law.lnu.edu.ua · Web viewзнати: загальні закономірності та особливості державно-правового розвитку України

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Юридичний факультет

Кафедра історії держави, права та політико-правових учень

«ЗАТВЕРДЖУЮ» Декан юридичного факультету

Львівського національного університету імені Івана Франка проф. Бурдін В. М.

.« » 2020 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ПП 2.01

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки 6.030401 правознавство . (шифр і назва спеціальності (тей)

факультет юридичн ий . (назва факультету)

20120– 2021 навчальний рік

Робоча програма Історії держави і права України для студентів за напрямком підготовки 6.030401 – правознавство.

Розробники:

Бойко І.Й., д.ю.н., професор кафедри історії держави, права та політико-правових учень;

Кобилецький М. М., д.ю.н., завідувач кафедри адміністративного та фінансового права;

Шевчук Л.Е., к.ю.н., доцент кафедри історії держави, права та політико-правових учень;

Моряк-Протопопова Х. М. к.ю.н., доцент кафедри історії держави, права та політико-правових учень.

Робоча програма розглянуто на засіданні кафедри історії держави, права та політико-правових учень юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

Протокол № «1» від «27» серпня 2020 р.

Завідувач кафедри історії держави, права та політико-правових учень

(проф. Бойко І.Й.)

« 27 » серпня 2020 року

Схвалено Вченою радою юридичного факультету(за напрямом підготовки) 6.030401 – правознавство .(шифр, назва)

Протокол № від « » 20 р.« » 20 р. Голова (д.ю.н.Бурдін В. М.) (підпис) (прізвище та ініціали)

© Бойко І.Й.2017 © Кобилецький М. М. 2017

© Шевчук Л.Е. 2017 © Моряк-Протопопова Х. М. 2017 © ЛНУ ім. Івана Франка. 2017

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Найменування показниківГалузь знань, напрям підготовки, освітньо-

кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 6

Галузь знань

0304 – право

(шифр, назва)

Нормативна

Модулів – 2

Напрям підготовки правознавство

6.030401

Рік підготовки:

2020 – 2021 н. р.

Змістових модулів – 2 1-й 1-й

Загальна кількість годин – 180

1-й 2-й 1-й 2-й

Лекції

Денна Заочна

Тижневих годин:

для денної форми навчання: 3 год.

Аудиторних:

для денної форми навчання – 96 год.

для заочної форми навчання - 40 год.

самостійної роботи студента:

для денної форми навчання – 84 год.

для заочної форми навчання - 140 год.

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

32 год. 32год. 18 год.

Практичні

16 год. 16 год. 14 год.

Разом

48 год. 48 год. 28 год

Самостійна робота

26 год. 28 год. 28 год. 90

Вид контролю: модулі та іспит

ССМЕА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИСпіввідношення кількості аудиторних занять до самостійної індивідуальної роботи становить:Денна форма – 96/54Заочна форма навчання –32/118

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ«ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ»

Історія держави і права України є обов'язковим предметом у всіх вищих юридичних навчальних закладах і на факультетах. Вона ознайомлює студентів із державно-правовим розвитком українського народу від найдавніших часів до наших днів. Вивчення й оцінка раніше замовчуваних або спотворених процесів, фактів, імен, відтворення історичної справедливості - запорука морального оздоровлення суспільства, джерело духовного відродження нації.

Викладання історії держави і права України охоплює не тільки читання лекцій, а й проведення семінарських занять, написання студентами письмових робіт - контрольних, курсових, дипломних, магістерських, складання іспитів.

Мета:

1. Сприяти формуванню патріотизму та піднесенню національної культури.

2. Формувати всебічно розвинену та соціально активну особу яка здатна до глибокого осмислення історичних процесів розвитку держави і права України.

3. Використовувати набутті теоретико-практичні знання у розбудові незалежної, суверенної, демократичної, соціальної та правової Української держави.

Завдання:

1. Підготувати висококваліфікованих спеціалістів-юристів, здатних свідомо

продовжувати найкращі традиції українського державотворення.

2. Показати зародження та розвиток державно-правових інститутів у різних

народів, що проживали на території України у різні історичні епохи.

3. Навчити студентів самостійно аналізувати проблеми історичного

розвитку державно-правових явищ, застосовуючи належну наукову

методологічну основу.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати: загальні закономірності та особливості державно-правового розвитку України від найдавніших часів і до наших днів з метою вирішення питань, пов’язаних з сучасними тенденціями розвитку державності і права Української держави; цілісну картину державного розвитку українських земель у порівнянні із державно-правовим розвитком країн західної Європи; розуміти причини, сутність, природу та генезис історико-правових явищ, причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів і використовувати надбані знання для вдосконалення суспільно-правової системи України в конкретний історичний період.

вміти: повно, всебічно і об’єктивно аналізувати процеси виникнення і розвитку типів та форм держави і права, а також державних органів і права на українських землях від найдавніших часів; уміння вирізнити особливості державно-правового розвитку Київської Русі; характерні риси Галицько-Волинської держави і права; особливості організації влади і права на українських землях у складі Великого князівства Литовського, Польського королівства, Речі Посполитої, його джерела та порядок формування і функціонування міського самоврядування на українських землях; характерні риси організації влади і права Козацько-Гетьманської держави (1649 – 1783 рр.), органів влади і права Запорізької Січі (1550 – 1775 рр.).

4. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ«ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ»

Змістовий модуль 1. Держава і право території України (ІХ – ХVІІІ ст. ).

ТЕМА 1СТАРОДАВНІ ДЕРЖАВИ І ПРАВО НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ (VІІ СТ.ДО.Н.Е. - VІ СТ.Н.Е.)(2 ГОДИНИ)

1.Витоки, становлення та розвиток ранньої української державності і права.

2.Скіфська держава.

3.Античні міста-держави.

4.Держава антів.

5.Передумови утворення держави у східних слов'ян.

ТЕМА 2ДЕРЖАВНІСТЬ І ПРАВО КИЇВСЬКОЇ РУСІ(4 ГОДИНИ)

I заняття

1. Виникнення княжої держави – України-Руси.2. Теорії походження Київської Русі, їх характеристика і оцінка.3. Організація і структура державного апарату Київської Русі: а)центральні органи влади;б)місцеві органи управління.в)судові органи4. Загальна характеристика джерел права Київської Русі:г) звичаєве правод)політичні та торговельні угоди князів з іноземними державами;е)князівське законодавство;ж) рецепція візантійського права;з)церковні статути київських князів.

II заняття

5. Походження, основні редакції та списки Руської Правди.6. Характеристика цивільного права:а) право власності;б) зобов’язальне право (основні види договорів, їх зміст та оформлення);в) право спадщини;г) сімейно-шлюбне право.7. Основні риси кримінального права:а) поняття і види злочинів;б) мета і система покарань.8. Характер та особливості судочинства.

Рекомендована література:

1. Баран В.Д., Баран Я.В. Історичні витоки українського народу. Київ, 2005.2. Білецький Л.Т. Руська Правда й історія її тексту // Антологія української юридичної

думки. В 6 т./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. Том 2: Історія держави і права України: Руська Правда. – Київ, 2002.

3. Бойко І.Й. Державний лад і право Київської Русі. Текст лекцій. – Львів, 2004.4. Бойко І.Й. Органи влади і право в Галичині в складі Польського Королівства (1349 – 1569

рр.): моногр. / І.Й. Бойко. – Л., 2009. – 628 с.5. Бойко І.Й. Правове регулювання цивільних відносин в Україні (ІХ – ХХ ст.): [навч. посіб.

для студ. вищ. навч. закл.] / І.Й. Бойко. – К.: Атіка, 2013. – 348 с.6. Бойко І.Й. Кримінальні покарання в Україні (ІХ – ХХ ст.): навч. посіб./ І.Й. Бойко. – Л.:

ЛНУ імені Івана Франка, 2013. – 408 с.7. Бойко І.Й. Історія правового регулювання цивільних, кримінальних та процесуальних

відносин в Україні (ІХ – ХХ ст.): посіб. для студ. вищ. навч. закл. – Л.: Видав. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – 904 с.

8. Бочарников Д. Права людини у додержавну та ранню державну добу історії України (спроба порівняння аналізу їхнього захисту та прогнозу на майбутнє) // Право України, 1997. – № 3.

9. Бочарников Д. Чи дійсно юридичне право було єдиним інструментом державного управління суспільством в Київській Русі? // Право України, 1997. – № 11.

10. Брайчевський М.Ю. Походження Русі. – Київ, 1968.11. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – Київ, 1990.12. Грушевський М. Історія України-Руси. Т. ІІ. Київ, 1994.

13. Грушевський М. С. Звичайна схема руської історії й справа раціонального укладу історії східного слов'янства [Текст] / М. Грушевський // Твори: у 50 т. – Львів, 2002. – Т. 1: Серія"Суспільно-політичні твори", 1894 – 1907. – С. 75 – 82.

14. Гуз А.М. Історія держави і права України. Джерела права періоду Київської Русі: Навчальний посібник. – Київ, 2007.

15. Гураль П. Органи самоврядування у містах Київської Русі // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали VII регіональної науково-практичної конференції 13-14 лютого 2001. – Львів, 2001.

16. Заруба В.М. Держава і право Київської та Галицько-Волинської Русі (Кінець VIII ст. – початок XIV ст.): Навчальний посібник. – Київ, 2007.

17. Іванченко Р.П. Історія без міфів. Бесіди з історії української державності. – Київ, 1996.18. Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів, 1990.19. Кудін С. Поняття злочину в кримінальному праві Київської Русі // Право України, 2000. –

№ 7.20. Кудін С. Деякі аспекти відповідальності органів місцевого самоврядування за «Руською

Правдою» // Право України, 2002. – № 9.21. Максименко М.О. Система Руської правди в її поширеній редакції // Антологія

української юридичної думки. В 6 т./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. Том 2: Історія держави і права України: Руська Правда. – Київ, 2002.

22. Падох Я. Суди і судовий процес Старої України. – Нью-Йорк-Львів, 1990.23. Правовий звичай як джерело українського права ІХ–ХІХ ст. / За ред. І.Б. Усенка. – Київ,

2006.24. Хрестоматія з історії держави і права України. У 2-х т. За ред. В.Д. Гончаренка. – Київ,

2003. – Т. 1.25. Чубатий М.А. Княжа Русь-Україна та виникнення трьох східнослов’янських націй //

Антологія української юридичної думки. В 6 т./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. Том 2: Історія держави і права України: Руська Правда. – Київ, 2002.

Методичні рекомендації

При вивченні даної теми особливу увагу слід звернути на складні і тривалі процеси формування Київської Русі, як єдиної держави, проаналізувати і дати оцінку відомим теоріям походження Київської Русі, детально дослідити питання про особливості державного устрою і суспільного ладу Давньоруської держави.

Опрацьовуючи питання про джерела права Київської Русі необхідно, насамперед, з’ясувати роль усного звичаєвого права, русько-візантійських договорів, актів судової діяльності князів, а також, візантійського та канонічного права у формуванні правової системи Київської Русі.

Основну увагу приділити аналізу конкретних норм Руської Правди та їх ролі у становленні права Київської Русі. Зокрема висвітлити наступні питання: право власності, зобов’язальне і спадкове право, особливості шлюбно-сімейного права у східних слов’ян, поняття і види злочинів, мета і система покарань. Необхідно розібратись в формах досудового процесу (“звід”, “заклич”, “гоніння сліду”), основних (загальній та інквізиційній) формах судового процесу, ролі позивача та відповідача, а також, видах доказів.

Основні поняття та терміни

Бояри, варварські правди, вервь, видоки, візантійське право, вільне міське населення, великий київський князь, віра, віче, вотчинний суд, джерело права, дика віра, духовенство, еколога закупи, ізгої, канонічне право, князівський суд, князь, місцеві князі, феодальні з’їзди (снеми), номоканон, обвинувально-змагальний процес, общинний суд, общинники, ордалії, послухи, прохірон, розшуковий (інквізаційний) процес, руське право, рядовичі, смерди, холопи, церковний суд, церковні статути, челядь.

ТЕМА 3ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ І ПРАВО

(2 ГОДИНИ)

1. Утворення, розвиток і причини падіння Галицько-Волинської держави.2. Правовий статус населення.3. Державний лад:а) влада князя;б) боярська рада;в) віче;г) князівські з’їзди;д) місцеві органи управління;е) судові органи;4. Джерела та характерні риси права.а) цивільне право;б) кримінальне право;в) процесуальне право.


1. Бойко І. Джерела права Галицько-Волинської держави (1199-1349 рр.) // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Вип. 42. – Львів, 2006.

2. Бойко І.Й. Органи влади і право в Галичині в складі Польського Королівства (1349 – 1569 рр.): моногр. / І.Й. Бойко. – Л., 2009. – 628 с.

3. Бойко І.Й. Правове регулювання цивільних відносин в Україні (ІХ – ХХ ст.): [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / І.Й. Бойко. – К.: Атіка, 2013. – 348 с.

4. Бойко І.Й. Кримінальні покарання в Україні (ІХ – ХХ ст.): навч. посіб./ І.Й. Бойко. – Л.: ЛНУ імені Івана Франка, 2013. – 408 с.

5. Бойко І.Й. Історія правового регулювання цивільних, кримінальних та процесуальних відносин в Україні (ІХ – ХХ ст.): посіб. для студ. вищ. навч. закл. – Л.: Видав. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – 904 с.

6. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – Київ, 1990.7. Грушевський М. Історія України-Руси. Т. ІІ. Київ, 1994.8. Кобилецький М. Надання місту Сяноку магдебурзького права // Вісник Львівського

університету. Серія юридична. 2005 р., № 42.9. Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – Київ, 1984.10. Кульчицький В., Тищик Б., Бойко І. Галицько-Волинська держава (1199-1349) /

Монографія. – Львів, 2006. 11. Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ – першої

половини ХIV століть. Дослідження теми. – Львів, 2004.12. Музиченко П.П. Галицько-Волинське князівство: продовження традицій української

державності. – Одеса, 1994.13. Хрестоматія з історії держави і права України. У 2-х т. За ред. В. Д. Гончаренка. – Київ,

2003. – Т. 1.Методичні рекомендації

Розкриваючи перше питання, необхідно звернути увагу на факти, які сприяли історичному піднесенню Галицько-Волинської землі, а шляхом аналізу державницької діяльності окремих галицьких і волинських князів висвітлити процес політичної консолідації, що завершився утворенням Галицько-Волинського князівства. Відповідь на наступні питання передбачає знання як загальних рис державно-правового укладу руських князівств у період феодальної роздробленості, так і специфічних особливостей власне Галицько-Волинського князівства. Водночас, відповідаючи на наступні питання, не слід обмежуватися хронологічними рамками існування Галицько-Волинського князівства, а

охарактеризувати також і деякі правові пам’ятки попередньої епохи (Грамоту Івана Берладника, Рукописання Володимира Васильковича та ін.).


Боярська рада, боярські загони, воєводи, волостелі, двірцево-вотчинна система, князівські дружини, колективний сюверенітет, рицарські оренди, магдебурзьке право, метрополія, “мужі градські”, рукописання, сільські старости, “службові князі”, установчі грамоти, роздробленість.

ТЕМА 4ДЕРЖАВНИЙ ЛАД І ПРАВО НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО

КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО, ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛІВСТВА ТА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

(4 ГОДИН)

I заняття.

1.Приєднання українських землях до складу Великого князівства Литовського, Польського королівства та Речі Посполитої.

2.Державний лад на українських землях у складі Великого князівства Литовського, Польського королівства та Речі Посполитої.

3.Джерела та характерні риси права на українських землях у складі Великого князівства Литовського, Польського королівства та Речі Посполитої.

ІІ заняття. 4.Джерела, структура і редакції Литовських статутів: 5.Характеристика цивільного права:

а) речове право (право власності, право володіння, права на чужі речі);; б) право зобов’язань, їх види, зміст та форма договорів; в) право спадщини; г) сімейне право.

6.Основні риси кримінального права: а) поняття та види злочинів; б) мета і система покарань.

7.Судові органи і процесуальне право.


1. Бойко І. Й. Органи влади і право в Галичині у складі Польського Королівства (1349–1569 рр.): монографія. – Львів, 2009.

2. Бойко І. Державний лад і право в Галичині у складі середньовічної Польщі (1349-1569 рр.) // Право України, 2005. – № 11.

3. Бойко І. Застосування польського права у Руському воєводстві (1434-1569) / Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали ХІІІ регіональної науково-практичної конференції (8-9 лютого 2007р.). – Львів, 2007.

4. Бойко І. Історико-правові аспекти приєднання Галичини до складу Середньовічної Польщі у XIV ст. / Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали ХІІ регіональної науково-практичної конференції (8-9 лютого 2006 р.). – Львів, 2006.

5. Бойко І. Організація судів у Галичині в складі Польщі (1349-1569 рр.) // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Вип.43. – Львів, 2006.

6. Бойко І. Розвиток європейських традицій місцевого самоврядування у Галичині // Право України, 2007. – № 5.

7. Бойко І.Й. Надання судового самоврядування вірменській громаді міста Львова (XIV-XVIII ст.) // Вісник Академії правових наук України. – Харків, 2002. № 3 (30).

8. Бондарчук Т. Західноруське право: дослідники і дослідження (Київська історико-юридична школа). – Київ, 2000.

9. Гураль П. Територіальна громада в Україні: історико-правове дослідження. – Львів, 2008.10. Кульчицький В.С. Третій Литовський статут на Україні // Український календар.

Варшава, 1978.11. Павлов А. Литовський статут та Магдебурзьке право: їх роль у розвитку торгівлі і митної

справи на Київщині (XV – XVII ст.) // Право України, 2003. – № 10;12. Сердюк В. Найвищий судовий орган в українських землях за часів їх перебування у складі

Литви, Польщі та Речі Посполитої (XIV – XVII ст.) // Право України, 2006. – № 3.13. Статут Великого княжества Литовского 1588 года. Тексты. Справочник. Комментарии. –

Минск, 1989 або Хрестоматия по истории государства и права СССР. – Москва, 1990.14. Статут Великого князівства Литовського у 3-х томах. Т. 1. Статут Великого князівства

Литовського 1529 р.. – Одеса, 2002.15. Субтельний О. Україна. Історія. – Київ, 1991.16. Суд і судочинство на українських землях у XIV–XVI ст. – Одеса, 2000.17. Тарановський Ф. Обзор памятников магдебургского права южнорусских городов

литовской епохи. – Варшава, 1897.18. Тищик Б.Й. Історія держави і права Середньовічної Польщі (Х ст. – 1795 р.). – Львів,

2003.19. Ткач А.П. Історія кодифікації дореволюційного права України. – Київ, 1968.20. Хрестоматія з історії держави і права України. У 2-х т. За ред. В. Д. Гончаренка. – Київ,

2003. – Т. 1.

Методичні рекомендації Характеризуючи правовий уклад та основні джерела права, що діяли на українських землях Великого князівства Литовського, необхідно звернути увагу на дію принципу, проголошеного великими литовськими князями “старовини не чіпати, а новини не вводити”. З’ясувати зміст і юридичну силу земських статутів, проаналізувати джерела та зміст і юридичну силу земських статутів, проаналізувати джерела та зміст Судебника Казимира Ягелончика 1468 р., зокрема, види злочинів та покарань. Аналізуючи три редакції Литовського статуту 1529, 1566 і 1588 років особливу увагу звернути на прогресивні ідеї, які в них містилися, на правове становище привілейованого та залежного населення та на розвиток галузей права. Розкриваючи дану тему необхідно висвітлити особливості дії магдебурзького права на українських землях, зокрема на обмеження, що стосувались українського населення, і з’ясувати правовий статус території так званих “юридиків”. Висвітлюючи питання щодо судової системи Південно-Західної Русі, необхідно докладно проаналізувати, які судові установи існували у Великому князівстві Литовському, зокрема на юрисдикції суду Великого князя, суду Панів-Ради, судів державця-намісника домініальних та копних судів. Зокрема необхідно спинитись на судовій реформі середини XVI століття та на рішеннях Більського сейму 1564 р., який позбавив права вотчинної юрисдикції магнатів на шляху, звернути увагу на компетенцію створених за статутом 1566 р. земських, гродських та підкоморських судів, розкрити їх значення як виборних, відділених від адміністрації судових органів.

Основні поняття та терміни Антикули Генріха Валуа, асесорський суд, бояри, Брестська унія, вальний сейм, великий

князь, Великокняжна рада, Городлянська унія, гродський суд, доменіальний суд, замковий суд, земський суд, копний суд, Кревська унія, одинація Війська Запорізького, пани-ради, підкоморський суд, судебник Казимира Ягелончика, тайна рада, удільний князь, хелмінське право.

Тема 5Магдебурзьке право в Україні (ХІV – ХІХ ст.).

(2 години)

1. Передумови та особливості поширення магдебурзького права на українських землях.2. Джерела магдебурзького права та їх характеристика.3. Організація управління в українських містах за магдебурзьким правом.4. Магдебурзьке право у селах Галичини.5. Суд і судочинство за магдебурзьким правом.6. Значення магдебурзького права для розвитку місцевого самоврядування в Україні.

Рекомендована література:1.Багалій Д. Магдебурзьке право на Лівобережній Україні // Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в ХV – XVIII в. Ч. ІІ. – Львів, 2004.

2.Бойко І. Й. Джерела та характерні риси права в Галичині у складі Польського Королівства (1387-1569 рр.): монографія. – Львів, 2010.

3.Бойко І. Й. Органи влади і право в Галичині у складі Польського Королівства (1349–1569 рр.): монографія. – Львів, 2009. 4.Бойко І. Розвиток європейських традицій місцевого самоврядування у Галичині // Право України, 2007. – № 5.5. Владимирський-Буданов М. Німецьке право в Польщі і Литві // Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в ХV – XVIII в. – Львів, 1903.6.Гошко Т. Нариси з історії магдебурзького права в Україні XIV – початок XVII ст. – Львів, 2002.7.Делімарський Р. Магдебурзьке право у Києві. – Київ, 1996.8.Кіселичник В. Міське право та самоврядування Львова (друга половина ХІХ – початок ХХ століття): монографія. Львів, 2008.9.Кіселичник В. Про надання українським містам у XIV – XVII ст. магдебурзького права // Право України, 1996. – № 9; 10.Кобилецький М. Магдебурзьке право в Україні (XIV – перша половина ХІХ ст.): історико-правове дослідження. – Львів, 2008. 11.Кобилецький М. Апарат управління міста Львова за магдебурзьким правом // Підприємництво, господарство і право. – 2002. № 7.12.Кобилецький М. Магдебурзьке право у селах Галичини // Підприємництво, господарство і право. – 2003. № 8.13.Кобилецький М. Магдебурзьке право як джерело рецепції римського права в Україні // Право України, 2007. – № 8.14.Кобилецький М. Надання місту Львову магдебурзького права // Вісник Львівського університету. Серія юридична. 1999 р. Вип. 35.15.Кобилецький М. Самоврядування у місті Жовкві за магдебурзьким правом (До 400-річчя з дня надання) // Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2003 р. Вип.38.16.Кобилецький М. Суд і судочинство у селах Галичини за магдебурзьким правом // Підприємництво, господарство і право. – 2003. № 8.17.Кобилецький М. Судочинство у місті Львові за магдебурзьким правом // Право України, 2001. – № 11.18.Кобилецький М. Хелмінське (кульменське) право // Підприємництво, господарство і право. – 2006. № 1.

19.Крамар С. Місто Кам’янець на Поділлі у ХУІ – ХУІІІ століттях: магдебурзьке право, судочинство та самоврядування громад: історико-правовий нарис. Камʼянець-Подільський 2010 – 336 с.20.Ткач А.П. Історія кодифікації дореволюційного права України. – Київ, 1968.21. Хрестоматія з історії держави і права України. У 2-х т. За ред. В. Д. Гончаренка. – Київ, 2003. – Т. 1.


Характеризуючи правовий уклад та основні джерела магдебурзького права, що діяли на українських землях необхідно звернути увагу на їхню особливість. З’ясувати їхній зміст і юридичну силу, зокрема, види злочинів та покарань. Аналізуючи збірники магдебурзького права доцільно особливу увагу звернути на прогресивні ідеї, які в них містилися, на правове становище привілейованого та феодально-залежного населення і на розвиток галузей права.


Магдебурзьке право, джерела магдебурзького права. Збірники магдебурзького права. Зерцало саксонів М.Яскера 1536 р. Право цивільне хелмінське 1584 р. Порядок прав цивільних магдебурзьких В.Гроїцького 1559 р. Артикули права магдебурзького Я. Кірштейна 1557 р. Короткий покажчик до книги "Порядок".

ТЕМА 6ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ І ПРАВА (СЕРЕДИНІ ХVІ – ХVІІІ

СТ.)(4 ГОДИНИ)

І заняття. Організація і діяльність Запорізької Січі (1550-1775).1.Виникнення Запорізької Січі та її роль в історії державотворення українського народу.2.Характеристика військової і територіальної організації Війська Запорізького.3.Органи влади та управління Запорізької Січі:

3.1. центральні органи влади і управління;3.2. місцеві органи управління.

4. Суд і судочинство на Запорізькій Січі.5. Джерела та характерні риси «козацького права».

ІІ заняття. Утворення та розвиток Української козацької держави (1648 – 1783 рр.).1.Створення Української козацької держави та її характеристика.2.Правовий статус України за українсько-московським договором 1654 р.3.Правовий статус населення Української козацької держави .4. Апарат управління Козацько-Гетьманської держави (Гетьманщини):

4.1. вищі органи влади та управління і адміністративно-територіальний поділ;4.2. місцеві органи влади та управління;4.3. судові органи;4.4. збройні сили.

4. Ліквідація Запорізької Січі царською Росією. Створення Задунайської Січі.5. Поступове обмеження та ліквідація царизмом автономного устрою України – Гетьманщини.


14. Архів Коша Нової Запорозької Січі. – Київ, 1994.

15. Бойко І.Й. Держава і право Гетьманщини. Навчальний посібник. – Львів, 2000.16. Бойко І.Й. Правове регулювання цивільних відносин в Україні (ІХ – ХХ ст.): [навч. посіб.

для студ. вищ. навч. закл.] / І.Й. Бойко. – К.: Атіка, 2013. – 348 с.17. Бойко І.Й. Кримінальні покарання в Україні (ІХ – ХХ ст.): навч посіб./ І.Й. Бойко. – Л.:

ЛНУ імені Івана Франка, 2013. – 408 с.18. Бойко І.Й. Історія правового регулювання цивільних, кримінальних та процесуальних


19. Вербинець Л. Судівництво і кари на Запоріжжю // Українське козацтво. – 1973. – Ч.2 (24).20. Гайдай Г. Козацький суд // Український світ. – 1996. – № 1-3.21. Гамбург Л. Магістратські і ратушні суди у самоврядуванні міст України-Гетьманщини

XVII-XVIII століть // Право України, 2000. – № 4. 22. Гамбург Л. Формування судової компетенції гетьмана і старшинських рад в козацькому

судоустрої Війська Запорізького // Право України, 2005. – № 1.23. Голобуцький В. Запорізьке козацтво. – Київ, 1994.24. Грозовський І.М. Право Нової Січі (1743-1775р.). Навч. посібник. – Харків, 2000.25. Грушевський М.С. Історія України-Руси: у 11 т. – Т. 7: Козацькі часи до р. 1625. – Київ,

1995.26. Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині XVII-XVIII ст.: кордони,

населення, право. – Київ, 1996.27. Доба гетьмана Івана Мазепи в документах / Упорядник С. Павленко. – Київ, 2007.28. Дядиченко В.А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII-

початку XVIII ст. – Київ, 1959.29. Крип’якевич І.П. Козаччина в політичних комбінаціях 1620-1630 років // Записки

наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка, 1914. – Т. 117-118.30. Крип’якевич І.П. Козаччина і Баторієві вольності // Джерела до історії України-Руси. –

Львів, 1908. – Т. 8.31. Окиншевич А. Центральні установи України-Гетьманщини ХVII-XVIII ст. Ч. ІІ. Рада

старшини // Антологія української юридичної думки. В 6 т./ Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. Том 3: Історія держави і права України: козацько-гетьманська доба. – Київ, 2003.

32. Паньонко І.М. Система органів управління Запорізької Січі: Монографія. – Львів, 2006.33. Переяславська рада 1654 р. (історіографія та дослідження) / Редкол. П. Сохань,

Я. Дашкевич, І. Гирич та ін. – Київ, 2003.34. Скальковський А.О. Історія Нової Січі або останнього Коша Запорозького. –

Дніпропетровськ, 1994.35. Універсали Богдана Хмельницького. 1648-1657. – Київ, 1998.36. Універсали Івана Мазепи. – Київ – Львів, 2006. 37. Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657-

1687). – Київ – Львів, 2004.38. Хрестоматія з історії держави і права України. У 2-х т. За ред. В.Д. Гончаренка. – Київ,

2003. – Т. 1.39. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків: У 3 т. – Львів, 1990. – Т. 1.


Розглядаючи дану тему, необхідно проаналізувати передумови виникнення Запорізької Січі, а також, її вплив на державотворчі процеси в українських землях. Потрібно здійснити характеристику військової та територіальної організації Війська Запорізького. Необхідно ретельно проаналізувати систему центральних органів влади та управління Запорізької Січі, а також її місцевих органів управління, дослідити порядок їх формування та компетенцію. Окрему увагу потрібно присвятити системі судових органів Запорізької Січі, їх компетенції та порядку здійснення зазначеними судами судочинства.

Варто розкрити причини (соціально-економічні, політичні, культурно-релігійні) і передумови народно-визвольної війни, її рушійні сили, цілі та завдання. Коротко проаналізувати етапи визвольної війни та еволюцію державницьких поглядів Богдана Хмельницького та причини пошуку Україною союзників. Докладно розкрити питання про правове оформлення укладення українсько-московського договору 1654 р., проаналізувати його зміст, форму, сторони. Розкрити правовий статус України та форми державно-правових зв’язків України і Московії за договором та жалуваними грамотами 1654 р. Проаналізувати зміну правового статусу України відповідно до наступних гетьманських статей. Дати загальну оцінку значення приєднання України до складу Московської держави для розвитку української державності.

Основні поняття та терміниБатуринські статті І.Брюховецького, Березневі статті Богдана Хмельницького,

Біоцерківський договір, Глухівські статті Д.Многогрішного, гетьмани, Земський собор, Зборівський договір, козаки, Конотопські статті І.Самійсловича, Коломацькі І.Мазепи, Московські статті І.Брюховецького, протекторат Росії, Переяславська рада, гетьманські статті, Переяславські статті І. Скоропадського, “Рішительні” (конфірмовані) пункти Д. Апостола, селяни, шляхта.

ТЕМА 7КОДИФІКАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА У XVIII СТ.

(4 ГОДИНИ)

I заняття1Загальна характеристика джерел права Української козацької держави:2.Причини укладення, джерела і структура Кодексу 1743 р.3.Пакти і Конституція прав і вільностей Війська Запорізького 1710 р., їх зміст і значення.4.Суд і розправа в правах малоросійських 1750-1758 років, основні положення і оцінка.5.Екстракт малоросійських прав 1767 р. і його переробка 1786 р..6.Судова реформа в Україні 1760-1763 років: причини і наслідки.

II заняття5. Характеристика цивільного права:ж) речове право (право власності, право володіння, права на чужі речі);з) зобов’язальне право (основні види договорів, їх зміст та оформлення);и) сімейно-шлюбне право;к) право спадщини.6. Основні риси кримінального права:л) поняття і види злочинів;м) мета і система покарань.7. Характер та особливості судового процесу.





43. Бойко І. Договірне право Гетьманщини за «Правами, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р. // Право України, 1998. – № 5.

44. Бойко І. Про цивільне право Гетьманщини за Кодексом 1743 р. // Право України, 1999. – № 3.

45. Бойко І.Й. Зобов’язальне право Гетьманщини за “Правами, за якими судиться малоросійський народ” 1743 р.. – Львів, 1998.

46. Василенко М. Конституція Филлипа Орлика // Василенко М. Вибрані твори у трьох томах. Т. 2: Юридичні праці. Київ, 2006.

47. Василенко М. Матеріали до історії Українського права. – Київ, 1929.48. Кульчицький В. Кодекс українського права 1743 р. // Право України, 1994. – № 9. 49. Кульчицький В.С., Бойко І. Й. Генезис та еволюція української конституції. Навчальний

посібник для студентів юридичного факультету. Львів, 2007.50. Кульчицький В.С. Кодифікація права на Україні у XVIII столітті. – Львів, 1958.51. Кульчицький В.С. Суд і розправа в правах малоросійських 1750 р. Ф.

Чуйкевича // Український календар. – Варшава, 1970.52. Любченко Д. Види злочинів у кримінальному праві Гетьманщини за універсалами //

Право України, 2007. – № 6.53. Макаренко А. Причини створення кодексу Гетьманщини 1743 р. // Право України, 1997. –

№ 12.54. Пашук А.Й. Суд і судочинство на Лівобережній Україні в XVII-XVIII ст. – Львів, 1967.55. Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 / Під редакцією Ю.С. Шемшученка.

– Київ, 1997.56. Слюсаренко А., Томенко М. Історія української конституції. Київ, 1993. 57. Стецюк П. Основи теорії конституції та конституціоналізму. Ч. 1. Львів, 2003.58. Ткач А.П. Історія кодифікації дореволюційного права України. – Київ, 1968.


Починаючи розгляд даної теми, важливо дати загальну характеристику таких джерел права України XVIII – перш. пол. ХІХ ст.: звичаєве право, джерела польського походження, джерела литовського походження, магдебурзьке право та хелмінське право, універсали гетьманів і полковників, джерела російського права.

Необхідно послідовно розглянути гетьманські універсали, які діяли в Україні, дати загальне визначення цьому джерелу права.

Далі важливо докладно з’ясувати передумови підготовки, основний зміст і історичне значення першого українського кодексу “Права, за якими судиться малоросійський народ” 1743 р. Звернути увагу на прагнення української шляхти використати кодифікацію для відновлення втрачених прав та вольностей України. Розкрити сутність кодексу як пам’ятки феодального права.


Березневі статті 1654 р., гетьманські статті, Глуховські статті 1669 р., значкові старшини, Коломацькі статті 1687 р., “Книга Статут и прочие права малороссийские”, “Литовський статут російської редакції”, Московські статті 1665 р., полковники, посполитий міщанин, Переяславські статті 1699 р., “Права, по которым судится малороссийский народ”, реєстрове козацтво, Решитилівські статті 1709 р., “Рішительні (конфірмовані) пункты 1728 р., старшина, сотники, “собрание малороссийских прав”, “Свод местных законов западных губерний”, “Суд и розправа в правах малороссийских”, шляхтичі, “Экстрат малороссийских прав”, “Экстрат из указов, инструкций и учреждений”, “Зібрання малоросійських прав 1807 р.”, “Свод законов Российской империи”.

Змістовий модуль 2. Держава і право території України (ХІХ – ХХ ст.).

ТЕМА 8ДЕРЖАВНИЙ ЛАД І ПРАВО НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В СКЛАДІ

АВСТРІЇ ТА АВСТРО-УГОРЩИНИ (1772-1918 РР.)(2 ГОДИНИ)

1.Приєднання західноукраїнських земель Австрією та його історико-правова характеристика.

2.Організація управління Галичиною і Буковиною до середини XIX століття:а) губернатор;б) становий сейм;в) окружні старости;г) мандатори.

3.Органи урядової адміністрації в Галичині і Буковині:а) намісник (крайовий президент);б) повітові старости;в) сільські війти.

4.Організація управління на Закарпатті у ХУІІІ – початку ХХ ст.

5.Органи крайового і місцевого самоврядування:а) галицький і буковинський крайові сейми;б) повітові, міські і сільські ради.

6.Судові органи.

7.Джерела та характерні риси права.





5. Бойко І. Й. Галичина у державно-правовій системі Австрії та Австро-Угорщини (1772–1918) : навч. посібник / І. Й. Бойко – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. - 312 с.

6. Городницька Л. Кримінальне судочинство на Буковині (1774-1918 рр.) // Право України, 1999. – № 12.

7. Гриб Н. Прийняття, структура та основні положення австрійської конституції 1867 р. // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія юридична. Випуск 43. С. 50 – 55.

8. Гриб Н. Австрійська конституція 1848 р.: політико-правові передумови прийняття, структура та основні положення // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія юридична. Випуск 56. С. 95 – 102.

9. Думич Х. М. Загальний порядок судочинства у Галичині за австрійським цивільним процесуальним кодексом 1895 р. / Х. М. Думич // Підприємництво, господарство і право : наук.-практ. юрид. журнал. – 2016. – № 5. – С. 96–101.

10. Думич Х. М. Перші кодифікаційні акти в галузі австрійського цивільно-процесуального права та їх застосування в Галичині / Х. М. Думич // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Серія Юриспруденція. – 2015. – Вип. 17. – Т. 2. – С. 43–47.

11. Думич Х. М. Соціально-політичні і правові передумови кодифікації австрійського цивільно-процесуального законодавства у ХІХ ст. / Думич Х. М. // Часопис цивілістики : наук.-практ. журнал. – 2016. – Вип. 20. – С. 180–187.

12. Думич Х. М. Співвідношення цивільного процесуального права, у Галичині, з іншими галузями права за австрійським цивільним процесуальним кодексом 1895 р. / Х. М. Думич // Актуальні питання та проблеми правового регулювання суспільних відносин : Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Дніпропетровськ, 6–7 березня 2015 р.). –Дніпропетровськ : ГО «Правовий світ», 2015. – С. 6–9.

13. Думич Х. М. Сторони в цивільному процесі за австрійським цивільним процесуальним кодексом 1895 р.: ознаки та правовий статус сторін / Х. М. Думич // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». – 2016. – Вип. 1. – Т. 1. – С. 13–17.

14. Думич Х. М. Структура, основні положення та оцінка австрійського цивільного процесуального кодексу 1895 р. / Х. М. Думич // Вісник Львівського Університету. Серія юридична. – 2015. – Вип. 61. – С. 118–126.

15. Думич Х. М. Цивільне судочинство у Галичині за австрійським Цивільним процесуальним кодексом 1895 р. /Х.М. Думич / / Автореф. дис. канд. юрид. наук.12 00 01. – Львів, 2016. – 19 с.

16. Едер П. Організація та діяльність Вищого крайового суду у Львові (1855–1918 рр.) : монографія / Павло Едер. – Львів : ЛА «Піраміда», 2016. – 236 с.

17. Едер П. Організація, структура і компетенція Вищого крайового суду у Львові (1855–1918 рр.). / П. Едер // Юридичний журнал «Право України». - 2015 - №4/2015. - С. 164–172.

18. Едер П. Особливості співпраці органів прокуратури з Вищим крайовим судом у Львові (1855–1918 рр.). / Павло Едер // Публічне право. Науково-практичний юридичний журнал. – 2015 - випуск № 1 (17)/2015. - С. 246–252.

19. Едер П. Т. Порядок та особливості вирішення кримінальних справ Вищим крайовим судом у Львові (1855–1918 рр.) / Едер П. Т. // Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. – 2015 - №2(2) - С.33–39.

20. Едер П. Т. Особливості вирішення цивільних справ Вищим крайовим судом у Львові (1855–1918 рр.). / Едер П.Т. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. - 2015 - Випуск №32 - С.20–25.

21. Едер П. Т. Структура та керівництво Вищого крайового суду у Львові (1855–1918 рр.). / П.Т. Едер // Часопис Київського університету права. - Випуск 2014/4.- С.46–51.

22. Едер П.Т. До питання про передумови створення Вищого крайового суду у Львові в складі Австрії та Австро-Угорщини (1855–1918 рр.) / Едер П.Т. // Митна справа. Науково-аналітичний журнал. - 2014 - № 3 (93) - С. 36–41.

23. Едер П. Т. Правові основи організації та діяльність Вищого крайового суду у Львові (1855–1918 рр.): історико-правове дослідження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата юридичних наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / П. Т. Едер. – Львів, 2015. – 22 с.

24. Кульчицький В.С. Державний лад і право в Галичині (в другій половині XIX-на початку XX ст.). – Львів, 1966.

25. Кульчицький В.С. Органи державного управління Галичиною за конституцією 1867 р. // Вісник Львівського університету. Серія юридична – Львів, 1966.

26. Кульчицький В.С. Утворення коронного краю Галичини в складі Австрії // Проблеми правознавства. – Київ, 1969. Вип. 13.

27. Кульчицький В.С., Бойко І.Й. Система судових органів Галичини у складі Австро-Угорщини // Право України, 2001. – № 11.

28. Кульчицький В.С., Бойко І.Й., Настасяк І.Ю., Мікула О.І. Апарат управління Галичиною в складі Австро-Угорщини. – Львів, 2002.

29. Мацькевич М. Конституційне виборче право в Галичині в складі Австрії // Право України, 1999. – № 3.

30. Мацькевич М. Рецепція австрійської державно-правової культури в Галичині в 1771-1918 рр. // Право України, 2007. – № 6.

31. Моряк-Протопопова Х. Австрійські намісники в Галичині та оцінка її діяльності у працях професора В. С. Кульчицького / Х. Моряк-Протопопова // Наукова спадщина професора В. С. Кульчицького (1919–2009) і сучасність : матеріали XXIV Міжнародної історико-правової конференції 28 квітня – 1 травня 2011 р., м. Львів. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені І. Франка, 2011. – С.152–158.

32. Моряк-Протопопова Х. Крайова шкільна рада у Галичині: повноваження, структура і вплив на розвиток шкільництва у 1867–1918 рр. / Х. Моряк-Протопопова // Вісник Львівського університету. Сер. юрид. – 2011. – Вип.54. – С.73–80.

33. Моряк-Протопопова Х. Політична автономія Галичини та її вплив на діяльність Галицького намісництва (сер. ХІХ – поч. ХХ ст.) / Христина Моряк-Протопопова // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2012. – Вип.55. – С.88–98.

34. Моряк-Протопопова Х. Правовий статус та повноваження Галицького намісництва (1849–1918 рр.) / Х. Моряк-Протопопова // Вісник Львівського університету. Сер. юрид. – 2011. - Вип.52. – С.96–103.

35. Моряк-Протопопова Х. Про деякі особливості державного устрою Австро-Угорщини за конституцією 1867 р. (до 140-річчя конституції) / Христина Моряк-Протопопова // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2007. – Вип.44. – С.97–102.

36. Моряк-Протопопова Х. Утворення, структура і діяльність Галицького намісництва / Х. Моряк-Протопопова // Вісник Львівського університету. Сер. юрид. – 2007. - Вип.43. – С.67–72.

37. Моряк-Протопопова Х. Про деякі особливості державного устрою Австро-Угорщини за Конституцією 1867 р. (до 140-річчя Конституції) / Христина Моряк-Протопопова // Вісник Львів. ун-ту. Сер. юрид. – 2007. – Вип. 44. – С. 97–102.

38. Никифорак М.В. Буковина в державно-правовій системі Австрії (1774-1918 рр.). Чернівці, 2004.

39. Панич Н. Анексія Галичини Австрією та поширення австрійського права на її територію // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія юридична. 2006. – Випуск 43. С. 73 – 77.

40. Петрів Р. Адміністративно-територіальний поділ і місцеві органи управління Східної Галичини (70-ті роки XVIII ст. – 70-ті роки ХІХ ст.) // Право України, 2000. – № 9.

41. Шуп’яна М. Ю. Кодифікація кримінального права в Австрійській імперії у ХVІІІ – ХІХ ст. / М. Ю. Шуп’яна // Часопис Київського університету права. – 2012. – №1. – С. 95 – 100.

42. Шуп’яна М. Ю. Поняття та види злочинів за австрійським кримінальним кодексом 1852 р./ М. Ю. Шуп’яна // Часопис Київського університету права. – 2013. – №1. – С. 74 – 77.

43. Шуп’яна М. Ю. Реформування суспільного та державного життя в Австрійській імперії за часів правління імператриці Марії Терезії (1740 – 1780 рр.) / М. Ю. Шуп’яна // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Львів, 2013. – Вип. 58. – С. 126–134.

44. Шуп’яна М. Ю. Суб’єкт злочину та проступку за австрійським кримінальним кодексом 1852 р / Шуп’яна М. Ю. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. – Ужгород, 2012. – вип. 19, ч. 1. т. 4. – С. 101–103;

45. Шуп’яна М.Ю. Система покарань за австрійським кримінальним кодексом 1852 р. та практика їх застосування у Східній Галичині / М.Ю. Шуп’яна / Автореф. дис. канд. юрид. наук.12 00 01. – Львів, 2014. –19 с.

46. Шуп’яна М.Ю. Система покарань за австрійським кримінальним кодексом 1852 р. та практика їх застосування у Східній Галичині / М.Ю. Шуп’яна / монографія.- Львів, 2016.

47. Хрестоматія з історії держави і права України. У 2-х т. / За ред.. В. Д. Гончаренка. – Київ, 2003. – Т. 1.

48. Никифорак М.В. Державний лад і право на Буковині в 1774–1918 рр. – Чернівці, 2000.


Висвітлюючи дану тему, необхідно розпочати з розкриття передумов загарбання Австрією західноукраїнських земель та висловити свою позицію щодо його юридичного оформлення. Значну увагу необхідно зосередити на висвітлення органів управління Галичиною і Буковиною до середини ХІХ ст. Зокрема, губернатора, окружного старости, мандаторів. Важливим є з‘ясування причин об‘єднання Австрії і Угорщини в одну дуалістичну державу, а також показати порядок формування органів влади та управління за австрійською конституцією 1867 р. і угорською конституцією 1848 р. Особливу увагу необхідно приділити характеристиці організації і діяльності органів урядової адміністрації в Галичині і Буковині, а також органів самоврядування і судової системи.


Губернатор, становий сейм; окружні старости; намісник (крайовий президент); повітові старости; сільські війти, органи крайового і місцевого самоврядування, галицький і буковинський крайові сейми; повітові, міські і сільські ради, судові органи.

ТЕМА 9ДЕРЖАВНИЙ ЛАД І ПРАВО НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (1783 – 1917)(2 ГОДИНИ)

1.Правовий статус Українських земель у складі Російської імперії.2.Передумови і характеристика реформ другої половини ХІХ ст. в Росії та в Україні:3.Селянська реформа 1861 р., та її вплив на правосвідомість та правове становище

українського селянина.4.Земська реформа 1864 р. та її вплив на правосвідомість та правове становище українського

народу.5.Міська реформа 1870 р., та її вплив на правосвідомість та правове становище українського

міського населення.6.Судова реформа 1864 р. та її вплив на правосвідомість та здійснення судочинства в

Україні.7.Судова система за Статутами:8.Зміни в цивільному і кримінальному судочинстві.9.Реорганізація прокуратури та заснування адвокатури.10.Особливості здійснення судової реформи 1864 р. в Україні.

Рекомендована література:49. Бойко І.Й. Історія правового регулювання цивільних, кримінальних та процесуальних




52. Виленский Б.В. Судебная реформа и контрреформа в России. – Саратов, 1969.

53. Воробейкова Т.У., Дубровина А.Б. Преобразование административно-полицейского аппарата, суда и тюремной системы России во второй половине XIX века. – Київ, 1973.

54. Кульчицький В., Бойко І., Сидорчук О. Фундатор судової реформи у царській Росії С.І. Зарудний та суд присяжних // Право України, 2004. – № 8.

55. Кульчицький В., Сидорчук О. Суд присяжних і наукова думка про нього в Україні після судової реформи 1864 р. // Право України, 2003. – № 6.

56. Кульчицький В.С. З історії адвокатури царської Росії // Проблеми правознавства. – К., 1966. Вип. 3 або Варфоломеєва Т.В., Святоцький О.Д., Кульчицький В.С. Історія адвокатури України. – Київ, 1992.

57. Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. – Київ, 1997.58. Хрестоматія з історії держави і права України. У 2-х т. За ред. В. Д. Гончаренка. – Київ,

2003. – Т. 1.

Методичні рекомендаціїВивчення даної теми передбачає насамперед розкриття змісту реформ. Розглядаючи

друге питання, важливо звернути увагу на юридичні документи, які закріплювали реформу, та на особливості проведення селянської реформи в Україні. Розкриваючи тему, треба розповісти про систему земських органів самоврядування (губернські і повітові земські збори, губернські і повітові земські управи) та порядок їх формування, відповідаючи на наступне запитання, необхідно з’ясувати характерні риси судової системи та процесу напередодні реформи, висвітлити причини, процес підготовки і принципи, за якими проводилась реформа, систему нормативних актів (судових статутів), які її оформили, розповісти про структуру мирової та загальної юстиції та нові демократичні принципи судочинства.


Буржуазія, волосний старшина, волосні суди, виборчі курії, губернатори, генерал-губернатори, державні селяни, думські гласні, дворянство, дворянські збори, двірські селяни, жандармерія, земські дільничі начальники, земські збори, земські установи, з’їзди мирових судій, купецтво, міські думи, міські управи, мирові судді, окружні суди, повітові землевласники, поліція, присяжні засідателі, судові палати, селянство, Сенат, сільське товариство, селянських схід, староста, тимчасовозобов’язані селяни, уставні грамоти, фабричне законодавство, фабричні селяни.

ТЕМА 10ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ (1917–1923)

(8 ГОДИНИ)

I заняття. Українська Народна Республіка за Центральної Ради (березень 1917 р. – квітень 1918 р.).

1.Розпад Російської імперії і утворення Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки – визначна подія в історії українського державотворення.

2.Державний лад.3. Зовнішньополітична діяльність УНР.4. Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і

вільності УНР) 1918 р., її зміст та значення.5. Джерела та характерні риси права.ІІ заняття. Українська держава за гетьмана П. Скоропадського (квітень – листопад 1918

р.).1. Проголошення Української Держави та її місце в історії українського державотворення.2. Державний лад.3. Зовнішньополітична діяльність Української Держави.

4. Джерела та характерні риси права.ІІІ заняття. Українська Народна Республіка в період Директорії (листопад 1918 р. –

листопад 1920 р.).1.Відновлення Української Народної Республіки та її історичне значення.2.Державний лад.3. Зовнішньополітична діяльність.4. Джерела та характерні риси права.ІV заняття. Розпад Австро-Угорської імперії і проголошення ЗУНР.1.Проголошення ЗУНР та її роль в історії українського державотворення.2.Державний лад.3. Правові засади будівництва збройних сил ЗУНР – Української Галицької армії.4. Об’єднання ЗУНР з УНР в єдиній соборній Українській державі.5. Конституційні проекти ЗУНР. 6. Судові та правоохоронні органи ЗУНР.7. Джерела та характерні риси права.8. Причини поразки національно-визвольної боротьби українського народу за свою

державну незалежність (1917 – 1923 рр.)




61. Бойко І.Й. Історія правового регулювання цивільних, кримінальних та процесуальних відносин в Україні (ІХ – ХХ ст.): посіб. для студ. вищ. навч .закл. – Л.: Видав. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – 904 с.

1. Винниченко В. Відродження нації. – Київ, 1990. Т.1-3.2. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. – Львів, 1991.

3. Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923: Історія / Кер. авторськ. кол. й відп. ред. О. Карпенко.– Івано-Франківськ, 2001.

4. Землянська В. Діяльність надзвичайних військових судів у добу Директорії // Право України, 2000. – № 10.

5. Землянська В. Судове законодавство Директорії // Право України, 2000. – № 1.6. Кобилецький М. Утворення та структура державного апарату ЗУНР. Навчальний

посібник. – Львів, 1998.7. Копиленко М., Копиленко О. Еволюція українського конституціоналізму (з досвіду

конституційного будівництва УНР та Української гетьманської держави) // Право України, 1992. – № 6.

8. Копиленко О. Уроки Центральної Ради // Право України, 1991. – № 11. 9. Копиленко О., Копиленко М. «Друга» УНР: спроба історико-теоретичного аналізу //

Право України, 1996. – № 8. 10. Копиленко О., Копиленко М. З досвіду законотворчості УНР та Української держави //

Право України, 1995. – № 5-6.11. Копиленко О.Л. “Сто днів” Центральної Ради. – Київ, 1992.12. Копиленко О.Л., Копиленко М.Л. Держава і право України. 1917-1920. – Київ, 1997.13. Кравчук К. З досвіду державотворення України періоду Директорії // Право України,

2005. – № 2. 14. Кравчук М. Збройні сили Української Народної Республіки // Право України, 1998. – № 7.15. Кульчицький В.С. До питання про виникнення і падіння Західноукраїнської Народної

Республіки // Проблеми юридичної науки та правоохоронної практики. – Київ, 1994.16. Кульчицький В.С., Бойко І.Й. Генезис та еволюція української конституції. Навчальний

посібник для студентів юридичного факультету. Львів, 2007.

17. Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995.18. Лісна І.С. Становлення національної державності в Галичині (1918-1923 рр.) – Львів,

1998.19. Макарчук С.А. Українська республіка галичан. – Львів, 1997.20. Мироненко О.М. Світоч української державності. Політико-правовий аналіз діяльності

Центральної Ради. – Київ, 1995.21. Монолатій І. Статус німецької меншини Галичини в національній політиці

Західноукраїнської Народної Республіки // Право України, 2002. – № 4. 22. Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття. – Львів, 1993.23. Полонська-Василенко Н. Історія України. 1990-1923 рр. – Київ, 1991.24. Присташ Л.Т. Окупація Західної України Польщею після Першої світової

війни // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – Львів, 1995.25. Слюсаренко А., Томенко М. Історія української конституції. Київ, 1993. 26. Стецюк П. Основи теорії конституції та конституціоналізму. Ч. 1. Львів, 2003.27. Тимощук О. Воєнізована адміністрація і служба безпеки Гетьмана Української Держави

1918 р. // Право України, 2000. – № 4.28. Тимощук О. Тюремна реформа гетьмана П. Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.) //

Право України, 2000. – № 3.29. Тимощук О.В. Охоронний апарат Української Держави (квітень–грудень 1918 р.). –

Харків, 2000.30. Тищик Б. Західноукраїнська Народна Республіка (державний апарат і законодавство) //

Право України, 1994. – № 5-6.31. Тищик Б., Кобилецький М. Діяльність державної жандармерії в ЗУНР // Право України,

1998. – № 5.32. Тищик Б.Й. Західно-Українська Народна Республіка (1918 – 1923). Історія держави і

права. – Львів, 2004.33. Тищик Б.Й., Вівчаренко О.А. Західноукраїнська Народна Республіка. 1918-1923 рр. –

Коломия, 1993.34. Тищик Б.Й., Вівчаренко О.А. Українська Народна Республіка (1917-1920). – Коломия,

1994.35. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У 2-х томах. – Київ, 1996. 36. Хрестоматія з історії держави і права України. У 2-х т. / За ред. В.Д. Гончаренка. – Київ,

2003. – Т. 2. 37. Яковлів А. Основи Конституції УНР // Розбудова держави. – Київ, 1992. № 5.


Для розкриття даної теми необхідно проаналізувати процес становлення Української Центральної Ради (УЦР), що спочатку виникла як міжпартійний координаційний центр, а потім перетворилась на національний представницький орган, а після проголошення УНР стала вищим законодавчим органом. В ході підготовки до заняття необхідно ознайомитись з історією прийняття та текстом універсалів Центральної Ради, рішеннями Українського національного конгресу, Інструкцією Тимчасового уряду Генеральному Секретаріатові, Конституцією УНР. Зупинитись на характері взаємин УЦР і Тимчасового уряду. Особливу увагу звернути на такі важливі закони УНР як земельний, про громадянство та про національно-персональну автономію. З’ясувати фактичні обставини, які привели до арешту урядовців Центральної ради та суду над С. Голубовичем. Проаналізувати зміст та структуру Конституції УНР, розкривши позитивні риси і недоліки. З’ясувати чи вирішувалось питання про запровадження інституту президенства в УНР.

У процесі підготовки до заняття необхідно проаналізувати причини перевороту та зміни, що відбулися у державному ладі України з приходом до влади П. Скоропадського. Здійснити аналіз системи органів державної влади, управління та суду, розкрити їх структуру та повноваження. Охарактеризувати систему органів державної влади. Проаналізувати зміст та значення “Грамоти до всього українського народу” та Закону “Про тимчасовий державний устрій України” від 29 квітня 1918 р.. Потрібно звернути увагу на законодавчу діяльність гетьмана на його уряду, а також. Особливу увагу приділити культурному будівництву та

розвитку вітчизняної науки у цей період. Розглядаючи наступні питання, необхідно звернути увагу на юридичні аспекти діяльності органів Директорії і ЗУНР, висвітлити акт злуки УНР і ЗУНР: оцінити доцільність існування українських державних структур в еміграції.

У ході підготовки до заняття необхідно вивчити причини розпаду Австро-Угорщини і проголошення ЗУНР. Проаналізувати систему центральних органів влади і управління та місцевих органів управління. Проаналізувати військове будівництво ЗУНР. Дати належну оцінку об’єднання ЗУНР з УНР в єдиній соборній Українські державі.


Брестський мирний договір, Всеукраїнський національний конгрес, військові з’їзди, волосні земства – зібрання, губернські українські ради, Генеральний Секретаріат, Генеральний Суд, Державна нарада, Демократична нарада, коаліційні уряди, Конституція УНР, комісари Тимчасового Уряду, Мала Рада, міські українські ради, надзвичайна слідча комісія, національно-персональна автономія, повітові українські ради, районні думи, селянські з’їзди, Тимчасовий уряд, тимчасові суди, урядові кола, універсали Центральної Ради, Центральна Рада.

Акт злуки УНР і ЗУНР, військові суди, Виділ УНРади, Гетьманат, гетьман, Генеральний Суд, губернські старшини, громадські ради, Державний Сейм України, Державний Сейм України, Державний центр УНР в екзилі, Державний Секретаріат, Державний Сенат України, Державний Сейм України, державна варта, державна жандармерія, Директорія УНР, Колегія верховних правителів, комісари, козацтво, колегія уповноважених, “коронні землі”, міські отамани, міські ради, Національні ради, Отаман Ради Міністрів, отаман-міністр, Президія УНРади, Президент УНРади, повітові національні ради, повітові старшини, Рада Народних Міністрів, Рада Міністрів, старости, судові округи, судові повіти, трудовий конгрес, Трудовий принцип розбудови держави, українська Національна Рада, Українська Галицька Армія, Фінансова Рада, ЗУНР.

Створення ЗУНР Українська національна Рада, комісії ЦНР, Державний секретаріат, “Тимчасовий Основний закон”, “Сейм”, повітовий комісар, народна міліція, жандармерія, державний секретар внутрішніх справ, судові округи, судові округи, судові повіти, УГА, Генеральний штаб, Ухвала та Універсал.

ТЕМА 11ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИЙ ЛАД НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ ПОЛЬЩІ,

РУМУНІЇ ТА ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ ПІСЛЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ.(2 ГОДИН)

1. Правові основи приєднання Західної України, Північної Буковини та Закарпаття до складу іноземних держав.

2. Західна Україна у складі Польщі (1921 – 1939): правовий статус населення, державний лад і право.

3. Північна Буковина у складі Румунії (1919- 1940): правовий статус населення, державний лад і право.4. Закарпаття у складі Чехословаччини (1919-1938): правовий статус населення, державний лад і право.5. Правові засади приєднання Західної України до складу УРСР.6. Правові основи приєднання Північної Буковини до складу УРСР.7. Правові основи приєднання Закарпаття до складу УРСР.


1. Бабій Б.М. Возз’єднання Західної України з Українською РСР. – Київ, 1954.2. Бойко І.Й. Історія правового регулювання цивільних, кримінальних та процесуальних




5. Коваль В.С. Радянсько-німецький пакт 1939 р. // Минуле України: відновлені сторінки. – Київ, 1991.

6. Кульчицький В.С. та інші. Входження Галичини, Північної Буковини та Закарпаття до складу України (1939-1945 рр.). – Дрогобич, 1995.

7. Макарчук В.С. Міжнародно-правове визнання кордону між Україною і Польщею (1939-1945 рр.). Монографія. – Київ, 2004.

8. Присташ Л.Т. Апарат управління Західною Україною в складі Польщі.-Львів, 1998 або Кульчицький В.С., Лісна І.С. Апарат управління Західною Україною в складі Польщі // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Львів, 1993.

9. Торжество історичної справедливості. – Львів, 1968.10. Хрестоматія з історії держави і права України. У 2-х т. / За ред. В.Д. Гончаренка. –

Київ, 2003. – Т. 2.Методичні рекомендації

Розкриваючи питання, дати аналіз соціально-політичному становищу Західної України в складі Польщі. Дати оцінку Пакту Молотова-Ріббентропа 1939 р. прослідкувати історію створення тимчасових органів влади після приходу Червоної армії у Західну Україну. Значну увагу необхідно приділити порядку формування Народних Зборів Західної України як представницького органу. Проаналізувати та показати особливості державно-правових актів Народних Зборів Західної України, а також нормативно-правових актів УРСР для правового розвитку західних областей.

Розкриваючи питання, дати аналіз юридичному оформленню окупації Північної Буковини Румунією та проаналізувати соціально-політичне становище Північної Буковини в складі Румунії. Проаналізувати закон “Про включення північної частини Буковини і Акерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії до складу УРСР.

У ході підготовки до заняття проаналізувати соціально-політичне становище Закарпаття в складі Чехословаччини, вивчити становлення народно-демократичного ладу в Закарпатті і його правову основу. Дати оцінку юридичному оформленню возз’єднання Закарпаття з УРСР.

Основні поняття та терміниПакт Молотова-Ріббентропа, таємний протокол, ревкоми, комітети, тимчасові

управління, селянські комітети, народні збори, НКЮ, оргбюро колегій адвокатів.Румунська національна рада, генеральний конгрес, Сен-Жерменський договір,

конституційна монархія, палата депутатів, палата сенату, конституція перфекту, претори, примари, створення Чернівецької та Ізмаїльської областей, створення районів.

Лінія “Арпада”, народні комітети, з’їзд народних комітетів, маніфест, Народна Рада, Декрети, Закарпатська область.

ТЕМА 12БОРОТЬБА ЗА СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВНОСТІ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НАПЕРЕДОДНІ І В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ

ВІЙНИ (1937 – 1945)(2 ГОДИНИ)

1. Виникнення та діяльність українських національно-патріотичних організацій (УВО, ОУН і ін.).

2. Утворення Русинсько-української народної ради. Автономія Карпатської України.3. Проголошення державної незалежності Карпатської України. Конституція 1939 р.4. Проголошення у Львові «Акту відновлення Української Держави» (30 червня 1941 р.).5. Утворення Української повстанської армії.6. Українська Головна Визвольна Рада та її програмні документи.


1. Білас І.Г. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953: Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз. Кн. 2. – Київ, 1994.




5. Гриневич В. Військове будівництво в Радянській Україні (кінець 30-х – 80-ті роки ХХ ст.). В книзі Історія Українського війська. 1917-1995. – Львів, 1996.

6. Коваль М.В. ОУН-УПА: між «третім рейхом» і сталінським тоталітаризмом // Український історичний журнал. 1994. № 2-3.

7. Комаров Н.Я.Государственный Комитет Обороны постановляєт: Документи. Воспоминания. Комментарии. – Москва, 1990.

8. Косик В. Україна і Німеччина у другій світовій війні. – Париж, Нью-Йорк, Львів, 1993.

9. Ляхович О. Органи прокуратури України в період Великої Вітчизняної війни // Радянське право. 1971. № 11.

10. Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – Київ, 1963.

11. ОУН і УПА в другій світовій війні. Документи і матеріали // Український історичний журнал. 1994. № 4.

12. Реабілітація репресованих: законодавство та судова практика. – Київ, 1997.13. Рекотов П.В. Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні 1941-1945 рр.

(історико-правовий аспект). Автореферат канд. юрид. наук. Харків, 1997.14. Сергійчук В. ОУН-УПА в роки війни. Нові документи і матеріали. – Київ, 1996.15. Тищик Б. Становлення української державності на західноукраїнських землях

напередодні і в роки Другої світової війни (1937-1945 рр.). – Львів, 2006.16. Українська Головна Визвольна Рада / Документи. Нью-Йорк – Київ – Львів, 1994. //

Літопис УПА у 8 т. УГВР. Т. 1. (1944-1945). – Львів, 1992.17. Якимович Б. Збройні сили України: Нарис історії. – Львів, 1996.


Розглядаючи дану тему необхідно проаналізувати передумови захоплення території України окупантами та її розчленування. Варто здійснити аналіз особливостей змін, які відбулися в державному апараті УРСР у роки Другої світової війни (1941-1945 рр.), а також змін, що відбулися у кримінальному, цивільному та трудовому, кримінально-процесуальному та цивільно-процесуальному законодавстві. Особливу увагу необхідно присвятити процесу становлення української державності на західноукраїнських землях в роки Другої світової війни, а також, ролі ОУН-УПА у цьому процесі.


Українські національно-патріотичні організації (УВО, ОУН і ін.). Русинсько-українська народна рада. Автономія Карпатської України. Карпатська України. Конституція 1939 р. «Акт відновлення Української Держави» (30 червня 1941 р.). Українська повстанська армія. Українська Головна Визвольна Рада.

ТЕМА 13

ДЕРЖАВНІСТЬ І ПРАВО В УКРАЇНСЬКІЙ СРР / РСР (1917-1991)

1. Проголошення радянської влади в Україні та характеристика її державного ладу.2. Конституційне законодавство УСРР/УРСР. 3. Голодомор в Україні у 1932 – 1933 рр.: причини, наслідки, оцінка.4. Зміни в державному апараті та праві в роки Другої світової війни.5. Джерела та характерні риси права.


1. Дудоров О. Кримінальний кодекс України 1927 р. про відповідальність за злочини пов’язані із оподаткуванням // Право України, 1999. – № 4.

2. Історія держави і права Української РСР. У 2-х томах. – Київ, 1967.3. Історія української Конституції. Упорядники: А. Слюсаренко, М. Томенко. – Київ, 1997.4. Кульчицький В.С., Бойко І.Й. Генезис та еволюція української конституції.

Навчальний посібник для студентів юридичного факультету. Львів, 2007.5. Кульчицький В.С. Конституційне оформлення СРСР // Проблеми правознавства. –

Київ, 1973. Вип. 24.6. Кульчицький В.С. Утворення Української радянської держави. – Львів, 1957.7. Правова ідеологія і право України на етапі становлення тоталітарного режиму (1929-

1941). За ред. О.М. Мироненка, І.Б. Усенка. – Київ, 2001.8. Рябошапко Л. Вплив радянських і партійних органів в УСРР на діяльність релігійних

громад національних меншин (середина 1920-х років) // Право України, 2000. – № 9.9. Рябошапко Л. Перший кодекс законів про народну освіту України // Право України,

1992. – № 9.10. Рябошапко Л. Позбавлення представників національних меншин виборчих прав в

УСРР (1920 – середина 1930-х років) // Право України, 2000. – № 5.11. Таранов А.П. Історія Конституції Української РСР. – Київ, 1957.12. Хрестоматія з історії держави і права України. У 2-х т. / За ред. В.Д. Гончаренка. –

Київ, 2003. – Т. 2. Методичні рекомендації

Розглядаючи кожну з конституцій, необхідно зробити об‘єктивний аналіз їх позитивних і негативних рис. Особливу увагу треба звернути на закріплення деформації політичної та державної системи у Конституціях, бюрократизацію системи управління державою та процес інтеграції партійного і державного апарату, обмеження суверенних прав союзних республік. Необхідно навести аргументи про формування СРСР як тоталітарної держави, яке знайшло своє відображення у конституціях даного періоду.


Всеукраїнських з’їзд Рад, воєнний комунізм, ВУЧК, декрет, комнезами, місцеві ради, Народний Секретаріат (дев’ятка), народні суди, Народний Секретаріат, організаційне бюро з відновлення промисловості УРСР, продовольча розверстка (розкладка), Повстанський Тимчасовий робітничо-селянський уряд України, революційна доцільність, радянська міліція, НКВС, революційні трибунали, революційні (військово-революційні) комітети, Рада Народних комісарів, Раднаргосп, соціалістична правосвідомість, Українська рада трудової армії, Українська рада народного господарства, Центральний Виконавчий Комітет Рад України, Центральний військово-революційний комітет.

ТЕМА 14ПРОГОЛОШЕННЯ ТА РОЗБУДОВА НЕЗАЛЕЖНОЇ

УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ( ГОДИНИ)

І заняття. Розпад Союзу РСР та відродження незалежної соборної Української держави.1.Прийняття «Декларації про державний суверенітет України» 16 липня 1990 р., її зміст і значення.2..Прийняття, зміст та історичне значення «Акту проголошення незалежності України» (24 серпня 1991 р.). Проведення всенародного референдуму.3. Біловезька угода 8 грудня 1991 р. та її значення для відродження Української держави.

ІІ заняття. Державність і право України в умовах незалежності (1991 – 2015 рр.).1.Становлення і розвиток незалежної Української держави. Творення її правової основи.2. Розробка та прийняття Конституції України 1996 р., її характеристика.3.Державний лад.4.Подальший суспільно-політичний розвиток України.5. Причини і наслідки «Помаранчевої революції» 2004 р.6. «Революція гідності» 2014 р. та її значення.7. Президентські та парламентські вибори 2014 р.8. Джерела та характерні риси права.





4. Гончаренко В.Д. Тернистий шлях до незалежності // Вісник Академії правових наук України. – 1999. – № 2 (17).

5. Іванченко Р.П. Історія без міфів. Бесіди з історії української державності. – Київ, 1996.6. Історія української Конституції. Упорядники: А. Слюсаренко, М. Томенко. – Київ,

1997.7. Коментар до Конституції України. – Київ, 1996.8. Конституція незалежної України. У 3-х томах. Документи, коментарі, статті.

Упорядники: Головатий С., Юзьков Л. – Київ, 1995.9. Нор В., Стецюк П. Конституція – Основний закон України в запитаннях і відповідях.

– Львів, 1996.10. Субтельний О. Україна. Історія. – Київ, 1991.11. Хрестоматія з історії держави і права України. У 2-х т. / За ред. В .Д. Гончаренка. –

Київ, 2003. – Т. 2.Методичні рекомендації

У процесі підготовки до заняття треба проаналізувати соціально-політичні, економічні відносини у СРСР, які загострилися на початку 90-х років ХХ ст. Варто визначити чинники, які привели до розпаду СРСР і укладення угоди про утворення Співдружності Незалежних Держав. Важливим є встановлення передумов прийняття Декларації про державний суверенітет та визначення його значення. Значну увагу необхідно приділити характеристиці Акту проголошення незалежності України, за яким було утворено українську державу. Особливу увагу варто приділити характеристиці основних положень чинної Конституції України.

4. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ»

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма Заочна форма

Усьогоу тому числі

Усьогоу тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср1

МОДУЛЬ 1Змістовий модуль 1. Держава і право території України (ІХ – ХVІІІ ст. ).

Тема 1.Стародавні

держави і право на території України (VІІ ст. до н.е. – VІ

ст. н.е.).

9 4 2 3 9 9

Тема 2. Державність і

право Київської Русі.

14 6 6 4 14 2 2 10

Тема 3. Галицько-Волинська

державність і право.

6 2 2 2 6 6

Тема 4. Державний лад і

право на українських землях у складі Великого

Князівства Литовського, Польського

Королівства та Речі Посполитої.

16 6 6 4 16 2 2 12

Тема 5. Магдебурзьке

право в Україні ХІV – ХІХ ст.

7 2 2 3 7 2 5

Тема 6. Відродження української

державності і права (середина ХVІ –

ХVІІІ ст.)

17 6 6 5 17 2 2 13

Тема 7 Кодифікація

українського права у XVIII ст

19 6 8 5 19 2 2 15

Разом - зм. модуль 1 90 32 32 26 18 14 70

Змістовий модуль 2. Держава і право території України (ХІХ – ХХ ст.). КЗП.05.02.

Тема 8. Державний лад і право на

західноукраїнських землях в складі

Австрії та Австро-Угорщини (1772 –

1918 рр.).

6 2 2 2 6 6

Тема 9. Державний лад і право на

українських землях в складі Російської

імперії (1783 – 1917)

6 2 2 2 6 6

Тема 10. Відродження української

державності в період 1917 – 1920

рр.

20 5 5 10 20 4 4 12

Тема 11. Державно-

правовий лад на українських землях

у складі Польщі, Румунії та

Чехословаччини після Першої

світової війни.

4 1 1 2 6 6

Тема 12 Боротьба за становлення

української суверенної

державності на Західноукраїнських землях напередодні

і в роки Другої світової війни (1937 – 1945)

8 2 2 4 8 2 2 4

Тема 13. Державність і

право в Українській СРР / РСР (1917-1991)

8 2 2 4 8 8

Тема 14. Проголошення та

розбудова незалежної Української

держави

8 2 2 4 8 2 6

Разом – зм. модуль 2 60 16 16 28 114 44

Усього годин 150 48 48 54 150 18 14 118

5. Теми семінарських занятьДенна форма навчання.

№Назва теми

Кількістьз/п годин

1 Тема 1.Стародавні держави і право на території України (VІІ ст. до н.е. – VІ ст. н.е.). 2

2 Тема 2. Державність і право Київської Русі. 6

3 Тема 3. Галицько-Волинська державність і право. 2

4 Тема 4. Державний лад і право на українських землях у складі Великого Князівства Литовського, Польського Королівства та Речі Посполитої.

6

5 Тема 5. Магдебурзьке право в Україні ХІV – ХІХ ст. 2

6 Тема 6. Відродження української державності і права (середина ХVІ – ХVІІІ ст.) 6

7 Тема 7 Кодифікація українського права у XVIII ст 8

8 Тема 8. Державний лад і право на західноукраїнських землях в складі Австрії та Австро-Угорщини (1772 – 1918 рр.). 2

10 Тема 10. Відродження української державності в період 1917 – 1920 рр. 2

11 Тема 11. Державно-правовий лад на українських землях у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини після Першої світової війни. 5

12.Тема 12 Боротьба за становлення української суверенної державності на

Західноукраїнських землях напередодні і в роки Другої світової війни (1937 – 1945)

1

13.Тема 13. Державність і право в Українській СРР / РСР (1917-1991)

2

Тема 14. Проголошення та розбудова незалежної Української держави 2

14 Всього: 48

Теми семінарських занятьДенна форма навчання.

№Назва теми

Кількістьз/п годин

1 Тема 1.Стародавні держави і право на території України (VІІ ст. до н.е. – VІ ст. н.е.).

2 Тема 2. Державність і право Київської Русі. 2

3 Тема 3. Галицько-Волинська державність і право.

4 Тема 4. Державний лад і право на українських землях у складі Великого Князівства Литовського, Польського Королівства та Речі Посполитої.

2

5 Тема 5. Магдебурзьке право в Україні ХІV – ХІХ ст.

6 Тема 6. Відродження української державності і права (середина ХVІ – ХVІІІ ст.) 2

7 Тема 7 Кодифікація українського права у XVIII ст 2

8 Тема 8. Державний лад і право на західноукраїнських землях в складі Австрії та Австро-Угорщини (1772 – 1918 рр.).

10 Тема 10. Відродження української державності в період 1917 – 1920 рр. 4

11 Тема 11. Державно-правовий лад на українських землях у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини після Першої світової війни.

12.Тема 12 Боротьба за становлення української суверенної державності на


2

13.Тема 13. Державність і право в Українській СРР / РСР (1917-1991)

14 Тема 14. Проголошення та розбудова незалежної Української держави

14 Всього: 14

6. Теми практичних занять№

Назва темиКількість

з/п годин1 НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО

7. Теми лабораторних занять№

Назва темиКількість

з/п годин1 НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО

8. Самостійна роботаДля денної форми навчання

№ Назва теми Кількість годин

1. Тема 1.Стародавні держави і право на території України (VІІ ст. до н.е. – VІ ст. н.е.). 3

2. Тема 2. Державність і право Київської Русі. 4

3. Тема 3. Галицько-Волинська державність і право. 2

4. Тема 4. Державний лад і право на українських землях у складі Великого Князівства Литовського, Польського Королівства та Речі Посполитої.

4

5. Тема 5. Магдебурзьке право в Україні ХІV – ХІХ ст. 3

6. Тема 6. Відродження української державності і права (середина ХVІ – ХVІІІ ст.) 5

7. Тема 7 Кодифікація українського права у XVIII ст 5

8. Тема 8. Державний лад і право на західноукраїнських землях в складі Австрії та Австро-Угорщини (1772 – 1918 рр.). 2

9. Тема 9. Державний лад і право на українських землях в складі Російської імперії (1783 – 1917) 2

10. Тема 10. Відродження української державності в період 1917 – 1920 рр. 10

11. Тема 11. Державно-правовий лад на українських землях у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини після Першої світової війни. 2

12. Тема 12 Боротьба за становлення української суверенної державності на 4


13. Тема 13. Державність і право в Українській СРР / РСР (1917-1991)4

14. Тема 14. Проголошення та розбудова незалежної Української держави 4

Всього: 54

Для заочної форми№ Назва теми Кількість

годин1. Тема 1.

Стародавні держави і право на території України (VІІ ст. до н.е. – VІ ст. н.е.). 9

2. Тема 2. Державність і право Київської Русі. 10

3. Тема 3. Галицько-Волинська державність і право. 6

4. Тема 4. Державний лад і право на українських землях у складі Великого Князівства Литовського, Польського Королівства та Речі Посполитої.

12

5. Тема 5. Магдебурзьке право в Україні ХІV – ХІХ ст. 5

6. Тема 6. Відродження української державності і права (середина ХVІ – ХVІІІ ст.) 13

7. Тема 7 Кодифікація українського права у XVIII ст 15

8. Тема 8. Державний лад і право на західноукраїнських землях в складі Австрії та Австро-Угорщини (1772 – 1918 рр.). 6

9. Тема 9. Державний лад і право на українських землях в складі Російської імперії (1783 – 1917) 6

10. Тема 10. Відродження української державності в період 1917 – 1920 рр. 12

11. Тема 11. Державно-правовий лад на українських землях у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини після Першої світової війни. 6

12. Тема 12 Боротьба за становлення української суверенної державності на Західноукраїнських землях напередодні і в роки Другої світової війни (1937 – 1945)

4

13. Тема 13. Державність і право в Українській СРР / РСР (1917-1991)8

14. Тема 14. Проголошення та розбудова незалежної Української держави 8

Всього: 118

1. РАМА НА

9. Методи навчання

БЕСІДА передбачає використання попереднього досвіду студентів з певної галузі знань і на основі цього приведення їх за допомогою діалогу до усвідомлення нових явищ, понять або відтворення вже наявних. З цього погляду виділяють два види бесіди: евристичну й репродуктивну. За місцем у навчальному процесі розрізняють вступну, поточну й підсумкову бесіди.

ЛЕКЦІЯ — це метод, за допомогою якого педагог у словесній формі розкриває сутність наукових понять, явищ, процесів, логічно пов´язаних, об

´єднаних загальною темою. Лекція використовується, як правило, у вищих навчальних закладах і старших класах загальноосвітньої школи.Важливе місце у навчальному процесі займає

ІНСТРУКТАЖ. Він передбачає розкриття норм поведінки, особливостей використання методів і навчальних засобів, дотримання правил безпеки під час виконання навчальних операцій. Це важливий етап в оволодінні методами самостійної пізнавальної діяльності. Адже важливо, щоб студенти розуміли не лише, ЩО треба робити, а і як це робити.Чільне місце серед групи словесних методів посідає метод РОБОТИ З КНИГОЮ. Віднесення його до цієї групи дещо умовне. Студенти мають розуміти, що основне джерело отримання наукової інформації — не викладач, а книга. Тому, так важливо навчити студентів методів і засобів самостійної роботи з книгою: читання, переказу, виписування, складання плану, рецензування, конспектування, виготовлення таблиць, схем, графіків та ін.Ефективне навчання неможливе без широкого використання наочних методів. Вони зумовлені діалектичними закономірностями пізнання і психологічними особливостями сприймання. Наочні методи передбачають насамперед використання демонстрації та ілюстрації. При цьому варто зауважити, що ці методи можуть застосовуватись як прийоми реалізації вимог інших методів.

ДЕМОНСТРАЦІЯ — це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у натурі, динаміці.

ІЛЮСТРАЦІЯ — метод навчання, за якого предмети і процеси розкриваються через їх символічне зображення (світлини, малюнки, схеми, графіки та ін.).Сутність цих двох методів близька між собою в етимологічному плані.

ІНДУКТИВНИЙ МЕТОД — це шлях вивчення предметів, явищ від одиничного до загального. У результаті розуміння сутності ознак, властивостей одиничних предметів чи явищ, понять є можливість усвідомити істотні, типові закономірності чи властивості однопорядкових предметів або явищ. Проте, використовуючи індуктивний метод, варто не змушувати студентів завчати велику кількість одиничних понять, а лише ту інформацію, що дасть змогу виділити у споріднених поняттях суттєве, загальне, типове.

ДЕДУКТИВНИЙ МЕТОД, навпаки, базується на вивченні навчального матеріалу від загального до окремого, одиничного. Студенти ознайомлюються із загальною закономірністю, а потім на основі цієї закономірності, правила, закону характеризуються інші явища, предмети. Індуктивний і дедуктивний методи перебувають у діалектичному взаємозв´язку.Методи навчання за логічними ознаками не відокремлені від методів навчання за джерелами знань. У процесі використання словесних, практичних та наочних методів викладач і студенти не можуть обійтися без індукції, дедукції аналізу й синтезу.

ПРОБЛЕМНИЙ ВИКЛАД передбачає створення викладачем проблемної ситуації, допомогу студентам у виділенні та "прийнятті" проблемного завдання, використанні словесних методів (лекції, пояснення) для активізації мисленнєвої діяльності студентів, спрямованої на задоволення пізнавального інтересу шляхом отримання нової інформації.

ЧАСТКОВО-ПОШУКОВИЙ МЕТОД включає студентів у пошук шляхів, прийомів і засобів розв´язання пізнавального завдання. Для забезпечення дієвості цього методу необхідно створити проблемну ситуацію і спонукати студентів до розуміння і "прийняття" пізнавального завдання; керувати ходом пошукової мисленнєвої діяльності студентів з використанням системи логічно вмотивованих запитань; стимулювати і схвалювати пізнавальну діяльність студентів у процесі розв´язання навчальних завдань; аналізувати успіхи і помилки, труднощі.

ДОСЛІДНИЦЬКИЙ МЕТОД спрямований на включення студентів у самостійне розв´язання пізнавального завдання з використанням необхідного обладнання. Для ефективності цього методу варто дотримуватися низки вимог: створення проблемної ситуації; керівництво студентами при виділенні пізнавального завдання; спонукання студентів до пошуків гіпотези, перевірки її достовірності; надання допомоги у пошуках ефективних методів і резерву знань, необхідних для розв´язання задачі; орієнтація студентів на проведення досліджень і систематизація результатів проведеної роботи; включення студентів у самостійний аналіз перебігу та результатів проведеної роботи.

ПОЯСНЮВАЛЬНО-ДЕМОНСТРАЦІЙНИЙ МЕТОД. Студенти отримують знання на лекції, з навчальної або методичної літератури, через ек-ранний посібник у "готовому" вигляді. Сприймаючи й осмислюючи факти, оцінки, висновки, студенти діють у рамках репродуктивного (відтворювального) мислення. У ВНЗ цей метод набуває найширшого застосування для передання великого масиву інформації.

МЕТОД ПРОБЛЕМНОГО ВИКЛАДАННЯ. Використовуючи різноманітні джерела та засоби, педагог, перш ніж викладати матеріал, ставить проблему, формулює пізнавальне завдання, а потім, розкриваючи систему доведень, порівнюючи погляди, різноманітні підходи, показує способи розв´язання поставленого завдання. Студенти стають свідками і співучасниками наукового пошуку. І в минулому, і нині такий підхід широко застосовується.

ДОСЛІДНИЦЬКИЙ МЕТОД. Після аналізу матеріалу, постановки проблем і визначення завдань та короткого усного або письмового інструктажу ті, хто навчаються, самостійно опрацьовують наукові джерела, проводять спостереження і виміри, виконують інші дії пошукового характеру. Ініціатива, самостійність, творчий пошук виявляються в дослідницькій діяльності найбільш повно. Методи навчальної роботи безпосередньо переростають у методи наукового дослідження.

10. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Методи проведення поточного контролю під час навчальних занять визначаються кафедрою і здійснюються шляхом усного опитування студентів, проведення контрольних робіт, виконання завдань та вирішення задач із

практичних проблем. Проміжний контроль здійснюється шляхом проведення модуля (модульний контроль).

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання шляхом проведення екзамену. Форма проведення екзамену затверджена кафедрою – усна.

11. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЄТЬСЯ СТУДЕНТАМ

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ ЗА ЕКЗАМЕН

Поточне тестування та самостійна робота Іспит Сума

Змістовий модуль №1 Змістовий модуль №2 50 100Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7 Т8 Т9 Т10 Т11 Т12 Т13 Т143 3 3 3 3 4 4 4 4 4 4 4 4 3

Приклад розподілу балів, які отримують студенти за виконання курсової роботи (проекту)

Пояснювальна записка Ілюстративна частина Захист роботи Сума

до __50_ Не передбачено до _50__ 100

Шкала оцінювання: університету , національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної

діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи)

90 – 100 А відмінно

81-89 Вдобре

71-80 С

61-70 Dзадовільно

51-60 Е

0-50 FX незадовільно з можливістю повторного складання

0-50 на комісії F незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

12.Методичне забезпеченняНавчально-методичне забезпечення кредитно-модульної системи

організації навчального процесу зі спеціального курсу для магістрів «Розвиток конституціоналізму в Україні», включає:

державні стандарти освіти; робочу програму та нормативну програму; плани семінарських (практичних) занять та методичні матеріали до їх

проведення; методичні матеріали щодо самостійної та індивідуальної роботи

студентів; завдання для проведення модульного контролю (тестові та електронні

варіанти); підручники та навчальні посібники;

13. Рекомендована література

1. Бойко І.Й. Державний лад і право Київської Русі. – Львів, 2004.2. Бойко І.Й. Держава і право Гетьманщини. – Львів, 2000.3. Захарченко П. Історія держави і права України. – К., 20044. Історія держави і права України. У 2-х част. / За ред. В.Я. Тація, А.Й.

Рогожина, В.Д. Гончаренка. – К., 2003.5. Історія держави і права України / За ред. Чайковського А.С. – К., 20066. Кульчицький В.С., Тищик Б.Й. Історія держави і права України: підруч. для

вищих навч. закладів. – К., 2007.7. Кульчицький В.С., Бойко І.Й. Генезис та еволюція української конституції.

Навчальний посібник для студентів юридичного факультету. – Львів, 2007.8. Кульчицький В.С., Бойко І.Й., Настасяк І.Ю., Мікула О.І. Апарат

управління Галичиною в складі Австро-угорщини. – Львів, 2002. 9. Музиченко П.П. Історія держави і права України. – К., 2007.10. Тищик Б.Й., Вівчаренко О.А. Українська Народна Республіка (1917-1920

рр.). – Коломия,1994.11. Терлюк І.Я. Історія держави і права України (доновітній час). – К., 2011.12. Ткач А.П. Право України. – Хмельницький, 1992.13. Чубатий М. Огляд історії українського права. – Мюнхен,1947.14. Ділова документація Гетьманщини у XVIII ст. Збірник документів. – К.

1993.15. Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923. Документи і матеріали

у 5-ти томах. Кер. й відп. ред. О. Карпенко. – Івано-Франківськ, 2001. – Т.1.

16. Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923: Історія / Кер. авторськ. кол. й відп. ред. О. Карпенко.– Івано-Франківськ, 2001.

17. Історія Львова в документах і матеріалах: Зб. документів і матеріалів. – К.,1986.

18. Конституція України. – Х., 2006.19. Мірчук П. Українська Повстанська Армія 1942-1952. Документи і

матеріали. – Львів,1991.20. Музиченко П.П., Долматова Н.І., Крестовська Н.М., Практикум з історії

держави і права України: Навч. посіб. – К., 2002.21. Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 року. – К.,1997.22. Статут Великого княжества Литовского 1588 года. – Минск, 1989.23. Статути Великого князівства Литовського у 3-х томах / За ред. С.Ківалова,

П.Музиченка, А.Панькова. – Одеса, 2002-200424. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. – К., 1997. – Т.1-2.25. Універсали Богдана Хмельницького 1648 – 1657. – К., 1998.26. Хрестоматія з історії Української РСР. –К.,1959-1961. – Т.1-227. Хрестоматія з історії держави і права України: у 2-х томах. – К., 1997. –Т.1-

2.28. Хрестоматія з історії держави і права України. –К., 2003.29. Хроніка міста Львова / Д. Зубрицький. – Львів, 2002.30. Бойко І. Й. Органи влади і право в Галичині у складі Польського

Королівства (1349–1569 рр.): монографія. – Львів, 2009. 31. Бойко І.Й. Джерела та характерні риси права в Галичині у складі польського

королівства (1387–1565 рр.) : монографія. – Львів, 2010.32. Василенко М.П. Вибрані твори у трьох томах. – Том 2. Юридичні праці. –

К., 2006.33. Винниченко В.Відродження нації. – К., 1990. Т.1-3.34. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К.,1990.35. Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині XVII–XVIII ст.:

кордони, населення, право. – К., 1996..36. Дядиченко В.А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної

України кінця ХVІІ - початку ХVІІІ ст. – К.,1959.37. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. – Львів, 1991.38. Іванченко Р. Історія без міфів. – К., 1996.39. Кіселичник В. Міське право та самоврядування Львова (друга половина

ХІХ – початок ХХ століття): монографія. – Львів, 2008.40. Кобилецький М.М. Утворення ЗУНР, її державний механізм та діяльність

(1918-1923). – Львів, 1998.41. Кобилецький М. Магдебурзьке право в Україні (XIV – перша половина ХІХ

ст.): історико-правове дослідження. – Львів, 2008. 42. Копиленко О.Л., Копиленко М.Л. Держава і право України 1917-1920. –

К.,1997.43. Копиленко М., Копиленко О. Еволюція українського конституціалізму (з

досвіду конституційного будівництва УНР та Української гетьманської держави) // Право України. – 1992. – № 6.

44. Крип'якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984.45. Крип'якевич І.П. Історія України. – Львів,1990.46. Кугутяк М. Галичина: сторінки історії. – Івано-Франківськ, 1993.47. Кульчицький В.С. Кодифікація права на Україні у ХVІІІ ст. – Львів,1958.48. Кульчицький В.С. Галицька радянська республіка. – Львів, 1965.49. Кульчицький В.С. Державний лад і право в Галичині (в другій половині

ХІХ - на початку ХХ ст.). – Львів,1966.50. Кульчицький В.С., Бойко І.Й. Генезис та еволюція української конституції.

Навчальний посібник для студентів юридичного факультету. – Львів, 2007.51. Кульчицький В., Тищик Б., Бойко І. Галицько-Волинська держава (1199-

1349) – Львів, 2005. 52. Мироненко О.М. Історія української конституції. – К.: Ін Юре, 1997.53. Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття. –

Львів,199354. Никифорак М.В. Буковина у державно-правові системі Австрії (1774-1918

рр.). – Чернівці, 2004.55. Падох Я. Нарис історії українського карного права. – Мюнхен,195156. Падох Я. Суди й судовий процес старої України. – Нью-Йорк – Сідней –

Торонто – Львів, 1990.57. Пашук А.Й. Суд і судочинство на Лівбережній Україні. – Львів, 1967.58. Петлюра С. Статті, листи, документи. – Нью-Йорк, 1956-1979. Т.1-259. Полонська-Василенко Н. Історія України. – К., 1992. Т.1-2.60. Правовий звичай як джерело українського права ІХ-ХІХ ст. / За редакцією

І.Б. Усенка. – К., 2006.61. Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української конституції. – К.,1993.62. Стерчо П. Карпато-українська держава. – Львів, 1994.63. Стецюк П. Основи теорії конституції та конституціалізму. Ч. 1. Львів, 2003.64. Субтельний О. Україна. Історія. – К., 1991.65. Тищик Б. Західно Українська Народна Республіка (1918-1923). Історія

держави і права. – Львів, 2004. 66. Тищик Б.Й. Становлення української державності на західноукраїнських

землях напередодні і в роки Другої світової війни (1937-1945 рр.) – Львів, 2006

67. Тимощук О.В. Охоронний апарат Української держави (квітень-грудень 1918 р.). – Харків, 2000.

68. Ткач А.П. Історія кодифікації дореволюційного права України. – К., 1968.69. Торжество історичної справедливості. – Львів,1968.70. Українська культура: історія і сучасність. – Львів, 1994.71. Щербина П.Ф. Судебная реформа 1864 года на Правобережной Украине. –

Львов,1974.72. Юридична наука і освіта на Україні. – К., 1992.73. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків. – Львів, 1990-1992. – Т. 1-3.74. Яковлів А. Основи Конституції УНР // Розбудова держави. – Київ, 1992.

№ 5.

75. Яковлів А. Український кодекс 1743 року "Права, по которым судится малороссийский народ", його історія, джерела та системний виклад змісту. – Мюнхен, 1949.

14. ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ

1. Президент України: офіційний сайт (електронний ресурс) // Режим доступу : http://www.president.gov.ua/

2. Верховна Рада України: офіційний сайт (електронний ресурс) // Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/

3. Кабінет Міністрів України: офіційний сайт (електронний ресурс) // Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/

4. Міністерство юстиції України: офіційний сайт (електронний ресурс) // Режим доступу : https://minjust.gov.ua/ua

5. Конституційний Суду України: офіційний сайт (електронний ресурс) // Режим доступу : http://ccu.gov.ua

6. Верховний суд України: офіційний сайт (електронний ресурс) // Режим доступу : http :// www . scourt . gov . ua /

7. Вища рада юстиції : офіційний сайт (електронний ресурс) // Режим доступу: http://www.vru.gov.ua/

8. Офіційний вісник України : офіційний сайт (електронний ресурс) // Режим доступу: http://ovu.com.ua

9. Урядовий кур’єр: офіційний сайт (електронний ресурс) // Режим доступу : http://www.ukurier.gov.ua/

10. Газета "Голос України" : офіційний сайт (електронний ресурс) // Режим доступу : http://uamedia.visti.net/golos_ukrainy

11. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського : офіційний сайт (електронний ресурс) // Режим доступу : http :// www . nbuv . gov . ua /

12. Національна парламентська бібліотека України Вернадського : офіційний сайт (електронний ресурс) // Режим доступу : http://nplu.org/

13. Львівська національна наукова бібліотека ім. В.Стефаника : офіційний сайт (електронний ресурс) // Режим доступу : http://www.lsl.lviv.ua/

14. Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка : офіційний сайт (електронний ресурс) // Режим доступу : http://library.lnu.edu.ua/bibl/

15. Національна історична бібліотека України : офіційний сайт (електронний ресурс) // Режим доступу : http://nibu.kiev.ua/

16. Інститут історії України НАН України : офіційний сайт (електронний ресурс) // Режим доступу : http://history.org.ua/

http://history.org.ua/

http://nibu.kiev.ua/

http://library.lnu.edu.ua/bibl/

http://www.lsl.lviv.ua/

http://nplu.org/

http://www.nbuv.gov.ua/

http://uamedia.visti.net/golos_ukrainy

http://www.ukurier.gov.ua/

http://ovu.com.ua/

http://www.vru.gov.ua/

http://www.scourt.gov.ua/

http://ccu.gov.ua/

https://minjust.gov.ua/ua

http://www.kmu.gov.ua/control/

http://www.president.gov.ua/

Documents

law.lnu.edu.ua · Web viewзнати: загальні закономірності та особливості державно-правового розвитку України