Вища школа

Гуманізація навчально–виховного процесу Випуск XLІX Слов’янськ – 2009

22

знань та вмінь у вищих навчальних закладах має й свої слабкі сторони, які необхідно вивчити й відкоригувати.

Література 1. Державна програма "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на

2006–2010 роки" / Міністерство освіти і науки України. – К., 2005. – 14 с. 2. Жалдак М.І., Лапінський В.В, Шут М.І. Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання

математики, фізики, інформатики: Посібник для вчителів. – К.: – НПУ імені М.П.Драгоманова. – 2004. – 182 с.

3. Регіональна програма впровадження компетентнісно-орієнтованого підходу в навчально-виховний процес. – Донецьк: Управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації, Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2004.

4. Спірін О. М. Короткий курс інформатики : навч. посіб. для студ. вищ. пед. навч. закл. / Спірін О. М. – Житомир : Вид-во ЖДУ, 2004. – 112 с. (Гриф МОН України).

5. Шаталов В.Ф. Эксперимент продолжается. – Донецк: Сталкер, 1998. – 396 с. О. Кадубовський

– кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри геометрії та методики викладання математики Слов’янського державного педагогічного

університету О. Кадубовська

– методист навчального відділу Слов’янського державного педагогічного університету

УДК 378.27:5 ПРО ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ТА ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДЕЙ НА СЕМЕСТРОВИХ ЕКЗАМЕНАХ З ДОТРИМАННЯМ ВИМОГ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ

НАВЧАННЯ У статті розроблено методику та критерії оцінювання відповідей

екзамену з дисциплін фізико-математичного циклу, яка з одного боку – увібрала найкращі традиції Радянської вищої школи, з іншого – задовольняє вимогам кредитно-модульної системи оцінювання та потребам сучасності. Запропоновану ідею не важко поширити на дисципліни інших циклів та застосувати при інших формах підсумкового контролю.

Ключові слова: вища освіта, кредитно-модульна система навчання, оцінювання, підсумковий контроль.

А. Кадубовский – кандидат физико-математических наук, доцент кафедры геометрии и методики преподавания математики Славянского государственного

педагогического университета.

Вища школа

Гуманізація навчально–виховного процесу Випуск XLІX Слов’янськ – 2009

23

О. Кадубовская – методист учебного отдела Славянского государственного педагогического

университета. О ФОРМАХ ПРОВЕДЕНИЯ ИТОГОВОГО КОНТРОЛЯ И

ОЦЕНИВАНИЯ ОТВЕТОВ НА ЭКЗАМЕНАХ С СОБЛЮДЕНИЕМ ТРЕБОВАНИЙ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ОБУЧЕНИЯ

В статье разработано методику и критерии оценивания ответов экзамена с дисциплин физико-математического цикла, которая с одной стороны – взяла наилучшие традиции Советской высшей школы, с другой – удовлетворяет требованиям кредитно-модульной системы оценивания. Предлагаемую идею не трудно расширить на дисциплины других циклов и применить для других форм итогового контроля.

Ключевые слова: высшее образование, кредитно-модульная система обучения, оценивание, итоговый контроль.

O. Kadubovs’ky – the candidate of physical and mathematical sciences assistant professor of the department of geometry and methodology of teaching mathematics of Slavyansk

State Pedagogical University O. Kadubovs’ka

– the methodologist of educational department of Slavyansk State Pedagogical University

THE FORMS OF CONDUCTING TOTAL CONTROL AND EVALUATING THE ANSWERS AT THE EXAMINATIONS WITH THE OBSERVANCE OF

THE REQUIREMENTS OF THE CREDIT-MODULAR TEACHING SYSTEM The methodology and the criteria of the estimation of answers of examination

from the disciplines of the physical and mathematical cycle are worked out in the article. It borrowed the best traditions of the Soviet higher educational establishments on the one hand and meets requirements of credit-modular system of estimation on the other hand. It is not difficult to expand the suggested idea on disciplines of other cycles and to apply it to other forms of the final control.

Key words: higher education, credit-module teaching system, evaluation, total control.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями. Вже кілька років в Україні відбувається реформування системи вищої освіти, що має за мету підвищення якості рівня підготовки студентів через вдосконалення організації навчального процесу на основі переходу до кредитно-модульної організації навчального процесу.

Добре відомо, що підвищення рівня якості підготовки студентів забезпечується не лише удосконаленням методів та форм навчання, але й

Вища школа

Гуманізація навчально–виховного процесу Випуск XLІX Слов’янськ – 2009

24

надійним зворотнім зв’язком, який реалізується через навчальну, творчу та практичну діяльність студентів. Контроль цієї діяльності, тобто контроль якості результатів навчання – одне з найважливіших питань. Саме тому посилення уваги до проблеми контролю знань викликане не лише бажанням визначити ступінь підготовленості студентів, обсяг і якість здобутої системи знань, але й потребою удосконалити всю систему навчання. [1]

Досвід впровадження 100-бальної системи оцінювання досить швидко розповсюджується у світі та на пострадянському просторі. Останнім часом зросло число наукових робіт, які засвідчують надзвичайний інтерес до проблеми теоретичних та методичних засад проведення модульного та підсумкового контролю у вищій школі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Значний внесок у вирішення питань, пов’язаних із впровадженням кредитно-модульної системи навчання, зробили такі українські та зарубіжні педагоги: В. Кремень, М. Степко, І. Мороз, А. Алексюк, І. Бабин, Н. Терещенко. та інші.

Проте нажаль, авторам статті не відомі роботи, присвячені уніфікації та практичним рекомендаціям щодо проведення письмового іспиту, зокрема оцінюванню відповіді як на окремо взяте питання, так і білету в цілому, з дотриманням вимог КМСОНП.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Розробка єдиного стандарту та критеріїв щодо оцінювання письмового та усного екзамену з предметів фізико-математичного та інших циклів, який би з одного боку – увібрав найкращі традиції Радянської вищої школи, визнані в цілому Світі, з іншого – задовольняв вимогам кредитно-модульної системи оцінювання навчального процесу та потребам сучасності.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Як відомо, основна мета іспитів - встановлення дійсного змісту знань студентів за обсягом, якістю і глибиною та вміннями застосовувати їх у практичній діяльності.

Іспит є підсумковим етапом вивчення дисципліни в цілому або її частини та має за мету – перевірку теоретичних знань студентів, виявлення навичок застосування перших при вирішенні практичних завдань, а також навиків самостійної роботи з навчальною і науковою літературою.

Загальновизнаним є те, що саме підготовка до іспиту дає можливість кожному студенту у порівняно короткий проміжок часу осмислити весь пройдений курс в цілому, сконцентрувати увагу на ключових моментах, закріпити у пам'яті основний його зміст.

Вища школа

Гуманізація навчально–виховного процесу Випуск XLІX Слов’янськ – 2009

25

За вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу кожна дисципліна, а тому і екзамен (як підсумковий контроль) повинен оцінюватися від 0 до 100 балів. [2, с. 114]

Усі відповіді письмового екзамену обов’язково повинні бути письмово зафіксовані та оформлені належним чином.

1) Бажано, щоб екзаменаційний білет складався (не менш ніж) з m питань, де m – кількість змістових модулів курсу. 2) Доцільно, щоб питання екзаменаційного білету розподілялися на теоретичні та практичні у відношенні 2 :1 у випадку якщо у білеті 3 питання, або ж 3: 2 у випадку 5 питань у білеті.

3) Якщо всі питання білету є рівноцінними (мають однакову вагу), то очевидно, що:

3.1) за кожне питання студент може отримати максимальну кількість балів, рівну [ ]100 /k m= , де [ ]q – ціла частина числа q ;

3.2). питання яке оцінюється у k балів, вважається не зарахованим (0 балів), якщо при відповіді на нього студент набрав менше ніж [ ]0,6 k⋅ балів.

4) Якщо ж питання білету не є рівноцінними, то: 4.1). розподіл балів між відповідними питаннями кожного білету

повинен бути однаковим;

4.2). сума 1 21

...m

j mj

k k k k=

= + + +∑ повинна становити 100 балів.

Ключову роль в запропонованому підході відіграє «вага» питання (максимальна кількість балів) білету. Проте, при досягненні зазначеної мети вона є другорядною, а відправним пунктом є припущення про те, що вага кожного питання білету вже встановлена. Тобто, зараз і в подальшому будемо вважати, що jk – максимальна кількість балів за j -те питання білету.

Визначальними в запропонованій методиці є критерії оцінювання питань білету, що задовольнять вимогам КМСОНП.

Критерії оцінювання теоретичних питань. 1. Якщо при відповіді на ( j -те) теоретичне питання екзамену студент

у повному обсязі, безпомилково викладає програмний матеріал, логічно поєднує теоретичний матеріал з практикою та наводить конкретні приклади (якщо це вимагається у питанні), то за таку відповідь студент може одержати jl балів, де 0,9 j j jk l k⋅ ≤ ≤ .

2. Якщо при відповіді на ( j -те) теоретичне питання білету студент відображає знання основного змісту курсу, але не достатньо розкриває деякі поняття, не наводить конкретних прикладів (якщо це вимагається у питанні), то за таку відповідь студент може одержати jl балів, де 0,75 0,9j j jk l k⋅ ≤ < ⋅ .

Вища школа

Гуманізація навчально–виховного процесу Випуск XLІX Слов’янськ – 2009

26

3. Якщо при відповіді на ( j -те) теоретичне питання екзамену студент припускає помилки, не відображає знання основних понять або не може поєднати набуті знання з практикою (якщо це вимагається в питанні білету), тобто, програмний матеріал студентом засвоєно частково, то за таку відповідь студент може одержати jl балів, де 0,6 0,75j j jk l k⋅ ≤ < ⋅ .

4. Якщо ж при відповіді на ( j -те) теоретичне питання екзамену студент слабо орієнтується у програмному матеріалі, припускає грубі помилки у відповідях, або ж виявив незнання основного змісту програмного матеріалу (зовсім нічого не записав), то за таку відповідь студент не одержує жодного балу.

Критерії оцінювання завдань практичного характеру (задач). 1. Якщо при відповіді на ( j -те) питання практичного характеру

студент надає правильну відповідь з обґрунтуванням усіх ключових етапів розв’язання задачі або ж проявив творчий підхід до розв’язування задачі й одержав правильну відповідь, то за таку відповідь студент може одержати jl балів, де 0,9 j j jk l k⋅ ≤ ≤ .

2. Якщо при відповіді на ( j -те) питання практичного характеру студент наводить логічно вірну послідовність кроків розв’язання (з можливими одною-двома не грубими помилками в обчисленнях), або одержав правильну відповідь але неповну, то за таку відповідь студент може одержати jl балів, де 0,75 0,9j j jk l k⋅ ≤ < ⋅ .

3. Якщо при відповіді на ( j -те) питання практичного характеру студент випустив деякі (несуттєві) етапи у вірній послідовності розв’язання задачі або ключові моменти розв’язання не обґрунтовано, або ж є помилки, які впливають на подальший хід розв’язання (одержана відповідь не вірна, або не повна), то за таку відповідь студент може одержати jl балів, де 0,6 0,75j j jk l k⋅ ≤ < ⋅ .

4. Якщо при відповіді на ( j -те) питання практичного характеру студент випустив основні етапи у послідовності розв’язання задачі і одержав неправильну відповідь, або ж зовсім не приступив до розв’язання задачі, то за таку відповідь студент не одержує жодного балу.

Сумарна кількість балів, одержаних з кожного питання білету є результуючим балом за семестровий екзамен, тобто, рейтинг R з дисципліни, з якої складається екзамен, визначається за формулою:

1 21

...m

j mi

R l l l l=

= = + + +∑ .

Вища школа

Гуманізація навчально–виховного процесу Випуск XLІX Слов’янськ – 2009

27

Приклад оцінювання окремого питання білету Підсумкова оцінка за j -те питання

jk – максимальна кількість балів за j -те питання jl – одержана

кількість балів за j -те питання 20 30 50

Національна

EC

TS

0,9 j j jk l k⋅ ≤ ≤ 18 20jl≤ < 27 30jl≤ <

45 50jl≤ < відмінно A

0,75 0,9j j jk l k⋅ ≤ < ⋅

15 18jl≤ <

23 27jl≤ < 38 45jl≤ < добре BC

0,6 0,75j j jk l k⋅ ≤ < ⋅

12 15jl≤ <

18 23jl≤ <

30 38jl≤ < задовільно DE

0,6j jl k< ⋅ 0, якщо

12jl < 0, якщо

18jl < 0, якщо

30jl < незадо-вільно FX

Проблема визначення ваги питань є доволі серйозною і, звичайно, потребує уніфікації для споріднених та однойменних дисциплін однакового змістового обсягу.

У зв’язку з цим, автори пропонують декілька загальних рекомендацій щодо визначення ваги питань білету кожної з дисциплін, а саме:

– вага повинна визначатися не лише в залежності від рівня складності самого питання, а й від його приналежності до змістового модуля та ролі останнього в змісті та розумінні курсу в цілому;

– при повній відповіді на 13 питань білету, бажано щоб сума балів

становила не менше 60 балів; - при повній відповіді на 2

3 питань білету – не менше 75 балів. Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у

даному напрямку. Сьогодні прийнято вважати основною формою проведення підсумкового контролю у вигляді тесту. Проте не всі необхідні характеристики засвоєння знань можна одержати засобами тестування. Такі показники, як уміння конкретизувати свою відповідь прикладами, знання фактів, уміння логічно і доказово висловити свою думку, діагностувати тестуванням неможливо. Це означає, що тестування повинно обов’язково поєднуватися з іншими формами і методами приймання екзаменів, наприклад, в письмовій формі або ж у формі співбесіди.

На думку авторів запропонований підхід до оцінювання екзаменаційного білету з дотриманням вимог кредитно-модульної системи може бути покладений в основу оцінювання як усного екзамену (співбесіди) так і

Вища школа

Гуманізація навчально–виховного процесу Випуск XLІX Слов’янськ – 2009

28

поширений на дисципліни інших циклів. Більше того, зазначену ідею більш ніж доцільно взяти на озброєння при розробці положення щодо оцінювання знань студентів під час складання семестрових екзаменів або ж підсумковому контролі в іншій формі.

Література 1. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією

В.Г. Кременя. Авторський колектив: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубінко, І.І. Бабин. – Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. – 384с.

2. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003 – 2004 рр.) / За редакцією В.Г. Кременя. Авторський колектив: М.Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубінко, І.І. Бабин. – Тернопіль: вид-во ТДПУ імені В. Гнатюка, 2004.– 147 с.

3. Сікорський П.І. Кредитно-модульна технологія навчання: Навчальний посібник. – К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2004. – 127 с.

І. Луценко – аспірант кафедри педагогіки Луганського національного університету імені

Тараса Шевченка. УДК 378:001.891

КРИТЕРІЇ ТА РІВНІ СФОРМОВАННОСТІ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ У СТУДЕНТІВ ВНЗ

У статті представлено критеріальна база та показники дослідницької культури майбутніх вчителів і рівні її сформованості за кожним критерієм. На думку автора процес формування дослідницької культурі майбутніх педагогів припускає якісний перехід від низького рівня до більш високого. Такий перехід неможливий при репродуктивній формі навчання, він вимагає навчання в активних діяльнісних формах.

Ключові слова: дослідницька культура, критерії, рівні, формування. И. Луценко

– аспирант кафедры педагогики Луганского национального университета имени Тараса Шевченко.

КРИТЕРИИ И УРОВНИ СФОРМИРОВАННОСТИ ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ КУЛЬТУРЫ У СТУДЕНТОВ ВУЗОВ В статье представлена критериальная база и показатели

исследовательской культуры будущих учителей, а также уровни ее сформированности по каждому критерию. С точки зрения автора процесс формирования исследовательской культуры будущих учителей предполагает качественный переход от низкого до более высокого. Такой переход невозможен при репродуктивной форме обучения, он требует обучения в активных деятельностных формах.