3 ukr mova_volodarska_usi_uroki_2014

Харків Видавнича група «Основа»

2014

Серія «Усі уроки в початковій школі» Заснована у 2006 році

Зміст

ОрієнтОВне календарнО-тематичне планУВання . . . . . . 9

і семестр

мОВа і мОВлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16

Урок 1. мова — найважливіший засіб людського спілкування . рідна мова — мова державна . Український алфавіт . . . . . . . 16

Урок 2. культура усного і писемного мовлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

Урок 3. культура мовлення і спілкування . практичне засвоєння слів увічливості . Ввічливі звертання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23

текСт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

Урок 4. розширення уявлень про текст та його будову . тема, мета і заголовок тексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

Урок 5. Визначення теми, мети текстів різних типів, добирання до них заголовків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32

Урок 6. Визначення та інтонаційне виділення у реченнях тексту слів, найважливіших для вираження думки . . . . . . . . . . . . . 36

Урок 7. абзац . поділ тексту на абзаци . план тексту . Складання розповіді за поданим планом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40

Урок 8. Урок розвитку зв’язного мовлення . про що говорить заголовок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43

Урок 9. Зв’язок між реченнями в тексті . частини тексту . . . . . . . . . . 46

Урок 10. Спостереження за ознаками художніх, науково-популярних та ділових текстів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50

Урок 11. Складання текстів-інструкцій до гри та для виготовлення іграшки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54

Урок 12. Особливості текстів-листів . Складання письмових привітань, запрошень . правила написання адреси . . . . . . . . 57

Урок 13. контроль та оцінювання знань за темами «мова і мовлення», «текст» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61

речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64

Урок 14. повторення вивченого про речення . поділ тексту на речення . доповнення незавершених речень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64

Урок 15. Види речень за метою висловлювання та інтонацією . розділові знаки в кінці речень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67

Урок 16. Урок розвитку зв’язного мовлення . Складання розповіді за планом і опорними словами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71

Урок 17. Звертання . розділові знаки при звертаннях . . . . . . . . . . . . . 74ISBN 978-617-00-1981-3

© Володарська м . О ., настенко а . і ., пілаєва О . м ., 2013

© тОВ «Видавнича група “Основа”», 2014

Володарська М. О., Настенко А. і., Пілаєва О. М.В67 Усі уроки української мови . 3 клас . — Х . : Вид . група

«Основа», 2014 .— 416 с . — (Серія «Усі уроки в початко- вій школі») .

ISBN 978-617-00-1981-3 .посібник містить орієнтовне календарне планування та розробки всіх

уроків української мови у 3-му класі (для навчальних закладів із навчанням українською мовою), складені відповідно до вимог нової навчальної про-грами (к . : Видавничий дім «Освіта», 2012) з опорою на матеріали чинних підручників .

Цікавий дидактичний матеріал, добірка навчальних ігор, тренувальних та тестових завдань, матеріали для проведення уроків розвитку зв’язного мов-лення та уроків контролю і корекції знань, зразки наочно-дидактичного мате- ріалу — все це вирізняє запропонований посібник з-поміж традиційних планів-конспектів та надає можливість використовувати його матеріали вчителям, які працюють за різними підручниками .

для вчителів початкової школи .

УДК 91ББК 74.26.6 Навчальне видання

Серія «Усі уроки в початковій школі»

ВОлОдарСЬка марина Олександрівна насТенкО анТОніна іванівна ПілаЄва Олена Михайлівна

Усі УрОКи УКрАїНсьКОї МОВи. 3 КлАс

Головний редактор Ю. Є. Бардаковаредактор О. В. Грабар

Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенкотехнічний редактор О. В. Лєбєдєва

коректор О. М. Журенко

підписано до друку 28 .11 .2013 . Формат 60×90/16 . папір газет . друк офсет . Гарнітура Шкільна .

Ум . друк . арк .26,0 . Замовлення № 13-12/16-05 .

тОВ «Видавнича група “Основа”» 61001, м . Харків, вул . плеханівська, 66

тел . (057) 731-96-33 е-mail: office@osnova .com .ua

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи дк № 2911 від 25 .07 .2007 р .

Удк 91ББк 74 .26 .6 В67

Усі уроки української мови. 3 клас4 5Зміст

Урок 18. Головні і другорядні члени речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77

Урок 19. Зв’язок слів у реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81

Урок 20. побудова речень за зразками і схемами . . . . . . . . . . . . . . . . . 84

Урок 21. Узагальнення знань і вмінь учнів за темою «речення» . . . . . 87

СлОВО . Значення СлОВа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90

Урок 22. Слова із прямим і переносним значенням . Спостереження за значенням слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90

Урок 23. Слова, що мають кілька значень . Складання речень . . . . . . . 94

Урок 24. Урок розвитку зв’язного мовлення . Складання зв’язних речень за малюнком і планом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98

Урок 25. Слова, які звучать і пишуться однаково . Складання речень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101

Урок 26. Слова, близькі за значенням (синоніми) . . . . . . . . . . . . . . . . . 105

Урок 27. Ознайомлення з фразеологізмами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 108

Урок 28. Слова, протилежні за значенням (антоніми) . Спостереження за роллю антонімів у тексті . . . . . . . . . . . . . . 111

Урок 29. перевірна робота . диктант . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114

БУдОВа СлОВа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116

Урок 30. Будова слова . Закінчення слова . Зміна форми слова за допомогою закінчення . Закінчення як засіб зв’язку слів у реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116

Урок 31. Основа слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 120

Урок 32. Урок розвитку зв’язного мовлення . Складання діалогу . . . . 123

Урок 33. частини основи: префікс, корінь, суфікс . . . . . . . . . . . . . . . . 132

Урок 34. Спільнокореневі слова . корінь слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 136

Урок 35. розрізнення синонімів, спільнокореневих слів різних форм одного й того самого слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139

Урок 36. розрізнення слів із коренями, що звучать однаково, але мають різне значення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143

Урок 37. чергування голосних звуків [о], [е] з [і] в коренях слів . . . . . 146

Урок 38. чергування приголосних звуків [г] — [з’] — [ж]; [к] — [ц’] — [ч]; [х] — [с’] — [ш] у коренях слів . . . . . . . . . . . . 151

Урок 39. Вимова і правопис слів із ненаголошеними [е], [и] в коренях, які перевіряються наголосом . . . . . . . . . . . . . . . . 155

Урок 40. Урок розвитку зв’язного мовлення . Складання тексту-міркування «книга — твій друг, без неї — як без рук» . . . . . 159

Урок 41. добирання спільнокореневих слів і зміна форми слова для перевірки написання слів із ненаголошеними [е], [и] . . . . . . 162

Урок 42. правопис слів із двома ненаголошеними [е], [и] в коренях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 165

Урок 43. Вимова і правопис слів із ненаголошеними [е], [и] в коренях, що не перевіряються наголосом . робота з орфографічним словником . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 168

Урок 44. контроль та оцінювання знань за темами «речення», «Слово . Значення слова», «Будова слова» . . . . . . . . . . . . . . . . 171

Урок 45. аналіз перевірної роботи . дзвінкі та глухі приголосні . Вимова й правопис слів із дзвінкими та глухими приголосними . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 173

Урок 46. правильна вимова слів із дзвінкими приголосними звуками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 177

Урок 47. правильна вимова слів із глухими приголосними . перевірна робота . діалог . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 180

Урок 48. Урок розвитку зв’язного мовлення . Упорядкування деформованого тексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 183

Урок 49. перевірка правопису слів із глухими приголосними звуками . Закріплення вивченого про дзвінкі та глухі приголосні звуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 185

Урок 50. префікс . Словотворча роль префіксів . Утворення слів за допомогою найуживаніших префіксів . . . . . . . . . . . . . . . . 189

Урок 51. префікси і прийменники . Зіставлення за значенням та способом написання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 193

Урок 52. правопис префіксів роз-, без- . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 197

Урок 53. правопис префіксів з- (с-) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 201

Урок 54. Збіг однакових приголосних звуків на межі префікса і кореня . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 205

Урок 55. правило вживання апострофа після префіксів перед я, ю, є, ї . перенос слів з апострофом після префікса . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 207

Урок 56. Урок розвитку зв’язного мовлення . письмовий переказ тексту за складеним планом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 211

Урок 57. Суфікс . Словотворча роль суфіксів . перевірна робота . аудіювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 214

Урок 58. творення слів із найуживанішими суфіксами, введення їх у речення . перевірна робота . Списування . . . . . . . . . . . . . 220

Урок 59. творення слів за допомогою суфікса -ар- . . . . . . . . . . . . . . . . . 222

Урок 60. Спостереження за збігом однакових приголосних на межі кореня і суфікса (сонний, денний, осінній) . поділ таких слів для переносу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 225


Урок 62. аналіз контрольного диктанту . Усний та письмовий розбір слів за будовою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 229

Усі уроки української мови. 3 клас6 7Зміст

Урок 63. Урок розвитку зв’язного мовлення . Складання усного твору за поданим зачином (за основною частиною і за кінцівкою) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 232

Урок 64. підсумковий урок за семестр . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 235

іі семестр

чаСтини мОВи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 238

Урок 65. Загальне поняття про частини мови . Зіставлення чистин мови за їхнім значенням, питаннями та роллю в реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 238

Урок 66. логічні вправи на розрізнення слів за родовими і видовими ознаками та за смисловими групами у межах кожної частини мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 241

Урок 67. добирання спільнокореневих слів, які належать до різних частин мови, та розрізнення їх за питаннями, значенням, роллю в реченні, за зв’язком з іншими словами . . . . . . . . . . . 244

Урок 68. Урок розвитку зв’язного мовлення . як писати листи . . . . . . 248

іменник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 253

Урок 69. Загальне поняття про іменник (питання, значення, роль та зв’язок з іншими словами в реченні за допомогою закінчень і прийменників) . іменники, що означають назви істот, неістот . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 253

Урок 70. Власні та загальні іменники . написання власних іменників з великої букви . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 256

Урок 71. Закріплення навичок написання власних і загальних іменників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 260

Урок 72. поняття предметності на прикладах іменників, утворених від прикметників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 263

Урок 73. поняття предметності на прикладах іменників, що означають дію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 266

Урок 74. Урок розвитку зв’язного мовлення . переказ тексту за планом та опорними словами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 269

Урок 75. рід іменників: чоловічий, жіночий, середній . . . . . . . . . . . . . 272

Урок 76. Вправи на визначення роду іменників . родові закінчення іменників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 275

Урок 77. Змінювання іменників за числами . іменники, що вживають лише в однині або лише у множині . . . . . . . . . 279

Урок 78. практичне ознайомлення з відмінками іменника . . . . . . . . . 282

Урок 79. Зв’язок іменника з іншими словами в реченні за допомогою закінчень і прийменників . розбір іменника як частини мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 286

Урок 80. Урок розвитку зв’язного мовлення . Складання казки за уявою на тему «як подорожує краплинка води» . . . . . . . . 289

Урок 81. Узагальнювальний урок за темою «іменник» . . . . . . . . . . . . 293

Урок 82. контроль та оцінювання знань за темою «іменник» . . . . . . . 297

прикметник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 300

Урок 83. аналіз перевірної роботи . Загальне поняття про прикметник . Значення прикметників у мовленні . . . . . . 300

Урок 84. Зв’язок прикметників з іменниками у реченні . доповнення тексту прикметниками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 304

Урок 85. Змінювання прикметників за числами і за питаннями у сполученні з іменниками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 307

Урок 86. Урок розвитку зв’язного мовлення . письмове висловлювання про ситуації з життя класу . . . . . 310

Урок 87. Змінювання прикметників за родами у сполученні з іменниками . родові закінчення прикметників . . . . . . . . . . 313

Урок 88. Вправи на визначення роду і числа прикметників за відповідними іменниками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 317

Урок 89. розбір прикметника як частини мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 320

Урок 90. Уживання прикметників у прямому й переносному значеннях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 323

Урок 91. Спостереження за вживанням прикметників у загадках . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 327

Урок 92. Урок розвитку зв’язного мовлення . твір-опис людини з використанням порівнянь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 330

Урок 93. прикметники-синоніми, прикметники-антоніми . Використання їх у зв’язних висловлюваннях . . . . . . . . . . . . 333

Урок 94. Вправи на засвоєння різних форм прикметників у сполученні з іменниками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 336

Урок 95. Закріплення знань про прикметник як частину мови . . . . . . 340


дієСлОВО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 345

Урок 97. аналіз перевірної роботи . дієслово . Загальне поняття про дієслово . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 345

Урок 98. Урок розвитку зв’язного мовлення . Стислий переказ . . . . . . 348

Урок 99. Зв’язок дієслова з іменником у реченні . Складання речень за малюнками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 351

Урок 100. Уживання дієслів у переносному значенні . . . . . . . . . . . . . . . 355

Урок 101. Спостереження за влучним добиранням дієслів автором тексту для змалювання подій, явищ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 358

Усі уроки української мови. 3 клас8 9Орієнтовне календарно-тематичне планування

Орієнтовне календарно-тематичне планування

№ з/п Тема уроку Дата

і семестр

МОВА і МОВлЕННЯ

1 мова — найважливіший засіб людського спілкування . рідна мова — мова державна . Український алфавіт

2 культура усного і писемного мовлення

3 культура мовлення і спілкування . практичне засвоєння слів увічливості . Ввічливі звертання

ТЕКсТ

4 розширення уявлень про текст та його будову . тема, мета і заголовок тексту

5 Визначення теми, мети текстів різних типів, добирання до них заголовків

6 Визначення та інтонаційне виділення у реченнях тексту слів, найважливіших для вираження думки

7 абзац . поділ тексту на абзаци . план тексту . Складання розповіді за поданим планом

8 Урок розвитку зв’язного мовлення . про що говорить заголовок

9 Зв’язок між реченнями в тексті . частини тексту

10 Спостереження за ознаками художніх, науково-популярних та ділових текстів

11 Складання текстів-інструкцій до гри та для виготов-лення іграшки

12 Особливості текстів-листів . Складання письмових при-вітань та запрошень . правила написання адреси

Урок 102. дієслова-синоніми і дієслова-антоніми . розпізнавання дієслів у реченнях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 361

Урок 103. час дієслова . перевірна робота . Усний твір . . . . . . . . . . . . . . 364

Урок 104. Урок розвитку зв’язного мовлення . перевірна робота . письмовий переказ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 368

Урок 105. Змінювання дієслів за часами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 371

Урок 106. Вправи на розрізнення часових форм дієслів у тексті . перевірна робота . Усний твір . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 374

Урок 107. Закріплення знань про часові форми дієслова . . . . . . . . . . . . 377

Урок 108. Вправи на творення і вживання дієслів теперішнього, минулого і майбутнього часу у власних висловлюваннях . . . 381

Урок 109. контрольне списування на швидкість (перевірка швидкості письма, культури оформлення роботи, поєднання літер, нахилу, розміру, форми) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 384

Урок 110. Урок розвитку зв’язного мовлення . Складання тексту-міркування «чому ластівки відлітають першими» . . . . . . . . 386

Урок 111. написання частки не з дієсловами . розбір дієслова як частини мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 389

Урок 112. перевірна робота . аудіювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 392

Урок 113. Узагальнення знань і вмінь учнів за темою «дієслово» . контроль та оцінювання знань за темою «дієслово» . . . . . . . 396


пОВтОрення ВиВченОГО За рік . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 400

Урок 115. повторення . аналіз перевірних робіт . повторення вивченого про текст, речення . . . . . . . . . . . . . . . 400

Урок 116. Урок розвитку зв’язного мовлення . редагування текстів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 404

Урок 117. повторення вивченого про будову слова . . . . . . . . . . . . . . . . . 406

Урок 118. повторення вивченого про частини мови . . . . . . . . . . . . . . . . 410

Урок 119. Узагальнення й систематизація знань учнів . . . . . . . . . . . . . 414



13 контроль та оцінювання знань за темами «мова і мов-лення», «текст»

рЕЧЕННЯ

14 повторення вивченого про речення . поділ тексту на речення . доповнення незавершених речень

15 Види речень за метою висловлювання та інтонацією . розділові знаки в кінці речень

16 Урок розвитку зв’язного мовлення . Складання розповіді за планом і опорними словами

17 Звертання . розділові знаки при звертаннях

18 Головні і другорядні члени речення

19 Зв’язок слів у реченні

20 побудова речень за зразками і схемами

21 Узагальнення знань і вмінь за темою «речення»

слОВО. ЗНАЧЕННЯ слОВА

22 Слова із прямим і переносним значенням . Спостере-ження за значенням слів

23 Слова, що мають кілька значень . Складання речень

24 Урок розвитку зв’язного мовлення . Складання зв’язних речень за малюнком і планом

25 Слова, які звучать і пишуться однаково . Складання речень

26 Слова, близькі за значенням (синоніми)

27 Ознайомлення з фразеологізмами

28 Слова, протилежні за значенням (антоніми) . Спостере-ження за роллю антонімів у тексті

29 перевірна робота . диктант

БУДОВА слОВА

30 Будова слова . Закінчення слова . Зміна форми слова за допомогою закінчення . Закінчення як засіб зв’язку слів у реченні

31 Основа слова

32 Урок розвитку зв’язного мовлення . Складання діалогу

33 частини основи: префікс, корінь, суфікс


34 Спільнокореневі слова . корінь слова

35 розрізнення синонімів, спільнокореневих слів різних форм одного й того самого слова

36 розрізнення слів із коренями, що звучать однаково, але мають різне значення

37 чергування голосних звуків [о], [е] з [і] в коренях слів

38 чергування приголосних звуків [г] — [з’] — [ж]; [к] — [ц’] — [ч]; [х] — [с’] — [ш] у коренях слів

39 Вимова і правопис слів із ненаголошеними [е], [и] в коренях, які перевіряються наголосом

40 Урок розвитку зв’язного мовлення . Складання тексту-міркування «книга — твій друг, без неї — як без рук»

41 добирання спільнокореневих слів і зміна форми слова для перевірки написання слів із ненаголошеними [е], [и]

42 правопис слів із двома ненаголошеними [е], [и] в ко-ренях .

43 Вимова і правопис слів із ненаголошеними [е], [и] в коренях, що не перевіряються наголосом . робота з орфографічним словником

44 контроль та оцінювання знань за темами «речення», «Слово . Значення слова», «Будова слова»

45 аналіз перевірної роботи . дзвінкі та глухі приголосні . Вимова й правопис слів із дзвінкими та глухими при-голосними

46 правильна вимова слів із дзвінкими приголосними звуками

47 правильна вимова слів із глухими приголосними . пере-вірна робота . діалог

48 Урок розвитку зв’язного мовлення . Упорядкування деформованого тексту

49 перевірка правопису слів із глухими приголосними звуками . Закріплення вивченого про дзвінкі та глухі приголосні звуки

50 префікс . Словотворча роль префіксів . Утворення слів за допомогою найуживаніших префіксів



51 префікси і прийменники . Зіставлення за значенням та способом написання

52 правопис префіксів роз-, без-

53 правопис префіксів з- (с-)

54 Збіг однакових приголосних звуків на межі префікса і кореня

55 правило вживання апострофа після префіксів перед я, ю, є, ї . перенос слів з апострофом після префікса

56 Урок розвитку зв’язного мовлення . письмовий переказ тексту за складеним планом

57 Суфікс . Словотворча роль суфіксів . перевірна робота . аудіювання

58 творення слів із найуживанішими суфіксами, введення їх у речення . перевірна робота . Списування

59 творення слів за допомогою суфікса -ар-

60 Спостереження за збігом однакових приголосних на межі кореня і суфікса (сонний, денний, осінній) . поділ таких слів для переносу


62 аналіз контрольного диктанту . Усний та письмовий розбір слів за будовою

63 Урок розвитку зв’язного мовлення . Складання усного твору за поданим зачином (за основною частиною і за кінцівкою)

64 підсумковий урок за семестр

іі семестр

ЧАсТиНи МОВи

65 частини мови . Загальне поняття про частини мови . Зі-ставлення частин мови за їхнім значенням, питаннями та роллю в реченні

66 логічні вправи на розрізнення слів за родовими і ви-довими ознаками та за смисловими групами у межах кожної частини мови


67 добирання спільнокореневих слів, які належать до різних частин мови, та розрізнення їх за питаннями, значенням, роллю в реченні, за зв’язком з іншими словами

68 Урок розвитку зв’язного мовлення . як писати листи

іМЕННиК

69 Загальне поняття про іменник (питання, значення, роль та зв’язок з іншими словами в реченні за допомогою за-кінчень і прийменників) . іменники, що означають назви істот, неістот

70 Власні та загальні іменники . написання власних іменників з великої букви

71 Закріплення навичок написання власних і загальних іменників

72 поняття предметності на прикладах іменників, утво-рених від прикметників

73 поняття предметності на прикладах іменників, що означають дію

74 Урок розвитку зв’язного мовлення . переказ тексту за планом та опорними словами

75 рід іменників: чоловічий, жіночий, середній

76 Вправи на визначення роду іменників . родові закін-чення іменників

77 Змінювання іменників за числами . іменники, що вживаються лише в однині або лише у множині

78 практичне ознайомлення з відмінками іменника

79 Зв’язок іменника з іншими словами в реченні за допо-могою закінчень і прийменників . розбір іменника як частини мови

80 Урок розвитку зв’язного мовлення . Складання казки за уявою на тему «як подорожує краплинка води»

81 Узагальнювальний урок за темою «іменник»

82 контроль та оцінювання знань за темою «іменник»

ПриКМЕТНиК

83 аналіз перевірної роботи . Загальне поняття про при-кметник . Значення прикметників у мовленні



84 Зв’язок прикметників з іменниками у реченні . допо-внення тексту прикметниками

85 Змінювання прикметників за числами і за питаннями у сполученні з іменниками

86 Урок розвитку зв’язного мовлення . письмове висловлю-вання про ситуації з життя класу

87 Змінювання прикметників за родами у сполученні з іменниками . родові закінчення прикметників

88 Вправи на визначення роду і числа прикметників за відповідними іменниками

89 розбір прикметника як частини мови

90 Уживання прикметників у прямому і переносному значеннях

91 Спостереження за вживанням прикметників у загадках

92 Урок розвитку зв’язного мовлення . твір-опис людини з використанням порівнянь

93 прикметники-синоніми, прикметники-антоніми . Ви-користання їх у зв’язних висловлюваннях

94 Вправи на засвоєння різних форм прикметників у спо-лученні з іменниками

95 Закріплення знань про прикметник як частину мови


ДіЄслОВО

97 аналіз перевірної роботи . дієслово . Загальне поняття про дієслово

98 Урок розвитку зв’язного мовлення . Стислий переказ

99 Зв’язок дієслова з іменником у реченні . Складання речень за малюнками

100 Уживання дієслів у переносному значенні

101 Спостереження за влучним добиранням дієслів автором тексту для опису подій, явищ

102 дієслова-синоніми і дієслова-антоніми . розпізнавання дієслів у реченнях

103 час дієслова . перевірна робота . Усний твір


104 Урок розвитку зв’язного мовлення . перевірна робота . письмовий переказ

105 Змінювання дієслів за часами

106 Вправи на розрізнення часових форм дієслів у тексті . перевірна робота . Усний твір

107 Закріплення знань про часові форми дієслова

108 Вправи на творення і вживання дієслів теперішнього, минулого і майбутнього часу у власних висловлюваннях

109 контрольне списування на швидкість (перевірка швид-кості письма, культури оформлення роботи, поєднання літер, нахилу, розміру, форми)

110 Урок розвитку зв’язного мовлення . Складання тексту-міркування «чому ластівки відлітають першими»

111 написання частки не з дієсловами . розбір дієслова як частини мови .

112 перевірна робота . аудіювання

113 Узагальнення знань і вмінь учнів за темою «дієслово» . контроль та оцінювання знань за темою «дієслово»


ПОВТОрЕННЯ ВиВЧЕНОГО ЗА ріК

115 повторення . аналіз перевірних робіт . повторення ви-вченого про текст, речення

116 Урок розвитку зв’язного мовлення . редагування текстів

117 повторення вивченого про будову слова

118 повторення вивченого про частини мови

119 Узагальнення і систематизація знань учнів

16

17Мова і мовлення

і семестр

мОва і мОвлення

УрОк 1

Мова — найважливіший засіб людського спілкування. Рідна Мова — Мова деРжавна.

укРаїнський алфавіт

Мета: розширити уявлення учнів про мову як засіб людського спілкування; закріплювати знання букв українського алфавіту, розкрити його зна-чення для укладання словників; розвивати мовлення учнів, збагачу-вати їх словниковий запас; виховувати повагу до рідної мови.

Хід УрокУ

I. оРганізаційний МоМентУчитель посміхається —Урок наш починається!Будемо мову ми рідну вивчатиЗалюбки і повсякчас .тож рівненько всі сідаймо,працювати починаймо!

II. актуалізація опоРних знань

1. каліграфічна хвилинкаМм Мм Мм мо ов мова

Співай, моя мово, у пісні чудовійі смійся, у жартах звучи!Світися щасливо у зірці ранковійі в побуті теж не мовчи!

— Визначте вид речень за метою висловлювання і за інтона-цією .

— Слово смійся поділіть на склади для переносу .

— У слові чудовій позначте корінь, доберіть до цього слова спіль-нокореневі слова .

— порівняйте кількість звуків і букв у слові щасливо .

2. фронтальна бесіда— пригадайте, що ми вже знаємо про мову . для чого людям по-

трібна мова?— У який спосіб можна розповісти про щось одне одному?— як ви розумієте вислів: «мова — найважливіший засіб люд-

ського спілкування»?— чому людям доводиться говорити між собою?— як мова допомагає у навчанні і праці?— чи вміють розмовляти між собою тварини?

3. Робота в групах— Запишіть речення та поясніть їхній зміст .1-ша група . Слово народилося в праці, як і пісня .2-га група . Завдяки слову ми розуміємо одне одного .3-тя група . Без слова не було б ні писемності, ні літератури, ні

пісні .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми починаємо працювати над вивченням

невеликої, але дуже важливої теми «мова і мовлення» . Зараз же ми спробуємо поповнити свою мовну скарбничку новими знаннями й уміннями, бо життя людини без мови неможливе . рідну мову по-трібно не лише любити, а й берегти, вивчати, знати .

IV. спРийМання й усвідоМлення нового МатеРіалу

1. Робота за схемою

мова

звукисловасловосполученняреченнятекст

мовленняспілкуванняписьмочитання

— З чого складається наша мова?— Що таке мовлення? (Це діяльність людини, застосування

мови для спілкування, для передання своїх думок, почуттів.)

2. пояснення вчителя— мови бувають різні: українська, англійська, німецька та ін .

Усі уроки української мови. 3 клас18 19Мова і мовлення

— які мови є спорідненими до української мови? (Російська, білоруська)

— Українська мова — національна мова українського народу, вона об’єднує всіх українців незалежно від того, де вони живуть . Вона є державною мовою України . держава забезпечує її всебічний розвиток в усіх сферах суспільного життя на всій території України . Українською мовою видають підручники, цікаві книжки, газети, журнали . Українська мова звучить по радіо і телебаченню, у те-атрах, кіно, її вивчають у школі . про те, що означає те чи інше слово, як його правильно вимовляти, писати, можна дізнатися зі словників .

Ознайомлення учнів з різними видами словників української мови— Щоб знайти слово в словнику, необхідно знати, у якому по-

рядку розміщені букви в алфавіті .

3. Робота за таблицею «український алфавіт»— назвіть букви українського алфавіту . Скільки букв в алфа-

віті?

4. хвилинка-цікавинка

аЗБУка

— ти, Галинко, вже знаєш азбуку? — питає вчителька .— авжеж, знаю .— тоді скажи, будь ласка, яка буква йде після «а»?— Усі інші букви .

Фізкультхвилинка

V. узагальнення й систеМатизація знань

Завдання 1— Відгадайте загадки . Відгадки запишіть в алфавітному по-

рядку .

а що то за коні в полі па припоні: T

довгасті, голчасті, зеленої масті,нікого не возять, лише солі просять? (Огірки)

Що то за голова, що лиш зуби і борода? ( T Часник)червоний макар по полю скакав та в борщ попав . ( T Буряк)дівка в коморі, коса надворі . ( T Морква)Що без болю та печалі доведе до сліз? ( T Цибуля)

Завдання 2— Вивчіть вірш і запишіть його з пам’яті .

Вивчайте, любіть свою мову,як світлу Вітчизну любіть,як стягів красу малинову,як рідного неба блакить .

В. Сосюра

— підкресліть ті слова, у яких звуків більше, ніж букв .

VI. підсуМок уРоку— яку тему ми почали вивчати?— Що таке мова? (Це засіб людського спілкування.)— де застосовують знання про мову? (У мовленні під час спілку-

вання, для передання думок, почуттів.)— яка мова є державною мовою України?— як потрібно ставитись до рідної мови?

Гра «Відгадай слово»перша буква стоїть в алфавіті перед буквою «ен», друга і чет-

верта — між буквами «ен» і «пе» . третя буква — після «ка» . п’ята — перед буквою е . Шоста — між «ха» і «че» . Сьома — після букви и . (Молодці)

Матеріали чинних підручників, рекомендовані для опрацювання ¼на уроці та вдомаПідручник 11 — с . 6–9 .Підручник 22 — с . 5–8 .

УрОк 2

культуРа усного і писеМного Мовлення

Мета: розширити уявлення учнів про усне й писемне мовлення та вимоги до них; формувати вміння відрізняти усне мовлення від писемного; розвивати словниковий запас учнів, навички каліграфічного письма; виховувати культуру усного й писемного мовлення.

1 Вашуленко м . С ., мельничайко О . і ., Васильківська н . а . Українська мова : підруч . для 3 кл . загальноосвітн . навч . закл . — к . : Видавничий дім »Освіта», 2013 .

2 Захарійчук м . д ., мовчун а . і . Українська мова : підруч . для 3 кл . за-гальноосвітн . навч . закл . — к . : Грамота, 2013


Хід УрокУ

I. оРганізаційний МоМентнам урок уже давночас розпочинати .Будем знову мовленнянаше розвивати .


1. каліграфічна хвилинкаЕе Ее Ее ере ре есе ир— Спишіть каліграфічно вірш .

моя чарівна, дивна мова .Хто перелічить в ній слова?Вона прекрасна і казкова,Весела, щира і жива .

— Скільки речень ви записали? які це речення за інтонацією?— Виконайте звуко-буквений аналіз слова щира .— до слова дивна доберіть спільнокореневі слова, позначте в них

корінь .— Слово казкова поділіть для переносу .

2. гра «Мікрофон»— для чого людям потрібна мова?— які мови є спорідненими до української мови?— як потрібно ставитись до своєї мови?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми пригадаємо, які види мовлення вам

відомі з другого класу . ознайомимось з вимогами до усного і пи-семного мовлення, спробуємо переказати текст і оцінити культуру власного письма .

IV. спРийМання й усвідоМлення нового МатеРіалу1. бесіда за таблицею— Що ми розуміємо під усним мовленням?— які ви знаєте вимоги до усного мовлення?— який ще вид мовлення вам відомий?— Що таке писемне мовлення?— які вимоги до писемного мовлення?— чи обов’язково потрібен співбесідник до писемного мов-

лення?

Мовлення

Уснепередання думок в усній формі

Писемнеусе написане або надруковане

використовує:міміку і жести, різну силу

голосу, питальну або окличну інтонацію

використовує:літери, розділові знаки

має бути:правильним, точним,

зрозумілим

має бути:правильним, грамотним,

охайним

— чому виникло письмо? (Писемне мовлення виникло у зв’язку з потребою людини передавати інформацію на відстань або збе-регти її для майбутніх поколінь. Писемне мовлення допомагає нам дізнаватися багато цікавого про наше минуле. Писемне мовлення не обмежене в часі.)

2. поетична хвилинкадіти за власним бажанням читають улюблені вірші .— Визначте кращого читця . Обґрунтуйте свій вибір . почніть

так: «на мою думку, Сашко прочитав найкраще, тому що . . .» .— Отже, усним мовленням добре володіє той, хто вміє переда-

вати словами і голосом свої думки й почуття .

3. гра «вимов звук [о] з різною інтонацією»

Дівчата Хлопцііз задоволенням із незадоволенняміз схваленням із здивуванням

4. Робота в парах— привітайтеся одне з одним, не використовуючи слів .— покажіть, що ви радієте від зустрічі одне з одним .— покличте однокласника тихенько, а потім — голосніше .— якими допоміжними засобами ви користувалися під час при-

вітання, під час передання своїх емоцій?— Отже, під час усного мовлення люди використовують міміку,

жести, різну силу голосу, різну інтонацію .— люди, яких професій користуються мовою жестів найчас-

тіше? (Регулювальники, моряки, судді на футбольному матчі)



5. Робота з деформованим текстом— Складіть і запишіть прислів’я про мову .Хліб, а, слово, на, обід, бережи, на, відповідь .до, язик, києва, доведе .Словом, за, кишеню, у, не, полізе .— яким видом мовлення ви користувалися?— які знаки використали для запису прислів’їв? (Букви, крапки,

кому)— чи подобається вам власна каліграфія письма? Оцініть свою

роботу .— Отже, що означає володіти культурою писемного мовлення?

(Означає правильно, чітко, каліграфічно і без помилок оформляти думки на письмі. Охайний і розбірливий почерк — вияв поваги до того, хто читатиме написане тобою.)

— Оцініть роботу однокласника . дайте йому поради щодо оформ-лення роботи, якщо це потрібно .


Завдання 1. Гра «Знайди відомі розділові знаки»

— які знаки ми використовуємо в математиці, в музиці?

Завдання 2. Творча робота— прочитайте текст . яку цікаву інформацію передав нам автор

у письмовій формі?

кожний птах відводить людину або звіра від свого гнізда . кулик-пісочник лягає на траву . махає крилами, перевертається . Хто його побачить, вважатиме, що пташка хвора . підеш до неї, а кулик перелетить далі і знову почне перевертатися . так поволі і відведе непроханого гостя від своїх пташенят . Усі тваринки, пташки за-хищають свої оселі . Вони захищають від ворогів, недобрих людей і своє життя .

— прочитайте текст ще раз . Закрийте його .— Спробуйте коротко записати, про що ви дізналися з тексту .— прочитайте свою роботу . Що було легше — розповісти чи на-

писати? чому?

VI. підсуМок уРоку— над яким видом мовлення ми працювали на уроці?

Гра «Незакінчене речення»мова потрібна людині для . . .ff

Усне мовлення має бути . . .ff

Свої думки люди найчастіше передають . . .ff

Усе написане і надруковане — це . . .ff

для писемного мовлення потрібні — . . .ff

Матеріали чинних підручників, рекомендовані для опрацювання ¼на уроці та вдомаПідручник 1 — с. 9–13.Підручник 2 — с. 8.

УрОк 3

культуРа Мовлення і спілкування. пРактичне засвоєння слів увічливості.

ввічливі звеРтання

Мета: розширити уявлення учнів про культуру мовлення і спілкування; вчити володіти словами ввічливості; розвивати навички етичних норм поведінки під час спілкування; сприяти розвитку пам’яті, активізації словника; виховувати увагу до слова, повагу до людей і самих себе.


Хід УрокУ

I. оРганізаційний МоМент


1. бесіда— З якими видами мовлення ми ознайомилися на попередньому

уроці?— яким має бути усне мовлення?— яким має бути писемне мовлення?

2. каліграфічна хвилинкаЧч Чч Чч ча ар ів чарівна

У нашій рідній мовічарівні є слова .Слова ці всім відомі,Бо сила в них жива .

— про які слова йдеться у вірші? які слова ввічливості ви знаєте?

— доберіть спільнокореневі слова до слова слова, позначте ко-рінь .

— до слова жива доберіть слово протилежне за значенням .— Слова рідній, чарівні поділіть на склади для переносу .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми маємо з’ясувати, що таке культура

мовлення і культура спілкування . поміркуємо над тим, чи кожна людина може оволодіти культурою мовлення і високою культурою спілкування .


1. вступна бесіда— поміркуйте і скажіть, яку людину називають культурною .— чим відрізняється культурна людина від некультурної?— Що необхідно для того, щоб стати культурним?

2. пояснення вчителя— культурною називають освічену, начитану, грамотну, добре

виховану людину, яка з повагою ставиться до інших людей, завжди готова прийти на допомогу .

культура мовлення — це правильність, точність, виразність мовлення . пам’ятайте: слова — це ніби одяг для ваших думок . Щоб гарно говорити, треба знати мову, якою спілкуєшся . краще говорить і пише той, хто багато читає і вміє уважно слухати .

3. аналіз мовленнєвих ситуацій«коли говориш — дивись в очі співрозмовникові» .ff

Юрко з тарасом розмовляв,крутився на всі боки,неначе він сорока;до неба очі заводив,В канаву зазирнув . . .а тарас терпів, терпів:«ти до кого говорив?» .

Висновок: коли до когось слово мовиш — дивися в очі тому, з ким говориш .

«Хочеш, щоб тебе почули, не кричи . Говори спокійно, чітко . . .»ff

Юля з танею зі школиЙдуть по скверику поволі .«Ой, дивись,— горлає Юля,—листя клена шелестятьі, як літачки, летять!»«Ой-ой-ой,— верещить, заливається,—Горобці у пилюці купаються!»чути Юлю аж ген, за майданом .може, таня чує погано?

Висновок

ну, звичайно, то дівчинці Юліпросто бракує мовної культури:Спокійно треба говорити,не горлати, не шуміти .

«Слова вимовляй правильно» .ff

я у театрі був учора .мені сподобалась ігра,—так повідомив друзям коля . . .Від сміху шибки задзвеніли в школі .

Висновок

навчити колю говорить давно пора:не можна так калічити слова .

«Слова вживай за призначенням» .ff


Стрілись якось рома й Вова .— я був на стадіоні вчора . кльово!— ми класно у футбола намотались . . .

Висновок

де слів таких вони набрались?Хороші наші, ромо й Вово,Хіба це, друзі, гарна мова?рідну мову треба знати,Слова любити й поважати .Говорити треба чемно,Щоб слухати тебе було приємно .

4. творча робота «додай чарівне слово»Учитель читає речення, а діти з довідки добирають потрібні

слова і записують їх у зошити .розтопить серце всякого сердечне слово . . .Зазеленіє й древній пень, коли почує . . .коли тебе піймають раптом за підказку, то вчителеві скажеш: . .Щоб знову зустрітись в годину призначену, кажу щиро завжди

усім . . .(Вибачте, будь ласка. Дякую. До побачення. Добрий день.)

5. словникова робота— Відгадайте слово, над яким будемо сьогодні працювати .

(На дошці — малюнки, на яких зображені сова, півень, ракета, носоріг, сир, гриб, кіт.)

— Це слово можна скласти, взявши з кожного слова по букві: сова — перша буква, півень — перша, ракета — друга,

носоріг — третя, сир — друга, гриб — четверта, кіт — друга . (Спа-сибі)

— доберіть до слова спасибі синоніми . (Вдячний, дякую, ви-словлюю подяку)



1. Робота в парах— побудуйте діалог за словесно описаною мовленнєвою ситуа-

цією .— Уявіть, що ви прийшли до бібліотеки . там дуже багато

книжок .— поміркуйте, про що б ви запитали бібліотекаря .Пам’ятка: вибудовуючи діалог, не забувайте про культуру спіл-

кування!Високий рівень . Самостійна роботаДостатній рівень . За малюнком і початком діалогу .— доброго дня, лідіє михайлівно!— доброго дня, діти . які книжки вас цікавлять?Середній рівень . За опорними словосполученнями, початком

діалогу .Опорні слова: про що більше подобається читати; казки, веселі

історії; які книги вже читав .— доброго дня, лідіє михайлівно! Будь ласка, порадьте, яку

книжку взяти почитати .

2. поетична хвилинка

«Будь ласка», « Спасибі» і «Будьте здорові» —Слова необхідні й корисні у мові .приємно їх чути і в школі, і вдомаВід мами, від вчителя й просто знайомих .

тож радьмо: частіше їх, друзі, вживайте,даруйте сміливіше радісний настрій!і кожен свій день, як завжди, зачинайтеЗі слів: «добрий ранок!», «Вітаю!», «Здрастуй!»

3. самостійна робота— Запишіть відповіді на запитання .як ти подякуєш другові за олівець? T

як ти привітаєшся з учителем? T

як ти вибачишся, якщо ненавмисно штовхнув однокласника? T

Усі уроки української мови. 3 клас28 29Текст

VI. підсуМок уРоку— Що ви розумієте під поняттям «культура мовлення»? (Це пра-

вильність, точність, виразність мовлення.)— Хто краще говорить і пише? (Хто любить читати і вміє

уважно слухати.)— як потрібно поводитися під час розмови?— чи використовуєте ви у мовленні чарівні слова?

Гра «Семафор ввічливості»на столі — сигнальні картки червоного та зеленого кольору .

Учитель зачитує репліки, а учні мають сказати, де правильно по-водяться діти, а де — ні . якщо правильно — зелена картка, непра-вильно — червона .

— дайте мені хлібину,— звертається хлопчик у магазині до про-давця . (Червоний)

— Вибачте, будь ласка, я штовхнула вас не навмисне, — каже дівчинка в автобусі . (Зелений)

— покличте до телефону марину . (Червоний)— я трохи порвала цю книжку, підклейте її самі,— сказала дів-

чинка бібліотекареві . (Червоний)


текст

УрОк 4

РозшиРення уявлень пРо текст та його будову. теМа, Мета і заголовок тексту

Мета: повторити й закріпити знання учнів про текст; розширити уявлення учнів про тему, мету тексту; розвивати усне мовлення учнів, уміння ви-значати в тексті його складові частини, відновлювати деформований текст з переміщеними частинами; виховувати почуття доброти, вза-ємодопомоги.

Хід УрокУ



1. лексичний диктантУчитель читає лексичне значення слова, а учні відгадують і за-

писують саме слово .чарівні слова, які вживають при звертанні . (ff Будь ласка)яким словом висловлюють вдячність? (ff Дякую)Слово подяки . (ff Спасибі)Слово-вітання до друзів, товаришів . (ff Привіт)Слово, яке допомагає визнати свою провину . (ff Вибачте)Слово, яке кажуть при прощанні . (ff До побачення)У будь-якій ситуації, коли прощаємось, кажемо . . . (ff Проща-вайте)коли прощаються, бажають . . . (ff На все добре)— Складіть одне речення з одним зі слів диктанту .


2. дидактична гра «я міркую»— прочитайте речення, записані ліворуч . про що йдеться в кож-

ному реченні? чи утворюють ці речення зв’язний текст? (Мірку-вання учнів.)

— прочитайте речення записані праворуч . про що в них ідеться? чи можна назвати це текстом? (Міркування учнів.)

— доберіть до тексту заголовок .

У золоті осінні дні збираються відлетіти у вирій журавлі . Вкривається багрянцем клен . Хазяйнує Жовтень скрізь, де не глянь .

як настала холодна осінь, жу-равель почав збиратися в теплі краї та й каже куликові:— Ось ну, курличе, рушай і ти! коли б ти знав, які хороші сто-рони є на світі .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над текстом, його

складовими частинами . Будемо вчитися відновлювати деформовані тексти та добирати до них заголовок; розширимо уявлення про тему, мету тексту .


1. пояснення вчителя— Зв’язані за змістом речення становлять текст . У тексті завжди

про щось повідомляють, розповідають . Це його тема . кожен текст чогось навчає . Це його мета . до тексту можна дібрати заголовок .

2. первинне закріплення— Запишіть речення так, щоб утворився зв’язний текст .Він зупинився біля дівчинки, ніби благав про допомогу . Це тра-

пилося влітку . У лелеки було перебите крило . птах ішов прямо до неї . марійка збирала лікарські рослини . дівчинка зрозуміла, що треба віднести лелеку до лікарні . раптом вона побачила лелеку .

— Визначте тему тексту . доберіть до нього заголовок .— чого навчає цей текст? яка його мета?

3. творча робота— послухайте вірш Оксани калинової і намалюйте казковий

будиночок з назвою «текст» . Скільки поверхів він має? назвіть їх .

Стоїть в країні мовляндіїбудиночок цікавий .текстом всі його зовуть,і з ним зустрічі всі ждуть .

Знайте: й він гостей чекає .три поверхи для них має .перший поверх — це зачин .тут він з багатьох причин .Що ж ми можем розказати?як з зачину не почати?Головна частина — буде середина .Все узнаєте ви в ній:і про дощик весняний,і про сум зимніх ночей,і про теплий літній день .а ще вище, як підете,до кінцівки попадете .Хоч і мешкає під дахом,та без неї — знаю я —нецікава й беззмістовнаБуде розповідь моя .



1. Робота в парах— прочитайте частини тексту .— пронумеруйте їх так, щоб вийшла розповідь .— доберіть до неї заголовок .

Оля крикнула: «Ви щось загубили!» ніна зіскочила з лавки, підняла газету і простягла дідусеві .

ніна і Оля сиділи на лавочці в саду .

дорогою йшов старенький дідусь . Він зупинився, витяг хус-точку і почав протирати окуляри . У дідуся з-під руки випала га-зета .

2. самостійна робота

дВі СеСтри

на маленькій галявині росло два дерева . Сосна і береза . Вони — сестри, старша і молодша .

Старша — сильна і висока . молодша — тендітна і ласкава . Старша оберігає молодшу від сильних вітрів . молодша дякує їй . Гілочки сосни і берези переплелися .

Ось як треба жити на Землі! тоді у всьому світі буде мир і зла-года .

— прочитайте текст . Запишіть зачин і кінцівку .


— Складіть кілька речень про сосну і березу, запишіть їх .— Випишіть підкреслені слова, доберіть до них перевірні за

зразком: зимо ва — зи монька .

VI. підсуМок уРоку— Що цікавого дізналися на уроці?— які речення утворюють текст?— Що таке тема, мета тексту?— Що можна дібрати до тексту?

Гра «Будь уважний!»Що хочете з нами робіть: соліть, смажте, варіть, маринуйте!

тільки не виривайте з коренем, не розривайте навколо лісову під-стилку, не знищуйте нашу грибницю . а не послухаєтеся, то ми зовсім рости перестанемо! Залишитесь ви тоді без варива, без сма-ження, без соління і маринадів .

— як ви вважаєте, який заголовок відповідає темі, меті тексту?

а) Смачні гриби .б) Говорять гриби .в) Обережно, гриби!— Обґрунтуйте свою відповідь .

Матеріали чинних підручників, рекомендовані для опрацювання ¼на уроці та вдомаПідручник 1 — с. 17–18.Підручник 2 — с. 10–11.

УрОк 5

визначення теМи, Мети текстів Різних типів, добиРання до них заголовків

Мета: закріплювати вміння учнів визначати тему, мету текстів різних типів; навчати складати описи й міркування за заданою темою; розвивати мовлення учнів; виховувати любов до природи.

Хід УрокУ



1. тестування1) текст — це:

а) окремі речення;б) об’єднані за змістом речення;в) зв’язна розповідь .

2) текст складається:а) із заголовків, абзаців;б) із речень;в) із зачину, основної частини, кінцівки .

3) частина тексту, яка свідчить про те, що висловлювання завер-шено,— це:а) зачин;б) основна частина;в) кінцівка .

4) якою частиною тексту може бути нижченаведене речення?мама похвалила свою помічницю .а) Зачин;б) кінцівка;в) основна частина .Взаємоперевірка робіт .

2. самостійна робота— розставте речення так, щоб утворився текст . підкресліть

зачин .

Вони дружно почали ліпити хатку .

навесні повернулися ластівки .

У гніздечку з’явилися ластів’ята .

Вони веселим щебетанням зустрічали сонечко .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над текстом, на-

вчимося розрізняти різні типи текстів; визначати їх тему, мету, добирати до них заголовки .



1. Робота за таблицею.

типи текстів

Розповідь — якщо хочемо розказати про якісь події (що робить особа чи предмет?)Що сталося?Що відбулося?

Опис — якщо хочемо назвати ознаки предмета чи особи (яким є предмет або особа)який?

Міркування — якщо хочемо щось довести або заперечити (чому предмет чи особа така?)чому?твердження, дове-дення, висновок

2. Робота з дидактичним матеріалом. аналіз текстів1) ми живемо в Україні і любимо її гарну і співучу мову, її пре-

красних людей, її пишну природу . наша земля красива і щедра . росте і жито, і городина, цвітуть квіти, дзюркочуть річечки . але особливу любов викликає у нас калина .росте вона по тінистих лісах, в гаях і дібровах, на схилах, на

узліссі, на лісових галявинах . Садять калину і біля хати, щоб весною білим цвітом милувала .

2) калина — це невисокий, але пишний кущ . Вона росте на во-логих місцях у лісі, у лузі . Садять калину і біля хати .Весною вона зацвітає запашним білим цвітом . кожна квіточка,

ніби дівчина в білій хустині .Восени важкі ґрона калини червоніють . ягоди наливаються ці-

лющим соком . Узимку кущ калини особливо гарний . кругом біліє сніг, а червонясті кетяги палахкотять, мов ліхтарики .

калину здавна шанують і люблять люди за її красу .3) калина поширена в Україні . Це дуже цілюща рослина, адже з її

плодів виготовляють соки . чистий сік ягід калини поліпшує апетит . плоди цієї рослини широко використовують і для ліку-вання простудних захворювань .— про що йдеться в кожному тексті? (Про калину)Отже, це в трьох текстах спільне .— Що дізналися про калину з першого тексту?— Отже, це текст-розповідь .— Що довідалися з другого тексту?— Отже, це текст-опис .— Що дізналися про калину з третього тексту?

— Отже, це текст-міркування .— яка мета цієї розповіді?

3. каліграфічна хвилинка.Кк Кк Кк кА ал кр калина

а вже калина над рікоюВіночки білі одягла .Від сонця і тепла весноючудовим цвітом зацвіла .

— порівняйте правопис слова сонця в українській та російській мовах .

— до слова білі дібрати спільнокореневі слова, позначте корінь .— порівняйте кількість букв і звуків у слові рікою; поясніть,

чому звуків більше, ніж букв .— Знайдіть слова, вжиті в переносному значенні .



Завдання 1— прочитайте текст . Визначте його тему, мету .Устим кармелюк організував селян на боротьбу за волю і не-

залежність . Він виявив мужність у битві з ворогами . про Устима кармелюка складені пісні та легенди .

Український народ береже імена своїх героїв .— Виберіть найбільш вдалий заголовок: «народний герой»;

«Устим кармелюк»; «імена героїв» .— яких ще героїв України ви знаєте? Запишіть про це кілька

речень .

Завдання 2— прочитайте текст .— Що ви можете сказати про цей текст? який це текст?

ХриСтинка

дівчинка була гарна . Золоті важкі коси спускалися нижче пояса . Сині очі дивилися весело й довірливо . на голові — віночок з калини . намисто із червоних бусинок . на рукавах білосніжної сорочки багряніли гілочки яскравої горобини . У жовтій спідничині вона була схожа на золоту бджілку .

— Опишіть самостійно свою подругу (друга) .— доберіть до тексту заголовок .


Завдання 3. Творча робота— Складіть невеличкий текст-міркування «чому треба берегти

пташок» .

VI. підсуМок уРоку— які типи текстів за метою мовлення ви знаєте?— які питання можна поставити до текстів — розповідей,

описів, міркувань?— які тексти найчастіше зустрічаються в нашому мовленні?— чим відрізняється текст-опис від тексту-розповіді?— коли ми складаємо текст-міркування?


УрОк 6

визначення та інтонаційне виділення у Реченнях тексту слів,

найважливіших для виРаження дуМки

Мета: навчати учнів знаходити в тексті слова, найважливіші для вираження думки, виділяти їх інтонацією; розвивати мовлення учнів; виховувати бережливе ставлення до хліба.

Хід УрокУ


Вітаємо вас, наші любі,У світлій, затишній оселі .нехай наш урок для вас буде,як пісня — дзвінкий та веселий .

II. актуалізація опоРних знань1. побудова діалогу за аналогією

нічОГО

— Грицьку, що ти робив сьогодні?— нічого .

— а ти, михайлику?— та я був коло нього!

— чи відповідає заголовок тексту?— побудуйте діалог за аналогією .

2. Робота з деформованим текстом— З поданих у рядку слів складіть речення . З речень утворіть

текст і запишіть його . доберіть заголовок .

принесла, дзьобі, в, вона, жолудь .Восени, цікаво, лісі, в .Його, під, ховати, почала, коріння .пролетіла, ось, і, сіла, сойка, пеньок, на .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Вам відомо, що тема — це те, про що йдеться в тексті . У кож-

ному тексті є слова, які виражають його головну думку . Сьогодні на уроці ви навчатиметесь знаходити в тексті такі слова, виділяти їх інтонацією — більшою силою голосу .


1. Робота над віршем— прочитайте виразно вірш . Виділені слова вимовляйте

з більшою силою голосу .

чим паХне ХліБ

як тепло пахне хліб!Любов’ю трударів,І радістю земною,І сонцем, що всміхалося весною,І щастям наших неповторних діб .духмяно пахне хліб .

П. Воронько

— якими словами вірша можна відповісти на запитання: чим пахне хліб?

— Отже, ці слова і є найголовнішими для вираження думки, бо дають відповідь на запитання, поставлене в заголовку, виражають тему вірша .

2. каліграфічна хвилинка

якщо сядемо красиво,то напишемо на диво —чисто, рівно і красиво .


раз, два, три, чотири, п’ять —починаємо писать .ручку вправо поверніть,Зошит вправо покладітьі рівненько напишіть .

Хх Хх Хх хх хл хліб

— Спишіть слова, які є найголовнішими для вираження думки .

— які звуки позначено буквою щ у слові щастям?— побудуйте звукову модель цього слова .

3. Робота над прислів’ями— прочитайте прислів’я й приказку .Хочеш їсти калачі — не сиди на печі .ff

на чорній землі білий хліб родить .ff

— як ви їх розумієте?— Хто вирощує хліб?— як хліб приходить на стіл?


печу, печу хлібчик

дітям на обідчик . (Діти вдають, що місять тісто.)

Беру, беру бабку . . . (Вдають, що виймають тісто з діжі.)

кладу на лопатку, (Садять тісто на лопатку.)

Шусть у піч, шусть! (Вкидають тісто в піч, виступаючи правою ногою вперед.)


1. Розвиток мовлення

Робота над текстом «Рятівник»— прочитайте текст .

діти купалися в річці . дмитрик відплив далеко від берега . Хлопчик втомився і почав тонути . Це побачив миколка . Він стрибнув у воду і допоміг дмитрикові пливти до берега .

— назвіть у тексті слова, найважливіші для вираження головної думки . (Купалися, відплив, втомився, почав тонути, побачив, стрибнув, допоміг)

— Усно перекажіть текст з опорою на ці слова .

2. самостійна робота— розташуйте речення у такій послідовності, як відбуваються

події . Запишіть текст . підкресліть у кожному реченні слова, які виражають послідовність подій .

почалася велика перерва . Сьогодні вони чергові . Закінчився урок читання . діти провітрили класну кімнату і витерли дошку . У класі залишились петрик та іринка . Усі учні вийшли на подвір’я .

3. словникова робота— Відгадайте загадку .

народився у пустелі, T

де піски і дуже жарко,має два горби на спиніі живе у зоопарку . (Верблюд)

на дошці — таблиця-схема .

Який він? Де живе? Чим відзначається?Це велика жуйна тварина, одно- чи двогорба

Живе у пустелях та сухих степах

надзвичайною ви-тривалістю

— Виділіть спільну частину у словах: верблюд, верблюдиця, верблюжа.

— Складіть і запишіть речення із цим словом .

VI. підсуМок уРоку— над чим ми сьогодні працювали?— яке завдання виявилося для вас найцікавішим?



УрОк 7

абзац. поділ тексту на абзаци. план тексту. складання Розповіді за поданиМ планоМ

Мета: формувати в учнів уявлення про абзац; виробляти вміння ділити текст на абзаци, пояснювати зв’язок між абзацами та планом тексту; розвивати вміння складати розповідь за поданим планом; виховувати культуру оформлення письмових робіт.

Хід УрокУ


Ось дзвінок сигнал подав —до роботи час настав .Ось і ми часу не гаймо,а урок свій починаймо .


1. Робота з деформованим текстом— Зі слів кожного рядка складіть речення . Запишіть їх так, щоб

вийшло оповідання . доберіть до нього заголовок .Він, грався, і, дітьми, за, бігав .маленького, у, знайшли, лісі, діти, козлика .пасли, городі, на, потім .Спочатку, молоком, його, годували .радував, козлик, дітей .


Урок почнемо без зупинкиЗ каліграфічної хвилинки .Щоб оцінка була гарна,треба вивести старанно

кожну букву, кожен штрих —клас працює, клас притих .раз, два, три, чотири, п’ять —починаємо писать .

поглянь навколо: чарівниця-осіньВ коралах і у золоті стоїть .пожовкле листя, і бездонна просинь,і срібна павутинка вдаль летить .

— Виконайте звуко-буквений аналіз слова стоїть .— Слово бездонна поділіть на склади для переносу .— поставте наголоси у словах другого речення .— У другому реченні назвіть слова, які відповідають на питан-

ня що?.

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку

Щоб тему уроку взнати,треба слово розшифрувати .

БаЗаЦ— ми повторимо, що таке абзац, будемо вчитися ділити текст на

абзаци, складати розповідь за планом .


1. попрацюймо разом!— прочитайте текст .

крилаті пОмічники

З самого ранку з аеродромів вилітають літаки .Один летить високо в гори . там на пасовищі захворів чабан .

до нього везуть лікаря . другий літак низько літає над полями . Він розсіває по всьому полі добрива . третій літає над морем . пілот до-помагає рибалкам шукати рибу .

так служать літаки мирним справам нашої Батьківщини .— про що ви дізналися з тексту? (Про те, як служать літаки

мирним справам.)— як написана кожна частина тексту? (З абзацу)— як ви вважаєте, навіщо текст поділений на абзаци?

Встановлення смислових зв’язків між абзацами— прочитайте перший абзац тексту . про що в ньому йдеться?— прочитайте другий абзац тексту . про що в ньому йдеться?

(Про роботу, яку виконують літаки.)— прочитайте третій абзац тексту . про що в ньому йдеться?


2. пояснення вчителя— текст можна поділити на абзаци . абзац містить одне або

кілька речень, зв’язаних між собою за змістом . абзаци також зв’язані між собою за змістом . кожний абзац починайте писати з нового рядка .



1. поділ тексту на абзаци. Робота з дидактичним матеріалом

черепаХа і лиСиЦя

прийшла стара черепаха до лисиці за вівсом . лисиця насипала їй зерна повний мішок . подякувала старенька і тихенько пішла дорогою . а лисиця прорізала в мішку дірку . поки черепаха повер-талася додому, весь овес і висипався . незабаром овес зійшов і виріс . Хитра лисиця зібрала новий урожай .

(За казкою І. Хоміна)— прочитайте текст .— як ви вважаєте, це оповідання чи казка?— З чого це видно? За чим прийшла черепаха до лисиці?— як повелася лисиця?— доведіть, що і в цій казці лисиця хитра, підступна .— Що сталося з вівсом? Хто зібрав урожай?— поділіть текст на абзаци за планом .План1) мішок вівса .2) дірка .3) новий урожай .— Спишіть перший і третій абзаци .

2. складання розповіді за поданим планом— прочитайте план розповіді .План1) У якому класі ти навчаєшся?2) де побували класом на екскурсії?3) про що ви там дізналися?— Запишіть розповідь за поданим планом .— як ви будете писати кожний пункт плану? (З абзацу)

3. складання за малюнками плану до казки «про двох цапків»— пригадайте зміст казки за поданими малюнками .

— Запишіть план у зошити .— Спробуйте переказати казку за складеним планом .Зразок плану1) Зустріч на кладці .2) Бійка цапків .3) Цапки у воді .

VI. підсуМок уРоку— на що можна поділити текст?— Що містить абзац?— як починаємо писати кожний абзац?— прочитайте прислів’я .Зробив діло — гуляй сміло .ff

добрий початок — половина роботи .ff

Хто багато робить, той багато вміє .ff

— розташуйте прислів’я в такому порядку, що відбиває план проведення нашого уроку .

Матеріали чинних підручників, рекомендовані для опрацювання ¼на уроці та вдомаПідручник 1 — с. 32–34.Підручник 2 — с. 13–15, 19–20.

УрОк 8

уРок Розвитку зв’язного Мовлення. пРо що говоРить заголовок

Мета: формувати в учнів уміння співвідносити заголовок зі змістом; на-вчати складати розповідь за поданим початком і основною частиною; розвивати зв’язне мовлення; збагачувати словниковий запас; вихову-вати почуття любові до свійських тварин.

Хід УрокУ


Всі за парти ми сідаємо,до роботи приступаємо .


Щоб помилок уникати,треба пильність розвивати!


1. Робота над загадкою

Жовте листячко летить, T

під ногами шелестить .Сонце вже не припікає .коли, діти, це буває? (Восени)

2. Робота над віршем лесі вознюк

ОСіння СкриняЖуравлі прощально нам крилом махнулиі ключем осінню скриню відімкнули .а у скрині осені прохолода й просині,вузлики з туманами сіро-домотканими,золоті листочки і дощів разочки .Журавлі зізнались: — Сумно відлітати,бо в осінній скрині так чудес багато .а на дні у скрині гарбузи та дині,груші соковиті, яблучка налиті .

— як змінюється природа восени?— які чудеса очікують на нас в осінній скрині?— а плоди ці незвичайні . Вони чарівні . Щоб плід кожний

скоштувати, треба завдання на уроці правильно розв’язати . тож рушаємо у путь . нас цікаві речі ждуть .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці під час виконання завдань ми повторимо

матеріал про текст, будемо вчитися добирати заголовки, співвідно-сити їх зі змістом тексту; навчатися складати розповідь за поданим початком і основною частиною .

IV. Робота з МовниМ МатеРіалоМ

1. завдання від гарбузів— яку тему ми вивчаємо? («Текст»)— Що називається текстом?— прочитайте дві групи речень . яка з них є текстом? доберіть

до тексту заголовок .навесні прилетіли пташки . У лисички гострі зубки і довгий ff

хвіст . по дорогах їздять машини .

як хороше в лісі! а скільки тут грибів! Он майнула білка . куди ff

вона сховалася? де її хатка? а ось летить павучок . Щасливої дороги .

2. завдання від динь. Робота в групах— про що може розповідати кожен з текстів, якщо у нього такий

заголовок: «Осінь у парку»; «Осінні турботи їжачка»; «праця людей восени»?

діти об’єднуються у групи залежно від того, хто який заголовок отримав .

— Складіть усну розповідь .Звітування груп .


навколо дерев весело підемо .різні листочки дружно підберемо .Відразу вгору піднімемо,а потім їх підкинемо,нехай собі летять .

3. завдання від грушок— прочитайте текст . доберіть до нього заголовок . Обґрунтуйте

свій вибір .Уже осінь . Білочка готується до зими . Цілий день вона носить

горіхи, жолуді . Сушить і складає їх у своєму дуплі . З такими запа-сами не страшна звірятку зима . («Запаслива білочка»)

4. завдання від яблучок— прочитайте речення . переставте речення так, щоб вийшов

зв’язний текст . Запишіть складений текст .а біля неї килим золотий лежить .Облітає золоте листячко з берізки .Вона білокора від холоду дрижить .

(Облітає золоте листячко з берізки.Вона білокора від холоду дрижить.А біля неї килим золотий лежить .)

5. творча робота— Відгадайте тваринку за описом .Це свійська тварина . Вона має пухнасте хутро . У нього довгі

вуха і короткий пухнастий хвіст . Ця тваринка полюбляє їсти ка-пусту, сіно . дуже полюбляє гризти морквинку . (Кролик)

— які свійські тваринки живуть у вас удома? (Короткі розповіді учнів.)


— Спробуємо скласти розповідь про те, як діти можуть допома-гати тваринам у складний для них час .

Був холодний осінній ранок . падав дрібний дощ . Хотілося швидше добігти від школи до дому .

та раптом наталка з миколкою зупинилися здивовані . перед ними на стежці сиділо мокре кошеня і жалібно нявчало . діти ви-рішили забрати кошеня додому .

— прочитайте перший абзац тексту . як називається ця частина тексту? (Зачин)

— прочитайте другий абзац тексту . як називається ця частина тексту? (Основна частина)

— якої частини в тексті бракує? (Кінцівки)— Спробуйте закінчити розповідь . (Усне складання кінцівки.

Заслуховування кількох учнів. Запис у зошити.)

V. підсуМок уРокуперевірка складеної кінцівки тексту . редагування .

УрОк 9

зв’язок Між РеченняМи в тексті. частини тексту

Мета: поглибити знання учнів про структурні одиниці тексту; закріплювати уявлення про засоби зв’язку речень у тексті; розвивати зв’язне мов-лення; виховувати любов до природи.

Хід УрокУ


Всі сідайте тихо, діти,домовляймось не шуміти,на уроці не дрімати,а старанно працювати .


1. гра «Мозковий штурм»— Що таке текст?

— Що називається темою, метою тексту?— Що можна дібрати до тексту?— які типи текстів ви знаєте?— Що ви дізналися про абзац?— як оформлюється абзац на письмі?

2. творча робота— прочитайте текст . поміркуйте, чи правильно розміщені

в ньому абзаци . який абзац варто переставити і куди?прокинувшись уранці і зробивши зарядку, я вийшла на

подвір’я .надворі було тепло . повівав легенький вітерець . небо було чисте

й голубе . на нього поволі випливало рожеве сонце . на деревах си-діли зграйки горобців .

повернувшись до кімнати, я змінила воду у вазі з букетиком квітів . а потім склала підручники і з радісним настроєм пішла до школи .

Горобці про щось весело щебетали . мабуть, раділи сонцю .— Запишіть цей абзац у зошити .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми спробуємо з’ясувати, як зв’язуються за

змістом речення в тексті, а також дізнаємося, яку роль виконують частини тексту .


1. аналіз мовного матеріалу— прочитайте текст . Визначте його тему, мету .Гуси — зручні для розведення птахи . Їх не обов’язкове пасти .

Вдень птахів випускають на луки, берег річки, а ввечері гуси самі повертаються додому .

— прочитайте виділені слова .— як ви вважаєте, замість якого слова вжито виділені слова?— для чого зроблено заміну?

2. пояснення вчителя— Слова їх, птахів ужито замість слова гуси, щоб не повторю-

вати це слово в сусідніх реченнях . Ці слова допомагають пов’язувати між собою речення .

3. первинне закріплення— прочитайте текст . Зверніть увагу на підкреслені слова . яку

роль вони виконують у тексті?


рОСяне намиСтО

тарасик прокинувся, а в хаті — нікого . У вікно золоті промінці снуються .

Він захотів на росу . Хто по росі босоніж бігає, той міцний буде . так дідусь матвій казав .

Вибіг хлопчик із хати, а по споришу ніби хто намисто розсипав . переливається воно, виграє під сонцем .

Стоїть тарасик і не зважується на спориш ступити . Щоб рося-ного намиста не потоптати .

(За В. Чухлібом)

— Запишіть ці слова парами . (Тарасик — він — хлопчик; хто — той; намисто — воно)

— прочитайте прислів’я, записані на дошці .ранкова роса — краща од вівса .ff

ранні пташки росу п’ють, а пізні — сльози ллють .ff

поки сонце зійде, роса очі виїсть .ff

— Випишіть прислів’я, що відповідає змісту тексту .



1. Робота над будовою тексту— прочитайте текст .

ГОрОБеняткО

Був сонячний зимовий день . Федір грався на подвір’ї . Він по-бачив у снігу маленьке горобенятко .

пір’ячко у нього було мокре . Одна ніжка поламана . Хлопчик за-брав його, поніс у хату . Федір зробив гороб’яче гніздечко . Вимостив його м’яким пір’ячком . дев’ять днів жив горобчик у хлопчика .

Федір старанно доглядав його . потім він випустив пташку на волю . лети, горобчику!

— Скільки частин у цьому тексті?— Зачитайте зачин . про що в ньому йдеться? (Про час, місце

події)— які слова пов’язують зміст другого і третього речення в за-

чині? (Федір — він)— прочитайте основну частину . Що розкривається в цій час-

тині? (Розкриваються події.)

— які слова використовує автор у другому абзаці замість слова горобчик? (У нього, його)

— З якою метою він це робить? (Щоб уникнути повторів.)— про що йдеться в кінцівці? (Повідомлено про те, чим закін-

чуються описані події.)— Отже, яку роль виконує кожна частина тексту?

2. Робота за таблицею

текст

Зачин(називає тему

висловлювання)

Основна частина(розкриває думку, намічену в зачині)

кінцівка(завершує текст, під-водить до висновку)

3. каліграфічна хвилинкаДч Дд Дд Др Дв Де Дл до дф од дв дз джміцну дружбу і сокирою не розрубаєш .дружба дорожча за золото .— як ви розумієте ці прислів’я?— Знайдіть слова, які різняться за кількістю букв і звуків .— доберіть спільнокореневі слова до слова дружба .

4. самостійна робота— прочитайте текст . про що в ньому йдеться?— чи є в тексті недоліки? Виправте їх .— Виправлений текст запишіть .

ЖУраВлик

Восени хлоп’ята знайшли в кущах журавля . а в журавля було поранене крило . Хлоп’ята принесли журавлика в село . і хлоп’ята довго лікували журавлика, і журавель видужав .

5. Робота в групах. Розвиток мовлення— Складіть опис осіннього лісу, користуючись опорними сло-

вами .Опорні слова: кольорова гама; пожовкле опале листя; запізнілі

опеньки; багряний колір; м’яка підстилка; спорожнілі гніздечка; червоні ґрона горобини; перестукування дятлів .

VI. підсуМок уРоку— як речення у тексті пов’язуються між собою?— З яких частин складається текст?


— яку роль виконує кожна частина тексту?— який вид роботи вам найбільше сподобався? чому?


УрОк 10

спостеРеження за ознакаМи художніх, науково-популяРних та ділових текстів

Мета: навчати учнів розрізняти тексти за стильовими ознаками; розвивати зв’язне мовлення, увагу; виховувати любов до рідної мови.

Хід УрокУ



1. бесіда— З яких частин складається текст?— Що потрібно робити, щоб уникнути повторів у тексті?— З якою метою ви це робите?

2. Редагування тексту— прочитайте текст . Відредагуйте та запишіть його в зошит .

доберіть до тексту заголовок .рябчик живе в густому великому лісі . тут рябчик завжди зна-

ходить, чим поживитися . Взимку — бруньками, сережками з дерев, в інші пори року — ягодами . на деревах рябчик спочиває . чудово літає між вітами . притулившись до стовбура, рябчик ховається від ворогів .

3. створення проблемної ситуації— послухайте тексти і скажіть, що вони мають спільного і чим

відрізняються .

рОмаШка

ромашка — трав’яниста рослина з розгалуженими стеблами і суцвіттями — кошиками . на їхніх краях розміщені білі квіти, а в середині — жовті .

лУГОВа ЦариЦя

У зеленому затишному храмі, вся переплетена золотими нит-ками сонця, на високому гінкому стебельці росла лугова цариця — ромашка . рівна, висока, з яскраво-жовтою голівкою, у білих про-зорих пелюстках .

— чому про одне і те саме розповідають по-різному?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ви ознайомитеся з ознаками різних текстів,

у яких по-різному висловлено думки . Ви спробуєте розрізняти такі тексти і складати їх .


1. пояснення вчителя— кожен текст використовують з певною метою . Залежно від

цього розрізнять такі стилі мовлення .Художній стильff . Його використовують з метою естетичного впливу на читача . Це оповідання, вірші, казки, байки, гумо-рески . Ці тексти відзначаються емоційністю, багатством лек-сики .Науково-популярний стильff . Його використовують у повідом-леннях під час пояснень, для подання наукових відомостей (у наукових журналах, підручниках) . Ці тексти точні, послі-довні, містять спеціальні терміни .Діловий стильff . Використовують під час складання інструкцій для гри, написання заяви, оголошення, документів . У цих тек-стах чітко, офіційно передано ділову інформацію .

2. первинне закріплення

Завдання 1— прочитайте текст .— Визначте, який це опис — художній чи науковий .— Запишіть опис зовнішнього вигляду глухаря .тихо навкруги . наче завмерло все . аж ось цокнуло щось . немов

гілка тріснула . ні, то бородатий, червонобровий глухар .


Ось він . Хвіст віялом, крила підняті, шия витягнута . Ходить по товстій гілці, пишається . туркоче, глухарок на галявину скликає . Він чутливий, сторожкий . найменший шурхіт чує .

Завдання 2— Визначте за ознаками, який це текст:а) художній;б) науково-популярний;в) діловий .прізвища, імена, по батькові людей, клички тварин, назви

країн, міст, сіл, вулиць, річок, гір, морів — це власні іменники (власні назви) . наприклад: Шевченко, київ, дніпро, карпати . Власні іменники пишуть з великої букви .

(За М. Лєденцовим)

— Запишіть іменники, які пишуть з великої букви .— додайте до них ще 2–3 слова, які пишуть з великої букви .

Завдання 3. Робота за таблицею

Оголошення дата місце зміст події підпис

Усіх, хто любить пісні, ігри, запрошуємо 14 лютого 2014 року о 12 .00 на свято масляної, яке відбудеться у шкільному дворі . пере-пустка — гарний настрій .

Шкільне самоврядування— до якого стилю належить цей текст?



Завдання 1. Робота з деформованим текстом— прочитайте . З поданих слів складіть і запишіть речення . пе-

реставте їх так, щоб вийшов текст . доберіть заголовок .літо, настало .ромашки, волошки, у, полі, зацвіли, і .шовкові, гойдає, трави, вітерець .ромашка, дивиться, оком, жовтим .виглядають, трави, небесні, з, волошки .

Завдання 2. Робота в парах. Опис калини— Відгадайте загадку .

У вінку зеленолистім,У червоному намистіВидивляється у водуна свою хорошу вроду . (Калина)

— назвіть слова, які допомогли вам відгадати загадку .— розгляньте малюнок калини .

— дайте відповіді на запитання, використовуючи слова-підказки .

як люди називають калину? T

які у неї гілки? T

яке листя? T

який цвіт? T

які ягоди? T

Слова-підказки: як дівчина-чарівниця; як наречена у вінку; тонке, зелене, розгалужене; темно-зелене, смарагдове; білий, за-пашний, квіточка, ніби дівчина в білій хустині; червоні, соковиті, дають цілющий сік .

— Запишіть опис калини в зошит .Зачитування письмових робіт . аналіз мовних помилок .— які слова в описі зробили ваш текст художнім?— підкресліть їх .

VI. підсуМок уРоку— У яких стилях мовлення можуть бути написані тексти?— чому існують різні стилі мовлення?

Матеріали чинних підручників, рекомендовані для опрацювання ¼на уроці та вдомаПідручник 1 — с. 24–26, 31–32.Підручник 2 — с. 15–18.


УрОк 11

складання текстів-інстРукцій до гРи та для виготовлення ігРашки

Мета: вчити учнів складати тексти-інструкції; розвивати зв’язне мовлення»; збагачувати словниковий запас; виховувати культуру писемного мов-лення.

Хід УрокУ


чути дзвоник голосистий,ллється голос його чистий .Всіх скликає на урокЦей чудовий наш дзвінок .Ви спокійно всі сідайте,працювати починайте .


1. гра «кращий знавець мови»— до якого стилю мовлення належать подані тексти?

а) прийшла холодна зима . Сірі хмари пливуть над землею . Си-плеться на землю пухкий сніг . різкий вітер жене його по за-мерзлій землі .

б) назва місяця січень бере свій початок у праслов’янській мові, коли наші предки мали справу з випробуванням (просічуванням, висічуванням лісів) . Січення (просіка, вирубка) проводили най-більше о тій порі, що припадає приблизно на місяць січень . імо-вірно, що слово січень пов’язане з поняттям «сильний (сікучий) мороз» . підтвердженням цього є прислів’я: «Січень січе, лютий студить, і лиш березень голубить» .

в) 30 вересня о 10 .00 в актовій залі відбудеться свято осені . Запро-шуємо учнів третіх класів, батьків, учителів .

Учні 3-В класу

г) За віконцем дощик весело шумитьі усіх маляток наших веселить .Візьме парасольки,Вийде дітвора —З дощиком веселим розпочнеться гра .

крапельки стомились падати на нас —Вже і їм, і діткам відпочити час .

С. Жупанин

2. Робота в парах— Складіть оголошення про проведення Веселих стартів серед

учнів третіх класів .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми будемо складати текст . . .нісрутцікю— пригадайте, що таке інструкція? (Інструкція — вказівка

щодо порядку і засобів виконання певної роботи, користування при-ладами, інструментами .)

— навіщо потрібно вміти складати інструкцію?— Отже, сьогодні на уроці ми будемо працювати над текстами,

у яких дають поради, роз’яснення (інструкції), як провести гру, ви-готовити іграшку .


1. Робота над текстом— прочитайте текст-інструкцію до гри «на прогулянку» .діти розміщуються по всьому майданчику, стоячи у накрес-

лених колах . лише ведучий не має кола . Він говорить: «на про-гулянку!», всі вибігають зі своїх кіл і рухаються майданчиком . За командою «дощ!» усі намагаються зайняти кола . кому не вистачить кола, той стає ведучим .

— про що дізналися з тексту?— які ви знаєте ігри?

2. усне складання учнями інструкції до гри, в яку вони полюбляють грати

3. каліграфічна хвилинкаУрок продовжимо без зупинкиЗ каліграфічної хвилинки .

Чч Чч Чч Ча Чв Че Чі ча че яч чк очЗолота красуня — осінь-чарівниця —по землі ступає, золотом іскриться .В жовте і червоне листячко фарбуєі картини дивні, чарівні малює .

— до слова листячко доберіть спільнокореневі слова, позначте в них корінь .


— Виконайте звуко-буквений аналіз слова осінь .— Знайдіть слова, які говорять про осінь як про істоту .Восени можна побачити багато красивого, треба лише бути спо-

стережливими і вміти трохи фантазувати . на кожному кроці можна зустріти чудові витвори природи . достатньо тільки вміло поєднати їх — і вийде чудова іграшка .


4. ознайомлення з інструкцією щодо виготовлення іграшки. Робота з дидактичним матеріалом

Послідовність виготовлення іграшок із волоського горіхадоберіть горіхи або шкаралупу залежно від задуманої іграшки .ff

Виготовте необхідні допоміжні деталі .ff

Визначте місця з’єднання деталей .ff

Закріпіть допоміжні деталі на шкаралупі горіха, використавши ff

клей або пластилін .

5. цікаво знати!чому в Україні горіх називають волоським, а в інших кра-

їнах світу — грецьким? тому що горіх вирощують у Греції з незапам’ятних часів, і звідси він потрапив до інших країн світу . до України ж горіх завезли з Валахії — сучасної румунії, тому і на-зивають його волоським .

про горіх складено багато легенд . Одна з них розповідає, що жерці Вавилона заборонили простим людям уживати горіх у їжу, вважаючи, що він сприятливо впливає на розумову діяльність . таким віруванням сприяло те, що ядро горіха, звільнене від шка-ралупи, дуже схоже за формою та наявністю звивин на мозок лю-дини .

інша легенда свідчить, що елліни (давні греки) присвячували горіх богині артеміді . на її честь дівчата водили хороводи навколо вікових дерев . Одного разу учасниці хороводу чогось дуже зляка-лися, кинулися під крону горіха й раптово перетворилися на плоди, які повисли на дереві .

6. самостійна робота— Складіть інструкцію про виготовлення закладки для книги,

використовуючи опорні слова . (Виміряйте, виріжте, цупкий кольо-ровий папір, наклейте орнамент, на смужку)

— Запишіть інструкцію в зошити .— чому потрібно користуватися закладками?


В кожнім домі, в кожній хаті,У містах і на селі,Хто навчився вже читати,має книжку на столі .дружба з книгою — це свято,не було б його у нас,—ми б не знали так багатопро новий і давній час .

С. Міхалков

8. Робота над прислів’ями— Складіть і запишіть прислів’я .

Золото добувають із землі, розуму набирай .розум без книги, людей навчає .Одна книга тисячі що птах без крил .книгу читай, а знання — з книжок .

V. підсуМок уРоку— які тексти ми сьогодні вчилися складати?— навіщо потрібно вміти складати інструкції?— Спробуйте скласти текст-інструкцію про виготовлення іграш-

кової листівки .


УрОк 12

особливості текстів-листів. складання письМових пРивітань,

запРошень. пРавила написання адРеси

Мета: ознайомити учнів зі зразком ділового мовлення; навчати складати листи, письмові привітання, запрошення, правильно писати адресу; за-кріплювати навички вживання звертань; розвивати культуру мовлення; виховувати культуру писемного мовлення.


Хід УрокУ



1. творча робота. Робота з дидактичним матеріалом— Складіть інструкцію до виготовлення аплікації метелика

з листя . для цього в дужках позначте послідовність виконан- ня дій .познач олівцем розташування листочків на папері . ( . . .) (3)накрий готову аплікацію аркушем білого паперу і пригладь її .

( . . .) (5)

підготуй листочки за формою і розміром . ( . . .) (1)Обережно зніми серветкою клей, який виступає з-під листочків .

( . . .) (6)

розклади їх на папері так, щоб вийшов метелик . ( . . .) (2)поступово знімай кожний листочок, намащуй клеєм і наклеюй на своє місце .

( . . .) (4)


ми хоча і не крилаті,летимо в міста і села,несемо для вас, малята,Звістки щирі та веселі . (Листи)

— Що допомогло відгадати загадку?— чи доводилося вам писати листи? кому?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні ми будемо вчитися писати листи, привітання, запро-

шення своїм рідним, друзям .для того щоб привітати рідних зі святом, не потрібно писати

листи — достатньо надіслати письмове привітання . коли ж ви ба-жаєте відсвяткувати день народження разом із друзями, ви можете роздати їм запрошення .


1. опрацювання зразка написання листа. Робота з дидактичним матеріалом

доброго дня, дорога сестричко Оленко!

листа від тебе одержав . Щиро дякую . ти питаєш про мої шкільні справи . розповім усе по порядку . Вчуся добре . нещодавно одержав «12» з математики . Захоплююсь спортом, відвідую гурток шахів . які у тебе новини? якими цікавими справами захоплюєшся ти? пе-редавай мої найщиріші вітання бабусі . до побачення . міцно цілую і обнімаю вас усіх .

5 березня 2014 р . твій брат Олекса— З чого починається лист?— про що можна розповісти в листі?— чим закінчується лист?

2. Робота за таблицеюМожливі частини листа Приклади

Звертання любі мої дідусю і бабусю!дорогий братику Сергіє!Шановний Юрію михайловичу!

інформація про стан листування

Отримав(-ла) ваш лист . . .давно не було листа . . .Отримав(-ла) твій лист, але одразу не відповів(-ла), оскільки . . .

Основний зміст (повідо-млення про новини)

напишу Вам, що у мене нового в школі (вдома) . . .я хочу розповісти Вам . . .розповім усе по порядку . . .

Запитання адресату як Ваше здоров’я?які у Вас новини?Що цікавого у тебе?

подяка дякую за те, що . . .прохання написати лист я прошу вас написати . . . передання вітань передавайте вітання . . .прощання до побачення . . .

міцно цілую і обнімаю . . .Завершення листа і підпис Ваш онук (ваша внучка) . . .

твій друг (твоя подруга) . . .дата і місце написання, якщо їх немає на початку листа

15 листопада 2013 рокум . Харків

3. слово вчителя— коли пишеш листа, слід дотримувати мовленнєвого етикету .

на початку листа потрібно ввічливо привітатися, використовуючи


шанобливі форми звертання: Ви, Вас, які пишуть з великої букви . наприкінці слід так само ввічливо попрощатися, побажати всього найкращого . коли ви хочете щось попросити, потрібно ввічливо звернутися із проханням (потім обов’язково потрібно подякувати за виконане прохання) . У листах використовують слова-звертання, слова-привітання, слова, що виражають прохання, вдячність .

4. самостійне написання листа учнями

5. перевірка самостійної роботи. зачитування листів. аналіз дотримання структури листа


6. ознайомлення зі структурою привітанняпривітання звертання вітання з подією побажан-

ня дата, підпис— Усно складіть привітання своїм рідним до їхнього дня наро-

дження .

7. ознайомлення зі структурою запрошенняЗапрошення звертання зміст події місце підпис

Робота в групах— Усно складіть запрошення іншій групі на свято, яке відбу-

деться у вашій школі .

8. словникова робота— як можна надіслати лист, привітання, запрошення?— Що для цього потрібно знати? (Адресу того, кому надсилаєш

письмове послання.)Адреса — позначення місця проживання того, кому адресується

лист .Адресат — той, хто отримує лист .Адресант — той, хто пише лист, запрошення, вітання .— Запишіть каліграфічно слова: лист, листівка, адреса, по-

друга, шана, запрошення .— поставте в цих словах наголос .

9. підписування конвертів за зразком, поданим учителем (на дошці)

Учитель нагадує учням, що адресу відправника пишуть угорі у лівому кутку конверта, адресу одержувача — внизу у правому кутку конверта .

10. творчий диктант— Запишіть слова у формі звертання: бабуся, брат, Дмитрик,

Олена Михайлівна, дідусь, подруга, Іринка .

V. підсуМок уРоку— чого навчилися на уроці?— чому потрібно вміти писати листи?— коли ми пишемо привітання?— а коли — запрошення?— чому потрібно вміти правильно підписувати конверт?


УрОк 13

контРоль та оцінювання знань за теМаМи «Мова і Мовлення», «текст»

Мета: перевірити рівень сформованості знань учнів за темами «Мова і мов-лення», «Текст»; розвивати мислення учнів, увагу; виховувати культуру оформлення письмових робіт.

Хід УрокУ


II. повідоМлення теМи й Мети уРоку

III. контРоль знань (тестування)1 варіант

1 . позначити правильну відповідь .мова потрібна людям, щоб . . .:а) малювати;б) передавати думки;в) спілкуватися .


2 . Усне мовлення має бути:а) голосним, гарним, емоційним;б) правильним, виразним, зрозумілим;в) культурним, тихим, лагідним .

3 . текст — це:а) окремі речення;б) об’єднані за змістом речення;в) зв’язна розповідь .

4 . Указати тип тексту .і чому ж така красива наша школа восени? Бо навколо школи

ростуть квіти . У садку достигають яблука . але найбільше прикра-шають школу дитячі голоси .

а) розповідь;б) міркування;в) опис .

5 . Записати три слова привітання .6 . дібрати заголовок до тексту .

кіт побачив на дереві гніздо, у якому пищали пташенята . Він поліз на дерево . прилетів старий дрізд . Він почав клювати кота . кіт злякався і втік .

7 . Записати речення в такому порядку, щоб вийшов текст .на ньому було дупло . В лісі росло дерево . там жила білка . Вони

були маленькі . В неї були білченята . мати навчала своїх малят здо-бувати собі їжу .

8 . дописати кінцівку тексту .птахи — наші друзі . Вони знищують шкідників лісу . а ще вони

радують нас своїм співом . . .

2 варіант1 . позначити правильну відповідь .

мова складається . . .:а) зі слів;б) із букв;в) з речень .

2 . писемне мовлення має бути:а) охайним, каліграфічним, зрозумілим;б) мімічним, жестикулятивним;в) голосним, інтонаційним .

3 . текст складається:а) із зачину, основної частини, кінцівки;б) із заголовка, абзаців;в) із речень .

4 . Указати тип тексту .У лісі діти знайшли зайченят . У руки їх брати не можна . почує

людський дух зайчиха — і побоїться до маляти підійти . так і загине зайченя з голоду .

а) міркування;б) опис;в) розповідь .

5 . Записати три слова прощання .6 . дібрати заголовок до тексту .

У мами сьогодні день народження . петрусь і Василько пішли до лісу . Вони нарвали квітів і подарували їх мамі . матуся дуже зра-діла . Вона похвалила синів .

7 . Записати речення в такому порядку, щоб вийшов текст .і журавель видужав . Восени хлоп’ята знайшли в кущах жу-

равля . Хлопчики принесли його в село . У птаха було поранене крило . діти довго лікували журавлика .

8 . дописати кінцівку тексту .Горобець побачив на березі шпаківню і зайняв її . За тиждень

прилетіли з півдня шпаки .піднявся гамір . . .

IV. підсуМок уРоку— які труднощі виникли у вас під час виконання роботи?

Усі уроки української мови. 3 клас64 65Речення

речення

УрОк 14

повтоРення вивченого пРо Речення. поділ тексту на Речення.

доповнення незавеРшених Речень

Мета: повторити і закріпити знання учнів про речення; формувати вміння ділити текст на речення, завершувати речення; розвивати зв’язне мов-лення учнів; виховувати любов до природи.

Хід УрокУ


лунає дзвіночок . до праці мерщій!ти всі перешкоди здолати зумій!працюй наполегливо, швидко, старанно,Щоб кожну хвилину не втратити марно!

II. аналіз пеРевіРної Роботи

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні ми вирушаємо у подорож країною Граматика . а ось

до якого саме міста цієї країни ми помандруємо, нам допоможе з’ясувати каліграфічна хвилинка .

Каліграфічна хвилинка— З поданих букв утворіть слова та запишіть їх .

сніря, северень, чкарі, тліпере, нійсіон, няравбн, сукраня .

(Рясні, вересень, річка, переліт, осінній, вбрання, красуня.)— якою темою об’єднані дані слова? (Осінь)— У першому слові підкресліть першу букву, у другому —

другу . . .

— Складіть із підкреслених букв слово .— Це і буде назвою того міста, куди ми сьогодні вирушимо .— яку назву має місто? (Речення)— Запишіть це слово .— містом речення ми мандрували у 2-му класі, тому дещо про

нього нам уже відомо .Сьогодні на уроці ми пригадаємо, як встановити межі речення,

що виражає речення, зі скількох слів воно може складатися .— для чого нам потрібні ці знання? (Без цих знань ми не можемо

оволодіти рідною мовою, не зможемо вільно спілкуватися одне з одним.)


1. поділ тексту на речення та їх інтонування— прочитайте, розбиваючи текст на речення . Знижуйте голос

і робіть паузи в кінці кожного речення .Стоїть золота осінь земля ще п’є росу дерева ловлять промені

сонця однак незабаром вітри та холод почнуть бродити у лісі листя з дерев опаде заіскриться іній на гілочках хуртовина замете сте-жини повалить густий лапатий сніг .

— про яку пору року йдеться?— Скільки речень у тексті?— про що йдеться в першому реченні? у другому? і т . ін .— Отже, у кожному реченні виражена певна думка .— Спишіть текст, ставлячи після кожного речення розділові

знаки .

2. гра «упіймай речення»— Серед поданих записів знайдіть і прочитайте речення . по-

ясніть свій вибір .настала золота осіньУ повітрі летитьВирушають птахи у далекуВсе нижче ходить над землею сонце .яка це чудова пораВисновок . Головна ознака речення — виражати завершену

думку .— які рядки не є реченнями? доведіть свої міркування . (Бракує

слів для повного вираження думки.)— доповніть незавершені речення словами так, щоб вони вира-

жали закінчену думку .— прочитайте ще раз усі речення .


— чи виражає кожне речення певну думку?— чи зв’язані ці речення між собою за змістом?Висновок . речення зв’язані між собою за змістом .— Спишіть текст і поставте в кінці розділові знаки . доберіть до

нього заголовок .


Встаньте, діти, посміхніться,Землі нашій уклонітьсяЗа щасливий день вчорашній .Всі до сонця потягніться,Вліво, вправо нахиліться,Веретенцем покрутіться .раз присядьте, два присядьтеі за парти тихо сядьте .



Світає . . .край неба палає .Соловейко в темнім гаїСонце зустрічає .

Т. Шевченко

— Скільки речень у цьому тексті?— Зі скількох слів складається перше речення? друге? третє?— Отже, речення може складатися і з одного слова .

2. гра «збери речення»настирлива, все, праця, переборе .руку, добра, зупиняє, порада .В, залізо, гартується, огні .майстра, діло, боїться .— доведіть, що складені вами групи слів є реченнями .— чи можна назвати ці речення текстом? чому?— Запишіть прислів’я, яке вам найбільше сподобалося .— поясніть, як ви його розумієте .

3. письмо з пам’яті

тихо осінь ходить гаєм .ліс довкола аж горить .ясен листя осипає .дуб нахмурений стоїть .

Н. Приходько

— Скільки речень записали?— З якої букви пишемо перше слово в реченні?— про що йдеться в кожному реченні?— чому про осінь говорять як про живу істоту?

4. складання речень про осінь за малюнком на дошці— Складіть 1–2 речення про те, якою ви бачите осінь на ма-

люнку .

VI. підсуМок уРоку— які ознаки має речення?— як правильно оформити речення за допомогою інтонації і на

письмі?— Зі скількох слів може складатися речення?— З якої букви починаємо писати перше слово в реченні?


УрОк 15

види Речень за Метою висловлювання та інтонацією.

Розділові знаки в кінці Речень

Мета: розширити знання учнів про види речень за метою висловлювання та інтонацією; навчати правильно ставити розділові знаки в кінці ре-чення; формувати навички правильного інтонування речень; розви-вати вміння аналізувати, зіставляти; виховувати любов до мови.

Хід УрокУ


Всі сідайте тихо, діти,домовляймось не шуміти,на уроці не дрімати,а старанно працювати .



1. самостійна робота— позначте кінець і початок речень . Запишіть речення .Ось і пізня осінь дні стали короткі холодний осінній вітер несе по

дорогах жовте листя опустіли гнізда птахів поховались комахи небо вкрите хмарами часто йдуть дощі з городів давно зібрали капусту, картоплю, помідори незабаром настане зима випаде сніг ударять морози замерзнуть річки .

2. Робота над загадкамилетить орлиця по синьому небу, крила розкрила — сонце за- T

крила . (Хмара)невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає . ( T Осінь)крил не має, скрізь літає та ще й куряву здіймає . ( T Вітер)— Складіть і запишіть речення з відгадкою:1-й ряд — з першою відгадкою;2-й ряд — з другою відгадкою;3-й ряд — з третьою відгадкою .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні ми пригадаємо, які бувають речення за метою ви-

словлювання . Будемо навчатися правильно писати їх та вимовляти із правильною інтонацією .


1. Робота над мовним матеріалом— прочитайте виразно речення .мову треба берегти і шанувати .чи бережеш ти рідну мову?Бережи і шануй рідну мову .— яка мета першого речення . (У реченні повідомлено про мову.)— З якою інтонацією ви його читали? (Спокійно, в кінці речення

голос знижується.)— яке це речення за метою висловлювання? (Розповідне)— яка мета другого речення? (Воно містить запитання.)— як правильно треба читати таке речення? (Голос треба підви-

щити на тому слові, на яке треба відповісти.)— яке це речення за метою висловлювання? (Питальне)— Що виражає третє речення? (Спонукання до дії)— як читаємо таке речення? (З підвищеною силою голосу.)— яке це речення за метою висловлювання? (Спонукальне)

2. Робота за таблицею (на дошці)

Типи речень за метою

висловлювання

Розповіднеу реченні

про когось або про щось розповідають

Питальнеу реченні про

когось або про щось запитують

Спонукальнеу реченні когось

спонукають до певної дії

у кінці речення ставлять крапку

у кінці речення ставлять знак

питання

у кінці речення ставлять крапку або

знак оклику

3. пояснення вчителя. ознайомлення з окличними реченнями— речення можуть виражати почуття того, хто говорить або

пише . Вимовляють їх при цьому з особливою окличною інтона-цією .

прекрасна моя українська земля!— Окличними можуть бути розповідні, питальні, спонукальні

речення . У кінці таких речень ставлять знак оклику .В окличних реченнях можуть виражатися почуття радості, задо-

волення, захоплення, співчуття (до когось), смутку, незадоволення, обурення, суму, гніву, сорому, болю, страху, гордості, любові, вдяч-ності, тривоги, ніжності, протесту, поваги і т . ін .

— прочитайте речення . Вимовте їх з окличною інтонацією .

я слухаю голос природи . (Я слухаю голос природи!)Хіба можна не чути голосу природи?

(Хіба можна не чути голосу природи?!)

Слухай голос природи . (Слухай голос природи!)


Встаньте, діти, посміхніться,Землі нашій уклонітьсяЗа щасливий день вчорашній .Всі до сонця потягніться,

Вліво, вправо нахиліться,Веретенцем покрутіться .раз присядьте, два присядьтеі за парти тихо сядьте .



1. гра «хто краще?»— прочитайте речення з відповідною інтонацією . поставте

у кінці кожного речення потрібний розділовий знак . Запишіть ре-чення в зошити .

Хто черговий у класідіти, не збирайте незнайомих грибівСоловейко співає веселу пісеньку

2. творча робота— перебудуйте речення з розповідних у спонукальні .треба берегти кожну хвилину .діти шанують батька і неньку .мама попросила Оленку купити хліб .

3. Робота в парах— Запишіть три питальних речення і дайте відповіді на них .

У якому місяці цвіте верес? Верес цвіте у вересні .У . . . . . . жовтіє листя? . . . . . . у жовтні .У . . . . . . . . . опадає? . . . . . . . . . листопаді .

4. цікаво знати!— розділові знаки в реченні існують в усіх мовах . так ось, на-

приклад, в іспанії знак оклику та знак питання ставлять не лише в кінці відповідних речень, а й на початку . Вчителі вважають, що це допоможе учням одразу зрозуміти, з якою інтонацією слід читати речення . причому на початку речення розділовий знак ставлять до-гори ногами, а в кінці речення — як зазвичай .

VI. підсуМок уРоку— які бувають речення за метою висловлювання?— яке речення називають розповідним? питальним?— Що виражає спонукальне речення? наведіть приклади .— які речення називаються окличними?— який розділовий знак ставлять у кінці окличних речень?


УрОк 16

уРок Розвитку зв’язного Мовлення. складання Розповіді за планоМ

і опоРниМи словаМи

Мета: повторити й закріпити знання учнів про текст; навчати учнів скла-дати текст за планом і опорними словами; розвивати зв’язне мовлення; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до природи.

Хід УрокУ


діти, в нас — незвичайний урок,до нас завітає красуня одна,я знаю, що люба всім дітям вона .а що за красуня, вам треба вгадати,для цього потрібно старання додати!



У садах, гаях блукає,Жовту одіж зодягає,Золотисту стелить постіль,Жде сестрицю білу в гості . (Осінь)

2. гра «Мікрофон»— які осінні місяці ви знаєте?— як можна назвати осінь у вересні? (Рання)— як можна назвати осінь у жовтні? (Золота)— як можна назвати осінь у листопаді? (Пізня)— який колір осінньої пори найбільше повторюється?

3. прослуховування аудіозапису п’єси з циклу «пори року» п. і. чайковського

— які картини викликала в вашій уяві ця музика?— які почуття викликала у вас почута мелодія?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми помандруємо осінніми стежками . Бу-

демо спостерігати за змінами, які відбуваються в природі . Складемо


розповідь про те, що ми бачили під час подорожі . а щоб вам було легше складати текст про осінь, ви зможете користуватися планом і опорними словами .

IV. Робота з МовниМ МатеРіалоМ

1. Робота за картинно-графічним планом

сонце небо дереваптахи тварини люди

— дайте відповіді на запитання .— яка пора року завітала до нас у гості?— Що ви можете сказати про сонце восени? (Гріє слабо. Со-

нячних днів стає менше.)— яке небо восени? (Похмуре, важке, вкрите дощовими хма-

рами.)— Що відбувається з деревами восени? (Дерева стоять у багря-

ному і золотому вбранні. Листя жовтіє, опадає.)— як називається явище природи, коли опадає листя? (Лис-

топад)— як поводяться птахи? (Затихають. Відлітають у теплі

краї.)— Що роблять тварини восени? (Готуються до зими. Ведмеді,

їжаки вкладаються спати на всю зиму. Зайці змінюють хутро. Білки роблять запаси на зиму.)

— Осінь пройшлася полями, городами і садами . Скрізь люди збирають урожай . навіщо люди збирають урожай? (Люди роблять запаси на зиму.)

— як працюють люди?

2. словникова роботаЗавітала — прийшла, прилинула .Осінь — золота, щедра, художниця, чарівниця .Небо — важке, похмуре, вкрите дощовими хмарами .Дерева — у багряному і золотому вбранні, різнокольорові, бар-

висті .Птахи — затихли, відлітають у теплі краї .Тварини — готуються, укладаються спати, змінюють хутро .Праця людей — весела, завзята, копітка .

3. Робота над орфограмамиЩедра, важке, різнокольорові, прилинула, прийшла, вбранні,

готуються, вкладаються .


кленОВі лиСтОчки

Осінь, осінь . лист жовтіє, (Пальцем показують рух дощика .)

З неба часом дощик сіє .

червонясте, золотисте

Опадає з клена листя . (Руки в сторони, присідають, імітують збирання листочків .)

діти ті листки збирають,

У книжки їх закладають .

наче човники, рікою (Роблять «ліхтарики» .)

їх пускають за водою .

З них плетуть вінки барвисті,

червонясті, золотисті . (Кружляють .)

4. колективне складання розповіді (усно)Виступи 2–3 учнів .

5. самостійна роботаЗапис тексту в зошити .

6. перевірка робіт. аналіз мовних помилок— Що вам сподобалось у текстах однокласників?— які поради ви можете дати авторам прослуханих творів?

7. цікаво знати! доповідь довідкового бюроіснує легенда про Осінь . У давні часи люди вважали, що Осінь —

старша дочка Сонця .Вона останньою залишила батьківський дім і стала на Землі чет-

вертою порою року . посилаючи Осінь на Землю, Сонце сказало їй:— Забирай усе моє багатство . я віддаю тобі все моє золото . Будь

щедрою, і люди полюблять тебе .Осінь, як ви бачите, виконує наказ Сонця і щороку дарує нам

щедрі дарунки полів і садів, чарує нас своїм осіннім золотом .


Висне небо синє,Синє, та не те,Світить, та не грієСонце золоте .

Оголилось полеОд серпа й коси .


ніде приліпитиськрапельці роси .

темная діброваСтихла і мовчить .листя пожовтілеЗ дерева летить .

Здалека під небом,В вирій летючи,Голосно курличутьЖуравлів ключі .

Я. Щоголів

V. підсуМок уРоку— про яку пору року ми говорили на уроці?— чим приваблює нас осінь?— які характерні ознаки осені запам’ятали?

УрОк 17

звеРтання. Розділові знаки пРи звеРтаннях

Мета: розширити знання учнів про звертання у спонукальних реченнях; розвивати вміння виділяти звертання на письмі; збагачувати словни-ковий запас учнів; виховувати любов до усної народної творчості.

Хід УрокУ


чути дзвоник голосистий,Він дзвенить, немов намисто .намистинки розсипаєЙ весело нас всіх скликає .подивилися на мене,Усміхнулися усі:Хто готовий до роботи?Хто бадьорий? . . молодці!Щоб урок пройшов немарно,треба сісти рівно, гарно .не базікать на уроках,як папуга чи сорока .


Завдання 1. Графічний диктант— Визначте види речень за метою висловлювання, викорис-

товуючи умовні позначки: розповідне неокличне речення — рн; розповідне окличне — рО; питальне неокличне — пн; питальне окличне — пО; спонукальне неокличне — Сн; спонукальне окличне — СО .

яка ж ти гарна й пишна, земле наша! (РО)посадіть, друзі, в школі сад! (СО)ти знаєш, як пахне любисток? (РП)а у тім просторім світі добра научайтесь, рідної своєї мови

й пісні не цурайтесь! (СО)як не любити мову нашу?! (ПО)Хліб пахне солодко, як пахнуть меду соти . (РН)Завжди пам’ятайте про батьків і допомагайте їм . (СН)

Завдання 2. Творча робота— перетворіть розповідні речення на питальні і спонукальні .андрій читає цікаву книгу .Учні заходять у світлий клас .діти взяли кошики й пішли до лісу .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— тема «Звертання» не є новою для вас .пригадайте, коли ви вчилися складати листи, привітання, за-

прошення, то використовували звертання у власному мовленні .— Сьогодні на уроці ви закріпите вміння виділяти голосом звер-

тання і вживати при звертанні відповідні розділові знаки .


1. Робота з дидактичним матеріалом— прочитайте рядки з українських народних пісень .Зозуленько, моя ненько, закуй мені жалібненько! Скажи мені

ту дорогу, куди їхати до роду! Зупинися щебетати, соловеєчку, мій брате! Скажи мені путь-дорогу, куди їхати додому! Скажи мені, со-колоньку, доріженьку додомоньку!

— Знайдіть у реченнях звертання .

2. пояснення вчителя— Звертання — це слово або група слів, що називає того, до кого

звертаються . під час вимови звертання виділяють голосом, а на письмі — комою або знаком оклику .


3. вибірковий диктант— Випишіть лише звертання .на тобі, Гаврило, що мені не мило!на тобі, небоже, що мені негоже!антошку! Їж потрошку, лише не з’їж ложку!Хапай, петре, поки тепле!З Богом, парасю, як люди трапляються!ні сіло, ні впало, давай, бабо, сало! (Народна творчість)



1. каліграфічна хвилинкаСс Сс Сс сс си се іс са ос син

Спи, мій малесенький, спи, мій синок,я розкажу тобі безліч казок!

— Знайдіть звертання у віршованих рядках .— доберіть до нього спільнокореневі слова . Виділіть у них ко-

рінь .— Виконайте звуко-буквений аналіз слова малесенький .— яким за метою висловлюванням є речення із звертанням?

2. самостійна робота— прочитайте речення . Знайдіть у них звертання . Виділіть їх

комами . Запишіть речення в зошити .— підкресліть звертання .прилітайте журавлі до рідної землі .дружи любий синку з книгою .друже мій де ти живеш?

3. гра «відгадай казку»— З яких казок ці уривки?— Знайдіть у них звертання .

— Гуси, гуси, гусенята, T

Візьміть мене на крилята . . .

— не їж мене, лиско, я тобі пісеньку заспіваю . . . T

— Гей, круть! Гей, Верть! T

а гляньте, скільки зерна я намолотив!

приходь, Журавлику, приходь, лебедику! T

я для тебе, як для себе . . .

4. творча робота— доповніть питальні і спонукальні речення звертаннями .

1 варіант 2 варіант

допомагайте, . . ., птахам взимку! Шануйте кожну крихту хліба . . .!

. . ., ти допоможеш мені? де ти, . . ., живеш?

VI. підсуМок уРоку— Що ми називаємо звертанням?— як звертання виділяють в усному мовленні?— а як звертання виділяють на письмі?


УрОк 18

головні і дРугоРядні члени Речення

Мета: формувати в учнів поняття «головні члени речення», «другорядні члени речення», «основа речення»; розвивати вміння знаходити основу речення, визначати головні й другорядні члени речення; виховувати любов до природи.

Хід УрокУ


Ось і дзвоник дав сигнал,працювати час настав .тож і ми часу не гаймоі урок розпочинаймо!


1. гра «Розумне перо»— Запишіть подані слова і словосполучення у формі звертання .


Син, рідний край, моя пташка, любий дідусь, шановна Олена михайлівна, котик, берізка .

— Складіть з одним звертанням речення .

2. гра на увагу «знайди звертання»

Вийди, вийди, сонечко, T

на дідове полечко . . .

Зимонько-снігуронько, T

наша білогрудонько,не верти хвостом . . .

Ой, місяцю, місяченьку, T

не світи нікому . . .

Берізонько, берізко, T

ти мавка лісова .Зелені твої кіскиВітрисько розвіва .

3. каліграфічна хвилинкаЩщ Щщ Щщ Ще Ща Щу ощ щи рщ ща ще

іди, іди, дощику,Зварю тобі борщикуВ полив’янім горщику .іди, іди, дощику .

— як називається такий твір? (Закличка)— Заклички — це коротенькі пісеньки або віршики, у яких звер-

таються із проханням до різних сил природи: сонця, дощу, хмар, рослин, тварин . наші предки вірили у магічну силу слова . Вірили, що словом можна вмилостивити богів, щоб ті послали дощ чи розі-гнали хмари, щоб виглянуло сонце . Згодом народ утрачав цю віру, тільки рештки її залишились у дитячих пісеньках .

— Знайдіть у цьому віршику звертання .— як виділяють звертання в усному мовленні і на письмі?— Виконайте звуко-буквений аналіз слова горщик .— Визначте вид останнього речення за метою висловлення та

інтонацією .

4. бесіда— Що таке речення?— З чого складається речення?— як розташовані слова в реченні?— чи бувають серед них головні?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні ми ознайомимося із назвами слів у реченні, будемо

вчитися виділяти основу речення .


1. гра «доповніть речення»— поширте речення словами, які відповідають на питання, що

в дужках . Запишіть ці речення .(Який?) . . . вітер повіває . Грім гуркоче (де?) . . . Хмара несе (що?

куди?) . . . дітлахи (як?) . . .бігають (де?) . . .Слова для довідок: теплий, босоніж, по траві, за гаєм, дощ,

в луги .— а чи можна поставити питання до слів за, по? (Ні. Це приймен-

ники. Вони допомагають пов’язувати між собою слова в реченні.)Висновок . Усі слова, до яких можна поставити питання, є чле-

нами речення .

2. формування поняття про головні члени речення— прочитайте перше речення .— про що йдеться в першому реченні?— назвіть слово, яке вказує на те, про що йдеться . (Вітер)— на яке питання відповідає цей член речення? (Що?)аналогічно аналізують кожне речення .Висновок . член речення, який указує, про кого або про що

йдеться в реченні, називається підметом . підмет відповідає на пи-тання хто? або що? .

— а тепер дізнаємося, що говориться про підмет у кожному реченні .

— на які питання відповідає цей член речення? (Що робить, що роблять?)

Висновок . член речення, який указує, що говориться про підмет, називається присудком . присудок відповідає на різні питання: що робить? що зробить? та ін .

підмет і присудок — головні члени речення . Це його основа .


3. формування поняття про другорядні члени речення— порівняйте тексти ліворуч і праворуч . чим відрізняються

речення у записаних текстах?

настала осінь . після серпневих теплих днів настала золота осінь .


ростуть гриби . на узліссях ще ростуть гриби .

червоніють кетяги горобини .

на освітлених сонцем лісових галявинах червоніють кетяги горобини .

Відлітають птахи . Відлітають на південь співочі птахи .

— Зробіть висновок про те, які члени речення є другорядними . (Усі інші члени речення є другорядними.)

— як змінюють текст другорядні члени речення?


1. пояснювальний диктантлітом злива в теплу днину поливає степ . Вимив дощик рідне

поле нам на втіху . Блакитна осінь сяє в берегах .— У кожному реченні знайдіть підмет .— поставте питання від підмета до присудка .— підкресліть головні члени речення .

2. самостійна робота— дайте повні відповіді на запитання . підкресліть граматичну

основу .де ти відпочивав улітку? T

Хто взимку спить у барлозі? T

Що ти подаруєш другові на день народження? T

3. творча робота— Складіть і запишіть розповідні речення за моделями:Хто? що робить? що? чим?Хто? що робить? що?

VI. підсуМок уРоку— Що нового дізналися на уроці?— які члени речення є його основою?— на які питання відповідає підмет? присудок?— як називають інші члени речення?


УрОк 19

зв’язок слів у Реченні

Мета: розширити знання учнів про головні та другорядні члени речення; розвивати вміння визначати основу речення, встановлювати зв’язки між членами речення за допомогою питань; виховувати інтерес до вивчення мови.

Хід УрокУ




нумо, трішечки напруги, T

Ось вам і подробиці:перше тут — предмет,а друге — що з предметом робиться .якби речення словамине були заклечані,досить легко ми їх з вамиВизначимо в реченні .Хто вони? (Підмет і присудок)

Д. Білоус

— дайте визначення головних членів речення .

2. Робота над деформованим текстом— Утворіть речення з окремих слів . підкресліть граматичну

основу .діти, вода, купатися, в, часто, морська .Були, хвилі, на . великі, морі .Слухала, маринка, вчителя, уважно, пояснення .

3. гра «Розумне перо»— поширте речення другорядними членами .ми милувалися (чим?) (де?) .(Який?) сніжок укрив (яку?) ялинку .(У чому?) потонули (які?) сади .


4. бесіда— Що становлять підмет і присудок у реченні? (Його грама-

тичну основу.)— як підкреслюємо підмет в реченні? а присудок?— які ще члени речення, крім головних, ви знаєте?— як пов’язуються між собою слова в реченні? (За допомогою

питань.)

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися встановлювати зв’язок

слів у реченні .


1. каліграфічна хвилинкаОо Оо Оо Ос Ог Оз Оц Ол ус сь ос св сх смОсінь усьому рахунок веде .З осінньої дороги не витягнеш ноги .— як ви розумієте ці прислів’я?— перше речення розберіть за членами речення .— Виконайте звуко-буквений аналіз слова усьому .— Слово осінньої поділіть на склади для переносу .

2. підготовча робота— доберіть залежні слова .ранок (який?) . . ., ходили (куди?) . . ., бачили (що?) . . ., прислуха-

лися (до чого?) . . ., відчули (що?) . . .— Що допомогло вам утворити словосполучення?— Складіть речення з одним зі словосполучень на вибір .— Запишіть його в зошити .

3. Робота над мовним матеріалом— Визначте головні члени речення . простежте, як вони зв’язані

з іншими словами в реченні .Щедра осінь у комори нагортає зерна гори .Осінь (що робить?) нагортає;осінь (яка?) щедра;нагортає (куди?) у комори;нагортає (що?) гори;гори (чого?) зерна .


Щоб продовжити урок,із-за парт мерщій на крок .

Стали рівно, мов дуби .потім всі знайшли гриби .піднялися, мов смереки,потягнулися далеко .руки ставимо у бокиі скачімо, мов сороки .і прогнулись, мов берізки,потім витерли геть слізки .Всі плечима повели .Втомлені мов не були .


1. тренувальна вправа— Установіть зв’язки між словами в реченні .мама купила антону ковзани .мама (що зробила?) . . .;купила (кому?) . . .;купила (що?) . . .

2. самостійна робота— доберіть до головних членів речення другорядні . Запишіть

поширені речення .

Вітер гойдає . Хмари пливуть . Осіннє небо . падатиме дощ .

— Запишіть звукові схеми виділених слів .

3. творча робота— Запишіть тільки ті речення, які відповідають поданим мо-

делям .

Що роблять? що? Що робить? Як? що? що роблять?

минають дні . минають ночі .Сонце світить .Світає . тихесенько вітер віє .листя опадає .

4. вибіркове списування— Випишіть з тексту вірша виділені сполучення слів . Установіть

між словами зв’язок за допомогою питань .

ніби притомилось сонечко привітне,У траві пожовклій молочай не квітне .Облетіло літо листячком із клена,лиш ялинка в лісі сонячно-зелена .

Б. Чалий


VI. підсуМок уРоку— над чим ми працювали на уроці?— як установити зв’язок слів у реченні?


УрОк 20

побудова Речень за зРазкаМи і схеМаМи

Мета: закріплювати знання учнів про члени речення; навчати будувати ре-чення за зразками і схемами; розвивати вміння встановлювати зв’язки між членами речення; виховувати любов до рідної мови.

Хід УрокУ


Холодно зараз в лісах і лугах .Холодно зайчикам, лискам, птахам .Затишно, тепло в класі у нас .друзі мої, я вітаю всіх вас!


1. пояснювальний диктант— Запишіть речення під диктовку . поясніть, які це речення за

метою висловлювання та інтонацією .

Осіннє листя тихо падає . (Розповідне, неокличне)

коли знову пригріє сонечко? (Питальне, неокличне)

яка ж гарна осінь! (Розповідне, окличне)

Бережіть книгу — джерело знань! (Спонукальне, окличне)

2. гра «хто краще?»— побудуйте словосполучення за допомогою питань .


Слухала (що?) . . . думала (про кого?) . . .

вслухалась (у що?) . . . обдумувала (що?) . . .

заслухалась (чим?) . . . задумувалась (над чим?) . . .

— Складіть речення з одним зі словосполучень .

3. вправа «Роз’єднай слова»— роз’єднайте слова так, щоб вийшли речення .тихорозцвітаютьжоржиниусадупрощаютьсязрідноюземлеюжуравлі— Установіть зв’язок слів у реченнях . (Учні біля дошки вико-

нують завдання, коментуючи його.)

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми закріпимо знання про члени речення;

навчатимемося будувати речення за зразками і схемами .


1. складання схем речень за зразком (з коментуванням біля дошки)настала осінь .пташки полетіли у вирій .діти збирають жолуді .чому засумувала синичка?незабаром випаде сніг .Зразок схеми другого речення вчитель подає на дошці .

. . . .

2. самостійна робота . . . . . . . потягнулися на південь лелеки .

. . . . Ведмідь готує барліг .

. . . . на болоті достигає журавлина .

. . . . розчервонілися соковиті плоди барбарису .

— З’єднайте схеми з відповідними реченнями .


Щось стомилась наша спинкаі затерпли пальці .Станьмо, друзі, на хвилинку .Скачімо на скакалці .


присідаємо, встаємо,пальцям працю ми даємо:В кулачок і з кулачка,Щоб була рука гнучка .трохи шию розім’ялиі за парти посідали .

3. слухання казки «головні члени речення»не за далекими морями, не за високими горами жили собі два

брати, звали їх підмет і присудок . Жили вони мирно, дружно, ніколи не сперечалися і не сварилися . а поруч жили їхні сусіди — другорядні члени речення . і жили б вони дружно та мирно, якби одного разу підмет не сказав, що він найголовніший і віднині всі повинні підкорятися тільки йому . а присудок і собі думає, що він повинен бути найголовнішим . а їхні сусіди і собі влаштували сварку між собою . кожен хотів бути головним . три дні і три ночі сперечалися вони, мало не побилися .

але на четвертий день зачув про цю сварку добрий чарівник Синтаксис і прийшов на допомогу . Він повелів:

— Усі жителі країни Граматики, насамперед Головні члени речення, повинні жити мирно і дружно, бо вони зумовлюють один одного . підмет означає, про кого або про що йдеться в реченні, від-повідає на питання хто? або що?.

Слово, яке означає, що говориться про підмет, називається при-судком та відповідає на питання що робить? що роблять?.

після цього підмет і присудок узгодились між собою . і відтоді вони — Головні члени речення . а інші члени речення стали друго-рядними . і досі у країні Граматика — мир і спокій .

— поясніть заголовок казки . як її ще можна назвати? дайте визначення головних членів речення .

4. гра «упіймай підмет з присудком»літаком керує льотчик .Бджілка старанно збирає мед .євген рибалить на ставку .Білі тумани пливуть по землі .Берізка вплела у коси золоті стрічки .

V. підсуМок уРоку— над чим працювали на уроці?— Що є основою речення?— як зв’язуються між собою слова в реченні?


УрОк 21

узагальнення знань і вМінь учнів за теМою «Речення»

Мета: узагальнити знання учнів про основні ознаки речення, про типи речень за метою висловлювання, про головні члени речення; розви-вати вміння інтонувати речення, встановлювати зв’язок між словами в реченні; виховувати культуру писемного мовлення.

Хід УрокУ


на уроці підсумковімтреба дружно працювати,Щоб змогли на всі питанняповні відповіді дати .


III. узагальнення й систеМатизація знань

1. творчий диктантнакрапав дрібний дощ . по небу повзли темні хмари . ліс пожовк .

Зорана земля чекала осені .— Установіть зв’язок слів у реченні .1 варіант — у другому реченні;2 варіант — у четвертому реченні .

2. гра «лінгвістичний баскетбол»речення виражають закінчену думку . ( T Так)За метою висловлювання речення бувають розповідні, питальні, T

спонукальні . (Так)


У кінці розповідного речення ставимо знак питання . ( T Ні)якщо в кінці речення стоїть знак питання — це речення спону- T

кальне . (Ні)речення, які висловлюють з окличною інтонацією, називаються T

питальними . (Ні)Звертання на письмі виділяють комами . ( T Так)Основа речення — це підмет і присудок . ( T Так)Слова в реченні зв’язуються за допомогою питань . ( T Так)


3. самостійна робота

1 варіант1) поділити текст на речення . Визначити кількість речень .

кіт підкрався до самого тину та як плигне хотів горобця схопити а горобчик утік кіт полетів у калюжу вискочив мокрий брудний а горобці сміються над котом .

а) 4; б) 5; в) 6 .2) Скласти речення за схемою: яка? хто? що робить? .3) поширити речення за питаннями .

Бджілка (що зробила?) . . . (чого?) . . .4) Визначити тип кожного речення .

чому це так жваво струмочок співає?Сніг, наче срібло, блищить!любіть і оберігайте ліси .небо було ясне і синє .

5) поширити речення звертанням .Обережно поводьтеся з газовою плитою!

6) перебудувати розповідне речення на питальне .перестали співати пташки у лісах .

7) перебудувати розповідне речення на спонукальне .діти оберігають мурашник .

8) Скласти й записати речення про своє місто (село) .

2 варіант1) поділити текст на речення . Визначити кількість речень .

Ходила квочка з курчатами у дворі раптом як лине дощик квочка на землю присіла, пір’ячко розчепиріла й заквоктала і всі курчата залізли до неї під крилечка зарилися в її м’яке пір’ячко .

а) 4;б) 5;в) 6 .

2) Скласти речення за схемою: хто? що робить? де?.3) поширити речення за питаннями .

ящірка (що робила?) . . . (де?) . . .4) Визначити тип кожного речення .

чому ласкаво нам сонечко сяє?Скільки радості в очах!Учіться, діти!електрика освітлює будинки .

5) поширити речення звертанням .не бавтеся сірниками!

6) перебудувати розповідне речення на питальне .Загорнувся в листячко їжачок .

7) перебудувати розповідне речення на спонукальне .діти допомагають узимку лісовим мешканцям .

8) Скласти й записати речення про хліб .

IV. підсуМок уРоку— які труднощі виникли під час виконання перевірної роботи?


Усі уроки української мови. 3 клас90 91Слово. Значення слова

слОвО. Значення слОва

УрОк 22

слова із пРяМиМ і пеРеносниМ значенняМ. спостеРеження за значенняМ слів

Мета: формувати в учнів уміння виявляти в тексті слова із прямим та пере-носним значенням; розвивати вміння вживати в мовленні слова в пе-реносному значенні; розвивати мовлення; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до рідної мови.

Хід УрокУ



1. словникова робота

Робота в групах. Гра «Не помились!»на картках написані словникові слова . деякі слова навмисно

написані неправильно . Серед запропонованих учителем карток школярі вибирають тільки ті, на яких словникові слова записані правильно . Один із членів групи називає слова, які вибрано, та по-яснює контрольні моменти в них .

Слова: корисний, адрес, Украйна, ґудзик, верблют, олівец, цукор . (Корисний, адреса, Україна, ґудзик, верблюд, олівець, цукор) .

2. каліграфічна хвилинкаК К К к кк кн кр ик ік пк ак ок клКиїв колектив

кружляють, падають сніжинки,Вдягають все у білі шати,летять легенькі, мов пір’їнки,Вкривають поле, ліс і хати .

— які образні слова та вирази є у вірші?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку.— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про пряме й переносне зна-

чення слова .


1. пояснення вчителя— послухайте текст .прийшла до беріз осінь . принесла їм золоті стрічки . Вплели

берези ті стрічки в зелені коси . подивилося сонце на берези і не впізнало їх . Сміється сонечко, а берези сумують .

(За В. Сухомлинським)

— діти, а хто (або що) може прийти? (Люди прийшли, час прийшов, осінь прийшла...)

— Слово прийшла — однозначне чи багатозначне?— чи не замислювались ви над тим, що часом ознака одного

предмета переноситься на ознаку іншого? Хто може навести при-клади таких слів? (Золотий годинник — золоте колосся)

Учні визначають, коли слово вжите у прямому значенні, а коли — у переносному .

— переносне значення слова — це одне з лексичних значень багатозначного слова .

а чи є ще слова у тексті, вжиті у переносному значенні? (Осінь принесла; берези вплели, сонце подивилося і не впізнало; сонечко сміється; берези сумують.)

— Спробуйте визначити їхнє лексичне значення .

2. Мовні спостереження1) прочитайте сполучення слів у лівому і правому стовпчиках .

Спробуйте порівняти значення виділених слів у кожному рядку .

Пряме значення слів Переносне значення слівзолота обручка золоте серцеспокійне море спокійне життясрібна монета срібний голоссрібна ложка чиста совістьзалізний дах залізна воля

2) які словосполучення вжиті в прямому значенні?Гострий язик, гостре слово, гостра коса, гострий ніж, гострий

погляд .


— Зі словосполучень, ужитих у переносному значенні, складіть речення .

Учитель звертає увагу учнів на те, як записані слова з пере-носним значенням у тлумачному словнику .



1. гра «Розподіли»— прочитайте . В один стовпчик запишіть словосполучення,

у яких слова мають пряме значення, а в другий — переносне зна-чення .

Сонячна посмішка; сонячний день; кам’яне обличчя; кам’яний будинок; залізна витримка; залізні двері; м’яка подушка; м’який характер .

2. творче списування— прочитайте словосполучення . Спишіть . підкресліть ті, у яких

слова вжиті в прямому значенні .Шовкова трава, шовкове волосся, шовкова стрічка, шовковий

голосок .Солодкий мед, солодкий голос, солодка усмішка, солодкий чай,

солодкі слова .

3. гра «добери словечко»— до слів, ужитих у прямому значенні, доберіть слова в пере-

носному значенні .

лист берези поштовий, похвальнийчисті руки совість, небодобрий дідусь вдача, совістьзолоті сережки руки, порачорна тканина робота, думкитемна ніч день, час

4. вибірковий диктант— Випишіть словосполучення, у яких ужито слова в пере-

носному значенні, в перший стовпчик, у прямому — в другий стовпчик .

В оксамитовому вишневому футлярі лежали срібні монети . піднесла мишка до мордочки свої оксамитові лапки . кожна гілка на світанку дзвонить срібною росою . Вітер колише трави шовкові .

У нашої Оксанки шовкова спідничка, білі рукавички . Горять ліси янтарним листом . янтарне намисто не лише красиве, а й корисне .

5. Робота в парах— прочитайте текст . Замініть слова в прямому значенні слово-

сполученнями в переносному . який текст ви хотіли б записати? чому?

Вечоріло . небо потемніло . на ньому з’явилися зорі . Затих віте-рець . листочки перестали шелестіти .

(Розповідати свої захопливі історії; засвітити золоті ліхта-рики; вкритися темним чарівним килимком; укластися спати)

6. Робота в групах— прочитайте текст . поширте речення, замінивши слова сло-

восполученнями . доведіть, що вони вжиті в переносному значенні і збагачують текст .

настала весна . дерева розпустилися . Сонце пригрівало землю . поля зазеленіли .

(Ніжно голубити; вкритися оксамитовим зеленим килимком; спалахнути зеленим полум’ям.)

7. складання й записування речень з поданими словосполученнями

Холодний вітер, холодний погляд, світлий зал, світле майбутнє, солодке яблуко, солодкий голос, тепла весна, тепла усмішка .

8. гра «третій “зайвий”»Золота ложка, золота людина, золоті руки .Весела дівчина, веселе літо, веселі сніжинки .Схлипує дитина, схлипує джерельце, схлипує вітер .Сумує ліс, сумує матір, сумує небо .

Vі. підсуМок уРоку— У якому значенні можуть уживатися слова української

мови?— У чому полягає відмінність між прямим і переносним зна-

ченнями слова?— чи може одне слово мати декілька переносних значень?

а прямих?— якою є роль слів, ужитих у мовленні в переносному зна-

ченні?— поміркуйте, хто найчастіше вживає слова в переносному зна-

ченні? З якою метою?


Гра «Упіймай слова в переносному значенні»Гримить грім, гримить пісня; солодкий сон, солодке яблуко;

свіжа думка, свіжа квітка; дитина плаче, зима плаче; солодкий чай, солодке життя .


УрОк 23

слова, що Мають кілька значень. складання Речень

Мета: формувати в учнів уміння виявляти в тексті багатозначні слова, вжи-вати їх у мовленні; збагачувати словниковий запас; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати; виховувати любов до природи.

Хід УрокУ



1. Робота над віршем— прочитайте вірш . назвіть слова, вжиті в переносному зна-

ченні .Світало . Сонечко вставало,ховався ранішній туман,в росі сріблився сизий лан,і на верхів’ях лісу сонце грало .

Олександр Олесь

2. гра «відтвори»— прочитайте . Спробуйте відтворити вірш .— Хто автор цих речень? . . . весна, чорну землю . . ., . . . її рястом, барвінком . . .

Вітер з гаєм . . . . . . з осокою . . . . калинонька,явір . . .— Виберіть з віршів т . Шевченка речення зі словами, вжитими

в переносному значенні .


Гра «Вилучи “зайву” літеру»Вурлиця — вулицяалдреса — адресакилдим — килимметоро — метродознака — ознакаясень — ясенсапасибі — спасибі

4. каліграфічна хвилинкаи и ии ми ім ир ги хи ти изграки півники лисички

Зайчик плутає сліди,Бо втікає від біди .

— підкресліть слова, у яких звуків більше, ніж букв .— Скільки значень мають слова півники, зайчик, лисички?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про слова, що мають кілька

значень .


Спостереження за вживанням у мовленні багатозначних слів

косу дівчина плете . T

на косі трава росте .пляж найкращий на косі .із косою йде на косуХлопець той, що трави косить .

А. Свашенко

— Спробуйте пояснити значення слова коса . (Коса — знаряддя праці: гостра коса. Коса — сплетене волосся: довга коса. Коса — вузька смуга землі: піщана коса.)


дивний ключ у небі лине, T

не залізний, а пташиний .тим ключем в осінній мліВідлітають журавлі .

Л. Граматюк

— чи багато значень має слово ключ? (Так. Слюсарний, журав-линий, скрипковий, ключ від вхідних дверей)

— Складіть речення зі словом ключ .— яким є слово ключ? (Багатозначним)



1. гра «добери словечко»— доберіть слова, щоб утворились словосполучення .— Складіть речення зі словосполученнями кожної групи .

кулькова . . ., Засіяне . . ., . . . температура, . . . дитини, . . . в зошиті, . . . на зріст, . . . від валізи, футбольне . . ., . . . ціна, дверна . . . (ручка) пшеничне . . . (поле) . . . урожай (висока)

2. складання речень за малюнками

дзвінок — квітка, шкільний дзвінок .ff

морж — тварина, морж — людина .ff

Хвіст — зачіска, хвіст кита, хвіст літака .ff

Голка швацька, голка сосни .ff

ніс людини, ніс човна .ff

дзиґа — іграшка, дзиґа — непосидюча дитина .ff

3. Робота в парах— прочитайте вірші . У яких значеннях у них ужито слово ко-

тики?котики-воркотикиВсілися рядком .поїть мама котиківтеплим молоком .котики-воркотикиУ вазі на вікні .Ці пухнасті котики —Гості весняні .

А. М’ястківський

кОтикина вербі з’явився котик —Сірі очі, жовтий ротик .під вербою мурчик грівсяі на котика дивився:ти ж такий, як я, маленький,і пухнастий, і гладенький .то чому ж не любиш салаі не кажеш мені: «ма-ло»?

4. складання та записування речень

на голові . . .

У марійки . . .

Сергійко написав своєму дру-гові . . .

а в конверт поклав жовтого . . .


5. складання словосполучень за зразком— Складіть словосполучення зі словами гострий, голова, щоб

показати їхню багатозначність . Запишіть їх .Зразок: хороші урожаї, хороші учні, хороші уроки .

Vі. підсуМок уРоку— З якими словами ознайомилися на уроці? (Зі словами, які

мають кілька значень.)— наведіть приклади таких слів .— як їх можна назвати?


УрОк 24

уРок Розвитку зв’язного Мовлення. складання зв’язних Речень

за МалюнкоМ і планоМ

Мета: навчати учнів складати зв’язні речення за малюнком і планом; роз-вивати усне мовлення учнів; виховувати любов до природи.

Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаО О ОО Оо ро оз ой ко ооо ом по одОсінь ознакаОсінь оранжево-червоним олівцем обзолотила околиці села .— Зробіть звуко-буквений аналіз слова осінь .


коли з дерев всі листочки злітають, T

коли вже на південь птахи відлітають,коли небо синє, холодний дощ ллється,Ця пора року як зветься? (Осінь)

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми будемо складати зв’язні речення про

осінь за малюнком і планом .


1. вступне слово вчителя— Ще зовсім нещодавно ви купалися в річці, гралися на зеленій

травичці . а сьогодні під ногами шурхотить опале листя, птахи спі-вають свої прощальні пісні .

Вересень трусить груші в садочку .Жовтень гаптує клену сорочку .

2. слухання віршів про осінь

ОСінніЙ парк

Вже побагрянілолистячко на клені,але на вербиціЩе воно зелене .на каштані листяЗ жовтою каймою .Йду осіннім паркомтихою ходою .таких фарб немаєні влітку, ні зимою .недаремно осіньЗветься золотою .

О. Війтик-Ющук

ОСінЬ

. . .Осінь на узліссіФарби розбавляла,пензликом легеньколистя фарбувала .Вже руда ліщина,пожовтіли клени .В пурпурі осіннімтільки дуб зелений .


Утішає ясен:— не сумуй за літом!Геть усі дібровиВ золото одіто .

П. Осадчук

3. прослухування аудіозапису п’єси «жовтень» із циклу «пори року» п. і. чайковського

— які картини викликала у вашій уяві ця музика?— Що ви хотіли б зараз робити? (Слухати, як шурхотить листя

під ногами, дивитись, як листя кружляє і падає, тощо)— які почуття викликала у вас почута мелодія?

4. Робота за малюнком «осінь»— розкажіть, які зміни відбуваються в природі, коли настає

осінь .

5. колективне складання плануПлан

1) яка пора року настала?2) якими стали дерева?3) як змінилася трава?4) як поводяться птахи?5) яку роботу принесла осінь людям?

6. складання зв’язних речень1) лексична робота .

Осінь прилинула, завітала, прийшла .Щедра, багата, чарівниця, художниця, красуня .дерева різнокольорові, барвисті, голі, безлисті, строкаті .трава пожовкла, висохла, пошерхла, примерзла, зів’яла .птахи замовкли, затихли, збираються в зграї .Веселу, клопітливу .

2) робота над орфограмами .Осінній, щедра, різнокольорові, прилинула, прийшла, по-

шерхла, зів’яла, збираються .3) Записування речень .



Робота в парах— прочитайте текст . доповніть його, замінивши слова слово-

сполученнями у потрібній формі . порівняйте два тексти .

настала осінь, пожовтіло листя на березах, почервоніло на осиках . Сонце вже не пекло, а злегка пригрівало землю .

Слова для довідки: зайнятися багрянцем, стояти на порозі, лас-каво пестити, спалахнути золотом .

Удосконалений текстСтоїть на порозі осінь . Спалахнуло золотом листя на березах,

зайнялося багрянцем на осиках . Сонце вже не пекло, а ласкаво пестило землю .

Vі. підсуМок уРоку— Що вам сподобалось у складених реченнях?— які образні вирази ви запам’ятали?

УрОк 25

слова, які звучать і пишуться однаково. складання Речень

Мета: ознайомити учнів зі словами, які звучать і пишуться однаково; навчати виявляти у тексті такі слова; розвивати усне й писемне мов-лення; збагачувати словниковий запас; виховувати уважність, спосте-режливість.

Хід УрокУ



1. гра «пряме — переносне»— прочитайте . назвіть словосполучення, у яких слова вжиті

в переносному значенні .1) Гарячий чай налили у склянки . 2) Гаряча зустріч відбулась

у випускників школи . 3) Гарячі оплески глядачів ще довго лунали у залі . 4) Гаряче сонячне проміння зігрівало землю .



Гра «Що заховалося?»Стрімкий, залізний, точний . . . (ff годинник) .домашня, написана на конверті, надрукована . . . (ff адреса) .працьовитий, рідний, старенький . . . (ff дідусь) .Одногорбий, великий, витривалий . . . (ff верблюд) .новий, цікавий, словниковий . . . (ff диктант) .— які слова за значенням ви вивчали на попередніх уроках?— наведіть приклади словосполучень, у яких слова вжито в пе-

реносному значенні .— які ви знаєте слова, що мають декілька значень? доведіть, що

вони багатозначні .

3. каліграфічна хвилинкаУ У Уу уу ууу ус ум уз шу ук угУкраїна урокУ стоніжок по сто ніжок .— які слова звучать однаково? а що вони означають?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про слова, які звучать і пи-

шуться однаково .


1. пояснення вчителя— У нашій мові є слова, які мають однакове звучання й напи-

сання, але значення мають зовсім різне . Їхнє значення можна зро-зуміти тільки у сполученні з іншими словами . розгляньмо приклад .

я читатиму вірш, а ви оплесками «упіймайте» слова, які звучать однаково .

ну і охочий мій брат ігордо всіх жвавих ігор .де яка у світі гра є,Залюбки у неї грає .

— які слова звучать однаково? а що вони означають?

2. читання каламбурів— Однозвучні слова часто використовують у жартівливих

віршах-каламбурах .Каламбур — жарт, в основі якого лежить використання одна-

кових або подібних за звучанням, але різних за лексичним зна-ченням слів .

Наприклад:

я зробила піну з мила,та її водичка змила .

— ти чому сьогодні злий?Йди води на руки злий!

якщо є у тебе мати,Будеш все на світі мати .

кістку пес в зубах тримаві в запасі ще три мав .

на горі росте квасоля,а згори несе квас Оля .

я тягнув на гору віз,а згори мене він віз .

І. Січовик



1. Робота в групах— прочитайте речення . підкресліть слова, які мають однакове

звучання й написання, але мають різне лексичне значення .королівський замок був зруйнований, занедбаний . лише вели-ff

чезний замок на воротах нагадував про колишню славу і велич цієї старовинної споруди .мама занурила руку в муку, підлила молочка і почала місити ff

тісто . Сергієві стало соромно, він відчув сердечну муку за свій поганий учинок .Ця дорога приведе нас до хати,ff

де живе дорога наша мати .У тихому гаю лисичка щастя мала . Сироїжки, лисички, ff

опеньки, маслюки належать до їстівних грибів .Василько знітився, не знав, де руки діти . діти весело бігали .ff

2. Робота над віршем— послухайте вірш . чи є в ньому слова, які мають однакове

звучання й написання, але вони мають різне лексичне значення?

Був холодний місяць лютий .лис ходив голодний, лютий .Всюди ліз, куди й не слід,Замітав хвостищем слід,до курей поліз у хижу .пес піймав звірину хижу,Він до лиса мав відразу,то й загриз його відразу .

Т. Чорнобицька


3. самостійна робота1) Спишіть . підкресліть слова, які звучать і пишуть однаково, але

мають різне лексичне значення .Велике кругле світило викотило на небо . мільйони років воно

світило і дарувало і нині дарує людям тепло .2) Спишіть вірш, у першому реченні підкресліть підмет і при-

судок .я візьму легенький прут .пожену гусят на прут .Хоч купатиму не в милі,Стануть чисті всі і милі .

4. Робота в парах— Складіть речення, у яких слова, що мають однакове звучання

й написання, мали б різне значення .Бокс (вид спорту; тип чоловічої зачіски) .ласка (доброзичливе ставлення до кого-небудь; хижа тварина) .

5. списування— прочитайте . Спишіть . підкресліть слова, які мають однакове

звучання й написання, але мають різне значення .Журавлі летять ключем . наталка відчинила двері ключем .

У наталки довга русява коса . В зошиті проведена коса лінія . Учень намалював крейдою велике коло . коло будинку росте розлогий клен .

Vі. підсуМок уРоку— Що нового ви дізналися на уроці?— наведіть приклади слів, що мають однакове звучання й на-

писання .— якою косою трави не накосиш?— який тур не цікавить зоологів?— З якої байки плаття не пошиєш?


УрОк 26

слова, близькі за значенняМ (синоніми)

Мета: розширити знання учнів про слова, близькі за значенням (синоніми); формувати вміння добирати синоніми до загальновживаних слів, вико-ристовувати їх у мовленні; збагачувати словниковий запас, розвивати мовлення; виховувати любов до української мови.

Хід УрокУ



1. гра «однакове — різне— прочитайте . назвіть у кожній групі слів слова, які звучать

і пишуться однаково .поле засіяли добірним зерном пшениці . наталка поле рядки .ff

моя мати лікар . добре мати рідну сестричку .ff

2. каліграфічна хвилинкаЙ Й ЙЙ Йй ай ой ій ей йо ийСвій край шануй

Водограй, полів розмай,Зелен-гай, ліщина —Все це рідний, любий край,наша Батьківщина .

— доберіть синоніми до слова Батьківщина .— чому свою Батьківщину треба шанувати і любити?

3. словниковий диктантБатьківщина, київ, площа, Україна .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про слова, близькі за зна-

ченням .


Робота над віршем— послухайте вірш . назвіть синоніми до слова говорити . по-

ясніть значення кожного із синонімів, використовуючи слова з до-відки .


ХтО кричаВ?

Йшов з лікарні Гнат селом,а дружки й спитали:— Що, брат, боляче було,коли зуба рвали?— ні,— хлопчина їм сказав,—не дуже боліло . . .— а чого ж ти так горлавВ лікаря щосили?— та то ж лікар заволав,Бо я став брикаться,Йому щипці поламаві . . . вкусив за пальця!

Г. Бойко

Говорити — спитали, сказав, горлав, заволав .Довідка: голосно кричати, голосно покликати, звертатися до

когось із запитанням, передати думки .Спитати — звертатись до когось із запитанням; сказати — пе-

редати думки; горлати — голосно кричати; заволати — голосно покликати .



1. Робота в парах— прочитайте текст . яку пору року зображено? назвіть сино-

німи .Голі дерева вже давно готові до зими, сплять . поринули в сон

жуки й павуки, ховрашки й бабки, змії та жаби . дрімають лини й карасі в озерних виїмках .

то дощ, то сніг . . .

2. колективна робота— прочитайте, добираючи з дужок потрібні за змістом слова .

який із синонімів не можна використати?на виховній годині учні (говорили, вели розмову, розповідали,

теревенили) про героїв Великої Вітчизняної війни .(Спить, куняє, дрімає) земля під глибоким снігом .машина легко (повзла, бігла, мчала по автостраді) .дівчинка хитро (регоче, посміхається, сміється, заливається) .Верби (сумують, журяться, нудьгують) над водою .пожежна машина по вулиці (мчить, їде, летить) . Вона поспішає

вогонь погасить .

3. самостійна робота— З ряду слів, близьких за значенням, доберіть і заповніть про-

пуски найбільш влучними .а) Багряний, рум’яний, червоний, рожевий, малиновий .

на сході небо стало ____ . Щічки у дівчинки були ____ . на столі лежало соковите ____ яблуко . ліс восени став ____ . який смачний ____ сік!

б) Їжа, страва, харч, корм, пожива .мама приготувала смачну ____ . для рослин навесні потрібна

____ . У дорогу туристи взяли з собою ____ . для птахів маринка насипала ____ .

4. вибірковий диктант— послухайте речення . як називаються такі висловлювання?

поясніть, як ви їх розумієте . Випишіть синоніми .1) пташку пізнають у польоті, а людину — в роботі . посій труд,

а слава вродить . праця робить людину розумною . де руки й охота, там і робота .(Робота, труд, праця.)

2) наша сила і слава — українська держава . Учись жить — рідний край боронить . Батьківщина — мати, умій за неї постояти .(Держава, рідний край, Батьківщина.)

3) Відважного куля минає . Хороброму море по коліна .(Відважний, хоробрий.)

5. творче списування— прочитайте речення . Спишіть, добираючи з дужок слова, що

найбільше підходять за змістом .дзвінко (щебечуть, лунають, співають) птахи у парку . Весело

(дзюркоче, тече, мчить) маленький струмочок . яскраві метелики (кружляють, літають, пурхають) над квітами .

Vі. підсуМок уРоку— які слова навчались добирати? (Близькі за значенням)— як вони називаються? (Синоніми)— доберіть синоніми до слів:метелиця — заметіль, хуга, завірюха, пурга, буревій, хурто-

вина, завія; ліс — діброва, пуща, бір, гай, байрак .



УрОк 27

ознайоМлення з фРазеологізМаМи

Мета: ознайомити учнів з деякими фразеологізмами; розвивати вміння пояснювати і вживати опрацьовані фразеологізми, добирати синоніми; збагачувати словниковий запас; розвивати зв’язне мовлення; вихову-вати інтерес до рідної мови.

Хід УрокУ



1. тестування1) позначте рядок слів, близьких за значенням до слова гово-

рити .а) розмовляти, балакати, казати;б) шуміти, тупотіти, стрибати;в) писати, читати, малювати .

2) позначте рядок слів, близьких за значенням до слова іти .а) крокувати, плестися, брести;б) летіти, бігти, спотикатися;в) їхати, сидіти, стояти .

2. гра «обери найвлучніше»— прочитайте, добираючи з дужок потрібні за змістом слова .

ГрОЗа В ліСі

У неділю ми з товаришами ходили до лісу . Йшли степом . при-грівало вересневе (ясне, ласкаве, сліпуче) сонечко . лагідно повівав (легенький, тихий) вітерець . ліс зустрів нас якоюсь (надзвичайною, настороженою) тишею . У величавому спокої стояли на узліссі (старезні, кремезні) дуби . та ось зірвався (сильний, рвучкий) вітер . З півночі насували (чорні, густі, важкі) хмари, наче налиті свинцем . Упали перші краплі дощу . небом покотився (далекий, гучний) грім .

3. каліграфічна хвилинкаД, ин, яз, оло, ві, ия, ель.дурний язик голові не приятель .— як ви розумієте цей вислів?

4. словниковий диктантмчить, летить, повзе, біжить, їде, іде .— як можна назвати ці слова?— поясніть їх значення . Складіть із ними речення .— Слово іти має понад 20 значень . деякі з них: наближатися,

рости, падати, відправлятися, пересуватися, відбуватися .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми продовжимо спостереження за роллю

синонімів у мовленні, будемо вчитися вводити синоніми в речення, ознайомимося з деякими сталими виразами .

IV. узагальнення й систеМатизація знань

1. гра «утвори пару»— допоможіть синонімам знайти одне одного .

Шлях коханахороший сунелюба дорогаіде забаваіграшка гарнийглянув говоритькаже оповіданнярозповідь подививсяколектив гурт, громадапідручник школяркаучениця книжка

2. Робота над прислів’ями— прочитайте прислів’я . як ви їх розумієте? Випишіть сино-

німи .таке говорить, що й собака з маслом не з’їсть .ff

розказав мирон рябої кобили сон .ff

Верзе, що й купи не тримається .ff

язиком молоти — не ціпом махати .ff

набалакав — і в торбу не вбере .ff

Говори з другом поменше, а з собою побільше .ff

(Говорить, розказав, верзе, язиком молоти, набалакав, говори)— якими словами можна доповнити цей ряд? (Розмовляти, роз-

повідати, бесідувати, повідомляти, базікати)


3. гра «добери синонім»— доберіть синоніми до слова ледар: лінивий, ледачий, нероба,

ледащо, лежебока, гультяй .— які прислів’я про ледарів ви знаєте?Ховається від роботи, як пес від мух .ff

ледар усе життя ледарює .ff

тільки нероба нічого не робить .ff

ледачому і в будень свято .ff

ледачий двічі робить, скупий двічі платить .ff

і за холодну воду не береться .ff

— назвіть синоніми у цих прислів’ях .

4. ознайомлення з фразеологізмами— Що означає вислів «душа в п’ятки втекла»?Боятися — душа завмерла, душа в п’ятки пішла, волосся дибки

стало, холодний піт пройняв, мурашки по спині побігли, серце обірвалося .

— порівняйте, де виразніше висловлено думку . (Такі влучні ви-слови називаються фразеологізмами.)

— доберіть синоніми до слова боятися . (Лякатися, торопіти, страхатися, полохатися)


Щоб нам яблучко зірвати,то потрібно пострибати .а вони на землю впали,В руки щось нам не попали .тепер треба присідатиі ті яблучка збирати .

5. весела задачаОля перелила з пустого в порожнє 349 літрів води, а таня з по-

рожнього в пусте — на 90 літрів менше . Скільки літрів води дівчата перелили разом?

— які слова є синонімами?— яке їх значення?— Що означає вислів «переливати з пустого в порожнє»?Пустий — порожній, марний, химерний, даремний, непо-

трібний .

6. цікаво знати!— прочитайте цікаві народні вислови, слова та словосполу-

чення, які є синонімами до слів втекти, покарати .

чкурнути, нам’яти боки, накивати п’ятами, дати драла, всипати перцю, дати прочухана, кинутися навтьоки .

— прочитайте вислови і поміркуйте, що вони означають . Запи-шіть, користуючись довідкою .

Збути з рук, рвонути з усіх ніг, сидіти як на голках, прикусити язика .

Слова для довідок: комусь щось віддати, швидко побігти, квапи-тись, поспішати, перестати говорити тоді, коли потрібно .

7. гра «заміни одним словом»— Замініть вислови одним словом-синонімом .мчить, як стріла — . . . (швидко)Знати, як свої п’ять пальців — . . . (добре) .Шукати по гарячих слідах — . . . (одразу) .Байдики бити — . . . (лінуватися) .набрати води в рот — . . . (замовкнути) .Викинути з голови — . . . (забути) .Вертітися під ногами — . . . (заважати) .

V. підсуМок уРоку— навіщо у мовленні вживають синоніми?— для чого потрібні фразеологізми?— які фразеологізми запам’ятали? Складіть з ними речення .

Матеріали чинних підручників, рекомендовані для опрацювання ¼на уроці та вдомаПідручник 1 — с. 61.Підручник 2 — с. 47–49.

УрОк 28

слова, пРотилежні за значенняМ (антоніми). спостеРеження за Роллю антоніМів у тексті

Мета: розширювати знання учнів про слова, протилежні за значенням (антоніми); формувати вміння добирати антоніми, використовувати їх в усному і писемному мовленні; збагачувати словниковий запас; роз-вивати пам’ять, мовлення; виховувати працьовитість.


Хід УрокУ



1. гра «об’єднай у групи»дорогий, розумний, цінний, тямущий, духмяний, кмітливий,

ласкавий, охайний, ніжний, чепурний, привітний, акуратний .

2. гра «вдала заміна»— прочитайте . Виділені слова замініть синонімами .В андрійка був радісний настрій . Радісна усмішка сяяла у нього

на устах . Від свого татуся він отримав радісну звістку .

3. каліграфічна хвилинкаА а Аа Аж жа за аз ак каАпетит антена алфавітаби день до вечора .— як ви розумієте це висловлювання?


Загадки від Діда-Буквоїдаб б с к в ц рк ль л в ць (бабуся, Київ, циркуль, олівець)

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про слова, протилежні за зна-

ченням .


1. повідомлення вчителяпрямо — криво, вгору — вниз,Влітку — взимку, стій — іди,до пустелі — до води,ніч і день, лежу — стою,то мовчу, то говорю . . .Все говорять навпаки,не слова, а вороги .

— Слова, що «говорять навпаки», протилежні за значенням . Це — антоніми .

2. творче списування— прочитайте та спишіть прислів’я . підкресліть слова-ан-

тоніми .

1) колос повний до землі гнеться, а пустий догори пнеться . 2) Утратити щастя легко, а зберегти важко . 3) потрібно багато днів і ночей, щоб пізнати людей . 4) З праці радість, а з безділля смуток .



1. гра «добери пару»— до поданих слів добери з дужок протилежні за значенням .

Запиши їх парами .Здоров’я — . . .; радість — . . .; старий — . . .(Горе, хвороба, новий)

2. Робота в групах— доберіть до поданих слів протилежні за значенням .шум — . . ., ворог — . . ., дівчинка — . . ., скупий — . . ., зігрітися —

. . ., підняти — . . ., ніч — . . ., сонце — . . ., весна — . . ., радість — . . ., гарний — . . ., мужній — . . ., щедрий — . . ., битись — . . ., влітку — . . ., вперед — . . ., здалека — . . ., вгорі — . . ., загадав — . . ., говорити — . . ., відлетів — . . ., запитати — . . ., добро — . . ., гамір — . . ., смуток — . . ., скупість — . . ., життя — . . ., старе — . . ., холод — . . . .

3. Робота в парах— Складіть прислів’я . назвіть слова, протилежні за зна-

ченням .нових друзів наживай, а лінь марнує .З поганої трави не буде доброго сіна .чим нива чорніша, а старих не забувай .праця людину годує, тим хлібець біліший .

4. гра «протилежність»— прочитайте . Замініть виділені слова в реченнях антонімами

та запишіть їх .Закінчився урок . У коридорах і класах гомін . Заговорив

шкільний радіовузол, заграла музика . Школярі відпочивають .

5. гра «словесне малювання»— прочитайте .Зима . дуже холодно . день узимку короткий, а ніч довга . мов-

чать птахи . Сумно в лісі, в полі .— як зробити, щоб картина змінилася на протилежну?— які антоніми для цього доцільно використати?— про яку пору року ви склали текст?


6. гра «добери антонім»— доберіть антоніми до виділених слів .Легка сумка, легка задача, легка хода; міцний сон, міцне дерево,

міцний мороз; старий дуб, стара сорочка, стара газета .

7. Робота над загадками— прочитайте і відгадайте загадки, випишіть антоніми .

У легкого держака . T

Голова така важка . (Молоток)

У вогні я розмокаю, T

У воді я висихаю . (Віск)

дивиться на землю, T

як зерно клює,дивиться на небо,як водичку п’є . (Курка)

Г. Бойко

Vі. підсуМок уРоку— які значення можуть мати слова?— які слова називаються синонімами?— які слова називаються антонімами?— коли найчастіше вживаються антоніми в мовленні?— У яких випадках потрібно добирати синоніми?— які частини мови можуть бути антонімами? наведіть при-

клади .


УрОк 29

пеРевіРна Робота. диктант

Мета: перевірити вміння учнів правильно писати речення під диктування, розвивати культуру писемного мовлення; виховувати охайність.

Хід УрокУ


іі. повідоМлення теМи й Мети уРоку

ііі. контРоль знань (диктант)

орієнтовні тексти диктантів

ВОда і ВОГОнЬ — дрУЗі і ВОрОГи

Воду ми п’ємо, варимо їсти, вмиваємося . Вода — наш друг!але під час повені вода затоплює міста, села . Знищує все на

своєму шляху . Вода — наш ворог .За допомогою вогню варять чавун, готують їжу .але вогонь може стати ворогом . діти наслідують старших . на-

магаються запалити цигарку, розпалити вогнище . трапляється найстрашніше — пожежа .

нерідко пожежники не встигають допомогти .не грайтесь з вогнем! (57 слів)

ОСінЬ

лісами та садами іде осінь . на ній золоте вбрання . на голові віночок із золотого колосся та осінніх квітів . В одній руці красуня несе плетений кошик . а з нього виглядають рум’яні яблука, соко-виті сливи, янтарний виноград . У другій руці пишна паляниця .

іде щедра осінь, частує всіх своїми дарами . чарівниця про всіх дбає . (52 слова) .

ВЗимкУ

повівав холодний вітерець . З краю неба насувались білі хмари . дорога була слизька . Обабіч обидва боки від дороги розстелилось поле, вкрите снігом . твердий синявий сніг грав на сонці самоцві-тами . чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалося з місця . Вітер дужчав . насунули снігові хмари і оповили небо . Сонце сховалось за хмари . посипав сніжок . (54 слова)

Vі. підсуМок уРоку— які труднощі виникли під час написання контрольної ро-

боти?

Усі уроки української мови. 3 клас116 117Будова слова

БУдОва слОва

УрОк 30

будова слова. закінчення слова. зМіна фоРМи слова

за допоМогою закінчення. закінчення як засіб зв’язку слів у Реченні

Мета: формувати в учнів уміння змінювати слова за питаннями, виділяти змінну частину, визначати закінчення у слові, поданому в кількох формах; пояснити роль закінчення для зв’язку слів у реченні; розви-вати мовлення, вміння аналізувати, зіставляти; виховувати любов до книги.

Хід УрокУ



1. аналіз помилок, допущених у контрольній роботі


Гра «Склади слова — назви тварин»кйорнжвоао ербвлдю оаджбл міджьл(жайворонок, верблюд, бджола, джміль)

3. каліграфічна хвилинкаВ в Вв Вив вч вс мв нв явазбука навчання читанняВивчиш азбуку — навчишся читати . Умітимеш читати —

з кожним днем розумнішатимеш .— доберіть слова, близькі за значенням до слова азбука .

— Визначте кількість звуків і букв у слові читання .— З чого складається текст? (Текст складається із речень.)— З чого складається речення? (Речення складається зі слів.)— З чого складаються слова? (Вони складаються зі звуків.)

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які інші частини можна ви-

значити в словах .


1. пояснення вчителя— прочитайте речення, додаючи у словах потрібні букви .Книжк . . . — надійний помічник учня . Книжк . . . допомагають

у навчанні . У книжк . . . ми шукаємо відповідь на свої питання .— Знайдіть у виділених словах спільну та змінну частини .— де стоїть частина, яка змінюється?— Уявіть, що виділені слова не змінюються, чи зрозуміли би ви

ці вислови?— як вам зручно називати цю частину? (Закінчення)— яку роль виконує закінчення у реченні? (Зв’язує слова в ре-

ченні, утворює нову форму слова.)

2. Робота в групах— Уявіть, що наш клас отримав дивного листа з канади від

учнів третього класу .добрий день, друг!писати ви учень третій клас . ми хочемо з вами листуватися .

Хочемо дізнатися про ви, про ви школа, ви клас .Бути радий отримати лист .— чи зрозумілий вам зміст цього листа?— дійсно, тим, у кого рідна мова англійська, надзвичайно

важко впоратися із закінченнями в українських словах, от тому вони й уживають слова в початковій формі .

— назвіть слова, які потрібно змінити .— Спробуйте змінити закінчення для зв’язку слів у реченні .

який лист вийде?добрий день, друзі!пишуть вам учні третього класу . ми хочемо з вами листуватися .

Хочемо дізнатися про вас, про вашу школу, ваш клас .Будемо раді отримати листа .— який висновок зробимо? (Закінчення зв’язують слова, тобто

узгоджують.)


— чи потрібно вміти узгоджувати слова в реченнях?— як можна зв’язати слова в реченнях? (Зв’язати слова в реченні

можна, змінивши форму слова, а точніше, закінчення слів.)



1. як утворити нову форму слова?— Змінна частина слова — закінчення . За допомогою закінчень

утворюються різні форми одного і того самого слова . Щоб змінити закінчення, слід просто змінити слово .

1) найпростіше — утворити нову форму слова за принципом «один — багато»:книга — книги;учень — учні .

2) За принципом: «він — вона — воно»:чемний — чемна — чемні .

3) За допомогою питань:(що?) дружба(чого?) дружби(чому?) дружбі(що?) дружбу(на чому?) на дружбі

2. ознайомлення з алгоритмом визначення закінчення— Визначимо закінчення у словах: села, місто, школяр, зошит,

книгою .

Алгоритм визначення закінченняпрочитай слово .ff

Виділи закінчення, змінивши слово за запитаннями .ff

познач закінчення порожнім квадратиком .ff

— Що цікавого помітили? (Деякі слова не мають закінчення.)— якщо в змінюваному слові у певній його формі немає закін-

чення, то кажуть, що це слово має нульове закінчення . Його позна-чають порожньою клітинкою .

3. усні вправи1) розташуйте слова за принципом «один — багато» .

зоря партивікна зорікрило партакрила вікно

Відповідь:зоря — зорівікна — вікнокрило — крилапарти — парта

2) Змініть форму слова за принципом «він — вона — воно» .Зосереджений — зосереджен . . . — зосереджен . . .(Зосереджен ий — зосереджен а — зосереджен е )

3) Визначте закінчення у словах .

Цікав ий квітк а хоч у

цікав а квітк у хоч уть

цікав і квітк и хоч е

4. самостійна робота з перевіркою за еталоном— Спишіть, уставляючи замість крапок закінчення слів, та по-

значте закінчення у цих словах .Осінь впевнено поселилась у нашому міст . . . Вона сама розклеїла

скрізь яскрав . . . афіші . птах . . . відлетіли у тепл . . . кра . . . дерев . . . стоять мокр . . . та сумн . . .

— перевірте правильність виконання за зразком .Осінь впевнено поселилась у нашому міст і . Вона сама розклеїла

скрізь яскрав і афіш і . птах и відлетіли у тепл і кра ї . дерева стоять мокр і та сумн і .

— Знайдіть у тексті слово з нульовим закінченням . (Осінь)

5. тестування1) Що таке закінчення?

а) Змінна частина слова;б) незмінна частина слова .

2) для чого служить закінчення?а) для зв’язку слів у реченні;б) для утворення нової форми слова;в) для утворення тексту .

3) позначте рядок слів з нульовим закінченням .а) лист, зошит, урок;б) казка, фарба, доброта;в) шило, слово, добро .

6. гра «упіймай закінчення»Учень, до якого летить м’ячик, називає закінчення в слові .

(Зима, діти, олівці, школа, весняний, паперові)


Vі. підсуМок уРоку— Вивчення якої теми ми розпочали?— З якою частиною слова ми сьогодні ознайомилися?— Що таке закінчення?— як його знайти? а як позначити?— Що нового дізналися на уроці?— Що найбільше запам’яталося?— яких висновків дійшли? (Слова можуть змінюватися. Змінна

частина слова називається закінченням. Закінчення служить для зв’язку слів у реченні.)

— ми говорили про маленьку частинку слова, яка має величезне значення та зв’язує різні слова в реченні . Саме завдяки таким дріб-ницям українська мова є наймилозвучнішою мовою в світі, добре впорядкованою, тому що слова лаконічно і тонко поєднані .


УрОк 31

основа слова

Мета: формувати в учнів поняття про основу слова; навчати виділяти змінну частину, визначати основу в словах; розвивати мовлення; ви-ховувати любов до природи.

Хід УрокУ




Гра «Збери склади»ця ву ли ван ди ля не ді по ка мил(Вулиця, диван, неділя, помилка)

2. гра «змініть»— Змініть слова за питаннями, позначте закінчення .

підводний курочкаякий? хто?якого? кого?якому? кому?яким? ким?

— Що при цьому змінюється у слові?

3. каліграфічна хвилинкаБ б Бб Ба бі бе бр тб збБібліотека бабуся банкірБажання трудитися — то найдорожча знахідка .— Визначте закінчення у словах бібліотека, бабуся, банкір .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми продовжимо досліджувати слово, виді-

ляючи в ньому закінчення . але звертатимемо увагу не тільки на нього, а й на ту частину слова, яка залишається без закінчення .


Робота над загадками— Запишіть через кому відгадки, виділіть закінчення .

летить орлиця по синьому небу . T

крила розкрила, сонце закрила . (Хмара)

Сонце пече, T

липа цвіте,Хліб достигає,коли це буває? (Літо)

Вдень по небу гуляє, T

а вночі спочиває . (Сонце)

Хто на зиму роздягається, T

а на літо одягається? (Дерева)

червонясту шубку має, T

по гілках вона стрибає .Хоч мала сама на зріст,та великий має хвіст,як намисто — оченята .Хто це? Спробуй відгадати . (Білка)


повна діжка жита, T

п’ятачком накрита . (Мак)

маю плаття зелененьке, T

Гнучкі, ніжні віти,Білі ноги, стан тоненький,як я звуся, діти? (Береза)

— Що цікавого ви помітили у словах-відгадках? (Усі слова мають закінчення, а у слові «мак» воно нульове.)

— наведіть приклади слів, у яких нульове закінчення . (Козак, зайчик, вітер, тин, сон)

— Знаючи закінчення, ми зможемо визначити іншу частину слова, яка залишається завжди незмінною . а називається вона основою . За основою ми пізнаємо саме слово, його значення .

— Спробуйте відгадати слова за такими частинами:-а (учні роблять різні припущення);-ий; -ій (аналогічно) .— а яке слово ви впізнаєте, коли я скажу земл-? (Земля)Яблуньк-? (Яблунька)Смачн-? (Смачний, смачна, смачні)— Отже, що несе в собі основа? (Значення самого слова)Основу позначають так: .



1. гра «упіймай основу»

якщо в слові неодмінноє його частина змінна,то є й та, що не зникає .як її ми називаєм? (Основа)

— назвіть основу в словах: зимонька, вітри, книги, трактори, зелений, розумна, сріблясті.

2. гра «основа чи закінчення?»Учитель називає частину слова, учні картками-схемами сигна-

лізують: закінчення це чи основа .-а; весн-; -ій; школ-; -ий; діжечк-; учн-; стол-; -и; казк-.

3. алгоритм визначення основи— чи помітили ви певний порядок, коли визначали основу?— називається він алгоритмом . З чого ж ми починаємо?

Алгоритм визначення основипрочитай слово .ff

Виділи закінчення .ff

познач основу .ff

4. гра «віднови слово» . . .а, . . .у, . . .им, . . .ою, . . .ий .

5. самостійна робота за варіантами (запис на дошці)

I варіантЗемл . . ., мам . . ., зим . . .

II варіантВесн . . ., красив . . ., олівц . . .— Запишіть ці слова, додаючи закінчення та позначаючи за-

кінчення й основу .

Vі. підсуМок уРоку— Що називається основою слова? (Це частина слова без за-

кінчення.)— як її визначити? розкажіть алгоритм визначення основи .— яка роль основи слова? (Несе в собі значення самого слова.)


УрОк 32

уРок Розвитку зв’язного Мовлення. складання діалогу

Мета: навчати школярів будувати діалог; формувати культуру мовлення; розвивати зв’язне мовлення; виховувати шанобливе ставлення до мови, до співрозмовника, любов до тварин.


Хід УрокУ



1. гра «прочитай та посміхнись!»— прочитайте запис на дошці .— мамо, дай мені свою ручку, я уроки робитиму .— а чому ти не хочеш писати своєю?— та моя ж помилки робить!— Зрозуміли, хто розмовляє? чому ця розмова викликала у вас

посмішку?— прочитайте діалог за особами .

2. гра «Моя тварина»— діти, зараз ми перевтілимося у тварин . кожен з вас вико-

нуватиме роль однієї зі свійських тварин . я прикріплю на ваші спини малюнки . Ваше завдання — йдучи по колу, дізнатися якою твариною ви є . Учні ставитимуть вам запитання, на які ви відпові-датимете . ті з вас, хто здогадається, якою твариною є, підніме руку .

3. гра «допоможи тваринам»— а тепер ми пограємо у гру «тварина захворіла» .кожен з вас отримає маску тієї тварини, роль якої виконува-

тиме .Щоб вилікувати тварину, необхідно дізнатися про неї якомога

більше: яка це тварина, що вона любить і може робити, а після цього — запропонувати їй лікування .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні ми будемо вчитися розпитувати, дізнаватися, спіл-

куватися, тобто будувати діалоги .


1. вправа «Мозковий штурм»— як ви розумієте значення слова діалог? (Обмін думками між

двома або кількома особами чи сторонами; частина літературного твору, в якій відбувається розмова двох осіб.)

2. ознайомлення із пам’яткою «так звертайся!»— які слова використовують під час спілкування, діалогу?

друже сестричко добродіюподруго братику шановнатату Сергійку панімамо маріє юначебабусю Олено Василівнодідусю Богдане петровичу

3. складання речень з окремими звертаннями (за вибором)— діти, складіть речення з одним зі звертань .— як відокремлюємо звертання на письмі? а в усному мов-

ленні?



1. доповнення діалогуТелефонна розмова— добрий день, маріє петрівно! Це говорить надійка при-

ходько .— доброго дня, надійко .— покличте, будь ласка, до телефону Юру .— Юри немає вдома . Він пішов до бібліотеки .

— прочитайте діалог .— назвіть учасників діалогу .— прочитайте репліки кожного співрозмовника .— Визначте звертання та «чарівні» слова .— доповніть діалог .

2. інсценізація діалогу

3. Робота в парах1) Складання діалогу за уявною ситуацією та опорними словами .

Упав, боляче, давай допоможу, спасибі .2) презентація складених діалогів .3) аналіз допущених помилок .

— які помилки були допущені?4) Запис діалогу .

4. Робота над прислів’ями— Складіть прислів’я .говорити, як, то, краще, дурниці, помовчати .— поясніть значення даного прислів’я .


Vі. підсуМок уРоку— чого навчилися на цьому уроці?— як потрібно поводитися під час розмови?— чого треба уникати?— які «чарівні» слова ви використовуєте у мовленні?

додаТок

ОрієнтОВні ЗаВдання для ФОрмУВання наВичОк Складання діалОГіВ

1. Розігрування діалогу за зразком учителя

Учитель описує ситуацію та пропонує дітям послухати діалог, а потім його розіграти .

до вашого класу прийшов новий учень і хоче з вами познайо-митися .

1) яка буде між вами розмова? можливо, така?— давай познайомимося . мене звуть Юрко, а тебе?— а мене — Сашко .

2) Уяви, що вранці ти запізнюєшся до школи і дорогою хочеш за-питати у перехожого, котра година . як ти це зробиш? можливо, так?— Скажіть, будь ласка, котра година?— Восьма .— дякую .— Завжди пам’ятайте, що правильно говорити «Котра година?»,

а не «Скільки годин?» .3) Уявіть, що ви у книжковій крамниці хочете купити книгу . як

би ви розпочали розмову з продавцем? як би запитали про ту чи іншу книгу? можливо, так?— покажіть, будь ласка, книжку «Весняночка» .— Будь ласка, подивись .— Скільки вона коштує?— три гривні .— чи можна розглянути ближче книжку «Українські народні

казки»?— можна .— а ця книжка скільки коштує?— дві гривні .— Загорніть, будь ласка, ці дві книжки . я їх купую .

4) твоя подруга захворіла, і ти хочеш дізнатися, як її здоров’я, зателефонувавши їй додому . як ти розмовлятимеш? про що за-питаєш? можливо, так?— алло! Оленко, привіт!— Здрастуй, Олю!— як твоє здоров’я?— я хворію . У мене грип .— Ви викликали лікаря?— так, лікар приходив . тепер я приймаю ліки .— Одужуй швидше!— я вдячна тобі за дзвінок .— Бувай! до зустрічі у школі .

2. складання продовження діалогу за поданим початком1) — донечко, ти вже розв’язала задачу?

— так .— . . .

2) — привіт, ходімо кататися на санчатах .— З радістю . Зачекай, я . . .— . . .

3) — доброго дня, михайлик удома?— так .— . . .

4) — чого ти плачеш, хлопчику?— я загубився!— . . .

5) — петрику, ти вже прочитав оповідання?— так .— . . .

6) — Хто черговий у класі?— я черговий!— . . .

3. складання діалогу за поданою ситуацією та опорними словами

— розіграй із товаришем по парті сценку .1) Уяви, що ти йдеш на тренування і дорогою зустрічаєш товариша .

яка у вас відбудеться розмова? Використайте деякі вислови з на-ведених: Як справи? Всього найкращого!

2) Уявіть, що до автобусу заходить дідусь, а вільних місць немає . Складіть діалог за опорними словами та словосполученнями: дідусю, сідайте, далеко їхати, виходжу на наступній зупинці, нехай тобі щастить, щасливої дороги .


3) Уявіть, що ви прийшли до бібліотеки . Вам необхідно обміняти книгу . Складіть діалог за опорними словами та словосполучен-нями: здати, прочитав, сподобалась, найбільше сподобалось, малюнки, прочитати про тварин, вибирай, на полиці .

4) Уявіть, що ви прийшли до їдальні . Складіть діалог, викорис-товуючи такі словосполучення та слова: можу сісти, біля вас, прошу, взяти серветку, передайте сіль, звичайно, смачного .

5) Уявіть, що ви сьогодні — чергові у класі . розіграйте діалог між учителем і черговим . Складіть діалог за поданими нижче сло-вами та словосполученнями: у класі, черговий, хворий, відсутній, з якої причини, грип, готовий до уроку, відчинив кватирку, приніс крейду .

6) Уявіть, що ви прийшли до магазину, щоб купити буханку хліба і батон . Складіть діалог за опорними словами і словосполучен-нями: хліб, свіжий, теплий, щойно привезли, дайте, буханку житнього хліба, коштує, покупка, 2 гривні, у мене, 5 гривень, візьми здачу .

7) Уявіть, що ви прийшли до бібліотеки . Вам потрібно здати під-ручники за другий клас та отримати підручники для третього класу . Складіть діалог за опорними словами та словосполучен-нями: здати підручники, у якому стані, у належному, підклеїв, отримати підручники, звичайно, учися добре .

4. вибір серед двох варіантів діалогу того, у якому вирази чи слова використано правильно, без помилок

Учитель читає два варіанти діалогу і пропонує учням розіграти чи розповісти розмову, у якій все правильно .

1) — таню, я повертаю тобі підручник . Спасибі тобі .— Будь ласка .

— таню, я вертаю тобі підручник, Спасибі тобі .— Будь ласка .

2) — Вибачте, скажіть, будь ласка, скільки годин?— За чверть друга .

— Вибачте, скажіть, будь ласка, котра година?— За чверть друга .

5. Робота з деформованим текстом— Зі слів кожного рядка складіть репліки, щоб вийшов діалог .

1) а) можу, біля, я, вас, сісти;б) передайте, сіль, прошу, мені;в) візьми, сільничку;

г) серветку, чи, можна, взяти;д) звичайно;е) смачного;є) хліб-сіль!

2) а) до, звернутися, вас, дозвольте;б) тебе, слухаю;в) як, аптеки, до найближчої, пройти;г) аптека, на, розташована, розі, вулиць;д) це, у, напрямку, якому;е) вивіска, є, там;є) звісно .

3) а) Відвідати, я, можу, музей;б) квиток, тобі, купити, необхідно;в) коштує, дитячий, скільки, квиток;г) одну гривню, дитячий, коштує, квиток;д) квиток, мені, будь ласка, дитячий;е) візьми, і, його, зберігай, квиток .

4) а) тобі, вчора, я, телефонував . ти, був, де;б) у, зоопарк, батьками, я, ходив, з;в) ти, бачив, звірів, яких;г) вовка, і, тигра, ведмедя, лисицю;д) там, а був, слон;е) слона, було, не . Зоопарк, обов’язково, ти, відвідай;є) за, дякую, пораду . я, братом, з, піду, зоопарк, в, теж .

5) а) книжку, здаєш, яку, ти;б) лисичку, журавель, і казку;в) написав, її, хто;г) Франко, іван;д) була, чи, приязною, лисичка;е) ні . Хитра, лисичка, улеслива;є) повівся, як, журавель;ж) подякував, чемно, і, лисичку, в, гості, запросив . Згодом, а,

провчив, її;з) книжку, яку, хочеш, прочитати, ти;и) пан коцький, казку .

6) а) Сьогодні, день, мій, народження;б) вітаю, найкращого, зичу, тобі, всього;в) у, приходь, гості, о, годині, п’ятнадцятій;г) запросила, ще, ти, когось;д) класу, із, дівчаток, нашого;е) я, прийду, обов’язково;є) чекатиму, я .


7) а) тебе, рада, я, бачити;б) теж, я;в) з, вітаю, народження, днем, тебе;г) спасибі;д) здоров’я, і, оцінок, зичу, гарних, тобі;е) що, рада, пам’ятаєш, ти . За, увагу, вдячна, тобі .

8) а) тебе, зустріти, радий;б) бачити, радий, я, теж, тебе;в) довго, ти, хворів . Здоров’я, як, твоє;г) добре, я, почуваюся;д) допомоги, звертайся, потребуєш, якщо;е) з, допоможи, математики, будь ласка мені;є) допомогти, радий, завжди, тобі;ж) тобі, вдячний, за, й, увагу, турботу .

6. вправи «віднови репліки»1) — доброго ранку, іринко!

— . . .— я рада, що ти прийшла .— . . .— Вітаю тебе з днем народження!— . . .— Зичу тобі здоров’я та гарних оцінок!— . . .

2) — привіт, Сашко!— . . .— де ти був учора?— . . .— яких звірів ти бачив?— . . .— а слон там був?— . . .— дякую за пораду . я з братом теж піду до зоопарку .

3) — Здрастуйте!— . . .— я можу відвідати музей?— . . .— Скільки коштує дитячий квиток?— . . .— мені один дитячий квиток, будь ласка .— . . .

4) — Здрастуйте!— . . .— Хліб свіжий?— . . .— мені буханку житнього хліба і батон .— . . .— У мене 5 гривень .— . . .

5) — Заходьте! Вам допомогти?— . . .— передайте, будь ласка, гроші на квиток .— . . .— Ви виходите на наступній зупинці?— . . .— дозвольте пройти!— . . .— дякую! Щасливої дороги!

6) — Ходімо кататися на санчатах .— . . .— Гаразд, тільки не барись .— . . .— на гірку . давай допоможу . . . .— Сідай . дивись уперед . Їдемо . Ура!

7) — я можу біля вас сісти?— . . .— прошу, передайте мені сіль .— . . .— чи можна взяти серветку?— . . .— Смачного!

8) — чого ти плачеш?— . . .— З ким ти прийшла на ринок?— . . .— Звернімося до міліціонера .— . . .— Гадаю, так .

9) — доброго дня!— . . .— я хочу здати книгу .— . . .


— так, ця книга про метеликів .— . . .— найбільше сподобалися малюнки .— . . .— я хочу прочитати про життя тварин .— . . .

10) — доброго дня, маріє Василівно!— . . .— Це телефонує петренко микола .— . . .— михайлик удома?— . . .— покличте його, будь ласка, до телефону .

УрОк 33

частини основи: пРефікс, коРінь, суфікс

Мета: закріпити поняття про закінчення та основу слова; дати учням за-гальне уявлення про те, з яких частин може складатися основа слова; виховувати пізнавальний інтерес.

Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаГ г Гг Гу аг гд сг огГерой, гриміти, гумкаГудуть вони по-бджолиному, але меду не приносять .— підкресліть букви, що позначають голосні звуки; поділіть для

переносу слова гудуть, приносять .


Гра «Знайди склад»че . . .вики чер . . .ний чи . . .ння у . . .тель(Черевики, червоний, читання, учитель)

3. самостійна робота— Запишіть слова, додаючи закінчення .1 варіантУкраїн . . ., бабус . . ., батьк . . ., мам . . ., сонц . . .2 варіантпрац . . ., школ . . ., вчительк . . ., знанн . . ., щаст . . .— З одним зі слів складіть та запишіть речення .

4. складання словосполучень— Складіть словосполучення . У змінених словах позначте за-

кінчення та основу .милуватися, квітка . розповісти, мама . повернути, друг . по-

бачити, брат .— поясніть, що називають основою слова . як знайти основу

у слові?

5. гра «незакінчене речення»— продовжте твердження .Слово складається з . . .ff

Закінчення — це . . .ff

Щоб знайти закінчення, треба . . .ff

Закінчення служить . . .ff

Основа — це . . .ff

— чи можемо ми за основою впізнати слово, розкрити його зна-чення?

6. Робота над прислів’ямдерево міцне корінням, а людина — дружбою .— як ви розумієте це прислів’я?— чи погоджуєтеся ви із твердженням: «Слово корінь — багато-

значне»? (Припущення учнів.)

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що слово теж має корінь, і не

тільки . на попередніх уроках ми вже дослідили, що слово ділиться на закінчення та основу .

так от, основа, в свою чергу, ділиться теж . як саме? Саме про це ми і дізнаємося на сьогоднішньому уроці .


Повідомлення вчителя— прочитайте слова .Вода, водяна, підводний, надводна, водний .


— Визначимо закінчення та основу .— назвіть спільну частину в цих словах . (-вод-)— Це — корінь . на письмі його позначають так: .— назвіть частину основи, яка розташована перед коренем .

(Під-, над-)— Це — префікс . на письмі його позначають так: .— назвіть частину основи, яка розташована між коренем та за-

кінченням . (-ян-, -н-)— Це — суфікс . Його позначають так: .У результаті на дошці утворилася таблиця .

Будова слова

закінчення

основа

префікс

корінь

суфікс

— Цією опорою ми й будемо користуватися під час роботи .— чи погоджуєтеся ви із думкою, що кожна основа обов’язково

має корінь? (Учні висловлюють свої припущення.)




каЗка-БУВалЬЩина

не за синіми морями,не за дальніми лісами,а в мовляндії-країніпроживали друзі щирі .корінь — сивий дідуган,префікс — брат молодший,Суфікс — справжній молодець,Закінчення — на кінець .Всі вони були сусіди,Жили в злагоді і мирі,Одне одному служилиі слова нові творили .

Стануть дружно усі в ряд,Вмить до нас заговорять .і читаєм ми за-ряд-к-а,а, можливо це за-гад-к-а .як частини слова знаєш,то слова всі прочитаєш .

О. Жуленко

— Основа слова може складатися з таких частин: префікса, ко-реня і суфікса .

Префікс:стоїть перед коренем;ff

служить для утворення нових слів .ff

Корінь:несе в собі основне значення слова .ff

Суфікс:стоїть після кореня (ff або між коренем і закінченням);служить для утворення нових слів .ff

Закінчення:змінна частина слова;ff

служить для зв’язку слів;ff

щоб знайти закінчення, слід змінювати слово .ff

2. колективна робота1) Випишіть слова у три стовпчики так, щоб у кожному стовпчику

були слова зі спільною частиною .Шелест, зерно, легкий, легенько, шелестить, зернистий, легше,

шелестіння, зернятко, зернина, зашелестіли, легенький .— Визначте спільну частину (корінь) у кожній групі слів та по-

значте її дужкою .2) Випишіть з тексту слова з однаковим коренем . позначте його .

Хліб починається із зернини . Восени люди сіють добірне зерно — озимину . навесні хлібороби доглядають за посівами . Улітку грає золотим колосом хлібне поле . люди збирають урожай і випікають пахучі хлібини .

(Зернини, зерно; хліб, хлібороби, хлібне, хлібини)3) доповніть прислів’я словами з однаковим коренем . позначте

його .Хто своєї . . . цурається, хай сам себе стидається . . . . про мед, а справи гіркі, як полин .Скоро казка . . ., та не скоро діло робиться .Слова для довідки: розмова, мовиться, мови .


3. гра «Розкрийте дужки»на узліссі росла береза . Біля (береза) ріс кущ калини . кожного

ранку сонечко дарувало (береза) яскраву усмішку . (Береза) милува-лися всі навкруги .

— Що сталося зі словами, які стоять у дужках?— Що потрібно зробити, щоб знайти закінчення?

Vі. підсуМок уРоку— З яких частин може складатися основа слова?— яку частину обов’язково має кожна основа?— яка роль кореня?— яка роль префікса?— яка роль суфікса?


УрОк 34

спільнокоРеневі слова. коРінь слова

Мета: сприяти усвідомленню учнями поняття про спільнокореневі слова на основі дослідження спорідненості слів; навчати визначати корінь у ряді спільнокореневих слів; розвивати мовне чуття; виховувати любов до праці.

Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаД д Дд Ді До ду ід одДідусь директор дятелде руки й охота, там скора робота .— Визначте закінчення у словах охота, робота .


Гра «Знайди “зайве” слово»Вересень, їжак, заєць, олівець . (Їжак)

3. Робота над загадкаминас слова міняють часто, T

і, звичайно, це — на щастя,Бо якби ми не мінялись,то слова не поєднались . (Закінчення)

якщо в слові неодмінно T

є частина змінна,то є й та, що не зникає .як її ми називаєм? (Основа слова)

— Що таке закінчення?— Що таке основа?— З яких частин складається основа?

4. визначення закінчень та основиджерело, водяний, набережний, біленький, берег, дощовий, за-

морозки, водичка, трава .— Без якої частини основи не буває слова?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як називаються слова з од-

наковим коренем .

IV. спРийМання й усвідоМлення нового МатеРіалуПроблемна ситуація

— чи можна від одного і того самого слова утворити кілька інших? (Припущення учнів.)

— поміркуймо разом .

Сад

садоксадитисадівниксадовий

— чи є щось спільне у значеннях цих слів? покличмо на допо-могу тлумачний словник!

Садок — молоденький сад;садити — класти в землю для росту і плодоносіння;садівник — людина, яка доглядає сад;садовий (інвентар) — лопата та інші інструменти для роботи

у саду .


— чим об’єднані ці слова? (Спільним коренем)— Вони так і називаються — спільнокореневі, або споріднені .— назвіть спільну частину в цих словах . (-сад-)— чи правильне моє твердження: «корінь — це спільна частина

споріднених слів»? доведіть .



1. гра «відгадай слово»Слово відповідає на питання T що? . Спільнокореневе до нього — вишневий . (Вишня)Слово відповідає на питання T хто? . Спільнокореневе до нього — комбайн . (Комбайнер)Слово відповідає на питання T яка?. Спільнокореневе до нього — червона . (Червоненька)Слово відповідає на питання T який? . Спільнокореневе до нього — малий . (Маленький)Слово відповідає на питання T що зробив?. Спільнокореневе до нього — співав . (Заспівав)Слово відповідає на питання T хто? . Спільнокореневе до нього — лікувати . (Лікар)

2. Робота в групах

Гра «Слово — тільки корінь»— Запишіть за 1 хв якнайбільше слів, що мають лише корінь .

Наприклад: гриб, кущ, ніч, сніг, хліб, степ . За кожне слово зарахо-вують бал, за помилку — знімають 2 бали .

3. складання алгоритму визначення кореня— чи запам’ятали ви порядок знаходження кореня в слові?— як він називається? (Алгоритм)

Алгоритм визначення кореняпрочитай слово .ff

добери спільнокореневі слова .ff

порівняй їх . Визнач спільну частину . Це — корінь .ff

Виділи корінь умовною позначкою .ff

4. виділення кореня у словахВеселий, веселити, веселка .Зелений, зеленіє, зелень .лікар, ліки, лікувати .рід, рідний, рідня .

5. вибірковий диктант— Випишіть споріднені слова . позначте корінь .тато мій — рибалка . я теж люблю рибалити . Одного ясного

сонячного дня ми пішли на риболовлю . У воді на мілині плавало безліч маленьких рибенят . Це був справжній рибний дитячий садок . тільки от великі риби, почувши нас, повтікали .

Vі. підсуМок уРоку— Що нового дізналися на уроці?— які цінні думки запам’ятали? (Корінь — це спільна частина

споріднених слів. У корені закладене основне значення слова. Корінь може звучати однаково, та в словах набирати різних значень.)

— як визначити корінь?— які слова називаються спільнокореневими? наведіть при-

клади .


УрОк 35

РозРізнення синоніМів, спільнокоРеневих слів Різних фоРМ

одного й того саМого словаМета: навчати учнів розрізняти спільнокореневі слова і форми того самого

слова (під керівництвом учителя); розвивати увагу до лексичного зна-чення слів; виховувати любов до природи.

Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаЕ е Ее Ех ве ме ере беОлень олівець цукеркаех, якби та якби та в роті виросли гриби .— доберіть споріднені слова до слова гриби .



Гра від Діда-Буквоїдад_кт_нт з_вд_нн_ в_вт_р_к ч_т_нн_(Диктант, завдання, вівторок, читання)

3. гра «збери родину»— прочитайте вірш, знайдіть у тексті спільнокореневі слона,

випишіть їх у зошит та позначте корінь .

СлОн

Слон, слониха й слоненяЙдуть купатися щодня .має радість слоненятко,Бо його купає татко .

В. Кравчук

— розгляньте уважно всі виписані слова (слон, слониха, слоненя, слоненятко) та зробіть висновок про те, яке слово допомогло встано-вити у них корінь? (Слово «слон», бо в словах «слониха», «слоненя», «слоненятко» була спільна частина «-слон-»)

— які слова називають спорідненими? (Такі, що мають спільну частину з однаковим значенням.)

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, чим розрізняються спорід-

нені слова і форми одного і того самого слова .


1. гра «відгадай»«Білі мухи налетіли . . .» Що це? ( T Сніг)Сильний сніг . . . ( T Сніговій)день, коли йде сніг . . . ( T Сніговий)як назвати сніг пестливо? . . ( T Сніжок)як назвати снігову зірочку? . . ( T Сніжинка)— назвіть споріднені (спільнокореневі) слова .Сніг, сніговій, сніговий, сніжок, сніжинка .— чи мають вони спільну частину? (Сніг-; у деяких словах —

сніж-)— чому? (Бо відбувається чергування в корені.)— чи змінюється значення слів? (Так)— чому? (Бо утворюються нові від кореня за допомогою су-

фіксів.)

— Змінимо слово сніг за питаннями: (нема чого?) снігу, засипало (чим?) снігом .

— Ці слова різняться лише закінченням, тобто це одне і те саме слово .

— чи є в них спільна частина? (Сніг-)— чи змінюється значення цих слів? (Ні)— як ви вважаєте чому? (Значення його не змінюється, бо за-

лишається незмінною основа.)

2. виведення правила— Отже, узагальнимо висновки і складемо таблицю .

розрізняй!

спільнокореневі слова Форми слова

сніг сніг

сніжок снігу

сніговий снігом

сніжинка снігів

засніжений снігами

— Спільнокореневі — це слова, що мають спільну частину — корінь — з однаковим значенням та утворюються за допомогою за-кінчень, суфіксів, префіксів .

Форми слова утворюються за допомогою спільної частини — ко-реня з однаковим значенням і закінченням . Значення форм слова не змінюється, бо залишається незмінною його основа .

— За допомогою цих таблиць ви завжди зможете перевірити себе .




я берізку хитну, я тебе підштовхну . T

налечу, засвищу, парасольку потягну .а мене не видно . Хто я? (Вітер)

— доберіть слова, споріднені для слова вітер . (Виконання за-вдання на дошці і в зошитах.)

Вітер, вітерець, вітряний, вітряк, вітрище, вітрюган, вітрисько .— яка спільна частина в цих словах? (Вітер)


— який корінь у цих словах? Виділіть його . Що сталося в корені слів вітер — вітряний?

— Що означає цей вислів: «не кидай слів на вітер»? ((Говорити необдумано, не відповідати за свої вчинки.)

2. вибірковий диктантЖовтіє листя на кленах і осиках . ледь повіє вітер, закружляє

жовта завірюха в лісі . і нагадає, що настав місяць жовтень .— чи можна ці речення вважати текстом? доведіть .— Випишіть слова з однаковим коренем . чи споріднені вони?

доведіть . Виділіть корінь .— Це були дійсно спільнокореневі слова .

3. письмо з пам’яті— Вивчіть вірш, записаний на дошці .

я ходив сьогодні в ліс,З лісу казочку приніс .розповім про голоси,Що дарують вам ліси .

М. Сингаівський

— які слова повторюються? (Ліс, лісу, ліси)— як ви гадаєте — це споріднені слова чи форми того самого

слова? доведіть .

4. Робота в парах— доберіть спільнокореневі слова та позначте корінь .1) до слова малий .малий — маленький, малеча, малята, малесенький, малюк .2) до слова невеликий .невеликий — великий, велетень, величина, велич .


Гра «З одного кореня»За 2 хв за допомогою префіксів та суфіксів від кожного кореня

утворіть якнайбільше слів та запишіть їх .-дуб-, -квіт-, -вод-, -зелен-, -біл-, -пис-

6. тестування1) позначте спільнокореневе слово до слова будинок.

а) Будувати;б) будинки;в) будяк .

2) позначте спільнокореневе слово до слова казка .а) казан;б) казковий;в) казки .

Vі. підсуМок уРоку— як утворюються форми слова? наведіть приклади .— які слова називаються спільнокореневими? наведіть при-

клади .— для чого необхідно розрізняти ці слова?


УрОк 36

РозРізнення слів із коРеняМи, що звучать однаково,

але Мають Різне значення

Мета: навчати учнів розрізняти між собою групи слів, у яких корені мають однакове звучання й написання, але різне значення; розвивати мовне чуття; виховувати любов до української мови, прагнення краще ви-вчати і досліджувати її.

Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаЄ є Єє нє лє єс єрЄнот заєць ллєє в глечику молоко, та голова не влізе .— як ви розумієте прислів’я?— У яких словах кількість букв і звуків різна?



Гра «Склади слова — назви професій»ооксмнват аттеудп идерторк каемхні(Космонавт, депутат, директор, механік)

3. гра «доведи»— прочитайте речення, записані на дошці .У нашому будинку живе видатний письменник . Біля будинка

росте велике дерево . За будинком проходить магістраль .— Що ви можете сказати про виділені слова (будинку, будинка,

будинком),— вони споріднені чи це форми слова будинок? доведіть .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про ще одну цікаву особли-

вість слів української мови . Будемо вчитися розрізняти групи слів, у яких корені звучать і пишуться однаково, але мають зовсім різне значення .

як ви гадаєте, чи можна такі слова назвати спільнокореневими? чому?


Пояснення вчителя— порівняйте!малюк, маленький, малий .маляр, малюнок, малювання .— поміркуйте і скажіть, чи однакові за значенням корені пер-

шого і другого рядків . (Корені звучать однаково, але мають різне значення.)

— чи правильне моє твердження: «якщо корені мають різне значення, то це різні корені»? доведіть .

— чи можна вважати такі слова спільнокореневими? (Ні)— чому? (Бо якщо корені слів мають різне значення, вони не

можуть бути спільнокореневими.)— проілюструємо вашу відповідь прикладами .доберіть споріднені слова до слів місто і міст та запишіть за

варіантами .Перевіркамісто — містечко, міський, заміська .міст — місток, місточок .



1. колективна робота1) Спишіть, позначте корені, зі словами (за вибором) складіть роз-

повідні речення, які вимовляються з особливим почуттям .Вода, водичка, підводник, водянистий .Водити, водій, проводити, заводити .

2) аналіз слів за будовою (під керівництвом учителя) .кишеня, лелека, сигнал, абрикос .ff

Свято, світло, порятунок, рятувати, святкувати, рятівник, свят-ff

ковий, світлий, світити .— які групи споріднених слів ви побачили?

2. гра «упізнай споріднені слова»— плесканням у долоні виділіть споріднені слова до слова

літак .літати, літо, приліт, літечко, літній, перелітній, по-літньому .

3. гра «упіймай споріднене слово»1 варіант — слова, що не є спорідненими до слова лист (на

дереві) .2 варіант — слова, спільнокореневі до слова лист (на дереві) .листя, листяний, листування, листок, листочок, листопад, лис-

тоноша, безлистий, листуватися, листівка .перевірка, аналіз значень зібраних слів: лист (на дереві) і лист

(у поштовій скриньці) .

4. хвилинка-цікавинка

чОмУ ОБраЗилиСя ГУСи?

Йшли якось стежкою гусак, гуска і гусенята, а назустріч їм по-взла гусениця .

— Ви хто такі? — запитала гусениця .— я — гусак, це — гуска, а то — наші гусенята,— ввічливо від-

повів гусак .— а ти хто?— а я — ваша тітка,— похвалилася гусениця . Гуси ображено

заґелґотіли .

— як ви вважаєте, чому образилися гуси?

5. гра «третій — “зайвий”»— Серед трьох слів знайдіть одне «зайве», що не є спорідненим

до інших .Білити, біль, білизна;ff

Синій, синюватий, синівський;ff


Сіль, сільський, сільничка;ff

Сік, сочився, сікти;ff

Будівля, будильник, будувати;ff

нічний, нічого, ночівля;ff

підводний, підвода, водяний .ff

6. гра «віднови слова»— З наведених частин складіть слова, доповнивши їх частиною,

якої бракує .Матеріал для грикниж-, -к-, -ий- . (-ов)папер-, -ий . (-ов-)трав-, -ян- . (-ий)— і . Вільде писала: «Слова неначе кольорові камінці . і мало

їх назбирати купу . . . треба ще й уміти викладати узори з них . . .» Учіться цього, діти, досліджуйте і вивчайте нашу мову — неви-черпне джерело мудрості, милозвучності й краси .

Vі. підсуМок уРоку— Що цікавого ви дізналися на уроці?— чи є спільнокореневими слова, у яких корені звучать і пи-

шуть однаково, але значення вони мають різне? доведіть це на при-кладах .

— чому не можна вважати такі слова спільнокореневими? (Бо якщо корені слів мають різне значення, вони не можуть бути спіль-нокореневими.)


УрОк 37

чеРгування голосних звуків [о], [е] з [і] в коРенях слів

Мета: формувати уявлення учнів про те, що в одному й тому самому корені голосні звуки можуть змінюватися (чергуватися) у разі зміни слів або добирання споріднених; розвивати вміння зіставляти, узагальнювати; розвивати зв’язне мовлення; виховувати повагу до старших людей.

Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаЖ ж Жж дж лж жвжуравель жайворонок джміль

З ранку до вечора на пасіці дзвенить бджолина музика .— Установіть зв’язок слів у реченні; визначте кількість звуків

і букв у словах дзвенить, бджолина.


Гра «Збери склади»ди ти на тел дя дар ка лен во чер ний

(Дитина, дятел, календар, червоний)

3. Робота над загадками «частини основи»

У дерева могутнього, T

У лагідної квіткиОбов’язково корінь є,Це ми вже знаєм, дітки .та якщо корінь відірватичи шкоду з ним зробити,не буде дерево стояти,не зможе квітка жити .не тільки корінь у рослин —У слові теж він є . . .через слова, через вікинесе він значення своє .

Д. Білоус

— Що ж таке корінь?— які слова називають спільнокореневими?— як визначити корінь у слові?

ми віддавна і віками T

чесно дружимо з майстрами,які вміють так нас вжити,Щоб нові слова створити .

Д. Білоус

— про що йдеться у вірші? (Про префікси і суфікси)


4. гра «“зайве” слово»маленький, мала, малесенький, малий, малюк, малюнок .ff

малюнок, мальований, мальовничий, малина, маляр, малю-ff

вати .поле, польовий, полиця, полечко .ff

Весна, весело, весняний, веснянка .ff

Вода, водяний, водій, водний .ff

Сир, сирок, сирний, сирий .ff

5. Робота в парах1) Серед поданих слів виберіть спільнокореневі . яке слово

«зайве»?ніч, вночі, нічний, ночівля, ночви, заночувати, ніченька .«Зайве» слово — ночви .Ночви — довгаста посудина для домашнього вжитку .

2) прочитайте подані слова, розподіліть їх на дві групи . Запишіть у два стовпчики: форми слова, спільнокореневі слова .В усіх словах позначте корені слів .ніч, ночі, вночі, ночей, нічний, заночувати, ночувальник .— чи є однаковими корені ніч-, ноч-? Що відбувається у коренях

слів?— таке мовне явище називається чергуванням голосних у ко-

ренях слів .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми простежимо за зміною (чергуванням) го-

лосних у коренях слів, ви навчитеся розпізнавати однакові корені, у яких змінено звуки .


Пояснення вчителя— прочитайте слова першого стовпчика . У якому складі (закри-

тому чи відкритому) написано літеру і?— прочитайте слова другого стовпчика . Зверніть увагу на зміну

голосних звуків у коренях слів . У якому складі (закритому чи від-критому) пишемо о та е?ніч но — чі [і] — [о]кіт ко — ти [і] — [о]ніс но — си [і] — [о]сім се — ми [і] — [е]піч пе — чі [і] — [е]

— Зробіть висновок .Висновок . У багатьох словах в українській мові літери о, е чергу-

ються з літерою і: у відкритих складах — о, е, в закритих — і .

В переливах слів ми радіВідтінити тут одне:там, де І в закритім складі,У відкритім — О та Е .У закритім складі — кінь,У відкритому — коня .поміркуй над цим, прикинь:не поїдем навмання .У закритім складі гість,У відкритім — гостя жди .У закритім складі шість,У відкритому — шести .не кінець тут прикладам —Ще раз ми вам викладем:Лебідь — лебедя; обід — обода,Невід — невода, чобіт — чобота . . .а є й виняток!Хобот — хобота .Й ще сучасніший:Робот — робота .

Д. Білоус



1. Робота в парах1) доповніть словосполучення формою слова, що означає один

предмет .навчальні речі — навчальна . . .круторогі воли — круторогий . . .дерев’яні столи — дерев’яний . . .кухонні ножі — кухонний . . .сильні громи — сильний . . .картини осені — гарна . . .

2) Змініть форму слова за зразком .

є немаєрадість радостісловашкола


є немаєреміньлебідьсім

2. Робота над загадками— Відгадайте загадки, запишіть відгадки у стовпчик, змініть

слова так, щоб у коренях відбулося чергування голосних .

У воді росте, кохається, T

кинь у воду — злякається . (Сіль — солі)

під вікном моїм калюжа T

Уночі замерзла дуже,Узялася склом твердим,добре ковзатись на нім . (Лід — льоду)

У нас зимою білим цвітом T

сад розцвів, неначе літом . (Іній — інею)

має ноги, а держиться підлоги . ( T Стіл — стола)Що за мартин дереться на тин? ( T Хміль — хмелю)невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає . ( T Осінь — осені)

коло бабусі сидить дід у кожусі, проти печі гріється, T

без водички миється . (Кіт — кота)

кінь біжить, земля дрижить . ( T Грім — грому)

3. гра «утвори словосполучення»— З поданих слів утворіть словосполучення . підкресліть букви,

що позначають звуки, які чергуються .яскраві (колір), напувати (кінь), книжка на (стіл), нагодувати

(кіт), біля свого (поріг), стояти на (поріг) .Взаємоперевірка .— Що ви помітили в останній парі слів?

4. вибірковий диктант— Випишіть слова, у яких під час зміни відбувається чергу-

вання голосних у корені .

Вечір

Сонце зайшло . надворі почало вже темніти . на заході небо червоніло жаром . на сході понад зеленим лісом небо було синє, аж чорнувате . Гасло полум’ям на заході . Серед неба займались ясні зорі . чорна ніч простелювалась чорним сукном по селу, по садах, по лісах .

Vі. підсуМок уРоку— які зміни можуть відбуватися у корені слова під час зміни

форми слова або добирання споріднених слів?— чергування яких голосних звуків ми вчили на уроці?— У якому складі — відкритому чи закритому — чутно

звук [і]?— У якому складі — відкритому чи закритому — чутно

звуки [о], [е]?


УрОк 38

чеРгування пРиголосних звуків [г] — [з’] — [ж]; [к] — [ц’] — [ч]; [х] — [с’] — [ш] у коРенях слів

Мета: ознайомити учнів із чергуванням приголосних звуків у коренях спільнокореневих слів; виробляти вміння змінювати приголосні звуки під час змінювання слів, правильно вживати й вимовляти слова; роз-вивати зв’язне мовлення; виховувати пізнавальний інтерес.

Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаЗ з Зз Зе за зн рз вззавдання загадка зозуляЗгода дім будує, а незгода руйнує .— підкресліть слова з буквами, що позначають м’які приголосні

звуки; запишіть звукову модель слова руйнує .



Гра «Знайди склад»Ве . . .сеньву . . .цяди . . .нака . . .дар(Вересень, вулиця, дитина, календар)

3. гра «Розкрий дужки»— поставте слова, що в дужках, у потрібну форму . підкресліть

букви, що чергуються .дерев’яний (столи) — . . .Сильний (болі) — . . .Гострий (роги) — . . .Гарна (речі) — . . .

4. творчий диктант— доберіть і запишіть до поданих слів споріднені так, щоб у ко-

рені відбулося чергування голосних звуків .Стіл, похід, нора, кіт, перо, річ, школа, папір, село, зоря, кінь,

ніс .— Що таке чергування?— наведіть приклади слів, у яких відбувається чергування го-

лосних у корені .

5. гра «що змінилося?»— поясніть, що змінилося у коренях слів .кожух — на кожусі, рік — роком, берег — на березі, бібліо-

тека — у бібліотеці .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що в українській мові під час

утворення і змінювання слів може відбуватися чергування приголос- них звуків, тобто заміна одних звуків іншими .


1. пояснення вчителя— прочитайте слова . які звуки чергуються в коренях? якими

буквами вони позначені? підкресліть приголосні звуки, які зміни-лися внаслідок чергування .

дорога — дорозі — доріжка

плуг — на плузі — плужок [г] — [з’] — [ж]

берег — на березі — бережок

рука — руці — ручка

бік — на боці — бочок [к] — [ц’] — [ч]

ріка — у ріці — річка

муха — мусі — мушка

кожух — на кожусі — кожушок [х] — [с’] — [ш]

вільха — на вільсі — вільшина

Висновок . чергування приголосних звуків у коренях слів:[г] — [з’] — [ж][к] — [ц’] — [ч][х] — [с’] — [ш]Пам’ятай! чергування не змінює значення слів, їх загальний

зміст зберігається . чергуватися звуки можуть лише у коренях .

2. гра «що змінилося?»бібліотека — у бібліотеці к цшапка — у шапці к цнога — нозі — ніжка г з жвухо — у вусі — вушко х с ш

— які приголосні чергуються в коренях цих слів?

3. Робота над словниковим словом бібліотека— Що означає слово бібліотека? (З грецької — «зібрання книг»)— Слово бібліотека прийшло до нас з грецької мови та поєднує

в собі два значення: «бібліон» — «книжка», «тека» — «сховище» .— назвіть першу бібліотеку у київській русі та її засновника?

(Бібліотека Ярослава Мудрого при Софіївському соборі.)



1. колективна робота1) Запишіть загадки та відгадайте їх . підкресліть слова, у яких під

час змінювання слова відбувається чергування .

куций хвіст і довгі ноги . T

Уночі і вдень — тривоги .миру й спокою не знаю:Всіх боюся, утікаю . (Заєць)

Слова: хвіст, ноги, уночі, тривоги .


З місця зрушити не в змозі, T

Бо на варті при дорозія стою щодня, щоночі,Хоч і маю скляні очі . (Світлофор)

Слова: змозі, дорозі, стою, щоночі .2) Змініть слова або доберіть споріднені так, щоб у корені змінився

приголосний звук .Сніг, молоко, ріка, допомога, страх, дорога, берег .(Сніжинка, молоці, ріці, допомозі, страшний, дорозі, березі.)

2. Робота в парах1) Змініть слова так, щоб у корені відбулося чергування приголос-

них звуків .дорога, щука, берег, рука, книга, муха, кожух, подяка, нога,

горіх, поріг, урок .2) Змініть слова за зразком, позначте корені .

Зразок . лебеді — лебідь .Вечори — . . ., осені — . . ., речі — . . ., роки — . . ., возити — . . ., хо-

дити — . . ., нести — . . .— прочитайте . Виберіть пари слів, у яких змінюються голосні

або приголосні звуки .Віз, кінь, гусінь, муха, комаха, пасіка, пух, пасіці, коня, комасі,

вози, мусі, гусені, пушок .— назвіть ці пари слів, позначте у них корені та букви, що по-

значають звуки, які чергуються .

3. самостійна робота— Змініть подані слова так, щоб у них відбулося чергування

приголосних звуків .рука — . . .комаха — . . .Вухо — . . .дорога — . . .

4. вибірковий диктант— Випишіть форми слова дорога, позначте корінь і підкресліть

букви, якими позначено звуки, що чергуються .

ЗнаХідка

дорога до сусіднього села дуже цікава . по дорозі завжди когось зустрінеш . івась цією дорогою ходить до школи . Сьогодні на дорозі він побачив маленьке зайченя з пораненою ніжкою . Хлопець забрав його додому і лікував ніжку . Зайченя одужало .

Vі. підсуМок уРоку— Що нового ви дізнались на уроці?— для чого треба вивчати чергування голосних приголосних

у корені слів?


УрОк 39

виМова і пРавопис слів із ненаголошениМи [е], [и] в коРенях, які пеРевіРяються

наголосоМ

Мета: ознайомити учнів з поняттям «орфограма»; навчати правильно вимовляти і писати слова з ненаголошеними [е] та [и] в коренях; зна-ходити слова з орфограмами та перевіряти їх написання, знаходити перевірне слово шляхом зміни форми слова або добирання спільно-кореневого слова; розвивати правильну літературну вимову слів із ненаголошеними [е], [и] в коренях; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаи ин им ил ри дидиктант дитина диванЗ рідної хати починається для мене Батьківщина .— поясніть уживання великої букви; визначте кількість звуків

і букв у словах рідної, Батьківщина .

2. словникова робота1) Гра «Знайди “зайве” слово» .київ, Україна, український, Батьківщина . (Батьківщина)


2) Запишіть слова земля, озерце, джерельце, водичка, зозуля, урожай .

— поставте наголоси . назвіть у словах наголошений склад . як вимовляють голосні звуки в наголошених складах?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як позначаються на письмі

звуки [е], [и] у наголошених та ненаголошених складах . ми будемо вчитися перевіряти наголосом написання слів з ненаголошеними [е], [и] та знаходити перевірне слово шляхом зміни форми слова або добиранням споріднених слів .


1. Робота в групах— прочитайте словосполучення . порівняйте вимову голосних

звуків у виділених коренях .

рідні се ла — не видно села великі озе ра — велике о зероширокий степ — широкі степи густий дим — легкий димо кдобре жи ти — щасливе життя зелене ли стя — дубовий листо к

— повчіться правильно вимовляти слова з ненаголошеними [еи], [ие] .

Вимовляй так:с[еи]лаоз[еи]рост[еи]пид[ие]мокж[ие]ттял[ие]сток

2. пояснення вчителя— під час письма слова з ненаголошеними [е], [и] потрібно пере-

віряти наголосом . Щоб знати, яку букву (е чи и) писати в ненаголо-шеному складі кореня, треба змінити слово або дібрати до нього спільнокореневе так, щоб ненаголошений голосний став наголо-шеним . наприклад: земля — зе млі, життя — жи ти .

Все важливе в нашій мові,Ось, приміром, річ така:

е чи и писати в слові —часто сумнів виника:село чи сило?якщо ясно то не дуже,Щоб уникнуть зайвих мук,ти під наголос, мій друже,Зразу став сумнівний звук:Село — се ла .Звук виразно зазвучить,як писать, тебе навчить .

Д. Білоус

3. Робота за таблицеюВимовляй Перевіряй Пиши

о з[еи]ро озе ра о зеро

ст[еи]пи степ степи

ж[еи]ття жи ти життя

4. первинне закріплення. ознайомлення з поняттям «орфограма»

— Змініть слова та дізнайтеся, яку букву необхідно писати в ко-рені .

С . .ло —л . .сиця —с . .стрі —в . .ликий —с . .ниця—з . .лений —— Говорять, що в цих словах орфограма «ненаголошені е, и в ко-

рені слова, що перевіряють наголосом» .Орфограма — це особливості написання певної букви, слова .

таке написання визначено й закріплено тим чи іншим правилом (орфографічним) .



1. гра «добери та перевір»— доберіть до поданих слів спільнокореневі для перевірки так,

щоб вони відповідали на питання що?. Встав пропущені букви .Вишневий — вишня .Ст . .повий — . . .т . .хенький — . . .


кн . .жковий — . . .Сл . .вовий — . . .

2. гра «обери»— яке зі слів допоможе під час перевірки орфограми в корені?С . .лач — села, сила .В . .сляр — весла, вислав .кр . .чати — крекче, крик .Ш . .потіти — шепіт, шип .

3. списування— Спишіть . підкресліть орфограму .

Садок в . .шневий коло хати, T

Хрущі над вишнями гудуть .

Вода ож . .вляє і луки, і поле, T

Співає, дзюркоче, тече і ш . .поче . T

4. естафета «корона»Учні передають корону із зображенням наголосу . Взявши ко-

рону до рук, учень добирає перевірне слово до поданого та називає пропущену букву .

В . .сло, п . .ньок, н . .беса, пол . .вати, пос . .пати, викл . .кати, ст . .пи, с . .ни, сл . .вовий, кр . .латий, кр . .чати, в . .селка, т . .хенько, к . .слиця, сх . .лити, ш . .поче .

5. гра «чарівна яблуня»на магнітній дошці — силует дерева з плодами, на яких напи-

сані літери е, и . поруч — слова з пропущеними буквами, що позна-чають ненаголошені голосні .

В . .рба, к . .лимок, с . .стра, р . .балка, кл . .новий, м . .чі, гр . .би, л . .сти, с . .рпи, з . .мля, дер . .во, з . .рно .

діти читають слова, «зривають» яблуко з буквою, що позначає потрібний голосний, вставляють у слово і доводять, чому зробили саме так .

6. загадковий диктантУчитель читає загадки, учні записують лише слова-відгадки .

Грамоти не знаю, T

а цілий рік пишу . (Перо)

лід на річках, T

Сніг на полях,Віхола гуляє,коли це буває? (Взимку)

У темнім лісі проживає, T

Гарний хвіст пухнастий має,Їй на місці не сидиться .а як звуть її? . . (Лисиця)

Всі ми всі в шапочках — брилях, T

Заховалися в кущах . (Гриби)

ніхто їх не лякає, T

а вони тремтять . (Листочки)

Хто на зиму роздягається, T

а на літо одягається? (Дерева)

кольорове коромисло T

через річку повисло . (Веселка)

— поставте наголос у відгадках .— Виділіть ненаголошені [е], [и] в корені .— як ви їх перевірили?

Vі. підсуМок уРоку— як вимовляють звук [е] в ненаголошеному складі?— як вимовляють звук [и] в ненаголошеному складі?— як дізнатися, яку букву (е чи и) потрібно написати в ненаголо-

шеному складі кореня слова?


УрОк 40

уРок Розвитку зв’язного Мовлення. складання тексту-МіРкування

«книга — твій дРуг, без неї — як без Рук»

Мета: формувати в учнів уміння будувати текст-міркування; навчати зв’язно викладати свої думки; розкрити значення книги в житті людини; розви-вати мовлення; виховувати дбайливе ставлення до книги.


Хід УрокУ



Розгадування кросворда

1 . Вчить читати й рахувати,і писати, і співатиВсіх дітей довколанаша люба . . . (школа) .

2 . на базарі їх не купиш,на дорозі не знайдеш,і не зважиш на терезах,і ціни не підбереш . (Знання)

3 . чорне насінняна білому полю .той його сіє, хто це вміє . (Письмо)

4 . лиш помилка суне носа —на підмогу її просимо .потанцює, покружляє —і помилки вже немає!В кого ж виникла ця думка,Щоб з’явилась дивна . . . (гумка)?

5 . У портфелі є хатинка —ручки там живуть, резинка,клей, лінійка, кутники —Школярів помічники . (Пенал)

1к

2н

3и

4г

5а

— яке слово вийшло по вертикалі?— чи подобається вам читати книги?

— які книжки ви любите читати?— які книжки є у вас удома?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми будемо навчатися складати й записувати

текст-міркування за темою: «книга — твій друг, без неї — як без рук» .


1. бесіда— які типи текстів ви знаєте?— над якими типами текстів ми вже працювали?— Що ви знаєте про текст-міркування? (У тексті-міркуванні ми

доводимо або заперечуємо, чому предмет або особа такі.)Опорна схема — на дошці .

Структура тексту-міркуваннятвердження доведення Висновок— чим текст-міркування відрізняється від інших типів тек-

стів?

2. опрацювання зразка тексту-міркування «ярослав Мудрий»— прочитайте уважно текст!

ярОСлаВ мУдриЙ

князя ярослава народ назвав мудрим . чому?За його правління київська русь розквітла, зміцніла, здобула

визнання серед інших держав . князь ярослав дуже любив книги, усе життя збирав їх . 1037 року він заснував при київському Софій-ському соборі першу бібліотеку .

ярослав мудрий був справді видатним державним діячем . і з таким іменем назавжди увійшов в історію .

— про кого цей текст?— Хто такий ярослав мудрий?— Що цікавого дізналися про цю видатну людину?— Знайдіть та прочитайте твердження (доведення, висновок) .

3. складання тексту-міркування за темою «книга — твій друг, без неї — як без рук» (усно)

Зразоккнига — це диво . Без неї — як без рук . Вона приносить людині

користь .


книга вчить мене розуму, доброти, чесності, сміливості . Вона вчить мене шанувати людей .

я люблю і бережу книгу .



1. самостійна робота учнів— напишіть текст-міркування за поданим початком .— За бажанням ви можете дібрати заголовок .

2. заслуховування текстів-міркувань, аналіз текстів

Vі. підсуМок уРоку— Що робить і що дає книга?— доберіть слова, які відповідають на питання що робить? .— чому книгу вважають джерелом знань? (Навчає, повідомляє,

збагачує, розважає, радить, розказує, розвиває, відкриває, допо-магає, ознайомлює)

книга

УрОк 41

добиРання спільнокоРеневих слів і зМіна фоРМи слова для пеРевіРки

написання слів із ненаголошениМи [е], [и]

Мета: закріплювати вміння добирати слова (спільнокореневі та форми слів) для перевірки ненаголошених голосних; формувати навички грамот-ного каліграфічного письма; розвивати мовленнєві вміння; виховувати любов до природи.

Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаК к Кк Ко ок ом ов соКоридор календар килимкінець діло хвалить .— поділіть на склади слова в реченні, запишіть транскрипцію

слова кінець .


Гра «Знайди склад» . . .ремха, вог . . .ще, . . .вога, . . .ниця(Черемха, вогнище, тривога, криниця)— Змініть слово черемха так, щоб у корені відбулося чергу-

вання . (Черемха — на черемсі)— доберіть синоніми до слова вогнище . (Вогнище — багаття,

вогонь)— доберіть антонім до слова тривога . (Тривога — спокій)— Зробіть звуко-буквений аналіз слова криниця .криниця [крини ц’а] — кри-ни-ця — 3 скл ., 7 б ., 7 зв .

3. загадковий диктант— Запишіть слова-відгадки . підкресліть орфограму .

Стрімко вибігли на гору T

дві подружки білокорі .дощик їм полоще кіски,Звуть тих подружок . . . (берізки) .

тільки сонечко пригріло T

і розтанув килим білий .клен радіє: певно, зна —В гості йде до нас . . . (весна) .

Угадай, чому мишкові T

Стало жарко в кожухові?Угадай, чому за пічкуВін засунув рукавички?не тому, що неслухняний,а тому, що день . . . (весняний) .

Щоб зернятко ожило, T

треба сонце і . . . (тепло) .

де не глянь — ріки, гори, ліси, T

полонини, озера, поля .не знайти ще такої краси,як на нашій планеті . . . (Земля) .

Щоб город перекопати, T

то беруть до рук лопати .потім з рук у м’яку грядкуВисівають що? . . (Зернятко) .

— як перевірити правопис слів із ненаголошеними голосними?


III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми закріпимо правила написання слів із

ненаголошеними [е], [и] .

IV. закРіплення вивченого МатеРіалу

1. способи перевірки ненаголошених голосних— які існують способи перевірки?

а) Зміна форми слова:озеро — озера;верба — верби .

б) добирання споріднених слів:легенький — легко;деньок — день .


2. Робота за малюнками. колективна роботана дошці у вільному порядку виставлені малюнки предметів,

у назвах яких є ненаголошені голосні [е], [и] .— доберіть до слів малюнки і запишіть словосполучення .Слова: невеличкі, сердитий, веселий, велике, широке .Малюнки: крило, пеньки, озеро, рибалка, шишкар .(Невеличкі пеньки, сердитий рибалка, веселий шишкар, велике

крило, широке озеро)— Складіть речення з одним словосполученням (усно) .

3. гра «склади віршик»— переставте рядки так, щоб вийшов вірш .

і цілий день милуєтьсяі тішиться собою .Вербичка невеличкаСхилилась над водою .

— Запишіть складений вірш, підкресліть орфограму «ненаголо-шені [е], [и]» .

4. творче списування— Спишіть, добираючи до слів з пропущеними буквами пере-

вірні .Сх . .лити, л . .сточки, т . .мніє, в . .сняний, в . .селий, кр . .ло, л . .жить,

л . .тить, ст . .пи, ш . .поче, т . .хенько, ш . .рокий, к . .слиця, м . .док, в . . .сокий, гл . .бокий, д . .міти, гр . .чаний, в . .шневий, с . .ло .

— Спишіть текст, вставляючи пропущені літери .У молодшої с . .стри Зими, красуні Ос . .ні, було три брати — три

осінніх місяці . дуже любила Осінь своїх братів . кожному готувала святкову од . .жину .

— Що ви робили, щоб правильно виконати завдання?

5. Робота над прислів’ями— доповніть прислів’я . Вставте пропущені літери .Вік ж . .ви — . . . (ff вік учись) .не п . .ром пишуть, а . . . (ff розумом) .не нагнувшись, . . . (ff гр..ба не знайдеш) .Слово — не горобець, . . . (ff вил..тить — не піймаєш) .Від т . .плого слова і . . . (ff лід розм..рзає) .

Vі. підсуМок уРоку— Що нового дізналися на уроці?— чого навчилися?— який вид роботи сподобався?— як дізнатися, яку букву (е чи и) потрібно написати в ненаголо-

шеному складі кореня слова?


УрОк 42

пРавопис слів із двоМа ненаголошениМи [е], [и] в коРенях

Мета: формувати в учнів уміння писати слова із двома ненаголошеними голосними звуками [е], [и] в коренях слів; збагачувати словниковий запас; розвивати орфографічну пильність; виховувати турботливе ставлення до птахів.


Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаП п Пп Пр пт па пі по пм тп іппиріг папір парасолька— Відгадайте загадку .

прилетіли гості, T

Сіли на помості .Без сокири, без лопатипоробили собі хати . (Пташки)

— Запишіть загадку по пам’яті .— доберіть спільнокореневі слова до слова пташка .— Що відбувається в корені слів: птах — пташка?

2. словникова робота— як називається електронна обчислювальна машина?

(Комп’ютер)— Складіть речення з цим словом .

3. загадковий диктант— Запишіть відгадки . до відгадок доберіть перевірні слова .Влітку в шубі, а взимку — голе . ( T Дерево)

край шляху білявка стоїть молода, T

її прикрашає зелена фата . (Берізка)

Без відер коромисло T

над річкою повисло,тут дітвора гукає:а відер чом немає? (Веселка)

Без голови, а ногу маємо: T

Бриля на неї одягаємо . (Гриби)

Холодна й біла T

ліс оголила .Скувала річку,Струмок спинила . (Зима)

4. списування— Спишіть . підкресліть орфограму .Усе від води зеленіє навколо .— У слові зеленіє — два ненаголошених голосних звуки [е] .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про правопис слів із двома

ненаголошеними [е], [и] в коренях .


Ознайомлення з правописом слів з двома ненаголошеними голоснимидерев’яний — дерево, дерева .Зеленіє — зелень, зелений .— як перевірити правопис слів із двома ненаголошеними [е], [и]

в коренях?



1. гра «заповни пропуски»В . .с . .литись — весело, веселий;б . .р . .зняк — березень, береза;б . .р . .говий — берег, прибережний;щ . .б . .тати — щебет, защебече .

2. словниковий диктантЗелений, шепоче, сливовий, стежина, колесо, читати, написав,

тихесенько, крило, стемніло, медовий, веселий, кленовий .

3. гра «знайди помилки»

Вже сонце в озиро сіда,У тихому морі тимніє,прозора глебока вода,немов оксамит, зилиніє .

4. Робота з деформованим текстом— прочитайте речення . Запишіть їх у такому порядку, щоб

вийшов текст . Вставте пропущені букви .1) Хліб починається із з . .рнини .2) нав . .сні трударі доглядають за посівами .3) люди збирають урожай і випікають п . .хучі хлібини .4) Улітку виграє з . .лотим колосом хлібне поле .5) Восени хлібороби сіють добірне з . .рно .

5. диктантСпить озеро, спить ліс і очерет .Хвилюється широкий лан зелений .


Вже сонечко в море сіда, у тихому морі темніє .Земля наче вбралась у білу сорочку .

Vі. підсуМок уРоку— Що вивчали на уроці?— Що для вас було новим?— наведіть приклади слів із двома ненаголошеними [е], [и] в ко-

ренях .


УрОк 43

виМова і пРавопис слів із ненаголошениМи [е], [и] в коРенях, що не пеРевіРяються наголосоМ. Робота з оРфогРафічниМ

словникоМ

Мета: навчати учнів користуватися орфографічним словником для пе-ревірки написання слів із ненаголошеними [е], [и] в коренях, що не перевіряються наголосом; збагачувати словниковий запас; розвивати зв’язне мовлення; виховувати культуру мовлення.

Хід УрокУ



1. творче списування— Спишіть . Вставте пропущені букви . позначте корені у спіль-

нокореневих словах .дем’янко нав . .сні посадив маленьке д . .р . .вце . В . .лике д . .р . .во

росте на галявині . У смереки запашна д . .р . .вина . дідусь змай-стрував д . .р . .в’яний стілець .

2. каліграфічна хвилинкаН н Нн Не на дн тн анНеділя новий оленьнапившись води, не забувайте про джерело .— назвіть орфограму в слові джерело .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми будемо вивчати вимову і правопис слів із

ненаголошеними [е], [и] в коренях, що не перевіряються наголосом, працюватимемо з орфографічним словником .


1. колективна робота— Запишіть слова, вставте пропущені літери .1) В . .рба, кр . .ло, ст . . .пи, оз . .ро, с . .ло, з . .ма, д . .ктант, л . .мон .2) л . .сток, ст . .мніло, в . .шневий, к . .слиця, в . .село, оч . .рет, дят . .л,

ап . .льсин .3) Сл . .вовий, ст . .бло, с . .стра, д . .мок, кл . .новий, т . .хесенько,

в . .ресень, м . .даль .— до яких слів у кожному рядку не вдалося дібрати перевірні?

2. пояснення вчителя— У багатьох словах ненаголошені [е], [и] не можна перевірити

наголосом . наприклад: орден, герой, директор .написання таких слів перевіряйте за орфографічним словником

і запам’ятовуйте .

але є слова, що в нихнаписання голоснихчерез наголос буваперевірить неможливо,а тому такі словапам’ятати нам важливо .я включаю їх у вірш:Це, наприклад, керувати,Це — легенда і чекати,Це — левада і леміш .

Д. Білоус


ну ж бо спробуйте, малята,В словнику слова шукати!

ап . .льсин, к . .шеня, абр . .кос, пш . .ниця, ап . .тит, тр . .вога, оч . .рет, ч . .ремха, гор . .зонт, хв . .лина, кр . .ниця, д . .ректор, д . .путат .




1. Робота з орфографічним словником— Спишіть, вставляючи замість крапок пропущені букви . пере-

вірте за орфографічним словником написання цих слів .пш . .ниця, кор . .дор, орд . .н, с . .кретар, к . .піти, г . .рой, гр . .міти,

д . .ктант, д . .ван .— Складіть і запишіть кілька речень з окремими словами (за

вибором) .

2. гра «відгадай»

Весною T

В біле платтяУбравшися, стояла,а потім плаття зникло,Згубилося, пропало .лиш ґудзички трималисьна ниточках все літо,Щоб, начебто вуглинки,на сонці почорніти . (Черемха)

Бусол в білому береті T

ловить жабок в . . . (очереті) .В. Лучук

крикнув крук на крукицю: T

— не сунь рук у . . . (криницю)!Д. Чередниченко

Цей рудий м’ячик — T

не іграшка дитяча .В ньому корисний вітамін .Звуть цей м’ячик . . . (апельсин) .

Видно край, а до нього не дійдеш . ( T Горизонт)

3. гра «швидше й правильніше»— доберіть до поданих слів відповідні за змістом словникові

слова .розумний . . . (директор), новий . . . (комп’ютер), смачна . . . (куку-

рудза), солодка . . . (черешня) .

4. Робота в парах— Запишіть речення, «латаючи дірочки» .У д . .тячому т . .атрі виступає в . .дмідь .У с . .р . .ду ми писали д . .ктант .

5. письмо по пам’ятіЗа с . .лом у нас кр . .ничканегл . .бока, нев . .личка .клен шумить над нею листом,В ній вода холодна й чиста .

6. диктант

Вода оживляє і луки, і поле,Співає, дзюркоче, тече і шепоче .

кущі верболозу вкрились зеленим серпанком .— підкресліть орфограми .

Vі. підсуМок уРоку— який вид роботи ви навчилися сьогодні виконувати?— які слова ви сьогодні запам’ятали?


УрОк 44

контРоль та оцінювання знань за теМаМи «Речення», «слово. значення слова»,

«будова слова»

Мета: перевірити мовні знання учнів за темами «речення», «Слово. Зна-чення слова», «Будова слова»; розвивати писемне мовлення; вихову-вати охайність та культуру оформлення письмових робіт.

Хід УрокУ



ііі. контРоль знань (тестування)1 варіант

1 . Визначте тип речення .як гарно у весняному лісі!а) розповідне, неокличне;б) розповідне, окличне;в) спонукальне, окличне .


2 . позначте словосполучення, у якому слово золотий ужите в пере-носному значенні .а) Золоті руки;б) золота обручка;в) золотий годинник .

3 . позначте групу спільнокореневих слів .а) маленький, малюк, малюнок;б) море, моряк, морський;в) малина, мальовничий, маляр .

4 . до поданих слів доберіть перевірні . Заповніть пропуски .Ст . .мніло — . . .л . .сточок — . . .кн . .жковий — . . .ш . .поче — . . .

5 . Випишіть з тексту слова з пропущеними буквами . Заповніть пропуски . доберіть перевірні слова .Стояло тихе предв . .чір’я . ми йшли й м . .лувалися осіннім

лісом . а він поринув в урочисту тишу . Сонце яскраво освітлювало в . .ршечки д . .рев . їхнє в . .рховіття здавалось золотавим . Особливо вабили зір клени . Ген в . .днілися кущі глоду . Важкі ґрона зв . .сали до з . .млі . (За І. Кирієм)

6 . доберіть і запишіть 5–6 слів, правопис яких треба перевіряти за словником .

2 варіант1 . Визначте тип речення .

діти, бережіть пам’ять про свій рід!а) Спонукальне, неокличне;б) спонукальне, окличне;в) розповідне, окличне .

2 . позначте словосполучення, у якому слово срібний ужите в пере-носному значенні .а) Срібний голос;б) срібна ложка;в) срібний браслет .

3 . позначте групу спільнокореневих слів .а) Сіль, солонка, сільський;б) спів, співаночка, співати;в) хвилина, хвиля, хвилюватися .

4 . до поданих слів доберіть перевірні . Заповніть пропуски .В . .снянка —в . .шневий —

л . .генький —д . .рев’яний —

5 . Випишіть слова з пропущеними буквами . Заповніть пропуски . доберіть перевірні словаяринка зуп . .нилася на ґанку . Ст . .жина губилась у траві . трава

була всипана росою . а в кожній росиці відбивалося сонце, яке вес . .ло виз . .рало з-за вишні й підморгувало дівчинці . на городі роз-квітли в . .ликі соняшники . Вони пов . .ртали за сонцем свої пишні голови . (За Л. Письменною)

6 . доберіть і запишіть 5–6 слів, правопис яких треба перевіряти за словником .

IV. підсуМок уРоку— чи складно було виконувати перевірну роботу?— яке завдання було найцікавішим?

УрОк 45

аналіз пеРевіРної Роботи. дзвінкі та глухі пРиголосні. виМова й пРавопис слів

із дзвінкиМи та глухиМи пРиголосниМи

Мета: поглибити уявлення школярів про дзвінкі і глухі приголосні звуки; навчати правильно вимовляти дзвінкі приголосні звуки у кінці слова і складу перед глухими приголосними; розвивати навички розрізняти глухі і дзвінкі приголосні; виховувати любов до природи.

Хід УрокУ



1. аналіз контрольної роботи

2. каліграфічна хвилинкаМ м Мм Мо ом ор оп вомедаль гумка ім’я


моє тобі побажання — будь людиною .— Визначте наголос у словах; запишіть звукову модель слова

людиною .

3. словниковий диктант— Запишіть слова, опис яких подається, поставте наголос .плід цього дерева оранжевого кольору з крупною кісточкою . ff

(Абрикос)Вічнозелене плодове цитрусове дерево, яке росте на півдні, плід ff

його запашний і соковитий, жовтогарячого кольору . (Апельсин)Безбарвна легкозаймиста горюча рідина, яку виготовляють ff

з нафти, застосовується як моторне паливо, розчинник . (Бензин)Велика одногорба або двогорба тварина, мешкає у в пустелях ff

і сухих степах . (Верблюд)дев’ятий місяць року . (ff Вересень)Особа, що виявляє відвагу, хоробрість і самовідданість у бою чи ff

у праці . (Герой)лінія перетину неба і земної поверхні . (ff Горизонт)письмова робота, вправа для засвоєння або перевірки грамот-ff

ності, що полягає в записуванні тексту, що диктується . (Дик-тант)частина одягу у вигляді вшитої до нього торбинки для дрібних ff

речей, грошей . (Кишеня)міська швидкісна електрична залізниця, що проходить пере-ff

важно під землею в тунелях . (Метро)Вид мистецтва, що відображає життя у сценічній дії, здійсню-ff

ваній акторами перед глядачами . (Театр)— як перевірити правопис слів, які не перевіряються наго-

лосом?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про вимову й правопис слів із

дзвінкими та глухими приголосними звуками .

іV. спРийМання й усвідоМлення нового МатеРіалу

1. бесіда— пригадайте, які звуки називають приголосними .приголосні звуки згодні:

Шелестіти, шепотіти і свистіти,навіть фиркати й шипіти,

та не хочуть нам співати —Це усі повинні знати .

— пригадайте! коли вимовляємо дзвінкі приголосні звуки, чуємо голос і шум, а коли вимовляємо глухі, то чуємо тільки шум .

назвіть парні дзвінкі й глухі приголосні .([б — п; з — с; г — х; дз — ц; д’ — т’; ж — ш; з’ — с’; дж — ч])— назвіть приголосні, що не мають пар .

2. гра «глухі — дзвінкі»— прочитайте слова . Скажіть, які виділені букви позначають

глухі звуки, а які — дзвінкі .колодка, стеЖка, скиБка, сад, суп, сніГ, мороЗ, обід, лікті,

хатка, редька .— Зверніть увагу! В українській мові дзвінких приголосних

більше, ніж глухих . і в словах дзвінкі звуки трапляються частіше . Цим і пояснюють милозвучність, красу нашої мови .

3. списування— прочитайте . Спишіть слова та підкресліть букви, що позна-

чають парні дзвінкі і глухі приголосні .дичка — тичкабалка — палкадядько — тітказірка — сіткаґедзь — палецьдіжка — дошкадзвін — цвітсиджу — кричуганок — катоксніг — сміхЗапам’ ятайте! В українській мові у кінці слів і складів дзвінкі

приголосні треба вимовляти дзвінко .



1. гра «закінчи слово»Учитель читає речення, не називаючи останній звук останнього

слова, а діти хором називають його і піднімають карточку із відпо-відною буквою .

Виріс в лісі білий гри . . (б) .петро хворий на гри . . (п) .


У собаки гострий зу . . (б) .на обід в нас буде су . . (п) .В цього міста давній гер . . (б) .є в марійки гострий сер . . (п) .Хлопці наловили ри . . (б) .насадили в парку ли . . (п) .У траві сховався ву . . (ж) .розлили по столу ту . . (ш) .я піду гуляти те . . (ж) .нащо ти свій зошит мне . . (ш) .Скільки у дворі калю . . (ж) .Сірників, малий, не ру . . (ш) .ми підем влітку на пля . . (ж) .Хлопці, м’ячик цей не ва . . (ш)?

2. диктант— Запишіть слова . підкресліть у них букви, що позначають

дзвінкі приголосні, однією рискою, а глухі — двома .дуб, дзьоб, книжка, мороз, редька, іграшка, сиджу, зошит,

голуб, сад, гарбуз, ліжко, ніж, діжки, вуж, гриб, дід .перевірка — за записом на дошці .

3. Робота в парах— назвіть слова тільки із дзвінкими приголосними в кінці

слова .Сад, ріг, ліс, голуб, їдуть, хлопець, ґедзь, гараж, сніг, сніп, мо-

лодь, мороз, берег, сміх, рукав, шарф .

4. Робота за загадками

я падаю на ваші хати, T

я білий-білий, волохатий,я прилипаю вам до нігі називаюсь просто . . . (сніг) .

В нас зимою білим цвітом T

Сад зацвів, неначе літом . (Іній)

Без рук, без ніг, T

а по полю гасає . (Хуртовина)

Сріблясті та легкі T

казковою зимою,Що за малі метеликикружляють над тобою? (Сніжинки)

крил немає, скрізь літає T

та ще й куряву здіймає . (Вітер)

Що за гість, що тепло їсть? ( T Мороз)— назвіть у відгадках дзвінкі звуки у кінці слова і перед глу-

хими .

5. гра «знайди слово»Запис на дошці:пус (суп), убз (зуб), оклжі (ліжко), аказдаг (загадка)— Визначте дзвінкі та глухі приголосні у словах .

Vі. підсуМок уРоку— як називаються звуки, які вимовляються без голосу, тільки

із шумом? (Глухі)— наведіть приклади .— якщо чуємо і голос, і шум, то такі звуки називаються . . .

(дзвінкі) .— наведіть приклади .— чому українська мова така мелодійна? (Більше дзвінких при-

голосних звуків.)— де трапляються дзвінкі та глухі приголосні у словах?— наведіть приклади .


УрОк 46

пРавильна виМова слів із дзвінкиМи пРиголосниМи звукаМи

Мета: навчати школярів дотримувати у мовленні правил вимовляння дзвінких приголосних звуків у кінці слова і складу перед глухим; роз-вивати зв’язне мовлення; виховувати інтерес до навчання.

Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаГ ГГ Гг Го гр го гл яг гу га

Голови в грибка нема, на ногу шапку одяга .— підкресліть у словах дзвінкі приголосні .— до яких з них можна дібрати глуху пару?



Гра «Знайди склад»Спа . .бі, де . .тат, бібліо . .ка, ки . .ня, кри . .ця .(Спасибі, депутат, бібліотека, кишеня, криниця .)

3. гра «дзвінкий — глухий»— Запишіть слова у два стовпчики: із дзвінкими приголосними,

з глухими приголосними .Зуб — суп;дід — тітка;дуб — тут;жити — шити;ягода — каска;морж — кішка .— пригадайте, яких звуків в українській мові більше: дзвінких

чи глухих?— Зробіть звуко-буквений аналіз слів ягода, кішка .

4. Робота в групах— доберіть 5 слів, останній звук яких буде дзвінким . (Лід, мед,

ліз, мороз, лікар)— доберіть 5 слів, останній звук яких буде глухим . (Жук, час,

суп, мак, сміх)

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми працюватимемо над засвоєнням правил

вимовляння дзвінких приголосних звуків у кінці слів і складів перед наступним глухим .


Вправляння у правильному читанні слів з дошкидуб слизько дубки

зуб близько зубки

луг будьте берізки

плуг доріжка швидко

— як потрібно вимовляти дзвінкі приголосні в кінці складу і в кінці слова? наведіть приклади .



1. колективна робота1) додавши дзвінкі приголосні, утворіть нові слова від запропо-

нованих .коса(р), рука(в), буква(р), вір (звір), лин (млин) .

2) додавши глухі приголосні, утворіть нові слова від запропоно-ваних .чума(к), коза(к), буря(к), трава (страва), мак (смак), лан (план), лід (плід), порт (спорт) .

3) підкресліть дзвінкі приголосні звуки, що чутно в словах .Зошит, дуб, жабка, дзиґа, дзьоб, сито, діжка .

4) доберіть слова, протилежні за значенням до поданих, правильно вимовляйте звуки .Широкий — . . . (вузький);далекий — . . . (близький);дешевий — . . . (дорогий) .

2. Робота над загадками— Відгадайте загадки . Записуючи відгадки, поясніть правопис

слів .

Влітку медом ласував, T

досхочу малини мав .а як впав глибокий сніг,позіхнув і спати ліг . (Ведмідь)

не олень він і не бик, T

В краях теплих жити звик .є на носі в нього ріг .Хто ж це, друзі? . . (Носоріг)

Золоте вбрання скидає, T

Біле одягає й на зелене міняє . (Сад)

Біле поле, чорне насіння, T

Хто його сіє, той розуміє . (Книжка)

під хвоєю ховається T

чи листом вкривається,Шапки не знімає —дощику чекає . (Гриб)

Горбатий мішок T

на чотирьох стовпах стоїть . (Верблюд)

3. попереджувальний диктантШвидко казка мовиться, та не швидко діло робиться . Були б пи-

ріжки, будуть і дружки .


4. гра «багато — один»до поданих слів, що означають назви кількох предметів, за-

пиши слова — назви одного предмета .Сади, дуби, гриби, морози, ножі, вантажі, хліба, вози, ґедзі .Зразок: сніги — сніг .

5. Робота над прислів’ями— прочитайте прислів’я і поясніть їхнє значення . Випишіть

слова з глухими приголосними та порівняйте їх вимову і напи-сання .

до доброї криниці стежка утоптана . Щоб рибу їсти, треба в воду лізти . кішці — смішки, а мишці — слізки .

6. гра «зроби мене маленьким»— За допомогою суфіксів -очк-, -ечк- утворіть спільнокореневі

слова від поданих .Стежка, сад, гриб, казка, скибка, трубка, грядка, ложка,

кізка .

Vі. підсуМок уРоку— чи сподобався вам урок?— Що було цікавого?— як вимовляють дзвінкі приголосні звуки у кінці слова

і складу? наведіть приклади .


УрОк 47

пРавильна виМова слів із глухиМи пРиголосниМи. пеРевіРна Робота. діалог

Мета: закріплювати навички літературної вимови дзвінких приголосних у словах та позначення їх на письмі; перевірити вміння складати діа-логи; розвивати комунікативну компетентність; виховувати розуміння етикетних норм під час спілкування.

Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаЛ л Лл Ла ал ам ан валелека лінійка лялькадорога пташок до теплого краю далека й важка .— доберіть слова, близькі за значенням до слова дорога; проти-

лежні за значенням до слів теплий, далека, важка .


Гра «Початок — кінець»Учні дають завдання одне одному: відгадати словникове слово за

першою та останньою буквами .наприклад: а — с (абрикос), а — а (адреса), д — т (депутат), о — т

(очерет), к — р (комп’ютер), г — т (горизонт) .

3. гра «кращий скоромовник»

Вибіг Гриша на доріжку,на доріжці сидить кішка,Взяв з доріжки Гриша кішку,Хай впіймає кішка мишку .

— як правильно потрібно вимовляти слова, які закінчуються дзвінким приголосним?

— дійсно, в українській мові дзвінкі приголосні звуки в кінці слів завжди вимовляють дзвінко . У більшості слів ці приго- лосні звуки звучать чітко і в середині слів . але є слова, у яких приголосні звуки перед глухими втрачають свою дзвінкість і вимов-ляються як глухі, а також слова, у яких глухий звук перед дзвінким замінюється парним дзвінким .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, як правильно вимовляти

глухі приголосні перед дзвінкими .


1. Робота за таблицею— прочитайте . Зверніть увагу, як вимовляються дзвінкі при-

голосні перед глухими у поданих словах .


Вимовляємо Пишемо

ні[х]ті нігті

кі[х]ті кігті

ле[х]кий легкий

во[х]кий вогкий

во[ґ]зал вокзал

Висновок: глухі приголосні перед дзвінким в середині слів ви-мовляються дзвінко .

Всі дзвінкі у рідній мовіВимовляй ти дзвінко в слові,лише одне запам’ятай:Завжди глухо вимовляйдзвінкий г в серединіСлів, що тут наведені:легко, кігті, нігті, вогкий .

2. Робота над словниковим словом вокзалВокзал — будинок або ряд споруд для обслуговування паса-

жирів на проміжних і кінцевих станціях шляхів сполучення — за-лізничних, водних, повітряних, автодорожніх .

— Складіть речення зі словом вокзал .



Перевірна робота. Діалогрозігрування діалогів за певною темою, наприклад, «Візит до

лікаря», «подорожувати — це цікаво», «моє захоплення», «ді-знайся про мене», «Зустріч подружки після хвороби», «поїздка у транспорті» .

Вимоги до учня: бере участь у відтворенні й складанні діалогу обсягом 4–5 реплік для двох учасників, без урахування етикетних формул початку і кінцівки розмови (одним із учасників діалогу може бути вчитель); дотримує етичних норм мовлення, культури спілкування: вживає правильні форми звертань (за зразком), слів, що виражають прохання, пропозицію, побажання, вибачення у про-цесі спілкування .

Vі. підсуМок уРоку— чи сподобався вам урок?— Що було цікавого?


УрОк 48

уРок Розвитку зв’язного Мовлення. упоРядкування дефоРМованого тексту

Мета: навчати школярів упорядковувати деформований текст, пере-ставляти речення відповідно до логіки загального змісту; розвивати мовлення, логічне мислення учнів; збагачувати їх лексичний запас; виховувати любов до природи.

Хід УрокУ



1. Робота над загадками

дзьоб гачком, T

Щоб шишки їсти .діток виводять взимкуі дають їм шишки гризти . (Шишкар)

Спритна, хижа і зубата, T

З довгим тілом і хвостата .Виглядом своїм лякає,рибку в річці поїдає . (Щука)

2. цікаво знати!— розкажіть, що ви знаєте про шишкаря (щуку) .


Повідомлення учнівШишкарі живляться переважно насіннями шишок хвойних

дерев, тому мають дзьоб незвичної будови: надклюв’я гачком за-ходить за підклюв’я, утворюючи шпилі, якими птахи витягують із шишок насіння .

Шишкарі в’ють гнізда у густих гілках біля верхівок сосен і ялин . на відміну від інших птахів, шишкарі виводять пташенят наприкінці зими . і вигодовують шишкарі своїх пташенят не кома-хами, а жирним насінням хвойних дерев .

Щука — одна з найвідоміших прісноводих хижих риб . Вона має не лише видовжене тіло, але й голову, тому чимось нагадує торпеду . половину голови щуки займає рот, утворений довгими щелепами . Широка паща озброєна сильними зубами . Живуть вони у берегових заростях, де найлегше вистежувати здобич .

Щуки — надзвичайно ненажерливі хижаки . Живляться вони в основному рибою . Окрім цього, щуки живляться земноводними (жабами, пуголовками) і рептиліями, і великими комахами . Їхньою здобиччю можуть стати і дрібні ссавці, наприклад миші або кроти, що потрапили у воду . Щука полює і на дрібних водоплавних птахів та їх пташенят . Цей хижак нападає на водяних щурів, молодняк ондатри, норки, видри .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Хто здогадався, якою буде тема уроку?— Сьогодні на уроці ми складатимемо твори про шишкаря та

щуку . а працювати ми будемо з деформованими текстами .поміркуйте, для чого потрібно вміти вдосконалювати деформо-

ваний текст .


Робота в групах Опрацювання текстів1-ша група

ШиШкар

ялиновий шишкар такий яскраво-червоний, немов стигла ягода .

Зачепить ними лусочку на шишці, відігне її і дістає язиком на-сінину .

дзьоб у пташки міцний .кінчики його загнуті у протилежні боки .так і працює з ранку до вечора .

2-га група

на риБОлОВлі

роман, піймати, велика, щука .наступати, літо .надворі, світити, сонечко .роман, і, тато, піти, на, риболовля .— про що розповідається в тексті? (Доповідають групи.)



1. самостійна робота в групах1-ша група . Самостійно запишіть речення у такій послідовності,

щоб вийшов текст .2-га група . правильно побудуйте кожне речення і запишіть їх

у такій послідовності, щоб вийшов текст .

2. перевірка складених текстів. записування складених текстів та їх аналіз

Vі. підсуМок уРоку— Що цікавого дізналися про шишкаря?— як ви допомагаєте пташкам узимку?— чи полюбляєте ви ходити на риболовлю?— яку рибу вам вдалося спіймати?

УрОк 49

пеРевіРка пРавопису слів із глухиМи пРиголосниМи звукаМи.

закРіплення вивченого пРо дзвінкі та глухі пРиголосні звуки

Мета: ознайомити учнів із правилом перевірки написання слів із сумнів-ними приголосними, що піддаються асиміляції; навчати користуватися правилом; розвивати орфографічну пильність; виховувати охайність.


Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаО о Оо Ось ом оя овознака орден одинадцятьОдна бджола мало меду наносить .— поділіть слова на склади; запишіть звукову модель слова

бджола .


Гра «Будь уважним»— Відшукайте правильно написане слово .директо, деректор, дирехтор .черемуха, черемха, чиремха .Очеред, очірет, очерет .комп’ютер компьютер комп’ютр .

3. гра «кращий скоромовник»Гриць ніс пиріг через поріг,Став на горіх, упав на поріг .

Робота над словниковим словом «пиріг»Пиріг — печений виріб із тіста з начинкою .

4. Робота в парах— прочитайте . Випишіть слова з парними дзвінкими приголос-

ними в кінці та середині слова, перед глухими .

нарОдні прикмети

рипить під ногами сніг, далеко чути голоси — на мороз . Го-робці розцвірінькались — на відлигу . якщо ріжки місяця опущені вниз — будуть опади . червонувате коло круг місяця обіцяє вітер і сніг . ластівки низько літають над землею — перед грозою . Швидко сніг розтанув — чекай на дощове літо .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь правило перевірки правопису

глухих приголосних перед дзвінкими і будете вчитися правильно писати слова типу боротьба, нігті .


1. Робота за таблицею— Зверніть увагу на вимову глухих приголосних перед дзвін-

кими у поданих словах та дзвінких приголосних перед глухими .

Вимовляй Перевіряй Пиши

про[з’]ба просити просьба

моло[д’]ба молотити молотьба

боро[д’]ба боротися боротьба

ні[х]ті ніготь нігті

кі[х]ті кіготь кігті

ле[х]кий легенький легкий

— як довести, що слова у правому стовпчику написані пра-вильно? доведіть свої міркування .

— Щоб бути впевненим у правописі дзвінких та глухих приго-лосних у деяких словах, треба так змінити слово, щоб після приголосного звука, який перевіряємо, стояв голосний звук: легко — легенький .

2. колективна робота— Змініть слова так, щоб перевірити правопис приголосних .ні . .ті — . . .боро . .ьба — . . .прос . .ба — . . .моло . .ьба — . . .ко . .ьба — . . .



1. Робота в парах1) Вставте пропущені букви у словах, добираючи до них пере-

вірні .ми . .тіти, ле . .ко, пелю . .ки, поду . .ки, ри . .ка, горі . .ки, ши . .ки .

2) Спишіть слова, вставляючи замість крапок пропущені букви . доберіть перевірні слова і запишіть їх парами .Во . .кий, ми . .тить, ні . .ті, дьо . .тьовий, надя . .ти, моло . .ьба, ле . .кий,

дви . .тить, боро . .ьба, про . .ьба .


2. творче списування

1) Спишіть прислів’я, вставляючи пропущені букви .червона ягі . .ка, але на смак гірка .ff

ло . .ка дьо . .тю зіпсує бочку меду .ff

2) Спишіть, вставляючи пропущені букви .Узимку господарює моро . . Він одягнув усі дерева в теплі шу . .ки

та ша . .ки . Сте . .ки і дорі . .ки засипав сні . .ком .3) Спишіть, вставляючи пропущені букви .

Шви . .ко ка . .ка мовиться, та не шви . .ко діло робиться . У людини ні . .ті, а в орла — кі . .ті . У мами нова блу . .ка . У класі висить до . .ка .

4) Спишіть, вставляючи пропущені букви . перевірте, добираючи споріднене слово, чи правильно написали букву .Сте . .ка до школикожного ранку я поспішаю до школи лісовою сте . .кою . па-

дають з неба ле . .кі сніжинки . Шви . .ко йду лісом і милуюся своїми друзями . просто не впізнати стрункого ду . .ка і красуні бері . .ки . За весну і літо вони дуже підросли . а зараз стоять по обидва боки сте . .ки у білих шу . .ках . чекають нової весни .

5) Вставте пропущену букву . Сумнівну букву перевірте спорід-неним словом .Бли . .ький, пру . .кий, ягі . .ка, ї . .те, бері . .ка .

6) письмо з пам’яті .

розплела берізка косина веснянім вітерці,Опустила ніжку босуВ тиху воду на ріці .

— Знайдіть слова з глухими та дзвінкими приголосними, які потребують перевірки .

3. пояснювальний диктантБерізка красива у різні пори року . Взимку берізки у лісі схожі

на снігурок у білих шубках . Берізка людину ще лікує своїми брунь-ками .

Vі. підсуМок уРоку— як вимовляють дзвінкі приголосні перед глухими? наведіть

приклади .— як вимовляють глухі приголосні перед дзвінкими? наведіть

приклади .— як перевірити написання слів із сумнівними приголосними?

наведіть приклади .


УрОк 50

пРефікс. словотвоРча Роль пРефіксів. утвоРення слів за допоМогою

найуживаніших пРефіксів

Мета: поглибити знання учнів про префікс як значущу частину слів; спо-стерігати за словотворчою роллю префіксів у словах; розвивати вміння утворювати нові слова за допомогою різних префіксів; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаУ у Уу Ус ум уг лу буУкраїна українська учительУсі добрі люди — одна сім’я .— Визначте наголос у словах; запишіть звукову модель слова

сім’я .


Гра «Спробуй, повтори!»перший учень називає словникове слово . другий учень повторює

це слово й додає своє . третій учень повторює вже два слова й додає своє . повторити «ланцюжок» слів стає дедалі складніше, оскільки він весь час подовжується .

Наприклад:1-й учень . Батьківщина .2-й учень . Батьківщина, ведмідь .


3-й учень . Батьківщина, ведмідь, вересень .4-й учень . Батьківщина, ведмідь, вересень, вулиця і т . ін .

3. вправа «Мозковий штурм»— З чого складається наше мовлення? (З речень)— З чого складається речення? (Зі слів)— З чого складається слово? (З основи і закінчення)— як виділити закінчення в слові? (Змінити його за допомогою

питань.)— якщо змінюєш ти слово, то незмінна там . . . (основа) .— З чого складається основа?

4. гра «заміна»— Замініть слова, що містять дзвінкі приголосні звуки перед

глухими спорідненими, написання яких не потребує перевірки .під великим каменем на бере . .ку струмка влаштувала куниця

собі гніздо . У травні з’явилося там троє звірків . Вони були покриті рі . .ким сіруватим хутром . молоді куниці росли шви . .ко . і незабаром мати почала приносити їм польових мишей і жаб .

— Зверніть увагу на слово приносити . Скажіть, який корінь у цьому слові .

— як називається частина основи, яка стоїть перед коренем?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми будемо вивчати префікс . Це дуже важ-

лива частина основи слова . ми навчимось утворювати нові слова за допомогою префіксів .


1. Робота над текстомтекст записаний на дошці .— прочитайте текст .

У ШкОлУ

першими приходять до школи прибиральниці, щоб до приходу учнів прибрати класи, коридори . Ось і вчителі заходять до школи . підходять учні . Обережно, під наглядом старших, малюки перехо-дять вулицю . Усі учні входять до школи, а після закінчення уроків виходять з неї організовано .

— Випишіть спільнокореневі слова . поясніть їх значення .

приходять, приходу, заходять, підходять, переходять, входять, виходять; прибиральниці, прибрати .

— У першій групі спільнокореневих слів назвіть дієслова .— Від якого слова утворилися ці слова?— яка частина надала словам різного значення?— пригадайте, як позначають префікс .— прочитайте префікс у кожному слові .— Спробуйте самостійно відповісти на запитання: що назива-

ється префіксом?Висновок . префікс — це частина слова, яка стоїть перед коренем .

За допомогою префіксів утворюються нові слова .

преФікСпрефікса можливості безмежні .пари слів, що змістом протилежні,префікс може в значеннях зрівняти .але що нам довго мізкувати?префікса до слів додаймо з вами —різні стануть означать те саме .

Д. Білоус

2. колективна робота

ну-мо, префікси візьміть,Слова нові утворіть .на-, при-, за-, під-,до-, ви-, від-, з- .пливе, будує, сіє,вчить, лікує, веде, везе, віє .



1. словниковий диктантдід, прадід, мудрий, премудрий, казав, переказав, бити, роз-

бити .— Виділіть префікси у словах . поясніть, якого значення на-

дають префікси поданим словам .

2. творча робота (за варіантами)— Утворіть від слова їхали (летіли) нові слова, додаючи різні

префікси . Запишіть ці слова .— Зверніть увагу, як зміниться значення слів .— які префікси вам довелось використати? позначте їх .


Їхали ми, їхалиЇхали ми, їхали,(Летіли ми, летіли)до річки ____,кладку ____,В леваду ____,на гору ____,З гори ____,Стіжок сіна ____,на бадилинку ____,Стали, забуксували .Гаття назад додому!

А. Камінчук

3. списування— Спишіть прислів’я та приказки, виділяючи у словах пре-

фікси .прислів’я нам допомагають,Хоч інколи гіркі бувають .

приказка яскравіша од квітки .— до слова приказка доберіть спільнокореневі слова .

4. Робота над прикметами— Спишіть народні прикмети . підкресліть антоніми . Виділіть

префікс у цих словах .Грак відлетів — чекай снігу .ff

Жайворонок прилетів — надійде стійке тепло .ff

5. гра «збери слово»корінь -їзд-, префікс при-, слово відповідає на питання що?.

(Приїзд)корінь -різ-, префікс по-, слово відповідає на питання що?.

(Поріз)корінь -чист-, префікс по-, слово відповідає на питання що зро-

бити?. (Почистити)корінь -сел-, префікс за-, слово відповідає на питання що зро-

бити?. (Заселити)корінь -сад-, префікс роз-, слово відповідає на питання що?. (Роз-

сада)корінь -пис-, префікс на-, слово відповідає на питання що зро-

бити?. (Написати)

Vі. підсуМок уРоку— яку частину основи слова ми вивчали сьогодні на уроці?

— Що називається префіксом?— для чого потрібний префікс?— Що потрібно зробити, щоб виділити у слові префікс?


УрОк 51

пРефікси і пРийМенники. зіставлення за значенняМ та способоМ написання

Мета: поглибити знання учнів про префікс як значущу частину основи слова; навчати розрізняти співзвучні префікси і прийменники на слух і на письмі, правильно їх писати; розвивати зв’язне мовлення учнів, уміння правильно відповідати на питання; виховувати культуру по-ведінки у громадських містах.

Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаР р Рр Ра ир бр ршпапір парасолька подругаробить, як мокре горить .— як ви розумієте цей вислів?— Складіть із ним речення .


Гра «Збери склади»ха че рем ця кри ни бі спа си рек ди тор

(Черемха, криниця, спасибі, директор)


3. Робота над віршемденЬ

день, як пісенька весела,Обходив міста і села .кожен двір і кожен дімСвітлом виповнив своїм .В кожні очі зазирнуві спитати не забув:«Що сьогодні ти зробив,чи не марно день прожив?»

В. Струтинський

— Випишіть слова, які відповідають на питання що робив?. (Об-ходив, виповнив, зазирнув, зробив, прожив)

— позначте в них префікси .— Що таке префікс?— як префікс пишуть зі словами?— для чого потрібний префікс?— ми знаємо, що за допомогою префіксів утворюються нові

слова . префікси зі словами пишуть разом . але у нашій мові є слова, так звані службові, які дуже схожі на префікси . Їх називають при-йменники . наведіть приклади прийменників .

— як ви гадаєте, для чого у нашій мові потрібні прийменники?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися розрізняти префікси

і прийменники, а також правильно їх писати .

IV. спРийМання й усвідоМлення нового МатеРіалу1. порівняння префіксів і прийменників

1) Спишіть словосполучення, підкресліть слова із префіксом та прийменники, які пишуть окремо .дослідіть, чому префікс пишемо разом, а прийменники —

окремо .Без сорому — безсоромний;На письмі — написаний;відбігли від старту;дочитати до кінця;засніжило за вікном;написати на дошці .

2) порівняльна характеристика .Префікс:частина слова .ff

пишемо разом .ff

потрібний для утворення нових слів .ff

не можна вставити слово між префіксом і коренем .ff

Прийменник:Окреме слово .ff

пишемо окремо .ff

потрібний для зв’язку слів у реченні .ff

можна вставити слово між прийменником і словом .ff

3) порівняйте два речення . Що ви помітили?За дерево заховався зайчисько .ff

За високе дерево заховався зайчисько .ff

— як треба відрізняти прийменник від однозвучного пре-фікса?

2. колективна робота— розкрийте дужки .(На)малюю (на)папері .(До)бігти (до)дерева .(В)ходити (в)річку .(Під)копати (під)кущем .



1. Робота над віршем— Спишіть вірш .

ОБрУчОк

У тимоша з ручокУтік обручок .Закотився з дворуЗа високу гору .

Г. Хіміч

— поясніть правопис виділених слів . які частини вони містять? як це довести?

2. колективна робота (біля дошки)— розкрийте дужки . поясніть орфограму .(ff З)праці радість, (з) (без)ділля смуток .(ff При) роботі швидко час минає .нема чоловіка (ff без) кості і злості, а (при) повідки (без) правди .Щоб (ff по) рейках (про) їхати, треба (по) шпалах (про) йти .(ff Про) вовка (про) мовка, а він — у хаті .


3. самостійна робота1 варіантмиколка (за)йшов (за)товаришем .Хлопці (від)штовхнулися (від)берега .2 варіантчовен (на)скочив (на)мілину .рибаки уже далеко (від)пливли (від)берега .

4. Робота в групах(З)мерзлі, (у)сніг, (у)гайках, (за)біліла, (на)гілках, (у)пав, (за)вис,

(на)полоханих, (на)землю, (з)гадую, (на)зиму, (в)барлозі, (до)весни, (у)сміхається, (в)лаштувавсь .

1-ша група . Випишіть слова з прийменниками .2-га група . Випишіть слова з префіксами .

5. творче завдання— Складіть словосполучення з однозвучними префіксами і при-

йменниками (на, від, під, з, по) .— Запишіть утворені словосполучення у зошит, підкресліть при-

йменники, виділіть префікси .

6. вправа «незакінчене речення»префікс — це частина основи слова, яку пишуть зі словом . . . ff

(разом) .префікс — це частина основи слова, що стоїть перед . . . (ff ко-ренем) .між прийменником та словом можна поставити . . . (ff інше слово чи питання) .прийменники зі словом пишуть . . . (ff окремо) .

Vі. підсуМок уРоку— Що сподобалося на уроці?— Що здалося складним?— чого ви навчилися сьогодні на уроці?— пригадайте, що називається префіксом .— як префікс пишуть зі словами?— як пишуть прийменники?— як перевірити, що це прийменник, а не префікс?


УрОк 52

пРавопис пРефіксів роз-, без-

Мета: формувати в учнів уміння писати префікси й прийменники; озна-йомити з правилами вимовляння і правопису префіксів роз-, без-; збагачувати словниковий запас; розвивати літературну вимову, вміння аналізувати; виховувати доброзичливість.

Хід УрокУ




Гра «Утвори слова — назви професій»кбйаоменр фоерш иутльче(Комбайнер, шофер, учитель)

2. творче списування— прочитайте речення, поміркуйте, де в дужках префікс, а де —

прийменник і як їх треба писати . Спишіть речення без дужок .дощ (з) шиває землю (з) небом ниткою сріблястою . петрусь

(у) війшов (у) клас, сів (за) парту, (від) крив книжку . (У) Василька (від) сонця (на) бігли сльози .

3. утворення словосполучень з поданих слів

пере-

летіли

на ліс

до- з аеродрому

з- до києва

ви- через дерево

4. каліграфічна хвилинкаС с Сс Сп св ст ас оссереда спасибі адресаСтаре відро, морквина і мітла — сніговика зліпила дітвора .


Робота за малюнками сніговиків

— яким був сніговик? (Безносий, безрукий, безрадісний)— а тепер що з ним сталося? (Розвеселився, розсміявся, розтан-

цювався)— Виділіть префікси у цих словах .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як правильно вимовляти

і писати слова з префіксами роз-, без- .


1. пояснення вчителя— прочитайте слова .

1) нігтілегкийвогкий— як вимовляють звук [г]? чому звук [г] утратив дзвінкість? (Бо

після нього — глухі приголосні.)2) розбити бездонний

розгадати безрадіснийбеззубий безпомічнийрозквітати безхвостийрозсипати

— чи чітко вимовляються префікси? чому? (Ні, бо вони стоять перед дзвінкими приголосними.)

Висновок . У префіксах роз-, без- завжди пишуть букву з.треба нам не помилятись —В роз- і без- не забуватиЗавжди букву «зе» писати .

2. гра «додай префікс»— підставте в запропоновані слова префікси роз-, без-. . . .сердечний, . . .платний, . . .іменний, . . .пам’ятний, . . .в’язав, . . .ці-

лувати, . . .’ясний, . . .носити, . . .хотів .



1. гра «я — тобі, ти — мені»Учитель «дає» учням слово, а вони «повертають» антоніми до

цього слова, додавши префікси роз-, без-.— Що таке антоніми?Слова: грамотний, єднати, законний, платний, зав’язка,

смертний, страшний .

2. гра «вчитель»1) Знайдіть помилку та виправте її .

на беслюдному березі моря одинока хатина стоїть . (Леся Укра-їнка)

2) робота в групах .Бескрайній, беззвучний, роздати, росфарбувати, росв’язати, без-

шумний, безкрайній, розкреслити .1-ша група . Виписати слова, у яких знайшли помилку . довести

правильність свого вибору .2-га група . Скласти речення зі словами, які написані пра-

вильно .3-тя група . розібрати три слова за будовою .4-та група . придумати й записати слова з префіксами роз-,

без- .

3. колективна робота— прочитайте . Замініть подані в дужках сполучення слів одним

словом . Утворені словосполучення запишіть .Зразок: степ (який не має меж) — безмежний степ .Сеанс (без перерви) . людина (без душі) . дитина (не має дому) .

Острів (без людей) . небо (без хмар) .


4. творчий диктант— Замініть словосполучення і речення словосполученнями

«ознака + предмет», позначте префікси .комахи, що не мають крил . (ff Безкрилі комахи)тварини, які не мають хребта . (ff Безхребетні тварини)Степи без краю . (ff Безкраї степи)небо, на якому немає хмар . (ff Безхмарне небо)

5. Робота в парах1) Гра «Знайди слово» .

а) З префіксом роз- . . . .країй . . .хмарний . . .славний . . .труситиб) З префіксом без- . . . .валитися . . .пустити . . .страшний . . .сипати

2) Гра «для уважних діточок» .— яку літеру потрібно вставити в слова:ро . .чарований;бе . .смертя?

6. словниковий диктантрозмова, розгадка, безсмертя, розкопка, бездоріжжя, беззубий,

безвусий, розказати, розплести .

7. вибірковий диктант— Випишіть із речень слова з префіксами роз-, без- . Визначте

префікси .тепла нічка-зоряничка розпустила темні коси . (В. Ладижець)розмалюю писанку, розмалюю, гривастого коника намалюю .

(Д. Чередниченко)Широка й безкрая долина зачорніла поміж горами . (М. Коцю-

бинський)розплела берізка коси .Це все — мій рідний край з безмежними полями . (В. Сосюра)Буйно розрослися трави та кущі . (О. Донченко)— як вимовляють і як пишуть слова з префіксами роз-, без-?

Vі. підсуМок уРоку— Що нового ви дізналися на уроці?— чого навчилися на уроці?— над якою темою ми сьогодні працювали?— Що необхідно пам’ятати про правопис префікса роз-?— а який ще префікс підпорядкований цьому правилу?


УрОк 53

пРавопис пРефіксів з- (с-)

Мета: вправляти учнів у вимовлянні і написанні префіксів з- і с-; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати інтерес до навчання.

Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаІ і Іі ій ні іж ці біім’я джміль вліткуі будень, і неділя — все лінивому безділля .— Визначте слово з префіксом . Запишіть транскрипцію слова

безділля .


Гра від Діда-БуквоїдаБ тьк вщ н в дм дь ж йв р н к п н д л к(Батьківщина, ведмідь, жайворонок, понеділок)

3. самостійна робота1) префікс — це:

а) частина основи, що стоїть після кореня;б) частина основи, що стоїть перед коренем .


2) для утворення нових слів використовують:а) префікс;б) прийменник .

3) префікс пишуть зі словами:а) окремо;б) разом .

4) Від поданих слів утвори нові слова за допомогою префіксів .Веду, пишу, летів, біг .

5) Визнач у поданих словах префікс .подруга, перепис, зимонька .


Сто вдяганок вона має, T

та ніколи не скидає,Бо не скроєні, не зшиті,Бо не сплетені, не звиті . (Капуста)

— Зверніть увагу на слова: скидає, скроєні, сплетені, зшиті, звиті . назвіть у цих словах корені .

— чи є в цих словах префікси? назвіть їх . перед якими буквами вони стоять: дзвінкими чи глухими?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про вимову та написання слів

з префіксами з-, с- .



Пишемо вимовляємо

зсипати [сс]ипати

зчищати [шч]ищати

зшивати [шш]ивати

зсікати [сс’]ікати

— як чуємо, так і пишемо![с-] — скидати, спилити, стулити, сфотографувати, схилити .[з-] — зламати, збудувати, здивувати, згоріти, звернути .

— Зверніть увагу на те, що префікс з- вимовляють чітко тоді, коли він стоїть перед дзвінкими приголосними, а читають як [с], [ш], коли стоїть перед глухими приголосними .

Висновок . префікс с- пишуть тільки перед глухими к, п, т, ф, х .

В українській мові є префіксів багато,та ще правило одне треба пам’ятати:У словах на букви к, також п, т, ф, хБудем пам’ятати, префікс с- писати .

С

фотографуватипитатитертиховатикинути

2. колективна робота— прочитайте слова .Зігрілося, зіставте, зітріть, зігніть, зігрійте, зірвіть, зіскоче .— який у них префікс?— Спробуйте вимовити ці слова з префіксом з- .— чи зручно вимовляти ці слова з префіксом з? для чого змі-

нився префікс? (Для полегшення вимови)— Виділіть префікси .



1. Робота в парах1) до поданих слів додайте префікс з- або с- . Запишіть .

. . .казати, . . .різати, . . .питати, . . .ліпити, . . .тиснути, . . .формувати, . . .в’язати, . . .ходити .

2) Утворіть за допомогою префіксів з-, с- нові слова та запишіть їх . Виділіть префікси .нести, питати, дати, терти, мити, носити, ховати, жати, лити,

пекти, писати, мити, брити, платити .поясніть правопис префіксів у записаних словах .

2. гра «хто більше?» (змагання між рядами)— Утворіть за допомогою префіксів спільнокореневі слова .нести — знести, занести, рознести, перенести, віднести . . .ff


писати — списати, записати, розписати, переписати . . .ff

питати — спитати, запитати, розпитати, перепитати . . .ff

Виграє ряд, який утворив більше слів .

3. творче списування— Спишіть, добираючи потрібні букви .(З, с)доровий, (з, с)веселяти, (з, с)хопити, (з, с)бути, (з, с)правити,

(з, с)розуміти, (з, с)фотографувати, (з, с)косити, (з, с)мити, (з, с)су-нути, (з, с)паяти, (з, с)кип’ятити, (з, с)цідити, (з, с)шити .

4. Робота над прислів’ями і приказками— Запишіть прислів’я і приказки, позначте префікси у словах .

поясніть значення виразів .ні пером списати, ні словом сказати . лиха іскра все спалить

і сама згине . Совість згризе без зубів . Слово до слова — зложиться мова . Сама баба сметану злизала, а на кота сказала . Свій як заплаче, то бодай скривиться, чужий і не подивиться .

5. гра «добери синонім»— доберіть синоніми з префіксом без- .Засушливе літо — . . . (бездощеве літо)Жорстокий учинок — . . . (безжалісний учинок)Сумний день — . . . (безрадісний день)пустинний острів — . . . (безлюдний острів) .

Vі. підсуМок уРоку— Що таке префікс?— яка роль префікса у мовленні?— З яким правилом правопису ознайомилися сьогодні на

уроці?— для чого необхідно знати правила про правопис слів з пре-

фіксами?


УрОк 54

збіг однакових пРиголосних звуків на Межі пРефікса і коРеня

Мета: провести спостереження за збігом однакових приголосних звуків на межі префікса і кореня; розвивати мовлення учнів; виховувати інтерес до слова.

Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаЇ ї Її Їд їж їз ївїжак Київ УкраїнаЇв би кіт рибку, а в воду не хоче .— як ви розумієте зміст приказки?


Гра «Знайди “зайве” слово»абрикос, апельсин, пшениця, черешня .

3. гра «не помились!»— покажіть сигнальними картками, який префікс — з- чи с- ви

напишете у поданих словах .Скипіти, згадати, створити, сходити, зліпити, здати, зшити,

списати, зчистити .

4. гра «заповни пропуски»— Вставте замість крапок потрібні префікси з-, с- .Умій . .казати, умій . .мовчати .тихесенько вечір на землю . .падає .Бабуся . .шила новенький фартушок .

5. гра «заміна»— Замініть одним словом із префіксом без- .людина, яку ніщо не турбує . (Безтурботна)


пилосос, який працює без шуму . (Безшумний)кондиціонер, який не видає звуків . (Беззвучний)людина, яку нікому захистити . (Беззахисна)— Що ви помітили у словах беззвучний і беззахисна? (Збіг одна-

кових приголосних звуків.)

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми поспостерігаємо за збігом однакових

приголосних звуків на межі префікса і кореня .


Мовні спостереження— У поданих словах позначте корінь і префікс .беззубийбеззвучнийбеззмістовнийбеззорянепіддавсябеззахиснийбеззбройнийроззолоченийроззуватисьроззиратисьвіддатиоббити

— поясніть подвоєння .



1. Робота в парах— Запишіть слова . поясніть причини збігу двох однакових при-

голосних .

БеЗ

захиснийзубийзлобнийзвучнийзбройнийзмінний

2. колективна робота

Словниковий диктантВіддалений, відданість, роззуватися, оббілений, піднісся, зрісся,

туманний, беззвучний, машинний, ззаду, сонний .

3. гра «добери словечко»— прочитайте . до поданих у дужках слів доберіть споріднені

з префіксами з-, с-. Утворені словосполучення запишіть .(Пекти) пиріг, (косити) очерет, (дивуватися) раптом, (тиснути)

в кишені, (палахнули) вогні, (котитися) з гірки, (ходити) до бібліо-теки, (різати) квіти, (летіти) в повітря, (фотографувати) брата .

4. творче списування— Спишіть, вставляючи пропущені букви . позначте префікси .Бе . .хмарне, ро . .бити, бе . .листий, бе . .водний, ро . .казати, ро . .

крити, бе . .платний, бе . .межний, ро . .класти, ро . .шити, бе . .вусий, ро . .пороти, бе . .мірний

Vі. підсуМок уРоку— Що нового дізналися на уроці?— чого навчилися на уроці?— над якою темою ми сьогодні працювали?— наведіть приклади таких слів .


УрОк 55

пРавило вживання апостРофа після пРефіксів пеРед я, ю, є, ї. пеРенос слів з апостРофоМ

після пРефікса

Мета: пригадати й закріпити правило вживання апострофа; навчати учнів дотримувати правил правопису слів з апострофом після префіксів, переносу слів із префіксами; розвивати творчі здібності, зв’язне мов-лення; виховувати любов до природи.


Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаЦ ц Цц Це оц иц ціцукерка цукор криницякінець діло хвалить .


Гра «Склади слова — дні тижня»одеопнілк ип’тняяц роіввток(Понеділок, п’ятниця, вівторок)

3. гра «добери словечко»— до поданих слів доберіть і запишіть спільнокореневі слова

з префіксом без- і виділіть корінь .край, душа, межа, страх, люди, сила .

4. словниковий диктантрозмова, безпека, розгадка, розкопка, безвусий, беззубий, роз-

сада, безсильний, роз’їзд, розсмішити .— позначте префікси у словах . яке слово «зайве»? поясніть

чому .— пригадайте правило вживання апострофа . наведіть при-

клади .— Скільки звуків позначають букви я, ю, є, ї, що стоять перед

апострофом?

5. гра «кращий скоромовник»

Зім’яв дем’ян під в’язом м’яту .лук’ян в’юнів спіймав багато .Зів’яла м’ята у дем’яна .В’юни вкипіли у лукяна .

— назвіть у словах зім’яв, зів’яла префікси .— для чого вживають префікс зі- замість префікса з-?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися правильно вимовляти

і писати слова з апострофом, який стоїть у слові після префікса .


1. Мовні спостереження[Зй’а]вився — [з’а] блик,ві[дй’і]хати — ві[д’і]йти .— прочитайте правильно слова . як вимовляються звуки, позна-

чені буквами з і д у словах лівого і правого стовпчика? поясніть це . Зробіть висновок .

Висновок . якщо вимова приголосного і голосного злита, то перед буквами я, ю, є, і, апостроф не пишемо і приголосний звук — м’який .

якщо вимова приголосного і голосного роздільна, то у слові перед буквами я, ю, є, ї обов’язково пишемо апостроф, а приголосний звук — твердий .

— після яких префіксів пишемо апостроф?Висновок . апостроф пишемо після префіксів з кінцевим твердим

приголосним перед я, ю, є, ї (наприклад: з’їзд, під’їхати, об’єднати, роз’яснити, з’юрмитись) .

2. колективна робота— прочитайте, поміркуйте і скажіть, які з поданих слів по-

трібно писати з апострофом і чому .Відїхали, заїхали, відїзд, розяснення, розорати, зясований, вїзд,

безязикий, пояснити .— Випишіть слова з апострофом у стовпчик . Визначте у них пре-

фікси . через риску запишіть слова, поділяючи їх для переносу .Зразок . роз’їзд — роз’-їзд .— які слова не можна поділити для переносу? чому?Висновок . Слова з апострофом після префікса, як і інші, пере-

носять по складах . апостроф залишається з попереднім складом: об’-ява .



1. словниковий диктант— Запишіть слова в стовпчик .роз’їзд, з’їзд, заїзд, від’їхати, під’їздити, переїзд, з’єднати, розі-

йшлися, об’єднати, роз’яснення, розорати, пояснити, роз’їхались, з’їзд, з’ясований .

— чи всі слова написані з апострофом? чому?— коли у словах пишемо апостроф?


— після яких префіксів пишемо апостроф і перед якими бук-вами?

— Визначте у словах префікси . через риску запишіть слова, по-діляючи їх для переносу .

2. Робота в парах— Утворіть за допомогою префіксів слова з апострофом .на-, з-, при-, об-, роз-, с-, без-, ви-, під- . . . .їзд, . . .єднав, . . .їхати, . . .ява, . . .їзд, . . .їсти, . . .юрмитися,

. . .яснив .

3. гра «протилежності»— доберіть слова з протилежним значенням за допомогою пре-

фіксів . позначте префікси .Від’їжджати — . . .З’їхатися — . . .З’єднати — . . .приїхати — . . .

4. творча робота— З поданими словами складіть і запишіть речення .1 варіант . З’їхав, об’єднання .2 варіант . роз’їзд, об’ява .

5. Робота в групах— Від поданих слів за допомогою префіксів утворіть нові слова .клеїти, шити, ховати, їхати, ходити, лити .

6. тестування1) позначте рядок, у якому всі слова записані правильно .

а) розказати, безсмертний, змалювати, спитати;б) росказати, безсмертний, змалювати, зпитати;в) розказати, бессмертний, смалювати, спитати .

2) позначте рядок, у якому всі слова слід писати з апострофом .а) З_їхати; роз_ійтися; без_язикий;б) об_їхати, роз_яснити, з_їсти;в) з_єднати, роз_ібрати, від_єднати .

3) позначте рядок, у якому співзвучні префікси і прийменники у словосполученні записані правильно .а) написати напапері;б) відплисти від берега;в) з бити з яблуні .

Vі. підсуМок уРоку— над яким правилом української мови ми сьогодні працю-

вали?— коли у словах після префікса пишемо апостроф? наведіть

приклади .— як переносять слова з апострофом після префіксів?— як в українській мові пишуть префікси роз-, без? з-, с-?— поясніть, чому у слові розіслався вжито префікс розі-, а не

роз-? .


УрОк 56

уРок Розвитку зв’язного Мовлення. письМовий пеРеказ тексту

за складениМ планоМ

Мета: навчати учнів складати детальний письмовий переказ тексту за планом; розвивати увагу, пам’ять, спостережливість, усне і писемне мовлення; виховувати любов до тварин, почуття взаємодопомоги, прагнення бути справжніми друзями.

Хід УрокУ



Спереду шильце . T

Ззаду вильце,Швидко скрізьЦей птах літає,Безліч мошок поїдає,За вікном гніздо будує,тільки в нас він не зимує . (Ластівка)


маленький хлопчик у сірій свитинці T

по дворах стрибає, крихти збирає . (Горобець)

Ось хатина, в ній — співак . T

як цю пташку звати? . . (Шпак) .

Скрекотуха білобока . T

Звуть усі її . . . (сорока) .

маленький, сіренький T

по гаях літає, уночі співає .як сонце заходить,Він чарівний спів заводить . (Соловейко)

Сіла пташка на дубку, T

Завела своє: ку-ку!Стрепенувся їжачок,і зайці, й козулі:Всіх збудив той голосок —пісенька . . . (зозулі) .

— як можна назвати слова-відгадки одним словом?— чи знаєте ви пташку плиску?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці будемо вчитися писати детальний переказ

тексту про плиску .


1. бесіда— поясніть значення слова детальний .— Детальний переказ — це усний або письмовий переказ, що

якнайповніше передає зміст прочитаного або прослуханого тексту .— для чого людині потрібно вміти детально переказувати?

2. слухання тексту

СОнЦе дОпОмОГлО

на узліссі живе плиска . рано-вранці підлітає до води, щоб на-питися і розпочати свій сніданок .

перші нічні заморозки побілили інеєм траву, а воду стягнули тонким льодом . розвиднілося . пташка прилетіла і сіла на краю калюжі . Спробувала дзьобом . не виходить .

невдовзі із-за лісу виглянуло сонце і повільно почало відігрівати охолону за ніч землю . Зник льодок . Знову з’явилися комахи .

а тепер можна й поснідати . і плиска зайнялася своєю пташиною роботою .

3. змістовий аналіз тексту— про кого розповідається в тексті?— Що хотіла зробити вранці пташка?— чому плиска не змогла зразу поснідати?— чим усе закінчилося?

4. Мовний аналіз тексту— якими словами автор називає плиску?— а чи не краще звучав би текст без цієї заміни?— Скажіть по-іншому:на узліссі (ff біля лісу);розвиднилось (ff світає);невдовзі (ff незабаром);пропав льодок (ff розтав);плиска (ff пташка, вона, ласунка) .

5. структурний аналіз тексту— назвіть зачин, кінцівку .— про що йдеться в основній частині тексту?— Скільки абзаців у тексті?

6. орфографічна підготовка— які орфограми зустрілися в оповіданні?— які правила треба згадати, щоб грамотно написати переказ?



1. повторне читання тексту вчителем. усний переказ учнями за планом та опорними словами

План1) Що робила вранці плиска?2) чому пташка не змогла розпочати сніданок?3) Що допомогло пташці поснідати?Словник: плиска прилетіла, спробувала дзьобом, почала пити,

зайнялася сніданком; плиска, вона, пташка, ласунка; заморозки, побілили інеєм, стягнули льодом; сонце визирнуло, засвітило, по-чало відігрівати; комахи з’явилися, прокинулися; льодок розтав, зник .

2. записування переказуіндивідуальна допомога слабшим учням може бути такою:початок абзаців;ff

набір опорних слів до кожного абзацу .ff


3. читання переказів, написаних учнями

Vі. підсуМок уРоку— Що нового ви дізналися на уроці?— чого нас навчає це оповідання?

УрОк 57

суфікс. словотвоРча Роль суфіксів. пеРевіРна Робота. аудіювання

Мета: сформувати в учнів поняття про частину основи — суфікс — та його словотворчу роль; перевірити аудіативні навички; активізувати і зба-гачувати лексичний запас; виховувати інтерес, любов до рідної мови, спостережливість, уважність.

Хід УрокУ



1. перевірна робота. аудіювання

миШеня та ОліВеЦЬ

(Казка)

Жив-був у Володі на столі Олівець . Одного разу, коли Володя вже спав, на стіл забралося мишеня . побачило Олівця, схопило його і потягло до своєї нори .

— Відпусти мене, будь ласка! — попросив Олівець .— навіщо я тобі? я дерев’яний, мене не можна їсти .

— я тебе буду гризти! — сказало мишеня . В мене сверблять зуби, і я маю весь час що-небудь гризти . Ось так! — і мишеня боляче вкусило Олівця .

— Ой,— зойкнув Олівець .— тоді дозволь мені що-небудь нама-лювати востаннє, а потім роби що хочеш .

— добре,— погодилось мишеня,— малюй! але потім я тебе все одно погризу на дрібні шматочки .

Гірко зітхнув Олівець і намалював кружечок .— Це сир? — запитало мишеня .— може, й сир,— сказав Олівець і намалював ще три маленьких

кружечки .— ну, звісно, це сир, а це — дірки в ньому,— здогадалося ми-

шеня .— можливо, й дірочки,— погодився Олівець і намалював ще

один великий круг .— Це яблуко! — запищало мишеня .— може, й яблуко,— відповів Олівець і намалював ще декілька

видовжених кружечків .— я знаю — це сардельки! — закричало, облизуючись ми-

шеня .— ну, завершуй швидше, у мене дуже сверблять зуби .— почекай хвилинку! — сказав Олівець .і коли він почав малювати кутики, мишеня закричало:— Це схоже на ко . . . не малюй більше!та Олівець уже намалював великі вуса . . .— та це ж справжній кіт! — пискнуло налякане мишеня .— ря-

туйте! — і кинулося прожогом до своєї нори .З того часу мишеня звідти не показує свого носа . а Олівець у Во-

лоді досі живе, тільки став трішки меншим .і ти своїм олівцем спробуй намалювати такого кота на страх

мишам . (243 слова)

Тестування

1 . де жив Олівець?а) У портфелі;б) у пеналі;в) у Володі на столі .

2 . Хто забрав Олівця?а) мишеня;б) Володя;в) сусід по парті .

3 . З якими чарівними словами звернувся Олівець до мишеняти?а) прошу;б) будь ласка;в) благаю .

4 . чому мишеня хотіло погризти Олівця?а) Бо було голодне;б) бо в нього дуже свербіли зуби;в) бо хотіло погратися .


5 . У якій послідовності уявлялися мишеняті зображувані Олівцем предмети?а) Сир, сардельки, яблуко, кіт;б) яблуко, сир, сардельки, кіт;в) сир, яблуко, сардельки, кіт .

6 . яка головна думка казки?а) не бери чужого;б) хто мудріший, в того й сила;в) вчися малювати .

2. бесіда— З чого складається наше мовлення? (З речень)— З чого складається речення? (Зі слів)— З чого складається слово? (З основи і закінчення)— як виділити закінчення в слові? (Змінити його за допомогою

питань.)— якщо змінюєш ти слово, то незмінна там . . . (основа) .— З чого складається основа?

У дерева могутнього,У лагідної квіткиОбов’язково корінь є,Це ми вже знаєм, дітки .та якщо корінь відірватичи шкоду з ним зробити,не буде дерево стояти,не зможе квітка жити .не тільки корінь у рослин —У слові теж він є . . .через слова, через вікинесе він значення своє .

Д. Білоус

— Що ж таке корінь?— які слова називають спільнокореневими?— як визначити корінь у слові?

ми віддавна і вікамичесно дружимо з майстрами,які вміють так нас вжити,Щоб нові слова створити .

Д. Білоус

— про що йдеться у вірші? (Про префікси і суфікси)— які ви знаєте префікси?— Що таке суфікс?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми будемо спостерігати за роллю суфіксів,

утворювати нові слова за допомогою суфікса, вчитися знаходити суфікс у словах .



я падаю на ваші хати, T

я білий-білий, волохатий,я прилипаю вам до нігі називаюсь просто . . . (сніг) .

погляньте, що за диво T

В садку серед зими:на гілочках з’явилисьяблука смачні .та це ж маленькі пташечки,червоні груди в них,Вони з тайги принеслипухнастий білий сніг . (Снігурі)

Срібна зірка біла-біла T

на долоню теплу сіла .і як сіла, то й розтала —Голуба водиця стала . (Сніжинка)

на майданчику малята T

кулі снігові зліпили,мудрували, мудрували,Що ж вони оце зробили .Очі — чорні намистинки,ніс — з великої морквинки,ротик — смужка бурякова,Віник у руці дубовий .чорні ґудзики — вуглинкиі біленька кожушинка . (Сніговик)

казкова красуня зі снігу, онука діда мороза . ( T Снігуронька)

— прочитайте слова-відгадки . які ці слова? (Спільнокореневі)— чому? позначте корінь .— як утворилися ці слова?— яка роль суфіксів?

2. гра «збери словечко»— розгляньте запис . прочитайте слова .


риб

-к--оньк-

-ин--очк--ищ-

а мал-есеньк--еньк-

-уват-ий

— які частини слова є у словах? назвіть їх .— де стоїть суфікс? яка його роль?Висновок . частина основи, що стоїть після кореня, називається

суфіксом . За допомогою суфіксів утворюються нові слова:

школа — школяр, шкільний .

3. колективна робота— прочитайте слова .Хмара, хмарка, хмаронька .— розкажіть, за допомогою чого утворилися слова . поясніть

значення кожного з утворених слів .— Запишіть утворені слова . позначте у них суфікс .

4. Розучування вірша

Суфікс всім нам допоможеі повинен знати кожен:після кореня стоїтьі нові слова творить .



1. алгоритм визначення суфікса— прочитайте приказку: «Зійшов сніжок — берись за плужок» .

про що в ній ідеться?— давайте відшукаємо у цій приказці два слова з однаковими

суфіксами . (Сніжок, плужок)— З чого потрібно почати роботу для визначення суфікса? (Виді-

лити закінчення й основу.)— чи є закінчення у наших словах? (Немає.)— а основу ми можемо виділити? (Сніжок, плужок)— який наступний етап роботи? (Добираємо споріднені слова

й визначаємо корінь.)Сніжок — сніг, засніжений .

плужок — плуг, плугатар . (Тлумачення за словником лексич-ного значення цього слова — людина, що йде за плугом.)

— Що цікавого відбувається у цих словах? (Чергування приголос- них)

— як визначають суфікс? (Він стоїть між коренем і закін-ченням.)

— Отже, ми вивели алгоритм знаходження суфікса . Згадайте, що означає слово алгоритм? (Схема, пам’ятка, план)

Алгоритм визначення суфіксапрочитай слово .ff

Зміни його, щоб визначити закінчення та основу .ff

добери кілька споріднених слів і визнач корінь . Виділи його .ff

Виділи частину слова між коренем і закінченням . Це — су-ff

фікс .познач суфікс у слові .ff

2. списування— Спишіть . Знайдіть і виділіть суфікси .

З неба падають сніжинкина дерева, на будинки,на майдани, на садки,на ялини, на дубки .

Н. Забіла

Взаємоперевірка .

3. Робота в групах— Від поданих слів утворіть нові слова за допомогою суфіксів,

позначте їх .дуб, море, береза, вовк .

Vі. підсуМок уРоку— Що вивчали на уроці?— які суфікси ви знаєте?— Що таке суфікс?— для чого він потрібний?— як визначити суфікс?— Що сподобалося на уроці?



УрОк 58

твоРення слів із найуживанішиМи суфіксаМи, введення їх у Речення.

пеРевіРна Робота. списування

Мета: закріпити знання алгоритму визначення суфіксів у словах; навчати пояснювати значення, якого надають словам суфікси зменшення, здрібнілості, пестливості; розвивати мовлення учнів, фонематичний слух, збагачувати словниковий запас; виховувати самостійність, уваж-ність.

Хід УрокУ



1. перевірна робота. списуванняОрієнтовні тексти для списування

мандріВка

Щороку ми мандруємо навколо Сонця . ми летимо на нашій Землі, немов на великій ракеті . дорогою пересікаємо 12 місяців — 12 різних країн . пропливає повз нас золоте літо, золота осінь, біло-сніжна зима і блакитна весна .

ми летимо навколо Сонця . (37 слів)М. Сладков

кУлЬБаБки

Біля доріг, уздовж лісових стежин, по луках, навіть біля самих порогів будинків упродовж літа цвіте кульбаба .

Усім знайомі ці прості квіти . Вони подібні до маленького сонця із золотими пелюстками-промінцями . Ціле літо квітнуть куль-бабки, а достигле їхнє насіння — легка пухнаста кулька . дмухнеш на кульку — попливе, полетить у повітрі легке липке насіння . (52 слова)

І. Соколов-Микитов

БаГатСтВа УкраЇни

Україна — наша Батьківщина . Багата вона на корисні копа-лини — вугілля, залізну руду, марганець .

Щедрі врожаї вирощують на її ланах — жита і пшениці, льону і цукрових буряків . а яка мальовнича природа України — ріка дніпро, гори карпати, узбережжя криму! Україна подарувала люд-ству геніальні пісні, твори тараса Шевченка, лесі Українки, івана Франка . (50 слів)

Хмара зникла так само раптово, як і з’явилася . Щойно сніг випав і враз — спокій і тиша . чисте небо і сонце . таке ясне і гаряче, наче й не завивала хурделиця . а сніг? мине десять хвилин, і сніг зникне . Він випарується в повітрі . . . (41 слово)

А. Дімаров2. вибіркове списування— Випишіть слова, утворені за допомогою суфіксів . позначте їх .ранні пташки воду п’ють, а пізні — слізки ллють .ff

Шовкова борідка, та розуму рідко .ff

для мишки й кішка звір .ff


III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми будемо утворювати слова за допомогою

суфіксів .


1. Мовні спостереження— послухайте уважно слова .Хлопчик, стільчик, зайчик, м’ячик, дощик братик, кущик,

возик;листок, молоток кожушок, зубок, сніжок, лісок, димок, лі-

тачок;рученька, річенька, ніженька, біленька, гарненька, раненько

тощо .— чи однаково їх вимовляють? порівняйте, як вони звучать .— яке однакове звучання ви чуєте у словах кожного рядка?— Що означає кожне слово?— яка частина звучить однаково в усіх словах?— якого значення надають словам суфікси -ик, -ок, -еньк? (Змен-

шення, здрібнілості, пестливості)рука — ручище, голова — головище, нога — ножище, кулак —

кулачище, губа — губище, рот — ротище, зуб — зубище, ніс — но-сище .

— які слова означають звичайні предмети, а які — збільшення та згрубілості?


— який суфікс треба позначити в цих словах?— як ви вважаєте, цей суфікс вносить негативний чи пози-

тивний відтінок у значення слова?— Утворіть і запишіть інші слова з цим суфіксом від поданих:

дуб, мороз, хмара, борода, холод.

2. Робота в парах1) Від поданих слів з допомогою суфіксів утворіть і запишіть слова

з пестливим значенням . Суфікси виділіть .Вузький, зелений, молодий, веселий, м’який, трава, дівчина,

риба, квітка, сонце .2) доповніть слова потрібними суфіксами . позначте їх .

Їжач . . — невеличка дика тварин . .а . Все тільце його вкрито сірою колючою шуб . .ою . маленький нос . . схожий на п’ятач . . . Оченята круглі, мов намист . .и . У їжач . .а маленькі ніж . .и .

V. підсуМок уРоку— Що вивчали на уроці? які суфікси ви знаєте?— для чого вони потрібні? наведіть приклади .— Що сподобалось на уроці?


УрОк 59

твоРення слів за допоМогою суфікса -ар-

Мета: закріплювати поняття про суфікс; навчати учнів утворювати нові слова за допомогою суфікса -ар-, вводити їх у речення; збагачувати усне й писемне мовлення учнів; виховувати любов до природи, до всього живого.

Хід УрокУ



1. аналіз перевірних робіт

2. каліграфічна хвилинкаЩ щ Щщ Ща ощ ще щіщиглик якщо товаришЩастя не купують, а здобувають у праці .— накресліть схему речення; доберіть слова, близькі за зна-

ченням до слова праця .


Творчий диктантУчитель читає пояснення до словникового слова, діти відга-

дують, про яке слово йдеться, і записують його .предмет, який допомагає сховатися від дощу . (Парасолька)Столиця України . (Київ)перший день тижня . (Понеділок)птах із довгим дзьобом та довгими ногами . (Лелека)Виріб із борошна з начинкою . (Пиріг)перший місяць осені . (Вересень)

4. гра «відшукай слово»на дошці написані слова: зима, снігових, снігур, сніжок, віршик,

метелик, лисичка, ведмедик, лісник.— З поданих слів випишіть слова, які містять тільки корінь

і суфікс .— Що таке суфікс?— для чого потрібен суфікс?— які суфікси ви знаєте?— які значення вони надають словам? наведіть приклади .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися утворювати слова за до-

помогою суфіксів, з’ясовувати їхнє значення . а також установимо порядок розбору слів за будовою .


1. Мовні спостереження— поясніть, як утворилися слова другого стовпчика . чим від-

різняються слова за значенням?


— Відділіть вертикальною лінією однакові частини .

Воротар казкар льонар килимар газетяр годинникар

ворота казка льон килим газета годинник

2. гра «відгадай слово»Слово відповідає на питання ff хто? . Спільнокореневе до нього — комбайн .Слово відповідає на питання ff хто? . Спільнокореневе до нього — шахта .Слово відповідає на питання ff хто? . Спільнокореневе до нього — лікувати .Слово відповідає на питання ff хто? . Спільнокореневе до нього — кухня .Слово відповідає на питання ff хто? . Спільнокореневе до нього — пекти .— Запишіть слова, позначте у них всі значущі частини основи

й закінчення .комбайнер, лікар, кухар, пекар, шахтар .— які суфікси ви визначили? Що означають слова з цими суфік-

сами? Складіть речення з одним зі слів .


Золоті у нього руки: T

робить зачіски й перуки,підстриже і пофарбує,Гарний настрій подарує . (Перукар)

прокидається він рано T

і пече нам хліб духмяний,Бублики і пиріжки,пряники й медівники . (Пекар)

Він для кожної людини T

ліки має й вітаміни,прочита рецепт уважно,Що і як робить, підкаже . (Аптекар)

Хто людей з біди рятує T

і хвороби всі лікує,призначає процедури,і таблетки, і мікстури? (Лікар)

— які суфікси мають відгадані професії?

4. гра « утвори слова»— прочитайте слово буквар .

Суфікс цього слова -ар .якщо казки пише -ар,Його звуть усі . . . (казкар) .коли байки пише -ар,

тоді звуть його . . . (байкар) .на воротах стоїть -ар .Це, всі знають, . . . (воротар) .

5. гра-змагания «хто більше?»Запис на дошці: -ар, -чик, -ичк- .Від кожного ряду виходять по черзі учні і записують слова із

цим суфіксом .Виграє ряд, який швидше запише якомога більше слів .


6. гра «у зоопарку»— чи були ви у зоопарку?— як називають дітей звірів, яких ви бачили у зоопарку?— які суфікси містять назви маленьких тварин?

7. гра «ласкаве ім’я»Учитель кидає м’ячика, а учень ловить його і називає своє

ім’я у ласкавій формі, використовуючи суфікси .

V. підсуМок уРоку— Що сподобалося на уроці?— які суфікси мають назви професій?— які суфікси можуть приголубити?— які суфікси містять назви маленьких тварин?


УрОк 60

спостеРеження за збігоМ однакових пРиголосних на Межі коРеня і суфікса

(сонний, денний, осінній). поділ таких слів для пеРеносу

Мета: провести спостереження за збігом однакових приголосних на межі кореня і суфікса у словах типу сонний, денний, осінній; навчати ділити такі слова для переносу; розвивати орфографічну пильність; вихову-вати інтерес до мови.


Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаЯ я Яя Як ся ря ям ялясен якір яблунямаленька праця краща за велике безділля .— підкресліть антоніми .


Гра «Знайди “зайве” слово»Жовтий, жовтень, червоний, чорний .

3. письмо по пам’яті

Встала весна,чорну землюСонну розбудила,Уквітчала її рястом,Барвінком укрила .


— Знайдіть слова, протилежні за значенням .— навіщо антоніми використовують у мовленні?— Знайдіть слова з префіксами .— розберіть за будовою слово сонну.

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми проведемо спостереження за збігом од-

накових приголосних на межі кореня і суфікса у словах типу сонна, безділля та вчитимемося ділити такі слова для переносу .


1. Мовні спостереження

Сонний сон-нийденний ден-нийосінній осін-ній

— прочитайте слова . як вимовляють звуки, позначені однако-вими буквами у словах лівого стовпчика?

— розгляньте, як перенесли ці слова . У яких частинах слова стоять однакові букви? (Збіг однакових приголосних на межі кореня і суфікса)

— Спишіть слова . через риску запишіть їх, поділяючи для пере-носу .

2. утворення слів за зразком— Утворені слова поділіть для переносу .Зразок: день — денний .Закон — . . . (законний)кінь — . . . (кінний)причина — . . . (причинний)осінь — . . . (осінній)ранок — . . . (ранній)

3. поділ слів для переносуГодинник, письменник; віконниця, Вінниця .


4. вибірковий диктантОдин учень працює біля дошки .— Випишіть у стовпчики слова із суфіксами -есеньк-, -еньк-, -ичк-,

-очк- .

теплесенько матуся вдягає всіх малят,і стали дітки схожі на лісових звірят .Вдягнулися у шубки і шапочки м’якенькі,У рукавичках — пальці сховалися тоненькі .

5. Робота в парах— Випишіть слова із суфіксами, що надають слову зменшувально-

пестливого значення .Гарненький, солодкий, мамочка, татусь, братик, квіточка,

сонце .

6. Робота в групах— Утворіть якомога більше нових слів за допомогою суфіксів .квіти, весна, верба, красивий, пень, кульбаба, яструб, аромат,

природа, гарний, бузок, зозуля, трава, галявина, троянда .— якого значення надали цим словам суфікси?

V. підсуМок уРоку— які частини містить слово?— як визначити в слові закінчення й основу?


— Що називається коренем? як його знайти?— За допомогою чого утворюються нові слова?— чим префікс відрізняється від суфікса?— як переносити слова зі збігом однакових приголосних на межі

кореня і суфікса? наведіть приклади .


УрОк 61


Мета: перевірити вміння учнів правильно писати речення під диктування; розвивати культуру писемного мовлення; виховувати охайність.

Хід УрокУ



ііі. контРоль знань (диктант)

ЗдОрОВі ЗУБи — ЗапОрУка ЗдОрОВ’я

роздивись свої зуби перед дзеркалом . між ними є багато нерівно-стей . У них легко затримується їжа . Зуби необхідно чистити зубною щіткою з пастою чи порошком .

Стоматологи радять чистити зуби вранці і ввечері . чистити по-трібно повільно згори вниз . Удень прополіскують рот водою .

Зубну щітку потрібно мити з милом після кожного чищення .Хворі зуби потрібно лікувати . Здорові зуби — це здоров’я і краса!

(59 слів)

ВЗимкУ

повівав холодний вітерець . З краю неба насувалися білі хмари . дорога була слизька . Обабіч від дороги розстелилося поле, вкрите

снігом . твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами . чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалося з місця . Вітер дужчав . насунули снігові хмари і оповили небо . Сонце сховалося за хмари . посипав сніжок . (52 слова)

(За М. Коцюбинським)

Примітка . пояснити дітям правопис слова слизька .

ГОдіВниЦя

Випав пухнастий сніг . діти повісили на березі годівницю . при-летіла до неї жвава синичка . Схопила у дзьоб соняшникове зернятко і почала його клювати . а тут і горобці з’явилися у годівничці . про-гнала їх синичка . Заметушилася, пір’я настовбурчила . присіла біля насіння, сердито зацвірінькала . поїли горобці крихти на землі та й полетіли далі . (57 слів)

IV. підсуМок уРоку— які труднощі виникли під час написання контрольної ро-

боти?

УрОк 62

аналіз контРольного диктанту. усний та письМовий РозбіР слів

за будовою

Мета: провести роботу над помилками, допущеними в диктанті; навчати виконувати усний і письмовий розбір слів за будовою; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати інтерес до рідної мови.

Хід УрокУ



1. аналіз контрольного диктанту

2. каліграфічна хвилинкаХ х Хх Хр ах юх хт хі лі


фартух хвилина черемхаХліб — усьому голова .

— як ви розумієте зміст прислів’я?— Вимовте звуки і букви у слові хліб .


Гра «Склади слова — дні тижня»ечтвре аесред еілндя осбута(четвер, середа, неділя, субота)

4. гра «будова слова»— Відгадайте загадки .

я житель підземний лісів і полів T

і спільна частина споріднених слів . (Корінь)

як стану перед коренем, я ніби голова, T

і залюбки утворюю нові й нові слова . (Префікс)

Слова я не утворюю, наприкінці стою, T

і змінюватись дуже я, повірите, люблю! (Закінчення)

Хоч за коренем позаду, в мене теж значна посада . T

я без зайвої розмови утворю новеньке слово . (Суфікс)

— Без чого не може існувати слово?— Що таке основа?— як знайти корінь?— Що таке префікс?— для чого вживають префікс?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ви вчитиметеся виконувати усний і пись-

мовий розбір слів за будовою .


1. ознайомлення з пам’яткою «Розбір за будовою»

пам’ятка

1) Зміни слово і визнач закінчення . познач його умовним знаком .2) Знайди основу слова . Це частина слова без закінчення . познач

її умовним знаком .3) добери до слова 2–3 споріднених, знайди спільну частину — ко-

рінь . познач його умовним знаком .

4) назви префікс — частину слова, що стоїть перед коренем (якщо є) . познач його умовним знаком .

5) назви суфікс — частину слова, що стоїть після кореня (якщо є) . познач його умовним знаком .

2. колективна робота під керівництвом учителя— розберіть слова розписка, прохолодний, лікар, вовчисько за

будовою .


3. гра «конструктор слів»

корінь — у слові «відгадай», T

префікс — у слові «запитай»,Суфікс — у слові «нічка»,Закінчення — в «криничка» . (Загадка)

корінь — у слові «написати», T

префікс — у слові «заспівай»,а закінчення та суфіксВ слові «казка» пошукай . (Записка)

префікс — у слові «перенести», корінь — у слові «казка» . ( T Пе-реказ)префікс — у слові «приїзд», корінь — у слові «казати», суфікс T

і закінчення від слова «ніжка» . (Приказка)префікс — у слові «проніс», корінь — у слові «лісник», су- T

фікс — у слові «дубок» . (Пролісок)префікс — у слові «підніс», корінь — у слові «вода», суфікс — T

у слові «грибний», закінчення — в слові «білий» . (Підводний)корінь — у слові «лісок», суфікс у слові «зимова», закінчення T

в слові «червоний» . (Лісовий)префікс — у слові «політ», корінь — у слові «садок», суфікс T

і закінчення — у слові «рибка» . (Посадка)префікс — у слові «збити», корінь — у слові «в’язка», суфікс — T

у слові «кілок» . (Зв’язок)— Запишіть слова-відгадки і позначте в них значущі частини .

чи є серед цих слів спільнокореневі? назвіть їх .

4. гра «утвори слово»

-ян-, -ий, трав’-; -ков-, -ий, книж-;-ий, папер-, -ов-; -сад-, по-, -к-, -а;-ин-, -ий, пташ-; -мов-, -а, роз-;-оньк-, -а, зим-; -ов-, -ий, дощ- .


5. Розподільний диктант— розподілити слова у три стовпчики:а) «корінь + закінчення»;б) «корінь + суфікс + закінчення»;в) «префікс + корінь + суфікс + закінчення» .рука, ручка, рученька, ручище, чорний, чорнявий, чорненький,

приказка, гарненький, зерно, написаний, здоровісінький, беззо-ряний, плече, синочок .

V. підсуМок уРоку— які частини має слово?— як визначити в слові закінчення й основу?— Що називається коренем? як його знайти?— За допомогою чого утворюються нові слова?— чим префікс відрізняється від суфікса?


УрОк 63

уРок Розвитку зв’язного Мовлення. складання усного твоРу

за поданиМ зачиноМ (за основною частиною і за кінцівкою)

Мета: навчати учнів складати тексти за поданими зачином, за основною частиною, за кінцівкою; розвивати творчу уяву, спостережливість, усне і писемне мовлення, увагу; виховувати почуття прекрасного.

Хід УрокУ


II. актуалізація опоРних знань— Що ви знаєте про текст?— які частини має текст?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися складати текст за за-

чином, основною частиною та кінцівкою .


Підготовча робота в групах

1-ша група — за зачиномУ прекрасної царівни Весни було троє братів: Березень, квітень,

травень . Березень був якийсь дивний . то веселий і теплий, із Со-нечком дружить, Відлигу до себе в гості запрошує . а то раптом на-супиться та із Завірюхою заприятелює .

Картка-підказкаа квітень — найласкавіший із . . . до нього в гості прилітають . . .

і гудуть над . . . одягає квітень . . . найвеселіший місяць — . . . під його віконцем чути . . . а товаришує Він із громом та . . . так і хазяйнує царівна . . .

2-га група — за основною частиноюВизирнуло сонце з-за хмаринки, скоса кинуло промінці на

землю . Заглянув один із них у нірку до старої черепахи, розбудив її . Виповзла вона на луг і неквапливо почала шукати собі сніданок .

Картка-підказка

Слова для довідок: настав, знайшла, соковиту, поласувала, попо-взла, приємним, улюблене, грітися, променями .

3-тя група — за кінцівкоюВедмедя так почастували бджоли, що він далеко обходив це

місце .

Картка-підказкаОдного сонячного дня ведмідь вирішив . . . Ходив він по лісі

і раптом відчув . . . поспішив ведмедик на . . . неподалік стояло дерево з . . . ласун заліз на . . . і тільки він засунув . . ., як одразу з’явилися . . .




1. складання текстів, добирання заголовків

Зразки творів

Брати прекраСнОЇ ЦаріВни ВеСни

У прекрасної царівни Весни було троє братів: Березень, квітень, травень . Березень був якийсь дивний . то веселий і теплий, із Со-нечком дружить, Відлигу до себе в гості запрошує . а то раптом на-супиться та із Завірюхою заприятелює .

а квітень — найласкавіший із братів . до нього в гості прилі-тають бджоли і гудуть над першими квітами . Одягає квітень у свят-кове вбрання Вишні, черешні, Груші . найвеселіший місяць — тра-вень . під його віконцем чути щебетання пташок та чарівні трелі Солов’я . а товаришує він із Громом та Блискавкою .

так і хазяйнує царівна Весна зі своїми братами .

чУдОВиЙ ранОк

Визирнуло сонце з-за хмаринки, скоса кинуло промінці на землю . Заглянув один із них у нірку до старої черепахи, розбудив її . Виповзла вона на луг і неквапливо почала шукати собі сніданок .

настав ранок . Знайшла черепашка соковиту травичку . пола-сувала нею й поповзла задоволена початком дня на своє улюблене місце грітися під першими променями сонця .

прОВчили

Одного сонячного дня ведмідь вирішив поласувати смачненьким . Ходив він по лісі і раптом відчув приємний аромат . поспішив вед-медик на запах . неподалік стояло дерево з великим дуплом . ласун заліз на нього і тільки він засунув лапу в дупло, як одразу з’явилися господарі .

Ведмедя так почастували бджоли, що він далеко обходив це місце .

2. слухання складених текстів

3. Редагування

Vі. підсуМок уРоку— чого ви навчилися сьогодні на уроці?— чий твір вам найбільше сподобався? чим саме?

УрОк 64

підсуМковий уРок за сеМестР

Мета: узагальнити й систематизувати набуті учнями знання за і семестр; розвивати вміння грамотно писати; виховувати інтерес до вивчення української мови.

Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаУ у УУ Ч ч Чч УЧ Чо че оч іччитання червоний черговийне в міру з’їси — здоров’я не проси .


Гра «Знайди склад»па . . .солька оди . . .дцять о . . .вець чо . . .надцять

3. гра «відгадай — хто я?»— Складіть слово з частин .префікс від слова «посадка», корінь від слова «з’їзд», закін- T

чення від слова «ліси» . (Поїзди)

префікс від слова «під’їхав» . T

корінь від слова «сніжок» .Суфікс від слова «записник» .Закінчення від слова «риби» . (Підсніжники)

префікс від слова «проїзд», корінь від слова «лісник», суфікс від T

слова «шматок» . (Пролісок)префікс від слова «прибув», корінь від слова «кордони», суфікс T

від слова «випускник» . (Прикордонник)префікс від слова «відпустка», корінь від слова «загадка», су- T

фікс і закінчення — із слова «виставка» . (Відгадка)префікс від слова «поїзд», корінь від слова «садівник», суфікс T

і закінчення — із слова «поїздка» . (Посадка)префікс від слова «посадка» . корінь від слова «двірник» . Закін- T

чення від слова «земля» . (Подвір’я)


корінь від слова «теплий», суфікс від слова «столиця», закін- T

чення від слова «зоря» . (Теплиця)— Зі словами-відгадками усно складіть речення .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні у нас підсумковий урок за і семестр . на уроці ми

повторимо вивчений матеріал .

IV. узагальнення й систеМатизація знаньКолективне виконання практичних завдань

1) із кожної групи слів складіть прислів’я, запишіть їх . Знайдіть і підкресліть антоніми .а) праця, плід, гірка, має, солодкий;б) хто, говорить, той, мало, думає, багато .

2) до поданих словосполучень запишіть такі, що вживалися б у прямому значенні .Наприклад: солодкий сон — солодка груша .Хмара плаче — . . .вітер виє — . . .м’який характер — . . .тепла зустріч — . . .

3) Спишіть слова, додаючи до них відповідні порівняння, подані у довідці .дурний, як . . .Холодний, як . . .чистий, як . . .червоний, як . . .Довідка: як пень, як сльоза, як лід, як мак .

4) поясніть вислови, використовуючи синоніми з дужок .або пан, або пропав — . . .аж за живіт братися — . . .аж очі вилазять — . . .Вийти сухим з води — . . .Говорить як неживий — . . .(Ризикувати, сильно сміятися, уникнути покарання, важко

працювати, повільно розмовляти)5) до виділених прикметників доберіть синоніми з префіксом

без-.Засушливе літо — . . .; пустинний острів — . . .; сумний день — . . .;

жорстокий учинок — . . .Слова для довідок: безлюдний, безрадісний, безжалісний, без-

дощове .

6) Спишіть прислів’я . Вставте замість крапок префікс з- чи с- .на все . .важай та на вус мотай . Усюди сонце вранці . .ходить . не

. .ходиться гора з долиною, а . .ходиться людина з людиною . Спільна біда . .дружить . Гарна розмова . .корочує дорогу .

7) доберіть до поданих слів перевірні, вставте потрібну літеру .

В . .шневий — кр . .чати —ст . .бельце — оз . .ро —моло . .ба — боро . .ба —ст . .лився — про . .ба —кн . .гарня — к . .слиця —сл . .вовий — ні . .ті —

8) Знайдіть у кожному рядку «зайве» слово . Запишіть слова, що залишилися . розберіть їх за будовою .місток, місто, міст .Білий, біль, білесенький .Сільський, сільничка, сіль .

9) Спишіть, розкриваючи дужки . префікси виділіть умовною по-значкою, прийменники підкресліть лінією .(З)дерева (с)трибнула білочка . почала вона (роз)грібати сніг (під)

ялинкою та шукати свої запаси, які ще (з)осені (при)ховала . коли це зирк — шишка лежить . (З)раділа білочка, сіла на пеньок і почала її гризти .10) Запишіть слова в два стовпчики . позначте префікс .

полум’я, з’єднати, пам’ять, п’ять, роз’яснення, з’ясований, пов’язка, від’їхати, сім’я, кам’яний, з’їзд .11) Вкажіть порядок розташування речень, щоб вийшла зв’язна

розповідь . доберіть заголовок . два слова за вибором розберіть за будовою .

Біля нього заворушилася листяна кулька . Він торкнув її ногою . лісник йшов і милувався красою лісу . та це їжак! лісовий мешканець збирає осінні листочки на узліссі . із них їжачок зробить м’яку постіль на зиму .

V. підсуМок уРоку


Усі уроки української мови. 3 клас238 239Частини мови

іі семестрчастини мОви

УрОк 65

загальне поняття пРо частини Мови. зіставлення чистин Мови за їхніМ

значенняМ, питанняМи та Роллю в Реченні

Мета: відновити й закріпити знання учнів про слова — назви предметів, ознак, дій; ознайомити з поняттями «частини мови», «іменник», «при-кметник», «дієслово»; формувати вміння розрізняти частини мови, правильно вживати їх у мовленні; розвивати вміння аналізувати, си-стематизувати мовні явища; виховувати любов до рідного слова.

Хід УрокУ


II. Мотивація навчальної діяльності


Частини мови

Слова, які називають предмети

Слова, які називають ознаки предметів

Слова, які нази-вають дії предметів

Хто? Що? який? яка? яке? які?Що

робить?Що

зробить?

пта

х

ліс

сон

яч

ни

й

сон

яч

на

сон

яч

не

сон

яч

ні

світ

ить

буде

св

іти

ти

— Що означають слова, які відповідають на питання хто? що?. (Назви предметів)

— Що означають слова, які відповідають на питання який? яка? яке? які?. (Назви ознак предметів)

— Що означають слова, які відповідають на питання що робить? що зробить?. (Назви дій предметів)

2. каліграфічна хвилинка— Запишіть каліграфічно питальні слова й усно доберіть до них

приклади .Хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що зробить?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, яку назву мають усі ці час-

тини мови . Ви будете вчитися розрізняти їх і правильно вживати у мовленні . а допоможе нам у цьому подорож до країни морфо-логії .


1. подорож до країни Морфології— В одному царстві, яке називають морфологія, жили різні

частини мови .

не задумавсь, відкіль оті у нашій мові злитки золоті?як намистинки диво калинове — частини мови!який співець, поет, який письменникУперше слово вигадав — іменник?іменник! Він узяв собі на плечіВелике діло — визначати речі:ім’я, найменування і наймення .робота . Біль . і радість . і натхнення .ну, а візьмімо назву — дієслово:Само підказує, що діє слово!Ще й прикладу на нього не навів,а вже до півдесятка дієслів!прикметник дасть іменнику-предметуякусь його ознаку чи прикмету .частини мови! назви наче й звичні,полюбиш їх — красиві, поетичні!Хто ж так назвав оці частини мови?назвали вчені . Й підхопив народ!

Д. Білоус

— як учені назвали частину мови, яка дає словам імена?


— як вчені назвали частину мови, яка дає іменнику-предмету якусь його ознаку чи прикмету?

— Що вам підказує назва дієслово?

2. пояснення вчителяУчитель дає визначення кожної частини мови: іменника, при-

кметника, дієслова .

3. первинне закріплення.— до якої частини мови належить кожне зі слів? чому?Зимонька, сніжна, прийшла .Сніжок, лапатий, падає .калина, червона, пломеніє .— З поданих груп слів складіть речення і запишіть .— підкресліть у реченнях підмет і присудок .— якою частиною мови виражений підмет?— якою частиною мови виражений присудок?


Гуси-лебеді летіли,на лужку тихенько сіли,поклювали, походили,Знялися та полетіли .а внизу трава низенька-низенька,дерева високі-високі!Вітер дерева колише-гойдає,то вправо, то вліво їх нахиляє,то вперед, то назад прогинаєа гуси летять-відлітають,а діти тихенько за парти сідають .


1. повторення вивченого про службові слова— прочитайте прислів’я . поясніть їхній зміст .Бджола мала, а багато працює .ff

Землі кланяйся низько, до хліба будеш близько .ff

Сказати легко, але зробити важко .ff

— назвіть слова, до яких не можна поставити питання . (а, але, до)

— такі слова належать до службових частин мови . Службові частини мови поділяються на сполучники і прийменники . Слова у, на, під, за і т . ін .— це прийменники . Слова і, а, але, та — це сполуч-ники . Вони сполучають між собою слова і речення .

2. пояснювальний диктантВолодя зайшов у клас . Він сів за парту . дістав з портфеля книги

і поклав на парту . Володя сидить з марічкою .— підкресліть у тексті прийменники і сполучники .

3. гра «хто більше?»

Робота в групах1-ша група записує іменники;2-га група — прикметники;3-тя група — дієслова .

4. Розвиток зв’язного мовлення— За поданим початком складіть та запишіть текст-розповідь .настала зима . Скрізь лежать глибокі сніги . У степу під м’якою

ковдрою спить озима пшениця . У лісах . . .

VI. підсуМок уРоку— З якими частинами мови ознайомилися?— Що називається іменником? наведіть приклади .— Що називається прикметником? наведіть приклади .— Що називається дієсловом? наведіть приклади .


УрОк 66

логічні впРави на РозРізнення слів за РодовиМи і видовиМи ознакаМи

та за сМисловиМи гРупаМи у Межах кожної частини Мови

Мета: закріпити в учнів уміння розпізнавати й розрізняти частини мови, групувати їх за родовими і видовим ознаками та за смисловими гру-пами; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати наполегливість у праці, бажання вчитися.


Хід УрокУ


Всі за парти ми сідаємо,до роботи приступаємо .Щоб помилок уникати,треба пильність розвивати!


1. гра «учитель»робота за сигнальними картками: іменник — і, прикметник — п,

дієслово — д .«Сильні» учні по черзі називають слова різних частин мови,

а клас сигналізує картками .

2. каліграфічна хвилинкаЗз Зз Зз Зи За Зе Зл зв зр за аз зя

Зимонька завила, зразу загула,Закружила, захазяйнувала,Завітрила, засніжила, замела,Землю заметілями заткала .

— Слово зимонька розберіть за будовою .— позначте префікси у словах, що позначають дію предмета .— підкресліть підмет .— Скільки присудків належить до підмета зимонька?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні ми продовжимо роботу над різними частинами мови,

будемо вчитися їх розрізняти .


1. словникова робота— розшифруйте слова .анстиметр децтирем— на яких уроках ви потрапляли на ці слова?— Що об’єднує ці слова? (Це одиниці вимірювання довжини.)— які ще одиниці довжини вам відомі?— Запишіть речення .Сантиметр, дециметр, метр — міри довжини .

2. Робота в групах— доберіть іменники до своєї групи слів .

— Складіть кілька речень зі словами групи, щоб вийшла зв’язна розповідь .

— Визначте тему своєї розповіді .1-ша група . частини рослини: корінь, . . .2-га група . явища природи: ожеледиця, . . .3-тя група . дикі тварини: лисиця, . . .4-та група . Свійські птахи: курка, . . .

3. звітування груп. виправлення мовних помилок

4. вправа «незакінчене речення»Щука — риба, а бджола — . . .чоботи — взуття, а сорочка — . . .морква — овоч, а яблуко — . . .дуб — дерево, а малина — . . .


Столярики-молодці,тешуть столики й стільці .пилочками чики-чики,молотками туки-туки .чики-туки, чики-туки .В нас до праці здібні руки .


1. вибіркове списування— прочитайте виразно вірш . Випишіть виділені слова . назвіть

їх одним словом .

навкруги казкові шати —Сиве плетиво гілок .Спробуй зразу відгадати .де тут в’яз, а де дубок .де калина, де шипшина,де черешенька мала?

В. Скомаровський

2. гра «хто швидше?»— Згрупуйте слова, що мають спільне значення .Дівчата: риби, одяг .Хлопці: професії, меблі .Стіл, камбала, костюм, учитель, шафа, плаття, стілець, короп,

диван, шахтар, пальто, агроном, артист, щука, водій, хек, карась, куртка .


3. самостійна робота— Спишіть текст . поділіть його на речення .наші предки використовували кульбабу від багатьох хвороб

свіжим соком рослини виводять плями на шкірі кульбаба поліпшує роботу шлунка із кульбаби люди готують смачні салати .

— Визначте:1 варіант: у 1-му реченні — частини мови;2 варіант: у 2-му реченні — частини мови .

4. творчий диктант «ходить гарбуз по городу»— допоможіть гарбузові відібрати його родичів — городину .Цибуля, смородина, абрикос, помідор, ялина, яблуня, огірок,

пастернак, квасоля, пшениця, гречка, картопля, петрушка, овес, кабачок, кавун, конюшина, диня, груша, кропива, полуниця, ріпа, верба . буряк, бузина .

VI. підсуМок уРоку— які частини мови знаєте?— як назвати одним словом: грудень, січень, лютий?— Що вам найбільше сподобалося на уроці?


УрОк 67

добиРання спільнокоРеневих слів, які належать до Різних частин Мови,

та РозРізнення їх за питанняМи, значенняМ, Роллю в Реченні,

за зв’язкоМ з іншиМи словаМи

Мета: навчати учнів добирати спільнокореневі слова, які належать до різних частин мови; розвивати вміння розпізнавати різні частини мови; виховувати інтерес до вивчення рідної мови.

Хід УрокУ



1. словниковий диктанткропива, аґрус, кульбаба, ожина, м’ята, чоботи, черевики, хви-

лина, секунда, автомобіль .— З одним зі слів за вибором складіть і запишіть речення .— Визначте, до якої частини мови належать слова у вашому

реченні .Взаємоперевірка робіт .

2. самостійна робота— Запишіть подані групи слів, опустивши «четверте “зайве”» .— дайте кожній групі узагальнену назву .


книга, зошит, олівець, вулиця . дівчина, хлопець, вулиця, чо-ловік .

Зелений, синій, високий, чер-воний .

Хата, будинок, трактор, дім .

Сніг, дощ, стіл, град . Жито, яблуко, овес, пшениця .

3. проблемна ситуація— прочитайте слова і скажіть що їх об’єднує і чим вони різ-

няться між собою .Зима, зимовий, зимувати .(Спільне в усіх слова — корінь «-зим-». Різне — ці слова нале-

жать до різних частин мови .)

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні ми ознайомимося зі спільнокореневими словами, що

належать до різних частин мови .


1. коментоване письмо— прочитайте слова .ніч, нічний, ночувати .Білити, білий, білизна .


Смішний, сміх, сміятися .Суша, сушити, сухий .— до яких частин мови вони належать?— Запишіть ці слова .— підкресліть однією лінією іменники, двома лініями — діє-

слова, хвилястою — прикметники .— Що спільного в цих словах? (Корінь)— Отже, спільнокореневі слова можуть належати до різних

частин мови .

2. вправа «незакінчене речення»— поширте речення . Запишіть їх у зошити . підкресліть го-

ловні члени речення . У кожному реченні знайдіть спільнокореневі слова .

Визначте в них корінь .космонавт працює у . . .Хворих лікує . . .трактор водить . . .


по полю ходить, зерно молотить, T

Жне, косить — хліба просить . (комбайн)

— Слово комбайн прийшло до нас з англійської мови . Слова комбінувати, комбінація, комбінезон походять від латинського комбінаре: ком — «разом», бінарне — «поєднувати» . Спільна основа цих слів у англійській мові звучить як «комбайн» . так англійці на-звали складну сільськогосподарську машину, яка жне, молотить, в’яже солому .

— Запишіть каліграфічно .комбайн, комбайнер (слово можна вимовляти з різним наго-

лосом — або на 2-му складі, або — на 3-му), комбайновий .— Утворіть словосполучення .

новий зернозбиральний торф’яний

надійний комбайн вугільний


У двері стука фізкультхвилинка,Уже затерпла у діток спинка .

тягнем до сонця маленькі рукиі присідаєм легко, без муки .а тепер встали і ледь прогнулись —Хвилинка щезла, а ми й не зчулись .


1. творча робота— доберіть до іменників спільнокореневі прикметники, діє-

слова .Зразок: сум — сумний — сумувати .дружба — . . . — . . .риба — . . . — . . .мир — . . . — . . .Золото — . . . — . . .Сад — . . . — . . .— Зі словами першого рядка складіть речення .— яким членом речення є іменник?

2. самостійна робота— доберіть 2–3 іменники своєї групи . поясніть, чому так на-

зивають кожну групу рослин . Усно, опишіть одну (за вибором) з рослин .

1-й ряд . листяні дерева: тополя, . . .

2-й ряд . Фруктові дерева: груша, . . .

3-й ряд . декоративні рослини: гладіолус, . . .

3. Робота над деформованим текстом— Складіть і запишіть речення .Заметілі, сильні, хуртовини, у, лютий, бувають; T

піднімається, вище, з, сонце, днем, кожним, все, але; T

яскравіше, все, воно, гріє, більше, світить . T

— Визначте, до яких частин мови належать слова в реченні .— до яких слів можна поставити питання, а до яких — ні?

4. гра «хто більше?»— доповніть кожну групу словами .який ряд назве більше слів — отримує фішку . Хто назбирає

більше фішок, той ряд і виграв .риби: . . .птахи: . . .посуд: . . .


VI. підсуМок уРоку— які слова називаються спільнокореневими?— доведіть, що слова праця — працьовитий — працівник спіль-

нокореневі .— до яких частин мови належить кожне слово?


УрОк 68

уРок Розвитку зв’язного Мовлення. як писати листи

Мета: дати поняття про структуру листа; ознайомити з правилами запо-внення конверта; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати творчі здібності; виховувати любов до рідної мови, повагу до праці листоноші.

Хід УрокУ


II. актуалізація опоРних знань. повідоМлення теМи й Мети уРоку

— Сьогодні ми завітаємо в гості до майстерні слова .— як ви гадаєте, про що ми там дізнаємося? а допоможе нам

у цьому загадка .Без душі, без тіла, за сто миль залетів . ( T Лист)— Сьогодні на уроці ми дізнаємося про історію виникнення

листів, потренуємося правильно писати листи .

III. Робота з МовниМ МатеРіалоМ


листи

повідомляють про певні події

діляться враженнями

Звертаються з проханням

— навіщо людям потрібні листи? (У людей виникла потреба у спілкуванні.)

2. словникова робота— Відгадайте слова та запишіть їх у зошит .паперовий пакет, який зберігає таємницю послання . (ff Конверт)пункт призначення листа, місцезнаходження того, кому лист ff

призначений . (Адреса)Цифрове умовне позначення міста, села . (ff Індекс)людина, яка розносить листи . (ff Листоноша)людина, якій адресований лист . (ff Адресат)

3. колесо історії— листи люди писали одне одному ще з далеких часів . для

цього вони використовували папірус, пергамент, глиняні дощечки, черепки .

люди для спілкування спочатку використовували предмети, яким надавали відповідного значення . Відома легенда про лист, який надіслали скіфи персидському царю як відповідь на його ви-могу підкоритися йому . Скіфи надіслали царю мишу, жабу, горобця, 5 стріл . Це означало: якщо перси зариються в землю, сховаються під воду або злетять у небо, стріли скіфів їх усе одно знайдуть .

4. Розподіл листів на групи1-й у ч е н ь (читає листа)

Щоб в житті усе велося і добро щодня лилося .Щоб від цього дня миколи жили Ви в добрі й любові .Щоб не знали ні бід-горя у бурхливім життя морі .Щоб пишався вами край, а найбільше — миколай .Бо він любить всіх, хто в мирі, в згоді, в правді,і до тих він уночі несе звабні калачіЩе й цукерки і цукати, щоб солодко було спати! (Це лист-побажання.)

2-й у ч е н ь (читає лист)

У світле та радісне свято жіночематусю свою привітати я хочу .Вона в мене добра, вона в мене гарна,У домі ґаздиня вона бездоганна,і слово підтримки для кожного має,та завжди в очах її посмішка сяє .В цей день я для мами несу у руціяскравого сонця тонкі промінці,і запах зелених, весняних гаїв,і квіти з далеких, казкових лугів .


Зберу у долоні сріблясту росуі рідній матусі її віднесу .дарую всю землю, ліси і моря!ти краща у світі! матуся моя! (Це лист-привітання.)

5. гра «збери лист»— Відновіть лист, правильно розставивши його частини . до

якого виду листів він належить?

1-й ряд — лист № 11 а що цікавого ви, друзі, можете розповісти про своє місто?2 дорогі друзі!3 приїжджайте до нас у місто . ми вам все це покажемо .4 ми дуже любимо своє місто . У ньому багато парків . Особливо

цікаво у парку ім . Горького . там є чудові атракціони . а ще у нашому місті є театри і цирк . і взагалі у нас є багато чого цікавого .

5 пишуть вам іринка та петрик .6 Будемо з нетерпінням чекати ваших листів . (Це лист-

розповідь.)

2-й ряд — лист № 21 твій дядько петро .2 але в школі ти станеш грамотною людиною — ти навчишся

дружити .3 Ось ти і став великим, ось ти і став школярем . Завдання перед

тобою стоїть важливе, складне — навчитися писати, читати і рахувати . Всі люди на землі: лікарі, шахтарі, будівельники — починали вчитися з такої ж палички в твоєму зошиті, з першої букви на дошці, з першого слова в букварі .

4 дорогий друже! Бажаю тобі щастя, здоров’я, успіхів у на-вчанні .

5 мій дорогий друже! (Це лист-побажання.)

3-й ряд — лист № 31 Хай перші весняні промені подарують тобі гарний настрій!2 прийми мої найщиріші привітання з чудовим весняним святом —

міжнародним жіночим днем 8 Березня!3 дорога матінко!4 Бажаю тобі здоров’я, краси і ніжності . Хай у твоєму житті за-

вжди крокують поруч радість, успіх і надія .5 З любов’ю, твій син (дочка) . (Це лист-привітання.)

Фізкульхвилинка

6. цікаво знати!— лист скаже про тебе більше, ніж ти можеш уявити! для тебе

головне, щоб почерк був чітким . Щоб твій друг не витрачав час і сили, намагаючись розібрати недбало написані букви . і рядки щоб не повзли «вниз», а аркуш паперу був акуратним . постарайся також не припускатися помилок . лист починається зі звернення «здрастуйте», «добридень», «привіт» . до близьких людей звертайся так, як звертаєшся завжди . а ось до малознайомих пишуть набагато стриманіше . якщо ж ти відповідаєш на чийсь лист, поквапся: відпо-відь потрібно відправити не пізніше 5–7 днів після того, як отримав послання . Змусити людину чекати, проявити байдужість — не-ввічливо . Ось лист написано . на конверті — твоя адреса та адреса того, хто цей лист отримає . тепер залишилося заклеїти конверт й опустити його до поштової скриньки . але може бути і так: хтось зі знайомих люб’язно запропонував тобі лист передати . тоді конверт не заклеюють! Це знак довіри, вчинити інакше неприпустимо . адже вихована людина не читає чужих листів, навіть якщо це зробити дуже легко і «ніхто все одно нічого не дізнається» .

7. практична діяльність. складання листа учнями— напишіть другові лист-розповідь про справи в класі, викорис-

товуючи для цього опорні слова .дорогий . . .Хочу розповісти тобі про . . .я дуже сумую без тебе . . .напиши мені . . .З нетерпінням чекаю відповіді . . .

8. записування учнями тексту в зошиті

9. заслуховування декількох листів. виправлення мовних помилок

10. гра «пограємо в пошту»— Що потрібно знати, щоб лист дістався адресата? (Індекс — він

потрібний машині, яка сортує листи на пошті. Завдяки індексові відомо, куди, у який район треба відправити листа. Місто, назву вулиці, номер дома і квартири.)

— Заповніть конверт . (Учитель надає зразок заповнення на дошці.)

Усі уроки української мови. 3 клас252 253Іменник

11. для допитливих— лист написано, конверт підписаний . а що далі? потрібно на-

клеїти марку . навіщо?лист — це пасажир . а його квиток — це марка . Її наклеюють

на конверт .перша марка з’явилася 6 травня 1840 року . Британська пошта

впровадила порядок, згідно з яким усі поштові відправлення мали сплачувати .

конверт кидають до поштової скриньки . Вона була винайдена моряками у XV столітті . прямуючи з європи до індії, морські ман-дрівники залишали листи у великому кам’яному ящику на мисі доброї надії, а кораблі, що поверталися, забирали послання до європи .

1975 року на конгресі Усесвітнього поштового союзу було затвер-джено свято — тиждень листа . Його відзначають у жовтні кожного року . тиждень листа — свято не лише листонош, але й усіх людей . Щороку вони розсилають 1,7 млрд листів, 54 млн посилок .

IV. підсуМок уРоку— пошта пов’язує нашу країну з усім світом . тож пишімо листи

одне одному! Отримавши їх, адресат посміхнеться, а кожна по-смішка — це промінчик сонця . чим більше посмішок, тим світліше стає на нашій Землі!

— якщо на уроці вам було все зрозуміло, виберіть жовту кві-точку . а якщо у вас ще залишились питання, виберіть рожеву квіточку .

іменник

УрОк 69

загальне поняття пРо іМенник (питання, значення, роль та зв’язок

з іншими словами в реченні за допомогою закінчень і прийменників). іМенники,

що означають назви істот, неістот

Мета: формувати вміння розпізнавати іменник за його істотними ознаками; навчати розрізняти назви істот і неістот; збагачувати словниковий запас учнів; вдосконалювати навички грамотного письма; виховувати уважність.

Хід УрокУ



1. пояснювальний диктантде дружніше, там сильніше . З книгою жити — з добром дру-

жити . дерево міцне корінням, а людина дружбою .— підкресліть споріднені слова .— надпишіть, до якої частини мови належить кожне слово .

2. кросворд «чарівні клітинки»— Відгадайте загадки . Відгадки запишіть у відповідні клітинки

по вертикалі .

1 . Ой, яка ж вона гарненька,пишнохвоста і руденька,це звірятко — просто диво,невгамовне, пустотливе .Вгору — вниз, на гілку, з гілки .Хто це буде, діти? (Білка)


2 . Сиві воли усе поле залягли . (Туман)3 . крил не має, скрізь літає та ще й куряву здіймає . (Вітер)

4 . ніжна зірка сніжно-біла на рукав мені злетіла .поки ніс її сюди, стала краплею води . (Сніжинка)

5 . невидимка ходить в гаї,Всі дерева роздягає . (Осінь)

6 . Хто наткав полотнааж до лісу від вікна?Сміється, здається:«От така ширина!» (Зима)

7 . Що росте догори коренем? (Бурулька)

1і

2м

3е

4н

5н

6и

7к

— яке слово вийшло по вертикалі? (Іменник)

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні ми починаємо вивчати тему «іменник» . Будемо вчи-

тися розрізняти іменник за його істотними ознаками; розпізнавати назви істот і неістот .


1. пояснення вчителя— Що таке іменник?іменники є назвами істот і неістот . до назв істот належать імен-

ники, що відповідають на питання хто? і називають осіб (дівчинка, робітник, вчителька); тварин (кінь, лев, теля) .

інші іменники є назвами неістот . Вони відповідають на питання що? (книга, стіл, річка, гори) .

2. первинне закріплення— прочитайте виразно вірша .

Звірі — в хащах лісових,риби — в водах річкових,птиці поміж вітокУчать своїх діток .

В. Фетисов

— Випишіть з вірша іменники за групами .назви істот: . . .назви неістот: . . .


раз — піднялись, два — присіли,Хай мужніє наше тіло .Хто втомився присідати,може, час відпочивати?руки в боки, руки так,руки вгору, як вітряк .раз — піднявся увесь клас —Фізкультпауза у нас .


1. самостійна робота— Спишіть побажання . Знайдіть і підкресліть іменники .

Здоров’я, щастя зичим не на рік,на все життя бажаєм щиро .Щоб радісним і добрим був ваш вік,З добром, любов’ю, спокоєм і миром .

2. словникова робота— які назви професій ви знаєте?— як ви гадаєте, про яку професію йдеться?

пшениці шумлять на волі, T

де початок їм, де край?Хлібороб — начальник в полі,нам вирощує врожай . (Агроном)

— Агроном — це фахівець у галузі сільськогосподарського ви-робництва, зокрема з вирощування рослин .

Агрос грецькою — «поле», номос — «закон»; агрономія — наука про закони вирощування польових культур; агроном — людина, яка ці закони знає .


— Запишіть прислів’я .Слухай агронома — матимеш хліб удома .— як ви розумієте його зміст?— поруч з агрономами у сільському господарстві працюють

фермери . Це ті, хто має свою власну ферму, займається розве-денням тварин . Фермер для розвитку свого господарства бере гроші в банку .

— Банк — державна чи приватна фінансова установа, яка отримує, зберігає і видає гроші та інші цінні папери . Власник банку — людина, яка володіє значною кількістю банківських акцій; керівник банку — це банкір .

— доповніть речення .агроном, фермер, банкір — це . . .

3. Розвиток зв’язного мовлення— які іменники живуть тільки взимку? (Бурулька, сніг, мороз,

іній, сніжинка, сніговик, санчата)— Складіть з цими словами усну розповідь .— доберіть до неї заголовок .

VI. підсуМок уРоку— на які питання відповідають іменники, що є назвами істот?— на які питання відповідають іменники, що є назвами не-

істот?


УрОк 70

власні та загальні іМенники. написання власних іМенників з великої букви

Мета: ознайомити учнів з поняттями «власні іменники», «загальні імен-ники»; навчати вживати їх у власному мовленні; виховувати інтерес до вивчення рідної мови.

Хід УрокУ



1. словниковий диктант— Запишіть слова, розподіляючи їх за питаннями хто?

або що?.Ведмідь, кукурудза, голуб, суниця, полуниця, хвилина, се-

кунда, шпак, вівця, троянда, метелик, тополя .— поставте наголос у словах .

2. Робота над деформованим текстом— Складіть і запишіть речення .гуси, лузі, на, паслися .і, Юрась, дражнити, прутик, почав, взяв, гусей .Зашипів, і, гусак, за, кинувся, Юрасем .Закричав, і, хлопчик, втік .— підкресліть іменники, які відповідають на запитання хто?.— доберіть заголовок до тексту .— чому слово Юрась пишемо з великої букви?— які ще слова пишуть з великої букви?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні ми поглибимо свої знання про правопис слів з ве-

ликої букви, ознайомимося з новими поняттями .


1. пояснення вчителя— прізвища, імена, по батькові людей, клички тварин, назви

країн, міст, сіл, вулиць, річок, гір, морів — це власні іменники . Їх завжди пишуть з великої букви .

2. Робота з мовним матеріалом— прочитайте речення . доповніть речення власними іменни-

ками .я живу в місті . . .Біля нашого міста протікає річка . . .мою маму звати . . ., а тата — . . .Сестричка . . . ходить у дитячий садок .У нас є кішка . . . і папуга . . .


3. пояснення вчителя— Загальні іменники — це назви, що дають багатьом предметам .

Загальні іменники пишуть з маленької букви .

4. добирання загальної назви до власних іменниківкиїв, тернопіль, Херсон, чернівці, полтава, львів — . . .Шевченко, Франко, Сосюра, малишко — . . .андрій, микола, ірина, Олена, Устим — . . .петрівна, Григорович, іванівна, Степанівна — . . .пушок, красуля, Бурко, мурка — . . .

ФізкультхвилинкаСтали, діти, біля парт .кожен з вас здоров’я варт .піднімайте руки вгору,Сонце сили додасть хворим .присідайте до землі,Будуть сили немалі .а тепер взялись за руки,Хай покинуть слабкість й муки .нам же далі працювати,то й здоров’я треба мати .


1. самостійна робота— Запишіть спочатку власні іменники, а потім — загальні .миколка, Гриць, Василько, петрусь збирали грицики, васильки,

миколайчики, петрові батоги .— поясніть, чому близькі за звучанням слова пишуть по-

різному .

2. словникова робота— як ви розумієте значення слова театр?Театр — це вид мистецтва, що відображає життя в сценічній дії,

яку виконують актори перед глядачем .Театр — це приміщення, будинок . у якому відбуваються ви-

стави, спектаклі .— Утворіть словосполучення .

драматичний оперний

ляльковий театр музичний

— У якому з театрів побували ви?— Запишіть складене речення .— яка вистава вам найбільше сподобалася?

3. гра «хто більше за 1 хвилину?»

Робота в групах1-ша група записує назви міст;2-га група — назви рік;3-тя група — імена хлопчиків;4-та група — імена дівчаток .перевірка робіт . Оголошення переможця .

4. гра «звертайся правильно»— Запишіть, як треба звертатися до людей, що мають такі

імена .


Олексій, катерина, Софія, микола,

микола іванович Світлана Василівна

5. Робота за схемою— дайте усні відповіді на запитання за схемою «іменник +

+ власна назва» .Хто доглядає ліс? T

Хто купив цукерку? T

Хто стереже дім? T

Хто сьогодні черговий? T

VI. підсуМок уРоку— як пишуть власні іменники? наведіть приклади .— як пишуть загальні іменники? наведіть приклади .

Гра «Ланцюжок міст»— продовжте ланцюжок власних іменників, щоб кожна кін-

цева літера попереднього слова була першою літерою наступного слова .

Харків — Вінниця — ялта — алушта — . . .



УрОк 71

закРіплення навичок написання власних і загальних іМенників

Мета: закріплювати навички правопису власних і загальних іменників; розвивати зв’язне мовлення; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати старанність.

Хід УрокУ


пролунав дзвінок —починаємо урок .працюватимем старанно,Щоб почути у кінці,Що у нашім дружнім класідіти — просто мо-ло-дці!


1. гра «незакінчене речення»іменник — це . . . T

на питання T хто? відповідають . . .на питання T що? відповідають . . .Власні іменники пишуть . . . T

Загальні іменники пишуть . . . T

2. Редагування тексту— прочитайте текст . Виправте помилки і запишіть .Он пасіка . коло пахучих лип михась . Біля тину песик булька .

на вулику котик мурчик . Собака бровко скоса на нього поглядає . Хлопчик покликав друзів і разом пішли до дідуся тараса .

3. каліграфічна хвилинкаГг Гг Гг Гр Гл Гв ог гр іг гв гу

ніс Гриць пиріг через поріг .Став на горіх — упав на поріг .

— Запишіть скоромовку .— поясніть правопис слова Гриць .— Виконайте звуко-буквений аналіз цього слова .— Встановіть зв’язок між словами першого речення .

— назвіть останні звуки у словах пиріг, поріг, став .— як вимовляють ці слова в російській мові?

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми повторимо правила правопису власних

і загальних іменників .


Завдання 1— допоможіть тваринам вибрати собі кличку .

кіт ромашкакоза Сіркокорова ЗіркаСобака маркіз

— Складіть кілька речень з утвореними словосполученнями .

Завдання 2— які імена хлопчиків і дівчаток заховані у квадратах? Запи-

шіть їх .

п е т р ор о м а нм и р о нп а в л от а р а с

м о н м са р а а ор и д р фі с і т ія я я а я

Завдання 3. Самостійна робота— Спишіть, вставляючи пропущені букви . підкресліть власні

назви . пригадайте правила їх написання .після кан . .кул учн . . посп . .шают . . до школи . Вони приг . .тували

дарунк . . для класу . Олег зібрав л . .стівки про карпати . Степан приніс колекц . .ю значків про міста Укра . .ни . Оксана прин . .сла канарку тусю .


ФізкультхвилинкаЗупинить навчання час .Фізкультпауза у нас .руки, наче крила в птаха,Що летить, не знає страху .Вгору-вниз їх підіймаю .і доверху підлітаю .а тепер — метелик я,рух дає мені життя .до плечей згорну я руки,колові зроблю я рухи .а голівкою покрутим —небезпек не має бути .якщо поруч небезпека,—Геть втікаємо далеко .

Завдання 4. Гра «Не спи — українські прізвища твори»Зразок: іван — іванюк, іваненко, іванчук .петро —Степан —павло —

Завдання 5. Робота в парах— Використовуючи карту України, випишіть власні назви . по-

діліть записані слова на склади для переносу .

Завдання 6. Цікаво знати!— Відгадайте загадки .(Відгадки закодовані на дошці.)яку країну носять на голові? T

яку річку можна переламати? T

яке місто солодке? T

найбільша річка у світі? T

найбільша пустеля у світі? T

анпама ртуп юзім лін ахСара— З якої букви пишуть ці слова?— чому?

V. підсуМок уРоку— чого навчалися на уроці?— яке завдання сподобалося найбільше?


УрОк 72

поняття пРедМетності на пРикладах іМенників, утвоРених від пРикМетників

Мета: ознайомити учнів з поняттям предметності на прикладах іменників, утворених від прикметників; розвивати мовлення учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до природи.

Хід УрокУ


дзвоник дзвонить, не стихаєГей, до класу поспішайте,на місця свої сідайте,починаємо урок .


1. письмо з пам’яті

піВники

Знов півники на квітникурозквітли так блакитно,Що я від неба їх ніякне можу відрізнити .

А. Костецький

— поставте питання до слова півники .— Що воно означає?— У якому випадку слово півники є назвою істоти, а в якому

неістоти?— коли іменники котики, сонечко, лисички є назвами істот,

а коли — назвами неістот?

2. каліграфічна хвилинкаГг Гг Гг Го Гв Гл ог го гр ге іг мг

В горішнику горішинаГорішками обвішана .Оришка й тимошкаСтрушують горішки .

— чітко й правильно промовляйте скоромовку .— Знайдіть спільнокореневі слова, позначте в них корінь .


— підкресліть букви, що позначають глухі приголосні звуки .— назвіть іменники у скоромовці .— поясніть, чому деякі з них написані з великої букви .

III. спРийМання й усвідоМлення нового МатеРіалу

1. пояснення з елементами бесіди— назвіть предмети, які ви можете побачити, почути, торкну-

тися . (Стіл, барабан, рука...)— до якої частини мови вони належать?— Загальні іменники, які ви назвали, називають конкретні

предмети . а є загальні іменники, які не можна сприйняти органами чуттів .

2. повідомлення теми й мети уроку— Сьогодні на уроці ви ознайомитеся з іменниками, які не на-

зивають предмети, але набувають предметності . Ви будете вчитися утворювати такі іменники, вживати їх у своєму мовленні .

3. первинне закріплення— розподіліть іменники за групами — події, явища, почуття —

і запишіть у зошити .демонстрація, радість, ожеледиця, мітинг, хурделиця, горе,

з’їзд, сніг, хвилювання .


Вже і сонечко пригріло,Вже посунулись сніги .де було геть зовсім біло,проталин стеляться круги .як же вітер, діти, дише?як дерева він колише?як прогинаються берізки?як же чешуть свої кіски?як же птахи прилітають?як радіють вони й грають?а тепер присіли й встали .Втому нашу геть прогнали .


1. словникова роботаАпетит приходить під час їжі .мама приготувала апетитний бутерброд .— прочитайте речення .

— до яких частин мови є виділені слова?— Спишіть речення .— підкресліть у них підмет і присудок .— Що означає слово апетит?Апетит — це бажання їсти, охота до їди .— коли так кажуть: «вовчий апетит»? (Дуже гарний апетит)

2. творча вправа— Від поданих прикметників утворіть спільнокореневі імен-

ники .Братський — . . .вечірній — . . .українська — . . .осінній — . . .львівський — . . .київський — . . .дунайський — . . .— Визначте кількість звуків і букв у власних назвах .

3. гра «утвори пару»— до наведених іменників допишіть через риску слова проти-

лежного значення .


тепло — . . . літо — . . .

день — . . . радість — . . .

гора — . . . весна — . . .

початок — . . . шум — . . .

4. Розвиток зв’язного мовлення— Складіть твір-мініатюру за планом . доберіть до нього заго-

ловок .1) Зима прийшла .2) Замерзла пташка .3) турботливі діти .4) пташка зацвірінчала .

5. перевірка робіт. аналіз мовних помилок

V. підсуМок уРоку— наведіть приклади іменників, що позначають конкретні

предмети .


— наведіть приклади іменників, які не можна сприйняти орга-нами чуттів .

— Відгадайте загадку .

дерево ламає, T

Хвилі здіймає,З «к» поєднати —Буде в полі зростати . (Буря — буряк)

— доберіть спільнокореневі синоніми до слів-відгадок .— поясніть їх лексичне значення .— продовжте ряд: явища природи; овочі .


УрОк 73

поняття пРедМетності на пРикладах іМенників, що означають дію

Мета: розширити знання учнів про іменник як частину мови; ознайомити з поняттям предметності на прикладах іменників, утворених від діє-слів; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати; збагачувати слов-никовий запас; виховувати старанність.

Хід УрокУ



1. вибірковий диктант— Запишіть іменники .птах, поле, зима, сніговий, говорить, білий, зайчик, лисичка,

руда, біжить, пенал, гроза, дощ, туман, біжить, річка, застигла .— які з них належать до істот, а які — до неістот?

— які з цих іменників називають конкретні предмети?— які іменники називають явища природи?— Складіть речення з одним словом на вибір і запишіть .

2. гра «я — тобі, ти — мені»Учитель називає прикметник і кидає м’яча учневі, а учень

утворює від прикметника спільнокореневий іменник та повертає м’ячика учителеві .

радісний — . . .зимовий — . . .чудовий — . . .дзвінкий — . . .пісенний — . . .мелодійний — . . .молодий — . . .старий — . . .

3. проблемна ситуація— як ви вважаєте, чи можна утворити іменник від дієслів?— Обґрунтуйте свою думку .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні ми будемо вчитися утворювати спільнокореневі імен-

ники від дієслів .


1. вибіркове списування

ЖартіВлиВа піСенЬка

Ой, якби я козу мав,я би не журився .я би козу іздоїв,молока напився .

(З народного)

— прочитайте жартівливу пісеньку .— Знайдіть у ній дієслова і випишіть у зошити .— Що означають дієслова?— на які питання відповідають?

2. творча робота— Утворіть спільнокореневі іменники від поданих дієслів за

зразком .


малює — малювання бігає — бігчитає — . . . плаває — . . .полює — . . . співає — . . .катає — . . . радіє — . . .

3. словникова робота— поясніть прислів’я .Грім гримить — хліб буде родить .— Запишіть каліграфічно .— Знайдіть у прислів’ї спільнокореневі слова .— Виділіть у них корінь .— Синонімами до слова грім є слова грімотня, гримотіння, гри-

мотання, гуркання, гуркіт .



1. Розвиток зв’язного мовлення— Від поданих іменників утворіть дієслова .катання, спускання, гра, біг .— З утвореними дієсловами складіть речення про зимові роз-

ваги дітей .

2. Робота над деформованим текстом— З поданих слів складіть речення . Запишіть їх у зошити . під-

кресліть слова — назви істот .Ведмедю, меду, хотілося;на, він, забрався, пасіку;на, бджоли, налетіли, гість;не, мишко, господарок, відбився, він, але, не відходив;дуже, вже, солодкий, мед .

3. самостійна робота— Від поданих іменників утворіть прикметники і дієслова за

зразком: сум — сумний — сумувати.


Зима — . . .— . . . Холод — . . .— . . .

спів — . . .— . . . малюнок — . . .— . . .

радість — . . .— . . . підйом — . . .— . . .

любов — . . .— . . . світло — . . .— . . .

VI. підсуМок уРоку— Від яких частин мови можна утворити спільнокореневі імен-

ники?

Гра «Знавець мови»Учитель називає слово . діти карткою сигналізують, до якої час-

тини мови воно належить . Утворюють, від нього спільнокореневе .Сильний (прикметник) — сила .Сниться (дієслово) — сон .калина (іменник) — калиновий .Співає (дієслово) — спів .Україна (іменник) — український .червона (прикметник) — червоніти .Соловей (іменник) — солов’їний .малює (дієслово) — малюнок .мова (іменник) — мовить, мовний .


УрОк 74

уРок Розвитку зв’язного Мовлення. пеРеказ тексту за планоМ

та опоРниМи словаМиМета: продовжити роботу над розвитком уміння писати переказ за планом

та опорними словами; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати орфографічну пильність; виховувати любов до рідної природи.

хід уРоку



1. Редагування текстів— прочитайте текст .


— про кого йдеться в тексті?— Запишіть текст, виправляючи помилки .Білочка схопилася як опечена і кинулася з гнізда на друге де-

рево . але там чекало нове лихо: хитрі очі куниці стежили за біло-чкою . Білочка стрибнула вниз і опинилася на березі ставка . куниця погналася за білочкою . на ставку плавало латаття, та латаття не могло втримати білочку . аж ось білочка нагледіла: пливе великий шматок березової кори . Білочка миттю стрибнула на шматок . Вітер погнав кораблик до протилежного берега .

(За О. Іваненко)Довідка: її, вона, на нього, вона, воно, за нею .

2. гра «яке слово “зайве”?»наша країна — вона найкраща у світі .яблуня — вона розквітає навесні .

3. гра «добери влучне слово»Учитель дістав класовий журнал .ми переглянули комедіантський фільм .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми складатимемо переказ тексту за планом

та опорними словами .

IV. Робота над МовниМ МатеРіалоМ

1. слухання тексту

ГОрОБеЦЬ

я повертався з полювання . попереду стежкою біг мій пес .раптом собака спинив ходу . почав підкрадатися, ніби почув

дичину . я пішов уздовж стежки і побачив горобчика .Вітер дуже розгойдував дерево, і гороб’ятко випало з гнізда .мій собака поволі наближався до нього . раптом старий горобець

упав перед самою його мордою . раз чи два стрибнув просто до пащі пса . Все його маленьке тіло тремтіло . Він гинув, але хотів урятувати своє дитя .

я відкликав собаку .(За І. Тургенєвим)

2. бесіда за текстом— про кого розповів мисливець?— як собака зреагував на горобчика?— Хто кинувся рятувати пташку?— як можна оцінити вчинок дорослого горобця?

3. читання тексту учнямиОдин учень читає вголос . клас «стежить очима» по тексту .

4. поділ тексту на частини, складання плану— про кого йдеться у зачині?— яка головна подія сталася в основній частині?— чим закінчується текст?

5. ознайомлення з планом1) повернення з полювання .2) мале пташеня .3) Вчинок мисливця .

6. орфографічна підготовкаполювання, стежкою, горобчика, дерево, гороб’ятко, тремтіло,

хотів урятувати .— поясніть правопис поданих слів .

7. гра «Розкрий дужки»(З) полювання — . . .(з) гнізда — . . .(до) нього — . . .(до) пащі — . . .

8. лексична підготовка— поясніть значення поданих слів . доберіть до них синоніми .попереду — . . . (переді мною)спинив ходу — . . . (зупинився)дичину — . . . (здобич)вздовж — . . . (по стежці)поволі — . . . (тихо, спокійно)мордою — . . . (пащею)

9. пунктуаційна підготовка— прочитайте речення . Зверніть увагу на розділові знаки . як

ви вважаєте, чому у цьому реченні стоїть кома?Він гинув, але хотів урятувати своє дитя .


10. усний переказ тексту учнями— прочитайте ще раз текст і перекажіть його, користуючись

планом і опорними словами .Опорні слова: полювання, попереду, спинив ходу, почув дичину;

горобеня, випало, собака наближався, горобець упав; стрибнув до


пащі; рятувати; тіло тремтіло; гинув, але рятував; відкликав со-баку .

Учні розповідають текст частинами, а потім — цілком .

11. повторне читання тексту вчителемУчні закривають тексти . Уважно слухають учителя . Звіряють

те, що вони чують, із планом і опорними словами .

12. самостійна робота учнів

13. самоперевірка робіт за пам’яткою

пам’ятка

1 . чи чітко передано думку?2 . чи не використані повтори?3 . чи усі слова використано доречно?4 . Орфографія .5 . пунктуація .

V. підсуМок уРокупрослухати декілька робіт учнів .

уРок 75

Рід іМенників: чоловічий, жіночий, сеРедній

Мета: ознайомити учнів з новими поняттями: «рід іменників», «чоловічий рід», «жіночий рід», «середній рід»; розвивати вміння розрізняти рід іменників; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати культуру писемного мовлення.

Хід УрокУ

I. оРганізаційний МоМентчути дзвоник голосистий,Він дзвенить, немов намисто .намистинки розсипаєЙ весело нас всіх скликає .подивилися на мене,Усміхнулися усі:

Хто готовий до роботи?Хто бадьорий? . . молодці!Щоб урок пройшов немарно,треба сісти рівно, гарно .не базікать на уроках,як папуга чи сорока .


1. вправа «утвори за зразком»Зразок: швидкий — швидкість .молодий — . . .кричати — . . .гордий — . . .ударити — . . .садити — . . .мудрий — . . .робити — . . .теплий — . . .

2. каліграфічна хвилинкаЮю Юю Юю Юл Юс Юв ою юн юв

чародійкою зимоюліс охоплений стоїть,під легкою пеленою,неживою, сніговою,Він життя новим горить .

— Знайдіть у тексті слова, вжиті в переносному значенні .— до слова сніговою доберіть спільнокореневі слова .— Виконайте звуко-буквений аналіз слова стоїть .

3. проблемна ситуація— Утворіть словосполучення з прикметника чудовий та імен-

ників день, квітка, плаття . (Чудовий день, чудова квітка, чудове плаття)

— чому закінчення прикметника змінилося? (Тому що іменники різні.)

— кожний іменник можна замінити іншим словом . а яким самим, ви дізнаєтесь сьогодні на уроці .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні ви дізнаєтеся про те, що іменники можуть мати рід .

ми будемо вчитися розрізняти іменники за родами .



1. пояснення вчителя— іменники належать до одного з родів .іменники, до яких можна підставити слова він, мій,— чоловічого

роду . наприклад: край, хліб, Дмитрик.іменники, до яких можна підставити слова вона, моя,— жіно-

чого роду . наприклад: земля, Батьківщина .іменники, до яких можна підставити слова воно, моє,— серед-

нього роду . наприклад: село, земля, сонце .

2. первинне закріплення— Випишіть іменники у три стовпчики, розрізняючи їх за ро-

дами .Школа, клас, книжка, театр, опера, парта, ранець, спектакль,

сцена, світло, море, сіль, картопля, небо, сонце, озеро, учениця, учень, місто, хлопець, олівець, повість .



1. словникова робота— Відгадайте загадки .

по дроту ходить, T

пітьму розгонить . (Електрика)

немає рота й язика, T

та цілий день не замовка:Воно говорить і співає .танцюй собі, коли заграє . (Радіо)

— Запишіть каліграфічно .електрику містам і селам електростанції дають .Радіо — галузь науки, техніки, культури, пов’язана з переда-

ванням на відстань інформації за допомогою радіохвиль . Слово радіо утворилося від латинського радіус — промінь .

— Утворіть словосполучення .

радіо

українськеновемісцевемаленькестаровиннеполамане

2. Розвиток мовлення. обговорення ситуаціїдмитрик з надійкою були в універмазі . У натовпі надійка загу-

билася . Стала й плаче . міліціонер відвів дівчинку в якусь кімнату . по радіо викликали дмитрика . Хлопчик негайно прибіг . міліціонер сказав, щоб він більше не губив сестричку .

— як учинили би ви, якщо б загубилися у метро?

3. вибіркове списування. Робота в парах— прочитайте прислів’я та приказки .Від гнилого яблука і здорове згниє . Збирай по ягідці — набереш

кошик . Хто літом працює до поту, зимою поїсть в охоту . Заєць спить, та очей не мружить . Хто має розум, той не їде зимою возом .

— Випишіть іменники за родами .— допишіть по два іменники кожного роду .

VI. підсуМок уРоку— якого роду можуть бути іменники?

Гра «Учитель»Один учень називає іменник, а клас сигналізує картками, до

якого роду належить цей іменник .


УрОк 76

впРави на визначення Роду іМенників. Родові закінчення іМенників

Мета: формувати в учнів уміння визначати рід іменників; навчати розпіз-навати рід іменників за родовими закінченнями; розвивати мовлення, збагачувати словниковий запас; виховувати бажання вивчати рідну мову.


Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаЩщ Щщ Щщ Ща Щу Ще ща рщ іщ щи ощ

на болоті журавельЦілий день збирав щавель .назбирав собі на борщ,то якраз вперіщив дощ .

— до слова дощ доберіть спільнокореневі слова . Одне з них роз-беріть за будовою .

— Зробіть звуко-буквений аналіз слова щавель .— доберіть синоніми до слова вперіщив .

2. коментоване письмо— Запишіть прислів’я .добре слово краще за цукор і мед .ff

правда своє візьме .ff

Вірний друг — то найбільший скарб .ff

дружба — мов дзеркало: розіб’єш — не склеїш .ff

— підкресліть іменники .— надпишіть їхній рід .— які слова допомогли визначити чоловічий рід іменника?— які слова допомогли визначити жіночий рід іменника?— які слова допомогли визначити середній рід іменника?


— Сьогодні ви дізнаєтеся про те, що рід іменників можна ви-значити не тільки за допомогою допоміжних слів, а й за допомогою родових закінчень іменників .


1. гра «Музичні слова»

— доберіть «музичні» іменники . Запишіть їх .— Виділіть закінчення іменників .— Визначте їхній рід .

Дорога (ж. р.), ремінь (ч. р.), місто (с. р.), фартух (ч. р.), парасолька (ж. р.), лялька (ж. р.), сіно (с. р.) .

— які закінчення мають іменники чоловічого роду?— які закінчення мають іменники жіночого роду?— які закінчення мають іменники середнього роду?

2. вибіркове списування— прочитайте вірш . про що в ньому йдеться?— Випишіть іменники . Виділіть у них закінчення . Визнач-

те рід .

послухай, як струмок дзвенить,як гомонить ліщина .З тобою всюди, кожну митьГоворить Україна .послухай, як вода шумить —дніпро до моря лине .З тобою всюди, кожну митьГоворить Україна .



маю жовтий вусок, T

Запашний колосок .Буде з мене мукаЙ паляниця м’яка . (Пшениця)

— Пшениця — злакова рослина, із зерна якої виготовляють біле борошно, крупу .

— Запишіть каліграфічно .ен иц ця пшеницяпшениця — злакова рослина .— Утворіть словосполучення .пшениця (висока, густа, золота, озима, тверда, високовро-

жайна) .— поясніть зміст прислів’їв .пшениця колоситься — життя веселиться . T

на підлозі пшениця не зійде . T

4. самостійна робота— Запишіть по кілька іменників за групами . Визначте їх-

ній рід .


Зразок . тварини: верблюд (ч. р.), коза (ж. р.), теля (с. р.) .

1-й ряд . меблі: . . .

2-й ряд . посуд: . . .

3-й ряд . транспорт: . . .

5. гра «ланцюжок»Учитель (учень) називає будь-який іменник чоловічого роду,

наприклад дім . Гравці з кожної із трьох команд по черзі повинні швидко дібрати іменник такого самого роду, що починається останнім звуком попереднього слова . наприклад, 1-ша команда — мак, 2-га команда — корабель, 3-тя команда — лід . У разі помилки або затримки учитель викликає учня з іншої команди, який по-новлює «розірваний» ланцюжок . За кожне правильно назване слово команда одержує один бал . переможцем стає команда, яка більше набрала балів .

6. Розгадування логогрифа «лінивому не розгадать ніколи»

лінивому не розгадать ніколи,кмітливому на відповідь — хвилина .а буде наша загадка така:три букви означають те, що й поле .додай знак м’якшення — і вже тваринаЗ родини оленів, струнка й прудка .Що це таке? (Лан — лань)

Д. Білоус

— Виконайте фонетичний розбір слів-відгадок .— Визначте рід .— побудуйте розповіді про них, поясніть правопис .

V. підсуМок уРоку— якого роду бувають іменники?— які слова допомагають визначити рід іменників?— які закінчення найчастіше трапляються в іменниках жіно-

чого роду? а середнього?


УрОк 77

зМінювання іМенників за числаМи. іМенники, що вживають лише в однині

або лише у Множині

Мета: ознайомити учнів із властивістю іменників змінюватися за числами; вправляти школярів у змінюванні іменників за числами; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати мовні явища; виховувати любов до рідної землі.

Хід УрокУ


Щоб добре нам навчатись,треба всім старатись .на уроці не лінитисьі старанно всім трудитись .Будуть в нас знання міцні,і ми будем всі — знавці!


1. гра «два — чотири — всі разом»— яке слово «зайве»?Сорочка, черевики, сукня, пальто .(«Зайве» слово «черевики», бо це — іменник у множині, а всі

решта — в однині.)дніпро, кіровоград, львів, Вінниця .(«Зайве» слово «Дніпро», бо це — назва річки, а решта — назви

міст.)Сонце, вітер, учень, костюм .(«Зайве» слово «сонце», бо це — іменник середнього роду,

а решта — іменники чоловічого роду.)Сторож, школа, лінійка, Володя, річка .(«Зайве» слово «Володя», бо це — власна назва.)

2. словниковий диктант— Запишіть іменники у три стовпчики за родами .малина, чайник, яблуко, трактор, пташка, книжка, син, брат,

вулиця, місто .


— Скільки предметів називають записані вами іменники? (Один)

— Змініть іменники так, щоб вони позначали багато пред-метів .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні ви дізнаєтеся про те, що іменники можуть змінюва-

тися за числами . ми будемо вчитися визначати число іменників .


1. пояснення вчителя— іменники мають два числа: однину і множину . іменники . що

означають один предмет, уживають в однині: стіл, мама, поле .іменники, що означають два і більше предметів, уживають

у множині: парти, квіти, села.

2. первинне закріплення— Спишіть текст .— назвіть іменники, вжиті у множині .

З неба падають сніжинкина дерева, на будинки,на майдани, на садки,на ялинки, на дубки .

— поставте ці іменники в однину .

3. спостереження за іменниками, які вживають тільки в однині або тільки у множині

— Відгадайте загадки .рідке, а не вода, біле, а не сніг . ( T Молоко)

У зимову веселу пору T

ми — кращі друзі дітвори .Вивозять діти нас на гору,а ми веземо їх з гори . (Сани)

Хто входить і виходить, T

той першим нам руку подає,ми стоїмо завжди при вході,нас у хаті кілька є . (Двері)

Хто свою голову влітку накриває T

і по двадцять хусток має? (Капуста)

— Запишіть відгадки . Визначте число іменників .Висновок. В українській мові є такі іменники, які вживають

тільки в однині або тільки у множині .

Робота за таблицею

Тільки в однині Тільки у множині

масло ножиці

олія граблі

сало ворота

борошно дрова

золото гроші

сіль канікули

дітвора іменини

молодь жнива

читання харчі

доброта штани



Завдання 1— Спишіть текст . Визначте число іменників .Синіє небо, зелені ліси, течія ріки . Це — Батьківщина . і лю-

дина — частка її . тому вона повинна турбуватися про землю, на якій живе, оберігати її природу .

Завдання 2. Диктант з «ключем»— Запишіть іменники у два стовпчики: у першому — вжиті

в однині; у другому — вжиті у множині . У кожному іменнику під-кресліть першу літеру . З цих літер складіть народне прислів’я .

доля, ножиці, екзамени, озеро, приклади, радощі, берег, ра-дість, експеримент, дочка, обеліски, птахи, іграшка, абрикоси, дерева, ліс, олівець, експонати . (Добре діло не пропаде.)

3. хвилинка відпочинку— Вітю, ти добре вивчив про однину та множину?— так .— тоді скажи: штани — однина чи множина?— Угорі — однина, а знизу — множина .

4. гра «ланцюжок»— Відгадайте загадки .— Визначте рід, число іменників-відгадок, поясніть їх пра-

вопис .


Грають три команди . кожна відгадує по одній загадці . Виграє команда, яка відгадала більше загадок .

Зимою спить, а літом шумить . ( T Річка)яке місто літає? ( T Орел)не має ніг, а ходить, має вухо, а не чує . ( T Голка)чорне сукно лізе у вікно . ( T Ніч)не бджола, а гуде, не птах, а летить . ( T Літак)Без рук, без олівця, а малює без кінця . ( T Мороз)Що без дірки наливається? ( T Яблуко)Одна коняка тягне двадцять бричок . ( T Потяг)У воді росте, а води боїться . ( T Сіль)

VI. підсуМок уРоку— як змінюються іменники?— як визначити число іменників?


УрОк 78

пРактичне ознайоМлення з відМінкаМи іМенника

Мета: ознайомити учнів з поняттям «відмінювання», із системою відмі-нювання іменників за питаннями; розвивати мовлення учнів, вміння аналізувати, зіставляти; виховувати інтерес до рідної мови.

Хід УрокУ


Ось дзвіночок нам дав сигнал —працювати час настав .тож і ми часу не гаймо,Урок мови починаймо .


1. словниковий диктантабрикос, директор, математика, секунда, пенал, метелик,

лимон .— перевірка написаного за орфографічним словником .

2. письмо з пам’ятіГроза прийшла . Зітхнули трави,квітки головки підняли,і сонце, тепле і ласкаве,Спинило погляд на землі .

О. Олесь

— підкресліть іменники .— Визначте їхній рід, число .

3. Мовна вправа «утвори словосполучення»— побудуйте словосполучення, змінюючи слово білка .Стрибає (хто?) . . .хвіст (у кого?) . . .дав (кому?) . . .побачив (кого?) . .спостерігав (за ким?) . . .шубка (на кому?) . . .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні ви дізнаєтесь про ще одну властивість іменника —

змінювати закінчення .— як називається ця властивість? про це ви дізнаєтесь, вико-

навши різні вправи .

IV. спРийМання й усвідоМлення нового МатеРіалу1. спостереження за змінюванням закінчень іменника у зв’язку

з іншими словами в реченні— прочитайте речення .наша школа побудували вже давно . Біля (школа) ми посадили

сад . Значну допомогу (школа) надають батьки . ми пишаємося нашою (школа) . У (школа) працюють цікаві гуртки .

— Що потрібно зробити, щоб речення стали зрозумілими?— як змінити слово школа в кожному реченні?— Випишіть змінені слова, підкресліть ту частину слова, яка

змінюється .— Зробіть висновок про те, як і що вживають для зв’язку слів

у реченні .


на дошці заздалегідь записані сполучення іменника школа з іншими словами:

побудована (що?) школ а ;посадили (біля чого?) біля школ и ;надають (чому?) школ і ;пишаємося (чим?) школ ою ;працюють (де?) у школ і .— як називається та частина слова «школа», що змінюється?— чому змінюється закінчення іменника?— Що нового ви дізналися про іменник?

2. пояснення вчителя— іменник у реченні змінює закінчення, зміна закінчення за-

лежить від питання, яке ми ставимо до іменника .Змінювання закінчень іменників називається відмінюванням,

або змінюванням за відмінками .Змінювання іменника за відмінками потрібне для зв’язку їх

з іншими словами .

3. каліграфічна хвилинка— Запишіть каліграфічно:Н Р Д З О М К— Скільки букв записали?— Це не просто букви . ними починаються слова — назви від-

мінків .

4. ознайомлення з назвами відмінків. Робота за таблицею

називний (хто? що?) називає предмети . Це «гордий» від-мінок, який зі словом справляється сам і не потребує допомоги прийменників

родовий (кого? чого?) Означає «одержаний з народження»

давальний (кому? чому?) назва походить від слова «давати»

Знахідний (кого? що?) Його назва походить від слова «зна-ходити»

Орудний (ким? чим?) Споріднений зі словом «орудувати»

місцевий (на кому? на чому?) Вказує на місце

кличний Від слова «кликати» . Виражає звертання до когось

5. цікаво знати!до іменників, що є назвами істот, ставимо питання хто? кого?

кому? ким? на кому?

до іменників, що є назвами неістот, ставимо питання що? чого? чому? чим? на чому?

За частотою вживання перше місце належить називному відмін-кові, друге — родовому, а на третьому — знахідний .



1. відмінювання іменників за таблицею— провідміняйте іменники: сестра, квітка .— Що відбувається із закінченнями іменників під час відміню-

вання? (Змінюється закінчення.)— для чого потрібно змінювати іменники за відмінками? (Для

зв’язку слів у реченні.)

2. самостійна робота— Спишіть словосполучення . поставте запитання до імен-

ників .немає (кого?) сестри, подарував (?) сестрі, зустрів (?) сестру, спі-

ваємо (?) із сестрою, поспішаю (?) до сестри .

3. творча вправа— Складіть і запишіть словосполучення .— доберіть потрібні прийменники .— Визначте рід іменників .

4. гра «додай слово»— допишіть іменники у потрібному відмінку, користуючись

словами з довідки .Йшла весна-красна у синій хустинці .несла весна-красна у скриньці гостинці .ягнятам — . . .гусенятам — . . .каченятам — . . .а малятам — . . .Слова для довідки: травиця, ряска, водиця, ласка .— яка головна думка поезії?— Хто ще дарує дітям ласку?

VI. підсуМок уРоку— як змінюються іменники?— які відмінки ви запам’ятали?



УрОк 79

зв’язок іМенника з іншиМи словаМи в Реченні за допоМогою закінчень і пРийМенників.

РозбіР іМенника як частини Мови

Мета: закріплювати знання учнів про зв’язок іменника з іншими словами в реченні за допомогою закінчень і прийменників; формувати вміння аналізувати іменник як частину мови; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до природи.

Хід УрокУ



1. гра «прийменник загубився»— Запишіть словосполучення, вставляючи потрібні приймен-

ники .човник . . . дерева, птах . . . паперу, квітка . . . пластиліну, піді-

йшли . . . ялинки; ходили . . . Оленкою, копали . . . кринички .— розберіть за будовою іменники жіночого роду .

2. відмінювання іменників— провідміняйте іменники за таблицею .

н . хто? що?р . кого? чого?д . кому? чому?З . кого? що?О . ким? чим?м . на кому? на чому?

1 варіант 2 варіантСніг, поля Зима, птах

— Виділіть в іменниках закінчення .— як змінюються іменники?— Скільки відмінків в українській мові?— для чого потрібно вміти змінювати іменники?



1. доповнення речень— доповніть речення .Визначте головні та другорядні члени речення .дівчатка нарвали (чого?) . . .катруся прочитала (що?) . . .лист надіслали (кому?) . . .ми пишаємось (чим?) . . .— якими членами речення є іменники?Висновок . іменник у реченні може бути як головним, так і друго-

рядним членом .іменники, які відповідають на питання хто? що? і вказують,

про кого або про що йдеться в реченні,— це підмети . іменники, які відповідають на інші питання,— це другорядні члени речення .

2. каліграфічна хвилинкаЄє Єє Єє Єв Єн лє єв нє ає

є в дідуся добре діло:Сад розводить на горбку .квітнуть вишеньки вже білоУ дідусевім садку .

— Установіть зв’язок між словами другого речення .— Слово вишеньки розберіть за будовою, доберіть спільнокоре-

неві слова .— поясніть правопис слова розводить, дібравши інші слова на

це правило .— Знайдіть слово, у якому одна буква, але два звуки .


3. словникова робота— послухайте вірш і скажіть, як називається соковита ягода,

схожа на вишню .

Хай плодами сіютьсяЙ густо сходять веснами .


Хай земля покриєтьсяВишнями-черешнями .

В. Шевчук

— Утворіть словосполучення .

молодадрібна

смачначерешня

спілажовтакругла

— Запишіть каліграфічно, вставляючи пропущені букви .Весною рясно зацвіли ч . .р . .шні .

4. Розбір іменника як частини мови— Виконайте аналіз іменника за схемою .

1) аналізоване слово . (Черешні)2) на яке питання відповідає? (Що?)3) яка це частина мови? (Іменник)4) назва власна чи загальна? (Загальна)5) назва істоти чи неістоти? (Неістота)6) рід . (Ж. р.)7) число . (Множина)8) З яким словами в реченні зв’язані? (Зацвіли)9) яким є членом речення? (Підмет)

5. вибіркове списування— прочитайте текст .

яБлУнЬка

посадив садівник у саду дику яблуньку . Зрізав зелену вер-хівку . розколов стовбурець і увіткнув молодий пагінець від хорошої яблуньки .

Захворіла яблунька . але невдовзі одужала й зрослася з чужою гілкою . через три роки зацвіло дерево білими запашним квітами .

(За к . Ушинським)

— Знайдіть слова, з якими зв’язані виділені іменники .— поставте до іменників питання .— Виконайте аналіз іменника яблунька за схемою .

6. Розвиток мовлення. Робота в групах

Складання усного твору-казки «Снігурі» за поданим початком, планом і опорними словами

на засніженій гілці дерева сиділи снігурі . Вони щойно посні-дали горобиною, от і гомоніли весело . Біг мимо зайчик . подивився на дзвінкоголосу компанію та й замислився:

— чому це у них груди червоні? . . .План

1) дзвінкоголоса компанія .2) Зайчик замислився .3) Зимова казка снігура .

Опорні слова:снігурі — червоногруді, галасливі, метушливі;дерева — засніжені, вкриті білою ковдрою;зайчик — полохливий, здивований;горобина — щедра, годівниця, з червоно-гарячим намистом .

V. підсуМок уРоку— яку частину мови повторювали?— якими членами речення можуть бути іменники?— як змінюються іменники?— Що використовують для зв’язку іменників з іншими словами

в реченні?


УрОк 80

уРок Розвитку зв’язного Мовлення. складання казки за уявою

на теМу «як подоРожує кРаплинка води»Мета: навчати учнів складати казку, передаючи діалог дійових осіб; зба-

гачувати словниковий запас; розвивати уяву, вміння фантазувати; ви-ховувати любов до природи.

Хід УрокУ

і. оРганізаційний МоМентОсь дзвінок вже пролунав,Він на урок малят позвав .Будем старанно працювати,і писати, і казки складати,


Щоб сказали всі про нас:— тут малята — просто клас!

іі. актуалізація опоРних знань

1. гра «шифрувальники»— ідучи за цифровими підказками, прочитайте прислів’я:

2 вчить 3 як 5 світі 1 казка 4 на 6 жить .

2. бесіда— які типи казок ви знаєте?

народні фантастичні про тварин

авторські казки побутові

— до якого типу тексту належить казка?— чим казка відрізняється від оповідання?— казка нас навчає розуму, виховує в нас найкращі почуття,

вчить любити й поважати старших, друзів . Без казки не буває ди-тинства: веселого, доброго, грайливого . послухайте загадку і ска-жіть, що допомагатиме нам сьогодні на уроці .

3. Робота над загадкоюмене п’ють, мене ллють, усім потрібна я . Хто я така? ( T Вода)— так, вода . а чи замислювалися ви, діти, над тим, що було б на

землі без води? (Не росли б дерева, квіти, не зеленіла б травичка, не було б птахів, звірів, і навіть нас — людей.)

— У давнину, коли довго не було дощу, вода не поливала нашу землю, люди виходили на подвір’я і закликали дощик .

4. промовляння заклички

іди, іди, дощику,Зварим тобі борщикуУ зеленім горщику .мені — каша,тобі — борщ,Щоб рясніший ішов дощ .

5. дослідження властивостей води

Дослід 1Вода — в склянці— яка вона? (Прозора)

— який у неї смак? (Без смаку)— який запах? (Без запаху)

Дослід 2— якщо вкинути у воду цукор, якою вона стане? (Вода стане

солодка.)— а якщо додати варення, різні трави? (Вода стане солодка,

духмяна.)

Дослід 3— якщо додати солі? (Солона)

Дослід 4— а оцет? (Кисла)Висновок . Вода — розчинник . Цукор, сіль, оцет розчинилися

у воді .— наша вода — справжня чарівниця .а ще вода — справжня трудівниця . по воді плавають паро-

плави, на воді будують електростанції, взимку воду наливають у труби, батареї та опалюють будинки .

ііі. повідоМлення теМи й Мети уРоку— на сьогоднішньому уроці ми спостерігатимемо за дощовою

краплинкою, вирушимо разом із нею у цікаву подорож, послухаємо її захопливі оповідки, а потім і самі створимо казку «як подорожує краплинка води» .

іV. Робота над МовниМ МатеРіалоМ

1. «асоціативний кущ»— діти, що ви уявляєте, почувши слово вода?

краплинка океан дощ

річка вода хмарка

сніг калюжа

2. бесіда про дощові крапелькиУчитель «ловить» краплинку води .— Що у мене в руці? (Краплинка води)— Звідки впала дощова краплинка? (З неба)— де вона народилася? (У хмарці)


— чому ви так вважаєте? (Бо хмарка дощ приносить.)— чи всі хмарки дощ приносять? (Ні, тільки темні.)— а які ще є хмари? (Сірі, білі)— а білі хмарки приносять дощ? (Білі хмарки плавають у небі,

як лебеді. Вони молоді, набираються сили.)— на що схожі хмарки? (На коників, на пух, солодку вату,

тварин, замки...)— а які хмарки в різні пори року? (Восени небо затягнуте гус-

тими сірими хмарами. Взимку сірі хмари темніють і, ніби важкі брили, нависають над землею. Навесні небо блакитне, світле.)

— чи можна полічити всі краплинки, які падають з неба, з хмарок? (Ні)

3. гра «Мікрофон»— чи загинуть краплинки, які впадуть на землю?

4. спостереження за краплинками— як краплинки падають на землю?(Вони ніби танцюють на асфальті, підстрибують, неначе зма-

гаються, хто вище; то кружляють у повітрі, то ніби тупають ніжками: кап-кап.)

Фізкультхвилинка— а ви хочете побути краплинкою, дощиком?

Хмарка сонечко закрила,Слізки срібнії згубила .ми ті слізки пошукаєм,У травичці позбираєм .пострибаєм, як зайчата .політаєм, як пташата .потанцюємо ще трішки,Щоб спочили ручки, ніжки .Всі веселі? От чудово!а тепер — до праці знову .

V. Робота над складанняМ казки «як подоРожує кРаплинка води»

1. Робота в парах— Уявіть, що ви спіймали краплинку .— яку казку вона вам може розповісти?Усні розповіді учнів із введенням діалогу .

2. слухання зачину казки— послухайте, яку казку розповів мені коник-стрибунець .

Йшов рясний дощ . краплинки весело кружляла у таночку . ра-діли, співали пісню дощову . Сіла одна крапелька на листок калини . Заіскрилася, запишалася та раптом побачила маленьку тендітну липку з прив’ялим листям . . .

— пофантазуйте, яка розмова могла відбутися у казці між ге-роями .

3. ознайомлення зі зразком продовження казки— чому ти, липко, зажурилася? чому листочки свої опустила?— мене давно не поливав дощик!— липко, я можу тобі допомогти .— а як?— Зачекай, я полечу до хмаринки, покличу своїх сестричок, і ми

тобі допоможемо!налетіла хмаринка . пішов теплий дощик . Упали краплинки на

липку . Зраділа липка, підняла своє зів’яле листя .Відтоді товаришують краплинки з липкою . як хороше жити,

коли в тебе є вірний друг!

4. самостійна робота учнів. записування складених казок

5. перевірка написаного, аналіз мовних помилок

VI. підсуМок уРоку— продовжте твердження:«Цей урок навчив мене . . .» .на дошці — таблиця-підказка .Висловлювати свої думки .ff

передбачати розвиток подій у творі .ff

Формувати задум .ff

розкривати зміст казки .ff

УрОк 81

узагальнювальний уРок за теМою «іМенник»

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів за темою «іменник»; розвивати мислення, орфографічну пильність, увагу, зв’язне мовлення учнів; виховувати любов до рідної природи.


Хід УрокУ


II. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні ми повторимо вивчений матеріал за темою

«іменник» .

III. узагальнення й систеМатизація знань

1. гра «незакінчене речення»Слова, що є назвами предметів, це . . .ff

іменники можуть бути назвами істот і . . .ff

іменники належать до роду: . . ., . . ., . . .ff

іменники мають число: . . . та . . .ff

З великої букви пишуть . . . іменники .ff

2. каліграфічна хвилинка— Запишіть каліграфічно сполучення букв .жи но ці рі две ни са— Складіть слова з цими сполученнями . (Ножиці, двері, сани)— Що ви можете сказати про ці слова? (Уживаються лише

у множині.)

3. «корисні поради». диктант з коментуваннямтарас Григорович Шевченко, місто Харків, кримські гори, чорне

море, Батьківщина, собака Булька .Взаємоперевірка робіт .— дайте пораду своєму однокласникові щодо написання цих

слів .

4. вибіркове списування.— прочитайте виразно вірша .

Зима

Одяглися люди в шуби,натопили тепло груби .Білки гріються в дуплі,Миші в норах у землі .Сплять ведмеді в теплих лігвах,Сосни в інею застигли,і під кригою на дніСплять у річці окуні .

Н. Забіла

— Випишіть виділені іменники .— поставте їх в однині і визначте їх рід .


5. гра «упізнай мене»— почувши іменники, які є назвами істот, плесніть у долоні .Узлісся, місяць, мудрість, клімат, зав’язь, компас, дівчина,

лікар, моряк, чистота, глибина, тюлень, турист, студент, параграф, комар, дятел, сад, теля, військо, натовп, пожежник, футболіст, зві-робій, трава .

6. гра «хто швидше?»— до іменників першого ряду доберіть з другого ряду іменники,

протилежні за значенням .доброта, юність, багатство, тепло, здоров’я .Злість, холод, хвороба, старість, бідність .


Що за хатка-дивина? T

З скла прозорого вона .табунцями, як у річці,рибки плещуться в водичці . (Акваріум)

по полю ходить, зерно молотить, T

Жне, косить — хліба не просить . (Комбайн)

Угорі тремтить сіренька цятка T

і пісні співає голосні,та жаль, що тільки навесні .Скажи скоріше, без відмовок,Що за пташка? . . (Жайворонок) .

— Запишіть відгадки .— Утворіть від них множину .

8. гра «лото-забава»на картках за допомогою граматичних ознак зашифровані

слова .Завдання: за допомогою граматичних ознак розпізнати слова .

Картка 1

ім ., одн ., ч . р ., неістота, заг . н . (стіл)

ім ., одн ., ж . р ., істота, власн . н . (Софія)


Картка 2

ім ., одн ., с . р ., істота, заг . н . (курча)

ім ., мн ., неістота, заг . н . (двері)

Картка 3

ім ., одн ., ч . р ., істота, власна н . (Дмитрик)

ім ., мн ., неістота, заг . н . (парти)

Картка 4

ім ., одн ., с . р ., неістота, власн . н . (Дніпро)

ім ., одн ., ж . р ., неістота, заг . н . (книга)

9. самостійна робота— З кожної групи слів утворіть і запишіть речення .де, пташок, нема, багато, там, мурашок .квітень, травень, з, водою, з, травою .— Знайдіть іменники, укажіть їх число .

10. гра «хто “зайвий”?»— Вилучіть з кожного ряду «зайве» слово . Обґрунтуйте свою

думку .Щастя, щасливчик, пощастило .музика, музичний, музикант .Здоровий, поздоровлення, здоров’я .мова, розмова, розмовляти .казка, казковий, казкар .

11. гра «кращий мовознавець»— кожне словосполучення замініть близьким за значенням

іменником .Сильний дощ — . . .дощ із блискавкою — . . .сильна метелиця — . . .буря на морі — . . .

IV. підсуМок уРоку

Гра «Лінгвістичний баскетбол»карпати — власний іменник? (Так)Загальні іменники пишуть з великої літери? (Ні)іменники відповідають на питання хто? що? (Так)

іменники, до яких можна додати слова мій, він, — чоло-вічого роду? (Так)назви вулиць, сіл, міст пишуть з маленької літери? (Ні)іменники, що є назвами неістот, відповідають на питання що? (Так)плечі — це іменник, що вживають тільки у множині? (Ні)іменники зв’язуються з іншими словами за допомогою прийменників та закінчень? (Так)


УрОк 82

контРоль та оцінювання знань за теМою «іМенник»

Мета: перевірити рівень сформованості знань учнів за темою «іменник»; розвивати мислення, увагу; виховувати культуру оформлення пись-мових робіт.

Хід УрокУ



III. пеРевіРка засвоєних знань (тестування)1 варіант

1 . Що означає іменник?а) дію предмета;б) ознаку предмета;в) назву предмета .

2 . підкресліть іменник, який є загальною назвою .а) київ;


б) місто;в) Україна .

3 . до іменників, що відповідають на питання хто?, доберіть спо-ріднені іменники, які відповідають на питання що? .Зразок: моряк — море .робітник — . . .шахтар — . . .журналіст — . . .школяр — . . .лісник — . . .футболіст — . . .

4 . Визначте і надпишіть рід іменників .дятел, дерево, щілина, дзьоб, крило, пташка .

5 . подані іменники запишіть у множині .дерево — . . .портфель — . . .пісня — . . .серп — . . .

6 . Від поданих слів утворіть спільнокореневі іменники:Зимувати — . . . лікарський — . . .радісний — . . . читати — . . .

7 . Складіть словосполучення, змінюючи закінчення іменників . За потреби використовуйте прийменники .Їхати, машина — . . .злізти, дерево — . . .скласти, ящик — . . .відпочивати, річка — . . .

8 . Складіть речення з поданих слів . підкресліть у ньому грама-тичну основу .Ось, над, калиною, ріка, віти, стелить, золоті .

2 варіант

1 . на які питання відповідають іменники?а) Хто? Що роблять?б) Хто? Що?в) який? які?

2 . підкресліть іменник, який є власною назвою .а) річка;б) озеро;в) дніпро .

3 . до іменників, які відповідають на питання що?, доберіть спо-ріднені іменники, які відповідають на питання хто? .Зразок: коса — косар .трактор — . . .лікування — . . .дружба — . . .машина — . . .читання — . . .робота — . . .

4 . Визначте і надпишіть над поданими словами рід іменників .Здоров’я, будинок, хата, щастя, квартира, пальто .

5 . подані іменники запишіть в однині .парти — . . .олівці — . . .дятли — . . .поля — . . .

6 . Від поданих слів утворіть спільнокореневі іменники:Весняний — . . . лікарський — . . .працювати — . . . сміятися — . . .

7 . Складіть словосполучення, змінюючи закінчення іменників . За потреби використовуйте прийменники .малювати, фарба — . . .покласти, портфель — . . .наклеїти, картон — . . .плавати, море — . . .

8 . Складіть речення з поданих слів . підкресліть у ньому грама-тичну основу .під, їжачок, береза, сінце, стіжок, наносив .

IV. підсуМок уРоку— які труднощі виникли у вас під час виконання завдань?

Усі уроки української мови. 3 клас300 301Прикметник

Прикметник

УрОк 83

аналіз пеРевіРної Роботи. загальне поняття пРо пРикМетник. значення пРикМетників у Мовленні

Мета: проаналізувати типові помилки, допущені під час виконання кон-трольної роботи, працювати над їх усуненням; поглибити знання учнів про прикметник, його значення у мовленні; формувати вміння доречно вживати прикметники, впізнавати прикметник за питаннями; розви-вати зв’язне мовлення, образне мислення учнів; виховувати любов до рідної мови.

Хід УрокУ

і. оРганізаційний МоМенті знову кличе дзвоник в клас,Знання нові чекають нас .ми дуже любим рідну мову,Її мелодію чудову .тож починаємо урок,За парти кличе нас дзвінок .


1. каліграфічна хвилинкаОоо ось он то ом ов

Вночі овочі окраєцьдва зелених огірочкипоходжали по садочку,Бо в городі, лежебоки,понамулювали боки .

— розберіть слово походжали за будовою .

— як ви розумієте слово лежебоки?— Складіть речення зі словом окраєць .(Рум’яний окраєць хліба лежав біля горщика на вишитому руш-

нику.)

2. аналіз перевірної роботианаліз типових помилок, яких припустилися учні під час ви-

конання перевірної роботи .

ііі. Мотивація навчальної діяльності. повідоМлення теМи й Мети уРоку

Вступна бесіда— яку частину мови вивчали на попередніх уроках?— яка роль іменника в нашому мовленні?іменник є дуже важливою частиною мови, бо він називає всі

предмети і явища навколишньої дійсності . та чи можемо ми в на-шому житті обійтися тільки іменниками?

Сьогодні до нас на урок завітав друг іменника — прикметник .тема ця хоч не проста, та для нас цікава,Будуть різні в ній слова, буде і забава .і в скарбничку мовну цю, поки вивчимо тему,мовних скарбів пребагато ми з вами зберемо .


1. Робота в парах— доберіть слова-ознаки до зображених предметів . (Гра «Який?

Яка? Яке? Які?»)

(який?) — . . . (колір), . . . (розмір), . . . (форма), . . . (смак) .

(яка?) — . . . (колір), . . . (розмір), . . . (форма), . . . (смак) .


(яке?) — . . . (колір), . . . (розмір), . . . (форма), . . . (смак) .

(які?) — . . . (колір), . . . (розмір), . . . (форма), . . . (смак) .

— які саме ознаки визначає прикметник?

2. Робота над віршем— послухайте вірш . які ознаки може називати прикметник?

прикметник

Що прикметник означає?Він прикмети називає —Всі ознаки визначає .розуміється на всьому:на великому й малому,який смак в кого буває,і за кольором впізнає,і за розміром, і віком,яким стане чоловіком .почуття він розпізнає,про характер думку має,про красу і про вроду,про навколишню природу,і про місяць, і про сонце,Що загляне у віконце .Всі ознаки добре знає,Слово точне добирає —Їх багато дуже має .коли хтось про щось спитає,тут же він відповідає:— яка мама? — добра, щира,і привітна, співчутлива . . .— який тато? — Сильний, мужній,Гарний, чуйний, дужий . . .Всіх ознак не перелічиш .перевір, якщо лиш хочеш .



1. гра «удосконалення твору»— миколка написав твір . Ось він .ліс . . .вечір . У . . . кожухах сплять ялинки . . . замети вкрили . . .

пеньки та . . . листя . Скоро . . . вовчі очі виглянуть із . . . хащі .Довідка: зимовий, білих, пухнастих, снігові, старі, осіннє, го-

лодні, лісової .— чи сподобався вам миколчин твір?— Що потрібно додати, щоб він став кращим?— до якої частини мови належать ці слова?— Запишіть утворений текст, додаючи слова з довідки .

2. гра «відшукай прикметник»— прочитайте вірш . Спишіть . підкресліть прикметники . Усно

поставте до них питання .

на зеленому горбочку,У вишневому садочкупритулилася хатинка,мов маленькая дитинка .

Леся Українка

Vі. підсуМок уРоку— як бачите, діти, прикметники роблять наше мовлення ба-

гатшим, досконалішим, допомагають точніше висловити свою думку . Вони є ніби життєдайною силою нашої мови . Ось послухайте вірш, складений майже із самих прикметників .

ніжна, мила, світанкова,ясна, чиста, колискова,мелодійна, дзвінкотюча,дивна, радісна, співуча,лагідна, жива, казкова,красна, чарівна, шовкова,найдорожча, добра, власна,мудра, сонячна, прекрасна,Солов’їна, барвінковаУкраїнська мова!

— які інші прикметники ви б використали, описуючи нашу мову?



УрОк 84

зв’язок пРикМетників з іМенникаМи у Реченні. доповнення тексту пРикМетникаМи

Мета: поглиблювати знання учнів про прикметник як частину мови, його значення у мовленні, зв’язок з іменником; формувати вміння вживати прикметники в усному і писемному мовленні; розвивати чуття мови, культуру мовлення; виховувати любов до рідного слова.

Хід УрокУ

і. оРганізаційний МоМентОсь і знову дзвінок лунає,мелодійно і срібно звучить .Він до класу учнів скликає,Щоб успішно нового навчить .


Каліграфічна хвилинкаМм ем му рум амРум’яна маківка бджола

мак розправив капелюхаі бджолину пісню слуха .

М. Пономаренко

— назвіть іменники, вжиті в рядках вірша .— доберіть прикметники до іменників мак і пісня .— назвіть префікс у слові розправив . поясніть його правопис .


Гра «Добери прикметник»Учитель на дошці записує три іменники . Учні списують їх та

добирають прикметники . перемагає той, хто добере більше при-кметників . кожен прикметник можна вживати лише один раз .

Сніг . . . (холодний, блискучий, білий, колючий, сріблястий, ...)Весна . . . (ясна, гомінка, тепла, сонячна, квітуча, ...)мама . . . (ніжна, рідна, лагідна, добра, терпляча, ...)— поставте питання до дібраних вами слів .— Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати прикметник .


1. Робота над текстом— прочитайте текст . Випишіть іменники і зв’язані з ними

прикметники .Виглянуло лагідне сонечко . чарівний ліс, широкий луг, без-

межні поля і тиха річечка освітились його лагідним промінням .

Пояснення вчителя— прикметники в реченні зв’язані з іменниками, бо вказують

на ознаки предметів . питання треба ставити від іменника до при-кметника . наприклад: хліб (який?) рум’яний, квітка (яка?) пахуча, небо (яке?) блакитне, книги (які?) цікаві .

Зв’язаний з іменникомВін буває в реченні,і питання ставимоВід іменника вправно ми .

2. гра «відгадайте слово за його ознакою»пухнаста, руда, хитра . (ff Лисиця)Холодна, люта, сніжна . (ff Зима)погожий, теплий, сонячний . (ff День)Свіже, прозоре, прохолодне . (ff Повітря)

3. Робота в парах— попрацюйте разом . доберіть заголовок до тексту . Визначте

основну думку твору .Знайдіть прикметники, підкресліть їх . З якими іменниками

вони зв’язані?Весняне сонце розбудило від сну мурашок . Ожив мурашник . ма-

ленькі комахи вибралися із зимових квартир . Вони почали ремон-тувати своє житло . мурашки носили маленькі гілочки, суху хвою . руді мурашки винищують лісових шкідників . Вони допомагають нам зберегти ліси . не можна руйнувати їх житло і розкопувати мурашині кучі .


Вже і сонечко пригріло,Вже посунулись сніги .де було геть зовсім біло,проталин стеляться круги .як же вітер, діти, дише?як дерева він колише?як вгинаються берізки?як же чешуть свої кіски?


як же птахи прилітають?як радіють вони й співають?а тепер присіли й встали .Втому нашу геть прогнали .


1. вибірковий диктантУчитель читає текст . Учні записують сполучення іменника

з прикметником .

БереЗенЬ

Березень називають веселим святом світла . Березневе повітря пахне ранньою весною . чутливе вухо ловить перші ознаки весни . пробуджується о цій порі сонний ліс . Ось над головою почувся дзвінкий спів . промайнула за стовбурами руда сойка . Ось стрибнула зі старого сучка легка білка . Старе дерево довбає строкатий дятел .

Взаємоперевірка в парах з опорою на зразок, записаний на дошці .

Святом (яким?) веселим;повітря (яке?) березневе;Весною (якою?) ранньою;Вухо (яке?) чутливе;ліс (який?) сонний;Спів (який?) дзвінкий;Сойка (яка?) руда;З сучка (якого?) старого;Білка (яка?) легка;дерево (яке?) старе;дятел (який?) строкатий .

2. гра «як правильно?»полохливий, як лев .Сильний, як заєць .Хитрий, як ведмідь .Злий, як лисиця .Вайлуватий, як рись .— чи правильно складені порівняння? Виправте й запишіть .

Vі. підсуМок уРоку— чого навчалися сьогодні на уроці?— Що цікавого дізналися?— яка роль прикметників у нашому мовленні?

Була б бідніша наша моваБез прикметників чудових .про красу, багатогранністьБез них ти не розкажеш .


УрОк 85

зМінювання пРикМетників за числаМи і за питанняМи у сполученні з іМенникаМи

Мета: навчати школярів змінювати прикметники за числами і за питаннями у сполученні з іменниками; вдосконалювати вміння ставити питання від іменника до прикметника; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення учнів; виховувати працелюбність.

Хід УрокУ

і. оРганізаційний МоМент


1. каліграфічна хвилинкаЯс ею ць туп оч щаСонце щавель

попрощалось ясне сонцеЗ чорною землею .Виступає круглий місяцьЗ сестрою зорею .


— Випишіть прикметники і поставте до них запитання .— Зробіть звуковий аналіз слова місяць .— Знайдіть і назвіть у вірші букви, які позначають два звуки .— назви головні члени у першому реченні .


2. прикметниковий диктантЗавдання. дібрати прикметники до іменників, які диктує вчи-

тель, пояснюючи при цьому всі орфограми й у прикметниках, й у іменниках .

пиріг (яблучний, ароматний, свіжий, рум’яний, смачний, ...)пшениця (золота, стигла, висока, густа, зелена, ...)черешня (стигла, соковита, червона, налита, запашна, ...)автомобіль (швидкий, легковий, вантажний, новий, красивий, ...)

3. гра «упіймай прикметник»Учитель читає текст, учні плещуть у долоні, почувши при-

кметник .

перШа кВітка

на сонячних пагорбах з’являються жовті квіточки . Вони нага-дують нам краплини сонця . Це квіти мати-й-мачухи .

а чому їх так називають? Великі зелені листочки цієї рослини не зовсім звичайні . Верхня частина листочка зелена й гладенька . якщо прикладеш його до щоки, то відчуєш холодок .

нижня частина листочка вкрита білими ворсинками . на дотик вона викликає відчуття тепла . От і кажуть у народі, що один бік зі-гріває, як мати рідна, а другий — холодом обдає, ніби мачуха .

(Сонячних, жовті, великі, зелені, звичайні, верхня, зелена, гла-денька, нижня, білими, рідна)


Вибірковий диктант— Випишіть прикметники з вірша у стовпчик .

тепла і ніжна в матусі рука .дужа й солона вона — в моряка .У сталевара — міцна, мозолиста .легка, мов крило,— в піаніста-артиста .В лікаря — чуйна .Шорстка — в хлібороба . . .тільки ніяка рука — у нероби .

Л. Савчук

— З яким іменником зв’язані виписані прикметники? (Рука)— У якому числі вжито іменник рука?— Сьогодні ми вчитимемося змінювати прикметники разом

з іменниками в однині і множині, виділяти закінчення .


1. Робота в групах— попрацюйте разом . Спишіть сполучення іменників з при-

кметниками . позначте закінчення прикметників .

Однина Множина

солодка груша солодкі груші

глибокий ставок глибокі ставки

широке поле широкі поля

червона троянда червоні троянди

глибоке озеро глибокі озера

— прикметник завжди стоїть у тому числі, що й іменник, з яким він зв’язаний . У множині всі прикметники мають закінчення -і .


Щось стомилась наша спинкаі затерпли пальці .Встанем, друзі, на хвилинку .Скачем на скакалці,присідаєм і встаємо,пальцям працю ми даємо:В кулачок і з кулачка,Щоб була рука гнучка .трохи шию розім’ялиі за парти посідали .

2. Робота в парах— прочитайте текст . Випишіть сполучення іменників з при-

кметниками, ставлячи питання до прикметників . позначте закін-чення прикметників . Усно визначте число .

на пОдВір’Ї

край села стояла велика солом’яна хата . Вона була затишна й біла . Вузька стежка вела від порога до глибокої криниці . Вода у ній була завжди студена і прозора . понад стежкою росли пахучі квіти . із хати вийшла молода струнка дівчина . У довгих косах червоніли стрічки . З вишитої сорочки сміялися голубі незабудки . дівчина набрала холодної води і пішла в хату .


V. систеМатизація й узагальнення знань

1. творче списування— Спишіть, розкриваючи дужки .Ось і прийшла (радісний) весна . на небі засяяло (яскравий)

сонечко . З-під землі пробивається (зелений) травичка . (Молодий) липки на вулиці ще вчора стояли (голий), а сьогодні вони вкрилися (маленький) листочками .

2. гра «хто швидше перетворить однину на множину»не дошці написано прикметники з іменниками в однині . по-

трібно написати їх у множині, виділити закінчення .темна ніч . . . (темні ночі);круглий м’яч . . . (круглі м’ячі);велике вікно . . . (великі вікна);голосний дзвоник . . . (голосні дзвоники);класна кімната . . . (класні кімнати);рясний дощ . . . (рясні дощі);яскравий ґудзик . . . (яскраві ґудзики) .

Vі. підсуМок уРоку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— У якому числі може стояти прикметник?— які закінчення мають прикметники у множині?


УрОк 86

уРок Розвитку зв’язного Мовлення. письМове висловлювання пРо ситуації з життя класу

Мета: навчати учнів узагальнювати матеріали спостережень; розвивати вміння складати текст; виховувати бажання працювати й пишатися своєю працею.

Хід УрокУ


нам урок уже давночас розпочинати .Будемо знов мовленнянаше розвивати .


Каліграфічна хвилинкаАц дж цю ар юєБджола безділля працяБджола мала, а й та працює .— як ви розумієте прислів’я?— Зробіть звуковий аналіз слова бджола .



Стоїть вулик придорожній, T

Уночі завжди порожній,а удень шумить, гуде,Всяк школяр туди іде . (Школа)

Вправа «Мікрофон»— чи любите ви свою школу?— розкажіть про неї .— послухайте ще одну загадку .

Він великий, світлий, чистий . T

Сяють вікна променисто .парти в три ряди стоять .діти вчаться тут чудово .Хто вгадав уже із вас?ну, звичайно, це — наш . . . (клас) .

— розкажіть про класну кімнату, у якій ви навчаєтеся .— Сьогодні ми будемо писати твір про те, як ми прибирали свою

класну кімнату . Уявіть, що ви є кореспондентами шкільної газети і маєте написати замітку про те, як минула робота у вашому класі .

кореспондент — співробітник редакції, який бере участь у ді-яльності засобів масової інформації .


IV. спРийМання й усвідоМлення нового МатеРіалу1. добирання заголовка і головної думки твору— чому ви хочете розказати про прибирання в класі? (Любимо

свій клас. Хочемо бачити його гарним, чистим, доглянутим. Весело працювати всім разом. Приємно щось робити своїми руками.)

— Це буде головна думка нашого твору .— який заголовок можна дібрати до нашої замітки? (Дружна

робота. Гарно працювати разом. Як ми прибирали свій клас. При-бирання класної кімнати.)

— які із цих заголовків розкривають головну думку твору?— Що важливо висловити, описуючи вашу роботу? (Своє став-

лення до роботи)

2. добирання матеріалу до твору. складання плану— поставте питання, на які слід відповісти, щоб отримати роз-

повідь про прибирання в класі . (Чому вирішили прибрати в класі? Як готувалися до прибирання? Як розподілили між собою обов’язки? З яким настроєм працювали? Як змінилася класна кімната після прибирання?)

— про що слід розповісти докладно?План розповіді

1) підготовка до роботи .2) Гарно попрацювали .3) як чисто стало в класі!

— чи зрозуміла головна думка твору із плану?



1. написання твору1) Колективна робота.

— З яких частин буде складатися наш твір? (Зачин, основна частина, кінцівка)

— про що напишемо у зачині? в основній частині?— як закінчимо твір? (Висловимо своє ставлення до того, що

робили.)колективно складається зачин і кінцівка . Основну частину учні

складають самостійно .

дрУЖна рОБОта

наш клас дуже дружний . Учора ми вирішили прибрати свою класну кімнату . почалася ретельна підготовка . Однокласники при-несли відра, ганчірки, мийні засоби .

Закипіла робота . Група учнів мила вікна . інші витирали меблі, двері, підвіконня . дівчатка помили квіти . Оленка і наталка роз-ставили книги на полиці . кожен намагався працювати на совість, щоб клас став чистим і красивим .

і ось роботу завершено . наша класна кімната стала святковою і затишною . Вікна сяяли і вигравали на сонці . приємно буде вчи-тися в чистому класі!

2) Самостійна робота.індивідуальне написання творчих робіт .

2. перевірка самостійної роботи1) читання зразка твору і зіставлення його із творами учнів .2) читання творів учнями .3) корекція й доопрацювання творів .

VI. підсуМок уРоку— Що сподобалося вам сьогодні на уроці?— які труднощі виникли під час написання творчих робіт?— чи вдалося їх подолати? як саме?

УрОк 87

зМінювання пРикМетників за РодаМи у сполученні з іМенникаМи.

Родові закінчення пРикМетників

Мета: навчати школярів змінювати прикметники за родами, визначати родові закінчення прикметників; розвивати зв’язне мовлення учнів, фонематичний слух; виховувати любов до рідної мови.

Хід УрокУ


Ось і знову дзвінок лунає,мелодійно і срібно звучить .Він до класу дітей скликає,Щоб успішно нового навчить .



1. каліграфічна хвилинкаЦц цв ця оцЦвіт цвітуть

Цвіту не вирви задаром,Гілки не втни для забави .

П. Ситченко

— до чого закликає нас автор вірша?— розгадайте шараду .

на неї птах сідає, T

Вона його гойдає,а «г» на «б» змініть —Звірятком стане вмить . (Гілка — білка)

— Складіть речення з цими словами .

2. словниковий диктантелектрика, черешня, бензин, фермер, кукурудза, дециметр,

комп’ютер, вокзал . (Самоперевірка з дошки)


Вправа «Мікрофон»— яку частину мови ми вивчаємо? (Прикметник)— як змінюються прикметники? (За числами, за питаннями)— як визначити число прикметника? (За іменником, пов’язаним

з ним)— яке закінчення мають прикметники у множині?— на сьогоднішньому уроці ми будемо вчитися змінювати при-

кметники за родами .


1. Робота з таблицею— розгляньте таблицю .

рід Однина Множина

чоловічий червоний кавун кавуни

Жіночий червона гвоздика червоні гвоздики

Середній червоне яблуко яблука

чоловічий літній ранок ранки

Жіночий літня ніч літні ночі

Середній літнє пальто пальта

— чи змінюються прикметники за родами?— Від чого залежить рід прикметника? (Від роду іменника,

зв’язаного з ним.)— які закінчення мають прикметники чоловічого роду? (-ий,

якщо основа закінчується на твердий приголосний; -ій, якщо основа закінчується на м’який приголосний .)

— які закінчення мають прикметники жіночого роду? (-а, якщо основа закінчується на твердий приголосний; -я, якщо основа за-кінчується на твердий приголосний .)

— які закінчення мають прикметники середнього роду? (-е, якщо основа закінчується на твердий приголосний; -є, якщо основа закінчується на м’який приголосний .)

— чи змінюються за родами прикметники у множині?(У множині прикметники за родами не змінюються . для всіх

родів вони мають однакове закінчення -і .)

прикметник з іменником завждиСтоїть в одному числі .Змінюється за родами,коли стоїть в однині .не змінюється за родами,коли стоїть у множині .для всіх родів він маєОднакове закінчення -і .Зелені дерева, безмежні поля,—Усе це рідна моя земля .прикметник я буду учити,а землю рідну любити .


промайнула лише мить —дощик з неба крапотить .ми присіли під кущем,Щоб не змокнуть під дощем .мить — і сонце засіяло,Все навколо чисте стало .тягнім руки до небес:— нас зігрій і світ увесь .


2. Робота в парах— Утворіть словосполучення, добираючи з довідки до кожного

іменника прикметник . Запишіть утворені словосполучення, відпо-відно змінивши прикметник .

ранок, весна, озеро, поля, плаття, бджола, калина, стіл .(Дерев’яний, літній, глибокий, ранній, працьовитий, червоний,

новий, родючий)


1. гра «коректор»— розгляньте текст .— як потрібно змінити слова, щоб текст став зрозумілим?Ось стоїть переді мною (легкі, тендітні) пролісок . Його (білі, за-

пашні) голівка схилилася додолу . а поряд ростуть такі ж (скромний, ніжний) вісники весни . Це значить, що прийшла (справжні) весна .

2. гра «додай закінчення»— допишіть закінчення прикметників . чому ці закінчення

різні?папір (який?) біл . . .Хустинка (яка?) біл . . .молоко (яке?) біл . . .Хмари (які?) біл . . .костюм (який?) син . . .Фарба (яка?) син . . .море (яке?) син . . .Волошки (які?) син . . .

Vі. підсуМок уРоку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Від чого залежить рід прикметника?


УрОк 88

впРави на визначення Роду і числа пРикМетників за відповідниМи іМенникаМи

Мета: навчати школярів визначати рід і число прикметників за іменником, правильно писати родові закінчення прикметників; збагачувати слов-никовий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення, граматичну пиль-ність; виховувати любов до рідної мови.

Хід УрокУ


Вже дзвінок нам дав сигнал:працювати час настав .тож і ми часу не гаймо,роботу швидше починаймо!


1. каліграфічна хвилинкаІі із під між ін різІній ірис індик ніжно

Сиплеться іній з берізВ пору чудову ранкову .Хтось на верхів’я залізі ніжну скидає обнову .

Ю. Збанацький

— Знайдіть у тексті прикметники й іменники, з якими вони зв’язані .

— поставте питання від іменника до прикметника .— Визначте рід і число прикметників .— Зробіть звуковий аналіз слова верхів’я .

2. гра «Мікрофон»— яку частину мови ми вивчаємо?— Що таке прикметник?— як визначити число і рід прикметника?— назвіть родові закінчення прикметників в однині .— яке закінчення мають прикметники в множині?


ііі. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати прикметник . Удо-

сконалимо вміння визначати число і рід прикметників .


1. творча робота в групах— прочитайте текст . до виділених іменників доберіть прикмет-

ники . Запишіть текст із дібраними прикметниками .представник кожної групи зачитує вдосконалений текст перед

класом . Обирається краща робота .настає весна . Сонце руйнує кучугури . кругом дзвенять кра-

плинки . Біля будинків кричать горобці .У лісі пахне бруньками . дзвенять синиці . Барабанить дятел .

Гілки берези стали бронзовими .

2. гра «назвіть кольори веселки»— прочитайте вірш . Знайдіть прикметники . Виділіть їхні за-

кінчення, визначте рід .

любить пензлик мій до святаСобі чубчик фарбувати .Він у райдугу пірнає,кожний колір називає:Це червоний — жар неначе,Це — оранжевий гарячий,Жовтий — як пшениця в полі,мов трава — зелений колір,Голубий — як у краплини,а наступний колір — синій,Синій колір, ніби річка,Фіолетовий — як нічка .

3. це цікаво!Веселка — надзвичайне явище природи, прекрасне і чарівне .

а що ж таке веселка?Це сонячне проміння, яке заломлюється у крапельках дощу .

найчастіше веселка з’являється після тривалих дощів . Усього у ве-селки сім кольорів, які переходять один у одний . люди помітили, що коли з’являється веселка у небі, то будуть зміни в погоді .


із-за парт всі миттю встали,Гарно спинки порівняли .Вгору тягнемось усі,мов трава в дрібній росі .

потім легко всі присіли,наче ноги заболіли .потім встали, руки в бокиі зробили два підскоки .каблучками цок-цок,і продовжимо урок .


1. Робота в парах— У вас є дві групи іменників:

1) посуд, кущ, день садок, зошит;2) глина, бузок, літо, вишня, учень .

— Від іменників другої групи за допомогою суфіксів -ян-, -ов-, -н-, -ев-, -івськ- утворіть прикметники та поєднайте їх з іменниками першої групи . Запишіть утворені словосполучення .

(Глиняний посуд, бузковий кущ, літній день, вишневий садок, учнівський зошит)

2. гра «впізнай предмет за його ознакою»Густий, дрімучий, старий . . . (ліс);гомінка, квітуча, зелена . . . (весна);смачне, солодке, червонясте . . . (яблуко);яскраве, сліпуче, гаряче . . . (сонце);теплий, тихий, рясний . . . (дощ);дзвінка, весела, мелодійна . . . (пісня) .

3. гра «добери найвлучніше»— доберіть найбільш влучні прикметники із поданих .(Синє, блакитне, бездонне, чисте) небо закрили (важкі, чорні,

легенькі, білі, грозові) хмари . пішов (весняний, перший, теплий, рясний, сильний, дрібний) дощ . Він обмив (зелені, маленькі, клейкі, великі, молоді) листочки на деревах, напоїв (молоду, зелену, прив’ялу) травичку .

4. гра «якого роду прикметник?»Учитель називає іменник з прикметником . Учні картками по-

казують, якого роду іменник і прикметник . на картках написано початкові букви назви роду (ч., ж., с.) . Виграє той, хто припуститься меншої кількості помилок .

червоний помідор, синє небо, безмежне поле, порцелянова ваза, весняний ранок, залізна труба, глибокі моря, старий чоловік, ніжна пісня, високі будинки, кремезне дерево, міцні м’язи, сталеве серце, злі обличчя, круглий стіл, свіжа зелень, дерев’яні човни .


Vі. підсуМок уРоку— Що нового дізналися на уроці?— які нові слова запам’ятали?— під час виконання яких завдань у вас виникали труднощі?— як вчилися їх долати?


УрОк 89

РозбіР пРикМетника як частини Мови

Мета: вдосконалювати вміння учнів установлювати зв’язок між іменником і прикметником, визначати рід і число прикметників; розвивати зв’язне мовлення учнів, орфографічну пильність; виховувати пунктуальність, охайність.

Хід УрокУ


Ось і знов дзвінок лунає,мелодійно і срібно звучить .Він до класу дітей скликає,Щоб успішно нового навчить .


1. каліграфічна хвилинкаЩщ ще ощ щіДощ щирий мерщій

Ви не бійтесь цих дощів,Вони ще теплі, зовсім не холодні,Їх називаємо грибні дощі .тож по гриби мерщій сьогодні!

— яким є останнє речення за метою висловлювання?

— доберіть прикметники до слова дощ .— які закінчення будуть в цих прикметниках? (-ий, -ій)— чому? (Бо ці прикметники чоловічого роду.)


Що за хата-дивина? T

З скла прозорого вона .табунцями, як у річці,рибки плещуться в водичці . (Акваріум)

— Запишіть відгадку .— Виконайте звуко-буквений аналіз слова .— У кого є вдома акваріум?— який він? розкажіть .— які рибки в ньому живуть?— як ви доглядаєте за рибками?— Складіть речення зі словом акваріум . (Учні колективно скла-

дають речення, записують його в зошити.)— Що називають прикметники?— на які питання вони відповідають?— З якою частиною мови зв’язаний прикметник у реченні?— як змінюються прикметники?

ііі. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми будемо закріплювати вміння добирати

прикметники, знаходити їх у реченні, визначати рід і число при-кметника .

IV. узагальнення й систеМатизація знань1. Робота над віршем— Виразно прочитайте вірш . Випишіть прикметники разом

з іменниками . Визначте число і рід прикметника .

Що таке Батьківщина?За віконцем калина,тиха казка бабусі,ніжна казка матусі,дужі руки у тата,під тополями хата,під вербою криниця,В чистім полі пшениця,Серед лугу лелека,і діброва далека . . .

П. Бондарчук


ФізкультхвилинкаЖук — у травичці,Жайвір — у небі,Жито — у полі,У річці — йоржі .Йорж випливає,Жайвір літає,Жаба плигає,Учень сідає .

2. творче списування— прочитайте текст . Спишіть, вставляючи пропущені закін-

чення прикметників . поясніть, як ви дізналися, які закінчення треба вставити .

Скільки з’явилося нових квіток! Уже відцвіли блакитн . . про-ліски . а в кущиках свіж . . трави з’явилися фіолетов . . фіалки . Біл . . рухлив . . дзвоники конвалій висять на тоненьк . . ніжках . Від’їде травень на човнику і прихопить із собою син . . дощі, зелен . . шум та солов’їн . . спів .

— У другому і третьому реченні підкресліть головні члени ре-чення .

— Зробіть аналіз прикметника зелений у такому порядку:1) аналізоване слово .2) Від якого слова в реченні залежить?3) на яке питання відповідає?4) до якої частини мови належить?5) число .6) рід (в однині) .7) яким є членом речення?

3. гра «угадай за закінченням, який прикметник»на дошці написано і закрито прикметники, видно лише їхні

закінчення . За ними учні мають відгадати прикметник і написати його із самостійно дібраним іменником . наприклад: зелен-ий (гай); блакитн-е (небо); висок-а (береза); червон-і (олівці); давн-я пісня), син-ій (прапор) .

4. гра «поети». Робота в парах— прочитайте . допишіть потрібні за змістом прикметники . Ви-

значте рід, число прикметників .

Хто в хустинці . . . (червоненькій)Став у лісі між дубів?може, дівчинка . . . (маленька)назбирать прийшла грибків?

ні, не дівчина там стала,Горобина виростала,ту хустину гаптувала(Щедра) . . . осінь . . . (золота) .

М. Познанська

Гаптувати — вишивати шовковими нитками різного ґатунку, вкритими тонким шаром золота або срібла; прикрашувати якусь річ вишиваними візерунками .

V. підсуМок уРоку— які відкриття ви зробили для себе на уроці?— З яким настроєм ми завершуємо наш урок?


УрОк 90

уживання пРикМетників у пРяМоМу й пеРеносноМу значеннях

Мета: формувати в учнів уміння розрізняти прикметники, вжиті в прямому й переносному значенні, влучно вживати їх в усному і писемному мовленні; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до рідного слова.

Хід УрокУ


нумо, діти, підведіться!Всі приємно посміхніться!пролунав уже дзвінок —починаємо урок .



1. каліграфічна хвилинкаСсе ес ст сп сн усСонце соняшник ясне

Сонях сонечко зустрів,Сонях сонечком розцвів!

М. Пономаренко


на городі він росте — T

Сонце ясне, золоте .Жовте око, жовті вії,та чомусь воно не гріє . (Соняшник)

— Запишіть слово-відгадку .— доберіть прикметники до слова соняшник .

2. гра «утвори словосполучення»— до іменників доберіть за змістом прикметники . Запишіть

словосполучення . Визначте рід прикметників .

день водянистийструмок гарячийпривіт сонячнийстанція водянийптах воднакисіль дзвінкий


— прочитайте вірш . Знайдіть прикметники .

Бджілки золотистіВ квітах літають,роси перлистіЗ трав опадають .

М. Рильський

— У якому значенні вжито прикметники?— доберіть до іменників бджілки і роси прикметники в прямому

значенні .— на сьогоднішньому уроці ми будемо спостерігати за прикмет-

никами, які вживають у прямому й переносному значенні .

В прямому й переносномуЗначенні буває .Висловити думкукраще допомагає .Золота осінь, золота річ,Золотий характер, золотий вік .поміркуй і скажи:Що справжнє, а що — ні?


1. вибіркове списування— Випишіть словосполучення переносного значення . Складіть

речення з одним із словосполучень .Солодкі ягоди, золоті руки, мамині руки, срібний передзвін,

солодка мова, срібний перстень, золоте серце, холодний погляд, зо-лотий колос, чиста вода, золотий годинник, холодний день, чисте сумління .


В землю вкинули зернину,налили туди води .промінь сонячний прилинуві тепла додав туди .із зернини підняласяквітка гарна і ясна .так у світі почаласячиста й сонячна весна .

2. Робота за віршем— прочитайте вірш . Знайдіть прикметники . які з них ужито

у переносному значенні?

У ЗеленОмУ ліСі

Сидить коник зелененький в зеленому лісі,на зеленій скрипці грає зеленої пісніпро ярочок зелененький, зелені ялиціі коника зеленого в зеленій травиці .


1. гра «утвори словосполучення»— Утворіть споріднені слова-прикметники від слів у дужках .

Запишіть утворені словосполучення .


Визначте рід прикметників . Виділіть закінчення прикмет-ників .

Складіть три речення із утвореними словосполученнями (за ви-бором) . Запишіть їх .

праця (чесність) чесна праця (ж. р.)

пісня (народ) народна пісня (ж. р.)

місце (небезпека) небезпечне місце (с. р.)

життя (щастя) щасливе життя (с. р.)

справа (цікавість) цікава справа (ж. р.)

ранок (погода) погожий ранок (ч. р.)

дитина (чудесно) чудесна дитина (ж. р.)

2. диктант «скарбничка мудрості народу»для запису під диктування використовують прислів’я, при-

казки . Учитель читає текст один раз, учні уважно слухають і за-писують по пам’яті, потім озвучують свій запис .

не родись багатий, а родись щасливий .ff

нема гіршої долі, як жити без волі .ff

двері мудрості ніколи не замкнені .ff

Хочеш бути щасливим — не будь лінивим .ff

там земля мила, де мати народила .ff

У чужій стороні і сонце не так світить .ff

Шануй батька й неньку, то буде скрізь тобі гладенько .ff

як березень не хмуриться, а весною пахне .ff

травень ліс одягає — літа в гості чекає .ff

Vі. підсуМок уРоку

Гра «Закінчи речення»на уроці я вчився . . .ff

найбільше мені сподобалося . . .ff

наступного уроку я хочу навчитися . . .ff


УрОк 91

спостеРеження за вживанняМ пРикМетників у загадках

Мета: систематизувати й закріплювати знання учнів про прикметник; вчити влучно вживати прикметники в усному і писемному мовленні; розви-вати інтерес до усної народної творчості; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного слова.

Хід УрокУ


Встали, дітки, всі рівненько,посміхнулися гарненько,настрій на урок взялиЙ працювати почали .


1. каліграфічна хвилинкаШш ша шп шуШпак шпаківня

плаче шпак уранці після зливи,де шумлять на греблі явори,Що шпаківню вітер чорнобривийперекинув денцем догори .

Л. Костенко

— Випишіть словосполучення, вжиті в переносному значенні .— Випишіть спільнокореневі слова, визначте їхній корінь .

2. гра «віднови прикметник»— У кожній групі слів відновіть відсутні букви на позначення

голосного звука, орієнтуючись на перше слово .мед — слдкй, лппвй, зпшнй, грчнй, свій, прзрй, янтрнй .Береза — блкр, стрнк, кчрв, млд, злн .Волосся — чрн, бл, свтл, кчрв, прм, двг, кртк .

3. гра «впізнай предмет за ознакою»— читайте швидко й доповнюйте речення за змістом .рідна, лагідна, найдорожча, ніжна, найдобріша — . . . (ff мама) .


Запашний, білий, смачний, духмяний, пшеничний — . . . (ff хліб) .Білий, холодний, пухкий, іскристий — . . . (ff сніг) .Біле, солодке, вершкове, холодне — . . . (ff морозиво) .пухнаста, руда, хитра, прудка, спритна, підступна — . . . (ff ли-сиця) .нова, цікава, бібліотечна, яскрава — . . . (ff книга) .Хитрий, колючий, маленький, спритний — . . . (ff їжачок) .Швидкий, боязкий, довговухий, куцохвостий — . . . (ff заєць) .Весняний, сонячний, теплий, лагідний — . . . (ff вітер) .


— чи любите ви відгадувати загадки?— Сьогодні ми спробуємо утворювати загадки самі .


1. пояснення вчителя— народ створив багато загадок, у яких «заховав» прості й ві-

домі всім предмети . прикметники виявилися дуже зручними для того, щоб описати предмет, не називаючи його . Саме це й потрібно робити в загадці .

2. конкурс на кращого відгадувача загадок— Відгадайте загадки .

У травах сестри луговії, T

Золотенькі очі, біленькі вії . (Ромашки)

я маленький, я вухатий, T

попелястий, волохатий .я стрибаю, я тікаю,дуже куций хвостик маю . (Заєць)

Хто ми? T

Гей, що то за коніСтоять на припоні:Зелені, лобасті,довгасті, голчасті,нічого не возять,а солі просять . (Огірки)

Г. Храпач

Срібні спиці, срібні роги — T

друг надійний для дороги . (Велосипед)М. Кондратенко

Гостроносий і малий . T

Сірий, тихий і незлий .Вдень ховається, вночіЙде шукать собі харчі . (Їжак)

В. Кравчук

— Спишіть одну із загадок . підкресліть прикметники .


Вітер віє, дощ іде,Сонце світить, жук гуде .проростають із земліСходи ранні чималі,Що під осінь стануть в ряді стозлото задзвенять .комбайн по ниві пропливеЙ збере усе до грама .Хай паляниця вік живеЙ годує нас із вами .

V. систеМатизація й узагальнення знаньЗавдання 1

— прочитайте загадку . Складіть речення зі словом-відгадкою . Запишіть його .

Жовтеньке, тепленьке T

Світилося та гріло,За день натрудилося,За обрій закотилося .

— Запишіть ознаки, які б характеризували сонечко у різні пори року, дня, в різну погоду .

доберіть синоніми до слова обрій .

Завдання 2. Робота в групах— Складіть загадки:1-ша група — про явище природи;2-га група — про навчальне приладдя;3-тя група — про квіти;4-та група — про тварин .кожна група презентує свою загадку . Обирають найцікавішу

загадку .

Vі. підсуМок уРоку— чи сподобалося вам відгадувати й утворювати загадки?— Слова якої частини мови допомагали вам під час творення

й відгадування загадок?



УрОк 92

уРок Розвитку зв’язного Мовлення. твіР-опис людини

з викоРистанняМ поРівнянь

Мета: вдосконалювати вміння учнів складати текст-опис, стисло й послі-довно висловлювати думку; розвивати зв’язне мовлення учнів, спосте-режливість; виховувати любов до найріднішої людини — матері.

Хід УрокУ


подивилися на мене .Усміхнулися усі .чи готові до роботи?молодці!


Каліграфічна хвилинкаНц іт ям ід якМатір’ю матуся ненькаяк під сонцем квітам, так з матір’ю дітям .— Запишіть каліграфічно прислів’я . поясніть його зміст .



Знаю я слово, у цілому світі T

краще й тепліше від сонця і квітів .Слово це пестить, голубить і гріє,В душу дитячу вселяє надії .

помандрувало від роду й до родуі освятило людину й природу . (Мама)

— мама — порадниця і рятівниця, її сердечність, ніжність, душевна теплота — особливі . таких немає ні в кого . материнська любов не знає зради . Вона довічна, непідкупна, істинна . Сьогодні ми з вами будемо писати твір про маму .


1. гра «заповни сонечко для мами»на дошці намальоване сонечко, на якому — напис: «моя мама,

мов . . .» . діти підходять і заповнюють промені: сонечко, квіточка, весна, перлиночка . . .

2. Робота над прислів’ям— прочитайте прислів’я .нема того краму, щоб купити маму .ff

матері ні купити, ні заслужити .ff

нема у світі цвіту цвітнішого над маківочки, нема ж і ріднішого ff

над матіночки .материн гнів — як весняний сніг: рясно випаде, та скоро роз-ff

тане .мати однією рукою б’є, а другою гладить .ff

на сонці тепло, а біля матері добре .ff

дитина плаче, а матері боляче .ff

У дитини заболить пальчик, а у матері — серце .ff

У кого є ненька, в того й голівонька гладенька .ff

Вправа «Мікрофон»— як ви розумієте ці прислів’я? поясніть .— які прислів’я про маму знаєте ви?


3. повторення вивченого про текст— Що таке текст?— які є типи текстів?— які питання можна поставити до тексту-опису?— які частини має текст-опис?

текст-опис

1) частина, у якій передано загальне враження про предмет . (Зачин)

2) частина, у якій розкрито ознаки предмета . (Основна частина)

3) Висновок . (Кінцівка)


4. підготовка до написання тексту— для того щоб легше було описувати маму, розгляньте її фото-

графію .— які порівняння доберете ви, описуючи свою маму?— із чим можна порівняти мамині очі, усмішку, волосся, об-

личчя?— послухайте вірш .

моя матуся — це струнка тополя,троянда пишна,Світла, як весна .Щоранку проводжа мене до школи,Благословля на навчання вона .

— із чим порівняно у вірші маму?— а які порівняння для своєї матусі оберете ви?— прочитайте опорні слова й прикметники, які допоможуть вам

яскравіше написати текст-опис .

Опорні словаОчі: добрі, ласкаві, люблячі, мудрі, ніжні, розумні, блакитні,

мов небо, як два бездонні озерця, . . .Обличчя: кругле, світле, смагляве, . . .Волосся: довге, коротке, блискуче, кучеряве, як стигле колос-

ся, . . .Усмішка: радісна, щаслива, весела, незрівнянна, . . .руки: працьовиті, лагідні, ніжні, теплі, . . .

5. усне складання опису мами (2–3 учні)Наприклад:мою матуся звати Галина . Вона дуже вродлива . У мами сма-

гляве, завжди усміхнене обличчя . Золотаве, мов стиглий колос, волосся опускається до плечей . Усмішка у матусі ніжна, мрійлива . я люблю дивитися в її блакитні, схожі на бездонні озерця, очі . Її невтомні ласкаві руки пестять і голублять мене .

моя рідненька матусю, ти найкраща у світі . я дуже люблю тебе!

6. самостійне написання тексту-опису учнями

7. перевірка написаного

Гра «Коректор»Учні обмінюються зошитами, читають роботи, дають поради

одне одному .

Vі. підсуМок уРоку— кому було присвячено сьогоднішній урок?— який твір писали?— які труднощі виникли під час написання твору-опису?— як вдалося подолати труднощі?

пам’ятаймо, милі діти,пам’ятаймо завжди з вами,Що для нас в усьому світінаймиліші наші мами .

УрОк 93

пРикМетники-синоніМи, пРикМетники-антоніМи. викоРистання

їх у зв’язних висловлюваннях

Мета: навчати учнів уживати прикметники у мовленні; формувати вміння добирати синоніми й антоніми; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до прекрасного.

Хід УрокУ

і. оРганізаційний МоМентнам урок уже давночас розпочинати .Будемо знов мовленнянаше розвивати .



Урок почнемо без зупинкиЗ каліграфічної хвилинки .

Льо тьо ньо осьльон тьохкає льотчик

Що трапилося тут у вас?чому веселий настрій згас?


— які це речення за метою висловлювання?— Складіть звукову схему слова льон .— Складіть речення зі словами тьохкає і льотчик .

2. Робота в парах— Від поданих іменників утворіть прикметники . доберіть до

них іменники і запишіть словосполучення за зразком . Визначте рід і число .

дерево — дерев’яний стіл, (ч. р., одн.)дощ — . . .Весна — . . .Степ — . . .Сонце — . . .радість — . . .


— послухайте загадку .

є у мене менший брат . T

Все у нас із ним невлад:Він білявий, я — чорнявий .я меткий, а брат мій млявий .я високий і тонкий,Брат товстенький і низький .З братом я живу у парі,та не в злагоді — у сварі .робимо усе ми залюбки,тільки завжди навпаки .

— про яких братів ідеться в загадці? (Про слова, протилежні за значенням,— антоніми)

— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися добирати слова, близькі й протилежні за значенням .


1. гра «скажи навпаки»малий — . . .білий — . . .товстий — . . .хворий — . . .лівий — . . .молодий — . . .


Гра «Хто швидше згрупує прикметники, близькі за значенням»ароматний, гарний, сором’язливий, запашний, вічний, пре-

красний, несміливий, пахучий, довгочасний, довголітній, хо-роший .


З вами довго ми трудились,наші спинки притомились .Вправо пальці позгинали,кулачки порозминали .до плечей поставим руки,колові ми зробим рухи .потім ставим руки в боки,повертілись, мов сороки .а тоді ще два підскокиі зробили чіткі кроки,Вдихнули всі на повні груди —далі ми навчатись будем .

V. систеМатизація й узагальнення знань

1. гра «добери найбільш влучні прикметники»

прОліСОк

Ось він стоїть (легкий, тонкий, ніжний, тендітний) переді мною . Його (ніжна, велика, маленька, запашна, біла) голівка схилилася донизу . а поряд ростуть такі ж (сумні, веселі, білі, тонкі, ніжні, скромні) провісники весни . Це значить, що наступила (радісна, со-нячна, справжня) весна .

2. гра «знайди кінцівку прислів’я»мала праця краща а повний — донизу гнеться .Своя хата краща за велике безділля .пустий колос догори пнеться, від чужих палаців .

— як ви розумієте ці прислів’я? поясніть .— Запишіть прислів’я, підкресліть прикметники .

3. гра «прикметники, протилежні за значенням»на дошці записані прикметники . Учні мають дібрати й записати

прикметники, протилежні за значенням . переможцем буде той, хто за умовний час (3–5 хв) добере і запише найбільше прикметників-антонімів .


дорогий (дешевий);веселий (сумний);ввічливий (нечемний);високий (низький);широкий (вузький);порожній (повний);темний (світлий);черствий (свіжий);чуйний (безжалісний);товстий (тонкий) .

4. гра «Редактор»— прочитайте . які слова, на вашу думку, потрібно замінити?

чому? Спишіть, добираючи для заміни слова з довідки .повіяв теплий вітер . Світить тепле сонечко . день став по-

весняному теплий . повертаються з теплих країв перелітні птахи .Слова для довідки: лагідний, весняний, ласкавий, гарний, при-

ємний, легенький, далекий .

Vі. підсуМок уРоку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— Що найбільше сподобалося?


УрОк 94

впРави на засвоєння Різних фоРМ пРикМетників у сполученні з іМенникаМи

Мета: закріпити в учнів поняття про прикметник як частину мови, про його роль у мовленні; навчати вживати різні форми прикметників у сполученні з іменниками; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати любов до прекрасного.

Хід УрокУ

і. оРганізаційний МоМентпролунав дзвінок .починається урок .працюватимемо старанно,Щоб почути у кінці,Що у нашім третім класідіти — просто молодці!


1. каліграфічна хвилинкаЮю юр ою ють тю в’ю

як тепло пахне хліб!і сонцем, що всміхалося весною .

П. Воронько

— перебудуйте перше речення на питальне .— доберіть антоніми до слів: радісний, працьовитий, усміх-

нений, теплий.

2. письмо з пам’яті— Вивчіть вірш і запишіть його з пам’яті .

Заєць має двоє вух .як одним він рухає,другим слуха вітерець,Що за полем дмухає .

Д. Павличко


Вправа «Мікрофон»— яку частину мови ми вивчаємо?— Що називає прикметник?— на які питання відповідають прикметники?— яка роль прикметників у мовленні?— З якою частиною мови зв’язаний прикметник у реченні?— на сьогоднішньому уроці ми будемо вчитися вживати різні

форми прикметників у сполученні з іменниками, визначатимемо число і рід прикметників, будемо розвивати своє мовлення, збага-чувати словниковий запас .



1. Робота в парах

Гра «Утвори прислів’я»— Спишіть, утворюючи з іменників, що в дужках, прикмет-

ники .1) Захотів (птах) молока . 2) (Друг) череді вовк не (страх) . 3) З доброго тіста (смак) паляниця .

— як ви розумієте утворені прислів’я?— підкресліть прикметники . Визначте їх рід і число .

2. списування— Спишіть текст . Визначте у тексті прикметники, що стоять

у множині .найвищі ссавці на Землі — жирафи . на голові 2–4 ріжки .

передні ноги такі високі, а шия така довга, що жирафа змушена незграбно нахилятися, широко розставивши ноги, щоб напитися води .


дзінь-дзелень, дзінь-дзелень,працювали цілий день .Всі вставайте-но з-за парт,починаєм фізкультстарт .Біжимо ми тихо-тихо,а за нами вовк, мов лихо .то ще швидше рухаймось,Вовку з’їсти не дамось .а тепер в кущі сховались,наче вовка настрахались .а тепер спокійно встали .Втоми наче і не мали .

3. Робота в групі— до поданих прикметників виберіть іменники .Ситий — . . . (вовк, чоловік...)Солодкий — . . . (мед, пиріг, ...)Старий — . . . (сад, дідусь, ...)Хороший — . . . (хлопчик, день, ...)Гучний — . . . (голос, крик, ...)дзвінкий — . . . (спів, сміх, ...)

4. гра «який на смак?»— доберіть і запишіть до іменників прикметники, що нази-

вають ознаку за смаком . Визначте рід прикметників, виділіть за-кінчення .

перець . . . (гіркий);сіль . . . (солона);морозиво . . . (солодке);цукерка . . . (смачна);лимон . . . (кислий);терен . . . (терпкий) .

5. гра «утвори словосполучення»— Утворіть з виділених слів однокореневі прикметники . Запи-

шіть словосполучення . Виділіть закінчення прикметників . порів-няйте їх із закінченням запитання . який висновок ви зробили?

Варення із вишні — варення (яке?) вишневе,кисіль із малини — . . .Стрічка із шовку — . . .каша із пшона — . . .плаття із шерсті — . . .Будинок із цегли — . . .

6. гра «доповни віршик»

Ходить лісом їжачок,В нього шубка з . . . (ниточок, колючок, дроту) .Вночі їй завжди півник сниться .Вона не курка, а . . . (гуска ворона, лисиця) .У неділю, на Хрещатикквочка вивела . . . (голубів, курчаток, овець) .по дорозі жук повзе,на спині листок . . . (фарбує, малює, везе) .Свиня навчала діточок:— Вмивайте вранці . . . (хвостик, ноги, п’ятачок) .не й дивина! не знає таня й досі,яка пора іде за літом? . . . (четвер, червень, осінь) .

І. Січовик


Гра «Закінчи речення»на уроці я вчився . . .ff


на наступному уроці хочу навчитися . . .ff



УрОк 95

закРіплення знань пРо пРикМетник як частину Мови

Мета: систематизувати знання учнів про прикметник; вдосконалювати вміння розрізняти прикметники серед інших частин мови, встанов-лювати зв’язок між іменниками і прикметниками; уточнити уявлення про прикметники-синоніми, прикметники-антоніми; розвивати зв’язне мовлення учнів, граматичну пильність; виховувати любов до рідного слова.

Хід УрокУ

і. оРганізаційний МоМентУже дзвінок нам дав сигнал,і на урок він нас покликав .а отже, часу не втрачаймо,роботу швидше починаймо .


1. каліграфічна хвилинкаУрок почнемо без зупинкиЗ каліграфічної хвилинки .

Йй йо ій ай ийпам’ятай, не забувайБатьківську стежину .прикрашай, шануй свій край,дім свій — Батьківщину!

В. Гринько

— які це речення за метою висловлювання?— перебудуйте речення так, щоб звертання стосувалося бага-

тьох людей .


Очі в неї вузенькі, T

ніжки в неї темненькі,Жовтувато-рудий кожушок .Хвіст у неї розкішний,і пухнастий, і пишний,а на кінчику — білий пушок . (Білка)


3. Робота в групахконкурс на кращий опис білочки з опорою на малюнок або

слайд .

ііі. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми пригадаємо все, що вивчили про при-

кметник . Установлюватимемо зв’язок між прикметниками та імен-никами, будемо добирати прикметники-синоніми та антоніми .

IV. закРіплення й узагальнення вивченого МатеРіалу

1. вибірковий диктант

Робота в групах— Випишіть з вірша іменник з прикметником .1-ша група — чоловічий рід;2-га група — жіночий рід;3-тя група — середній рід;4-та група — множина .

прикметник — це частина мови,Без неї нам не обійтися .ти вслухайсь в слово пречудове,Йому, як другові, всміхнися .Земля — ласкава, люба, рідна,а сонце — щире, золоте,а небо — лагідне, життя прекрасне .а очі в мами — добрі й ніжні .а голос — чистий і дзвінкий . . .Усі ознаки називаєприкметник як частина мови,і жодної не обминаютьСлова ці, справді пречудові .

Л. Лужицька



2. гра «Розкрий дужки»— Спишіть текст, розкриваючи дужки . Виділіть закінчення

прикметників . Визначте рід .нахиляє дуб (висока)Серед (пишна) долиниВіти (дужа) і (висока)до (червона) калини .

3. диктант короткої дії— Запишіть прислів’я . поясніть орфограми . підкресліть

прикметники-антоніми .ранні пташки росу п’ють, а пізні — сльози ллють .— З якими словами зв’язані прикметники?— У якому числі їх ужито?— як визначили?— назвіть прикметники-антоніми . які слова називаються ан-

тонімами?— назвіть слова, у яких кількість букв не збігається з кількістю

звуків . (Ранні, сльози, ллють)

4. гра «відгадайте кольори»

і небо, і струмок, і пролісок у квітні — T

неначе очі мамині, . . . (блакитні) .

достигає колос T

і підкручує вусок .із зернятка хліб росте,Бо зернятко . . . (золоте) .

для ворони є забава — T

походжає, наче пава .Бо купили тій воронічобітки, як жар, . . . (червоні) .

Виправ іграшку я з милом, T

Став мій зайчик зовсім . . . (білим) .

У сестрички гарна кофта . T

мов кульбабка кофта . . . (жовта) .


Гра «Доповніть речення»прикметник називає . . .ff

Відповідає на питання . . .ff

У реченні зв’язаний . . .ff

Змінюється за . . . і . . .ff

У множині прикметники мають закінчення . . .ff


УрОк 96


Мета: перевірити орфографічну та пунктуаційну грамотність учнів, уміння належно оформлювати письмову роботу; розвивати акуратність, пунк-туальність; виховувати старанність, відповідальність.

Хід УрокУ



ііі. контРоль знань (диктант)Орієнтовні тексти диктантів

ВеСна В ліСі

радісна, гомінка й пахуча весна . дзвінко співають птахи . те-плий вітер пробігає у верховітті . З’явилися паростки молодої трави . Голубими та білими пролісками вкрилися галявинки . Забігали по купинках мурашки . Вилетіли із зимового притулку перші джмелі .

ліс одягається в зелене вбрання . незабаром зацвіте на узліссі черемха . Защебечуть дзвінкоголосі солов’ї . прилетять і закують зозулі .

Гарна, радісна, весела весна в лісі! (59 слів)

ЇЖаки

під ялинкою михась знайшов гніздо їжачків . У ньому було чет-веро малят . через п’ять днів михась вирішив навідати їх . Цікаво, як живуть їжачки?

Усі уроки української мови. 3 клас344 345Дієслово

на стежці хлопчик побачив мертву їжачиху . Хтось її загриз . підійшов михась до гнізда . там на м’якій купині лежали голодні їжаченята .

Щодня носив михась їжачкам молоко і хліб . Звірятка брали їжу з рук . так михась виходив своїх їжаченят . (60 слів)

* * *

Хотілося мені літо побачити . яке воно? дідусь обіцяв показати . Цілими днями я ходив сам не свій . коли це вже дід мені літо по-каже? та ось одного разу дід наказав збиратися . Вирушили тією дорогою, що вела в поле . яку ж красу я побачив! тут і лан квітучих соняхів, і густа кукурудза, і зелений горох, і біла гречка, і море пшениці . так ось воно яке літо! (64 слова)

У ВеСнянОмУ ліСі

добре пригріває вже весняне сонечко . підсихає в лісі земля . Все навколо оживає . Веселіше співають птахи . Їх уже багато прилетіло . набубнявіли пуп’янки на галузках . полетів перший метелик . Це кропивниця .

повилазили мурашки — й одразу до роботи . Вони знищують лісових шкідників . і цим допомагають зберігати ліс .

а хто це гріється на камінчику? ящірка . Вона теж корисна .Гарно зараз у лісі! (60 слів)

мОя БатЬкіВЩина

Україна — це моя рідна земля . Вона розбуджена бурхливою грозою . красива й уквітчана ця земля весною . Щедра і різнобарвна восени . Строга і засніжена зимою . Солодка і пахуча в теплі літні дні . понад дорогами стоять явори багатирями . Високі гори вдивляються в синю височінь . Сивовусий дніпро пливе через усю українську землю . Він поспішає розказати чорному морю про гостинність її народу . (59 слів) .

іV. підсуМок уРоку— чи виникли у вас певні проблеми під час написання дик-

танту? які саме?— як ви їх розв’язали?

дієслОвО

УрОк 97

аналіз пеРевіРної Роботи. дієслово. загальне поняття пРо дієслово

Мета: проаналізувати типові помилки, допущені учнями під час написання диктанту; повторити вивчений матеріал про частини мови, розширити знання учнів про дієслово; формувати вміння розпізнавати дієслово в усному і писемному мовленні; розвивати спостережливість; збагачу-вати словниковий запас учнів; виховувати працелюбність.

Хід УрокУ

і. оРганізаційний МоМентпролунав дзвінок,починаємо урок .працюй наполегливо,Швидко, старанно,Щоб кожну хвилинуне втратити марно .


Каліграфічна хвилинка

Урок почнемо без зупинкиЗ каліграфічної хвилинки .

Хх хв ох хл хаХліб хвилинка

Вийшов травень з гаю,нивам усміхнувся,потім на стежині,як хлопчак роззувся .

М. Сингаївський


— які слова вжито в переносному значенні?— доберіть перевірне слово до слова стежині .— Виділіть префікс у слові роззувся . поясніть його правопис .


наша мова — безмежний океан слів: довгих і коротких, добрих і злих, веселих і сумних . Слова — коштовні кольорові камінці . і замало їх просто назбирати в купу . треба ще вміти викладати ві-зерунки з них . Щоб розібратися в цій незліченній кількості слів, вчені вирішили згрупувати їх за певними ознаками: виділити слова, які означають назви предметів .

— які це слова? (Іменники)— на які питання вони відповідають? (Хто? Що?)— Виділіть слова — назви ознак .— які слова? (Прикметники) .— на які питання вони відповідають? (Який? Яка? Яке? Які?)— які слова називають дії предметів? (Дієслова)— на які питання вони відповідають? (Що роблять? Що зроб-

лять? Що буде робити?)— на сьогоднішньому уроці ми розпочнемо вивчати дієслово .

дієслово, дієсловоОзначає дію слова .Запитає: що робиш?,що зробив? і що зробиш?.


1. Робота за віршем— прочитайте і запишіть вірш .

недавно ще гула метелиця,іще лежить в низинах сніг,а вже барвінку листя стелитьсяЗеленим килимом до ніг .

— підкресліть дієслова . поставте до них питання .


2. творення дієслів— як ви гадаєте, чи багато існує дієслів у нашій мові? (Безліч, їх

не можна перерахувати.)— а звідки вони беруться?

— дієслова мають здатність утворюватися від інших частин мови .

на дошці — три іменники:малюнок — . . .читанка — . . .дар — . . .— якою частиною мови є ці слова?— а чи можемо ми від іменників утворити дієслова? (Так)— Запишіть лише утворені дієслова: малювати, читати, дару-

вати .на дошці три прикметники:чистий — . . .фарбований — . . .світлий — . . .— Утворіть дієслова від цих прикметників .— Запишіть утворені дієслова: чистити, фарбувати, світити .

V. систеМатизація й узагальнення знань1. гра «упіймай дієслово»Учитель читає вірш . Учні, почувши дієслово, плещуть у долоні .

прОкидаЙСя

тільки вранці сонце встане,Зазирне в твоє віконце,ти підстав свою долонькупід промінчик ніжний сонця .прибери мерщій в кімнатці,Й чистим, вмитим, за сніданкомпривітайся до матусі:— рідна, з добрим ранком!потім радісним, привітнимпоспішай до трав, до квітів,а щоб день минув немарно —З усіма поводься гарно .

2. списування— прочитайте вірш . яка його головна думка?— доберіть заголовок .— Визначте слова з ненаголошеними е, и, поясніть правопис .

Спишіть вірш, підкресліть дієслова .

людям всім давно відомедивне слово — дієслово .дію виконати можеі в роботі допоможе .


треба з ним завжди дружити,З ним нам веселіше жити .Все, що хочеш,— в дієслові .Це найкраще в нашій мові .

Т. Рило

V. підсуМок уРоку— яку частину мови почали вивчати?— Що називає дієслово?— на які питання відповідає?


УрОк 98

уРок Розвитку зв’язного Мовлення. стислий пеРеказ

Мета: навчати школярів стисло переказувати текст, бачити головне, сут-тєве в тексті й передавати його, використовуючи мовні засоби уза-гальненої передачі змісту; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення; збагачувати словниковий запас; виховувати співчутливість, бажання приходити на допомогу іншим.

Хід УрокУ


Українську рідну мовуБудемо вивчатита культуру мовленняразом розвивати .

іі. калігРафічна хвилинкаВщ ащ щу щі ощБатьківщина щирий щічки

Виростай, дитино, й пам’ятай:Батьківщина — то найкращий край!

Д. Павличко

— яке це речення за метою висловлювання?— до чого спонукає вас автор?— Знайдіть у віршованих рядках звертання .— доберіть синоніми до слова Батьківщина .

ііі. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися стисло переказувати

текст .


1. вступне слово вчителя— діти, серед дорослих і дітей є такі, що байдуже ставляться до

чужої біди . але є й такі, які завжди прийдуть на допомогу . Ось про такого хлопчика ми сьогодні прочитаємо . але ми не просто послу-хаємо текст, а й повчимося його стисло переказувати .

2. читання вчителем тексту «сміливий учинок»Однієї погожої днини Федір повертався зі школи додому . У нього

був радісний настрій . дорога пролягала через старенький місток . підходячи до мосту, хлопчик почув веселі голоси школярів і жа-лібне поскрипування дощок . діти, сидячи на поручнях, розгойду-вали його та верещали від задоволення . і раптом сталося непередба-чене . маленька Світланка . змахнувши рученятами, впала з поручнів у річку і зникла під водою . наступної ж миті Федір кинувся за нею . нестерпно довго тягнувся час . і лише тоді, коли Федір вийшов на берег, тримаючи на руках дівчинку, діти полегшено зітхнули . Всі побігли до рятівника і переляканої, але живої Світланки .

3. визначення теми й основної думки— яка тема цього тексту? а основна думка?— тему чи основну думку виражено в заголовку?— а чи можна текст назвати «Гарний учинок»?— а чому автор дібрав заголовок «Сміливий учинок»?

4. змістовий аналіз тексту. відповіді на запитання— куди йшов Федір?— яке заняття знайшла собі малеча?— Що трапилося зі Світланкою?


— Хто врятував дівчинку?— чому це трапилося зі Світланкою?— чим міг закінчитися цей випадок?— який висновок ви повинні зробити для себе?


ми крокуєм, ми крокуєм,Україною мандруєм .Ось побачили карпати:як вершини нам дістати?Заглядаємо в озерця —не торкнутися нам денця!далі ми йдемо поважно,Шлях долати нам неважко .підрівняйтесь, усміхніться,Батьківщині уклонітьсяЗа щасливі дні в любові,За пісні, за колискові .кругом себе обкрутіться,раз присядьте, два присядьте,За столи тихенько сядьте .

5. Мовний аналіз тексту— як можна по-іншому сказати: радісний (веселий), пролягла

(простяглася), жалібно (близько до плачу), верещали (галасували), непередбачено (не думали наперед), раптом (зненацька), зникла (пропала), кинувся (скочив), нестерпно (не можна витерпіти), не роздумуючи (миттю), побігли (помчались), поручні (перила)?

— Замініть сполучення слів близькими за значенням: в один із днів (одного разу), верещали від задоволення (задоволено верещали), полегшено зітхнули (зітхнули з полегшенням), тягнувся час (минав час) .

— а чому автор використав саме ці слова, а не ті, що ми на-звали? (Учитель допомагає учням відчути доцільність авторської лексики.)

— які слова вживає автор, щоб не повторювалися слова Федір і Світланка?

6. структурний аналіз тексту— назвіть зачин, кінцівку .— Скільки абзаців виділено в тексті?— як вони між собою пов’язані? (Хлопчик, раптом, нестерпно)

7. складання стислого переказу— прочитайте план .

План1) додому .2) Старенький місток .3) Світланка у воді .4) дівчинку врятовано .

— За цим планом повчимося складати стислий переказ . я про-читаю перший абзац . як його зміст можна передати одним ре-ченням? (Федір повертався зі школи.)

— Зміст наступних абзаців може бути таким:підходячи до мосту, хлопчик побачив, як малеча розгойдувала

поручні старого мосту . діти верещали від задоволення .раптом маленька Світланка полетіла у воду . Федір миттю ки-

нувся за нею .довго тягнувся час, поки рятівник не з’явився з переляканою

дівчинкою на руках .— для повторного переказу можна на дошці записати початкові

слова абзацу .

V. підсуМок уРоку— який текст вчилися складати на сьогоднішньому уроці?— який текст вам сподобався більше — авторський детальний

чи наш стислий?— чому? (Детальніше, яскравіше зображено ситуацію, яка

сталася.)— а коли в житті нам доводиться говорити стисло?— чи потрібно вміти переказувати детально і стисло? чому?

УрОк 99

зв’язок дієслова з іМенникоМ у Реченні. складання Речень за МалюнкаМи

Мета: вдосконалювати знання учнів про дієслово; формувати вміння розпізнавати дієслово за істотними ознаками (питанням, значенням, роллю в реченні), ставити питання від іменника до дієслова; розвивати зв’язне мовлення, фонематичний слух; виховувати працелюбність.


Хід УрокУ


пролунав уже дзвінок,час почати нам урок .Будемо у світ знань мандрувати,Будемо мову рідну вивчати .


1. каліграфічна хвилинкаЗз за зв зе зиЗграя взялась задзвеніли

Заспівали, задзвеніли,мов заграли кобзарі .де взялась весела зграя —Жарогруді снігурі .

О. Олесь

— доберіть синонімічний ряд до слова жарогруді .— Виберіть дієслова з вірша .— назвіть префікс у цих дієсловах .— яке порівняння використовує поет у вірші?

2. Робота над загадкою— Відгадайте загадку . назвіть дієслова .

із неба диво золоте T

і світить нам, і гріє,ніщо без нього не росте,і всяк йому радіє .радієш ти,радію я,радіють луки, поле, гай,радіє з краю в край земля,а що за диво — відгадай . (Сонце)

ііі. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати дієслово .


1. Робота над текстом— прочитайте текст . Випишіть головні члени речення, ставлячи

питання від підмета до присудка .

У траві роса виблискує сріблом . Вітаються з тобою білі голівки ромашок . червоно вабить конюшина . під кущем глоду вихитується ніжна шипшина . Уже й бджоли снують . У дубовому гаї понад струмком заливається іволга . Ще й соловейко витьохкує .

(За О. Десняком)— якою частиною мови виражені підмети?— а що ви можете сказати про присудки?— на які питання відповідають дієслова?

дієслово зв’язанеВ реченні з іменником .Воно завжди скаже нам,Що він робить, діє як .


до сонечка руки ми підняли,потім в різні сторони розвели .потім ставим ніженьку на каблук .і отак притупнемо: тук та тук .

а тепер за руки ми всі взялисьі по колу весело враз пройшлись .Славим світло сонечка, славим дня,Хай здоров’я діточок виповня .

2. вибіркове списування— прочитайте вірш . Спишіть другу і третю строфи . підкресліть

дієслова та іменники, що з ними зв’язані .

тВОя Землярозтанула зоря досвітня,росою вкрилися поля .ласкава, щедра і привітналежить навкіл твоя земля .

Вона тобі не пошкодуєСвого добра, свого тепла:і щедро хлібом нагодує,Води хлюпне із джерела;

для тебе цвітом зарясніє,птахами виповнить ліси,Вбере долини й полониниУ квіти дивної краси .

Л. Компанієць



1. гра «голоси тварин»на дошці записано назви тварин . Учні мають написати, як вони

подають голос, використовуючи дієслова .Собака . . . (гавкає);кінь . . . (ірже);корова . . . (мукає);коза . . . (мекає, чи бекає);кішка . . . (нявчить);ведмідь . . . (реве);вовк . . . (виє);свиня . . . (рохкає);курка . . . (кудкудаче);голуб . . . (воркує; туркоче);ворона . . . (каркає);сорока . . . (стрекоче);ластівка . . . (щебече);горобець . . . (цвірінькає);жаба . . . (кумкає) .

2. Робота в парах— прочитайте текст і спишіть його, розкриваючи дужки . Виді-

лені слова розберіть за будовою .

Омела

Омела — це рослина-паразит . Вона (рости) на дереві і (пити) з нього соки . ти (бачити) на гілках деяких дерев зелені густі шапки — немов пташині гнізда? Улітку вони (ховатися) серед листя і мало помітні . Зате їх добре видно взимку та восени . тобто коли дерева (стояти) голі, безлисті . Ото і є омела .


Гра «Закінчи речення»на сьогоднішньому уроці я вчився . . .ff



УрОк 100

уживання дієслів у пеРеносноМу значенні

Мета: поглиблювати й розширювати знання учнів про дієслово; розрізняти дієслова вжиті в прямому й переносному значенні; розвивати уяву, творче мислення; виховувати бажання гарно володіти українським словом.

Хід УрокУ


починаємо урок,Бо почули ми дзвінок .Він за парти кличе нас .до роботи, третій клас!


1. каліграфічна хвилинка— Відгадайте загадку .

не краватка він, не комірець, T

а шию обіймати звик .та не завжди, а лиш тоді,коли бувають холоди . (Шарф)

— Запишіть каліграфічно .Рф аф фш фцФарби фіранка шарф футбол— Зробіть звуковий аналіз слів комірець, шию .

2. граматична арифметикалипа + нота = тварина . . . (антилопа) .том + вата = зброя . . . (автомат) .Вода + ринг = фрукти . . . (виноград) .риба + соки = фрукти . . . (абрикоси) .

3. вибіркове списування— прочитайте текст . Знайдіть дієслова, які зв’язані зі словом

сонечко . Випишіть їх, поставте питання .прокинулося весняне сонечко . Умилося теплим дощем і пішло гу-

ляти по небу . Бачить: прекрасна земля! майнуло сонечко золотим ру-кавом і засвітилися всюди маленькі жовті вогники — кульбабки .


Сонечко (що зробило?) прокинулося, умилося, пішло гуляти, майнуло; (що робить?) бачить .

— У якому значенні вжито дієслова?

ііі. повідоМлення теМи й Мети уРоку

— Сьогодні ми будемо спостерігати за дієсловами, які вживають у прямому й переносному значенні .


1. Робота за віршем— прочитайте вірш . Знайдіть дієслова, вжиті в переносному

значенні .

кОнВаліЇЇ

із зеленої сорочки,Що зіткав весною гай,Білі дивляться дзвіночки .як зовуть їх — угадай .Це конвалії у гаїна галявині цвітуть .і ніде, ніде немаєкращих квіточок, мабуть .


— Випишіть дієслова разом з іменниками, ставлячи питання від іменника до дієслова .

2. Розподільний диктант— Запишіть словосполучення у два стовпчики: у перший — із

прямим значенням, у другий — з переносним .пливе човен, пливе сонце;доля подарувала, дочка подарувала;берізка плаче, немовля плаче;осінь затужила, дівчина затужила;біг спортсмен, бігли хмари;сонечко сміється, маля сміється .


раз — і встали .Один — руки в боки,два — два підскоки .три — тягнем руки .

чотири — туки-туки .на п’яточку й носочок,і руки донизу .Й неначе коточок,пройшов по карнизу .Всміхнулись гарнесенько,присіли і встали .малята, швидесенькоВтому прогнали .


1. колективна робота— Складіть з поданих слів речення та запишіть їх у такому по-

рядку, щоб вийшла зв’язна розповідь . підкресліть дієслова, вжиті в переносному значенні .

Весна, по, швидко, землі, крокує .Гілки, на, бруньках, скоро, тоненьких, набубнявіють .летять, країв, з, птахи, теплих .криги, від, звільнилися, ріки .неба, з, лагідне, посміхається, сонце .

2. творча робота в групах— допишіть казку . доберіть заголовок .В одному місті жили коти . У них були пухнасті хвости, срібні

вуса й чутливі вуха . а капелюхів у них не було . і дуже їм хотілося мати капелюхи, щоб вітатися . . .

3. списування— Спишіть вірш, підкресліть дієслова .

неСлУХняниЙ дОЩик

казала мама-дощихамалому дощу-синочку:— посидь-но хвилинку тихо,пошию тобі сорочку .та поки знайшла хмарину,Сорочку з неї пошила,то неслухняна дитинаі сліду вже не лишила .а за порогом Хугапогнала за дощиком слідом —Змерз без сорочки дощикі випав на землю снігом .

Г. Малик



Гра «Закінчи речення»Сьогодні на уроці я вчився . . .ff


Матеріали чинних підручників, рекомендовані для опрацювання ¼на уроці та вдомаПідручник 1 — с. 160–161.

УрОк 101

спостеРеження за влучниМ добиРанняМ дієслів автоРоМ тексту

для зМалювання подій, явищ

Мета: продовжити знайомлення учнів з істотними ознаками дієслів; на-вчати влучно вживати дієслова в усному й писемному мовленні; розви-вати зв’язне мовлення, образне мислення, граматичну пильність учнів; виховувати працелюбність.

Хід УрокУ


Всі почули: дзень-дзелень?до роботи! добрий день!


1. каліграфічна хвилинкаОс ере ив адДерево посадив сад

посадив дерево — себе прославив,посадив сад — рід прославив .

— як ви розумієте прислів’я? поясніть .— підкресліть у прислів’ї дієслова .

2. гра «чотири дракони»_ _ дра Ця дра рікою пливе . (Видра)ко _ _ н _ Цей кон лише униз росте . (Корінь)д _ р _ _а Ця дра від села до села . (Дорога)ко _ _ н Цей кон дрова все руба . (Колун)_ _ д_ ра Цей дра штовхає всіх і б’ється . (Задира)к _ о _ н Цього кон хто бачить, той сміється . (Клоун)др _ _ а Ці дра лежать горою у бору . (Дрова)кон _ _ _ Цей кон, якщо змінити о на і, завершить нашу гру .

(Кінець)

ііі. повідоМлення теМи й Мети уРоку— яку частину мови ми вивчаємо?— Що називає дієслово?— на які питання відповідає?— на сьогоднішньому уроці ми продовжимо вивчати дієслово .


1. колективна робота— прочитайте текст . доберіть до нього заголовок .Ще не скрізь розтанули сніги . і в полі, і в лісі доживають свого

віку холодні злежані плями, а він уже прилетів . Уже бігає чорними таловинами на своїх високих ніжках і раз у раз нахиляє до землі голівку . Це він збирає шкідливих комах, жучків .

а коли виясниться небо, злітає й починає співати .— про яку пташку йдеться?— Складіть і запишіть два речення про вісника весни .— поясніть правопис виділених слів .— підкресліть дієслова .

2. гра «постав на місце всі дієслова»на плакаті написано текст болгарської казки з пропущеними

дієсловами:«Один батько . . . старшого сина на город . . . картоплю . . . . син мо-

тику, мішок і . . . . Слідом за ним . . . менший брат . . . . на город і замість роботи стали . . . казки . трохи згодом . . . до них батько .

— як . . .? — . . . він .— ніяк,— . . . старший брат .— а ти як? — . . . меншого сина .— . . . старшому,— відповів той, бо не . . ., що . . . брат .


— добрі робітники! — . . . батько .— Один нічого не . . ., а другий йому . . .» .

Учні мають придумати й записати на смужках з паперу всі про-пущені дієслова . (Послав, копати, взяв, пішов, рушив, прийшли, розповідати, прийшов, працюєте, спитав, промимрив, запитав, допомагаю, знав, скаже, промовив, робить, допомагає.)

коли всі учні напишуть дієслова, учитель читає перше речення повністю . ті учні, у яких дієслова збігаються з прочитаними, підні-мають руку і віддають свою смужку вчителеві . Учитель читає друге речення і т . д . до кінця казки .

Виграє той, хто напише найбільше дієслів, що збігаються з про-пущеними .


Сонечко прокидається,Сонечко потягається,Сонечко посміхається,Сонечко умивається:миє щічки, очка, вушка .пішов дощик .Сонечко спить .Сонечко прокидається,Вмикає годинничок:тік — так, тік — так .Сонечко заснуло .



Гра «Продовж казку»Жив собі Снігур . Захотілося йому до Сонця долетіти . Вирушив

у дорогу . подивилося Сонце на смільчака, здивувалося . як посмів зимовий птах до небесного світила добратись! тоді Сонце . . .

2. Робота в групах— З поданих слів складіть речення-прислів’я .роботи, й, коні, без, дохнуть .ff

ластівка, не, весни, робить, одна .ff

до, язик, доведе, києва .ff

Ворони, навпростець, літають, тільки .ff

рве, тиха, греблю, вода .ff

Старий, не, віл, з, зверне, борозни .ff

нова, чисто, мітла, мете .ff

Вода, не, в, встоїться, решеті .ff

3. Робота над скоромовкою— Вивчіть скоромовку . Випишіть головні члени речення . Ставте

питання від підмета до присудка .

Ще дощ іде . періщить злива .Щенятко вимокло, як хлющ .а щиглик, щебетун щасливий,Щебече, пурхнувши на кущ .

4. гра «відредагуйте речення»незнайко припустився помилок у написанні поданих речень .

Відредагуйте ці речення .Шофер попросив, щоб його заправили бензином .У того, хто наполегливо працює, життя завжди буде змістове

і цікаве .Граючи у футбол, м’яч вилетів на трибуни .

Vі. підсуМок уРоку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— які завдання вам сподобалися найбільше?— під час виконання яких завдань у вас виникли труднощі?


УрОк 102

дієслова-синоніМи і дієслова-антоніМи. Розпізнавання дієслів у Реченнях

Мета: поглиблювати знання учнів про дієслово, його синтаксичну роль; за-кріплювати вміння виділяти дієслова в усному і писемному мовленні, добирати до дієслів синоніми і антоніми; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати працелюбність.


Хід УрокУ

і. оРганізаційний МоМентпролунав і стих дзвінок .починається урок .Всі за парти тихо всілисьі на мене подивились .


1. каліграфічна хвилинкаИх еч ось ягТихесенько втомилось розгнівилось

тихесенько вечір на землю спадає .і сонце сідає в тихесенький гай .Ой, сонечко ясне,невже ти втомилось,чи ти розгнівилось?іще не лягай!

— Знайдіть і підкресліть у вірші спонукальне речення . назвіть дієслова .

2. гра «буква загубилася»

— Ой лишенько! — кричать слова .— пропала літера одна .Без неї бути ми не можем .допомогти ж зуміє кожен .Ви дуже добре поміркуйтеі нас скоріше порятуйте!

Б . .р . .б . .н, ст . .рт, к . .пк . . н, с . .д, м . .рк . ., п . .рт . ., з . .йч . .т . ., к . .р . .в . .н .

ііі. повідоМлення теМи й Мети уРоку— на сьогоднішньому уроці ми продовжимо працювати над діє-

словом . Будемо спостерігати за роллю дієслів у реченнях, текстах, добирати до дієслів синоніми і антоніми .

є близькі за значенням —Це слова-синоніми .Зовсім різні, протилежні —Це слова-антоніми .


1. Робота над прислів’ями— прочитайте прислів’я . назвіть дієслова-антоніми .

Згода дім будує, а незгода руйнує .ff

Вогонь палить, а вода сушить .ff

ластівка день починає, а соловей кінчає .ff

Смілий там знайде, де боягуз загубить .ff

літо біжить підстрибуючи, а зима бреде похнюпившись .ff


із-за парт мерщій встаєм .лінькам волі не даєм .проганяєм дружно втому .присідаймо й встаньмо потому .Ставим руку на бочок,ніженьку на каблучок .тягнем пальці до носка,Вправа буде ось така .руки ставим до плечей,коловий же рух оцей .пальчиками потрусилиі за парти тихо сіли .

2. гра «протилежності»— до поданих дієслів доберіть антоніми . Складіть кілька речень

з дієсловами, протилежними за значенням .накривати — . . . (відкривати);зайти – . . . (вийти);зав’язати — . . . (розв’язати);відчинити — . . . (зачинити);роззутися — . . . (взутися);згорнути — . . . (розгорнути);світає — . . . (сутеніє);заходити — . . . (виходити);хвалити — . . . (лаяти);починати — . . . (закінчувати);сумувати — . . . (радіти);кричати — . . . (шепотіти);працювати — . . . (ледарювати);згадувати — . . . (забувати) .


1. творче списування— Спишіть . З поданих синонімів виберіть найбільш вдалий . до-

беріть заголовок .


радісно (засвітить, зігріє, засяє) весняне сонечко . по дорогах (побіжать, потечуть) веселі струмки . лід на річці (посиніє, по-чорніє) . (Набубнявіють, збільшаться) на деревах бруньки . З теплих країв (прилетять, прилинуть, повернуться) птахи .

2. гра «заповни пропуски»— із ряду слів, близьких за значенням, доберіть і вставте у ре-

чення найбільш влучні .ліс ще . . . в передранішній тиші . тихо навкруги, мертво . лиш

де-не-де . . . пташка, непевним голосом . . . зі свого затишку .Слова для довідки: дрімає, спить, куняє; прокинеться, встане,

пробудиться; заспіває, обізветься, защебече, зацвірінькає .

Vі. підсуМок уРоку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— навіщо у мовленні вживають дієслова-синоніми і дієслова-

антоніми?— З яким настроєм ви завершуєте сьогоднішній урок?

Збіг наш урок,як коротка мить .дуже швидкоВ роботі час біжить .і попрацювалими немарно,Бо багато знань отримали —Це гарно!


УрОк 103

час дієслова. пеРевіРна Робота. усний твіР

Мета: ознайомити учнів з істотними ознаками дієслів різних часових форм, з новими термінами; навчати розпізнавати час дієслів; розвивати вміння аналізувати, зіставляти; виховувати любов до природи.

Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаАю ую юл юм ютСпіваю юнак будую складають

я по вулиці іду,я співаю на ходу,і підспівують дереваЗа парканом у саду .

Т. Коломієць

— підкресліть у вірші дієслова .

2. словникова роботаМинулий — той, що вже пройшов, минув .— Складіть речення зі словом минулий .

3. повторення вивченого про дієслово— яку частину мови називають дієсловом? (Що позначають? На

які питання відповідають? Яким членом речення бувають?)

4. вибірковий диктант— Випишіть із текстів дієслова .

Вийшов травень з лісу, T

лугові вклонився,Од вітрів і сонцялуг зазеленився .


Спасибі людям, що зростили ліс: T

За всі дуби, ялини в пишнім гілліі за красу отих зелених кіс,В яких стоять гнучкі берізки білі .


У верховіттях вітер колобродить, T

Сумує стежка дичками внатрус .а угорі про таїнства природиЗадумався мислитель чорногуз .

Ліна Костенко


перепілка скаче T

В молодій пшениці:Виполемо зілля!нап’ємось водиці .

Г. Зайлер

(Вийшов, вклонився, зазеленився, зростили, стоять, колобро-дить, сумує, задумався, скаче, виполемо, нап’ємось) .

— назвіть дієслова, які позначають дію, що вже відбулася .— назвіть дієслова, які позначають дію, що відбувається зараз .— назвіть дієслова, які позначають дію, що відбудеться .

іIі. повідоМлення теМи й Мети уРоку

— Сьогодні на уроці ви ознайомитеся з ознаками дієслів різних часових форм, новими термінами, переконаєтеся, чи змінюються дієслова за часами .



1. пояснення вчителя

— дієслова змінюються за часами . дієслова мають три часи .

Змінюється за часамиі аж три їх має .Це теперішній, минулий .і майбутній також .на питання що робить? що роблять?теперішній відповідає .минулий — що робив? що зробив?майбутній час — що робитиме? що зробить?

— дієслова змінюються за часами . Вони мають три часи: ми-нулий, теперішній, майбутній . Щоб визначити час дієслова, треба поставити питання до нього і встановити, коли відбувається дія .

2. Робота над текстом— прочитайте текст . доберіть до нього заголовок . Випишіть діє-

слова, поставте до них питання, визначте час .починався чудовий літній день . У трикутних листках вигравали

всіма барвами веселки крапельки роси . навколо співали птахи . розмаїтні квіти тягнулися до Сонця . а над ними басовито гудів джміль:

— Ж-ж-жарко . . . Ж-ж-жарко . . .Йому й справді було жарко літати з квітки на квітку й збирати

сік — нектар .(За І. Прокопенком)

3. творче списування— прочитайте текст і спишіть, розкриваючи дужки .морські хвилі (змінювати) обриси узбережжя . люди (нама-

гатися) відстояти береги . Вони (будувати) хвилерізи, (мурувати) уздовж берега стіни з міцних матеріалів . (Укріплювати) люди і морське дно великими валунами . на узбережжі (насаджувати) дерева .

— Визначте час змінених дієслів .

4. гра «упіймай дієслово. визнач його час»

Земля дитинСтВа

дзвони літа я чую над лугом,чую голос вільшанки в гаю .ми ще вранці зібралися з другомЗнов піти на лугівку свою .там веселка у росах іскриться,тиху думу нашіптує гай .там у кожного є таємниця,тож попробуй знайди, відгадай . . .


V. пеРевіРна Робота. усний твіРЗа малюнком і поданими нижче словами складіть розповідь, до-

беріть до неї заголовок .Спортивний майданчик, змагання, змагатись, спритність, бі-

гати, наввипередки, стрибки у довжину .

VI. підсуМок уРоку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— які часи мають дієслова? назвіть їх .— як визначити час дієслів?



УрОк 104

уРок Розвитку зв’язного Мовлення. пеРевіРна Робота. письМовий пеРеказ

Мета: перевірити вміння учнів переказувати текст; розвивати навички усного і писемного мовлення; збагачувати словниковий запас шко-лярів; виховувати любов до рідного слова.

Хід УрокУ



Каліграфічна хвилинка— Відгадайте загадку .

як подивишся на нього, T

Бачиш в нім себе самогоОтаким, яким буваєш .Що це, друже? Відгадаєш? (Дзеркало)

— Запишіть каліграфічно .Дз дзі дзу одз ндзДзвінок дзеркало кукурудза

ііі. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні ми перевіримо ваше вміння писати письмовий пе-

реказ . Ви старанно працювали протягом року, тому успішно впо-раєтеся із завданням .

IV. контРоль знаньОрієнтовні тексти для переказів

ВедмідЬ і миШка

(Казка)

Спіймав якось ведмідь у своєму барлозі мишу . почала мишка просити ведмедя:

— Відпусти мене, і я тобі колись у пригоді стану .посміявся ведмідь з такої помічниці і відпустив мишку .Ось одного разу заплутався ведмедь у мисливських тенетах .

рвався, рвався — ніяк не виплутається .

тут прибігла мишка, перегризла петлю й допомогла ведмедеві звільнитися .

Словникова роботаУ тенетах — у сітці для ловлі звірів, птахів .

Аналіз тексту за питаннями— кого спіймав ведмідь у своєму барлозі?— Що попросила мишка у ведмедя?— Що пообіцяла вона йому?— чи відпустив ведмідь мишку?— чи дотримала вона свого слова? як?

Орієнтовний план переказу

1) Спіймав ведмідь мишу .2) Ведмідь потрапив у біду .3) мишка-помічниця .

Білка У чОВні

рибалка ставив ятері на залитих повінню лугах . Він тихенько плив на човні поміж кущами . на одному з кущів рибалка запри-мітив якийсь дивовижний рудий гриб .

раптом цей гриб плигнув прямо рибалці в човен . Він побачив, що це мокра білочка .

рибалка довіз її до берега . Білка одразу виплигнула з човна і по-стрибала в ліс .

(За В. Біанкі)

Словникова роботаЯтері — риболовне знаряддя у вигляді сітки, натягнутої на об-

ручі, що їх установлюють на дні водойми .Повінь — розлиття річки під час весняного розтавання снігу,

льоду або від тривалих дощів чи великих злив .

Аналіз тексту за питаннями— де ставив рибалка ятері?— Що він запримітив на кущі?— Що йому здалося?— Хто це був насправді?— Що зробила білка?— куди довіз рибалка білку?— куди пострибала білка?


Орієнтовний план переказу1) рибалка на човні .2) дивовижний гриб .3) Білка в човні .4) Білка втекла в ліс .

як ЗлякаВСя ЮркО

Увечері мама послала Юрка в сад принести яблук .Юрко пішов в сад, заліз на яблуню, нарвав соковитих фруктів .

раптом він побачив під деревом щось кругле й чорне, мов клу-бочок .

нахилився хлопчик, доторкнувся до нього рукою, а він ко-лючий . Злякався Юрко, аж скрикнув . Випустив з рук яблука й побіг додому .

розповів мамі, а мама засміялась:— та то ж їжак!пішов Юрко в сад, щоб забрати яблука, а їх уже немає .довелося знову лізти на яблуню .

Аналіз тексту за питаннями— куди послала мама ввечері Юрка?— куди заліз хлопчик, щоб нарвати яблук?— Що побачив він під яблунею?— Що далі вчинив Юрко?— куди побіг він після цього?— про що він розповів мамі?— якою була реакція мами на розповідь сина?— куди повернувся Юрко?— Що він хотів зробити?— де поділися яблука?

Орієнтовний план переказу1) мамине доручення .2) чорний клубочок під яблунею .3) Юрковий переляк .4) розмова з мамою .5) Зникнення яблук .

V. підсуМок уРоку— чого навчалися на уроці?— Що здалося складним, а що — найцікавішим?

УрОк 105

зМінювання дієслів за часаМи

Мета: вдосконалювати вміння учнів розпізнавати час дієслів, уживати діє- слова в різних часових формах; розвивати зв’язне мовлення учнів, вміння аналізувати, узагальнювати; виховувати працелюбність.

Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаЖж вж кж жхЖоржини вежа кожух

Жайворонок в небі в’ється,ясне сонечко сміється .

— підкресліть дієслова, визначте їх час . поясніть, як ви це робите .

— Зробіть повний звуковий аналіз слова в’ється .— поділіть слово ясне на склади для переносу .

2. словникова робота— поясніть значення слів метал, бетон .Метал — речовина або сплав, ознаками якої є висока міцність,

ковкість, блиск, здатність проводити тепло й електричний струм .— доберіть спільнокореневі слова . (Металевий, металіст, ме-

талург, металургія, металургійний)Бетон — будівельний матеріал, виготовлений із суміші цементу

з гравієм або щебенем, піском тощо .— доберіть спільнокореневі слова . (Бетонувати, бетонування)

Записування складних реченьметал проводить електричне тепло й електричний струм . З бе-

тону виготовляють панелі, блоки, зводять споруди .

ііі. повідоМлення теМи й Мети уРоку— яку частину мови ми з вами вивчаємо?— Скільки часів має дієслово?


— на сьогоднішньому уроці ми вдосконалюватимемо свої вміння визначати час дієслів .


1. гра «що не так?»

ЩО не так?

посадив ведмідь в лісочкуШість берізок, два дубочки .рахувати сам не вміві ворону попросив .почала вона кувати,та не може полічить,ану ж ви допоможіть .

Л. Савчук

— поясніть заголовок .— допоможіть вороні полічити дерева .— Визначте дієслова та їх час .


потік дзюрчить, потік біжить,а сарна наша хоче пить .присіла сарна край струмка,Встромилась мордочка тонка .як напилась вона води,то стала жвава, хоч куди .Скакала сарна по стежках,Забула сарна геть про страх .та зупинилася на мить,як вчула — вовчик десь гарчить .У кущик хутко заховалась,Бо геть до смерті налякалась .

2. гра «заповни пропуски»— прочитайте, визначте дієслова, час . Знайдіть спільнокореневі

слова, виділіть корінь . поясніть правопис уставлених слів, заго-ловок .

Від Зими дО Зими

Січень . . ., лютий . . .,Березень . . . квітень . . .травень під ноги . . . травицю,червень . . . сіно в копиці .липень медовий бджілок . . .

Серпень чудовий душу . . . .Вересень . . . груші в садочку .Жовтень . . . клену сорочку .листопад . . . килими .Грудень . . . — початок зими .

Ф. Петров

Слова для довідок: січе, лютує, плаче, квітує, стеле, складає, трусить, чарує, дарує, гаптує, застеля, надходить .

— як ще можна назвати вірш? Що робить кожен місяць?


1. Робота в парах— поміняйте місцями абзаци, щоб вийшов текст .діти забрали пташеня . дома вони перев’язали крильце, поса-

дили його в клітку .під березою мар’янка й дмитрик знайшли совеня з пошко-

дженим крилом . Воно тужливо пищало .незабаром крильце у пташеняти зажило . діти випустили со-

венятко на волю .— підкресліть у тексті дієслова, визначте час .— прочитайте текст . Знайдіть речення, яке не відповідає темі

тексту . назвіть дієслова, визначте їхній час .

СОлОВеЙкО

Одним з останніх прилітає у рідні краї соловей . коли зацвітає бузок, то чути солов’їний концерт . літає зозуля по дібровах та ді-ткам угадує, скільки їм років . Ця найобдарованіша на голос птаха співає, аж поки ячмінь колос не викидає .

2. тестування— які з поданих дієслів стоять у минулому часі?

а) прилетить, заспіває, сховає, світитиме;б) летів, співала, заховав, світило;в) летить, співає, ховає, світить .

3. гра «упіймай дієслово»

квітне у лузі калина,пісня лунає в саду солов’їна .колос у полі зерном наливається .радість прийшла у село!



Vі. підсуМок уРоку— Що вивчали на сьогоднішньому уроці?— які нові знання здобули?— З яким настроєм закінчуєте урок?


УрОк 106

впРави на РозРізнення часових фоРМ дієслів у тексті. пеРевіРна Робота. усний твіР

Мета: закріплювати знання учнів про дієслово; формувати вміння розріз-няти час дієслів; розвивати зв’язне мовлення, використовуючи дієслівні форми; збагачувати лексичний запас; виховувати працелюбність.

Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаЗе тч ез ютьТче співають береза

Зелений килим тче весна —дочка води і сонця .і лунко падають з веслакраплинок срібні гронця .

В. Лучук

2. фронтальне опитування— Що таке дієслово?— як змінюються дієслова?— назвіть часи дієслів .

— на які питання відповідають дієслова минулого, теперіш-нього та майбутнього часів?

— як визначити час дієслова?

3. гра «знайди “зайве” слово»кричати, горлати, грати, галасувати . (Синоніми)малював, стрибала, стоїть, співали . (Усі — минулого часу)Будувати, споруда, під’їхати, пливти . (Споруда — іменник)

ііі. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над визначенням

часу дієслів й утворенням дієслівних форм .


1. вибіркове списування— Випишіть із цих речень дієслова . Визначте час дієслів .Велика хмара нависла над лісом .Скоро у полі задзвенить жайворонкова пісня .джерельце під вербою виблискує водою .— Утворіть форму інших часів .нависла (мин. ч.), нависне (майб. ч.), висне (теп. ч.) .Задзвенить (майб. ч.), дзвенить (теп. ч.) дзвенів (мин. ч.) .Виблискує (теп. ч.), виблискувало (мин. ч.), виблискуватиме

(майб. ч.) .— як змінювалися дієслова?— який висновок можна зробити? (Дієслова змінюються за

часами.)

2. Робота в парах— із поданих слів складіть речення, а з них — текст . доберіть

заголовок . підкресліть дієслова, визначте час .пташенята, у, скоро, з’являться, нього .Сонце, вище, все, підіймається, землею, над, весняне .Виспівує, жайворонок, тому, так, і, польовий .полі, у, дзвенить, пісня, жайворонкова .Він, з, ділиться, нами, своєю, радістю .


Зупиним навчання час .Фізкультпауза у нас .руки, наче крила в птаха,Що летить й не знає страху .


Вгору — вниз їх підіймаюі до верху підлітаю .а тепер — метелик я,рух дає мені життя .до плечей згорну я руки,колові зроблю я рухи .а голівкою покрутим —небезпек не має бути .якщо ж поруч небезпека,—Геть втікаємо далеко .


1. Робота над прислів’ями— Запишіть прислів’я . поясніть їх зміст . доберіть інші

прислів’я про працю . назвіть дієслова, визначте час .на дерево дивись, як родить, а на людину, як робить .ff

Зробив діло — гуляй сміло .ff

Без охоти немає роботи .ff

як робиш, те й маєш .ff

2. Робота над віршем— прочитайте вірш . Випишіть дієслово з префіксом, виділіть

його .— Випишіть решту дієслів, утворіть інші за допомогою пре-

фіксів .— як змінилося значення слова?

СадіВник

З батьком яблуні садили,трохи руки натрудили .я люблю наш тихий саді осінній листопад .Завтра с татком будем зранкуУ саду копати ямки,Бо лишились яблуніВчора недосаджені .


3. цікаво знати!— прочитайте текст .— Що нового ви з нього дізналися?Ось перед тобою лежить на столі новенький чистий зошит .

лежить і мовчить — не розповідає тобі про те, що зробили його з ялинки, по якій ще недавно стрибала білка .

Зошит не розповів тобі і про те, як ялинка пливла по річці, варилася в котлі, крізь усі машини пройшла, через усю країну про-їхала .

Багато випробувань випало на долю ялинки, перш ніж пере-творилася вона на цей зошит . і тепер від тебе залежатиме, що буде далі з зошитом .

— Випишіть дієслова . Визначте їх час .

4. гра «доповни прислів’я»ластівка день починає, а соловей його . . . (ff кінчає) .друга шукай, а . . . (ff знайшов) — тримай .Удар забувається, а слово . . . (ff пам’ятається) .Знайшов — не скач, . . . (ff загубив) — не плач .

— чи є в реченнях антоніми? Випишіть їх парами .

Vі. пеРевіРна Робота. усний твіР

VIі. підсуМок уРоку— які часи мають дієслова?— як визначити час дієслів?


УрОк 107

закРіплення знань пРо часові фоРМи дієслова

Мета: формувати в учнів уміння визначати час дієслів та змінювати діє-слова за часами; спостерігати за роллю дієслів у реченні; збагачувати словниковий запас; розвивати мовлення; виховувати гордість за свою Батьківщину.


Хід УрокУ


іі. актуалізація опоРних знань учнів

1. каліграфічна хвилинкаЗз зц єць ух ає

Заєць має двоє вух,як одним він рухає,другим слуха вітерець,Що за полем дмухає .

— назвіть дієслова .— Визначте час .— Зробіть звуковий аналіз слова вітерець .— Складіть речення зі словом заєць .

2. словникова робота— Відгадайте загадки, запишіть слова-відгадки .

на небі біліє, T

Світить, а не гріє . (Місяць)

на ракеті він літає T

і скафандр чудовий має . (Космонавт)

Засвітила, полетіла — T

Хвіст вогненний залишила . (Ракета)

Один баранець пасе тисячі овець . ( T Місяць, зорі)— якою темою об’єднані ці слова-відгадки? (Космос)— продовжте цей ряд слів . (Супутник, космічний корабель,

космонавтика)— до кожного записаного слова доберіть дієслово теперішнього

часу . (Місяць світить. Зорі сяють. Космонавт керує. Ракета ле-тить. Супутники допомагають. Корабель літає. Космонавтика вивчає.)

— а тепер змініть ці дієслова теперішнього часу на дієслова ми-нулого часу, майбутнього часу .

— як ви змінювали дієслова? Зробіть висновок .— Запишіть речення .12 квітня — Всесвітній день авіації та космонавтики .— чому саме цього дня весь світ відзначає день авіації і космо-

навтики?— Хто є першим космонавтом нашої незалежної держави?

леонід каденюк народився в селі клішківці Хотинського району чернівецької області .

навчався в чернігівському училищі льотчиків . 1995 року пе-реміг у конкурсі на спільний україно-американський політ . під-готовку до польоту пройшов у місті Х’юстоні . У космосі перебував 16 діб . екіпаж у складі 6 чоловік проводив важливі біологічні до-слідження .

ііі. повідоМлення теМи й Мети уРоку— яку частину мови ми вивчаємо?— як визначити час дієслів?— Сьогодні на уроці ми поглибимо свої знання про дієслова .


1. гра «визнач час»розуму за гроші не купиш .ff

і сила перед розумом никне .ff

розуму чоловік учиться увесь вік .ff

Що нині утече, то завтра не зловиш .ff

мудрим ніхто не родився, а навчився .ff

2. гра «віднови вірш»— Спишіть, розкриваючи дужки . Ставте дієслова у потрібній

формі .Скоро сонечко (пригріють),(потече) струмки,темний гай (зазеленіють),(Зацвіте) квітки .

О. Олесь


по доріжці, по стежинічервона Шапочка іде .У своїй малій корзиніБабусі їстоньки несе .поставим кошики на землю,Вгору руки підіймем,трохи ними поплескаєм,трішки ними потрясем .пошукаєм ягідок,покладемо в свій роток,кошик в руки ми візьмем,тихо крадучись, ідем,


Щоб нас вовчик не спіймав,на обід щоб нас не мав .


1. Робота в парах— Спишіть, добираючи з дужок потрібне за змістом слово .Учень (запізнився, прийшов пізно, затримався, припізнився) на

урок .маринка (берегла, доглядала, гляділа, пильнувала) квіти .Учитель (вчащає, заходить) до класу .

2. самостійна робота— Випишіть дієслова . Визначте їхній час .

налетіли бджоли на щедринець, T

набирають меду на гостинець,Всім на хоботку принесуть медку .

Д. Чередниченко

прозорі тіні берег красять, T

Гудуть десь бджоли у дуплі,на камінь ящірка вилазить,припав метелик до землі .

М. Філянський

З неба сяє сонце привітне, T

Біля хати яблуня квітне,Бджіл вона приваблює цвітом —Вродять щедро яблука літом .

М. Ковнацька

Взаємоперевірка в парах з опорою на зразок, поданий на дошці .

3. Розвиток мовлення— Зі слів кожного рядка складіть речення . Запишіть їх так, щоб

вийшла зв’язна розповідь .повернулися, вирію, з, ластівки .дахом, гнізда, під, вони, ліплять .Грудочки, з, річки, носять, глини, ластівки .пташенятам, м’яко, у, буде, гнізді .

VI. підсуМок уРоку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— які завдання були найбільш цікавими?— чого хотіли б навчитися на наступному уроці?


УрОк 108

впРави на твоРення і вживання дієслів тепеРішнього, Минулого і Майбутнього

часу у власних висловлюваннях

Мета: навчати учнів творення і вживання дієслів теперішнього, минулого і майбутнього часу у власних висловлюваннях; розвивати зв’язне мов-лення, орфографічну пильність учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до рідного слова

Хід УрокУ


Українську мову ріднуБудемо вивчати,та культуру мовленняразом розвивати .


Каліграфічна хвилинкаСт ять ею ів джСаджанці вулицею несуть— Відгадайте загадку, запишіть відгадку .

двоє вулицею йдуть, T

по вісім саджанців несуть .Скільки ямок треба, діти,Щоб рослини посадити . (Шістнадцять)

ііі. повідоМлення теМи й Мети уРоку— яку частину мови вивчаємо?— Що означає дієслово?— на які питання відповідає?


— як визначити час дієслова?— Сьогодні на уроці ми будемо вдосконалювати вміння визна-

чати час дієслова, творити й уживати дієслова теперішнього, май-бутнього і минулого часу у власних висловлюваннях .


1. гра «впіймай дієслово»

ростуть опеньки у тумані T

Серед сосонок і беріз .

то пролетить березовий листочок, T

то пробіжить невидимий їжак .

У садочку-зеленочку T

Ходить вишня у віночку .

невсипущі павуки T

тчуть серпанки і шовки .Л. Костенко

— Запишіть дієслова теперішнього часу, допишіть форми мину-лого і майбутнього часу .

Зразок: ростуть, росли, ростимуть .

2. фронтальна робота— прочитайте . Випишіть дієслова, вжиті в майбутньому часі .

Зі скількох слів утворена форма майбутнього часу? Замініть її одним словом і запишіть поруч .

кОлиСкОВа

Спи, моя доню мала,—Гай задрімав край села,Всесвіт замрів неозоро —В ньому ти будеш ходити,В ньому ти будеш будити,як малих діточок, зорі .

Л. Стрельник

3. Робота над загадкою— прочитайте і відгадайте загадку . назвіть дієслова .

нахмурилось небо . і плаче хмаринка . T

а поле сміється щасливо і дзвінко,Бо сльози хмаринки несуть урожай .як сльози ці звуться? ану, відгадай . (Дощ)


4. Робота в групахСкладання розповіді про весняний дощ, уживаючи дієслова

в різних часових формах .


У горі пливе хмарина,Унизу росте травина .тварина стежкою біжить,У листі вітер шелестить .ми нагнулись до струмка:— Ой, вода у нім яка!миєм руки, миєм личка,акуратність — наша звичка .


1. фронтальна робота— прочитайте вірш .— яку ілюстрацію до вірша ви можете створити?— які слова вам допомогли? У якому значенні вони вжиті?— назвіть дієслова . Визначте час .

УСміХнениЙ дОЩик

Весна і теплінь забарились надовго .дерева листками не вкрилися й досі . . .та вдень із-за хмари, неначе з-за рогу,Захлюпав усміхнений дощик!і так він сміявся на всі свої очки,Що з ніжних бруньок зеленаві листочкиЗа мить простромили загострені носики,напевне, щоб теж посміятися з дощиком .

А. Костецький

2. гра «упіймай дієслово»— послухайте вірш . Випишіть дієслова .

день за днем, за тижнем тижні —непомітно лине час .різні зміни дивовижніВідбуваються круг нас .Ось і травень, ясний травеньпразниково землю вбравВ одяг свіжий та яскравийіз рясних зелених трав .а в садочку білим цвітомВкрилась вишня запашна .


і нарешті з теплим літомЗустрічається весна .

Н. Забіла

3. списування— Спишіть речення . Виділіть дієслова, визначте їхній час .Сонце гарячими промінчиками лоскотало землю .тихо лягає ніч на вершини гір .У музиці людина знаходить вираження високих почуттів

і тонких переживань .У вікно беззвучно влетів кленовий листок, покружляв над

столом і опустився на підлогу .


Гра «Закінчи речення»Сьогодні на уроці я вчився . . .ff

мені було цікаво . . .ff

Складно було . . .ff

Хочу навчитися . . .ff

Урок закінчую з . . . настроєм .ff


УрОк 109

контРольне списування на швидкість (перевірка швидкості письма, культури оформлення роботи, поєднання літер,

нахилу, розміру, форми)

Мета: перевірити орфографічну та пунктуаційну грамотність учнів, швид-кість письма, культуру оформлення роботи, поєднання літер, нахилу, розміру, форми; розвивати уважність, спостережливість; виховувати охайність.

Хід УрокУ



ііі. контРоль знань. списування

Орієнтовні тексти для списування

рОЗУм делЬФіна

дельфін — найрозумніший представник тваринного світу . У нього є чого навчитися . розум людини і тварини залежить від величини і ваги мозку . після людини за розумом одразу ж іде дельфін . Він уміє й говорити . дельфін — неперевершений плавець . Величезної швидкості й витривалості в плавбі йому надають сила плавників хвоста і форма тіла .

яСтрУБ

Сильний, сміливий цей хижий птах — яструб .а що вже літати вміє, то рівного йому немає . несеться поміж

деревами, ширяє, а проте встигає обминати, об жодне не вдариться .а в степ навідується під час своїх осінніх мандрівок . З’явиться

хтозна-звідки, вхопить необережну пташку або й качку на ставку — і зникне невідомо куди . тільки його й бачили .

чОмУ лЮди ХВОріЮтЬ

дуже довго люди не знали, що у воді, в повітрі, ґрунті і навіть у роті людини живуть маленькі істоти — мікроби . Вони у багато разів менші від піщинки .

діти часто хворіють від переохолодження взимку або від пере-грівання влітку на сонці .

інші хвороби виникають через те, що шкідливі мікроби прони-кають в організм людини .

є хвороби брудних рук . мікроби, що спричиняють їх, потра-пляють в організм з їжею, водою, з невимитих рук .

рОСлини наВеСні

З кожним весняним днем стає тепліше . рослини пробуджуються від зимового сну . крізь торішнє листя пробиваються проліски, ряст, анемони . до появи листя зацвітають верба і ліщина . Це кущі . а з дерев — вільха . після вільхи зацвітає осика, потім — тополя .


інші дерева і кущі вкриваються ніжним зеленим листям, а потім зацвітають .

Щовесни багато беріз гине від ножів і сокир . Їх невміло підру-бують, щоб зібрати сік . Він витікає на землю, і дерево гине . не роби цього!

пиСанки

У всьому світі відомі українські писанки . Вони беруть свій по-чаток від давніх вірувань . Відтоді, коли на яйце наносивсь орна-мент, це вже було не просте яйце, а свята писанка . Її розписували тільки у доброму настрої .

писанка — символ вічного життя, добра і сонця . За технікою виконання є писанки, які виготовляють за допомогою розігрітого воску чи писачка . на крапанку віск наносять крапочками . на дря-панці візерунки видряпують .

іV. підсуМок уРоку— як ви оцінюєте свою роботу?— чи є у ній певні недоліки?

УрОк 110

уРок Розвитку зв’язного Мовлення. складання тексту-МіРкування «чоМу

ластівки відлітають пеРшиМи»

Мета: узагальнити знання учнів про текст; удосконалювати вміння та на-вички школярів відповідати на запитання; складати твори-міркування; розвивати вміння добирати переконливі докази, аналізувати, робити висновки; виховувати любов до природи.

Хід УрокУ


іі. актуалізація опоРних знань— Відгадайте загадку й визначте тему уроку .

Швидко скрізь цей птах літає, T

Безліч мошок поїдає,За вікном гніздо будує,тільки в нас він не зимує . (Ластівка)

— покажіть на дошці малюнок, на якому зображений цей птах . розкажіть, що ви знаєте про ластівок .

III. повідоМлення теМи й Мети уРоку— Ви прослухали усні висловлювання своїх однокласників .

який це тип тексту? який текст називається міркуванням?— Сьогодні ми будемо вчитися писати текст-міркування про

ластівок .

IV. Робота над теМою уРоку

1. гра «віднови загадку»— чи добре ви запам’ятали загадку про ластівку? перевірте

себе . Відновіть текст загадки .

Швидко скрізь цей птах літає, За вікном гніздо будує, Безліч мошок поїдає, тільки в нас він не зимує .

— чим живляться ластівки?— де вони будують свої гнізда?— З чого і як ластівки будують гнізда?

2. гра «з’єднайте птаха з його гніздечком»на дошці прикріплені малюнки птахів та їх гніздечок у довіль-

ному порядку . діти мають з’єднати малюнок птаха з його гніздом .

3. бесіда— послухайте рядки з вірша н . Забіли «ластівки» .

пригріва весняне сонце .В рівчаках біжать струмки .метушаться за віконцемклопітливі ластівки .підлетіли . Відлетіли .тільки крильця — блим та блим .Це вони будують вмілодля своїх маляток дім .Всі працюють безупинно,не марнують, бачиш, час —Грудочки м’якої глиниВ дзьобах носять раз у раз .


— які почуття автора виражають ці рядки? (Повагу, ніжність, любов до працьовитих пташок)

— так, люди завжди любили і люблять ластівок та, спостері-гаючи за їхньою поведінкою, склали про них прислів’я, а також прикмети .

— які прикмети про ластівок ви знаєте?— З’єднайте частини прислів’їв . поясніть їхній зміст .

ластівки низько літають — а людина — вихід зі становища

ластівка знаходить своє гніздо, дощ обіцяють .


Будем дружно присідати,Сонечко розвеселяти .Встали-сіли, встали-сіли,От уже й розвеселили .Встало вранці ясне сонце,Зазирнуло у віконце .ми до нього потяглися,За промінчики взялися .

4. колективна підготовка до написання тексту-міркування1) Бесіда .

— чим живляться ластівки?— коли ластівки починають готуватися до відльоту?— які зміни відбуваються в цей час у природі?— куди зникають комахи?— куди відлітають птахи?— чому вони відлітають?— чи можна назвати ластівок мандрівниками?— яку користь приносять ластівки?

2) які види текстів ви знаєте?— який текст називається міркуванням?— розгляньте схеми на дошці і розкажіть про будову тексту-

міркування .3) лексична робота (запис на дошці) .

— якими словами можна замінити слово ластівки під час на-писання тексту? (Ластівки — вони, птахи, пташки, мандрівники, друзі людини, вороги комах.)

5. самостійна робота в зошиті— Складіть і запишіть текст-міркування за запитаннями .

— коли ластівки стають мандрівниками?— куди вони летять?— чому ці пташки відлітають першими?— коли вони знову повернуться в рідний край?Орієнтовний текст (читає вчитель після самостійної ро-

боти)наприкінці літа ластівки стають мандрівниками . Вони летять

у теплі краї — вирій .пташки покидають нас, тому що їм немає чого їсти . Щойно хо-

лоднішає, комахи ховаються в щілини, під кору дерев, зариваються в землю, в опале листя . ми з нетерпінням чекаємо, коли ластівки повернуться . адже вони — захисники дерев у садах, парках і лісах .

V. підсуМок уРоку— який текст складали на уроці?— Що нового дізналися про ластівок?— яку користь приносять ці пташки?

УрОк 111

написання частки не з дієсловаМи. РозбіР дієслова як частини Мови

Мета: формувати в учнів уміння писати частку не з дієсловами, визначати час дієслів, правильну вимову дієслів на -ться; розвивати усне й пи-семне мовлення; виховувати працьовитість, дисциплінованість.

Хід УрокУ



1. каліграфічна хвилинкаЦв цт кц мцЦвіт цуценя міцний

Цвітуть сади, цвітуть пишні,Цвіт біліє на черешні,


на яблуні рожевіє,—Всі квіточки сонце гріє .

М. Підгірянка

— Випишіть з тексту дієслова .

2. словникова роботаКипіти — нагрівшись до 100 градусів, випускати пару (про посу-

дину з рідиною), клекотіти, вирувати, пінитися під час нагрівання, випускаючи гарячу пару (про рідину) .

Коридор — вузький (переважно довгий) прохід у середині бу-динку, який з’єднує окремі його кімнати, квартири тощо .

— Складіть речення зі словами кипіти і коридор .

3. гра «протилежності»дозволяти — . . . (забороняти);забігти — . . . (вибігти);стверджувати — . . . (заперечувати);брати — . . . (давати);будувати — . . . (руйнувати);забувати — . . . (пригадувати) .— які антоніми ви дібрали?


— Відгадайте загадку . розкрийте дужки .

Бачити — ( T не) бачить,чути — (не) чує,мовчки говорить,добре мудрує . (Книжка)

— перед якою частиною мови стоїть частка не?— як її написати — разом чи окремо?— Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, як пишуть частку не з діє-

словами .


1. пояснення вчителя

— прочитайте вірш . до чого закликає автор?— Зверніть увагу на те, як пишуть частку не з дієсловами .— Зробіть висновок .

СВОЇми рУками

Хоч як не вигадуй,Хоч як не крути —Самі не приходятьпоштові листи .Саме неспроможнеЗмолотись зерно,із пряжі самене зітчеться сукно .Самі не возводятьсяновобудови,самі не напишутьсявірші чудові .ми все це так само,як тата і мами,повинні робитиСвоїми руками .

В. Лунін

Висновок . частку не пишуть з дієсловами окремо .


2. Робота над прислів’ями— Запишіть прислів’я, розкриваючи дужки . поясніть як ви їх

розумієте .(ff Не) хитруй, (не) мудруй, а чесно працюй .кого (ff не) б’є слово, тому й палка (не) допоможе .Скажеш (ff не) вернеш, напишеш — (не) зітреш, відрубаєш — (не) приставиш .Знайдеш — (ff не) радій, загубиш — (не) жалій .



Гра «Утвори прислів’я»— під номерами 1, 2, 3 записані пари прислів’їв . У першому

виділено дієслово, а в другому воно пропущене . доберіть потрібну форму виділеного дієслова і запишіть на місці пропуску .

1) У лінивого руки не болять . Живіт . . ., мабуть, на піч кортить .2) Ходить слава, що майстра боїться справа . Свинячі очі болота

не . . .3) лагідні слова роблять приятелів, а гострі — ворогів . Хто ро-

боту . . ., а хто ворон ловить .


2. списування. Розвиток мовлення— прочитайте вірш . Спишіть, підкресліть не з дієсловами . роз-

кажіть про свого друга .ми з Оверком дружимо,Живемо — не тужимо .разом ходимо до школи,поруч в класі сидимо,разом з школи ідемоі не сваримось ніколи .

І. Муратов

Vі. підсуМок уРоку— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?— яке правило запам’ятали?

Не не любить дієслів .Їх не хоче знатиі серед усяких слівможе їх пізнати .тільки де побачить неякесь дієслово —каже: «Це мене мине,не моє це слово» .кожен хай собі збагне,тут нема проблеми:дієслово й слово непишемо окремо .


УрОк 112

пеРевіРна Робота. аудіювання

Мета: перевірити вміння учнів слухати незнайомий текст та розуміти його (сприйняття й розуміння змісту, основної думки, образних висловів тощо); розвивати мовлення; виховувати спостережливість, допитли-вість.

Хід УрокУ



ііі. контРольне аудіюванняВаріант 1

пелЮСтка та кВітка

У садочку на грядочці виросла гарна квітка жоржини . Біла, як мармур, духмяна . літають над квіткою бджоли й джмелі, беруть чудовий нектар . У білій квітці жоржини сорок дві пелюстки . і ось одна з цих сорока двох пелюсток загордилася:

— я найкраща . Без мене й квітка не квітка . я найголовніша . Ось візьму та піду — що мені?

промовила це пелюстка, напружилася й вилізла з квітки жор-жини, скочила на землю . Сіла вона в кущі шипшини й дивиться: що ж квітка робитиме? а квітка байдужки собі . Біла, духмяна, усміхається сонцю, згукує до себе бджіл і джмелів .

пішла собі пелюстка . довго ходила, аж зустрічає муравлика .— ти хто?— я пелюстка . найкраща . найголовніша . Без мене й квітка не

квітка,— пояснює .— пелюстка? Знаю пелюстку я у квітці, а на двох тоненьких

лапках не знаю,— відповідає муравлик .Ходила бідна пелюстка, ходила до вечора та й засохла . а квітка

все цвіте, біла, духмяна, усміхається сонцю, і літають над нею, як і раніше, бджоли й джмелі . Ось така, бачте, казка . квітка й без од-нієї пелюстки квітка . а пелюстка без квітки — ніщо! (182 слова)

За В. СухомлинськимОберіть правильну відповідь на запитання .

1 . яка квітка виросла на грядочці?а) рожева троянда;б) біла жоржина;в) біла лілея .

2 . чому квітку покинула одна із її сорока двох пелюсток?а) Захотіла помандрувати;б) із цікавості до навколишнього світу;в) тому що загордилася .

3 . Що сталося з квіткою?а) Усе цвіла й згукувала бджіл і джмелів;б) змарніла, і бджоли та джмелі забули про неї;в) образилася на пелюстку й страшенно злостилася .


4 . кого зустріла пелюстка?а) коника;б) муравлика;в) Жучка .

5 . Що сказав муравлик пелюстці?а) Визнав пелюстку та побажав їй веселих мандрів;б) визнав пелюстку та привітав її вчинок;в) сказав, що знає пелюстку в квітці, а на двох лапках —

не знає .6 . Що довела ця історія з пелюсткою?

а) Що квітка та пелюстка можуть існувати одна без одної;б) що пелюстка без квітки — ніщо;в) що горда пелюстка здатна на сміливий крок .

Варіант 2

ГрУШі — дВі і Одна

якось ми з Оксаною сиділи на лаві у сквері . повз нас стежкою пройшла бабуся . В одній руці вона несла кошик з грушами, другою спиралася на сукувату палицю .

Спіткнулася бабуся і мало не впала . а кошик не втримала, ви-пустила з рук, і груші розсипалися .

— От лихо! — скрушно зітхнувши, мовила бабуся й заходилася збирати груші .

тільки їй, старенькій, дуже важко було нахилятися .та вона ще й не добачала: мацає, мацає рукою навколо себе, аж

поки знайде якусь грушу .я підійшов до бабусі і почав показувати, де вони лежать .— Ось . . . ось . . .— тикав пальцем .а коли бабуся мацала не там, куди показував, то аж сердився: —

та не там! Ось тут!до нас підбігла Оксана .але вона не стала підказувати .присіла навпочіпки, швиденько зібрала груші у фартушок і ви-

сипала в кошик .— Всі? — спитала бабуся .— Всі! — дружно відповіли ми .— Спасибі, дітки, що допомогли,— подякувала вона і простяг-

нула нам груші .— Це тобі, дівчинко,— бабуся дала Оксані дві здоровенні

з рум’яними боками груші .— а це тобі, хлопчику . . .У руці у мене опинилася одна груша, також велика й рум’яна .

Бабуся ще раз подякувала, попрощалася й пішла далі .ми раді були . Одразу ж побігли додому розповісти мамі, як допо-

могли старенькій і які гарні груші вона дала нам . мама теж раділа, що в неї такі виховані та чемні діти .

— молодці, молодці! — хвалила . а потім помітила, що в Оксани дві груші, а в мене одна .

Вона з подивом дивилася на мене .— ти вже встиг з’їсти другу?— ні, не їв,— відповів я .— Бабуся дала Оксані дві, а мені тільки

одну .— чого ж це? — не зрозуміла мама .— не знаю . . . може, тому, що Оксана дівчина, або тому, що

мала?я здвигнув плечима .— та ні, тут щось не те,— не погодилась мама .— ану розкажіть

докладніше, як ви допомагали бабусі .і ми розповіли .— От тепер мені зрозуміло, чому вона тобі, ромо, тільки одну

грушу дала,— сказала мама,— а могла б зовсім не дати .— чому? — зніяковів я .— а ти сам добре поміркуй,— відповіла мама .

Б. Комар

Тестування1 . назвіть головних дійових осіб оповідання .

а) рома, бабуся;б) рома, Оксана, бабуся, мама;в) Бабуся, рома, Оксана .

2 . Що сталося з бабусею?а) Вона впала й не могла піднятися;б) вона розсипала груші;в) вона не могла нести важкий кошик .

3 . як допоміг бабусі рома?а) Він показав, де лежать розсипані груші;б) він зібрав груші і поклав у бабусин кошик;в) він узяв кошик і поніс .

4 . як допомогла бабусі Оксана?а) Сказала, скільки груш ще не зібрано;б) швиденько зібрала груші у фартушок і висипала в кошик;в) покликала на допомогу брата .

5 . як бабуся віддячила дітям?а) дала ромі й Оксані по одній груші;


б) дала ромі одну грушу, а Оксані — дві;в) віддала дітям усі груші .

6 . чому бабуся по-різному віддячила дітям?а) Бо Оксана — мала дівчинка;б) бо рома не заслужив подяки;в) у бабусі було всього три груші .

іV. підсуМок уРоку

УрОк 113

узагальнення знань і вМінь учнів за теМою «дієслово». контРоль

та оцінювання знань за теМою «дієслово»

Мета: перевірити рівень мовних знань і вмінь учнів за темою «дієслово»; розвивати акуратність; виховувати культуру оформлення письмових робіт.

Хід УрокУ



ііі. контРоль знань1 варіант

1) підкреслити в тексті дієслова .любіть книжку вона полегшить вам життя . Вона навчить вас

шанувати людину й самих себе .2) Визначити час дієслів .

потонули —пише —Співав —Будуватиме —

3) до поданих дієслів дібрати антоніми .накривати —Зайти —Зав’язати —

4) до іменників дібрати споріднені дієслова .продавець —Співак —

5) Вставити дієслова .на небі . . . чорна хмара . Вона . . . сонце . . . блискавка . . . грім . . .

сильний дощ .6) Скласти речення, вживаючи дієслова з не .

2 варіант1) підкреслити у тексті дієслова .

любіть книжку — джерело знань . книжка окрилює розум . Вона наповнює серце почутям любові до світу, до людини .

2) Визначити час дієслів .радіють —малює —Стрибав —Знайде —

3) до поданих дієслів дібрати антоніми .Відчиняти —роззутися —Згорнути —

4) до іменників дібрати споріднені дієслова .Будівельник —Учитель —

5) Вставити дієслова . . . . дощ . я . . . черевики і . . . парасолю . дорогою . . . її . незабаром

дощ . . .6) Скласти речення, вживаючи дієслова з не .

іV. підсуМок уРоку— чи з усіма завданнями вдалося впоратися?

УрОк 114


Мета: перевірити орфографічну та пунктуаційну грамотність учнів; розви-вати акуратність; виховувати культуру оформлення письмових робіт.


Хід УрокУ



ііі. контРоль знань. диктант

пОчатОк літа

Засяяло у барвистому травневому вінку біле мереживо . Це весна передає червню чародійні ключі від щедрого літа . кучеряві діброви мліють від веселих барв великого свята природи .

У густих верболозах не втихають солов’ї . на тихе плесо річки випливає качина сімейка .

Жовтим букетом пишається болотяне верболіззя . пишні луги пропахли медовим ароматом . Бавляться на них метелики з самого ранку й до смеркання . (58 слів)

ВедмеЖе СімеЙСтВО

на осяяну сонцем лісову галявину вивела ведмедиця своїх ма-леньких ведмежат . Зупинилась . чи все спокійно в лісі?

туляться до матері маленькі ведмежата . Страшно їм у величез-ному лісі . лише недавно вибралися з теплого барлога . прислуха-ються ведмежата, як шумить вітер у верховітті дерев . на висохлій сосновій гілці дятел вистукує барабанний дріб .

Будуть ведмежата звикати тепер до рідного лісу, гратися, ката-тися по м’яких купинах і лазити на дерева . (66 слів)

лелеки

Біля миколчиного будинку росло високе дерево . на ньому вла-штували гніздо лелеки .

миколка любив спостерігати за красивими птахами . Спочатку лелека сиділа у гнізді — насиджувала яйця . потім вилупились пта-шенята . миколка бачив, як батьки турбувалися про них .

Щодня лелеки літали на болото, ловили там жаб, вужів і при-носили своїм пташенятам . а вечорами птахи стояли на краю гнізда й відпочивали . (57 слів)

СпіВ ЖаЙВОрОнка

маленька пташка, як грудка землі, низько висіла над полем . тріпала крильцями на місці напружено . часто і важко тягнула

вгору невидиму струну від землі аж до неба . Струна тремтіла і гур-чала .

тоді, скінчивши, падала тихо вниз, натягала другу з неба на землю . єднала небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля . (56 слів)

ВерБа

Верба . Звичайне собі дерево . але скільки з ним пов’язано ці-кавих історій!

Верба стала своєрідним символом українського народу . Великий кобзар на засланні в далекій Орській фортеці висадив саме вербову гілочку . Він доглядав її, оберігав від пекучого проміння сонця . Ця тоненька гілочка нагадувала йому рідну, улюблену Україну . на знак великої поваги до тараса Григоровича Шевченка казахський народ оберігає ту вербу і сьогодні . (60 слів)

* * *

рідний край! дорога серцю земля батьків і дідів наших . Без-межні степи, зелені ліси, блакитні небеса . Хіба є на світі щось до-рожче за Вітчизну?

Вулиця в пишних каштанах і кленах . по ній ти щодня ходиш до школи .

Зі стежки до школи, зі шкільної парти, з першої картинки в абетці, з берізки біля хати починається твоя Батьківщина . (55 слів)

іV. підсуМок уРоку

Усі уроки української мови. 3 клас400 401Повторення вивченого за рік

ПОвтОрення вивченОгО За рік

УрОк 115

повтоРення. аналіз пеРевіРних Робіт. повтоРення вивченого пРо текст, Речення

Мета: проаналізувати помилки, допущені учнями у диктанті; повторити вивчений матеріал про текст, речення; розвивати мовлення, мислення, пам’ять; виховувати пізнавальний інтерес.

Хід УрокУ


добрий день! В добрий час!рада, діти, бачить вас!Ви почули всі дзвінок,Він покликав на урок .


1. каліграфічна хвилинкаЛб аб кб обБарбарис кульбаба абрикос— Відгадайте загадку .

перше — сніп при обмолоті T

на покрівлю хати,друге — жінка, ще точніше —материна мати .а коли в одному словіпоєднати те і те —Буде квітка, що весноюЖовтим цвітом зацвіте . (Кульбаба)

2. словникова роботаАсфальт — чорна смолиста маса природного походження або

штучно виготовлена з бітуму й тонко подрібнених мінеральних матеріалів .

— Складіть речення зі словом асфальт .

3. аналіз перевірних робітаналіз типових помилок, яких припустилися учні під час ви-

конання перевірних робіт .

ііі. повідоМлення теМи й Мети уРоку


1. повторення вивченого про текст

1) Робота за таблицею.

Текст

речення, зв’язані за змістом

Розповідь Опис Міркування

Що відбулося? який? чому?

— Визначте типи текстів .лисиця — хижий звір . Вона дуже хитра . поїдає красуня мишей, ff

зайців .люблю розглядати джерельце . Вода прозора . дно застелене бла-ff

киттю неба . У синій глибині бачу віття сокорини .Зійшло сонечко . п’є росу з трав . дзвінко щебечуть пташки . ff

У лісі кує зозуля . настає новий день .лелеки — корисні птахи . Вони живляться жабами, ящірками, ff

гадюками, частково рибою . Охоче поїдають шкідливих комах . не минають нагоди, аби схопити мишу чи пацюка .

Цікаво знати!Слово лелека прийшло до нас з татарської мови . люди в цьому

слові прагнули відтворити звуки, які видають птахи .назви бусол, боцян, бузько прийшли до нас із польської і сло-

вацької мов . там ця назва утворена від слова, що означає «тупати, дибати» .

Чорногузом здавна птаха звуть українці . Ця назва вказує на колір птаха: білі шия й уся передня частина тулуба, але хвіст — чорний .


2) Повторення вивченого про будову тексту.— які частини має текст? (Зачин, основна частина, кінцівка)— прочитайте текст .— Знайдіть зачин . про що в ньому йдеться?— прочитайте основну частину .— Що виражає кінцівка?— Запишіть кінцівку .наприкінці березня земля вкривається золотими кружальцями

мати-й-мачухи . тільки-но засвітяться у небі зірки — їхні голівки за-криваються . У нічній темряві пробиваються листочки, щоб теплим сірим пушком зігріти квіточки . кажуть, то і є мати . З другого боку листочок гладенький . як притулиш до лиця — холодний . Ото ма-чуха . має ця рослина життєдайну силу — від багатьох недуг людей рятує .


3) Робота над деформованим текстом.— пронумеруйте речення так, щоб вийшов текст . доберіть за-

головок . а восени між шибками клали пучки червоних кетягів . коли починали будувати хату, біля застільного вікна садили

калину, як символ надійного життєвого благополуччя і статку . існує давній гарний звичай . У найлютіші морози вони живили теплом і красою домівки .

2. повторення вивченого про речення

1) Робота за таблицею.

реченняОдне чи кілька слів, що виражають закінчену думку

За метою висловлювання

розповідні питальні Спонукальні

про когось або про щось розповідається

про когось або про щось запитується

Спонукання до дії: наказ, порада, запро-

шення, прохання, застереження, вимоги

За інтонацією

Окличні і неокличні

— наведіть приклади речень, різних за метою висловлювання та інтонацією .

2) Списування.— Спишіть текст, розбиваючи його на речення . У кінці кожного

речення став потрібний розділовий знак .як хороше в лісі а скільки тут грибів он майнула білка куди вона

зникла а ось опускається павучок цікаво куди він мандрує .

3) Робота над віршем.

кОлиСкОВаСпи, дитино, спи .Хай тобі приснитьсяБджілка золотенька .Хай тобі приснитьсяСонечко маленьке .Хай тобі приснитьсякотик біля хати .Хай той котик будетобі муркотати .

Д. Коник

— які за метою висловлювання речення вжито у вірші?— поміркуйте, чи варто в цьому вірші використовувати окличні

спонукальні речення . чому?— Спишіть те речення, у якому є слово, вжите в переносному

значенні .

V. підсуМок уРоку— Що повторювали на сьогоднішньому уроці?— які типи текстів згадували?— які бувають речення за інтонацією? за метою висловлю-

вання?

Матеріали чинних підручників, рекомендовані для опрацювання ¼на уроці та вдомаПідручник 1 — с. 180–182.


УрОк 116

уРок Розвитку зв’язного Мовлення. Редагування текстів

Мета: навчати школярів бачити в тексті недоліки та редагувати їх; розви-вати увагу, мислення, мовлення, пам’ять; виховувати любов і дбайливе ставлення до природи.

Хід УрокУ

і. оРганізаційний МоМентВстали, дітки, всі рівненько,посміхнулися гарненько .настрій на урок взялиЙ працювати почали .

іі. калігРафічна хвилинка— Відгадайте загадку .

маю жовтий вусок, T

Золотий колосок .Буде з мене мукаЙ паляниця м’яка . (Пшениця)

— Запишіть речення зі словом-відгадкою .

IIі. Мотивація навчальної діяльності. повідоМлення теМи й Мети уРоку

— послухайте тест .поні — маленька конячка . поні люблять усі діти . У поні короткі

ніжки, маленька голівка, гладка шерсть . поні біжить по доріжці і тягне візок . У поні легкий біг . У візок сіли діти . поні весело по-бігли доріжкою парку .

— які недоліки ви помітили в тексті?— якими словами можна замінити слово поні?— під час написання текстів можуть траплятися різні нега-

разди: повтори слів, незавершеність висловлювань, непослідовне розташування речень . Ці недоліки усуває людина, яка називається редактор .

— чи знаєте ви, хто такий редактор?Редактор — людина, яка перевіряє і виправляє або відповідно

оформляє певний текст . редактор працює у видавництві, редакції, на радіо чи телебаченні .

— Сьогодні на уроці ми будемо редагувати тексти .

IV. Робота над теМою уРоку1. колективне редагування

ЇЖак

якось діти гуляли у лісі . Біля старої верби діти побачили ста-ренького їжачка . петрик обережно вкотив їжачка до маленької торбинки . діти принесли їжачка додому і налили йому в миску молока .

а коли їжачок підріс, діти відпустили його в ліс .— які недоліки ви помітили у тексті?Удосконалений текст

ЇЖак

якось діти гуляли у лісі . Біля старої верби вони побачили ма-ленького їжачка . петрик обережно вкотив колючого клубочка до маленької торбинки . діти принесли їжачка додому і налили йому в миску молока .

а коли він підріс, малеча відпустила його в ліс .

Смачні ГрУШі

Вирішили дениско та Олег грушами поласувати . а вони високо на дереві висять — не дістати .

невдовзі вони ласували смачними медовими грушами .дениско скинув піджак і поліз на грушу . Олег почав його під-

саджувати .Угорі погрозливо гули бджоли . та хлоп’ята не злякалися .— які недоліки помітили в тексті? (Абзаци не зв’язані між собою,

порушена послідовність висловлювання.)Удосконалений текст

Смачні ГрУШі

Вирішили дениско та Олег грушами поласувати . а вони високо на дереві висять — не дістати .

дениско скинув піджак і поліз на грушу . Олег почав його під-саджувати .

Угорі погрозливо гули бджоли . та хлоп’ята не злякалися .невдовзі вони ласували смачними медовими грушами .


2. добирання влучного заголовкамальви з давніх-давен були улюбленими квітами українського

народу . Їхні високі стебла з рожевими, пурпуровими, білими кві-тами прикрашають майже кожну садибу, бо ці квіти народжені для краси і радості . але вони ростуть не лише біля садиби, а й край


дороги . Вийшли вони за двір і квітнуть, радіючи, що милують око, що звеселяють душу своєю красою .

мальви не лише милують око і веселять душу, а й дуже помічні . Відвар з цих квітів використовують під час лікування нежитю, ан-гіни . а з їхніх пелюсток добувають фарбу, яку використовують для ліків і кондитерських виробів .

а) Улюблені квіти українського народу .б) квіти-помічники .в) мальви — красиві і корисні квіти .

3. самостійне редагування— Відредагуйте запропоновані тексти і запишіть удосконалені .кіт побачив на дереві гніздо, у якому пищали пташенята . кіт ff

поліз на дерево . прилетів старий дрізд . Він почав клювати кота . кіт злякався і втік .під березою мар’янка й дмитрик знайшли совеня з пошко-ff

дженим крилом . Воно тужливо пищало .незабаром крильце у пташеняти зажило . діти випустили со-

венятко на волю .діти забрали пташеня . дома вони перев’язали крильце, поса-

дили його в клітку .

4. перевірка написаногоаналіз учнівських робіт .робота щодо усунення недоліків .

V. підсуМок уРоку— чого вас навчив цей урок?— Що означає відредагувати текст?— які види недоліків можуть траплятися в текстах?

УрОк 117

повтоРення вивченого пРо будову слова

Мета: повторити та закріпити знання учнів про будову слова; вдоскона-лювати практичні вміння визначати у слові всі його значущі частини шляхом постановки проблемних питань; розвивати мислення шко-лярів, вміння аналізувати, зіставляти, робити самостійні висновки; вдосконалювати орфографічні навички, зв’язне мовлення, збагачувати

словниковий запас; продовжити розвивати в учнів уміння спілкува-тися, працювати в групах; виховувати доброзичливість та почуття колективізму, любов до рідної мови, самостійність, старанність, напо-легливість, повагу до думки інших.

Хід УрокУ


іі. Мотивація навчальної діяльності. повідоМлення теМи й Мети уРоку

1. слово вчителя— Сьогодні у нас не просто урок української мови, а урок — за-

сідання мовознавчого клубу 3-го класу «пізнайко», на якому ми закріпимо вивчене за темою «Будова слова» .

2. вправа «очікування»— чого кожен із вас очікує від сьогоднішнього уроку-

засідання?— а я, у свою чергу, сподіваюсь, що ви будете правильно, точно

й красиво висловлювати свої думки, злагоджено працювати, робити висновки, будете активними співрозмовниками . Гадаю, що глибокі, повні відповіді розкриють питання, які нас зацікавлять . а напри-кінці уроку ми перевіримо, чи здійснилися наші очікування .

і останнє . Оцінювати ваші відповіді я буду за допомогою фішок . За повну, змістовну відповідь — ціла фішка, якщо відповідь не-повна — половина фішки . Ціла 1 фішка дорівнюватиме 7 балам . давайте попрацюємо так, щоб усі отримали тільки високі оцінки .

ііі. Робота над теМою уРоку

1. повторення вивчених правил

Вправа «Мікрофон»— Що таке закінчення?— для чого воно потрібне?— які частини має основа слова?— Що закладено у корені? (У корені закладено основне значення

слова.)— чи завжди можна вважати слова спорідненими, якщо корені

слів звучать однаково? (Ні. Корені можуть звучати однаково, та слова можуть мати різні значення.)

— які слова називаються спільнокореневими? (Слова, які мають спільну частину — корінь і однакове значення.)


— чергування яких голосних у корені ви знаєте? наведіть при-клади . ([о, е — і], наприклад: ніч — ночі, піч — печі.)

— розкажіть про чергування приголосних . наведіть приклади . (У коренях слів: [г — ж — з], [ х — с — ш], [к — ц — ч]. Наприклад: бік — на боці — бочок.)

— як перевірити ненаголошені [е], [и] в корені? (Щоб знати, яку букву (е чи и) писати в ненаголошеному складі кореня, треба змінити слово або дібрати до нього спільнокореневе так, щоб нена-голошений голосний став наголошеним .)

2. каліграфічна хвилинкаемл ала бі м̀ я сн ом зи ово

Запис деформованого реченняяскраві, весняне, на землю, посилає сонце, промені . (Весняне

сонце посилає на землю яскраві промені.)— У якому значенні вжито слово посилає? Усно визначити го-

ловні члени речення .

Завдання для груп1-ша група розбирає за будовою слова:яскраві, промені (представники — біля дошки);2-га і 3-тя групи до слова весняна добирають спільнокореневі

слова і визначають корінь (представники — біля дошки) .

3. словникова робота— прочитайте вірш . про яку квітку в ньому йдеться?

Опівночі айстри в саду розцвіли . . .Умились росою, вінки одягли,і стали рожевого ранку чекать,і в райдугу барвів життя убирать .

О. Олесь

— Складіть і запишіть речення зі словом айстра .

Це цікаво!понад двісті років тому в сади європи вперше була завезена ай-

стра . Її доправили з китаю або кореї, де вона росте в дикому стані .


4. цікаво знати!— Скільки в нашій мові префіксів? Виявляється, цього ніхто

точно не знає . Вчені вважають, що близько 50 . а в китайській мові префікси відсутні взагалі .

а суфікси у старих граматиках української мови називалися «наростками» . яка назва вам подобається більше?

5. інтерактивна вправа «голосування ногами»— якщо ви почуєте неправильне твердження, тупотіть ніж-

ками .корінь — змінна частина слова . T

Суфікс стоїть після кореня . T

префікс служить для утворення нових слів . T

Визначити закінчення означає дібрати спільнокореневі слова . T

Основа — це слово без закінчення . T

корінь — спільна частина споріднених слів . T

6. гра «відгадай частину слова»— Відгадайте загадки .

я житель підземний лісів і полів T

і спільна частина споріднених слів . (Корінь)

я стану перед коренем, я ніби голова T

і залюбки утворюю нові й нові слова (Префікс)

Слова я не утворюю, наприкінці стою, T

і змінюватись дуже я, повірите, люблю! (Закінчення)

Хоч за коренем позаду, в мене теж значна посада, T

я без зайвої розмови утворю новеньке слово . (Суфікс)

7. гра «відгадаємо слова»

корінь — у слові «відгадай», T

префікс — у слові «запитай»,Суфікс — у слові «нічка»,Закінчення — в «криничка» .

— Це слово . . . (загадка) .— до якої частини мови воно належить?— доберіть спільнокореневе слово, щоб воно належало до при-

кметників .

корінь — у слові «написати» . T

префікс — у слові «заспівай»,а закінчення та суфіксВ слові «казка» пошукай .

— Це слова . . . (записка) .— до якої частини мови воно належить?— доберіть спільнокореневе слово — прикметник .


IV. підсуМок уРоку— Закінчіть речення:ми знаємо . . .ми вміємо . . .— чи справдилися ваші очікування? перевірмо це за допомогою

«дерева знань» .якщо очікування виправдалися, на «дереві знань» запалімо

жовті ліхтарики, якщо ні — сині ліхтарики .


УрОк 118

повтоРення вивченого пРо частини МовиМета: узагальнити та систематизувати знання учнів про частини мови; роз-

вивати комунікативні вміння, пам’ять, логічне мислення; виховувати любов до поезії, всього прекрасного.

Хід УрокУ

і. оРганізаційний МоМентВстаньте, діти, всі рівненько,посміхніться всі гарненько .привітайтесь: «добрий день!»продзвенів дзвінок: «дзелень!» .


Каліграфічна хвилинкаМм ам мл еньк цяМаленька праця безділлямаленька праця краща за велике безділля .— як ви розумієте зміст прислів’я?— поділіть на склади для переносу слово маленька різними

способами .— яке слово у прислів’ї є антонімом до слова маленька?


— королева-чаклунка запрошує вас до казкового замку . але для цього ви маєте подолати різні перешкоди . тому збирайтеся з дум-ками, зосереджуйтесь, озброюйтесь набутими знаннями .

Будемо працювати в групах, а в разі потреби допомагайте одне одному .

разом зачитаймо девіз заняття: «Один — за всіх, і всі — за од-ного» . Вирушаємо в путь-дорогу!

іV. Робота над теМою уРоку1. вибіркове списування— нам необхідно пройти через дрімучий ліс . Щоб вибратися

з нього, маємо виконати таке завдання: із поданого тексту вірша виписати і згрупувати в три стовпчики: іменники, прикметники, дієслова .

кВітипід віконцями на сонціУ весняному саду,У земельку, як в постельку,я насіннячко кладу .Сонце, смійся!дощик, лийся!линьте, краплі, до землі,Щоб на грядках у зерняткахкріпли паростки малі .прийде літо — будуть квіти,Будуть в мене восениУ віночку на голівцічорнобривці запашні .

Н. Забіла

2. гра «визначте рід»Соняшник, природа, соловейко, калина, ніч, весна, батько, ді-

вчина, ряст, хата, небо, пісня, сонце .

3. словниковий диктантУкраїна, комбайнер, черевики, банкір, кукурудза, прізвище,

апетит, пшениця, черешня, ознака, бетон, асфальт, комп’ютер, вог-нище, велосипед .

— молодці! добре впоралися із першими випробуваннями . Без проблем знайшли вихід із дрімучого лісу .

але що це? перед нами — лабіринт Баби яги . Щоб вибратися звідти, необхідно виконати її умови .


4. гра «добери ознаку»дібрати прикметники до слів: T

калина (яка?) . . ., . . ., . . .небо (яке?) . . ., . . ., . . .річка (яка?) . . ., . . ., . . .дерева (які?) . . ., . . ., . . .— яку роль відіграють прикметники в мовленні?

5. Робота над віршами— тепер необхідно перепливти човном через річку . Щоб не по-

трапити в халепу, будьте уважні, виконуючи пропоновану вправу . кожна команда отримає конверт із завданням . Вам необхідно опра-цювати вірш т . Г . Шевченка (1-ша група — «Садок вишневий коло хати...», 2-га група — «Тече вода із-за гаю...»), виписати дієслова з тексту .

Фізкультхвилинкапіднявся вітер (терти долоні) .починає накрапати дощ (клацання пальцями) .дощ посилюється (почергове плескання по грудях) .починається справжня злива (плескання по ногах) .а ось гроза, справжня буря (тупотіння ногами) .але що це? Буря почала вщухати (плескання по ногах) .Злива перетворюється на дощ (почергове плескання по грудях) .рідкі краплі падають на землю (клацання пальцями) .Вщухає вітер (терти долоні) .Сонце . . . (руки догори) .

6. гра «Разом чи окремо?»— наш маршрут пролягає через високі гори . чи подолаєте ви

їх?Запишіть подані речення, розкриваючи дужки . поясніть напи-

сання не з дієсловами .(Не) здужає катерина,ледве-ледве дише . . .(Не) називаю її раєм,тії хатиночки у гаї . . .(Не) дав мені Бог нічого! . .(Не) дослухав . . . «неси, коню!»і поводи кинув .наша дума, наша пісня(Не) вмре, (не) поляже . . .

7. Розгадування кросворда «назви прикметник»

1 о

2 з

3 н

4 а

5 к

6 а

1 . доброзичливий, приязний, чуйний . (Добрий)2 . непотрібний; той, без якого можна обійтись . (Зайвий)3 . той, що буде згодом, настане пізніше . (Майбутній)4 . той, який каже правду; чесний; справедливий . (Правдивий)5 . Сліпучий, сяючий . (Яскравий)6 . приємний на смак . (Смачний)

— прочитайте слово у виділеному стовпчику . (Ознака)— Отже, прикметник виражає ознаку предмета .

8. утворення словосполучень— тепер нам залишилось подолати чагарник .Завдання: утворити словосполучення за допомогою приймен-

ників .Йти . . . школи; спочине . . . сонці; пішла . . . лісу; вийшла . . . гай; пи-

шається . . . водою; летіти . . . тебе .Учні зачитують словосполучення .

V. підсуМок уРоку— нарешті ми потрапили до королівського палацу . королева

вами дуже задоволена, тому що всі перешкоди подолали успішно .Учні висловлюють свої думки з приводу того, що вони вміють,

знають та цінують .



УрОк 119

узагальнення й систеМатизація знань учнів

Мета: узагальнити та систематизувати знання, здобуті протягом року; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати комунікативні вміння, пам’ять, логічне й творче мислення, увагу, вміння зосереджуватися; формувати навички виразного читання; стимулювати активність кож-ного учня з метою розвитку їх здібностей; виховувати любов до укра-їнської мови, Батьківщини.

Хід УрокУ

і. оРганізаційний МоМентУ ч е н ь

Шановні гості!3-й клас запрошує васУ клуб Веселих і кмітливих .Сьогодні в нас цікава гра —Змагатиметься дітвораВ умінні міркувати,а деколи й хитрувати .


Каліграфічна хвилинкаХм осв или уч взНічка хмарка дощик

дві хмароньки зустрілисяУдосвіта колись,Зустрілися, спинилися,За рученьки взялись .

О. Олесь

— які пестливі слова вживає поет у своєму вірші?— Запишіть ці слова . Виділіть у них суфікс .


— Сьогодні, діти, в нас останній урок української мови в тре-тьому класі . незвичайний урок . Урок . . . кВк!

ми закріпимо знання та вміння, здобуті протягом року .

Ваше завдання сьогодні —Уважними бути, не зітхати,а правильно відповідати .Зберігати всі знання і сили,Згадати все, що ви учили .В бій із друзями вступайтеі в чесній грі перемагайте .

IV. узагальнення й систеМатизація вивченого МатеРіалу

І тур. Розминка. Бліц-турнір— продовжте речення .

1) антоніми — це . . .2) Синоніми — це . . .3) коса, клас — це . . .

— назвіть три слова привітання .— За змістом розповідного речення побудуйте питальне ре-

чення .навесні перелітні птахи повертаються з вирію .— продовжте ряд .

1) іде, плететься . . .2) Говорить, каже . . .3) абетка . . .

ІІ тур. Конкурс капітанів «Знайди “зайве” слово»— Закресліть «зайве» слово . поясніть свій вибір . а команди,

щоб не сумувати, теж виконають подібне завдання .Хата, будинок, оселя, м’яч, хижа .Сміливий, мужній, кмітливий, безстрашний .Січень, гребінець, березень, жовтень .

ІІІ тур. «Добери антоніми»Слова записані на дошці .

Багато — лінь — мир —радість — правда — довгий —тепло — низький — чорне —

Гра «Мозковий штурм»— які антоніми живуть разом із нами?— колись давно люди вірили в те, що слово має таку чарівну

силу, яка може впливати навіть на сили природи . Словом накли-кали мисливського щастя перед полюванням, закликали сили при-роди, виганяли хвороби . про чудодійну силу слова та його значення

Усі уроки української мови. 3 клас416

найкраще сказано в народних прислів’ях, афоризмах, бо немає муд-ріших учителів, як народ .


IV тур. «На гостині у мудреців»— Цей тур складається з 2-х завдань .

1) Хто найбільше назве прислів’їв про значення слова?— як ви розумієте таке прислів’я: «Слово інколи пече дужче за

вогонь»?2) З’єднайте частини прислів’їв .

Хто мови своєї цурається менше слів .птицю пізнають по пір’ю, а від лихого слова — ніколи .рідна мова — не полова: хай сам себе стидається .Більше діла — її за вітром не розвієш .Від меча рана загоїться, а людину по мові .

V тур. Словосполучення, вжиті в переносному значенні— Словом можна оживити неживу природу, слову можна надати

чарівності, краси, сили . тож спробуймо це зробити . Знайдіть у вірші словосполучення в переносному значенні, підкресліть їх .

тихо осінь ходить гаєм .ліс довкола аж горить .ясен листя осипає,дуб нахмурений стоїть .


Гра «Інтерв’ю»— чи сподобався вам урок?— Що більше сподобалось?— як ви вважаєте, що сьогодні, на вашу думку, на уроці було

для вас головним, цікавим?— продовжте речення .я навчився . . .ff

я зрозумів . . .ff

я дізнався . . .ff

— ми повинні завжди пам’ятати про силу слова . пам’ятати, що слово може когось надихнути й забруднити, розчулити й вколоти, поранити й вилікувати, відштовхнути й приголубити, налякати й підтримати, знищити й зігріти, розсмішити й обурити, посварити й примирити . Це залежить від кожного з вас!

Education

3 ukr mova_volodarska_usi_uroki_2014