Ганна Рурик

викладач

спецдисциплін

ІІ категорії

МППЛ

Диференціація – поділ, розчленування чого-небудь на

окремі різнорідні, якісно відмінні елементи.

Диференційоване навчання – це соціально

організована навчально-пізнавальна діяльність

(суб’єктивна педагогічна взаємодія), яка, враховуючи

вікові, індивідуальні особливості суб’єктів учіння, їхній

соціальний досвід і стартовий стан, спрямована на

оптимальний розвиток учнів, засвоєння необхідної

суми знань, практичних дій за різними навчальними

планами і програмами.

- уміє передбачати труднощі, що можуть виникнути в учнів під час засвоєння матеріалу;

- враховує загальну готовність своїх підопічних до наступної діяльності, тобто рівень сформованих знань, здатність самостійно працювати, ставлення до роботи;

- використовує в системі диференційовані завдання індивідуального та групового характеру;

- проводить перспективний аналіз: для чого плануються завдання, чому їх треба використати на цьому етапі уроку, як продовжити роботу на наступних уроках

Рівнева диференціація виражається в тому, що навчаючись в одній групі, за одною програмою, учні можуть засвоювати матеріал різного рівня складності.

Рівнева диференціація навчання є запорукою розвитку учнів з різними здібностями й інтересами.

Цей вид диференціації навчання передбачає групову діяльність у навчальному процесі. Така діяльність дає змогу індивідуалізувати процес навчання, створити умови для спілкування. Взаємний контакт учнів у процесі виконання завдань сприяє встановленню колективних стосунків, формуванню почуття обов’язку та відповідальності за спільну працю.

Під час роботи в групі учні мають можливість відразу з’ясовувати незрозумілі для себе питання, своєчасно виправляти помилки, вчитися вислуховувати думку свого товариша, відстоювати та обґрунтовувати правильність власних суджень, приймати рішення.

- індивідуальні можливості кожного учня; - визначити критерії об’єднання учнів у групи; - визначити правила співпраці учнів у групі; - вчити працювати в групі; - удосконалювати навички і здібності учнів у груповій

та самостійній роботі; - систематично здійснювати диференціацію на уроках; - здійснювати постійний контроль за самостійною

роботою учнів; - вміло використовувати засоби заохочення;

В умовах класно-урочної системи навчання рівнева диференціація повстає ефективним засобом формування в учнів самооцінки та самоконтролю.

Ця форма навчання передбачає організацію роботи груп з різними навчальними можливостями.

Учні з високими навчальними можливостями мають міцні знання, володіють навичками самостійної роботи. Вони ретельно аналізують матеріал, працюють у швидкому темпі, добре вчаться. Знання цих учнів потребують іноді деякої корекції та періодичної контролю.

Учні із середніми навчальними можливостями за належних умов можуть вчитися досить успішно. Проте, у них немає цілеспрямованості у навчальній роботі, низька працездатність. Їх навчальну діяльність треба ретельно планувати і поопераційно контролювати. У навчанні цієї групи учнів, слід дотримуватися поступовості в переході від простого до більш складного.

Учні з низькими навчальними можливостями і низькою працездатністю – без допомоги викладача вони працювати не можуть. Для них характерний низький темп засвоєння знань.

Завдяки диференціації підліткам цікаво, вони отримують завдання, які їм під силу. Учні комфортно почуваються на уроці, бо кожен працює на рівні з усіма і переживає за успіхи у навчанні.

Отже, готуючи диференційовані завдання, викладач обов’язково зіставляє їх мету й зміст з рівнем знань і розвитком учнів, шукає те спільне в змісті й характері завдань, без чого не можна правильно визначити ступінь їх складності для кожної групи, і на цій основі визначає необхідний і посильний зміст та обсяг роботи. Лише за таких умов створюються сприятливі можливості для успішного навчання кожного учня.

Етап закріплення знань. На етапі закріплення знань організовую роботу учнів у

парах. Для цього на кожен стіл роздаю картки-завдання з трьома ступенями складності. При цьому учні мають можливість, співпрацюючи один з одним, обирати собі питання для відповіді з різних карток. Це дає можливість самим здійснювати самооцінку рівня своїх досягнень та засвоєння матеріалу на уроці.

Ціна відповіді на запитання з червоної картки (перша ступінь складності для «сильних» учнів – 1,5 бала, з жовтої картки – 1 бал, з зеленої – 0,5 бала).

І ступінь складності (для «сильних» учнів)1.Призначення та будова МОК-125.2 Відмінні особливості МОК-125 та МОК-250? 3.З чого складається привідний механізм МОК-1254.Призначення та розташування робочих деталей картоплечистки.5.Етапи роботи.6.Правила експлуатації при використанні картоплечисток.7.Технічні вимоги безпеки праці.

II ступінь складності (для «середніх» учнів)

1.Для чого призначена картоплечистка?

2.Скільки кілограмів картоплі поміщається в

завантажувальний бункер?

3.Скільки триває процес очищення картоплі?

4.Для чого зачиняють кришку завантажувального бункера

перед роботою?

5.За допомогою чого наливають воду в бункер?

6.Яким механізмом забезпечується ввімкнення машини?

7.Який порядок ввімкнення машини?

ІII ступінь складності (для «слабких» учнів)

1.Від чого приводяться в рух робочі органи машини для

очищення картоплі?

2.Для чого призначений конусний диск?

3. Навіщо картоплю перед очищення сортують, миють?

4.Чим регулюють подачу води до бункера?

5.Які види картоплечисток ви знаєте?

6. Розшифруйте МОК-250?

7.Яка продуктивність МОК-250?

Один учень називає ознаки того чи іншого мовного

явища, другий каже про що йдеться.

Наприклад, перший:

- вони знаходяться в робочій камері…

- вони стикаються з продуктом…

- вони обробляють продукт…

- вини мають назву: шнек, ножі, решітки, сита.

Другий:

- робочі органи.

Цю гру можна практикувати і в групах.

На парту кожній групі покласти слова-картки (за, часу,

одиницю, випускаючої, це, продукції, кількість).

Учні стають у певному порядку, будуючи речення.

Ця гра замінить фізкультурну хвилинку.

Відповідь: Продуктивність – це кількість випускаючої

продукції за одиницю часу.

Завдання: Правильно утворити з поданих слів

речення (робочі, обробка, де розміщені, це місце,

органи, камера, робоча, продуктів, і відбувається,

процес).

Відповідь: Робоча камера – це місце, де розміщені

робочі органи і відбувається процес обробки

продуктів.

«Для того, щоб здивуватися,

досить хвилини;

для того, щоб здивувати,

потрібні довгі роки».