Сторіччя створення пралісовихСторіччя створення пралісовихрезерватів в Українських Карпатахрезерватів в Українських Карпатах

С. Стойко, В. Копач

S. Stoyko, V. Kopach

Centenary of EstCentenary of Establishment of the Primeval ablishment of the Primeval Forest Reserves in the Ukrainian CarpathiansForest Reserves in the Ukrainian Carpathians

Програма ЮНЕСКО «Людина і біосфера»«MAB» UNESCO Programme

С. Стойко, В. Копач

Сторіччя створення пралісових резерватівв Українських Карпатах

S. Stoyko, V. Kopach

Centenary of Establishment of the Primeval Forest Reserves in the Ukrainian Carpathians

Всесвітній фонд природи WWFWorld Wide Fund for Nature

Ужанський національний природний паркUzhanskyi National Nature Park

L’viv 2012

С. М. Стойко, В. О. КопачСторіччя створення пралісових резерватів в Українських КарпатахУ книжці дається історичний нарис заповідної справи та створення в Кар-

патах мережі пралісових резерватів. Показано закономірності вегетаційних ступенів на різних мегасхилах гірської системи та наявність у них природних лісів. Обґрунтовані еколого-ценотичні критерії визначення пралісових фіто-ценозів. Подано фітоценологічний огляд пралісів Ужанського національного природного парку. З’ясовані науково-природнича цінність пралісів та їх еко-модельне значення для формування лісів, близьких за ценотичною структу-рою до природних.

Для лісівників, студентів лісового, біологічного, географічного факульте-тів та широкого кола шанувальників природної спадщини.

Видання друге перероблене.

С. Стойко: розділи 1, 2, 3, 4.2, 5.С. Стойко, В. Копач: вступ, розділ 4.1, висновки.Рукопис рекомендовано до друку науково-технічною Радою Ужанського національ-

ного природного паркуРецензенти: д-р біол. наук, проф. В. Комендар, канд. с.-г. наук, доц. М. Черняв-

ськийРедактори: канд. біол. наук, ст. наук. співр. Б. Проць, С. МихаликТехнічний редактор В. ШушнякПереклад англійською: канд. біол. наук Б. Проць, магістр Р. Мартин.Друк профінансовано Всесвітнім фондом природи, компанією IKEA та товариством

DEG у рамках проектів «Підтримка відповідального управління лісовим господарством для сталого розвитку у Дунайсько-Карпатському екорегіоні» (2011–2014) та «Збере-ження та стале використання природних ресурсів в Українських Карпатах» (2007–2012).

Дизайн Г. ШушнякISBN 978-966-397-163-2

S. M. Stoyko, V. O. KopachCentenary of Establishment of the Primeval Forest Reserves in the

Ukrainian CarpathiansThe book provides a historical sketch of nature preservation and establishment

of primeval forest reserves in the Carpathians. The regularities of vegetation belts on different mountain megaslopes and the presence of natural forest are indicated. The coenotic-ecological criteria for the identifi cation of primeval phytocoenoses were explained. Phytocoenological description of the forests of the Uzhanskyi National Nature Park was provided. The scientifi c value of primeval forests and their ecological modelling importance for the formation of forest phytocoenoses, close in their coenotic structure to the natural forests, was investigated.

It is intended for the foresters, students of forestry, biology, geography departments and for a great number of natural heritage lovers.

Second edition complemented.

S. Stoyko: Chapters 1, 2, 3, 4.2, 5.S. Stoyko, V. Kopach: Introduction, Chapter 4.1, Summary.Recommended for printing by the Scientifi c-Technical Council of the Uzhanskyi National

Nature ParkReviewers: Prof. Dr. V. Komendar, Dr. M. CherniavskyyEdited by: Dr B. Prots, S. MykhalykTechnical editor V. ShushnyakEnglish translation by Dr. B. Prots, Mag. R. Martyn Printing supported by WWF, IKEA and DEG within the frame of the projects «Support

Responsible Forest Management for a Sustainable Development in the Danube-Carpathian Ecoregion» (2011–2014) and «Protection and sustainable use of natural resources in Ukraine Carpathians» (2007–2012).

Design G. ShushnyakISBN 978-966-397-163-2

ЗмістВступ ................................

Розділ 1. Нарис розвитку за-повідної справи та створен-ня пралісових резерватів у Карпатах ..........................

Розділ 2. Вегетаційні ступені в Українських Карпатах та охорона природних лісів ...

Розділ 3. Еколого-ценотичні критерії визначення при-родних лісів та їх категорії

Розділ 4. Природні ліси Укра-їнських Карпат ................4.1. Фізико-геогра фі ч ні умо -ви Ужа нського націо наль-ного природного пар ку...

4.2. Фітоценологічна ха-рак теристика пралісів парку ..........................

Розділ 5. Науково-природ ни -че значення пралісових еко-систем .............................

Висновки ............................

Список літератури ..............

ContentsIntroduction .......................

1. Essay on development of nature conservation and establishment of primeval Forest Reserves in the Carpathians ......................

2. Vegetation belts on different megaslopes of the Ukrainian Carpathians and protection of natural forests................

3. Ecological-coenotic criteria for identifi cation of natural forests and their categories

4. Natural forests of the Ukrainian Carpathians .......................4.1. Physic-geographical

cha racteristics of the Uzhan skyi NNP ...........

4.2. Phytocoenological fea-tu res of the primeval forests of the Uzhanskyi NNP .........................

5. Scientifi c and natural sig-ni fi cance of primeval eco-systems ...........................

Summary ...........................

References ..........................

Fragments of beech primeval forests

УДК 91+581. 91

...5

...9

. 2 3

..29

..60

..59

..49

..43

..33

..33

ФрагментиФрагментибукових пралісівбукових пралісів

.....4

..60

..58

..48

..42

...32

...32

...28

..22

....8

4

Вступ

З усіх типів рослинності найпоширеніши-ми, найскладнішими за віковою й ценотич-ною структурою є лісові формації. Тому вони мають вагоме значення у підтриманні еколо-гічного балансу в навколишньому середови-щі. З’явившись ще в тріасі, ліси зайняли по-ступово весь суходіл і, шляхом фотосинтезу, сприяли становленню сучасного киснево-вуглекислотного балансу в біосфері й по-дальшому розвитку органічного світу. Завдя-ки великій кількості органічної речовини та потужним кореневим системам, лісові фіто-ценози сприяли формуванню педо сфери як природної екологічної основи розвитку зем-леробства, а отже, й нашої цивілізації. Вагома також коеволюційна роль лісів у формуванні різноманіття топічно та трофічно пов’язаної з ними теріофауни. Поширені на різних конти-нентах лісові формації сприяли збереженню біологічного різноманіття флори й фауни. У нашу добу винятково вагоме екологічне зна-чення лісів полягає у депонуванні вуглецю в їхній надземній частині та педо сфері. Важко переоцінити багатогранне екосферне – клі-маторегулююче, ґрунто- і водозахисне та со-ціальне – санітарно-гігієнічне, рекреаційне, ландшафтно-естетичне значення лісових фі-тоценозів.

Однак упродовж тривалого агрокультур-ного періоду в лісовому біомі відбулися зна-чні кількісні та якісні трансформації, які впли-нули на його біосферне значення. Площа лі-сів світу суттєво скоротилася і сьогодні, за да-ними ФАО, вона становить понад 40 млн км2, або 31 відсоток поверхні суходолу. В Украї-ні лісистість у доісторичний період становила 40 відсотків, а тепер лише 15,7. В Українських Карпатах ліси в доагрокультурний період за-ймали 95 відсотків території, а зараз – лише 45, що негативно позначається на екологіч-ному балансі регіону. Значні зміни відбулися і в природній віковій та ценотичній структу-рі лісових екосистем. Унаслідок монокультур-ного напрямку в лісівництві на значній пло-щі створювались одновікові, часто однопород-ні деревостани, які згодом виявились біоло-гічно неста більними. В Українських Карпатах на місці при родних бучин у різні періоди було

5

Introduction

Forests are the most wide-spread and the most diffi cult types of vegetation in terms of age and coenotic structure. Therefore, they play the most important part in the support of the ecological balance of biosphere. Having appeared in the Triassic, forests gradually occupied the whole continent and, due to intensive photosynthesis, contributed to the creation of modern oxygen-carbon dioxide balance in the atmosphere and the following development of organic world. Due to organic matter and a strong root system, forest phytocoenoses contributed to the development of pedosphere, a natural ecological base for farming and thus for civilization development. Forests play a co-evolutionary role in the formation of mammal fauna which is related topically and trophically. Being common on different continents, forest formation contributed to maintaining biological diversity of fl ora and fauna. Nowadays, forests are extremely signifi cant in depositing carbon in the aboveground part and pedosphere. It is hard to underestimate ecospheric (climate regulating, soil and water protecting), and social (sanitary-hygienic, recreational, aesthetic and landscape) value of forest phytocoenoses.

However, during the agricultural period the forest biome was signifi cantly reduced and its quality was deteriorated, and now according to FAO data, they occupy only 4 billions ha, or 30% of the dry lands. In Ukraine the forestation constituted 40% in the pre-agricultural period, and now it amounts to only 15,7%. In the Ukrainian Carpathians the forest used to occu py 95% of the dry lands during the pre-agricultural period, now it occupies only 45%, which negatively affects the ecological balance of the region. Considerable changes happened to the natural age and coenotic structure of the forests. Due to the monoculture forestry, a signifi cant area of even-aged, often mono dominant stands, which subsequently became biologically unstable, was formed. In the Ukra-inian Carpathians instead of natural beech fo-rests 184 thousand ha of spruce monocultures (28% of the total forest area) were created, which are often damaged by wind and snow.

Primeval Primeval ecosystems –ecosystems –

a unique natural a unique natural laboratorylaboratory

for a sylvagenesis for a sylvagenesis studystudy

Пралісові Пралісові екосистеми – екосистеми – унікальна унікальна природна природна спадщинаспадщината лабораторіята лабораторіядля дослідження для дослідження сілвагенезусілвагенезу

створено 184 тис. га похідних смерекових мо-нокультур (28% від загальної площі лісів), які часто пошкоджуються вітровалами та сніголо-мами. На значній площі виникли менш вартіс-ні в економічному відношенні деревостани та чагарники – грабняки, березняки, ліщинники тощо. Всі похідні деревостани потрібно транс-формувати в корінні фітоценози. Найкращи-ми екологічними моделями для таких цілей є природні ліси. Упродовж філоценогенетичного процесу у пралісових фітоценозах виробилась здатність до самовідновлення, саморегулюван-ня, самозахисту щодо біологічних шкідників, вони функціонують як гомеостазні екосисте-ми. Далекоглядні карпатські лісівники, з метою збереження природної спадщини та ценотич-ного різноманіття гірських лісів, ще на почат-ку минулого століття створили кілька пралісо-вих резерватів, які збереглися до наших часів.

Унаслідок існуючої глобальної небезпеки техногенного забруднення гідросфери, педо-сфери, атмосфери, біотосфери, що призвело до порушення екологічного балансу всієї біо-сфери, лісівники усвідомили вагому екологіч-ну роль лісового біому для його підтримання й обґрунтували екологічні засади наближеного до природних фітоценозів невиснажливого лі-сокористування. Пралісові екосистеми є при-родними моделями для такого натурально-го лісівництва. Автори вдячні В. Шушняку за допомогу в композиції та оформленні книги, WWF – за фінансову підтримку. Вдячні також рецензентам та перекладачам на англійську.

Less economically valuable wood stands and shrubs–hornbeam woods, birch woods, hazel woods, etc. appeared on a vast territory. All of these secondary wood stands should be transformed into indigenous phytocoenoses. The natural forests are the best ecological models for their transformations and optimization. During the phylocoenogenesis process the pri-meval phytocoenoses developed self-renewal, self-regulation, self-protection abilities against biological pests. They are functioning as homeo-stasis ecosystems. Farsighted Carpathian fores-ters created some primeval reserves in order to preserve the natural heritage and coenotic diversity of the forests which have survived till our times.

Due to the existing global threat of techno -genic pollution of hydrosphere, pedosphere, atmo sphere, biotosphere, which led to the violation of ecological balance of the entire biosphere, the foresters realized the signifi cant ecological role of forest biome for its maintenance, and substantiated the environmental principles for close to the natural phytocoenoses sustainable forest management. The primeval ecosystems are natural models for close to nature forestry.

The authors express appreciation to editors, reviewers, designer and translators of the book for their assistance and support. Also thankfull to WWF on fi nancial support.

View of the Chornohirskyi MassifView of the Chornohirskyi Massif

1 1

Нарис розвитку заповідної справита створення пралісових резерватіву Карпатах

Essay on Development of nature Conservation and Establishment of Primeval Forest Reserves in the Carpathians

Українські Карпати (площа 37 тис. км2, протяжність 180 км) займа-ють центральну частину Східних Карпат. Історичні дані свідчать, що їх гірські райони, на відміну від рівнинних, почали масово заселяти-ся значно пізніше – лише в XV–XVI ст. Тому в них тривалий період на значній площі зберігалися природні ліси. Інтенсивна вирубка гірських лісів розпочалась із 60–70-х років ХІХ століття, коли на території Кар-пат вже проклали мережу залізниць, що дало змогу експортувати де-ревину на закордонні ринки. Щоб зберегти цінні для лісової науки пралісові фітоценози, угорські лісівники створили в 1908–1913 рр. у Закарпатті у верхів’ї басейну р. Уж буково-ялицевий резерват (Fageto-Abietum) «Тихий» (14,9 га) та буковий резерват (Fagetum sylvaticae) «Ясінь» (331,8 га) на схилі г. Кременець (1227 м н.р.м.) (Földvary, 1933) (рис. 1, 2).

На підставі природоохоронних досліджень чеські лісівники А. Злат-нік та А. Гілітцер у 1932 р. обґрунтували мережу 33-х лісових резер-ватів у Закарпатті (Zlatník, Hilitzer, 1932). Згодом за ініціативою відо-мого чеського лісівника А. Златніка (Zlatník, 1938), розширено резер-ват на г. Кременець до 559,9 га, а резерват «Тихий» – до 110,3 га. На жаль, під час Дру-гої світової війни буково-ялицеві пра-ліси (Fageto-Abietum) в резерваті Тихий були частково зру-бані. Щоби зберег-ти рештки пралісів у цьому урочищі, рі-шенням Закарпатсь-кого облвиконкому

Панорама Чорногірського масивуПанорама Чорногірського масиву

8 9

The Ukrainian Carpathians (37 000 km2, length – 180 km) occupy the central territory of the Eastern Carpathians. The historical data confi rm that mountain regions in the Ukrainian Carpathians, in contrast to the lowlands, have started to be settled later in the 15th–16th centuries. That’s why natural forests have been preserved on a considerable territory for a long period of time. Only in the 60s–70s of the 19th century they started to be intensively cut out. At that time a net of railways had already been built in the Carpathians, which allowed exporting the wood abroad. In order to preserve valuable for the science natural forest phytocoenoses, the Hungarian foresters created the beech-fi r (Fageto-Abietum) reserve «Tykhyi» (14,9 ha), as well as beech reserve (Fagetum sylvaticae) «Yasin’» (331,8 ha) on the slope of Kremenets’ mountain (1221 m a.s.l.) (Földvary, 1933) (Fig. 1, 2) in the upper watershed of Uzh river during the period of 1908–1913.

On the basis of the nature forests investigation the Czech foresters’ А.Zlat ník and A. Hilitzer were grounded the network of 33 forest reserves in the Transcarpathian region (Zlatník, Hilitzer, 1932) in 1932. Later on with the initiative of prof. A. Zlatník (Zlatník, 1938), the Local Reserve on Kremenets’ Mt. was expanded up to 559,9 ha, while protected tract «Tykhyi» – up to 110,3

ha. Unfortunately, during the World War II the beech-fi r primeval stands (Fageto-Abietum) were partially lo g -ged in the protected tract «Ty khyi». The Transcarpathian re-gi onal govern ment with its decision

Будівництво віадукту че-рез р. Уж, 1896 р.

Building of viaduct on the Uzh river, 1896

від 23 жовтня 1984 р. № 253 у кварталі 19/19 Волосянківського лісни-цтва ДП «Великоберезнянське лісове господарство» створено на пло-щі 25 га заказник буково-ялицевого пралісу віком понад 200 років (за-казник «Тихий»).

На лівобережжі Ужа на горі Явірник (1021 м н.р.м.) А. Златнік ство-рив два нові букові резервати площею 130,2 га, а на Попі Івані Марма-роському (1931 м н.р.м.) – резерват смерекових пралісів. У пралісових фітоценозах на Стужиці та Явірнику він провів комплексні педологічні, фітоценологічні та таксаційні дослідження і встановив цікаві законо-мірності формування пралісових екосистем та їх ценотичної структу-ри. Це був, по суті, перший екологічний моніторинг у пралісових еко-системах Карпат (рис. 3, 4).

Рис. 1. Місце-знаходження бу-кового пралісу в урочищі Ясінь на горі СтужицяFig. 1. The location of the primeval beech forest in the «Yasin’» tract on slopes of the Stuzhytsia Mt.

Рис. 2. Місце-знаходження буково-яли це-вого пралісу в уро чищі ТихийFig. 2. The loca-tion of the pri-meval beech-fi r fo rest in the «Tykhyi» tract

10 11

№ 253, as of 23.10.1984, decided to establish a beech-fi r protected tract «Tykhyi» of local signifi cance for trees over 200 years old on the territory of 25 ha in the forest compartment 19/19 of Volosianka forestry unit to preserve the remnants of primeval forests in this area.

On the left bank of the river Uzh on Yavirnyk Mt. (1 021 м a.s.l.) А.Zlatník (1938) established two new beech local reserves on the territory of 130,2 ha, and the reserve of spruce primeval forests on the Pip Ivan Marmaroshskyi Mt. (1931). In the primeval beech phytocoenoses of the Stuzhytsia and Yavirnyk, he carried out pedological, phytocoenotic and forest evaluation studies, and identifi ed interesting regularities of primeval forest ecosystems forming. This was, so to say, the fi rst ecological monitoring in the primeval ecosystems of the Carpathians (Figs. 3, 4).

After 65 years slovak foresters Z. Hrubý (2001) and I. Vološčuk (2003) carried out the repeatеd studies of primeval forest ecosystems on experimental plots of А. Zlatník and determined certain changes in their age and coenotic structure. The above-mentioned experimental plots have an important scientifi c value for monitoring dynamic tendencies of forest vegetation belts of the Carpathians under infl uence of global climate changes.

Після 65-ти років на пробних ділянках А. Златніка З. Груби (Hrubý, 2001) та І. Волощук (Vološčuk, 2003) провели повторні дослідження пралісових екосистем і виявили певні зміни у їх віковій та ценотичній структурі. Згадані експериментальні ділянки мають важливе наукове значення для моніторінгу динамічних тенденцій лісових вегетаційних ступенів Карпат під впливом глобальних змін клімату.

Рис. 3. Схема розташування моніторингових ділянок проф. А. Златніка (1938) у пралісово-му буковому резерваті в урочищі Ясінь на горі СтужицяFig. 3. The scheme of location of professor А. Zlatník monitoring plots in the primeval beech local reserve on Yasin’ Mt. in the Stuzhytsia massif (Zlatnik, 1938)

Рис. 4. Схема розташування моніторингових проб поф. А. Златніка (1938) на горі ЯвірникFig. 4. The scheme of location of professor А.Zlatník monitoring plots in the primeval beech local reserve on Yavirnyk Mt. (Zlatnik, 1938)

12 13

With the aim to preserve the unique beech (Fagetum sylvaticae), maple-beech (Acereto pseudoplatanі-Fagetum) and fi r-beech (Aceretо-Fagetum) natural forests and the experimental plots of prof. А.Zlatník, the Ukrainian foresters in 1974 established the Regional Landscape Reserve «Stuzhytsia» (2 492 ha). In 1995 on the basis of this reserve the Regional Landscape Park «Stuzhytsia» was establiched on the territory of 14 665 ha, which directly bordered to Slovakian National Park «Poloniny», and Polish Bieszczadski National Park. The Regional Landscape Park «Stuzhytsia» covered only the right-bank part of the river Uzh.

To preserve the unity of nature-territorial complex of the upper basin of the river Uzh and secure its ecological balance, S.M. Stoyko scientifi cally proved that it is important to include the natural forests of the left-bank part of Uzh river into the Landscape Park, and to establish the National Nature Park on the territory of 39 159 ha (Fig. 5.). On September 27, 1999 in accordance with the Decree of the President of Ukraine №1320 the Uzhanskyi NNP was established. According to the Decision of National Committee of MAB UNESCO the Park was included into Bilateral Polish-Slovak Biosphere Reserve.

On February 2nd, 1999, the MAB UNESCO Commission approved establishment of the Polish–Slovakian–Ukrainian Biosphere Reserve «Eastern

Рис. 6. Сертифікат МАБ ЮНЕСКОFig. 6. The MAB UNESCO Certifi cate

З метою збереження унікальних букових (Fageta sylvaticae), яворово-букових (Acereto – pseudoplatanі-Fagetum) і ялицево-букових (Abietо-Fagetum) природних лісів та експериментальних ділянок А.Златніка, українські лісівники створили у 1974 році Стужицький ланд-шафтний заказник (2492 га). У 1995 році на його базі було створено регіональний ландшафтний парк «Стужиця» на площі 14665 га, який безпосередньо межував із словацьким національним парком «Полоні-ни», та польським Бещадським парком народовим. Регіональний ланд-шафтний парк «Стужиця» охоплював лише правобережну частину Ужа. Щоби зберегти цілість природно–територіального комплексу верхів’я ба-сейну Ужа та забезпечити його екологічний баланс, С. М. Стойко науко-во обґрунтував приєднати до парку й природні ліси лівобережної час-тини річки і створити національний природний парк на площі 39159 га. 27 вересня 1999 р. Указом Президента України № 1320 створено Ужан-ський національний природний парк. Рішенням Національного комі-тету МАБ ЮНЕСКО його було включено до білатерального польсько-словацького біосферного резервату. Комісія MАБ ЮНЕСКО 2 лютого 1999 р. затвердила Польсько-Словацько-Український резерват біосфе-ри «Східні Карпати» на площі 208089,75 га (рис. 5, 6). Це єдиний у Єв-ропі і другий у світі трилатеральний біосферний резерват. Він створе-ний завдяки спільним зусиллям угорських, чеських, словацьких, поль-ських та українських лісівників і є прикладом міжнародної співпраці на транскордонних територіях.

На північно-східному мегасхилі Карпат значну увагу створенню пра-лісових резерватів приділяли польські натуралісти. Завдяки зусиллям проф. В. Шафера (Szafer, 1913) на правобережжі Дністра був взятий під охорону ялицево-буковий природний ліс з тисом ягідним (Abieto-

Рис. 5. Доповідь проф. А. Златніка про значення пралісів. Праворуч – доц. С. Стойко. Львів, 1960 р.Fig 5. Report of prof. А. Zlatník about signifi cance of virgin forests. On right – reader S. Stoyko. Lviv, 1960

14 15

Carpathians» on the territory of 208 089,75 ha. This is the fi rst in Europe trilateral biosphere reserve. It was established thanks to mutual efforts of Hungarian, Czech, Slovakian, Polish and Ukrainian foresters, and is an example of international cooperation on the transboundary territories (Fig. 5, 6).

Fagetun taxosum). З метою збережен-ня унікального ло-калітета третинно-го релікта тиса ягід-ного (Taxus baccata L.) після Другої сві-тової війни в околи-цях села Верхнє Ко-ломийського району був створений ти-совий резерват рес-публіканського зна-чення «Княж-Двір» на площі 208 га. На його території рос-те біля 9 тис. осо-бин тиса ягідного діаметром 4–20 см. Це його найбільший локалітет в Україні (рис. 7, 8).

Професор В. Ша-фер та проф. С. Со-коловський обґрун-

тували напередодні Пер-шої світової війни потре-бу створення резервату смерекових пралісів на північному схилі гори Го-верла (2061 м н.р.м). У 1921 р. він був офіційно затверджений на площі 832 га (рис. 9). У 1929 р. В. Шафер (Szafer, 1929) запропонував створити на базі Говерлянського резервату національний парк. Однак його задум тоді не був реалізований.

Рис. 7. Тисовий резер-ват Княж-ДвірFig. 7. Taxus baccata L. reserve Knyazh-Dvir

16 17

Рис. 9. Резерват Чорна Гора у Ворохтянському лісництві, 1921 р.Fig. 9. Reserve Chorna Hora in the Vorokhta forest department, 1921

Рис. 8. Нумерація стовбурів тиса ягідногоРис. 8. Numeration of Taxus baccata L. trunks

Рис. 10. Грамота А. Шептицького про створення Кедрового заповідникаFig. 10. The A. Sheptytskyi support document on establishment of the Swiss Pine reserve

З огляду на вагоме науково-природниче, екологічне, етнографіч-не та рекреаційне значення Чорногірського масиву, згідно з рішенням Уряду УРСР, в 1980 р. був створений Карпатський природний парк на площі 50303 га. У 1991 р. у колишньому СРСР поняття «на ціональ-ний» ототожнювалось з політичним поняттям «Буржуазний націона-лізм». Тому й не дозволялось створювати національні парки. Після

18 19

Рис. 11. Кедровий резерват «Яйце» в ГорганахFig. 11. Pinus cembra L. reserve «Yaitse» in Gorgany

A considerable attention to the creation of the primeval forest reserves on the North-Eastern megaslope of the Carpathians was given by Polish naturalists. Thanks to the efforts of Prof. Szafer (Szafer, 1913) the fi r-beech natural forest with European yew (Abieto-Fagetum taxo sum) was taken under protection on the right bank of the Dniester River. In order to preserve the unique locality of the relict species European yew (Taxus baccata L.), after the World War II near the village of Verkhnie in the Kolomyia County (Ivano-Frankivska Oblast) yew reserve «Kniazh-Dvir» (2008 ha) of the national signifi cance was established. Approximately 9 thou-sand trees of European yew with the tree-trunk diameter of 4–20 cm grow on its territory. It is the largest locality of yew in Ukraine.

Before the World War I the Prof. W. Szafer and Prof. S. Sokolovkyi proved the need to establish the reserve of spruce primeval forests on the northern slope of Hoverla Mt. (2061 м a.s.l). In 1921, it was offi cially approved on the territory of 832 ha. W. Szafer (1929) proposed to establish the National Park on the basis of Hoverla Reserve in 1929. However, his idea was not put into practice at that time.

Рис. 12. Віковий стовбур смерекиFig. 12. Ancient Picea abies trunk

проголошення незалежності України, природний парк одержав ста-тус національного парку. Це один із найбільших національних парків у Карпатській гірській системі (див. рис. 9).

Досліджуючи ліси Стрийсько-Сянської Верховини, проф. Ш. Вєр-дак (Wierdak, 1923) виявив у верхів’ї річки Стрий локалітет карпато-балканського ендема бузку угорського (Syringa josikaea Jacq.) і за-пропонував зберегти його. Львівське управління лісового господар-ства створило тут лісовий резерват бузку «Климець» на площі 2,6 га.

Розуміючи вагоме науково-природниче значення пралісів Карпат,їх збереженню належну увагу приділяв український патріот, митрополит Андрей Шептицький. 1935 року у своєму маєтку в околицях Осмолоди на горі Льолинське Яйце він видав грамоту про створення кедрово-смерекового резервату площею 263 га (рис. 12). На скелястих розси-пах тут збереглися реліктові кедрові та кедрово-смерекові фітоцено-зи (Pinetum cembrae, Pineto cembrae-Piceetum), цікаві для досліджен-ня польодовикової історії лісів у Карпатах. Резерват включений до природно-заповідної мережі України (рис. 10, 11).

За розпорядженням митрополита на схилах горганських вершин Гропа, Паренки, Канюсяки в 1936 році був створений Український природний парк площею 18 км2. На жаль, у повоєнні роки ліси цього парку було вирубано (рис. 13). Науково-природниче значення згада-них заповідних територій подав Андрій П’ясецький (1937). У 1942 р. він був розстріляний ГЕСТАПО у Львові.

Крім уже згаданих Ужанського й Карпатського національних при-родних парків, в Український Карпатах є такі національні природні парки та заповідники: «Синевир» (40440 га), «Вижницький» (7928,4 га), «Сколівські Бескиди» (24702 га), «Гуцульщина» (32271 га), «За-чарований край» (6101 га), Верховинський (12023 га), заповідник «Горгани» (5344 га), Карпатський біосферний заповідник (57880 га). Створено також регіональний ландшафтний парк «Верхньодністерські Бескиди» (8356 га) на Львівщині. Крім цих великих терито-ріальних охоронних об’єктів, є понад 200 лі-сових резерватів та ботанічних пам’яток при-роди. Природно-заповідний фонд займає 12 відсотків території Карпат, що відповідає ви-могам МСОП (IUCN). Заповідні території ма-ють не лише вагоме значення для збережен-ня біологічного й ландшафтного різноманіт-тя, але й для підтримання екологічного ба-лансу в регіоні. Створення мережі національ-них парків, лісових резерватів й інших запо-відних територій – заслуга багатьох поколінь натуралістів, котрі прагнули зберегти для нащадків природну спадщину Карпат.

20 21

Рис. 13. Сплав лісу в Карпатах. Фото Ю. Єрмоленка, 1965 р.Fig. 13. Rafting of trunks. Photo by Yur. Yermolenko, 1965

Taking into account a huge scientifi cally-natural, ecological, ethnographic and recreation signifi cance of the Chornogorskyi massif, according to the decision of the USSR in 1980 there the Carpathian Nature Park was established on the territory of 50 303 ha. In 1991, after Ukraine had proclaimed its independence, it received the status of the National Park. This is one of the largest National Parks in the Carpathian mountain system (Fig. 9).

During forest studies of Stryi-Sian Verkhovina area, prof. Sh. Wierdak (Wierdak, 1923) found the locality of the Carpathian-Balkan endemic Hungarian Lilac (Syringa josikaea Jacq.) in the upper part of the river Stryi and proposed to protect it. The Lviv regional forestry administration has established the forest lilac reserve «Klymets’ here on the territory of 2,6 ha.

The Ukrainian patriot, Metropolitan of the Greek-Catholic Church Andrei Sheptytskyi paid attention to protection of the primeval forests of the Carpathians underlying their scientifi c and environmental importance. In 1935, he established the cedar-spruce local reserve on the territory of his estate (263 ha) in Osmoloda area on the Lolynske Yaitse Mt. (Fig. 12). The relict Swiss Pine forests, Swiss Pine-fi r plant communities (Pinetum cembrae, Pineto cembrae-Piceetum) are preserved on the rocky slopes; they are interesting for the study of postglacial history of the Carpathians. This reserve is included into the nature reserve network of Ukraine (Fig. 10, 11).

By the order of the Metropolitan A. Sheptytskyi in 1936 the Ukrainian Nature Park with area of 18 km2 was established on the slopes of Gorgany peaks, like Hropa, Parenky, Kaniusiaky. Unfortunately, the forests of the Park were logged during postwar years (Fig. 13). Andriy P’iasetskyi (1937) justifi ed the scientifi c and natural values of these protected areas. In 1942 he was shot by the gestapo in Lviv.

In addition to already mentioned Uzhanskyi and Carpathian NNPs, in the Ukrainian Carpathians there are also National Nature Parks, like «Synevyr»

(40 440 ha), Vyzhnyts’kyi (7 928,4 ha), Skolivs’ki Beskydy (24 702 ha), «Hutsul’shchyna» (32 271 ha), «Zacharovanyi Krai» (6 101), Verkhovinskyi (12 023 ha), Gorgany Nature Reserve (5 344 ha), Carpathian Biosphere Reserve (57 880 ha), Regional Landscape Park Verkhnio–Dnistrovs’ki Beskydy (8 356 ha). In addition to these territorially big nature protection sites, there are over 200 of local forest reserves and botanical monuments of nature. The nature reserve fund occupies 12% of the territory of the Carpathians (14% for the Transcarpathia), which complies with the standards of IUCN. The protected areas are not only of great signifi cance for the protection of biological and landscape biodiversity, but also for the support of ecological balance in humid region with precipitation to 1600 mm in year. The development of national parks network, forest reserves and other protected areas is the merit of many generations of naturalists who strived to protect the heritage of the Carpathians for future generations.

2 2

Вегетаційні ступені в Українських Карпатах та охорона природних лісів

Vegetation belts on different megaslopes of the Ukrainian Carpathiansand protection of natural forests

Карпати (площа 209256 км2, протяжність 1500 км, найвища точка Герлах (2165 м н.р.м.)), після Альп – наймогутніша в Середній Європі й цікава в біогеографічному аспекті гірська система. Українські Карпа-ти (площа 37 тис. км2, найвища вершина Говерла 2061 м н.р.м.), як го-ловна частина Східних Карпат, об’єднують Західні та Південні Карпа-ти. Високопродуктивні широколистяні й шпилькові ліси Карпат мають вагоме значення для підтримання екологічного балансу на європей-ському вододілі між басейнами Балтійського (р. Сян) та Чорного (річ-ки Дністер, Прут, Уж, Латориця, Тиса) морів (рис. 14).

У польодовиковий період, завдяки помірному вологому клімату та родючим буроземним ґрунтам, в Українських Карпатах були сприят-ливі екологічні умови для формування дубових з дубів звичайного та скельного, букових, а вище в горах, ялицево-букових та смереко-вих лісів. Закономірності їх висотного поширення найкраще ілюстру-ють природні вегетаційні ступені (пояси). Вони встановлені на підста-ві рештків природних лісів, індикаторного значення характерних видів трав’яного покриву, архівних матеріалів та старих лісівничих публіка-цій (Стойко, 1969).

В Українських Карпатах С. М. Стойко (1969) встановив 10, харак-терних для подібних гір Середньої Європи, вегетаційних ступенів. Вони відмінні на південно-західному мегасхилі, який знаходиться під впливом теплих повітряних течій з Угорщини й Румунії, та на північно-східному мегасхилі, де простежується вплив холодного клімату об-ширної руської платформи (табл. 1).

Рештки природних листяних і шпилькових лісів та криволісся зеле-ної вільхи (Alnetum viridis) й гірської сосни (Pinus mugo) збереглися у розташованих вище 5–9 вегетаційних ступенях, в яких антропоген-ний вплив проявився менше. У 5-му ВС серед клімаксових бучин на кам’янистих розсипищах виявлено реліктові праліси смереки (Piceeta abietis) та дуба скельного (Querceta petraeae), які збереглися з ран-нього й пізнього голоцену. В аналогічних едафічних умовах в сьомо-му ВС збереглися з польодовикової доби реліктові праліси сосни зви-чайної (Pineta sylvestris), а у 8-му ВС – праліси сосни кедрової (Pineta cembrae) та модрини польської (Lariceta polonicae). Згадані острів-ні локалітети реліктових фітоценозів цікаві для з’ясування історії

Cultural landscape of Stuzhytsya villageCultural landscape of Stuzhytsya village

22 23

Окультурений ландшафт села СтужицяОкультурений ландшафт села Стужиця

The Carpathians (209 256 km2) is the biggest and the most interesting from the biogeographical aspect mountain system in the Central Europe after the Alps. The Ukrainian Carpathians (37 000 km2, the highest mountain peak Hoverla – 2 061 m a.s.l.) as the main part of the Eastern Carpathians, connect the Western and South Carpathians creating a mighty mountain chain of 1 500 km long. The highly productive broadleaf and coniferous forests are of distinctive signifi cance for the support of ecological balance on the European watershed between basins of the Baltic Sea (San river) and the Black Sea (Dnister, Prut, Uzh, Latorytsia, Tysa rivers) (Fig. 14).

During the postglacial period due to the moderate humid climate and fertile brown soils, there were favourable ecological conditions for the development of oak forests (Querceta roboris, Querceta petraeae), beech (Fageta syvaticae) at lower altitudes, as well fi r-beech (Abieto–Fagetum) and spruce (Piceeta abietis) forests for higher altitudes. At present the area of state forests equals 1203,7 thousand ha. Regularities of their altitudinal distribution are best of all illustrated by natural vegetation levels (belts). They were set up on the basis of natural forests remnants, indicative signifi cance of characteristic species of vegetation layers, archive materials and old forestry publications (Stoyko, 1969).

In the Ukrainian Carpathians there are 10 vegetation belts, which are typical for Central Europe Mountains. They are different on the South-Western megaslope which is infl uenced by warm air fl ows from Hungary and Romania, and also on the North-Eastern megaslope where the infl uence of cold climate of vast Russian platform can be noticed (Table 1).

The remnants of natural deciduous and coniferous forests and dwarf forests of Alnetum viridis are protected in upper 5 to 9 vegetation belts, where the human impact can be less noticed. In the 5th VB among beech forests on petrous scatters relict premival spruce forests of Piceeta abietis and Querceta petraeae were found. They have been preserved since early and late Holocene periods (Pip Ivan Maramoroskyi Mt., Kniahynytsia Mt., Dubova area). Under analogical edaphical conditions in the 7th VB

there have been preserved relict primeval forests of Scots pine (Pineta sylvestris) since the postglacial period, in the 8th VB – primeval forests of Swiss pine (Pineta cembrae) and Polish larch (Lariceta polonicae). These mentioned «island» localities of relict phytocoenoses are of interest for clarifi cation of the history of vegetation development in the Carpathians during the postglacial period, and they deserve to be protected.

The Ukrainian Carpathians are distinguished for their wide range of species and heterogeneous fl ora and fauna. Over 2 040 species of vascular plants species are known on their territory, which constitutes 16% of all fl oristic wealth of the continent, which totals 12 500 species. The East-Carpathian and Pan-Carpathian endemics, their quantity constitutes 80 species (Stoyko, Tasenkevich, 1993), and also relicts of different geologic periods deserve a special attention from the point of view of protection. Over 230 rare species of vascular plants are in the Red Data Book of Ukraine (2010). A number of species, such as lungwort Pulmonaria fi larszkiana Jav., Nottingham catchfl y Silene dubia Herbich., European yew Taxus baccata L. are placed in the Red Data Book of Europe. Fauna is as rich in species as fl ora. The Aesculapian snake Elaphe longissima L., European bison Bison bonasus L., Brown bear Ursus arctos L., Lynx Felis lynx L., Wildcat Felis silvestris L. and others can be found in the Red Data Book of the continent. Therefore, a mountain region is of a solid signifi cance for the preservation of biological diversity in the Middle Europe (Breymeyer, Buraľ, Stoyko, 1999) (Fig. 15, 17).

The best conditions for protection of the populations of rare species and phytocoenoses exist in the protected areas which are situated in different

24 25

Рис. 14. Фітогеографічне районування Карпат(Л. Тасєнкевич, 2006)Fig. 14. The phytogeographic zonation of the Carpathians (Tasenkevich, 2006)

Табл. 1Вегетаційні ступені (ВС) на різних мегасхилах Українських Карпат(середні висотні межі поширення)

№ за/п Назва вегетаційних ступенів (ВС)

Південно-західний мегасхил

(Закарпаття, м н.р.м.)

Північно-західний мегасхил (Перед-карпаття, м н.р.м.)

1. Дубові ліси з дуба звичайного (Querceta roboris) 106–200 250–350

2. Ялицево-дубові ліси з дуба звичайного (Abieto-Querceta roboris) – 350–450

3. Дубові ліси з дуба скельного (Querceta petraeae) 200–300 Лише фрагментарно

на Буковині

4. Дубово-букові ліси з дуба скельного (Querceto petraeae-Fageta) 300–400 Лише фрагментарно

на Буковині

5. Букові ліси (Fageta sylvaticae) 400–1280 (1340) 450–800

6. Ялицево-букові і буково-ялицеві ліси (Abieto-Fageta et Fageto-Abieta) 700–1000 500–800

7. Буково-ялицево-смерекові ліси (Fageto-Abieto-Piceeta) 900–1100 800–1000

8. Смерекові ліси (Piceeta abietis) 1100–1500 1000–1600

9a.Субальпійські луки та криволісся сосни гірської і вільхи зеленої (Pineta mugi, Alneta viridis, Prata subalpina) (на схід від Горганів)

1500–1860 1500–1860

9б. Криволісся вільхи зеленої (Prata subalpina, Alneta viridis) (за захід від Горганів) 1240–1600 1400–1860

9в. Субальпійські луки (Prata subalpina) 1600–1860 1600–1860

10. Альпійські луки (Prata alpina) 1860–2061 1860–2061

№ Vegetation belts (VB)South-Western

megaslope (Transcarpathia, m a.s.l.)

North-Easternmegaslope

(Precarpathia, m a.s.l.)

1. VB of Querceta roboris 106–200 250–350

2. VB of Abieto-Quercetum roboris – 350–450

3. VB of Querceta petraeae 200–300 Only fragmentsin Bukovyna region

4. VB of Querceto petraeae-Fagetum 300–400 Only fragmentsin Bukovyna region

5. VB of Fageta sylvaticae 400–1280 (1340) 450–800

6. VB of Abieto-Fagetum et Fageto-Abietum 700–1000 500–800

7. VB of Fageto-Abieto-Piceetum 900–1100 800–1000

8. VB of Piceta abietis 1100–1500 1000–1600

9aVB of subalpine meadows, dwarf forestsof Pineta mugi, Alneta viridis, Prata subalpina (to the East of Gorgany)

1500–1860 1500–1860

9b VB of Prata subalpina, Alneta viridis(to the West of Gorgany) 1240–1600 1400–1860

9с VB of subalpine meadows (Prata subalpina) 1600–1860 1600–1860

10. VB of alpine meadows (Prata alpina) 1860–2061 1860–2061

Table 1Vegetation belts of different megaslopes of the Ukrainian Carpathians(average altitudinal limits)

26 27

Рис. 16, 17. Типові букові праліси в Ужанському НППFig. 16, 17. Typical beech primeval forests in Uzhanskyi NNP

Рис. 15. Ботанічний резерват пізноцвіту осін-нього (Colchium autumnale L.) в Ужанському НППFig. 15. Botanical reserve of Colchicum autumnale L. in Uzhanskyi NNP

vegetation belts. The natural forest ecosystems in these belts are of model signifi cance for the renaturalization of the transformed phytocoenoses, as well as for sustainable forest management.

роз витку рослинності в Карпатах у польодовиковий період і заслуго-вують на охорону.

Українські Карпати вирізняються багатою за видовим складом та гетерогенною за походженням флорою й фауною. На їх території відо-мо понад 2040 видів судинних рослин, що становить 16 відсот ків фло-ристичного багатства континенту, яке налічує 12,5 тис. видів. На осо-бливу увагу щодо охорони заслуговують східнокарпатські та панкар-патські ендеми, кількість яких становить 80 видів (Stoyko, Tasenkevich, 1993), а також релікти різних геологічних періодів. До Червоної кни-ги України (2010) занесено понад 230 раритетних видів судинних рос-лин. Такі види, як медунка Філярського (Pulmonaria fi larszkiana Jav.), смілка сумнівна (Silene dubia Herbich.), тис ягідний (Taxus baccata L.) занесені до Червоного списку Європи. Такий же багатий видовий склад фауни. У Червоному списку континенту ескулапів полоз (Elaphe longissima L.), зубр (Bison bonasus L.), бурий ведмідь (Ursus arctos L.), рись (Felis lynx L.), кіт лісовий (Felis silvestris L.) та ін. Отже, гірська система має вагоме значення для збереження біологічного й екосис-темного різноманіття в Середній Європі (Breymeyer, Buraľ, Stoyko, ets 1999) (рис. 15–17).

Найкращі умови для збереження популяцій раритетних видів та фітоценозів є в заповідних територіях, які розташовані в різних веге-таційних ступенях. Природні лісові екосистеми в цих ступенях мають еталонне значення для ренатуралізації трансформованих фітоценозів, а також для ведення лісового господарства на природних засадах.

3 3

Еколого-ценотичні критерії визначення природних лісів та їх категорії

Ecological-coenotic criteria for identifi cation of natural forests and their categories

У природних лісових біогеоценозах та їх середовищі тією чи іншою мірою проявляються різні види антропогенного впливу, який зараз на-буває глобальних масштабів. У сучасний техногенний період на об-ширній території спостерігається забруднення лісів кислими дощами, промисловими викидами, лісові ґрунти забруднюються важкими мета-лами. Всі ці види зростаючого техногенного пресу впливають на функ-ціонування природних екосистем. Тому важко стверджувати про їх аб-солютну натуральність. На підставі проведених у віддалених гірських місцевостях Карпат порівняльних досліджень екологічного стану при-родних лісів та педосфери, ми виділили 10 найхарактерніших еколого-ценотичних критерів, згідно з якими можна встановити ступінь нату-рального стану лісових екосистем (Stoyko, 2005). На їх основі виділе-но три категорії природних лісів: праліси, квазіпраліси та умовно (релативно) природні ліси.

Праліси – це біогеоценози, які сформувалися протягом філоценогене-зу у відповідних для них ґрунтово-кліматичних умовах і ландшафтах. Вони мають здебільшого багатоярусну ценотичну структуру, включають різні ві-кові групи – ювенільну, віргінільну, іматурну, субсенільну, сенільну та від-значаються різними фазами (ф) розвитку – ф. регенеративна, ф. станов-лення ценотичної структури, ф. стиглості фітоце-нозу, ф. його розпаду (Korpeľ, 1989) (рис. 18, 19). В автотрофному й гетеротрофному елементах пра-лісових екосистем і педосфері немає ознак такого антропогенного впливу, який порушував би їхній природний стан та силвагенез. Тому вони функці-онують як гомеостазні екосистеми.

Квазіпраліси – це біогеоценози, в яких протя-гом короткого часу проявився незначний антро-погенний вплив, що не змінив природну віко-ву та ценотичну структуру фітоценозу й харак-терних взаємозв’язків між фітоценозом, зооцено-зом та педосферою. Тому у разі його припинення

28 29

Panorama of cultural landskape in the river Uzh basinPanorama of cultural landskape in the river Uzh basinПанорама культурного ландшафту Ужанської долиниПанорама культурного ландшафту Ужанської долини

Рис. 18. Фаза стиглості букового пралісуFig. 18. The phase of beech primeval forest development

Different types of human impact appear in natural forest biogeocoenoses and their environment, and this infl uence is becoming global. In the modern technogenic period the vast territory of forests is polluted with acid rains, industrial waste, forest soils are polluted with heavy metals. The growing technogenic pressure affects the functioning of natural ecosystems. It is therefore diffi cult to talk about their complete naturalness. Based on the results of comparative studies of ecological state of natural forests and pedosphere carried in remote mountainous areas of the Carpathians, we have chosen 10 most characteristic ecological-coenotic criteria according to which one can set the degree of natural forest ecosystems (Stoyko, 2005). Three categories of forests which did not undergo different forms of potential anthropogenic infl uence were substantiated o the basis before mentioned kriteria: primeval forests, quasi primeval forests and relatively natural forests.

The primeval forests are the biogeocoenoses which were created during phylocoenogenesis in corresponding soil-climatic conditions and landscapes. They have mainly multi-layered coenotical structure, include different age groups, like juvenile, virginal, immature, subsenile, senile, and are characterized by different phases of development: (1) regenerative, (2) establishment of coenotical structure, (3) matureness of phytocoenosis, and (4) disintegration phase (Korpeľ, 1989) (Fig. 18,19). Autotrophic and heterotrophic elements of primeval forests ecosystems and pedosphere have no indications of such anthropogenic infl uence which could change their natural status and sylvagenesis. Hence, they function as homeostasis ecosystems.

Quasi primeval forests are biogeo coenoses where a minor human im pact occurred during a short period and it did not change natural age and coenotical structure of phytocoenosis, and characteristic interrelations am ong phytocoenosis, zoo coen osis and pedo-sphere. Therefore, once such impact is stopped the interrelations can gradually recover. G. Dietrich and others (Dietrich

Рис. 19. Фаза розпаду букового пралісуFig. 19. The phase of beech primeval forest disintegration

ці взаємозв’язки можуть поступово відновитися. Г. Дітріх та ін. (Dietrich et all., 1970) назвали такі фітоцено-зи «майбутній праліс» (Urwald von morgen) (рис. 20, 21).

До умовно (релативно) при-родних лісів відносяться біогео-ценози природного походження, в яких протягом певного періоду локально проявився антропоген-ний вплив, але він не змінив суттєво їхню природну ценотичну й ві-кову структуру та не позначився на педосфері. Тому їхній природний стан може поступово відтворитись протягом певного періоду.

У Карпатах внаслідок тривалого антропогенного впливу відбу-лися різні зміни у віковій та ценотичній структурі лісів і педосфері, тому зустрічаються всі вичленовані нами категорії. Подаємо еколого-ценотичні критерії визначення їхнього натурального стану.

На підставі зазначених еколого-ценотичних критеріїв, а також лісо-впорядних матеріалів, С.М. Стойко разом з географом Д. Кричевською провели спеціальні дослідження натурального стану лісів Ужанського НПП і встановили, що у віддалених та важкодоступних для експлуатації місцях пралісові фітоценози збереглися на площі 2 409 га. Пізніше ця площа була уточнена. Усі праліси парку включено в його заповідну зону – зону «А».

Табл. 2Еколого-ценотичні критерії ідентифікації натурального стану природних лісів Карпат Tabl. 2

Ecological-cenotic criteria of identifi cation of natural state of Carpathian natural forests№ за/п Критерій

Категорії природних лісів

праліси квазі-праліси умовно природні ліси

1. Відповідність природної дендрофлори певному габітату абсолютна абсолютна абсолютна

2. Різні вікові групи дендрофлори від ювенільної до сенільної виразні виразні виразні

3.

Наявність у циклі розвитку фітоценозу послідовних фаз: регенерації, формування ценотичної структури, формування пристигаючого і стиглого стану, розпаду деревостану

виразна виразна слабо виразна

4. Багатоярусна вертикальна структура деревостану незмінена незмінена частково

змінена

5.Природний стан педосфери, трав’яногоі мохового покриву

непорушений локально порушений

локально порушений

6. Природна структура і морфологія підстилки непорушена локально

порушеналокально порушена

7. Природний відпад стовбурів та їх розклад нормальний нормальний деревина вико-ристовується

8. Відповідність властивої даному габітату видів фауни

фауна аборигенна

фауна аборигенна

поява нехарак-терних видів

9. Випадкова поява видів флори, нехарактерної для даного габітату відсутня відсутня поява аллохтон-

них видів

10. Здатність до відтворення природного стану фітоценозу (тривалість, роки) – після 10–20 р. після 20–50 р.

Рис. 21. Вікові стовбури, характерні для пралісових екосистемFig. 21. Ancient trunks – characteristic feature of primeval ecosystems

Рис. 20. Фрагмент типового букового пралі-су. Ужанський НППFig. 20. Fragment of the model beech primeval forest. Uzhanskyi NNP

30 31

et al., 1970) called such phytocoenoses «the future primeval forest» (Urwald von morgen) (Fig. 20, 21).

The relatively natural forests include bio-geocoenoses of natural origin, where local human impact was observed during a certain period of time, but it did not change their coenotical and age structure substantially, and had no infl uence on pedosphere. Therefore, their natural condition can gradually recover during a certain period.

In the Carpathians various changes in the age and coenotic structure of forests

and pedosphere took place due to long term human impact, so all of the distinguished categories can be found. Here are the ecological-coenotic criteria for determining their natural state.

On the basis of the shown ecological-coenotic criteria and forest management materials, S.M. Stoyko together with geographer D. Krychevs’ka carried out special studies on natural condition of the Uzhanskyi NNP forests during 1997–2000, and stated that in remote and hardly accessible for exploitation places primeval forest phytocoenoses were preserved on area of 2 409 ha. Later the data on this area were clarifi ed, and now it consists of 2 532 ha. All primeval forests of the Park were included in its core zone (zone А).

№ CriterionNatural forests categories

Primeval forests Quasi primeval forests

Relatively natural forests

1. Conformity of natural dendrofl ora with certain habitat absolute absolute absolute

2. Different age groups of dendrofl ora, from juvenile to senile expressive expressive expressive

3.

Presence of sequential phases in the cycle of phytocenosis development: regeneration, formation of coenotic structure, formation of immature and mature stages, forest disintegration

expressive expressive slightly expressive

4. Multitiered vertical forest structure not changed not changed partially changed

5. Natural condition of pedosphere, grass and moss layer not disturbed locally disturbed locally disturbed

6. Natural structure and morphology of underlay not disturbed locally disturbed locally disturbed

7. Natural trunks falling and their disintegration (deadwood) normal normal timber is used

8. Conformity with characteristic fauna for given habitat aborigine fauna aborigine fauna

synanthropic species

appearance

9. Accidental appearance of fl ora species, wich are non-characteristic for this habitat absent absent

Appearance of allochthonous

species

10. Capability for recover natural phytocenosis condition (duration, years) – after 10-20 yrs. after 20–50 yrs.

4 4

Природні ліси Українських Карпат Natural forests of the Ukrainian Carpathians

Due to warm, humid climate, typical for late Holocene, there were favourable conditions for zoning distribution of beech and spruce forests, which occupied approximately 95 percent of their territory in the Ukrainian Carpathians in the pre-historical period. Mountain regions of the Carpathians, unlike the lowlands, began to be settled by human only in the 15th–16th centuries. There was no extended road system. Railways began to be built in the Carpathians in 1870–1900. The wood was transported by water ways.

Thanks to these conditions the natural forest massifs were preserved for a long-term period of time in the remote mountain regions of Beskydy, Gorgany and Chornohora. Now the forest cover consists of 45% in the Carpathians.

In order to preserve the biological and phytocoenotical diversity and the remnants of natural forest phytocoenoses, the Ukrainian foresters established a broad network of protected areas after the World War II. Table 3 provides information on vegetation formations and subformations, which are under protection in the system of nature reserve fund.

On the basis of beech primeval forests the Ukrainian and foreign scientists have been carrying out stationary ecological studies during the last few years.

4.1. Physic-geographical characteristics of the Uzhanskyi National Nature Park

The Uzhanskyi National Nature Park (Uzhanskyi NNP) (39 159 ha) was established in 1999. It is located within 220–1250 m a.s.l. on the southern megaslope of the Eastern Beskydy in the upper watershed of the river Uzh (its total length amounts to 127 km), which starts in Uzhotskyi mountain pass (889 m a.s.l.), and falls into Slovakian river Laborets’ belonging to the basins of Tysa, Danube (Fig. 22).

Завдяки характерному для пізнього голоцену теплому, вологому клімату, в Українських Карпатах були сприятливі умови для зонально-го поширення дубових, букових та смерекових лісів, які в доісторич-ний період займали біля 95% їхньої території. Гірські райони Карпат, на відміну від рівнинних, почали заселятися лише з XV–XVI століть. Тут не було розгалуженої дорожньої мережі. Залізниці почали будува-тися в Карпатах у 1870–1900-х роках. Раніше деревина транспортува-лася водним шляхом.

Завдяки цим обставинам у віддалених гірських районах Бескидів, Горганів, Чорногори тривалий період зберігалися природні лісові ма-сиви. Зараз у Карпатах лісистість становить 45%.

Для збереження біологічного та фітоценотичного різноманіття й рештків природних лісових фітоценозів, українські лісівники створи-ли після Другої світової війни широку мережу заповідних територій. У табл. 3 подано формації та субформації природних лісів, які охороня-ються у системі природно-заповідного фонду.

Зважаючи на загальноєвропейське значення букових пралісів, які збереглися на площі 29279 га (буферна зона 48692 га) на території Українських та Словацьких Карпат, Комітет світової природної спад-щини ЮНЕСКО на 31-му засіданні, яке відбулося у 2007 році в Новій Зеландії, ухвалив рішення про включення українсько-словацької номі-нації «Букові праліси Карпат» до переліку Всесвітньої природної спад-щини.

На базі букових пралісів українські та зарубіжні вчені вже декілька років поспіль проводять стаціонарні екологічні дослідження.

4.1. Фізико-географічні умови Ужанського національного природного парку

Ужанський національний природний парк (НПП) (39159 га) створе-ний в 1999 році. Він розташований в межах висот 220–1250 м н.р.м. на піденному мегасхилі Східних Бескид у верхів’ї р. Уж (загальна довжина 127 км), яка бере початок на Ужоцькому перевалі (889 м н.р.м.) і впа-дає у словацьку р. Лаборець, що належить до басейну Дунаю (рис. 22).

Територія парку знаходиться в масиві низьких гірських бескидських хребтів. Його найвищі вершини із заходу на схід – Кременець (1221 м н.р.м.), Черемха (1131 м н.р.м.), Кінчик Буковський (1250 м н.р.м.)

32 33

Upper boundary of beech forests on slopes of Pikui Mt.Upper boundary of beech forests on slopes of Pikui Mt.Верхня межа букових лісів на схилах г. ПікуйВерхня межа букових лісів на схилах г. Пікуй

Рис. 22. Витік р. УжFig. 22. The spring-off of the river Uzh

Табл. 3Формації та субформації природних лісів Українських Карпат, які охороняються в системі природно-заповідного фонду (С. Стойко)

Ad

min

istr

ati

ve

reg

ion Nature Reserve object,

year of designation,area, ha

Vegetation formations and subformationsof natural forest

Zak

arpa

tska

obl

ast

(Tra

nsca

rpat

hia)

Carpathian Biosphere Reserve–zapovidnik, 1992, 57 880

Alneta glutinosae, A. incanae, Querceta petraeae (relicta), Fageta sylvaticae, Fagetum taxosum, Acereto-Fagetum, Abieto-Fagetum, Piceeto-Abieto-Fagetum, Piceeta abietis, Pineta mugi Alneta viridis

Uzhanskyi National Nature Park, 1999, 39159

Alneta Glutinosae, A. incanae, Fageta sylvaticae, Abieto-Fagetum, Querceta petraeae (relicta), Querceta roboris

National Natural Park «Synevyr», 1974, 40400

Fageta sylvaticae, Acereto- Fagetum, Piceeto-Abieto-Fagetum, Piceeta abietis

Natural Natural Park «Zacharovanyi Krayi», 2009, 6101 Alneta glutinosae, Fageta sylvaticae, Acereto-Fagetum

Forest Local Reserve «Tepla Yamka», 1974, 92,8

Fageto-Quercetum petraeae, Alneta glutinosae, Querceta petraeae, Fageta sylvaticae

Forest Local Reserve «Chorna Hora», 1974, 747

Quercetum petraeae-dalechampii, Fraxineto orni-Quercetum petraeae, Tilieta argenteae, Fageta sylvaticae

Forest Local Reserve «Yulivska Hora», 1974, 176

Quercetum petraeae-dalechampii, Quercetum petraeae-cerris, Tilietum argenteae-peatyphylli

Botanical Local Reserve «Gorgany», «Tavpishirka», 1974, 248

Piceeta abietis, Piceeto-Pinetum cembrae, Betuleto-Pinetum cembrae, Pineta mugi, Alneta viridis

Botanical Local State Reserve «Kedryn», 1974, 166

Piceeta abietis, Lariceto polonicae-Piceetum, Pineto cembrae-Piceetum

Landscape Reserve «Bradul’skyi», 1974, 1026

Piceeta abietis, Piceeto-Pinetum cembrae, Pineta mugi, Alneta viridis

Ivan

o-Fr

anki

vska

obl

ast

Carpathian National Nature Park, 1980, 50303

Alneta incanae, Fageta sylvaticae, Abieto-Fagetum, Piceeto-Abieto-Fagetum, Piceeta abietis, Pineto cembrae-Piceetum, Pineta mugi, Alneta viridis

National Nature Park «Hutsulschyna», 2002, 3271

Alneta incanae, Carpineto-Quercetum Roboris, Fageta Sylvatica, Fageto-albietum, Fageto-Albieto-Piceetum, Piceata Abietis, Pineta cemarae, Pineta mugi

Nature Reserve «Gorgany», 1996, 5344 Piceeta abietis, Fageto-Abieto-Piceetum, Pineto cembrae-Piceetum abietis

Botanical Local Reserve «Kniazh-Dvir», 1912, 208 Fageta sylvaticae, Fageto-Abietum, Fagetum taxosum

Botanical Local Reserve «Maniava Skyt», 1937, 2 Piceeta abietis, Lariceto polonicae-Piceetum abietis

Forest Local Reserve «Yaitse», 1935, 263 Pinetum cembrae, Pineto cembrae-Piceetum, Pineta mugi, Alneta viridis

Verhovinski National Natural Park, 2012, 12 023

Fageta sylvaticae, Abieto-Fagetum, Fageto-Albieto-Piceetum, Piceeta-Abietis

L'vi

vsla

obl

ast

National Natural Park «Skolivs’ki Beskydy», 1999, 24 202

Alneta glutinosae, A. incanae, Fageta sylvaticae, Acereto-Fagetum, Abieto-Fagetum, Alneta viridis

Regional Landscape Park «Nadsians’kyi» (included into Polish-Slovakian-Ukrainian Biosphere Reserve «Eastern Carpathians»), 1997, 19 428

Fageta sylvaticae, Acereto-Fagetum, Abieto-Fagetum, Alneta viridis

Lanscape Local Reserve «Berdo», 1984, 1085

Fageta sylvaticae, Piceeto-Abieto-Fagetum, Piceeta abietis, Pineta mugi, Alneta viridis

Landscape Local Reserve «Pikui», 1984, 711 Fageta sylvaticae, Abieto-Fagetum, Alneta viridis

Che

rniv

etsk

a ob

last

National Natural Park «Vyzhnytskyi», 1995, 7928

A. incanae, Fageta sylvaticae, Abieto-Fagetum, Acereto-Fagetum, Fageto-Albieto-Piceetum

State Reserve «Petrivetskyi Lis», 1974, 181 Carpineto-Quercetum roboris, Abieto-Quercetum roboris

Cheremos’kyi National Natural Park, 2012, 7117

Alneta incanae, Fageta sylvaticae, Abieto-Fagetum, Fageto-Abieto-Piceetuam, Piceeta-Abietis

34 35

Tabl. 3Formations and subformations of natural forests of the Ukrainian Carpathians, which are under protection in the system of nature reserve fund (S. Stoyko)

Адміністративна

область

Природно-заповідний об’єкт,рік створення,площа, га

Формації та субформаціїприродних лісів

Закарпатська

Карпатський біосферний резерват/заповідник, 1992, 57880

Alneta glutinosae, A. incanae, Querceta petraeae (relicta), Fageta sylvaticae, Fagetum taxosum, Acereto-Fagetum, Abieto-Fagetum, Piceeto-Abieto-Fagetum, Piceeta abietis, Pineta mugi Alneta viridis

Ужанський національний природний парк 1999, 39159

Alneta Glutinosae, A. incanae, Fageta sylvaticae, Abieto-Fagetum, Querceta petraeae (relicta), Querceta roboris

Національний природний парк «Синевир», 1974, 40400

Fageta sylvaticae, Acereto- Fagetum, Piceeto-Abieto-Fagetum, Piceeta abietis

Національний природний парк «Зачарований Край», 2009, 6101 Alneta glutinosae, Fageta sylvaticae, Acereto-Fagetum

Лісовий резерват «Тепла ямка», 1974, 92,8

Fageto-Quercetum petraeae, Alneta glutinosae, Querceta petraeae, Fageta sylvaticae

Лісовий резерват «Чорна гора», 1974, 747

Quercetum petraeae-dalechampii, Fraxineto orni-Quercetum petraeae, Tilieta argenteae, Fageta sylvaticae

Лісовий резерват «Юлівська гора», 1974, 176

Quercetum petraeae-dalechampii, Quercetum petraeae-cerris, Tilietum argenteae-peatyphylli

Ботанічні резервати Горгани, Тавпішірка, 1974, 248

Piceeta abietis, Piceeto-Pinetum cembrae, Betuleto-Pinetum cembrae, Pineta mugi, Alneta viridis

Ботанічний резерват «Кедрин», 1974, 166 Piceeta abietis, Lariceto polonicae-Piceetum, Pineto cembrae-Piceetum

Ландшафтний резерват «Брадульський», 1974, 1026

Piceeta abietis, Piceeto-Pinetum cembrae, Pineta mugi, Alneta viridis

Івано-Франківська

Карпатський національний природний парк, 1980, 50303

Alneta incanae, Fageta sylvaticae, Abieto-Fagetum, Piceeto-Abieto-Fagetum, Piceeta abietis, Pineto cembrae-Piceetum, Pineta mugi, Alneta viridis

Національний природний парк «Гуцульщина», 2002, 3271

Alneta incanae, Carpineto-Quercetum Roboris, Fageta Sylvatica, Fageto-albietum, Fageto-Albieto-Piceetum, Piceata Abietis, Pineta cemarae, Pineta mugi

Природний заповідник «Горгани», 1996, 5344

Piceeta abietis, Fageto-Abieto-Piceetum, Pineto cembrae-Piceetum abietis

Тисовий резерват «Княж-Двір», 1912, 208 Fageta sylvaticae, Fageto-Abietum, Fagetum taxosum

Модриновий резерват «Манява скит», 1937, 2 Piceeta abietis, Lariceto polonicae-Piceetum abietis

Лісовий резерват «Яйце», 1935, 263 Pinetum cembrae, Pineto cembrae-Piceetum, Pineta mugi, Alneta viridis

Верховинський національний природний парк, 2012, 12023

Fageta sylvaticae, Abieto-Fagetum, Fageto-Albieto-Piceetum, Piceeta-Abietis

Львівська

Національний природний парк «Сколівські Бескиди», 1999, 24202

Alneta glutinosae, A. incanae, Fageta sylvaticae, Acereto-Fagetum, Abieto-Fagetum, Alneta viridis

Регіональний ландшафтний парк «Над-сянський» (входить до складу польсько-словацько-українського біосферного резервату «Східні Карпати», 1997, 19428

Fageta sylvaticae, Acereto-Fagetum, Abieto-Fagetum, Alneta viridis

Ландшафтний заказник «Бердо», 1984, 1085

Fageta sylvaticae, Piceeto-Abieto-Fagetum, Piceeta abietis, Pineta mugi, Alneta viridis

Ландшафтний заказник «Пікуй», 1984, 711 Fageta sylvaticae, Abieto-Fagetum, Alneta viridis

Чернівецька

Національний природний парк «Вижницький», 1995, 7928

A. incanae, Fageta sylvaticae, Abieto-Fagetum, Acereto-Fagetum, Fageto-Albieto-Piceetum

Резерват «Петрівецький ліс», 1974, 181 Carpineto-Quercetum roboris, Abieto-Quercetum roboris

Черемоський національний природний парк, 2012, 7117

Alneta incanae, Fageta sylvaticae, Abieto-Fagetum, Fageto-Abieto-Piceetuam, Piceeta-Abietis

Умовні

позначення

Державний кордон

України

Кордон

між

адміністративни-

ми областями

Кордон

між

адміністративни-

ми районами

Межа Ужанського

НПП

Пропонована межа

Ужан-

ського

НПП

Адміністрація Ужансько

-го

НПП

Контори природоохоронних

науково-дослідних відділень

(ПНДВ)

Ужанського НПП:

1 – Новостужицького

2 – Лубнянського

3 – Жорнавського

4 – Ужоцького

5 – Костринського

Рис.

24

. Географічне розташування

Ужанського

національного

природного

парку та

його

науково

-дослідні лісництва

Fig

. 2

4.

Th

e g

eo

gra

ph

ical lo

cati

on

o

f th

e U

zhan

skyi

NN

P a

nd

its

natu

re

pro

tect

ion

sci

en

tifi

c-re

searc

h

(NP

SR

) d

ep

art

men

ts

36 37

МісяціMonth I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII

За рік Per year

Температура, 0СTemperature, 0С -3,5 -1,4 3,1 9,0 13,7 17,0 18,1 17,5 13,8 8,5 3,5 -1,5 8,1

Максимальна температура, 0СMax. temperature, 0С

11,5 17,0 25,6 28,3 33,1 34,4 34,4 35,2 30,7 26,1 30,6 15,7 –

Мінімальна температура, 0СMin. temperature, 0С

-30,7 28,1 -20,6 -5,6 -5,6 -0,9 2,0 2,4 -5,2 -10,3 -21,3 -27,5 –

Максимальна кіль-кість опадів, ммMax. precipitation, mm

57 51 53 52 80 103 96 81 72 64 69 78 856

Мінімальна кількість опадів, ммMin. precipitation, mm

31 50 40 26 40 57 52 72 58 61 67 36 590

Табл. 4Середньомісячні показники клімату на метеостанції Великий Березний (209 м н.р.м)(за даними Метеорологічних щомісячників 1961–1993 рр.)

Tabl. 4Average monthly climate parameters at the weather station Velykyi Bereznyi (209 m a.s.l.) (according to the meteorological data of 1961–1993)

Рис. 23. Поздовжній перетин та хід росту стовбура бука за ви-сотою та діаметром у криволіссі (г. Кременець, 1221 м н.р.м.)Fig. 23. Crosscut and the diagram of beech trunk growth according to its height & diameter in dwarf forest (Kremenets Mt., 1 221 m a.s.l.)

та ін. На м’яких породах кар-патського флішу сформували-ся родючі світлобурі та бурі гір-ськолісові ґрунти різної глиби-ни. Ужанський НПП розташо-ваний в зоні м’якого, волого-го клімату (табл. 4). З висо-тою над рівнем моря кількість опадів збільшується і в субаль-пійському ВС на згаданих вер-шинах становить близько 1000 мм на рік. Географічне розта-шування парку показано на рис. 24.

Широкою Ужанською до-линою з угорської лісостепової

зони надходять теплі повітряні те-чії, що сприяє по-ширенню в пар-ку дубових лісів з дуба звичайного (Quеrceta roboris). Протягом агро-культурного пе-ріоду вони були трансформовані у сільськогосподар-ські угіддя. Решт-ки природних ді-бров (Querceta roboris-petraeae)

38 39

Рис. 26. Картосхема рослинності Ужанського НПП (за С. Стойком і Д. Кричевською, 1990 р.)Fig. 26. Map-scheme of vegetation of Uzhanskyi NNP (acc. to S. Stoyko and D. Krychevs’ka, 1990)

Рис. 25. Природоохоронне зонування території Ужанського НПП.Умовні позначення: 1– праліси, зона «А», 2–ліси буферної зони «В», 3–транзитна зона «С»( 3а – сільськогосподарські угіддя, 3b – ліси ), 4 – межа парку, 5 – державний кордон (С. Стойко, Д. Кричевська)Fig. 25. Nature protection zoning of the territory of the Uzhanskyi NNP.Legend: 1 – primeval forests (zone А), 2 – buffer zone forests (zone В), 3 – transition zone С (3а – agricultural land, 3b – forests), 4 – park borders, 5 – state border (S. Stoyko, D. Krychevs’ka)

зберег лися в ре-зерваті «Дубовий гай» (3,5 га).

У межах 350–1100 (1200 м н.р.м.) пошире-ні бучини клімак-сового характеру (Fageta sylvaticae) і частково грабо-ві та яворові бу-чини (Carpineto-Fagetum, Acereto pseudoplatani-Fa-ge tum) (рис. 25). На верхній межі бучин (типова ві-трова межа) фраг-ментарно поширені низькорослі букові (Fagetum sylvaticae humile) яворово-букові (Acereto pseudoplatani-Fa-ge tum humile), го-ро биново-букові (Sor beto-Fagetum humi le) фітоцено-зи, які мають ви-гляд криволіс-ся (dwarf forest) (рис. 30).

Головно на ті -ньо вих схилах (у місцях до щової тіні) у межах ви-сот 700–800 м н.р.м. сформова-ний ВС ялицево-букових та буково-

ялицевих лісів (Abieto-Fagetum, Fageto-Abie tum). У минулому вони зазнали значних трансформацій, тому вегетаційний ступінь має за-раз диз’юнктивний характер.

Вище верхньої межі бучин на полонинах Кременець, Равка, Роз-сипанець трапляються фрагмен ти криволісся зеленої вільхи (Alneta viridis). Зауважимо, що вільха зберег лася тут на західній межі її ареа-лу в Карпатах, тому острівні локалітети мають важливе фітохорологіч-не значення. На рис. 26 показано карту сучасного рослинного покри-ву парку, а на рис. 25 – природоохоронне зонування його території.

Ужанський НПП цікавий також в етнографічному аспекті. На його території проживає етнічна група горян-лемків, яка відзначається

40 41

The Park is located in a massif of low mountain Beskydy range. Its highest peaks from west to east are Kremenets (1 221 m a.s.l.), Cheremkha (1 131 m a.s.l), Kinchyk Bukovskyi (1 250 m a.s.l) etc. Light brown fertile soils and brown mountainous soils of different depth were formed on soft rocks of the Carpathian fl ysch. The Uzhanskyi National Nature Park is located in the area of the mild, damp climate. The average annual temperature at the weather station Velykyi Bereznyi (209 m a.s.l) equals 8.1ºC, and average annual precipitations are 806 mm. The higher the height above the sea level is, the higher the precipitations are, and they amount to about 1000 mm per year in subalpine VB on the mentioned peaks. The geographical location of the Park is shown in the Figure 23.

Warm air fl ows come along the wide Uzhanska Dolyna (valley) from Hungarian forest-steppe zo-ne, which helps the spreading of oak in oak forests (Quеrcetа roboris) of the Park. During the agricultural period they were trans formed into agricultural gro unds. Remnants of the natural oak forests Quercetum roboris-pet raeae are protected in the Local Reserve «Dubovyi Hai» (3,5 ha).

Within 350–1100 m a.s.l. (up to 1 200 m a.s.l) the beech forests (Fageta sylvaticae) of climax stage and partially hornbeam-beech (Carpineto-Fagetum) (Fig. 25) and maple-beech stands (Acereto pseudoplatani-Fagetum) are spread. On the upper limit of beech forests (wind limit) low height beech (Fageta sylvaticae humile), maple-beech (Acereto pseudoplatani-Fagetum humile), beech-rowan (Sorbeto-Fa ge tum humile) phytocoenoses, which look like dwarf forests, are fragmentarily spread. (Fig. 30).

Mainly on steep slopes in the height limits of 700–800 m a.s.l., VB of Abieto-Fagetum and Fageto-Abietum was formed. In the past they underwent considerable human impact transformation, that’s why their distribution is now of disjunctive character.

Above the upper limit of beech forests the fragments of dwarfed alder (Alneta viridis) can be found on the so-called «poloniny» («polonyny») Kremenets’, Ravka, Rozsypanets’. We would like to note that alder is preserved here on the Western limits of its areal in the Carpathians, that’s why the localities are of great phytochorological importance.

The Figure 26 shows a map of up-to-date vegetation cover of the Uzhanskyi National Nature Park, the fi gure 25 shows a nature protection zoning of the Park territory.

Рис. 29. Військовий цвинтар з Першої світо-вої війни (1914) на Ужоцькому переваліFig. 29. Military cemetery of the WWI (1914) on the Uzhotskyi mountain pass

Рис. 27. Церква св. Михаїла в с. УжокFig. 27. Michael’s church in the village of Uzhok

Рис. 28. Церква Пресвятої Богородиці в с. КостриноFig. 28. Holy Virgin Mary’s church in the village of Kostryno

42 43

Рис. 30. Криволісся бука лісового (Fagetum sylvaticae) на горі Кременець (1221 м н.р.м.)Fig. 30. Beech dwarf forests on Kremenets’ Mt. (1221 m a.s.l.).

Рис. 31. Природна бучина зубницева (Dentario-Fagetum) на г. ЧеремхаFig. 31. Natural beech stands with coral root on Cheremkha Mt.

своєрідними етнокультурними, фолкльорними особливостями та ре-лігійними традиціями. У низці гірських сіл охороняються унікальні са-кральні пам’ятки дерев’яної архітектури XVII–XVIII ст. (рис. 27, 28). Збереження багатої етнічної спадщини лемків, їхньої матеріальної й духовної культури – важливе завдання парку.

Під час Першої та Другої світових воєн у Бескидах відбувалися жорстокі бої між австро-угорською та російською арміями, сліди яких у вигляді військових кладовищ, бункерів, окопів збереглися і на тери-торії Ужанського НПП.

На Ужоцькому перевалі (889 м н.р.м) командування російської ар-мії поставило в 1914 році пам’ятник на кладовищі, де поховано понад 500 вояків і офіцерів російської та австро-угорської армій (рис. 29). На вершині гори Черемха (1130,7 м н.р.м.) та біля с. Лубня є похован-ня угорських вояків, загиблих у Першу світову війну. Ужанський НПП приділяє належну увагу збереженню військових кладовищ.

Завдяки етнографічним особливостям та історичним подіям парк є цікавим об’єктом для етнокультурного й історичного туризму.

4.2. Фітоценологічна характеристика пралісів парку

На південному макросхилі Бескидів, де розташований Ужанський національний природний парк, існують сприятливі екологічні умови для формування зональних букових лісів, а також ялицевих (Abieto-Fagetum) та яворових (Acereto-Fagetum) бучин. У середньому голоце-ні у верхів’ях басейну р. Уж були поширені також дубові ліси з дубів звичайного та скельного. Але у пізньому голоцені вони були витісне-ні буковими лісами і зараз трапляються лише фрагментарно. На рис. 32 – віковий дуб звичайний.

The Uzhanskyi NNP is also interesting for its ethno cultural aspects. An ethnic group of highlanders «lemky» lives on its territory, they are famous for original ethno culture, folklore and religious traditions. In some of the mountainous villages the unique sacral monuments of the wooden architecture of 17th–18th centuries are under protection (Fig. 27, 28). The Ukrainian Government has recently proposed to put additional 14 wooden churches in the UNESCO World Heritage Sites list. Part of these churches is located on the territory of the Uzhanskyi NNP. The preservation of the rich ethnical heritage of the lemky and their material and spiritual culture is an important task of the Park.

During the WWI and WWII the cruel fi ghts between Austrian-Hungarian and Russian armies took place in Beskydy, their traces are left as military cemeteries, bunkers, trenches on the territory of the Uzhanskyi NNP.

In 1914, the Russian army built a monument on the cemetery, where the 365 soldiers and offi cers of the Russian and Austro-Hungarian had been buried (Fig. 29) on the Uzhotskyi mountain pass (889 m a.s.l.). On the peak of Cheremkha Mt. (1130, 7 m a.s.l.) there is a burial of 700 Hungarian soldiers who died during the WWI. The Uzhanskyi NNP pays attention to the preservation of the military cemeteries.

Thanks to the above-mentioned ethnographical peculiarities and historical events, the Park is an interesting object for ethno cultural and historical tourism.

4.2. Phytocoenological features of the primeval forests of the Uzhanskyi NNP

Favourable ecological conditions for distribution of zonational beech forests, also fi r-beech forests (Abieto-Fagetum) and maple-beech forests (Acereto-Fagetum) exist on the southern macro-slope of the Beskydy

44 45

Рис. 33. Природна бучина цибулева (Allioso ursini-Fagetum) на г. Кан чеваFig. 33. Natural beech forests with wild garlic at ground layer on Kan chova Mt.)

Рис. 32. Дуб звичайний (Quercus robur L.) понад 1000 років охороняється як памятка природи в с. Нова Стужиця Fig. 32. The Secular oak Quercus robur L. over 1000 years. Nature Monument in the village of Nova Stuzhytsia

Подаємо фітоценологічний огляд поширених в Ужанському НПП пралісів та криволісся зеленої вільхи на підставі хорологічних і фітоце но логічних досліджень Е. Гадача, С.М. Стойка, Л.О. Тасєнке-вич, Я.Террая, М. Бураля (2008).Ass. Luzulo-Quercetum petraeae (Гайово-ожикова діброва з дуба скель-

ного, урочище Дубова, 650–680 м н.р.м.).Ass. Sorbeto torminalis-Quercetum petraeae Svoboda et Blažková (бе-

рекова діброва з дуба скельного, Княгиниця, 640–680 м н.р.м.).Це цікаві в історичному аспекті реліктові фітоценози, які зберег-

лися серед зонально поширених бучин з ксеротермного періоду се-реднього голоцену (6 тис. років тому) на скелястих, не придатних для бука, крутих схилах. Вони мають значення для дослідження польо-довикової історії розвитку рослинності, з’ясування сукцесій у лісових формаціях у пізньому голоцені (4 тис. років тому), а також для збере-ження аборигенного генофонду дуба скельного (рис. 30, 31, 33).Ass. Dentario glandulosae-Fagetum Matuszkiewicz 1954 (Зубницева бу-

чина, полонина Равка 1000 м н.р.м., урочище Ясен, 1040 м н.р.м.).Ass. Carici pilosae-Fagetum Oberd. 1957 (Волосисто-осокова бучина,

Равка 1000 м н.р.м., Стінка, 800 м н.р.м.).Це домінуючі фітоценози букових лісів, які утворюють в Карпа-

тах суцільний вегетаційний ступінь. Зубницева бучина поширена на родючих буроземних ґрунтах на всіх схилах. Осокова бучина трапля-ється на бідніших і су-хіших ґрунтах на пів-денному й прилеглих до нього схилах та харак-теризується домішкою явора та граба.

Ass. Festuco altissimae-Fagetum Schlüter 1967 (Кострицева бучина з костриці високої, Мала Равка, 1100 м н.р.м., Стужиця, 1000 м н.р.м.). Поширена локально на південних схилах у ме-зотрофних едатопах близько верхньої межі букових лісів. До бука поодиноко домішуються ялиця, горобина.

where the Uzhanskyi NNP is located. The oak trees (Quercus robur and Quercus petraea) were also widespread in the middle Holocene in the upper watersheds of the river Uzh there. But in the late Holocene they were displaced by beech forests, and now they can be found only fragmentarily (Fig. 32).

We present phytocoenological review of primeval forests and green alder dwarf forests distributed in the Uzhanskyi NNP on the basis of chorological and phytocoenological studies of Е. Hadač, S.M. Stoyko, L.O.Tasenkevich, J. Terrai, M. Buraľ (2008).Association Lu zulo-Querce tum petraeae (White Wood-rush with Ses sile

Oak stand, Dubova tract, 650–680 m a.s.l.).Association Sorbeto torminalis-Quercetum petraeae Svoboda et Blažková

(Wild Service Tree with Sessile Oak stand, Kniahynytsia, 640–680 m.a.s.l.).These are interesting relict phytocoenoses in historical aspect, which

have survived among zonally spread beech forests of xerotherm period of middle Holocene (6 000 years ago) on rocky steep slopes which are not suitable for beech. They are of importance for study on postglacial history of vegetation, fi nding out succession in forest formations during the late Holocene (3 000 years ago), and also for the preservation of aborigine genofund of Sessile Oak (Fig. 30, 31, 33).Association Dentario glandulosae-Fagetum Matuszkiewicz 1954 (coral

root-beech stand, polonyna Ravka, 1 000 m a.s.l., Yasen tract, 1040 m a.s.l.).

Association Carici pilosae-Fagetum Oberd. 1957 (heary sedge-beech stand, Ravka, 1000 m a.s.l., Stinka, 800 m a.s.l.).These are dominating phytocoenoses of beech forests, which create an

overall vegetation belt in the Carpathians. Dentario glandulosae-Fagetum is spread on fertile brown soils on all slopes. Carici pilosae-Fagetum Oberd can be found on poorer and drier soils on southern and adjoining slopes, and is characterized by addition of sycamore maple and hornbeam.

Association Festuco altissimae-Fagetum Schlüter 1967 (wood fescue-beech stand, Mala Ravka, 1 100 m a.s.l., Stuzhytsia, 1 000 m.a.s.l.). It is spread locally on the southern slopes in mezotrophic edatops close to the upper limit of beech forests. Sometimes single fi r and mountain ash are added to beech dominated stand.

46 47

Ass. Carici pilosae-Fagetum festucetosum drymei. Hadač et Terray, 1989 (Осо ково (з осоки волосистої) – кострицева (з костриці гірської) бучи на, Чертеж, 920 м н.р.м., Равка 900 м н.р.м.). Трапляється зрідка на скелястих південних схилах. Характерною домішкою в ній є явір.

Ass. Calamagrostiо arundina ceae Aceri-Fagetum J. et H. Bartsch 1940 (Яворова бучина куничникова з куничника очеретяного, Стінка, 1015 м н.р.м., 1070 м н.р.м.). Поширена локально на скелястих схи-лах, характеризується наявністю нітрофільних видів у трав’яному покриві.

Ass. Aceri-Fagetum dryopteridosum pseudomaris Hadač et Terraі 1987 (Щитникова яворова бучина, Урочище Клинова, 1060 м н.р.м., 1960 м н.р.м.). Поширена близько верхньої межі лісу. Явір відіграє важливу фітоценотичну роль у фітоценозі.

Ass. Lunario-Aceretum pseudoplatanae Schlüter 1957 (Лунарієва явори-на, Равка 1060 м н.р.м., Стінка, 1040 м н.р.м.). Фітоценоз поши-рений на скелястих едатопах, характеризується наявністю нітро-фільних видів у трав’яному покриві.

Comm. Sorbeto aucupariаe-Aceretum pseudoplatani myrtillosum (Горо-бинова яворина чорницева, Равка, 1100 м н.р.м.) Поширена в олі-готрофних едафічних умовах на верхній межі лісу. Деревостан час-то має форму криволісся. Тут збереглося також рідкісне для Кар-пат криволісся бука лісового (Fagus sylvatica). На рис. 23 показано поздовжній перетин хід росту стовбура бука з криволісся.

Сomm. Allioso sibirici-Fagetum (Цибулева з цибулі сибірської бучина, під полониною Равка, 950 м н.р.м.). Трапляється фрагментарно на пологих схилах і родючих буроземних ґрунтах.

Ass. Rumici arifolii-Alnetum viridis Deyl 1940 (Щавелева вільшина з вільхи зеленої, Розсипанець, 1090 м н.р.м.).

Comm. Deschampsio caespitosae-Alnetum viridis (Щучникова з щучки дернистої вільшина з вільхи зеленої, Розсипанець 1090 м н.р.м.).Фітоценози вільхи зеленої поширені в українській частині Бескид

локально на обмеженій площі вище верхньої межі букових лісів. Вони є цінними об’єктами для дослідження вітальності зеленої вільхи на за-хідній межі її ареалу в Карпатах.Ass. Galio rotundifolii-Abietetum Oberd. 1962 (Підмаренникова букова

яличина, Новостужицьке лісництво, 900–1000 м н.р.м.).Ass. Oxalidoso-Abietetum I. Mat. 2001 (Квасеницева яличина, Кострин-

ське л-во, 800 м н.р.м.)Природні букові яличини та ялицеві бучини утворювали раніше у

парку суцільний вегетаційний ступінь, але були трансформовані в бу-чини та смеречники. Їхні рештки мають модельне значення для від-новлення корінних фітоценозів. Усі ділянки, на яких збереглися пралі-сові екосистеми, включені в заповідне ядро Ужанського НПП (зона А), охороняються й досліджуються.

Детальний опис пралісових фітоценозів подано в монографії С. М. Стойка та ін. «Ужанський національний природний парк. Поліфункціональне значення» (2008).

Association Carici pilosae-Fagetum festucetosum dry mei Hadač et Ter-ray, 1989 (heary sedge-roadside fes cue-beech stand, Chartezh, 920 m a.s.l., Ravka, 900 m a.s.l.). It is rarely found on rocky southern slopes. Presence of sycamore maple is quite common here.

Association Calamagrostiо arundinaceae Aceri-Fagetum J. et H. Bartsch 1940 (chee reedgrass-sycamore maple-beech stand, Stinka, 1015 m a.s.l., 1070 m a.s.l.). It is spread locally on rocky slopes; it is also characterized by the presence of nitrophyleous species in the vegetation layer.

Association Aceri-Fagetum dryopteridosum pseudomaris Hadac et Terraі 1987 (wood fern-sycamore maple-beech stand, Klynova tract, 1060 m a.s.l., 1960 m a.s.l.). It is spread near the upper forest limit.

Association Lunario-Aceretum pseudoplatanae Schlüter 1957 (perennial honesty-sycamore maple stand, Ravka, 1060 m a.s.l., Stinka, 1 040 m a.s.l.) This phytocoenosis is spread on the rocky edatopes, and is characterized by the existence of nitrophileous species in the vegetation layer.

Community Sorbeto aucupariаe-Aceretum pseudoplatani myrtillosum (bilberry-rowan-sycamore maple stand, Ravka, 1 100 m a.s.l.). It is spread in oligotrophic edaphic conditions on the upper forest limit. The forests are often dwarfed. The rare mono dominated dwarfs of beech (Fagus sylvatica) are also preserved here. The fi gure 23 shows a crosscut of beech trunk growth in dwarf forests.

Сommunity Allioso sibirici-Fagetum (wild chives-beech stand, under Ravka polonina, 950 m a.s.l.). It is found fragmentarily on declivous slopes and fertile brown soils.

Association Rumici arifolii-Alnetum viridis Deyl 1940 (dock-green alder stand, Rozsypanets’ area, 1090 m a.s.l.)

Сommunity Deschampsio caespitosae-Alnetum viridis (tussock grass- green alder stand, Rozsypanets’ area, 1090 m a.s.l.)Green alder phytocoenoses are spread locally in the Ukrainian part

of the Beskydy on restricted areas, higher than the upper beech forests limit. They are valuable for studies of green alder vitality on the western limit of its areal in the Carpathians.Association Galio rotundifolii-Abietetum Oberd. 1962 (round leaved

bedstraw-fi r-beech stand, Nova Stuzhytsia forestry department, 900–1000 m a.s.l.).

Association Oxalidoso-Abietetum I. Mat. 2001 (wood sorrel-fi r stand, Kostryno forestry department, 800 m a.s.l.)Natural beech-fi r and fi r-beech forests were distributed earlier an the

overall vegetation belt, but they were transformed into beech and spruce forest stands. Their remnants are of model signifi cance for the recovery of aborigine phytocoenoses. All areas where the primeval forest ecosystems have survived were included into the core area of the Uzhanskyi NNP (zone А), and are under protection and research studies.

More detailed description of primeval forest phytocoenoses is given in the monograph of S.M. Stoyko et al. «Uzhanskyi National Nature Park. Multifunctional signifi cance» (2008).

5 5

Науково-природниче значення пралісових екосистем

У зв’язку з широкомасштабністю денатуралізації природних ланд-шафтів у світі приділяють належну увагу збереженню решток неза-йманих антропогенним впливом природних угідь. Наприклад, у США в 1994 р. був прийнятий «Закон про дику природу» (Wilderness), згідно з яким під охорону взято 40 млн га природних ландшафтів з різними типами рослинності. Бажано такий закон прийняти і в інших країнах, де збереглися природні ландшафти.

Процес денатуралізації лісових ландшафтів відбувався швидкими темпами у всіх густозаселених регіонах Європи, в тому числі і в Карпа-тах, де на значній площі вони трансформувалися на сільськогосподар-ські угіддя. Водночас відбувалася інсуляризація лісових масивів, а та-кож зміна їх природної ценотичної та вікової структури внаслідок мо-нонокультурного та плантаційного напряму в лісовому господарстві. Такі широкомасштабні трансформації негативно вплинули на біоло-гічне й ценотичне різ-номаніття та екологіч-ну стабільність лісів. Тому зараз перед лі-сівничою наукою сто-їть важлива диле-ма переходу до нату-рально близького лі-сового господарства, яке повинно вестись за зразком екологічно стабільних пралісових екосистем, а отже, й дилема їх збережен-ня. На Лісовому Кон-гресі ЮФРО (IUFRO) в Мюнхені (1976)

Scientifi c and natural signifi canceof primeval ecosystems

Due to a wide-scale global denaturalization of natural landscapes a special attention is paid to the protection of remnants of virgin natural areas. The Wilderness Act was adopted in the USA in 1994, according to this law 40 million of natural landscapes with different types of vegetation were taken under protection. It is advisable to adopt such a law in other countries where the natural landscapes have survived.

The process of denaturalization of forest landscapes was carried out rapidly in all highly populated regions of Europe, including the Carpathians, where signifi cant territories were transformed into agricultural areas. At the same time, insularization of forests massifs was conducted, and their natural coenotic and age structure was changed because of mono cultural and plantation branch of development in forest management. Such wide-scale transformations had negative impact on biological and coenotical diversity and also on ecological stability of the forests. Hence, now the forestry science faces a signifi cant problem of transition to natural forestry management, which should be conducted according to the model of ecologically stable primeval ecosystems, and thus the problem of their

protection.At the IUFRO Congress in

Munich, 1976, a special orga-nizational structure «Ur wald», whose main goal is to protect the natural forests of Europe, was set up. The participants of the IUFRO International Congress, dedicated to be-ech forests in L’viv (1995), International forest Congress in Finland (1996), Forest forum of International organization «Pro Silva» in Netherlands (1997) paid attention to this

48 49

Рис. 34. Екологічні засади лісівництва, наближеного до природних лісів

Panorama of Chyvchyny MountionsPanorama of Chyvchyny MountionsПанорама Чивчинських гірПанорама Чивчинських гір

Fig. 34. Ecological principles of the close-to-nature forestry

була створена спеціаль-на ор ганізаційна струк-тура «Праліс» (Urwald), завдання якої полягає у збереженні природ-них лі сів Європи. Цьо-

му питанню було приділено увагу учасників Міжнародного Конгре-су ЮФРО з букових лісів у Львові (1995), Міжнародного лісового Кон-гресу у Фінляндії (1996), Лісового форуму Міжнародної організації «Pro Silva» у Голландії (1997). У 2003 р. в Мукачеві була проведена міжна-родна конференція «Natural forests in the temperate zone of Europe – values, utilization». ЇЇ учасники, ознайомившись з буковими пралісами Закарпат тя, констатували, що вони мають загальноєвропейське зна-чення. Таке ж значення мають і природні бучини в словацькій частині

Рис. 35. Циклічний за віком розвиток фітоценозів у пралі-сах (1) та лінійний у штучно створених деревостанах (2)Fig. 35. Cyclic development of the phytocoenosis by age in primeval forests (1) and linear development – in man-made forest stands (2)

issue. An International conference «Natural forests in the temperate zone of Europe – values, utilization» was held in Mukachevo in 2003. Having got to know the beech primeval forests of the Transcarpathian region, its participants concluded that they have exceptional scientifi c signifi cance. The natural beech forests in Slovakian part of the Beskydy are of the same value. The World Nature Heritage Committee of MAB UNESCO, having estimated the Pan-European signifi cance of Carpathian primeval beech forests, which are preserved on the area of 77 971 ha (core zone – 29279 ha, buffer zone – 46692 ha), included them into the List of World Natural Heritage Sites on the plenary meeting in New Zealand in 2007.

There are only 174 monuments of this kind in the world including the Yellowstone National Park, Galapagos Islands, Baikal Lake, etc. Out of the mentioned territory of beech virgin forests, 14 541 ha belong to the Carpathian Biosphere Reserve, 2 532 ha belong to Uzhanskyi NNP. This is the so called «Golden phytocoenofund» of the Carpathian nature. The coenotical structure of beech primeval forests was studied and the results are presented in many publications (Zlatník, 1938; Korpeľ, 1989; Hruby, 2002; Vološčuk, 2003; Stoyko, Tsuryk, Tretiak, 1982; Parpan, 1994; Cherniavski, 2000; Shparyk, Komarynski, Sukhariuk, Winter, 2002 et al.) (Fig. 36, 38, 39, 40).

The bigger and deeper the anthropogenic transformation of forest formations is, the more actual the need to protect untouched primeval forest ecosystems becomes, which contain valuable information for forestry science and practice.

Model signifi cance of primeval forest ecosystems for close-to-nature forestry. In Ukraine as well as in the majority of other European countries the forests of cultural origin, which differ from natural phytocoenoses by their age and coenotical structure, and thus by their ecological stability, prevail nowadays. Hence, for the last years the foresters

50 51

Phytocoenosis age

Dyn

amic

of de

velo

pmen

t of

phy

toce

nos

Рис. 36. Студенти лісових факультетів університетів в Ульмі та Дюссельдорфі на горі Явір-ник (1090 м н.р.м.). Фото проф. МюлеFig. 36. Students of forestry faculties of Ulm and Dusseldorf universities on the Yavirnyk Mt. (1090 m a.s.l.). Photo by Prof. Mühle

Рис. 37. Стадія розпаду букового пралісуFig. 37. The stage of beech primeval forest disintegration

Бескидів. Комітет МАБ ЮНЕСКО, оцінивши науково-природниче зна-чення пралісів Карпат, які збереглися на площі 77971,6 га (площа за-повідного ядра – 29278,9 га), на пленарному засіданні 2007 року в Новій Зеландії включив їх до списку Світової природної спадщини. Та-ких пам’яток у світі є лише 174. Серед них Єллоустонський національ-ний парк, Галапагоські острови, оз. Байкал та інші унікальні природ-ні об’єкти. Із згаданої площі букових пралісів у Карпатському біосфер-ному резерваті є 14541га, а в Ужанському НПП – 2532 га. Це «Золо-тий фітоценофонд» карпатської природи. Ценотична структура буко-вих пралісів з’ясована в багатьох публікаціях (Zlatník, 1938; Korpeľ, 1989; Hruby, 2002; Vološčuk, 2003; Стойко, Цурик, Третяк, 1982; Пар-пан, 1994; Чернявський, 2000; Шпарик, Комамот, Сухарюк, Вінтер, 2002 та ін.) (рис. 36, 38, 39, 40).

Чим масштабніша й глибша антропогенна трансформація лісо-вих формацій, тим актуальнішою стає потреба у збереженні непору-шених пралісових екосистем, які містять цінну для лісівничої науки й практики екологічну інформацію. З’ясуємо їхнє багатогранне науково-природниче значення.

Модельне значення пралісових екосистем для лісівництва, наближеного до природного. Як в Україні, так і в більшості інших держав Європи, зараз переважають ліси культурного походження, які за віковою й ценотичною структурою, а отже, і за екологічною стабіль-ністю, відрізняються від природних фітоценозів. Тому в останні роки лі-сівники обґрунтували систему вирощування лісів, наближених до при-родних екосистем та принципи вибіркового лісокористування (Walter, 1995 та ін.). У німецькій лісівничій літературі вона одержала назву «Naturnähe Fostwirtschaft», а в англомовній «Close-to-nature forestry». Система лісівництва, наближеного до природних лі-сів, спрямована на невиснаж-ливе лісокористування, збере-ження постійності лісових фіто-ценозів та постійності виконан-ня ними водо- і ґрунтозахисної й соціальної функцій, на підтри-мання взаємозв’язків між авто-трофним і гетеротрофним бло-ками і педосферою та забезпе-чення їхнього гомеостазу (рис. 34). Таким чином вона дає змо-гу усунути протиріччя між еко-логічними вимогами щодо збе-реження лісів та економічними потребами використання лісо-сировинних ресурсів.

have substantiated the system of forests growing, which are close to natural ecosystems, and the principles of selective fo-rest use (Walter, 1995 et al.). In German forestry literature it was named «Naturnähe Fost wir ts c-haft», in the English lite-rature – «close-to-nature forestry». The system of close to natu ral forestry is aimed at sustainable forestry usage, protection of forest phytocoenoses continuity and, the conti-nuity of their water- and soil-protecting func ti ons, at supporting inter-connections between auto trophic and heterotrophic blocks and pedosphere, and providing their homeostasis (Fig. 34). This way it enables elimination the contradictions between the ecological requirements to protect forests and economic needs to use of forest resources.

In primeval forest ecosystems the cyclical (by age) development of phytocoenosis is present, and the relationships between autotrophic and heterotrophic blocks and pedosphere are not broken, which provides continuity of matter and ener gy exchange and envi ronmental sustai nabi-lity (Fig. 34).

In primeval forest a natural selection of coenocomponents takes place, they are better adapted to the respective conditions of forest environment, because they function as homeostasis ecosystems.

According to these characteristics cultural phytocoenoses created with the help of plantation method differ in terms of quality. In even aged and coenotically simple forest stands the adaptation abilities of wooden species to environment is reduced. The cultural phytocoenoses are characterized by a linear development (Fig. 35, 37). They have got a low ability to restoration and self-regulation, so they require thinning and special forestry measures. Consequently, forest management infrastructure should give priority to close to nature forestry system. The primeval phytocenoses are the best natural models for it.

52 53

Рис. 38. Ґрунтозахисне значення букаFig. 38. Soil protective signifi cance of the beech

Рис. 39. Студенти лісових фа-культетів університетів в Ульмі та Дюссельдорфі в дубовому ре-зерваті «Тепла Ямка» в Ужго-родському лісгоспі. Пояснення дає проф. С. Стойко. Фото проф. Мюле, 2000 р.Fig. 39. Students of forestry faculties of Ulm and Dusseldorf universities during visit of oak reserve «Tepla Yamka» in Uzhgorod forestry department. Photo by Prof. Mühle, 2000

У пралісових екосистемах відбувається циклічний за віком роз-виток фітоценозу, не розриваються взаємозв’язки між автотрофним і гетеротрофним блоками та педосферою, що забезпечує в них без-перервний речовинно-енергетичний обмін та екологічну стабільність (рис. 34).

У пралісах відбувається природний відбір ценокомпонентів, краще пристосованих до відповідних умов лісового середовища, тому вони функціонують як гомеостазні екосистеми.

За цими характеристиками якісно відрізняються створені план-таційним методом культурфітоценози. В одновікових та ценотично простих деревостанах слабо виражений природний відбір, пониже-на адаптивна здатність деревних порід до природного середовища. Для культурфітоценозів характерний лінійний розвиток (рис. 35, 37). Вони не здатні до відновлення природним шляхом і саморегулюван-ня, тому потребують рубок догляду та спеціальних лісокультурних за-ходів. Отже, в лісогосподарській інфраструктурі потрібно віддавати пере вагу си стемі лісівництва, наближеного до природних лісів. Най-кращими природними моделями для неї є пралісові фітоценози.

Логістичне значення. Протягом тривалого процесу філоценоге-незу в натуральних лісових екосистемах нагромадилася багата нау-кова інформація про їх розвиток – сильвагенез, ценотичну структуру, географічне поширення, функціональну здатність до саморегулюван-ня, біологічного самозахисту, самовідновлення. Тому вони є цінними об’єктами для фітоценології, екології, педології, біогеографії, зоології та інших природничих наук, які вивчають складні взаємозв’язки рос-линного й тваринного світу з природним середовищем. Для ботаніч-ної географії та історії особливо цікаві реліктові й ендемічні пралісові фітоценози, які дають змогу з’ясувати розвиток рослинного покриву в післяльодовиковий період.

Глобальне потепління в біосфері та зміна клімату впливають на динамічні тенденції рослинного покриву. Про це свідчать результа-ти досліджень підняття верхньої межі лісу на Кавказі та Уралі й інших гірських регіонах. Довговічні пралісові екосистеми є природними мо-делями для моніторингу впливу кліматичних змін на рослинні фор-мації. У гірських регіонах на короткій відстані проявляються ті гео-графічні закономірності поширення лісових формацій, які в рівнин-них ландшафтах спостерігаються на значно ширшій території. Тому вони є придатними екологічними моделями для з’ясування змін рос-линного покриву внаслідок глобального потепління. Для таких дослі-джень в Карпатах особливо цікаві букові та яворово-букові праліси на верхній межі лісу на полонинах Кременець (1221 м н.р.м.), Роз-сипанець (1107 м н.р.м.), Кінчик Буковський (1250 м н.р.м.) в Ужан-ському НПП, смерекові праліси на Попі Івані Мармароському (1937 м н.р.м.) та в Чорногірському масиві (2061 м н.р.м) Карпатського біо-сферного резервату.

Значення для збереження біологічного різноманітття. Уна-слідок монокультурного напрямку в лісовому господарстві, у лісо-вих формаціях спостерігається збіднення не лише видового складу дендро флори та трав’яно-мохового покриву, але й мікобіоти, ґрунто-вої мезофауни та ґрунтових мікроорганізмів, що стало причиною по-гіршення фізико-хімічних властивостей ґрунтів та їх родючості. Тому

Logistic signifi cance. During a long process of phylocoenogenesis in natural forest ecosystems, the rich research information about their development (sylva ge-ne sis), coenotical struc-ture and geographic dis tribution, functional abi lity to self-regulation, biological self-defence and self-restoration) has been collected. That’s why they are valuable objects for phytosociology, ecology, pedology, biogeography, zoology and other natural sciences, which are stu dying the complex rela tionships between plant and animal worlds and the environment. The relict and endemic primeval phytocoenoses, which allow retracing the development of vegetation cover in postglacial period, are especially interesting for botanical geography and vegetation history.

The global war ming in biosphere and climate change affects the dynamic trends of vegetation cover. The results of studies of raising the forest upper limit in the Caucasus and the Urals prove this. The long-lived primeval forest ecosystems are natural models for monitoring of the impact of climate change on plant formations. In mountainous regions on the short distance those geographic patterns of distribution of forest formations are visible, which can be observed in lowland landscapes on a much broader area. Therefore they are suitable ecological models for the identifi cation of changes in vegetation cover due to global warming.

Carpathian beech and maple-beech primeval forests on the upper forest limit on Kremenets (1221 m a.s.l.), Rozsypanets’ (1107 m a.s.l.), Kinchyk Bukovskyi (1250 m a.s.l.) poloninas in the Uzhanskyi National Nature Park, the spruce primeval forests on Pip Ivan Maramoroshskyi Mt. (1937 m a.s.l.) and in the Chornohirs’kyi massif (2061 m a.s.l.) of the Carpathian Biosphere Reserve are particularly interesting for such studies.

Signifi cance for the protection of biological diversity. Due to mono cropping direction in forest management, not only is the impoverishment of species composition of dendrofl ora and herbal-moss

54 55

Рис. 40. Професор Ульмансько-го університету М. Казда та про-фесор С. Стойко зі студентами лі-сового факультету в дубовому резерваті «Тепла Ямка» Ужго-родського лісгоспу. Фото проф. МюлеFig. 40. Prof. of the Ulm University M. Kazda and prof. S. Stoyko with the students of forestly faculty during visit in the oak reserve «Tepla Yamka» of the Uzhgorod forestry department. Photo by Prof. Mühle

вагомою є екологічна роль пралісів щодо збереженя біологічного різ-номаніття. У природних бучинах існують сприятливі умови для по-ширення раритетних видів лишайників роду Lobaria, для росту рід-кісних видів родин Liliaceae, Orchіdaceae, Amaryllidaсeae, Rosaceae та ін. У широколистяних лісах зберігається генофонд диких роди-чів культурних рослин – черешні (Сеrasus avium (L.) Moench), бере-ки (Sorbus torminalis Grantz.), порічок (Ribes L.), аґрусу (Grossularia Mill.) та інших, який має значення для покращення генофонду їхніх культурних сортів. У природних смеречинах зберігаються популяції таких раритетних бореальних видів як баранець звичайний (Huperzia selago (L.) Bernh.), багаторядник списовидний (Polystichum lonchitis (L.) Roth), одноквітка звичайна (Moneses unifl ora (L.) A. Gray) та ін. У віддалених природних лісах існують сприятливі екологічні умови для збереження популяцій рідкісних видів хребетних і безхребетних тварин.

Значення для збереження фітоценотичного різноманіття. Пралісові екосистеми, які сформувалися в різних кліматичних і еда-фічних умовах, вирізняються значною фітоценотичною різноманітніс-тю, що забезпечує їх екологічну стабільність. У зв’язку з монокуль-турним напрямом у лісовому господарстві відбулося фітоценотичне спрощення штучно створених деревостанів, що стало причиною їх екологічної дестабілізації. Натуральні ліси, як зразки корінних еко-систем, дають змогу відтворити первинну фітоценотичну структуру трансформованих деревостанів, а отже, зберегти їх фітоценотичне різноманіття.

Біодисперсне значення. Пралісові екосистеми в національних природних парках та заповідниках слугують природними осередка-ми, з яких відбувається збагачення біологічними видами, генетични-ми ресурсами прилеглих господарських лісових і лучних угідь, завдя-ки чому підтримується їх біологічне різноманіття, а отже й ценотична стабільність. Важливу роль у розповсюдженні діаспор виконує лісо-ва фауна. Чим окультуреніше навколишнє середовище, тим вагоміше біо дисперсне значення природних лісів.

Генетичне значення. Завдяки багатовіковому природному відбо-ру деревних порід у натуральних екосистемах виникли у відповідних екологічних умовах різні генотипи, фенотипи, екотипи, пристосовані до місцевих умов. Тому вони є природним сховищем генетичних ре-сурсів , які треба досліджувати, зберігати та використовувати для по-кращення генофонду лісів і в інших регіонах.

Екоосвітнє значення. Натуральні лісові екосистеми – це своє-рідна «природна лабораторія», в якій можна стежити за складними взаємозв’язками між автотрофним, гетеротрофним блоками і середо-вищем та за силвагенезом. Багату екологічну інформацію, яка стосу-ється функціонування природних екосистем треба використовувати при вирощуванні екологічно стабільних культурфітоценозів.

Ландшафтно-естетичне значення. У пралісах збереглася гар-монія та краса споконвічної природи. Вона має значення для духовної насолоди людини та різних галузей мистецтва.

cover observed in forest formations, but also that of mycobiota, soil mesofauna and soil microorganisms, causing deterioration of physical and chemical properties of soils and their fertility. Hence, an ecological role of primeval forests is very signifi cant for the protection of biological diversity. Natural beech forests have favourable conditions for the distribution of rare species of genus Lobaria lichens, for growing of rare species of plants of Liliaceae, Orchіdaceae, Amaryllidaсeae, Rosaceae families etc. In the deciduous forests the genofund of wild relatives of cultured plants, like cherry (Сеrasus avium (L.) Moench), sorbus (Sorbus torminalis Grantz.), red currants (Ribes L.), gooseberry (Grossularia Mill.) and others, which has a great signifi cance for the improvement of genofund of their cultural sorts, is protected. In natural spruce forests the populations of such rare boreal species as Huperzia selago (L.) Bernh, Polystichum lonchitis (L.) Roth, Moneses unifl ora (L.) A. Gray and others are preserved. Favourable ecological conditions for surviving of populations of rare species of vertebrate and invertebrate animals exist in natural forests of remote areas.

Signifi cance for the protection of phytocoenotical diversity. The primeval forest ecosystems, which have been formed under different climatic and edaphic conditions, are characterized by considerable phytocoenotical diversity, which ensures their ecological stability. Due to the mono cropping approach in forest management the phytocoenotic simplifi cation of artifi cially developed forests, which caused their ecological destabilization, took place. Natural forests, as the models of primary ecosystems, give us the possibility to restore the primary phytocoenotical structure of the transformed forests, and thus to protect their phytocoenotical diversity.

Biodispersal signifi cance. Primeval ecosystems serve as natural centers, which enrich adjacent forest management areas by genetic resources. The more culturized the forest areas are, the more signifi cant the biodispersal role of natural forests is.

Genetic signifi cance. The different genotypes, phenotypes, ecotypes, adapted to local conditions are developed under the corresponding ecological conditions due to a long-term natural selection of tree species in natural ecosystems. Hence, they are a natural depository of genetic resources, which should be studied, protected and used for the improvement of forests genofund and in other regions.

Eco-educational signifi cance. Natural forest ecosystems are the «natural laboratory», where one can watch the forest-creating process among autotrophic, heterotrophic blocks and environment. Rich ecological information about the functioning of natural ecosystems should be used in order to form of ecologically stable culture phytocoenoses.

Lanscape-aesthetical signifi cance. In the virgin forests from time immemorial nature harmony and beauty is preserved. Such natural values are very signifi cant for spiritual life of Homo Sapiens and also for different type of art.

Taking into account versatile scientifi c and practical importance of primeval ecosystems as unique nature heritage their protection needs to be ensured within protected areas network.

56 57

Пралісові екосистеми Карпат мають ба-гатогранне науково-природниче, екоосвітнє, еталонне лісівниче та ландшафтно-естетичне значення. Вони є природними моделями для ренатуралізації трансформованих дерево-станів та ведення лісового господарства за зразком природних фітоценозів. Пралісо-ві масиви сприяють збереженню біологічної, фітоценотичної, ландшафтної різноманітності й підтриманню природних сукцесійних про-цесів. Генетичний фонд пралісових фітоце-нозів має значення для покращення гене-тичних ресурсів у господарських лісах в ін-ших геоботанічних регіонах. Пралісові еко-системи є природною лабораторією для до-слідження лісотвірного процесу (сілвагене-зу) а також еколого-освітною базою для пра-цівників лісового господарства. Територіаль-но значні пралісові масиви бажано включи-ти в національну та європейську екологічні мережі. На базі пралісових екосистем орга-нізувати довготривалий екологічний моніто-ринг впливу глобального потепління й зміни клімату на динаміку лісових формацій у різ-них природно-географічних зонах. У «Лісо-вий кодекс України» потрібно включити спе-ціальне положення про збереження пралісів, як унікальної природної спадщини.

Враховуючи багатогранне науково-природниче та лісівниче значення пралісо-вих екосистем, їх охорону потрібно забезпе-чити в мережі природно-заповідного фонду.

Summary

Primeval ecosystems of the Carpathians have versatile natural and scientifi c, eco-educational, standard forest and landscape-aesthetic value. They are the natural models for renaturalization of the transformed forest stands and forest management according to the example of close-to-nature forestry. The landscapes of primeval forests contribute to the protection of biological, phytocoenotic, ecological diversity and the maintenance of natural succession processes. Genetic fund of primeval forest phytocoenoses is of great signifi cance for the improvement of genetic resources in managed forests in other geobotanical regions. Primeval ecosystems are natural laboratories for studies of the forest development (sylvagenesis) as well as educational base for the forestry sector employers. Teritorially large primeval forest ecosystems be included into national and pan-European ecological network. On the basis of primeval ecosystems it is appropriate to develop a long-term ecological monitoring of the impact of global warming and climate change on the dynamics of forest formations in different natural and geographical zones. The Forest Codex of Ukraine should include special provisions on the protection of primeval forests as a unique natural heritage.

Taking into account the scientifi c, natural, forestry signifi cance of primeval ecosystems their protection need to be suppported within the frame of nature protection fund.

Висновки

58 59

Список літературиReferences

60

Breymeyer M.,Buraľ M., Gič M., Newiadomski Z., Stoyko S., Winnicki T. The East East Carpathians Biosphere Reserve. – Poland, Slovakia, Ukraine – Warsaw, 1999; – p. 61.

Cherniavs’kyi М.V. Beech virgin forests as a standard of the future forests of the Ukrainian Carpathians. The research of the basin ecosystem of the Upper Dnister. Collection of scientifi c proceedings. – L’viv, 2000. – pp. 164–183. (in Ukrainian).

Dietrich H., Müller S., Schlenker G. Urwald von morgen. Stuttgart. 1970. – p. 174.

Földvary V. Öserdö-rezerváció az Észak-Keleti Kárpátokban. Erdészeti Lapok IX 1933; – 416–422 old.

Hadač E., Stoyko S.M, Tasenkevich L., Terrai Y., Buraĺ’ M. Coenotical characteristics of forests, crooked forests and dwarfed forests of the green alder. The Uzhansky National Nature Park. Polyfunctional signifi cance. Edited by: Prof. Stoyko S. М. Second edition. L’viv: Merkator, 2008. – pp. 111–136. (in Ukrainian).

Hrubý Z. Dynamika vyvoje přirozenych lesnich geobiocenoz ve Vychodnich Karpatech. Autoref. dokt. dis. – Brno, 2002. – 42 s.

Korpeľ Š. Pralesy Slovenska. – Bratislava: SAV. – 1989. – 328 s.

Parpan V.І. Structure, dynamics, ecological essentials of the rational use of beech forests of the Carpathian region of Ukraine. Abstract of the dissertation of Dr. of Sc. – Dnipropetrovsk – 1994. – p. 42. (in Ukrainian).

P’iasetskyi A. Ukrainian Carpathian Reserves // Our Fatherland. – 1937. – P. 111–113. (in Ukrainian).

Red Data Book of Ukraine. Plant Kingdom. Kyiv, «Globalconsulting». – 2009. – 910 с. (in Ukrainian).

Shparyk J.S., Commarmott B., Sukhariuk D. D., Viter N.N. Structure and mosaics of virgin beech forests of the Ukrainian Carpathians. Mountains and people (in the context of sustainanble development). Mater. of intern. conf. – Rakhiv, 2002. – pp. 253–258. (in Ukrainian).

Stoyko S.M. Altitude-zonational vegetation belts of the Ukrainian Carpathians and their ties with geomorphologucal structure// Ukr. bot. mag.– 1969. – 26, № 5. – pp. 3–9. (in Ukrainian).

Stoyko S. Characteristics of virgin forests of the Ukrainian Carpathians and their signifi cance as an ecological model for natural forest management. Natural Forests in the Temperate Zone of Europe – Values and utilisation. Published by Federal Institute WSL, Birmensdorf and Carpathian Biosphere Reserve, Rakhiv, 2005. – pp. 423–430.

Stoyko S., Hadač E., Shymon Т., Mykhalyk S. Protected ecosystems of the Carpathians. L’viv: Svit, 1997. – p. 242. (in Ukrainian).

Stoyko S.M., Hadač E., Tasenkevich L., et al. The Uzhanskyi National Nature Park. Polyfunctional signifi cance. Edited by Prof. Stoyko S. M. – L’viv: Merkator, 2008. – p. 305. (in Ukrainian).

Stoyko S.M., Tasenkevich L.O. Some aspects of endemism in te Ukrainian Carpathians. Fragm. Flor. Geobot. Suppl. 2. – Kraków: 1993. – pp. 143–153.

Stoyko S.M., Tsuryk Y.І., Tretyak P.R. et al. Morhological structure of beech virgin forests. Flora and vegetation of the Carpathian reserve. – К.: Nauk. dumka. 1982. – pp. 178–189. (in Ukrainian).

Szafer W. Cisy w Kniazdworże jako zabytek przyrody leśnej // Sylwan, 1913; – pp. 447–452.

Szafer W. Parki narodowe w Polsce. – Kraków. – 1929 – 16 s.

Tasenkevich L.O. Flora of the native vascular plant species of the Carpathians, its peculiarities and genesis. Abstract of the dissertation of Dr.of Sc. – Kyiv, 2006. – p. 35. (in Ukrainian).

Vološčuk I. Geobiocenologický vyzkum prirodnych lesnych ekosystemov v chranenych uzemiach Karpat. – Banska Bystrica, 2003. – 122 s.

Walter A. Das Plenterprinzip in der Waldwirtschaft 4. Aufl age. – Wien, 1995. – s. 172.

Wierdak Sz. Bez Josiki (Syringa josikaea Jacq.) w Karpatach nad gornym Stryjem. – Acta Soc. Bot. Pol., vol. 1/2, 1923 a, s. 895–899.

Zlatník A., Hilitzer A. Přehled přírodních reservaci na Podkarpatské Rusi. – Praha. – 1932. – 84 s.

Zlatník A. et all. Prozkum přironych lesu na Podkarpatské Rusi. Vegetace a stanovištĕ reservace Stužica, Javorník a Pop Ivan. – Brno, 1938. – 524 s.

Формат 70×100/16. Гарнітура Verdana.Офсетний друк. Умовн. друк. арк. 4,81.

Наклад 300 прим.Друк ТзОВ «Простір-М»

79000 м. Львів, вул. Чайковського, 27