ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ,

КАБIНЕТУ МIНIСТРIВ УКРAїНИ ТА ВЕРХОВНОї РАДИ УКРАїНИСТОСОВНО ЗАКОНОДАВЧИХ ПРОПОЗИЦІЙ ПІДВИЩЕННЯ СУВОРОСТІ

ПОКАРАНЬ ЗА СЕКС-РОБОТУ

________________________________________________________________________

23 листопада 2011р.

Президенту України Віктору Януковичу

КОПIЯ:Прем’єр-Міністру України Миколі Азарову,

Міністру Внутрішніх Справ України Віталію Захарченку,Уповноваженому з прав людини Ніні Карпачовій,

народним депутатам Верховної Ради України

Шановний пане Президенте !

Ми, що підписалися нижче, представники секс-робiтникiв, організацій та осіб, що виступають за дотримання прав людини, засуджуємо законопроект, який наразі перебуває на розгляді у Верховній Раді України.

Контекст Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за зайняття проституцією та підвідомчості відповідних справ, № 9406 від 03.11.2011, винесений на розгляд Прем’єр-Міністром України, пропонує підвищити адміністративні штрафи з 75 -170 гривень до 340 -1700 гривень. Більше того, якщо раніше таке адміністративне порушення як проституція могло мати наслідком лише попередження, запропонований законопроект зробить саме штрафи обов’язковим мінімальним покаранням за індивідуальну проституцію.

Права людини та проблеми охорони здоров’я

Встановлено, що наявність адміністративної відповідальності за секс-роботу призводить до серйозних порушень прав людини стосовно секс-робiтникiв. Створюючи приводи для державних структур контролювати та карати секс-робiтникiв, пеналізація (існування адміністративної відповідальності) безпосередньо сприяє надзвичайно високому рівню фізичного та сексуального насильства з боку міліції по відношенню до секс-робiтникiв. 1

1 SWAN, Насильство під арешт: Порушення прав людини по відношенню до секс-робiтникiв у Центральній та Східній Європі та Середній Азії, SWAN: Будапешт, 2009

Відповідно до звіту Х'юман Райтс Вотч (Human Rights Watch), закони проти секс-роботи дозволяють українській міліції вимагати у секс-робiтникiв гроші, застосовувати до них фізичне та сексуальне насильство з «невеликим ризиком бути засудженим за такі дії»2. Дійсно, дослідження в Україні виявило, що 85% секс-робiтникiв зазнавали фізичного насильства з боку міліції за минулий рік, а 45% зазнали сексуального насильства у поточному році.3 До того ж, від 35% секс-робiтникiв міліціонери вимагали гроші.

Шляхом створення конфліктних відносин між міліцією та секс-робiтниками, пеналізація позбавляє секс- робiтникiв рівності щодо захисту з боку закону. Це, у свою чергу, створює атмосферу безкарності та виправдання насильства по відношенню до секс-робiтникiв з боку громадськості, злочинців, співмешканців, членів родини та міліції.4

Крім того, міжнародні структури із захисту прав людини та охорони здоров’я визнали, що існування адміністративної відповідальності за діяльність секс- робiтникiв може підвищити їхній ризик заразитися ВІЛ чи іншими інфекціями, що передаються статевим шляхом, коли вони змушені не користуватися презервативами, пришвидшувати переговори з клієнтами, чи ховатися в ізольованих та небезпечних місцевостях з метою уникнення репресій з боку міліції. Це зазначено Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини та ЮНЕЙДС у Міжнародних керівних принципах з ВІЛ/СНІД та прав людини, у яких вони рекомендують урядам наступне:

«По відношенню до дорослого секс-бізнесу, що не включає знущання, кримінальне законодавство повинне бути переглянуте з метою декриміналізації та легального регулювання професійних умов охорони здоров’я та безпеки для захисту секс-робiтникiв та їх клієнтів, включаючи підтримку безпечного сексу під час сексуальної роботи. Кримінальне законодавство не повинне перешкоджати забезпеченню попередження ВІЛ та послугам з догляду за секс-робiтниками та їх клієнтами».5

Запропонований законопроект збільшить кількість порушень прав людини та ризиків для здоров’я секс-робiтникiв, які документально фіксуються в Україні. Запропоновані законопроектом можливості для міліції погрожувати та накладати великі штрафи можуть призвести до зростання існуючих практик здирництва, примусу до статевих стосунків та фізичного насильства. До того ж, запропоновані обов’язкові штрафи складатимуть еквівалент суми, яку більшість секс-робiтникiв заробляють за тиждень. Фінансовий тягар таких штрафів, особливо неодноразових, буде стримувати

2 Х'юман Райтс Вотч, Риторика та ризик: порушення прав людини загрожує боротьбі України з ВІЛ/СНІД. HRW: Нью-Йорк, Лондон, 2006.3 idem4 idem5 Управління Верховного комісара ООН з прав людини та ЮНЕЙДС. Міжнародні керівні принципи з ВІЛ/СНІД та прав людини, об’єднана версія, 2006, параграф 8(c).

здатність секс-робiтникiв відмовляти клієнтам, які виглядають небезпечними чи вимагають незахищеного сексу. Такі перешкоди створюють серйозні ризики для безпеки та здоров’я секс-робiтникiв.

Усі люди, у тому числі секс-робiтники, мають головні права людини, у тому числі право на свободу слова та об’єднань (Міжнародна конвенція з цивільних та політичних прав. Статті 19 і 22) та право на найвищий доступний стандарт охорони здоров’я та здорові умови праці (Міжнародна конвенція економічних, соціальних та культурних прав. Статті 6, 7 та 12). Конституція України визнає деяку кількість з цих прав й надалі визначає, що усі українці «вільні й рівні у своїй гідності та правах». (Стаття 21).

Що треба зробити зараз

Відповідно, ми закликаємо :

Відмовитися від зміни форми правових покарань для секс-робiтникiв;

Відмовитися від надання повноважень міліції накладати адміністративні стягнення відносно секс-робітників;

Переглянути існуючі закони з метою декриміналізації та депеналізації секс-роботи у світлі даних, що така криміналізація та пеналізація порушують як здоров’я, так і права людини.

З повагою,

Алія Рахметова, Координатор Мережі Захисту Прав Секс-робiтникiв у Центральній/Східній Європі та Середній Азії (SWAN)

Олена Цукерман, Голова Правління, Благодійна організація «Всеукраїнська Ліга «Легалайф»