Цього місяця у номері: 1. Інтерв’ю з Максимовою Наталією Юрі-ївною. Про професійну діяльність та ри-зиковані вчинки в житті. 2. Кeep calm and try to go, або про те, де можна дізнатися щось нове, отримати дос-від та підвищити свої компетенції. 3. Закордонний досвід. Соціальна робота з сім’ями в Німеччині.4. Інноваційні додатки, розроблені для лю-дей з особливими потребами, які можуть стати в пригоді кожному соціальному пра-цівникові.5. Анотація до книги Памели Друкерман «Французькі діти не плюються їжею. Се-крети виховання з Парижа» від Тюпті Олени Володимирівни. 6. Про громадську організацію «Відчуй», пропозиції працевлаштування та стажу-вання для студентів. 7. The Social Work magazines. Дізнатися про соціальну роботу щось нове та покращити свій рівень англійської. 8. Робота та захоплення: вічні опоненти або нерозлучні друзі. Розкриваємо секре-ти про те, чим займаються наші викладачі у вільний час.9. «Практики змін» – що це таке?10. «Новорічна рефлексія»: можливість підбити підсумки 2015 року та подумати про те, як провести наступний 2016 рік.

The Social PostDECEMBER 2015 №2

«Зазирни в майбутнє»: зустріч з практиками соціальної роботи

Мабуть, у кожної людини хоча б раз в житті виникало ба-жання зазирнути за таємничу завісу власного майбутнього, котре одночасно інтригує нас відкриттям чогось нового та незвіданого, і дещо лякає своєю невизначеністю та неперед-бачуваністю. Більшість охочих на шляху до отримання ба-жаного зупиняла нереальність втілення задуму в життя, але кому як не представникам кращого вишу країни розвінчува-ти стереотипи та доводити, що неможливі, на перший погляд, речі можуть стати цілком реальними. Очевидно, подібною логікою керувалися й викладачі кафедри соціальної роботи, організовуючи для студентів спеціальності захід під назвою «Зазирни в майбутнє»: зустріч з практиками соціальної ро-боти.

Завдяки цій ініціативі, 29 жовтня 2015 року студенти ка-федри соціальної роботи мали можливість зануритися у своє професійне майбутнє, відвідавши зустріч із випускниками кафедри, а наразі вже успішними практиками, що з готовні-стю ділилися професійним досвідом та історіями свого успіху.

Розмаїття професійного досвіду випускників, що завітали на захід, дійсно вражало: співпраця з всесвітньо відомими ор-ганізаціями та робота в міжнародних соціальних проектах, ді-яльність з розвитку соціальної відповідальності підприємств, робота в державних та недержавних організаціях соціальної сфери, безпосереднє надання соціальних послуг різним кате-горіям клієнтів, приватна практика та навіть успішний досвід поєднання соціальної роботи та бізнесу.

Невимушене спілкування, дружня атмосфера та емоційна наповненість перетворили тригодинний захід на спільний творчий майданчик, де відбулася зустріч минулого й тепе-рішнього заради проектування професійного майбутнього та пошуку джерел натхнення для його втілення. Підсумовую-чи враження учасників, головним результатом зустрічі мож-на назвати утвердження того, що майбутнє відкриває перед студентами спеціальності «соціальна робота» безліч можли-востей для професійної самореалізації, нових звершень та втілення змін.

Не хочемо здатися банальними, але з досвіду знаємо, що відповідь на це питан-ня завжди є неповторною, скажіть будь ласка, чому при виборі професії Ви відда-ли перевагу саме психології?

Цікавість до психології з’явилася ще в шкіль-ні роки і здебільшого втілювалася у читанні від-повідної літератури, якої в той час була вельми обмежена кількість. Тоді я ще навіть не знала, що існує професія психолога, мені просто було цікаво пізнавати закономірності людських стосунків.

Завдяки цьому захопленню з’явилося прагнен-ня дізнатися більше про те, хто і де займається їх вивченням, адже це здавалося мені таким важли-вим. І ось, у 1967 році, за два роки до закінчення школи, я вирішила остаточно прояснити це пи-тання. В університеті з’ясувала, що факультету психології як такого немає, але саме того року на філософському факультеті здійснювався перший набір студентів за спеціальністю «Психологія». Студенткою цієї спеціальності я і стала у 1969 році.

Розкажіть як відбувалося становлен-ня Вашої професійної спеціалізації.

Великий вплив на моє професійне станов-лення здійснила Вовчик-Блакитна М. В., яка була моїм науковим керівником та викладачем дитячої психології. Слухаючи саме її курс, я зацікавилася проблемами важковиховуваних дітей та підлітків із девіантною поведінкою.

Жартома пригадується ще один випадок, ко-трий трапився під час мого шкільного навчання, у класі п’ятому чи шостому. В той час педагоги нерідко застосовували педагогічний прийом, суть якого полягала в тому, що старанних учнів садили за одну парту з розбишаками заради перевихо-вання останніх. Відтак, моїм сусідом по парті став хлопчик, якого вже двічі залишали на повторний рік навчання. Звичайно, він був старшим за мене, але я мала його перевиховати. Сумніваюся, що я дійсно справила на свого підопічного хоч якийсь виховний вплив, але мені було дуже цікаво з ним спілкуватися, і очевидно, тоді я вперше задумала-ся над питанням виховання «важких» дітей.

Максимова Наталія Юріївна – доктор психологічних наук, професор, практикуючий психолог.

Улюблені письменникиСеред класиків, це Л. Толстой, Ф. Достоєвський; українські літератори: В. Симоненко, В. Стус, Л. Костенко; щодо сучасних митців, цікавою для мене є творчість В. Токарєвої та Ю. Полякова.Улюблений фільм «Убить дракона», «Послезавтра». Які якості Ви найбільше цінуєте в людях? Чесність, але на жаль, ця якість усе рідше зустрічається.Найхарактерніша риса Вашого характеру...позитивна - прагнення до свободи, а негативна - незібраність. Життєвий девіз«Бороться и искать, найти и не сдаваться»

Що особисто Вас приваблює у професійній діяльності психолога та у роботі пов’язаній з соціально-психологічною сферою?

Насамперед те, що є основним завданням цієї професії – допомога людині знайти себе та свій життєвий шлях. Для мене дуже важливо бачити позитивні змі-ни в людині та її житті і розуміти, що ці зміни – результат моєї роботи. До того ж, заняття подібною діяльністю дає можливість поділитися практичним досвідом із студентами, передати їм знання.

Уявімо, що психологія, з певних причин, не стала б заняттям усього Вашого життя, яку б професію Ви тоді обрали і чому?

Напевно, це була б професія шкільної вчительки, або виховательки в дитячому садочку. Впевнена, що за будь-яких умов обрала б сферу, що пов’язана з навчанням інших.

На Вашу думку, в чому полягає головне завдання викладача у ро-боті зі студентами?

Насамперед, викладач має зацікавити студентів, дати їм зрозуміти, що їх нав-чання в університеті – це значуща та важлива складова їх майбутньої професійної діяльності.

Які перспективи розвитку, на Вашу думку, чекають на соціальну роботу як фахову діяльність?

На мою думку, значні зміни у сфері соціальної роботи є неминучими. Наразі ми маємо дуже велику кількість людей, котрі потребують фахової допомоги та під-тримки, але значною мірою характер надання соціальних послуг залежить від дер-жавної політики. Якщо держава у цьому питанні притримуватиметься траєкторії демократичного розвитку, на що нам залишається сподіватися, то роль соціальної роботи зростатиме, а якщо ні, то можливо, і без соціальних служб обійдуться.

Який вчинок у своєму житті Ви вважаєте найбільш ризикованим або нестандартним?

Насправді, таких вчинків було багато. Я дуже люблю подорожувати, раніше часто ходила у гірські походи. Якось, під час сходження на Ельбрус, інструктори наказали нам рухатися чітко по узгодженому шляху, бо кожен крок вбік таїв у собі небезпеку впасти в провалля. Моя цікавість змусила порушити правила. Я зійшла вбік із наміченого шляху та побачила наступну картину: гора, інша гора, а між ними озеро, у якому плавали неймовірно красиві величезні шматки криги … і усе це на висоті чотирьох тисяч метрів.

Звісно, згодом моя свавільність та необережність обернулися для мене добря-чим прочуханом від інструкторів, але це було дрібничкою у порівнянні з непере-вершеною красою та величчю побаченого.

Чим Ви займаєтеся у вільний від роботи час?У вільний час я займаюся спортом, люблю гімнастику, ходжу в басейн. Люблю

вирощувати овочі на дачі – це також своєрідна розвага.

У чому для Вас втілюється відчуття життєвої гармонії?Мабуть, гармонія втілюється у багатогранності життя людини, у можливості

займатися тим, чим хочеться саме тут і зараз, у здатності робити свій власний ви-бір. Для прикладу розглянемо буденну ситуацію з мого життя: найбільше за все я люблю читати, але ж цілий день читати теж не вийде, тож години 3-4 почитала, потім погосподарювала на городі, поплавала в озері, знову почитала … Головне – вміти поєднувати різні види діяльності – це робить життя насиченим, а отже й гармонійним.

Кeep calm and try to go

16-18 грудня 2015 рокуДонецький молодіжний дебатний центр запрошує актив-

них та ініціативних студентів взяти участь у тренінгу!Ви мрієте заснувати власну громадську організацію, але

не знаєте де знайти кошти для реалізації власних проектів? Тоді тренінг «PR та фандрайзинг громадських організацій» саме для вас! Під час тренінгу ви дізнаєтесь про формування іміджу власної ГО, пошук та залучення ресурсів для реаліза-ції проектів, співпрацю з державними та недержавними орга-нізаціями! Зацікавились? Поспішайте, реєстрація триватиме до 6 грудня 2015 року.

Більше інформації про умови участі от-римайте за посиланням: http://gurt.org.ua/news/trainings/29659/?deadline=1

8 грудня 2015 рокуКонкурс «Свобода від насильства: покращення доступу

до соціальних послуг в Україні»Міжнародний благодійний фонд «Українська фундація

громадського здоров’я» запрошує креативних та таланови-тих студентів взяти участь у конкурсі «Свобода від насиль-ства: покращення доступу до соціальних послуг в Україні», в рамках якого ви матимете можливість привернути увагу громадськості до проблеми насилля! Ви отримаєте унікальну можливість проявити свій талант, та зробити власний внесок у вирішення цієї проблеми! Переможців очікують грошові винагороди.

Більше інформації про умови участі та ви-моги до конкурсних робіт шукайте на сайті http://www.healthright.org.ua/

Протягом грудня 2015 рокуІнформаційна кампанія Коаліції з протидії дискримінації

розшукує волонтерів! Якщо ви небайдужі до теми дискримінації в українсько-

му суспільстві та маєте бажання активно долучитися до бо-ротьби з нею, тоді інформаційна кампанія Коаліції з протидії дискримінації буде рада вітати вас у своїй команді волонте-рів. Ви матимете унікальну можливість відвідувати тренінги, закриті семінари, а також створювати та реалізовувати власні проекти! Крім того, кожен волонтер отримає сертифікат та рекомендацію!

Деталі за посиланням: http://www.discrimi.net

1 вересня 2016 рокуВолонтерські проекти в ПольщіНімецька організація «Aktion Sühnezeichen

Friedensdienste» пропонує взяти участь у соціальних проек-тах при громадських організаціях в Польщі. До участі запро-шуюється талановита молодь, яка веде активне громадське життя, прагне самореалізовуватися та приносити користь іншим та має багато ідей, щодо того як зробити світ кращим! Строк подання заявок до 1 січня 2016 року.

Більше інформації про умови участі за по-силанням: http://gurt.org.ua/vacancies/29547/

20 січня 2016 рокуАгентство ООН у справах біженців та креативне агент-

ство «PROVID» у рамках Фестивалю соціальної відеореклами «Molodiya Festival» оголошують конкурс на найкращу соці-альну відеорекламу щодо проблем внутрішніх переселенців.

У вас є креативні ідеї як привернути увагу до проблем та потреб внутрішньо переміщених осіб? Ви бажаєте підвищити підтримку та толерантність громад до українців, які почина-ють нове життя? Не змарнуйте свого шансу! Поділіться своїм баченням цієї проблеми через об’єктив відеокамери!

Більше інформації про умови участі та ви-моги до конкурсних робіт за посиланням: http://molodiya.com.ua/uk/

Ні, ми не послідовники дідуся Фрейда і це не се-анс психоаналізу, це спроба проілюструвати як швид-ко змінюється світ.

Сучасні дітлахи на повну використовують здобутки технічного прогресу в якості забавки – всілякі смарт-фони, планшети, тощо. Аналогічні «іграшки» стають у нагоді й дорослим, адже всі ці девайси, крім суто роз-важальних, мають і додатки, котрі стануть у нагоді в повсякденному житті та навіть у професійній сфері. Для нас, соціальних працівників, теж є чимало іннова-ційних цікавинок, і коли вже так сталося, що ми жи-вемо в часи стрімкого технічного прогресу, потрібно вміти використовувати переваги, котрі він нам надає. Успішно впроваджуючи використання сучасних тех-нологій в галузі професійної діяльності, ми можемо не лише заощадити власний час та енергію, але й суттє-во підвищити якість життя наших клієнтів та, вреш-ті-решт, вирішити деякі соціальні проблеми одним кліком кнопки «Download» та встановленням мобіль-ного додатку.

Тож пропонуємо почати змінювати соціальну ре-альність прямо зараз і представляємо вашій увазі дея-кі інноваційні додатки, що знаходяться в вільному до-ступі та можуть стати незамінними помічниками для кожного соціального працівника:1. Hands Can Talk – новий мобільний додаток для глухих людей, який дозволяє їм спілкуватися за допо-могою тексту. Цей додаток втілює такий собі «сурдо-переклад навпаки»: рухи та жести перетворюються в текстове повідомлення. Програмне забезпечення на-дає можливість технічного розпізнавання та зчитуван-ня візуальних образів, після чого відбувається процес їх співставлення із спеціальними «словниками» різних елементів жестової мови. І – вуаля! – в результаті от-римуємо повноцінне текстове повідомлення.2. TAPTAPSEE – фотокамера для незрячих та людей із слабким зором. За допомогою подвійного дотику до екрану камери, можна зробити фотографію певного предмету та завдяки вмонтованій функції VoiceOver почути його назву і опис його характеристик в фор-маті голосового повідомлення. В описі технічних ха-рактеристик камери вказано, що здійснювати зйомку можна на відстані до двадцяти сантиметрів від місця знаходження необхідного предмету, але у такому ви-падку висока якість та чіткість фотографій негаранто-вана.3. «ГЛУХИХ.НЕТ» – це мобільний додаток, що дозво-ляє глухим та людям із слабким слухом бути в курсі всіх новин. Користуватися ним можуть усі російсько-мовні жителі земної кулі. Додаток містить декілька розділів: «Новини», «Відео кліпи жестовою мовою», «Телепрограма», «Кіноафіша», «Відео», «Соціальні ме-режі» тощо.

4. «СЕЗАМ» – зручна та проста програма для людей з порушенням усної або писемної мови. Додаток може стати у нагоді дітям й дорослим з аутизмом, ДЦП, синдромом Дауна, алалією та подібними захворюван-нями. Програма призначена для спілкування у соці-альній мережі «Вконтакті» та містить 500 чорно-білих піктограм міжнародного зразка, які здатні замінити значну кількість слів, що є загальновживаними у по-всякденному спілкуванні. Особливої уваги заслуго-вує зручна навігація програми: усі слова розподілені за тематичними папками, що значно полегшує пошук потрібного слова, а при наборі повідомлення можна комбінувати піктограму з текстом. Тож, завантажив-ши програму «Сезам» на свій девайс, усі гарантовано будуть почутими.5. Додаток «МЕТРО ДЛЯ ВСІХ» стане в нагоді людям з обмеженими можливостями вільного пересування. За допомогою програми можна створити маршрут руху метрополітеном із зазначенням перешкод, що зу-стрічатимуться на шляху користувача та варіантів їх подолання. Інтерфейс додатку дозволяє обрати один з варіантів маршруту, відповідно до своїх особливостей, а також переглянути схеми станцій метрополітену з докладною інформацією про наявні перешкоди. Нара-зі за допомогою додатку можна отримати інформацію про підземки Києва, Москви, Санкт-Петербургу, Ам-стердаму, Варшави, Глазго, Мінську, Казані, Самари, Єкатеринбургу, Новосибірська. Програма розрахова-на на україномовних, англомовних, російськомовних, білоруськомовних та польськомовних користувачів.

Це далеко не повний перелік мобільних додатків, використовуючи та популяризуючи які соціальний працівник може підвищити ефективність своєї профе-сійної діяльності та сприяти становленню безбар’єр-ного середовища. Разом з тим, незважаючи на вигідні переваги інноваційних технологій, справжній профе-сіонал повинен завжди пам’ятати про те, що секрет успіху його діяльності криється насамперед у вмінні вибудувати «живу» взаємодію з клієнтом, враховуючи його індивідуальні особливості та актуальні потреби. Новітні технології покликані пришвидшити встанов-лення взаємодії між людьми, зробити її комфортні-шою та якіснішою, проте, варто пам’ятати, що вони ніколи не зможуть, і не повинні, повністю її замінити.

Якими іграшками бавилися?Ви пам’ятаєте власне дитинство?

Чим ви займалися? ...

Більшість студентів спеціальності «соціальна робота» турбує питання: «Де я працюватиму після отримання ди-плому? В соціальній службі, в громадській організації чи благодійному фонді?» І на цьому список варіантів нашого майбутнього працевлаштування, напевно, не закінчується, але суттєво обмежується. Ми вирішили розірвати цей ша-блон – змінити звичну картину нашого професійного май-бутнього та відкрити для Вас нові горизонти. Як Вам пер-спектива працевлаштування у Німеччині? Думаю, звучить непогано!

Загальна характеристика системи соціальної роботи в Німеччині

Соціальна робота в Німеччині, в першу чергу, регулю-ється законом та нормативними актами, які створюють дер-жавні гарантії для тих, хто потребує допомоги. Соціальний захист для німців, а також для іноземців, які перебувають в Німеччині на законних підставах, реалізується через дер-жавні місцеві органи, а саме через районні (окружні) дер-жавні виконавчі органи (ради). В кожному з них, окрім від-ділу соціального захисту, є відділ з питань дітей та молоді. Запит, який надходить від громадянина з будь-якого питан-ня, вирішується саме в тому відділі, який уповноважений такі питання розглядати.

Далі мова піде про так звану соціально-педагогічну до-помогу сім’ям (СПДС), яка реалізується завдяки держав-ним органам соціального захисту та за рахунок приватних компаній, що мають в своєму штаті соціальних педагогів та психологів.

Назва організації та її діяльністьВідділ дітей та молоді державної місцевої ради є державним

органом, який займається усіма питаннями стосовно дітей, регу-люючись нормативними актами, законами та державними програ-мами. Крім цього, до цієї роботи залучені приватні компанії, які спеціалізуються з питань сімейного консультування та допомо-ги дітям. Співпрацюючи з державними органами, така приватна практика направляє своїх співробітників до сімей, а також прово-дить сімейне психотерапевтичне консультування.

Клієнтська група та її соціально-психологічні особливості

Перш за все, на СПДС можуть розраховувати сім’ї, в яких, по-перше, є неповнолітні діти. Незалежно від того, чи повна сім’я, чи є інші діти в родині, така допомога спрямована в першу чергу самій дитині, а потім вже батькам чи опікунам.

Загалом, це можуть бути батьки або їх діти з абсолютно різ-ними соціально-психологічними та психофізіологічними особли-востями. Основним критерієм для звернення за допомогою є стан дискомфорту у дитини, що пов’язаний з оточуючим середовищем, або з певними ускладненнями під час процесу соціалізації.

Яким чином надходить запит про допомогу?До відділу дітей та молоді батьки звертаються за власним ба-

жанням, також за власним бажанням вони можуть відмовитись від послуг соціального педагога. Проте є випадки, коли шкільний соціальний педагог помічає певні проблеми у навчанні або з пове-дінкою школяра. Тоді він наполегливо рекомендує звернутися за СПДС батькам цієї дитини, або робить це сам, і такий вид допомо-ги стає обов’язковим для родини, тобто батьки вже не мають права від неї відмовитись.

Після звернення батьків за допомогою, соціальний працівник відділу дітей та молоді звертається до приватних компаній з про-ханням виділити свого співробітника для конкретного випадку:

надсилається лист до компанії, в якому описана ситуація і пробле-ма, з якою сім’я звернулася за допомогою. Коли компанія визна-чається зі своїм співробітником, який буде працювати з родиною, відбувається перша зустріч безпосередньо вдома, де проживає сім’я, на якій присутні власне сім’я, соціальний педагог та соціаль-ний працівник з відділу дітей та молоді. На цій зустрічі ще раз про-говорюються проблемні питання, батьки разом з дітьми описують сімейну ситуацію, а соціальний працівник, в свою чергу, визначає цілі та завдання, кількість годин на тиждень та тривалість робо-ти соціального педагога. В середньому, тривалість роботи може досягати одного року, при цьому вже через півроку відбувається наступна трьохстороння зустріч, на якій обговорюється процес роботи, можливі труднощі, коригування цілей тощо. А через рік підбиваються підсумки, та приймається рішення про подальше продовження чи припинення роботи із сім’єю.

Форми та методи роботи при наданні соціально-педа-гогічної допомоги сім’ям.

Форма роботи виключно індивідуальна. Як правило вико-ристовується метод бесіди, як у роботі індивідуально з дитиною, так і в колі родини. В залежності від віку дитини, можуть вико-ристовуватися ігрові прийоми, в яких відбувається взаємодія бать-ків та дітей, організація дозвілля.

Окрім сім’ї, соціальний працівник працює з усіма, хто оточує дитину: з членами родини, вчителями, лікарями та іншими, якщо, звісно, в цьому є потреба.

В Німеччині дуже серйозно ставляться до теми конфіденці-йності, тому спеціаліст навіть повинен написати розписку про нерозголошення інформації, коли, наприклад, збирається поспіл-куватися з класним керівником дитини, з якою він працює. До роботи також можуть долучитися і інші співробітники компанії, наприклад, для роботи виключно з батьками.

Чи є складність у роботі з даною категорією клі-єнтів?

Складність є, але полягає вона не в категорії клієнтів. Найбіль-ша складність в тому, що батьки, зазвичай, звертаються за СПДС для того, щоб звільнитися від батьківські обов’язки і перекласти відповідальність за їх виконання на соціального працівника. Зго-дом, вони щиро дивуються, коли працівник залучає батьків до ро-боти з дітьми і часто цим незадоволені.

Якими знаннями, уміннями та навиками пови-нен володіти соціальний працівник для ефек-тивної роботи з даною категорією клієнтів?

По-перше це любов до людей, зокрема до дітей, і бажання їм допомогти. По-друге – вища освіта, за спеціальністю соціального працівника, педагога, або психолога. Бажано мати широкі знання з психології, це дуже допомагає в роботі з людьми. І якщо йдеться про роботу за кордоном, то, звісно, вільне володіння іноземною мовою.

Чи відбувається навчання спеціалістів перед по-чатком роботи з клієнтами та супровід безпосеред-ньо під час роботи?

Навчання, як таке, не відбувається, можливий інструктаж. Проте кожні два тижні в бюро компанії відбувається зустріч усіх співробітників з обговоренням складних або цікавих випадків. Обов’язково презентують на дошці генограму родини і далі від-бувається обговорення конкретного випадку. Часто, за допомогою розстановок, фахівець має змогу краще побачити ситуацію в сім’ї та обговорити її з колегами. Крім того, за необхідності, кожен зі співробітників може розраховувати на індивідуальну супервізію або психотерапію, аби запобігти професійній деформації та виго-рянню.

Отже, знання, уміння та навички, які Ви отримуєте під час нав-чання допоможуть Вам реалізувати себе не лише в Україні, а й за її межами!

ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІДСоціальна робота з сім’ями у Німеччині

Діти – квіти життя, але ці квіти занадто актив-но ростуть і поступово «захоплюють» увесь про-стір, який їм до вподоби. Діти не хочуть складати іграшки, натомість хочуть їсти тільки ті страви, що їм смакують, влаштовують істерики, коли чо-гось сильно бажають, не хочуть вчасно лягати спа-ти – їх поведінка виявляється чимось, що вносить значний безлад в розмірений ритм життя сім’ї.

Як правило, батьки зацікавлені у здоров’ї сво-їх дітей, їх безпекою, дозвіллям, і в той же час пе-реймаються питаннями власної відповідальності за дитину та власного особистісного розвитку, але при цьому використовують у вихованні ме-тоди "хто голосніше крикне" або "хто сильніший" і тощо. Тобто, виявляється, що діти і батьки жи-вуть так, ніби окремі світи і в дуже небагатьох пи-таннях знаходять точки зіткнення.

Так виглядає модель виховання дитини в на-шій культурі, але є й такі країни, у яких батькам можна не лише позаздрити, а й повчитися у них. Наприклад, у батьків з Франції. Американська журналістка Памела Друкерман, живучи в Парижі,

Анотація від Тюпті Олени Володимирівни (канд. психол. наук., доцента кафедри «со-ціальна робота» КНУ ім Т. Шевченка)

"Французькі діти не плюються їжею. Секрети виховання з Парижа" Памела Друкерман

змогла відкрити таємниці французів, які можуть собі дозволити мати вільний час ввечері, спокій-ну розмову з друзями, можуть зберегти здоровий сон та вести соціально активне життя. Досягаєть-ся це не завдяки якийсь громіздкій науково об-ґрунтованій філософії, а завдяки простим і зро-зумілим правилам, котрі випливають з головного принципу – забезпечення простору для свободи дитини, але не вседозволеності. Французькі бать-ки не будуть змушувати дитину лягати спати у визначений ними самими час, але й не дозволять бешкетувати. Натомість, вони дозволять дитині не спати, проте лише за умови, що вона буде по-водитися тихо в своїй кімнаті, читаючи книжку, наприклад.

Спокійне відношення до іншої, але такої рідної людини, дозволяє французьким батькам ефектив-но підтримувати баланс між межею дозволеного і дитячою самостійністю. У Франції не практикують "поклоніння" перед дитиною, оскільки вважають, що надлишок уваги йде не на користь дитині. Вся система соціальної підтримки сімей орієнтована на те, щоб піклування та виховання дитини було легким, приємним і «розвиваючим». Вони взагалі уникають терміну «виховання», використовуючи натомість слово «розвиток». При цьому, разом із дитиною розвиваються і самі батьки. Немає сен-су переказувати саму книгу, адже вона чудово на-писана і прочитати її буде не просто корисно, а й приємно.

«Діти – квіти життя, але ці квіти занадто активно ростуть і поступово «захоплюють» увесь простір, який їм до вподоби»

Сфера та специфіка діяльностіОрганізація займається соціальною реабілітацією дітей з вадами слуху, впроваджує діяльність щодо забезпечення соціально-трудо-

вої та медичної реабілітації, сприяє інтеграції в суспільство та захищає інтереси глухих та слабочуючих дітей. Спеціалісти організації «Відчуй» надають послуги дистанційного консультування; слухо-мовленнєвої корекції для дітей із кохлеар-

ним імплантатом та дітей зі слуховим апаратом; ранньої інтервенції з метою допомоги родинам, де виховуються діти з вадами слуху. На базі організації діють курси підготовки до школи, арт-студія, школа вивчення жестової мови та школа батьківства.

Історія створенняГО «Відчуй» була створена у 2011 році. Засновником організації являється Андрій Григорович Пишний, котрий у віці 34 років рап-

тово втратив слух. Ця подія стала для чоловіка початком нового життя, адже вона дозволила зрозуміти, що мільйони українців з вадами слуху потребують допомоги. З часом, ставши народним депутатом, він почав займатися лобіюванням законопроектів, що регулюють забезпечення прав глухих та слабочуючих людей.

На даний час Андрій Григорович займає посаду голови правління одного з українських банків та власним прикладом доводить, що вади слуху не можуть завадити самореалізації та прагненню допомогти іншим.

Плани на майбутнєУ найближчому майбутньому за підтримки та безпосередньої участі ГО «Відчуй» буде здійснено адаптацію фільмів та мультфільмів

для глухих та слабочуючих людей і їх показ на екранах кінотеатрів; проведено виставку, за участі зірок шоу-бізнесу, метою якої стане популяризація жестової мови; видано нову програму реабілітації для слухопротезованих дітей.

Пропозиції для студентівОрганізація відкрита для співробітництва і з задоволенням запрошує до співпраці активних, ініціативних, зацікавлених студентів,

які готові здобувати практичний досвід, проводячи розвиваючі заняття з дітьми або здійснюючи тренінгову роботу з підлітками.

Усі бажаючі влаштуватися на стажування повинні пройти попередню співбесіду та пам’ятати, що головна умова прийо-му – це любов до дітей та бажання змінювати світ на краще!

Також, ГО «Відчуй» запрошує до своєї команди фахівця з питань залучення волонтерів.Детальну інформацію щодо можливостей стажування та працевлаштування можна отримати за телефоном

067 463 40 09 (Дар’я Герасимчук), або, написавши повідомлення на електронну адресу організації: vidchui@ukr.net

Social Work TodayМи живемо в часи технічного прогресу, і з одного боку його здобутки нерідко полегшують нашу буденність, а з іншого –

зобов’язують нас постійно тримати руку на пульсі. Тому, ми вирішили поділитися з Вами одразу двома інноваційними цікавинками.

Чи готові Ви дізнатися, які можливості приховує у собі таємнича назва «QR-код»? А отримати порцію корисної інфор-мації про особливості соціальної роботи закордоном? Так-так, іноземні видання, інформацію з яких ми підібрали, дозво-лять ознайомитися з новітніми підходами, технологіями та методами роботи соціального працівника та, звісно ж, стануть нагодою для покращення рівня володіння англійською мовою.

Тож, почнемо. Все більшої популярності у світі набуває кодування невеликих об’ємів інформації у так звані QR-коди. Цей прийом дозволяє кодувати інформацію, яка містить посилання на сайти, яку не завжди зручно розміщувати у друко-ваному вигляді. На відмінну від звичайних штрих-кодів, QR-коди можна сканувати за допомогою фотокамери мобільного телефону. Вам достатньо всього лише завантажити спеціальний додаток на телефон, який є доступним для Android та для iOS.

Усе простіше, ніж здається! Для того щоб Ви не сумнівалися в цьому, пропонуємо швиденько дістали свої телефони, та почали завантажувати додаток, адже ми розміщуємо два QR-коди з посиланнями на вже згадані іноземні видання. Спро-буйте, аби залишатися у тренді!

The New Social Worker Social Work Today

Громадська організація

РОБОТА & ЗАХОПЛЕННЯ: ВІЧНІ ОПОНЕНТИ АБО НЕРОЗЛУЧНІ ДРУЗІ

Відомий афоризм за авторства Джозефа Прендергаста говорить:

Сьогодні ми спробуємо дізнатися яким спра-вам присвячують свій вільний час викладачі нашої кафедри, що є для них джерелом нат-хнення, заняттям для душі або ж справжнім пристрасним захопленням.

Забігаючи наперед, скажемо, що вже від самого початку підготовки цього матеріалу очевидними стали дві речі: по-перше, роз-маїття захоплень, котрі нам пощастило «зу-стріти» на кафедрі, недвозначно натякає на багатогранність особистості своїх власників; по-друге, схоже, назвати власні науково-про-фесійні інтереси, відтворити у пам’яті основні психологічні теорії особистості або допомогти студентам із формулюванням тем курсових та дипломних робіт – завдання куди простіше, ніж виокремити те, одне-єдине заняття, котре з гордістю можна назвати своїм хобі. Так-так, деяких викладачів запитання стосовно того як вони проводять вільний час та які мають захоплення поставили у глухий кут… Дещо пізніше, після того, як вдалося всіх розгово-рити, у глухому куті опинилася вже редакція The Social Post: отримана інформація була на-стільки різноманітна за змістом та стилем ви-світлення, що систематизувати її в одній статті було вельми непросто, але, врешті-решт, нам це вдалося, тож про все по порядку.

Своєрідну «класифікацію» хобі нам запро-понувала Гарнець Оксана Миколаївна, розді-ливши заняття, котрим люди присвячують вільний час на ті, перебіг яких відбувається в «hard» формі – весь дорогоцінний вільний час та думки спрямовані на хобі; та такий собі «light» варіант – прихильницею якого, через брак вільного часу, є сама Оксана Миколаївна. Відсутність одного-єдиного улюбленого занят-тя викладачка пояснює тим, що не володіє не-обхідною для цього «цілісністю особистості» та любить некритично витрачати вільний час на різноманітні речі. Від себе можемо додати, не знаємо як там з цілісністю особистості, тут вже явно далися взнаки психологічна освіта разом із притаманною психологам рефлектив-ністю та схильністю до самодіагностики, а от про різноплановість особистості улюблені за-няття Оксани Миколаївни точно свідчать. Ві-

зити в театр, любов до кінематографу та читання, відвідування виставок мирно співіснують із походами в баню, мандрами до лісу за суницями і грибами та купанням у природних водоймах, будь-то озеро, річка чи море, але не штучний басейн! А ще, Оксана Миколаївна полюбляє бро-дити вулицями рідного, або й взагалі незнайомого міста, спостерігати за перехожими, вести задушевні бесіди з рідними та друзями і «зависати» на Facebook.

Складнощі ідентифікації власного хобі спіткали й Іващенко Анну Сергіївну, котра повідала нам, що проводить вільний час відповідно до свого актуального емоційного стану. Іноді – це може бути заняття спортом, активний відпочинок та гамірні зустрічі з друзями, а іноді – hand-made, читання, прослуховування музики, споглядання живопису, перегляд фільмів, або навіть солодкий сон задля відновлення фізичної та емоційної енергії.

До захоплень Анни Сергіївни можна віднести і колекціонування. При тому речі, які вона колекціонує, здалися нам більш ніж несподіваними: збирання статуеток та іграшок у вигляді поросяток сусідує з оригіналь-ною колекцією фотографій відомих богемних чоловіків, із творчістю яких вона знайомилася на різних етапах свого життя. Несподіванкою для самої Анни Сергіївни стало те, що їй вдалося не лише знайти схожі риси у зовнішності цих чоловіків, але й прослідкувати певні співпадіння у їх біографіях та творчому житті. Захоплення візуальними образами своєрідним чином проявляється і в тому, що Анна Сергіївна полюбляє візуалізувати музичні твори, підбираючи до них відповідну картинку чи фото. За її словами, це заняття може повністю поглинути, воно виступає своєрідною релаксацією та допомагає «прожити» певні емоції.

Наостанок Анна Сергіївна розповіла нам, що ще з часів студентства проявляє цікавість до стріт-рейсингу, картингу, рафтингу та велоспорту, а нещодавно відкрила для себе кінні прогулянки та катання на лижах.

Взагалі, тяжіння до екстремальних видів спорту виявилося звичною справою для декого з викладачів нашої кафедри. Відтак, Люта Леся Пе-трівна вже не один рік поспіль займається вітрильним, гірськолижним та парапланерним спортом. Це саме той випадок, коли заняття улюбле-ною справою дозволяє не лише отримати задоволення та якісно прове-сти дозвілля – ці види спорту дають змогу підкорити різні стихії, пере-жити цілий спектр різноманітних емоцій: від естетичного задоволення, споглядання краси природи та можливості налаштуватися з нею на одну хвилю, до відчуття впевненості в собі та розуміння того, що немає нічого неможливого.

В якості ресурсу для здобуття нових вражень розглядає своє хобі Антоніна Ігорівна Рудська, котра називає своїм найпристраснішим за-хопленням подорожі. За словами викладачки, мандри стають для неї можливістю для розвитку, відпочинку та самопізнання. Окрім цього, подорожі та люди, яких зустрічає Антоніна Ігорівна, надихають її на втілення нових проектів та ідей, надають змогу для пізнання нового та незвіданого.

Не меншою пристрастю та жагою до нових вражень наповнена й розповідь про власне хобі Ольги Олегівни Байдарової. Особливістю, що остаточно вирізнила її серед інших, стало те, що мототуризм – це спіль-ний вибір Ольги Олегівни та її чоловіка, і саме цьому захопленню вони присвячують увесь свій вільний час.

«Отдых – это то, что Вы делаете, когда никто не говорит Вам, что делать».

«Коли ти подорожуєш на мотоциклі – ти значно ближчий до природи, ти звільняєшся від буденних турбот, від всього несуттєвого. Лишаєшся лише ти, твій друг-чоловік, якому як водієві ти безмежно довіряєш, ваш коник-мотоцикл, а все решта – відкритий перед тобою світ!» – після та-ких слів, усі ми розуміємо, що ця історія про щось значно більше, ніж просто захоплення...

Насправді, можливість розділити позитивні емоції, котрі дарує за-няття улюбленою справою з рідними та близькими людьми – це, мабуть, чи не найбільше задоволення. Зайвий раз слушність цього твердження доводять слова Олени Василівни Чуйко, котра присвячує свій вільний час написанню україномовних ігрових сценаріїв у віршованому стилі за мотивами відомих казок. Згодом сценарії «оживають», перетворюючись на справжню казку для всієї родини, в якій кожен виконує прописані у п’єсі ролі на домашніх спектаклях. Тож, можемо сміливо стверджувати, що хоча, свого часу, факультет психології і переміг битву з театральним інститутом, але природа творчої натури явно прагне свого вираження та з успіхом бере своє.

Ще одним цікавим свідченням літературного таланту Олени Ва-силівни є публікація книжечки-замальовки дитинства, в якій здійснено спробу відтворити світ чудернацького сплетіння радянської ідеології і природних законів онтогенетичного розвитку дитини очима дівчинки.

Як виявилося, мрії про акторську кар’єру в певний час були акту-альними і для Льовочкіної Антоніни Михайлівни. Більше того, у шкільні роки Антоніна Михайлівна присвячувала свій час відвідуванню театральної студії, виступам на сцені та навіть зйомкам в кіно. Наразі, мрії юності втілюються у безмежній любові до театрального мистецтва: опери, драми, балету. Театр став для Антоніни Михайлівни своєрідним джерелом натхнення, потужним ресурсом, що надає сил та робить жит-тя яскравим.

Удовенко Юлія Миколаївна знаходить джерело життєвої наповне-ності у читанні літератури. Пізнавальний інтерес та жага до розвитку надихають її на підкорення абсолютно різноманітних літературних жанрів. Література – це те, що не лише приносить безмежне задоволен-ня, але й надає можливість подивитися на звичні речі під іншим кутом зору, дозволяє розмірковувати з приводу різних підходів та можливих рішень як в професійному, так і в особистому житті.

Літературне захоплення Юлії Миколаївни неодмінно буде зрозумі-лим і для Юрія Михайловича Швалба, котрий назвав читання книжок своїм найулюбленішим хобі. А ще, Юрій Михайлович залюбки збирає гриби та по суботам відвідує баню. Інше своє істинно чоловіче рибаль-ське захоплення Юрій Михайлович може розділити із Сергієм Мико-лайовичем Хоружим. Дійсно, який відпочинок може бути кращим для справжніх чоловіків? До слова скажемо, що після риболовлі Сергія Миколайовича вдома зустрічає справжній звіринець: дві собаки та три кішки, турбота про яких також займає чільне місце у розподілі вільного часу.

Взагалі, необхідність турбуватися про когось у тій чи іншій мірі можна назвати професійним захопленням всіх фахівців, що працюють у соціально-психологічній сфері. Наприклад, Віра Сергіївна Романова назвала своїм хобі допомогу людям та зазначила, що саме це робить її щасливою. В реальність її захоплення втілюється в тому, що кожного дня Віра Сергіївна робить щось приємне конкретній людині – це може бути букет квітів, щире sms-повідомлення, допомога в реалізації про-екту, будь-що, що здатне зробити життя іншої людини яскравішим та подарувати щасливі миттєвості.

Із взаємодією з людьми пов’язує своє хобі і Наталія Юріївна Максимова. Зокрема, найбіль-ше їй подобається спілкуватися із дітьми мо-лодшого віку – це дає їй змогу, так би мовити, відкрити нове життя, відчути власну причет-ність, зрозуміти, що ти дійсно можеш сприяти у розвитку і становленні особистості дитини, і тим самим зробити її щасливішою, і зараз, і в майбутньому.

Дійсно оригінальне хобі, котре також, до-сить своєрідним чином, пов’язане з наданням допомоги має Олена Володимирівна Тюптя. Вона залюбки реставрує антикварні меблі, які до цього перебували у «складних життєвих обставинах» – подряпані і пошкрябані, дарує таким речам нове життя.

З художньою творчістю нерозривно пов’я-зане захоплення Анастасії Володимирівни Кун-цевської. Фактично, живопис і є її хобі – вона малює дивовижні картини. Проте, чи не най-більше, у розповіді Анастасії Володимирівни нашу увагу привернула згадка про те, що її захоплення тісно переплелося з професійною діяльністю: вона із задоволенням організовує та проводить тренінги, майстер-класи, кіно-клуби, впроваджує різноманітні проекти.

У підсумку сам-собою згадується вислів Конфуція: «Займись тим, що тобі подобається і ти не будеш працювати жодного дня в своє-му житті». Якщо ж стовідсоткового попадання все ж не відбулося, то закликаємо вас невтом-но шукати «своє» джерело натхнення, сміливо відкриватися новим враженням та творчим експериментам і не боятися виходити за межі власної зони комфорту, адже, зазвичай, там відбувається усе найцікавіше.

«Практики змін» – що це і для кого?Сьогодні настав час тих, хто здатний діяти,

хто творить зміни, про кого кажуть – «прак-тик». Саме на них чекають, коли потрібні пере-творення, їм довіряються у вирішенні проблем, їх цінують, як учителів і наставників. Звичай-но ж, ми говоримо про практиків у соціальній сфері, тих, хто працює у напрямку покращення соціальної реальності. Але кого ми називаємо практиками? Бути практиком означає володіти різними методами та інструментами діяльності, що спрямована на втілення змін, стати автором такої діяльності, бути носієм унікального до-свіду розв’язання проблем. Адже практика – це цілеспрямована діяльність людей з освоєння та перетворення дійсності, зусилля, які доклада-ються людиною для вирішення задач, котрі пе-ред нею ставить життя.

В наш час, як ніколи, кожна окрема людина та громада потребують вирішення численних про-блем. Спеціалісти використовують усі можливі способи допомоги, користуючись як класични-ми методами роботи, так і інноваційними прий-омами. Класичні практики є для нас звичними і зрозумілими, мають тривалу історію станов-лення, сприймаються як типові форми і методи роботи тих чи інших фахівців, інші ж – зовсім нові, незрозумілі. Новітні підходи до роботи чарують своєю яскравістю чи загадковістю, ча-сто – приваблюють простотою та доступністю, здатністю впливати на велику кількість людей одночасно. Однак, вони вимагають певної про-фесійної сміливості та гнучкості від фахівця, котрий зважився їх застосовувати. Нерідко, навіть назви таких практик здаються дивними, як-то соціальне кіно, соціальний театр, ігрові практики, арт-терапія, казкотерапія, соціаль-ний цирк, соціальна фасилітація, флешмоб, перформанс, тілесно орієнтовані, образно-ме-тафоричні практики тощо.

Розмаїття сучасних методів дійсно захоплює, але найважливішою складовою будь-якої прак-тики є її дієвість. Інноваційні підходи можуть цим похизуватися, адже часто є більш ефектив-ними, ніж класичні форми організованої діяль-ності з вирішення соціальних, соціально-пси-

хологічних та психологічних проблем. Тому, якими б дивними і не пов’язаними із сферою соціальної роботи не видавались нам ті чи інші практики, головне – це можливість з їх допом-огою досягати бажаних результатів та творити зміни. Тож, як ми розуміємо поняття «практики змін»? Практика змін – це діяльність, за допо-могою якої людина, використовуючи соціаль-но-психологічні засоби (методи, техніки, прий-оми), перетворює світ, впливаючи на систему суспільних відносин, змінюючи суспільство і розвиваючись сама.

Одразу хочемо застерегти, що використан-ня будь-якої практики потребує її досконалого вивчення та апробації в «безпечних» групах. Адже важливим є розуміння не лише технічної сторони використання певного методу, прин-циповим є й усвідомлення його суті, здатність до обґрунтованого прогнозування щодо того, який вплив здійснюватиме проведена робота. З цим пов’язані певні проблеми, адже багато новітніх практики ще не здобули повноцінно-го методологічного обґрунтування, що призво-дить до того, що у процесі навчання, фахівець часто опановує лише зовнішню форму методу роботи, без чіткого розуміння його сутнісних характеристик. В зв’язку з цим, варто пам’ятати: аби бути успішним практиком соціально-пси-хологічної сфери недостатньо простої техніч-ної підготовки, адже володіння інструментом не гарантує ефективного впливу та досягнення бажаного стійкого результату у перетворенні соціально-психологічної реальності. Потрібно осмислено вчитися практиці, тобто мудро оби-рати саму практику, її «носія», свідомо ставити перед собою навчальні завдання, тверезо оці-нювати можливості того методу, яким ви ово-лодіваєте. До цього ми Вас і закликаємо та за-прошуємо приєднатися до проекту «Практики змін»!

Дізнайтеся про наш проект «Практики змін»: http://ildc.org.ua/ua/proekty/praktyky-zmin

1 «Безпечна» група – група учасників, яка підібрана тренером на основі критерію здатності убезпечити себе від гострих емоційних реакцій; робота з групою організована таким чином, щоб викори-стання певного методу чи практики не зашкодили їм.

Останні дні перед Новим Роком наповнені духом свята і очікуванням чогось нового.Це прекрасний час для того, аби задуматися і озирнутися на все, що ви пережили і досягли за минулі 12 місяців. У психології таке

споглядання себе та власної діяльності називається рефлексія.

Саме рефлексія є основним засобом саморозвитку, умовою і способом особистісного зростання: по-перше, вона забезпечує відкри-тість до змін, по-друге – дає можливість відстежити наскільки у здійснюваній діяльності розгортаються задумані стратегії.

Найважливіший підсумок для кожного з нас – усвідомлення того, як ми прожили цей рік – це і є наша «Новорічна рефлексія». Допо-магає не лише згадати перемоги і невдачі, моменти щастя й осяяння, все гарне і погане, але і зрозуміти, що робить нас дійсно щасливими, а від чого потрібно позбавитись.

На перший погляд, здається, що це дурниця, до того ж, немає часу цим займатися! Але, давайте чесно, ми просто тікаємо від себе. Адже це чимала праця і сміливість – бути чесним з самим собою. Важко визнати, що робиш «щось не те» і «якось не так».

Коли «наводиш лад» в голові – розумієш більше про себе, своє життя і можеш обрати значущі цілі і свідомо планувати наступний рік. Отже, підвести персональні підсумки року дуже важливо, щоб оцінити «ЯК я живу?», «КУДИ я живу?», «чи ЖИВУ я?», «чи я живу СВОЄ життя?», «яке я ХОЧУ собі життя?»…

Наприклад, Facebook наприкінці грудня пропонує пригадати ваш рік, підсумовуючи соціальну активність сторінки у вигляді фото-колажу. Я почала міркувати, а які є ще цікаві способи «новорічної рефлексії»? І ось, що вийшло:

ТелефонВаш телефон був поруч з вами 365 днів. Він зберігає найважливіше для вас – фото, SMS, замітки. Так-так, всі ваші селфі, фото котів,

конспектів і розкладу – це те важливе, що відбувалося з вами) Зможете вибрати фото, яке передає зміст 2015 року?Ось і перший ЛАЙФХАК на 2016 рік: фотографуйте! Створюйте події і колекціонуйте моменти.

Сторінка в соціальній мережіПерегляньте свою сторінку – таким ваше життя бачать інші.Як там кажуть: «Зустрічають по аватарці, проводжають по постам». Яка найважливіша подія вашого року? Що зробило вас щасли-

вішим?ЛАЙФХАК: можна фіксувати на стіні думки та події, які викликали у вас яскраві емоції та переживання, вести типу «онлайн щоден-

ник», а налаштування конфіденційності та приватності допоможуть вам скорегувати аудиторію читачів.

ІnstagramПоскрольте та продивіться всі фото за рік. Яке одне фото можна надрукувати? А що у вас лайкають?ЛАЙФХАК: можна робити менше фотографій їжі)

Viber, Whatsapp, Messenger…Перечитати всі переписки нереально, але одразу видно з ким ви спілкувалися найчастіше цього року, а про кого забули? ЛАЙФХАК: живе спілкування безцінне, знайдіть час на щирі бесіди за чашкою чаю.

Swarm, Foursguare.Ця програма показує «ореол вашого існування» та основні шляхи пересування у просторі.А де ви «чікінилися» цього року? У яких нових місцях побували? Яке місце стало улюбленим?ЛАЙФХАК: започаткуйте чудову традицію – щотижня відкривати для себе нове місце. Це може бути: кафе/театр/соціальна організа-

ція/вулиця/місто/країна…. і не забувайте залишати відгуки про ці місця.

Блокнот, записник, органайзерХтось в блокноті пише мемуари, інші - фіксують план на день чи підсумки дня. А які три слова опишуть ваш 2015? Яку історію ви

запам’ятаєте надовго? Чому вона вас навчила? ЛАЙФХАК: в блокнот можна помістити списки книжок, фільмів, рецептів, планів, покупок; рубрики «віш-лист», «місце для подума-

ти», «малювати тут»…. вмикайте фантазію!Ваш блокнот – ваші правила!:)

Залікова книжкаМинув семестр, настає час залікового тижня і зимової сесії. Викладачі оцінять ваші знання, а як їх оцінюєте ви? Що нового ви дізна-

лися в 2015? Якими новими навичками оволоділи?ЛАЙФХАК: просто здавай все вчасно, а прокрастинацію відкладай на потім)))

НОВОРІЧНА РЕФЛЕКСІЯ

Рефлексія (reflexio - звернення назад) - діяльність людини, спря-мована на осмислення своїх власних дій, їх закономірностей та ре-зультатів. Це процес самооцінки, самопізнання та усвідомлення себе: власного досвіду, дій, поведінки, почуттів, станів, завдань, думок та ін.

12

Над номером працювали: Голотенко Анастасія Грущенко ЮліяЛюта ЮліяКарпцова Світлана Казанцева Юлія Кожух Ірина Котик Анна Міщанчук АннаСкорбатюк Анастасія Христенко ОлегШубчинська Ангеліна

Верстка та дизайн: Станович УлянаПаїч Анна Новик МаринаМинаєв Вадим

Маєте питання, пропозиції співпраці, або ж хочете приєднатися до команди, щоб робити кожен наступний випуск «The Social Post» все кращим, тоді пишіть нам.

romaniukate@gmail.com Романюк Катерина

Висловлюємо подяку за сприяння в технічній підтримці команді Швейцар-сько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні - DESPRO» та особисто Гарнець О. М.

РезюмеСтудент здобуває професію і це має відображення у його резюме. А де ви працювали/ стажувалися цього року? Які нові навички та

компетенції здобули?ЛАЙФХАК: щоб знайти своє місце, треба його активно шукати. Стажування – це чудова можливість отримати нові знання, досвід і

«приміряти» робоче місце.

Листочок А4 з 35 відповідямиПриділіть цьому завданню достатньо часу. Подумайте та напишіть відповіді на наступні запитання. Будьте щирими та відвертими з

собою.

МІЙ 2015Якби ви описали ваш 2015 в 3 словах, то якими вони були б?Про яку подію, велику чи маленьку, ви б розповіли через багато років своїм онукам?Що нового ви дізналися про себе?Яким досягненням ви найбільше пишаєтеся?Яку найкращу новину ви отримали?Яке нове місце ви відвідали цього року?Які вміння та особистісні якості найбільше знадобилися у цьому році?Які нові звички чи хобі у вас з’явилися?Кому в цьому році ви найбільше вдячні?Якщо хто-небудь зняв би фільм про ваше життя в 2015 році, то в якому жанрі він був би?Який найважливіший урок ви отримали в 2015?Які блоки, комплекси ви подолали?Напишіть 5 людей, з якими вам найбільше подобалося проводити час впродовж року.Яка книга або фільм найбільше вас вразили?Як ви себе почували в цьому році (у плані здоров'я, емоцій)?Що цього року ви зробили вперше в житті?Якої важливої мети ви досягли?Що з того, що ви робили, вам хотілося б повторювати знову і знову?Як змінилися ваші погляди на життя, що ви зрозуміли?Яку найбільшу проблему ви вирішили?Який у цьому році був найсмішніший момент, щоб прямо до сліз?За що вас можна похвалити?За що вас можна посварити?Яку давню мрію ви здійснили цього року?Чого вам не вистачало впродовж року?Яка з проблем залишилася невирішеною, чому?Яку настанову ви б дали собі, якщо могли б повернутися в минуле, у січень?Хто або що мав найсильніший вплив на ваше життя в цьому році?

МІЙ 2016Що ви хочете зробити в 2016? (для себе/для родини/для близьких/для інших людей)З ким ви хочете проводити більше часу?Яким новим навичкам ви хочете навчитися, які існуючі навички хочете поліпшити?Яку якість характеру ви хочете розвинути або зміцнити?Яким має бути ваше повсякденне життя?Що б ви додали до свого звичного графіку?Які хороші звички ви хочете виробити, від яких поганих хочете позбутися?Чого ви хочете досягти в навчанні/кар'єрі?Яка мета №1 у вас на 2016 рік?*(Можливо у Вас ще залишились питання про себе, до себе? Ви можете дописати і поставити їх собі)

Існують інші методи «новорічної рефлексії» - методика «Колесо життя», проективні методики, ToDo-list, лист Діду Морозу, лист собі в майбутнє, дошка візуалізації, табличка в Excel, програми-планувальники… Кожен обирає собі до душі.

1 січня 2016 року – чарівний день, коли все починається з чистого аркушу, «падругому».Пам’ятай, яким саме буде твій 2016 рік – залежить тільки від ТЕБЕ!

А я, Аліна Бо, бажаю Вам гармонії, успішної свідомої самореалізації у 2016 році і достеменного розуміння вислову «Я ЖИВУ СВОЄ ЖИТТЯ У ЦЬОМУ СВІТІ».

Київський національний університет імені Тараса ШевченкаФакультет психології