4 42 2019 10 - landlord.ua · 12 МИХАЙИЛОДК ЕДОХН | Джерлео ±«¯« %&104*51)0504 В usda прогнозують падіння на 3,9% — до 732,9 млн

ТОП-10 УКРАЇНСЬКИХ ВИРОБНИКІВ КАРТОПЛІ

ПРАВИЛА УСПІХУ В АГРОБІЗНЕСІ

№4 (42) КВІТЕНЬ 2019

СТАНІСЛАВ КОТЕНКО

ЗАСНОВНИК ГРУПИ «ОЛСТАС-ЛЬОН»ПІДПРИЄМСТВО, ДЕ Є ВСЕ, ОКРІМ ЛЬОНУ

СПЕЦПРОЕКТ

НІМЕЦЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ НА ПОЛЯХ

УКРАЇНСЬКИХ ФЕРМЕРІВ

10 ВИРОБНИКІВ

КАРТОПЛІ

ТОП

1квітень 2019

СЛОВО

МИХАЙЛО ДИКАЛЕНКО, шеф-редактор LandLord

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н

КОМПЛЕКС БІЛЬШОВАРТОСТІ

Глобальний ринок… При цих словах у більшості українських фермерів аж мурахи по спині бігають — адже там, на глобальному ринку, такі великі справи роблять, там укладають контракти на мільйони тонн. Цей клятий глобальний ринок стрясає торговельна війна між Сполученими Штатами Америки та Китаєм, і кінця-краю цьому не видно. Там роблять ну дуже цікаві прогнози і розповідають, як нам жити далі та за якими цінами торгувати.І проглядається в цьому ставленні якийсь комплекс меншовартості, притаманний українському суспільству в цілому. Мовляв, дивіться, де ми, а де — глобальний ринок!Самих фермерів у чомусь звинувачувати, звісно, неможливо — вони роблять свою справу, і, визнаємо, дуже добре роблять. Явно ж цей комплекс привнесений, бо дуже зручний для державних діячів: як щось пішло шкереберть, так то не ми наламали, а «глобальний ринок»… Як із зовнішніми запозиченнями: зростання ВВП — то заслуга шановних діячів, а підвищення цін на газ — то вимога МВФ довести їх до рівня глобального ринку.А що таке глобальний ринок? Із цим я завжди звертаюся до дуже різних експертів, прошу: «Люди, простими словами поясніть, де він є». І у відповідь зазвичай чую якусь нісенітницю про загальні тренди, біржі, ф’ючерси та інші вельми цікаві речі. Ще й починають руками у повітрі махати — мовляв, дивись, яка махина, а ти тут з дурними запитаннями лізеш.

І аж ніяк не пояснювали, чому компанія Platts вже два роки індексує ціни на українську кукурудзу і ці індекси використовують для цін закриття ф’ючерсів на Чиказькій біржі. А з минулого року Platts запустила ще й індекси на українську соняшникову олію.Тому, мабуть, аграріям і не треба сподіватися на сприятливий глобальний ринок. Адже вони самі формують той ринок, їм вирішувати, якими будуть ціни на агропродукцію, що буде користуватися попитом і чи не варто втрутитися у торговельну війну між США і Китаєм. І отримати з цього свій зиск. Та не скаржитися потім, що щось пішло не так через незрозумілі тренди та ф’ючерси.Можливо, це і виглядає трохи дивним, але шановному українському фермерству треба формувати комплекс більшовартості та менше прислухатися до розповідей політиків. Україна — це і є глобальний ринок, тут і зараз формуються тренди, а завтрашні ф’ючерси будуть виставлятися по цінах на українських елеваторах.Адже країна, яка займає крихітну за світовими масштабами територію, забезпечила 10% всього світового трейдингу пшениці та аж 16% — кукурудзи.А в цілому наша частка на глобальному ринку зернових у маркетинговому році, що минає, становила 13%.Частка країни, яка займає 0,4% земного суходолу.Замисліться.

2

ЗМІСТ |

№4 (42), КВІТЕНЬ 2019

8 ЯКИМ СТАНЕ НАСТУПНИЙ ЗЕРНОВИЙ МАРКЕТИНГОВИЙ РІК

20 ЩО БУДЕ ІЗ ЦІНАМИ НА УКРАЇНСЬКУ КУКУРУДЗУ

ГЛОБАЛЬНИЙ РИНОК

— 8 РІК ПІД ЗНАКОМ ТРЕЙДЕРАМайбутній маркетинговий рік: зниження загального виробництва і зростання трейдингу зерна

— 14 ВИРІШАЛЬНА ПОЗИЦІЯУкраїна у наступному маркетинговому році стане диригентом глобального ринку пшениці

— 20 МАЇСОВІ ІНТЕРЕСИЩо очікує ціни на українську кукурудзу у сезоні, що розпочався?

— 24 МАСНИМИ ПАЛЬЦЯМИФактори, що призвели до обвалу на українському ринку соєвих бобів

4

ЗМІСТ |

40 РОЛЬ ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ НА ЗЕРНОВОМУ РИНКУ

74 ДЛЯ ЧОГО PEPSICO РОЗПОЧАЛА АГРОПРОГРАМУ В УКРАЇНІ

ІСТОРІЯ УСПІХУ

— 30 ВСЕ БУДЕ ДОБРЕЧому засновник чернігівської групи аграрних компаній «Олстас-Льон» впевнено дивиться у завтрашній день свого бізнесу

— 36 ТОЧНИЙ ВИМІРЯк прагнення до нового дозволяє «Олстас-Льон» випереджати у технологічному розвитку більшість господарств України

СТРАТЕГІЇ

— 40 ЗЕРНОВЕ ЕЛЬДОРАДОКраїни Чорноморського регіону зайняли провідні позиції на зерновому ринку

— 42 ВСУПЕРЕЧ СКЕПТИКАМЗавдяки технологіям пропозиція агропродукції зростає швидше, ніж попит на неї

ПЕРШІ ОСОБИ

— 52 ЦІНА МАЙБУТНЬОГОНа переконання власника агрохолдингу KSG Agro, майбутнє повинно коштувати дорого. Це запорука залучення інвестицій і в аграрний сектор, і в економіку України в цілому

РЕЙТИНГ

— 60 ШАНОВНЕ КАРТОПАНСТВОТоп-10 українських виробників картоплі

— 72 БІДА У ПОМІЧПроблеми, які виникли на українському ринку картоплі останніми роками, стали поштовхом для початку якісних змін у галузі

КАРТОПЛЯРСТВО

— 74 ЧИПСОВА ПРОПОЗИЦІЯПоява на ринку України міжнародного виробника чипсів може внести корективи у розвиток картоплярської галузі

30 ЧОМУ У КОМПАНІЇ «ОЛСТАС-ЛЬОН» НЕ ВИРОЩУЮТЬ ЛЬОН

6

ЗМІСТ |

90 ЯК LANDLORD ШУКАВ НІМЕЦЬКУ ЯКІСТЬ В УКРАЇНСЬКИХ ФЕРМЕРІВ

112 ЧОМУ АГРАРІЯМ ВАРТО КОРИСТУВАТИСЯ ПОСЛУГАМИ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВ

— 80 КЛУБЕНЬ ПРОТИРІЧВирощування чипсових сортів картоплі вимагає істотного вдосконалення технології

— 84 БУЛЬБА НА ВИВІЗЯкі перспективи мають вітчизняні картоплярі на європейському ринку


— 90 НІМЕЦЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ НА ПОЛЯХ УКРАЇНСЬКИХ ФЕРМЕРІВ

2560 кілометрів у пошуках формули успіху вітчизняного агросектора

— 112 ВИСНОВКИ ПРО КРЕДИТЯкі переваги для фермерів може запропонувати банк з міжнародним досвідом роботи

— 114 ВДАЛИЙ СТАРТУкраїнські аграрії стали переможцями у змаганні технологій на Днях поля DLG у Німеччині

— 116 ЗАГАЛЬНИЙ РЕЗУЛЬТАТСтрімкий розвиток аграрного сектора України відбувся за рахунок активного залучення європейських, зокрема німецьких, технологій — висновок радника Посольства ФРН в Україні

AGROLIFE

— 118 ДЖЕРЕЛО ЕНЕРГІЇЯк правильно сформувати раціон і чому варто довіритися професіоналам

— 120 ВИХІДНІ ДАНІ

118 ЩО ТАКЕ СТАЄРСЬКИЙ І СПРИНТЕРСЬКИЙ ТИПИ ХАРЧУВАННЯ

8

ГЛОБАЛЬНИЙ РИНОК | ПРОГНОЗ

ФОТ

О: D

EPOS

ITPH

OTOS

РІК ПІД ЗНАКОМ ТРЕЙДЕРАЗНИЖЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ЗА ОДНОЧАСНОГО ЗРОСТАННЯ СПОЖИВАННЯ І ТРЕЙДИНГУ ЗЕРНА — ТАКИМ БАЧАТЬ МАЙБУТНІЙ МАРКЕТИНГОВИЙ РІК ПРОВІДНІ АНАЛІТИКИ

ТЕКСТ: ЕЛІНА МОСКОВЧУК


До закінчення поточного маркетингового року залишився місяць — це період, коли гравці намагаються підбити перші підсумки діяльності в сезоні–2018/2019 і прогнозують майбутню архітектуру ринку зернових. Україна, як і раніше, входить до топ-10 основних світових гравців. Тенденції глобального ринку здійснюють прямий вплив на українських аграріїв, а деякі з них Україна просто формує. За традицією ми проаналізували звіти трьох найбільших експертних центрів сільськогосподарської галузі — IGC, FAO та USDA. Можна зробити такі короткі висновки: світове виробництво зернових знижується, а споживання зростає, що вочевидь «на виході» призведе до тренду чергового зниження кінцевих запасів зернової групи. А ось у питанні оцінок експортних продажів експерти розходяться — лунають прогнози від «стабільного рівня» до зростання трейдингу на 6%.

ЗАГАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯОсь уже два місяці поспіль Міжнародна рада по зерну (International Grains Council — IGC) підвищує прогноз виробництва зернових у 2018/2019 маркетинговому році. Так, в останньому, квітневому огляді ринку IGC оцінила світове виробництво у 2128 млн т, що на 3 млн т більше у порівнянні з березневим звітом організації. Зростання переважно забезпечили оновлені дані щодо врожаю кукурудзи в Аргентині та Бразилії.Слід зазначити, що березневі оцінки світового виробництва Міжнародної ради по зерну у 2125 млн т також були на 4 млн т вище лютневого прогнозу. Тобто, на думку аналітиків організації, на ринку поступово формується тренд до збільшення пропозиції зерна.Втім, якщо порівнювати ці показники з результатом попереднього маркетингового року, то динаміка буде прямо протилежною. Так, якщо брати до уваги березневі оцінки, то в поточному маркетинговому році (у порівнянні з 2017/2018 сільськогосподарським сезоном) світове виробництво зерна впало на 17 млн т.При цьому істотне підвищення врожаю кукурудзи — на 24 млн т у порівнянні з попереднім маркетинговим роком — навіть близько не компенсувало падіння по пшениці та ячменю (мінус 29 млн т і мінус 4 млн т відповідно).Квітневі коригування дали падіння світового виробництва зерна у 2018/2019 маркетинговому році на 13 млн т у порівнянні з попереднім сезоном. Повторимося, що поступове нівелювання рівня оцінок щодо розмірів спаду виробництва відбувається

за рахунок збільшення прогнозу щодо врожаю кукурудзи.Зазначимо, що у березні-квітні оцінки IGC дуже серйозно розходилися з прогнозом Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (Food and Agriculture Organization — FAO).Так, виробництво зернових у світі у 2018/2019 маркетинговому році FAO оцінила у 2655 млн т, що, звернемо увагу, більш ніж на 500 млн т вище за оцінки Світової ради по зерну. Втім, ніякого

секрету тут немає — просто ці два світових аналітичних центри застосували різну методику підрахунку щодо складу зернової групи.Але для розуміння перспектив України у світовій торгівлі зерном важливий

МІЖНАРОДНА РАДА ПО ЗЕРНУ ВЧЕРГОВЕ ПІДВИЩИЛА ОЦІНКИ ПРОПОЗИЦІЇ ЗЕРНА НА ГЛОБАЛЬНОМУ РИНКУ — ДО 2128 МЛН Т, ЩО НА 3 МЛН Т БІЛЬШЕ ЗА ОЦІНКИ БЕРЕЗНЯ

Прогноз кінцевих запасів зерна на світовому ринку

знижений до 611 млн т

10


ФОТ

О: D

EPOS

ITPH

OTOS

передусім прогноз динаміки ринкових змін. На щастя, у FAO та IGC цей прогноз збігається. Так, FAO (як і IGC) від місяця до місяця збільшує світовий прогноз виробництва зернових у поточному маркетинговому році. При цьому поки що прогнозований обсяг виробництва нижче показників попереднього маркетингового року і у FAO, і у IGC (мінус 48,8 млн т і мінус 36 млн т відповідно).

СПОЖИВАННЯНа тлі зростання оціночних обсягів виробництва прогнози глобального споживання зерна продовжують знижуватися.

Так, у березні IGC спрогнозувала спад світового споживання зернових на 4 млн т у порівнянні з лютневими оцінками. А вже у квітні ця цифра знизилася ще на 5 млн т у порівнянні з березнем — до 2165 млн т.В основному зниження прогнозується за рахунок падіння показників використання кукурудзи у США (корми і промислова переробка). Проте, за прогнозними підсумками поточного маркетингового року в порівнянні з попереднім, 2017/2018 сезоном, у IGC бачать зростання споживання на 13 млн т (до 1% у плюсі).Також щомісячно знижує прогноз споживання і FAO. І, що характерно, у 2018/2019 маркетинговому році у порівнянні з попереднім сільгоспроком також бачать збільшення споживання на 28 млн т (плюс 1,1%).При цьому поки що зміни оцінок співвідношення пропозиції

та споживання не дуже відбиваються на прогнозах щодо збільшення запасів зерна.Так, у березні в IGС оцінили резерви до кінця 2018/2019 маркетингового року у 604 млн т (на 10 млн т більше

НА ТЛІ ЗРОСТАННЯ ОЦІНОЧНИХ ОБСЯГІВ ВИРОБНИЦТВА ПРОГНОЗ СПОЖИВАННЯ ПРОДОВЖУЄ ЗНИЖУВАТИСЯ —ЦЬОГО РАЗУ ДО 2165 МЛН Т

Рівень запасів у порівнянні з минулими маркетинговими роками

дає трейдерам надію на зростання цін



лютневого прогнозу). За уточненими даними квітня, прогноз запасів зерна збільшено ще на 8 млн т — до 611 млн т. Це на 36 млн т менше, ніж фактичні резерви на кінець 2017/2018 маркетингового року. У розрізі культур це виглядає так: мінус 26 млн т кукурудзи, 6 млн т пшениці та 2 млн т ячменю. Разом ці «мінуси» призводять до оцінки про зниження кінцевих запасів майже на 6% до показників минулого маркетингового року.Щоправда, цей розрив у прогнозах останніх трьох місяців поступово скорочується. Так, у березні вважалося, що запаси на кінець поточного маркетингового року будуть на 44 млн т менше, ніж у попередньому сезоні, у лютому різниця прогнозувалася ще більш істотною — у 53 млн т.У FAO ж очікують, що обсяг запасів зернових у світі на кінець 2018/2019 маркетингового року становитиме 849 млн т. При цьому щомісячні прогнози теж переглядаються у бік збільшення (плюс 11% до звіту за минулий місяць). Так само, як і в IGС, у FAO розрахували, що загальний обсяг запасів зернових у світі в поточному сезоні в порівнянні з 2017/2018 маркетинговим роком знизиться (за оцінками FAO — на 3%).

ТРЕЙДИНГЩо стосується обсягів торгівлі зерном, то вони, згідно з квітневими оцінками IGС, збігатимуться з минулорічними (367 млн т). Зростання продажів кукурудзи (що фіксується десятий рік поспіль) компенсує зниження відвантажень пшениці, ячменю та сорго.Очікуваний FAO обсяг світової торгівлі зерновими в сезоні 2018/2019 маркетингового року становитиме 412 млн т, що на 2,2% більше, ніж у попередньому сільськогосподарському сезоні.І на завершення розглянемо аналітику від Департаменту сільського господарства США (United States Department of Agriculture — USDA). При певній різниці в оцінці обсягів у USDA також бачать зростання світового виробництва зернових за підсумками 2018/2019 маркетингового року — до 3426 млн т (плюс 0,4% до минулого сезону), збільшення споживання (на 1,5% — до 2637 млн т) і зниження запасів зернових (на 3% — до 788 млн т). Крім того, USDA прогнозує найістотніше зростання трейдингу — майже на 6% у порівнянні з 2017/2018 маркетинговим роком.

ОКРЕМО ПРО ПШЕНИЦЮОкремо розглянемо прогноз щодо глобального ринку пшениці — адже на відміну від зернових культур у цілому світове виробництво пшениці демонструє стабільний спад.Так, за оцінками IGС, за підсумками 2018/2019 маркетингового року результат по пшениці становитиме 734,9 млн т, або на 3,7% нижче рівня попереднього сезону.

кращі за якістю

BONFANTI

ЗЕРНОВІ СУШАРКИ

довговічність, надійність, економічність

☎+38 044 361 18 99☎+39 035 90 21 03✉ [email protected]

www.bonfanti.eu

☎+38 044 392 14 94

12


ФОТ

О: D

EPOS

ITPH

OTOS

В USDA прогнозують падіння на 3,9% — до 732,9 млн т у порівнянні з 2017/2018 сільськогосподарським роком, і фактично аналогічні дані надає і FAO.Зокрема, прогнозується, що до кінця поточного маркетингового року буде вироблено 730 млн т пшениці проти 759,9 млн т у минулому маркетинговому році (мінус 3,9%).Взагалі, у FAO пов’язують падіння світового виробництва зернових саме зі скороченням обсягів виробництва пшениці.При цьому, за оцінками організації, споживання пшениці за підсумками 2018/2019 маркетингового року може сягнути рекордного для останніх років рівня у 748 млн т, що майже на 0,8%

СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО ТА ЕКСПОРТ ЗЕРНОВИХ ЗА МАРКЕТИНГОВИМИ РОКАМИ, МЛН Т

2015/2016 2016/2017 2017/20182018/2019 (вересневий

прогноз)

2018/2019 (жовтневий

прогноз)

2018/2019 (листопадовий

прогноз)

2018/2019 (грудневий прогноз)

2018/2019 (січневий прогноз)

2018/2019 (остаточні

дані)

2019/2020 (прогноз)

Виробництво 2016 2138 2095 2063 2072 2081 2079 2089 2128 2178

Експорт 346 353 368 370 369 369 368 368 369 368

Джерело: IGC

СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО ТА ЕКСПОРТ ПШЕНИЦІ ЗА МАРКЕТИНГОВИМИ РОКАМИ, МЛН Т

2015/2016 2016/2017 2017/20182018/2019 (вересневий

прогноз)

2018/2019 (жовтневий

прогноз)

2018/2019 (листопадовий

прогноз)

2018/2019 (грудневий прогноз)

2018/2019 (січневий прогноз)

2018/2019 (остаточні

дані)

2019/2020 (прогноз)

Виробництво 737 752 758 716 717 729 729 737 735 762

Експорт 166 177 176 174 173 172 171 170 172 174

Джерело: IGC

ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ ТРЕЙДИНГУ ЗЕРНОВИМИ У ПОРІВНЯННІ З МИНУЛИМ МАРКЕТИНГОВИМ РОКОМ ЗРОСТЕ НА 2,2%

Загальний обсяг пропозиції пшениці у світі

становитиме близько 735 млн т



(на 6,3 млн т) вище, ніж прогнозувалося раніше, і на 1,2% вище, ніж у сезоні–2017/2018.Збільшення в порівнянні з прогнозом минулого місяця пов’язане з коригуванням даних по Китаю і Російській Федерації. А ось приріст у порівнянні з даними за минулий рік пояснюється збільшенням споживання зернових у харчових цілях, а також активним попитом з боку Азії.Щодо прогнозу по запасах пшениці у світі, то він був підвищений FAO до 267 млн т, що на 2,3 млн т більше, ніж очікувалося місяцем раніше. У порівнянні з рекордним рівнем запасів на початок поточного сезону (280,9 млн т) цей показник знизився на 5%. Перш за все це викликано скороченням кінцевих запасів пшениці в ЄС і РФ.У IGC зниження запасів до кінця 2018/2019 маркетингового року оцінюють у 2,5%. Схожу оцінку дають і в USDA — падіння на 2,2%.Відзначимо, що, за оцінками FAO, обсяг світової торгівлі пшеницею очікується

на рівні 170,5 млн т (що практично відповідає оцінці, яка була наведена у березневому прогнозі). А у порівнянні з попереднім сезоном цей показник поки нижче на 3,6%.Також, за даними IGC, продовжує падати субіндекс GOI по пшениці (індекси по зерну та олійним). Так, у березні він у порівнянні з лютим знизився на 2%.Причина — тиск комфортної для трейдерів найближчої пропозиції та в цілому оптимістичних перспектив виробництва у 2019/2020 маркетинговому році.У квітні порівняно з березнем субіндекс GOI просів вже на 6%. Це стало результатом великої пропозиції культури на фізичному ринку та оптимізму трейдерів в очікуванні нового сезону.

ПОПЕРЕДНІ ВИСНОВКИЯк ми бачимо з різних оцінок світових аналітиків, робити якісь остаточні прогнози ще зарано — обсяги майбутніх

валових зборів різних культур, цифри балансу попиту і пропозиції на ринку, а також попереднє бачення розмірів світового зернового трейдингу постійно коригуються.Але вже стає зрозумілим, що здебільшого аграрії в основних країнах — продуцентах зерна не дослухалися до оцінки USDA, яка була зроблена наприкінці минулого року щодо перегляду структури посівів на користь пшениці. Зміни у плани так і не були внесені, і фермери знову віддали перевагу кукурудзі. Саме кукурудзою була заміщена частина оранки, яка раніше використовувалася для вирощування сої у США.Таким чином, головними чинниками, які сформують загальну картину глобального ринку у 2019/2020 маркетинговому році, стануть доволі високий попит на пшеницю та проблеми зі збутом кукурудзи, що негативно відіб’ється на цінах на останню.

14


ФОТ

О: D

EPOS

ITPH

OTOS

224 223

218216

215

219

226

229 230228

226 226228

237

242Динаміка цін на українську пшеницю у портах Чорного моря, USD/т FOB

244

224

31 с

ерпн

я

5 ве

ресн

я

25 в

ерес

ня

10 в

ерес

ня

10 ж

овтн

я

28

груд

ня

14 в

ерес

ня

18 ж

овтн

я

25 с

ічня

19 л

исто

пада

15 б

ерез

ня

18 в

ерес

ня

1 ли

стоп

ада

12 л

юто

го

30 л

исто

пада

22 к

вітн

я

2 ж

овтн

я

12 г

рудн

я

230

225

220

245

250

215

240

235

218

Джерело: Agritel

210

ВИРІШАЛЬНА ПОЗИЦІЯНА ДУМКУ ПРОВІДНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, УКРАЇНА У НАСТУПНОМУ МАРКЕТИНГОВОМУ РОЦІ СТАНЕ ДИРИГЕНТОМ ГЛОБАЛЬНОГО РИНКУ ПШЕНИЦІ


Україна поряд з Аргентиною, Австралією, Канадою, ЄС, Росією, Казахстаном і Сполученими Штатами Америки входить до пулу найбільших світових експортерів зернових культур. Саме ця «велика вісімка» постачальників формує близько 40% всього світового трейдингу зерновою продукцією. Наразі особливу увагу аналітиків привертає запитання, яке місце посяде Україна у постачанні на глобальний ринок такої культури, як пшениця. Адже, за прогнозами, саме пшениця буде користуватися підвищеним попитом у головних імпортерів зерна.

ЗАГАЛЬНА ОЦІНКАЯк відзначили у Міжнародній раді по зерну, виробництво зерна в Україні

не стабілізується на досягнутому рівні — зростання виробництва зернових у 2018/2019 маркетинговому році зміниться

зниженням показників валового збору у новому сільськогосподарському сезоні.Так, за даними Міжнародної ради, у цьому маркетинговому році Україна зібрала 69,4 млн т зернових, що на 13,2% більше результатів попереднього, 2017/2018 сезону.А ось у наступному маркетинговому році, за розрахунками фахівців організації, варто очікувати спаду показника валового збору до 66,5 млн т.Звісно, падіння аж ніяк не можна назвати різким або значним — щодо поточного року


701

434

699

435

701

430

690

430

683

425

682

419

690

429

677

420

669

425

653

410

637

415

625

410

633

410

635

405

659

418

Динаміка цін на український ріпак і соняшникову олію у портах Чорного моря, USD/т FOB

667

415

663

397

31 с

ерпн

я

5 ве

ресн

я

25 в

ерес

ня

10 в

ерес

ня

10 ж

овтн

я

28 г

рудн

я

14 в

ерес

ня

18 ж

овтн

я

25 с

ічня

19 л

исто

пада

15 б

ерез

ня

18 в

ерес

ня

1 ли

стоп

ада

12 л

юто

го

30 л

исто

пада

22 к

вітн

я

2 ж

овтн

я

12 г

рудн

я

550

500

750

450

700

400

650

600

666

401

ріпак технічний

Соняшникова олія


350

воно становитиме лише 2,9%. І, врешті-решт, очікуваний врожай буде значно вищим за валовий збір 2017/2018 маркетингового року — 61,3 млн т.Та тут треба врахувати чинник внутрішнього споживання зерна — у цьому аграрному сезоні воно скоротилося у порівнянні з попереднім маркетинговим роком на 1 млн т і становило 21,3 млн т. Але вже у 2019/2020 маркетинговому році внутрішній попит на зерно буде зростати — до 21,7 млн т, що також матиме наслідки для формування експортної пропозиції.

ЕКСПОРТТому в експорті зерна з України наступного сезону будуть спостерігатися ті самі «американські гірки», що й у виробництві зернових.Нагадаємо, що у поточному маркетинговому році Україна здійснила справжній стрибок — за попередніми даними, український експорт зерна у 2018/2019 маркетинговому році сягне приблизно 48,4 млн т, що на 8 млн т, або на 20% більше, ніж у минулому

Частка України на глобальному зерновому ринку у 2019/2020 МР

знизиться до 11,9%

16


ФОТ

О: D

EPOS

ITPH

OTOS

5990

5660

6000

5630

5990

5620

5930

5560

5990

5660

6040

5690

5940

5710

6030

5640

5940

5810

6160

5750

5880

5500

6240

5830

6270

5960

6320

5950

6250

6150

Середні закупівельні ціни трейдерів на певні види сільськогосподарської продукції в Україні, грн/т EXW

6260

6100 5670

5540

31 с

ерпн

я

5 ве

ресн

я

25 в

ерес

ня

10 в

ерес

ня

10 ж

овтн

я

28 г

рудн

я

14 в

ерес

ня

18 ж

овтн

я

25 с

ічня

19 л

исто

пада

15 б

ерез

ня

18 в

ерес

ня

1 ли

стоп

ада

12 л

юто

го

30 л

исто

пада

22 к

вітн

я

2 ж

овтн

я

12 г

рудн

я

5000

4500

7000

4000

6500

3500

6000

5500 5170

4540пшениця 6-го кл.

пшениця 3-го кл.


сільськогосподарському сезоні. При цьому частка українського зерна у світовому трейдингу зерновою групою становить приблизно 13%.Цей прогноз виглядає цілком правильним, якщо врахувати, що на початок травня з українських портів було відвантажено 42,4 млн т зернових.Але вже у 2019/2020 маркетинговому році експорт просяде на 9,2% до 43,9 млн т, а частка України на світовому ринку зернових знизиться до 11,9%.

Негативну динаміку експортних продажів «забезпечить» насамперед різке падіння зовнішньої торгівлі кукурудзою.Хоча у прогнозах, які ми зараз чуємо, є і певні недоліки, які можна побачити, як кажуть, неозброєним оком. Поряд з розрахунками про зниження обсягів експортної торгівлі прогнозується суттєве збільшення кінцевих запасів зернових наприкінці 2019/2020 маркетингового року — до 4,2 млн т, або на 1 млн т (майже на чверть). Вочевидь збільшення кінцевих запасів буде тиснути на пропозицію — адже український

ринок зернових є експортоорієнтованим. Простіше кажучи, у країні немає достатньо внутрішнього споживача, який був би зацікавлений у створенні запасів. Яким чином це поєднується з цифрами зниження експорту, поки неможливо зрозуміти — для цього потрібна остаточна структура валового збору по культурах і цінах на них на глобальному ринку.

ПШЕНИЧНІ ПОЗИЦІЇЩо стосується ситуації на глобальному ринку пшениці, то зараз, за даними Міжнародної ради по зерну, Україна забезпечує приблизно 10% світового трейдингу цією культурою. І тут прогнози для України виглядають досить привабливими.Після просідання виробництва пшениці у 2018/2019 маркетинговому році до 25 млн т (у 2017/2018 сільськогосподарському році валовий збір був 27 млн т) майбутній аграрний сезон принесе відновлення обсягів виробництва. Так, прогнозується, що у 2019/2020 маркетинговому році валовий збір пшениці сягне 27,5 млн т.Внутрішнє споживання при цьому зросте з 9,1 млн т у поточному році до 9,8 млн т у сезоні–2019/2020

Зараз Україна забезпечує приблизно 10% світового

трейдингу пшениці



(щоправда, це трохи нижче споживання у 2017/2018 маркетинговому році — 10,3 млн т).Схожу динаміку продемонструє й український експорт пшениці. Цього року, нагадаємо, експорт пшениці з України знизився на 1,2 млн т у порівнянні з попереднім маркетинговим роком — до 16,5 млн т. За даними Міністерства аграрної політики і продовольства України, на кінець квітня вже було відвантажено 14,3 млн т пшениці.У майбутньому ж сільськогосподарському році очікується його відновлення — приблизно до 17–17,5 млн т. Також відбудеться і відновлення кінцевих запасів цієї культури — до 1,8 млн т. Нагадаємо, що у цьому маркетинговому році кінцеві запаси зменшилися на 0,6 млн т у порівнянні з попереднім 2017/2018 сезоном — до 1 млн т.У цілому прогноз USDA щодо української пшениці не суперечить оцінкам Міжнародної ради по зерну. У американському держдепартаменті сільського господарства поки що не прогнозують ситуацію у 2019/2020 маркетинговому році, але зазначають, що загальне падіння виробництва пшениці в Україні цього року становило майже 2 млн т — валовий збір зменшився з 26,98 млн т (2017/2018 маркетинговий рік) до 25,06 млн т цього року.

Внутрішнє споживання знизилося більш ніж на 1 млн т — з 9,8 млн т до 8,7 млн т, а експорт просів із 17,8 млн т до 16,5 млн т. При цьому, на думку американських аналітиків, кінцеві запаси залишилися практично без змін — у минулому сезоні вони були на рівні 1,24 млн т, а у 2018/2019 маркетинговому році — 1,16 млн т.А ось у черговому звіті FAO ситуації на зерновому ринку України не було приділено багато уваги — є лише попередній прогноз щодо ринку пшениці.У Продовольчій і сільськогосподарській організації ООН вважають, що зараз у країнах Європи склалися досить сприятливі погодні умови для фермерів (у вигляді рясних

дощів, які випали навесні цього року під час польової кампанії).Як зазначають у FAO, окрім сприятливих умов в Україні очікується також і збільшення площ посівів пшениці, та підкреслюють, що саме обсяг виробництва українського зерна пшениці стане вирішальним — а саме одним з факторів, що призведуть до загального збільшення світового виробництва цієї культури у світі.У цілому така оцінка збігається із загальним висновком Міжнародної ради по зерну про те, що валовий збір пшениці в Україні у 2019/2020 маркетинговому році перевищить показники двох попередніх сільськогосподарських сезонів.

6350

4850

6330

4830

6420

4750

6290

4770

6310

4760

6400

4660

6360

4670

6410

4580

6500

4540

6530

4100

6430

4120

6580

4360

6560

4430

6540

4360

6450

4670

Середні закупівельні ціни трейдерів на певні види сільськогосподарської продукції в Україні, грн/т EXW

6310

4580

5130

4300

31 с

ерпн

я

5 ве

ресн

я

25 в

ерес

ня

10 в

ерес

ня

10 ж

овтн

я

28 г

рудн

я

14 в

ерес

ня

18 ж

овтн

я

25 с

ічня

19 л

исто

пада

15 б

ерез

ня

18 в

ерес

ня

1 ли

стоп

ада

12 л

юто

го

30 л

исто

пада

22 к

вітн

я

2 ж

овтн

я

12 г

рудн

я

5000

4500

7000

4000

6500

3500

6000

5500

4570

4330

кукурудза

ячмінь фуражний


Динаміка прогнозу виробництва та експорту пшениці з України у 2018/2019 МР, млн т

Трав

ень

Лю

тий

Вере

сень

Лип

ень

Квіте

нь

Лис

топа

д

Черв

ень

Бере

зень

Жов

тень

Сер

пень

Груд

ень

1614

24

12

28

22

10

26

2018

26,5

17

26,5

17

26,5

16,5

25,5

16,5

25,5

16,5

25,5

16,5

25

16,5

25

16,5

25

16,5

25

16,5

25,06

16,5

екСпортваловий збір

18


МАЇСОВІ ІНТЕРЕСИЩО ОЧІКУЄ ЦІНИ НА УКРАЇНСЬКУ КУКУРУДЗУ У СЕЗОНІ, ЩО РОЗПОЧАВСЯ?


Станом на кінець квітня Україна відвантажила на зовнішні ринки майже 24 млн т кукурудзи проти 14,4 млн т за той самий період 2017/2018 МР. Здається, що минулорічний рекордний врожай держава все ж таки продала. Тож основні запитання, на які зараз шукають відповідь аграрії, трейдери, стосуються майбутнього сезону. Скільки посіємо кукурудзи? Скільки зберемо? Кому продамо і за скільки? Адже на глобальному ринку кукурудзи у 2019/2020 МР світові та українські аналітики пророкують жорстку турбулентність.

ВИРОБНИЦТВОУ своєму свіжому огляді Департамент сільського господарства США (United States Department of Agriculture — USDA) пише картину світового ринку фуражного зерна, як кажуть, широкими мазками. На ній перспективи цієї продукції у квітні 2019-го та до самого кінця цього сільгоспроку видаються досить оптимістичними. Це і великі обсяги виробництва, і збільшення обсягів торгівлі, ще більше використання

та дещо вищі запаси, ніж вважалося у березні.США, найбільший виробник кукурудзи у світі, у поточному сільгоспсезоні порівняно з минулим маркетинговим роком дещо знизили показники — з 371 млн т до 366 млн т. Але очікується, що у наступному маркетинговому році виробництво повернеться до обсягів 2017/2018 МР.Підвищується виробництво кукурудзи у Бразилії. Після провалу минулого

сільгоспсезону, який нещодавно завершився (маркетинговий рік там триває з лютого по березень), очікується, що у 2019/2020 МР країна виробить 96 млн т цієї культури. Очікування відображають і дуже гарний прогноз жнив другого врожаю. Зазначимо, що з пропозицією кукурудзи цього врожаю Бразилія вийде на світовий ринок вже у червні-липні. Щодо результату минулого сезону, який USDA оцінює у 82 млн т, це дає колосальний стрибок у 17%. До речі, цікаво порівняти розрахунки USDA з новими даними консалтингової агенції AgRural, що розташована саме у Бразилії. Місцеві аналітики кажуть, що, після того як аграрії зберуть другий врожай, виробництво кукурудзи в цій південноамериканській країні буде найвищим за всю історію. За підрахунками AgRural, загальний обсяг, Ф

ОТО:

DEP

OSIT

PHOT

OS



20


ймовірно, сягне рекордних 99,2 млн т (на 3,2 млн т більше, ніж побачив USDA). Різке зростання (порівняно з попереднім сезоном) буде ще більш вражаючим, адже бразильці стверджують, що у 2018/2019 МР виробництво знизилося аж до 80,7 млн т через посуху. Але показник у 99,2 млн т, що очікується зараз, все ж значно менший, ніж первинна перспектива врожаю, яку в Бразилії оцінювали у 121,4 млн т! Через спеку та посуху у грудні та січні цей прогноз не справдився. Зазначимо, що найбільший обсяг кукурудзи у Бразилії, за даними AgRural, зібрали у 2017/2018 МР: він становив 97,8 млн т.У Аргентині, ще одній «законодавиці мод» на світовому ринку кукурудзи, показники виробництва теж йдуть на рекордне підвищення. USDA попереджає, що після провалу минулого сезону аргентинці здолають

та перевершать порівняно високий показник 2017/2018 МР (триває з лютого по березень). Тоді обсяг виробництва кукурудзи становив 41 млн т. Через несприятливі погодні умови у 2018/2019 сільгоспсезоні показники скотилися до 32 млн т. Але це досить болісне падіння змінилося очікуванням рекордного врожаю в поточному сезоні — до 47 млн т, або майже на 47% (!) вище за підсумки минулого сезону (доступний на світовому ринку з цієї весни).Зазначимо, що США, Бразилія та Аргентина є найбільшими світовими виробниками кукурудзи. Але українські аграрії дихають їм у спину.

До речі, Україна демонструє динаміку, дуже схожу на південноамериканську. Минулий маркетинговий рік ми завершили з показником 24,12 млн т, що був приблизно на 3 млн т меншим за попередній результат. Але в поточному році ми перевершуємо самі себе, вирвавшись вперед з рекордним обсягом виробництва кукурудзи у 35,81 млн т. Це майже на 50% більше, ніж торік! За даними Української зернової асоціації (УЗА), таке зростання пов’язане зі сприятливими погодними умовами та достатньою кількістю вологи в період росту кукурудзи. Врожайність даної культури, яка зазвичай дорівнювала 6 т з 1 га, цього року сягнула майже 8 т з 1 га. Фермери кажуть, що завдячують саме погоді — модернізація виробництва дала у цьому стрибку, може, лише близько 10%.І зараз ми всі станемо свідками того, як велика пропозиція кукурудзи Північної та Південної Америки поряд з рекордним потенціалом України позбавляють світову торгівлю передбачуваності, а ціни на кукурудзу — будь-яких стимулів до зростання.

ТОРГІВЛЯ ТА ЦІНИОтже, за прогнозами Міжнародної ради по зерну (International Grains Council — IGC), виробництво кукурудзи в Південній Америці буде рости і пропозиція культури з боку Бразилії та Аргентини на світовому ринку сягне рекордних позначок. Ці дві країни у 2019/2020 маркетинговому році, починаючи з цього літа, сумарно можуть запропонувати світу майже 60 млн т кукурудзи. До речі, згідно з прогнозом, наступної весни — для бразильців та аргентинців це буде

30

24

30

24

30

24

31

24,5

31

25

31

25

33,5

27

35

28

35,5

28,5

35,5

29

Динаміка прогнозу виробництва та експорту кукурудзи з України у 2018/2019 МР, млн т

Трав

ень

Черв

ень

Жов

тень

Лип

ень

Груд

ень

Сер

пень

Лю

тий

Вере

сень

Бере

зень

Лис

топа

д20

40

35

30

25

екСпорт

валовий збір

Квіте

нь

35,81

29,5

Джерело: USDA, WASDE ФОТ

О: D

EPOS

ITPH

OTOS

Рекордна пропозиція кукурудзи позбавляє торгівлю

передбачуваності



182

2020/2021 сільськогосподарські роки — вони дадуть на світовий ринок приблизно стільки само. Для порівняння: за інформацією IGC, глобальна торгівля кукурудзою у сезоні–2019/2020 становитиме 160 млн т.Постає питання щодо обсягів, які запропонують світу українські рослинники у прийдешньому сільгоспроці. Як очікують у консалтинговому агентстві ААА з посиланням на звіти USDA та лондонської агенції AgriCensus, виробництво кукурудзи в Україні впаде на 20% до 28,3 млн т. На думку аналітиків, це призведе до зниження експорту кукурудзи на 26%.Голова Союзу українського селянства Іван Томич, з огляду на ситуацію у господарствах, цей прогноз підтверджує. «Слід очікувати більш низький урожай кукурудзи, ніж минулого року», — зауважує він.

Але аналітик «УкрАгроКонсалт» Єлизавета Малишко менш категорична — вона зауважила, що головна інтрига українського ринку полягатиме у результатах сівби пізніх ярових та співвідношенні посівних площ соняшника і кукурудзи. Може статися і так, що посівні площі кукурудзи залишаться на рівні минулого року. Крім того, врожайність буде значною мірою залежати від кількості опадів у травні. Якщо вони будуть більшими, ніж зазвичай, то і врожайність матимемо вищу за звичну.Поки що, за даними Мінагропроду, аграрії засіяли кукурудзою на зерно 2,7 млн га, або 58% до прогнозу. Але ці дані поки що свідчать лише про те, що сівба продовжується.Загалом прогнози про скорочення площі під кукурудзою базуються на негативній для українських аграріїв динаміці цін на кукурудзу.

Неприємності почалися з осені минулого року. У жовтні експортні ціни впали до мінімумів за останні 13 місяців та впритул наблизилися до позначки у $160 за 1 т. Узимку традиційно спостерігалося деяке цінове пожвавлення (на піку до трохи більше $180/т.) А вже до початку березня, як кажуть у ААА, посилаючись на Platts та інші джерела, кукурудза з України просіла до $170/т (FOB порти Чорного моря) за слабкої зацікавленості з боку покупців.Як вже зазначалося вище, у поточному сезоні Україна зібрала рекордний урожай понад 35 млн т. У ньому і проблема, резюмують в ААА. Кукурудза із США та Бразилії домінує на ринку з жовтня по грудень. А навесні на ринок виходить Аргентина зі своїм гігантським урожаєм (за різними оцінками, 46–48 млн т).

180174

174171

168 168 168 167163

31 с

ерпн

я

5 ве

ресн

я

25 в

ерес

ня

12 г

рудн

я

10 в

ерес

ня

10 ж

овтн

я

25 с

ічня

14 в

ерес

ня

18 ж

овтн

я

12 л

юто

го

18 в

ерес

ня

30 л

исто

пада

1 ли

стоп

ада

15 б

ерез

ня

2 ж

овтн

я

28

груд

ня

19 л

исто

пада

22 к

вітн

я

166

168 167

172 181

179

171

170

Динаміка цін на українську кукурудзу у портах Чорного моря, USD/т FOB


200

150

983

136

1087

138

1047

152

1064

156

1074

157

1074

158

1073

159

1076

160

1118

162

1126

160

Світове виробництво та експорт кукурудзи за маркетинговими роками, млн т

2015

/201

6

2016

/201

7

2018

/201

9 (л

исто

падо

вий

прог

ноз)

2017

/201

8

2018

/201

9 (с

ічне

вий

прог

ноз)

2018

/201

9 (в

ерес

неви

й пр

огно

з)

2018

/201

9 (о

стат

очні

дан

і)

2018

/201

9 (ж

овтн

евий

про

гноз

)

2019

/202

0 (п

рогн

оз)

2018

/201

9 (гр

удне

вий

прог

ноз)

400

200

1200

0

1000

800

600

екСпорт

виробництво

Джерело: IGC

22


Ці фактори дуже звужують вікно можливостей для української кукурудзи між січнем і початком березня. Хто з українських аграріїв не встиг продати зерно, той вже втратив від $10–20 на тонні — експортери змушені знижувати ціни для утримання конкурентного рівня. До речі, деякі аналітики також пов’язують зимове зростання цін з можливістю використовувати безмитні квоти на ввезення зернових в ЄС. Як правило, ця квота використовується дуже швидко, десь протягом трьох місяців, що збігається з динамікою цін, яку ми спостерігаємо. На жаль, скоріш за все, до кінця сільськогосподарського року підвищення цін на кукурудзу очікувати не варто. Однак існує фактор, який може дещо додати бичачих настроїв на ринок кукурудзи — це затримка посівної та часткова втрата запасів цієї культури у США через повені.І окремо треба зазначити фактор торгової війни між США та Китаєм, яка майже повністю перекроїла звичні зв’язки.

КИТАЙСЬКИЙ ФАКТОРНагадаємо, що цей економічний конфлікт загострився минулого року та вилився у взаємний обмін підвищеними митами. Новий виток протистояння ми маємо просто зараз — прогнози експертів щодо чергового раунду торгових переговорів США з Китаєм песимістичні.Це буде означати, що Китай зупинить імпорт соєвих бобів із США, крім незначної кількості. У прагненні уникнути впливу торгової війни на власну фінансову стабільність фермери віддаватимуть «соєві» посівні під кукурудзу (головна сировина для дуже популярного у Штатах етанолу). Що, власне, й відбувається починаючи з минулого року.В ААА з посиланням на S&P Global Platts підкреслюють, що навіть деякі досить великі експортери української кукурудзи не встигли скорегувати свої експортні програми та врахувати зміни у відносинах між США та Китаєм. У результаті українська кукурудза восени вступила в неочіковано жорстку конкуренцію з американським зерном. Наприклад, Єгипет, традиційний покупець української кукурудзи, активно поглинав дешеві надлишки зерна із США. Це, повторимося, призвело до рекордного падіння експортних цін на нашу продукцію.Зазначимо, що, якщо торговельну угоду між Китаєм та США все ж таки буде досягнуто, американці експортують до Китаю до 4,3 млн т кукурудзи за рік. Якщо не буде досягнуто жодної угоди, то це відкриє для України нові можливості для подальшого збільшення своєї частки ринку у Піднебесній. Україна є одним з найбільших постачальників кукурудзи для Китаю з 2015 року і має можливість ще збільшити свою частку у китайському імпорті кукурудзи, який оцінюють у 4,5 млн т.До речі, у новій програмі розвитку китайського сільського господарства на 10 років China Agricultural Outlook 2019–2028, що було оприлюднено наприкінці квітня, йдеться, що у наступному десятиріччі Китай планує збільшити імпорт кукурудзи

у зв’язку зі скороченням запасів. Однак країна не змінить свою політику щодо квот і тарифів і не збільшить імпорт цієї культури із США. Для України це звучить оптимістично, тому й не дивно, що українські експортери вже перебувають у Китаї та ведуть відповідні перемовини з китайськими партнерами.Ще один, після Китаю, ємний ринок для української кукурудзи — країни ЄС. Так, імпорт цих зернових з України до Євросоюзу в 2018/2019 МР виріс на 94% у порівнянні з попереднім сезоном. Усього з початку поточного маркетингового року по середину квітня, за повідомленням EU Crops Market Observatory, Україна поставила до Євросоюзу 12,03 млн т кукурудзи. Частка України в загальному обсязі імпорту кукурудзи до ЄС становила 62%.Слід зазначити, що попит на кукурудзу в ЄС значною мірою сформував ринок етанолу. Загалом, понад 95% всього виробленого у світі біоетанолу виробляється з крохмалю, для якого кукурудза є найбільш популярним сировиною. Відповідно, 15% всієї кукурудзи, виробленої в глобальному масштабі, використовується для виробництва біопалива.Згідно з прогнозами, у наступні роки попит на біоетанол буде швидко рости. Отже, це матиме значний вплив на споживання і надасть поштовх глобальному попиту на кукурудзу, що конче необхідний для зростання світових цін на цю культуру.Також, за інсайдерською інформацією ААА, Індія вже уклала контракт на імпорт близько 100 000 т кукурудзи з України. І трейдери кажуть, що це не остання партія. Всього імпорт кукурудзи в Індію в 2019 році може становити не менше 1,5 млн т.Крім того, вітчизняні трейдери шукатимуть покупців для своєї кукурудзи ще й у Центральній Африці, де згідно з прогнозами світових аналітичних центрів очікується зростання попиту на зернові.

2019/2020 (прогноз)

2018/2019 (прогноз)

2017/2018 (факт)

2019/2020 (прогноз)

2018/2019 (прогноз)

2017/2018 (факт)

2019/2020 (прогноз)

2018/2019 (прогноз)

2017/2018 (факт)

152,4

61,9

18

161,3

60

27

160,2

59

22

Прогноз глобального трейдингу кукурудзи за маркетинговими роками, млн т

Прогноз експорту кукурудзи із США за маркетинговими роками, млн т

Прогноз експорту кукурудзи з України за маркетинговими роками, млн т

Джерело: IGC

Джерело: IGC

23,5 23

30 29

28 30

Прогноз експорту кукурудзи з країн Латинської Америки за маркетинговими роками, млн т

2020/2021 (прогноз)

2019/2020 (прогноз)

2018/2019 (попередні дані)

2020/2021 (прогноз)

2019/2020 (прогноз)

2018/2019 (попередні дані)

АРГЕНТИНА БРАЗИЛІЯ

24

ГЛОБАЛЬНИЙ РИНОК | КОН’ЮНКТУРА

ФОТ

О: Н

АДАН

О ПР

ЕС-С

ЛУЖ

БОЮ

КОМ

ПАНІ

Ї; DE

POSI

TPHO

TOS

Ф’ЮЧЕРС Ф’ЮЧЕРС Ф’ЮЧЕРС

CME ExChangE (чиказька торгова палата)*

ПШЕНИЦЯ SRW


КУКУРУДЗА


СОЯ

*Станом на 15 квітня 2019 року.

травень-19 травень-19 травень-19-1 -4,1 -3,9168,8 142,8 330,2

грудень-19 грудень-19 вереСень-19-1 -2 -4179,4 153,8 338,9

липень-19 липень-19 липень-19-1,8 -4,2 -3,9170,2 146,3 335,3

березень-20 березень-20 лиСтопад-200 -1 -4,2185,3 159,2 342,1

вереСень-19 вереСень-19 Серпень-19-2 -3,6 -4173,2 149,4 337,3

Котирування, USD/т



Дельта за місяць, USD/т



МАСНИМИ ПАЛЬЦЯМИНЕДОЛУГЕ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕДУРИ ПОВЕРНЕННЯ ЕКСПОРТНОГО ПДВ НА ТЛІ ВКРАЙ НЕСПРИЯТЛИВОЇ ЗОВНІШНЬОЇ КОН’ЮНКТУРИ І ВТРАТИ КЛЮЧОВИХ ПОКУПЦІВ ПРИЗВЕЛИ ДО ОБВАЛУ НА УКРАЇНСЬКОМУ РИНКУ СОЄВИХ БОБІВПоточний сезон без перебільшення ввійде в історію українського ринку сої як один з найскладніших за весь час вирощування цієї культури. Зміни у процедурі повернення ПДВ при експорті олійної, спрямовані на переорієнтацію українського ринку в бік збільшення внутрішньої переробки, які збіглися з рекордним виробництвом як всередині країни, так і у світі, а також торговельною війною між США та Китаєм, призвели до суттєвого падіння цін, відновлення яких залишається справою не близького часу. На глобальному ринку склалася суперечлива ситуація. З одного боку, залишається надлишкова пропозиція культури з боку США. З іншого — ненасичений внаслідок торговельної війни ринок найбільшого світового імпортера (Китаю) остаточно дестабілізує ситуацію.

НЕ ТАК СТАЛОСЯ, ЯК ГАДАЛОСЯТе, що у 2018/2019 маркетинговому році український ринок сої очікують зміни, стало зрозуміло ще до початку сезону. Нагадаємо, майже рік тому Верховна Рада України прийняла законопроект № 7403-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо

деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» (Закон України 2440-VIII від 22.05.2018 року). Більш відомий цей документ як закон про «соєві поправки», згідно з яким з 1 вересня 2018 року отримувати відшкодування ПДВ при

експорті олійних культур змогли лише ті експортери, які є їх безпосередніми виробниками.З економічної точки зору подібний крок виглядає цілком виправданим, оскільки подібні зміни в законодавстві мали сприяти збільшенню внутрішньої переробки, а отже, зростанню експорту продукції з більшою доданою вартістю (соєвих шроту та олії). І, відповідно, збільшенню валютних надходжень до країни. Позитивний досвід обмежень експорту сировини також вже є — саме після введення експортних мит на насіння соняшника Україна почала поступове зростання до постачальника соняшникової олії номер один у світі.Однак на практиці все виявилося не так, як на папері. Процес переорієнтації ринку

ВІКТОРІЯ БЛАЖКО, конСультант компанії agritEL intErnationaL


Ф’ЮЧЕРС Ф’ЮЧЕРС Ф’ЮЧЕРС

EuronExt*

КУКУРУДЗА

EuronExt*

ПРОДОВОЛЬЧА ПШЕНИЦЯ

EuronExt*

РІПАК

*Станом на 15 квітня 2019 року.

травень-19 червень-19 травень-19-4 -0,3 5,8166,6 189 361,3

березень-20 Січень-20 лютий-200 0,8 4173 184,3 370,3

вереСень-19 Серпень-19 Серпень-19-3 0 6,5171 177 363,8

травень-20 березень-20 травень-20-0,8 1 4,3174,3 186,3 370,3

грудень-19 лиСтопад-19 лиСтопад -190,3 0 4,3170,5 180,3 367,3

Котирування, EUR/т



Дельта за місяць, EUR/т



сої на внутрішнє споживання — справа не така проста, як може здатися на перший погляд.З одного боку, вже існуючі потужності для переробки, суттєве збільшення яких спостерігається в Україні протягом останніх років (за оцінками експертів, вони вже сягнули 5,5 млн т на рік), цілком дозволяють переробити весь врожай бобів.З іншого боку — самої наявності потужностей замало, оскільки ще потрібно всю отриману продукцію (соєві шрот та олію) реалізувати.Оскільки можливості зростання внутрішнього споживання виглядають доволі обмеженими (споживання соєвого шроту в Україні, як правило, не перевищує 500 000 т, а споживання олії останніми роками взагалі показує тенденцію до зниження), залишається постачати цю продукцію на світовий ринок. Однак, з огляду на те, що активно нарощувати експорт продукції соєвого комплексу Україна почала лише останні кілька сезонів, для зміцнення позицій на вже існуючих ринках, пошуку нових покупців та виходу на нові експортні ринки трейдерам потрібен не один рік.Якщо знову вдаватися до аналогії з ринком соняшника, то треба зазначити, що активно будівництво нових заводів з переробки насіння почалося вже після введення мита, а ситуація на зовнішніх ринках була сприятливою — адже в України у світі не так багато «соняшникових» конкурентів.

ДУЖЕ ПОВІЛЬНА ПЕРЕРОБКАВиявилося, що швидко наростити обсяги експорту і, відповідно, переробки сої

Україні доволі проблематично, особливо в умовах складної кон’юнктури світового ринку, яка спостерігається в сезоні 2018/2019 маркетингового року.Протягом вересня-лютого 2018/2019 маркетингового сезону переробка соєвих бобів у країні становила близько 600 000 т, що лише на 12% більше, аніж за аналогічний період 2017/2018 маркетингового року.У той же час експорт сої з країни за аналогічний період впав на 67% — до 1,2 млн т проти 2 млн т у сезоні–2017/2018. Чисте падіння реалізації соєвих бобів (експорт + переробка) в поточному сезоні на початок березня

становило 27%. І це на тлі рекордного врожаю в майже 4,5 млн т, які 2018 року зібрали українські фермери завдяки високій врожайності олійної, навіть попри зниження посівних площ.У результаті зміни в податковому законодавстві перш за все боляче вдарили по малих та середніх фермерах, які не можуть самостійно експортувати свою продукцію та були позбавлені можливості отримувати бюджетне відшкодування

Швидко наростити обсяги переробки сої Україні виявилося

доволі проблематично

26

ГЛОБАЛЬНИЙ РИНОК | КОН’ЮНКТУРА

Ціни на деякі види агропродукції на фізичному ринку, Україна*

БАЗИС ПОСТАВКИ ПШЕНИЦЯ, 11,5% КУКУРУДЗА ЯЧМІНЬ РІПАК СОНЯШНИК СОЯ

FOB, USD/т 221 175 198 405 355 330

CPT, USD/т 203 162 176 382 10 575** 319

EXW, Центральний регіон, грн/т

5700 4475 4830 10 800 10 250 8770

*Станом на 15 квітня 2019 року. **Ціна у гривнях.

ПДВ. Це призвело до значного зростання обсягів продажів сої за готівку, що в свою чергу викликало суттєве зниження цін на внутрішньому ринку. Так, у першій декаді квітня середня ціна на сою на умовах EXW Центральний регіон становила 8770 гривень за 1 т (–1930 гривень за тонну з початку сезону). На експортному ринку ситуація не краща: з вересня 2018 року по квітень 2019 року середня вартість бобів на базисі CPT-порт впала з $345 до $319 за 1 т.

ТИСК СВІТОВОЇ ПРОПОЗИЦІЇІншою причиною обвалу українського ринку сої в поточному сезоні стала важка ситуація на світовому ринку, яка призвела до падіння обсягів експорту бобів з України. Так, результатом торговельної війни, розв’язаної Сполученими Штатами проти Китаю ще навесні минулого року, стало припинення закупівлі американської сої китайськими компаніями. Як наслідок ціни на неї сильно впали, і США, що до того ж в поточному сезоні зібрали рекордний врожай культури (123,7 млн т), втративши ключовий ринок збуту, почали агресивно збільшувати експорт сої до інших країн.Серед останніх виявилися і традиційні покупці українських бобів, такі як Єгипет та Нідерланди, які в поточному сезоні майже повністю відмовилися від закупівель

сої з України на користь більш дешевої американської.Так, частка Єгипту в загальній структурі українського експорту у вересні-лютому 2018/2019 маркетингового року впала до 2% з 11% за результатами 2017/2018 маркетингового року, Нідерландів — до 0% (тоді як у минулому сезоні ця цифра становила 8%). Окрім того, через побоювання санкцій з боку США припинилися відвантаження української сої до Ірану, на долю якого в минулому сезоні припадало 13% загального експорту.Щоправда, «на допомогу» Україні прийшли сусіди, а саме Туреччина та Білорусь, що вдвічі збільшили обсяги імпорту соєвих бобів порівняно з 2017/2018 маркетинговим роком (з 28% до 54% та з 10% до 20% відповідно). Проте цього виявилося замало для того, щоб компенсувати падіння експорту до інших країн.

ЕКСПОРТ ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБКИЩо стосується експорту продукції переробки сої, то у вересні-лютому 2018/2019 маркетингового року він, навпаки, збільшився в порівнянні з аналогічним періодом 2017/2018 сільськогосподарського сезону. Наприклад, експорт соєвого шроту зріс на 72% — до 297 500 т, а соєвої олії — на 39% (до 117 500 т).Однак Україні потрібні більш агресивні темпи експорту продукції соєвого комплексу, щоб забезпечити суттєве зростання обсягів внутрішньої переробки сої. І в цьому контексті наша країна також стикається з проблемою зовнішнього попиту.77% закупівель українського соєвого шроту (основного продукту переробки сої) здійснюють наші сусіди — Білорусь, Польща, Угорщина та Туреччина. Однак потенціал подальшого нарощування споживання

цього продукту у вищезазначених країнах обмежений.Тому Україні потрібно збільшувати свою присутність на інших ринках, передусім у країнах ЄС, де наші експортери знову ж таки стикаються з потужною конкуренцією з боку США та Південної Америки. Чи не єдиною конкурентною перевагою української продукції продовжує залишатися більш низька вартість логістики, однак важкий баланс сої в США та перспективи рекордного врожаю в Аргентині та Бразилії, на тлі девальвації місцевих валют, забезпечують привабливий рівень цін на соєву продукцію з іншого боку Атлантики.

У СУХОМУ ЗАЛИШКУУ підсумку суттєве падіння експорту української сої на тлі недостатнього зростання внутрішньої переробки призводить до збереження значного обсягу пропозиції в другій половині маркетингової кампанії.За даними Держстату України, запаси соєвих бобів на підприємствах, що займаються зберіганням та переробкою, на 1 березня 2019 року сягали рекордних 741 000 т (+48% відносно рівня на початок березня 2018 року).Ще близько 2 млн т сої були на підприємствах-виробниках. Подібна ситуація тисне на внутрішні ціни, які перебувають на мінімумах з 2016 року. Перспектива зростання цін значною мірою залежить від нарощування обсягів переробки та експорту продукції соєвого комплексу. Однак проти цього виступає важка фундаментальна картина світового ринку, яка, найімовірніше, буде актуальною і в наступному сезоні.Тому є вірогідність того, що в наступну кампанію Україна ввійде з великими запасами сої, що значно знижує шанси на швидке відновлення цін.

ЗНАЧНІ ЗАПАСИ СОЇ У ПЕРЕРОБНИКІВ І АГРАРІЇВ ТИСНУТЬ НА ВНУТРІШНІ ЦІНИ ТА ЗАВАЖАЮТЬ ЇХ ВІДНОВЛЕННЮ

«RHENUS REVIVAL» СЬОГОДНІ ЦЕ:• №1 в агрохімічній логістиці• Повний комплекс логістичних послуг• Власний склад класу «А»• Склади для зберігання пестицидів та насіння• Сертифікація ISO 9001:2015• Сертифікація HACCP

МИТНО-БРОКЕРСЬКІ ПОСЛУГИ:• Два власних митних склади

• Оформлення імпортних/експортних вантажів

• Оформлення транзиту, реекспорт

• Оформлення комплектних об’єктів

• Консультація щодо складних об’єктів митного оформлення

МИ ОПЕРУЄМО СКЛАДАМИ В: • Обухові (22 000 м2)

• Стоянці (10 000 м2) з температурним режимом +4 °С і +16 °С (+/-2)

• Сертифікація BS OHSAS 18001:2007• Учасник ЄБА• Учасник АНК• Команда висококваліфікованих спеціалістів• Постійний розвиток і вдосконалення• Позитивні відгуки клієнтів

ТРАНСПОРТНІ МІЖНАРОДНІ ПОСЛУГИ:• Імпорт/ЕкспортАвтомобільні перевезення: - FTL по всьому світу - LTL (збірний вантаж) EU — UA - Консолідація європейських вантажів на CROSS DOCK платформах у Франкфурті та Вільнюсі• Авіафрахт• Морський фрахт• Організація доставок «від дверей до дверей»• Транспортне страхування• Оформлення транспортних і супроводжувальних документів

ЕКСПЕДУВАННЯ ВЕЛИКОГАБАРИТНИХ І ВЕЛИКОВАГОВИХ ВАНТАЖІВ:• Транспортування: низькорамними причепами і внутрішніми баржами, каботажними суднами, глибокими морськими суднами, авіатранспортом

• Морська і портова обробка всередині країни

• У Європі: на власних національних або міжнародних терміналах

• Пакування у порту або безпосередньо на заводі виробника

• Обробка і перевезення за кордоном у межах нашої власної філіальної мережі або з нашими місцевими агентами

• Транспортування виконується виключно під керівництвом спеціалізованих департаментів

«RHENUS REVIVAL» СЬОГОДНІ ЦЕ:• №1 в агрохімічній логістиці• Повний комплекс логістичних послуг• Власний склад класу «А»• Склади для зберігання пестицидів та насіння• Сертифікація ISO 9001:2015• Сертифікація HACCP

МИТНО-БРОКЕРСЬКІ ПОСЛУГИ:• Два власних митних склади

• Оформлення імпортних/експортних вантажів

• Оформлення транзиту, реекспорт

• Оформлення комплектних об’єктів

• Консультація щодо складних об’єктів митного оформлення

МИ ОПЕРУЄМО СКЛАДАМИ В: • Обухові (22 000 м2)

• Стоянці (10 000 м2) з температурним режимом +4 °С і +16 °С (+/-2)

• Сертифікація BS OHSAS 18001:2007• Учасник ЄБА• Учасник АНК• Команда висококваліфікованих спеціалістів• Постійний розвиток і вдосконалення• Позитивні відгуки клієнтів

ТРАНСПОРТНІ МІЖНАРОДНІ ПОСЛУГИ:• Імпорт/ЕкспортАвтомобільні перевезення: - FTL по всьому світу - LTL (збірний вантаж) EU — UA - Консолідація європейських вантажів на CROSS DOCK платформах у Франкфурті та Вільнюсі• Авіафрахт• Морський фрахт• Організація доставок «від дверей до дверей»• Транспортне страхування• Оформлення транспортних і супроводжувальних документів

ЕКСПЕДУВАННЯ ВЕЛИКОГАБАРИТНИХ І ВЕЛИКОВАГОВИХ ВАНТАЖІВ:• Транспортування: низькорамними причепами і внутрішніми баржами, каботажними суднами, глибокими морськими суднами, авіатранспортом

• Морська і портова обробка всередині країни

• У Європі: на власних національних або міжнародних терміналах

• Пакування у порту або безпосередньо на заводі виробника

• Обробка і перевезення за кордоном у межах нашої власної філіальної мережі або з нашими місцевими агентами

• Транспортування виконується виключно під керівництвом спеціалізованих департаментів

Станіслав Котенко, генеральний директор групи

аграрних компаній «Олстас-Льон»

30

ІСТОРІЯ УСПІХУ | «ОЛСТАС-ЛЬОН»

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

НВСЕ БУДЕ ДОБРЕЧОМУ ЗАСНОВНИК ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ГРУПИ АГРАРНИХ КОМПАНІЙ «ОЛСТАС-ЛЬОН» ВПЕВНЕНО ДИВИТЬСЯ У ЗАВТРАШНІЙ ДЕНЬ СВОГО БІЗНЕСУ

ТЕКСТ: МИХАЙЛО ДИКАЛЕНКО

ГРУПА ПОЧИНАЛА АГРАРНИЙ БІЗНЕС З ВИРОЩУВАННЯ ЛЬОНУ НА ПЛОЩІ ДО 200 ГА. ЗАРАЗ У «ОЛСТАС» 8500 ГА ОРНОЇ ЗЕМЛІ, ДЕ ВИРОЩУЮТЬ ПШЕНИЦЮ, КУКУРУДЗУ, РІПАК


Група аграрних компаній «Олстас-Льон» пройшла досить цікаву еволюцію від звичайного ТОВ з гуртової та роздрібної торгівлі продовольством і нафтопродуктами до інноваційного сільськогосподарського підприємства. На відміну від більшості вихідців з буремних дев’яностих, у «Олстас» навчилися будь-який негаразд перетворювати на стимул для розвитку і перемогу. У Менському районі Чернігівської області, де розташовані угіддя компанії, вона стала зразком і прикладом для наслідування для інших фермерських господарств із застосування новітніх агрохімічних препаратів, впровадження інноваційних технологій і, врешті-решт, отримання гарних врожаїв. На площі у 8500 га «Олстас-Льон» культивує пшеницю, кукурудзу, сою, ріпак. А ось льону, як логічно було б очікувати від підприємства з такою назвою, в активі компанії немає. Точніше — вже немає. Про те, як це сталося і, звичайно, про багато іншого Landlord вів бесіду з генеральним директором групи «Олстас-Льон» Станіславом Котенком.

ЛЬОН, ЯКОГО НЕМАЄСаме з історії трохи нелогічної назви групи аграрних компаній і починається розмова. Як розповідає Станіслав Котенко, підприємство було засноване ще у 1991 році, а назва утворена з простої комбінації двох імен засновників. «Тоді мало хто замислювався над такими «розумними речами», як брендинг, торговельний знак або щось подібне… До назв ставилися не дуже серйозно — такі були часи, компанії утворювалися, змінювалися, зникали. Але назва якось прижилася, стала відомою на ринку, і щось змінювати вже не хотілося», — пригадує Котенко.Починали, як і багато інших, з торгівлі промисловою та сільськогосподарською продукцією, продуктами харчування — ринок був порожній і готовий проковтнути будь-який товар. Трохи пізніше компанія перейшла на ринок нафтопродуктів — саме тоді й почали закладатися відносини із сільськогосподарськими підприємствами. «Олстас» працював з постачальниками дизпалива і бензину з країн Балтії, а ринком збуту стала серед інших і аграрна галузь.Переломним можна вважати 2001 рік. «Ми придбали Сядринський льонозавод на Чернігівщині, який на той момент був у стані банкрутства, багато вклали у підприємство, зробили технічне переоснащення. Потім почали працювати з колгоспами (точніше з підприємствами, які утворилися на їх базі), — ділиться господар. — За часів Радянського Союзу сировину на завод здавали 74 колгоспи. А на початку 2000-х працювати на партнерських відносинах вже не було з ким. Ми надали господарствам ресурс для вирощування льону — насіння, пальне, добрива, але… виявилося, що половину грошей ми відразу «закопали».

Причина банальна — колишні колгоспи були не здатні забезпечити виконання необхідних технологій при вирощуванні льону, відповідно не було необхідної якості сировини, не витримувалися ані обсяги, ані строки постачання. Гроші та ресурс, які «Олстас» надавав господарствам, просто зникали. А між тим плани розвивати напрям у компанії були серйозні.Тому «Олстас» і довелося починати працювати на землі, повністю змінювати спеціалізацію та вирощувати льон самотужки.«Розпочинали зі 100–200 га, орендованих у тих же колишніх колгоспів, але вже за два-три роки у підприємства був земельний банк у 2000 га. Майже всю льонопродукцію експортували до Китаю, прибуток був гарний, зростала валютна виручка… Але ми швидко зрозуміли, що цей напрям не є перспективним, треба від нього відходити», — пригадує Котенко.Річ у тім, що вирощування льону — переважно дуже важка ручна праця, яка потребує залучення багатьох робітників. За часів СРСР у кожному селі по хатах розподілялися ділянки льону — родина мала цей льон зібрати, винести з поля, розстелити для вилежування, вручну перевернути. Далі в’язалися снопи і льонотреста перевозилася на льонозавод. В Європі є комбайни для збирання та обертання льону, але вони малопродуктивні, розраховані на ділянки у 20–30 га, та аж ніяк не на тисячі гектарів. Тому льон у всьому світі (а тепер вже й в Україні) — нішева культура, ексклюзив з невеликими обсягами виробництва.«Ми залучали все менше і менше людей для роботи з льоном у полі, кількість працездатного населення у селах швидко зменшувалася, люди відмовлялися від важкої праці. Ті підприємства, які попри все вирішили залишитися у галузі, здебільшого погано закінчили. «Олстас-Льон» поступово

перейшов на вирощування традиційних культур. А згадка про льон у назві компанії так і залишилася», — посміхається Котенко.

ЯК СФОРМУВАТИ НОВУ КОМАНДУУ 2003 році, як пригадує генеральний директор «Олстас-Льон», придбали господарство, в якому було до 1000 голів великої рогатої худоби. За два роки вдалося вийти на непогані результати по тваринництву — мали близько 6000 л молока на корову, але, провоювавши три роки, вирішили ферму продавати. Це був 2006 рік, коли влада з метою збереження поголів’я активно втручалася у господарську діяльність аграрних підприємств. Щоб продати непродуктивну корову, потрібне було негласне погодження голови РДА. Різні представники влади, а в одному із районів навіть колишній секретар райкому КПРС, намагалися безцеремонно «керувати» бізнесом. У той час рослинництво в Україні йшло вгору, земельний банк «Олстас» поступово зріс до 8500 га, з’явилися власні виробничі бази з обслуговування техніки та підготовки насіння…Але й тут були свої підводні камені. Спочатку керівництво «Олстас» пішло традиційним шляхом і найняло фахівців з великим досвідом роботи — директорів підрозділів, агрономів, механіків тощо.«Це був важкий, переломний момент, коли взагалі постало запитання, чи буде існувати компанія. Я мало що у сільському господарстві розумів, але по підсумкових цифрах побачив тривожну картину — із семи основних культур шість збиткові, ніякої перспективи не було і близько, — пояснює

32


ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н; Н

АДАН

О ПР

ЕС-С

ЛУЖ

БОЮ

КОМ

ПАНІ

Ї

господар. — Керівники і робітники — всі важко працювали, ніхто нічого не рахував, всі, хто міг, тягнули все, що під руку попадеться». Було прийняте рішення: систему треба ламати, звільняти старих управлінців, хоча це було і нелегко. Компанія набрала молодих людей, їх навчали вже на досвіді та технологіях провідних європейських аграрних компаній. Виставки, семінари, відвідування різних компаній, знайомства з провідними фахівцями галузі… І справи пішли вгору.Зараз середній вік співробітників компанії до 40 років, і, як по секрету поділився господар, тільки один керівник має українську профільну освіту. «Ми декілька років намагалися залучити керівників з аграрною освітою та досвідом роботи, але з цього нічого доброго не виходило — перевчити таких керівників, донести до них, як треба ставитися до роботи, не вийшло, — розповідає Котенко. — Такі люди приходили в «Олстас-Льон» та більше року не затримувалися — адже тут треба багато працювати, не можна на роботі пити горілку, красти».

До речі, сам Котенко освіту здобув у Ніжинському педагогічному інституті. Він прямо говорить про слабку роботу аграрних вишів, більше того — «Олстас-Льон» активно співпрацює з місцевими аграрними навчальними закладами. Це і зустрічі фахівців компанії з викладачами та студентами, проходження останніми навчальної практики прямо в полі. Більша частина студентів, що проходили практику на підприємстві, залишаються тут на постійну роботу.

«За рік-два ми створили нову команду. Від нас пішли ті, хто не бажав або не міг з якоїсь причини гарно працювати. Надійно та важко. Щоденно. У три зміни. А як інакше можна добитися успіху? Який ще є шлях до швидкого розвитку підприємства, можливості придбання сучасної техніки, будівництва нових виробничих потужностей, підтримки соціальної сфери села?» — наголошує господар. Зараз прийшла зовсім нова генерація людей, яким цікаво заробляти, цікаво працювати у гарній компанії, відчувати себе частиною злагодженого механізму. Для їх професійного зростання вже є база: супутниковий моніторинг техніки та виконання робіт, електронний документообіг, сучасна техніка та технології, а головне — зовсім інше ставлення до працівників і як наслідок — їх ставлення до роботи та до свого життя.Вже багато років «Олстас» проводить благодійні акції для сільських дітей. З усіх сіл, де працює компанія, щороку школярі різного віку на комфортних автобусах вирушають до обласного центру, розповідає господар. «Для своїх дітей ми орендуємо приміщення театру, замовляємо новорічну виставу, дітлахи отримують подарунки. Хай це невеличка цеглинка у вихованні наступного покоління, але кожен з нас повинен зробити внесок у загальну справу. Тільки так ми зможемо сподіватися на краще життя в майбутньому», — переконаний він.Котенко із захопленням розповідає про свою команду. «Перший заступник генерального директора, Олеся Єфименко — наш головний агроном і «захисник». Прийшла в компанію 21-річною студенткою факультету кібернетики, — ділиться він. — За минулі 15 років вона багато працювала і вчилася, в тому числі й за кордоном, багато разів була у США та Німеччині. І таких прикладів чимало».Нещодавно до компанії приїздив один із провідних агрономів-науковців Німеччини. Команда фахівців «Олстас-Льон» весь день була з ним у полі — дивилися, аналізували, сперечалися, відбирали зразки рослин. «Усі аналізи будуть робитися у Німеччині. А потім отримаємо рекомендації. З Німеччини. На жаль, поки що так. Але ми вже маємо свою лабораторію, наші фахівці дуже швидко опановують сучасні підходи

«Треба займатися улюбленою справою та на цьому

заробляти гроші»

ВІК СПІВРОБІТНИКІВ У КОМПАНІЇ ПЕРЕВАЖНО ДО 40 РОКІВ, І ТІЛЬКИ ОДИН КЕРІВНИК МАЄ УКРАЇНСЬКУ ПРОФІЛЬНУ ОСВІТУ



ДОСВІД, ЯКИЙ ФАХІВЦІ «ОЛСТАС» ЗБИРАЮТЬ У РІЗНИХ КРАЇНАХ, ІНТЕГРУЄТЬСЯ У ПРОЦЕС ВИБІРКОВО, ВИХОДЯЧИ З УМОВ ГОСПОДАРСТВА

«Олстас-Льон» співпрацює з провідними трейдерами

вже близько 10 років

до рослинництва — системи захисту та живлення, основи діагностики хвороб та методи лікування рослин, застосування найсучасніших препаратів, мікроелементів тощо. Це така цікава гра — чим більше ти дізнаєшся, тим ширші обрії стають перед тобою», — ділиться Котенко.На його думку, це велике щастя — мати улюблену справу, просто працювати із задоволенням, але при цьому отримувати гідні гроші. Важливий сам принцип — співробітник повинен приходити на роботу не відбувати години, а займатися тим, що йому насправді подобається.Його кредо у цьому питанні можна сформулювати так: «Ти маєш займатися улюбленою справою та заробляти на цьому гроші. Тобі не треба прикидатися або грати якусь роль, пригнічувати себе. Ти просто повинен займатися своєю справою, виконувати свою роботу і бачити її результати».

ТЕХНІЧНЕ ПЕРЕОЗБРОЄННЯПоступово, коли формувалася нова команда, крок за кроком почалося і технологічне зростання групи «Олстас-Льон».У 2003–2005 роках «Олстас» придбав і провів модернізацію Корюківського ХПП, а у 2013-му розпочалося будівництво нового сучасного елеватора у місті Мена Чернігівської області. Елеватор оснащений новітнім обладнанням відомих європейських та американських виробників, що дає можливість приймання, доробки, відвантаження 1500 т зерна на добу. Зараз на елеваторі продовжується будівництво другої лінії із приймання-доробки, сушіння зерна.У результаті потужність зберігання буде становити близько 80 000 т зерна, що, за словами Котенка, не тільки задовольнить потреби господарства, але й дозволить надавати якісні послуги по доробці, формуванню, відвантаженню крупнотоварних партій зерна.Свою зацікавленість у власних елеваторних потужностях підприємець пояснив дуже просто. Провідні зернотрейдери вже мають у портах зернові термінали, їх кількість постійно зростає. Зростає і конкуренція за гарантовано якісне зерно. Між тим термінальний комплекс при відвантаженні на кораблі 2–3 млн т зерна на рік повинен мати багато власних або партнерських лінійних елеваторів у різних регіонах країни. Повинні бути створені економічно

обґрунтовані ланцюги логістики зерна від виробника до порту. Тільки так можна забезпечити безперебійне навантаження багатотонних суден та безумовне виконання контрактів.«Олстас-Льон» вже понад 10 років співпрацює з провідними зернотрейдерами, як міжнародними, так і національними. Майже 100% продукції відвантажує саме на експорт.«З багатьма ми працюємо без форс-мажорів по вісім-десять років, після розширення наш елеватор стане 71-м чи 75-м маршрутним елеватором в Україні — не так важливо, яким. Важливо, що ми зможемо на промисловій основі приймати збіжжя прямо з поля, формувати крупнотоварні партії зерна та оперативно доставляти їх до порту чи до українського переробника», — пояснює Котенко.

ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ АГРОТЕХНОЛОГІЙДуже цікаво у підприємстві вирішують питання впровадження сучасних технологій — досвід, який фахівці збирають у різних країнах, інтегрується у процес вибірково, виходячи з умов господарства.На погляд Котенка, можна виділити три глобальні системи бачення сільського господарства та аграрного бізнесу в цілому: північноамериканську (США і Канада), південноамериканську (Бразилія та Аргентина) і, нарешті, європейську. Азіатські системи для України занадто екзотичні.Північноамериканський спосіб з технологіями нульового обробітку ґрунту (No-Till, Strip-Till, Mini-Till) дуже простий і доходний. Дві-три людини великими механізмами обробляють одну-дві тисячі гектарів — великі культиватори, обприскувачі, комбайни й мінімальна кількість операцій та застосування ГМО рослин. Врожаї отримують відносно невеликі, але й витрати майже «нульові».У Південній Америці інші ґрунти, 1000 мм опадів (що майже вдвічі більше, ніж у нас), інша система господарювання. Дрібні фермери, землевласники поступилися крупним холдингам. No-Till, величезні площі, можливість отримувати по два врожаї за сезон.

34


ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н; Н

АДАН

О ПР

ЕС-С

ЛУЖ

БОЮ

КОМ

ПАНІ

Ї

Для України більш природним є традиційний

обробіток ґрунту

«УКРАЇНА НА ПЕРЕПУТТІ. ЧИ І ДАЛІ НАПОВНЮВАТИ БЮДЖЕТ З ЕКСПОРТУ ЗЕРНА ТА ОЛІЇ, ЧИ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ЗАМОЖНЕ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ НА ЗЕМЛІ?»

Європа — це перш за все фермерство. Сімейне землекористування і державна підтримка людей, що живуть та працюють на землі. Не допомога у вирощуванні зерна чи утриманні корів, як намагаються зробити наші керманичі — у Європі насамперед регулюють прибуток фермерів. Щоб аграрії мали можливість будувати нові комфортні домівки, заможно жити, купувати нову техніку — не тільки більш продуктивну, але й екологічну.«Україна поки що стоїть на перепутті. Яким шляхом йти? Чи надалі отримувати

половину бюджету від експорту зерна та олії (подальший розвиток холдингів), чи сфокусуватися на забезпеченні гарного заможного життя людей, що працюють на землі, їх сімей (акцент на державну підтримку саме фермерів та середніх агровиробників)? — розмірковує підприємець. — Для України більш близькою, на мій погляд, є європейська модель агробізнесу. У нас багато людей проживає у сільській місцевості, є кому працювати на землі. Наші землі при належній роботі дають гарні врожаї».Cьогодні на підприємстві застосовуються різні аграрні технології. «Маємо напрацювання у використанні сівозмін, як економічно доцільних, так і ґрунтозахисних. Під ріпак застосовуємо традиційний обробіток ґрунту — оранку. Мінімальний обробіток ґрунту за п’ять-шість років впровадження був заміненій на більш глибокий — багато бур’янів, шкідників. Strip-Till використовуємо для диференційованого внесення добрив під кукурудзу — просто розкидати їх по полю, як колись, задорого і малоефективно», — пояснює Котенко.Посів сої, пшениці, ріпака виконується сівалкою Strip-Till Horsch Focus, яка дозволяє вносити добрива під рядок на глибину 15–25 см.

В «Олстас» вже 10 років впроваджуються окремі елементи точного землеробства. Приблизно у 2008-му почали із системи паралельного водіння. За рік-два була впроваджена RTK станція, на культиваторах Orthman Strip-Till, сівалках, обприскувачах були встановлені автопілоти з точністю проходів у 2,5 см. Потім прийшла черга дронів, впровадження супутникових систем контролю руху автотранспорту та аграрної техніки, електронних карт полів, врожайності тощо.Тут, за словами господаря, треба зважати, що точне землеробство — це «дуже об’ємний термін». Повний комплекс включає від 20–30 різних вимірів і систем і до безкінечності. З кожним роком застосування IT в аграрному виробництві зростає, з’являються нові, більш продуктивні та зручні для аграрного виробництва програми та новації, і відслідковувати їх появу на ринку важко. «У нашій компанії з усього «точного» набору запозичили найнеобхідніше, що дозволило як підвищити продуктивність праці трактористів, операторів обприскувачів, так і осучаснити управлінський та бухгалтерський облік, організувати якісну роботу управлінців всіх рівнів у групах з використанням сучасних гаджетів, програм», — розповідає Котенко. Переважна більшість документообігу оцифрована, роботи, заробітна платня, рух матеріального ресурсу обліковуються автоматично, вплив так званого людського фактору зведено до мінімуму.Електронні карти полів, облік паїв, вегетації та продуктивності, кислотності та забезпечення макро- і мікроелементами, обсягу щодобово виконаних робіт кожним агрегатом, оператором, швидкості, якості посіву сівалок, десикації, вологості та врожайності збіжжя при жнивах — це далеко не повний перелік інструментарію сучасного аграрія.«Ми прибуткові, вважаємо свою компанію успішною. Щорічно у розвиток виробництва інвестуємо близько $1,5–2 млн… Будівництво нових об’єктів, підрядні підприємства, вибір та придбання нового обладнання для елеватора, інженерні комунікації, соціально-побутова сфера,



КОРОТКА ІСТОРІЯ ГРУПИ АГРАРНИХ КОМПАНІЙ «ОЛСТАС-ЛЬОН»

1991 рік — у Чернігові засновано ТОВ «Олстас» з гуртово-роздрібної торгівлі сільгосппродукцією та продуктами харчування.

1997 рік — початок роботи на ринку нафтопродуктів, будівництво двох АЗС у Чернігові.

2001 рік — придбання Сядринського льонозаводу у Чернігівській області, заснування СТОВ «Олстас-Льон» з вирощування і первинної переробки льону.

2005 рік — «Олстас-Льон» входить до числа провідних національних виробників льоноволокна, експорт становить 85% продукції.

2005–2007 роки — модернізація Корюківського ХПП у Чернігівській області.

2007–2010 роки — технічне переозброєння, впровадження елементів точного землеробства.

2014–2015 роки — будівництво Менського елеватора у Чернігівській області.

2016 рік — земельний банк доведено до 8500 га землі.

2017–2019 роки — придбання 20 залізничних вагонів-зерновозів. Потужність Менського елеватора збільшено до 50 000 т, введення в експлуатацію другої лінії приймання зерна, нової сушарки на 1500 т кукурудзи на добу.

«Треба добре ставитися до роботи

та працювати з розумом»

вибір стратегії розвитку аграрного виробництва компанії, складання локальних планів придбання відповідної техніки та впровадження новітніх агротехнологій, удосконалення діючих процесів, фінансово-економічний аналіз та планування, об’єднання всіх перерахованих ланок в єдиний ланцюг невпинного розвитку підприємства — це наша щоденна робота! Мені дуже приємно, що своєю роботою, своїм розумом, енергією ми рухаємо прогрес у нашій країні!» — підкреслює Котенко.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ «Тут немає чим пишатися, це вимушені заходи», — відрізає господар, коли мова заходить про корпоративну соціальну відповідальність. У «Олстас-Льон» багато соціальних проектів — від ремонтів дитячих садочків і шкіл, облаштування доріг до цільової допомоги людям похилого віку. Та все це, за словами Котенка, вимушений захід — окрім таких підприємств, як «Олстас», фермерів, більше це зробити у селі просто нікому.«Зараз створюються громади — це чудово. Та чого насамперед бракує в селі — це кваліфікації управлінців, почуття порядності, гідності. Щойно людина отримує доступ до мінімальної «годівнички», починає хитрувати і красти. Наразі в селах

з’явилися непогані бюджети, можна було б багато зробити… — переконаний Котенко. Та із жалем розповідає: — Я ходив до дитячого садочка, медичного пункту дивився їх газові котли, яким вже понад 50 років. У нас зерносушарка споживає менше газу, ніж їх котельні. І газ для соціальної сфери села чомусь дорожчий, ніж купуємо ми. Але ніхто цього не рахує, це нікому не потрібно — бюджетні кошти, «нічиї». А хто на цьому насправді заробляє — зовсім інша історія».

І ТРОХИ ПРО ОСОБИСТЕВзагалі, за словами Котенка, його вибір сфери діяльності не був випадковим: сільське господарство на Чернігівщині — дуже перспективна галузь. Особливо перспективна, враховуючи неминучу зміну клімату, проблеми з вологою. «Ми живемо й працюємо на гарній землі, і треба просто добре та з розумом ставитися до роботи та життя. Все в нас буде добре», — резюмував наприкінці бесіди генеральний директор групи «Олстас-Льон» Станіслав Котенко.

36


ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н; Н

АДАН

О ПР

ЕС-С

ЛУЖ

БОЮ

КОМ

ПАНІ

Ї

Олександр Корогод, заступник директора з рослинництва групи

аграрних компаній «Олстас-Льон»

ТОЧНИЙ ВИМІРЯК ПРАГНЕННЯ ДО НОВОГО ДОЗВОЛЯЄ «ОЛСТАС-ЛЬОН» ВИПЕРЕДЖАТИ У ТЕХНОЛОГІЧНОМУ РОЗВИТКУ БІЛЬШІСТЬ ГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ




«Минулого року зібрали по 7 т озимої

пшениці з гектара»

«ВИЩА ЦІНА НЕ ОЗНАЧАЄ БІЛЬШИХ ВИТРАТ. У ПРАЙСІ ПРЕПАРАТИ МОЖУТЬ КОШТУВАТИ ДОРОЖЧЕ, АЛЕ РАХУВАТИ ТРЕБА НЕ У ПРАЙСІ, А НА ПОЛІ»

Точне землеробство в Україні, як правило, починається і закінчується на тому, що людина купує собі монітор для роботи із супутниковими знімками. 95% користувачів на цьому і зупиняється.Для «Олстас-Льон» точне землеробство — більш широке поняття. Це і системи Cropio, і власний дрон для зйомки 4К-відео і фото полів, і літак Parrot для моніторингу стану посівів за допомогою NDVI… І, звісно, парк сучасної техніки, який дозволяє оперативно використовувати всі отримані дані для своєчасного обробітку культур.

ЯКА СТРУКТУРА СІВОЗМІНИ БУЛА У 2018-МУ ТА ЯКУ ВИ ЗАПЛАНУВАЛИ НА ЦЕЙ РІК?Ці два роки по посівах у нас суттєво відрізняються. Минулого року було 1000 га озимого ріпака, 1500 га озимої пшениці, приблизно 1000 га ярого ріпака та ярої пшениці. Ще 2000 га відвели під сою, а решту — під кукурудзу.Але через малу кількість опадів у квітні-травні врожайність і, відповідно, рентабельність ярих культур суттєво знизилися, тому ми вирішили відмовитися від ранніх ярих та засіяли ці площі кукурудзою.

ЧОМУ ОБРАЛИ САМЕ ЦІ КУЛЬТУРИ?Найбільший відсоток у сівозміні займає кукурудза. Це культура, яка дає стабільну врожайність із року в рік. Крім того, наявність власного елеватора з потужною зерносушаркою, достатньої кількості техніки для вирощування і збирання та відшліфована технологія роблять кукурудзу доволі рентабельною культурою. Все це дозволяє вирощувати її на великих площах. Решта культур мають досить непросту технологію вирощування і потребують достатньої кількості знань, досвіду, ретельного підбору посівного матеріалу та виключно якісного ресурсу для їх культивації. По цих культурах неможливо вибрати одну єдину технологію й повторювати її з року в рік. Кожного року є нові питання та складнощі, на які потрібно дуже оперативно відреагувати та вирішити, щоб на кожному етапі вирощування не допустити ані найменшого відсотку втрати врожаю. І соя, і пшениця, і ріпак вимагають багато уваги, знань і потребують значних витрат на вирощування, але якщо ти навчився їх культивувати, то матимеш гарну рентабельність. Дуже нам допомагають у цьому новітні розробки та якісні препарати компанії BASF, комплексні добрива Yara, а особливо добрива німецьких виробників

K+S та мікродобрива Lebosol. Це невидимі помічники у досягненні успіху. Зі зміною клімату та дедалі складнішими погодними умовами для вирощування ми повинні бути більш професійними. Тільки так можна досягти успіху. Ми вибираємо високомаржинальні культури, які можливо вирощувати на великих площах.

ЧОМУ НЕ СОНЯШНИК?Соняшником ми займалися, але відмовилися від нього. Якщо в розрахунку рентабельності соняшника враховувати не тільки вигоду «одного дня», то не такий вже він і цікавий. Той, хто правильно рахує гроші з огляду на майбутнє, розуміє, що після соняшника на озиму пшеницю, наприклад, потрібно внести на 100 кг/га добрив більше, ніж після озимого ріпака. Крім того, дуже складно і дорого боротися з падалицею соняшника. Посходовий гербіцид на озимій пшениці проти падалиці — це не тільки додаткове витрачання коштів, а ще і зниження врожайності пшениці, порівняно з тією, на якій був тільки ґрунтовий «марафон» з осені. Зрештою, отримали на соняшнику — втратили на тій культурі, що буде рости після нього. І причому втратили не на один рік, а щонайменше три-чотири, бо падалиця соняшника зберігається у ґрунті та проростає за сприятливих умов

до 10 років поспіль. Такий «заробіток» нам просто не цікавий.

А ТЕ, ЩО ЗАРАЗ Є ПЕВНІ ПРОБЛЕМИ З ЦІНАМИ НА КУКУРУДЗУ, ВАС НЕ ЛЯКАЄ?Так, ціна на кукурудзу сьогодні не найкраща, були часи коли вона доходила до $280. Але змінилися і гібриди, і технології, середня врожайність стала набагато вищою, тож рентабельність не суттєво знизилася. Крім того, ми підписуємо контракти на кукурудзу

38


ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н; Н

АДАН

О ПР

ЕС-С

ЛУЖ

БОЮ

КОМ

ПАНІ

Ї

«Ми повинні бути більш рентабельними

і заробляти гроші»

«В «ОЛСТАС» ОСНОВНИЙ ЗАХИСТ — ЦЕ ПРЕПАРАТИ BASF. ЯКЩО МИ ХОЧЕМО БУТИ УСПІШНИМИ, ТО ТРЕБА ОБИРАТИ ЛІДЕРА, ВИБІР ОЧЕВИДНИЙ»

заздалегідь, чим досить добре нівелюємо цінові ризики.

ЯКІ БУЛИ РЕЗУЛЬТАТИ ПО ПШЕНИЦІ ТОРІК У ПОРІВНЯННІ З ІНШИМИ ГОСПОДАРСТВАМИ У ВАШОМУ РЕГІОНІ?Минулого року ми зібрали приблизно по 7 т/га озимої пшениці. Той рік був надто важкий через повну відсутність опадів у квітні-травні та високі температури. В середньому по регіону врожайність коливалася від 4 до 5 т з 1 га.

КОЛИ ПОЧАЛАСЯ СПІВПРАЦЯ КОМПАНІЇ З BASF І ЧОМУ ВИ ВІДДАЄТЕ ПЕРЕВАГУ ЇХ ПРЕПАРАТАМ?Я працюю в «Олстас-Льон» шість років, і коли я прийшов, ми вже тісно співпрацювали з компанією BASF. Як каже наш головний експерт та розробник технологій вирощування Олеся Єфименко, «ми надто багато вкладаємо в гектар, щоб зекономити півдолара на засобі захисту рослин і мати ризик втрати врожаю, чи то через погану роботу

препаратів, чи то промивання чи сильну фітотоксичність». У сьогоднішніх, непростих умовах вирощування ми маємо чітко прогнозувати результат роботи засобів захисту рослин та добрив. І застосування препаратів та добрив німецької якості дає нам таку можливість. Ми всі добре знаємо фрази «made in Germanу» та «made in China». Купуєш якісне — отримаєш якісне. Добре підходить до цього крилатий вираз

«що посієш — те й пожнеш»: що закопав, чим полив та чим підживив — такий врожай і отримав. Ми вважаємо, що BASF — найбільш прогресивна компанія в розробці нових, я би сказав, революційно нових продуктів. Такі продукти, як Систіва®, Адексар® СЕ Плюс та інші, — це просто величезний крок вперед і нові можливості, результати застосування яких ми вже оцінили на наших полях.Для того щоб бути успішними та отримувати стабільно якісний і гарний врожай, ми обираємо лідера — вибір очевидний.

НЕЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, ЩО ЦІНА МОЖЕ БУТИ Й ВИЩОЮ ЗА ІНШІ ПРЕПАРАТИ?Саме так. Зрозумійте, що вища ціна не означає більших витрат. Рахувати треба не у прайсі, а на полі — якщо ми почнемо перераховувати на врожай, то препарати BASF дешевші, бо дають стабільно гарний



«Нові препарати дали нам додатково

0,5 т врожаю з гектара»

і головне — прогнозований результат. Якщо ми внесли фунгіцид BASF, то можна спати спокійно, бо знаємо: він працює.

ЯКІ ПРЕПАРАТИ BASF, ЯКЩО БРАТИ ЗА МИНУЛИЙ РІК, ВИ Б НАЗВАЛИ ОСНОВНИМИ У ВИКОРИСТАННІ?По фунгіцидах я б назвав Піктор®, Абакус®, Адексар® СЕ Плюс та Осіріс® Стар. Серед усіх фунгіцидів взагалі я вважаю їх найкращими, а Карамба® Турбо на ріпаку, мені здається, взагалі бестселер в Україні. По гербіцидах для пшениці можна виділити Марафон®, для ріпака — Бутізан®. Інсектицид Фастак® — це наш незамінний помічник на всіх культурах.Наприклад, на цьому полі (наша розмова продовжується на полі озимої пшениці. — Ред.) схема така: насіння було протруєне Систіва® + Іншур® Перформ, на поле вносився гербіцид Марафон®

восени, а від шкідників — Фастак®, навесні для регуляції росту Медакс® Топ. Ця весна була дуже затяжна і холодна, тому знадобився Капало® в кущенні. За пізньої весни та інтенсивного розвитку у весняний період цей обробіток можна сміливо пропустити. Далі для захисту прапорцевого листа будемо обробляти Абакус®, на насіннєвих ділянках та інших полях пшениці Адексар® СЕ Плюс і наостанок — Осіріс® Стар по колосу. Потім може бути ще десикація, час покаже, чи буде вона потрібна.

ЗАРАЗ BASF ПРЕЗЕНТУВАЛА ДВА НОВИХ ПРЕПАРАТИ: ФУНГІЦИД АДЕКСАР® СЕ ПЛЮС І РЕГУЛЯТОР РОСТУ МЕДАКС® ТОП. ЩО МОЖЕТЕ СКАЗАТИ ПРО НИХ? ЧИ Є ВЖЕ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ?Так, ми їх застосовували минулого року. З досвіду можу сказати, що Адексар® СЕ Плюс найкраще йде у комбінації з добре знайомою Систіва®, якою протруюється насіння. Така комбінація гарантує отримання сильних здорових рослин як восени, так і навесні.Медакс® Топ — новий препарат поліпшеної дії. Він діє м’яко, у нього широке вікно для застосування.Застосування цих нових препаратів дало нам минулого року щонайменше 0,5 т додаткового врожаю з гектара.

ЯКЩО ВЖЕ ПРО ТЕХНОЛОГІЇ… КОМПАНІЯ НЕ ПЕРШИЙ РІК ВПРОВАДЖУЄ ЕЛЕМЕНТИ ТОЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА. ЩО САМЕ ВИ ЗАПОЗИЧИЛИ?Здебільшого точне землеробство в Україні починається і закінчується на тому, що людина купує собі монітор для роботи із супутниковими знімками й автопілоти на трактори. 95% користувачів на цьому і зупиняється.Для нас точне землеробство — вже більш широке поняття. Наприклад, програма супутникового моніторингу посівів Cropio, власний дрон для зйомки 4К-відео і фото полів та літак Parrot, який дозволяє фахівцям аналітичного відділу в будь-який момент здійснювати моніторинг стану посівів за допомогою NDVI (Normalized Difference Vegetation Index), визначати проблемні місця на полях для подальшого візуального та лабораторного дослідження, ступінь готовності полів до збирання, необхідність проведення десикації тощо.

ТОБТО ВИ ОДРАЗУ МОЖЕТЕ ПРОРАХУВАТИ РОЗРІДЖЕНІСТЬ, МІСЦЯ, КУДИ І ЩО ПОТРІБНО ВНЕСТИ?Саме так. Для цього ми маємо достатню кількість техніки та обладнання, яке робить можливим посів чи внесення добрив диференційовано, по заданій карті.Також наявність власної лабораторії для аналізу ґрунту дозволяє оперативно проводити аналіз проблемних місць, які ми бачимо на карті вегетації. За результатами аналізу складається

карта і диференційовано вноситься необхідне добриво.

ДО РЕЧІ, А ЯКУ ВИ ЗДОБУЛИ ОСВІТУ? ВАШ ДИРЕКТОР ДУЖЕ СКАРЖИВСЯ НА ЯКІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ АГРАРНИХ ВИШІВ…У мене як раз саме українська аграрна освіта — за спеціальністю «аграрний менеджмент». Та коли у 2002 році я пішов на практику, то застав не сільське господарство, а казна-що… Були іржаві трактори МТЗ або ХТЗ, якісь незрозумілі агрегати для обробітку. Але я знав, що хочу стати агрономом, і вирішив поїхати за кордон і повчитися. У тому ж 2002 році я поїхав до Швеції, починав роботу з тракториста. Потім був у Норвегії, Америці, Росії... Всього близько семи років практикувався за кордом, перш ніж повернувся. І на сьогоднішній день можу без вагань сказати, що наше господарство є дуже прогресивним і не просто йде в ногу з часом, а в деяких побажаннях навіть випереджає його.

ВАЖКО ЗАРАЗ СПІВРОБІТНИКІВ ЗНАХОДИТИ?Зараз вже легше. Ще два роки тому було модно поїхати до Польщі та заробити $800. Наразі адекватні люди, які працюють у нас на підприємстві, розуміють, що можна тут більше заробити, ніж в Польщі, і бути вдома з родиною і бути шанованою людиною.

40

СТРАТЕГІЇ | BLACK SEA GRAIN

ЗЕРНОВЕ ЕЛЬДОРАДОКРАЇНИ ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ МИНУЛОГО РОКУ ЗАЙНЯЛИ ПРОВІДНІ ПОЗИЦІЇ НА ГЛОБАЛЬНОМУ ЗЕРНОВОМУ РИНКУ. ПРОПОНУЄМО ПРОГНОЗ НА СЕЗОН, ЩО ПОЧАВСЯ, ВІД ПРОВІДНИХ АНАЛІТИКІВ

ТЕКСТ: РОМАН КИРІЄНКО

У квітні відбувся один із ключових аграрних заходів України у 2019 році — 16-та Міжнародна конференція «Зерно Причорномор’я», яка вважається провідною комунікаційною платформою та об’єднує лідерів агробізнесу для обговорення ключових трендів, центральних подій і майбутніх напрямів розвитку аграрного сектора України, Причорномор’я і світу.

ПРО ЩО ЙШЛОСЯЦьогоріч організатор форуму — аналітичне агентство «УкрАгроКонсалт» — запропонувало

гостям п’ять об’ємних сесій та дві дискусійні панелі, у яких 23 провідних фахівці зі Сполучених Штатів Америки, Китаю, Румунії, Канади, Туреччини,

Росії, Бразилії, Великої Британії, Швейцарії та України піднімали й розкривали питання макроекономічних і геополітичних змін та їх вплив на глобальний агроринок, потенціал експорту зернових Чорноморського регіону, амбіції й плани Південної Америки, наслідки торговельної війни між Китаєм і США та вплив погодних умов на виробництво зернових. Ф

ОТО

НАДА

НО О

РГАН

ІЗАТ

ОРАМ

И


Учасниками заходу стали 700 делегатів із 50 країн світу, що представляли понад 400 аграрних компаній. Такий ажіотаж вчергове продемонстрував високий статус конференції «Зерно Причорномор’я» як одного з найбільших і найавторитетніших зернових форумів регіону.

ЧОРНОМОРСЬКИЙ РЕГІОН У ЦІЛОМУЗначна увага до конференції обумовлена насамперед тим, що Чорноморський регіон став ключовим гравцем на ринку експорту зернових. Зокрема, за словами аналітика зернового ринку агентства «УкрАгроКонсалт» Єлизавети Малишко, наразі з країн узбережжя Чорного моря постачається сумарно понад 100 млн т зерна, що становить близько 28% світового обсягу експорту.Особливий акцент робиться на пшениці — лише в поточному маркетинговому сезоні Росія, Україна й Казахстан сумарно виведуть на зовнішні ринки близько 58 млн т пшениці (або близько 32% від обсягів глобального трейдингу цією культурою).

ТОП-ФАКТ

32% світового зернового трейдингу в поточному

маркетинговому році забезпечили Україна, Казахстан і РФ

І це навіть притому, що експортні обсяги у 2018/2019 маркетинговому році, як вже зрозуміло, будуть нижчими за торішні. Насамперед це пов’язано зі зниженням врожаю в усіх країнах у порівнянні з рекордним 2017 роком. Втім, приводів для песимізму немає — навіть такі показники є другим за обсягами рекордом за всю історію експорту зернових із країн Причорномор’я та пов’язаних з ним ринків.

УКРАЇНАПоступальний і впевнений розвиток агросектора України (як і решти країн Чорноморського регіону) відзначив і генеральний директор компанії «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов. За його словами, цього року в Україні прогнозується врожай зерна на рівні 63–65 млн т, що дає підстави говорити про обсяги експорту в межах 43–46 млн т.

ТОП-ФАКТ

43–46 млн т — прогноз українського

експорту зернових на наступний маркетинговий рік

Щоправда, за словами Сергія Феофілова, при цьому існують значні ризики і виклики для подальшого розвитку аграрного сектора країни. Основні ризики фокусуються на стороні споживання. Тобто існує загроза зниження темпів зростання глобальної економіки, що може привести до істотної корекції цін на сировинні товари — в тому числі й на аграрну продукцію.Крім того, аналітик олійного ринку аналітичного агентства «УкрАгроКонсалт» Юлія Гаркавенко оптимістично оцінила виробництво олійних культур у 2019 році. Наприклад, на ринку ріпака в Україні прогнозується зростання валового збору до 3,5 млн т, що в порівнянні з попереднім роком більше на 700 000 т.

РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯПро успіхи у вирощуванні зернових Росією звітував директор ИКАР (російський Інститут кон’юнктури аграрного ринку) Дмитро Рилько.Торік росіянам вдалося встановити власний рекорд з експорту пшениці — 35 млн т. І за цим показником РФ зараз стала беззаперечним світовим лідером.

ТОП-ФАКТ

79 млн т — попередній прогноз валового збору пшениці

у Російській Федерації у 2019 році

При цьому восени 2018 року російські аграрії в усіх регіонах країни значно збільшили обсяги посіву озимої пшениці. Рекордні площі, відведені в цьому маркетинговому сезоні під озимі, стали наслідком рекордно високих цін на пшеницю в рублях, які отримали російські аграрії. Експерт припускає, що новий урожай пшениці коливатиметься в межах 79 млн т. Хоча, як одразу зазначив Дмитро Рилько, ця цифра є достатньо консервативною оцінкою й насправді новий врожай може бути більшим.

РУМУНІЯРумунським досвідом з вирощування зернових поділився менеджер з керування ризиками компанії Cerealcom Томас Діві.Як зазначив представник Румунії, сильною стороною агросектора його країни є об’єднання дрібних господарств в централізовану систему, результатом чого стало значне підвищення виробництва зерна без ГМО за європейськими стандартами.За його словами, вже в найближчі 10 років 80% фермерів об’єднаються у великі земельні банки, й разом із цим зростатиме виробничий та експортний потенціал Румунії.Сьогодні цей потенціал оцінюють у 25 млн т зернових. Це не така велика цифра порівняно з Україною та Росією, але Румунія має значну перевагу в тому, що тут починають збирати врожай раніше, а отже, країна може виводити свої обсяги на світові ринки швидше і продавати врожай за вищими цінами.

Ерік Норланд, виконавчий директор

CME Group, Велика Британія

42

ВСУПЕРЕЧ СКЕПТИКАММАЙБУТНЄ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО РИНКУ МОЖЕ БУТИ ЗОВСІМ НЕ ТАКИМ, ЯК ЙОГО МАЛЮЮТЬ ПРИХИЛЬНИКИ КАТАСТРОФІЧНИХ ПРОГНОЗІВ ПРО ДЕФІЦИТ ПРОДОВОЛЬСТВА. ЗАВДЯКИ ТЕХНОЛОГІЯМ ПРОПОЗИЦІЯ АГРОПРОДУКЦІЇ ЗРОСТАЄ ШВИДШЕ, НІЖ ПОПИТ НА НЕЇ

Зараз існує багато прогнозів щодо майбутньої поведінки ринку зернових, ми бачимо «перехрестя» різних політичних рішень, глобальних процесів, і як поводитимуться ціни на біржах, дуже складно зрозуміти.Але на наш погляд, існуючі ціни на зерно будуть знижуватися — пропозицій поставок на ринку не бракує, існують такі потужні продуценти, як Україна, Аргентина та Бразилія, зростає пропозиція кукурудзи і пшениці. При цьому частина драйверів попиту, які існували ще у 70–80-х роках минулого сторіччя, самі стали експортерами. Класичний приклад — Росія, яка вийшла на світовий ринок зерна з рекордним врожаєм у 2018/2019 маркетинговому році.Взагалі, якщо дивитися на довгострокову перспективу, я не прихильник негативних прогнозів.

Існують декілька глобальних факторів. По-перше, у 2055 році на планеті будуть проживати близько 9 млрд людей, 3 млрд з яких будуть належати до забезпеченого середнього класу. У минулому ми мали по планеті середнє споживання 2500 ккал на людину, а на 2015 рік воно зросло до 3400 ккал. Але тут не все просто — наші дані свідчать, що населення Європи та Японії при цьому буде зменшуватися, а приріст відбуватиметься за рахунок Китаю та Індії, Бангладеш та інших країн регіону. До того ж до середини сторіччя рівень ВВП Китаю сягне $20 000 на людину. Там і буде зосереджений головний попит на продовольство, там відкриваються нові можливості.У найближчі роки в Китаї може різко зрости попит на різні види м’яса — щорічно країна збільшує споживання калорій на душу населення. При цьому китайське внутрішнє виробництво свинини може дуже сильно постраждати від епідемії АЧС. У цій країні спостерігається надвисока регіональна концентрація у галузі тваринництва. Зараз у країні налічується близько 600 млн свиней, і існує загроза швидкого поширення вірусу.За оцінками AgResource, якщо вакцина від АЧС не буде введена в обіг або виявиться неефективною, незабаром Китай буде вимушений імпортувати близько 3 млн т м’яса всіх видів на рік.

По-друге, є розрахунки, що у період з 2025 по 2055 рік фермерська земля закінчиться — тобто нарощувати площі вже буде неможливо. Але, знов-таки, це не має кардинально вплинути на картину. Адже вже за сьогоднішніми технологіями сільського господарства врожайність збільшується швидше, ніж попит на продукцію рослинництва. Те саме можна сказати і про виробництво іншого продовольства. Тобто споживання відстає від виробництва, і підстав очікувати на зміну цього тренду ми не бачимо — технології постійно розвиваються.По-третє, що насправді викликає велике занепокоєння — зростання всесвітнього боргу до $237 трлн. Це той фактор, який може сповільнити розвиток і вплинути на картину споживання. Наприклад, зараз тільки борг США становить $22 трлн. Мається на увазі минулий рік — вперше в історії Сполучених Штатів країна мала зростання ВВП (у 2018 році — на 3%), а борг не був виплачений. І за прогнозами фінансових інституцій, цей борг до 2026 року зросте вже до $30 трлн. Така дестабілізація фінансового стану найпотужнішої економіки світу, безперечно, буде вносити корективи і в загальну картину попиту на сільськогосподарську продукцію, і ціни на неї. Ф

ОТО

НАДА

НО О

РГАН

ІЗАТ

ОРАМ

И

ДЕН БАССІ, президент agrEsourCE (Сша)

ЦІНИ НА ЗЕРНО БУДУТЬ ПОСТУПОВО ЗНИЖУВАТИСЯ. НА РИНКУ ЗРОСТАЄ ПРОПОЗИЦІЯ КУКУРУДЗИ ТА ПШЕНИЦІ


СТРАТЕГІЇ | BLACK SEA GRAI

44

ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ | «АСКА»

СТРАХУВАННЯ ДЛЯ АГРАРІЇВМІНІМІЗАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНИХ РИЗИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРОГРАМ СТРАХУВАННЯЗа даними досліджень Міністерства аграрної політики, у 2018 році українськими сільгоспвиробниками було укладено 1205 договорів агрострахування. Цей показник на 26% вищий, ніж у 2017-му. Окрім збільшення кількості укладених страхових угод зростають й обсяги застрахованих сільськогосподарських територій. Якщо у 2017 році було застраховано 661 000 га посівних площ, то у 2018-му цей показник сягнув 957 000 га.

За нашими оцінками, основний приріст минулого року відбувся за рахунок страхування озимої пшениці, озимого ріпака та соняшника. А от значні виплати здійснювалися і за іншими видами культур.Так, у 2017-му році страхова компанія «АСКА» здійснила рекордне відшкодування за втрату врожаю сої на Буковині через посуху — понад 2 млн євро.

А у 2018-му СК «АСКА» здійснила рекордну для України страхову виплату, пов’язану з пошкодженням врожаю плодових дерев. Виплата агрокомпанії «Дельтафрут» становила 1 635 000 гривень за втрачений через погодні умови врожай яблук. Після граду значну частину яблучного врожаю, що мав бути реалізований у свіжому вигляді, можна було здати лише на переробку. Ще частина фруктів була повністю знищена.Саме завдяки врегулюванням найбільш масштабних збитків, яких зазнали аграрії протягом минулого року, а також завдяки успішній діяльності на ринку

агрострахування компанія «АСКА» здобула «Фінансовий Оскар — 2018» і входить до топ-3 кращих страхових компаній України в агросекторі.

ПРОГРАМИ СТРАХУВАННЯУмовно виділяють три ключових напрями агрострахування:

z страхування посівів та майбутнього врожаю сільгоспкультур — у 2018-му в Україні уклали 1205 договорів на суму близько 209 млн гривень. Приріст застрахованих площ становив 47% у порівнянні з 2017-м;

z страхування сільськогосподарської техніки — вітчизняні аграрії доволі часто користуються цим видом страхування;

z страхування вантажоперевезень — цей вид послуг стає популярним в агрокомпаніях.

У 2018 році найбільше аграрії страхували озиму пшеницю — 51% договорів та озимий ріпак — 25,5%. Також виробники активно страхують кукурудзу, соняшник, озимий ячмінь.Окрім цього, з’являються і нові програми страхового захисту: для лохини, молодої ліщини, яблук та навіть троянд — тобто перелік послуг для страхування збільшується.Страхові компанії прагнуть надати своїм клієнтам можливість повного захисту від різноманітних ризиків. Якщо ще три роки тому для ринку було нормою страхування зернових посівів на зиму та врожаю на літо, Ф

ОТО

НАДА

НО П

РЕС-

СЛУЖ

БОЮ

КОМ

ПАНІ

Ї

ОЛЕНА ШУСТУР, директор з корпоративного Страхування Ск «аСка»

Минулого року було застраховано

957 000 га посівних площ


то останні рік-два все частіше страхування застосовується не тільки від кількісних втрат, але й на випадки зниження якості врожаю.Як було наведено вище, СК «АСКА» має досвід подібних виплат — зокрема, компанії «Дельтафрут» у розмірі 1,6 млн гривень. У цьому випадку страхова компанія компенсувала не тільки втрату врожайності від негоди, а й виплатила кошти за втрату якості врожаю.Хочу відмітити такий інноваційний вид страхових послуг, як індексне страхування від посухи на базі супутникових даних, без огляду посівів та отримання довідок від Гідрометцентру. У всьому світі, й Україні зокрема, розвивається напрям agritech. Це технологічні та інтелектуальні рішення, покликані допомогти аграріям у найрізноманітніших сферах, у тому числі агрострахуванні. Тож у 2019 році ми будемо активно працювати над цією програмою страхування.Відтак, у 2019 році СК «АСКА» буде працювати над такими страховими програмами, як страхування від втрати якості зернових культур (зниження класності зерна) та страхування плодових дерев. Впевнені, що актуальним залишиться страхування майбутнього врожаю багаторічних культур.

ЯК ОТРИМАТИ СТРАХОВУ ВИПЛАТУАгрострахування — це перш за все фінансовий інструмент для зменшення

ризиків. В українському агросекторі ним успішно користуються як великі агрокомпанії, так і середні фермери.Але з урахуванням того, як стрімко та непередбачувано змінюється клімат, агрострахування стає скоріше необхідністю. Ми у компанії «АСКА» підтримуємо як великі агрохолдинги, так і середніх та невеликих фермерів, яким це особливо необхідно в сучасних українських реаліях. Саме тому наша компанія має єдину процедуру страхової виплати як для великого агрохолдингу, так і для малого господарства.

Головна умова — у разі страхового випадку наш клієнт повинен негайно про це повідомити компанію.Наступна умова — необхідно надати документи, що підтверджують цей страховий випадок. Наприклад, довідку з Гідрометцентру про те, що дійсно у регіоні, де розташоване господарство, пройшов сильний град або настали сильні заморозки. Також потрібні документи, які підтверджують, що у господарстві були дотримані умови вирощування застрахованої культури.Далі компанія здійснює страхову виплату протягом 30 робочих днів, після того як незалежні агрономи проведуть контрольний огляд постраждалих посівів. Тобто швидкість виплати напряму залежить від фермера: наскільки оперативно він надасть необхідні довідки для підтвердження.З нашого досвіду навіть особливо масштабні виплати зазвичай займають до трьох місяців. Таким чином, отримавши страхове відшкодування у цей термін, господарство зможе з легкістю підготуватися до нового аграрного сезону.

У 2018 році найбільше аграрії страхували

озиму пшеницю

У 2019 році актуальним залишиться страхування

багаторічних культур

46

ДИСТРИБУЦІЯ | ТД «НАСІННЯ»

ФОТ

О: Н

АДАН

О ПР

ЕС-С

ЛУЖ

БОЮ

КОМ

ПАНІ

Ї

Сергій Шаманський, комерційний директор ТОВ «Торговий Дім «Насіння»

ЛОГІКА ЗРОСТАННЯДИСТРИБУЦІЯ В АГРОІНДУСТРІЇ: ЯК ПОБУДУВАТИ БІЗНЕС У КОНКУРЕНТНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

ТЕКСТ: АНДРІЙ ПЕТРОВ


Є вислів: «Для когось криза — це проблема, а для когось — нові можливості». У Торговому Домі «Насіння»обрали для себе другу частину фрази. За 10 років компанія стала потужним гравцем на ринку дистрибуції насіння та засобів захисту рослин і одними з лідерів цієї галузі. Із самого початку ТД «Насіння» будувався за такими принципами, як мінімізація ризиків, ефективна, багатокомпонентна, подекуди й агресивна форма продажу, чіткий розподіл та управління доходами, витратами і грошовими потоками. І дуже уважно у компанії ставилися до питання репутації на ринку — як серед постачальників, так і серед клієнтів. Як наслідок — сьогодні Торговий Дім має річний обсяг продажу понад $150 млн, команду зі 185 осіб, п’ять бізнес-регіонів з більш ніж 67 регіональними представниками, власні агроцентри, логістичні потужності та репутацію надійного партнера.

ЯК ПОЧИНАВСЯ БІЗНЕС ТОРГОВОГО ДОМУ «НАСІННЯ»?Компанія була створена 17 січня 2000 року, і до 2005-го основним напрямом бізнесу було вирощування, доробка та реалізація насіння цукрових буряків української селекції. З падінням посівних площ під цукровий буряк та збільшенням частки насіння імпортної селекції постало питання диверсифікації бізнесу.Першими кроками була робота на умовах субдистрибуції, а власні контракти з постачальниками засобів захисту рослин ми отримали вже у 2006–2007 роках.Наступним етапом був початок співпраці з насіннєвими компаніями в галузі продажу посівного матеріалу соняшника, кукурудзи та озимого ріпака. За наступні два роки були отримані дистрибуційні контракти з виробниками — лідерами насіннєвої галузі.Третім успішним етапом розвитку Торгового Дому «Насіння» став продаж спеціальних добрив, започаткований у 2016 році, та розвиток власної торгової марки Agritech, до складу якої входять унікальні продукти, аналогів яким немає в Україні.

ЯКИЙ МОМЕНТ У РОЗВИТКУ ТД «НАСІННЯ» МОЖНА ВВАЖАТИ ПЕРЕЛОМНИМ?Ще під час фінансової кризи 2008 року наша компанія мала досить незначні обсяги реалізації. Враховуючи, що майже 100% продукції становили валютні позиції, зростання курсу не спричинило негативних наслідків у нашій діяльності, проте змусило ще більше зосередитися на правильній оцінці ризиків і стратегії подальшого розвитку.

Тому з 2009 року компанія розпочала інтенсивний розвиток і взяла за пріоритет співпрацю з агрохолдингами. Це дало змогу наростити обсяги продажу, відпрацювати систему логістики та оперативного реагування на запити клієнтів, і головне — повною мірою усвідомити відповідальність за якісне та повне забезпечення потреб клієнтів, оскільки йшлося про багатомільйонні контракти і схибити було неможливо.Клієнтами Торгового Дому стали такі відомі компанії, як «Кернел», МХП, NCH, «Астарта», «Агрейн» та інші. Паралельно ми набирали вагу і серед роздрібних клієнтів, тому наступним етапом розвитку в 2016 році стало формування легкої, динамічної сітки регіональних

представників у п’яти визначених нами бізнес-регіонах.На всіх етапах розвитку компанії та розбудови бізнесу незмінними залишалися наші головні принципи: здоровий мікроклімат колективу, динамічність, відсутність бюрократії, відкритість та прозорість ведення бізнесу, технологічний та технічний розвиток і, звісно, порядність у відносинах з партнерами.

НА ЯКУ ПРОДУКТОВУ ЛІНІЙКУ ТА СЕГМЕНТ РИНКУ ОРІЄНТОВАНА КОМПАНІЯ?З початку роботи у сфері дистрибуції насамперед ми обрали для себе напрям продажу засобів захисту рослин, пізніше долучили насіння кукурудзи, соняшника та ріпака, а останні три роки успішно розвиваємо напрям спеціальних добрив. Напрямом на перспективу для нас був і залишається продаж мінеральних добрив.Щоправда, інтенсивний розвиток компанії змусив зосередитися на якісній підтримці вже існуючих напрямів. Але наразі ми вже ведемо перемовини з виробниками мінеральних добрив і незабаром розпочнемо завойовувати і цей сегмент ринку. Щодо постачальників засобів захисту та насіння — наша компанія орієнтована на співпрацю зі світовими лідерами — виробниками цих продуктів і не має наміру експериментувати з якістю

48


ФОТ

О: Н

АДАН

О ПР

ЕС-С

ЛУЖ

БОЮ

КОМ

ПАНІ

Ї

та конкурувати, створюючи власні продуктові лінійки.Партнерство має бути щирим та відкритим, і нам з постачальниками вдалося досягти такого рівня відносин, коли ми взаємно допомагаємо у спільній справі, а не конкуруємо чи використовуємо можливості одне одного.Стосовно ринкової долі та сегменту ринку, то ми не ставимо масштабних, амбітних цілей, яких потім треба буде досягати, втрачаючи швидкість та якість обслуговування клієнтів.Головним завданням і конкурентною перевагою є якісне, повне та швидке забезпечення потреб клієнта — на сьогодні ми співпрацюємо зі всіма категоріями клієнтів від невеликих фермерів до агрохолдингів з абсолютно однаковими підходами та принципами взаємовідносин. Структура продажу між категоріями клієнтів виглядає таким чином: 60% — роздрібні клієнти, 25% — агрохолдинги і 15% — субдистриб’ютори, кількість яких обмежена, адже співпрацюємо на умовах тісного багаторічного партнерства.

ЯКЕ У ВАС БАЧЕННЯ РИНКУ ДИСТРИБУЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВ ЙОГО РОЗВИТКУ?За останні 10 років ринок суттєво змінився. Насамперед завдяки розвитку комунікацій, оскільки сьогодні повною мірою доступні такі канали надання інформації, як мобільний зв’язок, різні месенджери, соціальні мережі, YouTube-канали, електронні каталоги тощо.Фактично побудова каналів комунікації безпосередньо від виробника продуктів до клієнта зменшила потребу в дистриб’юторах як основному джерелі інформації та змістила акценти в бік вибору цінової пропозиції, якості обслуговування процесу постачання та цікавих, нестандартних (ексклюзивних) рішень і пропозицій.Також зі скасуванням ліцензування продажу засобів захисту рослин та лібералізацією вимог до дистриб’ютора на ринку за досить короткий час з’явилася велика кількість нових гравців регіонального рівня. Важливим є і те, що певну частину ринку зайняли

самі виробники, частково або повністю запропонувавши клієнтам прямі поставки. Усе це не могло не відобразитися на рівні конкуренції та маржинальності дистриб’юторів і поставило під питання існування дистрибуції як такої.Звісно, говорити про зникнення цього бізнес-напряму занадто рано, але, на мою думку, ринок вже змінюється і буде суттєво змінюватися надалі.

ЯКІ ГОЛОВНІ НАПРЯМИ ЗМІН РИНКУ ВИ МОЖЕТЕ НАЗВАТИ?Основні вектори розвитку дистрибуції, на мій погляд, такі: еволюційне зменшення загальної кількості дистриб’юторів на ринку з більш вираженим регіональним розподілом територій; розмежування функцій і навіть напрямів бізнесу окремо на постачання та агрономічний супровід;

Команда Торгового Дому «Насіння» — це фахівці

з найрізноманітніших сфер



збільшення вимог клієнтів щодо якості та оперативності постачання одночасно зі зменшенням вартості цих послуг. Також буде відбуватися пошук дистриб’юторами рішень щодо самоідентифікації через створення власних лінійок продуктів чи торгових марок і звуження асортименту з одночасною більш вираженою спеціалізацією в окремих сегментах. І, звісно, будуть перегони щодо максимального використання цифрових технологій для можливості створення швидкого, якісного та прозорого каналу забезпечення від виробника до клієнта, а також розробка механізмів зниження ризиків покупців у взаємовідносинах з дистриб’юторами, що мінімізує вплив на ринок недобросовісних чи ризикових гравців.

ЯК У ТАКОМУ АГРЕСИВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗНАЙТИ КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ ТА ЯКІ САМЕ?На мою думку, конкуренція є нормальним, еволюційним фактором розвитку ринку та сприяє вдосконаленню будь-якої компанії. У процесі конкурентної боротьби виживають дійсно сильні гравці та формуються нестандартні підходи, рішення і технології, що здатні суттєво підвищити якість ведення бізнесу.

Але ми усвідомлюємо, що конкурентні переваги створюються всередині компаній — учасників ринку відповідно до змін кон’юнктури самого ринку. На жаль, за останні три роки ми частіше бачимо боротьбу цінових пропозицій та недобросовісні методи конкуренції одних гравців щодо інших, ніж якісний процес змін.Так, у 2018 році ми й самі зіткнулися з масовим розповсюдженням недостовірної інформації про Торговий Дім. З одного боку, це частково викликало насторогу клієнтів та постачальників у співпраці з нами, з іншого — ініціювало увагу до нас досить широкого кола клієнтів, на що кращою відповіддю стало зростання обсягів продажу, якісний та повний сервіс постачання замовлених клієнтами продуктів.У формуванні конкурентних переваг ми постійно вдосконалюємо внутрішні процеси компанії, розбудовуємо систему комунікації з клієнтами, інтенсивно працюємо над освоєнням цифрових технологій для оперативного контакту як всередині підрозділів компанії, так і з нашими партнерами. Ми постійно вдосконалюємо портфоліо, наповнюючи його сучасними високотехнологічними продуктами, які задовольняють потреби наших клієнтів. До того ж випробовуємо

елементи технологій у наукових експериментах на власних полях IField. Деякі процеси вже працюють, деякі на завершальній стадії, а низка рішень невдовзі будуть доступні нашим партнерам, і я впевнений, це надасть конкурентних переваг нашій компанії без використання недобросовісних підходів деяких наших конкурентів. І це є одним з основоположних принципів функціонування ТД «Насіння».

ВИ ЧАСТО ЗГАДУЄТЕ ПРО ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ТД «НАСІННЯ». ПРО ЯКІ САМЕ ІННОВАЦІЇ ЙДЕТЬСЯ?Інновації є основною складовою побудови конкурентних переваг, і, на мою думку, вони стосуються не лише продуктів та методів ведення бізнесу. Вони охоплюють усі сфери взаємовідносин як всередині компанії, так і в зовнішньому бізнес-середовищі.Для того щоб ефективно працювати в надконкурентному бізнесі, ми постійно змінюємося, розробляємо нові та вдало реалізуємо вже доступні рішення.

Інновації — основна складова побудови конкурентних

переваг компанії

50


ФОТ

О: Н

АДАН

О ПР

ЕС-С

ЛУЖ

БОЮ

КОМ

ПАНІ

Ї

Це стосується самоорганізації компанії, правильної побудови системи управління, логістичних процесів, ефективної співпраці всіх підрозділів компанії, вдосконалення системи мотивації працівників та, звісно, використання цифрових технологій у роботі.Перерахувати та охарактеризувати всі інноваційні процеси, що проходять нині в компанії, складно. Деякі процеси вже відточені, деякі перебувають у тестовому режимі, а над іншими проводиться інтенсивна робота. Завчасно відкривати козирі не зовсім логічно, розповім лише про основні сфери, в яких нині проводиться найінтенсивніша робота.По-перше, у нас вже декілька років діють агроцентри, і сьогодні ми маємо напрацьований формат залучення клієнтів до їх діяльності. Підходи до формування дослідів та надання результатів є застарілими і типовими,

тому зараз ми їх переформатовуємо, щоб оперативно в цифровому форматі звітувати про кожну ділянку.По-друге, це вдосконалення комунікацій всередині компанії та надання повноважень регіональним представникам для самостійного і швидкого прийняття рішень з максимальним доступом до оперативної інформації щодо продажу через цифрову платформу обробки даних.По-третє, це створення цифрової платформи оцінки основних агрономічних показників роботи наших клієнтів, онлайн-консультації, залучення експертів компаній-виробників до моніторингу проблем клієнтів тощо. Наразі ці та багато інших інноваційних рішень працюють у пілотному режимі та згодом стануть доступними нашим клієнтам.

ЗА ЯКИМИ ПРИНЦИПАМИ РОЗБУДОВУЮТЬСЯ ВІДНОСИНИ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА КЛІЄНТАМИ?За майже 20 років роботи на ринку ми усвідомили для себе прості, зрозумілі

та дієві засади співпраці з нашими партнерами.

ЗОКРЕМА: z партнерство має базуватися на стратегічній співпраці, що формується та перевіряється часом, а не на використанні разових, одномоментних вигод;

z взаємодія з партнерами може мати максимальний ефект лише, якщо формується на чітких принципах відкритості та доступності повної, об’єктивної інформації з обох сторін;

z співпраця з клієнтами та постачальниками має здійснюватися через призму розуміння та врахування потреб партнерів з обох сторін, і тут дистриб’ютор є інструментом побудови компромісу потреб між виробниками та споживачами;

z життєвий ритм будь-якої компанії — це свого роду кардіограма, тому пряма лінія, відповідно, є поганим знаком. У кожній компанії є періоди росту і стагнації, а партнерство найбільше проявляється в розумінні ситуації, що виникла, її причин та в підтримці одне одного.

Наступний етап розвитку — експансія на ринок

мінеральних добрив



200

100

140

40

180

80

120

20

0

160

60

2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019*

$10,6 млн

$27,5 млн

$65,7 млн

$97,5 млн

$148,0 млн

$183,3 млн

$141,1 млн

$171,3 млн

$178,1 млн

$141,3 млн $143,08 млн

ЗАГАЛЬНІ ПРОДАЖІ У ТОМУ ЧИСЛІ ЗЗР У ТОМУ ЧИСЛІ НАСІННЯ *Дані станом на 19.04.2019.

ДИНАМІКА ПРОДАЖІВ ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «НАСІННЯ» ЗА ПЕРІОД 2009–2019 РОКІВ ($ БЕЗ ПДВ)

ЯКОЮ В ТАКОМУ РАЗІ БУЛА «КАРДІОГРАМА» МИНУЛОГО РОКУ?2018 рік для ТД «Насіння» виявився досить непростим. Падіння продажу ґрунтової групи засобів захисту рослин, фунгіцидів через кліматичні особливості сезону вплинуло на рівень залишків компанії. Ми не працюємо з коліс, а формуємо обсяг продуктів заздалегідь до початку сезону постачання. Залишки вказаних продуктів спричинили нездорову цінову конкуренцію на ринку, в якій єдиним можливим варіантом роботи надалі був продаж значної частини продукції нижче собівартості. Це однозначно мало б негативний вплив на фінансові показники компанії та могло спричинити ризики у співпраці з партнерами.Паралельно з цим розповсюдження конкурентами недостовірної інформації серед наших клієнтів (про що я вже казав) певним чином завдало нашому іміджу надійного та якісного постачальника репутаційних збитків.Втім, ми вдало пройшли цей етап життя компанії завдяки стратегічному партнерству з нашими постачальниками. Основними інструментами в цьому випадку стали відкритість, розуміння ситуації та спільний пошук рішень.

Хочу висловити велику подяку нашим ключовим та надійним партнерам — компаніям «Сингента», «Байєр», «Монсанто», «Кортева», «Євраліс», «ФМС» та «Нуфарм», які підтримали нас, не піддалися впливу чуток та повірили в надійність Торгового Дому.

ДЛЯ БУДЬ-ЯКИХ ЗМІН І ТРАНСФОРМАЦІЙ ПОТРІБНА КОМАНДА ОДНОДУМЦІВ. ЯК ФОРМУЄТЬСЯ КОМАНДА ТОРГОВОГО ДОМУ?Колектив чи команда для будь-якої компанії є фундаментом існування та розвитку. Ми не виняток, і за всі роки розбудови чітко переконалися, що здоровий, відповідальний, вмотивований колектив дає натхнення успішно вести бізнес і мотивує до розвитку. Він надає відчуття підтримки і розуміння стратегії компанії. Особливістю кадрової політики є те, що ми не фокусуємося на залученні спеціалізованих кадрів з аграрного ринку, а віддаємо перевагу бажанню. Бажанню людини працювати і розвиватися в компанії, як кажуть, вогнику в очах.У Торговому Домі «Насіння» працюють кадри з абсолютно різних сфер, але перевагою такого підходу є те, що люди мають сторонній погляд на процеси, які тут відбуваються, креативне мислення

до адаптації процесів з інших видів бізнесу та можливість розширити власний світогляд і професійний простір завдяки зміні сфери діяльності.На ключові посади у нас призначаються виключно спеціалісти, які виросли в компанії та повністю відповідають корпоративній культурі й розуміють основні принципи взаємовідносин. До речі, я й сам на початку кар’єри в агробізнесі не мав до нього жодного відношення, адже отримав освіту військового фінансиста.Нещодавно на нашій сторінці у Facebook ми запустили проект «Агромени ТДН» та «Агровумен ТДН», де розповідали про співробітників. Його основна ідея полягала в тому, що в нашій компанії за бажання та відданої роботи можна розвиватися та очолювати ключові напрями бізнесу.Головні принципи взаємовідносин Торгового Дому «Насіння» були започатковані її засновниками ще в момент створення — відкритість, відвертість, відданість, щирість, довіра, свобода мислення та вибору, коректність взаємовідносин, рівність спілкування, відсутність конфліктів, прозора мотивація та порядність. І я переконаний, що в компанії навряд працюватиме людина з іншими цінностями та світоглядом.

52

ПЕРШІ ОСОБИ | KSG AGRO

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н; Н

АДАН

О ПР

ЕС-С

ЛУЖ

БОЮ

КОМ

ПАНІ

Ї

ЦІНА МАЙБУТНЬОГОНА ПЕРЕКОНАННЯ ВЛАСНИКА АГРОХОЛДИНГУ KSG AGRO, МАЙБУТНЄ ПОВИННО КОШТУВАТИ ДОРОГО. ЦЕ ЗАПОРУКА ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ І В АГРАРНИЙ СЕКТОР, І В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ В ЦІЛОМУ


«Свою команду я оцінюю на рівні значно вищому

за середній»


KSG Agro за майже 18 років, що минули з моменту створення першого підприємства групи, пережив періоди злетів і падінь, були часи, коли під питанням було саме існування холдингу. Вдало проведене IPO на Варшавській біржі, розширення земельного банку до 90 000 га, інвестування у системи зрошення — і майже миттєва втрата 30% активів внаслідок окупації Криму, величезні борги… Але зараз KSG Agro знову у перших лавах аграрної еліти України, активно розвиває скотарський напрям, впроваджує сучасні інноваційні методи землеробства на 30 000 га оранки, боргове навантаження ліквідоване. Не відомо, чи відбулося б це, якби за всіма бурхливими подіями не стояла неординарна особистість засновника KSG Agro — бізнесмена і політика Сергія Касьянова. Саме з ним Landlord і вів бесіду про минуле, сучасне і майбутнє підприємства.

ПРО ІСТОРІЮ

У ВАС ДОСИТЬ СТРОКАТА ЯК ДЛЯ БІЗНЕСМЕНА БІОГРАФІЯ. ЯК ВИЙШЛО, ЩО ВРЕШТІ-РЕШТ ВИ ПРИЙШЛИ ДО АГРАРНОЇ СФЕРИ?Усе склалося саме по собі — у 2001 році ми з партнерами продали бізнес у сфері побутової хімії, і я вирішив спробувати себе у політиці, балотуватися у народні депутати від 37-го виборчого округу. І тут постало запитання: а що саме я можу запропонувати людям? У місті Орджонікідзе, де ми колись побудували завод з виробництва засобів для прання, я знав, що робити: відкрили підприємство, створили робочі місця, стали провідними платниками податків. Та округ, по якому я балотувався, був переважно сільським. Із сільським господарством на той час все було дуже погано, закупівельні ціни низькі, пшениця коштувала $50 за тонну.Але я переміг більш ніж з двократним відривом, люди мені повірили.Для того щоб все вивчити, що потрібно зробити? Потрібно зайнятися цим бізнесом, і я купив господарство, яке обробляло 5000 га. Аби спробувати, чи можна щось заробити. Так, займаючись іншою роботою, я поступово став заглиблюватися у цю справу. Потроху бізнес розвивався, а приблизно з 2005–2006 років почалася мода на сільське господарство — усі стали говорити про те, що населення планети зростає, кількість оброблюваних земель падає, продовольства на всіх не вистачає… Тоді в Україні й з’явилися перші великі аграрні об’єднання.

МАЄТЕ НА УВАЗІ ТЕ, ЩО МИ ЗАРАЗ НАЗИВАЄМО АГРОХОЛДИНГАМИ?Так, але тоді вони були меншими за розмірами — землю розпаювали, було складно. Спочатку виникли підприємства, які обробляли по 2000 га, потім поступово вони зростали до 10 000–20 000 га. Зараз такі суб’єкти вважаються середнім агробізнесом, агрохолдинг починається

десь з 20 000 30 000 га. Ми також почали розглядати можливість укрупнення, та пригадайте, що то були за часи — всі інтереси, і мої також, були направлені на ринок нерухомості, квадратний метр коштував дорого.Тільки у 2008 році іпотечна бульбашка луснула, спочатку у США, потім у всьому світі. Почалася фінансова криза, курс долара в Україні майже подвоївся. Зараз цифри здаються смішними, але у листопаді 2008-го ми засинали з курсом у 5 гривень, а вранці прокинулися, коли долар коштував вже 8 гривень. Про нерухомість довелося забути, а ось аграрний напрям, навпаки, став трендовим, і ми вже цілеспрямовано почали розвивати цей бізнес по максимуму, вийшли у 2011 році на IPO.

«Зараз наш комплекс з виробництва свинини є найбільшим в Україні»

54


ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н; Н

АДАН

О ПР

ЕС-С

ЛУЖ

БОЮ

КОМ

ПАНІ

Ї

НАСКІЛЬКИ ВДАЛИМ БУЛО РОЗМІЩЕННЯ З ОГЛЯДУ НА ТЕ, ЩО НЕВДОВЗІ КОМПАНІЯ ОПИНИЛАСЯ У БОРГАХ?IPO я вважаю дуже вдалим. Фактично ми встигли вскочити в останній вагон — ще у березні-квітні того року можливо було вигідно провести первинне розміщення. Буквально у травні-червні вікно можливостей зачинилося, інвестори втратили інтерес до акцій українських компаній. Багато з наших бізнесменів готувалися до IPO, але вони просто не встигли. А ми залучили тоді $43 млн за 30% наших акцій — загальна оцінка компанії була $120 млн.Але чого хотіли інвестори? Розширення, ще землі, ще обсягів! Як я зараз розумію, це було помилкою — ми занадто швидко намагалися задовольнити вимоги IPO з розширення земельного банку, з 30 000 га стрімко зросли до 90 000 га.

Другим негативним моментом, який вже не залежав від нас, стало те, що 30 000 га нашого земельного банку були у Криму.

ТОБТО У 2014 РОЦІ ВИ ВТРАТИЛИ ТРЕТИНУ ЗЕМЕЛЬ?Не просто втратили. З 2012 року ми розвивали там інтенсивні технології, обладнали 1100 га зрошуваних площ під кукурудзою. Я тоді багато працював над залученням китайських інвесторів у агросектор півострова. У січні 2014-го у складі делегації, організованої урядом Криму, вів перемовини про залучення китайських технологій зрошування. Тоді був навіть підписаний меморандум про те, що китайська сторона інвестує у розвиток сільського господарства Криму півмільярда доларів для організації поливу на 100 000 га. Нам обіцяли поставити технологію, обладнання. А вже у лютому з’явилися ті самі «зеленые человечки»…

ЯК ЦЕ ВІДОБРАЗИЛОСЯ НА КОМПАНІЇ?Погано відобразилося, адже Крим досі не має чіткого юридичного статусу — ми опинилися в ситуації, коли треба було

виконувати всі зобов’язання. Останні борги, включаючи вартість нашої продукції, що залишилася на півострові (а це 1,5 млн євро), компанія закрила тільки цього року. За моїми розрахунками, ми втратили приблизно $20–25 млн…

ПРО СЬОГОДЕННЯ

У 2015 РОЦІ ДОХІД KSG AGRO БУВ НА РІВНІ $13–14 МЛН, А ТІЛЬКИ ЗА ТРИ КВАРТАЛИ МИНУЛОГО РОКУ ПЕРЕВИЩИВ $20 МЛН. І ЦЕ ПОПРИ ВСІ ВТРАТИ. ЗА РАХУНОК ЧОГО КОМПАНІЯ ЗРОСТАЄ?Ми змістили пріоритет у галузь скотарства, наш комплекс з виробництва свинини найбільший в Україні. Саме він і є основою для зростання доходу. Ми запустили його в тому самому 2014 році, вклавши у новий напрям близько $30 млн. І це тільки половина проекту, який буде реалізовано — зараз виробляється приблизно 10 000 т свинини. А ми хочемо подвоїти виробництво, мати не 4000–5000 свиноматок, а до 9000.Тому у стратегії компанії визначено, що головним напрямом буде скотарство,



а земельний банк залишатиметься без змін. Треба з тієї землі, що є у нашому розпорядженні, отримувати більш високий результат, підвищувати доходність з гектара.

ОТРИМУВАТИ З 30 000 ГА, ЯК З 90 000?Це, звісно, нереально, але підвищення доходності з гектара — завдання, яке стоїть перед будь-яким агропідприємством. Це інвестиції, технології плюс якість роботи співробітників.Наша головна локація — Дніпропетровська область, де мало опадів у порівнянні з Черкасами або Київщиною. Тому насамперед значення має технологія утримання вологи у ґрунті. Потім — витримати встановлені терміни робіт, закупити якісне насіння… Це базові речі.

ПРО МАЙБУТНЄ

ЯКОЮ ВИ БАЧИТЕ КОМПАНІЮ, НАПРИКЛАД, ЧЕРЕЗ П’ЯТЬ РОКІВ?Скажімо так: 2018 рік взагалі став для нас переломним, ми, як я вже згадував,

завершили роботу із закриття нашої заборгованості головним кредиторам. А, погодьтеся, в Україні це вдається небагатьом…Тут хочу окремо подякувати нашим іноземним партнерам, які зрозуміли ситуацію та зробили крок назустріч, ми домовилися про суттєве зниження розміру заборгованості. Взагалі, за кордоном зовсім інша культура розбудови взаємовідносин — якщо клієнт опинився у скрутному становищі, йому допомагають

вирішити проблеми. Нам це дало зниження заборгованості сумарно на $12 млн. Тому, побачивши таке ставлення, нам повірили й українські банки, підставили плече, виділили кредитний ліміт для обслуговування боргу.Тому зараз я і можу говорити про перспективи. По-перше, ми їх бачимо у розвитку скотарського напряму. В Україні є великі гравці у сегменті м’яса птиці, а ось у виробництві свинини діють переважно дрібні виробники. До того ж минулого року внаслідок спалаху АЧС поголів’я було майже вирізане. Критична ситуація зберігається — в Україні немає нормальної ветеринарної служби. Як наслідок — до нас контрабандою під виглядом «залишків, відходів» йдуть потоком м’ясо і сало. Але це все без належного контролю, із загрозою для здоров’я громадян…Саме цю ситуацію ми будемо ламати — свинарство буде для нас у пріоритеті. А у рослинництві розглядаємо

Сьогодні земельний банк компанії

становить 30 000 га

«ПІДВИЩЕННЯ ДОХОДНОСТІ З ГЕКТАРА — ЗАВДАННЯ, ЯКЕ СТОЇТЬ ПЕРЕД БУДЬ-ЯКИМ ПІДПРИЄМСТВОМ. ЦЕ ІНВЕСТИЦІЇ ТА ЯКІСТЬ РОБОТИ»

56


ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н; Н

АДАН

О ПР

ЕС-С

ЛУЖ

БОЮ

КОМ

ПАНІ

Ї

проекти вирощування і переробки продуктів, які можуть бути орієнтовані на європейський ринок.

ЯКІ САМЕ?Наприклад, сьогодні ми почали працювати із сорго. Це дуже цікавий для нас продукт, колись ця культура масово вирощувалася в Україні. Це продукт без глютену, дієтичний — саме те, що цікавить європейців. До того ж що має значення для нас — сама рослина потребує значно менше вологи, ніж кукурудза. У зоні, де працює KSG Agro, майже не дає нормальні врожаї. Ще один з можливих напрямів — вирощувати сою, для неї потрібно вологи у ґрунті у два рази менше, ніж для кукурудзи. І при цьому можна мати ті самі 8 т з гектара, як і на кукурудзі. Перевагою є те, що це дуже гарна культура для ґрунту, можна сказати, що соя його навіть відновлює. Ми ж всі розуміємо, що якість українських земель останніми роками аж ніяк не покращилася. А недолік — соя дуже важка у збуті, треба багато працювати

над пошуком ринку, дистрибуцією. Ось такого плану продукти — перспективні, з якими можна і мати врожаї, і витримувати якісні сівозміни, нам і будуть цікаві.

ПРО РИНОК ЗЕМЛІ

ЗАРАЗ ВСІ ЧЕКАЮТЬ НА ВІДКРИТИЙ РИНОК ЗЕМЕЛЬ СІЛЬГОСППРИЗНАЧЕННЯ, ХТО З ОСТРАХОМ, ХТО З НАДІЄЮ І ПЛАНАМИ. ВИ ПЛАНУЄТЕ ВИХОДИТИ НА РИНОК ЗЕМЛІ? І, ВЛАСНЕ, ДАВАЙТЕ ВІДПОВІМО НА ЗАПИТАННЯ: ДЕ ВЗЯТИ ГРОШІ?Ви самі майже відповіли на запитання — це буде зовсім інший ринок. Той ринок, який ми маємо зараз, умовно можна вважати операційним — на ньому переважає оренда. У разі відкритого продажу землі ринок перетворюється на інвестиційний, і для роботи на ньому потрібні дуже і дуже великі кошти. Тут можна провести аналогію з вкладанням

коштів у нерухомість. Хоча навіть така аналогія не зовсім вдала — нерухомість зношується, втрачає актуальність. А ціна землі завжди буде пов’язана з цінами на аграрний продукт, який там можна виробляти, у власника є можливість заробляти на оренді тощо. У тому, що ринок землі в Україні повинен запрацювати, сумнівів немає.Але! Зараз ми просто не готові до цього — треба підготувати базу, держава повинна визначитися, яку роль вона буде відігравати на ринку, створити земельний банк. На моє переконання, держава має стати одним із власників цього банку, мати важелі. Треба підвести під це фінансування, щоб громадяни мали доступ до ринку…Якщо запустити процес просто зараз, ми отримаємо дикий ринок, і ще одна революція нам гарантована.

«Наразі ми почали працювати із сорго.

Це дуже цікавий продукт»



ВИ СКАЗАЛИ ПРО ГРОМАДЯН… ЦЕ ВИВОДИТЬ НАС НА ЗАПИТАННЯ: А ХТО МАЄ ОТРИМАТИ ДОСТУП ДО РИНКУ?На мій погляд, обмеження, які зараз пропонують, у повному вигляді недоречні. Юридичні особи теж повинні бути допущені до ринку. Фактично через обмін юрособи вже концентрують у себе по 2000–3000 паїв, і все абсолютно законно. Який сенс обмежувати їх і далі, може, простіше надати їм право придбати землю, інвестувати кошти? Обмеження, звісно, можуть і повинні бути — це і є завдання для держави, чітко все прописати. Поки в нас процвітає рейдерство, Мін’юст фактично нічого не робить, про які інвестиції та ринок може бути мова? Давайте почнемо хоча б зі складання прозорих реєстрів. І одразу побачимо, куди рухатися.

ПРО КОМАНДУ

КОЛИ ВЖЕ МОВА ПІШЛА ПРО ОПЕРАЦІЙНИЙ РИНОК, ДАВАЙТЕ ПОГОВОРИМО ПРО МОДЕЛЬ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОМПАНІЇ. У ВАС У ХОЛДИНГУ ДВА ДЕСЯТКИ КОМПАНІЙ, І ВАМ ДОВЕЛОСЯ ВИРІШУВАТИ ПИТАННЯ ДЕЛЕГУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ. ЯК ЦЕ ПОБУДОВАНО У KSG AGRO?Тут немає ніяких особливих секретів — в усіх холдингах є керуючі компанії, є керівники підрозділів, є контроль фінансів і бюджетів. Ці бюджети керівники складають самостійно, але на рівні вищого керівництва здійснюється контроль, у першу чергу у сфері закупівель. Я завжди казав людям: якщо це необхідно, беріть гроші, працюйте, але потім все повинно проходити «через касу».

Є ТАКИЙ ВИСЛІВ «КОМАНДА МРІЇ». ЧИ ВІДПОВІДАЄ ВАША КОМАНДА ЦЬОМУ КРИТЕРІЮ?Я не можу сказати, що ми найкращі або найефективніші, але свою команду я оцінюю на рівні значно вищому за середній. Мені б хотілося підвищення відповідальності — всі мають бажання більше заробляти, не завжди розуміючи, що при цьому треба брати на себе відповідальність. Коли компанія заробляє, всі охоче ділять прибуток, а ось отримувати свою частку у збитках бажаючих небагато.

ЧИ ВІДЧУВАЄТЕ ВИ ДЕФІЦИТ КАДРІВ І ЯКИХ САМЕ?Насамперед бракує механізаторів, трактористів, комбайнерів, водіїв… І це притому, що заробітна плата в агросфері останнім часом постійно зростала і вже є конкурентною із зарплатами за кордоном.

ПРО КСО

ВЛАСНЕ, МИ ПОВЕРНУЛИСЯ ДО ТОГО, З ЧОГО ПОЧИНАЛАСЯ РОЗМОВА — ЯК ЗАЛУЧИТИ ЛЮДЕЙ У СЕЛО, СТВОРИТИ ЇМ ПРИВАБЛИВІ УМОВИ… ЦЕ НАС ВИВОДИТЬ НА ЗАПИТАННЯ ПРО КСО: ЯК ВИ БУДУЄТЕ ВІДНОСИНИ З ЛЮДЬМИ, З МІСЦЕВИМИ ГРОМАДАМИ?Я б почав тут не з робітників, а з громад. Давно, ще коли я балотувався у народні депутати, я створив власний фонд у 5 млн гривень. На ті часи це були досить пристойні кошти. Це, можна сказати, було моєю стратегією — я приходив до людей не просто з подачкою, а ці 5 млн поділив на населені пункти. І казав: ось ваші, скажімо, 100 000, давайте обговоримо ті проблеми, які у вас є,

створюйте ініціативну групу, ми разом підготуємо проекти, і я гарантую, що цей проект буде реалізований за рахунок коштів фонду. Такою і була моя передвиборча кампанія — я провів приблизно 90 зустрічей. Люди приходили з інтересом, бо інші кандидати в основному не доїжджали на місця. Люди завжди

«З бюджетними грошима ніколи не працювали,

це принципова позиція»

«РИНОК ЗЕМЛІ, ЯКИЙ ЗАРАЗ ІСНУЄ, МОЖНА ВВАЖАТИ ОПЕРАЦІЙНИМ — НА НЬОМУ ПЕРЕВАЖАЄ ОРЕНДА. У РАЗІ ПРОДАЖУ ЗЕМЛІ ВІН ПЕРЕТВОРИТЬСЯ НА ІНВЕСТИЦІЙНИЙ»

58


ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н; Н

АДАН

О ПР

ЕС-С

ЛУЖ

БОЮ

КОМ

ПАНІ

Ї

реагують, якщо ти приїхав з конкретними пропозиціями, щось обговорюєш, щось хочеш зробити, даєш якусь надію, тоді це їм цікаво.Скажу відверто: на 100% всі проекти реалізувати не вдалося, але на 60–70% те, що затверджувалося разом з людьми, було зроблено.Це і стало досвідом і початком мого спілкування з громадою. Вже потім, коли став депутатом, я залучив до Софіївського району Дніпропетровської області $1 млн за програмою Світового банку. На ці гроші (а це на 90% була безповоротна інвестиція) реалізували близько 15 проектів.Робота не припиняється — минулого року встановили сім котелень у школах. Там стара неефективна система опалення, а ми зробили все на сучасному обладнані, навіть почали робити власні пелети для цих котелень. Щось ми робимо самі, вкладаємо власні ресурси, під деякі проекти залучаємо ресурси з тих джерел, про які громада просто не знала.

Єдине, що хочу підкреслити, — з бюджетними грошима ми ніколи не працювали, це принципова позиція. Хочеш щось змінити — роби сам.

ПРО ОСОБИСТЕ

ЯКИЙ У ВАС ГРАФІК РОБОЧОГО ДНЯ?Колись він був більш насичений, можна було 24 години на добу працювати. Зараз намагаюся все встигнути протягом робочого дня — треба залишати час на особисте, відпочинок, займатися спортом, приділяти увагу здоров’ю.

ТОБТО КОМАНДА ВСЕ Ж ТАКИ СФОРМОВАНА ЕФЕКТИВНА?У мене найголовніший компаньйон і «команда» — моя дружина. Вона опрацьовує максимальну кількість платежів, стежить за всіма процесами. Саме вона мій найбільший помічник. І, звісно, ті люди, які поруч, які нам допомагають. В якомусь

сенсі KSG Agro можна вважати сімейним бізнесом.

ЯКОМУ ВІДПОЧИНКУ ВИ ВІДДАЄТЕ ПЕРЕВАГУ?В основному це активний відпочинок, подорожі. Можна відпочити навіть поруч з нашими полями — там є дуже гарні ставки. Ще нам дуже подобається в Італії, і ми там часто буваємо.

ЧОМУ ІТАЛІЯ, А НЕ, СКАЖІМО, ФРАНЦІЯ АБО ВЕЛИКА БРИТАНІЯ?Тут вже моє особисте ставлення — я вважаю, що італійці кращі в усьому. У них найкраща їжа, сервіс, у питаннях моди вони попереду всієї планети. Додайте до цього фантастичний клімат і те, що

«Ринок землі повинен запрацювати. Але зараз

ми не готові до цього»



італійці дуже схожі на нас за менталітетом, до українців дуже добре ставляться.

ІСТОРІЯ У КОМПАНІЇ ДУЖЕ НЕЛЕГКА, ВАМ НІКОЛИ НЕ СПАДАЛО НА ДУМКУ КИНУТИ ЦЕ ВСЕ І ПОЇХАТИ КУДИСЬ В ІНШЕ МІСЦЕ, У ТУ Ж ІТАЛІЮ?Ні, нецікаво… Поїхати відпочити — і не більше. Як на мене, то завдання середнього підприємства, я вже не кажу про олігархів, в яких у руках великі фінанси, — це змінювати життя інших людей. Треба робити кращою свою країну. Хочу, щоб мої діти після навчання за кордоном повернулися жити сюди, і вони хочуть цього. Молодша дочка написала собі програму на 2033 рік і хоче обиратися президентом України.

ЦЕ ЧУДОВО…Чому б і ні? А я щасливий, що мої діти хочуть і мріють жити у своїй країні. Питання в тому, що я можу передати їм не тільки щодо засобів існування, а і в якому вигляді буде наша країна.

ДО РЕЧІ, ДІТИ ВЧАТЬСЯ ЗА КОРДОМ, А ЯКУ ОСВІТУ ОТРИМАЛИ ВИ?Я інженер-будівельник за спеціальністю «промислово-цивільне будівництво». Так вже вийшло, що за фахом я жодного дня не працював…

ЯКОСЬ, ПРИГАДУЮЧИ УКРАЇНУ 10–15-РІЧНОЇ ДАВНИНИ, ВИ СКАЗАЛИ: ТОДІ МАЙБУТНЄ КОШТУВАЛО ДОРОГО.Так воно і було, Україна була у центрі уваги інвесторів, у нас хотіли вкладати кошти, хотіли інвестувати у майбутнє країни…А зараз майбутнє не коштує майже нічого. На що не подивись — бізнес, нерухомість

майже нічого не коштують. Від цього все знецінюється, розхитується банківська система.Але це не означає, що треба сидіти і нічого не робити. Я вірю у децентралізацію, маю віру в людей на місцях — вони повинні домовитися на місці діяти спільно, відстоювати свої інтереси. Майбутнє треба робити дорогим.

«Я дуже щасливий, що мої діти хочуть і мріють

жити у своїй країні»

«Я ВІРЮ У ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЮ, Я МАЮ ВІРУ В ЛЮДЕЙ, ЯКІ ПОВИННІ ДІЯТИ СПІЛЬНО. МАЙБУТНЄ ТРЕБА РОБИТИ ДОРОГИМ»

60

РЕЙТИНГ | КАРТОПЛЯРСТВО

ШАНОВНЕ КАРТОПАНСТВО Ф

ОТО:

DEP

OSIT

PHOT

OS




Журнал Landlord у партнерстві з Українською асоціацією виробників картоплі (УАВК) презентує ексклюзивний рейтинг «Топ-10 українських виробників картоплі», який складено на підставі інформації щодо площ під культурою, її врожайності та валового збору, сортів тощо, отриманої безпосередньо у господарств за підсумками минулого року.

Для участі у рейтингу УАВК відбирала господарства за сукупністю факторів: врожайність картоплі, агрономічний рівень господарства, якість продукції та дотримання принципу виробництва певних сортів, наявність у господарствах обладнаних потужностей для зберігання картоплі та потужностей первинної переробки або обробки клубенів (миття, фасування, чищення тощо). Саме за сукупністю таких характеристик і йде зараз змагання між провідними гравцями ринку.Ці показники були закладені в основу рейтингу при визначенні місця компанії, яке було проведено фахівцями УАВК.

Крім того, УАВК провела експрес-аналіз стану і площ посівів картоплі учасників рейтингу у 2019 році та представила їх прогнози майбутнього валового збору культури і плани щодо зміни у каналах збуту продукції. Із цією інформацією аудиторія Lanlord може ознайомитися в описових частинах, які додаються до кожного з учасників.До рейтингу не включені господарства, які займаються суто селекцією сортової картоплі. Попри свою інноваційність селекціонери мають невеликі площі під культурою та обсяги валового збору. При цьому таких господарств в Україні

налічується лише декілька, і складати рейтинг селекціонерів можливості не було. Хоча частина підприємств, представлених у рейтингу, поряд з вирощуванням товарної картоплі мають також окремі ділянки селекції.Власне, приводом для складання рейтингу стала перспектива експорту української картоплі. На відміну від України в Європі картоплярство не належить до «депресивних» видів рослинництва — попит на свіжу та оброблену картоплю зростає в середньому на 10–15% на рік. Така динаміка пояснюється великими обсягами переробки картоплі на кінцеву продукцію. Тому Landlord із задоволенням хоче зазначити, що поява в Україні великого замовника в особі компанії PepsiCo вже позначилася на планах компаній, які були включені до рейтингу.

62


ФОТ

О: D

EPOS

ITPH

OTOS

Локація: Львівська та Тернопільська області

Площі під картоплею: 1950 га

Виробництво картоплі у 2018 році: понад 117 000 т

Потужності зі зберігання та переробки картоплі: декілька картоплесховищ сумарною потужністю 85 000 т, картопляний завод потужністю близько 7000 т/рік

Ринки збуту: працює над виходом на ринок країн Євразійського економічного союзу

1CONTINENTAL FARMERS GROUP*

Перше місце рейтингу найкращих картоплярських підприємств України посідає Continental Farmers Group. Ця компанія з іноземними інвестиціями утворена шляхом злиття двох агрохолдингів — «Агро ЛВ Лімітед» та «Мрія». Continental Farmers Group присутня у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Чернівецькій та Хмельницькій областях та має 250 000 га виробничої площі. Картоплярський бізнес агрохолдингу зосереджений на Львівщині та Тернопільщині. Тут же розташовані декілька картоплесховищ сумарною потужністю 85 000 т і крохмальний завод

потужністю близько 7000 т картопляного крохмалю на рік.У сезоні–2019 компанія відвела під картоплю 1950 га. На 990 га розташовано чипсові сорти Опал, Кібіц, Піроль, Леді Клер, Арсенал. Вони вирощуватимуться під потреби заводу PepsiCo, що запрацює цього року на Миколаївщині. Ще 470 га підуть під посіви товарної столової картоплі Рів’єра, Імпала, Арізона, Воларе, Мелоді. На 140 га будуть вирощувати інноваційні для України крохмалевмісні сорти Євростарч, Сюзанна, Курас. Вони, як прогнозується, будуть відправлені на переробку на власному крохмальному заводі, що запрацює восени 2019-го.

Торік на полях «Агро ЛВ Лімітед» було зафіксовано абсолютний рекорд по врожайності — понад 60 т/га. Вирощену столову картоплю агрохолдинг зазвичай реалізує оптовикам-трейдерам для продажу на внутрішньому ринку.У сезоні–2019 на 1400 га картопляних посівів компанії буде встановлено вільну від карантинних організмів ділянку. Це дозволить агрохолдингу експортувати картоплю і переміщати її в межах України без зайвої бюрократії. У пригоді експортним амбіціям Continental Farmers Group стане і минулий неабиякий досвід експорту чипсової картоплі до РФ.*За даними УАВК.



Локація: Житомирська область


Виробництво картоплі у 2018 році: 29 700 т

Потужності зі зберігання та переробки картоплі: картоплесховища сумарною потужністю 30 000 т, сортувальні та калібровочні машини потужністю 400 т/доба, пристосування для миття та полірування картоплі2

АГРОХОЛДИНГ «АТК»*

«АТК» — рослинницьке підприємство, що спеціалізується на вирощуванні сої та кукурудзи. Загальний земельний банк розміром 75 000 га розташований на теренах Житомирської, Хмельницької, Вінницької та Одеської областей. Кілька останніх сезонів «АТК» відводить під картоплю 660 га на Житомирщині, отримуючи з них врожайність на рівні 45 т/га. Потужності зі зберігання картоплі

становлять понад 30 000 т. Також агрохолдинг має сортувальні та калібровочні машини, які за добу можуть підготувати до реалізації 400 т продукції. На підприємстві також є пристосування для миття і полірування картоплі. У 2018/2019 маркетинговому році 80% продукції було реалізовано саме в помитому, шліфованому і розфасованому по 2,5 і 20 кг вигляді під власною ТМ «Фрешко».

Наразі агрохолдинг відвів 60 га під насіннєву картоплю для власних потреб, на 600 га вирощує столову картоплю лише трьох сортів — Таїсія, Мемфіс і Фламенко. Подібне «урізання» сортаменту в «АТК» вважають доцільним, адже хочуть вирощувати високоякісну картоплю за принципом — один червоний, один білий та ультра ранній сорт.*За даними УАВК.

64


ФОТ

О: D

EPOS

ITPH

OTOS

Локація: Житомирська область



Потужності зі зберігання та переробки картоплі: завод із доробки овочевої продукції

Ринок збуту: Молдова

3ПП «ІМПАК»*

Підприємство «Імпак» господарює на 6000 га в Андрушівському та Овруцькому районах Житомирщини. У середовищі картоплярів відоме фахівцями екстра-рівня за якістю та агрономічним рівнем роботи. У 2018 році під картоплю в «Імпак» відвели 420 га, на яких виростили врожай у 17 000 т. У сезоні–2019 тут буде 350 га картопляних посадок. Проте врожай планують отримати на рівні 20 000 т завдяки вдосконаленню

технології вирощування. Ще 50 га господарство відведе для вирощування насіння для своїх потреб.Сортамент вирощуваної картоплі доволі широкий. У ньому представлені найкращі сорти багатьох зарубіжних насіннєвих компаній, що працюють в Україні. Беллароза, Королева Анна, Рів’єра, Карера — усього понад 10 сортів, з-поміж яких знайшлося місце одному французькому, який імпортують для власних потреб самотужки.

Підприємство має не лише потужне картоплесховище, а й завод із доробки овочевої продукції (миття, шліфовка, фасування), яку продає під ТМ «Овочиста» в Україні та за кордоном. Щорічно імпаківці додатково готують до реалізації близько 70% обсягу врожаю. Зазначимо, що амбіції господарства не обмежуються внутрішнім українським ринком. Адже 15–20% картоплі «Імпак» експортує до Молдови.*За даними УАВК.



Локація: Дніпропетровська область



Потужності зі зберігання та переробки картоплі: картоплесховище потужністю 21 000 т, сортувальні та фасовочні лінії

Ринки збуту: вивчає можливість експорту до країн ЄС

4ТОВ «АГРО-ОВЕН»*

Агрохолдинг «Агро-Овен» із земельним банком у 11 000 га розташувався у Дніпропетровській області. У 2018 році під картоплярство тут віддали 635 га, у 2019 році планують трохи менше — 600 га, але з переходом на більш щільні посадки. Тому й врожай хочуть отримати у 24 000 т картоплі замість 23 000 т, вирощених у минулому сезоні. Під насіння для власних потреб у агрохолдингу відведуть 2–3%

виробничих площ. Товарні посіви засадять популярними в Україні сортами Королева Анна, Гранада, Сіфра, Коннект, Лаперла. Зберігатимуть врожай у картоплесховищі потужністю 21 000 т, де також встановлено сортувальні та фасовочні лінії, на яких картоплю фасують у сітки по 2,5 кг і продають на внутрішньому ринку під ТМ «Для своїх». Донедавна амбіцій експортувати картоплю агрохолдинг не демонстрував. Проте

нині вивчає питання встановлення лінії з очищення та вакуумування картоплі. Адже ЄС готовий приймати українську картоплю саме в такому вигляді. До речі, цибулю, яку господарство сіє на 180 га щороку, після механічного чищення «Агро-Овен» експортує до Польщі та Великої Британії. Нагадаємо, що агрохолдинг займає гарні позиції на українському ринку курятини: йому належить ТМ «Золотко».*За даними УАВК.

66


ФОТ

О: D

EPOS

ITPH

OTOS

Локація: Київська та Чернігівська області


Потужності зі зберігання та переробки картоплі: картоплесховища з контейнерним зберіганням до 7000 т, три сортувальні машини потужністю 120 т/доба і три калібрувальні машини потужністю 180 т/доба5

ТОВ «БІОТЕХ»*

Компанія «Біотех» — найпотужніший мультиплікатор насіння картоплі в Україні. Обробляє 2300 га у Київській області та на Чернігівщині. У 2018 році «Біотех» мав 550 га картопляних посівів. У цьому сезоні під картоплю відведе 500 га, з яких 230 га — винятково насінницькі посіви. Вони у свою чергу будуть розподілені на розмноження насіння під замовлення насіннєвих компаній. Так, будуть виконуватися контракти на мультиплікацію сортів картоплі фрі селекції HZPC та Europlant, столових сортів для Agrico, HZPC, Інституту

картоплярства НААН України, чипсових сортів для компаній Solana i Norica. Окремий контракт «Біотех» має з «Монделіс Україна» (виробник чипсів під ТМ «Люкс»), для потреб якого мультиплікує насіння чипсових сортів картоплі. Два інших виробники чипсів, що мають заводи в Україні, — «Клуб чіпсів» і PepsiCo, також купують насіння у «Біотех» для своїх партнерських господарств.На 270 га компанія вирощує товарну картоплю. Віддає перевагу двом вітчизняним сортам Тирас і Скарбниця, з імпортної селекції

зупинили увагу на сортах Сіфра, Моцарт, Ред Скарлет, Евора, Мемфіс, Карера, Коломба. На зрошенні методом фронтального поливу 15 дощувальними машинами перебувають 90% посівів.«Біотех» має декілька сховищ із контейнерним зберіганням, де можна розмістити 2500 т насіннєвої картоплі та 3000–3500 т столової. Аби готувати продукцію до реалізації, встановили три сортувальних (120 т/доба) і три калібрувальних (180 т/доба) машини.*За даними УАВК.



Локація: Чернігівська область


Виробництво картоплі у 2018 році: 7000 т

Потужності зі зберігання та переробки картоплі: картоплесховище потужністю 500 т, сортувальна і калібрувальна машини потужністю 300 т/доба

Ринок збуту: Молдова

6ТОВ «АВАНГАРД ІМ. СКАЧКА І. І.»*

Маловідоме широкому загалу підприємство «Авангард ім. Скачка І. І.» має 2300 га у Чернігівській області. Фанатично підвищує агрономічну майстерність саме в картоплярстві, під яке у 2018 році відвело 220 га, і з них отримало 7000 т картоплі. У сезоні–2019 товариство розширює картопляні посадки до 250 га, з яких 20 га піде під насіннєву картоплю для власних потреб. Решта — під столові сорти Гранада, Ред Леді, Королева Анна, Лабелла.

Господарство має картоплесховище на 1500 т, де встановлено сортувальну і калібрувальну машини потужністю 300 т/доба. Фасують картоплю в сітки по 20 кг, під замовлення по 5 і 10 кг.Підприємство цікаве тим, що знайдено та вподобано молдавськими трейдерами, які купують винятково високоякісну продукцію. Саме ж господарство добором трейдерів не переймається і ставить перед ними лише одну вимогу: оперативний розрахунок за відпущену картоплю.

У минулі роки господарство експортувало картоплю до Туркменістану. А от на співпрацю із супермаркетами у «Авангард ім. Скачка І. І.» ставки не роблять: не влаштовує відтермінована на 40 діб оплата та постійне заниження обумовленої ціни.«Авангард ім. Скачка І.І.» вважається взірцевим в аспекті якості вирощеної продукції господарством. Логічно, що займається рослинництвом, культивуючи зернові, та має власну зерносушарку.*За даними УАВК.

68


ФОТ

О: D

EPOS

ITPH

OTOS

Локація: Чернігівська область


Виробництво картоплі у 2018 році: близько 9000 т

Потужності зі зберігання та переробки картоплі: сортувальна машина потужністю 60 т/год7

ТОВ «ПОЛІСЬКА КАРТОПЛЯНА КОМПАНІЯ»*«Поліська картопляна компанія» має 2600 га земельного банку у Семенівському районі Чернігівської області. Цікаво, що господарюють тут два фахівці: один займається лише рослинництвом (соя, соняшник, озимі ріпак і пшениця), інший — Денис Стаценко — винятково картоплярством. Але не банальним картоплярством. Тут на 180 га вирощують тільки картоплю на чипси і тільки один сорт — Опал, що вважається в Україні еталонним для чипсової групи сортів. Ще одна особливість господарства — 100% картопляних виробничих площ перебувають під

зрошенням: 77% — краплинне зрошення, 23% — дощування. Це дозволяє екс-директору чипсового заводу «Крафт», яким є пан Стаценко, отримувати і бездоганну якість (за його продукцію змагаються всі українські чипсовики), і високу врожайність. У сезоні–2018 на дощуванні тут було отримано у товарному вираженні 41 т/га, у бункерному — 45 т/га, а краплинному зрошенні — 49 т/га і 57 т/га відповідно. Чипсову картоплю реалізують переробникам із поля. Насіннєву для своїх потреб, під яку в 2019 році відведуть 20 га, зберігають у власному сховищі потужністю

2000 т. Тут же встановлено сортувальну машину потужністю 60 т/год.Цьогоріч «Поліська картопляна компанія» вирішила сертифікувати всі картопляні виробничі площі та встановити на них вільну від карантинних організмів ділянку. У планах пана Стаценка — розширення картопляного бізнесу за рахунок збільшення виробничих площ, повного переходу на краплинне зрошення і курс на експорт до ЄС, коли його буде відкрито державою.*За даними УАВК.



Локація: Київська область


Виробництво картоплі у 2018 році: близько 10 000 т

Потужності зі зберігання та переробки картоплі: картоплесховище потужністю 10 000 т, сортувальна машина потужністю 60 т/доба8

ТОВ «АГРОФІРМА КИЇВСЬКА»*

«Агрофірма Київська» має 5000 га у Київській області. Під картоплю тут стабільно відводять по 280 га. Під насіннєвими посівами в сезоні–2019 матимуть 35 га, під чипсовими сортами (Опал, Карлена, Аурея) — 55 га за контрактом із «Монделіс Україна», решта — посіви «товарки», де красуватимуться Гранада, Лабелла, Бельмонда, Пікассо та Сіфра.

Врожай отримують також високий — близько 10 000 т. Зберігають його у власному картоплесховищі, де встановлено сортувальну машину потужністю 60 т/доба. Фасують продукцію в сітки по 2,5 та 20 кг. Реалізують мережам супермаркетів і трейдерам. Мають досвід експорту до низки країн. Наразі зосереджені на модернізації картоплесховища: встановлюють унікальну для України

систему збереження з надувними подушками, що розташовуватимуться між рядами контейнерів.На решті площ господарство розвиває рослинництво та тваринництво. Оскільки у Київській області вже спостерігаються суттєві кліматичні зміни, то зрештою обов’язковим стане розширення зрошуваних земель, упевнені в «Агрофірмі Київській».*За даними УАВК.

70


ФОТ

О: D

EPOS

ITPH

OTOS

Локація: Херсонська та Житомирська області


Потужності зі зберігання та переробки картоплі: декілька картоплесховищ сумарною потужністю 11 400 т, сортувальні та калібровочні машини

Ринок збуту: Білорусь9

ФГ «АДЕЛАЇДА»*

Фермерське господарство «Аделаїда» має земельний банк у 5400 га у Херсонській та Житомирській областях. Картоплярство розвивають в обох локаціях: на Півдні вирощують ранню картоплю, на Поліссі — «товарку» та чипсову. Віддають перевагу сортам Рів’єра, Арізона, Гала. У сезоні–2018 мали 500 га під картоплею, у поточному році розширили площі до 670 га за рахунок укладення вигідного контракту з PepsiCo на вирощування чипсової картоплі. Відтак у 2019 році

матимуть 180 га столової картоплі, 400 га чипсової, а на 8 га планують вирощувати насіннєву картоплю для власних потреб і на продаж.Також у господарстві мають декілька картоплесховищ сумарною потужністю 11 400 т. Тут же встановлено сортувальні та калібровочні машини. Фасують продукцію в сітки по 2,5 та 20 кг. Реалізують продукцію як в Україні, так і на експорт. Торік фермерське господарство одним із перших в Україні встановило ділянки,

вільні від карантинних організмів, і поновило експорт до Білорусі. Хоча він і був невеликим (160 т), проте це був чудовий прецедент із повернення української продукції на територію Митного союзу.Наразі у фермерському господарстві «Аделаїда» активно вивчають перспективу будівництва заводу з переробки картоплі на фрі та форсують вихід української картоплі на європейський ринок.*За даними УАВК.



Локація: Херсонська та Чернігівська області



Ринки збуту: Молдова, Білорусь10

ПП «АЛЕКСАНДР А. СИНЕНКО»*

Підприємство «Александр А. Синенко» у Херсонській області та «Південь-Північ» у Чернігівській — це дві локації знаного в Україні картопляра Олександра Синенка, який сукупно обробляє 3000 га землі. У сезоні–2018 під картоплею в обох господарствах було зайнято 700 га, з яких отримали 20 000 т картоплі. У сезоні–2019 площі дещо скоротять, до 500 га, і прогнозують отримати з них 15 000 т врожаю. Із цих

площ на 300 га розмістять столову картоплю сортів Коломбо та Рів’єра, на 200 га — чипсову картоплю (сорту Паролі). Господарство — досвідчений експортер не лише до Молдови і Білорусі. Картоплю пана Синенка в попередні роки охоче споживали і в РФ, і у Грузії.На підприємстві мають сортувальні, калібрувальні машини, мийку (90% ранньої картоплі обов’язково миють), продукцію фасують у мішки по 20 кг.

Ще господарство — один із лідерів в сегменті овочівництва, під яким має понад 200 га, де вирощує томати, баштанні та перці. По цих трьох культурах господарство декілька років поспіль підтверджує Global G.A.P. та експортує їх до ЄС та Великої Британії. Український ринок добре знає баштанну продукцію «Александр А. Синенко» завдяки транспортуванню Дніпром нібулонівськими баржами з Херсона до столиці. *За даними УАВК.

72


БІДА У ПОМІЧПРОБЛЕМИ, ЯКІ ВИНИКЛИ НА УКРАЇНСЬКОМУ РИНКУ КАРТОПЛІ ОСТАННІМИ РОКАМИ, СТАЛИ ПОШТОВХОМ ДЛЯ ПОЧАТКУ ЯКІСНИХ ЗМІН У ГАЛУЗІ


Як розповідають фахівці, останні два роки на українському ринку картоплі були досить складними. Насамперед це пов’язано із закриттям експорту на російський ринок і на ринки інших колишніх союзних республік. Відтак, картоплярам необхідно було терміново шукати інші варіанти збуту своєї продукції. Для овочівників у цілому, не тільки картоплярів, це виявилося досить складно. Для європейського ринку потрібно підтягнути якість, для продажу на ринки Азії та Африки — організувати досить складну логістику. І в обох випадках необхідно розробити спеціальні законодавчі механізми.

ПРО ЗМІНИНа щастя, овочівники придумували варіанти заморожування, сушіння, консервації своєї продукції.

Зорієнтувалися на ринки, де є велика українська діаспора. Так, Ніжинський завод експортує продукцію до Канади, Латинської Америки. Картоплярі ж поки

потерпають від різних перепон як з боку держави, так і з боку регулюючих органів країн — імпортерів картоплі.На жаль, дехто з українських виробників картоплі був змушений відмовитися від свого профільного бізнесу на користь більш валютоємного рослинництва.Власне, ситуація, яку ми спостерігаємо цієї весни на споживчому овочевому ринку, ясно показала, що буває, коли підприємців починають «щемити», і чим це обертається державі, яка не хоче згадати планову економіку і хоча б порахувати внутрішні потреби в борщовий набір. Ф

ОТО:

DEP

OSIT

PHOT

OS


Та ці складнощі, при всьому їх негативному забарвленні, мали й позитивні наслідки. Усі випадкові люди з картоплярства пішли, залишилися фанатики, фахівці, які не тільки досягли високої агрономічної майстерності, а й мають залізну витримку та силу волі. При цьому українські овочівники, як зазначають фахівці, на кілька голів вище від своїх європейських колег. Адже в Європі в середовищі професіоналів дуже поширена вузька спеціалізація — вони вміють тільки вирощувати, або тільки зберігати, або тільки продавати. У нас це багатопрофільні компанії. Саме такі і представлені у рейтингу.

ПРО ПОШУК ЗОВНІШНІХ РИНКІВ ЗБУТУУкраїнські зернові, курятина та інша аграрна продукція вже займають досить вагому частку ринку ЄС. Але вітчизняна картопля поки не може похвалитися такими успіхами. Як кажуть професіонали, у європейців існує занадто багато претензій до картопляної продукції з приводу карантинних мікроорганізмів. Крім того, Європа досить активно захищає свій ринок від гравців ззовні, оскільки вона не тільки великий споживач, але й сильний експортер картоплі.Щоб почати експорт до Європи, нам потрібно гармонізувати українське законодавство з європейським, і компанії зіткнулися з тим, що Мінагропрод в обличчі деяких «лінійних» посадовців не дуже хоче форсувати цей процес і по суті скидає питання гармонізації на громадські організації та асоціації. Окремо можна зазначити, що на супровід цих законодавчих процесів, як дорікають картоплярі, міністерство отримує від Європи певну фінансову допомогу, яка, схоже, в його стінах і залишається. Як наслідок — за останні 25 років ані державні установи, ані громадські професійні організації не досягли такого рівня компетенції, знань і наповнення штатними співробітниками, як, скажімо, в тій же Європі. Процес гармонізації законодавства йде повільно, питання вирішуються дуже важко і довго.Наприклад, як жаліються представники галузі, вони не можуть навіть домогтися звичайного переліку вимог Євросоюзу до картопляної продукції з метою їх елементарного вивчення. Держспоживслужба направила відповідний

запит до Єврокомісії, але відповіді не отримала. А ось якогось бажання українських чиновників домагатися потрібної картоплярству інформації від євроструктур компанії, які працюють у галузі, поки особливо не бачать.

ПРО ПОШУК ДОДАНОЇ ВАРТОСТІЦієї весни вітчизняний споживач прискіпливо розмірковує, чи варто купувати картоплю, адже вона зараз масово не дуже гарної якості, ще й за досить високою ціною. Хоча при цьому споживачі вже не відкидають думки про те, щоб купити почищену, порізану і вакуумовану картоплю, так рішуче, як колись.«Якби не сформований дефіцит, ми б з вами цей крок не зробили ще багато років. Іншими словами, несподівано, за рахунок жорсткої стимуляції, ринок може отримати більш сучасне, технологічне споживання за рахунок різкої зміни споживчих настроїв», — пояснюють учасники ринку.У свою чергу картоплярі серйозно задумалися над тим, щоб розвивати якщо не переробку, то хоча б доопрацювання своєї продукції.Ще чотири роки тому нікому б не спало на думку красиво зашивати мішки швейною машинкою. Зараз це роблять практично всі картоплярі. Крім того, слід звернути увагу, що у представленому рейтингу лише одиниці не мають свого фасування, не допрацьовують урожай або не мають власної торговельної марки. Ще кілька років тому було всього лише декілька підприємств з таким виробничим циклом на всю країну.Усе частіше до громадських професійних об’єднань звертаються

підприємства — виробники картоплі, які бажають отримати консультацію про те, що саме потрібно внутрішньому та експортному ринкам як доопрацьована продукція.Деякі великі вітчизняні господарства вже заявляють про готовність чистити, різати та вакуумувати картоплю. У такому вигляді вона може поїхати до Євросоюзу — адже гарантовано не є переносником карантинних мікроорганізмів.Але в той момент, коли аграрій вже готовий не просто допрацьовувати, а й переробляти продукцію, ми знову впираємося у взаємини з державою. Останнім часом неодноразово лунало, що Україна перетворюється на сировинну державу і нам необхідно розвивати виробництво товарів з доданою вартістю.Чи може цей розвиток собі дозволити фермер середньої руки — питання відкрите. Людина, яка, образно кажучи, вийшла з 5 соток і однієї лопати.За розрахунком одного з великих картопляних господарств, інвестиції в рентабельний завод з виробництва вакуумованої картоплі повинні становити близько 20 млн євро.Навряд чи середнє фермерське господарство може собі дозволити таку позику під 27% річних за умови відповідної застави. На жаль, існуючий механізм аграрних розписок отримання необхідної суми не гарантує.Тут, як нарікають картоплярі, виникає запитання: чому держава не придумала жодної програми, ніякої підтримки становлення харчової галузі? Поки замість допомоги сільгоспвиробники «отримують» неповернення сплачених сум ПДВ при експорті продукції, торішнє подорожчання води та меліорації тощо. Замість цього держава нарікає на тінізацію сільгоспринку в цілому, і ринку овочів зокрема. Фахівці підкреслюють, що навіть якщо така проблема і існує, то єдиний спосіб вивести овочівників з тіні — це запропонувати їм державну підтримку.Саме за такої умови аграрії не будуть навіть мати думки про приховування коштів і «засвітять» свої реальні обсяги, врожайність і доходи. Потрібна допомога не на техніку, а саме на обладнання, щоб підприємства могли піднятися з колін. Ця допомога повернеться державі сторицею за рахунок обілення ринку та збільшення податкових надходжень.

ЗА РОЗРАХУНКАМИ ГОСПОДАРСТВ, ІНВЕСТИЦІЇ У ЗАВОД ВАКУУМОВАНОЇ КАРТОПЛІ СЯГАЮТЬ БЛИЗЬКО 20 МЛН ЄВРО

74

КАРТОПЛЯРСТВО | PEPSICO

ФОТ

О: D

EPOS

ITPH

OTOS

ЧИПСОВА ПРОПОЗИЦІЯПОЯВА НА РИНКУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНОЇ КОМПАНІЇ — ВИРОБНИКА ЧИПСІВ МОЖЕ ВНЕСТИ КОРЕКТИВИ У РОЗВИТОК КАРТОПЛЯРСЬКОЇ ГАЛУЗІ КРАЇНИ В ЦІЛОМУ



У квітні 2019 року компанія PepsiCo в Україні повідомила Landlord про початок аграрної програми з картоплярства у країні, зокрема розвитку селекції та вирощування чипсових сортів картоплі в українських фермерських господарствах. З цією метою у компанії був створений окремий аграрний підрозділ для роботи з постачальниками картоплі для подальшої її переробки на підприємстві у Миколаєві. У завдання підрозділу входить проведення тренінгів аграріїв, забезпечення фермерських господарств насінням відповідних сортів, добривами й агрохімікатами і контроль якості процесу виробництва, перевірка відповідності стандартам і контроль якості кінцевої продукції фермерів. Станом на кінець квітня PepsiCo в Україні вже залучила до нової програми вісім фермерських господарств країни.

Поштовхом для впровадження програми стала реалізація інвестиційного проекту на діючому виробничому комплексі в Миколаївській області — локалізація виробництва картопляних чипсів Lay’s в Україні. Зараз на заводі виробляються сухарики «Хрусteam», соки «Садочок», дитяче харчування «Агуша» та здійснюється первинна переробка сезонних овочів і фруктів.Компанія вироблятиме чипси з картоплі, вирощеної в Україні, завдяки впровадженню комплексної програми співпраці з українськими фермерами.У компанії оцінюють поточну потребу у картоплі чипсових сортів у 40 000–60 000 т на рік, тобто йдеться про досить великі обсяги.

«PepsiСo Україна», реалізуючи проект, прагне досягти максимальної локалізації виробництва продукції та підвищення ефективності власного бізнесу. Та треба враховувати, що поява на внутрішньому ринку споживача такого рівня, який до того ж дбає про розвиток виробництва сировини, може внести значні корективи у розвиток вітчизняного картоплярства в цілому. Вивести галузь на новий рівень і зробити її конкурентоспроможною не тільки на внутрішньому, а й на зовнішніх ринках.Тому ми звернулися до PepsiCo в Україні із запитаннями щодо нової аграрної програми.

ЩО ТАКЕ АГРОПРОГРАМА PEPSICOВідповідно до глобальної стратегії локалізації закупівель компанія PepsiCo прагне використовувати у виробництві насамперед сировину місцевих виробників. Програма «Агро» спрямована

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО PEPSI

J У 1908 році The Pepsi-Cola Company стала однією з перших компаній у світі, яка перейшла з гужового транспорту на вантажні автівки.

J У 40-ві роки минулого століття The Pepsi-Cola Company стала першою наймати на роботу афроамериканців на посади фахівців.

J У 50-ті роки минулого століття The Pepsi-Cola Company стала першою великою компанією, де у раді директорів з’явилася жінка.

J У 60-ті роки минулого століття The Pepsi-Cola Company стала першою великою компанією, де віце-президентом був призначений афроамериканець.

J У 80-ті роки минулого століття Pepsi стала першим західним продуктом, що поступив у широкий продаж у колишньому СРСР.

J The Pepsi-Cola Company створила першу рекламну пісеньку, яка стала хітом і була перекладена на 55 мов.

J The Pepsi-Cola Company стала першою, що зняла у рекламі разом білих, афро- й латиноамериканців.

J Pepsi стала першим газованим напоєм, рекламу якого зняли у відкритому космосі.

«PEPSICO УКРАЇНА», РЕАЛІЗУЮЧИ ПРОЕКТ, ПРАГНЕ ДОСЯГТИ МАКСИМАЛЬНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ

Поява гравця такого рівня здатна внести корективи

у розвиток ринку картоплі в цілому

76


ФОТ

О: D

EPOS

ITPH

OTOS

на підтримку місцевих сільгоспвиробників і розрахована на довгострокову підтримку постачальників.Ця програма спрямована на підтримку фермерів на ринках, де розташовані підприємства компанії з переробки сільгоспсировини і вироблення кінцевої продукції для споживачів.Такі аграрні програми працюють за однаковими стандартами в усіх країнах. Компанія PepsiCo надає постачальникам експертизу з вирощування сировини, консультує з усіх питань технології та забезпечує необхідним насінням, добривами, засобами захисту рослин, агротехнікою тощо.Зокрема, українська програма зі сприяння вирощування певних чипсових сортів картоплі може вважатися частиною великої регіональної аграрної програми компанії — аналогічні програми вже

ІСТОРІЯ PEPSIСO

� Історія компанії PepsiСo почалася у XIX столітті. У серпні 1898 року Калеб Бредхем (Caleb Bradham), власник невеликої аптеки в Нью-Берні, штат Північна Кароліна, придумав рецепт з горіхів коли й ванілі, який одержав назву Pepsi-Cola. У 1902 році виникла компанія The Pepsi-Cola Company.

� У 1965 році відбулося злиття The Pepsi-Cola Company та виробника солоних закусок Frito-Lay і народилася сучасна компанія PepsiСo. Ключову роль у злитті двох компаній зіграв тодішній віце-президент компанії Дональд Кендалл, якому, до речі, належить і ідея розгортання бізнесу компанії в СРСР.

� Вже у 1970 році обсяг продажів PepsiСo перетнув позначку в $1 млрд, а у 1986 році до корпорації був приєднаний третій за величиною виробник безалкогольних напоїв — 7-Up International.

� У 1998 році PepsiСo придбала найбільшого в США виробника натуральних соків Tropicana, а у 2001-му — компанію з випуску каш та пластівців Quaker Oats разом з її підрозділом з випуску спортивних напоїв Gatorade.

� Сьогодні обсяг продажів PepsiCo становить понад $64 млрд, а портфоліо включає Frito-Lay, Gatorade, Pepsi-Cola, Quaker і Tropicana. Компанія випускає широкий асортимент продуктів харчування та напоїв під 22 брендами, щорічні роздрібні продажі кожного з яких перевищують $1 млрд.

Чипси будуть виробляти виключно з картоплі, вирощеної

в українських господарствах



довели свою ефективність, наприклад, у Польщі, Туреччині, Росії, Румунії та інших країнах. У кожній окремій країні робота з новими господарствами дуже схожа: як правило, основним пріоритетом господарства, що працює зі столовою картоплею, є забезпечення таких стандартів, як розмір, зовнішній вигляд, тобто привабливість для споживача.Для PepsiCo ж вкрай важлива якість готового продукту — чипсів, тому відстежуються внутрішні показники сировини. Вимоги з контролю внутрішніх показників набагато вищі від стандартних вимог до столової картоплі. Таким чином, після двох-трьох років співпраці з PepsiCo господарство починає переносити цей досвід і на роботу зі столовою картоплею, збільшуючи товарність. Фермер вчиться рахувати витрати, будувати стратегію розвитку. Господарство звикає до довгострокової роботи, збільшує площі вирощування картоплі. Однак PepsiCo ніколи не рекомендує господарству-партнеру кардинально перепрофільовувати свій бізнес під вирощування тільки чипсової картоплі та прагне зберегти баланс оптимального складу культур для дотримання сівозміни.

ЯК ДІЄ АГРОКОМАНДА КОМПАНІЇЩе у 2009 році міжнародна агрокоманда PepsiCo з регіону ESSA (Europe & Sub-Saharan Africa) вивчала кліматичні особливості України на придатність до вирощування чипсової картоплі. Тоді були визначені найсприятливіші для цього регіони: Чернігівська, Київська, Львівська, Житомирська, Черкаська області для цілорічних поставок, а Одеська

KEY FACTS ПРО «PEPSICO УКРАЇНА»

За останні п’ять років споживання енергії

у виробництві зменшено на

6%

споживання води на

22%245 000 т

фруктів, овочів і молока на рік компанія закуповує в українських фермерів

100%упаковки має FSC

сертифікати

PepsiCo рекомендує не зосереджуватися на чипсовій

картоплі та зберігати сівозміну

78


ФОТ

О: D

EPOS

ITPH

OTOS

ІСТОРІЯ «PEPSICO УКРАЇНА» 1992 рік — офіційне відкриття представництва PepsiCo в Україні

2004 рік — старт продажів Lay’s

2007 рік — до складу PepsiCo входить «Сандора»

2008 рік — початок виробництва Lipton Ice Tea

2009 рік — початок виробництва Pepsi та 7UP у Миколаєві

2011 рік — до складу PepsiCo входить «Вімм-Білль-Данн Україна»

2012 рік — початок виробництва «Агуша» у Києві

2014 рік — початок виробництва «Хрусteam» у Миколаєві

2019 рік — початок виробництва Lay’s у Миколаєві

та Миколаївська області були визнані як регіони для ранніх поставок з поля.Зараз команда складається з п’яти фахівців, які виконують широке коло завдань: забезпечення прямої взаємодії з господарствами, консультації та контроль всього циклу посадки-збору-зберігання врожаю, контроль над впровадженням стандартів якості, установка і контроль діяльності лабораторій у господарствах тощо.Агрокоманда також визначає й залучає провідних постачальників засобів захисту рослин для проведення семінарів і навчання.При цьому остаточний контроль готової сировини проводиться у лабораторії

безпосередньо на заводі з виготовлення готової продукції. Зокрема, йде перевіркана наявність важких металів, алергенів, заборонених речовин. При цьому компанія працює з ліцензованими державними лабораторіями.

ЯКИЙ ПЕРЕЛІК ВИМОГ ДО ФЕРМЕРАДо потенційних партнерів по роботі в рамках агропрограми існує чіткий перелік вимог, який є універсальним, незалежно від історії, досвіду або розміру компанії чи фермерського господарства.1. Передусім потенційний партнер повинен озвучити стратегічний інтерес працювати в картопляному бізнесі.2. Фермер повинен мати досвід обробітку картоплі на площах понад 100 га. Це дуже бажано, хоча й не обов’язково — можливий вхід у програму без досвіду обробітку за трирічною схемою напрацювання досвіду і збільшення обсягів.3. У господарстві повинна бути сучасна техніка для вирощування картоплі. Або

Остаточний контроль продукції фермерів проводиться

на самому заводі

АГРАРІЇ ОТРИМУЮТЬ ДОСТУП ДО ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ ДЛЯ ПРИДБАННЯ НАСІННЯ, ЗЗР, ДОБРИВ ТОЩО



PEPSICO–2018

ā Загальна вартість брендів — $22 млрд

ā Представленість у 200 країнах світу

ā Чиста виручка — понад $64 млрд

ā Кількість співробітників — 260 000

«PEPSICO УКРАЇНА» — 2018

ā 4 виробництва, включаючи сезонну переробку фруктів та овочів

ā 16 регіональних представництв

ā 4000 співробітників, включаючи 1100 співробітників, задіяних у виробництві

потенційний партнер повинен бути готовий інвестувати необхідні кошти для цього.4. Мінімум 100 га площі повинні бути під поливом чи фермер повинен бути готовий інвестувати у зрошення такої площі.5. Господарство має дотримуватися сівозміни — картопля на одному полі вирощується не частіше ніж один раз на чотири роки.6. Підприємство має приходити у програму або з вже існуючими сховищами із системою контролю мікроклімату (температури, вологості тощо) або висловити готовність інвестувати в будівництво таких сховищ.7. Фермер повинен прийняти Кодекс поведінки PepsiCo і неухильно його дотримуватися.8. Господарство має підтримувати програму розвитку і контролю якості PepsiCo (Supplier Quality Assurance — SQA).

ЯКІ ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ ПРОПОНУЮТЬСЯМета програми — забезпечити безперервний цикл вирощування ексклюзивних чипсових сортів картоплі з низьким вмістом цукрів. Агропрограма спрямована на впровадження кращих сортів і агропрактик у вирощуванні та зберіганні картоплі. Це дозволяє домогтися високої ефективності співпраці: зниження витрат завдяки точності поставок за обсягами та якістю з необхідними параметрами для виробництва, збільшення врожайності для сільгоспвиробників, укладання довгострокової співпраці з об’єктивними цінами.Сьогодні підтримка виробників картоплі забезпечується фінансовими програмами для придбання насіння, добрив і засобів захисту рослин, впровадженням провідних агропрактик для вирощування та зберігання картоплі, постійною допомогою та консультаціями експертів, організацією навчальних семінарів з обміну досвідом.Зокрема, для України на початковому етапі PepsiCo буде застосовувати забезпечення господарств необхідним насінням. Інші фінансові інструменти та необхідність інвестування в техніку будуть розглядатися восени 2019-го, після оцінки ефективності агропрактик у господарствах.

ЯК ГОСПОДАРСТВА ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬСЯ НАСІННЯМДля забезпечення насінням діє окремий селекційний центр компанії PepsiCo,

розташований у штаті Вісконсин (США). На базі центру йде селекція спеціальних сортів картоплі, що відповідають вимогам компанії при виробництві чипсів. При цьому селекція ведеться традиційними способами, без використання ГМО. Виведені в центрі сорти надалі випробовуються на сортоділянках по всьому світу і при відмінних результатах запускаються в комерційне використання.При цьому однією з основних цілей програми є довгострокова робота з декількома насіннєвими господарствами в Україні, які можуть підтримувати європейські стандарти безвірусного вирощування.Для цього протягом наступних двох років будуть відібрані та розглянуті потенційні

виробники насіння в Україні та проведені тести на отримання безвірусного насіння. Наразі викладена стратегія вирощування і розмноження насіння перебуває на стадії опрацювання.PepsiCo заздалегідь тестує схвалені сорти, за необхідності використовуючи досвід вирощування в сусідніх країнах. Варто зазначити, що кожен сорт повинен бути випробуваний державними органами і внесений до списку дозволених сортів для використання на території країни.

PepsiCo заздалегідь тестує схвалені сорти, використовуючи

досвід інших країн

80

КАРТОПЛЯРСТВО | РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ

ФОТ

О: D

EPOS

ITPH

OTOS

КЛУБЕНЬ ПРОТИРІЧВИРОЩУВАННЯ ЧИПСОВИХ СОРТІВ КАРТОПЛІ ДОЗВОЛЯЄ ОТРИМАТИ ДОДАТКОВИЙ ПРИБУТОК, АЛЕ ПРИ ЦЬОМУ ВИМАГАЄ ІСТОТНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КУЛЬТУРИ

ТЕКСТ: ІГОР КОВАЛЕНКО


Якщо ви вирішили взятися за вирощування чипсових сортів картоплі, відразу ж майте на увазі: спочатку ви повинні забезпечити якість, а вже потім — обсяг збільшеного врожаю. Будьте готові до того, що машину, вщерть заповнену чипсовою бульбою, компанія-переробник може завернути на прохідній через неналежний вміст цукрів, розмір картоплин чи якийсь «не такий» зовнішній вигляд. Більш того, навіть найменша наявність патогенів, шкідників, насіння бур’янів та залишків хімікатів у товарній продукції може поставити хрест на партії дбайливо вирощеної картоплі. Та разом з тим, якщо в господарстві навчаться працювати із чипсовими сортами картоплі, це дасть змогу істотно підвищити фінансові надходження та підстрахуватися від ризиків зі збутом традиційної столової картоплі.

СТАН РИНКУСьогодні доволі складно обрахувати сукупні обсяги вирощеного в Україні врожаю картоплі. Річ у тім, що значна частина його викопується у домашніх господарствах, а ще якась — взагалі не викопується…Отже, донедавна ми мали парадоксальну ситуацію із цією культурою. Один із найвищих в Європі валових зборів картоплі — і при цьому майже нуль експорту, низька якість продукції та цілковите псування 5–6 млн т бульб щороку.Однак впродовж останнього десятиліття стан галузі покращився. В Україні з’явився з десяток, а може, й більше, насіннєвих та насіннєво-товарних господарств із власними технологіями та збудованими сховищами, які продукують картоплю з високою доданою вартістю. Передусім це вирощування елітного посадкового матеріалу та спеціалізованих сортів для виробництва продуктів харчування, таких як чипси.Втім, подібних господарств, якщо брати на загал, поки що відносно небагато. Адже вирощування чипсових сортів картоплі вимагає суттєвого вдосконалення технології вирощування та солідних інвестицій. Саме тому цей ринок в Україні сьогодні починають освоювати потужні світові бренди, наприклад компанія PepsiCo.

ЩО РОБИТЬСЯЩороку провідні світові виробники посадкового матеріалу та засобів захисту рослин проводять профільні майстер-класи, у тому числі присвячені проблематиці вирощування чипсової картоплі.На них обов’язково присутні як фермери, так і виробники чипсів — заходи якраз

і присвячені зустрічі цих двох ланок та обміну думками і досвідом.Такі діалоги вельми пізнавальні для зацікавлених слухачів, оскільки дають змогу опосередковано збагнути проблематику цього картопляного напряму.

З ЧОГО ПОЧИНАТИЯкщо фермер вирішує зайнятися чипсовою картоплею, то відразу має потурбуватися про встановлення ефективного зрошувального обладнання. Застосування систем поливу кардинальним чином впливає не просто на врожайність картоплі, але й на якість отриманих клубенів.Причина у тому, що спека — це стрес для картоплі, відсутність вологи — теж, різкий дощ після посухи — додатковий стрес.

Виглядає, можливо, й кумедно, якщо не зважати на те, що стресові умови у період вегетації та визрівання цього коренеплоду ведуть до накопичення у бульбах цукру.Цукор, що виник в період стресу, так і залишається в бульбах. Підвищений рівень цукру вже вважається некондиційним для виробників чипсів, адже веде до зміни смаку готової продукції.Тому доводиться створювати картоплі поліпшені, практично ідеальні умови, для того щоб виключити фактори, що викликають проблеми з якістю.

КЛЮЧОВІ ВИМОГИДля виробництва чипсів високої якості необхідно, щоб бульби відповідали певним вимогам. Це стосується розміру, форми, вмісту сухої речовини, цукрів та навіть заглиблення вічок.Слід також враховувати, що для виробництва 1 кг чипсів потрібно не менш ніж 4 кг картоплі. І чим щільнішою буде її консистенція і чим більше склад відповідатиме чітким вимогам (наприклад, мінімум 20% сухої речовини), тим більшим

Щороку в Україні цілковито псується 5–6 млн т картоплі

82


ФОТ

О: D

EPOS

ITPH

OTOS

буде вихід готової продукції та меншою витрата олії під час виготовлення чипсів. Тому виробник обов’язково звертатиме підвищену увагу на якість вихідної сировини.Відповідно, технологія вирощування чипсових сортів картоплі відзначається неухильним контролем згаданих вище параметрів та передусім вмісту редукованих цукрів. Його перевищення спричинятиме потемніння картоплі при смаженні.Відповідно, контроль якості чипсової картоплі починається фактично з вибору культури-попередника. Оптимально, якщо це озимі зернові, які рано збираються з поля, а отже, є можливість якісно провести боротьбу з бур’янами, правильно підготувавши поле.

РЕКОМЕНДАЦІЇПри цьому надзвичайно важливо чітко дотримуватися рекомендацій виробників тих чи інших сортів у плані мінерального живлення.

По-перше, це стосується застосування хлорвмісних добрив на картоплі — з одного боку, вони протипоказані та з іншого — невелика кількість хлору може сприятливо позначитися на якості бульб за умов високих температур. До того ж хлор обмежує крихкість бульб внаслідок підвищеного вмісту сухої речовини, що знижує ризик їх травмування.По-друге, дуже обережно слід розраховувати азотне живлення чипсової картоплі, оскільки його перевищення призведе до підвищення вмісту редукованих цукрів, і всю партію врожаю можуть забракувати.По-третє, необхідно правильно розрахувати позакореневе підживлення сходів картоплі, забезпечивши посіви чітко розрахованою кількістю сірки, бору, марганцю та деяких інших елементів.Слід також пам’ятати, що картопля відмінно реагує на внесення органіки. З цією метою наведемо короткий опис технології вирощування елітних сортів

картоплі в компанії «Біотех ЛТД», що розташована неподалік Києва. Там провадиться ґрунтовна підготовка поля до сівби, що включає декілька етапів.Спочатку застосовується щілювання, що дає змогу накопичити солідну кількість додаткової вологи. Після збирання культури-попередника формується органо-мінеральна мульча з рослинних решток та різних видів добрив. Далі провадиться неглибоке дискування разом із висівом сидератів. Сидерати скошуються, а потім знову провадиться щілювання, дискування, закриття вологи, передпосівний обробіток із зонним різноглибинним внесенням добрив тощо. При цьому саджалка дообладнана пристроєм для одночасного внесення ґрунтового гербіциду. Додамо, що

Технологія вирощування чипсових сортів картоплі — це неухильне

дотримання технології



така ретельна підготовка поєднується зі зрошенням під час вирощування.Аналогічним чином розраховується і гербіцидний захист посівів чипсової картоплі. Оптимально використовувати готові системи захисту від провідних світових виробників. Їх фахівці порекомендують і назви, і строки внесення, і норми препаратів. Експерименти ж можуть вилитися в уже згадуване погіршення якості вирощеної продукції та проблеми зі збутом.У жодному разі не можна застосовувати препарати сумнівного походження, у якості яких ви не впевнені. Наявність шкідливих речовин у бульбах виявить перший же аналіз. Після того цю картоплю можна буде відправити хіба що на звалище.Починаючи від появи сходів при вирощуванні чипсових сортів картоплі необхідно постійно проводити контроль складу бадилля та бульб, аби вчасно відреагувати на ті чи інші зміни. При цьому різні сорти по-різному реагують на цукор. Один сорт за звичайних умов

може майже не містити цукрів, а у іншого він може дуже довго утримуватися в бульбах, аж до збирання врожаю.Тому фінальна перевірка вмісту цукрів здійснюється вже безпосередньо перед початком збирання врожаю. Зазвичай рекомендується «спалити» бадилля гербіцидом, знищивши таким чином ті цукри, які є в його складі. Але з нормами внесення гербіциду також краще не експериментувати, оскільки така «дрібниця» здатна спровокувати стрес і відповідно — накопичення редукованих цукрів.Надзвичайно важливо організувати збирання врожаю чипсової картоплі таким чином, аби мінімізувати частку пошкоджених бульб. Тому все обладнання слід обстежити, в разі потреби обгорнувши еластичними матеріалами гострі виступи, нерівності тощо. Вельми бажано налагодити поточне вибіркове обстеження зібраного врожаю, аби вчасно виявити ту чи іншу проблему при збиранні, транспортуванні та закладанні на зберігання.

ВИСНОВКИНаприкінці наголосимо на тому, що набути статусу постачальника сировини для відомих виробників чипсів доволі непросто. Потрібно пройти цілу низку сертифікацій та перевірок з боку потенційного покупця. Слід бути також готовими до того, що його фахівці жорстко контролюватимуть усі етапи вирощування картоплі та проводитимуть постійні аналізи. Та навіть у цьому разі, як ми вже згадували, фермера може очікувати гірке розчарування на етапі приймання продукції. Проте з цього не варто робити трагедії. Так само, як не потрібно винаходити чипсовий «велосипед»: усі технології, рекомендації та системи захисту давно вже розроблені та апробовані. Просто з них слід взяти найкраще та забезпечити належний контроль під час вирощування майбутніх хрустиків.

Надзвичайно важливо організувати збирання врожаю з мінімальним

пошкодженням бульб

84

КАРТОПЛЯРСТВО | ЕКСПОРТ

ФОТ

О: D

EPOS

ITPH

OTOS

БУЛЬБА НА ВИВІЗЯКІ ПЕРСПЕКТИВИ МАЮТЬ ВІТЧИЗНЯНІ КАРТОПЛЯРІ НА ЄВРОПЕЙСЬКОМУ РИНКУ. ПРОПОНУЄМО ДЕТАЛЬНО ОЗНАЙОМИТИСЯ З ПОПИТОМ І ПРОПОЗИЦІЄЮ ПО КРАЇНАХ


Як зазначають аналітики нідерландського Rabobank, на світовий ринок потрапляє лише невелика частина виробленої картоплі — близько 7% від загального виробництва. Проте, перспектива глобального трейдингу свіжої або переробленої картоплі оцінюється як досить оптимістична. Адже кілька років поспіль зростає торгівля переробленим продуктом, міжнародна торгівля свіжою картоплею хоч і обмежена, але значно збільшується за рахунок країн Північної Африки та Азії.

Поки що основну вигоду з міжнародної торгівлі отримають виробники замороженої переробленої картоплі Нідерландів і Бельгії, які подвоїли свій експорт протягом останніх 10 років. Але навіть лідерам заважають проблеми, пов’язані з погодними умовами, якістю


ґрунту, посиленням екологічних стандартів, мінливим ціноутворенням і зростанням напруженості у світовій торгівлі, що перешкоджає потоку картоплі по всьому світу. До речі, схожі проблеми відчувають і українські сільгоспвиробники, які тільки намагаються потрапити на європейський ринок картоплі.

СИТУАЦІЯ НА ЄВРОПЕЙСЬКОМУ РИНКУУ своєму новому огляді GB Potatoes Market Intelligence 2018–2019 дослідники AHDB Potatoes підсумували тенденції поточного сільськогосподарського сезону у картоплярській галузі ЄС. AHDB Potatoes, раніше відома як Картопляна рада (Potato Council), — це торгова організація, яка має на меті розвивати і пропагувати виробництво картоплі у Великій Британії.Отже, за оцінками експертів AHDB Potatoes, останні роки на внутрішньому ринку континентальної Європи попит та пропозиція картоплі демонстрували зростаючу динаміку, а європейська картоплярська індустрія продовжувала консолідуватися. У результаті зростаюча частка пан’європейських організацій почала використовувати загальноєвропейські райони вирощування картоплі як єдине джерело постачання. Простіше кажучи, в цілому країни ЄС не є суто експортерами або імпортерами картоплі. Одна й та сама країна може потерпати від дефіциту картоплі, навіть стати лідером світового імпорту цієї культури, і у той же час виконувати значні експортні контракти, як цього року трапилося з Бельгією. Зазначимо, що більшу частку врожаю в континентальній Європі вирощують суто під існуючи контракти. Це, скоріш за все, відображає іншу особливість подальшого збуту культури. Справа в тому, що у більшості європейських країн переважна кількість картоплі йде на переробку, а частка продукції для fresh-ринку порівняно невелика.Наприклад, за даними NEPG (North-Western European Potato Growers, Північно-західноєвропейські виробники

картоплі), виробництво столової картоплі у Північно-Західній Європі (Німеччина, Бельгія, Франція та Нідерланди) у сезоні 2017 року досягло 24,1 млн т. Приріст становив близько 2,7 млн т за останні п’ять років.Але вже зрозуміло, що в сезоні, що минає, європейське виробництво картоплі значно скоротиться. Складні умови посадки на початку року, посуха

Топ-10 європейських імпорТерів карТоплі у 2018 році, $ млн

Джерело: World’s Top Exports (WTEx)

італія

бельгія

187,7

542,2

франція

німеччина

110,2

238,2

португалія

нідерланди

112

362,2

греція

рф

75,4

217,9

велика британія

іСпанія

110,9

246,7

ПАРАДОКС РИНКУ КАРТОПЛІ ЄС ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩО КРАЇНИ-ЕКСПОРТЕРИ ОДНОЧАСНО ІМПОРТУЮТЬ ВЕЛИКІ ОБСЯГИ КУЛЬТУРИ

На світовий ринок потрапляє не більше 7% всієї

виробленої картоплі

86


ФОТ

О: D

EPOS

ITPH

OTOS

рослин на ключових етапах росту, безсумнівно, негативно вплинули на врожай цієї культури. В останніх звітах вказується, що врожайність в середньому знизилася, а масові проблеми з якістю бульб, включаючи вторинне зростання, дозволяють припустити: запаси, які можна використовувати для переробки та продажу, будуть й надалі звужуватися. Проблеми з урожаєм цього сезону, мабуть, найбільше вразили картоплю сорту Bintje, який має велику популярність серед європейських переробників. За повідомленнями, через постійні проблеми з якістю деякі виробники відмовляються від переробки цього сорту через збільшення робочого навантаження, що пов’язано з видаленням високої кількості відходів.Бельгія, судячи з усього, значно вплинула на ці невтішні результати,

адже в цієї країні вкрай низький відсоток зрошуваних сільськогосподарських культур. Але німецьке і голландське виробництво також постраждало: рівень неліквідної продукції перевищував нормальний і виробництво продемонструвало показники нижче середнього. У Франції ситуація дещо інша. Так, міністерство сільського господарства та продовольства Франції оцінило виробництво картоплі

у цьому сільськогосподарському сезоні у 6,1 млн т (за винятком картоплі, яку буде використано для виробництва крохмалю). Хоча цей результат на 6,1% менший, ніж у минулому сезоні, він залишається на 6,9% вищим за середній за останні п’ять років (2013–2017). На результат поточного року також вплинуло 3,5% збільшення площі під цієї культурою у французьких господарствах. Як вже згадувалося вище, у європейських країнах приблизно 70% посівів картоплі зростають за контрактом. Отже, дефіцит контрактних обсягів культури змушує ринкові ціни йти вгору.Власне, тому й не дивно, що країни континентальної Європи у 2018 році стали лідерами глобального ринку з імпорту картоплі. Обсяг закупівель становив $2,7 млрд, або 61,8% від світового імпорту. Друге місце посіли азіатські імпортери — 18,3%. А 9% картоплі, імпортованої по всьому світу, доставили до Північної Америки. Менші відсотки пішли до Латинської Америки (2%), виключаючи Мексику, але включаючи Карибський басейн та Океанію (0,5%) на чолі з Фіджі.Загалом глобальний імпорт сирої картоплі у 2018 році потягнув приблизно на $4,4 млрд. Вартість імпорту зросла на 1,7% для всіх країн-імпортерів за період 2014–2017 років. Але порівняно з 2017-м у 2018 році глобальні ціни на картоплю впали на 3,4%.

НАЙБІЛЬШІ ІМПОРТЕРИ ЄСУ той же час вартість імпорту картоплі до країн Європейського Союзу зросла набагато значніше. Так, за даними ресурсу World’s Top Exports (WTEx), найбільшим імпортером картоплі у світі є Бельгія. Минулого року країна імпортувала картоплі більш ніж на півмільярда доларів — це 12% світового імпорту культури. Серед провідних країн-постачальників, з яких Бельгія імпортувала найбільше у грошовому еквіваленті, на першому місці Франція ($245 млн), далі Нідерланди ($150 млн) і Німеччина ($98 млн). Сусідня з нами Польща імпортувала на $0,77 млн. Цікаво, що минулого року до Бельгії везли картоплю навіть із Саудівської Аравії. Найшвидше зростаючими постачальниками картоплі до Бельгії за останні п’ять років стали Німеччина (збільшення на 222%) та Велика Британія

ГЛОБАЛЬНИЙ ІМПОРТ КАРТОПЛІ МИНУЛОГО РОКУ СЯГНУВ $4,4 МЛРД, А ЦІНИ НА ЦЮ ПРОДУКЦІЮ ЗНИЗИЛИСЯ ЗА ДВА РОКИ НА 3,4%

Минулого року європейські картоплярі постраждали від посухи



(на 207%). Також протягом цих років вартість продукції, імпортованої до Бельгії з усіх країн-постачальників, зросла в середньому на 56%.Зазначимо, що, за інформацією AHDB Potatoes, бельгійські харчовики орієнтовані на виробництво переробної картоплі. Через високий попит з боку переробного сектора останні 20 років посівна площа під картоплею неухильно розширюється. Як ми побачили, ринок свіжої картоплі в Бельгії сильно залежить від імпорту, особливо з Франції.Як стверджують фахівці ресурсу FreshPlaza, поточний картопляний сезон у Бельгії охарактеризувався грою сільгоспвиробників на постійне зростання цін на цю продукцію, зумовлене дефіцитом культури через посуху. Прогнозується, що трейдери матимуть величезні труднощі з виконанням контрактів через погану якість наявних партій. Навесні ціна на популярний сорт Bintje, проблеми з яким вже згадувалися вище, коливалася у межах 15–30 євро, на інші сорти ціни вищі. Місцеві гравці побоюються, що через невиконані контракти цього року з бельгійського ринку піде чимало трейдерів.Друге місце рейтингу найбільших світових імпортерів картоплі посідають Нідерланди. Минулого року країна імпортувала картоплі більш ніж на $360 млн, або 8,3% світового імпорту цієї культури.Найбільшими постачальниками Нідерландів стали Німеччина ($177 млн, зростання порівняно з 2014 роком

на 23%), дефіцитна Бельгія ($71 млн, плюс 53%) та Франція ($65 млн, плюс 131%). Загалом вартість імпорту картоплі в Нідерландах за останні п’ять років зросла в середньому на 38%.Як і в більшості країн континентальної Європи, велика частина картоплі, що вирощується в Нідерландах, підлягає переробці. Отже, загальний обсяг голландського врожаю недостатній для задоволення попиту переробників, тому імпорт зростає. Зазначимо, що при цьому Нідерланди є найбільшим глобальним експортером насіннєвої картоплі. Голландське насіння часто безпосередньо конкурує за частку ринку з британськими поставками, а клієнтська база обох країн значно перетинається. Експортує країна і столову картоплю, але цього сезону перешкодою для

Топ-8 європейських експорТерів свіжої карТоплі, $ млн


бельгія 199,4

данія

франція

70,1

642

іСпанія 153,7

білоруСь

німеччина

51,6

374


нідерданди

144

807,9

НАЙБІЛЬШИМ ІМПОРТЕРОМ КАРТОПЛІ У СВІТІ Є БЕЛЬГІЯ, ЧАСТКА ЯКОЇ У ГЛОБАЛЬНИХ ЗАКУПІВЛЯХ МИНУЛОГО РОКУ СТАНОВИЛА 12%

Бельгійські харчові підприємства орієнтовані

на переробку картоплі

88


ФОТ

О: D

EPOS

ITPH

OTOS

голландського експорту стали високі ціни виробників. До того ж Африка, яка довгий час купувала в Нідерландах великі обсяги цієї культури, зараз вирішила стимулювати місцевих аграріїв, кілька африканських країн закрили свої кордони для імпортної картоплі, а попит знизився з 88 000 т у минулому сезоні до 47 000 т у поточному. Експорт насіннєвої картоплі врожаю 2018 року поки що також значно нижчий, ніж за аналогічний період 2017 року, за рахунок зниження відвантаження до країн Азії та Африки.Замикає трійку лідерів найбільших світових імпортерів картоплі Іспанія. Минулого року іспанці імпортували картоплі майже на чверть мільярда доларів — це частка в 5,6% глобальної торгівлі культурою. Найбільші обсяги до Іспанії експортували Франція ($162 млн, зростання порівняно з показниками 2014 року на 53%), Велика Британія ($34 млн, плюс 18%) та Нідерланди ($26,2 млн, зниження на 34,8%). За рахунок порівняно низької врожайності картоплі у Франції ціни на іспанському ринку зберігаються на високому рівні. Але, як говорять

у FreshPlaza, коли йдеться про якість продукції, то іспанським трейдерам немає на що скаржитися. Перша рання картопля із Севільї та Картахени вже сягає порівняно високих цін. Очікується, що, заважаючи на посуху й дефіцит, площі під картоплею в цих регіонах зростуть порівняно з минулим та навіть позаминулим роком.На четвертому місці — Німеччина з імпортом картоплі на $238. Це 5,4% світового імпорту культури. Країна є найбільшим виробником картоплі в північно-західній частині Європи, також там виробляють найбільшу кількість ранньої картоплі. В імпорті ранньої німецької картоплі дуже зацікавлена європейська переробна промисловість — вона конче необхідна, щоб задовольнити потреби заводів на початку сезону. Наразі перші зведення ще очікуються. Раніше прогнозувалося, що постачання почнеться трохи раніше звичайного, можливо, на початку березня. Багато залежало від дати, коли Єгипет або Ізраїль, які традиційно експортують багато картоплі до Німеччини, почнуть збирати врожай, були сподівання й на поставки ранньої картоплі з Франції. Зазначимо, що до середини цієї зими Німеччина переживала своєрідний торговий глухий кут. Продажі було заморожено, аж поки

ціни не підросли на 5 євро на тонні. Після цього виробники були готові продавати свій врожай, тим більш, що ринок потребував стійкого постачання, а якість картоплі залишала бажати кращого (як і у більшості європейських країн у поточному сезоні). У підсумку виявилося, що, наприклад, у Нижній Саксонії запасів картоплі вистачить лише до кінця березня.Росія з імпортом картоплі у $217 млн (5% світових відвантажень) посідає п’яте місце рейтингу. До 2014 року Російська Федерація покривала 40% українського експорту. Згодом експорт нашої картоплі було заборонено з фітосанітарних причин, але в світлі торговельного та збройного конфлікту між Україною та РФ ці пояснення виглядають непереконливими. Також Росія офіційно не імпортує цю культуру з країн ЄС. Найбільшим імпортером картоплі до РФ є Єгипет (близько 50% поставок).Італія імпортує картоплі на $188 млн (4,3% глобального імпорту). Але саме італійські виробники та трейдери отримали найбільшу вигоду від посухи у Північній Європі. Адже завдячуючи дефіциту та тиску переробної промисловості, італійці мають вельми привабливі ціни на картоплю на тлі великого запасу якісної продукції та роблять гарний бізнес. Продажі були заплановані, а обсягів достатньо для решти сезону, який тривав до кінця квітня.І окремо зупинимося на ситуації у Франції, яка з обсягом у $110 млн (2,5% світового імпорту картоплі) посідає передостанню сходинку нашого топ-10 найбільших європейських імпортерів цієї культури. Незважаючи на суттєві обсяги імпорту, Франція є й одним з найбільших у світі експортерів картоплі. Велику частку цієї культури Франція вирощує для fresh-ринку, що подібно до структури

До трійки найбільших постачальників картоплі входять

Франція, Нідерланди та Іспанія

ОДНОЧАСНО З ПРОСІДАННЯМ ЦІН НА СВІЖУ КАРТОПЛЮ ЦІНИ НА ПЕРЕРОБЛЕНУ ПРОДУКЦІЮ З НЕЇ ЗРОСЛИ З 2014 РОКУ НА 15,7%



вирощування культури у Великій Британії. Приблизно половина картоплі, експортованої з Франції, призначена для свіжого ринку. Ці партії йдуть на південь Європи, до Іспанії та Італії. Другу половини експорту призначено для Бельгії та Нідерландів. Там французька картопля переробляється, а потім знову імпортується до Франції або експортується до інших країн у вигляді картоплі фрі, пластівців або чипсів. Зазначимо, що цього сезону для французького ринку картоплі також притаманні високі ціни та високий, незважаючи на ціни, попит.

ТРЕНДИ ЕКСПОРТУЩодо глобального експорту картоплі, то у 2018 році він становив $4,12 млрд. Крім того, вартість відвантажень переробленої картоплі, включаючи заморожену картоплю фрі, становить ще $9,9 млрд.Загалом, починаючи з 2014 року вартість експорту сирої картоплі знизилася в середньому на 2,5% для всіх країн-експортерів. Вартість переробленої картоплі, у тому числі й фрі, навпаки, зросла на 15,7% за той самий період.Зазначимо, що серед усіх світових експортерів свіжої картоплі саме європейські постачальники продемонстрували найбільше зниження експортних продажів за останні п’ять років. Італія впала на 40%, Велика Британія на 30%, Німеччина — майже на 30%.Щодо поставок переробленої продукції, то особливо відзначилася наша сусідка Польща, яка починаючи з 2014 року збільшила експорт підготовленої картоплі на 45%.Із цих підсумків дуже ясно простежуються основні тенденції глобального споживання. Незважаючи на вочевидь більш високу ціну, покупець віддає перевагу очищеній, вакуумованій, замороженій, консервованій картоплі, а не звичайному сирому продукту. Отже, сира картопля дешевшає, перероблена в свою чергу дорожчає, а підсумки її реалізації у грошовому еквіваленті вдвічі перевищують показники свіжого продукту. Ці виводи та тренди досить

неочікувані, адже в усьому світі неабиякої популярності набуває здоровий спосіб життя, який передбачає відмову від надмірно перероблених продуктів харчування.Але, мабуть, смачненької картоплі фрі це не стосується. Тому й, до речі, українські картоплярі серйозно прораховують можливість інвестицій у глибоку переробку врожаю, їх окупність та обсяги. Що стосується сирої картоплі, то Білорусь, яка значно поступається Україні у виробництві, посіла у рейтингу європейських експортерів непереробленої продукції восьме місце з показником у майже $52 млн (1,3% світового експорту картоплі). Для наших аграріїв цей результат має стати не стільки предметом заздрощів,

Топ-8 європейських експорТерів переробленої карТоплі, $ млн


німеччина 483,9

авСтрія

нідерланди

67,9

2250

польща 324,3

данія

франція

39,1

476,9


бельгія

301,9

2260

Польща за останніх три роки збільшила експорт

картоплі на 45%

90

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н

НІМЕЦЬКІТЕХНОЛОГІЇ НА ПОЛЯХ УКРАЇНСЬКИХФЕРМЕРІВабо 2560 кілометрів у пошуках формули

успіху вітчизняного агросектора



ТЕКСТ: ДМИТРО ЧАБАН, ДАР’Я ГЕРМАН, РОМАН КИРІЄНКО, МИХАЙЛО ДИКАЛЕНКО

Протягом п’яти днів команда Landlord колесила весняним бездоріжжям Чернігівської, Вінницької та Київської областей у пошуках відповіді на запитання: як саме німецькі технології допомагають українським фермерам будувати свій успіх.П’ять господарств, де ми побували, відрізняються одне від одного, але їх керівники та власники спільні в одному — у прагненні до постійного розвитку.Усі вони пройшли непростий шлях, долали і долають перешкоди й не бояться важко працювати задля досягнення своєї мрії.Це, мабуть, головне, що поєднує їх з німцями — нацією, яка завдяки заповзятій праці підняла країну з руїн. Славетна німецька якість — це продукти та технології з найвищою доданою вартістю. Німеччина є постачальником не просто пральних машин або автомобілів, а пропонує всьому світу технології для розбудови бізнесу — від агрохімії до фінансових інструментів. По суті, ця країна продає формулу успіху для будь-якого економічного сегменту, і ми не здивувалися, що господарства, які ми відвідали, віддали перевагу саме німецьким продуктам.Зокрема, всі п’ять фермерів зробили ставку на використання агрохімічних препаратів компанії німецького виробництва

і вважають їх найкращими на ринку. І всі щиро зраділи можливості ближче познайомитися з ще одним представником німецької якості — пікапом Volkswagen Amarok, який є надійним помічником фермера і справжнім авто для аграрного сектора.Єдине, що затримує розвиток господарств, — проблеми із залученням коштів. Адже власники мають великі плани щодо інвестування у розвиток виробництва, будівництва елеваторів і переробних потужностей, придбання новітньої техніки. На жаль, держава майже усунулася від вирішення цього питання і замість доступних кредитів і дотацій годує фермерів відомим «заходьте завтра». Тож надію вони покладають на те, що до процесу більш активно підключаться комерційні банки.А ми не пожалкували, що довелося подолати більш ніж 2500 км задля зустрічі з аграріями, які залучають передові німецькі технології. Адже саме завдяки таким підприємцям і розвивається економіка країни. Вони справжні архітектори своєї долі та свого успіху.Саме так, долаючи труднощі, розвивалася свого часу Німеччина. Й іншого шляху не існує.

ПАРТНЕРИ ПРОЕКТУ:

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н

92

Як підприємець з Криму без державної підтримки зумівзаснувати нове фермерське господарство і за чотири роки перетворив його на перспективне підприємство

ФГ «ПІВНІЧ АГРО»

Юрій Вилегжанін, голова фермерського господарства «Північ Агро»

СПЕЦПРОЕКТ | «ПІВНІЧ АГРО»


Двічі втратити все і почати знову. Двічі залишитися без налагодженого роками бізнесу і вчергове досягти успіху у незнайомому регіоні. Не втратити оптимізму і бажання розвиватися і змінювати все навколо себе на краще. Можливо, у сучасній буремній Україні ця історія і не є винятковою. Та одна справа просто почути про це, і зовсім інша — безпосередньо спілкуватися з такою людиною, головою фермерського господарства «Північ Агро» Юрієм Вилегжаніним.

ПРО МИНУЛЕСам Юрій Володимирович родом із Криму, де родина мала бізнес — потроху, як він каже, вирощувала кримський рис, а також імпортувала рис з Пакистану і В’єтнаму. Рис перероблявся, фасувався та експортувався до Білорусі та РФ під своєю торговою маркою, а на внутрішньому ринку підприємство співпрацювало з мережами супермаркетів, виготовляючи рис під їх власними брендами. Бізнес був успішним — до 2013 року вдалося відкрити підприємство у Донецьку, яке також займалося фасуванням крупи.Усе закінчилося у 2014 році, з анексією півострова і початком збройних дій на Донбасі — підприємства були втрачені.На щастя, як каже голова фермерського господарства, на той час він вже придбав помешкання у Києві та, сам не розуміючи для чого, взяв у оренду 400 га землі у Чернігівській області. Просто на прохання знайомих допомогти власникам паїв, адже це були цілинні заплавні землі, які ніколи не оброблялися.«Перший рік після Криму було тоскно: звик до іншого клімату, іншої природи. Але взяв себе в руки і засіяв 250 га кукурудзи, наступного року почав розвиватися, добирати землю», — ділиться пан Вилегжанін. Так поступово господарство зросло до 3000 га, а зараз підприємець вже обробляє близько 6000 га угідь і має «по науці» у сівозміні сім культур, основними з яких є пшениця, ячмінь і кукурудза.

ПРО МАЙБУТНЄДорогою угіддями «Північ Агро» пан Юрій встигає розповісти і про те, що вже вісім років їздить на Volkswagen Touareg, у найжорстокіших умовах — можна сказати, все господарство на ній побудував. Ось так і проїхав вже 440 000 км! «У Amarok матеріали салону простіші, але не справляють враження

дешевих. Є відчуття гарної та добротної німецької машини. Сів немов у свою Touareg, хіба що в ходу відчувається, що тут ресорна задня підвіска. Машина трохи підстрибує, і повороти слід проїжджати акуратніше. Це машина для фермера і ковбоїв, і для польових умов мотора цілком достатньо», — коментує підприємець.І розмова сама собою перекидається на техніку і плани на майбутнє. І тут господарю є чим похвалитися: минулого року «Північ Агро» закінчило власну зерносушарку зі складом зберігання для 15 000 т зерна і навісами, де стоїть техніка.Відчутно, що підприємець щиро пишається цим — в об’єкт вклали 10 млн гривень

Ніжинський та Куликівський райони Чернігівської області

Кукурудза, пшениця, соняшник, ячмінь, соя, горох, картопля

Земельний банк: 6000 га

Юрій Вилегжанін і Євген Гаєвий, регіональний представник BASF (ліворуч)


94

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н

власних коштів, «тепер можемо продавати кондиційне досушене зерно, можемо притримати партію до кращих цін…» Сушарку зробили газову, поруч є ємність на 60 куб. м для скрапленого газу. Вибір на користь саме газу пояснюється просто — у зоні, де працює господарство, та ж кукурудза з поля йде з вологістю 25–27%, і до товарних 14–16% висушити зерно можна тільки традиційним, газовим методом.А ще у пана Вилегжаніна є мрія — побудувати власний елеватор у Ніжині, що дозволить господарству вийти на новий якісний рівень. До простих мрійників він не належить, тому вже оформив земельну ділянку під майбутній елеватор і почав там підготовчі роботи.«Я хочу поставити маршрутний елеватор, це моя мрія. Хочу рухатися у бік більшої ефективності — для фермера, не холдинга, треба мати до 10 000 га землі та елеватор для одночасного зберігання близько 20 000 т зернових. У таких пропорціях я залишуся фермером, зможу сам контролювати процеси та бути ефективним і конкурентоспроможним, продавати у невеликих обсягах послуги», — ділиться планами господар.

ПРО КРЕДИТТа є одна невелика проблема — без залучення кредитних коштів швидко

втілити в життя мрію про елеватор не вийде, адже йдеться про $2–3 млн інвестицій.Навіть якщо використати вітчизняне обладнання й отримати 40% компенсації вартості, об’єкт спочатку треба ввести в експлуатацію.«Кредити повинні бути, тому що ніколи не вистачить обігових коштів на розвиток. Ми співпрацюємо з дистриб’юторами по товарних кредитах і форвардних

програмах, тільки завдяки цьому спромоглися зробити сушарку, придбати техніку. І то ледь відсіялися — грошей бракувало катастрофічно, — ділиться підприємець. — А ось отримати банківське кредитування зараз дуже важко».Не відомо, що стає на заваді: чи малий вік підприємства, чи кримський паспорт голови, та добути гроші є великою проблемою.«Єдиним банком, що дав мені кредит, був ПроКредит Банк, минулого року. Це була відносно невелика сума. Але цього року не заладилося — ситуація у країні незрозуміла, вибори», — пояснює він.А ще голова «Північ Агро» не полишає надії на те, що все ж вдасться залучити кошти за державними програмами або за лініями державних банків. Він взяв собі за правило — подавати документи на участь в усіх можливих програмах. У господарстві зі штатом всього у 10–15 осіб окремий співробітник займається виключно підготовкою документації. На жаль, держава поки не йде йому назустріч — бюрократична система використовує будь-який привід, щоб повернути документи на доробку.«Ми не просимо якихось особливих умов, гроші нам потрібні для інвестицій у розвиток. Добре, що в мене дуже гарна команда молодих спеціалістів, і ми потроху «підіймаємо» цю цілину. Усе, що заробляємо, вкладаємо у виробництво», — каже пан Вилегжанін.

Автомобіль голова господарства «Північ Агро» розглядає як інвестицію

Усі кошти в «Північ Агро» вкладаються у розвиток і придбання нової техніки



Як інвестицію розглядає підприємець і автомобіль. «Нам у господарстві пікап дійсно потрібен — підвезти насіння або засоби захисту рослин, але поки такої машини немає. Все, що заробили, ми вклали у сучасну техніку і сушарку», — продовжує голова фермерського господарства і сміливо направляє авто просто у поля.

ПРО ЯКІСТЬЗвісно, і розмова продовжується вже про технології рослинництва і препарати. Юрій Вилегжанін зробив вибір на користь BASF — це, як він каже, передові технології, багато з яких не мають аналогів. Тому господарство вже користується майже всією лінійкою препаратів. Цьогоріч на ячмені у господарстві будуть пробувати Адексар® СЕ Плюс, а на соняшнику — хіт минулого сезону морфорегулятор АрхітектТМ.«Є препарати, які неможливо замінити. Ми вже нікуди без систем Clearfield®,

препаратів Євро-Лайтнінг® або Піктор®». Адже є діючі речовини, які реально йдуть у ногу з часом», — зауважує господар.На його переконання, землю треба збагачувати, не тільки брати з неї, а й віддавати. І без сучасної агрохімії тут не впораєшся.

ПРО ЖИТТЯІ нарешті, ми дістаємося місця, від якого підприємець насправді у захопленні — стайні. У 2014 році пан Вилегжанін викупив у Донецьку коней орловської породи, які вже помирали від голоду. У господарстві їх виходили, і зараз колектив та друзі мають можливість чудового відпочинку — верхи поїздити околицями.Природно виникає запитання і про участь господаря у справах громади. «Звісно, ми багато робимо для громади — встановили освітлення, латаємо дороги, зробили стадіон… Усі закривають дитячі садочки,

а ми відкрили. У ньому всього 16 дітлахів, але ж це ті речі, що утримують людей у селі, дають їм надію. Мені подобається щось розвивати», — наголошує Юрій Вилегжанін.А потім, щоб повною мірою оцінити прохідність Amarok, ми продовжили сміливо долати весняне бездоріжжя. Перед цим кілька днів йшли зливи, які розмили польові ґрунтові дороги, наповнили глибокі колії каламутною рідиною та перетворили чернігівський чорнозем на слизьку та в’язку субстанцію. Відчувається, як авто трохи ковзає, але впевнено вибирається на тверду поверхню.Так, «Північ Агро» — не найбільше і, мабуть, не найпередовіше фермерське господарство. Але подивившись на Юрія Володимировича Вилегжаніна з його улюбленцем конем Доном, ми були переконані: все в нього вийде.

Юрій Вилегжанін зі своїм улюбленцем — конем Доном


96

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н

СПЕЦПРОЕКТ | «ВІДРОДЖЕННЯ»

СФГ «ВІДРОДЖЕННЯ»

Євген Вайн, комерційний директор господарства «Відродження»

Як родина вихідців із Китаюоселилася в Україні та заснувалародинний аграрний бізнесу Вінницькій області


Наш герой — Євген Дмитрович Вайн — син засновника і за сумісництвом комерційний директор господарства. Родина Євгена має китайське коріння. Бабуся нашого героя свого часу переїхала на Далекий Схід, де вийшла заміж за китайця. Батько Євгена — Дмитро Вайн та його дядько народилися в Китаї, але через страшний голод у 1962 році вимушені були переїхати до Казахстану. Там Дмитро Вайн зустрів майбутню дружину та згодом разом з родиною переїхав до Вінниці, де сім’я вже й осіла.

ПРО ІСТОРІЮЗараз підприємство має у підпорядкуванні 3500 га. Вирощують такі культури, як кукурудза, соняшник, пшениця, ячмінь, ріпак, хоча минулого року останню культуру не засіяли через брак опадів.Діяльність господарства «Відродження» розпочалася у 1985 році всього з 10 га землі. «На той час мій батько

був одним із перших, хто розпочав сільськогосподарську діяльність у цьому регіоні. Пам’ятаю, як він з моїм дядьком доволі довго їздив по регіону, дивилися землі. Так і вийшло, що ми зосередилися у селі Обідне Вінницької області», — розповідає Євген Вайн.Сам пан Євген із братом Веніаміном вже з дитинства були залучені до сільського господарства. «З дитинства ми завжди

щось сапали, допомагали», — ділиться підприємець. Тож з вибором майбутньої професії у аграрія питань не виникло. Хоч пан Євген і здобув декілька вищих освіт — економічну та технічну (програмування).Вже з 1992-го розпочався більш активний розвиток господарства, згадує він: «У 1992 році в нас було 36 га, старенький «Москвич», ледь живий трактор Т-70с та невичерпний ентузіазм».На початку сфокусувалися на буряку, адже зовсім поряд був розташований Степанівський цукровий завод, з яким і працювали.У 1992–1993 роках фермерам почали видавати кредити на розвиток. Тож господарі вирішили ризикнути і придбали одразу два нових Т-150 — один колісний, другий гусеничний. А далі придбали комбайн. На той час для фермерів це була нечувана розкіш. «Батько тоді сам поїхав до Мінська, звідки пригнав МАЗ. Він працює і до сьогодні, до речі, також придбали і нові сівалки. Так і почали активно працювати. З часом ми дійшли до того, що техніка повинна бути сучасною, із правильним обслуговуванням», — каже Євген Вайн.Наразі господарство працює з технікою сучасних брендів, якими господар дуже задоволений.На підприємстві усвідомили необхідність такої вартісної техніки понад 10 років тому. І не помилилися, адже з її придбанням результати роботи значно зросли.«Я віддаю перевагу виключно новій техніці, щоб рік-два з нею не було ніяких проблем. Такий саме принцип у мене і при виборі автівки. Адже на рік я проїжджаю приблизно 40 000 км і повинен бути впевнений, що в машину мінімум перші кілька років або 100 000 км взагалі не треба буде заглядати», — ділиться


Немирівський район Вінницької області

Пшениця, соняшник, кукурудза, ячмінь, горох


Євген Вайн: «Віддаю перевагу виключно новій техніці»

98

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н

господар. Фермери завжди віддають перевагу простоті та надійності — щоб просто робити планове технічне обслуговування, заливати паливо та їздити, додає він. «Я знайомий практично з усіма машинами, які є на ринку. І найпрогресивніші технології, безумовно, у німців. Але за рахунок того, що вони намагаються впроваджувати саме передове, зростає і вартість. Та думки про придбання німецької машини з’являються регулярно», — розповідає пан Вайн. У машині він цінує сукупність таких чинників, як комфорт, задоволення від водіння, динаміка, і важливо, щоб вона витримувала експлуатацію у важких умовах. «У пікапі для нас важливіші не розміри вантажної платформи, а саме вантажопідйомність. Це дуже корисна машина. Вона дуже практична, оскільки поєднує функції позашляховика, вантажівки та дозволяє відправитися кудись, як на звичайній машині, — зауважує підприємець. — Тут

все ті ж технології, які використовуються у звичайних легковиках і кросоверах. Але Amarok більш утилітарний і простий».І хоч у питанні автівки пан Євген надає перевагу простоті, без надмірного «фаршу», в роботі сільськогосподарської техніки підприємець широко використовує нові технології.Це обумовлено двома факторами: ефективністю використання ресурсів та зменшенням впливу людського фактору.Цього року у «Відродженні» запровадили систему автоматичного водіння, поставили RTK станцію. У комплекті із сівалкою йде iPad із контролем управління систем. Але з появою таких технологій у господарстві зіштовхнулися з проблемою пошуку кадрів. Адже на таку вартісну техніку випадкову людину не візьмеш. Тому зараз у господарстві на постійній основі працює до 70 осіб. Фахівці обов’язково проходять стажування та спеціалізоване навчання.

Щодо комбайнів у господарстві політика брати їх в оренду. У цьому підприємець вбачає певну вигоду, адже не потрібно значних вкладень і не переймаєшся питанням ремонту.

ПРО КРЕДИТНе секрет, що у потужному розвитку аграріям допомагає залучення банківських кредитів. Господарство «Відродження» не виключення. Техніку здебільшого купували у кредит під 10–11% річних. «Уявіть, техніка вже працює у полі три роки, а ми платимо за неї 11% річних у гривні. Така схема для нас цікавіша, аніж одразу викласти кошти», — ділиться пан Вайн.Та окремо він виділяє аграрні розписки: «Ще 10–15 років тому ми і мріяти не могли про таку банківську послугу». Господар відмічає зручність такого інструменту через відсутність поняття «застави». Тобто домовленість йде про майбутній врожай. Звісно, банки все дуже суворо перевіряють, але для господарств

Владислав Пастух, регіональний представник BASF (зліва), та Євген Вайн



Техніку у «Відродженні» купували у кредит під 10–11% річних

Євген Вайн: «За рік проїжджаю приблизно 40 000 км»

із тривалою та позитивною банківською історію є можливість користуватися такими перевагами.

ПРО ЯКІСТЬУ господарстві «Відродження» подальший розвиток не вбачають у розширенні земельного банку. Натомість ставку роблять на якість та збільшення врожайності з гектара. Зараз у господарстві такі показники: соняшник — близько 45 ц/га, пшениця — 65 ц/га, ячмінь — 60–65 ц/га. У планах по пшениці — 90 ц/га, кукурудзі — 140–150 ц/га, по соняшнику прямуватимуть до 50 ц/га. А досягти таких показників планують шляхом використання виключно передових технологій. У цьому питанні господарству вже багато років допомагає компанія BASF. Як зізнається пан Євген, у першу чергу вони полюбляють її препарати з огляду на інноваційні рішення.«BASF ніколи не стоїть на місці. Завжди з’являються передові препарати. Особливо хочу виділити їх фунгіцидний захист», — наголошує пан Вайн. Так, у господарстві дуже активно використовують АрхітектТМ, Піктор® використали минулого року майже по всій площі на ріпаку та соняшнику. Препарат Абакус® використовують вже давно і дуже задоволені результатами. Цього року спробували також Акріс® для соняшника, тож очікують на результати у поточному сезоні.У господарстві хоч і позитивно ставляться до експериментів, але завжди з обережністю. «У нас є певна політика щодо препаратів. Якщо він для нас новий, ми завжди його випробуємо на невеликій ділянці. Так, цього року спробуємо Адексар® СЕ Плюс, скоріше за все, на найкращих площах», — ділиться планами господар.

ПРО ЖИТТЯЄвген Дмитрович Вайн — приклад успішного аграрія, який навчився балансувати між роботою та власними хобі. Підприємець зізнається: якщо на початку вони з батьком та дядьком самі працювали на землі день і ніч, то зараз керувати процесами стало зручніше. Це обумовлено і появою тих же технологій, і збільшенням кількості працівників.Окрім агро пан Євген цікавиться музикою та грає із групою на клавішних. Раніше

часто виступали у столичних клубах, а зараз збираються з гуртом пограти для душі.При цьому сільське господарство підприємець вважає доволі творчою професією. «В агрогалузі кожен день нові

виклики — то погодні умови, то хвороби рослин. Тому тут постійно потрібно імпровізувати, що робить сільське господарство дуже цікавою сферою. І для мене це певна творчість!» — переконує пан Євген.

100

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н

ПП «СПРІНТ К»

Юрій Олійник, виконавчий директор господарства «Спрінт К»

Чому для підприємства «Спрінт К» головним показником є ефективність використання кожного гектара і за рахунок чого воно цього добивається

СПЕЦПРОЕКТ | «СПРІНТ К»


Юрій Олійник, виконавчий директор господарства «Спрінт К», розпочав роботу у сільському господарстві з 16 років. Дивлячись на приклад свого батька, який працював начальником механічного загону у колгоспі Запорізької області, наш герой ще з дитинства захопився сільським господарством.

Хоча, як зізнається сам пан Юрій, його приваблювала робота саме з важкою технікою. Тож з 9 класу він пішов працювати помічником комбайнера, а після закінчення школи та служби в армії сам став комбайнером та трактористом. Відпрацювавши із важкою технікою 13 років, Юрій Олійник обійняв посаду керівника механічного відділу замість свого батька.

ПРО ІСТОРІЮДо господарства «Спрінт К» пана Олійника запросили працювати п’ять років тому.«Спрінт К» було створене у 2013 році, і, як розповідає Юрій Олійник, спочатку тут були три невеликих господарства, які власники вже об’єднали в одне.Господарство розташоване у селі Сошників Київської області. Порівнюючи умови роботи у Запорізькій та Київській областях, керівник відмічає, що у Запорізькій посушливіший клімат, але кращий ґрунт. У Київській же більше вологи та врожайність буде вищою.Зараз в обробітку у підприємства 4300 га. Та пан Юрій одразу зазначає, що на цьому зупинятися не планують.

ПРО ЯКІСТЬОсновні культури вирощування — кукурудза, пшениця, соняшник. Також вирощують сою та ріпак, але це більш другорядні культури для підприємства. .Планових показників на цей рік не мають, але, як підкреслює пан Олійник, його головна мета — отримати максимум з кожного гектара. І для цього все є: якісне насіння, препарати та техніка.

У господарстві «Спрінт К» користуються препаратами BASF більше чотирьох років. Перше, на що звернув увагу директор при знайомстві з представниками компанії, — це людяне та відповідальне ставлення. «Зараз хімічних препаратів

величезне різноманіття. Запам’ятати чи розібратися у кожному з них доволі складно. А до BASF я можу зателефонувати, мене одразу проконсультують у будь-який час доби, що для аграріїв дуже важливо», — ділиться він. Тому не дивно, що близько 60% препаратів, якими користуються у «Спрінт К», — компанії BASF.Зокрема, вже багато років вносять Євро-Лайтнінг®, Адексар® СЕ Плюс.Наступний фактор для успішного розвитку підприємства у розумінні

Бориспільський район Київської області

Кукурудза, пшениця, соняшник, ріпак, соя



Юрій Олійник: «Для агрономів пікап — найкращий транспорт»

102

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н

виконавчого директора — технічний парк. Уся техніка нова, і більше трьох-чотирьох років з нею не працюють.

ПРО ПРИНЦИПИПід час нашої зустрічі телефон пана Юрія не змовкає. Адже посівна кампанія у розпалі, і часто питання, які виникають під час польових робіт, вимагають безпосередньої присутності виконавчого директора.Тому господар і пропонує нам разом з ним проїхатися на поле.Парадоксально, але попри свою пристрасть до важкої техніки, завзятим автомобілістом пан Олійник себе не вважає. Їздить спокійно і в задоволення, переважно у справах. При цьому проїжджає на рік мінімум 50 000 км між Київською та Запорізькою областями.Поступово ми дізнаємося, що в Запорізькій області всі агрономи

якраз і використовують пікапи — вони можуть і агрохімічні препарати підвезти, і кілька мішків насіння для сівалки.«Для агрономів та інженерів це найкращий транспорт. На такому пікапі можна сміливо виїжджати в найважчих умовах і проїхати прямо по полю, щоб провести налагоджувальні роботи, ремонт або підвезти великий і важкий агрегат», — говорить господар.І немов підтверджуючи свої слова, звертає з дороги прямо на ріллю, направляючи пікап прямісінько до сівалки.Впевнено просуваючись пухким глибоким ґрунтом, він продовжує: «Я вважаю, що ця машина створена як раз для таких умов, а не для асфальту. На ньому вона жорсткувата. Відчувається, що пікап розрахований на перевезення важкого вантажу. Ця машина в першу чергу для роботи. Але

мені як водієві дуже зручно за кермом Amarok. На ньому легко їхати. Дорогу він тримає добре, а автомат помітно полегшує керування. Хоча особисто я більше люблю механіку і вважаю, що для роботи в полях вона підходить краще».Юрій Олійник контролює ключові процеси господарства: інженерія, агрономія, продаж, підбір сільськогосподарської техніки та автотранспорту. «У нас доволі маленький колектив. Дев’ять водіїв техніки, дев’ять механізаторів — вважаю, що це ключовий кістяк по вирощуванню. А в загальній кількості 46 осіб», — розповідає керівник.На запитання, як вдається все встигати, господар жартома відповідає, що вдома не з’являється, хіба що коли йдуть дощі. Та одразу ж говорить, що робота — це його хобі та пристрасть.

ПРО КОМАНДУПрацівників пан Юрій намагається шукати серед молоді, але головне — бажання працювати.«Я дотримуюся принципу: якщо людина хоче працювати, її можна навчити, навіть якщо вона без досвіду. А якщо у неї купа знань, але не хоче працювати — це не робочий», — каже пан Олійник. У пошуках кадрів директор вирушив до Київського аграрного університету. Там ректор порекомендував двох перспективних студентів. Їм запропонували роботу у «Спрінт К», тож невдовзі колектив поповниться двома молодими фахівцями.Та знайти людей, які будуть чесними і до роботи ставитимуться із захопленням, дуже складно, зізнається Юрій Олійник. «Однозначно ми будемо робити ставку на молодь, тому що стара закалка — це старі принципи роботи, а зараз багато нових технологій, хімії. Молодь у цьому набагато краще розбирається», — підсумовує господар.Поки що керівнику доволі складно делегувати обов’язки, адже звик тримати все під контролем і бути присутнім при всіх ключових моментах для господарства. «Я знаю, що таке чужі кошти. Тож і від своїх підлеглих цього очікую», — наголошує він.


Цього року у «Спрінт К» збудували нову зерноочисну систему



Пан Олійник не приховує, що у подальших планах «Спрінт К» розширення земельного банку.Цього року господарство збудувало нову зерноочисну систему, змонтували дві сушарки. Нещодавно відкрили новий склад на 5000 кв. м. Загалом мають потужності зберігання на 25 000 кв. м. Збудували новий ангар, майстерню.Наразі під керівництвом Юрія Олійника ключові питання з вирощування, технологічні та технічні питання. «Найдивніше для мене, що навіть у школі з хімії я мав трійку. Питання хімічної обробки рослин мене завжди лякали і лякають досі, — зізнається пан Юрій. — Адже це завжди ризик — усе потрібно правильно обробити, кожен хімічний елемент урахувати. Навіть з огляду на роботу моєю пристрастю залишається сільськогосподарська техніка.

У господарстві вся техніка експлуатується не більше трьох років

У «Спрінт К» навчилися працювати невеликим, але ефективним колективом — у господарстві задіяні всього 46 осіб

104

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н

СПЕЦПРОЕКТ | «ПРОГРЕС»

ТОВ «ПРОГРЕС»

Завдяки чому господарству «Прогрес»на Чернігівщині вдається розвиватися,не залучаючи зовнішні кошти

Олександр Антоновський, заступник директора з виробництва господарства «Прогрес»


Коли Олександр Антоновський прийшов до господарства «Прогрес» у 2011 році, йому виповнилося всього 22. Фахівець влаштувався на посаду агронома. Пропрацювавши вже більше восьми років, зараз займає позицію заступника директора з виробництва.

На запитання, як пан Олександр адаптувався та справлявся із завданнями, враховуючи, що прийшов тільки з університету, він зізнався, що дійсно було важко. Адже постійно стикаєшся із завданнями, які потрібно вирішувати оперативно та якісно. Та пропрацювавши перший рік, набрався досвіду, у більшості питань розібрався.

«Робота агронома мені одразу припала до душі, і вона для мене більше як захоплення. Коли я вступав до університету, в сільському господарстві не було таких грошей, як зараз. Родина мене відмовляла від вступу. Але я тоді чітко сказав: або я агроном, або взагалі не буду здобувати вищу освіту», — згадує пан Антоновський.

ПРО ІСТОРІЮГосподарство «Прогрес» заснували два власники — Микола Іванович Бойко та Павло Іванович Сліпченко у 2000 році. Розташоване воно у селі Гнідинці Чернігівської області, а земельний банк становить 4800 га.Розпочинали діяльність співвласники з 4500 га, і господарство не робить ставку на розширення земельного банку — це доволі складно, адже по сусідству розташовані великі агрохолдинги.«Моя головна мета — це гроші з гектара. Максимальний врожай — це ще


Варвинський район Чернігівської області

Кукурудза, пшениця, ріпак, соняшник


Павло Іванович Сліпченко, співвласник господарства «Прогрес»

106

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н

не максимально добре», — коментує пан Олександр.Ключова культура, кукурудза, займає 1800 га. Саме вона і дає найвищу рентабельність господарству. По соняшнику Олександр Антоновський також вбачає гарну рентабельність. «Але, на жаль, його більше ніж 15–18% від загальної площі не можна сіяти», — зауважує він.Окрім цього у господарстві вирощують озиму пшеницю, ріпак та сою. По врожайності на кукурудзі отримували 135 ц/га, на соняшнику — 36 ц/га, озимій пшениці — 70 ц/га.Вже два роки у господарстві сіють високоолеїновий соняшник, адже це дає додатковий прибуток з тонни врожаю за вміст олеїнової кислоти.

ПРО ЯКІСТЬУ господарстві протягом трьох-чотирьох років займаються сидеральними культурами, тобто збагачують землю

органікою. В сидеральний коктейль входить біла гірчиця, ріпак озимий та гречка. Класичну технологію не використовують, тобто не мають оранки. Натомість у господарстві безвідвальний обробіток ґрунту.Олександр Антоновський згадує: коли він тільки почав працювати у господарстві, користувалися генеричними препаратами. Але через це врожайність була слабенька, та й заробіток не дуже влаштовував.«Ми зрозуміли, що з такою площею потрібно вийти на нормальний рівень врожаю, тож вирішили, що потрібен серйозний підхід із засобами захисту рослин», — розповідає він. Так господарство розпочало працювати із компанією BASF. На початку застосовували, наприклад, Абакус® для сої та пшениці. А зараз змінили його на Адексар® СЕ Плюс, адже це більш нова технологія, і використовують його вже третій рік на пшениці. «Поки що

кращого препарату по захисту прапорцевого листка пшениці я не зустрічав. І оптимальне співвідношення ціни та якості», — каже Олександр Антоновський.«На пшениці використовуємо Медакс® Топ для рослинної регуляції. На соняшнику цього року у нас буде виключно АрхітектТМ», — ділиться пан Олександр. Для кукурудзи у господарстві використовують Стеллар®.Пан Олександр зізнається, що проводив певний експеримент з препаратами, аби порівняти ефект. Фахівець розповів, що з іншими засобами недобирав приблизно тонну зерна, що у грошовому еквіваленті становить 4500 гривень. «Різниця в ціні препаратів 300 гривень, от і рахуйте: зекономити 300 гривень, а потім втратити 4500? — розмірковує він. — Тому ми вирішили рухатися в бік ефективності, адже збільшувати земельний банк для нас не актуально.


Олександр Антоновський: «Потрібен серйозний підхід у застосуванні засобів захисту рослин»


Тож ми зростаємо технологічно, розширюємо технічний парк».Наразі в господарстві будують зерносушильний елеватор, де можна буде зберігати 10 000–15 000 т продукції.Окрім рослинництва господарство «Прогрес» займається тваринництвом. Вирощують велику рогату худобу — 700 голів дійного стада та 600 голів свиней. Щоправда, Олександр Антоновський зізнається: у порівнянні із рослинництвом ферму складно назвати окремою ланкою бізнесу. Це скоріш певний «соціальний» проект для села, що дає робочі місця. Також господарство допомагає дитячим садочкам та школам молоком і м’ясом.

ПРО КРЕДИТДля стабільного розвитку підприємство мало досвід залучення кредитів. Здебільшого кредитні засоби були необхідні для придбання нової сільськогосподарської техніки. Також «Прогрес» має досвід користуванням і форвардними контрактами. Щоправда, зараз у господарстві намагаються покладатися на власні сили.«Коли є стабільність та кошти, то намагаємося не застосовувати фінансові інструменти, але є моменти, коли нам краще залучити кредит. Тим паче, що зараз банки пропонують вигідні умови», — відзначає пан Олександр. Сильний бік господарства в тому, що інвестицій ззовні засновники не залучали і все, чого досягли наразі, мають виключно за рахунок власної праці.

ПРО ЖИТТЯРозповівши про нові потужності на підприємстві, господар робить нам екскурсію до збудованого елеватора. Дорогою розповідає, що він завзятий автомобіліст. Приблизно 90% свого часу він проводить в автомобілі. Це пов’язано не тільки з роботою, але і з хобі — полюванням і риболовлею. Тому надає перевагу позашляховикам, адже для нього дуже важлива наявність повного приводу, щоб можна було проїхати по розкислому полю, заболочених ділянках або до лісу, де доріг немає взагалі.«Мені дуже подобається пікап. Як для роботи, так і для моїх

захоплень така машина підходить добре. Нам доводиться возити і важкий, і об’ємний вантаж. Швидко вивезти посівний матеріал, поїхати у відрядження і попутно забрати якусь деталь — у багажник звичайної машини мішки або великий агрегат не покладеш, а в кузов пікапа легко, — коментує пан Олександр. — Ті ж отрутохімікати везти в салоні машини або відкритому кузові — велика різниця. Так що агроному така машина просто необхідна».Дізнавшись про те, що ми завітали до господарства на новому пікапі Amarok, один із власників — Павло Іванович вивільняє півгодини, аби приєднатися до нас. І як раз під’їжджає за кермом пікапа. Причому у нього це вже третя така машина. Він робить короткий тест-драйв і ділиться враженнями: «Я дуже люблю пікап. Це машина на всі випадки життя. Місця в кузові досить, тому я навіть розмістив там спеціальний бокс для речей і спокійно їжджу в далекі подорожі, наприклад у Карпати. До того ж, коли в кузові є вантаж, то машина і йде плавніше. Але, я б

сказав, що навіть без завантаження Volkswagen Amarok йде м’якше і тихіше, ніж моя машина. А ще тут набагато комфортніше сидіння і краща оглядовість».Паралельно співзасновник розповів, що вони у господарстві намагаються триматися разом, тому і знаходять кадри здебільшого з місцевих — аби дати можливість розвиватися односельцям. Окрім цього, дають дорогу молодим — і Олександр Антоновський вдалий тому приклад.


У «Прогресі» останніми роками займаються сидеральними культурами

108

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

НФ

ОТО:

АНД

РІЙ

ЯЦУЛ

ЯК

ТОВ «ОБРІЙ»У господарстві «Обрій» вважають,що першим кроком до успіхукомпанії є збагачення кожногонаполегливого працівника

СПЕЦПРОЕКТ | «ОБРІЙ»

Андрій Багрій, директор господарства «Обрій»


Відповідальність та висока продуктивність. Саме такими принципами керується менеджмент одного з передових господарств України — «Обрій». Підприємство, що розташоване у селі Строїнці Вінницької області, має багаторічний досвід у вирощуванні фруктів та ягід і пропонує ринку високоякісну продукцію.

ПРО ІСТОРІЮІсторію успіху садівництва «Обрій» без перебільшення можна назвати надихаючою. Усе почалося у 2003 році, коли в колі однодумців зародилася ідея об’єднання своїх паїв у єдине підприємство, спрямоване на вирощування фруктово-ягідної продукції. Такий вектор був обраний не випадково, адже Строїнці ще за часів СРСР славилися своїми яблуневими садами.Вже того ж року, а саме 12 лютого, всі необхідні документи були оформлені й на аграрній карті Україні з’явилося молоде, проте дуже амбітне господарство «Обрій».

Спочатку в розпорядженні садівництва було 170 га землі, проте за 16 років земельний банк вдалося розширити до 620 га (120 га багаторічних саджанців і 500 га ріллі).«Ми об’єдналися з однодумцями. В основу підприємства увійшли наші земельні наділи, які є в кожного мешканця села, а також частина орендованих паїв. Так разом ми стали співвласниками й одночасно засновниками господарства, — розповідає директор «Обрію» Андрій Багрій. — Практично з перших днів життєдіяльності «Обрію» взялися за розширення садів, висадивши на площі 7 га молоді саджанці. З кожним

роком ми невпинно розширювали гектари молодими садами й наразі отримуємо від цього дивіденди».

ПРО СЬОГОДЕННЯОдним із вдалих і переломних рішень у розвитку господарства «Обрій» його директор вважає впровадження суперінтенсивного ягідництва. Крім яблуневих садів підприємство зробило ставку на висадження малини, суниці та лохини. Також почали вирощувати черешню. Крім того, враховуючи вимоги ринку щодо нових, затребуваних сортів яблук, висадження молодих садів дало можливість бути у тренді й мати попит на свою продукцію як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.«2003–2004 роки були надзвичайно складними у плані розвитку молодих

Тиврівський район Вінницької області

Садівництво та ягідництво



Андрій Багрій: «Для фермера найкраще підходить саме пікап»

110

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н

садів. Проте, попри всі проблеми нам вдалося оновити сад новими сортами яблук. І незабаром час показав, що ті сади, за рахунок яких ми садили молоді, перестали бути ефективними через застарілий сортамент. А в сучасних умовах бути конкурентоспроможним на ринку, де панує надзвичайно жорстка конкуренція, за рахунок тільки старого багажу — нереально», — ділиться досвідом пан Багрій.Головною цінністю господарства є його працівники, для яких створюються комфортні умови роботи. Це стосується і високої заробітної плати, і якісної техніки, і соціального забезпечення. Також «Обрій» славиться високою платою за оренду земель, щорічно виплачуючи власникам у середньому по 9600 гривень за 1 га землі.

ПРО ЯКІСТЬСередня врожайність у господарстві становить 40 т з 1 га яблук. Проте метою «Обрію» є збільшення врожайності яблук саме першого ґатунку, які найдорожчі й користуються попитом на ринку. За словами пана Багрія, про гарантований

успіх можна буде говорити лише тоді, коли вдасться вийти на рівень 50 т з 1 га яблук першого сорту. При цьому підприємство непогано заробляє на вирощуванні черешні (15 т з 1 га), а найбільш рентабельною культурою є лохина.«Попри те що кожен рік в Україні площі посадки лохини невпинно збільшуються, її ціна як у нас, так і в усій Європі залишається високою», — каже директор.Певна річ, високі показники врожайності неможливі без якісних засобів захисту рослин. Цей постулат добре усвідомлюють і в «Обрії», тому користуються тільки перевіреними та ефективними продуктами захисту. Зокрема, такими є інноваційні рішення від BASF.«З моменту заснування «Обрію» ми постійно користувалися препаратами BASF. Вони нас цілком влаштовують, і я не бачу жодних причин від них відмовлятися. Наприклад, від борошнистої роси рано навесні використовуємо фунгіцид Кумулюс® ДФ. Проти парші боремося контактним фунгіцидом Делан® і системним Стробі®, — коментує господар. — Проти кліща обробляємо

дерева Масаї®. Це дуже сильний і дорогий препарат. Проте в боротьбі з кліщем економити не треба, адже поширюється він дуже швидко, завдаючи великої шкоди деревам». Також взяли на озброєння Малахіт® — це вдале рішення, поєднання двох діючих речовин, чудовий захист, відзначає підприємець. «Торік вперше спробували Серкадіс® Плюс, — продовжує він. — Це новий фунгіцид, який активно бореться з борошнистою росою і паршею. Цьогоріч для його випробовування виділили 2 га, побачимо, який буде результат».

ПРО АВТОНе секрет, що фермери, як правило, віддають перевагу позашляховикам. Директор «Обрію» Андрій Багрій не виключення і також є знаним любителем великогабаритних карів. У повсякденному житті керівник «Обрію» їздить на Volkswagen Touareg.Але для роботи у фермерському або сільськогосподарському підприємстві, на його думку, більше підходить пікап. «Amarok комфортний і приємний

ФОТ

О: А

НДРІ

Й ЯЦ

УЛЯК


Віктор Романюк, регіональний представник BASF, Андрій Багрій та команда Landlord (зліва направо)



в управлінні та їзді, — каже пан Багрій. — Його дволітровий двигун не відчувається слабким. Такий мотор ще й досить економічний, що також важливо».Крім того, під час поїздки до Берліну на одну із сільськогосподарських виставок пан Багрій разом із колегами користувався автомобілем Volkswagen Amarok і залишився приємно враженим можливостями авто.«Ми проїхали майже 3000 км. На Touareg їхати було б комфортніше, але ми везли із собою експонати — наші яблука, і тому нам була потрібна така «вантажівка», — ділиться він. — А Volkswagen Amarok вміло поєднує непогані якості легкового автомобіля та невеликого вантажного. Це машина, на якій приємно їздити».

ПРО КРЕДИТЗовнішні кошти «Обрій» залучає тільки під оновлення інфраструктури та придбання техніки. Раніше користувалися послугами різних банків, але зараз шукають можливих нових фінансових партнерів. Щодо придбання засобів захисту рослин, то в цьому напрямі підприємство

фактично кредитується дистриб’юторами, розраховуючись із ними до кінця року.

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬХоч «Обрій» вважається невеликим господарством, проте до соціальної складової ставиться відповідально. Так, за кошти підприємства у селищі

Кобелецьке був побудований стадіон, дітлахи отримали можливість займатися футболом, брати участь у різноманітних турнірах. У рідному ж селі, Строїнцях, господарство активно підтримувало будівництво католицького собору, постійно матеріально допомагає місцевій школі.

Врожайність в «Обрії» в середньому 40 т яблук з 1 га

Андрій Багрій: «Успіх — досягти врожаю 50 т першосортних яблук з 1 га»

112

ФОТ

О: D

EPOS

ITPH

OTOS

СПЕЦПРОЕКТ | ПРОКРЕДИТ БАНК

ВИСНОВКИ ПРО КРЕДИТЯкі переваги для фермерівможе запропонувати банкз міжнародним досвідомроботи



Розвиток аграрного кредитного портфелю ПроКредит Банку у 2014–2019 роках

28%

35%

42%45%

47% 48%

Грудень-14 Грудень-15 Грудень-16 Грудень-17 Грудень-18 Березень-19

40003000

9000

2000

7000

10000

60005000

Частка у загальному кредитному портфеліАграрний портфель

8000

Джерело: ПроКредит Банк

млн грн

ПроКредит Банк — німецький банк, який спеціалізується на кредитуванні та обслуговуванні cереднього бізнесу та агробізнесу, а також є одним з найнадійніших і стабільних банків для вкладників в Україні. Акціонерами ПроКредит Банку є фінансові організації — «ПроКредит Холдинг», материнська компанія для глобальної групи ПроКредит Банків (Франкфурт-на-Майні, Німеччина); Німецький державний банк розвитку KfW (Франкфурт-на-Майні, Німеччина), орієнтовані на сприяння розвитку бізнесу та економіки в Європі та в цілому світі.

ПЕРЕДОВИЙ ДОСВІДВказані фінансові інституції Німеччини принесли в Україну свій досвід, отриманий в різних країнах світу, та адаптували його до українських умов. Підприємства, які кредитує ПроКредит Банк, роблять значний внесок у розвиток економіки країни та сприяють створенню нових робочих місць.Зокрема, для сільгоспвиробників банк забезпечує прозорі умови банківських послуг, а ключовим елементом стратегії фінустанови є професіоналізм та висока якість обслуговування саме бізнес-клієнтів.Наразі банк пропонує гнучкі умови фінансування з урахуванням специфіки агробізнесу.Підтримка акціонерів, належність до міжнародної групи банків ПроКредит,

співробітництво з незалежним міжнародним рейтинговим агентством Fitch Ratings (Лондон, Велика Британія) та контроль з боку Федерального управління фінансового нагляду Німеччини BaFin є гарантією стабільності та надійності ПроКредит Банку.

ІНСТРУМЕНТИ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУЩодо інструментів сприяння розвитку бізнесу клієнтів слід зазначити, що кожен клієнт працює з персональним менеджером банку, який гарантує швидке та якісне обслуговування із застосуванням найсучасніших технологій банківської справи. Та висока якість послуг не означає високої вартості продуктів — ПроКредит Банк пропонує цілком конкурентну вартість усіх кредитних ресурсів.У рамках програми партнерства спільно з провідними українськими компаніями та дистриб’юторами іноземних брендів ПроКредит Банк пропонує скористатися вигідними рішеннями з фінансування легкового та комерційного транспорту, нерухомості, виробничого обладнання, агротехніки, а також з отримання обігових коштів та реалізації інших бізнес-цілей.

ВІДПОВІДАЛЬНЕ КРЕДИТУВАННЯЯк відповідальна банківська установа ПроКредит Банк ретельно вивчає умови кожного можливого напряму

фінансування. Зокрема, у ПроКредит встановлено чіткий перелік виключень — напрямів діяльності, які банк не кредитує. Причиною є те, що такі види діяльності мають негативні соціальні наслідки або негативний вплив на навколишнє середовище.Крім того, видачі кредиту передує ретельний фінансовий аналіз підприємства-позичальника. І це є також перевагою, бо підприємства не завжди відповідально ставляться до вивчення своєї платоспроможності та перспективи фінансування інвестиційних проектів.І окремо слід сказати про те, що ПроКредит Банк кредитує аграрний бізнес в Україні. Зокрема, за чотири роки сума кредитів, виданих агропідприємствам, зросла з трохи більше 1 млрд гривень до суми понад 8 млрд гривень (станом на березень 2019 року). При цьому частка аграрних кредитів у загальному кредитному портфелі на вказаний час сягнула рекордних 48% (!).

ПЕРЕВАГИ ПРОКРЕДИТ БАНКУ z Прозорі умови; z індивідуальний підхід, включаючи гнучкий графік погашення кредиту;

z лояльний підхід до застави; z оформлення без додаткових комісій і страховок;

z можливість оформлення рамкової угоди;

z можливість використання кредитного ліміту.

СПЕЦПРОЕКТ | ПРОКРЕДИТ БАНК

114

СПЕЦПРОЕКТ | DLG

Традиційне міжнародне змагання технологій вирощування озимої пшениці проводиться в рамках виставки DLG-Feldtage у Німеччині з 1988 року. У 2018 році у змаганні успішно дебютували українські агрономи, які гідно конкурували з учасниками з фахових установ Німеччини, Швейцарії, Чехії, Росії, Данії, Швеції.

За задумом змагання кожен учасник випробовував себе в ролі фермера — обирав сорт чи гібрид та пропонував комплекс агротехнічних робіт. Журі, проводячи оцінку, насамперед вивчало можливий економічний результат, тобто підраховувало дохід за місцевими закупівельними цінами за вирахуванням фактичних прямих витрат.У польових умовах землі Заксен-Анхальт, що у Східній Німеччині, український учасник, завідувач кафедри рослинництва Національного університету біоресурсів та природокористування України

(НУБІП) Світлана Каленська випробовувала технологію з українським сортом Світанок Миронівський та додатковий варіант зі зниженою густотою посіву.За врожайністю та економічним результатом основний варіант від України увійшов до трійки лідерів — врожайність 6,61 т/га і дохід у 722,2 євро/га. Для порівняння результати переможця, німецького Institut für Bodenkultur und Pflanzenbau — 7,24 т/га та 817,74 євро/га відповідно.Але за сукупним рівнем доходу за обома варіантами українських

технологій учасник з НУБІП отримав найвищий результат!Як розповіла Світлана Каленська, кафедра рослинництва університету співпрацює з DLG з початку представництва цієї організації в Україні. Завдяки цій співпраці й з’явилася пропозиція від організаторів DLG щодо участі у конкурсі технологій вирощування озимої пшениці в DLG-Feldtage в Німеччині. «Конкурс дуже добре організований, хоча і було складно коригувати необхідність застосування пестицидів і добрив лише за даними про погодні умови, вологозабезпеченість, стан рослин, без власного відчуття поля. До того ж погодні умови виявилися «екстранеординарними» — постійні стреси для рослин від посухи», — коментує Світлана Каленська.Хоча важливий не сам результат, підкреслює вона, — головна користь від таких конкурсів полягає у професійному спілкуванні та обміні інформацією з колегами з різних країн Європи. «Для нас досить цікавим був також підхід щодо оцінки технології вирощування з позиції виробника — економічна ефективність за рахунок витрат, урожайності та якості зерна», — ділиться пані Каленська.У свою чергу Райнхард Россберг, представник організатора заходу — DLG e.V. (Німецьке сільськогосподарське товариство), підтвердив, що в умовах екстремальної посухи 2018 року стало очевидно, що запорукою економічного успіху є розуміння особливостей місцевості та швидке реагування на зміни погодних умов. «Враховуючи економічний результат, учасники зі Східної Європи були попереду і показали себе краще, ніж у попередні роки. Це говорить про те, що ми можемо багато чому навчитися у колег, щоб бути готовими до змін клімату», — наголосив він.

ФОТ

О НА

ДАНО

ОРГ

АНІЗ

АТОР

АМИ

ВДАЛИЙ СТАРТУкраїнські аграрії стали переможцями у змаганні технологій на Днях поля DLG у Німеччині


Світлана Каленська, завідувач кафедри рослинництва НУБІП,та Райнхард Россберг, представник DLG e.V.


СПЕЦПРОЕКТ | ПОСОЛЬСТВО ФРН

100

Германн Інтеманн, радник Посольства ФРН з питань сільського господарства і захисту навколишнього середовища

ФОТ

О НА

ДАНО

ПРЕ

С-СЛ

УЖБО

Ю П

ОСОЛ

ЬСТВ

А Ф

РН В

УКР

АЇНІ

Стрімкий розвиток аграрного сектораУкраїни відбувся за рахунок активногозалучення європейських, зокреманімецьких, технологій — висновокрадника Посольства ФРН в Україні

ЗАГАЛЬНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

СПЕЦПРОЕКТ | ПОСОЛЬСТВО ФРН


ШЛЯХИ ДЛЯ РОЗВИТКУНаразі дедалі ширше застосування в українському сільському господарстві сучасної техніки, високоефективного насіннєвого матеріалу та інноваційних засобів захисту рослин, які значною мірою надходять з Німеччини, стає вигідним для українських аграріїв.Проте врожайність рослинницької продукції в Україні ще значно відстає від західноєвропейського рівня — є простір для зростання. Можливості оптимізації існують і в тваринництві, а особливо у виробництві яловичини та свинини. Німеччина й надалі охоче сприятиме зміцненню аграрного сектора України як шляхом співпраці на рівні підприємств, так і аграрно-політичного діалогу між нашими урядами.

ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТИЦІЙЯ можу згадати окремі інвестиційні програми українських підприємств, які дійсно заохочували внутрішніх і закордонних інвесторів до економічної активності. Вони можуть стати прикладом для розвитку, зокрема, депресивних регіонів України. Але треба розуміти, що найкращою інвестиційною програмою буде створення привабливих рамкових економічних умов для інвесторів. І, дійсно, я із задоволенням підкреслю, що український уряд з 2014 року в цьому питанні досяг суттєвого прогресу.Але тепер завдання ускладнюється — потрібні подальші, потужніші реформаторські зусилля. Зокрема це стосується запровадження європейських і міжнародних стандартів безпеки харчових продуктів та здоров’я тварин і рослин, щоб вироблені в Україні продовольчі товари могли продаватися без обмежень.

УЧАСТЬ НІМЕЦЬКИХ ПІДПРИЄМЦІВПісля здобуття Україною незалежності сільськогосподарські угіддя тодішніх державних сільськогосподарських підприємств були передані їх співробітникам. Внаслідок цього значна частка земель в Україні була надана в оренду місцевим підприємствам, а частково і фермерам з-за кордону.

Деякі аграрії з Німеччини та інших країн Західної Європи скористалися запрошенням українських громад взяти в оренду орні землі, принести із собою сільськогосподарське та підприємницьке ноу-хау та інвестувати в нову виробничу техніку. Близько 50 німецьких фермерів приїхали до України й господарюють на середніх фермерських підприємствах.Тим часом до країни прибула ще й низка інвесторів з Німеччини, які провадять діяльність у виробництві насіннєвого матеріалу, випускають сільськогосподарську техніку та здійснюють аграрне консультування. Німецькі підприємства працюють в Україні також у галузі роздрібної торгівлі продовольчими товарами. Я дуже вітав би, якби ще більше німецьких підприємств інвестували в українську аграрну та харчову галузь, щоб більше диверсифікувати її.Але з боку німецьких та європейських виробників ще й досі згадуються такі фактори, як корупція та правова незахищеність, що є перешкодою та ускладненням для довгострокових інвестицій. Капіталовкладення в переробку сільськогосподарської продукції вимагають довгострокових горизонтів. З огляду на це особливо важливо, щоб продовжувалися та по можливості розширювалися зусилля українського уряду в галузі реформ, що особливо необхідно для динамічного аграрного сектора.

ІННОВАЦІЙНЕ СПІВРОБІТНИЦТВОМені приємно відзначити, що, наприклад, на Міжнародному зеленому тижні в Берліні у січні цього року Україна була представлена вражаючим павільйоном, де свою продукцію презентували широкому загалу підприємства української аграрної та харчової промисловості. Мене дуже приємно вразила презентація таких українських товарів, як мед, вино та м’ясо птиці.Європейські споживачі мають дедалі більший попит на здорові, безпечно вироблені харчові продукти. Усе більше споживачів у Німеччині хочуть бути впевнені, що придбані ними продовольчі товари були вироблені без шкоди для довкілля і що при виробництві тваринної продукції належним чином були враховані вимоги захисту

тварин. З огляду на це слід зважати на дуже збільшений попит на екологічно вироблені продукти.Адже українське сільське господарство може бути на перших позиціях не лише у виробництві зерна та соняшникової олії. Для екологічно чистої продукції українські виробники повинні дедалі наполегливіше шукати можливості збуту ще й з огляду на гарні умови виробництва та близькість до європейського ринку.Найкращі інновації самі знаходять свій шлях. Те саме стосується й аграрної та харчової галузі. Підприємства з Німеччини використовують важливі сільськогосподарські виставки в Україні, щоб презентувати свою продукцію, та вивчають там пропозиції українських виробників. Ми з боку Посольства Німеччини підтримуємо участь німецьких підприємств в українських спеціалізованих виставках Agro Animal Show, «ІнтерАГРО» та AgroComplex у Києві.Я радий, що українські виробники все більше використовують міжнародні виставки, у тому числі в Німеччині, для збуту своєї продукції та закупівель. До таких подій належать найбільша у світі виставка сільськогосподарської техніки Agritechnica (Ганновер), виставка харчової промисловості Anuga (Кельн) і фахова виставка екологічної продукції Biofach (Нюрнберг). А вже наприкінці червня у селищі Дослідницьке неподалік Києва відбуватимуться Треті міжнародні дні поля Німецького сільськогосподарського товариства. Там є можливість зустрітися з розробниками сучасних технічних рішень для сільськогосподарських підприємств, побачити в дії та порівняти їх продукцію.На цьому заході очікуються підприємства з Німеччини, інших країн і, звичайно, з України, щоб у дусі вільної конкуренції на відкритих ділянках презентувати відвідувачам Днів поля свої пропозиції.Тож можна резюмувати, що німецька й українська аграрна та харчова промисловості підтримують гарні торговельні стосунки. Шляхом використання тих шансів, які відкриває всеосяжна та поглиблена зона вільної торгівлі між Європейським Союзом та Україною, можна зробити торговельні відносини ще інтенсивнішими.

Сільське господарство України протягом останніх 20 років досягло значного розвитку. У рослинництві постійно зростала врожайність, і Україна перетворилася на одного з найважливіших постачальників сільськогосподарської продукції на міжнародний ринок. Це досягнуто не в останню чергу в результаті співпраці та трансферу технологій між українським аграрним сектором і зарубіжними партнерами, зокрема і з Німеччини.

118

AGROLIFE | EDEM RESORT MEDICAL & SPA

ДЖЕРЕЛО ЕНЕРГІЇЯК ПРАВИЛЬНО СФОРМУВАТИ РАЦІОН І ЧОМУ ВАРТО ДОВІРИТИСЯ ПРОФЕСІОНАЛАМ

ТЕКСТ: ДАР’Я ГЕРМАН

Здоровий раціон — це довголіття, працездатність, енергія та шлях до успіху кожного підприємця. Головний лікар Edem Resort Олексій Башкірцев та шеф-кухар зеленої кухні комплексу Христина Федочинська розповіли, у чому секрет правильного харчування та як його дотримуватися.

ЯКИМ МАЄ БУТИ ДЕННИЙ РАЦІОН ЗДОРОВОЇ ЛЮДИНИ?Олексій Башкірцев (О.Б.): Здорове харчування — це відповідність добового раціону фізіологічним потребам організму для забезпечення оптимального метаболізму.У сучасному світі, як правило, спостерігаються дві крайності.Перша — перебір у калоріях за рахунок надмірного вживання вуглеводів. А через невитрачені калорії відкладається надлишок маси тіла.Друга — загальний дефіцит харчових інгредієнтів, що призводить до хронічної втоми, зниження працездатності та низки інших хвороб.Тобто раціон здорової людини має відповідати навантаженням та витраченій енергії протягом дня в роботі.Здоровий раціон для підприємців залежить і від типу управління, стилю роботи. Припустимо, підприємець повинен зараз здобути перемогу та докласти для цього максимум зусиль. А після цього він перепочиває — це спринтер.Якщо підприємець постійно працює у великому напруженні й високі результати потрібно показувати весь час — це стаєр.Здорове харчування не може бути однаковим протягом усього життя. Раціон повинен бути оптимальним для «тут і зараз», відповідати навантаженням та кількості витраченої енергії.Ми щоденно ставимо своєму організму різні завдання, і відповідно, наше паливо — це їжа.

Приклад за типом стаєр — довготривале паливо, вуглеводи, що забезпечують енергією (наприклад, каші). Спринтер — це білки, щось солодке, що забезпечує енергією.

ОКРЕМО ХОТІЛОСЯ Б ДІЗНАТИСЯ ПРО НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ЦУКРУ. В ЧОМУ САМЕ ЙОГО ШКОДА?О.Б.: Глюкоза потрібна нашому організму постійно. Це один з енергодонорів. Шкодить його надмірне вживання — на добу людині потрібне надходження однієї столової ложки еквіваленту цукру. Але на сьогодні 80% людей споживають 100 еквівалентів ложок цукру в цукровмісних продуктах.Відповідно, в клітині організму накопичується надлишок цукру, що викликає підвищення рівня інсуліну — гормону, що засвоює цукор.

Потім клітина перестає реагувати на інсулін і в людини розвивається цукровий діабет з усіма ускладненнями.

ЯКІ ПРОДУКТИ ВАРТО ВИКЛЮЧИТИ ЗІ СВОГО РАЦІОНУ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я?О.Б.: Виключити з раціону фастфуд, чіпси, ковбаси, сосиски, каву, цукор, крупи, що піддаються обробці (коли зберігається ядро, без оболонки), газовану солодку воду, рафіновані масла, підсилювачі смаку (приправи в пакетиках), консервацію.Але варто наголосити на тому, що на організм людини впливають не окремі, а всі харчові речовини.Збалансована дієта є основою для підтримки правильного функціонування організму, нормальної діяльності імунної системи, роботи мозку. Вона підібрана відповідно до потреб

ФОТ

О НА

ДАНО

ПРЕ

С-СЛ

УЖБО

Ю К

ОМПА

НІЇ

ОЛЕКСІЙ БАШКІРЦЕВ, міжнародний екСперт у Сфері anti-agE медицини, кандидат медичних наук, член ЄвропейСької академії

природничих наук, головний лікар EdEM rEsort MEdiCaL & sPa

СТАЄРСЬКИЙ ТИП СПРИНТЕРСЬКИЙ ТИП

ВУГЛЕВОДИ БІЛКИ

Їжа — це дрова — довготривале паливо

Їжа — рідина для розпалювання — швидкий

результат


людини, з урахуванням усіх необхідних харчових речовин, вітамінів та мікроелементів.Та варто все робити поступово. Для початку рекомендується виключити з раціону тільки цукор, через три місяці — вироби з білого борошна (пшеничного). Зміна хоча б цих звичок вже може змінити життя..

ОСТАННІМ ЧАСОМ ГОВОРЯТЬ ПРО КОРИСТЬ ЗДОРОВОГО ГОЛОДУВАННЯ. АЛЕ ЯК ПРАВИЛЬНО ЙОГО ПРОВОДИТИ?О.Б.: Голодування стало популярним після присудження Нобелівської премії вченому, який продемонстрував, що стимуляція процесів автофагії (самопоїдання) у тканинах омолоджує організм. Говорячи просто — клітина починає «з’їдати» накопичене сміття, «шлаки», що утворюються у процесі життєдіяльності.Часткове голодування дійсно сприяє профілактиці захворювань, тонізує та закаляє організм, і в Edem Resort ми розповідаємо, як правильно починати голодування.Варто розпочинати з інтервального — наприклад, раз на тиждень відмовитися від вечері. Дотримуйтеся цього протягом одного місяця. Якщо ви добре при цьому почуваєтеся, на наступний місяць раз на тиждень виключіть обід та вечерю. На третій місяць раз на тиждень вже практикуйте одноденне голодування.При голодуванні важливо пам’ятати про вживання достатньої кількості рідини. Неправильний вхід в дні голодування зупиняє важливі анаболічні процеси — синтез

кісткових, імунних і мозкових клітин. Тому процес неправильного лікувального голодування призведе до зворотного ефекту і хвороб.

ПРИЇХАВШИ ДО EDEM НА ПРОГРАМУ ДЕТОКСИКАЦІЇ, ГІСТЬ ДІЗНАЄТЬСЯ ПРО ОСНОВИ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ?Христина Федочинська (Х.Ф.): Кожен гість, який перебуває на програмах, проходить консультації дієтолога. Я як шеф зеленої кухні завжди знайомлюся з усіма гостями, що приїздять на програми. Також у нас проводяться майстер-класи, консультативні розмови.Щодо здорового харчування моя головна рекомендація — робити все усвідомлено! Не впадайте у крайнощі, шукайте золоту середину, і таким чином ви віднайдете баланс.О.Б.: В Edem Resort до кожного гостя індивідуальний підхід, з урахуванням алергій, медичних показань. У комплексі маємо п’ять типів харчування.Перший тип — харчування, що стимулює фізіологічні процеси детоксикації в організмі. Важливо комплексно впливати на першу, другу, третю фази детоксикації в організмі. Також цей тип харчування низькокалорійний з періодами інтервального голодування, що стимулює процеси автофагії. Інший тип харчування — anti-age. У ньому враховані всі останні наукові тенденції щодо впливу продуктів харчування на передчасне старіння.Третій тип харчування — фітхелс. Цей тип харчування збалансований по білках/жирах/вуглеводах та побудований таким чином, що в організмі покращується процес обміну речовин, коригується вага та проблемні зони.Два інші типи харчування — це раціон, що впливає на ниркову систему, та харчування

при захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

РОЗКАЖІТЬ, ЯК ВИ ОБИРАЄТЕ ПРОДУКЦІЮ ДЛЯ ХАРЧУВАННЯ В EDEM RESORT?О.Б.: Якість продукції — одне з найважливіших питань на сьогодні. До нього ми підходимо прискіпливо та керуємося власними принципами.Ми використовуємо продукти, якщо вони:

z вирощені з дотриманням біостандартів; z не консервовані; z не заморожені; z вирощені в екогосподарствах, до яких ми особисто завітали і бачили на власні очі, як відбувається процес від посадки до постачання на кухню;

z локальні; z сезонні.

ЧИ ПРОХОДИТЬ ПРОДУКЦІЯ ДОДАТКОВІ ПЕРЕВІРКИ?Х.Ф.: Для нас важливо, щоб гості отримували максимальну користь зі страв, що ми готуємо на зеленій кухні. Тому при відборі продуктів звертаємо увагу на кілька чинників: зовнішній вигляд, результати тестів на нітратні добрива і, звісно, смакові якості, час від збору до доставки.Тобто продукти проходять додаткову перевірку на відповідність всім можливим стандартам контролю якості органолептики. Також проводяться дослідження за різними типами «нітратомірів». В Edem Resort розроблений протокол, за яким продукт контролюється до потрапляння на кухню.

ХРИСТИНА ФЕДОЧИНСЬКА, шеф-кухар зеленої кухні EdEM

rEsort MEdiCaL & sPa

В Edem Resort до кожного гостя індивідуальний підхід,

з урахуванням медичних показань

ЗАХОДИІ СПЕЦПРОЕКТИ[email protected] ВИДАВЕЦЬІ РЕДАКЦІЯТОВ «АГРАРНИЙМЕДІА ХОЛДИНГ»01004, Україна, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 21

Відповідальний за випускномера виданняБаскін К. В.

Свідоцтво про державну реєстраціюсерія КВ № 21898-11798ПРвід 23.02.2016, виданоМіністерством юстиціїУкраїни.Заснований 11.2015.

© ТОВ «АГРАРНИЙ МЕДІА ХОЛДИНГ»

ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИІ ПОШИРЕННЯ(044) 332-26-67(067) [email protected]

Індекс видання,розповсюджуваногоза передплатою:98128

LANDLORD№4 (42), квітень 2019

Журнал LANDLORDЖурнал виходить щомісяцяwww.landlord.ua

ЗАСНОВНИКБаскін Костянтин Володимирович

ШЕФ-РЕДАКТОРМихайло Дикаленко [email protected]

НАШІ АВТОРИДар’я ГерманРоман Кирієнко

ВІДДІЛ ПО РОБОТІЗ КЛІЄНТАМИЯна Сеттарова(044) 332-26-67(067) [email protected]

фото на обкладинці Олександр Ларичкін

ДРУКАРНЯТОВ «Видавничий будинок«Аванпост-Прим»,03035, Україна, м. Київ,вул. Сурикова, 3, корпус 3,Тел.: (044) 251-27-68,(044) 251-18-33

Підписано до друку: 22.04.2019Дата виходу: 26.04.2019Тираж: 10 000 примірників

У журналі використаніфотоматеріали з фотобанкуwww.depositphotos.comВсі права на матеріали,опублікованів журналі LANDLORD,належатьТОВ «АГРАРНИЙ МЕДІАХОЛДИНГ»

ЦІНА ДОГОВІРНАПередрук без письмовогодозволу заборонено.Використовувати частковоабо повністю матеріалиі фотографії, опублікованів журналі, без письмовогодозволу видавцязаборонено.

Редакція не несе відповідальність за достовірність інформації, що міститься в рекламних матеріалах.Надіслані матеріалине рецензуютьсяі не повертаються.

Думки авторівне завжди збігаютьсяз позицією редакції.Матеріали, розміщеніна кольоровому тлі або позначені літерою , публікуються на правах реклами.

FP: фотографії взятіз офіційних джерелабо наданібезкоштовнокомпаніями-виробниками.

R


ПРАВИЛА УСПІХУ В АГРОБІЗНЕСІ

№4 (42) КВІТЕНЬ 2019

СТАНІСЛАВ КОТЕНКО

ЗАСНОВНИК ГРУПИ «ОЛСТАС-ЛЬОН»ПІДПРИЄМСТВО, ДЕ Є ВСЕ, ОКРІМ ЛЬОНУ


НІМЕЦЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ НА ПОЛЯХ

УКРАЇНСЬКИХ ФЕРМЕРІВ

10 ВИРОБНИКІВ

КАРТОПЛІ

ТОП

ВИХІДНІ ДАНІ |

120


Documents

4 42 2019 10 - landlord.ua · 12 МИХАЙИЛОДК ЕДОХН | Джерлео ±«¯« %&104*51)0504 В usda прогнозують падіння на 3,9% — до 732,9 млн