UEPLAC Survey_Education

ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ

СТАНУ ВІДПОВІДНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО

ЗАКОНОДАВСТВА ЗАКОНОДАВСТВУ ЄС В

СФЕРІ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ РИНКУ ПОСЛУГ

ОСВІТА

Проект виконується UPMF у консорціумі з PAI, FIIAPP, Louis Berger SAS, KLC та HRTA

Проект фінансується Європейським Союзом

Українсько-Європейський дорадчий центр з питань законодавства - Етап V

Вул Антоновича, 102-104, 03150, м. Київ, Україна

Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19

Ел. адреса: [email protected]

2

Проект виконується UPMF уконсорціумі з PAI, FIIAPP, Louis Berger SAS, KLC та HRTA Українсько-Європейський дорадчий центр з питань законодавства - Етап V

EuropeAid/127777/C/SER/UA

Проект фінансується Європейським Союзом

ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ СТАНУ ВІДПОВІДНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО

ЗАКОНОДАВСТВА ЗАКОНОДАВСТВУ ЄС В СФЕРІ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ РИНКУ ПОСЛУГ

ОСВІТА

Др. Рoман Петров, експерт UEPLAC лютий 2012 р.


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


3

ЗМІСТ

1. Правове регулювання освіти в Європейському Союзі (ЄС) .......................................... 4

1.1 Первинне законодавство ЄС в галузі освіти................................................................ 5

1.2. Вторинне законодавство ЄС в галузі освіти ............................................................... 7

2. Правове регулювання двостороннього співробітництва між Україною і ЄС в галузі

освіти та відповідність українського законодавства в сфері освіти «acquis» ЄС ........ 12

3. Пріоритети наближення законодавства України в сфері освіти до «acquis» ЄС ..... 14


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


4

Метою даного дослідження є визначення пріоритетів лібералізації законодавства України в сфері освіти на основі аналізу відповідності національного законодавства всфері освіти «acquis» Європейського Союзу. Зокрема, в цій роботі висвітлюються наступні питання: 1) правове регулювання політики Європейського Союзу в сфері освіти та зміст відповідного «acquis» Європейського Союзу; 2) правове регулювання двосторонніх відносин в сфері освіти між Україною і Європейським Союзом та відповідність національного законодавства в сфері освіти відповідному «acquis» Європейського Союзу;3) пріоритети наближення законодавства України в сфері освіти до «acquis» Європейського Союзу.

1. Правове регулювання освіти в Європейському Союзі (ЄС)

Правове регулювання політик ЄС здійснюється за допомогою «acquis communautaire» (франц. «надбання Співтовариства»). В первинному законодавстві ЄС (установчі договори) згадується про «секторальний acquis», як то «Шенгенський acquis» або «соціальний acquis»1. В документах Європейської Комісії йдеться про існування «секторального acquis». Можна говорити про те, що обсяг поняття «acquis communautaire» включає у себе численні «секторальні acquis» як, наприклад, «енергетичний acquis» чи «acquis в галузі освіти». Зміст «секторального acquis» охоплює всю сукупність правових норм, принципів та

цінностей у межах певної політики ЄС чи виду діяльності ЄС. Європейська Комісія та інші інституції ЄС активно застосовують поняття «секторального acquis» і визначають, що зміст цього поняття більш широкий, ніж зміст «секторального» законодавства ЄС.«Секторальний acquis» включає у себе: 1) норми ЄС, що мають обов’язкову силу та рекомендаційні норми; 2) політичні принципи та судові рішення, які регулюють відносини в межах певного сектору чи галузі права ЄС.Зміст секторального «acquis в галузі освіти» ЄС охоплює наступні елементи, які

будуть розглядатися в цьому дослідженні: 1) первинне законодавство ЄС (установчі договори, міжнародні угоди ЄС та фундаментальні доктрини і принципи права ЄС); 2) вторинне законодавство ЄС; 3) «м’яке право ЄС», яке не має юридичної сили; 4) практика Суду ЄС та Загального суду ЄС.

1 Протокол № 2 про включення «Шенгенського acquis» у Договір ЄС.


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


5

1.1 Первинне законодавство ЄС в галузі освіти Після набрання чинності Лісабонським договором 1 грудня 2009 р. Договір про

функціонування ЄС (ДФЄС) було доповнено розділом XII (статті 165-166) «Освіта,професійне навчання, молодь та спорт», в якому закладаються основи політики ЄС вгалузі освіти. Розділ XII ДФЄС визначає, що політика ЄС в галузі освіти має за мету наступне:

- сприяння розвиткові якості освіти в Європі (ст. 165(1) ДФЄС);

- розвиток європейського виміру в освіті, зокрема через викладання та поширення мов держав-членів (ст. 165(2) ДФЄС);

- заохочення мобільності студентів та викладачів та заохочення академічного визнання дипломів та строків навчання (ст. 165(2) ДФЄС);

- підтримка співпраці навчальних закладів (ст. 165(2) ДФЄС);

- розвиток обміну інформацією та досвідом із питань, спільних для освітніх систем держав-членів (ст. 165(2) ДФЄС);

- заохочення розвитку обміну молоддю та фахівцями з соціо-освітніх питань та заохочення участі молоді в демократичному житті Європи (ст. 165(2) ДФЄС);

- заохочення розвитку дистанційного навчання (ст. 165(2) ДФЄС);

- заохочення співпраці у сфері освіти та спорту з третіми країнами та компетентними міжнародними організаціями (ст. 165(3), 166(3) ДФЄС);

- підтримка політики професійного навчання через: сприяння адаптації до промислових змін, зокрема через професійне навчання та перекваліфікацію;поліпшення початкового та безперервного професійного навчання з метою сприяння професійній інтеграції та реінтеграції до ринку праці; полегшення доступу до професійного навчання та заохочення до мобільності наставників та учнів, зокрема молодих; заохочення співпраці у справах навчання між освітніми або навчальними закладами та підприємствами; розвиток обміну інформацією та досвідом із питань, спільних для навчальних систем держав-членів (ст. 166(2) ДФЄС).

Повноваження ЄС (компетенція) в галузі освіті, молоді та спорту є підтримуючими (англ. «supporting competence»). Тобто компетенція ЄС в галузі освіті, молоді та спорту може здійснюватися виключно з метою підтримки, координації та доповнення дій держав-членів ЄС у відповідності з фундаментальними принципами права ЄС. Розділ XII ДФЄС визначає деякі особливості підтримуючої компетенції ЄС в галузі освіті, молоді та спорту:а) в галузі освіти ЄС підтримує та доповнює дії держав-членів ЄС, при цьому повною мірою поважаючи відповідальність держав-членів за зміст навчання та організацію


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


6

освітніх систем, а також їхнє культурне та мовне розмаїття (ст. 165(1) ДФЄС); б) в галузі професійної освіти ЄС підтримує та доповнює дії держав-членів ЄС, при цьому повною мірою поважаючи відповідальність держав-членів за зміст та організацію професійного навчання (ст. 166(1) ДФЄС).

Європейський Парламент та Рада ЄС в сфері освіти, професійної освіти, молоді іспорту ухвалюють переважно акти, які не мають обов’язкової юридичної сили (заохочувальні заходи та рекомендації), за винятком будь-якої гармонізації законів та підзаконних актів держав-членів ЄС.2

Однак, незважаючи на обмеження компетенції Союзу, держави-члени ЄС при здійсненні національної політики в сфері освіти, молоді та спорту зобов’язані дотримуватися фундаментальних принципів права ЄС та спільних європейських цінностей3. Визнання фундаментальних принципів права ЄС частиною «aсquis» ЄС походить з їх особливого статусу в ієрархії джерел права ЄС. Фундаментальні принципи права ЄС належать до первинного права ЄС і, як наслідок, мають пріоритет над вторинним правом ЄС. Юридичні акти, прийняті інституціями ЄС, або держав-членів ЄС можуть бути переглянуті чи відмінені у випадку, якщо вони суперечать загальним принципам права ЄС. Серед фундаментальних принципів права ЄС, які мають безпосереднє відношення до здійснення політики ЄС в сфері освіти, молоді та спорту можна визначити наступні:

а) принцип співпраці та ефективності (англ. «sincere cooperation») закріплений встатті 4(3) Договору про ЄС (ДЄС) та визнаний Судом ЄС як фундаментальний принцип права ЄС;4

б) принцип заборони дискримінації (англ. «non-discrimination») неодноразово був визнаний Судом ЄС як фундаментальний принцип права ЄС;5

в) принцип захисту фундаментальних прав та демократії6 було визнано Судом ЄС «невід’ємною частиною загальних принципів права, які підпадають під захист Суду ЄС»;7

2 Ст. 165(4) та 166(5) ДФЄС (Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/121). 3 Згідно статті 2 ДЄС «Союз засновано на цінностях поваги до людської гідності, свободи, демократії, рівності,верховенства права та поваги до прав людини, зокрема осіб, що належать до меншин. Ці цінності є спільними для всіх держав-членів у суспільстві, де панує плюралізм, недискримінація, толерантність, правосуддя, солідарність та рівність жінок і чоловіків». 4Об’єднані справи С-36-37/97, Hilmar Kellinghusen v. Amt für Landund Wasserwirtschaft Kiel è Ernst-Detlef Ketelsen v. Amt für Land-und Wasserwirtschaft Husum [1998] ECR I-6337. Відповідно до принципу співпраці та ефективності, держави-члени ЄС повинні вжити всіх заходів для виконання своїх обов’язків, що випливають з Договору про ЄС та актів інституцій ЄС.5Справа 117/76 and 16/77, Ruckdeschel v HZA Hamburg-St Annen [1977] ECR 1753; Справа C-13/94, P v S and Cornwall County Council [1996] ECR I-2143. Крім того, Суд ЄС поширив дію принципу заборони дискримінації і на інші форми дискримінації, крім дискримінації за національністю. (Case C-37/89, Weiser v Caisse Nationale des Barreaux Français [1990] ECR I-2395). Відповідно до статті 3 (3) Договору про ЄС та статті 10 ДФЄС на території ЄС заборонена «будь-яка форма дискримінації на підставі національності». Стаття 19 ДФЄС передбачає право Ради ЄС розширювати дію принципу заборони дискримінації та вживати заходів з метою «попередження дискримінації на підставі статі, раси чи етнічного походження, релігії чи віри, фізичного недоліку, віку чи сексуальної орієнтації». 6Справа C-280/93, Germany v Council [1994] ECR I-4973. 7Справа 11/70, Internationale Handelsgesellschaft v. Einfuhr-und Vorratsstelle Getreide [1970] ECR 1125; Справа 29/69, Stauder v Ulm [1969] ECR 419.


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


7

г) принцип верховенства права (англ. «rule of law») належить до групи «ключових цінностей, які визнають ЄС та його держави-члени». У статті 2 Договору про ЄС підкреслено, що принцип верховенства права повинні поділяти всі держави-члени ЄС. Суд ЄС визнав, що «(Союз) побудований на верховенстві права»;8

д) принципи прозорості (англ. «transparency») та підзвітності (англ. «accountability») інституцій ЄС після їх формального закріплення в статті 15 ДФЄС та в практиці Суду ЄС стали фундаментальними принципами права ЄС;9

е) принцип правової визначеності (англ. «legal certainty»), на думку Суду ЄС,означає, що суб’єкти права ЄС повинні мати чітке та повне уявлення про зміст своїх прав та обов’язків, які передбачені для них у праві ЄС10, інакше ініціативи та політики ЄС можуть бути реалізовані з порушенням принципу законності.11

1.2. Вторинне законодавство ЄС в галузі освіти

Рада ЄС та Європейська Комісія відповідно до ст. 288 ДФЄС з метою виконання зав-дань, покладених на них, наділені повноваженнями видавати регламенти,12 директиви,13 надавати рекомендації та висновки.14 До вторинного законодавства ЄС можна також віднести і так зване «м’яке право» ЄС,

яке охоплює усі норми, правила поведінки, які не мають обов’язкової сили, але на розсуд інституцій ЄС, що їх видали, мають чи можуть мати певну юридичну силу. Юридичну силу «м’якого права» ЄС у кожному конкретному випадку визначають відповідно до

8Справа 294/83, "les Verts" v European Parliament, [1986] ECR 1339. 9 Відповідно до цих принципів, будь-яка юридична чи фізична особа на території ЄС може отримати доступ до офіційної документації Європейського парламенту, Ради ЄС, Європейської комісії. Будь-які обмеження доступу до інформації та документів «повинні бути відкриті для публічного доступу, але обмеження доступу повинні бути обґрунтовані унормативних актах, що були прийняті заздалегідь». Декларація Європейського Омбудсмена про результати його запиту про доступ до офіційних документів інституцій ЄС (O.J. 1998, C 44/9). 10Справа C-233/96, Kingdom v Denmark v Commission [1998] ECR I-5769. 11 Реалізація принципу правової визначеності передбачає ефективну імплементацію актів інституцій ЄС державами-членами ЄС в ході гармонізації їх законодавства зі стандартами ЄС. Принцип правової визначеності доповнюється принципом «законних очікувань» (англ. «legitimate expectations») і принципом заборони зворотної дії закону (англ.«retroactivity»). Принцип законних очікувань означає, що суб’єкти права ЄС мають право на отримання компенсації урезультаті порушення власних правомірно обґрунтованих очікувань у процесі імплементації права ЄС державами-членами ЄС. Це значить, що право на реалізацію принципу законних очікувань виникає в результаті порушень під час імплементації тих норм права ЄС, які викликали законні очікування суб’єктів права ЄС. Справа C-143/93, Gebroeders van Es Douane Agenten BV v Inspecteur der Invoerrechten en Accijnzen [1996] ECR I-431. 12 Регламенти (англ. «regulations») є актами Ради Міністрів або Європейської Комісії. Вони встановлюють загальні пра-вила, які застосовуються одноманітно в усіх державах-членах ЄС. Стаття 288 Договору про діяльність ЄС встановлює,що регламенти є обов’язковими для виконання в усій своїй повноті та застосовуються безпосередньо в усіх державах-членах. Це означає, що вони мають юридичну силу без подальшої імплементації в національне законодавство держав-членів, а індивіди можуть посилатися на них у національних судах, захищаючи свої суб’єктивні права.13 Директиви (англ. «directives») згідно із ст. 288 Договору про діяльність ЄС є обов’язковими щодо кінцевого результа-ту, який вони мають досягти, та щодо держав-членів, до яких вони адресовані. Проте державам надається можливість вибору форм та методів імплементації (такими формами можуть бути законодавчі акти або адміністративні приписи). Директива може бути адресованою як до всіх держав-членів ЄС, так і лише до деяких з них.14 Рішення Ради Міністрів та Європейської Комісії (англ. «decisions») — індивідуально-правові акти, адресовані до пев-ної особи або декількох осіб, якими можуть бути як держави, так і фізичні чи юридичні особи. Рішення є обов’язковими в усій своїй повноті (але лише щодо їх адресата) та не потребують подальшої імплементації. Рекомендації та висновки (англ. «recommendations» та «opinions»). Рекомендації та висновки мають лише рекомендаційний характер і не є обов’яз-ковими для виконання.


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


8

тлумачення Суду ЄС, який уважно вивчає зміст такого акту та його цілі.15 «М’яке право»ЄС, яке потенційно має юридичну силу, може послугувати основою для введення в дію законодавства держав-членів щодо імплементації правил поведінки у різних сферах,розроблених ЄС. Крім того, у деяких випадках «м’яке право» ЄС може бути використане як джерело тлумачення законодавства ЄС. Враховуючи те, що ЄС має допоміжну компетенцію в сфері освіти, професійної освіти, молоді і спорту, більшість актів належить саме до «м’якого права» ЄС (Резолюції, повідомлення Європейської Комісії, та ін.). В сфері освіти, професійної освіти, молоді і спорту інституціями ЄС прийнято низку

актів вторинного законодавства з обов’язковою та необов’язковою юридичною силою.Вторинне законодавство ЄС з освіти, професійної освіти, молоді і спорту має на меті наступне:

a) Стратегія Європейського співробітництва в сфері освіти та навчання (англ.«Education & Training Strategy 2020») виокремлює чотири стратегічні цілі політики ЄС в сфері освіти, професійної освіти, молоді і спорту: 1) навчання впродовж життя та мобільність; 2) якість та ефективність; 3) рівність та соціальна єдність; 4) інновації та творчість, включаючи розвиток підприємництва. Заходи в рамках досягнення наведених цілей мають також сприяти процесу міжурядової взаємодії в рамках Болонського процесу в сфері вищої освіти. В документі визначено, що пріоритетами модернізації системи вищої освіти в ЄС до 2020 року стануть реформування навчальних планів,управлінська реформа та реформа фінансування галузі освіти та навчання.

b) Заохочення творчості та інновацій в галузі освіти іпідготовки кадрів має на меті сприяти включенню творчості та інновацій на всіх рівнях освіти і професійної підготовки в ЄС; підтримку професійного розвитку вчителів в якості посередників творчості та інновацій; заохочення розвитку культури навчання та партнерських відносин між навчальними закладами та приватним сектором (Висновки Ради ЄС від 22 травня 2008 р.«про сприяння творчості і інноваціям в галузі освіти та підготовки (O.J. 2008 C141).

c) Сприяння навчанню основам підприємництва вшколах і ВНЗ. Шкільні/ВНЗ учбові плани та програми мають бути переглянуті з метою включення підприємництва як навчального предмету за допомогою різних інструментів (створення навчальних матеріалів,фінансування пілотних проектів, поширення зразкового досвіду, розвиток партнерських відносин з підприємствами, та ін.) (Рекомендація Європейського Парламенту та Ради ЄС від 18 грудня 2006 р. «про ключові компетенції навчання протягом життя» (O.J. 2006 L394)).

15 У деяких випадках Суд ЄС визнавав за актами «м’якого права» ЄС юридичну силу. Наприклад, Справа 44/84, Hurd v. Jones [1986] 46 CMLR 2; Справа 230/81, Luxemburg v. Parliament [1983] ECR 255; Справа 294/83, "les Verts" v European Parliament [1986] ECR 1339; Справа 34/86, Council v. European Parliament [1986] ECR 2155).


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


9

d) Посилення стандартів європейської системи освіти і підготовки кадрів через досягнення показників: зменшити на 10% середню частку молодих людей, що залишають школу в ранньому віці;збільшити на 15% кількість студентів з математики і техніці; знизити рівень гендерного дисбалансу в освіті; забезпечити, щоб принаймні 85% від 22-літніх осіб мали закінчену середню освіту; переконатися, що принаймні 12,5% дорослого населення працездатного віку (від 25 до 64 років) взяли участь внавчанні протягом життя (Висновки Ради ЄС від 5 травня 2003 р. (O.J. 2003 C134).

e) Забезпечення ефективних інвестицій в освіту іпідготовку кадрів через залучення додаткових людських та фінансових ресурсів, встановлення партнерських відносин з приватним сектором компаній і приватних осіб, децентралізація управління ресурсами і програм на регіональному рівні (Повідомлення Європейської комісії від 20 квітня 2005 р.«про мобілізацію інтелектуального потенціалу» (СОМ(2005) 152).

f) Участь в Болонському процесі та створення Європейського простору вищої освіти. Визначаючи, що держави-члени ЄС, як і раніше несуть повну відповідальність за зміст навчання й організацію систем національної освіти, ЄС заохочує їх розвивати європейський вимір в освіті.Зокрема, це реалізується шляхом викладання і поширення мов держав-членів;заохочення мобільності студентів і викладачів, заохочуючи, зокрема,академічне визнання дипломів та періодів навчання; розвиток співпраці між вищими навчальними закладами; обмін інформацією та досвідом з питань,спільних для освітніх систем держав-членів (Болонська декларація від 19 червня 1999 р).

g) законодавче забезпечення фінансування європейських програм в сфері освіти, професійного навчання, молоді і спорту:програми «Eразмус Мундус», «Сократес», «Леонардо да Вінчі» та ін.; фінансування європейських дослідницьких центрів, програма дистанційного іелектронного навчання та ін. (напр. Рішення Ради ЄС та Європейського Парламенту від 16 грудня 2008 р. про заснування програми «Eразмус Мундус» 2009-2013).

Вторинне законодавство ЄС з освіти, професійної освіти, молоді і спорту можна систематизувати за наступними напрямами:

1) Навчання протягом життя (англ. «lifelong learning»). В рамках цього напряму вторинне законодавство ЄС і «м’яке» право ЄС стосується наступних питань:

a) Дошкільна/шкільна освіта в ЄС має удосконалюватися з метою: кращого доступу до дошкільної освіти та догляду; зниження рівня неповної середньої освіти; покращення


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


10

співробітництва між школами держав-членів ЄС; забезпечення середньою освітою дітей з сімей мігрантів; запровадження спільної оцінки якості шкільної освіти та визначення показників якості шкільної освіти (напр.Рекомендація 2001/166/ЄC Європейського Парламенту і Ради ЄС від 12 лютого 2001 року «про співробітництво у зв'язку з оцінкою якості шкільної освіти (O. J. 2001 L60), Повідомлення Комісії Європейському Парламенту та Раді ЄС від 3 липня 2008 року «порядок денний для європейської співпраці всфері шкільної освіти» (COM (2008) 425).

b) Електронне навчання (англ. «e-learning») В рамках цього напряму вторинне законодавство ЄС і «м’яке» право ЄС передбачає: підвищення комп’ютерної і медіа грамотності в сучасному електронному/цифровому середовищі зметою забезпечення конкурентоспроможності економіки ЄС, сприяння створенню більш відкритого інформаційного суспільства в ЄС (Резолюція Ради ЄС від 13 липня 2001 року «про електронне навчання» (O. J. 2001 C204).

2) Співробітництво в галузі вищої освіти. В рамках цього напряму вторинне законодавство ЄС і «м’яке» право ЄС регулює: встановлення співробітництва між ВНЗ та приватним сектором; підвищення якості педагогічної та вищої освіти; модернізація ВНЗ відповідно до сучасних технологій навчання;реформа вищої освіти в рамках Лісабонської стратегії та Болонського процесу; створення Європейського простору вищої освіти (напр.Рекомендація Ради EC 561/98 від 24 вересня 1998 року «про співробітництво взабезпеченні якості вищої освіти в ЄС (O. J. 1998 L270), Рекомендація Європейського Парламенту та Ради ЄС від 15 лютого 2006 року «про подальше європейське співробітництво в галузі забезпечення якості вищої освіти» (2006/143/ЄС), Повідомлення Європейської комісії від 5 лютого 2003 р. «про роль університетів в ЄС» (COM (2003) 58), Повідомлення Європейської комісії від 3 серпня 2007 р. «про підвищення якості педагогічної освіти в ЄС» (COM (2007) 392)).

3) Співробітництво у сфері вивчення мов. В рамках цього напряму вторинне законодавство ЄС і «м’яке» право ЄС передбачає: заохочення багатомовності в ЄС (напр. Рамкова стратегія ЄС щодо багатомовності); впровадження європейського індикатору володіння іноземними мовами; виконання Плану дій з вивчення іноземних мов та мовного розмаїття (напр. Повідомлення Європейської комісії від 18 вересня 2008 р. «Багатомовність в Європі» (COM (2008) 566), Повідомлення Європейської комісії від 1 серпня 2005 р. «про Європейський індикатор володіння іноземними мовами (COM (2005) 356)).

4) Співробітництво в галузі забезпечення мобільності учнів, студентів та науковців.В рамках цього напряму вторинне законодавство ЄС і «м’яке» право ЄС


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


11

регулює: запровадження Європейської системи кредитів професійної освіти інавчання (ECVET); запровадження Європейської системи професійних кваліфікацій; право громадян ЄС та членів їх сімей вільно пересуватися іпроживати на території держав-членів; сприяння мобільності студентів,молодих волонтерів, викладачів та науковців (напр. Рекомендація Європейського Парламенту та Ради ЄС від 18 червня 2009 року про створення Європейських стандартів якості професійної освіти і навчання» (O. J. 2009 C155), Рекомендація Європейського Парламенту та Ради ЄС від 23 квітня 2008 року «про Європейські кваліфікації навчання протягом життя» (O. J. 2008 C111), Рекомендація 2006/961 Європейського Парламенту та Ради ЄС від 18 грудня 2006 року «про мобільність в ЄС в галузі освіти та професійної підготовки: Європейська хартія мобільності» (O. J. 2006 L394)).

5) Співробітництво в галузі професійного навчання. В рамках цього напряму вторинне законодавство ЄС і «м’яке» право ЄС регулює: розвиток загальноєвропейських структур та інструментів, що підвищують прозорість,визнання і якість професійних компетенцій і кваліфікацій; сприяння мобільності студентів та працівників; посилення європейського співробітництва в галузі професійної освіти і навчання; запровадження Європейської системи кваліфікацій, Європейської залікової системи для закладів професійно-технічної освіти та Європейської системи гарантування відповідності якості професійно-технічної освіти (напр. Рекомендація Європейського Парламенту та Ради ЄС від 18 червня 2009 року «про створення Європейських стандартів якості професійної освіти і навчання» (O. J. 2009 C155), Рекомендація Європейського Парламенту та Ради ЄС від 23 квітня 2008 року «про Європейські кваліфікації навчання протягом життя » (O. J. 2008 C111), Рекомендація 2006/961 Європейського Парламенту та Ради ЄС від 18 грудня 2006 року «про мобільність в ЄС в галузі освіти та професійної підготовки: Європейська хартія мобільності» (O. J. 2006 L394), Рекомендація Європейського Парламенту та Ради ЄС від 18 червня 2009 року «про створення європейської системи кредитів для професійної освіти інавчання (ECVET)» (O. J. 2009 C155)).

6) Співробітництво в галузі підтримки молоді. В рамках цього напряму вторинне законодавство ЄС і «м’яке» право ЄС регулює: мобільність, професійну ісоціальну інтеграцію молоді, а також розвиток активної громадянської позиції молодих людей в ЄС; співпраця молодіжних громадських організацій;розвиток активної громадянської позиції молоді (напр. Повідомлення Європейської комісії від 30 травня 2005 року «про європейську політики щодо молоді: рішення проблем молоді в Європі - реалізації Європейського пакту молоді та заохочення активної громадянської позиції молоді» (COM (2005) 206), Повідомлення Європейської комісії від 27 квітня 2009 р. «Стратегія ЄС для молоді: інвестиції та підтримка - оновлений відкритий метод координації для вирішення молодіжних проблем в ЄС» (COM (2009) 200), Рекомендація


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


12

Ради ЄС від 20 листопада 2008 року «про мобільність молодих волонтерів вЄС» (O. J. 2008 C319)).

2. Правове регулювання двостороннього співробітництва між Україною і ЄС в галузі освіти та відповідність українського законодавства в сфері освіти «acquis» ЄС

На сьогодні двосторонні відносини між Україною і ЄС регулюються Угодою про партнерство і співробітництво (УПС).16 Відповідно до ст. 59 УПС співпраця в сфері освіти, професійної освіти, молоді і спорту здійснюється в рамках секторального співробітництва з метою «підвищення рівня загальної освіти та професійної кваліфікації вУкраїні як у громадському, так і в приватному секторах». УПС не передбачає зобов’язань України щодо наближення національного законодавства в галузі освіти, професійної освіти, молоді і спорту до стандартів ЄС. Це обумовлено тим, що під час підписання УПС в ЄС майже не здійснювалось регулювання в сфері освіти, професійної освіти, молоді іспорту, яке залишалося компетенцією виключно на рівні держав-членів ЄС.Натомість, сфера освіти, професійної освіти, молоді і спорту набула більшого значення

і уваги на рівні двостороннього співробітництва між Україною і ЄС, та на тлі завершення переговорів про асоціацію між сторонами. Зокрема, Порядок денний асоціації між Україною і ЄС17 має на меті підготувати Україну до асоційованих відносин з ЄС та визначає пріоритети двостороннього співробітництва. Зокрема, Розділ «Освіта, навчання,молодь» Порядку денного асоціації встановлює такі пріоритети співпраці:

• здійснення спільної роботи та обмінів з метою сприяння подальшій інтеграції України до Європейського простору вищої освіти у контексті її членства в Болонському процесі;

• робота у напрямі взаємного визнання академічних та професійних кваліфікацій,дипломів та сертифікатів про освіту;

• здійснення спільної роботи та обмінів з метою підтримки України у наближенні її системи професійно-технічної освіти до процесу модернізації структур професійно-технічної освіти ЄС, який відбувається в рамках Копенгагенського процесу та через такі інструменти як Європейська система кваліфікацій, Європейська залікова система для закладів професійно-технічної освіти та Європейська система гарантування відповідності якості професійно-технічної освіти;

• посилення діалогу щодо систем загальної середньої освіти, дистанційної освіти та навчання протягом життя;

16 Підписана 16 липня 1994 р., набула чинності 1 березня 1998 р.; Закон України «Про ратифікацію УПС між Україною іЄС» від 10.11.1994 р.№237/94. 17 Набув чинності 24 листопада 2009 р.


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


13

• збільшення обмінів та співробітництва у сфері неформальної освіти для молоді та молодіжних робітників як засобу просування міжкультурного діалогу та підтримки громадянського суспільства, зокрема через програму «Молодь у дії» (2007-2013). У рамках Порядку денного асоціації також встановлено, що пріоритетом співпраці в

галузі освіти на 2011-2012 роки буде «проведення спільної роботи і обмін думками зметою сприяння подальшій інтеграції України в європейський простір вищої освіти, врамках свого членства в Болонському процесі». Таким чином, можна зробити висновок, що метою двосторонньої співпраці між

Україною і ЄС в галузі освіти є інтеграція України до європейського простору вищої освіти, активізація участі України в Болонському процесі та приєднання України до освітянських і наукових програм ЄС.

Сфера освіти в Україні наразі регулюється низкою законів і підзаконних актів, як то:Закон про освіту,18 Закон про дошкільну освіту,19Закон про загальну середню освіту,20 Закон про позашкільну освіту,21 Закон про професійно-технічну освіту,22 Закон про вищу освіту,23 Закон про науково-технічну діяльність,24 Закон про науково-технічну інформацію,25 та ін. Більшість з цих законів була прийнята до приєднання України до Болонського процесу і не відповідає сучасному стану та стандартам політики ЄС в галузі освіти. Отже, триває активна законотворча робота з прийняття нових законів в галузі освіти. На сьогодні у Верховні Раді України зареєстровано три законопроекти в галузі вищої освіти, які активно обговорюються законодавцями і громадською спільнотою (проект 9655 від 28.12.2011 від Кабінету Міністрів України, проект 9655-1 від 30.12.2011 від народних депутатів А.П. Яценюка та Л.Ю. Оробець, проект 9655-2 від 06.01.2012 від народного депутата Ю.Р. Мирошниченко).

В Україні триває реформування освітньої галузі України з метою підвищення якості освіти, у тому числі в рамках Болонського процесу. Втім, питання реформи освіти вУкраїни розглядається окремо від процесу адаптації українського законодавства до права ЄС. Ані Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства ЄС» від 18 березня 2004 р.,26 ані підзаконні акти (плани першочергових заходів щодо інтеграції України до ЄС, щорічні плани заходів щодо виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС)27 не передбачають заходів з адаптації українського законодавства про освіту до права ЄС.

18 Закон від 23.05.1991 № 1060-XII. 19 Закон від 11.07.2001 № 2628-III. 20 Закон від 13.05.1999 № 651-XIV. 21 Закон від 22.06.2000 № 1841-III. 22 Закон від 10.02.1998 № 103/98-ВР.23 Закон від 17.01.2002 № 2984-III. 24 Закон від 13.12.1991 № 1977-XII. 25 Закон від 25.06.1993 № 3322-XII. 26 18 березня 2004 року N 1629-IV. 27 Наприклад, Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану першочергових заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу на 2011» від 29.06.2011, № 612-р. та Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2011 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС» від 17.08.2011, № 790-р.


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


14

Разом з тим очікується, що питання реформи освіти буде одним із пріоритетів досягнення цілей секторального співробітництва в рамках майбутньої Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. З практичної точки зору наближення українського законодавства про освіту до стандартів ЄС сприятиме доступу українських юридичних і фізичних осіб до свобод внутрішнього ринку ЄС, участі українських ВНЗ всекторальних науково-дослідницьких і освітянських програмах ЄС, кращій мобільності українських та європейських студентів, науковців і освітян та ін.

3. Пріоритети наближення законодавства України в сфері освіти до «acquis» ЄС

З метою досягнення цілей двосторонньої співпраці та асоціації між Україною і ЄС рекомендується здійснити наступні заходи в ході лібералізації української освіти відповідно до діючих стандартів ЄС та його держав-членів:

a) У сфері дошкільної освіти рекомендується:спростити доступ до дошкільної освіти та догляду; сприяти включенню творчості та інновацій в процес виховання дітей; підтримувати професійний розвиток педагогічних працівників як посередників творчості та інновацій;заохочувати вивчення іноземних мов.

b) У сфері середньої освіти рекомендується:покращувати співробітництво українських шкіл зі школами держав-членів ЄС;запроваджувати європейські критерії та показники оцінки якості шкільної освіти; підвищувати рівень комп’ютерної і медіа грамотності серед учнів;запровадити європейські індикатори володіння іноземними мовами; запровадити Європейську систему кредитів професійної освіти і навчання (ECVET); сприяти мобільності, професійній і соціальній інтеграції, а також розвитку активної громадянської позиції молоді; підтримувати співпрацю молодіжних громадських організацій; розвивати активну громадянську позицію молоді.

c) У сфері професійної освіти варто:сприяти розвитку загальноєвропейських структур та інструментів, що підвищують прозорість, визнання і якість професійних компетенцій ікваліфікацій; заохочувати мобільність студентів та працівників; посилювати європейське співробітництво в галузі професійної освіти і навчання;запровадити Європейську систему кваліфікацій, Європейську залікову систему для закладів професійно-технічної освіти та Європейську систему гарантування відповідності якості професійно-технічної освіти; підвищувати рівень комп’ютерної і медіа грамотності; запровадити європейські індикатори володіння іноземними мовами; запровадити Європейську систему кредитів професійної освіти і навчання (ECVET).

d) У сфері вищої освіти рекомендується:


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


15

заохочувати повну автономію ВНЗ; сприяти постійному підвищенню якості педагогічної та вищої освіти; запровадити реформу докторської освіти увідповідності до європейських стандартів; заохочувати мобільність студентів,освітян і науковців з метою навчання і досліджень; лібералізувати діючу систему визнання кваліфікацій і дипломів про вищу освіту; запровадити європейські індикатори володіння іноземними мовами; здійснювати модернізацію ВНЗ відповідно до сучасних технологій навчання; підвищувати рівень комп’ютерної імедіа грамотності серед студентів, викладачів і науковців; продовжувати реформу вищої освіти в рамках Лісабонської стратегії та Болонського процесу;сприяти встановленню співробітництва між ВНЗ та приватним сектором; брати участь у створенні Європейського простору вищої освіти; сприяти мобільності,професійній і соціальній інтеграції, а також розвитку активної громадянської позиції молоді; заохочувати співпрацю молодіжних громадських організацій.

Головну увагу в процесі реформування української освіти рекомендується зосереджувати на наступному:

1) надбанні українськими ВНЗ повної академічної автономії, тобто незалежності івідповідальності у прийнятті рішень стосовно організації наукових досліджень,навчального процесу, внутрішнього управління та фінансів, розвитку академічних свобод;

2) передбаченні права українських ВНЗ на незалежну акредитацію національними і міжнародними компетентними установами;

3) приведенні освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти та академічних ступенів до європейських стандартів не тільки за формою і назвою, але також за змістом і вимогами;

4) удосконаленні системи кваліфікацій, зокрема щодо визнання отриманих раніше національних ступенів, які не співпадають з європейськими (бакалавр, магістр,доктор філософії);

5) лібералізації порядку визнання (нострифікації) освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти та академічних ступенів, отриманих українськими й іноземними громадянами в європейських ВНЗ шляхом зменшення бюрократичних процедур в Україні та надання права українським ВНЗ компетенції з нострифікації освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти та академічних ступенів з метою реалізації програм співробітництва та мобільності з ВНЗ в ЄС;

6) приведенні системи національних кваліфікацій у відповідність до системи кваліфікацій європейського простору вищої освіти, запровадити Європейську систему кредитів професійної освіти і навчання (ECVET) та Європейську систему професійних кваліфікацій;


Тел.: +38044 581 55 83 Тел./факс: +38044 581 58 19


16

7) забезпеченні на законодавчому рівні права українських учнів, студентів, освітян і науковців на міжнародну й національну мобільність;

8) посиленні ролі студентського самоврядування в керуванні ВНЗ.

Особливу звертаємо на те, що лібералізація української освіти відповідно до «acquis ЄС в галузі освіти» повинна відбуватися не тільки нормативним шляхом, тобто прийняттям законів та підзаконних нормативно-правових актів, які формально відповідають стандартам ЄС, але також шляхом дотримання фундаментальних принципів права ЄС, зокрема принципів захисту фундаментальних прав людини, співпраці, заборони дискримінації, верховенства права, прозорості, правової визначеності та ін.Лібералізація української освіти відповідно до «acquis в галузі освіти» ЄС надасть

можливість значно підвищити конкурентоспроможність української освіти на європейському і світовому рівнях та, водночас, сприятиме інтеграції української освіти до внутрішнього ринку ЄС та до Європейського освітнього простору шляхом участі українських ВНЗ в програмах партнерства з європейськими ВНЗ, сприятиме започаткуванню спільних освітніх програм та наукових досліджень, мобільності й участі українських студентів в програмах навчання та наукових досліджень в Європейському Союзі.

Documents

UEPLAC Survey_Education