсудливість і обачність. Цей не кращий час для іс-тотних змін в житловому просторі і для переїзду. Кролику цей рік принесе неква-

пливий розвиток тих тем, які його ці-кавлять. Доходи будуть стабільними, в сім’ї спокій і достаток. Можна насо-лоджуватися розміреним і передбачу-ваним ходом життя, але обережність не перешкодить. Хтось може заздри-ти вашому успіху і плести інтриги. Можливо, доведеться вчасно зробити перегрупування сил, змінити оточен-ня. Це сприятливий рік для викорис-тання Фен-Шуй в гармонізації дому і офісу. Дракона супроводжуватиме успіх

в справах і в коханні. Вас чекають хви-люючі моменти, приємні повороти подій, нові пропозиції. Особливо вда-лими будуть контакти і сумісні про-екти зі Щурами – це подвоїть спри-ятливі можливості. Потрібно дбати про майбутнє, зробити заощадження, грамотно розпорядитися грошовими надходженнями. Використання Фен-Шуй сприятиме відновленню гармо-нії. Змії цей рік не обіцяє стабільнос-

ті. Можливі зльоти і падіння, успіхи і прорахунки. Напруга і невизначе-ність можуть приводити до необач-них вчинків через відсутність про-думаної стратегії. До другої половини року Змія вже адаптується, справи

підуть успішніше. Слід довіряти своїй інтуїції у виборі ділових і особистих партнерів, а в сімейному житті цей рік вимагатиме особливої мудрості, якої Змії не позичати. Коням за деяких обставинах цього

року може відмовити почуття гумору. Дуже багато рутинної роботи, нових обов’язків. Тому потрібно більше за-важати на терпіння і завзятість, а не на звичний спосіб досягати всього на льоту і з натхненням, інакше можуть виграти ті, хто обачніший. Матері-альні інтереси повинні переважати над емоціями. Тільки тоді вдасться не тільки уникнути втрат, але і збільши-ти свої маєтки.. Коза може розраховувати на успіх

в азартних заходах, і її ризик, як пра-вило, буде виправданий. Найкраще витрачати свої сили на такі галузі як реклама, дизайн, торгівля. Кохання само по собі буде захоплюючою при-годою і створить масу стимулів для вдалого подолання конкуренції і ре-алізації всіх творчих резервів. Само-оцінка Кози зросте, і вона буде цілком задоволена тими перспективами, які перед нею відкриються, як і заоща-дженнями, які до кінця року помітно збільшаться. Мавпа зможе вдало поєднати хи-

трість і спритність з прагматизмом. Чуття вигоди підкаже їй, на які про-екти і взаємини краще зробити ставку цього року. Ще краще, якщо їй вдасть-ся поєднати декілька напрямів, яки-ми вона займалася раніше, і тепер їх розвинути і розширити. У особистому житті це сприятливий рік для почат-ку нових стосунків і приємних змін в стосунках, що вже склалися. Дуже до-бре мати справу з Щуром. Півень повинен перебувати в бо-

йовій готовності і розраховувати, в основному, на свої сили. Йому дове-деться пройти випробування на вмін-ня зосереджено працювати в неспри-ятливих умовах. Доведеться мати справу з гідними конкурентами. Але якщо буде знайдений правильний хід

далі на стор. 19

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД 19Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

і сили зосереджені на тому, де Півень відчуває себе найупевненіше, то всі проблеми тільки сприятимуть зміц-ненню становища. І до кінця року прийде заслужена винагорода. У Собаки з’явиться багато планів,

пов’язаних з витратами. Її проекти приноситимуть стабільний заробіток, але на всі задуми все одно засобів ви-стачати не буде. Це змусить ще більше часу працювати; можуть появитися і вигідні варіанти партнерства. Друга половина року принесе заслужений успіх. Важливо не розслаблятися, але встигнути почати ті справи, які в май-бутньому допоможуть зайняти гідне місце і нарешті реалізувати свої мрії. Кабан може зробити вдалі інвес-

тиції в проекти, які почнуть приноси-ти дохід з наступного року. Для нього, як ніколи, важливо заручитися на-дійним партнерством і справедливо ділити обов’язки і дивіденди. У 2008 році однаково можливі успіхи і про-рахунки, і потрібно вміти поступати-ся і втрачати в дрібницях, щоб зберег-ти свої основні позиції. Кінець року буде вдалішим, особливо, в коханні, де є можливість щасливо влаштувати свою долю.

Ірина ЗВЯГІНА, cmeha.het

«ПЕРШОПРОХІДЦІ НЕ ЗУПИНЯЮТЬСЯ, БО КУЛЬТУРА

— НЕ ОНАНІЗМ» — Перед тим, як погодити-◊

ся видавати «Символ», у його редактора Олександра Ляпі-на була ритуальна подорож трамваєм з 15 молодими людь-ми, які одночасно плювали один на одного. Чи була у вас подібна історія?

— У мене все йшло поступово. Років шість тому, коли я почав займатися ку-раторством українського мистецтва, то не знав, що всім цим керує вели-чезний інформаційний процес. Мій патріотичний і культурний розвиток не зупинявся. Я не почав деградува-ти, бо постійно захоплююся чимось новим, тому журнал став наступною сходинкою до інтелігентної популя-ризації українського мистецтва. По-гортавши журнал, легко помітити, що він має потужну українську заправку. У першому номері про графіку можна побачити Нарбута, Тістола, малюнок, принт. Україна давно заслуговує на серйозний, але популярний альма-нах, який дизайном скоріше нагадує добре ілюстровану книгу, аніж по-псовий глянцевий журнал. Для мене велика честь бути в Україні, і навіть у Росії, першопрохідцем і показувати українське мистецтво у формі не тіль-ки київської «Я Галереї».

— Майже всі графіки, про яких ◊ ідеться у «Символі», виставля-лися у «Я Галереї». Виходить, що це своєрідний додаток, чи то пак, підсумок квартальної роботи арт–центру?

— Я б хотів, щоб такі галереї були по всій Україні. Її неможливо за мі-сяць розповсюдити по різних містах, але така культурна експансія буде

обов’язково. З мого боку — по таких фронтах як виставки, кураторство, видавнича, архітектурна, креативна діяльність, така експансія буде. Це все я називаю «Гудімов арт–проект», та-кий собі культурний холдинг. Маємо за мету поширювати свою діяльність, бо культура, запхана у невеличкому колі, скоріше нагадує онанізм. Я не бачу подальшого розвитку без дру-кованого органа. За кілька років він відіграє велику роль, і перші номери будуть великим раритетом. Знаю, що видавнича справа сильно адаптуєть-ся під споживання, а тут навпаки — споживач має трошки адаптуватися. Наступний номер про чорно–білу фо-тографію вже наполовину готовий.

— Людям, які чогось ваго-◊ мого досягають, часто заки-дають, що в них є потужний стартовий капітал, що мають батьків–олігархів або за ними стоїть якийсь «папік». У вас цього нічого не було, чи не так?

— Є велике бажання змінити си-туацію. «Хтось за ним стоїть» — ви-правдання суто ментальне. Кажуть: от якби я був, тоді теж працював би — як він. Для того, щоб займатися твор-чістю, треба заробити собі на життя і на ту творчість. Це розуміють зараз усі. Художники, які орендують дорогі майстерні і не в змозі оплатити їх за-вдяки прибуткам із мистецтва, люди, які оголосили «Україну — зоною куль-турного лиха». Через таку ситуацію найменше уваги приділяється самій культурі в молодій країні (якщо від-верто говорити). Всі кажуть про зо-внішній піар, але треба добре розібра-тися всередині. Чому в нас культура не поширюється на Захід чи на Схід? Бо вона тут нікого не цікавить! Вона тільки почала цікавити, але пройшло

вже 16 років і дуже мало зроблено. У 1918 році за УНР було зроблено наба-гато більше.

— І який вихід? ◊ — Стратегія дуже проста. Якщо

в тебе є що сказати і є бажання, то ти це зробиш, не чекаючи допомоги спонсорів, олігархів, тим більше — підтримки з американських і росій-ських фондів. Треба не говорити про порожнечу, а заробляти гроші і бути причетним до діла. Я завжди порів-нюю культурну ситуацію в Україні з друшляком. На Заході — це ковш без дірочок. А тут все кудись протікає. Зо-лото під ногами, а до нього ставлять-ся як до лайна. Є плеяда людей, які кажуть: «От,

ми там разом зробили». Серед них спонсори, які заради піару кажуть, що допоможуть, а коли доходить до справи, то, звісно, про все забувають. У мене таке було на благодійній ак-ції «Серце, не спи», коли ми збирали кошти на дитячу лікарню серцево–судинної хірургії. Підводили у видав-ничій діяльності. В культурних, ме-ценатських і благочинних проектах підлоти вистачає.

— Ви згадали про «зону куль-◊ турного лиха».

— От вони якраз більше всього «ляпають». Коли хтось робить, їх це дуже дратує. Вони шукають пояс-нення, чому я це роблю. А пояснення дуже просте — це в моїх силах і я це роблю. І мало того, в мене є відпові-дальність перед усією країною, перед командою, з якою я працюю, і перед художниками.

— Учасники акції намагалися ◊ акцентувати увагу на тому, що є такий «бермудський трикут-ник» економіка—культура—влада, де губиться натхнення творити. Як вам вдається цьо-го трикутника не бачити?

— Це незалежна ініціатива. Вона не пов’язана з державними грішми і з політичними структурами. Тут не-має ніякого дерибану. Всі добрі почи-нання — з приватної ініціативи. Я — представник середнього класу. Хтось дивується, як встигаю це все робити. А мені допомагає талант усієї коман-ди з 20 осіб.

«ГОЛОВНІ АРХІТЕКТОРИ МАЮТЬ ЗАБИРАТИ ЖАХ З ВУЛИЦЬ, А НЕ

ПРИМНОЖУВАТИ ЙОГО»— Знаю, що ви незадоволені ◊

архітектурним становищем в Україні. З чого треба почати, щоб міста були гарнішими?

— Нікому не вигідно, щоб щось гар-не будувалося. І таке лайно, яке буду-ється, все одно йде. Якби не купува-ли, тоді б задумалися. Середній клас стає мудрішим, їздить у Європу, читає книжки і йому вже втюхати будь–що не вийде.

— Це має бути зміна своєї кім-◊ нати, а тоді вулиці?

— Деякі люди, дійсно, мають по-чати зі своєї кімнати, але до цього не всі готові. Культура забудови, парко-вої скульптури не може прийти сама собою одного ранку. Це серйозний процес естетичного виховання. Але не все так безнадійно. В Україні зна-йдеться декілька людей, які можуть стати прогресивними головними ар-хітекторами міст, щоб забрати цей жах із вулиць.

— А які будівлі в Києві чи в ◊ Україні ви б відзначили як взі-рець гарного смаку?

— Мені подобається посольство Нідерландів на Подолі, біля Оперно-го — посольство Німеччини, але це не наші архітектори. Стильно і су-часно виглядає «Парус», автосалон «Лексус» на проспекті Перемоги, а в Дніпропетровську — торговельно–офісний центр «Міст». Я багато їж-джу Україною, але більше нічого не запам’яталося.

— Коли львів’яни переїжджа-◊ ють у інше місто, на це має бути причина. Що вас відштов-хнуло від міста Лева?

— Там люди не розуміють, що місто-музей — це живе місто, воно не має бути законсервованим. Були спроби щось будувати, але ЮНЕСКО зашкодило, і слава Богу. Мають вже на площі Міцкевича постмодерніст-ський банк, який поза всякими світо-вими тенденціями. Треба було запро-сити нормального архітектора, того ж Френка Гері чи Джона Поусона. У Львові й так багато місць, крім Міц-кевича, де можна будувати. Це певна деґрадація, нав’язана політикою з те-левізора. Люди не завжди ставляться з повагою до того, що мають. То як тоді можна задуматися над примно-

ЗНАЙОМТЕСЬ

ПАВЛО ГУДІМОВ: Я — ПРЕДСТАВНИК СЕРЕДНЬОГО КЛАСУКонцептуальний музикант, дизайнер, галерист, видавець etc

далі на стор. 24

Вік Христа для кожного чоловіка є переломним. Музикант, куратор, гале-рист, дизайнер і, зрештою, просто кре-ативний чоловік Павло Гудімов — не виняток. Усі культурні проекти, які він багато років вимріював уночі на кухні, після 33 реалізувалися і наробили га-ласу в професійних колах. Чи заздрять Гудімову в його успішності без політи-ки, які сили за ним стоять і навіщо він все це робить, Павло розказав «УМ» після презентації чергового проекту — журналу «Символ» [культ культури].

Одним із кандидатів на «Великих Українців» став наш співвітчизник Юрій Кульчицький.Народився Кульчицький у 1640 р.

в с. Кульчиці (Самбірський район

Львівської обл.), з 1660 р. жив із ко-заками в Запорізькій Січі. Наприкін-ці 1660-х років потрапив у полон до турків, де глибоко вивчив турецьку мову й культуру. Після звільнення з полону перебрався до Відня.У вирішальний момент облоги

Відня турками в 1683 р. Кульчиць-кий, перевдягнувшись у турецький одяг, пройшов ворожі кордони й привів війська союзників на допомо-гу обложеному місту. У 1684 р. отри-мав титул почесного громадянина Відня. У нагороду попросив віддати йому захоплені в турків 300 мішків з кавовими зернами. Фактично Юрій Кульчицький

став одним з найперших невизнаних класиків реклами. Він особисто про-пагував каву, розносячи її вулицями міста в турецькому одязі, винайшов рогалик, який віденці з’їдали в пом-сту туркам, а в 1684 у Відні видав книгу своїх мемуарів, яка відразу стала бестселером у Європі.

13 серпня 1684 р. Кульчицький відкриває першу кав’ярню у Відні. Українець адаптував турецьку каву до європейського смаку, додавши до неї цукор і молоко й створивши зна-

мениту «каву по-віденськи» – напій, що завоював усю Європу.Указом імператора Юрія Куль-

чицького було довічно звільнено від сплати податків.Герой Відня й засновник першої

в Європі мережі кав’ярень помер 20 лютого 1694 р. Похований з почестя-ми на центральному кладовищі Від-ня коло собору Св. Стефана. У 1862 році ім’ям Кульчицького на-

звано одну з вулиць Відня, а в 1865 р. йому встановлено пам’ятник.Висунення кандидатури нашого

співвітчизника на «Великих Україн-ців» ініціювало українське відділен-ня Європейської Кавової Асоціації (SCAE). Координатор SCAE в Україні Сергій Ремінний сказав: «Кульчиць-кий відіграв просто визначну роль у кавовій історії Європи, він українець, а пам’ятник йому поставили тільки у Відні».За українця, завдяки якому ми

п’ємо каву, можна віддати свій голос на сайті проекту «Великi Украiнцi» до 14 грудня — http://www.greatukrainians.com.ua/voting (безко-штовно).

“Оглядач”

СХІДНИЙ ГОРОСКОП (ЗІ СТОР. 18)УКРАЇНЕЦЬ, ЯКИЙ НАВЧИВ ЄВРОПУ ПИТИ КАВУ

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД20 Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

ДО МОВИ З РОЗУМОМ

Реформа українського правопису – потреба часу. Накреслення, відбиті у статтях науковців, оприлюднених в 11 числі журналу “Книжковий Кпуб Плюс” за 2006 р. в основному треба схвалити, хоч не можна обійтися і без кількох “але”. Маю таких “але” аж 9.

1. Запровадження апострофа в іно-земних словах після губних. Написання п’юре, б’юргер,

вестиб’юль тощо нічого крім додат-кової плутанини та відохочення гро-мадян від вивчення української мови не дасть.Українці абсолютно здатні, і на

сьогодні правильно вимовляють на-ведені іноземні слова без апострофа, бо й свої питомі слова ми вимовляємо двома способами: так, що на письмі треба вжити апостроф, але й так, що апострофа не треба: в’язень, але свя-то, священик, дзвякіт; м’ясо але тьмяний, духмяний; б’ється, але різьбяр; п’ю, але пюрко (діялектне слово – пірце). Жоден українець ді-яспори не вимовляє М’юнхен, лише Мюнхен. Нащо ж ускладнювати те, що існує без ускладнень? Отже, штучно нав’язувати нам аб-

солютно невластиву вимову і відпо-відне написання нічого крім шкоди не принесе. Можна дати ремарку до правопису цих слів без апострофа, що вимова їх з апострофом не є по-милкою, а відбиває наявність розмов-них варіянтів, як наприклад, вимова св’ято, але пишемо свято.

2. Попереднє правило вносить плу-танину і у вимову слів адьютант, коньюнктура, де українці вимов-ляють м’яко д і н, а не ад’ютант, кон’юнктура. Бажання підігнати під єдине правило вимову цих слів

на взір попереднього помилкового правила на ділі спотворює вимову, бо ми кажемо Нью Йорк і коньяк, а не Н’ю Йорк і кон’як. Так само ко-ньюнктура, іньєкція, адьє, Да-ладьє. Отже, реформу правопису цих сків, як і попередньої групи, до кінця не продумано, не враховано україн-ську м’яку вимову звуків н та д у цих словах. Іншими словами, реформа підганяє вимову під правило, а не на-впаки.

3. Нечітке окреслення передачі ін-шомовного ‘Н’.У проекті не наводиться написан-

ня Сагара (Сахара), Гірошима (Хіросіма), тому неясно, чи таке на-писання передбачено. Якщо ні, то за-

гального правила відтворення іншо-мовного ‘Н’ не запропоновано.

4. Залишено зрусифіковане на-писання Європа, єпископ, єван-гелія, євнух, що свідчить про по-ловинчастість реформи. Українцям властива вимова Европа, епископ, евангелія, евнух, Евген, дарма що

написання епископ, евангелія і Евген не визнав Харківський право-пис. Імена Євген та Евген мають іс-нувати паралельно.

5. Залишено без змін русифіко-ване написання німецьких прізвищ Фрейд, Феєрбах, відомих у світі, як Фройд, Фоєрбах.

6. Не відроджено українських закінчень родового відмінку неслов’янських іноземних міст: Па-рижу, Лондону, Теграну, Каїру. Визнано лише можливість таких роз-мовних закінчень.

7. Запроваджено правило, якого не буде додержувано. Ідеться про слова кіно, бюро, метро, пано. Українці можуть відмінювати їх або й ні. Вибір треба лишити мовцям.

8. Нічого не сказано у правописі про відмінювання прізвищ, спотво-рене в УССР. Чи й далі писатимем: “Музей І. Гончара зберіг вироби відо-мого гончаря”. а також Мазурока, Швеця, Масола замість Мазурка, Шевця, Масла. Такий правопис веде до написання письменниками(!) слюсара, бондара, а також жреці, швеці.

9. Не передбачає реформа і пра-вильного написання українських міст, спотворене в УССР. Українські міста мають писатися по-українськи Ромен, Лубні, Броварі, Прилу-ка, а не Ромны, Лубны, Бровары, Прилуки.

* * *Такі “але” виникають після уважно-

го ознайомлення з проектом рефор-ми. Поспішати з ухваленням проекту, не переглянувши його критично ще раз, на мою думку, не варто. Поспішні рішення правописних проблем у ми-нулому вели не до покращання мов-ної ситуації, а до погіршення. Ця стат-тя і має на меті запобігти небажаному повороту подій.

У Папуа Новій Гвінеї при насе-

ленні приблизно чотири мільйони

чоловік, жителі країни говорять

800 місцевими мовами. Серед цих

мов немає жодної, якою говорило

хоча б 100 000 людей.

10 місце: Не дивлячись на те, що

в Таїланді єдиною і безперечною

мовою визнана тайська, насправді

половина населення країни гово-

рить на діалектах. І деякі з них є з

погляду лінгвістів самостійними

мовами. Це лао, каммуанг та пак-

тайська

9 місце: У Індії немає жодної

мови, яка могла б вважатися мовою

більшості. Майже в кожному шта-

ті говорять своєю власною мовою.

Найрідкісніші індійські мови – це

мараті (у штаті Махараштра), орія

(у штаті Орісса), телугу (у штаті

Андхра Прадеш) та Таміл в Таміла

Наду.

8 місце: Ще одна крихітна мова –

це алфендіо або східний сепік. Нею

розмовляють 633 людини.

7 місце: Кандасі (мова Нової Ір-

ландії) розмовляє 480 людей.

6 місце: На мовах лілау та сеймат

говорить по 450 людей.

5 місце: Ще рідкіснішою є Оун

(або західний сепік): 384.

4 місце: З менш екзотичних мов

однією з найрідкісніших, за визна-

нням ЮНЕСКО, є естонська. І, до

речі, більше половини естонських

учнів вважала за краще замість ес-

тонської мови вивчати англійську.

3 місце: Втім, найрідкісніша

мова в Європі – це лівонська, мова,

споріднена фінській. Лівонською

зараз розмовляє приблизно 200

громадян Латвії.

2 місце: До недавно зареєстрова-

них рідкісних мов відноситься мова

сусуамі, якою розмовляє всього дві

сім’ї в провінції Моровія. Причому

діти розуміють цю мову, але не роз-

мовляють нею.

1 місце: Найрідкісніша роз-

мовна мова на нашій планеті – це

мова бікя. Нею говорить лише одна

87-річна жінка з села на кордоні

між Камеруном та Нігерією.

“Газета по-українськи”

Григорій Нестор за життя був оптимістом, сповненим гумору.Григорій Нестор, нежонатий

галичанин, який навесні став всесвітньовідомим, коли було встановлено, що він – найстар-ша у світі людина, помер 15 груд-ня на 117-му році життя.Пан Нестор помер уві сні і це стало

несподіванкою для його родини. Він не нарікав на хвороби. Газета “Сегодня” пише, що дідусь,

який пережив три імперії, на старо-

сті став зіркою. До нього приїжджали кореспонденти звідусіль. Дідусь роз-повідав, що дожив він до таких років, бо не був одружений, і не псував собі нерви сімейними розбірками. Також дідусь ні з ким не сварився,

не заздрив і не сумував. Він із сенти-ментами згадував життя за Австро-Угорщини, коли “можна було скрізь подорожувати і для всіх була робота” і співав повстанських пісень часів Дру-гої світової війни. Сільський голова Старого Яричіва,

Андрій Андрущенко, повідомив, що пана Нестора було поховано у неділю.Григорій Нестор народився 15 бе-

резня 1891 року, і свій тривалий вік приписував тому, що не курив, їв ове-чий сир і ніколи не був одружений. Пан Нестор, який навесні цього

року приймав багато журналістів, розповів нашому кореспондентові, що пригадував навіть Австро-Угорську імперію. Бі-Бі-Сі, Українська служба

Григорій Нестор у віці 116 років.

ПОМЕР НАЙСТАРШИЙ ЧОЛОВІК У СВІТІ – ГРИГОРІЙ НЕСТОР

НАЙРІДКІСНІШОЮ МОВОЮ ГОВОРИТЬ

ЛИШЕ ОДНА ЖІНКА

Святослав Караванський

СІМ РАЗ МІР – ОДИН РАЗ РІЖ!

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД 21Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

Підбиваючи підсумки 2007 року і на знак вшанування пам’яті загиблих, пропонуємо вашій увазі десятку най-більших цьогорічних трагедій в Украї-ні. Яка саме з цих подій увійде до під-ручників української історії, – сказати тяжко. Проте слід завжди пам’ятати, що більшість катастроф – причина людської недбалості і бездіяльності.

ТРАГЕДІЯ НА ШАХТІ ІМ. ЗАСЯДЬКА

18 листопада о 03:11 у Донецьку, на підприємстві «Шахта імені О. Ф. Засядька», на горизонті 1078 метрів під час проведення робіт стався вибух метано-повітряної суміші.

Усього на момент аварії в шахті пра-цювали 457 гірників.

Експертна комісія висунула для роз-гляду Державною комісією два варіан-ти причин аварії.

Згідно з першим варіантом, вибух метано-повітряної суміші виник у 13-й східній лаві і довколишніх виробках, а надалі поширився на 13-й і 14-й західні конвеєрні штреки.

За іншою версією, вибух метано-повітряної суміші виник у тупику 14-го західного конвеєрного штреку й одер-жав розвиток у виробках, найближчих до ската N23 (13-й східний і 13-й захід-ний конвеєрні штреки).

1 грудня, о 6:00 в Донецьку, на шахті ім. Засядька, знову стався вибух. У мо-мент вибуху в шахті знаходилися 385 гірників.

Наступного дня, 2 грудня о 21.20 на шахті стався ще один вибух на 12-му східному конвеєрному штрекові пласту К8.

У момент вибуху в шахті знаходи-лася 231 людина. П’ять рятувальників одержали смертельні травми.

В цілому внаслідок трьох вибухів метано-повітряної суміші на шахті ім. О. Засядька, що сталися 18 листопа-да, 1 та 2 грудня, загинули 106 осіб (101 гірник і 5 рятувальників).

“ФОСФОРНА КАТАСТРОФА” НА ЛЬВІВЩИНІ

16 липня в Буському районі Львівської області на перегоні Красне-Ожидів зійшли з колії і пе-рекинулися 15 цистерн з жовтим фосфором товарного поїзду N2005 (всього у складі поїзда було 58 ва-гонів). Цистерни слідували зі стан-ції Аса (Джамбул, Казахстан) до станції Оклеса (Республіка Поль-ща). Через витік фосфору з однієї цистерни сталося самозагорання 6 цистерн.

У результаті сходження цистерн було пошкоджено 50 м залізничної колії, майже 100 м контактної мережі і три опори. Під час гасіння пожежі утвори-лася хмара з продуктів горіння (зона ураження близько 90 кв км). У зону ура-ження потрапили 14 населених пунктів Буського району, де проживає 11 тисяч людей, а також окремі території Раде-хівського і Бродівського районів облас-ті.

Причини аварії – порушення тех-

нічного стану експлуатації цистерн казахською стороною. «Укрзалізниця» висуне їй претензії у зв’язку з ремонтом шляхів, відновленням довкілля тощо. У Першотравневому причина та ж: ваго-ни належали російському власнику, і в двох з них були несправні візки.

ВИБУХ ГАЗУ У ЖИТЛОВОМУ БУДИНКУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

13 жовтня о 10:45 у Дніпропе-тровську в багатоповерховому будинку стався вибух газу. Вибух стався в під’їзді посеред будинку на вул. Мандриківській, 127. В ре-зультаті знесено дах і зруйновано 2 під’їзди 4-під’їздного 10-повер-хового будинку. Внаслідок вибуху загинуло 23 особи, з них 7 дітей.

15 листопада на засіданні Державної комісії з техногенно-екологічної безпе-ки у Дніпропетровську керівник Держ-гірпромнагляду Сергій Сторчак вперше оприлюднив висновки відомчої експер-тизи, згідно з якою, винними у виник-ненні газу є ВАТ «Дніпрогаз» та його посадові особи.

22 листопада закінчене слідство за кримінальною справою за фактом ви-буху газу в житловому будинку. Того ж дня прокуратура Дніпропетровської об-ласті висунула звинувачення в службо-вому недбальстві з тяжкими наслідка-ми посадовим особам ВАТ «Дніпрогаз». 10 грудня прокуратура Дніпропетров-ської області направила криміналь-ну справу в Генеральну прокуратуру України з подальшим направленням її до Верховного Суду України для визна-чення підсудності.

РОЗЛИВ НАФТИ В КЕРЧЕНСЬКІЙ ПРОТОЦІ

Вранці 11 листопада на південь від російського порту Кавказ у Краснодарському краї РФ роз-ламався навпіл танкер «Волго-нефть-139», завантажений 4 тися-чами тонн мазуту. З розламаного танкера в море вилилися майже 2 тисячі тонн мазуту. На борту тан-кера перебували 13 членів коман-ди.

Окрім цього судна, під час шторму постраждало ще більше десятка суден. На затонулих сухогрузах було 7 тисяч тонн сірки.

Основні версії причин надзвичайної ситуації в Керченській протоці – пору-шення в діях капітанів портів «Кавказ» і «Ростов», а також порушення, припу-щені самими капітанами суден.

УРАГАН НА ВОЛИНІ

У ніч з 22 на 23 липня Волин-

ською областю пронісся ураган. Внаслідок стихії постраждали 10 осіб, пошкоджено 1038 житлових будинків, залишено без електро-постачання 210 населених пунк-тів, повністю повалено 250 гекта-рів лісу.

До ліквідації наслідків стихії було залучено близько півтори сотні пра-цівників та 50 одиниць техніки різних аварійних служб: «Волиньобленерго», «Волиньгазу», комунальних та дорож-ніх служб, а також громадяни та 90 рятувальників і 17 одиниць техніки ГУ МНС області.

АВАРІЯ ЛІТАКА В «ЖУЛЯНАХ»

9 грудня пасажирський літак, що летів чартерним рейсом з Чехії до Києва, впав в районі аеропорту «Жуляни».

Літак зник із радарів аеропорту «Жу-ляни» близько 17:00. За даними міліції, літак мав приземлитися в «Жулянах», але впав у 300 метрах від Окружної до-роги на полі радгоспу «Совки» і заго-рівся.

Всього в літаку перебувало 5 осіб (3 пасажирів та 2 пілоти), які загинули внаслідок аварії.

Літак впав з висоти 2.5 кілометри. Він вилетів з міста Градек Кралове (Че-хія) і кінцевим пунктом мав бути Київ. Це був бізнес-рейс.

ПІД АЛУШТОЮ РОЗБИВСЯ ПАСАЖИРСЬКИЙ АВТОБУС

18 липня о 21:30 у Криму побли-зу с. Ізобільне (Алушта) на авто-шляху Сімферополь-Алушта-Ялта перевернувся приватний рейсо-вий автобус з Умані, у якому пере-бувало 52 пасажири і 2 водії.

У результаті ДТП загинуло 6 осіб та постраждало 46, у тому числі 12 дітей.

Через відмову гальм автобус не впи-сався в поворот і на високій швидко-сті правою стороною «притерся» до кам’яної захисної стіни. Вона буквально здерла обшивку автобуса разом з паса-жирами. Декілька чоловік випали з ав-тобуса на ходу.

На місце надзвичайної ситуації були направлені підрозділи МНС з Алушти, Ялти і Сімферополя. На місці ДТП пра-цювали 15 бригад швидкої медичної до-помоги.

ЛІСОВІ ПОЖЕЖІ НА ХЕРСОНЩИНІ

20 серпня у Голопристанському та у Цюрупінському районах Кар-дашинського лісництва Херсон-ської області сталося займання

лісу, яке швидко поширилося вна-слідок високої температури та по-силеного вітру. Пожежа тривала тиждень та знищила майже чоти-ри тисячі гектарів лісу.

Роботи по розробці згарищ пови-нні бути закінчені до квітня 2008 року, проте лісники сподіваються зробити все раніше – ще до кінця цього року , а вже у січні-лютому 2008 готувати грунт під нові насадження. У наступному році посадять ліс на 1.5-2 тисячах га, а по-вністю завершити ці роботи планують 2009 р.

ЗІЙШОВ З КОЛІЇ «СТОЛИЧНИЙ ЕКСПРЕС»

2 травня о 22:19 біля залізнич-ної станції «Росава» Кагарлиць-кого району Київської області на стрілочному переведенні N2 під час проходження швидкісного пасажирського потягу N168 «Сто-личний експрес», сполученням «Дніпропетровськ-Київ», зійшов з рейок електровоз і 6 вагонів.

Зокрема, перша секція локомотива, порожній вантажний вагон для пере-везення автомобілів, перший пасажир-ський вагон перевернувся на бік, три на-ступні пасажирські вагони нахилилися під кутом від 45 до 30 градусів, шостий вагон зійшов з рейок одним візком.

Загиблих та госпіталізованих немає. Пасажирів поїзду на електропоїзді було доставлено до м. Києва.

Працівники Міністерства внутріш-ніх справ встановили, що особи, винні в аварії експресу «Дніпропетровськ-Київ» 2 травня втручалися в діяльність переведення стрілки, щоб власноручно полагодити неполадку в переведенні.

ПОВІНЬ НА МИКОЛАЇВЩИНІ

13 серпня внаслідок складних погодних умов (сильні зливові дощі протягом дня) на терито-рії Новоодеського району біля с. Бузьке на ланах було акумульова-но близько 5.7 млн куб.м води, що призвело до прориву перепускно-го каналу на відвідній дорозі до с. Дільниче.

Внаслідок стихії, водою було зруйно-вано дорожнє покриття довжиною 50 м, підтоплено 173 житлових будинки у м. Нова Одеса. З підтоплених будинків було тимчасово відселено 360 мешкан-ців, врятовано 39 осіб, з них 4 дитини. Внаслідок руйнування (затоплення) до-ріг порушено сполучення між селами Веселе, Женево-Криворіжжя, Новопав-лівка, Дільниче та Зарічне. У с. Калініна підтоплено 1 житловий будинок та в с. Троїцьке – 14 приватних домоволодінь. Частково було знеструмлено 7 населе-них пунктів та 11 населених пунктів за-лишилося без телефонного зв’язку.

27 серпня було завершено відновлю-вальні роботи після масштабної повені. У м. Нова Одеса, яке постраждало най-більше, повністю було відновлено елек-тро- та водопостачання, телефонний зв’язок і відремонтовано всі дороги.

“Газета по-українськи”

10 КАТАСТРОФ 2007 РОКУ, ЩО СКОЛИХНУЛИ УКРАЇНУ

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД22 Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

— Лікарю, що з моєю тещею? Чи є на-дія? — Залежно від того, на що ви надієте-ся.

— Лікарю, я житиму? — А чи варто?

— Хворий, ви страждаєте від нічних кошмарів? — Ні, я ними насолоджуюся!

Телефонний дзвінок у реанімаційне відділення: — Скажіть, Петренко ще живий? — Ще ні.

Якщо вас мучить безсоння, прийміть проносне. Заснути ви все одно не за-снете, але принаймні не нудьгувати-мете.

— Приготуйтеся до найгіршого. — Лікарю, я помру? — Та ні, я виписую вам найдорожчі ліки.

Новий українець прокидається з “бо-дуна”:– Люба, чим би похмелитися?– Мартіні, віскі, коньяк, шампан-ське...– Пивка б...– Заробляв би як нормальні люди, було б пивко.

Познайомилися на банкеті двоє до-бре напідпитку “нових українців”, ну і почали хвалитися один перед одним своїми успіхами. Дошли і до сексуальних подвигів. Один, значить, показуючи рукою, говорить:– Он, бачиш блондинку з величез-ним бюстом – це моя дружина, а он, бачиш брюнетку з ногами від зубів – це моя коханка!Другий новий українець дивився-дивився та й каже у відповідь:– Дивно, а у мене чомусь все теж, тільки навпаки?!

– Знаєш, чому я заплакала? – запитує дружина чоловіка, виходячи з універ-магу.– Знаю, але у мене таких грошей не-має.

Зустрічаються два “нових українця”:– Ось, узяв собі путівку на сафарі!– Ну і як розцінки?– Прийнятні. Охота з дружиною на лева – 500 баксів; охота з левом на

дружину – всього сотня!

– Тату, а як влаштований мозок?– Відчепися, в мене інше в голові...

Дружина:—Тобі сподобався сьогоднішній обід? Чоловік:— Ти знову шукаєш привід для скан-далу.

— Піду я від чоловіка. Відтоді, як він став депутатом, тільки те й робить, що стоїть біля ліжка і розповідає мені, як буде добре.

Чоловік дивиться по телевізору парні виступи фігуристів:— Із такою фігуристкою і я б виконав довільну програму.Дружина, розправляючи постіль:— Зараз побачимо, як ти виконаєш обов'язкову.

Чоловік звертається до дружини, яка захоплено дивиться телевізор.— Що там сьогодні показують?— Ох, знову цей вічний трикутник: чо-ловік, дружина і... сімейний бюджет.

Молодята поїхали на автомобілі у ве-сільну подорож. Раптом мотор заглох. У пошуках неполадки спочатку він, а потім і вона залізли під машину. Ми-нув якийсь час, і молодий чоловік від-чув на своєму плечі чужу руку:— Я не буду казати про те, скільки глядачів ви зібрали, але вже хвилин

п'ять як украли ваш автомобіль.

Маленький хлопчик приходить додо-му весь пошкрябаний. Тато:— Синку, що сталось?— Та розумієш, тату, у нас у дитсадку свято було, і ми хоровод водили. Діток мало, а ялинка велика.

— Дружина у мене дурепа. Цілковита ідіотка!— Що, мало заробляє?— Ні, втричі більше, ніж я.— А що, готує погано?— Нормально готує. Як у ресторані.— Може, машину погано водить?— Ти що? У мене прав узагалі немає. Тільки вона за кермом.— То що, інтелект низький?— Ага! Доктор наук, не хотів?— Так чому ж вона дурепа?— Бачив би ти, як я її вчора в "мор-ський бій" обіграв!

Ревнива дружина — чоловікові:— Зараз же покажи цей лист. За почер-ком видно, що він від жінки. І взагалі, чого це ти так зблід, читаючи його?— Візьми, люба, це звіт із твого сапону краси.

Чоловік — дружині:— Люба, ти знаєш, коли я вранці по-голюсь, почуваюсь на десять років молодшим.— Та невже? А чи не міг би ти тоді го-литись увечері?

Дружина:– Чому, як тільки я починаю співати, ти відразу підходиш до вікна?Чоловік:– Щоб сусіди не подумали, що я в цей час тебе б'ю.

Чоловік в паніці забігає у відділення міліції:– Заарештуйте мене!Я кинув каструлею у свою дружину!– Вона померла?– Ні, вона біжить за мною!

— Чи змінився твій чоловік після ве-сілля? — цікавиться приятелька у по-други, котра щойно вийшла заміж — Дуже! — зітхає та. — Раніше він говорив про серце, а тепер лише про шлунок.

— Чоловік, за якого я вийду заміж, — каже мамі дочка, — повинен уміти грати на скрипці, прекрасно танцю-вати, розповідати цікаві історії, співа-ти і вечорами сидіти вдома. — Доню! — мимоволі вигукує мама. — В такому разі тобі найліпше підхо-дить телевізор.

— Як ся має ваш чоловік? — Дякую, добре. Але, гадаю, з лікарні він вийде не скоро. — Ви бачились з його лікарем? — Ні, але я бачила медсестру, яка його доглядає.

— Чому ти такий сумний і стурбова-ний? — запитує чоловік знайомого. — Та вчора на вокзалі зустрічав з від-рядження свою жінку. — Ну то це ж прекрасно! — Так, але вона не приїхала. — То ти хвилюєшся, що з нею щось сталося? — Ні, боюся, що вона вдома ще з учо-рашнього дня.

Дружина поїхала у відрядження. Чо-ловік вранці будить сина і веде до дитсадка. Зайшли до нього — не бе-руть. Заходять до другого — знову не беруть, бо немає такого у списку ви-хованців. Дорогою до третього син каже: – Доки ти водитимеш мене по дитсад-ках, я спізнюся до школи.

Приходить англійський лорд додому. Йому відчиняє дворецький і каже: – Ну що, старий хрич, знову бухав і шлявся за дівулями? – Ні, Джоне, ходив купувати слухо-вий апарат...

1. Кількість врятованих життів має бути в межах від 2 до 6 мільярдів.

2. Перед тим, як випустити кулю в героя, лиходій обов’язково декілька хвилин читає йому нотацію, шоб ге-рой міг придумати яку-небудь кавер-зу для уникнення неминучої смерті.

3. Шестизарядні пістолети стріля-ють по 30-40 разів (очевидно, їх при-мудряються заряджати магазинами від автомата).

4. Великі фешенебельні апарта-менти в Нью-Йорку завжди по ки-шені більшості людей незалежно від їхньої роботи.

5. Не важливо, якщо вороги пере-важають чисельно, – під час бійки із

застосуванням східних одноборств вони будуть терпеливо чекати своєї черги для нападу на героя, танцюючи і розмахуючи кінцівками, поки він не виведе з ладу чергового з них.

6. Якщо героїня – блондинка і кра-суня, то цілком нормально, що вона світовий експерт з ядерної фізики у віці 22 років.

7. Усі простирадла мають форму букви L і сягають чоловікові до по-ясу, а жінці, що лежить поруч, – аж до пахв.

8. У фінальному бою, перед тим, як розпочати нормально махати рука-ми й ногами, герой отримує значного прочухана.

9. Мінімум один у парі ідентичних близнюків народжується лиходієм.

10. Більшість ноутбуків досить по-тужні, чтоб зламати комп’ютерні сис-теми у прибульців.

11. Коли гасне світло у спальні, усе, як і раніше, добре видно, тільки трохи в блакитних тонах.

12. Чесних і працьовитих поліцаїв зазвичай застрелюють за 3 дні до ви-ходу на пенсію.

13. Якщо під час космічної подо-рожі повністю вигорів центральний комп’ютер, не проблема – його можна полагодити за допомогою викрутки.

14. При розмінуванні бомби не по-трібно хвилюватися, котрий дріт пе-рерізати, – завжди буде перерізаний той, що треба.

15. Коли лиходій заходить до бу-динку жертви, остання приймає душ за прозорою шторкою.

16. Для розправи героїв заганяють на закинуті сталеливарні заводи, у яких чомусь все ще працюють печі.

17. Вдови вбитих поліцаїв отриму-ють, як правило, декілька мільйонів зелененьких у якості моральної ком-

пенсації.18. Після 15 років спільного життя

закохане подружжя і далі що п’ять хвилин пристрасно цілується взасос.

19. Лиходії мають такі злісні фізі-ономії, що їх треба заарештовувати тільки за зовнішній вигляд.

20. У небезпечні для життя момен-ти поруч із героєм перебуває спеці-альний вентиль, повернувши який, можна обдати лиходія сильним стру-мунем пари.

21. Добре помститися лиходієві можна, передавивши на гороподібній вантажівці його безумно дорогі авто.

22. Лиходії люблять перевіряти свої міни, коли таймер показує щось близьке до 00:00.

23. Перед фінальним боєм ге-рой спокушає випадкову супутницю (жертву, свідка, і т.д.), котру на почат-ку фільма викрав, примусивши вози-ти себе по місту.

24. Заходячи до стану ворога, герой пересувається винятково перекидаю-чись через голову.

25. Кокаїн перевозять партіями по 50 тон.

www.yamka.ru

25 ОЗНАК АМЕРИКАНСЬКОГО КІНОНа кожному ліжку лежить

L-подібна ковдра, що закриває жінку до подборіддя, а чоловіка – тільки до поясу. Залишившись на ніч у похмурому і загадково-му будинку і зачувши дивний шум, героїня йде дізнатися, у чому річ, одягнувши найспокус-ливішу спідню білизну.

ГУМОР

УСМІШКИ

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД 23Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

жості. 2 1. Купа. 22. Вітамін B. 26. ... Ньютон. 27. Болезаспо-кійливий засіб. 28. Програти .... 30. Грозовий газ. 38. Важка ноша. 40. Промислова риба. 42. Магазин ліків. 43. Відомий ілюзіоніст. 45. Колір військо-вих. 46. Вигин річки. 47. Те що догоряє. 48. Батько одного з подружжя. 49. Ріка в Африці. 51. Телесеріал. 52. Спеціаліза-ція лікаря. 57. Кухар. 60. Пе-ретинка у вусі. 61. Червона квітка. 62. Тривожний дзвін. 63. Стадо овець. 68. Негр на Русі. 70. Ріка в Росії. 71. Про-міжок часу. 73. Відомий фут-боліст. 74. Нове повідомлення. 77. Країна в Азії. 79. Земновод-на тварина. 83. Машина для скручування чайного листя. 84. Хижий птах. 86. Прилад для освітлення. 87. Біографічні дані. 88. Корона папи римсько-го. 90. ... Роговцева. 91. Військо-ва споруда. 93. Самець пави.

94. Скручений папір. 97. Амон. 100. Поняття філософії. 103. Ви-тривалість. 104. Бог підземно-го царства. 105. “Шлях” китай-ця. 107. Декоративна споруда. 108. Високий чоловічий голос. 109. Аукціон. 111. Плодове де-рево. 113. Лицар Круглого сто-лу. 114. Кут зору. 115. Земляна споруда. 116. Заборона. 117. ... Маккартні. 118. Музичний знак. 120. Товаришка Чапаєва. 124. Вибір страв. 125. Частина судна. 128. ... Миронов. 130. Ко-маха з жалом. 131. Автономія в Україні. 133. Міра об’єму ріди-ни. 134. Мережа українських супермаркетів. 137. Волосся на обличчі. 138. ... Білозір. 139. По-рожнеча. 141. Сцена театру. 144. Релігійний обряд мусуль-ман. 146. Ароматична смола. 147. Стиль плавання. 148. Лісо-вий мешканець. 149. Будинок. 151. Шварцнегер для друзів. 153. Верба. 156. Паперова ко-

лекційна купюра. 157. Частина вистави. 159. Боді-.... 160. Гос-подар ковчега. 161. Вимерлий бик.

ПО ГОРИЗОНТАЛІ 2. Місто в Болгарії. 7. Знижує

температуру. 12. Настільна гра. 13. М’який метал. 14. Рух пові-тря. 15. Чорний, кольоровий. 16. Належність за народжен-ням. 19. Дружина Зевса. 20. ... Крісті. 23. ...-Баба. 24. Частина шляху. 25. Коренеплід. 28. Ліва притока Дунаю. 29. Військовий підрозділ. 31. Танцювальний крок. 32. Частина гри в теніс. 33. Зосередження. 34. Срібна монета на Кавказі. 35. Про-граш у шахах. 36. Столиця Іс-панії. 37. Телеканал. 39. Міс-то на Сахаліні. 41. Емаль для нігтів. 44. Брак соляної кис-лоти в організмі. 47. Полігра-фічна процедура. 50. Проти-законна дія. 53. Покровитель міста Урук. 54. М’яч у воротях. 55. Хімічний елемент. 56. Кор-мова рослина. 58. Пітон, друг Мауглі. 59. Духовний глава мусульман. 62. Неопізнаний літаючий об’єкт. 64. Йоко .... 65. Балерина ... Рубінштейн. 66. Сорт яблунь. 67. Несамови-тість. 69. Отруйна змія. 72. Штат США. 75. ...-Дабі. 76. Столиця Єгипту. 78. Князь Київський. 79. Сільсько-господарська ма-шина. 80. Легкий мотоцикл. 81. Пошкодження тіла. 82. Ка-нал в Азії. 85. Високоякісна сталь. 89. Гібрид верблюда. 92. Дев’ятий ступінь гами. 93. Двоє. 95. ... Лорак. 96. По-дарунок. 98. Безліса рівнина. 99. Ведмедик із мультфільму. 100. Розпечена рідина вулка-на. 101. Свобода. 102. Звання дворянина в Англії. 103. Пе-релітний птах. 105. Знаменна .... 106. За нею нитка. 108. Ро-сійський поп-дует. 110. Джекі .... 112. Локатор. 116. Коротка майка. 119. Їдкий ... 121. При-лад для зчитування зобра-жень. 122. Лід. 123. Пральний порошок. 126. Замінник ткани-ни в деяких народів. 127. Вид мистецтва. 129. Нагайка для верхової їзди. 130. Міфічні злі істоти. 132. Водяний опосум. 135. “Танок ... майдані Конго”. 136. Південне дерево. 140. ... Джейн, англійський архітек-тор. 142. Китайський злак. 143. Матерія. 145. ... Гвердци-телі. 147. Мілке місце річки. 150. Чоловіче ім’я. 152. Туман. 154. Паркани. 155. Місце в Ні-герії. 158. Демі .... 159. Людина з протилажними поглядами. 162. Перший чоловік. 163. По-ложення в боксі. 164. Радян-ський кінорежисер. 165. Ху-дожній фільм “Циганка ...”. 166. Рудий тарган. 167. Жар-тівливе завдання. 168. Засоби масової інформації. 169. Розді-ловий знак. 170. Марка літака.

ПО ВЕРТИКАЛІ1. Середовище митців.

2. Продукт праці. 3. Спеціалі-зація лікаря. 4. Житло крота. 5. Дівоча краса. 6. Розділо-вий знак. 7. Творець. 8. ... лор-дів. 9. Зброя фехтувальника. 10. Рибальська сітка. 11. Вер-ховна .... 17. Командир козаць-кого війська. 18. Стан байду-

Відповіді на кросворд, розміщений у числі 7(7) «Українського Клівленду» (листопад 2007 року).

УКРАЇНСЬКИЙ КЛІВЛЕНД24 Випуск 8(8) | Грудень 2007 р.

РЕКЛАМУЙТЕ НА ШПАЛЬТАХ РЕКЛАМУЙТЕ НА ШПАЛЬТАХ «УКРАЇНСЬКОГО КЛІВЛЕНДУ»«УКРАЇНСЬКОГО КЛІВЛЕНДУ»

Тел. 330-554-6429 Тел. 330-554-6429 або ел. пошта або ел. пошта

ads@ukrainiancleveland.comads@ukrainiancleveland.com

стати войовничим інтелектуалом, інтелектуальним самураєм. Звичайно войовничих серед інте-

лектуалів мало. Але будь-який вибір інтелектуала в країні інтелектофобії — це вчинок, це війна всередині себе.Як вчинити? Отримати контр-

акт від бізнесмена-інтелектофоба чи політика-інтелектофоба або відмовитися надавати послуги ерзац-інтелекту? Піти у владу до владоможця-інтелектофоба і отрима-ти частинку цієї влади чи залишити-ся поза владою? Піти на публічну дискусію, осо-

бливо на телебачення, з політиком-інтелектофобом чи уникнути цього? Ці відповіді непрості, бо всі інтелек-туали теж люди. У світі зі споживаць-кими цінностями вони теж хочуть свою частинку грошей, влади і по-пулярності. Але в інтелектофобській країні такі компроміси неминуче ни-щать інтелект ще більше.Інтелектуали мають не тільки

виживати, але і розвиватися інте-лектуально в деінтелектуалізовано-му суспільстві. Це означає — кожен день робити інтелектуальне зусилля, інтенсивно напружуючи творче мис-лення, навіть якщо результати його потрібні будуть не сьогодні.Подолання інтелектофобії має

відбутися в різних сферах суспільно-го життя — в структурі бюджету, в розвитку теорії та методології, в мис-тецтві, у відродженні науки, в освіті, в політиці, в економіці, в інфраструкту-рі, в бізнесі. Щоб це коли-небудь ста-лося, потрібно почати говорити про інтелектофобію публічно.

Має бути оголошено публічну ві-йну інтелектофобії та інтелекто-фобам. Обов’язок кожного інтелек-туала публічно, прямо і недвозначно давати відсіч будь-яким відкритим чи завуальованим проявам інтелек-тофобії. Потрібно також готувати сту-дентів до війни з інтелектофобами.Обов’язок кожного інтелектуала

полягає в дискваліфікації політиків-інтелектофобів та бізнесменів-інтелектофобів як таких, які безпо-середньо шкодять своїй країні своїми думками, словами, діями та наслід-ками своїх дій.Обов’язок інтелектуала в будь-

якій суспільній комунікації долати форматну цензуру, за якої час та пра-во політика говорити є необмеженим, а час та право інтелектуала вести з ним діалог є обмеженим. Інтелектуал зобов’язаний публічно відмовлятися від дискусії з політиком після вияв-лення такої дискримінації та її пу-блічного викриття.Високий рейтинг телепередач не

є підставою для інтелектофобії та ерзац-інтелекту в них.Журналістам, які обстоюють ін-

телектофобію, а також застосову-ють форматну цензуру на користь інтелектофобських виступів тих чи інших політиків, має бути оголоше-но бойкот з боку інтелектуалів.Інтелектуал не може бути пацифіс-

том, бо йому оголосили війну на зни-щення. Якщо ж інтелектуал хоче за-лишитися інтелектуалом і водночас не хоче воювати з інтелектофобами, йому ліпше таки поїхати з країни. Це принаймні чесно...

Чи буде далі?

ІНТЕЛЕКТУАЛИ ТА ІНТЕЛЕКТОФОБИ-4(ЗІ СТОР. 9)

женням? Колись Львів і Москва були культурними столицями. Там про-ходила купа театральних, джазових, літературних фестивалів, постійний виставковий рух. А зараз це місто ту-ристичного напрямку, де найбільше «вигрібають» кав’ярні. Мистецтво — живий процес. Констатую, що сучасне мистецтво у Львові якісно не показує жодна галерея. «Дзиґа» мала спроби, але іноді в неї не виходить. У Львові є декілька талановитих художників, які давно там не виставлялися. Це Ан-дрій Сагайдаковський, Ігор Янович... Я їх частіше виставляю у Києві.

— Ви працюєте з відомими ◊ художниками, але участі у фес-тивалях «Я галерея» не берете. Чому?

— Олег Тістол, Микола Масенко, Олександр Сухоліт, Павло Маков, Вла-да Ралко, Олександр і Тамара Бабаки в якомусь сенсі є класиками якісного мистецтва ХХ сторіччя. На рівні київ-

ських фестивалів жоден із цих худож-ників нормально не був представле-ний. Виставляти їх серед картин, які продаються на Андріївському узвозі, немає сенсу. В нас є культурна криза, пов’язана з відсутністю кураторів і приміщень, де можна виставлятися. Я хочу зробити філіали «Я галереї» і показувати актуальне мистецтво в різних містах, щоб студенти Львів-ської академії мистецтв знали ці пріз-вища. Не змінюються полотно, олія, техніка, але мистецтво поповнюється, і про це люди мають знати.

«Ангели нашіптують мені пророчі пісні, які я «доганяю» через 2 роки»

— Група «Гуд:мов» проводила ◊ конкурс режисерів на зйомки кліпу. Можете розказати про результати?

— Конкурс закінчився. І це вже гірший варіант. Якщо українських художників трошки є і вони дуже та-лановиті, то з кліпмейкерами повна паніка. У всіх талановитих режисерів

я вже відзняв кліпи і йти по колу не хочеться. Тому прийшла ідея на піс-ню групи «Гуд:мов» «Баста» зняти незаангажований кліп із молодим ре-жисером. Прийшло більше 30 сцена-ріїв і я був шокований від того, що там стільки штамповок із телевізора. Я, чесно кажучи, в паніці, що буде з кіно в цілому. Вибрав декілька фіналістів і віддав на доопрацювання. Нехай ходять у кіноклуб «А кіно», в «Я гале-рею», який веде кінознавець Андрій Алферов, нехай вчаться. Я б не хотів вести переговори з американськими кліпмейкерами.

— У яких країнах ви набрали-◊ ся найбільше кураторського до-свіду?

— Для мене Іспанія є прикладом, як можна підтримувати своє у контексті світового. Вони гарно поєднують уль-трасучасні будівлі з традиційними кварталами і багато будують парків, розвивають ландшафтну архітекту-ру. На другому місці — Париж зі своїм

новим музеєм біля Ейфелевої вежі, де представлене мистецтво Океанії, Африки, Сходу. Як на мене, французи відробляють перед колишніми коло-ніями. Лондон поки що відстає.

— Знаю, що пісні ви пишете ◊ вночі, а дизайнерські речі малю-єте у літаку. Хто ж вам нашіп-тує всі ці ідеї?

— Ангели. Зараз декілька з них сидять з нами на підвіконні, а ще з декількома я живу під одним да-хом. У моїй квартирі немає перего-родок. Кухня, спальня і кабінет — одна велика кімната, в якій стоять скульптури ангелів і картини моїх друзів–художників. Інколи ними на-шіптується пісня, а суть її вловлюю через рік. Якось сама написалася пісня «Нью–Йорк», і лише через рік я туди вперше поїхав. Це позитивне пророкування, про нього можна ка-зати, а негативних — боюся.

Ольга ЖУК, “Україна Молода”

налістам припустив, що під час підра-хунку бюлетнів члени лічільної кмісії від ПР можуть спробувати їх викрада-ти і їсти, щоб зірвати голосування. Після закінчення голосування і

підрахунку голосів з трибуни ВР до-повів голова лічильної комісії Мико-ла Шершун: одержали бюлетені – 227 депутатів. Взяли участь у голосуванні – 227 депутатів. Бюлетенів, визнаних недійсними немає. За кандидата Яце-нюка Арсенія Петровича віддано 227 голосів. Таким чином, Арсенія Яценюка об-

рано Головою Верховної Ради Украї-ни. Під час виступу голови лічильної

комісії депутати регіонали, комуністи і литвиновці покинули залу засідань, побоюючись, що приїде Президент Ющенко та сьогодні ж, отримавши подання від Яценюка, підпише по-дання на прем’ера Тимошенко. Однак Президент на засіданні не

з’явився. За словами спікера парламенту

Яценюка, на наступному засіданні де-путати продовжать формувати керів-ні органи Верховної Ради.

“Аррата”

леним, хворим і покинутим дітям. Я починаю пізнавати, хто такі

українці, українська громада, яка українська солідарність, це після ба-гатьох років розлуки з Україною.

– Що ви думаєте про вибори ◊ в Україні?

– Ситуація стабілізується. Я споді-ваюся, що до кінці місяця буде прояс-нення.

– Які Ваші особисті дані?◊ – Я народився у Вірменії. Батько –

росіянин, мати – українка. 1958 року переїхав в Україну до бабусі, яка й ви-ховувала мене.

– Чому Ви обрали диплома-◊ тичну кар’єру?

– Я почав працювати в диплома-тичному секторі 1992 року, після того, як Україна стала незалежною. До того часу я вивчав філологію і написав дис-ертацію на тему “Семантика, пробле-матика і висловлювання”. 1973 року закінчив студії міжнародних зв’язків у Київському університеті. Але реко-мендації на посаду в уряді України не надходили. Перед тим, як був при-

значений на посаду Посла, завідував пресовою службою Міністерства за-кордонних справ України. Пізніше цей відділ став відділенням інфор-мації при міністрові Зленкові. Після

того був асистентом до Посла України в Греції. 2001 року став першим асис-тентом до Посла України в Франції, а потім Послом у Франції, від 2003 до 2007 року – до ЮНЕСКО, а тепер є по-

слом до ООН в США.– Що Ви думаєте про ООН? Це ◊

є організація дебатів чи дій?– Для України ООН є дуже важли-

вою – перш за все осідок є в США в Нью-Йорку, дипломатія є всесторон-ньою і корисною для України. Най-важливіші справи до полагодження це – права людини, захист довкілля і підтримка розвитку. Ці ідеали ООН є на користь Україні. Світ визнав вели-кий голод 1932-1933 рр. і Чорнобиль.

– Що Ви зробили для України?– Завдяки моєму втручанню, Укра-

їна підписала договір зі Францією, з Президентом Саркозі, який сприяти-ме торгівлі між Францією й Україною. Щодо вагомості ООН – це найважли-віша організація в світі – міжнародна й універсальна – якщо відбуваються діалоги й дискусії – це також важли-ве.

– Які у Вас плани?– У грудні 2007 року запланована

конференція на тему захисту дітей; також відбудеться конференція на тему жінок.

Божена ОЛЬШАНІВСЬКА

ПАВЛО ГУДІМОВ (ЗІ СТОР. 19)

Янукович заявив з трибуни парла-менту, що прихід до влади команди Юлії Тимошенко призведе до погли-блення політичної і економічної кри-зи в Україні. Пан Янукович переклав відпові-

дальність за погіршення життя укра-їнських громадян на команду пома-ранчевих і висловив жаль за те, що Україна “знову стала місцем для гео-політичних ігр”. Як передають наші кореспонденти

із парламенту, там також відбулося голосування за відставку уряду Вікто-ра Януковича. Прес-служба президента повідо-

мила, що Віктор Ющенко розцінює обрання пані Тимошенко прем’єром як чергове свідчення дієвості демо-кратичної коаліції. Президент не прибув у парламент,

аби привітати Юлію Тимошенко з об-ранням на пост другого керівника держави.

ТИМОШЕНКО – ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР (ЗІ СТОР. 1)

ДОПОМОГА СИРОТАМ (ЗІ СТОР. 3)

Світлина Володимира БОДНАРА

Д-р Марта Кокольська між сестрами Марією і Розою Пітулами.

АРСЕНІЙ ЯЦЕНЮК (ЗІ СТОР. 1)