Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

ІНСТИТУТ МАТЕМАТИКИ, ФІЗИКИ І ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

КАФЕДРА ІННОВАЦІЙНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТІ

КУРСОВА РОБОТАстудента освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»

групи 5А денної форми навчання

Бунецького Олександра Васильовича

Тема:«Використання програмного продукту Skype у навчальному процесі»

Науковий керівник: зав. кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті доц. Кадемія М.Ю.

"Допустити до захисту" Завідувач кафедри інноваційних та інформаційнихтехнологій в освіті доц. Кадемія М.Ю."___" __________2010 р.

Вінниця 2010

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………………………………………... 3

ВСТУП……………………………………………………………………................... 4

РОЗДІЛ І ХАРАКТЕРИСТИКА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ………………………………………………………………………...

8

1.1. Можливості інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному

процесі………………………………………………………………………………….

14

1.2. Дистанційна освіта як різновид інформаційно-комукаційних ……………... 19

технологій…………………………………………………………………………......

РОЗДІЛ IІ ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕРАКТИВНОГО СПІЛКУВАННЯ В SKYPE 27

2.1. Дистанційне навчання в Skype………………………………………................ 27

2.2. Переваги дистанційного навчання в Skype…………………………………… 32

2.3. Програма безкоштовної IP телефонії Skype як засіб якіснго зв’язоку у

навчальному процесі……………………………………..............................................

35

РОЗДІЛ ІІІ МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ SKYPE В НАВЧАЛЬНО-

ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ…………………………………………………………... 39

3.1. Підготовка та проведення Web-семінарів…………………………………….. 39

3.2. Методика проведення web-конференцій……………………………................ 40

3.3. Можливості web-конференції…………………………………………………. 41

3.4. Опції web-конференції………………………………………………................. 42

3.5. Сфери застосування web-конференції………………………………………… 43

3.6. Методика проведення Skype-занять…………………………………………… 44

ВИСНОВКИ…………………………………………………………............................ 47

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………...... 49

ДОДАТОК А ………………………………………………………………………….. 49

ДОДАТОК Б…………………………………………………………………………... 71СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................... 80

2

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

«ІКТ» Інформаційно-комунікаційні технології

«ПЕОМ» Персональна електронно-обчислювальна машина

«ПК» Персональний комп’ютер

«ППЗ» педагогічні програмні засоби

«ПТНЗ» Професійно-технічний навчальний заклад

«ВНЗ» Вищий навчальний заклад

«ДО» Дистанційне навчання

3

ВСТУП

Актуальність проблеми. Кінець ХХ та початок ХХІ століть

відзначаються переходом міжнародної спільноти на якісно новий ступінь

розвитку – на рівень інформаційного суспільства. Україна, як європейська

держава, має бути рівноправним партнером в галузі інформаційно-

телекомунікаційних технологій розвинених країн, тим самим мати змогу

користуватися різного роду електронними засобами послуг і технологій;

обмінюватись останніми досягненнями науки, виробництва, освіти тощо.

У зв’язку з цим в Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту» в

Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття) та інших

державних документах вимагається від освіти впровадження сучасних

інформаційних технологій та інноваційних методик навчання при підготовці

майбутніх фахівців.

Інформатизація сфери освіти повинна випереджувати інформатизацію

інших напрямків, оскільки саме тут закладаються соціальні, психологічні,

загальнокультурні, а також професійні передумови інформатизації всього

суспільства [9. с. 28]. Тому зміст навчання з окремих дисциплін, як на нашу

думку, повинен визначатися не лише знаннями та вміннями у певній галузі, але

й сучасними способами і засобами їх одержання та використання. Така потреба

зумовлена низкою причин: видання навчальної літератури з метою поновлення

змісту навчання вимагає тривалого часу, чого немає для електронного варіанту

підручника або посібника, методичних розробок тощо; відсутні нові зразки

лабораторного обладнання, яке можна замінити віртуальним; підготовка та

виконання лабораторних робіт і т. ін.

Огляд літератури. Упровадження нових інформаційних технологій в

навчально-виховний процес висвітлені в працях Алексєєва А.Н., Гуревича Р.С.,

Жебровського В.М., Кадемії М.Ю., Мадзігона В.М. і багатьох інших

українських вчених-педагогів і методистів.[13. c. 154]

Проблема комп’ютеризації освіти, використання персональних

електронно-обчислювальних машин (ПЕОМ) у навчальному процесі, розробка

4

програмного забезпечення, та методики використання програмних продуктів у

навчані достатньо розкриті в роботах багатьох вчених (О.М. Бахтина, А.Ю.

Барановський, Б.С. Гершунський, М.С. Головань, М.І. Жалдак, І.І. Мархель,

Є.І. Машбиць, Н.В. Морзе та ін.). Використання програмних продуктів

професійному навчанні показано в дослідженнях Д. Берд, Д. Девіс,

В.С. Горського, Р.С. Гуревича, М.Ю. Кадемії, Н.Г. Ничкала, В.Г.

Розумовського, І.О. Петрицина, К.Х. Томас та ін. У межах цього напрямку

вивчення питання використання програмного продукту “Skype” як засобу

реалізації навчально-виховного процесу дозволив виявити ще багато проблем

не вирішених в педагогічній науці.

Варто відзначити, що на сьогодні існують електронні варіанти посібників,

мультимедійні засоби, постановки віртуальних експериментів тощо. Серед

сучасних засобів навчання можна виділити програмний продукт «Skype» за

допомогою котрого можливо здійснювати доволі ефективне дистанційне

навчання.

Звичайно, кожен учитель у процесі викладання предмету прагне

забезпечити учням глибоке і міцне засвоєння навчального матеріалу. Існує

пряма залежність між формами і методами засвоєння навчального матеріалу

учнями та їхньою здатністю відтворення набутих знань через певний проміжок

часу. Ефективні методи навчання реалізуються завдяки сучасним засобам. Саме

сучасні технічні засоби навчання відіграють у педагогічній діяльності таку саму

роль, як і знаряддя праці в будь-якому виробничому процесі. Від рівня їхнього

розвитку і раціональної організації застосування значною мірою залежить

ефективність та кінцевий результат навчання.

Використання програмного продукту “Skype” як технічних засобів в

навчальному процесі надає величезні можливості, адже саме завдяки скайпу

можливо не тільки навчання в одній країні, але й обмінюватися досвідом і

знаннями з іноземними колегами. Нині під час глобальної інформатизації і

комп’ютиризації це не являється великою проблемою.

5

Наочність, як відомо, відіграє важливу роль у сприйнятті навчального

матеріалу. Учитель передає знання. Проте щоб учень зрозумів значення слів

учителя або тексту підручника, у нього повинні виникнути чіткі уявлення про

предмети і явища навколишнього світу, на основі яких формуються наукові

поняття. Саме ці питання були враховані авторами програмного продукту

Skype.

Успішне проведення занять у школі залежить від наочності і образності

викладання, від уміння учителя створювати своїм словом живі образи,

використовуючи при цьому візуальні засоби навчання. Застосовуючи у

кожному конкретному випадку ті наочні засоби, які найбільш точно

відтворюють реальну картину вчитель досягає максимального навчально-

виховного ефекту.

На жаль застосування програмного продукту “Skype” в навчальному

процесі широко не використовується, більше він слугує для web-конференцій,

web-семінарів, роботи в чатах. Крім того, при аналізі науково-методичної та

періодичної літератури проблема впровадження комп’ютерних програм у

навчальному процесі повністю не висвітлена, відсутні й методичні розробки з

цього питання.

Виходячи з вище сказаного, нами обрано тему курсової роботи:

«Використання програмного продукту Skype у навчальному процесі».

Об'єкт дослідження є програмний продук Skype у навчальному процесі

як один із засобів інформаційно-комунікаційних технологій.

Предмет дослідження є технологія впровадження програмного продукту

Skype у навчальному процесі.

Мета дослідження – проаналізувати сучасну методику використання

інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі і доповнити її

шляхом застосування програмного продукту Skype.

Гіпотеза дослідження: використання програмного продукту Skype у

навчальному процесі значно підвищить формування знань і умінь учнів.

Завдання дослідження:

6

1. Опрацювати літературу з проблеми застосування програмного

продукту Skype у навчальному процесі.

2. Проаналізувати методики використання програмного продукту Skype у

навчальному процесі.

3. Дослідити ефективність застосування програмного продукту Skype у

навчальному процесі.

4. Перевірити результативність застосування програмного продукту

Skype на практиці.

7

РОЗДІЛ І

ХАРАКТЕРИСТИКА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ

У даний час спостерігається збільшення впливу медіа-технологій на

людину. Особливо це сильно діє на дитину, яка з великим задоволенням

подивиться телевізор, ніж прочитає книгу

Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп'ютерних

технологій на телебаченні, розповсюдження ігрових приставок, електронних

іграшок і комп'ютерів надають велику увагу на виховання дитини і його

сприйняття навколишнього світу. Істотно змінюється і характер його улюбленої

практичної діяльності - гри, змінюються і його улюблені герої і захоплення.

Раніше інформацію з будь-якої теми дитина могла отримати за різними

каналами: підручник, довідкова література, лекція вчителя, конспект уроку [6.

c. 12].

Але, сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в

навчальний процес нові методи подачі інформації. Виникає питання, навіщо це

потрібно. Мозок дитини, налаштований на отримання знань у формі

розважальних програм по телебаченню, набагато легше сприйме запропоновану

на уроці інформацію за допомогою медіа засобів.

Вже давно доведено, що кожен учень по-різному освоює нові знання.

Раніше викладачам важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня.

Тепер же, з використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, школи

отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб

задовольнити індивідуальних запитів кожного учня.

Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може

поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних

технологій, у тому числі і комп'ютерних. Адже використання комп'ютера на

уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим

та індивідуальним.

8

Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги,

калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки

і самі різні ігри, сучасний комп'ютер разом з тим є для дитини рівноправним

партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити, Якого йому так

часом не вистачає. З іншого боку, цей метод навчання є досить привабливим і

для вчителів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти

його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.

Що ж таке ІКТ?

Інформаційно-комунікаційні технології або ІКТ — технології, пов'язані зі

створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформацією.

Цей широко вживаний термін включає в себе всі технології, що

використовуються для спілкування та роботи з інформацією [4. c. 24].

Більш вдалим терміном для технологій навчання, що використовують

комп'ютер, є комп'ютерна технологія. Комп'ютерні (нові інформаційні)

технології навчання - це процес підготовки і передачі інформації, кого

навчають, засобом здійснення яких є комп'ютер.

При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен

забувати, що це УРОК, а значить складає план уроку виходячи з його цілей, при

відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основні дидактичні

принципи: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого

підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки

доповнює його.

Такому уроку властиво наступне:

Принцип адаптивності: пристосування комп'ютера до

індивідуальних особливостей дитини;

Керованість: у будь-який момент можлива корекція вчителем

процесу навчання;

Інтерактивність і діалоговий характер навчання; - ІКТ мають

здатність "відгукуватися" на дії учня і вчителя; "вступати" з ними в діалог, що і

становить головну особливість методик комп'ютерного навчання.

9

Оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи;

Підтримання в учня стану психологічного комфорту при

спілкуванні з комп'ютером;

Необмежене навчання: зміст, його інтерпретації і додаток скільки

завгодно великі [9. c. 35].

Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці

уроку, так і в процесі навчання: При поясненні (введення) нового матеріалу,

закріпленні, повторенні, контролі.

При цьому комп'ютер виконує такі функції:

1. У функції вчителя комп'ютер являє собою:

джерело навчальної інформації;

наочний посібник;

тренажер;

засіб діагностики і контролю.

2. У функції робочого інструменту:

засіб підготовки текстів, їх зберігання;

графічний редактор;

засіб підготовки виступів;

обчислювальна машина великих можливостей [8. c. 57].

При проектуванні уроку вчитель може використовувати різні

програмні продукти:

1. Мови програмування-за їх допомогою вчитель може скласти різні

програмні продукти, які можна використовувати на різних етапах уроку, але їх

застосування для викладача-предметника важко. Складання проекту за

допомогою мови програмування вимагає спеціальних знань і навичок і великих

трудовитрат.

2. Можливо при підготовці та проведенні уроку використання готових

програмних продуктів (енциклопедій, навчальних програм і т.п.). Використання

комп'ютерної технології при вивченні хімії в середній школі відкриває широкі

можливості для створення та використання складного наочно-

10

демонстраційного супроводу на уроці або при виконанні лабораторної роботи.

Крім того, при повторенні пройденого матеріалу учень самостійно відтворює

всі демонстраційні експерименти, які вчитель показував на уроці. При цьому

він може перервати експеримент, зупинити його чи повторити ту частину, яка

погано засвоїла. Такий підхід розвиває ініціативу і сприяє підвищенню інтересу

учнів до досліджуваного предмета.

3. Велику допомогу при підготовці та проведенні уроків надає вчителю

пакет Microsoft Office, який включає в себе крім відомого всім текстового

процесора Word ще й систему баз даних Access і електронні презентації

PowerPoint.

4. Система баз даних передбачає велику підготовчу роботу при складанні

уроку, але в підсумку можна отримати ефективну і універсальну систему

навчання та перевірки знань.

5. Текстовий редактор Word дозволяє підготувати роздатковий та

дидактичний матеріал.

6. Електронні презентації дають можливість вчителю при мінімальній

підготовці і незначних витратах часу підготувати наочність до уроку. Уроки,

складені за допомогою PowerPoint видовищні і ефективні в роботі над

інформацією.

7. При проектуванні уроку вчитель може використовувати такий

програмний продукт як Skype, за допомогою котрого він може:

1. Проводити дистанційне навчання.

2. Web-конференції.

3. Чат-заняття.

4. Web-заняття.

Переваги використання ІКТ

Індивідуалізація навчання;

Інтенсифікація самостійної роботи учнів;

Зростання обсягу виконаних на урок завдань;

Розширення інформаційних потоків при використанні Internet;

11

Підвищення мотивації та пізнавальної активності за рахунок

різноманітності форм роботи, можливості включення ігрового моменту:

вирішиш вірно приклади - відкриєш картинку, повставляєш правильно всі

букви - продвінешь ближче до мети казкового героя. Комп'ютер дає вчителю

нові можливості, дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від

захопливого процесу пізнання, не тільки силою уяви розсовуючи стіни

шкільного кабінету, але за допомогою новітніх технологій дозволяє зануритися

в яскравий барвистий світ. Таке заняття викликає у дітей емоційний підйом,

навіть відсталі учні охоче працюють з комп'ютером.

Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю

перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання

більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким

процес запису визначень, теорем та інших важливих частин матеріалу, тому що

вчителю не доводиться повторювати текст кілька разів (він вивів його на

екран), учневі не доводиться чекати, поки вчитель повторить саме потрібний

йому фрагмент.

Цей метод навчання дуже привабливий і для вчителів: Допомагає їм

краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові,

нетрадиційні форми і методи навчання, стимулює його професійний ріст і все

подальше освоєння комп'ютера.

Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів

дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня

засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати.

При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного

учня [11. c. 144].

Для учня важливо те, що відразу після виконання тесту (коли ця

інформація ще не втратила свою актуальність) він отримує об'єктивний

результат із зазначенням помилок, що неможливо, наприклад, при усному

опитуванні.

12

Освоєння учнями сучасних інформаційних технологій. На уроках,

інтегрованих з інформатикою, учні оволодівають комп'ютерною грамотністю і

вчаться використовувати в роботі з матеріалом різних предметів один з

найбільш потужних сучасних універсальних інструментів - комп'ютер, з його

допомогою вони вирішують рівняння, будують графіки, креслення, готують

тексти, малюнки для своїх робіт. Це - можливість для учнів проявити свої

творчі здібності.

Але, поряд з плюсами, виникають різні проблеми як при підготовці до

таких уроків, так і під час їх проведення.

Існуючі недоліки та проблеми застосування ІКТ

Ні комп'ютера в домашньому користуванні багатьох учнів і

вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у

всіх школах;

У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому

використовуються комп'ютери;

Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя;

Відсутність контакту з учителем інформатики;

У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження

можливостей Інтернет;

Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;

Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;

У шкільному розкладі не передбачено час для використання

Інтернет на уроках;

При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на

ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;

Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках,

учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам

[12. c. 153].

Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з

найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.

13

У вітчизняній загальноосвітній школі в останні роки комп'ютерна техніка й

інші засоби інформаційних технологій стали все частіше використовуватися

при вивченні більшості навчальних предметів.

Інформатизація істотно вплинула на процес придбання знань. Нові

технології навчання на основі інформаційних і комунікаційних дозволяють

інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння

та глибину засвоєння величезних масивів знань.

1.1. Можливості інформаційно-комунікаційних технологій у

навчальному процесі

Людство завжди намагалось використовувати всі можливості наявних

сучасних технологій для навчання підростаючого покоління. Тому й не дивно,

що створення комп'ютера понад 50 років тому буде записане в історію як подія

світового значення. Адже поява комп'ютера, здатного до переробки

колосальних обсягів інформації, наблизила перехід суспільства на якісно новий

ступінь розвитку - інформаційне суспільство.

Сама назва суспільства висуває на перший план інформацію як одне з

головних джерел його розвитку. Нове знаряддя праці - комп'ютер значно

відрізняється від тих, що суспільство створювало до цього. На комп'ютер

людина може перекласти такі завдання, що раніше їй доводилось вирішувати

тільки своєю головою. Водночас комп'ютер також сприяє удосконаленню свого

творця.

Застосування комп'ютерних технологій в освіті має давню історію. Проте

на початковому етапі воно було визначене специфікою самих комп'ютерів, а

саме: великими розмірами, значною вартістю, програмами для розрахунків

виключно технічних завдань. Ключовим моментом у становленні справжнього

комп'ютерного навчання стала поява комп'ютерів, що забезпечували

одночасний доступ до ресурсів багатьох користувачів. У той час комп'ютери

стали застосовувати для навчання програмуванню та для розробки систем

контролю знань, переважно завдань з вибором відповіді у формі «запитання -

14

кілька варіантів відповідей». Проте, як показав досвід, позитивний ефект був

можливий лише тоді, коли для комп'ютерних курсів були створені відповідні

навчальні та методичні посібники. Насправді ж, за ефективністю подання

інформації і викладач, і гарна книжка залишали комп'ютер далеко позаду [2. c.

5].

«Ерою відродження» для комп'ютерного навчання стала поява

персональних комп'ютерів (ПК) у 80-х роках. Індивідуальний характер роботи,

графічні можливості і звук, зворотний зв'язок і обчислювальні потужності

створили насправді чудові можливості для навчання. До того ж, з'явилось

програмне забезпечення, що дало змогу створювати малюнки, анімацію та звук,

без яких сьогодні навчальні програми неможливі.

Передавання знань є складовою людської діяльності, тому застосування

новітніх інформаційних технологій у галузі освіти зумовлене двома чинниками.

З одного боку, це необхідність підготувати учня до його майбутнього робочого

місця, а з іншого - необхідність більш ефективного передавання знань, тобто

максимального поліпшення і полегшення роботи вчителя.

Необхідною умовою інформатизації освіти є готовність педагогів до

використання нових технологій навчання в процесі передавання знань, що

означає постійну, неперервну самоосвіту. Між тим, вибираючи комп'ютер для

навчальних цілей, слід добре усвідомлювати ті цілі, які до того ж змінюються із

розвитком самого суспільства. Скажімо, на початку комп'ютеризації головна

мета була сформульована таким чином: «Програмування -друга грамотність».

Час минав; почали з'являтися так звані педагогічні програмні засоби (ППЗ), і

було сформульовано іншу мету: «Комп'ютерна грамотність», що передбачало

вивчення основ програмування. Згодом стало зрозумілим, що за умов

інформатизованого суспільства в цьому абсолютно немає потреби. Замість

цього суспільство висунуло такі завдання:

1) інформатизація суспільства. Це означає, що у будь-якому навчальному

закладі (від школи до вищого закладу освіти ІІІ-ІУ рівня акредитації) педагоги

та учні повинні мати доступ до «електронної» інформації з предмета, що

15

вивчається;

2) інформаційна культура. Це передбачає, що викладачі володітимуть

методами пошуку необхідної інформації, матимуть певний рівень культури для

відбору інформації, навчаться її переробляти та пропонувати учням у

друкованому вигляді;

3) гуманізація освіти через інформатизацію. Такої мети можна досягнути

з появою мультимедійних комп'ютерів, за допомогою яких можна представити

не тільки текстову, а й графічну, аудіо- та відеоінформацію, а також із

розповсюдженням таких програмних продуктів, як комп'ютерні енциклопедії,

електронні книжки, довідники з літератури тощо [2. c. 7].

Нині необхідність використання сучасних комп'ютерних засобів у

навчальному процесі є незаперечним фактом. Проте постає актуальна

проблема, як реально підвищити ефективність навчання в його головних видах?

Це пов'язано з відносно повільною та тривалою трансформацією сучасної

освіти, яка неминуче відставатиме від прогресу технічних засобів.

Вирішальним моментом у цьому питанні є позиція викладача. Спробуємо її

зрозуміти.

Звичайно, у кожного педагога є апробована методика викладання; він

витрачає не так багато часу на підготовку до занять. Раптом, у нових умовах,

від нього вимагають змінити стиль роботи, почати працювати на комп'ютері.

Отже, якщо викладач вирішить залучити комп'ютер до навчального

процесу, він буде змушений витрачати значно більше часу на підготовку до

занять, причому не вдома, у комфортній обстановці, а в навчальному закладі, за

допомогою спеціаліста з інформатики. Дійсно, приступаючи до роботи з

комп'ютером, викладач вимушений просити допомоги у колеги (оскільки він

сам працювати з комп'ютером не може) і, таким чином, він виступає в ролі

учня, що досить-таки зачіпає його самолюбство. Чим більше нових термінів

(«комп'ютер», «база даних», «мультимедіа», «ІNTERNET» тощо), тим більшим

є пасивний опір викладача настирливій вимозі використовувати комп'ютер у

навчальному процесі.

16

Тому, природно, постає питання про підготовку педагогів до

використання комп'ютера ще в інституті або університеті, і не тільки викладача

математики та основ інформатики, фізики та основ інформатики, трудового

навчання та основ інформатики, а й учителя географії, іноземних мов, історії,

рідної мови та літератури тощо.

Узагальнюючи вищезгадані проблеми, можна зробити висновки, що будь-

який технічний засіб навчання, у тому числі й комп'ютер, може давати вагомі

результати в навчанні лише тоді, коли з'являються покоління педагогів, які

готові і бажають використовувати комп'ютери, а також тоді, коли з'являються

методисти, здатні розробити методику застосування їх в навчальному процесі,

тобто скласти досить значну кількість прикладів, на основі яких навіть так

званий пересічний викладач зможе користуватися комп'ютером [14. c. 39].

Як відомо, комп'ютери в освіті у нас стали активно використовувати

понад десять років тому. Тоді наукові, методисти, викладачі, вчителі та інші

мріяли й писали про те, що комп'ютери суттєво змінять навчання, а вони

вчитимуть учнів і студентів за найкращими методиками, створеними кращими

методистами і програмістами, причому у найкоротший термін зміниться вся

система навчання і т.ін. Чи зуміли ми досягнути поставленої мети? Слід

визнати той факт, що не зуміли. Чи означає це, що комп'ютери не треба

використовувати в освіті? Не викликає сумнівів той факт, що переважна

більшість людей, причетних до освіти, навіть саме таке питання вважатиме

некоректним.

Практично ті самі захоплюючі слова ми вживаємо і зараз, але в поєднанні

з іншими «новими» ідолами, перед якими схиляється інформаційне

суспільство: «мультимедіа», «ІNTERNET», «дистанційна освіта», «єдиний

інформаційний простір» і т. Ін [2. c. 10].

Який же стан впровадження сучасних комп'ютерів у навчальних

закладах? В Україні, наприклад, більшість шкіл поки не має сучасних

комп'ютерів взагалі. У Росії таких шкіл більше однієї третини. Можливо,

кращий стан у США. Але й там більше половини шкільних комп'ютерів -

17

застарілі. Чи слід наголошувати на цьому у нас? Обов'язково. Маємо

проаналізувати помилки і зробити правильні висновки для належного

просування вперед. Комп'ютери безсумнівно треба використовувати в освіті,

але кінцева мета повинна бути реальнішою.

Справа в тому, що слово «комп'ютер» несе в собі магічну та надзвичайну

силу, часто саме це стає причиною принципових помилок. Ми багато чуємо про

його чудові можливості й уявляємо, що це маг і чарівник, здатний увійти в

наше життя та змінити його на краще.

Такий підхід є хибним. Комп'ютер - це лише механізм для обробки

інформації, досить складний і могутній, але все ж - механізм. Він може

ефективно ввійти в існуючу технологію навчання, стати її ланкою, на його

основі можна формувати нові технології навчання. Проте, ні в якому разі не

слід механічно перекладати методичний досвід застосування старих засобів на

цей, принципово новий.

На сучасному етапі чітко визначились три головні напрями використання

комп'ютерів у навчальному процесі.

По-перше, це навчання технологіям, що вимагають активного викорис-

тання комп'ютера (графічний і текстовий редактори, робота у комп'ютерних

мережах); навчання спеціалізованим технологіям (створення музики,

комп'ютерне конструювання і анімація, макетування і верстка і т. ін.).

По-друге, вивчення інформатики як науки, що розглядає інформаційно-

логічні моделі.

По-третє, використання комп'ютера як технічного засобу у вивченні

основ наук у школі і ПТНЗ, фундаментальних і технічних дисциплін у ВНЗ і

ПТНЗ.

Зрозуміло, що із збільшенням кількості комп'ютерів у нашій країні

підвищується інтерес до мультимедійних програмних засобів навчання,

виникає потреба в розробці такої продукції. Навіть добротні зарубіжні прог-

рами вимагають адаптації та перекладу на рідну мову. Тому відповідні

дослідження здійснюються і в Україні [12. c. 211].

18

1.2. ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА ЯК РІЗНОВИД НОВИХ

ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

В останні роки серед педагогічної громадськості викликає значний

інтерес часто згадуване та широко обговорюване поняття дистанційної (або

дистантноі) освіти. Зацікавленість дистанційною освітою підігрівається

повідомленнями про динамічне зростання системи дистанційної освіти (ДО) за

кордоном. Саме поняття ДО запозичене з англійської мови і практики освіти

Великої Британії, Канади і особливо США, де не тільки поняття Distance

Education, а й абревіатура ДЕ, що походить від цих слів, набули сталого

значення й не вимагають розшифрування. У зарубіжній практиці поняття ДО

охоплює найрізноманітніші моделі, методи й технології навчання, під час якого

педагог і учень просторово розділені, находяться у різних місцях (класах,

школах, училищах, регіонах, містах і навіть країнах). При цьому стають

необхідними деяке середовище або засоби, за допомогою яких відбувається

спілкування викладача та учня. Такими засобами можуть бути:

- друковані та письмові матеріали, що пересилаються звичайною поштою

або факсом;

- телефонна мережа;

- аудіо - та відеозаписи, навчальне радіо та телебачення (а також кіно);

- інтерактивні програмовані навчаючі засоби, комп'ютерні навчаючі

програми;

- локальні та глобальні комп'ютерні мережі.

Термін «дистанційна освіта» не належить до певної особливої технології,

швидше він описує спосіб навчання, який дозволяє педагогу та учню вийти за

вузькі рамки навчання в класі. Розглянемо детальніше поняття ДО, а також

спектр його можливостей.

Дистанційна освіта - це практика, яка зв'язує викладача, учня, а також

джерела, розміщені в різноманітних географічних регіонах, за допомогою

спеціальної технології, що дозволяє здійснювати взаємодію. Остання може

19

забезпечуватись різними способами, наприклад, обмін друкованими

матеріалами за допомогою пошти й телефаксу, аудіоконференція, комп'ютерна

конференція, відеоконференція ДО є перспективним способом одержання

освіти ізольованими учнями в селах, учнями зі специфічними вимогами,

інвалідами, особами, які нездатні отримати освіту іншими способами.

Можна визначити ДО як освіту, що характеризується пятьма головними

моментами:

а) існування вчителя і учня і, як мінімум, наявність домовленності між

ними;

б) просторова розділеність вчителя і учня;

в) просторова розділеність учня та навчального закладу;

г) двохспрямована взаємодія учня і вчителя;

д) підбір матеріалів, призначених спеціально для ДО [3. c. 64].

Це визначення охоплює ряд форм навчання - від заснованих на

друкованих матеріалах, коли спілкування здійснюється по пошті й телефону, до

двохсторонніх відеокурсів, коли вчитель і учень «зустрічаються» на

телевізійних екранах.

В основному, в ДО існує два підходи в забезпеченні підтримки навчання -

розширення та трансформація. Ці підходи можна описати таким чином.

Модель розширення має місце тоді, коли викладач веде урок, який

технологічно мало відрізняється від традиційного, розширюючи його до інших

просторових і часових рамок. Діяльність педагога, сукупність навчальних

матеріалів, навчальне середовище дозволяють імітувати ситуацію навчання в

умовах кабінету, а також компенсувати втрачені канали спілкування та

одержання навчальної інформації. Така модель навчання передбачає

перетворення лекції й наступного обговорення в кабінеті в індивідуальні

навчальні матеріали.

Модель трансформації характеризує такі форми організації ДО, які не

імітують традиційне навчання, а становлять щось нове, специфічно пов'язане з

технологіями зв'язку викладачів та учнів, що використовуються в навчальному

20

процесі.

Програми ДО не обов'язково становлять приклади точної відповідності

певній моделі, однак знання відмінностей між моделями важливе для розуміння

проблем психологічного та педагогічного лаштунків, з якими зіткнулась ДО.

Разом з новими методами й технологіями навчання ДО привносить у

теоретичну педагогіку й освітню практику нові поняття і терміни, до яких в

першу чергу відносяться такі:

- віртуальний клас (група);

- підтримка навчання (підтримка учнів);

- навчальні телекомунікаційні проекти;

- зворотний зв'язок;

- діалогова технологія;

- комп'ютерний зв'язок;

- телеконференція;

- координатор, модератор, фасилітатор телекомунікаційного проекту

(телеконференції).

Під віртуальним класом (групою) у зарубіжній практиці ДО розуміють

спільноту учнів, взаємодія між якими при спільному виконанні ними

навчальних завдань відбувається за допомогою комп'ютерних мереж.

Віртуальна група - поняття, яке властиве трансформаційній моделі ДО,

оскільки можна передбачити, що спілкування між учнями за допомогою

комп'ютерної мережі досить істотно відрізняється від звичайного. У наших

умовах ДО є досвід, на підставі якого правильніше говорити про

квазівіртуальні групи, коли учні, які не мають комп'ютерів вдома, у спільній

груповій діяльності використовують комп'ютери училища (школи, вищого

закладу) для спілкування з аналогічними групами з інших училищ (шкіл, вищих

закладів) або інших міст [9. c. 103].

Під підтримкою навчання (або підтримкою учня) у ДО розуміють будь-

які матеріали, інформацію, що передається від вчителя до учня, який

находиться в іншій географічній точці. Процес навчання уявляється як деяка

21

тривала діяльність, в якій не повинно бути перерв (або вони повинні бути

зведеними до мінімуму), пов'язаних з тим, що навчально-методичні матеріали

перестали надходити від викладача до учня.

Навчальний телекомунікаційний проект - одна з перспективних форм

трансформаційної моделі ДО, що заснована на спільній (колективній)

діяльності учнів, спрямована на досягнення деякої модельної мети. Мета, яка

звичайно ставиться перед учнями, носить не навчальний характер і моделює

мету певної наукової або виробничої діяльності (наприклад, мета навчального

проекту екологічної спрямованості - виявити джерела забруднення оточуючого

середовища в певному регіоні). Така модельна мета надає діяльності учнів у

проекті інтегрованого характеру, стимулює в них навички та вміння працювати

в колективі, з використанням розподілу праці та ролей, а також активну

соціальну спрямованість. Важливими характерними рисами навчального

телекомунікаційного проекту є такі:

- часова визначенність й обмеженність (від двох тижнів до трьох місяців);

- використання комп'ютерних і телекомунікаційних мереж і програмних

засобів для обміну інформацією між всіма учасниками проекту, які часто

створюють віртуальну або квазівіртуальну групу;

- необхідність чіткої організації діяльності учнів, яка встановлюється

координатором проекту.

Зворотний зв'язок у ДО - узагальнення відповідного кібернетичного

поняття - означає потік інформації від педагога до дистанційного учня на стадії

оцінювання педагогом діяльності учня, його просунення та успіхів і відповідну

реакцію педагога на успіхи учнів, оцінку його діяльності (схвалення або

несхвалення) [2. 61].

Встановлено, що планомірно і раціонально організований зворотний

зв'язок дуже важливий, оскільки сприяє формуванню усталеної позитивної

мотивації навчальної діяльності. В традиційному навчанні зворотний зв'язок

здійснюється неусвідомлено, на рівні підсвідомості, за допомогою міміки та

жестів, інтонації голосу педагога, його безпосередньої реакції на відповідь учня

22

в класі. Під час ДО багато невербальних каналів спілкування педагога і учня -

перекриті, тому зворотний зв'язок буде найважливішим елементом педагогічної

технології, що ідентифікується і планується.

Діалогова технологія - конфігурація програмного забезпечення,

обладнання, а також міжособистісної взаємодії та діяльності, що забезпечує

вільне спілкування.

Телеконференція - спосіб обміну текстовими повідомленнями з деякими

спільнотами зацікавлених у цьому людей.

Комп'ютерний зв'язок - сукупність способів використання комп'ютерів і

телекомунікаційних мереж як інструментів для організації зв'язку.

Комп'ютерний зв'язок вміщує:

- електронну пошту, яка дозволяє спрямовувати повідомлення в поштові

скриньки користувачів мережі;

- телеконференції, які дозволяють спрямовувати повідомлення всім

учасникам одночасно;

- доступ до удалених інформаційних серверів, наприклад бібліотечних

ресурсів, баз даних, серверів тощо [2. c. 62].

ДО за кордоном, зокрема в США, нині входить у нову, дуже важливу

фазу свого розвитку. Після порівняно тривалого періоду відносної стабільності

в розумінні незмінності головних технологій і методів навчання, й

нещодавнього періоду кардинальних змін внаслідок появи нових різноманітних

середовищ (відео, комп'ютерних телекомунікацій) ДО сьогодні входить у фазу

інтегрування й обмеження технологій. Цей період істотно вплине на практику

навчання. Серед ключових тенденцій у розвитку ДО необхідно назвати такі:

- одночасне розгортування (зростання різноманітності) і сближення

технологій;

- зміни в стосунках між викладачами та учнями;

- зміни відносин між навчальними закладами;

- виникнення усталених традицій.

У 80-х роках технології ДО, що використовувались для створення

23

навчальних матеріалів, їхньої доставки та взаємодії між викладачами і учнями,

були малочисельні та примітивні. В основному це були друковані матеріали,

відео - та, досить рідко, прямі телевізійні трансляції. Для доставки

використовувались звичайна пошта, кабельне та громадське телебачення.

Взаємодія здійснювалась за рахунок письмових творів, прямих

консультацій по телефону та іноді за допомогою аудіозаписів. Пройшло всього

лише 10-15 років і техносфера невпізнанно змінилась. Відеомагнітофони є зараз

у 50-60% домівок і нині повсякденно використовуються в ДО, а супутникові

антени зараз починають слугувати не стільки розвагам, скільки освіті [10. c. 23].

Найголовнішим є те, що в сферу ДО увійшли живі, інтерактивні

середовища, такі як мікрохвильове телебачення, аудіографіка, стиснуте відео,

телеконференції, аудіоконференції тощо. Всі ці середовища привнесли

докорінну відмінність у стосунки учня й навчального закладу. Друковані

матеріали, трансляції і навіть відеокасети мали справу з учнем-одинаком, нові

ж інтерактивні середовища використовуються переважно як розширювачі

навчальних аудиторій.

Зараз можна передбачити появу нових технологій у сфері ДО. Майже усі

вони - цифрові. Вони включають у себе програми гіпермедіа, що дозволяє

учневі самому контролювати порядок засвоєння інформаційного масиву, а

також бази даних, які доступні через Інтернет та інші мережі, і навіть

інтегровані комплекси даних, що в перспективі надають учням можливість

об'єднатись з відеокурсами, аудіо матеріалами, базами даних й іншим

програмним забезпеченням прямо з дому або з місця роботи.

ДО стала як ніколи багатосередовищною. Неминуче підключення все

більшої кількості середовищ переносу навчальної інформації як невід'ємних

способів викладання курсів як в рамках певного курсу, так і у випадку

здійснення міжпредметних зв'язків. Це, мабуть, вплине на принципи розробки

курсів і планування навчальних програм у ДО, що виходить за традиційні

рамки «проблеми доставки.

Багатосередовищність ДО видно і з того, як навчальні заклади керують

24

своїми ресурсами. Раніше навчальні заклади орієнтувались на технічну сторону

навчання, скажімо, вводили предмети, що засновані на використанні

друкованих матеріалів і телевізійних програм. Зараз такий підхід виявляється

невиправданим. ДО зараз орієнтується на гнучке задоволення потреб учнів у

навчальних курсах. Бере гору суміш технологій.

З іншого боку, вибух технологічних новацій змінює розуміння природи

ДО. Нині ДО включає в себе такі різні, навіть діаметрально протилежні

підходи, як самоосвіта та навчання у розширенній (віртуальній) аудиторії.

З ускладненням і розширенням технологій ДО розширюється і коло

організацій та структур, що так чи інакше залучаються до цього процесу.

Технологія стає частиною інфраструктури навчального закладу: відтепер з

рівною увагою повинні розглядатися проекти, що стосуються не лише

досліджень і адміністрування, а й викладання як такого. Отже, виникає більш

широка спільнота суб'єктів, зацікавлених у капіталовкладеннях в освітні

технології [2. c. 64].

У той же час технологічна інфраструктура ДО виходить за межі

навчальних закладів, що розробляють дистанційні методики навчання.

Вузівські технології повинні бути сумісні з навчанням у середніх школах

або ПТНЗ, відповідати державним і регіональним освітнім стандартам.

Відповідно ДО стає предметом законодавства в міру зростання

міжрегіональних телекомунікацій. Питаннями ДО починають цікавитись

законодавці та відповідні акредитовані органи.

Минуле десятиліття наочно демонструє, як зміни в технології впливають

на стосунки між навчальними закладами та учнями. Раніше ДО мала справу з

учнями-одинаками. Традиція заочного навчання полягала лише в тому, щоб

будь-який учень становив «клас одного учня». Учень взаємодіяв лише з

викладачем, але не з іншими учнями. Цій моделі більше ста років, і саме вона

була узята за основу для телевізійної освіти у 80-х роках. Телевізійні трансляції,

як і заочне письмове навчання, були розраховані на одного учня, що знаходився

у себе вдома. Такий підхід був природно індивідуальним у тому розумінні, що

25

учень сам обирає час, місце і темп вивчення. Проте він не зовсім орієнтований

на індивідуальність учня, якщо врахувати, що відбір матеріалів, додаткова

підтримка та порядок вивчення дисциплін повністю залежатиме лише від

навчального закладу. Як вже зазначалось, починаючи з середини 80-х років

швидко ростуть різноманітні інтерактивні телекомунікаційні середовища -

супутникові, мікрохвильові, стиснуте відео, аудіконференції тощо. Все це

зробило групове навчання центром уваги в ДО.

Нові середовища дозволяють розширити традиційну аудиторію до так

званої «віртуальної». В підсумку контроль за часом, місцем і темпом навчання

повертається до навчального закладу, але учні одержують можливість

спілкуватись один з іншим.

Сьогодні з'являється новий тип навчальної групи - «спільнота учнів» -

завдяки асинхронності таких телекомунікаційних середовищ, як комп'ютерні

конференції, електронна пошта та голосова пошта.

Оскільки ці середовища не передбачають одночасного запитання і

відповіді, учні можуть знову ж таки самі обирати час, місце і теми, зберігаючи

можливість спілкування з іншими учнями, які в цей час працюють з іншою

частиною навчального курсу або навіть проходять зовсім інші предмети в

межах програми. Цілі спілкування у «спільноти учнів» не стільки дидактичні,

скільки контекстуальні, мають на увазі принципово новий рівень спілкування

окрім того, що передбачений навчальною програмою.

Можна чекати появу нового типу стосунків наприкінці цього або на

початку наступного десятиріччя. По мірі того, як учні отримують доступ до

великих баз даних, гіпермедійних комплексів, відео - та тексту за допомогою

комп'ютерних мереж, з'являється новий тип учня - чудово оснащеного для

навчання, а краще сказати, цілої «спільноти молодих вчених». Учні самі

керують часом, місцем і темпом, широтою охоплення та послідовністю

навчального матеріалу і, як додаток, мають можливість вільно спілкуватись зі

сверстниками і викладачами.

26

РОЗДІЛ IІ

ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕРАКТИВНОГО СПІЛКУВАННЯ В SKYPE

2.1. Дистанційне навчання в Skype

Дистанційне навчання – сукупність технологій, що забезпечують:

доступ до основного об’єму матеріалу, що вивчається; інтерактивну взаємодію

слухачів (студентів) і викладачів в процесі навчання; надання слухачам

(студентам) можливості самостійної роботи по освоєнню матеріалу, що

вивчається в процесі навчання (рис. 8).

Сучасне дистанційне навчання будується на використанні:

середовищ передачі інформації (пошта, телебачення, радіо,

інформаційно-комунікаційні мережі);

методів навчання, які залежать від технічного середовища обміну

інформацією.

Рис. 8. Технологічна схема організації дистанційного навчання

27

Викладач – взаємодіє зі студентами, веде групи, призначає тести, заліки,

екзамени.

Студент – реєструється на курсах, отримує підтримку викладача, працює

в групі студентів, проходить тести, здає заліки, екзамени.

Дирекція – створює групи, керує навчальним процесом, взаємодіє з

викладачами.

Кафедра – розробляє підручники, складає тестові завдання, комплектує

бібліотеку.

Адміністратор – налаштовує та підтримує систему [20].

Так дистанційне навчання «Skype» визначають як "технологію отримання

знань за допомогою телекомунікаційних засобів, коли взаємодія того, кого

навчають і викладача проходить на відстані". У дистанційному навчанні

змінюється роль і вимоги до викладачів. Лекції складають лише невелику

частку, процес навчання орієнтує студентів на творчий пошук інформації,

вміння самостійно набувати необхідні знання і застосовувати їх у вирішенні

практичних завдань з використанням сучасних технологій. Викладачі

дистанційних курсів за допомогою програмного продукту «Skype» повинні

мати універсальну підготовку – володіти сучасними педагогічними та

інформаційними технологіями, бути психологічно готовим до роботи зі

студентами у новому навчально-пізнавальному середовищі. Завдяки таким

засобам дистанційного навчання, як дискусійні форуми, електронні

обговорення засвоєного матеріалу, списки розсилання, створюється нове

навчальне середовище, в якому студенти почувають себе невід’ємною

частиною колективу, що посилює мотивацію до навчання. Викладачі повинні

володіти методами створення і підтримки такого навчального середовища,

розробляти стратегії проведення цієї взаємодії між учасниками навчального

процесу, підвищувати творчу активність і власну кваліфікацію [3. c. 156].

Дистанційні курси «Skype» характеризують:

- гнучкість – можливість викладення матеріалу курсу з урахуванням

підготовки, здібностей студентів. Це досягається створенням альтернативних

28

сайтів для одержання більш детальної або додаткової інформації з незрозумілих

тем, а також низки питань –підказок тощо;

- актуальність – можливість упровадження новітніх педагогічних,

психологічних, методичних розробок;

- зручність – можливість навчання у зручний час, у певному місці,

здобуття освіти без відриву від основної роботи, відсутність обмежень у часі

для засвоєння матеріалу;

- модульність – розбиття матеріалу на окремі функціонально завершені

теми, які вивчаються у міру засвоєння і відповідають здібностям окремого

студента або групи загалом;

- економічна ефективність – метод навчання дешевший, ніж традиційні,

завдяки ефективному використанню навчальних приміщень, полегшеному

коригуванню електронних навчальних матеріалів та мультидоступу до них;

- можливість одночасного використання великого обсягу навчальної

інформації будь-якою кількістю студентів;

- інтерактивність – активне спілкування між студентами групи і

викладачем, що значно посилює мотивацію до навчання, поліпшує засвоєння

матеріалу;

- більші можливості контролю якості навчання, які передбачають

проведення дискусій, чатів, використання самоконтролю, відсутність

психологічних бар’єрів;

- відсутність географічних кордонів для здобуття освіти. Різні курси

можна вивчати в різних навчальних закладах світу [3. c. 167].

На Заході ця форма з'явилася вже досить давно і має велику популярність

серед студентів через її економічні показники і навчальну ефективність.

Дистанційну форму навчання ще називають "освітою на протязі всього життя"

через те, що більшість тих, хто навчається, - дорослі люди. Багато хто з них вже

має вищу освіту, проте через необхідність підвищення кваліфікації або

розширення сфери діяльності у багатьох виникає потреба швидко і якісно

29

засвоїти нові знання і набути навички роботи. Саме тоді оптимальною формою

може стати дистанційне навчання.

Дистанційне навчання в «Skype», яке здійснюється за допомогою

комп’ютерних телекомунікацій, має наступні форми занять:

Спілкування в чатах. Не дивлячись на те, що програма Skype

орієнтована, перш за все, на переговори за допомогою голосу, можна

відправити співбесіднику текстове повідомлення або спілкуватися з ним за

допомогою чату. В текстових повідомленнях є одна безперечна перевага:

можна відсилати його користувачу, навіть якщо той не в Мережі. Коли абонент

підключиться до Інтернету і запустить програму Skype, він одержує ваше

повідомлення. Користувачі Skype можуть посилати один одному повідомлення

за допомогою чатів. Всі операції із створення чатів згруповані в меню Чати.

Якщо клацнути на ньому кнопкою миші, то з'являться його команди. За

допомогою цих команд можна почати чат з виділеним абонентом на вкладці

Контакти, створити груповий чат з декількома користувачами, переглянути

останні чати і чати, відкладені у закладки.

Чат-заняття – навчальні заняття, які здійснюються за допомогою чат-

технологій. Чат-заняття проводяться синхронно, тобто всі учасники мають

одночасний доступ до чату (рис. 9). В рамках багатьох дистанційних

навчальних закладів діє чат-університетів, в якій за допомогою чат-кабінетів

організовується діяльність дистанційних педагогів і студентів.

Рис. 9. Вигляд чат-заняттів

30

2.3.2. Web-заняття – дистанційні пари, конференції, семінари, ділові

ігри, лабораторні роботи, практикуми та інші форми навчальних занять, які

проводяться за допомогою засобів телекомунікацій і інших можливостей

Інтернету (рис. 10).

Рис. 10. Вигляд web-заняття

Для проведення web-заняття використовуються спеціалізовані освітні

web-форуми – форма роботи користувачів за певною темою або проблемою за

допомогою записів, що залишаються на одному з сайтів, на якому встановлене

відповідне програмне забезпечення.

Від чат-заняття web-форум (web-заняття) відрізняється можливістю

тривалої (багатоденної) роботи на форумі і асинхронним характером взаємодії

студентів і педагогів.

2.3.3. Телеконференції (рис. 11) проводяться, як правило, на основі

списків розсилки з використанням електронної пошти. Для навчальних

телеконференцій характерне вирішення навчальних завдань. Також існують

форми дистанційного навчання, при якому навчальні матеріали висилаються

поштою в регіони.

31

Рис. 11. Телеконференція

В основі такої системи закладений метод навчання, який має назву

«Природній процес навчання» (Natural Learning Manner). Дистанційне навчання

− це демократична, проста і вільна система навчання. Студент, виконуючи

практичні завдання, набуває стійких автоматизованих навичок. Теоретичні

знання засвоюються без додаткових зусиль, органічно вписуючись в

тренувальні вправи. Формування теоретичних і практичних навичок

досягається в процесі систематичного вивчення навчального матеріалу,

прослуховування і повторення за диктором вправ на аудіо- і відеоносіях (за

наявності) [7. c. 77].

2.2. Переваги дистанційного навчання в Skype

Переваги дистанційного навчання:

- По-перше,навчання проходить за схемою "24x7" або "anywhere-

anytime". Тобто, той хто навчається, може сам обирати час і місце навчання (з

дому, з роботи і т.д.).

- По-друге, індивідуальний підхід до кожного. Викладач

дистанційної форми виступає більше у ролі помічника, наставника, радника,

саме тому за кордоном він називається tutor (тьютор). Крім індивідуальної

роботи, в системах дистанційного навчання часто організується робота у

невеликих групах. Робота у групах може мати суттєвий вплив на засвоєння

навчального матеріалу.

32

- По-третє, обмежена тривалість при високій якості навчання.

Найбільш популярним є навчання за програмами, що мають чітке

спрямування. Тобто ті, хто навчаються, отримують тільки ті знання і навички,

які є необхідними для виконання їхньої роботи. При цьому основна увага в

процесі навчання приділяється практичному застосуванню отриманих знань і

розгляду реальних прикладів. Зазвичай тьютори мають великий досвід

практичної роботи у своїй галузі.

Необхідні умови для дистанційного навчання:

- По-перше, доступ до комп'ютера.

- По-друге, вихід до мережі Internet. Якщо такої можливості немає,

можлива кейсова форма: коли студенту видається так званий "кейс", що містить

усі необхідні навчальні матеріали і посібники.

- По-третє, бажання навчатися і вміння працювати самостійно. Це

дуже важливо, тому що саме від цих двох рис залежить ефективність всього

навчального процесу [4. c. 216].

Навчання за кейсовою формою

При навчанні за кейсовою формою передбачається, що студент не має

зовсім або має дуже обмежений доступ до мережі Інтернет. Таким студентам

перед початком занять буде виданий кейс з навчальними матеріалами (книги,

CD-диски з дистанційними курсами, методичні вказівки та інше).Спілкування з

викладачем організується у вигляді консультацій та шкіл вихідного дня для

роботи у невеликих групах.

Характеристика навчального процесу

У системі дистанційного навчання виділені 4 типи суб'єкта:

1. Студент - той, хто навчається.

2. Тьютор - той, хто навчає.

3. Організатор - той, хто планує навчальну діяльність, розробляє

програми навчання, займається розподіленням студентів за групами і

навчальним навантаженням на тьюторів, вирішує різні організаційні питання.

33

4. Адміністратор - той, хто забезпечує стабільне функціонування

системи, вирішує технічні питання, слідкує за статистикою роботи системи [1.

c. 48].

Важливим елементом дистанційного навчання є дистанційний курс (ДК).

Ще до початку навчання тьютори розробляють ДК за своїми предметами. В

процесі навчання курси можуть змінюватися і доповнюватися. Кожний

викладач має змогу сам вирішувати, як буде виглядати ДК і які мультимедійні

елементи в ньому будуть застосовуватися. Міра і спосіб використання

комп'ютерних технологій при підготовці ДК значно впливає на ефективність

його засвоєння. Світовий досвід показує, що використання динамічних об'єктів

для створення наочних моделей процесів, адаптивне моделювання студента в

багатьох випадках значно підвищує навчальний ефект.

Курс розбивається на розділи, які потрібно проходити у визначений час.

За матеріалом розділів тьютори створюють і призначують тести і завдання, які

також потрібно вчасно проходити. Тьютор має можливість призначувати

спеціальні перевірочні (граничні) тести за відповідними розділами курсу.

Тьютор може призначувати завдання для підгруп студентів, тоді завдання

вирішується колективно. Взаємодія між суб'єктами системи дистанційного

навчання здійснюється за допомогою системи індивідуальних гостьових книг,

форумів, чатів та електронної пошти.

Для організації дійсно ефективного навчального процесу дистанційного

навчання необхідна систематична робота з оболонкою як студента, так і

тьютора майже кожного дня на протязі всього терміну навчання.

34

2.3. Програма безкоштовної IP телефонії Skype як засіб якіснго

зв’язоку у навчальному процесі

Загадкова абревіатура VoIP (Voice Over Internet Protocol) перекладається

як передача голосу через Інтернет-протокол.

Технологія VoIP поєднує в собі зручність звичайного голосового зв'язку і

всі можливості цифрових комунікацій. У результаті одержуємо якісно новий

рівень зв'язку, на порядок функціональніший, зручніший і, головне, набагато

дешевший. Це дозволило позбавитися від високих тарифів операторів зв'язку і

дало можливість зменшити вартість дзвінка зі звичайного телефону або ж

розмовляти взагалі безкоштовно.

У будь-якій мережі можна організовувати роботу VoIP-протоколу і

передавати голос від одного комп'ютера до іншого, для того, щоб здійснити

розмову як по телефону. Говорячи про VoIP-телефонію, зазвичай мають на

увазі передачу голосу через Інтернет. Для зручності здійснення дзвінків по

Інтернету ви можете використовувати спеціальне устаткування, наприклад

стереогарнітуру. У ній сполучені навушники і мікрофон, тобто інструмент для

введення і виведення аудіоданих (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Приклад гарнітури для ІР-телефонії

Для здійснення дзвінків по Інтернету потрібно наступне: доступ в

Інтернет; віртуальний телефон, наприклад програма Skype або її аналоги;

навушники з мікрофоном [18].

35

Замість поєднання «комп'ютер + Skype + гарнітура» можна

використовувати спеціальний VoIP-телефон або VoIP-адаптер для звичайного

телефону. Якщо ці всі компоненти є в наявності, то можливо здійснити дзвінки

через Інтернет. Проте заздалегідь потрібно ознайомитися зі всією необхідною

інформацією про VoIP-телефонію.

Як здійснюється передача голосу через Інтернет? Технологія Інтернет-

телефонії перетворює звук людського голосу в потік цифрових сигналів, які

здійснюють рух у всесвітній мережі. В результаті він поступає до вашого

співрозмовника, і вже на його комп'ютері (або іншому пристрої) перетвориться

назад з цифрових сигналів у звичайний звук. Ви одержуєте якість зв'язку, яка

дещо відрізняється від якості зв'язку по мобільному телефону. Технологія VoIP

дозволяє здійснювати дзвінки:

> з персонального комп'ютера за допомогою спеціальної програми;

> із спеціального VoIP-телефона;

> зі звичайного телефону через адаптер [20].

Крім того, існують різні сервіси, до яких можна додзвонитися по

звичайному телефону (домашньому або мобільному), які перенаправляють

потік даних в Інтернет. Це також дозволяє заощадити на дзвінках, хоча в

даному випадку доведеться додатково сплатити дзвінок оператора сервісу.

Такий варіант з'єднання зручний для жителів великих міст, де за дзвінок

місцевому оператору Інтернет-телефонії абонент заплатить як за локальну

розмову. Для того, щоб скористатися всіма широкими можливостями Інтернет-

телефонії, досить мати підключення до Інтернету. Чим більша швидкість

передачі даних по вашому каналу, тим вища якість звуку при розмові. З цією

метою можна використати широкосмуговий доступ в Інтернет за технологією

ADSL. Нині у великих містах з'являється все більше бездротових точок доступу

Wi-Fi, через які дуже зручно виходити в Мережу і розмовляти через VoIP-

сервіс. Часто послуги цих точок доступу безкоштовні.

36

Хоча можна користуватися всіма перевагами технологічного прогресу без

глибинного розуміння алгоритмів і специфікацій, але ж краще ознайомитися з

такими технологіями ближче.

Оскільки VoIP є цифровою технологією, вона робить можливими деякі

речі, які принципово були недоступні для аналогової телефонії минулих років.

Наприклад, можна влаштувати конференц-зв'язок з кількома людьми

одночасно. Відкривається можливість передачі під час розмови фотографії або,

наприклад, відеороликів. Це лише деякі із багатьох очевидних переваг VoIP-

телефонії [ 17. c. 122].

Після правильної установки і налаштування користуватися системою

VoIP-телефонії не складніше, ніж звичайним телефоном. Принцип той же: ви

знімаєте трубку, чекаєте гудка, набираєте номер, а коли співрозмовник

відповідає, починаєте розмову. Звичайно, якщо розмовляти через підключену

до комп'ютера гарнітуру, то стає зрозуміло, що у вас не звичайний телефон.

Однак простота використання системи від цього зовсім не страждає. Якщо

розмова ведеться через гарнітуру комп'ютера, то ваш голос - це лише частина

спілкування із співрозмовником. Крім голосу, прямо під час розмови можна

передавати різну інформацію: текст, фотографії, відео, будь-які інші файли.

Завдяки цифровим технологіям стають доступними групові розмови

одночасно з декількома людьми, ніби ви знаходитесь в одній кімнаті. Більш

того, можна підключити до Інтернету навіть web-камеру, і тоді вийде

справжній відеофон. Комп'ютер буде робити все: запам'ятовувати історію

ваших дзвінків без будь-яких обмежень, працювати з голосовою поштою,

передавати відео, записувати телефонну розмову в пам'ять, він навіть може

пропускати голос через спеціальні фільтри, щоб той звучав приємніше, як у

діджея на радіо (вони обов'язково користуються такими фільтрами). Або можна

спотворити тембр і тональність, перетворити чоловічий голос у жіночий,

додати звуковий фон, ніби ви телефонуєте з дискотеки та багато іншого. За

допомогою комп'ютера голосовий зв'язок можна інтегрувати в будь-яку з

існуючих комп'ютерних програм або веб-сервісів. Можливості комп'ютера

37

практично необмежені. Не потрібен телефонний номер, щоб телефонувати

своїм друзям і приймати дзвінки. Досить ввести своє ім'я (нік) та пароль. З його

допомогою можна телефонувати практично на будь-який телефонний номер у

світі або на будь-який комп'ютер, який приєднаний до Інтернету. Виникає одна

незручність: абонент не подзвонить вам зі звичайного телефону, так як потрібен

номер, який можна було б набрати. У мережах VoIP є послуга, яка зазвичай

надається за невелику плату: реєстрація власного номера. Номер буде

виглядати так, ніби він зареєстрований у будь-якій іншій країні, але насправді

всі дзвінки підуть через Інтернет прямо до вас. Власний телефонний номер

залишиться з вами на все життя. Ніхто його не забере, і він не зміниться навіть

при переїзді в іншу країну [22].

Безперечно, перевага VoIP полягає в тому, що можна телефонувати та

розмовляти абсолютно безкоштовно. Всесвітня мережа влаштована таким

чином, що інформація всередині неї переміщується абсолютно вільно, без будь-

яких обмежень. Ніхто не платить за те, щоб передати пакети даних з одного

комп'ютера на інший. Вільне переміщення інформації - один з найголовніших

принципів Інтернету. Коли спілкування стає безкоштовним, можна говорити як

завгодно довго.

Більше не потрібно турбуватися про вартість дзвінка. Абсолютно

безкоштовно можна зв'язатися з будь-якою людиною в світі, яка має доступ до

Інтернету. Це абсолютна свобода спілкування. Безкоштовні дзвінки - це

головна перевага, яка змушує багатьох людей переходити на VoIP-телефонію.

Через місяць-два вони з жахом згадують своє минуле життя, коли платили

величезні гроші за міжнародні розмови і намагалися не затягувати кожен

дзвінок, тому що рахунки за телефон досягали великих розмірів на місяць!

Колись здавалося, що це нормально. Тепер же всі розуміють, що це був

справжній грабіж. До речі, після початку VoIP-революції в останні 2-3 роки

телефонні компанії почали різко знижувати ціни на міжміські розмови.

Конкуренція змушує їх робити це.

38

РОЗДІЛ IIІ

МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ SKYPE В НАВЧАЛЬНО-

ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ

3.1. Підготовка та проведения Web-семінарів

Останнім часом набули поширення on-line семінари або, як їх тепер

називають, вебінари (семінарами) - особливий тип web-конференцій, які

допускають тільки односторонній зв'язок між аудиторіями (мінімальний

зворотний зв'язок від аудиторії). Зв'язок, як правило, односторонній - з боку

доповідача взаємодія із слухачами обмежена. Вебінари можуть бути сумісними і

включати сеанси голосувань і доповідей, що забезпечує повну взаємодію між

аудиторією і викладачем. У даний час вебінар використовують в межах системи

дистанційного навчання.

Сама по собі ця тенденція дуже корисна і революційна для застосування у

сфері дистанційного навчання. Але досвіду проведення вебінарів поки майже

немає, тому враження від більшості з них залишається далеко непозитивне. І це

стосується не тільки людей, що не мають досвіду публічних виступів, але й

професійних ораторів.

Загальні методичні рекомендації щодо проведення web-семінарів

Звичайний будь-який виступ має на меті - донести інформацію до

користувачів або навчити їх. Головним завданням у досягненні цієї мети є

залучення уваги користувачів. Це зробити не завжди просто, виступаючи «в

живу», а виступати через Інтернет - ще складніше. Саме тому, зазвичай вебінари

тривають не більше 90 хвилин. Як показує практика, користувача вистачає на 45

хвилин безперервного одержання інформації, далі потрібно переходити до питань

або вправ [7. c. 130].

Щоб утримати увагу слухачів, можна періодично ставити їм запитання.

Необов'язково щоб всі користувачі на них відповіли, головне це примушує їх

концентруватися на темі і тримати мозок в активному стані. Наприклад,

39

розповідаючи про методи мотивації, ви можете запитати, які найбільш ефективні

методи знають слухачі. Питання не має бути дуже складним і відповіді приймати і

коментувати можна не більше 1-2 хвилин.

З іншого боку не всі з нас добре сприймають інформацію на слух, тому

будь-яку доповідь краще всього підкріплювати візуальною інформацією, для

чого використовують слайди або відео. Навіть якщо нічого малювати, розмістіть

на слайдах просто тези доповіді з невеликим оформленням.

Для підвищення якості використання web-камери необхідно виконувати

наступне:

• дивіться в камеру, тобто на глядача;

• жестикуляція повинна бути такою, ніби виступаєте перед

аудиторією;

• не забудьте, що глядачі бачать оточення, тому необхідно

підготувати задній план заздалегідь;

3.2. Методика проведения web-конференцій

Зазвичай вчасно до конференції приєднуються лічені одиниці слухачів,

тому не варто починати доповідь відразу ж, треба почекати, поки буде майже 50%

від заявленої кількості учасників (але не більше 10 хвилин). В цей час мовчати в

ефірі недобре, краще всього говорити затематикою, яка пов'язана з

конференцією: розповісти байку/притчу з теми вебінару, ненав'язливо зробити

рекламу свого сайту або відповісти на питання перших учасників, які вже

з'явилися.

До початку конференції можна відповідати на загальні питання

конференції. Будь-які конкретні питання краще відкласти на кінець вебінару.

Якщо здійснюєте відповіді на запитання, які задані не в ефірі, а в режимі

чату, озвучуйте їх і відповідайте в ефірі, щоб решта учасників також брала

участь в конференції [7. 131].

Якщо хтось з учасників ставить запитання не відповідні до теми, то

залишаєте питання без уваги, поважайте решту слухачів, яким цікавий саме

40

вебінар.

Як тільки розпочата основна доповідь, переведіть всіх учасників в статус

слухачів і не звертайте увагу, що записи в чаті.

Якщо ваша доповідь не передбачає участі слухачів, повідомте, що на всі

питання відповісте в кінці і зосередьтеся на доповіді.

Якщо ж вебінар передбачає участь слухачів, відповідайте на їх питання в

ефірі, щоб не створювати пауз. Питання, які не відносяться до поточної частини

доповіді краще відкласти на кінець, щоб не відволікати решту слухачів.

Як тільки закінчена основна частина вебінару, можна приймати питання

або відповідати на ті питання, які ви одержали під час доповіді.

Так як в ефірі не повинно виникати тиші, то якщо немає питань певний

час, почніть відповідати на найбільш очевидні питання або на питання, які вам

задавали минулого разу на вебінарі з такою ж тематикою. Також можна

розповісти про інші вебінари, які ви проводили і проанонсувати наступні.

Якщо ж довгий час нові питання не з'являються, подякуйте учасникам і

завершіть конференцію.

3.3. Можливості web-конференії

Сервісні програми для web-конференцій мають наступні можливості та

інструменти:

• спільний доступ до екрану або окремих програмних засобів;

• інтерактивна дошка;

• демонстрація презентацій;

• синхронний перегляд web-сторінок;

• анотація екрану;

• моніторинг присутності учасників;

• текстовий чат;

• інтегрований зв'язок (аудіо-зв'язок);

• відеоконференц-зв'язок;

• можливість міняти викладача;

41

• можливість здійснювати контроль над мишею і клавіатурою;

• модерація онлайн-зустрічей;

• зворотний зв'язок (наприклад, опитування або оцінювання);

• планування проведення пар викладачами і запрошення студентів;

• запис ходу web-конференції [7. c. 133].

3.4. Опції web-конференцій

Типові функції конференц-зв'язку такі:

• Слайдові презентації (зазвичай створюються за допомогою програми

PowerPoint).

• Відео в режимі реального часу (через web-камеру або цифрову

відеокамеру).

• VoIP (аудіозв'язок через комп'ютер в режимі реального часу з

використанням навушників або колонок).

• Web - тури - коли адреси сторінок, дані форм, скрипти та інша

інформація про сеанс може бути передана іншим учасникам з метою

використання її для унаочнення навчання з елементами входу в систему, кліками

та ін. Даний тип функцій використовують для демонстрації сайту при

безпосередній участі користувачів.

• Запис розміщується на унікальному web-адресі, для подальшого

перегляду або прослуховування будь-яким користувачем Інтернету.

• Електронна дошка для коментарів, на якій ведучий і слухачі можуть

залишати позначки або коментувати пункти слайдової презентації.

• Текстовий чат для сеансів дискусій (питань і відповідей) в режимі

реального часу, що проводяться тільки для учасників конференції. У чаті

можливо як групове (повідомлення видно всім учасникам), так і приватне

спілкування (розмова між двома учасниками).

• Голосування і опитування, що дозволяє ведучому опитувати

аудиторію, надаючи на вибір декілька варіантів відповідей.

• Робочий стіл, який надає можливість спільного використання

42

програмних засобів, що дозволяє учасникам частково управляти комп'ютером

(екраном) ведучого. Однак ця функція не одержала широкого розповсюдження

[7. c. 134].

3.5. Сфери застосування web-конференцій

Висока якість звуку і повноекранне відео, можливість оперативного обміну

даними і документами роблять відеоконференції могутнім інструментом із

широким спектром практичного застосування.

На заході ці системи вже давно знайшли широке застосування в органах

влади, у сфері охорони здоров'я і в багатьох інших галузях. Управління і бізнес,

дистанційне навчання, телемедицина, оперативний контроль і безпека - лише

мала частина тих галузей діяльності, де переваги відеоконференцій абсолютно

очевидні. Це і не дивно, оскільки дослідження, які проведені зарубіжними

вченими, показали, що у телефонній розмові вдається одержати, в середньому,

близько 10% від загального обсягу трансльованої інформації. Використання

телефонного зв'язку в сукупності з факсимільним зв'язком дозволяє збільшити

обсяг інформації, яку треба передати, приблизно до 25%. У разі ж, коли є

можливість в процесі розмови стежити за жестикуляцією і мімікою

співрозмовника, коефіцієнт корисної дії (ККД) передачі інформації досягає 60%.

В управлінні та бізнесі використовують відеоконференійний-зв'язок з

метою:

1. Оперативного проведення нарад, дискусій і експертиз.

2. Зниження витрат, пов'язаних з відрядженнями.

3. Збір і оперативна обробка інформації в режимі видаленого доступу.

4. Дистанційне навчання персоналу.

5. Новий рівень інтерактивного спілкування з партнерами у всьому

світі.

В судовій практиці практикується дистанційний розгляд касаційних скарг

засуджених.

У діяльності кадрових агентств використовують відеоконференц-зв'язок

43

під час підбору кадрів. Але й тут є свої за і проти.

В медицині використовують відеоконференц-зв'язок для:

1. Проведення наукових конференцій, консиліумів, демонстрацій

новітнього устаткування.

2. Дистанційні консультації і спостереження хворих провідними

фахівцями.

3. Тиражування досвіду провідних медичних центрів, дистанційне

навчання місцевих фахівців новітнім технологіям в області практичної медицини

і діагностики.

В системах спостереження використовують відеоконференц-зв'язок для:

1. Відеомоніторинг технологічних процесів.

2. Охоронні системи з широкими можливостями дистанційного

керування та архівування відео [7. c. 135].

3.6. Методика проведення Skype-занять

Використання програмного продукту Skype в навчальному процесі одне

не з легких завдань, адже учитель, на сам перед, має підготуватися до такого

роду заняття, та чітко спланувати послідовність своїх дій.

Спектр функціональних обов’язків викладача розширюється: йому

необхідно організувати самостійну пізнавальну діяльність студентів, навчити їх

самостійно здобувати знання і застосовувати набуті знання на практиці. [3. с.

132]

Для цього необхідно вміти:

виявляти індивідуальні особистісні і професійні якості студентів

для надання їм допомоги і підтримки;

надавати оперативну допомогу «дистанційним студентам» як по

поточним адміністративним питаннях, так і по питаннях предметних областей;

використовувати засоби телекомунікацій для спілкування зі

студентами;

44

знаходити додаткову інформацію і подавати її студентам у

зручному вигляді;

провіряти досягнення студентів;

оцінювати якість навчального процесу, методичних матеріалів,

коректувати їх;

здійснювати адекватну самооцінку. [6. с. 314]

Дистанційне навчання привело до зміни традиційної моделі «вчитель —

учень», хоча всі ознаки навчання взагалі притаманні і дистанційному навчанню

(є учень, педагог і навчальний процес, в якому вони беруть участь). В

навчальному процесі з’явилися нові суб’єкти з новими функціями:

дистанційний вчитель — тьютор, очний педагог, технічний інструктор,

координатор чи адміністратор дистанційного навчання, локальний

координатор, автори – розробники навчальних матеріалів. Перераховані ролі

можуть виконувати одні і ті самі спеціалісти. Наприклад, дистанційний педагог

може бути розробником курсу, а локальним координатором сам учень. [5. с.

156]

На мою думку, вдалим би був комбінований підхід в розумінні змісту

дистанційного навчання: в основу покладено другий підхід, але додаються

елементи першого .

Види дистанційних занять визначаються з одного боку особливостями

педагогічного процесу, з іншого — набором інформаційних і

телекомунікаційних засобів і сервісів, які є в розпорядженні навчального

центру.

Індивідуальні консультації студентам надаються за допомогою

телекомунікаційних сервісів Skype. Завдання і результати тематичних

контрольних робіт пересилаючись у відповідь. Семінари та практичні заняття

можна проводити в чаті, у вигляді форумів. Чат-заняття проводяться у наперед

визначений час із попередньо сформульованими питаннями.

Для дистанційного навчання Skype навчальні матеріали повинні бути

написані таким чином, щоб зменшити до мінімуму звернення студента до

45

додаткової навчальної інформації. В них також мають бути детальні інструкції

по вивченню матеріалу в організації самостійної роботи. В навчальних

посібниках обов’язковою є наявність контрольних, тренуючих завдань, питань

для самоконтролю.

Успішно керувати навчанням студентів можливо лише за наявності

регулярної і правдивої інформації про засвоєння знань студентів. Її може

забезпечити лише правильно організований покроковий тематичний контроль.

Після закінчення вивчення кожної теми (модуля) можна проводити

підсумковий контроль в Skype. В залежності від рівня знань студента викладач

призначає додаткові консультації або дає додаткові завдання для

вдосконалення вмінь і навичок з вивченого матеріалу. Наприклад, для студента,

рівень знань якого оцінюється «незадовільно» потрібні додаткові очні

консультації чи консультації у програмі Skype; для студента із рівнем знань на

«задовільно» чи «добре» викладач може надавати консультації,

використовуючи сервіси Skype: чат, відправлення файлів, а також давати на

розв’язання певну кількість додаткових завдань.

Під час періоду самостійної роботи в дистанційному навчанні студенти

повинні законспектувати поданий матеріал, а конспекти мають бути вислані в

учителеві.

Важливою відмінністю системи дистанційного навчання є той факт, що

студент сам вибирає послідовність вивчення предметів і темп роботи.

Наприклад, він за один семестр може пройти курс, який на очній формі

навчання вивчається цілий рік, або, навпаки, розтягнути цей курс на декілька

років.

За допомогою дистанційного навчання можна вдосконалювати і

традиційне навчання. Наприклад, покращувати навички самостійної роботи

студентів, вчитися аргументовано пояснювати свою позицію в ході чат-заняття.

Дистанційне навчання сьогодні актуальне для багатьох категорій

населення. Тому вищі навчальні заклади, які бажають іти у ногу з часом,

46

повинні надавати студентам сучасну освіту, яка відповідає світовим стандартам

та залишається доступною для більшості українців.

47

ВИСНОВКИ

Чудо XXI століття - комп'ютери - завдяки своїм унікальним у ряді

випадків можливостям все більше використовуються у різних сферах людської

діяльності. Тут не може стояти осторонь і навчально-виховний процес, де все

частіше впроваджуються комп'ютерні технології навчання. Нині елементарна

комп'ютерна грамотність - складова частина професійної підготовки фахівців у

будь-якій галузі господарства держави. Водночас можливості комп'ютерних

технологій навчання роблять комп'ютер також привабливим засобом реалізації

самого процесу навчання. У багатьох країнах світу комп'ютерні технології

навчання застосовуються вже давно, і набутий ними досвід дає можливість не

тільки з різних точок зору оцінити їхні позитивні якості, а й виявити негативні,

а також супутні проблеми та ефекти.

У нашій країні процес комп’ютеризації навчання лише розпочинається.

Це пов'язане з появою комп'ютерів нового покоління і масовим впровадженням

їх у навчальні заклади різних типів і рівнів акредитації (від загальноосвітніх

шкіл до академій і університетів). Отже вивчення досвіду інших країн може

бути корисним для визначення стратегії використання комп'ютерних

технологій навчання, оскільки комп'ютеризація має і певні негативні наслідки.

Активний розвиток інформаційного суспільства протягом останніх двох

десятиліть спричинив зростання ролі інформаційно-комунікаційних технологій

(ІКТ) у всіх сферах життя, а особливо в науці, освіті, виробництві. Невдовзі

неможливо буде уявити сучасний навчальний процес без використання ІКТ.

Нині відбувається активне впровадження в навчальний процес ІКТ,

зокрема, мультимедіа та інтерактивних технологій. Застосування ІКТ у

навчальному процесі дозволяє реалізувати ідеї індивідуалізації та диференціації

навчання, що є основними завданнями сучасної системи освіти України.

В ході виконання курсової роботи нами було виконано такі завдання

дослідження:

48

1. На першому етапі курсової роботи було опрацьовано наукову

літературу з проблемної теми застосування програмного продукту Skype у

навчальному процесі.

2. Проаналізовано методики використання програмного продукту

Skype у навчальному процесі, де було встановлено основні засади та методи

використання програми, як одного із засобів ІКТ.

3. Досліджено ефективність застосування програмного продукту

Skype у навчальному процесі як засіб дистанційного навчання.

4. Під час проходження педагогічної практики було перевірено

результативність застосування програмного продукту Skype на практиці.

В даній курсовій роботі ми висвітили питання застосування популярного

програмного продукту Skype, котрий дозволяє нам користуватися всіма

перевагами Інтернет-телефонії, та можливості дистанційного навчання.

Висвітлені особливості та основні моменти роботи з програмою Skype в

навчальному процесі, яка допомагає нам дзвонити через Інтернет,

використовуючи досягнення IP-телефонії, Розглянуто методичні основи

проведення web-занять та web-конференцій за допомогою сучасної програми

для відеозв'язку Skype.

49

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

ІНСТРУКЦІЯ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ДЗВІНКІВ ТА СПІЛКУВАННЯ В

SKYPE

Вище розглянуто установку програми Skype, елементи її інтерфейсу,

вивчені покрокові інструкції дій користувача при зміні оформлення програми, а

також налаштування під свої потреби. Розглянуто зміни картинки користувача,

призначення нових звуків, зміну шпалер, налаштування мікрофону, як додати в

список контактів нового абонента, працювати з контактами, як вказати або

змінити свій режим відображення в мережі. Розглянуто налаштування

програми.

Розглянувши безліч теоретичних питань, встановивши програму і

познайомившись з її інтерфейсом, керуванням, ознайомимося із спілкуванням у

Skype, як дзвонити абонентам Skype, а також користувачам звичайних міських

телефонів.

1. Налаштування Web-камери для роботи в Skype

Перш за все підключіть камеру до комп’ютера і встановіть драйвера, які

продаються в комплекті з камерою. Якщо драйверів немає, завантажте їх з

Інтернету, переконавшись, що вони підходять саме для вашої камери.

Потім перевірте чи визначила ваша програма Skype вбудовану або

підключену Web-камеру. У меню Инструменты виберіть пункт Настройки,

далі підменю Настройки видео (рис. 1). Обов’язково перевірте, щоб у вікні

Включить Skype видео стояла галочка.

50

Рис. 1. Вікно підменю Налаштування відео

Якщо Web-камера визначена, ви зможете побачити відеозображення у

верхньому кутку праворуч, якщо немає зображення, спробуйте перевстановити

драйвер. Точно таке саме зображення, яке ви бачите у вікні Skype буде

відображатися у вашого співрозмовника, він буде бачити теж саме, що й ви.

Далі натисніть Настройки Web-камеры, відрегулюйте яскравість,

контрастність, колірну насиченість, для поліпшення зображення (рис. 2).

Рис. 2. Вікно Властивості Web-камери

Всі зміни будуть відразу ж відображатися у вікні їх можна регулювати

виходячи з власних побажань. Під час відеоконференцій можна бачити своє

51

зображення в маленькому вікні і корегувати налаштування зображення в

залежності від освітлення.

2. Техніка виконання дзвінків абонентами Skype

Відомо досить багато сервісів, що надають можливість безкоштовного

спілкування усередині Мережі. Система Skype не стала виключенням, тут

також можна спілкуватися з абонентами Мережі без будь-яких обмежень,

причому за це не стягуватиметься плата. До речі, оскільки Skype працює з

пірінговими мережами, якість зв’язку часто вища, ніж у звичайних програмах

обміну повідомленнями. Отже, випробуємо зв’язок на практиці, для цього

можна подзвонити будь-якому абонентові Skype. Потрібно виконувати

тестовий дзвінок. Цей контакт створюється в списку автоматично при

реєстрації вашого облікового запису.

1. Виберіть контакт у вашому списку контактів і клацніть на ньому

кнопкою миші. Відкриється панель контакту (рис. 3).

Рис. 3. Панель контакту

52

2. Натисніть зелену кнопку із зображенням телефонної трубки. В

результаті буде здійснена спроба дозвону до вказаного абонента, а в нижній

частині головного вікна Skype з’явиться нова панель (рис. 4).

Рис. 4. Вікно програми з додатковою панеллю у момент з’єднання з

абонентом

3. Після вдалої установки з’єднання ви почуєте голос співбесідника і

можете починати розмову.

4. Для завершення розмови натисніть червону кнопку із зображенням

телефонної трубки.

Після тестового дзвінка в мережі Skype переконуємося, що програма

працює. Розглянемо як відрегулювати гучність динаміків і мікрофону, як

управляти процесом розмови.

5. Під час розмови натисніть кнопку Проверить настройки, яка

розташована в правому верхньому куту вікна програми. Після цього з’явиться

додаткова панель, що містить налаштування для мікрофону, динаміків,

відеосигналу та швидкодії комп’ютера (рис. 5).

53

Рис. 5. Вигляд вікна Перевірка налаштувань

Також налаштувати гучність динаміків і мікрофону можна відкривши

вкладку Настройка звука у вікні Настройка (рис. 6).

З верхнього списку, що розкривається можна вибрати пристрій, до якого

підключений мікрофон. Якщо у стандартних налаштуваннях він не працює,

спробуйте змінити обладнання. Нижній список, що розкривається, призначений

для того, щоб вибрати пристрої для динаміків. Якщо не працюють навушники,

спробуйте використати інше обладнання.

Рис. 6. Панель налаштувань звукових пристроїв

6. Під списком вибору пристрою для навушників знаходиться

регулювальник гучності, що дозволяє вам міняти рівень звуку в навушниках.

Перетягуючи повзунок вліво або вправо, встановіть зручну гучність.

54

7. Щоб відключити мікрофон, скористайтеся кнопкою Відключити

мікрофон, розташованою в нижній частині вікна програми Skype. Таким

чином, ви завжди зможете налаштувати параметри звукової передачі даних

відповідно своїм вимогам і зробити розмову комфортнішою: збільшити або

зменшити гучність в залежності від ситуації, не перериваючи бесіди.

Дізнавшись про те, як спілкуватися з абонентами Skype, виконавши тестовий

дзвінок у службу Skype, а також ознайомившись з деякими корисними

налаштуваннями гучності та мікрофону. Проте, якби дана програма дозволяла

дзвонити лише усередині мережі Skype, то це істотно зменшило б її

функціональність і скоротило б число її абонентів.

3. Дзвінки на стаціонарні телефони

Перш за все додаємо потрібного співрозмовника в свій список контактів.

Робиться наступним чином: натискаючи кнопку Добавить і введенням даних

співрозмовника у форму Skype. Як тільки знайдете потрібну людину, натисніть

Добавить Skype-контакт. Для успішної відео конференції необхідна наявність

web-камер в обох співрозмовників. Але якщо у вашого співрозмовника не

встановлена камера, це не буде сильним перешкодою для спілкування – можна

передавати йому своє зображення, а він зможе бачити вас через Skype. І так,

зателефонуйте людині, після того, як він вам відповість, у верхньому кутку

екрану з’явиться посилання Начать видеотрансляцию. Якщо ви готові

проводити відео трансляцію під час кожного дзвінка, краще встановити в

налаштуваннях відеофункцію Автоматически начать видеотрансляцию,

поставивши галочку навпроти однойменного пункту в меню. Як тільки ви

почнете відео трансляцію, ви побачите зображення вашого співрозмовника у

великому вікні. А своє – в маленькому, так ви зможете регулювати

налаштування свого зображення і знати, що бачить ваш співрозмовник (рис. 7).

55

Рис. 7. Вікно відеотрансляції в Skype

Також Skype дозволяє робити дзвінки на стаціонарні та мобільні

телефони, за це відповідає функція SkypeOut. Для того, щоб використати таку

послугу потрібно, активізувати сервіс и переконатись, що ви внесли гроші на

свій SkypeСredit рахунок. Далі набрати потрібний телефонний номер,

натиснути кнопку Позвонить. Номер обов’язково повинен бути введений у

такому вигляді: + далі код страны далі код города та номер. Якщо вам

потрібно буде набрати додатковий номер або скористатися тоновим меню під

час дзвінка, перейдіть на вкладку телефону і скористайтеся полем для введення

цифр у Skype (рис. 8).

Рис. 8. Вікно вкладки телефона з полем для введення цифр

56

Для того, щоб бути в курсі стану рахунку, вартості, тривалості та історії

дзвінків, не забувайте перевіряти свій обліковий запис. Ваш баланс

відображається в правому верхньому кутку вікна Skype. Стан вашого рахунку

оновлюється не відразу після закінчення розмови: може пройти кілька хвилин,

перш ніж баланс на вашому рахунку буде оновлено.

4. Поповнення рахунку

При дзвінках на мобільні або стаціонарні телефони, використовуючи

Skype, знадобиться оплата послуги зв’язку. Це можна зробити декількома

способами. По-перше, внести потрібну суму грошей за допомогою самої

програми Skype, використовуючи пункти меню Skype. Внести деньги на счёт

Skype (рис. 9).

Рис. 9. Вигляд вікна для оплатити послуги зв’язку

У меню програми вам запропонують позначити суму (розмір Skype

Credit) і спосіб оплати (рис. 10). Також сплатити послуги можливо з офіційного

сайту Skype. По-друге, ви можете оплатити послугу прямо з вашого гаманця на

Яндекс «Деньги». Сума сплачується в кредит, і щоб гроші на вашому рахунку

57

не пропали, вам потрібно дзвонити будь-кому через Skype хоча б один раз на 6

місяців.

Рис. 10. Вигляд вікна для вводу грошей на рахунок

Можливі способи оплати Skype:

1. Звичайний банківський переказ. Переказ грошей на ваш рахунок може

зайняти 2-4 дні.

2. Разрахункова система Яндекс «Деньги».

3. Любие кредитні або дебеторські картки систем Visa і MasterCard.

4. Система Moneybookers.

Після поповнення рахунку можна дзвонити зі свого комп’ютера на всі

види телефонів, при цьому дзвінки на безкоштовні номери не оплачуються.

5. Переадресація дзвінків

Виконавши налаштування в програмі Sкуре, можна переадресовувати

дзвінки у будь-який час і в будь-якому місці. В цьому випадку вхідні дзвінки

поступатимуть на заздалегідь вказаний номер. Дана послуга буває корисна,

наприклад, в тому випадку, якщо не можна відповісти зі свого номеру.

Переадресація усередині системи Sкуре здійснюється безкоштовно, за умови,

що дзвінок поступив на звичайний телефон, на рахунку мають бути кошти (рис.

11).

58

Рис. 11. Діалогове вікно Налаштування з відкритою вкладкою Переадресація дзвінків

1. Для виконання переадресації дзвінків на звичайні телефони, необхідно

внести гроші на свій рахунок.

2. Для одержання додаткової інформації з даної послуги необхідно

натиснути кнопкою миші на посиланні Дополнительная информация о

переадресации звонков. У вікні браузера відображуватиметься вікно служби

підтримки з необхідними матеріалами. Ознайомившись з ними, закрийте вікно.

3. Для внесення коштів на свій рахунок та можливості виконання

переадресації на звичайні телефони натисніть кнопкою миші на посилання

Внесите деньги на свой счет в Sкуре и переадресовывайте входящие звонки

на обычные телефоны. Відкриється вікно Внести аванс на счет Sкуре с, в

якому вказавши суму виконати оплату так, як це було описано раніше (рис. 12).

59

Рис. 12. Вигляд вікна для внесення авансу на свій рахунок

Примітка. Якщо немає потреби виконати переадресацію на звичайні

телефони, то платіж не вноситься, при цьому обмежується безкоштовна

можливістю переадресації на номери абонентів Sкуре.

4. Для виконання налаштування переадресації вхідних дзвінків клацніть

кнопкою миші на Настройка переадресации звонков. Вміст вкладки

Переадресация звонков зміниться (рис. 13).

Рис. 13. Вигляд вікна для налаштування переадресації дзвінків.

60

5. Встановіть прапорець Переадресовывать звонки, когда я не в Sкуре,

стане доступним список під прапорцем.

6. Виберіть із списку, що розкривається, Skype-ім’я, на яке буде

перенаправлений дзвінок у тому випадку, якщо він переводиться усередині

мережі Skype. Якщо ж переадресація здійснюється на мобільний або звичайний

телефон, то введіть його номер.

7. Можна ввести декілька номерів телефонів, на які здійснюватиметься

переадресація. Для цього потрібно клацнути кнопкою миші на засланні

Добавить номера. Це дозволить відображати нові рядки для введення номерів

телефону або Skype-імен.

8. У полі для введення Переадресовывать звонок, якщо відповідь не

вчасна, вкажіть час очікування відповіді до того, як почнеться переадресація на

вказані телефони.

9. Виконавши всі необхідні налаштування, натискуйте кнопку

Сохранить.

Якщо не відповідати на дзвінки протягом вказаного вами часу, вхідний

дзвінок переадресується по залишеному номеру.

6. Автовідповідач

Ця функція програми дозволяє не пропускати важливий дзвінок, якщо

відсутня можливість його прийняття. При цьому необхідно підписатись на

голосову пошту Skype. Ця послуга платна. Скористатися нею можна лише тоді,

коли на вашому Skype-рахунку є кошти.

Щоб підписатися на голосову пошту виконайте наступну команду меню

Инструменты ► Настройки. З’явиться діалогове вікно Настройки у розділі

Звонки з відображенням вкладки Автоответчик (рис. 14).

61

Рис. 14. Діалогове вікно Налаштування з відкритою вкладкою Автовідповідач

Для налаштування підписки на голосову пошту натисніть кнопкою миші

по посиланню Подписка на голосовую почту Skype Voicemail. Відкриється

сторінка голосової пошти в браузері (рис. 15). На цій сторінці можна

ознайомитися з цінами на голосову пошту, а також оформити підписку на неї

(купити). Для зручного користування голосовою поштою налаштуйте особисте

привітання, прослуховування голосових повідомлень, а також їхнє архівування.

Навіть якщо абонент відсутній у мережі, голосова пошта буде відповідати за

Вас і записувати повідомлення ваших друзів.

Рис. 15. Вигляд вікна сторінки голосової пошти в браузері

62

7. Спілкування в чатах

Не дивлячись на те, що програма Skype орієнтована, перш за все, на

переговори за допомогою голосу, можна відправити співбесіднику текстове

повідомлення або спілкуватися з ним за допомогою чату. В текстових

повідомленнях є одна безперечна перевага: можна відіслати його користувачу,

навіть якщо той не в Мережі. Коли абонент підключиться до Інтернету і

запустить програму Skype, він одержує ваше повідомлення. Користувачі Skype

можуть посилати один одному повідомлення за допомогою чатів. Всі операції

із створення чатів згруповані в меню Чати. Якщо клацнути на ньому кнопкою

миші, то з’являться його команди. За допомогою цих команд можна почати чат

з виділеним абонентом на вкладці Контакти, створити груповий чат з

декількома користувачами, переглянути останні чати і чати, відкладені у

закладки.

8. Налаштування чату

Перш ніж почати спілкування в чатах, необхідно виконати налаштування

даної функції в програмі Skype.

Всі налаштування програми зосереджені в діалоговому вікні Настройки.

1. Клацніть кнопкою миші на пункті меню Инструменты ►

Настройки. Відкриється вже знайоме вам із попередніх розділів діалогове

вікно Настройки.

2. Перейдіть у розділ Чаты и SMS, клацнувши на ньому кнопкою миші.

У правій частині вікна з’явиться область налаштувань для вкладки Настройки

чата у скороченому вигляді.

3. Відображатимуться всі налаштування вкладки Настройки чата,

натисніть кнопку Открыть дополнительные настройки. З’явиться повний

набір налаштувань (рис. 16).

63

Рис. 16. Діалогове вікно налаштування параметрів чатів і відправки SMS

4. Встановіть перемикач Принимать чаты в одне з положень: від кого

завгодно або лише від людей з мого записника.

5. У списку, що розкривається, Сохранять историю в течении вкажіть

період збереження історії відвідуваних чатів. Кнопка Очистить историю

видаляє всю історію повідомлень.

6. Встановіть прапорець При получении сообщения открывать новое

окно в компактном виде.

7. Встановіть перемикач Нажатие кнопки ‘Ввод’ разрешает в одне з

положень: Начать с новой строки або Послать сообщение в чат. Начать с

новой строки дозволить при натисканні клавіші Ввод починати запис

повідомлення з нового рядка, а положення Послать сообщение в чат дасть

можливість відіслати повідомлення абонента.

8. Встановіть прапорець Показывать, що я печатаю, якщо ви хочете,

аби ваш співбесідник бачив, що ви пишете відповідь.

9. Натисніть кнопку Сохранить, щоб зроблені зміни набрали чинності.

Не закривайте діалогове вікно Настройки, з ним ще необхідно

попрацювати.

64

9. Візуальні налаштування чату

У діалоговму вікні Настройки, необхідно відкрити в розділі Чати і SMS

у вкладці Настройки чату. Виконаємо візуальні налаштування чату, які

визначатимуть його зовнішній вигляд і відображення. Для розв’язання цієї

задачі виконаємо наступні дії:

1. У розділі Чаты и SMS діалогового вікна Настройки клацніть

кнопкою миші на вкладці Визуальное оформление чата. Відображатимуться

елементи управління налаштуваннями даної категорії (рис. 17).

У цьому вікні можна вибрати зручне для себе оформлення чатів: спосіб

написання повідомлень та їх вигляд у вікні чату.

2. Встановіть прапорець Показывать смайлики, якщо ви хочете

використовувати їх у своїх повідомленнях.

3. Для використання в повідомленнях анімованих смайликів встановіть

прапорець Показывать анимированные смайлики.

4. Відкрийте список Изменить шрифт і виберіть стиль оформлення,

клацнувши кнопкою миші на потрібній назві. Під списком, що розкривається, в

нижній частині вікна відображатиметься приклад оформлення чату при

вибраному стилі.

Рис. 17. Діалогове вікно з візуальними налаштуваннями чатів

У списку, що розкривається, Изменить шрифт доступні лише два типи

оформлення: Стандартний стиль, який можна бачити на рис. 17.65

5. Натисніть кнопку Сохранить, для застосування виконаних

налаштувань.

6. Закрийте діалогове вікно Настройки. Ви виконали налаштування

чатів, використовуючи діалогове вікно Настройки. Всі створювані чати будуть

представлені в заданому вами вигляді.

10. Спілкування в чаті за допомогою Skype

Виконавши налаштування чатів і повідомлень, ознайомтеся з процедурою

відкриття і створення чатів, відправкою повідомлень. Отже, щоб відправити

повідомлення співбесідника, зробіть наступне:

1. Клацніть правою кнопкою миші на потрібному контакті у вкладці

Контакты. Відкриється контекстне меню контакту.

2. Виберіть команду Начать чат, клацнувши на ній кнопкою миші. В

результаті на екрані відкриється вікно обміну текстовими повідомленнями (рис.

18).

Основну частину вікна займає область текстових повідомлень. Біля

кожного з них відображатиметься ім’я його автора і час відправки. У нижній

частині вікна знаходиться поле введення, куди необхідно вводити своє

повідомлення. В правій частині відображається список абонентів, які беруть

участь в чаті.

Рис. 18. Вікно обміну текстовими повідомленнями

66

3. Натисніть кнопку Выбрать шрифт, відкриється діалогове вікно

Шрифт, в якому можна задати тип шрифту (рис. 19).

Рис. 19. Діалогове вікно для вибору шрифту

4. У списках, що розкриваються, Шрифт, Начертание, Размер виберіть

параметри шрифту для повідомлення. Натисніть кнопку ОК, щоб закрити

діалогове вікно Шрифт.

5. Для відправки повідомлення співбесідника встановіть курсор у

текстове поле введення повідомлень, введіть текст і натисніть клавішу Enter.

Після цього воно з’явиться у верхній частині вікна.

Для того, щоб вставити смайлик, скористайтеся кнопкою Смайлики,

розташованою над полем введення повідомлень.

6. Натисніть кнопку Смайлики. Відкриється перелік доступних

смайликів, де можна зробити свій вибір (рис. 20).

Рис. 20. Вигляд вікна Смайлики

67

Кожному смайлику відповідає певна комбінація символів, так можна

вводити два-три символи замість того, щоб використовувати мишу для вибору

потрібного. Щоб дізнатись, яка комбінація відповідає певному смайлику,

підведіть покажчик миші до його зображення в таблиці. У результаті з’явиться

підказка про значення смайлика і його символьний еквівалент, наприклад

двокрапка і дужка.

7. Можна додати в чат Видео. Для цього потрібно натиснути кнопку

Відео на панелі над полем введення текстового повідомлення. Відкриється

діалогове вікно Добавить видеоклип в чат (рис. 21).

8. Виберіть категорію кліпу, клацнувши на ньому кнопкою миші.

Відкриється вікно, в якому знаходиться відеоплеєр із завантаженим у нього

фільмом.

9. Натисніть на кнопку у Insert in chat (Вставити в чат). У полі

введення повідомлення чату з’явиться запис з назвою кліпу.

10. Натисніть кнопку із зображенням стрілки Отправить чат-

сообщение. Повідомлення про вставлення в нього відео буде відправлено.

У звичайних програмах обміну текстовими повідомленнями, наприклад в

ICQ, можуть брати участь не більше двох людей (ви можете спілкуватися з

декількома співбесідниками, але з кожним в окремому вікні).

Рис. 21. Додавання відеокліпа в чат

68

Програма Skype дозволяє встановлювати групові чати, тобто в одне вікно

прийматимуться повідомлення від декількох користувачів, причому ці

повідомлення будуть видимі для всіх.

11. Групові чати

Розглянемо, як спілкуватися в чатах групою: додавати співбесідників,

запрошуючи нових абонентів, з метою запрошення користувачів до вже

відкритого чату, виконайте наступні дії:

1. Натисніть кнопку Додати у верхньому лівому кутку. На екрані

з’явиться вікно, представлене на рис. 22.

Рис. 22. Додавання користувачів в чат

2. Виберіть в лівому списку Всі контакти тих абонентів, яких ви хочете

додати в чат для спілкування (у даному випадку можливе додавання лише

одного користувача).

3. Натисніть кнопку Добавить. Доданий абонент з’явиться в правому

списку Участники чата.

4. Після того, як всі потрібні користувачі будуть перенесені в список

Участники чата, натисніть кнопку ОК.

У результаті в лівій частині вікна повідомлень з’являться нові контакти,

як на рис. 23. У верхній частині вікна клацніть кнопкою миші на написі Для

установки теми чату. На місці напису з’явиться поле введення, де ви можете

ввести назву теми чату, позначивши тематику вашого листування.

69

Рис. 23. Чат з декількома користувачами

Тепер ви можна обговорювати різні питання або просто переписуватися.

Звичайно, відправка текстових повідомлень - дуже важлива функція, але інколи

під час бесіди виникає необхідність відіслати будь-яку інформацію всім

учасникам чату. Програмою Skype передбачена можливість відправки файлів

всім учасникам чату.

12. Відправка файлів учасникам чату

Для того, щоб відправити всім учасникам чату файл з потрібною

інформацією (документами, зображеннями) виконаємо наступні дії:

1. У вікні відкритого чату з декількома користувачами натисніть кнопку

Инструменты. З’явиться невелике меню. За допомогою команд меню кнопки

Инструменты можна не лише відправити учасникам чату файл, але й послати

абонентові контакти зі свого списку контактів.

2. Клацніть кнопкою миші на команді Отправить файл всем.

Відкриється стандартне діалогове вікно системи Послать файл, в якому

потрібно вказати файл для відправки.

3. Натисніть кнопку ОК. Вибраний файл буде відправлений всім

учасникам чату. Щоб вийти з чату, досить натиснути кнопку Выйти в правому

верхньому кутку вікна.

13. Відправка коротких текстових повідомлень (SMS)

70

Для учасників групи також можна надіслати SMS повідомлення. Текстові

повідомлення прямо зі Skype - це відмінний спосіб швидко зв’язатися з

друзями або колегами. Можна створити групу з декількох одержувачів та

надіслати повідомлення всім відразу одним натисканням клавіші.

А головне, більше не доведеться використовувати в SMS скорочення.

Можна набрати текст повністю на клавіатурі. Текстові повідомлення можна

відправляти на будь-який мобільний номер, у будь-якій країні.

Як у розсилці текстових повідомлень з мобільного телефону, платите за кожне

SMS-повідомлення, але тарифи, як правило, набагато нижчі. Вартість

відправлення повідомлення залежить від того, в якій країні знаходиться його

одержувач, і не залежить від того, з якої країни воно відправляється.

71

ДОДАТОК Б

План-конспект уроку інформатики на тему "Спілкування в Інтернеті за допомогою

програмного продукту “Skype”ЦІЛІ УРОКУ: Ознайомити учнів з видами спілкування в мережі ресурсу

Інтернету, відеозв'язок Skype.

ЗАВДАННЯ УРОКУ:

Виховна: формування інформаційної культури що вчаться,

дисциплінованості, посидючості, культури праці, позитивної мотивації учбової

праці

Розвивальна: розвиток основних психічних функцій, загальних

учбових навиків, алгоритмічного мислення.

Навчальна: сформувати:

o знання основних понять по темі: IP-телефония, відеозв'язок;

o уміння набудовувати відеозв'язок на комп'ютері, проводити сеанс

відеозв'язку;

o навики роботи з комунікаційною програмою “Skype”.

УСТАТКУВАННЯ: Комп'ютери, Web-камера, мікрофон, колонки, модем,

проектор, роздавальний матеріал, електронний дидактичний матеріал, програма

“Skype”.

ТИП УРОКУ: пояснення нового матеріалу.

Оформлення дошки. Нові терміни: IP-телефония, Skype.

ХІД УРОКУ

1. Оргмомент. Вітання, психологічна підготовка.

2. Перевірка Д/з. Повторення, узагальнення теми "Мережі",

"Інформаційні ресурси Інтернету".

Все це відбувається в режимі онлайн-спілкування Skype.

72

Ми вивчаємо тему "Мережі", зробимо узагальнення у вигляді двійкового

опитування:

(учні по ланцюжку відповідають "та чи ні"):

- Комп'ютерна мережа - це система обміну інформацією між

комп'ютерами.

- Локальна обчислювальна мережа (ЛВС) об'єднує комп'ютери,

встановлені на невеликій відстані для обміну інформацією і спільного

використання ресурсів.

- У нашому кабінеті для організації локальної комп'ютерної мережі

використовується оптоволоконний кабель.

- Модеми забезпечують передачу цифрових комп'ютерних даних по

аналогових телефонних каналах.

- Сервер - це високопродуктивний комп'ютер з великим об'ємом

зовнішньої пам'яті, який забезпечує обслуговування інших комп'ютерів.

- Все різноманіття комп'ютерних мереж можна класифікувати лише по

територіальній поширеності.

- Дефект кабелю може вплинути на роботу всієї мережі з топологією

Зірка

- Топологія - Спосіб з'єднання комп'ютерів в мережу.

- Домен - Група комп'ютерів з одним центром обліку і політикою

управління.

- У Глобальній мережі локальні мережі сполучені між собою

багаточисельними каналами передачі інформації з високою пропускною

спроможністю.

- Кожен комп'ютер, підключений до Інтернету, зобов'язаний мати IP-

адрес.

- Кожен комп'ютер, підключений до Інтернету, зобов'язаний мати

унікальне доменне ім'я.

- Провайдер Інтернету - організація, що надає послуги роботи в Інтернет.

- "TCP/IP" - найголовніший протокол Інтернету

73

- терминатор забезпечує загасання сигналу в мережі

- модератор регулює використання інформації в мережі

- У Інтернет можна вийти без модему.

- Ethrrnet - це архітектура мережі, в якій використовується коаксіальний

кабель

- Інтернет - це локальна мережа.

- web-сервер - це комп'ютер, на якому зберігаються Web-сайты і Web-

документы, який має постійне підключення до Інтернету.

3. Нова тема. Вивчаємо Ресурси Інтернету, починаємо вивчати Інтернет

спілкування і наша тема сьогодні "Інтерактивне спілкування в Skype".

Постановка мети уроку: ви повинні дізнатися про відеозв'язок, уміти

побудовувати відеозв'язок.

Пояснення вчителя:

IP-телефония - це технологія, яка зв'язує воєдино переваги телефонії і

Інтернет.

Відеозв'язок - це сеанс "живого" зв'язку між людьми, що знаходяться в

різних місцях, яким необхідне особисте спілкування, що включає звичайну

мову, обмін текстовою і візуальною інформацією. Згідно дослідженням учених

74

в області психології спілкування, лише 7% інформації чоловік отримує з усної

мови, 38% інформації поміщено в інтонації голосу і міміці, а 55% - міститься в

жестах.

Відеоспілкування Skype дає:

Можливість у будь-який момент встановити відеозв'язок з будь-якої

точки світу, де є Інтернет.

Економію сил, часу і грошей.

Можливість частіше спілкуватися з колегами і родичами.

Підвищення оперативності вироблення і ухвалення рішень.

За великим рахунком, відеозв'язок необхідний скрізь, де потрібні

оперативність при аналізі ситуації і ухваленні рішення, а також спільна робота

в режимі видимого доступу.

Оперативне проведення нарад, дистанційне навчання, сертифікація і

підбір персоналу, видалене медичне і інше консультування з експертами; оцінці

різного роду пошкоджень і руйнувань (страхові компанії); взаємодії учених при

проведенні наукових досліджень.

Для спілкування з родичами. Це незамінний засіб в роботі фірм з

розгалуженою мережею філій.

Для такого спілкування ви повинні знати, перш за все, правила

телекомунікаційного етикету. Учні читають вголос по черзі з листочків

(Роздавальний матеріал - Додаток 4).

Як налагодити відеозв'язок? Для цього потрібні: вибрати меню

ішнструменти→налаштування→налаштування відео

75

Найважливішою умовою, необхідною для реалізації відеозв'язку, є

наявність каналу доступу в інтернет, що має достатню пропускну

спроможність. Річ у тому, що під час проведення сеансу відеозв'язку

передаються не лише голосові дані, але і відеопотік. Зрозуміло, перед

відправкою в Мережу передавана інформація стискується за допомогою

спеціальних алгоритмів, що забезпечують багатократну компресію, проте, не

дивлячись на це, вимоги до пропускної спроможності все одно залишаються

досить високими. Зазвичай вважається, що для забезпечення якісного

голосового зв'язку за допомогою інтернету "ширина" каналу доступу в Мережу

повинна складати не менше 64 Кбіт/с; для забезпечення якісного відеозв'язку ця

цифра буде щонайменше в два рази більше.

Для організації відеозв'язку потрібний: Відеокамера, Звукова карта,

Мікрофон, Колонки. Найбільш популярним засобом "захвату" передаваної по

інтернету картинки є веб-камера. Для проведення відеоконференцій сповна

вистачає дозволу в 320 х 240.

76

Окрім веб-камер, існує і інші інструменти організації відеозв'язку -

відеофони. Відеофон є сповна самостійним пристроєм, який не вимагає

підключення до комп'ютера. Але використовуються головним чином на

корпоративний сектор.

Відеотелефон так само простий у використанні, як і звичайний телефон і

може бути використаний в режимі автовідповідача.

Користувачеві відеотелефону привласнюється унікальний телефонний

номер, який не міняється незалежно від того, де саме використовується апарат:

удома, в офісі, на виїзді зі свого регіону або своєї країни. Проте на відміну від

мобільного телефону, для відеозв'язку не існує проблеми роумінгу. Вам досить

підключити його до мережі Інтернет і він знову готовий до роботи без

додаткової плати!

Програм для організації відеозв'язку або відеочату в Інтернеті безліч, до

найбільш популярним можна віднести наступні:

Skype, ICQ, Мail.ru Агент, Trillian

Windows Live Messenger

Yahoo! Messenger та інші.

Розглянемо більш детально одну з найпопулярніших програм для

організації аудио- і відеозв'язки в комп'ютерних мережах - Skype.

77

Скайп (англ. Skype) - безкоштовне (пояснити термін, звернути увагу на

дошку) програмне забезпечення, що забезпечує безкоштовний голосовий

зв'язок через інтернет між комп'ютерами, а також платні послуги для зв'язку з

абонентами звичайної телефонної мережі.

Можлива організація конференц-зв'язку.

Skype був створений в 2003 році естонськими програмістами.

У жовтні 2005 року компанія була продана приблизно за 2,5 млрд долл,

хоча річний зворот компанії був менше 100 млн дол.

Штаб-квартира компанії знаходиться в Люксембурзі. [3]

Кількість користувачів

Рік Зареєстрованих користувачів

2005 74 мільйона

2006 171 мільйон

2007 276 мільйон

78

2008 400 мільйон

2009 400 мільйон

Програму можна викачати з сайту:

http://www.skype.com/download/skype/windows/helloagain.html

Поле того, як ви викачали skype, відкрийте директорію, що містить

викачаний файл і запустите інсталяцію.

При першому запуску у вас попросять придумати skype-имя і пароль

Переваги і недоліки відеозв'язку

Серед переваг комп'ютерного відеозв'язку можна згадати відносно низьку

вартість експлуатації.

79

Як таких недоліків в самого відеозв'язку немає. Проте недоліки

з'являються в результаті використання тих або інших засобів для організації

відеозв'язку:

високі вимоги до пропускної спроможності каналів зв'язку;

низька якість зображення;

погана синхронізація зображення і звуку;

велика затримка передачі, великий час реакції при замовленні

перегляду запису;

складність обслуговування та інші.

Вживання сучасних технологічних рішень дозволяють передавати живу

картинку і звук без щонайменшої втрати якості і бачити повноцінне зображення

без затримки - саме в мить, коли воно відбувається. Якість зв'язку і зображення

не міняється залежно від відстані.

4. Практична частина. Відеозв'язок, наприклад, з іншою школою.

Закріплення, записи в зошитах.

5. Домашнє завдання. (Додаток 2, Слайд 12)

П 5.4.4. читати. Записи в зошиті учити.

Додаткове завдання:

Набудувати відеозв'язок і подзвонити в школу за адресою: аlexmenren

6. Оцінки.

7. Підсумок уроку. Ми навчилися спілкуватися в середовищі Skype та

працювати в режимі відеозв’язку.

Література

1. Угріновіч Н.Д. Інформатика і ІКТ. Базовий курс: підручник для 9

класу.

2. Правила телекомунікаційного етикету.

http://festival.1september.ru/files/articles/41/4112/411210/pril2.doc

3. ВІКИПЕДІЯ. Вільна енциклопедія. http://ru.wikipedia.org/wiki/Skype

80

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антоненко В. М. Сучасні інформаційні системи і технології.

Навчальний посібник / В. М. Антоненко, Ю. В. Ратушна. – К.: КСУМГІ. – 2005.

– 131 с.

2. Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю. Інформаційно-комунікаційні технології

в навчальному процесі: [посібник для працівників і студентів педагогічних

вищих навчальних закладів] / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. – Вінниця: ДОВ

“Вінниця”, 2002. - 116 с.

3. Дистанційне навчання: Дистанційний курс / За ред.

В.М.Кухаренка.-Харків: ХДПУ, 1999.-216с.

4. Дибкова Л.М. Інформатика і комп’ютерна техніка: Навчальний

посібник. Видання 2-ге, перероблене, доповнене/ Л.М. Дибкова – К.:

Академвидав, 2005. – 416с. (Альма-матер).

5. Захарова И. Г. Информационные технологии в образовании: [учеб.

пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений] / И. Г. Захарова. – М.: Издат.

центр «Академия», 2003. – 192 с.

6. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології

[посіб. / за ред. О. І. Пушкаря]. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 696

с.

7. Кадемія М. Ю., Сисоева О. А. К13 Методика використання

програмного продукту Skype : навчально-методичний посібник / М. Ю.

Кадемія, О. А. Сисоева. - Вінниця : ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2010. - 147 с.

8. Козакова Г. О. Комп’ютеризовані технології обробки ділової

інформації: навчальний посібник / Г. О. Козакова; [за ред. В. К. Костюка]. –

Київ-Рівне: РДТУ, 2001. – 233 с.

9. Козакова Г. О. Інформаційно-програмне забезпечення дистанційної

освіти: зарубіжний і вітчизняний досвід / Г. О. Козакова. – К. : ВЦ «Просвіта»,

2002. – 230 с.

10. Козырев А.А. Информатика: Учебник для вузов./ А.А. Козырев –

СПб.:Изд-во Михайлова В.А.,2004.

81

11. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб.наук.праць/

Редкол.-К.: НПУ ім.М.П.Драгоманова.-Вип.4.-2001.-230с.

12. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: підручник. [2-ге вид.

/ В. А. Баженов, П. П Лізунов. та ін.]. – К.: Каравела, 2007. – 640 с.

13. Ліпінська А. В. Технічне забезпечення інформаційної діяльності:

Навчальний посібник для дистанційного навчання / А. В. Ліпінська; [за ред.

акад. М. І. Жалдака]. – К.: Університет «Україна», 2007. – 302 с.

14. Новые педагогические и информационные технологии в системе

образования: [учебн. пос.] / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А.

К. Петров ; [под ред. Е. С. Полат]. – М.: Издательский центр „Академия”, 1999.

– 224с.

15. Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання /

Г. О. Сиротенко. – X. : Видав. гр. «Основа», 2003. – 144 с.

16. Смолянинова О. Г. Мультимедиа в образовании: монография / О. Г.

Смолянинова; [Краснояр. гос. ун-т]. – Красноярск, 2002. – 300 с.

17. Сучасні інформаційні засоби навчання: навчальний посібник / П. К.

Гороль, Р. С. Гуревич, Л. Л. Коношевський, О. В. Шестопалюк. – К.: Освіта

України, 2007. – 535 с.

18. Устройство и принцип работы веб-камер / [Електронний ресурс]. –

Режим доступа: http://armosystems.ru/support/faq/Q-A_about_web-camera.ahtm

19. Вікіпедія: Вільна енциклопедія / [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://ru.wikipedia.org

20. Видеоконференции и web-конференции: [инструменты для общения

и совместной работы в режиме реального времени] / [Електронний ресурс]. –

Режим доступа: http://webmeetings.ru

21. Видеоконференции: вопросы и ответы / [Електронний ресурс]. –

Режим доступу:http://videoconference.com.ru

22. Функциональньїе возможности Skype / [Електронний ресурс]. -

Режим доступа до сайта : http://www.skype.com/intl/ru/home

82