old.minjust.gov.uaold.minjust.gov.ua/file/32704.docx · Web viewЕкономічна спільнота погоджується з тим, що такі випадки також

UA28.1.2003 Офіційний вісник Європейських Спільнот С 20/4

ІІ

(Підготовчі Акти)

КОМІСІЯПропозиція щодо прийняття Регламенту Ради стосовно контролю за концентрацією суб’єктів господарювання

(„Регламент ЄС про злиття”)

КОМ (2002) 711 остаточно – 2002/0296 (CNS)

(2003/С 20/06)

(Текст має значення для ЄЕП)

ПОЯСНЮВАЛЬНИЙ МЕМОРАНДУМ

I. ВСТУП

1. Регламент Ради (ЄЕС) № 4064/89 щодо контролю за концентрацією підприємств («Регламент про злиття») було ухвалено (1) 21 грудня 1989 року і він набрав чинності 21 вересня 1990 року. Зміни до Регламенту було внесено Актом про приєднання Австрії, Фінляндії та Швеції (2) та Регламентом Ради (ЄС) № 1310/97 від 30 червня 1997 року («Регламент, що вносить зміни») (3). Регламент про злиття поширюється на всі випадки концентрації в рамках Спільноти, що визначається на основі річного обороту відповідних суб’єктів господарювання, і в таких випадках надає Комісії виключну юрисдикцію. Таким чином, Регламент про злиття для перевірки та контрою за концентрації, що має значення для всієї Спільноти, передбачає «one-stop-shop» в рамках Європейського Союзу.

2. Дана пропозиція щодо перегляду Регламенту про злиття викликана юридичним зобов’язанням переглянути порогові величини відповідно до статті 1 та правилами посилань на статті відповідно до статті 9 ( 4). Крім того, Комісія скористалася нагодою перевірити дію Регламенту в цілому з метою визначення інших сфер, в яких можуть бути проведені вдосконалення (в основному матеріальні та процесуальні питання).

3. 11 грудня 2001 року Комісія ухвалила Зелену Книгу щодо перегляду Регламенту (ЄЕС) № 4064/89 («Зелена Книга») (5). Положення, вміщені у Зеленій Книзі, зводилися в основному до трьох напрямів: (і) дія порогових величин обороту та механізми посилання на справи (так звані питання юрисдикції), (іі) характер та спосіб матеріальної перевірки концентрації з боку Комісії (так звані матеріальні питання) та (ііі) процесуальні питання. Піднімалися також питання ефективності процесуальних гарантій, передбачених Регламентом про злиття, та судового контролю за злиттям.

4. Після ухвалення Зеленої Книги Комісія ввела консультування держав-членів, ділових та правових кіл, а також інших зацікавлених сторін. Раду, Європейський Парламент та Економічно-соціальний комітет також закликали висловити свої позиції.

5. Перегляд показав, що контроль за злиттям у Спільноті переважно вважають успішним. Незважаючи на це, він вказав на низку слабких місць у даній системі, не лише стосовно порогових величин обороту, а й щодо деяких інших аспектів Регламенту про злиття. На думку Комісії, зараз доцільно запропонувати зміни з метою усунення цих недоліків та підвищення ефективності контролю за злиттям в Європейській Спільноті.

6. У світлі мети, встановленої Європейською Радою для підвищення доступності та зрозумілості законодавства Спільноти (6) та за умови, що запропоновані поправки стосуватимуться різних статей Регламенту про злиття,

1(?) ОВ L 395, 30.12.1989, С. 1; виправлена версія ОВ L 257, 21.9.1990, С. 13. 2(?) Акт стосовно умов вступу Королівства Норвегії, Республіки Австрії, Республіки Фінляндії та Королівства Швеції; ОВ L 241, 29.8.1998, С. 17. 3(?) ОВ L 9.7.1997, С.1; виправлення в ОВ L 40, 13.2.1998, С. 17. 4(?) Див. частини 4 і 5 статті 1 та частину 10 статті 9 Регламенту про злиття. 5(?) KOM (2001) 745 остаточно..6(?) Засідання Європейської Ради в Единбурзі у грудні 1992 року.

UA С 20/5 Офіційний вісник Європейських Спільнот 28.1.2003

запропоновано замінити чинний Регламент про злиття та Регламент, що вносить зміни, новим Регламентом ЄС про злиття у новій редакції (7).

7. У порівнянні з текстом чинного Регламенту про злиття, зміни, вміщені у новому запропонованому Регламенті ЄС про злиття, можна структурувати таким чином:

юрисдикційні питання (див. нижче частину ІІ.А)

матеріальні питання (див. нижче частину ІІ.В)

процесуальні питання (див. нижче частину ІІ.С)

інші запропоновані зміни (див. нижче частину ІІ.D)

II. ОГЛЯД НАЙВАЖЛИВІШИХ ЗМІН

A. Юрисдикційні питання

(1) У масштабах Спільноти

8. Відповідно до Зеленої Книги Комісії, одна з цілей змін, запропонованих до Регламенту про злиття полягає в оптимізації розподілу повноважень між Комісією та національними компетентними органами влади щодо розгляду злиття поряд з принципом субсидіарності.

9. У зв’язку з цим Комісія заявила про свій намір забезпечити розгляд Комісією справ, що справляють значний транскордонний вплив, але які на даний момент не підпадають під порогові величини обороту, передбачені частиною 2 статті 1 та частиною 3 статті 1 Регламенту про злиття, разом з тим забезпечуючи розгляд державами-членами справ національного чи локального характеру. Це також надасть перевагу діловим колам, знижуючи рівень правової невизначеності та витрат відповідних суб’єктів господарювання, які вважались суттєвими при передачі на розгляд після здійснення повідомлення. Як детально наведено нижче, пропозиція надає виключне право ініціативи сторонам, що здійснюють повідомлення на стадії після повідомлення.

10. Згідно з принципом субсидіарності та з метою збереження адміністративної ефективності і концепції «one-stop shop» – однієї з основних переваг чинної системи – законодавець Спільноти разом з цим повинен намагатися знизити значну кількість численних заявок, тобто випадки злиття, що вимагають здійснення повідомлення у декількох державах-членах.

11. Перегляд Комісією Регламенту про злиття виявив, що порогові величини, передбачені частиною 2 статті1, а також правило про дві третіх (8) і надалі ефективно виступають в якості приблизних величин у випадках, які найкраще перевірені на рівні Спільноти.

12. Частина 3 статі 1 не досягнула поставленої цілі, зокрема, щодо надання Комісії повноважень розглядати справи, що торкаються трьох чи більше держав-членів (9). З огляду на ці факти Комісія розглянула різні можливості, спрямовані на покращення функціонування частини 3 статті 1, що випливає з Зеленої Книги.

(а) Пропозиція, передбачена у Зеленій Книзі

7(?) Див. Міжінституційну Угоду від 28 листопада 2001 року щодо систематичної нової редакції правових актів, ОВ С 77, 28.3.2002, С. 1.8(?) З пункту (b) частини 2 статті 1 Регламенту про злиття випливає, що концентрація не відбувається у масштабах Спільноти, і тому не підпадає під юрисдикцію Комісії, якщо кожен з відповідних суб’єктів господарювання досягає більш ніж двох третіх свого сукупного обороту в рамках Спільноти в межах однієї і тієї ж держави-члена (так зване «правило двох третіх»).

9(?) Відповідно до положень Зеленої Книги, у 2000 році повідомляли лише про одну з п’яти справ, що підлягали множинному повідомленню у трьох чи більше державах-членах. Крім того, спостерігалася зростаюча тенденція щодо надання багаторазових повідомлень у трьох чи більше державах-членах, а подальше розширення Спільноти до 25 держав-членів у 2004 році може лише поглибити негативні наслідки багаторазових повідомлень, у зв’язку зі значною кількістю держав-членів.


13. Основна пропозиція, передбачена у Зеленій Книзі, стосувалася так званої «обов’язкової системи 3+», перевага якої полягала в автоматичному наданні значення в рамках Спільноти фактам злиття, що підлягають повідомленню згідно з відповідними положеннями національного законодавства. Однак, детальніший розгляд доводить, що ця система не забезпечує простоти, чіткості та правової певності, що мали місце на початковому етапі.

14. Вимога щодо здійснення повідомлення у трьох чи більше державах-членах не є достатнім доказом існування інтересу Спільноти. Це може бути зумовлене існуванням низьких порогових величин, що вимагають повідомлення, у певних державах-членах та кандидатах на вступ або навіть відсутністю достатніх зв’язків з національними правовими системами.

15. Крім того, обов’язкова система 3+ призвела б до неприйнятної правової невизначеності. Різні критерії юрисдикції чи концепції концентрації у державах-членах та кандидатах на вступ могли б призвести до різноманітних інтерпретацій. Видається недоцільним ґрунтувати юрисдикцію Спільноти на критеріях, щодо яких в учасників злиття, відповідних держав-членів та, можливо, у Комісії можуть бути різні погляди. Особливо це стосується юрисдикцій держав-членів, що грунтують свої вимоги щодо повідомлення на порогових величинах частки на ринку.

16. На основі отриманих зауважень Комісія також уважно розглянула пропозиції щодо «факультативної системи 3+», що могла б бути поєднана з правом вето відповідних держав-членів. Відповідно до такої системи правило 3+ залишалося б незмінним, тобто необхідно було б встановити, чи операція зі злиття з пороговими величинами, нижчими ніж ті, що передбачені частиною 2 статті 1 та частиною 3 статті, підлягала повідомленню у трьох чи більше державах-членах. Спочатку сторони перевіряли б, чи виконано правило 3+. Якщо так, сторони мали б вибір: або повідомити про злиття всім відповідним державам-членам, або звернутися з запитом про визнання їх справи такою, що має значення для Спільноти і тому підлягає повідомленню Комісії. Відповідним державам-членам має бути надане право заборонити відповідним товариствам, що виступають учасниками злиття, повідомляти про це Комісію, а не надавати три чи більше повідомлень національним уповноваженим органам влади з питань конкуренції.

17. Однак, навіть така вдосконалена факультативна система 3+ збереже багато недоліків первинної пропозиції 3+, в той же час залишаючись більш складною. По-перше, факультативна система 3+ залишилася б досить недосконалим тестом для „фільтрування” випадків транскордонного злиття. Той факт, що операція підлягає повідомленню в трьох чи більше державах-членах не обов’язково означатиме, що ситуація мала суттєві транскордонні наслідки. Разом з тим, деякі випадки злиття, що підлягають повідомленню лише в одній чи двох державах-членах, може мати суттєві транскордонні наслідки і не підпадати під дію правила 3+. По-друге, надаючи сторонам право обирати, де надавати повідомлення, а отже право визначати юрисдикцію, виникає ризик (forum shopping), коли вони обиратимуть вигідний для себе правопорядок (принаймні, може скластися таке враження). Надання відповідним державам-членам права забороняти надання повідомлень Комісії не усуне цих проблем і може призвести до невизначеності.

(b) Пропозиція Комісії – інтенсифікація та уніфікація правил передачі за юрисдикцією

18 У світлі вищезазначеного та враховуючи результат громадського опитування, Комісія дійшла висновку, що найефективніший спосіб досягнення двох основних цілей, зазначених вище, тобто оптимальний розподіл справ та зменшення кількості множинних повідомлень, можна досягнути за допомогою посилення та уніфікація правил передачі за юрисдикцією. В основі лежатиме вдосконалений механізм звернення до системи посилань, передбаченої статтею 9 та 22 Регламенту про злиття, включно з їх вдосконаленням та використанням до надання повідомлення для забезпечення ефективних механізмів точного регулювання випадків розподілу, відповідно до порогових величин частини 2 статті 1 та частини 3 статті 1 Регламенту про злиття.

19 Основними елементами запропонованої системи передачі за юрисдикцією є:

вдосконалення критеріїв передачі, включаючи ретельніше «відображення» критеріїв передачі за юрисдикцією в обох напрямках,

застосування статей 9 та 22 до здійснення повідомлення. Зважаючи на їхню кращу обізнаність в обставинах справи, заявники повинні бути наділені виключним правом ініціативи на цій стадії процесу. У відповідних випадках це надасть їм можливість звернутися з обґрунтованим запитом щодо передачі за юрисдикцією до здійснення повідомлення про випадок в обидвох напрямках. В інтересах ефективності такий запит вважається прийнятим, якщо впродовж визначених строків воно не буде відверто відхилене. Відповідні компетентні органи влади та Комісія будуть організовані в неформальну «мережу» для підвищення дієвості та ефективності процесу – підходу, підкріпленого сучасним рівнем досвіду в


державах-членах щодо контролю за злиттям. Запропоновані зміни у передачі за юрисдикцією до здійснення повідомлення були інкорпоровані у у запропонованих нових частині 4 статті 4 та частині 5 статті 4,

надання Комісії виключної юрисдикції, якщо всі відповідні держави-члени або принаймні три такі держави-члени згодні з передачею справи відповідно до статі 22,

можливість Комісії закликати держав-членів звертатися про передачу за юрисдикцією відповідно до статті 22 або звертатися до Комісії з поданням щодо передачі їм справ відповідно до статті 9; на даний час Комісія формально не наділена таким «правом ініціативи»;

(ii) Вдосконалення матеріальних критеріїв у статтях 9 та 22

20 Перш за все, матеріальні критерії для застосування обох положень спрощено та вдосконалено ( 10). Що стосується статті 9, поточне формулювання її пункту (а) частини 2 вимагає, щоб держави-члени оцінювали чи запропонована концентрація загрожує створенням або зміцненням домінантного становища. Комісія пропонує виключити таке формулювання, щоб дозволити здійснення запитів щодо передачі за юрисдикцією на тій основі, що конкуренція на конкретному ринку в рамках окремої держави-члена зазнає суттєвого впливу. Таким чином, національні органи влади не будуть зобов’язані надавати детальні попередні висновки щодо оцінки впливу справи на конкуренцію. Це сприятиме швидшому застосуванню статті 9.

21 І, навпаки, стаття 22 буде застосовуватися переважно у тих випадках, що суттєво впливають на конкуренцію за межами окремої держави-члена. Одна з первинних цілей статті 22 полягала у наданні можливості державам-членам, що не мають національного законодавства у сфері контролю за злиттям, передавати справи, що впливають на торгівлю між державами-членами, до Комісії; на сьогодні під цю категорію підпадає лише Люксембург. Незважаючи на це, не слід повністю виключати можливості передання справ Комісії окремою державою-членом.

(ii) Застосування статей 9 та 22 до моменту здійснення повідомлення за поданням сторін

22 Опитування довело, що основний недолік полягає у тому, що чинні положення про передачу за юрисдикцією можуть бути застосовані лише після повідомлення про злиття чи то Комісії, чи то національним компетентним органам влади, залежно від ситуації. Це неминуче пов’язано зі значною втратою часу та зайву діяльність, а також покладає зайві збитки та витрати на відповідних суб’єктів господарювання – учасників злиття. Що стосується справ, передбачених статтею 22, досвід довів, що зволікання може затягтися на кілька місяців.

23 З метою виправлення цих недоліків у нових частинах 4 та 5 статті 4 запропоновано допустити застосування статей 9 та 22 до моменту здійснення повідомлення за поданням відповідних суб’єктів господарювання.

24 Що стосується злиття, коли досягнуто порогових величин, передбачених частиною 2 статті 1 чи частиною 3 статті1, можна було б визначати на ранній стадії, чи такі справи краще розглядати на рівні окремої держави-члена та повідомляти про них відповідним органам влади окремої держави-члена. І, навпаки, на початку застосування статті 22 держави-члени могли передавати Комісії справи про злиття, що не сягали рівня порогових величин відповідно до частини 2 статті 1 та частини 3 статті 1 Регламенту про злиття, але могли справляти суттєвий транскордонний вплив.

25 Такого роду передача за юрисдикцією повинна здійснюватися на основі інформації та звернень, наданих учасниками злиття. За загальним правилом щодо передачі за юрисдикцією, відповідно до статей 9 та 22 Регламенту про злиття, відповідні компетентні органи влади у сфері конкуренції отримали б певні повноваження щодо того чи запитувати, надавати або приймати передачу за юрисдикцією.

(iii) Виключна юрисдикція Спільноти у разі, коли всі або, принаймні, три відповідні держави-члени звертаються з поданням про передачу за юрисдикцією; інтенсифікація та уніфікація процедури за статтею 22

26 Для того, щоб перетворити статтю 22 в ефективний механізм перевірки справ зі значними транскордонними наслідками, а також зменшення правової невизначеності, запропоновано, щоб у разі, коли всі чи, принаймні, три держави-члени з юрисдикцією відповідно до їх національного законодавства вирішать

10(?) Частково це питання вже вирішено у Зеленій Книзі Комісії.


передати справу на розгляд Комісії, Комісія повинна мати виключну юрисдикцію щодо цієї справи в межах ЄЕП (див. запропоновані частину 3 статті 2 та абзац четвертий частини 5 статті 4 нового запропонованого Регламенту).

27 Також запропоновано уточнити та спростити процесуальні правила, пов’язані зі спільною передачею за юрисдикцією відповідно до статті 22 з огляду на досвід внаслідок розгляду справи Promatech/Sulzer (11) та справи GEES/Unison (12) (див. частини 1, 2 та 4 статті 22 нового запропонованого Регламенту про злиття). З цією метою новий Регламент передбачає чіткі строки для внесення державами-членами подань про передачу за юрисдикцією, а для інших держав-членів – для приєднання до таких подань. Заради ефективності стаття 22 передбачає, що подання вважають прийнятим, якщо проти нього немає однозначних заперечень (13).

(iv) Передача за юрисдикцією за поданням Комісії

28 Що стосується статті 9 та статті 22, запропоновано чітко передбачити можливість звернення Комісії до держав-членів, закликаючи їх звертатися з поданнями про передачу за юрисдикцією після повідомлення про справу. Однак, до здійснення повідомлення Комісія просто передавати подання учасників злиття згідно з основоположною концепцією, за якою здійснення повідомлення до передачі за юрисдикцією може бути ініційоване лише самими учасниками злиття, як викладено у запропонованих частині 4 статті 4 та частині 5 статті 4.

(v) Наслідки системи інтенсифікації та узгодження передачі за юрисдикцією

Переваги та недоліки

29 Основна перевага цієї системи полягала б у її надійності. На відміну від відносно недосконалих критеріїв щодо порогових величин обороту або тесту типу «3+», цей тест становитиме основу для зосередження на справах, що справляють значний транскордонний вплив на рівні Спільноти. Перевага цієї системи також полягатиме у збалансуванні інтересів Спільноти та національних інтересів, забезпечуючи «двосторонній підхід: вона дозволить здійснення передачі за юрисдикцією в обидвох напрямках. Остання, але не менш важлива перевага полягає у тому, що ця система розглядатиме питання розподілу справ у короткий строк, якщо сторони звернуться з відповідними поданнями до здійснення повідомлення. Про операцію від самого початку буде повідомлено «належному» органу влади, що знизить рівень правової невизначеності та витрати учасників злиття.

30 Представники ділових та правових кіл скептично налаштовані щодо інтенсивнішого використання механізмів передачі за юрисдикцією. Однак, їх критика в основному стосується того факту, що перспектива передачі після здійснення повідомлення про справу відповідному органу влади зумовлює додаткові витрати та правову невизначеність для сторін, оскільки їх справу розглядатиме орган влади, інший ніж той, до якого вони звернулися з самого початку. На думку Комісії, запропоновані зміни положень щодо передачі за юрисдикцією, зокрема, їх застосування до здійснення повідомлення та про ініціювання, надане учасникам злиття, стосуються переважної більшості проблем, озвучених представниками ділових та правових кіл по відношенню до передачі за юрисдикцією.

Порівняння з модернізацією Регламенту № 17

31 Регламент ЄС про злиття ґрунтується на концепції виключної юрисдикції, тобто злиття слід розглядати на рівні Спільноти або на національному рівні. Не існує паралельної юрисдикції (див. частини 1, 2 статті 21 та частину 23 преамбули до Регламенту (ЄЕС) № 4064/89).

32 Крім того, Комісія та національні компетентні органи влади застосовують не однакові матеріальні та процесуальні правила. У той час як Комісія розглядає випадки злиття, що підпадає під її юрисдикцію на основі Регламенту про злиття, національні компетентні органи влади відповідно застосовують своє національне законодавство до випадків злиття, що підпадають під їхню юрисдикцію; вони не застосовують Регламенту про злиття (див частини 1, 2 статті 21 чинного Регламенту про злиття). Це ж стосується випадків передачі за юрисдикцією: передачу за юрисдикцією відповідно до статті 9 Регламенту про злиття здійснюють з врахуванням застосування національного законодавства у сфері конкуренції відповідної держави-члена, в той час як справи, передані під юрисдикцію Комісії розглядають на основі Регламенту про злиття.

11(?) COMP/M.2698 — Promatech/Sulzer Textil, Рішення комісії від 24 липня 2002 року.12(?) COMP/M.2738 – GEES/Unison, Рішення Комісії від 17 квітня 2002 року. 13(?) Це саме стосується запропонованої частини 5 статті 4.


33 За умови, що справи, апріорі не підлягають одночасному розгляду Комісії та національних органів влади, та за умови, що Комісія та національні органи влади не застосовують однакових матеріальних приписів, нема потреби у механізмах забезпечення однакового застосування законодавства у сфері конкуренції.

(2) Визначення концентрації

34 Стаття 3 визначає, що мають на увазі під концентрацією відповідно до Регламенту про злиття.

(i) Зміна контролю на тривалій основі

(i) Частина 1 статті 3

35 Загальне визначення у частині 1 статті 3 було змінено так, щоб воно чітко містило критерії, відповідно до яких концентрація вимагає зміни у контролі, а контроль повинен здійснюватися на тривалій основі. В минулому ці критерії застосовували як неписані критерії при визначенні, чи операція становила концентрацію у значенні Регламенту про злиття.

36 Критерій зміни у контролі на даний час детально розглянено лише у повідомленні Комісії про концепцію концентрації (14). У визначенні, сформульованому у запропонованій статті, термін використано у широкому значенні, щоб охопити злиття та придбання, про які і наділі йдеться у частині 1 статті 3.

37 Критерій тривалої зміни на даний час міститься лише у частині 23 преамбули до Регламенту (ЄЕС) № 4064/89 та у повідомленні Комісії про концепцію концентрації.

38 Видається доцільним доповнити текст Регламенту про злиття, інкорпоруючи всі основні критерії, що визначають концентрацію, у визначення в частині 1 статті3.


39 Частина 5 статті 3 залишається без змін. У ній описуються вузько окреслені ситуації, коли вважають, що концентрація не має місця. Досвід показав, що обмеження у цьому положенні (щодо здійснення права голосу та щодо максимального періоду, до якого необхідно відчужити цінні папери) застосовується рідко. В той же час такого роду обмеження призначені для перешкоджання випадкам ухилення від застосування Регламенту про злиття, для гарантування його ефективності, а також рівних можливостей для суб’єктів господарювання на внутрішньому ринку. Тому у Зеленій Книзі обговорюється питання щодо можливості розширення цього положення для розширення сфери його застосування.

40 У світлі запропонованих змін до формулювання частини 1 статті 3, відповідно до якої зміна контролю повинна бути тривалою, немає потреби у зміцненні обставин окремих справ, викладених у частині 6 статі 3.

41 З іншого боку, нове формулювання частини 1 статті 3 чітко визначає, що не виключено, що інші операції, навіть якщо вони не відповідають критеріям, викладеним у частині 6 статті3, можуть розглядатися як такі, що не становлять концентрації, якщо доведено, що відповідна операція не пов’язана з тривалою зміною контролю.

(b) Взаємопов’язані операції


42 Запропонована нова частина 4 статі 3 тепер чітко визначає, що декілька операцій, взаємозалежних або настільки тісно економічно пов’язаних, що їх слід розцінювати як злиття, вважатимуть такими, що становлять єдину концентрацію.

14(?) Повідомлення Комісії про концепцію концентрації відповідно до Регламенту (ЄЕС) № 4064/89 про контроль за концентрацією суб’єктів господарювання, ОВ С 66, 2.3.1998, С.5.


43 В минулому Комісія повинна була вирішувати в ряді випадків, чи низку операцій, пов’язаних у багатьох відношеннях, потрібно було розглядати в якості єдиної концентрації.

44 Це питання має значення при визначенні юрисдикції Комісії. Операція, що сама по собі може і не мати значення в масштабах Спільноти, оскільки вона не сягає порогових величин, встановлених Регламентом про злиття, незважаючи на це може підпадати під сферу застосування Регламенту про злиття як частина концентрації, що складається з більш ніж однієї операції.

45 Стаття 3 застосовується до набуття «прямого чи непрямого контролю повного або часткового контролю над одним чи декількома іншими суб’єктами господарювання». Крім цього загального та широкого визначення, лише в другому абзаці частини 2 статті 5 безпосередньо йдеться про випадки, коли дві чи більше операції становлять злиття. Спочатку це положення було розроблено для запобігання випадкам ухилення від застосування Регламенту про злиття шляхом поділу однієї концентрації на кілька операцій. Регламент про злиття містить правову презумпцію, за якою всі операції, що відповідають вимогам другого абзацу частини 2 статті 5, слід розглядати як одну концентрацію.

46 Відповідно до принципу „one-stop shop“, немає жодної причини, щоб декілька операцій, не охоплених дією чинного Регламенту про злиття, не можна було б розглядати як одне ціле, якщо вони економічно пов’язані між собою, що свідчить про економічну єдність цих операцій, еквівалентну єдиній концентрації. З метою уникнення штучного розподілу при розгляді пов’язаних операцій, що, з позиції сторін та/або ринку, характеризуються економічною єдністю, видається доцільним далі чітко визначити обставини, за яких численні операції слід розглядати як такі, що становлять єдине ціле для потреб Регламенту про злиття.

47 У Зеленій Книзі (15) визначено ряд окремих взаємопов’язаних операцій з придбання, коли застосування принципу „one-stop shop“ краще слугуватиме загальній меті підтримання ефективної конкуренції, оскільки це забезпечить, що загальні наслідки такої концентрації підлягатимуть одній узгодженій оцінці.

48 Реакції щодо розгляду сценаріїв, передбачених у Зеленій Книзі, в якості однієї концентрації, були в загальному позитивними. Ці сценарії підсумовані у запропонованій частині 16 преамбули до Регламенту. Однак, виходячи з мотивів законодавчої техніки, запропоновано включити пункт про загальне застосування. Ці критерії не лише охоплюють сценарії, що були розглянені у Зеленій Книзі, але й інші сценарії, що можуть мати місце в окремих випадках та заслуговувати на еквівалентне трактування.

49 Цей пункт сформульовано таким чином, щоб охоплювати випадки злиття, які настілки тісно пов’язані між собою, що можна сміло трактувати їх як єдине злиття. Разом з тим формулювання має бути досить точним, щоб не загрожувати передбачуваності його застосування. Подальші роз’яснення щодо цього принципу можуть міститися у перегляді повідомлення Комісії про концепцію концентрації (16).

(ii) Абзац другий частини 2 статті 5

50. Запропоновано зберегти обставину, яку було передбачено у першій редакції Регламенту про злиття, тобто абзац другий частини 2 статті 5. Це положення спочатку було призначено для запобігання ухиленню від застосування Регламенту про злиття шляхом поділу однієї концентрації на кілька операцій.

51. Однак, формулювання цього положення було звужено, щоб операції, пов’язані лише за часовим критерієм та сторонами, але між ними відсутній будь-який економічний зв’язок, у майбутньому більше не розглядали як єдину концентрацію. Таким чином, у майбутньому концентрації, що відповідають критеріям абзацу другого

15(? ) Зелена Книга, частина 106 і далі.16(?) ОВ С 66, 2.3.1998, С.5.


частини 2 статті 5 не розглядали в якості єдиної концентрації, якщо вони стосуються непов’язаних економічних секторів.

䃿䃿ሀ가呕 ᤀᤀᤀᤀ ᤀᤀ ᤀᤀᤀᤀ ᤀᤀᤀᦕᤀᬄ ᤀᤀᤄᤀᬄ ᤀ ᤀᤄᤀᬄᤀᬄ�ᬄ� ᬄ�༄༄ሄ 쩮슯尝 Матеріальні питання

52. У Зеленій Книзі обговорюється два важливі питання матеріального характеру щодо політики у сфері конкуренції. По-перше, у ній було запропоновано переглянути відповідні переваги тесту „домінантного становища на ринку”, що використовується у Регламенті про злиття в якості відповідного стандарту для матеріально-правової перевірки злиття, а також перегляду переваг „тесту суттєвого зниження конкуренції” (СЗК). По-друге, у ній було запропоновано переглянути та, у разі потреби, розтлумачити, яку роль у розслідуванні випадків злиття відіграють аргументи щодо ефективності, висунені учасниками злиття.

(1) Матеріальний тест

53. Зелена Книга запропонувала позиції щодо ефективності матеріального тесту, що міститься у статті 2 Регламенту про злиття, і, зокрема, щодо того, наскільки його ефективність відповідає стандарту „суттєвого зниження конкуренції” (СЗК), який використовують в інших країнах. При обговоренні на перший план було висунено дві позиції щодо матеріального тесту. З одного боку, обговорення виявило певні сумніви щодо того, чи даний тест на домінантне становище може забезпечити ефективний контроль в окремих особливих ситуаціях олігополії, зокрема, коли товариства в результаті свого злиття зможуть одночасно підняти ціни і, отже, посісти домінантне становище на ринку, не вдаючись до координації та необов’язково володіючи левовою часткою ринку. Економічна спільнота погоджується з тим, що такі випадки також повинні бути охоплені. Основним аргументом на користь переходу до тесту СЗК у таких випадках виступали б результати перевірки.

54. З іншого боку, багато коментарів щодо Зеленої Книги вказали, що важливим є те, як відповідний правовий тест має бути розтлумачений. Тест на домінантне становище та тест СЗК призвели до значною мірою узгоджених результатів, а тест на домінантне становище виявляється інструментом, що може бути адаптований до різноманітних ситуацій, в яких має місце домінантне становище на ринку. Також слід зазначити, що до цього часу Суд не виніс чіткого рішення щодо цієї ситуації, а, отже, однозначно не виключив можливості подолання наслідків злиття в олігополіях (не пов’язаних з таємною домовленістю), коли немає жодного товариства, значно більшого ніж інші товариства відповідно до даного тесту на домінантне становище (17).

55. На думку Комісії, найвищого рівня правової впевненості щодо сфери застосування Регламенту про злиття можна досягнути шляхом уточнення самого Регламенту. Таким чином, Комісія пропонує виключити нову частину 2 статті 2 в Регламент про злиття, спрямовану на роз’яснення концепції домінантного становища відповідно до Регламенту про злиття.

56. Запропоноване визначення критерію домінантного становища тісно спирається на характеристику домінантного становища, надану Судом (18). У такий спосіб мають бути забезпечені значний обсяг прецедентного права та практики прийняття рішень, що склалися впродовж років. Мета запропонованої частини 21 преамбули полягає у роз’ясненні того, що окремі ситуації олігополії також охоплюються статтею 2.

57. Додаткова перевага цього підходу полягає у тому, що він не пов’язує визначення панівного становища на ринку відповідно до Регламенту про злиття з будь-яким можливими майбутніми інтерпретаціями панівного становища відповідно до статті 82 Договору, здійсненими Європейським Судом.

58. Одночасно буде опубліковано проект Повідомлення щодо оцінки горизонтального злиття відповідно до Регламенту (ЄЕС) про злиття № 4064/89 для публічного обговорення. Далі запропоновано внести зміни до статті 23 Регламенту ЄС про злиття для забезпечення того, що для потреб контролю за злиттям слід розтлумачити поняття панівного становища у Повідомленні Комісії (19).

17(?) В минулому Суд висловив готовність ухвалити телеологічне тлумачення поняття панівного становища, щоб воно не втратило своєї практичної ефективності. Таке телеологічне тлумачення, зокрема, застосовувалося у рамках Регламенту (ЄС) про злиття, коли Суд вирішив, що Регламент поширюється „на всі випадки концентрації в межах Спільноти до тієї міри, якою вони, з огляду на їх вплив на структуру конкуренції в рамках Спільноти, можуть виявитися несумісними з системою чесної конкуренції, передбаченої Договором”. Справа C-68/94, France et al./Commission — ‘Kali & Salz’ [1998] ЄСВ I-1375, пункт 170.18(?) Запропоноване роз’яснення відповідає визначенню панівного становища, наданому Європейським Судом у справах про злиття, однак воно повинне мати міцніший зв’язок з економічними наслідками концентрації. Див Справу T-102/96, [1999] ЄСВ II-753, пункт 200.19(?) На даний час стаття 23 Регламенту ЄС про злиття надає Комісії повноваження ухвалювати положення з імплементації, однак лише щодо процесуальних питань (повідомлення, строки та слухання, після останньої реформи 1997 року – також щодо порядку та строків взяття


(2) Питання ефективності контролю за злиттям

59. У Зеленій Книзі також розгляне питання щодо належної ролі та міркувань ефективності контролю за злиттям. Багато опитуваних при обговоренні Зеленої Книги висловилися на користь врахування аргументів щодо ефективності, наведених сторонами чітко в рамках розгляду процесу злиття.

60. На думку Комісії, є правової точки зору можливо чітко розглядати питання ефективності відповідно до поточного матеріального тесту та на основі поточної і запропонованої редакції Регламенту про злиття. Цей погляд також було висловлено у численних публікаціях з приводу Зеленої Книги. Пункт (b) частини 1 статті 2 Регламенту про злиття передбачає правову основу щодо цього питання, зазначаючи, що Комісія враховує, зокрема, „розвиток технічного та економічного прогресу, за умови, що це на користь споживачів і не створює перешкоди для конкуренції”.

C. Процесуальні питання

(1) Обов’язок повідомити про концентрацію до її здійснення, частини 1 статті 4

61. Обов’язок повідомити про концентрацію, що має значення в масштабах Спільноти, Комісії до її здійснення відображує принцип контролю за злиттям ex-ante. Практика впродовж останніх 12 років показала, що суворе дотримання строку в один тиждень для подання повідомлення (частина 1 статті 4 чинного Регламенту про злиття) не є ані реальним, ані необхідним. Зважаючи на положення частини 1 статті 7, що передбачає відкладальну дію, в комерційних інтересах самих суб’єктів господарювання лежить якомога швидше отримання від Комісії дозволу з метою здійснення концентрації.

62. Досвід також показав, що у багатьох випадках заявники часто надають перевагу подавати повідомлення раніше ніж це передбачено у чинній редакції частини 1 статті 4; обставиною, що вимагає повідомлення, відповідно до чинного Регламенту про злиття, за загальним правилом, виступає укладення учасниками злиття обов’язкової для виконання угоди.

63. Коментарі щодо Зеленої Книги свідчать про значну підтримку гнучкого застосування положень щодо строків надання повідомлення та обставин, що підлягають повідомленню. Така гнучкість також зумовить узгодження законодавства Спільноти у сфері контролю за злиттям з поточною практикою в інших країнах та з рекомендаціями Міжнародної мережі з питань конкуренції (International Competition Network — ICN) (20) з метою, зокрема, розширення міжнародного співробітництва.

64. Відповідно, у першому реченні частини 1 статті 4 запропонованого нового Регламенту скасовано однотижневий строк для подання повідомлень і вказано, що система Спільноти з розгляду злиття ґрунтується на контролі ex-ante («Концентрація [. . .] підлягає повідомленню Комісії до її здійснення [. . .].»). Відповідно до другого пункту частини 1 статі 4 дозволяється подання повідомлення вже тоді, коли відповідні суб’єкти господарювання переконають Комісію у добросовісних намірах укласти (зобов’язуючу) угоду і таким чином це положення уможливлює більшу гнучкість при розгляді події, що підлягає повідомленню».

(2) Призупинення концентрації

зобов’язань).20(?) Див., зокрема, Частину ІІІ „Керівних вказівок щодо порядку повідомлень про злиття” Міжнародної мережі з питань конкуренції: http://www.internationalcompetitionnetwork.org/practices.pdfУ Частині ІІІ.А Керівних вказівок зазначено: „Сторонам повинно бути дозволено повідомляти про запропоноване злиття при засвідченні добросовісного наміру завершити запропоновану операцію”.У частині ІІІ.В зазначено: „Держави, в яких заборонене закриття під час розгляду операцій або впродовж визначеного часу після повідомлення, не встановлюють кінцевих строків для повідомлення до здійснення злиття”.


65. Обов’язок зупинити здійснення оголошеної концентрації, тобто заборона у проведенні концентрації до отримання відповідного дозволу Комісії, як передбачено статтею 7 Регламенту про злиття, є проявом системи контролю за злиттям ex-ante.

(i) Автоматичні винятки з правила про заборону здійснення придбання через біржу

66. Відповідно до пропозицій, викладених у Зеленій Книзі (21), необхідно розширити сферу застосування автоматичних винятків з правила про заборону здійснення у частині 2 статті 7 (колишня частина 3 статті 7) щодо відкритих пропозицій, щоб охопити всі випадки придбання, здійсненого різними продавцями через біржу, тобто так зване «приховане поглинання» («creeping takeovers»), і, таким чином, ліквідувати правову невизначеність, зумовлену частиною 1 статті 7 щодо такого придбання.

(iii) Автоматичні винятки з правила про випадки спрощеного порядку

67. Що стосується випадків, які, як правило, не призводять до об’єднання позицій на ринку, що викликають занепокоєння у сфері конкуренції, зобов’язання щодо призупинення здійснення концентрації не є абсолютною вимогою для забезпечення ефективності контролю за злиттям ex-ante. Деякі види концентрації, як, наприклад, вкладення капіталу з ризиком, часто залежать від здатності сторін швидко реагувати та завершувати операції до закінчення одномісячного строку для рішення на Стадії 1.

68. Тому, у частині 4 статті 7 проекту Регламенту запропоновано надати Комісії можливість не вдаватися до призупинення, передбаченого частиною 1 статті 7, щодо таких видів злиття, які, як правило, не призводять до об’єднання позицій на ринку, що викликає занепокоєння у сфері конкуренції. Ці види злиття в загальному відповідатимуть тим, що передбачені у повідомленні Комісії щодо спрощеного порядку розгляду окремих випадків концентрації відповідно до Регламенту (ЄЕС) № 4064/89 (22).

(3) Обчислення строків

69. Обчислення строків, встановлених у Регламенті про злиття та в Регламенті з імплементації має бути спрощеним та прозорішим шляхом визначення всіх строків у робочих днях («РД», виходячи з того, що у тижні, як правило, п’ять робочих днів, за винятком, суботи, неділі, та інших офіційних святкових днів, встановлених Комісією). Цей підхід також було запропоновано Комісією У Зеленій Книзі (23), і в загальному він отримав позитивні відгуки. Відповідно, строки, встановлені у Регламенті про злиття, у новому запропонованому Регламенті було виражено у робочих днях.

(4) Більш гнучкий часовий інтервал

(ii) Поточна проблема: часові обмеженні у Фазі 1 та у Фазі 2

70. Однією з найчастіше зголошуваних процесуальних проблем, що виникають відповідно до поточної системи контролю за злиттям є «стиснуті строки», відчутні при перевірці складних випадків злиття, особливо (але не лише) у випадках здійснення правового захисту.

71. Що стосується Фази І, короткі строки подання щодо правового захисту (на даний час – три тижні з моменту здійснення повідомлення (24)) не завжди дозволяють Комісії визначити, на яких ринках можуть виникнути серйозні проблеми з конкуренцією, отримати відгуки від держав-членів та обговорити можливі засоби правового захисту заявників з ними та з рештою учасників ринку.

21(?) Див. також Зелена Книга, частина 42.22(?) ОВ С 217, 29.7.2000, С. 32. 23(?) Зелена Книга, частини 190-193.24(?) Частина 1 статті 18 Регламенту з імплементації (Регламент (ЄЕС) № 447/98 від 1 березня 1998 року, ОВ L 61, 2.3.1998, С.1).


72. Що стосується Фази ІІ, часові обмеження можуть мати місце вже у першій половині, коли відбувається перевірка злиття і тривалість якої, як правило, не може становити більше 6 тижнів. Цієї середньої тривалості відведеного часу, може виявитися недостатньо, коли необхідно перевірити більшу кількість проблем у сфері конкуренції або коли необхідно провести комплексний економічний аналіз (як, наприклад, економічне дослідження передбачуваних економічних переваг) або коли відповідні суб’єкти господарювання до оголошення викладення заперечень бажають оспорити скарги учасників конкуренції.

73. Крім того, майже у кожному випадку злиття, про яке йдеться у Фазі ІІ, є «стиснуті строки», відчутні у другій половині чотиримісячного періоду. Зокрема, слід зазначити, що підготовка відповіді сторін на Виклад Заперечень Комісії, їх можливість проаналізувати матеріали Комісії (після отримання доступу до матеріалів), обговорення з Комісією можливих засобів правового захисту та підготовка проекту рішення часто відбуваються одночасно. Більш того, держави-члени неодноразово заявляли, що Комісія вчасно не надає всі документи, необхідні для загального обговорення на засіданні.

(ii) Запропоноване вирішення: більша гнучкість зі збереженням загальних переваг строків

74. У той час як необхідно визнати потребу у збереженні переваг строків, передбачених Регламентом про злиття (швидкість перевірки та передбачуваність часового інтервалу часто розглядають як основні переваги поточної системи), видається необхідним у складних випадках полегшити до певної міри часові обмеження. Саме тому Зелена Книга запропонувала введення положення «зупинення годинника», тобто положення, що дозволяє продовження строку, в рамках якого має відбутися ухвалення Комісією остаточного рішення (25). Відгуки, отримані у відповідь на Зелену Книгу показали майже одностайну підтримку такої ідеї «зупинення годинника».

(ii) Запропоновані зміни: огляд

75. З врахуванням вищезазначеного, запропоновано ввести кілька елементів гнучкості у часовому інтервалі порядку контролю за злиттям. Існуюче автоматичне продовження строку у випадках правового захисту у Фазі І було збільшено – рішення у Фазі І у випадках правового захисту повинні бути ухвалені через 35 днів (сім тижнів) замість поточних шести тижнів (див. другий пункт частини 1 статті 10). І навпаки, автоматичне продовження строку у Фазі ІІ (якого на даний час не існує) повинне біти передбачене для полегшення часових обмежень у типових випадках правового захисту у Фазі ІІ (див. перший пункт частини 3 статті10). Однак, для заохочення подання звернень за правовим захистом на ранніх стадіях, таке продовження строку у Фазі ІІ повинне застосовуватися лише якщо звернення про правовий захист подано на або після 35 робочого дня, починаючи з ініціювання процедури (рішення відповідно до пункту (с) частини 1 статті 6).

76. Крім того, для Комісії повинна бути передбачена можливість продовження строку у складних випадках у Фазі ІІ (див. другий пункт частини 3 статті 10) до 20 робочих днів. Дійсно, часові обмеження у складних випадках у Фазі ІІ (комплексне дослідження ринку, що може бути пов’язане з залученням з економічними дослідженнями або аналізами передбачуваних економічних переваг) можуть бути суттєвими навіть, якщо не запропоновано засобів правового захисту. Більше часу для перевірки складних випадків у Фазі ІІ, як правило, в інтересах не лише Комісії, а й учасників злиття. Учасники злиття мали б можливість використати додатковий час для переконання Комісії у тому, що всі або частина заперечень, що швидше за все будуть втілені у майбутньому Викладі Заперечень, недостатньо обґрунтовані та повинні бути відхилені. Для уможливлення належного планування різних процесуальних кроків перевірки у Фазі ІІ, запропоновано, щоб відповідні суб’єкти господарювання могли продовжити строк у Фазі ІІ лише один раз, для цього вони повинні звернутися з клопотанням впродовж 15 робочих днів після початку Фази ІІ, тобто трьох тижнів Фази ІІ. Це забезпечує Комісії та відповідним суб’єктам господарювання достатньо часу для початку неформальної дискусії щодо можливого визначення тривалості дій у Фазі ІІ.

77. Всі випадки продовження строків, як правило, повинні мати місце лише після звернення заявника (чи то через спеціальне клопотання щодо продовження строку, чи то через надання зобов’язуючих обіцянок, в результаті чого відбувається автоматичне продовження строку), без надання Комісії права дозволяти або відмовляти у продовженні. Однак, відповідно до пропозиції, Комісія, за згодою учасників злиття, може самостійно продовжувати строки, зазначені у попередній частині. Разом з тим, такий строк в сумі може бути продовжено не більш ніж на 20 робочих днів (пункт другий частини 3 статті 10).

25(?) Зелена Книга, частини 203-221.


78. Запропоновані ключові елементи більш гнучкого часового інтервалу (що обчислюється у робочих днях) можна підсумувати таким чином:

автоматичне продовження строку у Фазі І з 10 до 35 робочих днів, якщо надані зобов’язуючі обіцянки,можливість продовження строку у Фазі І до 20 робочих днів у складних випадках Фази ІІ (за поданням чи згодою сторін, може мати місце найпізніше через 15 робочих днів після ініціювання дій у Фазі ІІ),

автоматичне продовження строку у Фазі ІІ до 15 робочих днів у випадках звернення за правовим захистом (якщо таке звернення було подано заздалегідь до закінчення строку подання – до завершення 55 робочого дня), щоб у держав-членів було більше часу для проведення консультацій.

(5) Дії після скасування європейським Судом рішення Комісії

79. Запропоновано уточнити частину 5 статті 10 Регламенту для відображення поточної практики щодо дій, що вчиняються після винесення Судом рішення про повне або часткове скасування рішення Комісії. Відповідно до пропозиції, таке скасування, якщо воно стосується рішення, пов’язаного зі строком, передбаченим статтею 10, призведе до перегляду з боку Комісії з метою прийняття нового рішення згідно з частиною 1 статті 6. Нова перевірка здійснюватиметься у світлі поточних умов, що склалися на ринку. У такому разі сторони повинні будуть подати нове повідомлення або доповнити попереднє повідомлення, якщо воно виявилося неповним у зв’язку зі зміною умов, що скалилися на ринку або зміною попередньо наданої інформації. Якщо таких змін немає, достатньо це просто підтвердити.

(6) Положення про повноваження щодо перевірки та санкції

80. Повноваження Комісії щодо перевірки у справах про злиття та санкції, передбачені у разі недотримання окремих правил, встановлених Регламентом (так звані положення про повноваження щодо перевірки та санкції), викладені у статтях 11 та 15 Регламенту про злиття.

(i) Загальний принцип: узгодження з антитрестівськими приписами

81. Початковий текст положень про повноваження щодо перевірки, передбачених Регламентом (ЄЕС) № 4064/89 значною мірою був тотожним з відповідними приписами у сфері антитрестівського законодавства (статті з 11 до 16 Регламенту Ради № 17). Рекомендовано узгодити положення про повноваження щодо виконання нового Регламенту про злиття з відповідними положеннями нового Регламенту з імплементації статей 81 та 82 Договору (статті з 18 по 20 і з 22 по 23 Договору) з метою підвищення їх ефективності.

(ii) Збільшення максимального розміру штрафів та періодичних штрафних санкцій пов’язані зі з’ясованими обставинами справи

82. Зокрема, рекомендовано підвищити розміри штрафів та періодичних штрафних санкцій, спрямованих на підтримку обставин справи, з’ясованих Комісією через повідомлення та дослідження ринку (частина 1 статті 14, пункт (а) частини 1 статті 15 та пункт (b) частини 1 статті 15 запропонованого нового Регламенту про злиття). Встановлення фактів виступає основою успішного аналізу можливого впливу концентрації на конкуренцію і вони не можуть бути сфальсифіковані через оманливу чи неправильну інформацію.

Поточний максимальний розмір штрафів відповідно до частини 1 статті 14, що становить 50 000 євро, не змінювався впродовж останніх 12 років і він вже перестав виконувати стримуючу функцію. Запропоновано підвищити цей максимальний розмір до 1 % від обороту відповідного суб’єкта господарювання чи об’єднання відповідних суб’єктів господарювання згідно з положеннями, що передбаченими відповідно до Договору про заснування ЄСВС (див. частину 3 статті 47 Договору) і зараз застосовуватиметься у сфері антитрестівського приписів (див статтю 22 нового Регламенту з імплементації статей 81 та 82 Договору),

Що стосується періодичних штрафних санкцій, максимальний розмір таких санкцій за день на даний час становить 25 000 євро відповідно до частини 1 статті 15. Ця сума не змінювалася впродовж останніх 12


років і більше не справляє достатнього примусового впливу. Запропоновано підвищити її до 5 % сукупного середнього щоденного обороту відповідного суб’єкта господарювання чи об’єднання відповідних суб’єктів господарювання згідно з положеннями, що передбаченими відповідно до Договору про заснування ЄСВС (див. частину 3 статті 47 Договору) і зараз застосовуватиметься у сфері антитрестівського приписів (див статтю 23 нового Регламенту з імплементації статей 81 та 82 Договору),

(iii) Зростання максимального розміру періодичних штрафних санкцій у звязку з виконанням окремих рішень Комісії

83. Принципи, визначені для встановлених фактів також повинні поширюватися на періодичні штрафні санкції на виконання рішень щодо примусового виконання рішень про правовий захисту (пункт (с) частини 1 статті 15) та щодо рішень, що вимагають проведення роз’єднання (пункт (d) частини 1 статті 15). Вони спрямовані на забезпечення тривалої ефективності системи Спільноти контролю за злиттям ex-ante а обрані суми повинні справляти достатній примусовий вплив. Тому запропоновано розглядати ці положення так само як положення щодо дослідження ринку (пункт (а) частини 1 статті 15 та пункт (b) частини 1 статті 15), а також дозволити стягнення періодичних штрафних санкцій в розмірі до 5 % середнього щоденного обороту відповідних суб’єктів господарювання чи об’єднань відповідних субєктів господарювання.

(iv) Повноваження щодо протоколювання свідчень

84. З огляду на потребу у забезпеченні темпу, що характеризує загальну схему Регламенту про злиття (26), доцільно забезпечити можливість проведення Комісією опитування фізичних осіб. Запропоноване положення (частина 7 статті 11) заповнює прогалину у поточних повноваженнях Комісії щодо перевірки злиття дозволяючи запис усних свідчень та використання їх як доказ при проведенні процесуальних дій, що стосуються опитуваного. Воно також передбачає можливість накладення штрафу за поширення неправдивої або оманливої інформації при опитуванні (пункт (b) частини 1 статті 14).

(v) Жодних повноважень щодо перевірки окремих галузей економіки або обшуку приватних помешкань

85. На відміну від нового Регламенту з імплементації статей 81 та 82 Договору (див., зокрема, статті 17 та 20а Договору) запропонований новий Регламент про злиття не передбачає перевірки окремих галузей економіки чи обшуку приватних помешкань. Ці далекосяжні повноваження є характерними у сфері антитрестівської політики, де центральне місце посідають виявлення та переслідування порушень відповідно до статей 81 та 81 Договору.

(D) Інші запропоновані зміни

(1) Частина 4 статті 1

86 Відповідно до частини 4 статті 1, Комісія зобов’язана повідомляти Раді про дію порогових величин та критерії, встановлені у частинах 2 та 3 статті 1. Мета полягає у наданні Раді права приймати рішення щодо можливого перегляду порогових величин відповідно до частини 5 статті 1.

87 У пропозиції було поновлено поточний строк, щоб зобов’язати Комісію знову повідомляти Раді про порогові величини до 1 липня 2007 року.

88 Для забезпечення кращого виконання Комісією свого зобов’язання щодо повідомлення, у майбутньому Регламент покладатиме на держав-членів чітке зобов’язання щодо надання комісії необхідних статистичних даних.

(2) Частина 6 статті 4

26(?) Див., наприклад, рішення Суду першої інстанції від 27 листопада 1997 року у Справі T-290/94 – Kaysersberg/Kommission [1997] ЄСВ II-2137 (частини 113-115), від 28 квітня 1999 року у Справі T-221/95 – Endemol/Kommission [1999] ЄСВ II- 1299 (частина 68) та від 25 жовтня 2002 року у Справі T-5/02 –Tetra Laval/Kommission, ще не опубліковане в ЄСВ (частина 91).


89 Для надання Комісії права кваліфікованою більшістю голосів приймати рішення щодо можливих змін до статті 4, зокрема, з огляду на новий запропонований порядок передачі за юрисдикцією до повідомлення про концентрацію, запропоновано включити пункт про перегляд у частину 6 статті 4 подібний до частини 5 статті 1. Його строки пов’язані зі строками, передбаченими частиною 4 статті 1 та частиною 5 статті 1.

(3) Повноваження Комісії та частина 4 статті 8

90 У частині 4 статті 8 поточного Регламенту про злиття йдеться про ситуації, в яких злиття, що вже відбулося, згодом забороняється Комісією. Ця стаття дозволяє Комісії вимагати розподілу об’єднаних активів, припинення спільного контролю чи будь-якої іншої дії, що можуть сприяти відновленню умов ефективної конкуренції.

91 Запропоновано, що частина 1 статті 8, відповідно до якої всі дії, ініційовані відповідно до пункту (с) частини 1 статті 6, повинні бути припинені на основі рішення, як передбачено частинами з 2 по 5 статті 8, обмежить застосування цих положень до тих випадків, коли було повідомлено про концентрацію та було ініційовано процесуальні дії другої стадії. Хоча Комісія не поділяє такої інтерпретації (27), доцільно уточнити повноваження, надані їй Регламентом щодо злиття, яке вже відбулося. Запропоновані зміни до статті 8, зокрема, скасування поточної частини 1 (що додається до пункту (с) частини 1 статті 6), усуває всі можливі сумніви щодо сфери застосування частини 4 статті 8. Нова редакція частини 4 статті 8 уточнює, що сфера застосування не виключає випадків злиття, що відбулося без попереднього повідомлення Комісії.

92 Що стосується наданих Комісії повноважень, запропоновано змінити формулювання поточної частини 4 статті 8, щоб наголосити на базовому принципі, що лежить в основі цього положення: Ситуація, що має місце до проведення концентрації (status quo ante) повинна бути відновлена. Суд першої інстанції підтримав таку інтерпретацію у своєму недавньому рішенні у справі Tetra Laval v Commission (28). Якщо неможливо провести таке повне відновлення шляхом ліквідації концентрації, у другому реченні запропонованої частини 4 статті 8 передбачені повноваження, необхідні Комісії для якомога повнішого відновлення status quo ante.

93 Крім базового принципу відновлення status quo ante, запропонована нова редакція спрямована на вираження того, що Комісія може наказати вжиття будь-якого відповідного заходу для забезпечення дотримання умов ефективної конкуренції в процесі, тобто у перехідний період до відновлення status quo ante. Такі заходи, зокрема, можуть включати вимогу окремо розглядати суб’єкті в господарювання чи активи, об’єднані до їх правового відокремлення, припинення здійснення спільного контролю чи подібні тимчасові заходи.

(4) Повноваження Комісії щодо забезпечення виконання умов, повязаних з попередніми рішеннями, частина 5 нової статті 8

94 Що стосується частини 5 статті 8 запропонованого Регламенту, введено окреме положення, що надає Комісії право вживати будь-які відповідні заходи для відновлення або підтримання умов ефективної конкуренції, коли концентрація відбулася всупереч статті 7 або умові, пов’язаній з рішенням Комісії відповідно до пункту (b) частини 1 статті6 чи частини 2 статті 8. За винятком тимчасових заходів, це положення вимагатиме дотримання критеріїв, викладених у частині 4 статті 2. У випадках, зазначених у частині 5 статті 2, положення вимагатиме дотримання всіх критеріїв, викладених у частині 3 статті 81 Договору.

27(?) Така інтерпретація суперечила б самій меті та формулюванню статті 8, зокрема, частині 4 статті 8, у якій йдеться про «концентрацію», без обмеження повноважень Комісії до випадками «повідомленої» концентрації (таке формулювання використовується і в інших положеннях Регламенту про злиття; див., наприклад, статтю 6, частину 2 статті 8, частину 1 статті 9 тощо).28(?) Рішення Суду першої інстанції від 25 жовтня 2002 року у Справі T-80/02 – Tetra Laval v Сommission, ще не опубліковане в ЄСВ. СПІ зазначив (у частині 36) «перш за все, структура Регламенту і, зокрема, частина 16 преамбули, демонструють, що мета частини 4 статті 8 Регламенту полягає у тому, щоб дозволити Комісії ухвалювати рішення, необхідні для відновлення умов ефективної конкуренції. Якщо, як і на даний час, концентрація відбулася відповідно до частини 3 статті 7 Регламенту, розподіл повноважень, пов’язаних з концентрацією, логічно випливає з рішення, що проголошує концентрацію як несумісну зі спільним ринком». (NВ: Текст частини 16 преамбули до Регламенту (ЄЕС) № 4064/89 зараз інкорпоровано у частину 27 преамбули до запропонованого Регламенту).


95 Це положення спрямоване на надання Комісії права щодо забезпечення виконання умов, що випливають з її рішень, зокрема, умов, спрямованих на забезпечення того, щоб сторони дотримувалися зобов’язань даних з огляду на отримання рішення про надання дозволу (див. абзац другий частини 2 статті 8 та пункт (b) частини 1 статті 6 разом з частиною 2 статті 6.

96 Правові наслідки недотримання умови є те, що рішення втрачає чинність. Цього може бути недостатньо для забезпечення дотримання у кожному окремому випадку. Крім того, поточні повноваження Комісії щодо забезпечення виконання, тобто накладення штрафу відповідно до пункту (с) чи (d) частини 3 статті 14 може виявитися недостатньо в кожному окремому випадку для досягнення мети відновлення чи збереження умов ефективної конкуренції.

97 Відповідно до подібної зміни, запропоновано доповнити частину 2 статті 18 тимчасовими заходами, передбаченими у частині 5 нової статті 8.

(5) Рішення про надання дозволу у випадках злиття в Фазі ІІ – частини 1 та 2 статті 8

98 Запропоновано у зміненій частині 1 статті 8 Регламенту про злиття передбачити особливу правову основу щодо рішень про надання безумовного дозволу в випадках Фази ІІ. Таким чином, частина 2 статті 8 обмежувалась би окремими ситуаціями надання дозволу у Фазі ІІ на основі зобов’язань, наданих відповідними суб’єктами господарювання.

(6) Рішення про завершення Фази І – Стаття 6

99 Пункт (b) частини 1 статті 6 разом з частиною 2 статті 6 забезпечує можливість дозволяти концентрацію на основі зобов’язань відповідних суб’єктів господарювання, з метою проведення концентрації, сумісної зі спільним ринком. Змінена редакція повинна уточнити цей критерій.

100 Чинне положення частини 1 статті 8 було перенесено в кінець пункту (с) частини 1 статті 6 з вищезазначених підстав. Там також визначено, що після ухвалення рішення відповідно до пункту (с) частини 1 статті 6, Комісія зобов’язана ухвалити рішення відповідно до частин з 1 по 4 статті 8, якщо лише концентрацію не було остаточно припинено. Тому, сторони не можуть відкликати своє повідомлення у Фазі ІІ, якщо вони мають намір довести угоду до кінця. І, навпаки, у Фазі І відкликання повідомлення є можливим, якщо не ухвалено жодного рішення відповідно до пункту (с) частини 1 статті 6, оскільки частина 1 статті 4 більше не визначає строк, до якого Комісії необхідно надати повідомлення до проведення злиття.

(7) „Додаткові обмеження”

101 Що стосується трактування обмежень, безпосередньо пов’язаних та необхідних для здійснення концентрації (додаткові обмеження), поточна редакція другого абзацу пункту (b) частини 1 статті 6 та останнє речення другого абзацу частини 2 статті 8 не забезпечують достатньої правової визначеності.

102 В останньому повідомленні щодо трактування додаткових обмежень (29) Комісія висловила позицію, за якою оцінка таких пунктів у рішення щодо злиття носить суто декларативний характер. Крім того, Комісія оголосила про припинення своєї попередньої практики окремої оцінки додаткових обмежень у кожному рішенні щодо злиття. Така нова політика була спрямована на спрощення практики Комісії у сфері злиття та її узгодження з модернізацією антитрестівських приписів Спільноти (приписи з імплементації статей 81 та 82 Договору ЄС).

103 Однак, слід зазначити, що з чинної редакції Регламенту про злиття однозначно не випливає, що Комісія не зобов’язана оцінювати та звертатися у своїх рішеннях до додаткових обмежень, якщо на цьому наполягають відповідні суб’єкти господарювання (30).

104 Тому, запропоновано змінити текст Регламенту про злиття у такий спосіб, щоб у ньому було чітко зазначено, що рішення Комісії щодо надання дозволу вважатимуть такими, що охоплюють обмеження, безпосередньо пов’язані та необхідні для проведення концентрації (див. пункт (b) частини 1 статті6, частина 1 статті 8 та частина 2 статті 8 пропозиції, а також частина 17 преамбули)

__________

29(?) Повідомлення Комісії щодо обмежень, безпосередньо пов’язаних та необхідних для концентрації, ОВ С 188, 4.7.2001, С. 5 (див., зокрема, частину 2 повідомлення). 30(?) Рішення Суду першої інстанції від 20 листопада 2002 року у Справі T-251/00 – Lagardère та ін./Сommission, ще не опубліковано у ЄСВ (див., зокрема, частини 90 та 108 цього рішення).


Пропозиція щодо

РЕГЛАМЕНТУ РАДИ (ЄЕС) (ЄС) № 4064/89

від 21 грудня 1989 року

щодо контролю за концентрацією суб’єктів господарювання

(„Регламент ЄС про злиття”)

2002/0296(CNS)

(Текст має значення для ЄЕП)

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Беручи до уваги Договір про заснування Європейської Економічної Спільноти, та зокрема, його статті 83та 308,

Беручи до уваги пропозицію Комісії (31),

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту (32),

Беручи до уваги висновок Економічно-соціального комітету (33),

ОСКІЛЬКИ:

______________________________________________________________________________________________

(1) Регламент Ради (ЄЕС) № 4064/89 від 21 грудня 1989 року щодо контролю за концентрацією суб’єктів господарювання (34) було суттєво змінено. Оскільки необхідно внести подальші зміни, для досягнення чіткості необхідно викласти цей Регламент у новій редакції.______________________________________________________________________________________________

(2) (1) Оскільки Для досягнення цілей Договору про заснування Європейської Економічної Спільноти, пункт (g) частини 1 статті 3 встановлює для Спільноти мету створення «системи забезпечення дотримання умов конкуренції на спільному внутрішньому ринку». Частина 1 статті 4 Договору

31(?) ОВ . . .32(?) ОВ . . . 33(?) ОВ . . .34(?) ОВ L 395, 30.12.1989, С. 1; виправлена версія в ОВ L 257, 21.9.1990, С. 13; Регламент з останніми змінами, внесеними Регламентом (ЄС) № 1310/97, ОВ L 180, 9.7.1997, С. 1, виправлення в ОВ L 40, 13.2.1998, С. 17.

Виправлення, ОВ L 257, 21.9.1990, С. 13(адаптовано) нове

нове

нове

Виправлення, ОВ L 257, 21.9.1990, С. 13(адаптовано)1 1310/97, частина 4 преамбули21310/97, частина 10 преамбули нове


передбачає, що діяльність держав-членів та Спільноти повинна здійснюватися відповідно до принципу відкритої ринкової економіки з вільною конкуренцією. (2) Ці принципи є суттєвими для подальшого розвитку внутрішнього ринку.

(3) Оскільки Завершення формування внутрішнього ринку та економічного і монетарного союзу, розширення Європейського Союзу та зниження міжнародних торговельних та інвестиційних бар’єрів надалі зумовлюватиме основні корпоративні реорганізації у Спільноті, зокрема, у вигляді концентрацій.

(4) Оскільки Такий розвиток такі реорганізаціїслід заохочувати, якщо вони узгоджуються з вимогою щодо динамічної конкуренції та можуть підвищити конкурентоспроможність Європейської промисловості, покращуючи умови зростання та піднімаючи стандарт життя у Спільноті.

(5) Оскільки Однак, необхідно забезпечити, щоб процес реорганізації не заподіяв тривалої шкоди конкуренції; оскільки таким чином, законодавство Спільноти повинне включати положення, що регулюють ті види концентрації, що можуть суттєво зашкодити ефективній конкуренції на спільному ринку або на значній його частині.

(6) (7) Оскільки Тому необхідний особливий правовий інструмент для забезпечення ефективного контролю над всіма концентраціями, з точки зору їхнього впливу на структуру конкуренції у Спільноті, і який виступатиме єдиним інструментом, що застосовуватиметься до таких концентрацій. Регламент (ЄЕС) № 4064/89 дозволив розвиток політики Спільноти у цьому напрямку. Однак, зараз на часі, зважаючи на здобутий досвід, викласти зазначений Регламент у новій редакції, з метою кращого задоволення викликів інтегрованішого ринку та майбутнього розширення Європейського Союзу. Відповідно до принципів субсидіарності та пропорційності, встановлених у статті 5 Договору, цей Регламент обмежений необхідним мінімумом з метою досягнення мети забезпечення дотримання умов конкуренції на спільному ринку, відповідно до принципу відритої ринкової економіки з вільною конкуренцією, і не перевищує встановленого необхідного мінімуму для досягнення цієї мети.

(7) (6) Оскільки Хоча статті 81 та 82 Договору ЄС, відповідно до судової практики Суду, застосовуються до певних видів концентрації, їх недостатньо для контролювання всіх операцій, що можуть виявитися несумісними з системою чесної конкуренції, передбаченої Договором. (8) оскільки Тому цей Регламент повинен ґрунтуватися не лише на статті 83, але, в основному, – на статті 308 Договору ЄС, відповідно до якої Спільноті можуть бути надані додаткові повноваження для досягнення цієї цілі, включаючи а також щодо концентрації на ринках сільськогосподарської продукції, перерахованих у Додатку до Договору ЄС.

(8) (9) Оскільки Положення, що підлягають ухваленню у цьому Регламенті, повинні поширюватися на значні структурні зміни, вплив яких на ринок переходить національні кордони окремої держави-члена .; оскільки Таку концентрацію, за загальним правилом, слід переглядати виключно на рівні Спільноти з застосуванням системи “one-stop-shop” та відповідно до принципу субсидіарності. (29) Оскільки Концентрації, що не підпадають під сферу застосування цього Регламенту, як правило, підпадають під юрисдикцію держав-членів.

(9) (10) Оскільки Сфера застосування цього Регламенту відповідно повинна визначатися згідно з географічними сферами діяльності відповідних суб’єктів господарювання та обмежуватися кількісними пороговими величинами, щоб охопити ті концентрації, що мають значення в масштабах Спільноти.1 оскільки Комісія повинна звітувати перед Радою про імплементацію відповідних порогових величин та критеріїв, щоб Рада, діючи відповідно до статті 145 202 Договору, мала б можливість регулярно їх переглядати, а також правил щодо передачі за юрисдикцією до здійснення повідомлення, зважаючи на здобутий досвід;для цього статистичні дані повинні надаватися Комісії державами-членами для надання їй змоги підготувати такі звіти та можливі пропозиції щодо змін.

(10) (11) Оскільки Концентрація в масштабах Спільноти існує тоді, коли сукупний оборот відповідних суб’єктів господарювання перевищує порогові величини; це стосується всіх випадків, незалежно від того, чи місцезнаходження або основні сфери діяльності відповідних суб’єктів господарювання знаходяться на території Спільноти, за умови здіснення там значної частини операцій.


(11) Оскільки Правила, що регулюють передачу концентрацій за юрисдикцією від Комісії до держав-членів та від держав-членів до Комісії повинне діяти як ефективний коректуючий механізм у світлі принципу субсидіарності; 2 оскільки ці правила належним чином захищають інтереси конкуренції держав-членів та враховують правову визначеність принципу “one-stop-shop”.

______________________________________________________________________________________________

(12) Комісія повинна мати можливість розглядати концентрацію в державі-члені, що суттєво впливає на конкуренцію всередині держави-члена на ринку, що відповідає всім характерним ознакам окремого ринку. У разі, коли концентрація впливає на ринок, що не становить суттєвої частки спільного ринку, Комісія зобов’язана, на запит, передати частину або цілу справу на розгляд відповідної держави-члена.

______________________________________________________________________________________________

(13) Оскільки Необхідно встановити, чи концентрації зі значним транскордонним впливом можуть підпадати під сферу застосування кількох національних систем контролю за злиттям, якщо вони не задовольняють порогових величин, визначених у цьому Регламенті; ознака «значний транскордонний вплив» не тотожна поняттю заподіяння шкоди торгівлі між державами-членами, визначеному у статтях 81 та 82 Договору ЄС.оскільки багаторазове повідомлення про одну і ту ж операцію призводить до зростання правової невизначеності, зусиль та витрат суб’єктів господарювання і може призвести до суперечливих оцінок. Тому необхідно вдосконалити систему передачі державами-членами на розгляд Комісії справ щодо концентрації. Така концентрація має місце в масштабах Спільноти, якщо, принаймні, три відповідні держави-члени звернуться до Комісії з клопотанням про її перегляд.

_____________________________________________________________________________________________

(14) Відповідним суб’єктам господарювання повинна бути надана можливість звернення про передачу за юрисдикцією до або з Комісії до повідомлення про концентрацію, щоб надалі підвищити ефективність системи контролю за концентрацією всередині Спільноти.

______________________________________________________________________________________________

(15) Оскільки необхідно доцільно визначити концепцію концентрації у такий спосіб, щоб охопити операції, які призводять до тривалих змін у контролі над відповідними суб’єктами господарювання і, відповідно, у структурі ринку. Оскільки, що стосується спільних підприємств Тому, доцільно також включити у сферу застосування та порядок дії Регламенту (ЄЕС) № 4064/89 цього Регламенту всі повнофункціональні спільні підприємства, що на тривалій основі виконують всі функції автономної господарської одиниці.

______________________________________________________________________________________________

(16) Доцільно розглядати як одну і ту ж концентрацію дві чи кілька операцій, взаємозалежних одна від одної або настільки тісно пов’язані, що з економічної точки зору їх можна обґрунтовано розглядати як одну

нове

1310/97, частина 1 преамбули (адаптовано) нове

нове

1310/97, частина 5 преамбули (адаптовано)

нове

нове


операцію. Зокрема, це стосується операцій, пов’язаних з набуттям спільного контролю над однією частиною та одноособового контролю над іншою частиною суб’єкта господарювання; операції, в яких два або більше суб’єкти господарювання обмінюються активами, незалежно від того, чи наділені вони статусом юридичної особи; або операції, в яких контроль набувають чи то через відкриту пропозицію, чи то від різних продавців внаслідок серії операцій з цінними паперами, включаючи ті, що підлягають конвертації в інші цінні папери, виставлені на продаж на такому ринку як біржа. ______________________________________________________________________________________________

(17) (25) Оскільки Цей Регламент повинен застосовуватися у разі, коли відповідні суб’єкти господарювання приймають обмеження, безпосередньо пов’язані та необхідні для проведення концентрації. Комісія не повинна бути зобов’язана оцінювати такі обмеження в конкретних випадках при застосуванні цього Регламенту. Питання про те, наскільки обмеження безпосередньо пов’язані та необхідні для проведення концентрації повинні вирішувати компетентні судові органи або інші відповідальні органи після оголошення концентрації такою, що сумісна зі спільним ринком.

(18) (12) Оскільки Заходи, що необхідно ввести для контролю за концентрацією, повинні, без шкоди положенням частини 2 статті 86 Договору (ЄС), повинні відповідати принципу недискримінації між публічним та приватним секторами, оскільки, У публічному секторі при обчисленні обороту відповідних суб’єктів господарювання, що виступають учасниками концентрації потрібно враховувати суб’єкти господарювання, що складають господарську одиницю з правом самостійного прийняття рішень, незалежно від способу утримання їх капіталу та правил адміністративного нагляду, що до них застосовуються.

(19) (13) Оскільки Необхідно визначати, чи концентрації в масштабах Спільноти сумісні зі спільним ринком з точки зору потреби збереження та розвитку ефективної конкуренції на спільному ринку. оскільки Здійснюючи це, оцінка Комісії повинна ґрунтуватися на загальному понятті досягнення фундаментальних цілей, зазначених у статті 2 Договору про заснування Європейської Спільнотита статті 2 Договору про Європейський Союз.

(20) (14) Оскільки З метою забезпечення системи добросовісної конкуренції на спільному ринку, що діє відповідно до принципу відкритої ринкової економіки з вільною конкуренцією, Цей Регламент повинен дозволяти здійснення ефективного контролю над всіма концентраціями з точки зору їх впливу на структуру конкуренції у Спільноті.цей Регламент Тому, він повинен встановлювати принцип, за яким концентрація в масштабах Спільноти, що створює або зміцнює панівне становище в результаті чого завдається значна шкода ефективній конкуренції на спільному ринку або на переважній його частині, повинна бути оголошена несумісною зі спільним ринком. Незалежно від структури відповідного ринку, на який вплинула концентрація, і незалежно від способу демонстрації чи здійснення економічного впливу, панівне становище необхідно визначати так, щоб відобразити значний рівень економічного впливу, здійснюваного одним чи кількома суб’єктами господарювання.

______________________________________________________________________________________________

(21) Зважаючи на наслідки, до яких може призвести концентрація на в олігополістичних ринкових структурах, необхідно підтримувати ефективну конкуренцію на таких ринках. Багато олігополістичних ринків демонструють високий рівень чесної конкуренції. Однак, за певних обставин, виключення важливого конкурентного тиску, який сторони чинили одна на одну, а також зниження конкурентного тиску на решту конкурентів може, особливо, на цих ринках, зашкодити конкуренції. Якщо ці наслідки не будуть зупинені внаслідок реакції конкурентів, клієнтів чи споживачів. З цією метою поняття панівного становища, у значенні цього Регламенту, повинне охоплювати ситуації, у яких, з огляду на олігополістичну структуру відповідного ринку та як результат – взаємозалежність різних суб’єктів господарювання, що діють на цьому ринку, один


нове


або декілька суб’єктів господарювання матимуть економічну силу суттєвого і відчутного впливу на параметри конкуренції, зокрема, на ціни, виробництво, якість виробів, розподіл чи нововведення, навіть без узгодження з членами олігополії. Здійснюючи таку оцінку, необхідно враховувати особливі риси ринків, що досліджуються, як, наприклад, рівень обмеження продуктивності, ступінь індивідуалізації продукції чи функціонування процедури торгів. Необхідно також зважати, зокрема, на можливі реакції фактичних та потенційних конкурентів і клієнтів, а також на підвищення продуктивності в результаті злиття. ______________________________________________________________________________________________

(22) 1 оскільки Крім того тесту на визначення панівного становища, передбаченого частиною 2 цього Регламенту, необхідно визначити, що Комісія повинна застосовувати критерії частин (1) та (3) статті 81Договору (ЄС) повинні застосовуватися до таких спільних підприємств, що постійно здійснюють всі функції автономних господарських одиниць, таким чином, що їх створення призводить до суттєвих обмежень конкуренції між суб’єктами господарювання, що залишилися самостійними.

______________________________________________________________________________________________

(23) З метою уточнення та роз’яснення оцінки Комісією концепції концентрації відповідно до цього Регламенту, необхідно опублікувати керівні роз’яснення, що забезпечать надійне економічне підґрунтя для оцінки сумісності концентрації зі спільним ринком.

______________________________________________________________________________________________

(24) З метою визначення впливу концентрації на конкуренцію на спільному ринку, необхідно враховувати будь-яку можливу підтверджену рентабельність відповідних суб’єктів господарювання. Можливо, що економічні переваги в результаті концентрації нейтралізують вплив концентрації на конкуренцію, зокрема, – можливі збитки, завдані споживачам, щоб внаслідок концентрації не було встановлено чи зміцнено панівне становище, внаслідок якого повстануть суттєві перешкоди на спільному ринку або на його переважній частині. Комісія повинна опублікувати керівні роз’яснення щодо умов, за яких вона може враховувати економічне зростання при оцінці концентрації.

______________________________________________________________________________________________

(25) (24) У разі зміни концентрації, про яку було повідомлено, зокрема, коли відповідні суб’єкти господарювання зобов’язуються забезпечити сумісність концентрації зі спільним ринком, Комісія може оголошувати змінену концентрацію сумісною зі спільним ринком.Такі зобов’язання повинні відповідати проблемі конкуренції і повністю її вирішувати. Також доцільно приймати зобов’язання до ініціювання процедури, коли проблему конкуренції вже можна визначити і легко вирішити. Необхідно

Виправлення, ОВ L 257, 21.9.1990, С. 13(адаптовано)

1 1310/97, частина 5 преамбули

нове


нове

нове


чітко визначити, що Комісія може пов’язати своє рішення з виконанням певних умов та зобов’язань з метою забезпечення вчасного та ефективного виконання відповідними суб’єктами господарювання своїх зобов’язань для забезпечення сумісності концентрації зі спільним ринком. Комісія повинна мати у своєму розпорядженні відповідні інструменти для забезпечення виконання цих зобов’язань та реагування на випадки їх невиконання.оскільки Слід забезпечити прозорість та ефективне обговорення з державами-членами, а також з зацікавленими третіми особами в обох фазах впродовж всієї процедури.

______________________________________________________________________________________________

(26) (15) Оскільки Концентрації, які, з огляду на обмежену частку участі на ринку відповідних суб’єктів господарювання, не можуть зашкодити ефективній конкуренції, можуть вважатися такими, що сумісні зі спільним ринком. оскільки, Без шкоди положенням статей 81 та 82 Договору, така ситуація має місце, зокрема, коли частка на ринку відповідних суб’єктів господарювання не перевищує 25 % на спільному ринку або на його переважній частині.

(27) (16) Оскільки Завдання Комісії повинне полягати у прийнятті всіх рішень, необхідних для визначення, чи концентрація в масштабах Спільноти сумісна зі спільним ринком, а також рішень, призначених для відновлення ситуації, що мала місце до проведення концентрації, яку проголосили несумісною зі спільним ринком.

(28) (17) Оскільки Для забезпечення ефективного контролю суб’єкти господарювання зобов’язані надавати попереднє повідомлення про концентрацію в масштабах Спільноти після укладення угоди, оголошення відкритої пропозиції чи набуття контрольного пакету. Надання повідомлення також може бути можливим, коли відповідні суб’єкти господарювання доведуть Комісії, що вони дійсно мають намір укласти угоду, наприклад, на основі принципової домовленості або зобов’язального листа чи, у разі здійснення відкритої пропозиції, – коли вони відкрито оголосили про свій намір зробити таку пропозицію, за умови, що запланована угода чи пропозиція зумовлять концентрацію у масштабах Спільноти. 1

Здійснення концентрації має бути призупинено до винесення остаточного рішення Комісії.оскільки, Однак, у відповідних випадках повинна бути передбачена можливість звільнення від призупинення за клопотанням відповідних суб’єктів господарювання.оскільки, При вирішенні питання щодо надання такого звільнення Комісія повинна враховувати всі важливі чинники, такі як характер та розмір збитків, заподіяних відповідним суб’єктам господарювання внаслідок концентрації або третім особам, а також загроза конкуренції, зумовлена концентрацією. необхідно передбачити положення щодо призупинення концентрації на визначений строк та щодо можливості продовження або скасування призупинення у разі потреби; оскільки В інтересах правової визначеності лежить захист правових угод, наскільки це необхідно. Комісія повинна мати повноваження ухвалювати регламент, що внаслідок дії закону щодо окремих видів концентрації, які, як правило, не призводять до об’єднання ринкових позицій, що зумовлюють виникнення побоювань щодо конкуренції.

(29) (18) Оскільки Необхідно визначити строк, впродовж якого Комісія повинна ініціювати процедуру щодо повідомленої концентрації та строки строк, впродовж якого вона повинна дати винести остаточне рішення щодо сумісності чи несумісності зі спільним ринком повідомленої такої концентрації. Ці строки повинні бути продовжені у разі, коли відповідні суб’єкти господарювання приймають зобов’язання для забезпечення сумісності концентрації зі спільним ринком, щоб надати достатньо часу для проведення аналізів та ринкових досліджень таких зобов’язань, а також для обговорень держав-членів і зацікавлених сторін. Також необхідно передбачити можливість обмеженого продовження строку, впродовж якого Комісія повинна ухвалити остаточне рішення, щоб надати достатньо часу для дослідження справи та перевірки фактів та аргументів, поданих Комісії.


1 1310/97, частина 9 преамбули

нове


(30) (20) Оскільки Комісія повинна діяти у тісній та постійній взаємодії з компетентними органами влади держав-членів, від яких вона отримує зауваження та повідомлення.

______________________________________________________________________________________________

(31) Комісія та компетентні органи влади держав-членів повинні разом формувати мережу державних органів, що здійснюють свої відповідні повноваження у тісній взаємодії для забезпечення розгляду справи належним органом відповідно до принципу субсидіарності та з огляду на забезпечення максимально можливого уникнення багаторазових повідомлень про одну концентрацію. Для цього необхідно визначити ефективні інформаційні та консультаційні заходи. Подальший порядок взаємодії всередині мережі повинен бути викладений та переглянений Комісією у тісній співпраці з державами-членами.

______________________________________________________________________________________________

(32) Спільнота поважає основні права та дотримується принципів, визнаних, зокрема, Хартією основних прав Європейського Союзу (35). Відповідно, Регламент необхідно тлумачити та застосовувати з врахуванням цих прав та принципів. ______________________________________________________________________________________________

(33) (19) Оскільки Відповідні суб’єкти господарювання повинні бути наділені правом бути заслухані Комісією після ініціювання процедури; оскільки члени органів правління та наглядових органів та визнані представники працівників відповідних суб’єктів господарювання та зацікавлених сторін також повинні мати можливість бути заслуханими.

(34) (21) Оскільки З метою належної оцінки концентрації Комісія повинна мати право випробовувати всю необхідну інформацію та проводити необхідні перевірки в межах Спільноти. З цією метою та з метою ефективного захисту конкуренції необхідно розширити повноваження Комісії щодо перевірки. Зокрема, Комісія повинна мати право опитувати будь-яких осіб, які можуть володіти корисною інформацією, та записувати їхні свідчення. У процесі перевірки уповноважені Комісією посадові особи повинні бути наділені правом ставити печатки впродовж часу, необхідного для проведення перевірки, як правило, не більш ніж впродовж 72 годин, та випробовувати будь-яку інформацію щодо предмету та мети перевірки. Без шкоди судовій практиці Суду також корисно визначати сферу поширення контролю, який можуть здійснювати національні судові органи, надаючи дозвіл, відповідно до національного законодавства та в якості превентивного заходу, на одержання допомоги від правозастосовчих органів з метою подолання можливої протидії з боку суб’єктів господарювання проти перевірки, відповідно до рішення Комісії; з прецедентного права випливає, що національний судовий орган може, зокрема, запросити у Комісії подальшу інформацію, необхідну йому для здійснення контролю, і за відсутності якої він може відмовити в наданні дозволу; прецедентне право також підтверджує компетенцію національних судів щодо контролю за застосуванням національних положень, що регулюють застосування примусових заходів. Компетентні органи влади держав-членів повинні активно взаємодіяти при здійсненні повноважень Комісії щодо перевірки.

______________________________________________________________________________________________

35(?) ОВ С 364, 18.12.2000, С.1.

нове


нове

нове


(35) При виконанні рішень Комісії відповідні суб’єкти господарювання та фізичні особи не можуть бути змушені визнати, що вони вчинили порушення, але за будь-яких обставин вони зобов’язані відповідати на питання по суті та надавати документи, навіть якщо ця інформація може бути використана для встановлення існування таких порушень проти них чи проти інших осіб.

______________________________________________________________________________________________

(36) Для досягнення прозорості, всі рішення Комісії, що носять не просто процесуальний характер, підлягають широкому розповсюдженню. Забезпечуючи збереження права на захист відповідних суб’єктів господарювання, зокрема, права на доступ до справи, важливо захищати комерційну таємницю. Конфіденційність інформації, якою обмінюються в мережі, а також з компетентними органами влади третіх країн, повинна охоронятися подібним чином.

______________________________________________________________________________________________

(37) (22) Оскільки Дотримання цього Регламенту повинно забезпечуватися належним чином через штрафи та періодичні штрафні санкції. оскільки Суд повинен бути наділений необмеженими повноваженнями щодо цього питання відповідно до статті 229 Договору ЄС.

(38) (26) Оскільки Комісія повинна мати виключну компетенцію щодо застосування цього Регламенту; її рішення можуть бути переглянені Судом.

(39) (27) Оскільки Держави-члени не можуть повинні застосовувати своє національне законодавство у сфері конкуренції до концентрації в масштабах Спільноти, якщо це спеціально не окремо не зазначено у цьому Регламенті. оскільки Відповідні повноваження національних органів влади повинні обмежуватися справами, коли без втручання Комісії, буде значно ускладнена ефективна конкуренція на території держави-члена та у разі, коли конкурентні інтереси цієї держави-члена не можуть бути достатньо захищені іншим чином цим Регламентом. У таких випадках відповідні держави-члени повинні діяти належним чином; оскільки цей Регламент не може з огляду на різноманіття національного законодавства, встановлювати єдиний кінцевий строк строк для ухвалення засобів правового захисту остаточних рішень відповідно до національного законодавства.

(40) (28) Оскільки Крім того, виключне застосування цього Регламенту до концентрації у масштабах Спільноти не шкодить положенням статті 296 Договору та не перешкоджає державам-членам у вжитті належних заходів для захисту законних інтересів, інших ніж ті, що переслідуються у цьому Регламенті, за умови, що такі інтереси сумісні з загальними принципами та іншими положеннями законодавства Спільноти.

(41) (30) Оскільки Умови, за яких концентрація, в якій беруть участь суб’єкти господарювання Спільноти, місцезнаходження або основна діяльність яких має місце на території Спільноти, відбувається в третіх країнах державах, що не є членами Спільноти, повинні бути дотримані, і необхідно передбачити можливість надання Ради щодо надання Комісії відповідного мандату щодо узгодження з метою застосування недискримінаційного підходу до таких суб’єктів господарювання Спільноти.

(42) (31) Оскільки Цей Регламент жодним чином не применшує визнаних колективних прав працівників у відповідних суб’єктах господарювання. ,особливо, щодо будь-якого зобов’язання стосовно інформування чи консультування їхніх визнаних представників відповідно до законодавства Спільноти та національного законодавства.

______________________________________________________________________________________________


нове


нове


(43) Оскільки Комісія повинна бути наділена повноваженнями щодо ухвалення у разі потреби положень з імплементації.

______________________________________________________________________________________________

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ

Стаття 1

Сфера застосування

______________________________________________________________________________________________

1. Без шкоди статті частині 5 статті 4 та статті 22, цей Регламент застосовуватиметься до всіх концентрацій в масштабах Спільноти як визначено у частинах 2 та 3 цієї статті частинах 2 та 3.______________________________________________________________________________________________

2. Для потреб застосування цього Регламенту, Концентрація відбувається у масштабах Спільноти, коли:

(a) об’єднаний сукупний всесвітній оборот всіх відповідних суб’єктів господарювання перевищує 5 000 мільйонів екю євро; та

(b) сукупний оборот в масштабах Спільноти кожного з, принаймні, двох відповідних суб’єктів господарювання перевищує 250 мільйонів екю євро,

це правило не поширюється на випадки, коли кожен з суб’єктів господарювання в масштабах Спільноти досягає більш ніж двох третіх сукупного обороту в межах однієї і тієї ж держави-члена.

______________________________________________________________________________________________

3. Для потреб застосування цього Регламенту, концентрація, що не відповідає пороговим величинам, викладеним у частині 2, відбувається в масштабах Спільноти, коли:

(a) об’єднаний сукупний всесвітній оборот всіх відповідних суб’єктів господарювання перевищує 2 500 мільйонів екю євро; та

(b) у кожній з, принаймні, трьох держав-членів об’єднаний сукупний оборот всіх відповідних суб’єктів господарювання перевищує 100 мільйонів екю євро;

(c) у кожній з, принаймні, трьох держав-членів, включених відповідно до пункту (b), сукупний оборот кожного з, принаймні двох відповідних суб’єктів господарювання перевищує 25 мільйонів екю євро; та

Виправлення, ОВ L 257, 21.9.1990, С. 13

1310/97, пункт (а) частини 1 статті 1 (адаптовано)


1310/97, пункт (b) частини 1 статті 1 (адаптовано)


(d) сукупний оборот в межах Спільноти кожного з, принаймні, двох суб’єктів господарювання перевищує 100 мільйонів екю євро;

це правило не поширюється на випадки, коли кожен з суб’єктів господарювання в масштабах Спільноти досягає більш ніж двох третіх сукупного обороту в межах однієї і тієї ж держави-члена. ______________________________________________________________________________________________

4. До 1 липня 2007 року Комісія звітуватиме перед Радою про дію порогових величин та критеріїв, встановлених у частинах 2 та 3. Держави-члени регулярно надають Комісії статистичні дані, необхідні для підготування цього звіту, та можливі пропозиції відповідно до часини 5.

5. Після отримання звіту, зазнаного у частині 4, та пропозиції від Комісії Рада, кваліфікованою більшістю голосів може переглянути порогові величини та критерії, зазначені у частині 3. ______________________________________________________________________________________________

Стаття 2

Оцінка концентрацій

1. Концентрації, що підпадають під сферу застосування цього Регламенту, оцінюють відповідно до наступних положень, з метою встановлення, чи вони сумісні зі спільним ринком.

При такому оцінюванні Комісія враховує:

(a) потребу у підтриманні та розвитку ефективної конкуренції у рамках спільного ринку, зважаючи, мі іншим, на структуру всіх відповідних ринків та на фактичну та можливу конкуренцію з боку суб’єктів господарювання, розташованих в межах чи поза межами Спільноти;

(b) становище на ринку відповідних суб’єктів господарювання та їх економічний та фінансовий вплив, альтернативи, доступні постачальникам та користувачам, їх доступ до ринків поставки та збуту, будь-які правові чи фактичні перешкоди на шляху проникнення на ринок, розвитку пропозиції та попиту на відповідні товари ат послуги, інтереси посередника та кінцевих споживачів, а також розвиток технічного та економічного прогресу, за умови, що він надає переваги споживачам і не перешкоджає конкуренції.

______________________________________________________________________________________________

2. Для потреб цього Регламенту, вважають, що один чи декілька суб’єктів господарювання посідають панівне становище, якщо, з чи без узгодження, вони утримують економічну силу щодо відчутного та значного впливу на параметри конкуренції, зокрема, на ціну, виробництво, кількість або випуск, розподіл або нововведення чи значний вплив для запобігання конкуренції.

______________________________________________________________________________________________

1310/97, пункт (с) частини 1 статті 1 нове


нове



3 2.. Концентрація, що не зумовлює або не посилює панівного становища на ринку, в результаті якого завдається значна шкода конкуренції на спільному ринку або на його значній частині, проголошується сумісною зі спільним ринком.

4. 3. Концентрація, що зумовлює або посилює панівного становища на ринку, в результаті якого завдається значна шкода конкуренції на спільному ринку або на його значній частині, проголошується несумісною зі спільним ринком.

______________________________________________________________________________________________

5. 4. Тією мірою, якою створення спільного підприємства, що становить концентрацію відповідно до статті3, має своїм предметом або наслідком узгодження конкурентної поведінки суб’єктів господарювання, що залишаються самостійними, таке узгодження оцінюють відповідно до критеріїв статті 85 частин 1 та 3 статті 81 Договору (ЄС) для визначення сумісності операції зі спільним ринком.

При такому оцінюванні Комісія враховує, зокрема:

чи дві або більше материнські компанії здійснюють діяльність переважно на тому ж ринку, що й спільне підприємство, або на ринку, що знаходиться по висхідній чи низхідній відносно ринку спільного підприємства, або на сусідньому ринку, тісно пов’язаному з цим ринком,

чи узгодження, що виступає безпосереднім наслідком створення спільного підприємства, надає відповідному суб’єкту господарювання можливість ліквідації конкуренції щодо значної частки відповідної продукції чи послуг.

______________________________________________________________________________________________

Стаття 3

Визначення концентрації

1. Вважають, що концентрація має місце, коли тривала зміна контролю зумовлена

(a) злиттям двох чи більше раніше самостійних суб’єктів господарювання або злиттям частин суб’єктів господарювання, або

(b) набуття однією чи кількома особами, що вже контролюють, принаймні, один суб’єкт одним суб’єктом господарювання або один чи декілька субєктів одним чи декількома суб’єктами господарювання, набуття шляхом придбання цінних паперів або активів, за контрактом або будь-яким іншим способом прямого чи опосередкованого повного або часткового контролю над одним або декількома суб’єктами господарювання.

2. Створення спільного підприємства, що постійно виконує всі функції автономної господарської одиниці, становить концентрацію у значенні пункту (b) частини 1.

3. Для потреб цього Регламенту, контроль Контроль становлять права, контракти або інші засоби, що окремо або разом, зважаючи на фактичні або правові обставини, надають можливість здійснення вирішального впливу на суб’єкт господарювання, зокрема, через:

(a) право власності або право використання всіх або частини активів суб’єкта господарювання;

1310/97, частина 2 статті 1 (адаптовано)



(b) права чи контракти, що надають можливість здійснення вирішального впливу на склад, голосування та рішенні органів управління суб’єкта господарювання.

3. 4. Контроль набувають особи або суб’єкти господарювання, які:

(a) наділені правами або мають право здійснювати права згідно з відповідними контрактами; чи

(b) не будучи наділеними правами або не маючи прав відповідно до таких контрактів, уповноважені здійснювати права, що випливають з цього.

______________________________________________________________________________________________

4. Дві або більше взаємозалежні операції або настільки пов’язані між собою, що з економічної точки зору їх можна обґрунтовано розглядати як одну операцію, розглядають як одну операцію, що має місце в день здійснення останньої операції, за умови, що операції в цілому відповідають вимогам частини 1.

______________________________________________________________________________________________

5. Створення спільного підприємства, що постійно виконує всі функції автономної господарської одиниці, становить концентрацію у значенні пункту (b) частини 1.

6.5. Вважають, що концентрація не має місця, коли:

(a) кредитні установи або інші фінансові установи чи страхові товариства, звичайна діяльність яких включає операції з цінними паперами за свій рахунок або за рахунок інших, тривалий час утримують ціні папери, придбані у суб’єкта господарювання з метою їх перепродажу, за умови, що вони не здійснюють права голосу щодо цих цінних паперів з метою визначення конкурентної поведінки цього суб’єкта господарювання, чи його активів або повне чи часткове відчуження такого суб’єкта господарювання чи його активів або відчуження цих цінних паперів, за умови, що кожне таке відчуження відбувається впродовж року після набуття; за клопотанням Комісія може продовжити цей строк, коли такі установи чи товариства можуть довести, що відчуження було неможливим впродовж встановленого періоду;

(b) контроль набуває посадова особа відповідно до законодавства держави-члена у сфері ліквідації, припинення діяльності, неплатоспроможності, припинення виплат, компромісних угод чи аналогічних процедур;

(c) операції, зазначені у пункті (b) частини 1здійснюють фінансові холдингові товариства, вказані у частині 3 статті 5 Четвертої Директиви Ради 78/660/ЄЕС (36) від 25 липня 1978 року про щорічні звіти окремих товариств з останніми змінами, внесеними Директивою 84/569/ЄЕС (37), однак, за умови, що право голосу, пов’язане з часткою, здійснюють, зокрема, у зв’язку з обранням членів органів управління та наглядових органів суб’єктів господарювання, в яких вони мають частки, лише для збереження повної вартості цих інвестицій, а для визначення прямої чи непрямої конкурентної поведінки цих суб’єктів господарювання.

Стаття 4

Попереднє повідомлення про концентрацію та передача за юрисдикцією до здійснення повідомлення за клопотанням заявників

1. Про концентрації у масштабах Спільноти, визначені у цьому Регламенті, повідомляють Комісії до їх проведення та після укладення угоди, оголошення відкритої пропозиції або придбання контрольної частки.36(?) ОВ L 222, 14.8.1978, С.11 з останніми змінами, внесеними Директивою 2001/65/Єс Європейського Парламенту та Ради від 27 вересня 2001 року, ОВ L 283, 27.10.2001, С.28. 37(?) ОВ L 4.12.1984, С. 28.

нове



Повідомлення також може бути надано, коли відповідні суб’єкти господарювання продемонструють Комісії добросовісний намір укласти угоди, чи, у разі відкритої пропозиції, коли вони оголосили про свій намір зробити таку пропозицію, за умови, що запланована угода чи пропозиції зумовить концентрацію в масштабах Спільноти.

Для потреб цього Регламенту поняття «повідомлена концентрація» також охоплює заплановані концентрації, про які повідомлено відповідно до другого пункту. Для потреб частини 4 статті 5 цієї статті поняття «концентрація» включає заплановані концентрації у значенні другого пункту.

2. Про концентрації, що відбуваються шляхом злиття у значенні пункту (а) частини 1 статті 3 або шляхом набуття спільного контролю у значенні пункту (b) частини 1 статті 3 спільно повідомляють сторони злиття або ті, хто набуває спільний контроль, залежно від ситуації У всіх інших випадках повідомлення здійснює особа суб’єкт господарювання, що набуває повний або частковий контроль над одним або частинами одного чи кількох суб’єктів господарювання.

3. Коли Комісія виявить, що повідомлена концентрація підпадає під сферу засновування цього Регламенту, вона оприлюднить факт повідомлення, вказуючи при цьому найменування сторін відповідних суб’єктів господарювання, країну їх походження,характер концентрації сектори економіки, з якими вона пов’язана. Комісія враховує законний інтерес суб’єктів господарювання у захисті їх комерційної таємниці.

______________________________________________________________________________________________

4. До здійснення повідомлення про концентрацію у значенні частини 1, суб’єкти господарювання або особи, зазначені у частині 2, можуть повідомити Комісії, за допомогою обґрунтованого подання, про те, що концентрація впливає на конкуренцію на ринку в межах держави-члена, що наділений всіма характерними ознаками окремого ринку і тому повинен бути перевірений повністю або частково цією державою-членом.

Комісія відразу передає це подання всім державам-членам. Відповідна держава-член впродовж 10 робочих днів після отримання подання повідомляє, чи згідна вона з такою передачею розгляду концентрації за юрисдикцією. Якщо відповідна держава-член впродовж зазначеного строку не прийме такого рішення, вважають, що вона згідна.

Якщо відповідна держава-член не заперечує, Комісія, коли вона вважає, що існує такий окремий ринок, і на нього вплине концентрація, може вирішити передати цілу справу або її частину компетентним органам влади цієї держави-члена з метою застосування національного законодавства у сфері конкуренції цієї держави-члена.

Рішення щодо передачі чи непередачі справи приймають впродовж 20 робочих днів після отримання Комісією обґрунтованого подання. Комісія повідомляє про своє рішення іншим державам-членам та відповідним суб’єктам господарювання. Якщо Комісія не прийме рішення впродовж зазначеного строку, вважатиметься, що вона прийняла рішення про передачу справи відповідно подання, здійсненого відповідними особами чи суб’єктами господарювання.

Якщо Комісія вирішить передати цілу справу або її частину компетентним органам влади відповідної держави-члена, у такому разі не надають жодного повідомлення відповідно до частини 1.

Частини з 6 по 10 статті 9 застосовуються mutatis mutandis

нове


5. Що стосується концентрації, що не набуватиме масштабів Спільноти у значенні статті 1, відповідні особи або суб’єкти господарювання до повідомлення про неї компетентним органам влади однієї чи більше держав-членів можуть, за допомогою обґрунтованого подання, повідомити Комісії про те, що концентрація має значний транскордонний вплив і тому плинна досліджуватися Комісією.

Комісія відразу передає таке подання всім державам-членам.

Відповідна (-і) держава(-и)-член (-и) впродовж 10 робочих днів після отримання подання вирішує (-ють) чи звертатися до Комісії з проханням перевірити концентрацію. Якщо держава-член не прийме такого рішення впродовж зазначеного 10-денного строку, вважатимуть, що вона прийняла рішення про звернення до Комісії. Повідомлення про концентрацію не подається відповідній державі-члену або відповідним державам-членам до винесення рішення щодо того, чи звертатися з таким зверненням.

Після звернення всіх держав-членів або, принаймні, трьох таких держав-членів до Комісії з проханням перевірити концентрацію, вважатимуть, що концентрація набула масштабів Спільноти і підлягає повідомленню Комісії відповідно до частин 1 та 2 цієї статті.

У всіх інших випадках Комісія, найпізніше через 10 робочих днів після закінчення строку, зазначеного у третій частині, відповідно до звернення, отриманого згідно з цією частиною, може вирішити перевірити будь-яку концентрацію на предмет її транскордонного впливу. Комісія повідомляє своє рішення відповідним особам та суб’єктам господарювання. Якщо впродовж цього строку Комісія не прийме рішення, вважатимуть, що вона ухвалила рішення про перевірку концентрації.

У разі, коли Комісія вирішить перевірити концентрацію, вона може звернутися з проханням про надання повідомлення відповідно до частин 1 та 2. Держави-члени або держави, що звернулися до Комісії, до такої концентрації не застосовують своє національне законодавство у сфері конкуренції.

Частина 5 статті 22 застосовується mutatis mutandis

6. Після отримання звіту, зазначеного у частині 4 статті 1, та за пропозицією Комісії, Рада за допомогою кваліфікованої більшості голосів може переглянути цю статтю.

______________________________________________________________________________________________

Стаття 5

Обчислення обороту

1. Сукупний оборот у значенні частини 2 статті 1 цього Регламенту охоплює суми, отримані відповідними суб’єктами господарювання за попередній фінансовий рік від продажу продукції та надання послуг, що підпадають під звичайну діяльність суб’єктів господарювання, після вирахування зниження виручки, податку на додану вартість та інших податків, безпосередньо пов’язаних з оборотом. Сукупний оборот відповідного суб’єкта господарювання не включає виручки від продажу продукції чи надання послуг між будь-якими з підприємств, зазначених у частині 4.

Оборот, отриманий на території Спільноти чи держави-члена включає товари продані та послуги надані суб’єктам господарювання або споживачам, на території Спільноти або держави-члена, залежно від ситуації.



2. Відступаючи від положень частини 1, у разі, коли концентрація полягає у придбанні частин, незалежно від того, чи мають вони статус юридичних осіб, що стосується продавця чи продавців, враховують лише оборот, пов’язаний з частинами, що є предметом операції концентрації.

Однак, дві або кілька операцій у значенні частини першої, що здійснюються впродовж дворічного періоду між одними і тими ж особами чи суб’єктами господарювання, якщо лише вони не стосуються непов’язаних галузей економіки, розглядають в якості однієї концентрації, що має місце на день здійснення останньої операції.

______________________________________________________________________________________________

3. На місці обороту виступає:

(a) для кредитних та інших фінансових установ, що стосується частин 2 та 3 статті 1; сума наступних пунктів обороту, як визначено у Директиві Ради 86/635/ЄЕС (38) від 8 грудня 1986 року про щорічні звіти та зведені звіти банків та інших фінансових установ, після вирахування податку на додану вартість та інших податків, безпосередньо пов’язаних з цими пунктами:

(i) відсоткові доходи та подібні доходи;

(ii) дохід від цінних паперів:

дохід від акцій та інших цінних паперів без твердого проценту,

дохід від часток участі в капіталі,

дохід від акцій в аффілійованих суб’єктах господарювання;

(iii) комісійні;

(iv) чистий прибуток від фінансових операцій;

(v) іінший виробничий прибуток.

Оборот кредитних та фінансових установ на території Спільноти чи держави-члена охоплює вищезазначені пункти обороту, отриманого філією чи підрозділом цієї установи, створеної на території Спільноти або відповідної держави-члена, залежно від ситуації;

(b) для страхових товариств – загальна сума страхових премій; ці сума охоплює всі надходження за страховими контрактами, укладеними страховими товариствами або від їх імені, включаючи можливі перестрахувальні премії, та після вирахування податків та парафіскальних внесків та зборів, що сплачуються з сум індивідуальних премій або загального обсягу премій; що стосується пункту (b) частини 2 та пунктів (b), (c) і (d) статті 1 та останніх абзаців частин 2 та 3 статті 1, враховують загальні суми страхових премій, отриманих від резидентів Спільноти та резидентів однієї держави-члена відповідно.

______________________________________________________________________________________________

4. Без шкоди частині 2, сукупний оборот відповідного суб’єкта господарювання у значенні частин 2 та 3 статті 1 цього Регламенту обчислюється шляхом додавання оборотів:______________________________________________________________________________________________

38(?) ОВ L 372, 31.12.1986, С.1.

1310/97, перший абзац частини 4 статті 1 (адаптовано)

1310/97, перший абзац частини 4 статті 1 (адаптовано)



(a) відповідного суб’єкта господарювання;

(b) суб’єктів господарювання, в яких відповідний суб’єкт господарювання прямо чи опосередковано:

(i) володіє більш ніж половиною капіталу чи майна, або

(ii) наділений більш ніж половиною прав голосу, або

(iii) може призначати більш ніж половину членів спостережної ради, правління або органів, що здійснюють правове представництво суб’єкта господарювання, або

(iv) має право вести справи суб’єкта господарювання;

(c) ті суб’єкти господарювання, що наділені у відповідному суб’єкті господарювання правами, зазначеними у пнкті (b);

(d) ті суб’єкти господарювання, в яких суб’єкт господарювання, визначений у пункті (с), володіє правами чи повноваженнями, зазначеними у пункті (b);

(e) ті суб’єкти господарювання, в яких два або більше суб’єкти господарювання, визначені у пунктах від (а) до (d), спільно здійснюють права чи повноваження, зазначені у пункті (b)

______________________________________________________________________________________________

5. У разі, коли відповідні суб’єкти господарювання в результаті концентрації спільно наділені правами чи повноваженнями, зазначеними у пункті (b) частини 4, при обчисленні сукупного обороту відповідних суб’єктів господарювання для потреб частин 2 та 3 статті 1 цього Регламенту :______________________________________________________________________________________________

(a) не враховується оборот, отриманий від продажу продукції чи надання послуг між спільним підприємством та кожним з відповідних суб’єктів господарювання або будь-яким іншим суб’єктом господарювання, пов’язаним з будь-яким з ним, як визначено у пунктах від (b) до (е);

(b) враховують оборот, отриманий від продажу продукції та надання послуг між спільним підприємством та будь-яким третім суб’єктом господарювання. Цей оборот порівну розподіляється між відповідними суб’єктами господарювання.

Стаття 6

Перевірка повідомлення та ініціювання процедури

1 Комісія перевіряє повідомлення відразу після його отримання.

(a) У разі, коли вона дійде висновку, що повідомлена концентрація не підпадає під сферу застосування цього Регламенту, вона констатує цей факт у рішенні.

(b) У разі, коли вона виявить, що повідомлені концентрація хоча і підпадає під сферу застосування цього Регламенту, однак не викликає серйозних сумнівів щодо її сумісності зі спільним ринком, Комісія не заперечуватиме проти неї та оголошуватиме її сумісною зі спільним ринком.

1310/97, частина 4 статті 1(адаптовано)



______________________________________________________________________________________________

Вважається, що рішення, яке проголошує концентрацію сумісною, розглядатимуть як таке, що також охоплює обмеження, безпосередньо пов’язані та необхідні для здійснення концентрації.______________________________________________________________________________________________

(c) 1 Без шкоди частині 2 , у разі, коли Комісія виявить, що повідомлена концентрація підпадає під сферу застосування цього Регламенту та викликає серйозні сумніви щодо її сумісності зі спільним ринком, вона приймає рішення про початок процедури. Без шкоди частині 9 така процедура завершується з прийняттям рішення відповідно до частин з 1 по 4 статті 8, якщо лише відповідні суб’єкти господарювання не припинили концентрацію.

______________________________________________________________________________________________

1 2 У разі, коли Комісія виявить, що після повідомлення відповідним суб’єктом господарювання повідомлена концентрація більше не викликає серйозних сумнівів у значення пункту (с) частини 1, вона може вирішити оголошує концентрацію сумісною зі спільним ринком відповідно до пункту (b) частини 1.

Комісія відповідно до пункту (b) частини 1 може передбачити у своєму рішенні виконання умов та зобов’язань, призначених для забезпечення дотримання відповідними суб’єктами господарювання зобов’язань, прийнятих ними по відношенню до Комісії щодо забезпечення сумісності концентрації зі спільним ринком.

1 3. Комісія може відкликати рішення, прийняте відповідно до пунктів (а) та (b) частини 1, якщо:

(a) рішення ґрунтується на неправдивих даних, за які несе відповідальність один з суб’єктів господарювання, або коли вони Були отримані шляхом обману;

або

(b) відповідні суб’єкти господарювання порушують зобов’язання, пов’язані з цим рішенням.

1 4. У випадках, зазначених у частині 3, Комісія може прийняти рішення відповідно до частини 1, не прив’язуючись до кінцевих строків строків, зазначених у частині 1 статті 10.

______________________________________________________________________________________________

1310/97, перший абзац пункт (а) частини 5 (адаптовано) нове

1310/97, другий абзац пункт (а) частини 5 статті 1 (адаптовано)1 Виправлення, ОВ L 40, 13.2.1998, С. 17 нове

1310/97, другий абзац пункт (а) частини 5 статті 1 (адаптовано)1Виправлення, ОВ L 40, 13.2.1998, С. 17

Виправлення, ОВ L 257, 21.9.1990, С. 131 1310/97, пункт (с) частини 5 статті 1 (адаптовано)2 Виправлення, ОВ L 40, 13.2.1998, С. 17


1 2 5.Комісія відразу повідомляє своє рішення відповідним суб’єктам господарювання та компетентним органам влади держав-членів.

Стаття 7

Призупинення концентрації

______________________________________________________________________________________________

1. Концентрація в масштабах Спільноти, як визначено у статті 1, або яка підлягає перевірці з боку Комісії відповімо до частини 5 статті 4, не виконується здійснюється до повідомлення про неї або до проголошення її сумісною зі спільним ринком відповідно до рішення згідно зі статтею з пунктом (b) частини 1 статті 6, частиною 1 статті 8 чи статтею частиною 2 статті 8 або на основі презумпції, передбаченої частиною 6 статті 10.

______________________________________________________________________________________________

2. 3. 1 Частина 1 не перешкоджає здійсненню відкритої пропозиції або серії операцій з цінними паперами, включаючи ті, що конвертуються в інші цінні папери, виставлені на продаж на ринку, такому як біржа, за якими контроль у значенні статті 3 набувають від різних продавців, про яку Комісії було повідомлено відповідно до частини 1 статті 4, за умови, що:

(а) Комісії відразу повідомлено про концентрацію відповідно до частини 4; та

(b) покупець не реалізує права голосу, що випливає з відповідних цінних паперів, або реалізує його лише для збереження повної вартості інвестицій на основі виключення, наданого Комісією відповідно до частини 4 3.

______________________________________________________________________________________________

3. 4. Комісія, за клопотанням, може звільнити від виконання зобов’язань, встановлених частиною 1 або 3 2. Клопотання про звільнення від зобов’язання повинне бути обґрунтованим. Приймаючи рішення щодо клопотання Комісія враховує, зокрема, вплив призупинення на одного чи більше суб’єктів господарювання, що беруть участь у концентрації, або на третіх осіб, а також загрозу конкуренції, викликану концентрацією. Це Таке звільнення може бути пов’язаним з умовами або зобов’язаннями для забезпечення умов ефективної конкуренції. Звільнення може бути застосоване та надане у будь-який час, навіть до повідомлення чи після операції.

______________________________________________________________________________________________

1310/97, пункт (а) частини 6 статті 1 (адаптовано) нове

Виправлення, ОВ L 257, 21.9.1990, С. 13(адаптовано)1 1310/97, пункт (с) частини 6 статті 1 нове

1310/97, пункт (d) частини 6 статті 1 (адаптовано)

нове


4. Комісія може у регламенті визначити категорії концентрації, щодо яких звільнення у значенні частини 3 від зобов’язань, накладених частинами 1 та 2, вважають наданим, за умови повідомлення про концентрацію та виконання будь-яких інших вимог, визначених у такому регламенті. Такі категорії можуть охоплювати лише концентрації, що як правило, не призводять до поєднання позицій на ринку, що викликає побоювання щодо концентрації.

______________________________________________________________________________________________

5. Юридична сила будь-якої операції, здійсненої всупереч частині 1, залежатиме від рішення відповідно до пункту (b) частини 1 статті 6 або частин 1, 2 чи 3 статті 8 або від презумпції відповідно до часини 6 статті 10.

Однак, ця стаття не стосується юридичної сили операцій з цінними паперами, включаючи ті, що конвертуються в інші цінні папери, виставлені на продаж на ринку, такому як біржа, якщо лише покупцю та продавцю не було відомо не могло бути відомо, що операція здійснювалася всупереч частині 1.

______________________________________________________________________________________________

Стаття 8

Повноваження Комісії щодо прийняття рішень

1. У разі, коли Комісія виявить, що повідомлена концентрація відповідає критеріям, встановленим у частині 3 статті 2, та у випадках, зазначених у частині 5 статті 2, – критеріям, встановленим у частині 3 статті 81 Договору ЄС, вона приймає рішення, що проголошує концентрацію сумісною зі спільним ринком. Без шкоди статті 9, всі процедури, ініційовані відповідно до пункту (с) частини 1 статті 6 закриваються на основі рішення, передбаченого частинами з 2 по 5.

Рішення, що проголошує концентрацію сумісною, розглядатимуть як таке, що також охоплює обмеження, безпосередньо пов’язані та необхідні для здійснення концентрації.

______________________________________________________________________________________________

2. У разі, коли Комісія виявить, що після проведення у разі потреби належних змін відповідними суб’єктами господарювання, повідомлена концентрація відповідає критеріям, встановленим у частині 3 2 статті 2, та у випадках, зазначених у частині 4 5 статті 2, – критеріям, викладеним у частині 3 статті 81 85 Договору, вона приймає рішення, що проголошує концентрацію сумісною зі спільним ринком.

Вона Комісія може передбачити у своєму рішенні виконання умов та зобов’язань, призначених для забезпечення дотримання відповідними суб’єктами господарювання зобов’язань, прийнятих ними по відношенню до Комісії щодо забезпечення сумісності концентрації зі спільним ринком.

Рішення, що проголошує концентрацію сумісною, розглядатимуть як таке, що також охоплює обмеження, безпосередньо пов’язані та необхідні для здійснення концентрації.

______________________________________________________________________________________________

1310/97, пункт (е) частини 6 статті 1 (адаптовано) нове


1310/97, пункт (а) частини 7 статті 1 (адаптовано) нове


3. У разі, коли Комісія виявить, що концентрація відповідає критеріям, визначеним у частині 4 3 статті 2, або у випадках, зазначених у частині 4 5 статті 2, – не відповідає критеріям, встановленим у частині 3 статті 81 85 Договору ЄС, вона приймає рішення, що проголошує концентрацію несумісною зі спільним ринком. ______________________________________________________________________________________________

4. У разі, коли концентрацію вже здійснено та проголошено несумісною зі спільним ринком, Комісія може у рішенні, відповідно до частини 3, або в окремому рішенні вимагати від відповідних суб’єктів господарювання припинення концентрації, зокрема, шляхом ліквідації злиття або відчуження всіх придбаних часток, з метою відновлення становища, що мало місце до проведення концентрації. У разі, коли неможливо відновити становище, що мало місце до проведення концентрації, шляхом ліквідації концентрації, Комісія може вжити будь-які інші відповідні заходи для якомога повнішого відновлення первинного становища.

______________________________________________________________________________________________

Комісія може вимагати вжиття будь-яких відповідних заходів для забезпечення ліквідації концентрації відповідним суб’єктом господарювання або вжиття інших відновлювальних заходів, передбачених у її рішенні.

Комісія може ухвалити тимчасові заходи для забезпечення дотримання умов ефективної конкуренції.

______________________________________________________________________________________________

5. У разі, коли концентрація була здійснена всупереч статті 7 або з недотриманням умови, передбаченої і рішенні відповідно до пункту (b) частини 1 статті 6 та частини 2 статті 8, Комісія може вжити будь-які відповідні заходи для відновлення чи збереження умов ефективної конкуренції, включаючи тимчасові заходи. Рішення, що вимагає від відповідних суб’єктів господарювання ліквідації концентрації або передбачає будь-які інші заходи, за винятком тимчасових заходів, може бути прийняте лише тоді, коли виконані критерії, встановлені у частині 3 статті 81 Договору, а у випадках, зазначених у частині 5 статті 2, – коли невиконані критерії частини 3 статті 81 Договору.

______________________________________________________________________________________________

5. 6. Комісія може відкликати рішення, прийняте нею відповідно до частини частин 1 або 2, якщо:


Виправлення, ОВ L 257, 21.9.1990, С. 13 нове

нове

нове

Виправлення, ОВ L 257, 21.9.1990, С. 13адаптовано нове


(a) проголошення сумісності ґрунтується на неправдивих даних, за які несе відповідальність один з суб’єктів господарювання, або коли вони були отримані шляхом обману; або

(b) відповідні суб’єкти господарювання порушують зобов’язання, пов’язані з цим рішенням.

6. 7. У випадках, зазначених у частині 5. 6. Комісія може прийняти рішення відповідно до частин з 1 по 4. 3, не будучи прив’язаною Вона не прив’язана до кінцевих строків строківзазначених у частині 3 статті 10.

______________________________________________________________________________________________

8. Комісія відразу повідомляє своє рішення відповідним суб’єктам господарювання та компетентним органам влади держав-членів.

______________________________________________________________________________________________

Стаття 9

Передача за юрисдикцією компетентним органам влади держав-членів

1. Комісія за допомогою рішення, відразу повідомленого відповідним суб’єктам господарювання та компетентним органам влади інших держав-членів, може передати розгляд повідомленої концентрації компетентним органам влади відповідної держави-члена за таких обставин.

______________________________________________________________________________________________

2. Впродовж 10 робочих днів після отримання копії повідомленні держава-член з власної ініціативи або після звернення Комісії може повідомити Комісію, яка повідомить відповідні суб’єкти господарювання, що:

______________________________________________________________________________________________

(a) на території цієї держави-члена концентрація суттєво впливає на конкуренцію на ринку, що відповідає всім характерним ознакам окремого ринку; або

(b) на території цієї держави-члена концентрація впливає на конкуренцію на ринку, що відповідає всім характерним ознакам окремого ринку і який не становить суттєвої частини спільного ринку.

______________________________________________________________________________________________

3. Якщо Комісія вважає, що, враховуючи ринок відповідної продукції чи послуг та базовий географічний ринок у значенні частини 7, існує такий окремий ринок, вона або:

(a) самостійно розглядатиме справу відповідно до цього Регламенту з метою підтримання або відновлення ефективної конкуренції на відповідному ринку; або

нове


1310/97, пункт (а) частини 8 статті 1 нове

1310/97, пункт (а) частини 8 статті 1 нове



______________________________________________________________________________________________

(b) передає цілу або частину справи компетентним органам влади відповідної держави-члена з метою застосування національного конкурентного права законодавства у сфері конкуренції цієї держави-члена.

______________________________________________________________________________________________

Однак, якщо Комісія вважає, що такий окремий ринок або загроза не існує, вона констатує це у рішенні, адресованому відповідній державі-члену, і самостійно розглядає справу відповідно до цього Регламенту.

______________________________________________________________________________________________

У разі, коли відповідно до пункту (b) частини 2 держава-член повідомляє Комісії про те, що концентрація впливає на конкуренцію на окремому ринку в межах її території, що не становить суттєвої частини спільного ринку, Комісія передає розгляд всієї справи або частини справи, пов’язаної з відповідним окремим ринком, якщо, на її думку, такий окремий ринок зазнає впливу.

______________________________________________________________________________________________

4. Рішення щодо того чи передавати справу відповідно до частини 3 приймають:

(a) за загальним правилом, впродовж шести тижнів, що передбачено другим пунктом частини 1 статті 10, коли Комісія, згідно з пунктом (b частини 1 статті 6 не ініціювала процедуру; або

(b) впродовж 65 робочих днів щодо більшості повідомлень про концентрацію, коли Комісія ініціювала процедуру відповідно до пункту (с) частини 1 статті 6, не вдаючись до тимчасових заходів з метою ухвалення необхідних заходів відповідно до другого пункту частини 2, частини 3 або 4 статті 8 для збереження або відновлення ефективної конкуренції на відповідному ринку.

5. Якщо впродовж 65 робочих днів, зазначених у пункті (b) частини 4, Комісія, незважаючи на нагадування з боку відповідної держави-члена, не прийняла рішення про передачу за юрисдикцією відповідно до частини 3, а також не вжила підготовчих заходів, зазначених у пункті (b) частини 4, вважається, що вона прийняла рішення передати справу відповідній державі-члену відповідно до пункту (b) частини 3.

6. Оприлюднення будь-якого звіту або оголошення результатів перевірки концентрації компетентним органом влади відповідної держави-члена здійснюється не пізніше 90 робочих днів після звернення Комісії.


Виправлення, ОВ L 257, 21.9.1990, С. 13(адаптовано) 1Виправлення ОВ L 3, 7.1.1998, С. 16 нове




7. Географічний базовий ринок охоплює територію, на якій відповідні суб’єкти господарювання виступають як оференти або покупці товарів та послуг, на якій умови конкуренції досить однорідні і які відрізняються від сусідніх регіонів, зокрема, через те, що умови конкуренції у цих регіонах значно відрізняються. Така оцінка повинна враховувати, зокрема, природу та характерні ознаки відповідних товарів та послуг,1 існування перешкод щодо вступу або преференцій з боку споживачів, суттєві відмінності в частках на ринку відповідних суб’єктів господарювання або різницю в ціні між конкретною місцевістю та сусідньою місцевістю.

8. Застосовуючи положення цієї статті відповідні держави-члени можуть вживати лише заходи, суворо необхідні для захисту або відновлення ефективної конкуренції на відповідному ринку.

9. Згідно з відповідними положеннями Договору ЄС будь-яка держава-член може звернутися до Суду з оскарженням і, зокрема, може вимагати застосування статті 186 243 Договору ЄС з метою застосування її національного конкурентного права законодавства у сфері конкуренції.

______________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________

Стаття 10

Строки ініціювання процедури та прийняття рішень

1. Без шкоди частині 4 статті 6, Рішення, зазначені у частині 1 статті 6 повинні бути прийняті найпізніше впродовж 25 робочих днів . Перебіг строку починає спливати на наступний робочийдень після отримання повідомлення або, якщо дані, що мали бути подані у повідомленні, неповні, – на наступний робочий день після отримання точних даних.

Цей строк збільшується до 35 робочих днів, коли, якщо Комісія отримує звернення від держави-члена відповідно до частини 2 статті 9 1 або коли 2 відповідні суб’єкти господарювання приймають зобов’язання відповідно до частини 2 статті 6 з метою забезпечення сумісності концентрації зі спільним ринком.

2. Рішення, прийняті відповідно до частини 1або 2 статті 8, що стосуються повідомлених концентрацій, повинні бути прийняті відразу після того, як виявиться, що серйозні сумніви, зазначені у пункті (с) частини 1 статті 6 усунені, зокрема, в результаті змін, проведених відповідними суб’єктами господарювання, і найпізніше – до закінчення кінцевого строку, строку, встановленого у частині 3.

3. Без шкоди частині 6 7 статті 8, рішення, прийняті відповідно до частин з 1 по 3 статті 8, що стосуються повідомлених концентрацій, повинні бути прийняті не пізніше ніж через 90 робочих днівпісля дати ініціювання процедури. Цей строк збільшується до 105 робочих днів, коли відповідні суб’єкти господарювання беруть на себе зобов’язання відповідно до другого пункту частини 2 статті 8, з метою забезпечення сумісності концентрації зі спільним ринком, якщо лише ці зобов’язання були прийняті менш ніж через 55 робочих днів після ініціювання процедури.

______________________________________________________________________________________________

1310/97, пункт (с) частини 8 статті 1

Виправлення, ОВ L 257, 21.9.1990, С. 13(адаптовано) 1 1310/97, пункт (а) частини 9 статті 1 2 Виправлення ОВ L 40, 13.2.1998, С. 17 нове


У будь-який момент після ініціювання процедури строки, встановлені першим пунктом, можуть бути продовжені Комісією за згодою заявників. Строки, встановлені першим пунктом, продовжують подібним чином, якщо заявники звернуться з відповідною вимогою не пізніше ніж через 15 робочих днів після ініціювання процедури відповідно до пункту (с) частини 1 статті 6. Заявники можуть звернутися лише з однією такою вимогою. Загальна тривалість будь-якого продовження строку, здійснене відповідно до цього пункту, не може перевищувати 20 робочих днів. ______________________________________________________________________________________________

4. 1 Строки, встановлені у частинах 1 та 3 призупиняють виключно тоді, якщо у разі, коли мають місце обставини, за яких один з суб’єктів господарювання, що беруть участь в концентрації, є відповідальним, Комісія повинна була у рішенні відповідно до статті 11 витребувати інформацію або вимагати проведення дослідження перевірки відповідно до статті 13.

5. У разі, коли Суд приймає Рішення рішення, яке скасовує повністю або частково рішення Комісії, прийняте відповідно до цього Регламенту, з врахуванням строку, встановленого цією статтею, Комісія повторно перевіряє концентрацію, враховуючи поточні ринкові умови, з метою прийняття рішення відповідно до частини 1статті 6.

______________________________________________________________________________________________

Заявники відразу подають нове повідомлення або доповнюють початкове повідомлення, якщо початкове повідомлення стало неповним з огляду на зміну ринкових умов або наданої інформації. Якщо такі зміни не мали місця, заявники відразу засвідчують цей факт.

Строки, встановлені у частині 1, починають спливати на наступний робочий день після отримання повної інформації в новому повідомленні, доповненому повідомленні або підтвердженні, зазначеному у другому пункті.

______________________________________________________________________________________________

6. У разі, коли Комісія не прийняла рішення відповідно до статті пункту (b) частини 1 статті 6, або пункту (с) частини 1 статті 6, або статті частини 1 статті 8, частини 2 статті 8 чи частини 3 статті 8 в межах кінцевих строків строків, встановлених у частинах 1 та 3 відповідно, вважають, що концентрація проголошена сумісною зі спільним ринком без шкоди статті 9.

______________________________________________________________________________________________

Стаття 11

нове

Виправлення, ОВ L 257, 21.9.1990, С. 13(адаптовано) 11310/97, пункт (b) частини 9 статті 1 нове

нове




Запит інформації

1. Виконуючи завдання Для виконання завдань, визначених цим Регламентом, Комісія може через звичайне звернення або рішення отримати всю необхідну інформацію від Урядів та компетентних органів влади держав-членів вимагати від осіб, зазначених у пункті (b) частини 1 статті 3, та від а такожвід суб’єктів господарювання та об’єднань суб’єктів господарювання надання надати всю необхідну інформацію.

2. Надсилаючи простий запит інформації особі, суб’єкту господарювання чи об’єднанню суб’єктів господарювання, Комісія вказує на правові підстави та мету такого запиту, зазначає, яка інформація необхідна та встановлює строк для подання цієї інформації, а також санкції, передбачені пунктом (с) частини 1 статті 14 у разі подання неточної або неправдивої інформації.

______________________________________________________________________________________________

3. У разі, коли Комісія у своєму рішенні вимагає від особи, суб’єкта господарювання чи об’єднання суб’єктів господарювання подання інформації, вона вказує на правові підстави та мету такого запиту, зазначає, яка інформація необхідна та встановлює строк для подання цієї інформації. Вона також зазначає санкції, передбачені статтею 14 та зазначає або накладає санкції, передбачені статтею 15. Комісія також вказує на право звернення до Суду для перегляду її рішення.

4. Власники суб’єкта господарювання, наділеного статусом юридичної особи, або їх представники, товариства чи об’єднання, що не мають статусу юридичної особи, особи, уповноважені на їх представництво за законом або виходячи з їх структури, подають необхідну інформацію від імені відповідного суб’єкта господарювання. Належним чином уповноважені юристи можуть надавати інформацію від імені своїх клієнтів. Останні несуть повну відповідальність у разі, якщо надана інформація неповна неточна або неправдива.

5. Комісія відразу надсилає копію рішення, прийнятого відповідно до частини 3, компетентному органу влади держави-члена, на території якої проживає особа або знаходиться суб’єкт господарювання чи об’єднання суб’єктів господарювання, а також компетентному органу влади, територія якого зазнала впливу.

6. На запит Комісії уряди та компетентні органи влади держав-членів надають Комісії всю необхідну інформацію для виконання завдань, визначених цим Регламентом.

7. Для виконання своїх завдань, визначених цим Регламентом, Комісія може опитати будь-яку фізичну чи юридичну особу, яка погоджується на таке опитування з метою зібрання інформації стосовно предмету перевірки. На початку опитування, яке може проводитись по телефону або за допомогою іншого засобу електронного зв’язку, Комісія вказує на правові підстави та мету такого опитування, а також з вказує на санкції, передбачені статтею 14 у разі подання неточної або неправдивої інформації.

Якщо опитування проводиться на території суб’єкта господарювання, Комісія повідомляє компетентного органа влади держави-члена, на території якого проводиться опитування. За зверненням компетентного органу влади цієї держави-члена, його посадові особи можуть допомагати посадовим особам та іншим особам, уповноваженим Комісією, проводити опитування.

______________________________________________________________________________________________

нове



Стаття 12

Дослідження Перевірки з боку уповноважених органів держав-членів

1. На запит Комісії компетентні органи влади держав-членів проводять дослідження перевірки, які, на думку Комісії, необхідні відповідно до частини 1 статті 13, або проведення яких вона вимагає у рішенні відповідно до частини 3 4 статті 13. Посадові особи компетентних органів влади держав-членів, що несуть відповідальність за проведення таких досліджень цих перевірок, а також особи, уповноважені або призначені ними, здійснюють свої повноваження відповідно до їх національного законодавства.

2. За розпорядженням Комісії або компетентного органа влади держави-члена, на території якої має бути здійснене дослідження проведена перевірка, посадові особи та інші особи, уповноважені Комісією, можуть допомагати посадовим особам цього відповідного органу влади при виконанні його завдань.

Стаття 13

Слідчі повноваження Комісії Повноваження Комісії на проведення перевірки

1. Виконуючи завдання Для виконання завдань, визначених цим Регламентом, Комісія може здійснити всі необхідні дослідження провести всі необхідні перевірки суб’єктів господарювання та об’єднань суб’єктів господарювання.

2. З цією метою Посадові особи та інші особи , уповноважені Комісією наділені правом на проведення перевірки, мають право:

(d) (a) проникати на територію, в приміщення і в транспортні засоби суб’єктів господарювання та об’єднань суб’єктів господарювання;

(a) (b) перевіряти бухгалтерські книги та інші ділові записи, пов’язані з комерційною діяльністю, незалежно від носія, на якому вони збережені;(b)(c) знімати або отримувати у будь-якій формі копії або витяги з цих таких книг чи записів;

(d) опечатувати будь-які комерційні приміщення, книги та записи на період, необхідний для проведення перевірки;

(c) (е) опитувати будь-якого представника або співробітника суб’єкта господарювання чи об’єднання суб’єктів господарювання для надання пояснень щодо фактів чи документів, пов’язаних з предметом та метою перевірки, а також записувати їх відповіді.

_____________________________________________________________________________________________

3. 2. Посадові особи Комісії та інші особи, уповноважені Комісією, на здійснення дослідження, на проведення перевірки, здійснюють свої повноваження після пред’явлення письмовогодозволу із зазначенням предмету та мети дослідження перевірки, а також санкції, передбачені пунктом (d) частини 1 статті 14 у випадках,у разі неповного подання необхідних книг та інших комерційних записів, пов’язаних з комерційною діяльністю, або відповіді на питання, поставлені відповідно до частини 2 цієї статті, є неточними або неправдивими. До здійснення дослідження проведення перевірки Комісія своєчасно письмово повідомляє надсилає письмове повідомлення про



перевірку компетентному органу влади держави-члена, на території якої має бути здійснена проведена перевірка, а також дані щодо особи уповноважених посадових осіб.

4. 3. Суб’єкти господарювання та об’єднання суб’єктів господарювання зобов’язані допускати дослідження перевірки за вказівкою, що міститься у рішенні Комісії. Рішення визначає предмет та мету дослідження перевірки, вказує дату, коли вона розпочинається повинна розпочатися та зазначає вказує на санкції, передбачені пунктом (d) частини 1 статті 14 та пунктом (b) частини 1 статті 15 статтями 14 і 15, а також на право звернення до Суду для перегляду цього рішення. Комісія приймає таке рішення після наради з компетентним органом влади держави-члена, на території якого повинна бути проведена перевірка.

4. Комісія своєчасно і письмово повідомляє компетентного органа влади держави-члена, на території якої має бути здійснене дослідження, про свій намір прийти рішення відповідно до частини 3. Перед тим як прийняти своє рішення вона заслуховує компетентного органа влади.

5. Посадові особи, а також особи, уповноважені чи призначені компетентним органом влади держави-члена, на території якої має бути здійснене дослідження проведена перевірка, за зверненням такого органу влади чи Комісії, активно допомагає посадовим особам та іншим особам, уповноваженим Комісією Комісії при виконанні їхніх завдань. З цією метою вони здійснюють повноваження, визначені у частині 2. ______________________________________________________________________________________________

6. У разі, коли посадові особи та інші особи, уповноважені Комісією, виявлять, що суб’єкт господарювання заперечує проти перевірки, проведення якої вимагається відповідно до цієї статті, відповідна держава-член надаватиме їм необхідну допомогу, звертаючись у разі потреби за допомогою до поліції або еквівалентного правоохоронного органу, для надання їм можливості проводити перевірку. ______________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________

7. Якщо надання допомоги, передбаченої частиною 6, вимагає дозволу від судового органу відповідно до національного законодавства, надається такий дозвіл. Такий дозвіл також може бути наданий в якості запобіжного заходу.

8. У разі застосування дозволу, як передбачено частиною 7, національний судовий орган контролює автентичність рішення Комісії а також те, щоб передбачені тимчасові заходи не були ані спірними, ані надмірними, зважаючи на предмет перевірки. Контролюючи відповідність тимчасових заходів, національний судовий орган може попросити в Комісії безпосередньо або через компетентного органа влади цієї держави-члена надати детальні пояснення. Однак, національний судовий орган не може ставити під сумнів необхідність перевірки чи вимагати надання йому інформації зі справи Комісії. Законність рішення Комісії підлягає перевірці з боку Суду.

______________________________________________________________________________________________

Стаття 14

нове



нове


Штрафи

1. У своєму рішенні Комісія може накласти на осіб, зазначених у пункті (b) частини 1 статті 3, суб’єктів господарювання або об’єднання суб’єктів господарювання штрафи, що не перевищують 1 % сукупного обороту відповідного суб’єкта господарювання або об’єднання суб’єктів господарювання у значенні статті 5 у разі, коли навмисно або з необережності:

(а) вони не повідомлять про концентрацію відповідно до статті 4;

(а) (b) вони нададуть неточну або неправдиву інформацію у поданні, посвідченніповідомленні або доповненнях до них, відповідно до статті статті 4 або частини 5 статті 10, частини 3 статті 22 чи частини 4 статті 22;

(b) (c) вони нададуть неточну або неправдиву інформацію у відповідь на запит відповідно до частини 2 статті 11 або під час опитування відповідно до частини 7 статті 11;

(c) у відповідь на запит, що міститься у рішенні відповідно до частини 3 статті 11, вони нададуть неточну, неповну чи неправдиву інформацію або не нададуть інформації у визначений строк;

(d) під час дослідження перевірки вони відповідно до статті 12 чи 13 вони надають у неповному вигляді бухгалтерські книги або інші ділові звіти, пов’язані з комерційною діяльністю, або відмовляються від дослідження перевірки, проведення якої вимагається у рішенні, прийнятому відповідно до частини 4 статті 13.

______________________________________________________________________________________________

(е) у відповідь на питання, поставлене відповідно до пункту (е) частини 2 статті 13,

вони дадуть неточну або неправдиву відповідь,

впродовж встановленого Комісією строку вони не виправлять неточні, неповні або неправдиві відповіді, надані членами колективу, або

вони не надають або відмовляються надати повну відповідь щодо фактів, пов’язаних з предметом та метою перевірки, надання яких вимагається у рішенні, прийнятому відповідно до частини 4 статті 13;

(f) пломби, накладені посадовими особами або іншими особами, уповноваженими Комісією відповідно до пункту (d) частини 2 статті13, пошкоджені.

2. За умов, встановлених частиною 1, Комісія може у своєму рішенні накласти на осіб, зазначених у пункті (b) частини 1 статті 3, штрафи у розмірі від 1 000 євро до 5 000 євро.

______________________________________________________________________________________________

нове

Виправлення, ОВ L 257, 21.9.1990, С. 13(адаптовано) 1Виправлення ОВ L 3, 7.1.1998, С. 16 нове


3. 2. У своєму рішенні Комісія може накласти штраф, що не перевищує 10 % сукупного обороту відповідних суб’єктів господарювання у значенні статті 5, на відповідних осіб або суб’єктів господарювання у разі, коли вони навмисно або з необережності:

(a) не виконають зобов’язання, накладеного рішенням відповідно до частини 4 статті 7 або другого пункту частини 2 статті 8;

(a) не повідомлять про концентрацію відповідно до статті статті 4частини 3 статті 22 або частини 4 статті 22 до її проведення, якщо лише вони отримали на це спеціальний дозвіл відповідно до частини 2 статті 7 або рішення, прийнятого відповідно до частини 3 статті 7;

(b) проводять здійснюють концентрацію, порушуючи статтю 7; частини 1 статті 7 або нехтують рішенням, винесеним відповідно до частини 2 статті 7;

(c) проводять здійснюють концентрацію, проголошену несумісною зі спільним ринком у рішенні, винесеному відповідно до частини 3 статті 8 або не здійснюють вживають жодних заходів, що вимагаються у рішенні відповідно до частини 4 або 5 статті 8;

(d) не виконують умови чи зобов’язання, накладеного рішенням відповідно до статті пункту (b) частини 1 статі 6, частини 4 3 статті 7 або другого пункту частини 2 статті 8.

4. 3. Визначаючи Встановлюючи суму штрафу, враховують характер та ступінь та тривалість порушення.

5. 4. Рішення, прийняті відповідно до частин 1, та 2 та 3, не можуть мати кримінально-правового характеру.

Стаття 15

Періодичні штрафні санкції

1. Комісія може своїм рішенням накласти на осіб, зазначених у пункті (b) частини 1 статті 3, відповідних суб’єктів господарювання або об’єднання суб’єктів господарювання періодичні штрафні санкції, що не перевищують 5 % середнього сукупного щоденного обороту відповідного суб’єкта господарювання або об’єднання суб’єктів господарювання у значенні статті 5 за кожен робочий день затримки, що обчислюються з дати, встановленої у рішенні, щоб зобов’язати їх:

(a) надати повну та правдиву інформацію, надання якої вона вимагає у рішенні, прийнятому відповідно до частини 3 статті 11;

(b) допустити дослідження перевірку, проведення якої вимагається у рішенні, прийнятому відповідно до частини 4 статті 13.

(с) (а) виконати зобов’язання, накладене у рішенні відповідно до пункту (b) частини 1 статті 6, частини 4 статті 7, частини 3 статті 7 чи другого абзацу частини 2 статті 8, або

(d) (b) виконати вжити всі заходи, вжиття яких вимагається у рішенні, прийнятому відповідно до частини 4 або 5 статті 8.


2. Для потреб, встановлених у частині 1, Комісія може своїм рішенням накласти на осіб, зазначених у пункті (b) частини 1 статті 3, періодичні штрафні санкції в розмірі до 100 000 євро екю за кожен робочий день прострочи, починаючи з дня, визначеного у рішенні. щоб зобов’язати їх:

(a) виконати зобов’язання, накладене рішенням відповідно до частини 4 статті 7 або другого пункту частини 2 статті 8, або

(b) вжити заходи, вжиття яких вимагається у рішенні, прийнятому відповідно до частини 4 статті 8.

3. У разі, коли особи, зазначені у пункті (b) частини 1 статті 3, суб’єкти господарювання чи об’єднання суб’єктів господарювання виконали зобов’язання, на забезпечення виконання якого було метою були спрямовані періодичних штрафних санкцій періодичні штрафні санкції, Комісія може встановити визначити загальну остаточну суму періодичних штрафних санкцій за нижчою ставкою, нижчою ніж та, що була б встановлена відповідно до первинного рішення.

Стаття 16

Перегляд рішень Судом

_____________________________________________________________________________________________

Суд наділений обмеженою юрисдикцією у значенні статті 172 229 Договору ЄС щодо перегляду рішень про встановлення Комісією періодичних штрафних санкцій; він може скасувати, знизити або збільшити розмір накладених періодичних штрафних санкцій.

Стаття 17

Професійна таємниця

1. Інформація, отримана в результаті застосування цього Регламенту, використовується лише в цілях відповідного запиту, дослідження чи слухання.

2. Без шкоди частині 3 статті 4, статтям 18 та 20 Комісія та компетентні органи влади держав-членів, їхні посадові особи та інші службовці не можуть розголошувати інформацію, отриману в процесі застосування цього Регламенту, на яку поширюється професійна таємниця.

3. Частини 1 та 2 не перешкоджають оприлюдненню загальної інформації або результатів перевірки, що не містять інформації щодо конкретних суб’єктів господарювання або об’єднань суб’єктів господарювання.

Стаття 18

Заслуховування сторін та третіх осіб

1. До прийняття будь-якого рішення, передбаченого частиною 3 статті 6, частиною 4 3 статті 7, частинами з 2 по 6 статті 8 та статтями 14 і 15, Комісія надає можливість особам, суб’єктам господарювання та

Виправлення, ОВ L 257, 21.9.1990, С. 13(адаптовано) 11310/97, пункт (а) частини 10 статті 1 нове


об’єднанням суб’єктів господарювання на кожній стадії процедури до проведення консультації з Дорадчим Комітетом повідомляти про свої заперечення щодо них.

______________________________________________________________________________________________

2. Як виняток з частини 1, рішення щодо надання звільнення від призупинення як зазначено у відповідно до статті частини 4 3 статті 7 та частини 4 або 5 статті 8 може бути попередньо прийнято рішення, не надаючи можливості відповідним особам, суб’єктам господарювання або об’єднанням суб’єктів господарювання заздалегідь повідомити про свою позицію, за умови, що Комісія надає їм таку можливість якомога швидше після прийняття свого рішення.

_____________________________________________________________________________________________

3. Комісія ґрунтує своє рішення на запереченнях, щодо яких сторони мали нагоду висловити свої зауваження. У ході процедури повністю забезпечується право на захист. Доступ до справи є вільним, принаймні, для безпосередньо пов’язаних сторін, за умови забезпечення законних інтересів суб’єктів господарювання щодо захисту їх комерційної таємниці.

4. Комісія або компетентні органи влади держав-членів, якщо вважають це за необхідне, можуть заслухати інших фізичних або юридичних осіб. Фізичні чи юридичні особи, що проявляють значний інтерес і, особливо члени органу управління відповідних суб’єктів господарювання або визнані представники їхніх працівників мають право у разі їх звернення бути заслуханими.

Стаття 19

Зв’язок з органами влади держав-членів

1. Комісія передає компетентним органам влади держав-членів копії повідомлень впродовж трьох 3 робочих днів і якомога швидше – копії найважливіших документів, наданих їй або тих, що використовуються нею відповідно до цього Регламенту. Такі документи включають зобов’язання, призначені сторонами для формування основи рішення, прийняті відповідними суб’єктами господарювання по відношенню до Комісії з метою забезпечення сумісності концентрації зі спільним ринком відповідно до пункту (b) частини 1 частини 2 статті 6 або другого пункту частини 2 статті 8.

2. Комісія здійснюватиме процедури, встановлені у цьому Регламенті, підтримуючи тісний та постійний зв’язок з компетентними органами влади держав-членів, які можуть висловити свої погляди щодо цих процедур. Для потреб статті 9 вона отримує інформацію від компетентного органу влади держави-члена, як зазначено у частині 2 цієї статті, і надає йому можливість висловлювати свої погляди на кожній стадії процедури аж до ухвалення рішення відповідно до частини 3 цієї статті; з цією метою вона надаватиме доступ до справи.

3. Дорадчий Комітет з питань концентрації проводить консультації перед прийняттям будь-якого рішення відповідно до частин з 1 по 6 статті 8, статей 14 чи 15 або до ухвалення будь-яких положень відповідно до статті 23.

4. Дорадчий Комітет складається з представників компетентних органів влади держав-членів. Кожна держава-член призначає одного або двох представників; у разі, коли вони не можуть бути присутніми, їх

1310/97, пункт (b) частини 10 статті нове

Виправлення, ОВ L 257, 21.9.1990, С. 13(адаптовано) 11310/97, частина 11 статті 1 нове


можуть замінити інші представники. Принаймні один з представників держави-члена компетентний у справах обмеження діяльності та панівного становища.

5. Консультації проводяться на спільному засідання, скликаному з ініціативи Комісії, і яке очолюється нею. Короткий виклад справи разом з зазначенням найважливіших документів та попереднього проекту рішення щодо кожної окремої справи надсилають разом із запрошенням. Засідання відбувається не раніше ніж через 14 днів 10 робочих днів після надсилання запрошення. У виняткових випадках Комісія може відповідно скоротити цей період з метою уникнення заподіяння значних збитків одному чи кільком суб’єктам господарювання, що беруть участь у концентрації.

6. Дорадчий Комітет надає свій висновок на проект рішення Комісії, у разі потреби – шляхом голосування. Дорадчий Комітет може надати висновок навіть у разі відсутності деяких членів або у разі їх непредставлення. Висновок складають у письмовій формі і додають до проекту рішення. Комісія максимально враховує висновок Комітету. Вона повідомляє Комітету про те, яким чином було враховано його висновок.

7. Комісія опубліковує висновок Дорадчого Комітету в Офіційному Віснику Європейських Спільнот, зважаючи на законний інтерес суб’єктів господарювання у захисті їх комерційної таємниці.

Стаття 20

Опублікування рішень

1. Комісія опубліковує в Офіційному Віснику Європейських Спільнот рішення, прийняті нею відповідно до частин з 1 по 6 статті 8, статей 14 та 15.

2. При опублікуванні зазначають найменування сторін та основний зміст рішення; вона повинна враховувати законний інтерес суб’єктів господарювання щодо захисту їх комерційної таємниці.

Стаття 21

Застосування цього Регламенту та юрисдикція

______________________________________________________________________________________________

1. Цей Регламент окремо застосовується до концентрацій, визначених статтею 3, а Регламенти № 17 (39), (ЄЕС) № 1017/68 (40), (ЄЕС) № 4056/86 (41) та (ЄЕС) № 3975/87 (42) не застосовуються, за винятком положень, що стосуються спільних підприємств, яку не набули масштабів Спільноти, мета та результати яких полягають в узгодженні конкурентної поведінки суб’єктів господарювання, що залишаються самостійними.

______________________________________________________________________________________________

39(?) ОВ 13, 21.2.1962, С. 204/62.40(?) ОВ L 175, 23.7.1968, С. 1. 41(?) ОВ L 378, 31.12.1986, С. 4.42(?) ОВ L 374, 31.12.1987, С. 1




2. 1. За винятком перегляду з боку Суду, Комісія має виключну юрисдикцію щодо прийняття рішень, передбачених цим Регламентом.

3. 2. Жодна держава-член не може застосовувати положення свого законодавства у сфері конкуренції до будь-якої концентрації в масштабах Спільноти.

Перший пункт застосовується без шкоди повноваженням будь-якої держави-члена проводити будь-які розслідування, необхідні для застосування частини 4 статті 4, частини 2 статті 9 або після передачі за юрисдикцією, – відповідно до першого абзацу пункту (b) частини 3 статті 9 або частини 5 статті 9, вживати заходи, суворо необхідні для застосування частини 8 статті 9.

4. 3. Незважаючи на положення частин 1 та 2 2 та 3, держави-члени можуть вживати відповідні заходи для захисту законних інтересів, інших ніж ті, що розглянені у цьому Регламенті ті сумісні з загальними принципами та іншими положеннями законодавства Спільноти.

Громадська безпека, різноманіття засобів масової інформації та пруденційні правила розглядають в якості законних інтересів у значенні першого пункту.

Відповідна держава-член повинна повідомити Комісії про будь-який інший публічний інтерес, і Комісія його визнає після оцінки його сумісності з загальними принципами та іншими положеннями законодавства Спільноти до вжиття вищезазначених заходів. Комісія повідомляє відповідній державі-члену про своє рішення впродовж 25 робочих днів після такого повідомлення.

Стаття 22

Застосування цього Регламенту Передача Комісії за юрисдикцією

______________________________________________________________________________________________

1. Цей Регламент окремо застосовується до концентрацій, визначених статтею 3, а Регламенти № 17 (43), (ЄЕС) № 1017/68 (44), (ЄЕС) № 4056/86 (45) та (ЄЕС) № 3975/87 (46) не застосовуються, за винятком положень, що стосуються спільних підприємств, яку не набули масштабів Спільноти, мета та результати яких полягають в узгодженні конкурентної поведінки суб’єктів господарювання, що залишаються самостійними.

______________________________________________________________________________________________

1. Одна або більше держав-членів може (-уть) звернутися до Комісії з проханням перевірити будь-яку концентрацію, як визначено у статті 3, що не набула масштабів Спільноти у значенні статті 1, але впливає на конкуренцію в межах території держави-члена або держав, що звертаються, та на торгівлю між державами-членами.

Таке звернення може бути зроблено найпізніше через 20 робочих днів після повідомлення про концентрацію або, якщо не було отримано повідомлення, – після того, як державам-членам стало про неї відомо з інших джерел.

2. Комісія відразу повідомляє компетентним органам влади держав-членів та відповідним суб’єктам господарювання про будь-яке звернення, отримане відповідно до частини 1.

43(?) ОВ 13, 21.2.1962, С. 204/62.44(?) ОВ L 175, 23.7.1968, С. 1. 45(?) ОВ L 378, 31.12.1986, С. 4.46(?) ОВ L 374, 31.12.1987, С. 1


нове


Будь-яка інша держава-член має право приєднатися до початкового звернення впродовж 20 робочих днів з моменту його отримання Комісією, впродовж цього строку призупиняються всі національні процедури, пов’язані з концентрацією.

У разі, коли відповідна держава-член не приймає рішення щодо приєднання до звернення впродовж вищезазначеного строку впродовж 20 робочих днів, вважають, що вона прийняла рішення приєднатися до звернення.

3. У разі, коли всі держави-члени, компетентні розглядати концентрацію відповідно до їх національного законодавства у сфері конкуренції, або, принаймні, три такі держави-члена звернулися до Комісії з проханням перевірити концентрацію, вважають, що концентрація набула масштабів Спільноти і підлягає повідомленню Комісії відповідно до статті 4.

4. У всіх інших випадках Комісія, найпізніше через 10 робочих днів після завершення строку, зазначеного у частині 2, відповідно до звернення, отриманого згідно з частиною 1 або 2, може перевірити будь-яку концентрацію, що, на її думку, має транскордонні наслідки. Якщо Комісія не прийме рішення впродовж цього строку, вважають, що вона ухвалила рішення про перевірку концентрації.

Комісія повідомляє про своє рішення державам-членам та відповідним суб’єктам господарювання. Вона може вимагати надання повідомлення відповідно до статті 4.

Держава-член або держави-члени, що звернулася (-ися) з таким зверненням, не можуть більше застосовувати до концентрації своє національне законодавство у сфері конкуренції._____________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________

5. 4. Стаття 2, частини 2 і 3 статті 4, статті 5, 6, а також статті з 8 по 21 застосовуються у разі перевірки Комісією концентрації відповідно до частини 3 або 4. Стаття 7 застосовується тією мірою, якою концентрацію не було проведено здійснено на дату інформування Комісією сторін відповідних суб’єктів господарювання про те, що мало місце звернення. ____________________________________________________________________________________________

У разі, коли не отримано повідомлення відповідно до частини 4, строк, встановлений у частині 1 статті 10, впродовж якого можуть бути ініційовані процедури, починає спливати на наступний робочий день після повідомлення Комісією відповідних суб’єктів господарювання про те, що вона вирішила перевірити концентрацію відповідно до частини 4.___________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________

6. Комісія може повідомити одній або декільком державам-членам про те, що, на її думку, концентрація у значенні частини 1 має значний транскордонний вплив. У такому разі Комісія може закликати таку державу-члена або таких держав-членів звернутися зі зверненням відповідно до частини 1.


1310/97, пункт (с) частини 12 статті 1 (адаптовано) нове

нове

1310/97, пункт (с) частини 12 статті 1 (адаптовано)

нове


______________________________________________________________________________________________

Стаття 23

Положення з імплементації

1. Комісія має право ухвалювати встановлювати:

(а) положення з імплементації щодо форми, змісту та інших деталей повідомлень та звернень відповідно до статті 4,

(b) положення з імплементації щодо частини 4 статті 4, частини 5 статті 4. статей 7, 9, 10 та 22, та слухань відповідно до статті 18,

_____________________________________________________________________________________________

(с) Комісія наділена повноваженнями встановлювати процедуру та строки прийняття та виконання зобов’язань відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 8,

(d) положення з імплементації стосовно слухань відповідно до статті 18,

______________________________________________________________________________________________

(е) адміністративні збори за подання повідомлень відповідно до частини 1 статті 4.

2. Комісія опубліковує керівні роз’яснення щодо принципів, які регулюють оцінку концентрації відповідно до статті 2.

______________________________________________________________________________________________

Стаття 24

Положення з імплементації

1. Держави-члени повідомляють Комісії про будь-які загальні труднощі, яких зазнають їхні суб’єкти господарювання у ході концентрації відповідно до статті 3 в державі, що не є членом, третій країні.

Виправлення, ОВ L 257, 21.9.1990, С. 13(адаптовано) 11310/97, пункт (а) частина 13 статті 1 нове

1310/97, пункт (b) частини 13 статті 1 (адаптовано)Виправлення, ОВ L 40, 13.2.1998, С. 17 нове

нове



2. Спочатку не пізніше ніж через рік після набрання чинності цим Регламентом, а після цього періодично Комісія складає звіт, в якому аналізується трактування по відношенню до суб’єктів господарювання Спільноти, що знаходяться або здійснюють свою діяльність на території Спільноти відповідно до частин 3 та 4 щодо концентрацій в державах, що не є членами, третіх країнах. Комісія надає такі звіти Раді разом з рекомендаціями.

3. У разі, коли на основі звітів, наданих відповідно до частини 2, або на основі іншої інформації Комісія дізнається, що держава, що не є членом, третя країна не забезпечує суб’єктам господарювання Спільноти, що знаходяться або здійснюють свою діяльність на території Спільноти, ставлення, тотожного ставленню з боку Спільноти до суб’єктів господарювання з цієї держави, що не є членом, третьої країни, Комісія може надати Раді пропозиції щодо відповідного мандату для переговорів з метою отримання тотожного ставлення до суб’єктів господарювання Спільноти, що знаходяться або здійснюють свою діяльність на території Спільноти.

4. Заходи, вжиті відповідно до цієї статті, відповідають зобов’язанням Спільноти чи держав-членів, без шкоди положенням статті 234 307 Договору ЄС, відповідно до міжнародних дво- або багатосторонніх договорів.

Стаття 25

______________________________________________________________________________________________

Припинення дії

1. Без шкоди частині 3 статті 26 з першого травня 2004 року припиняється дія Регламентів Ради (ЄЕС) № 4064/89 та (ЄС) № 1310/97 .

2. Посилання на Регламенти, дію яких припинено, розглядають як посилання на цей Регламент і читають відповідно до таблиці співвідношень у Додатку.

______________________________________________________________________________________________

Стаття 26

Набрання чинності та перехідні положення

1. Цей Регламент набирає чинності на двадцятий день після його опублікування в Офіційному віснику Європейських Спільнот.

____________________________________________________________________________________________

2. Цей Регламент підлягає застосуванню з 1 травня 2004 року.

___________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________

нове


нове



3. Регламент (ЄЕС) « 4064/89 продовжує застосовуватися до концентрації, що виступала предметом угоди або оголошення, або коли мало місце набуття контролю у значенні частини 1 статті 4 цього Регламенту до дати застосування цього Регламенту, за умови дотримання, зокрема, положень, що регулюють застосування, встановлених у частинах 2 і 3 статті 25 Регламенту (ЄЕС) № 4064/89 та у статті 2 Регламенту (ЄЕС) № 1310/97.

____________________________________________________________________________________________

4. 3. Що стосується концентрацій, до яких цей Регламент застосовується шляхом приєднання до нього, датою набрання чинності цим Регламентом застосування цього Регламенту є дата приєднання до нього. Положення другого пункту часини 2 так само застосовується до процедур, ініційованих компетентним органом влади нових держав-членів або Наглядовою Радою (ЄАВН) EFTA.

____________________________________________________________________________________________

Цей Регламент Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та повинен прямо застосовуватись у всіх державах-членах.

Вчинено у Брюсселі, [. . .]

За Раду

Президент

. . .

_____

___________________________________________________________________________________________

ДОДАТОК

Таблиця співвідношення

Регламент (ЄЕС) № 4064/89 Даний Регламентчастини 1, 2 та 3 статті 1 частини 1, 2 та 3 статті 1частина 4 статті 1 перше речення частини 4 статті 1– друге речення частини 4 статті 1частина 5 статті 1 частина 5 статті 1частина 1 статті 2 частина 1 статті 2– частина 2 статті 2частина 2 статті 2 частина 3 статті 2частина 3 статті 2 частина 4 статті 2частина 4 статті 2 частина 5 статті 2частина 1 статті 3 частина 1 статті 3частина 2 статті 3 частина 5 статті 3частина 3 статті 3 частина 2 статті 3частина 4 статті 3 частина 3 статті 3


нове

Акт про приєднання A, S та FIN стаття 29 (адаптовано)


– частина 4 статті 3частина 5 статті 3 частина 6 статті 3перше речення частини 1 статті 4 перший пункт частини 1 статті 4друге речення частина 1 статті 4 –– другий та третій пункти частини 1 статті 4частини 2 та 3 статті 4 частини 2 та 3 статті 4– частина з 4 по 6 статті 4стаття 5 стаття 5пункти (а) та (b) частин 1 статті 6 пункти (а) та (b) частин 1 статті 6пункт (с) частина 1 статті 6 перше речення пункту (с) частини 1 статті 6частини з 2 по 5 статті 6 частини з 2 по 5 статті 6

частина 1 статті 7 частина 1 статті 7частина 3 статті 7 частина 2 статті 7частина 4 статті 7 частина 3 статті 7– частина 4 статті 7частина 5 статті 7 частина 5 статті 7частина 1 статті 8 друге речення пункту (с) частини 1 статті 6– частина 1 статті 8частини 2, 3 та 4 статті 8 частини 2, 3 та 4 статті 8– частина 5 статті 8частина 5 статті 8 частина 6 статті 8частина 6 статті 8 частина 7 статті 8– частина 8 статті 8частини з 1 по 9 статті 9 частини з 1 по 9 статті 9частина 10 статті 9 –частини 1 та 2 статті 10 частини 1 та 2 статті 10частина 3 статті 10 перше речення першого пункту частини 3 статті 10– друге речення першого пункту частини 3 статті 10– другий пункт частини 3 статті 10частини 4, 5 та 6 статті 10 частини 4, 5 та 6 статті 10частина 1 статті 11 частина 1 статті 11частина 2 статті 11 –частина 3 статті 11 частина 2 статті 11частина 4 статті 11 перше речення частини 4 статті 11– друге та третє речення частини 4 статті 11перше речення частини 5 статті 11 –друге речення частини 5 статті 11 частина 3 статті 11частина 6 статті 11 частина 5 статті 11– частини 6 та 7 статті 11стаття 12 стаття 12перший пункт частини 1 статті 13 частина 1 статті 13вступні слова другого пункту частини 1 статті 13 вступні слова частини 2 статті13підпункт (а) другого пункту частини 1 статті 13 пункт (b) частини 2 статті 13підпункт (b) другого пункту частини 1 статті 13 пункт (c) частини 2 статті 13підпункт (c) другого пункту частини 1 статті 13 пункт (e) частини 2 статті 13підпункт (d) другого пункту частини 1 статті 13 пункт (a) частини 2 статті 13– пункт (d) частини 2 статті 13частина 2 статті 13 частина 3 статті 13частина 3 статті 13 перше та друге речення частини 4 статті 13частина 4 статті 13 третє речення частини 4 статті 13частина 5 статті 13 частина 5 статті 13перше речення частини 6 статті 13 частина 6 статті 13друге речення частини 6 статті 13 –– частини 7 та 8 статті 13

вступні слова частини 1 статті 14 частина 2 статті 14– вступні слова частини 1 статті 14пункт (а) частини 1 статті 14 –пункт (b) частини 1 статті 14 пункт (а) частини 1 статті 14пункт (c) частини 1 статті 14 пункт (b) та (c) частини 1 статті 14пункт (d) частини 1 статті 14 пункт (d) частини 1 статті 14– пункти (e) та (f) частини 1 статті 14вступні слова частини 2 статті 14 вступні слова частини 3 статті 14пункт (а) частини 2 статті 14 пункт (d) частини 3 статті 14– пункт (а) частини 3 статті 14


пункти (b) та (c) частини 2 статті 14 пункти (b) та (c) частини 3 статті 14частина 3 статті 14 частина 4 статті 14частина 4 статті 14 частина 5 статті 14вступні слова частини 1 статті 15 вступні слова частини 1 статті 15пункти (а) та (b) частини 1 статті 15 пункти (а) та (b) частини 1 статті 15вступні слова частини 2 статті 15 частини 2 статті 15пункт (а) частини 2 статті 15 пункт (с) частини 1 статті 15пункт (b) частини 2 статті 15 пункт (d) частини 1 статті 15частина 3 статті 15 частина 3 статті 15статті з 16 по 20 статті з 16 по 20частина 1 статті 21 частина 2 статті 21частина 2 статті 21 частина 3 статті 21частина 3 статті 21 частина 4 статті 21частина 1 статті 22 частина 1 статті 21частина 3 статті 22 –– частини з 1 по 4 статті 22частина 4 статті 22 частина 5 статті 22частина 5 статті 22 –– частина 6 статті 22стаття 23 частина 1 статті 23– частина 2 статті 23стаття 24 стаття 24– стаття 25частина 1 статті 25 частина 1 статті 26– частина 2 статті 26частина 2 статті 25 частина 3 статті 26частина 3 статті 25 частина 4 статті 26– Додаток

Documents

old.minjust.gov.uaold.minjust.gov.ua/file/32704.docx · Web viewЕкономічна спільнота погоджується з тим, що такі випадки також