кримські татари як організована спільнота:

потреби і інститути

потреби і організації

організації як репрезентанти суспільних потреб:

тільки організована група може реалізувату колективну потребу;

за Артуром Бентлі – нема організації – нема потреби

methodology

Mancur Olson. The Logic of Collective Action

дозволяє розглянути в єдиному форматі усі форми організації від малих груп, об'єднаних спільним економічним інтересом, до великих лобістських груп і, зрештою, держави

погляд з позиції індивіда розкриває реальну динаміку суспільної мобілізації

недоліки: бракує більш детального аналізу стимулів

типологія

Національний рух: ОКНД – Меджліс, НДКТ, опозиція і автономні групи (Намус, ради ветеранів, земляцтва, Общенаціональні збори кримськотатарського народу А.Джеппарова, тощо)

Громадські організації (NGO, ОСН, професійні асоціації)

Спонтанні групи, пов'язані з подальшим облаштуванням самозахоплень 1996 року та полян протесту 2006

Релігійні організації/групи: Муфтіят, ХТ, салафіти (окремо Себат), ДЦМК

Новий тренд: соціальні та політичні проекти від бізнесу (Фонд розвитку Криму, Кримськотатарська етнографічна асоціація, фонд Чобан-заде, тощо)

загальна оцінка влади

“власть обращена не для человека, а против человека”

«к чиновникам обращаться бесполезно, не знаю, кому они помогают, может друг другу».

оцінка влади активними групами

студент-правник: “звернення до органів влади важка і низькоефективна справа”

приватний підприємець: “регулярно звертаюся до владних органів і отримую потрібні дозволи”

оцінки Меджлісу

Меджліс як джерело допомоги:

«лично я не обращалась [в Меджлис]. Обращались родители, тоже по земельному вопросу»

«Я отношусь к Меджлису положительно. По мере возможностей они стараются помогать. Критиковать легче, чем делать»

оцінки Меджлісу

очікування від Меджлісу: перед Меджлисом была поставлена задача, чтобы власти обратили внимание на наши права. Меджлис этим конечно занимался, но в какой форме мне не всегда было понятно. И до сих пор вопрос этот открытый. Мы как народ не реабилитированы. Права наши не восстановлены.

Меджліс - це політика: я абсолютно политически индиферентна. Могу сказать только за родителей. Они участвовали в земельном вопросе

оцінки Меджлісу

Любому народу нужен представительный орган ...

Благодаря Меджлису у нас есть университет (КИПУ), есть газеты, есть телевидение. Вообще то что нас стали признавать как народ и прописывать в Крыму, это сделал Меджлис.

лідер як цінність і суспільний ресурс: Мустафу Джемилева знает весь мир

оцінки Меджлісу

Позитив:

Представительный орган нужен, потому что нас 300 тысяч. Но соглашусь, что нужно поменять людей.

Он народу необходим, потому что у нас нет представительства во власти. Если выборы, мы как меншинство без Меджлиса ничего не наберем.

оцінки Меджлісу

Негатив:

Людей поменять в Меджлисе — это я согласен. Иногда, мягко говоря, с прохладцей относятся к работе, но другого органа, который может что-то решить, у нас нет

Меджлис наш представительный орган. С другой стороны я согласна, что многих нужно заменить. Люди обращаются, они не делают, не доводят проблемы до руководства. Действительно, наш народ бесправный.

+ Раньше Меджлис был более активен, народ с его помощью возвращал землю (особливий період, відправна точка для самого Меджліса)

оцінки Меджлісу

Но мы не смогли добиться политической реабилитации, не смогли добиться восстановления нашей топонимики. И наверное Меджлис не достаточно остро ставил эти вопросы перед государственной машиной. Остается проблема языка, мы теряем свой язык. Меджлис не упускал из внимания эти вопросы, но они остались.

оцінка опозиції до Меджлісу

Це - люди, які мають персональні образи на лідерів Меджлісу і нереалізоване бажання займати виборні посади (узагальнення по трьох фокус групах)

«... С другой стороны, оппозиция очень слаба, она не доросла культурно»

«... С другой стороны, оппозиция не может составить конкуренции, и Меджлис это единственная сила, которая представляет нас как народ»

деякі підсумки

оцінка Меджлісу людьми старшого віку позитивніша;

ними частіше згадуються конкретні випадки отримання та надання допомоги; власної участі в акціях, тощо

серед молодих людей зустрічається нейтральна оцінка, відсутність причин як для схвалення, так і для осуду;

однак позитивне ставлення переважає в усіх вікових категоріях

...

Меджліс займає важливе місце в соціальній структурі Криму, сприяє збереженню ідентичності кримських татар та практичному вирішенню частини їх проблем

В умовах низького рівня участі громади в самоврядуванні, обмежених шансів отримати допомогу через органи влади, важливою є прагматична посередницька функція Меджлісу, яка полягає в доведенні до органів влади колективних вимог етнічної спільноти

...

якщо Меджліс буде репрезентовано як організацію, що представляє лише частину кримських татар (одна з ключових тез опозиційних груп), посередницьку функцію буде послаблено

послаблення посередницької функції Меджлісу матиме серйозні негативні наслідки: поглибить самосприйняття кримських татар як дискримінованої та соціально виключеної спільноти

...

Критика Меджлісу, озвучена на фокус-групах, пов'язана з трьома чинниками:

невирішення конкретних практичних проблем (Х звертався, йому не допомогли)

кадрова політика: недостатня ротація кадрів та відсутність соціальних ліфтів для молоді;

на думку учасників, деякі виборні функціонери дотримуються застарілих методів роботи, що перестали працювати в сучасній ситуації

...

Однак навіть критики з цих позицій зауважують важливу роль Меджлісу як чинника збереження ідентичності і практичного захисту інтересів спільноти. Думка, що Меджліс має бути заміненим на конкретну або уявну альтернативну структуру не озвучувалась

...

опозиційна діяльність поки що сприймається скоріше як приватна справа невдоволених, ніж захист інтересів спільноти

опозиція: політичне кредо і тактика

залицяння перед владою, де одним з ключових моментів + критика Меджліса за неготовність співробітничати з нею, позірно більша радикальність політичних вимог та обвинувачень:

питання відновлення кримськотатарської Автономії,

Україна як колоніальна держава, просування російської версії закону про

реабілітацію

пряма мова ...

“До момента институциализации

государственности представительный орган

крымских татар бесспорно нужен. Во-первых,

как площадка для формирования

соответствующей политической и

национальной элиты. Как школа

политическая”

пряма мова...

«Нет противостояния между НФ и Меджлисом. Есть жесткая позиция по отношению к двум людям – Мустафе Джамилеву и Рефату Чубарову».

ще пряма мова ...

... Что же такое меджлис? Что позволяет этой группке людей препятствовать государственной машине? Вот эта небольшая группа людей, тот небольшой объем знаний, который у них есть, тот небольшой физический объем, который у них есть, буквально несколько десятков человек и целое государство не может с этим блоком справиться. Не понятно...

Меджліс – опозиція в дзеркалі очікувань

Претензії кр. татар як спільноти до власного статусу, яким вони не задоволені, часто реалізуются як претензії до власних інститутів =>

Эрозія престижу Меджліса

Підвищення порога вимог до будь-якої можливої альтернативної Меджлису структури (в першу чергу тотальної опозиції)

Можливості для issue groups (e.g. Себат) і постачальників ескапістських мрій (ХТ)

комунікація: спільнота - владазагальний модус

"осуществляются только на основании договоренностей, не на основании понимания"

[если] можешь создать проблему, считай ты [можешь о чем-то договариваться с властью], не сможешь, не будут разговаривать

Коментар: схема дії характерна для групи тиску (порів. профспілки на Заході в 19-му – 20-му ст.)

питання: земля, національна освіта, представництво, захист економічних інтересів, фінансування в рамках програми облаштування

мотиви/обмеження комунікації з боку влади

загроза міжетнічного конфлікту

російський чинник в Криму (проблема ЧФ, тощо) - як перемінна

відмінне розуміння суті проблеми між різними центрами прийняття рішень (АП, РНБО, КМ)

необговорювані великі питання (державність)

уявні зовнішні загрози (турецький ~ ісламський чинник)

комунікація: спільнота - владаінституційний аспект

de facto визнання Меджлісу Vs. спротив - “у меня меджлис никакой роли не играет”

моделі відносин на рівні АРК:

квота в ВР АРК, Рескомнац через регіональні меджліси через “хороших татар” (кооптація, token positions)

на національному рівні:

Рада представників (1995 — ідея, 1999) Експертні дискусії за участі Меджліса,

кримськотатарських NGO

коментар

«У меня не вызывает проблем дискуссия как таковая…но потом, когда мы встаем из-за стола, когда мы расходимся, то каждый остается при своем и каждый делает то, что делает. …дело в том, что негативный эффект, деструктивный эффект, он накапливается, потому ожидания людей…а реальная политика не просто отстает, а как бы навыворот идет очень часто. Это прокатывало в советские времена когда люди сидели и ничего кроме первого канала не видели, а когда мы где-то поездили, что-то увидели…то кипит наш разум возмущенный».

позитив: на місцевому рівні – мяка влада Меджліса

З погляду громади співробітництво з Меджлісом вигідно, бо воно «усиливает политический нажим на местные власти»

«Как правило это вопросы без политики. Недоделанные объекты инфраструктуры или там отсутствие перевозки детей в школу. Звонок со стороны Меджлиса — для властей это как правило сигнал что пора что-то делать. Иначе потом будет больше разговоров»

меджліс як доступна владамеджліс як національне надбання

«Мой отец — он такой активный, все ему надо. Сидел бы допустим ... нет вот там че наш Меджлис — почему ничего не делает, там пойдет и нервы трепет члену меджлиса — это неправильно сделали — это правильно сделали»

«старики сказали - надо спасать Меджлис» (в проблемній ситуації на місцевому рівні)

демократичний досвід

«сам факт, что целая этническая группа регулярно избирает своих лидеров и делигирует им опеределенные полномочия в целом это работает как система»

Меджліс: витоки поточної кризи

два модуса функціонування Меджлісу:

1) як представницкого органу, що обирається шляхом демократичної процедури

2) як групи тиску у відносинах з владою

=> структурні обмеження:

1) імператив змінності лідерів;

2) доцільність стабільного впізнаваного лідерства, від авторитета якого залежить успіх

громадські обєднання

неформальні – сусідські спільноти, актив полян протесту тощо

традиційні – ради ветеранів, професійні асоціації

NGO

інститут ветеранів

національний рух як цінність, причетність до нього як моральний авторитет

“справжні” ветерани Vs. «зрадники», визначні постаті, дисиденти і колаборціоністи

апеляції до прямого авторитету ветеранів і спроби інституціоналізації цього авторитету від Ради старійшин до Намуса та ветеранів у складі опозиції

тренди у світі NGO

більшість ініціативних груп після припинення фінансування зникали (до 80% - інтерв'ю), але «ОСН — выдвинули лидеров сообществ»

якщо раніше серед активістів NGO 70% становили кримські татари, то зараз їх 20-30%

колишні активісти NGO йдуть в бізнес («Арслан», etc.)

місцевий бізнес готовий надавати підтримку переважно проектам пов'язаним з ідентичністю

якщо люди з громадських організацій йдуть у бізнес, то у них потім є бажання допомагати ГО

ОСН

неінтегровані в систему місцевого самоврядування – прописані в законі, але «местная власть никак не поймет зачем они нужны» (Айдер Сейтосманов)

«В Крыму сейчас из 246 сельских советов наберется ~ 15% сельских голов, которые это (цінність самоорганізації громади) понимают и используют»(ibid.)

позитив

громадські організації перестали бути екзотикою — інститут громадської організації, зайняв своє місце

свідченням цього є інтерес до створення та підтримки ГО з боку найбільн економічно активної верстви

11% NGO – мають у назві етнонім або інший етнічний маркер (Айдер Сейтосманов)

зворотній тренд — організації, засновані кримськими татарами ідентифікуються з Кримом (ФРК, Crimean International BA, etc)

оцінка кримськотатарських NGO іншими колегами: «багато іміджевої діяльності, яка не впливає на те, що тут відбувається, і багато ідеологічних моментів»

NGO і політика ідентичностей

релігійний активізм і громадянське суспільство

нові моменти:

поява альтернативного Муфтіяту (ДЦМК)

Себат – багатофункціональна група, базована на релігійній ідентичності

релігійні громади в політичній сфері (кілька РГ приєдналися до КНФ)

ХТ створює NGO, пішло в правозахист

релігійні групи і економічні інтереси/права – високий потенціал підтримки мереж довіри

роль релігійної опозиції: суб'єктивні і “об'єктивні” чинники

іслам як дзеркало національної єдності: «Для нас они все сектанты. Они все разделяют народ и обманывают его используя религию»

сприйняття конкуренції в ісламському середовищі як інспірованої владою

організаційні витрати на розбудову кримськотатарської релігійної інфраструктури vs. привабливість “сект”

якщо опозиція до Меджлісу наразі не загроза, то ДЦМК - це більш реальна загроза для ДУMK як єдиного релігійного авторитету

економічна активність і розвиток громадянського суспільства

роль економічно активного прошарку у розвитку громадянського суспільства – як загальний тренд (пор. Олсун, Бентлі тощо)

домінуюча модель дій бізнесу у суспільстві: бізнес іде у владу та/або Меджліс

верхні прошарки бізнесу починають вкладати кошти в помітні суспільні проекти

обмеження та стимули культурні стереотипи: низька моральна оцінка

підприємництва впливає на оцінки суспільно значущих ініціатив, з іншої стимулює бізнес до «благодійності»

сприйняття бізнесу як окремої, табуйованої сфери, втручання якого у «нормальний» світ небезпечні, але націоналізм долає класові бар'єри

дилема для Меджлісу: можливість отримати матеріальні ресурси Vs. ризик втрати легітимності (економічно менш активні верстви по-деколи сприймають Междліс як лобістську структуру для бізнесу)

економічна і громадянська активність

«Бизнесом занялись от безысходности. Работы нет — надо было чем-то заниматься все-таки»

«Мы и до сих пор как-то не ощущаем вот этой прибыли особой»

«За 20 лет достроили дома — и теперь появилось время для общественной деятельности»

«...только набрав какую-то сумму, мы себе смогли позволить по-настоящему прильнуть к своим корням. Не просто на словах, а на деле»

новий тренд

поява бізнес асоціацій

соціальні проекти від бізнесу (Фонд розвитку Криму, Фонд Чобан-Заде тощо) виходять за межі традиційної благодійності — йде переосмислення своєї суспільної ролі, пошук власного бачення

проект Діляри Якубової

Одун базар капуси:

«Когда люди знают своих соседей — они добрее, и нам казалось, что через вот это мы как-то сможем гармонизовать мир в Крыму»

Кримськотатарська етнографічна асоціація

Туристичний маршрут «В гостях у крымских татар» (адресований кожній кримськотатарьскі родині)

пряма мова...

«Мне сейчас очень трудно убедить людей, что мы должны быть открыты и широки. Что мы — не бизнес ассоциация, что мы бизнес и так каждый можем делать, и это [ассоциация], что поможет нам делать то, что не может делать каждый бизнес. Больше — какие проекты социальные проекты. И не все это еще понимают»

погляд уперед...

ключова ідея у проекті Діляри, як ми її побачили:

шлях до вирішення проблем кримських татар полягає в тому, щоб бути успішними