Міхаель Лайтман

 Кабала. Таємне Вчення.

Книга 15БУДОВА ДУХОВНИХ СВІТІВ

(стислий конспект лекцій рава Міхаеля Лайтмана)

ЗМІСТ:

1. Правильне сприйняття реальності

2. Чотири стадії розвитку бажання (клі).

3. Перше скорочення. Екран. Парцуф.

4. Розповсюдження і вигнання світла.

5. До моїх учнів.

6. Решімот.

7. Народження парцуфа.

8. Цілісність світобудови.

9. Цимцум Бет (Друге Скорочення)

10. Світ Некудім.

11. Світ виправлення.

12. Причинно-наслідковий розвиток.

1

ПРАВИЛЬНЕ СПРИЙНЯТТЯ РЕАЛЬНОСТІ

1) У книзі "Зоар" сказано, що всі духовні світи, як вищі, так і нижні, знаходяться в людині, і що всі ці світи, вся реальність були створені лише для людини. Однак ми сприймаємо реальність інакше - наче ми перебуваємо всередині реального світу, а не реальний світ міститься в нас.

Якщо це так, то чому ж людині не досить нашого матеріального світу? Навіщо їй потрібні ще й вищі, духовні світи і те, що в них є?

2) Причиною для створення реальності послужило бажання Творця всолодити свої cтворіння. Тому Творець утворив створіння зі здатністю бажати тішитися тим, що Творець хоче йому дати. Для того, щоб це зрозуміти, слід вчити Кабалу.

Творець перебуває над часом і простором, і Його ідея відразу ж перетворюється в дію, власне, Його ідея - і є дія. Тому, щойно Творець захотів створити створіння і дати їм насолоду, то це негайно втілилося у життя, - і в одну мить виникли всі створіння, що містять у собі всі світи і є наповненими всіма тими насолодами, котрими Творець бажає їх тішити.

По ходу створення із своєї Сутності всіх світів, аж до нашого світу, Творець максимально віддалив від Себе створіння так, що тепер створіння перебуває на найнижчому рівні. Навіщо ж Він це зробив? Адже це вказує на "недосконалість" Його дій?

Арі1 у своїй книзі "Ец хаїм" ("Древо життя") відповідає на це питання так: "Для того, щоб проявити досконалість своїх дій". Це означає, що створіння самі повинні доповнити, виправити себе і, завдяки цьому, піднятися на рівень самого Творця, тобто на рівень абсолютної досконалості.

Для цього Творець створив свого роду драбину зі світів. Душі людей (створіння) спочатку спускаються по цій драбині донизу, відділяючись від Сутності Творця, досягаючи найнижчого ступеня, де вони вдягаються у тіла нашого світу, котрі називаються бажанням отримувати. За допомогою вивчення Кабали ці душі починають по ступенях цієї ж драбини підніматися вгору, повертаючись до Творця.

3) Душа (нешама2) включає в себе світло і клі3. Світло душі походить із Сутності Творця. За допомогою цього світла створюється клі, котре являє собою бажання зазнати насолоди цим світлом. Тому клі в точності відповідає порції світла, котра повинна наповнити її. По суті, нешама – це, все ж таки, клі тому, що світло - це частина Творця, а тому саме клі є створінням.

1 "Арі" або "Арізаль" – Іцхак Лурія Ашкеназі, великий кабаліст 16 ст., засновник школи луріанської кабали. 2 Нешама – (івр. – "душа"), - це поняття застосовується у кабалі у випадках, коли мається на увазі повний, максимальний рівень души, якого вона може досягти у своєму кінцевому розвиткові. 3 Клі - (івр. – "судина", іноді – "інструмент") – бажання отримати в створінні, що має форму бажання віддавати. Егоїстичні бажання та прагнення не є "клі". Клі – це виправлене, гідне отримання світла бажання, тобто таке, що має екран (силу опору егоїзму, - див. далі в тексті), який перетворює егоїзм в альтруїзм. В кабалі цим поняттям визначають, також; створіння; потребу в наповненні, насолоді; ступінь (рівень) відбитого світла у яке вдягнуте пряме світло (див. далі), орган або інструмент побудови і осягнення реальності, тощо.Келім – (мн. від "клі") - складові частини клі; поняття, що визначає, також, інструменти сприйняття, які виникають у результаті набутого досвіду.

2

Ця судина створюється "з нічого", "мі айн", - тобто цього бажання не існувало до того, як Творець вирішив утворити створіння. Оскільки Творець захотів наповнити насолодою це клі в усій досконалості, яка була би рівною Йому, то Він створив це клі, це бажання отримувати, дуже великим, - відповідно до кількості світла (насолоди), котре Він забажав дати створінням.

4) Творіння - це дещо принципово нове, чого не було раніше. Ця поява "з нічого" називається "єш мі айн"4. Однак, якщо Творець - досконалий і включає в Себе все, то як може існувати що-небудь поза Ним?

Як уже було сказано, зрозуміло, що до початку Творіння у Творця не було навіть тіні бажання отримувати. Творець досконалий, і у Нього є тільки бажання віддавати. Тому єдине, чого не було у Творця, що Він повинен був створити, - це бажання отримувати від Нього.

5) У духовних світах немає фізичних тіл. Духовний світ - це світ бажань, сил, не вбраних в яку-небудь матерію. "Матерія" і "тіло" - так у духовних світах називається бажання отримати заради власного вдоволення.

Тому, якщо у двох духовних об'єктів існує одне і те ж бажання, одна й та ж мета, то вони, внаслідок схожості духовних властивостей (бажань), зливаються в одне ціле. Цей стан у духовних світах називається "ашваат а-цура" (тотожність властивостей).

І навпаки, якщо у двох духовних об'єктів немає однакових бажань, немає спільної мети, то вони відокремлені один від одного внаслідок різниці у бажаннях. Цей стан у духовних світах називається "шінуй цура" (відмінність властивостей).

Тому, якщо всі бажання двох духовних об'єктів тотожні, то вони зливаються в одне ціле, бо немає нічого, здатного розділити їх. Можна розрізнити, що є два об'єкти, а не один, тільки коли є відмінність між їхніми бажаннями. Відповідно до величини різниці в бажаннях вони відокремлюються один від одного, - чим більша різниця в бажаннях, тим далі вони перебувають один від одного.

6) Ми не можемо осягнути Сутність Творця, - хто Він є насправді. Тому ми нічого не можемо сказати про Його Сутність. Однак ми можемо пізнати Його по Його діях, котрі ми відчуваємо на собі. Коли ми відчуваємо Його дії, ми можемо, відповідно до цього, дати Йому те чи інше Ім'я.

7) Кабалісти (від івритскього слова "лекабель", - отримувати, - люди, котрі отримують від Творця) піднімаються у духовні світи, перебуваючи ще у фізичному тілі, тобто коли вони ще живуть у нашому світі, разом з нами. Ці люди повідомляють нам, що у Творця є тільки одне бажання - бажання давати добро. Тому Він і створив всю Світобудову, щоби завдати нам насолоду.

Це є причиною того, що Творець створив нас наділеними бажанням отримувати, аби ми могли отримати те, що Творець хоче нам дати. Бажання отримувати заради власного вдоволення є нашою натурою. Однак через цю нашу натуру ми, за своїми духовними властивостями, прямо протилежні Творцеві. Адже Творцю притаманне тільки бажання віддавати, у Нього немає навіть натяку на бажання отримувати. Якщо ми назавжди

4 Дослівно: "існуюче з нічого", або "те, що виникло з нічого".3

залишимося під владою бажання отримувати, то ми завжди будемо протилежними Творцеві.

Кабалісти сповіщають нам, що мета Творця - наблизити Творіння до Себе, оскільки Він є Абсолютним Добром, і тому Він хоче дати добро всім. Ще вони кажуть, що причиною створення світів є те, що Творець мусить бути досконалим в усіх своїх діях і проявах.

Однак як від досконалого Творця можуть походити недосконалі, незавершені дії, - дії, що потребують наступного виправлення?

Творець створив лише бажання отримувати, котре і називається "створіння". Та коли це створіння отримує те, що Творець хоче йому дати, то цим воно віддаляється від Творця тому, що Творець дає, а Творіння отримує. Схожість властивостей, форм у духовному визначається схожістю бажань.

Тому коли створіння отримує, то воно віддаляється від Творця. Виходить, що створіння недосконале, бо ж його бажання є протилежним бажанню Творця. Якби створіння залишалося б у цьому стані, то й самого Творця не можна було б назвати досконалим. Адже від досконалого повинні походити досконалі дії.

Аби надати можливість створінню самому, згідно зі своїм власним вибором досягти Досконалості, Творець скоротив світло, що йде від Нього, і створив світи, - скорочення за скороченням, світ за світом. Творець одягнув душу (нешама), - тобто Його світло, - в тіло, - тобто в бажання отримувати, - бажання нашого світу.

Творець дав цьому бажанню отримувати, котре називається "людина", засіб, за допомогою якого створіння досягне досконалості. Цей засіб називається "Тора і міцвот" (Тора і заповіді). Коли людина використовує цей засіб правильно, то вона досягає досконалості, котрої їй бракувало від початку Творіння.

Досконалість полягає в тому, що створіння досягає схожості у властивостях, - бажаннях і думках, - із Творцем. І тоді створіння починає отримувати всю ту насолоду, яку Творець бажає йому дати, і котра міститься в Замислі Творіння.

8) Тора і заповіді мають духовну силу, що приводить людину до подібності її бажань з бажаннями Творця. Але ця духовна сила діє лише тоді, коли людина займається Торою і заповідями не для того, щоб отримати за це яку-небудь оплату, а для того, щоб завдати цим насолоди Творцю. Тільки за цієї умови людина поступово набуває схожості властивостей з Творцем. Таким чином людина виконує бажання Творця відносно створінь.

На шляху досягнення подібності властивостей з Творцем є п'ять ступенів: нефеш, руах, нешама, хая, єхіда. Ці п'ять ступенів людина отримує з п'яти світів: Адам Кадмон (АК), Ацілут, Брія, Єціра, Асія. В кожному із цих ступенів є п'ять своїх власних ступенів. Отже, між нашим світом і Творцем розташовані 125 ступенів.

За допомогою занять Торою і заповідями заради Творця людина поступово осягає ступінь за ступенем. При цьому вона придбаває келім3 - бажання віддавати. Так людина піднімається зі ступеня на ступінь, поки не досягає подібності властивостей з Творцем.

І лише тоді здійснюється в цій людині Замисел Творіння, а саме: людина отримує всю ту насолоду і досконалість, котрі Творець приготував для створіння. Крім того, до цього ще

4

додається те, що людина удостоюється істинного злиття з Творцем, адже людина набуває бажання віддавати, притаманне Творцеві.

9) Тепер ми можемо зрозуміти, що мається на увазі під словами: "Всі світи, як вищі, так і нижчі, і все, що всередині них, створено тільки заради людини". Це значить, що всі ці ступені і світи створені лише для того, щоби доповнити бажання людини і допомогти їй досягти подібності бажань з Творцем, якої не вистачало людині з моменту Творіння.

Спочатку виникли всі ступені і світи, ступінь за ступенем, світ за світом, аж до нашого матеріального світу, щоби досягти стану, який називається "тіло цього світу", тобто, - винятково бажання отримувати без щонайменших іскринок бажання віддавати.

Перебуваючи на цій щаблині, людина має практично ті ж бажання, що й тварини, - тобто остаточне бажання отримувати. У такому стані людина за своїми властивостями абсолютно протилежна Творцеві, і не існує в Світобудові більшої протилежності і більшої відмінності, ніж ця.

Людина, котра вивчає Кабалу, пробуджує і викликає на себе "ор макіф" (навколишнім світло). Це світло існує поза клі і очікує, коли людина виправить своє бажання, своє клі, тобто почне отримувати не заради себе, а заради Творця. Тоді це світло увійде всередину клі. Тому навколишнє світло називається "ор нешама" (світло душі) людини. Під час вивчання Кабали це світло входить в бажання людини і допомагає їй набути намір віддавати.

Людина набуває такого наміру поступово, піднімаючись вгору по тій самій драбині, що під час свого спуску вниз утворили світи і парцуфім5. Всі ступені цієї драбини - це різні рівні бажання віддавати, тобто шкала цих бажань - це і є духовні світи.

Чим вище розташований певний ступінь, тим далі він від бажання отримувати і тим ближче він до абсолютного бажання віддавати. Піднімаючись по ступенях, людина набуває цього бажання, - віддавати, нічого не отримуючи взамін. У результаті цього людина зливається з Творцем, - адже тепер у них є однакові бажання.

Це і є Метою Творіння, заради якої була створена людина. Всі світи не були створені самі по собі, - єдиною метою їхнього створення є здатність допомогти людині піднятися до Творця.

10) Якщо людина добре зрозуміла все вищесказане, то може вивчати Кабалу без страху "матеріалізувати", приземлити й вульгаризувати її. Вивчання ж Кабали без правильного інструктування лише заплутує учня, - з одного боку, всі сфірот6 і парцуфім, впритул до світу Асія7 повністю злиті з Творцем, - фактично це і є прояви Творця, - з іншого боку, в них начебто відбуваються якісь процеси: підйоми, спуски, зівугім8. Як же в тому, що фактично є частиною Творця, можуть відбуватися якісь зміни?

5 Парцуфім – мн. від івритського слова "парцуф", - досл. – лице, обличчя . В кабалі – духовний об'єкт, що має 10 повних сфірот та є складовою частиною структури духовного світу.6 Сфірот – мн. від івритського слова "сфіра". В кабалі – базова (еталонна) форма клі, яка має особливі, притаманні лише їй властивості, тому визначає певну духовну властивість. Разом з тим, часто це слово вживається для визначення складової більш складного духовного об'єкта (парцуф, світ).7 Самий нижній з духовних світів.8 Зівугім – мн. від івритського слова "зівуг"- досл. "з'єднання", "єднання". Це поняття буде роз'яснене далі в тексті.

5

11) Отже, можемо тепер зрозуміти, що всі ці змінення, процеси: підйоми, спуски, скорочення, зівугім відбуваються лише відносно душі людини, котра отримує світло Творця. У реальності все відбувається в два етапи: дія в потенціалі і сама дія.

Наприклад, людина хоче збудувати дім. Спочатку у неї в голові народжується проект цього дому. Однак проект дому, що є в думках людини, - це ще не сам дім, побудований з каменю, скла і т.д.. Проект дому - це дім у потенціалі, він із зовсім іншої "речовини" - людської мислі. Коли ж дім починає будуватися, то він створюється зі справжньої цегли, бетону та інших будівельних матеріалів.

Дещо подібне відбувається і з людськими душами. Всі світи, починаючи від Світу Безкінечності і до світу Брія9, - це ще тільки дія Творця в потенціалі, тобто це все ще Замисел Творця, Його проект майбутнього створіння.

Тому всі процеси, що "відбуваються" в цих світах, є ще лише потенціальними діями. Душі в цих світах ще фактично не відокремлені від Творця. Тільки починаючи зі світу Брія, душі починають відокремлюватись від Творця.

Всі людські душі - це, по суті, частки Малхут Світу Безкінечності, центральної точки всієї Світобудови. Ця точка в потенціалі включає в себе келім всіх душ, котрі згодом проявляться, сформуються в світах Брія, Єціра10 і Асія (БЄА). Перше Скорочення (Цимцум Алеф, ЦА) сталося в центральній точці - на душі, які в потенціалі виникнуть у майбутньому.

Для душ всі келім сфірот і світів, - аж до світу Брія, - що виходять і розвиваються з центральної точки після ЦА, є тільки "потенціалом". Тільки коли душі в світах БЄ"А починають виникати в дійсності, на них починають діяти зміни і процеси, що відповідають певним ступеням світів.

12) Це схоже на те, як людина скриває себе за одежами. Однак для самої себе вона залишається незмінною. Десять сфірот: кетер, хохма, біна, хесед, гвура, тіферет, нецах, год, єсод і малхут - це, по суті, лише десять покриттів (фільтрів послаблення світла). Та позаяк душі отримують це світло, коли воно вже пройшло через фільтри послаблення, то їм здається, наче світло зазнало якихось змін. Тому душі, котрі отримують світло, - як і фільтри, - також діляться на десять ступенів (сфірот).

Всі ці покриття по-справжньому починають діяти лише в світах БЄА, там, де знаходяться вже сформовані душі, що відокремилися від Творця. У світах Адам Кадмон (АК) і Ацілут душі ще перебувають у потенціалі.

Хоча десять покриттів (сфірот) панують у світах БЄА, навіть там ці десять сфірот є абсолютною Елокут11 (від слова Елокім - Творець), як це було і до ЦА. Різниця між десятьма сфірот світів АК і Ацілут в тому, що у перших покриття ще не почали діяти, - вони поки що лише в потенціалі, - тоді як в других ці покриття (фільтри) вже почали діяти, послаблюючи світло. Відзначимо ще раз, що в самому світлі ніяких змінень не відбувається.

13) Виникає питання: якщо в світах АК і Ацілут душі ще не проявилися, то навіщо ж ці світи взагалі існують? Від кого вони скривають світло Світу Безкінечності? В 9 Світ, що вищий від світу Асія на два ступені.10 Світ, місце якого між світами Брія та Асія.11 "Святістю", - ступінь максимальної подібності властивостей з Творцем.

6

майбутньому душі разом із світами БЄА піднімуться на рівень світів АК і Ацілут, і тоді вони одержать світло із цих світів. Тому в світах АК і Ацілут також відбуваються зміни, адже в майбутньому вони також світитимуть душам, коли ті піднімуться на їхній рівень.

14) Як уже було сказано, все - світи, нововведення, зміни, ступені - все це стосується лише келім (світів), які дають душам, впливають на них, відміряють їм світло Світу Безкінечності. Однак душі, коли вони піднімаються по ступенях, нічого не міняють у самому цьому світлі, тому що всі ці покриття впливають не на Того, Хто скривається, а на того, хто хоче Його відчути і отримати від Нього.

15) В усіх сфірот і парцуфім, що перебувають у будь-якому місці, можна розрізнити: Сутність Творця, клі й світло. Сутність Творця нами абсолютно не пізнаванна. В келім же завжди є два протилежних поняття: покриття і проявлення. Спочатку клі скриває Сутність Творця так, що десять келім, що є в десятьох сфірот, являють собою десять ступенів покриття.

Однак після того, як душі прийняли ці умови, покриття перетворюється у розкриття, в осягнення. Ці два протилежних поняття стають одним цілим, тому що міра розкриття в клі в точності відповідає мірі покриття. Чим більше бажання отримувати має певне клі, чим більше воно скриває Сутність Творця, тим більше світла воно отримає.

Світла, що є в сфірот, - це якраз та кількість світла, котра згодом буде прийнята душами. Все походить від Сутності Творця, хоча осягнення світла цілком залежить від властивостей клі. Тому десять світел містяться в десятьох келім, - тобто в десятьох ступенях покриття, котре згодом стає розкриттям, осягненням.

Ми не можемо відчути різниці між світлом Творця і Сутністю Творця, нагадаємо лише, що Сутність Творця абсолютно непізнаванна: те, що доходить до нас від Творця крізь усі світи, парцуфім і сфірот, ми і називаємо "світло". В принципі, для нас будь-який вищий відносно нас ступінь - уже є світлом, Творцем.

ЧОТИРИ СТАДІЇ РОЗВИТКУ БАЖАННЯ (КЛІ)

Ми знаємо про духовне лише те, що кабалісти осягли і затим написали в кабалістичних книгах. Вони осягли, що коренем, джерелом всього існуючого в реальності є Вища Сила. Цю Вищу Силу вони назвали "Сутністю Творця", але саму цю Сутність вони осягти не змогли.

Максимум того, що вони змогли осягнути, - це те, що із Сутності Творця походить Замисел утворити створіння, аби надати цим створінням насолоду. Цей Замисел вони назвали "Замисел Творіння", або "Вище світло".

Тому для створіння Творцем є це Вище Світло, а не Сутність Творця, котру Творіння осягти не може. Зв'язок між Творцем і створінням відбувається за допомогою Вищого Світла.

7

Отже, із Сутності Творця виходить світло, котре хоче утворити створіння і завдати йому насолоди. Метою світла є започаткування створіння, котре б сприймало світло як задоволення. Тому кабалісти називають створіння "судиною" (клі) для отримання світла.

Світло, що виходить із Сутності Творця для того, щоб утворити створіння, називається "бхінат шореш" - стадія "кореня" (або нульова стадія, кетер), бо це світло є коренем, джерелом всієї Світобудови. Це світло створює із себе бажання мати насолоду від нього самого. Бажання тішитися світлом називається також бажанням отримати світло.

Величина задоволення залежить тільки від величини бажання отримати це задоволення. Наведемо приклад із нашого світу: шлунок може бути порожнім, але без бажання людина їсти не стане. Тому бажання - це клі для наповнення, і без бажання немає насолоди. У духовному не буває примушення, тому там наповнення завжди відповідає бажанню.

Світло, що виходить із Сутності Творця, створює для себе клі і наповнює його. Вдоволення, якого зазнає при цьому створіння, називається світлом хохма. Бажання, що народжується за допомогою світла (кетер), називається "бхіна алеф" - перша стадія. Це - перша стадія створення майбутнього клі.

Але це бажання ще не самостійне тому, що воно було напрямки створене світлом, - це значить, що і бажання отримати світло, і вдоволення цього бажання було отримано згори від світла, кетер. Справжнє створіння саме повинно захотіти пізнати насолоду від усього світла Творця.

Для того, аби створіння могло відчути задоволення від світла, воно повинне саме захотіти наповнитися світлом. Це значить, що його бажання і рішення натішитися світлом повинні походити від самого створіння, а не від Творця (кетер).

Для того, щоб захотіти отримати світло, створіння повинно добре знати, яке задоволення міститься в світлі. Тому створіння повинно спочатку отримати світло, а потім відчути, що таке - бути без світла. Лише тоді у нього з'являється справжнє бажання отримати світло.

Наведемо приклад із нашого світу: коли людині дають скуштувати новий фрукт, то у неї немає особливого бажання його їсти. Коли ж людина скуштувала цей фрукт і він їй сподобався, а тепер у неї немає цього фрукта, - тільки тепер вона починає по-справжньому бажати його з'їсти, аби знову отримати вже знайоме задоволення. Саме це бажання, що знову виникле, людина відчуває як своє власне.

Тому неможливо створити клі однією дією. Для того, щоби бажання знало, від чого воно може зазнати насолоди, і відчуло, що воно хоче зазнати насолоди, воно повинно пройти цілий цикл розвитку.

Ця умова є в Кабалі законом: "Поширення світла всередину бажання отримати і його вихід звідти роблять клі придатним для виконання її функції - отримання всього світла і насолоди ним". Стадії розвитку бажання називаються "бхінот".

Світло наповнює клі та передає йому разом із задоволенням, також, і свою властивість - бажання віддавати. Клі, зазнаючи насолоди світлом, раптом починає відчувати, що воно, - як і світло, - хоче віддавати. Причиною цього є те, що Творець від самого початку створив світло здатним передавати клі своє бажання віддавати. Після того, як світло створило бхіну алеф і наповнило її собою, бхіна алеф відчула, що вона хоче бути схожою на Творця

8

(світло). Оскільки це нове бажання, то воно стає наступною стадією розвитку бажання - бхіною бет.

Бхіна бет - це бажання віддавати. Вона отримує задоволення від того, що за своїми властивостями схожа на Творця. Це задоволення називається світлом хасадім.

Отже, бхіна алеф протилежна за своїми властивостями бхіні бет - бажанням бхіни алеф є бажання отримувати, а бажанням бхіни бет - бажання віддавати. Світло, котре міститься у бхіні алеф, - це світло хохма, а світло, - що у бхіні бет, - це світло хасадім.

Коли бажання отримувати, що становить сутність бхіни алеф, починає тішитися світлом, котре його наповнює, то воно негайно починає відчувати, що світло є первнем, який дає, а воно саме (бажання) – тим, що отримує. Ось тоді клі й починає хотіти бути як саме світло, тобто воно тепер не хоче отримувати, а хоче віддавати. Тому бажання отримувати, що в ній, зникає, світло хохма виходить з клі, оскільки задоволення не може відчуватися без бажання тішитися ним.

Однак бажання отримувати не може залишатися без світла хохма, тому що це світло дає йому життя. Отже, воно змушене отримати всередину себе невелику порцію світла хохма. Так з'являється нове бажання - бхіна гімел, або наступна стадія розвитку клі.

Ця бхіна містить у собі два бажання: 1) бажання бути подібною до світла, бажання віддавати; 2) бажання отримати трохи світла хохма. Тому тепер клі відчуває два світла: світло хасадім відчувається всередині бажання віддавати, а світло хохма - всередині бажання отримувати.

Коли бхіна гімел відчула, що із цих двох видів світла саме світло хохма відповідає їй, що це її світло життя, вона самостійно вирішила отримувати не тільки невелику порцію світла хохма, а все світло хохма.

Дійсно, бхіна бет, а затим і бхіна гімел захотіли отримати спочатку трохи світла хохма, а потім і все світло хохма не стільки тому, що вони відчули, що не можуть жити без нього, а тому що світло, яке залишилося "поза" клі, повідомило їм, що, не приймаючи в себе світло, вони не виконують завдання Мети Творіння - завдати насолоди створінню. Створіння якраз повинні отримувати світло, а не виганяти його. Тому головною причиною, яка призвела до того, що і бхіна бет, і бхіна гімел прийняли світло, перейшовши у наступні стадії, є те, що вони захотіли здійснити Мету Творіння.

Отже, ми бачимо, що світло, яке вийшло із Сутності Творця, створило для себе клі за чотири етапи. Тому остаточне бажання називається бхіна далет (четверта стадія). Власне, це і є єдиним створінням. Всі попередні стадії - це лише етапи розвитку бажання. Фактично вся Світобудова - це і є бхіна далет. Ця бхіна називається "малхут" (царство), бо в ній царює бажання отримувати.

Далі ми будемо вивчати, як ця бхіна далет, у свою чергу, ділиться на чотири частини. Ці частини називаються сфірот, парцуфім, світи, наш світ, нежива природа, рослинний світ, тваринний світ і людина. Різниця між цими частинами полягає лише у величині бажання отримувати, що міститься в них.

Бхіна далет, що повністю наповнилася світлом хохма, називається "Світ Нескінченності", тому що бажання, котре є там, не має жодних обмежень в отриманні світла.

9

Бхіна далет хоче отримати все світло, котре було перед нею, та її власне світло; тому вона складається із п'яти бхінот (стадій) розвитку бажання отримувати, що включають у себе бажання до світел, які наповнювали попередні етапи, та її власне бажання отримувати належне їй світло.

ПЕРШЕ СКОРОЧЕННЯ. ЕКРАН. ПАРЦУФ

Коли світло хохма наповнило собою бажання отримувати, воно передало бажанню отримувати свою природу - бажання віддавати. Це послужило причиною того, що бхіна алеф змінила своє бажання - бажання отримувати вона поміняла на бажання віддавати.

Після того, як бхіна далет виникла і наповнилася світлом хохма, з нею відбувся подібний процес - всередині неї також діє світло, і вона також придбала у світла бажання віддавати, тому у бхіни далет зникає бажання отримувати.

Чому світло хохма, коли воно наповнює клі, передає йому своє бажання віддавати? Тому, що це клі відчуває не лише задоволення від світла, але, також, бажання Того, Хто дає. Творець міг би створити клі таким чином, щоби воно не сприймало Його як Того, який дає, а відчувала би тільки вдоволення від отримання.

У нашому світі отримують задоволення, не звертаючи уваги на те, звідки це задоволення походить лише ті, у кого бажання отримувати не розвинуте, - діти, а також грубі, примітивні люди і психічнохворі. Коли дитина виростає, то вона починає соромитись отримання.

У людини це почуття розвивається до такої міри, що вона через почуття сорому від отримання згодна на будь-які страждання. Творець створив в нас цю рису зумисне, для того, аби за її допомогою ми змогли підвестися над нашою природою, - тобто над бажанням отримувати.

Щоб зазнавати почуття сорому і відчувати страждання від отримання, ми повинні відчувати, - що ми отримуємо. Це можливо лише тоді, коли ми відчуваємо існування того, хто дає. Якщо я знаю, що у певної речі немає хазяїна, то я не соромлюсь, - я, не замислюючись, беру цю річ собі. Але якщо я знаю, що у цієї речі є хазяїн, якщо я бачу його, то сором не дозволяє мені взяти цю річ. Я відчуваю, що повинен дати що-небудь взамін того, що я від нього отримую. Тоді я вже не отримую, а обмінююсь із ним, - тобто він також щось від мене отримує.

Відчуття Творця викликає у малхут настільки великі страждання від отримання, що вона вирішує ніколи не користуватися своїм бажанням отримувати тільки заради власного задоволення. Це рішення малхут називається "Цимцум" (Скорочення), і оскільки це рішення було прийняте малхут уперше, то це скорочення називається "Цимцум Алеф", - тобто "Перше Скорочення".

Малхут припиняє отримувати світло - у результаті цього вона перестає бути такою, що отримує. Але вона ще не досягла своєї головної мети - бути подібною до світла, котре завдає їй насолоди. Однак тим, що малхут не отримує від Творця світла, вона не дає Йому задоволення. Як відомо, для Творця є насолодою тішити створіння. Тому малхут не стає схожою на Творця і після того, як припиняє отримувати світло.

Метою Творіння є отримання задоволення створінням, малхут. Ця Мета Творіння абсолютна і постійна. Тому Творець, світло продовжує впливати на малхут, вимагаючи,

10

щоби вона отримала його. Світло "каже" малхут, що через те, що вона не отримує його, вона не здійснює Мети Творіння. Малхут починає відчувати, що тільки виверження світла (Цимцум) не досить. Але як Творіння, чиєю єдиною рисою є отримання, щось може віддати Творцеві?

Тому малхут вирішує отримувати світло не заради себе, а заради Творця. Тоді отримання перетвориться на віддачу. Отримання задоволення в ім'я Творця перетворює дію отримання на дію віддачі.

Якщо малхут отримала все світло, все задоволення, котре Творець для неї приготував, не заради себе, а заради Творця, то виходить, що вона дає Йому стільки ж задоволення, скільки і Він завдає їй.

Наведемо приклад із нашого світу. Людина прийшла в гості. Для того, що завдати задоволення гостеві, хазяїн приготував для нього всілякі страви, якраз у такій кількості і такі, які гість більш за все любить (адже світло саме створило для себе із себе клі у точній відповідності до кількості задоволення, що міститься в ньому).

Хоча гість дуже хоче їсти, присутність хазяїна стримує його. Гість відчуває себе тим, хто отримує, котрий нічого не дає навзаєм, - це призводить до того, що страждання від сорому не дають гостю приступити до їжі. Але хазяїн починає наполягати, щоби гість почав їсти. Він пояснює гостеві, що все це він приготував саме для нього і що, скуштувавши цих страв, гість завдасть задоволення саме йому, хазяїну.

Гість починає відчувати, що тепер, після того, як він багато разів відмовився від їжі, а хазяїн продовжував наполягати, ця трапеза дійсно принесе задоволення саме хазяїну, а не йому, гостю. В цей момент отримання перетворюється на віддачу. Гість з того, хто отримує перетворюється на того, хто дає, - в людину, яка завдає насолоди іншому, а хазяїн починає отримувати задоволення від нього.

Мовою Кабали це описується так: клі (гість) відчуває світло (задоволення), котре хоче увійти в неї. Клі відштовхує світло (гість відмовляється від їжі, відчуваючи себе таким, що отримує від хазяїна. Сила, яка відштовхує задоволення, називається "масах" (екран).

За допомогою екрану, сили опору насолоді, клі може протистояти саме собі, боротися зі своїм власним бажанням отримувати. Хоча можна подумати, що клі відштовхує світло, але насправді клі відштовхує своє бажання отримувати насолоду і не дозволяє собі користуватися ним.

Клі не може повернути світло Творцю, однак всередині неї виникає бажання завдати задоволення Творцю, і цей намір називається "ор хозер" (відбите світло). Світлом називається задоволення. Пряме світло - це задоволення, котре Творець хоче завдати створінню, а відбите світло - це задоволення, котре створіння хоче завдати Творцю.

Після того, як клі (гість) впевнене в тому, що воно не отримає світло заради себе, воно за допомогою відбитого світла перевіряє, - скільки світла зможе отримати заради Творця. Ця перевірка робиться відповідно до величини бажання завдати насолоди Творцеві.

Світло поширюється напряму від Творця, тому воно і називається прямим світлом. Світло хоче увійти в клі, але наштовхується на екран. Екран відштовхує світло і не хоче отримувати його заради себе. Цим клі виконує першу умову Ц"А - не отримувати заради себе.

11

Розрахунок, - скільки світла судина може отримати ради Творця, - робиться за допомогою екрана. Місце, у якому це відбувається, називається "пе" (уста). Екран стоїть в пе. Всі відчуття і рішення про отримання світла відбуваються в тій частині клі, котра називається "рош" (голова).

Після прийняття рішення клі отримує всередину себе порцію світла, котра була відмірена в рош. Внутрішня частина парцуфа - "тох" - це та частина, в якій дійсно відбувається отримання світла. Тох клі отримує світло хохма для того, щоби завдати цим задоволення Творцеві, і це світло вдягається в "ор хасадім" - світло милосердя, котре є наміром завдати задоволення Творцеві.

Клі отримує лише невелику порцію світла, що йде від Творця. Частина клі залишається порожньою, тому що в екрану немає сили, достатньої для отримання всього світла. Та частина парцуфа, що залишається порожньою, називається "соф" - кінцева частина парцуфа. Рош, тох і соф клі разом називаються "парцуф". Кожен парцуф складається із рош і гуф (тіло). Гуф, у свою чергу, ділиться на тох і соф.

Межа в гуф парцуфа, на котрій припиняється отримання світла, називається "табур". Та частина світла, що була отримана всередину парцуфа, називається "ор пнімі" - внутрішнє світло. Та частина світла, котра ще не увійшла всередину клі, називається "ор макіф" - навколишнє світло.

Пряме світло ділиться екраном на внутрішнє і навколишнє світло. Малхут складається із п'яти бхінот. Екран вирішує, - скільки світла отримає кожна бхіна, тому кожна бхіна ділиться на частину, що отримує світло, і на частину, яка не отримує. П'ять бхінот є в тох, і п'ять бхінот є в соф.

Висновок: Світло виправляє клі, воно передає клі свої властивості, тобто властивості Творця. Це, в принципі , якраз те, чого нам не вистачає - щоби прийшло світло й виправило нас, щоб ми захотіли бути, як Творець. У цьому полягає особливість Кабали - саме вивчання Кабали збуджує навколишнє світло, котре перебуває наоколо нас.

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ І ВИГНАННЯ СВІТЛА

Після того, як малхут за допомогою екрана отримала певну порцію прямого світла, вона припинила отримання, і тепер вона поки що не може отримувати світло. Малхут завжди розраховує в рош, - яку максимальну порцію світла вона може отримати ради Творця. Однак, відповідно до сили екрана, вона отримує лише невелику порцію світла, тому що отримання заради Творця є протилежним її первісній природі - бажанню зазнати насолоди.

Світло, що залишилося поза клі, називається навколишнім світлом. Воно продовжує тиснути на екран, котрий обмежує його розповсюдження всередину клі. Це світло намагається прокласти собі дорогу і заповнити собою усе клі, як це було до Ц"А.

Малхут погоджується зі світлом - вона відчуває, що якщо вона залишиться у такому стані, то вона не зможе досягнути Мети Творіння - завдати насолоди створінню всім світлом, що містилося свого часу всередині Малхут Світу Нескінченності, але вже з новим наміром - надати своїм отриманням задоволення Творцеві.

12

Однак, якщо малхут отримає більше, ніж вона вже отримала, то це буде отримання не заради Творця, а заради власного задоволення. Тому малхут не може отримати більше, але й залишатися в цьому стані вона більше не може.

Малхут вирішує припинити отримання світла, вигнати із себе те світло, котре було в ній, і повернутися у стан до початку отримання. Це рішення, як і всі інші, ухвалюється в рош парцуфа. Після ухвали цього рішення екран, що стояв до цього в табурі12, починає підніматися в пе. Цей підйом екрана призводить до виходу світла із тох парцуфа.

Навколишнє світло, яке хоче увійти всередину парцуфа, ззовні тисне на екран, що стоїть у табурі. Внутрішнє світло також тисне на цей екран, але зсередини парцуфа. Обидва цих світла хочуть ліквідувати екран, котрий обмежує розповсюдження світла.

Цей двосторонній тиск на екран називається "співударність внутрішнього світла з навколишнім світлом". В принципі, обидва цих світла хочуть, щоб екран спустився донизу, - з табура в сіюм (закінчення) парцуфа, - і тоді все навколишнє світло зможе увійти всередину парцуфа.

Цей стан схожий на стан гостя, котрий отримав частину того, що йому пропонував хазяїн. Він відчуває величезне задоволення від отриманого, це послаблює його опір тому, що тепер відчуває, що значно більше задоволення міститься в тій частині, яку він ще не отримав.

У результаті цього екран піднімається із табура назад в пе, і світло виходить з парцуфа. Світло виходить з парцуфа тим самим шляхом, як воно входило в нього, - через пе. Розповсюдження світла згори вниз, від пе до табура, називається "таамім". Вихід світла з парцуфа називається "некудот".

Після того, як світло вийшло з парцуфа, всередині парцуфа про нього (світло) залишається спогад (рошем, решімо). Решімот13 залишаються і від світел таамім, і від світел некудот. Решімо від таамім називається "тагін", а решімо від некудот - "отійот" (букви).

Розповсюдження світла згори вниз, разом із наступним виходом цього світла, створює клі: після того, як клі відчуло задоволення, а потім це задоволення зникло, - саме тоді у клі народжується справжнє бажання отримати це задоволення. Це відбувається тому, що після виходу світла в судині залишаються решімот від отриманого задоволення. Ці решімот залишаються від некудот.

Після того, як клі стає порожнім, саме решімо визначає бажання цього клі. Тому саме решімо від виходу світла, - тобто отійот, - і є справжнім клі.

До ЦА бхіна далет отримує світла від усіх попередніх щодо неї чотирьох бхінот. Це відбувається тому, що світло приходить до неї від Сутності Творця через бхінот шореш-алеф-бет-гімел-далет. Тому малхут складається з п'яти бхінот. Кожна з цих п'яти власних бхінот малхут отримує світло від бхіни, яка їй відповідна та передувала малхут.

Бхіна шореш бхіни далет отримує світло Єхіда від бхіни шореш. Бхіна алеф бхіни далет отримує світло Хая від бхіни алеф.

12 Дослівно з іврита – "пуп", коментується Бааль Суламом як словосполучення "тов – ор" (добре світло), що має однакові букви зі словом "табур"; в кабалі - межа, до якої духовний об'єкт отримує світло (насолоду) заради Творця. Граничний рівень "спільної" реальності створіння і Творця.13 Мн. від "решімо".

13

Бхіна бет бхіни далет отримує світло Нешама від бхіни бет. Бхіна гімел бхіни далет отримує світло Руах від бхіни гімел. Бхіна далет бхіни далет отримує світло Нефеш від бхіни далет.

Саме бхіна далет бхіни далет (малхут де-малхут) є справжнім створінням, тобто - свідомим бажанням отримувати задоволення. Попередні стосовно неї чотири бхінот бхіни далет не є бажанням отримати. Це бажання, котрі малхут одержала від попередніх бхінот шореш-алеф-бет-гімел; фактично, це бажання, що йдуть від Творця.

Всі духовні світи, наш світ, а також усі їхні мешканці - нежива природа, рослини, тварини і люди та їхні духовні корені створюються із цих чотирьох перших бхінот малхут. Ні у кого із них немає самостійного бажання отримувати. Всі їхні дії запрограмовані Творцем. Вони, подібно до роботів, виконують лише те, що закладено в їхній природі.

Лише той, у кого є бажання до духовного, бажання, що виходить за межі цього світу, - підіймається за рамки своєї природи і стає самостійною силою. Необхідною умовою для цього є наявність екрана. Чим більша сила екрана, тим більш самостійною стає людина. Справжнє бажання отримати заради себе народжується тільки в бхіні далет бхіни далет. Тому лише вона відчуває себе такою, що отримує.

Та коли бхіна далет вирішує скоротити своє бажання отримувати світло, то світло виходить з усіх її бхінот. Отже, лише бхіна далет бхіни далет отримує світло, а всі інші її бхінот - це тільки етапи розвитку бажання отримати.

Після того, як бхіна гімел вирішила отримувати світло заради себе, це бажання поступово розвивається в чотири етапи - бхінот шореш-алеф-бет-гімел бхіни далет, поки не досягне свого максимального розвитку в бхіні далет бхіни далет. Тому тільки ця бхіна є істинним створінням. Після ЦА, коли світло виходить із бхіни далет бхіни далет, то воно виходить, також ,з інших чотирьох бхінот бхіни далет.

Після ЦА малхут отримує світло в свої п'ять бхінот за допомогою екрана. П'ять світел входять в ці п'ять частин малхут. Це називається "тох", - тобто внутрішня частина парцуфа. Порядок входження світів такий: нефеш, руах, нешама, хая, єхіда - НаРаНХа"Й. Розповсюдження світла йде згори вниз - від пе в тох. Найменшим світлом є нефеш.

П'ять частин малхут називаються бхінот шореш-алеф-бет-гімел-далет. Після ЦА, коли ці частини отримують світло за допомогою екрана, вони починають називатися "сфірот", від слова "сапфір" - сяючий, оскільки тепер світло світить всередині них. Тепер ми називаємо ці частини не бхінот шореш-алеф-бет-гімел-далет, а сфірот кетер, хохма, біна, З"А і малхут.

Решімот від виходу світел називаються "отійот". Після п'яти світел нефеш, руах, нешама, хая і єхіда, котрі вийшли із п'яти сфірот кетер, хохма, біна, З"А і малхут, залишилися п'ять решімот, або отійот: верхній штрих букви йуд, йуд, хей, вав і хей14. Пізніше ми будемо вчити, як із цих букв (отійот) складаються слова і імена. За цим принципом складені всі слова, записані в Торі.

На перший погляд, у Торі описуються історичні події, але насправді все це - Імена Творця, тобто всі слова в Торі вказують нам або на келім, в усіх своїх станах, або на дії цих келім. По суті, вся Тора - це є Кабала, але така, що написана іншою мовою.

14 Назви букв івриту, що складають ім'я АВАЯ.14

Взагалі існує чотири мови, котрі були створені кабалістами для того, щоб передавати інформацію про духовні світи: мова Тори, мова Агади, мова Талмуда і мова Кабали. Для того, щоб передати нам, тобто тим, хто ще не осягнув вищих світів, інформацію, кабаліст повинен підібрати зрозумілу нам мову.

ДО МОЇХ УЧНІВ

Для того, щоби створіння стало самостійним, воно повинно бути віддалене від Творця. Воно повинно абсолютно не відчувати Творця тому, що світло "вище", ніж клі, і коли воно наповнює собою клі, то воно цілком керує ним та визначає її бажання.

Тому створіння для того, щоб стати самостійним, повинно народитися в стані покриття світла, без відчуття існування Творця і духовних світів. Творіння народжується на найнижчому, найбільш віддаленому від Творця ступені. Цей ступінь називається "цей світ".

Крім того, що створіння стає самостійним, воно ще зовсім позбавлене впливу вищого світла, і у нього немає сил усвідомити свій стан і мету свого життя. Виходить, що Творець повинен створити для створіння середовище, сприятливе для його народження і розвитку:

1) Скоротити світло до можливого мінімуму за допомогою ряду послідовних скорочень. У результаті цього виникає шкала, що складається з ряду ступенів, спрямована згори вниз, від ступеня "Світ Нескінченності", котрий розташований ближче всіх до Творця, до максимально віддаленого від Нього ступеня, котрий називається "цей світ"; Це називається "пізнання розповсюдження світів і парцуфім".;

2) Але після того, як для створіння був утворений цей стан, потрібно ще створити для нього можливість вийти із нього, піднятися нагору і досягти рівня самого Творця. Як це можна зробити? Адже після Ц"А світло не доходить до клі і не може увійти в нього. Для цієї мети Творець створив навколишнє світло, котре світить судині навіть після цимцума.

Рав Йегуда Ашлаг (Бааль Сулам) так описує це в "Передмові до Талмуд Есер а-Сфірот": "Відповідно до цього, можна спитати: навіщо кабалісти ухвалили, що всі люди повинні вчити Кабалу? Тому, що у вивченні Кабали закладені ні з чим не зрівнянні можливості. Навіть якщо люди не розуміють, що вони вчать, але у них є сильне бажання зрозуміти це, то вони за допомогою навчання збуджують навколишнє світло.

Це значить, що кожному гарантовано, що він досягне найвищих духовних вершин, що йому приготував Творець, відповідно з Метою Творіння - завдати задоволення кожному створінню. Той, хто не удостоївся цього в цьому перевтіленні, удостоїться в другому, третьому, - і т.д., доки він не здійснить Мети Творіння.

Доки людина не досягне цього, те світло, котре призначене їй для отримання в майбутньому, є навколишнім світлом. Це значить, що це світло точно увійде в неї, вготоване для неї, а причиною того, що це світло поки що не увійшло в неї, є те, що людина ще не очистила своє клі отримання.

Коли ж це станеться, то оточуюче світло негайно увійде всередину виправленого клі. Навіть коли у людини келім ще відсутні, але вона під час вивчання Кабали згадує назви

15

світел та келім, у котрих є зв’язок з її душею, то ці світла відразу ж починають світити людині з певною силою, але не входять в її клі, в її душу, адже келім цієї людини ще не виправлені. Але те світіння, котре вона раз по раз отримує під час занять Кабалою, піднімає її і впливає на неї, даючи їй святість і чистоту, які наближають людину до мети, поки вона не досягне досконалості.

Але існує сувора умова щодо вивчання Кабали, - ні в якому разі не матеріалізувати, не приземлювати, не огрублювати духовних понять. Той, хто порушує це, той порушує заборону Тори: "Не створюй собі образ". У такому випадку людина завдає собі шкоди, а не користі".

Отже, лише правильне вивчання Кабали може привести людину до здійснення мети її життя. Кабалісти буквально волають про необхідність вивчання Кабали, - що це єдина можливість виконати волю Творця. А хто краще за них знає реальність?!

За допомогою вивчання Кабали кожна людина може почати підніматися із нашого світу в духовний. Це відбувається тільки за допомогою світіння навколишнього світла. Якби не навколишнє світло, то у нас не було б жодної можливості вийти за рамки нашого світу. Пряме світло ніколи не зможе досягти нашого егоїстичного світу.

Метою вивчання Кабали є духовне просування, а не її розуміння умом. Метою вивчання Кабали є злиття з Творцем, - саме для цього кабалісти написали для нас всі кабалістичні книги.

Людина, яка вивчає Кабалу, повинна вміти правильно зрозуміти всі слова, котрі вона зустрічає в священних книгах. Тільки у такому випадку вона може правильно зрозуміти, про що мовиться в Торі. У противному випадку вона сприйме Тору як історичні розповіді.

Кабалістичні книги написані "мовою гілок" - кабалісти беруть слова із цього світу (гілки) і за їх допомогою описують духовні поняття (корені). Коли кабаліст осягає духовність, то він її відчуває, але не може виразити її словами, тому що духовний світ - це світ почуттів.

У нашому світі ми також не можемо точно виразити наші почуття за допомогою слів. Тим паче, ми не можемо вимірювати наші почуття і порівнювати їх між собою.

Духовний світ - це світ абстракцій, в котрому знаходяться і діють тільки сили і почуття без їх матеріальних оболонок (оболонок неживої природи, рослин, тварин і людей). Тому дуже важко правильно зрозуміти духовні поняття, - весь час потрібно нагадувати собі їхній істинний смисл. Поки у нас немає ще чуттєвого зв’язку з духовним, ми читаємо слова без найменшого розуміння того, що стоїть за ними.

Проте є "кабалісти", котрі стверджують, що існує зв’язок між матеріальним тілом людини і її духовним клі. Вони стверджують, що духовне клі міститься всередині тіла людини, в кожному матеріальному органі - духовний орган. Виходить, що якщо людина виконує яку-небудь дію в матеріальному світі, то у цієї дії є духовний смисл, наче людина виконала духовну дію.

Помилка цих так званих "кабалістів" походить від їх невірного, буквального розуміння того, що написано в кабалістичних книгах. Як було вже сказано, ці книги написані "мовою гілок", - тобто кабалісти використовували слова нашого світу для позначення відповідних духовних об’єктів. Насправді в цих книгах ні слова не сказано про матеріальний світ, хоча

16

використання слів, взятих із нашого світу, може призвести до неправильного витлумачення.

Тому в Торі існує сувора заборона: "Не створи собі образ". Це значить, що людині заборонено уявляти собі духовність і Творця у будь-якій матеріальній формі. Ця заборона існує не тому, що людина, яка перебуває в нашому світі, зможе завдати якоїсь шкоди Творцеві чи духовності, а тому, що, порушивши заборону, людина ніколи не зможе правильно зрозуміти, - що ж таке насправді духовне!

Тому людина повинна бути дуже обережною з основними поняттями в Кабалі: "місце", "час", "рух", "вічність", "тіло", "частини тіла", "статева злука", "поцілунок", "обійми" тощо. Людина, під час вивчання, повинна постійно нагадувати собі, що тут йдеться не про матеріальні об’єкти, поки вона не почне правильно відчувати внутрішній смисл цих понять.

Тому, хто хоче правильно вивчати Кабалу, ми можемо порадити таке:

1) Не читати ніяких книг з Кабали, окрім "Зоар", книг АРІ, книг Бааль Сулама (рава Йегуди Ашлага) і книг РАБАШа (рава Баруха Ашлага).

2) Не звертати уваги на "кабалістів", котрі стверджують, що якщо в якому-небудь місці написано "тіло", то мова йде про наше фізіологічне тіло. Наприклад, що в правій руці людини є категорія милосердя, а в її лівій руці - духовна категорія "гвура". Такий підхід якраз є прямим порушенням заборони Тори і кабалістів - "Не створи собі образ". Чому ж ці "кабалісти" пояснюють Кабалу саме так?

- Тому, що вони саме так розуміють Кабалу, іншого пояснення вони ніколи не чули, а самі вони в духовні світи не вийшли. Кабалу вони знають лише з того, що вони чули від інших.

- Якщо, як вони стверджують, є зв’язок між духовними силами і фізичним тілом людини, то тоді можна "навчити" людину, як мати успіх у цьому світі, - можна "лікувати" тіло людини і, головне, можна отримати добру платню за такого роду "кабалістичні" послуги.

Всіх людей попервах притягує до Кабали надія мати успіх. Адже всі зроблені із одного тіста - бажання отримати задоволення. Ми сподіваємося отримати за допомогою Кабали якісь надприродні сили, котрими ми будемо потім користуватися на власний розсуд.

Однак той, хто правильно вчить Кабалу, залишає ці свої початкові помилки і виходить в духовні світи, зливається з Творцем, залишаючись у фізичному тілі, а той, хто вчить Кабалу неправильно, - живе ілюзіями, наче він осягає щось духовне.

Той, хто вчить Тору, розуміючи її як історичну розповідь, також помиляється, забуваючи, що вся Тора - це Імена Творця. У Торі мова йде винятково про духовні світи; про події, що відбуваються в нашому світі, там не сказано ані рядку.

Всі імена і назви в Торі святі, навіть такі слова, як "фараон", Білам, Балак, й імена інших грішників. Наприклад, той, хто піднімається до сувою Тори в синагозі та цілує її, не звертає уваги на те, що, може, він поцілував слово "фараон" або "Лаван". У книзі "Зоар" про всі ці імена сказано, що це різні духовні ступені: фараон відповідає (категорії) малхут, а Лаван - парцуфу вищої хохми.

17

Спочатку ми думали побудувати ці уроки за стрункою логічною схемою, згідно з причинно-наслідковим зв’язком, - як Творець створив Творіння, без будь-яких відступів. Однак існує небезпека, що наші учні неправильно зрозуміють Кабалу, що вони сприймуть її як якесь креслення, таблицю чи технічну формулу, не звертаючи уваги на "серце людини", - але саме почуття людини можуть сприйняти духовне і відчути Творця! Тому ми вносимо певні вставки в ці уроки.

РЕШІМОТДля виконання правильної дії людина повинна:

1. Точно знати, чого вона хоче досягти.2. Знати, як вона може досягти того, чого вона хоче.3. У неї повинні бути сили досягти того, чого вона хоче.

Та якщо людина не розуміє, чого вона хоче і що вона мусить робити для того, щоби досягти бажаного, або немає у неї сил для цього, то вона не зможе досягти бажаного. Це справедливо і для духовного, і для матеріального світу, бо насправді єдина відмінність між ними полягає у способі використання бажання отримати задоволення.

Крім Творця і реальності, існує тільки єдине створіння - бажання отримувати задоволення. Тому, що все створіння - це або світло (задоволення), або клі (бажання отримати задоволення). Кожний об'єкт, який здійснює в духовному цілісну дію, повинен мати інформацію про обидві складові - і про силу бажання, і про світло.

Це відбувається тому, що, як уже було сказано, в духовній реальності завжди є тільки дві цих складові: світло і клі. Тому кожний попередній стан клі, що вміщує світло, залишає по собі два види "заміток", "спогадів", котрі називаються "решімот".

У кожної клі є два види решімот: решімо від світла і решімо від сили бажання. Решімо, що залишаються від світла, - це лише маленька частина світла, котре було в клі і вийшло із неї. Решімо сили бажання - це не решімо про силу екрана, котрий був у клі, а інформація про силу екрана в даний момент.

Тому у кожного клі завжди є:

1.Решімо від світла, котре було всередині клі.

2. Решімо від сили екрана, котрий у неї є зараз.

Ці два види решімот розглядаються як одне решімо, котре повинно бути у клі для того, щоби воно могла виконати певну дію. Якщо після попередньої дії в клі не залишилося решімо, то це клі не знатиме, у чому полягає його потреба і як досягти бажаного. Цей стан можна порівняти зі станом людини, хворої на амнезію (втрату пам'яті).

Весь процес розвитку Світобудови - від початку і до кінця - це різні стани Малхут Світу Безкінечності. Вона проходить ланцюг цих станів за допомогою навколишнього світла, котре пробуджує в ній решімот, що залишилися від попереднього стану.

18

Бхіна далет наповнюється світлом, а затим вона починає відчувати себе такою, що отримує, і, в результаті цього, вона вирішує скоротити своє отримання світла. Світло виходить із неї, і в ній залишається решімо від цього світла. Після ЦА світло знову намагається наповнити собою малхут. Малхут вирішує отримати тільки таку порцію світла, яку вона зможе отримати не заради себе, а заради Творця.

Малхут має такі дані:

1. Решімо від світла, котре у неї було в попередньому стані.

2. Бажання отримати заради Творця.

Після того, як малхут проаналізувала ці решімот в рош, вона вирішує, скільки світла вона може отримати в гуф, а потім вона починає в дійсності отримувати цю порцію світла в гуф. Коли клі припиняє отримання тієї частини світла, прийняти котру воно вирішило раніше, то навколишнє світло починає тиснути на екран, "очищаючи", роблячи його "тоншим". У результаті цього екран піднімається назад в пе, і світло виходить із парцуфа.

Коли екран піднімається з табура Гальгальти15 в її пе, то внутрішнє світло виходить із неї, залишаючи по собі на екрані гуфа решімо. Але решімо про силу екрана, котрий отримував це світло, не залишається, - це відбувається тому, що сам екран вирішив припинити отримання світла, заборонивши собі працювати з цією силою. Він, неначе, "стирає" решімо. Тому решімо екрана зникає.

Оскільки екран знову тепер стоїть в пе, то він відчуває вище світло, котре тисне на нього, вимагаючи, щоб від нього зазнали насолоди. У результаті цього в малхут знову пробуджується бажання отримувати світло заради Творця, але вже на нові решімот.

Отже, решімо від світла - це невелика порція світла, котру світло залишає після свого виходу із парцуфа. Це решімо є ядром і коренем для створення нового парцуфа. Таким чином, світло проходить крізь всі світи в найнижчі парцуфім. Виходить, що решімо є єдиним фактором послідовного розвитку Світобудови.

РЕШІМОТ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У НАРОДЖЕННІ ПАРЦУФІМ І СВІТІВ

Світ Адам Кадмон:

Парцуф Кетер - Гальгальта - решімо світла - далет, решімо клі – далет.

Парцуф Хохма - АБ16 - решімо світла - далет - решімо клі – гімел.

Парцуф Біна - САГ - решімо світла - гімел, решімо клі – бет.

Парцуф Зеїр Анпін - МА - решімо світла - бет, решімо клі – алеф.

Парцуф Малхут - БОН - решімо світла - алеф, решімо клі - шореш.

Парцуф Некудот САГ:

15 Перший парцуф (кетер) світу Адам Кадмон16 АБ, САГ, МА, БОН – назви наступних після Гальгальти парцуфім світу Адам Кадмон, які утворені з їхніх числових значень, що розраховані кабалістами.

19

Парцуф Некудот САГ - решімо світла - бет, решімо клі - бет.

Світ Некудім:

Парцуф Катнут17 - решімо світла - бет, решімо клі - алеф.

Парцуф Гадлут18 - решімо світла - далет, решімо клі – гімел.

Світ Ацілут:

Парцуф Кетер - Атік - решімо світла - далет, решімо клі – далет.

Парцуф Хохма - АА19 - решімо світла - далет, решімо клі – гімел.

Парцуф Біна - АВІ - решімо світла - гімел, решімо клі – бет.

Парцуф ЗА - ЗА - решімо світла - бет, решімо клі – алеф.

Парцуф Малхут - Нуква - решімо світла - алеф, решімо клі – шореш.

Світ Брія:

Парцуф Кетер - Атік - решімо світла - далет, решімо клі – далет.

Парцуф Хохма - АА - решімо світла - далет, решімо клі – гімел.

Парцуф Біна - АВІ - решімо світла - гімел, решімо клі – бет.

Парцуф ЗА - ЗА - решімо світла - бет, решімо клі – алеф.

Парцуф Малхут - Нуква - решімо світла - алеф, решімо клі - шореш.

Світ Єцира:

Парцуф Кетер - Атік - решімо світла - далет, решімо клі – далет.

Парцуф Хохма - АА - решімо світла - далет, решімо клі – гімел.

Парцуф Біна - АВІ - решімо світла - гімел, решімо клі – бет.

Парцуф ЗА - ЗА - решімо світла - бет, решімо клі – алеф.

Парцуф Малхут - Нуква - решімо світла - алеф, решімо клі – шореш.

Світ Асія:

Парцуф Кетер - Атік - решімо світла - далет, решімо клі – далет.

17 Малий стан духовного об'єкта, коли в ньому працюють зі світлом лише келім Кетер, Хохма та три перших сфіри клі Біни.18 Великий стан духовного об'єкта, в якому у взаємодії зі світлом він використовує усі десять своїх сфірот.19 Тут і далі – абревіатури назв парцуфім, що використовуються для визначення цих духовних об'єктів, як правило, в світі Ацілут та в світах БЄА: АА – Аріх Анпін; АВІ – Аба ве-Іма; ЗА – Зеїр Анпін.

20

Парцуф Хохма - АА - решімо світла - далет, решімо клі – гімел.

Парцуф Біна - АВІ - решімо світла - гімел, решімо клі – бет.

Парцуф ЗА - ЗА - решімо світла - бет, решімо клі – алеф.

Парцуф Малхут - Нуква - решімо світла - алеф, решімо клі – шореш.

Решімот сили (авіют) екрану світів:

Світ Кетер - світ Адам Кадмон - авіют далет.

Світ Хохма - світ Ацілут - авіют гімел.

Світ Біна - світ Брія - авіют бет.

Світ ЗА - світ Єцира - авіют алеф.

Світ Малхут - світ Асія - авіют шореш.

Коли розвиток Творіння досягає такого стану, при котрому в екрані не залишається жодного решімо, - тобто закінчення світу Асія, - то малхут створює ще один парцуф, який називається Адам Рішон. Цей парцуф розбивається на велику кількість уламків, котрі падають ще нижче, ніж світ Асія, в те місце, що називається "наш світ". У кожній такій частці залишається решімо, котре пробуджується і примушує розбите клі виправлятися.

Найменше решімо в найменшій клі називається "некуда ше ба-лев" ("точка в серці") - це те, що людина відчуває як прагнення до духовного.

Ці решімот знаходяться в певних людях у нашому світі, вони не дають їм спокою, поки людина не наповнить їх світлом Творця.

Якщо ти думаєш, що у тебе є таке решімо, то ти зможеш осягнути духовне, вийти у вищі світи і пізнати все створіння. Інструкція - як це зробити - міститься в Кабалі. Для кожного покоління є книги з Кабали, написані кабалістами того часу. Для нашого покоління більше всього підходять книги Бааль Сулама (рава Йегуди Ашлага) і рава Баруха Ашлага. Крім вивчання цих книг, існують ще дві умови вивчання Кабали: слід вчитися в групі і з равом-кабалістом.

Під час розвитку створіння згори вниз були створені ступені, призначені для підйому людини знизу вгору. Тому кожного разу, коли людина осягає який-небудь духовний ступінь, в ній проявляються решімот більш високого ступеня. Таким чином людина піднімається вгору, до Творця.

В людині, що перебуває в нашому світі, проявляються решімот найближчого до неї духовного ступеня. Працюючи із цими решімот, людина виходить з нашого світу в світ духовний.

21

НАРОДЖЕННЯ ПАРЦУФА

Після того, як бхіна далет отримала все світло, вона починає називатися "Малхут Світу Нескінченності". Вона називається "малхут" (царство) тому, що всередині неї царює величезне бажання отримувати. А чому Світу Нескінченності? Тому, що вона отримує світло без жодних обмежень.

Малхут є єдиним створінням. Її різноманітні стани називаються "оламот" (світи), - ця назва походить від івритського слова "а-алама" - покриття, зникнення. Творець "приховується" за цими світами, - це значить, що світло, у міру віддалення від Творця, поступово "зникає". Малхут, через слабкість екрана, сама вирішує отримувати не все світло, а лише його певну частину, - тобто вона сама є причиною покриття, послаблення світла - "а-алами".

Коли бхіна далет отримує світло, то вона відчуває, що світло напрямки приходить до неї від Творця, тобто від Того, Хто дає. Відчуття наявності Його викликає у малхут усвідомлення, що вона є там, хто отримує. Малхут починає від цього зазнавати страждань настільки великих, що вирішує ніколи більше не бути тим, хто отримує.

Оскільки бажання і вільний вибір духовного об'єкта (малхут) у певному стані стають непорушним законом для її наступних станів, то, навіть якщо в майбутньому якась частина малхут захоче отримати світло заради себе, вона не зможе цього зробити, оскільки малхут уже вирішила не робити цього, і вона стежитиме за тим, аби цей закон завжди дотримувався всіма її частинами.

У майбутньому малхут застосує ще цілий ряд різних рішень, і щоразу її рішення діятиме на всі її наступні стани - згори вниз, від Досконалого до недосконалого. Кожне нове рішення ухвалюється через додаткові послаблення екрана, що призводить до зменшення рівня ступенів. Тому кожне нове рішення стає додатковим обмеженням.

Малхут, яка перебуває у стані "Світ Нескінченності", вирішує більше не бути тим, хто отримує, в результаті цього рішення світло виходить із неї, і малхут переходить у наступний стан, котрий називається "Світ Цимцум" ("Світ Скорочення").

Світло змушене скоритися цьому рішенню малхут тому, що бажанням Творця є бажання завдати задоволення створінню, а в даному стані малхут переживає лише страждання від отримання світла. Неможливо отримати насолоду примусово, - тобто коли є насилля над твоїм бажанням.

Отримувати задоволення можна лише тоді, коли до чогось є явне бажання, прагнення, що йде від самого клі. Тому існує строгий закон: "в духовному ніщо не нав'язується проти бажання". Якщо ж ми бачимо, що в матеріальному світі хтось нав'язує своє бажання іншому, то це йде не від святості!

Після ЦА в малхут залишаються такі решімот:

1. від світла насолоди, котре в ній було до цього;

2. від відчуття страждань, що змусили її вигнати світло.

22

Після ЦА світло знову повертається в малхут, воно знову намагається наповнити малхут, адже бажання Творця завдати задоволення створінню є незмінним. Це бажання діє в усіх частинах створіння, навіть якщо нам здається, що це не відповідає реальності, яка нас оточує.

Малхут, яка стоїть в пе, розуміє наміри Творця, подібно до того, як гість розуміє наміри хазяїна в нашому прикладі. Малхут відчуває, що якщо вона не отримуватиме світло Творця, то вона, на відміну від Творця, не зможе нічого дати Йому.

Внаслідок цього малхут вирішує отримувати - для того, щоби своїм отриманням завдати насолоди Творцеві. Малхут за допомогою решімот може точно розрахувати, - скільки вона може отримувати ради Творця,. Решімо про задоволення, що отримане раніше називається "решімо де-ітлабшут".

На це решімо малхут робить зівуг, в результаті якого народжується рош нового парцуфа. Оскільки це решімо є лише решімо від світла, що раніше було в малхут, а зараз у неї немає достатньої сили екрана для того, аби отримати це світло, то цей "рош" називається "рош де-ітлабшут", - відповідно до назви решімо.

Після цього малхут робить зівуг на решімо де-авіют (сила екрана). У результаті цього народжується другий рош, котрий називається "рош де- авіют". Саме із цього рош світло поширюється в гуф, - тобто світло входить в клі, в малхут. Малхут порівнює це решімо із силою екрана, котра є у неї зараз. На підставі цього воно вирішує, - скільки задоволення вона зможе отримати у такий спосіб, аби отримання цього задоволення було виключно заради Творця.

Та частина малхут, котра вирішує, скільки світла вона може отримати заради Творця, називається "рош". Після ухвали рішення в рош малхут отримує дану кількість світла всередину себе, всередину парцуфа. Це світло називається "таамім". Коли ця порція світла увійшла всередину гуф, то екран, що його отримує20 припиняє надходження світла.

Екран більше не дає світлу увійти всередину клі, оскільки малхут ухвалила рішення щодо отримання заради Творця максимальної на даний момент порції світла. Якщо вона отримає більше, то це вже буде отримання заради власного задоволення.

У тому місці, де екран припинив отримання світла, малхут знову починає відчувати тиск світла, котре вимагає, щоби малхут отримала його. Це місце називається "табур". Як уже було сказано, якщо малхут отримає ще світло, то це вже буде отримання заради власного задоволення. Тому у малхут не залишається вибору, крім як вигнати світло із себе.

Всі рішення малхут ухвалює тільки в рош парцуфа і лише потім здійснює їх в гуф. Після того, як в рош було вирішено припинити отримання світла, екран піднімається із табура в пе, виганяючи світло із гуф парцуфа. Екран прибуває в пе з такими даними:

1. решімо від світла, яке заповнювало парцуф;

2. рішення більше не працювати з даною силою екрана.

У результаті взаємодії зі світлом в рош парцуфа в екрані знову пробуджується бажання отримувати світло заради Творця. Тому в ньому проявляється нове решімо від Малхут

20 Див. нижче.23

Світу Нескінченності. Екран робить зівуг на це решімо і на решімо від внутрішнього світла, що залишилося від попереднього парцуфа. У результаті цього виникає новий парцуф.

У будь-якому парцуфі є два екрана: екран, котрий відштовхує світло та екран, котрий отримує світло. Екран, котрий відштовхує світло, постійно стоїть в пе парцуфа. Він відштовхує все світло, яке хоче увійти всередину парцуфа - цим він виконує умову ЦА.

Після того, як перший екран відбив усе світло назад і парцуф впевнений в тому, що він більше не отримає світло для себе, і що тепер він отримуватиме тільки заради Творця, то тоді підключається до роботи другий екран, котрий отримує світло. Другий екран підраховує, яку саме порцію із всього вищого світла він може отримати ради Творця.

Після ухвали рішення екран починає отримувати світло, - він опускається із пе вниз, і світло слідом за ним входить у парцуф. Коли кількість світла, про отримання якого було ухвалене рішення, увійшла в парцуф, екран припиняє опускатися. Це відбувається тому, що екран де-гуф21 завжди виконує лише накази і рішення екрана де-рош22.

Коли екран де-гуф повертається в пе, він має в собі решімо від світла, котре побувало всередині парцуфа. Після того, як він зливається з екраном, що стоїть в рош парцуфа, він знову починає відчувати задоволення від вищого світла, котре є в рош парцуфа.

У результаті цього в ньому знову пробуджується бажання отримувати. Крім того, екран відчуває на собі тиск з боку Творця, котрий вимагає, щоб парцуф отримав все світло, вготоване Творцем для створіння. Екран відчуває, що існує "Той, хто дає", котрий хоче, щоби створіння отримало.

Після ЦА малхут вирішила скільки світла вона може отримати, отримала його і потім припинила отримувати. Зараз, за допомогою решімо, що залишилося від внутрішнього світла (таамім), вона вирішує, скільки світла вона може отримати вдруге. Під час вигнання світла в попередньому стані вона вже вирішила не отримувати світло на авіют далет, тому зараз вона взагалі не відчуває цей авіют. У даний момент вона відчуває лише авіют гімел.

Тому, відповідно до решімо, що залишилося від світла, котре в ній було (авіют далет), і, відповідно до решімо авіют гімел, вона вирішує, яку порцію світла вона тепер може отримати заради Творця.

Цей підрахунок робиться в екрані де-рош, але оскільки величина авіют (сили екрана) менша за попередню, то екран відносно попереднього парцуфа стоїть не в пе, а в хазе ("грудях"). Взагалі, величина авіют далет відповідає пе, гімел - хазе, бет - табур, алеф - єсод, а авіют шореш - закінченню парцуфа.

Після того, як екран піднявся із табура в пе, то він там отримує бажання зробити новий зівуг, він опускається в хазе і там робить розрахунок, скільки світла він може отримати. Цей розрахунок створює рош другого парцуфа. Після того, як рішення ухвалене, екран починає спускатися від пе вниз, аж до місця, в яке вирішено було отримати світло. Це місце буде табуром другого парцуфа. Всі келім, котрі залишилися порожніми, перебувають у просторі від табура до закінчення парцуфа. Пе завжди є місцем розташування екрана, під словами "екран стоїть в хазе" мається на увазі хазе попереднього парцуфа.21 Екран, що отримує світло.22 Екран, який відбиває світло.

24

Закінчення другого і всіх наступних парцуфім не можуть бути нижче табура першого парцуфа тому, що у жодного з них немає екрана з авіют далет.

Після того, як виник другий парцуф і він отримав ту порцію світла, котра була йому призначена, в його екрані в табурі також сталося ударне зіткнення внутрішнього і навколишнього світел. Екран знову зрозумів, що він не зможе продовжувати стояти в табурі, тому що у нього немає можливості отримати більше, ніж раніше, отже, він не зможе просуватися до Мети Творіння.

Тому екран вирішує зменшити свій авіют. Він піднімається в пе і виганяє світло із парцуфа. У ньому, як і в попередньому випадку, залишається решімо від світла, яке побувало всередині парцуфа. Коли екран піднімається в пе і зливається із екраном, що стоїть там, то в ньому знову пробуджується бажання отримати світло ради Творця. У ньому проявляється решімо від колишньої малхут, - решімо авіют бет.

Оскільки це решімо є меншим за попереднє, то екран опускається на рівень хазе другого парцуфа, робить там зівуг і отримує світло. Порція світла, котру отримав екран, створює третій парцуф. Після виникнення цього парцуфа в ньому в свою чергу відбувається ударне зіткнення внутрішнього і навколишнього світел. Його екран піднімається в пе, затим опускається в хазе і створює наступний парцуф із величиною авіюта алеф.

Цей екран також наповнюється світлом, створюючи парцуф. Коли він зупиняє розповсюдження світла, то в результаті ударного зіткнення він також вирішує зменшити свій авіют. Екран повертається в пе і авіют шореш. Оскільки у екрана немає більше сили кашіют23 для того, щоби отримати світло, то більше парцуфім народжуватися не можуть.

ЦІЛІСНІСТЬ СВІТОБУДОВИ

Після того, як відбувся Цимцум, за допомогою екрана в малхут виникає ціла серія парцуфім. За допомогою екрана, у котрого є сила отримувати на авіют далет, виникає парцуф Гальгальта. За допомогою екрана, в якого є сила отримувати на авіют гімел, виникає парцуф АБ.

За допомогою екрана, у котрого є сила отримувати на авіют бет, виникає парцуф САГ. За допомогою екрана, в якого є сила отримувати на авіют алеф, виникає парцуф М"А. На екрані, у котрого є сила отримувати на авіют шореш, виникає парцуф БО"Н.

Назви парцуфім залежать від кількості і якості світла, котре їх наповнює. Оскільки малхут є єдиним створінням, котре виникло у результаті п'яти дій світла, то вона після свого створення отримує світло від усіх попередніх стадій свого розвитку, набуваючи їхніх властивостей.

Тому у Малхут Світу Нескінченності також є п'ять бхінот. Бхінот - це бажання: від найменшого бажання - бхіни шореш, до найбільшого бажання - бхіни далет. Малхут Світу Нескінченності отримує світло без будь-яких обмежень. Після ЦА малхут вирішує

23 Досл. – "жорсткості".25

отримувати світло тільки заради Творця. Оскільки цей вид отримання суперечить її природі, то вона тепер не може отримувати світло без обмежень.

Тепер вона не може отримати все, що у неї було до ЦА, за одне приймання. Тому вона вирішує отримувати світло маленькими порціями, щоби врешті решт наповнитися світлом і здійснити таким чином Мету Творіння, - тобто бажання Творця.

Як і вся малхут, так і кожна її частина містять в собі п'ять частин бажання отримувати, оскільки це бажання не може існувати, не пройшовши чотири етапи розвитку. Тому кожен парцуф, кожне клі, де б вони не перебували у вищих світах, мають п'ять рівнів авіют: шореш, алеф, бет, гімел, далет, котрі називаються сфірот: кетер, хохма, біна, ЗА, малхут, що відповідають буквам (отійот): "верхній штрих букви йуд", "йуд", "хей", "вав" і "хей".

Малхут Світу Безкінечності ділиться на п'ять основних частин, котрі називаються світами: Адам Кадмон, Ацілут, Брія, Єцира і Асія. Кожний світ ділиться на п'ять парцуфім: Атік, Аріх Анпін, Аба ве Іма, Зеїр Анпін і Нуква. У кожному парцуфі є п'ять сфірот: кетер, хохма, біна, ЗА і малхут.

Отже, в усіх п'яти світах, - від нашого світу до Світу Нескінченності, - є 5х5=25 парцуфім, а оскільки в кожному парцуфі є п'ять сфірот, то в усіх світах є 25х5=125 сфірот, або ступенів, котрі повинна пройти кожна душа, для того щоб досягти злиття з Творцем.

Кожний ступінь, парцуф, світ - це частина Малхут Світу Нескінченності з певним екраном, що відповідає бажанню отримати світло. Кожна, навіть найменша, частина малхут складається з п'яти частин бажання отримувати і відповідного екрана. Тому всі частини створіння відрізняються одна від одної лише величиною екрана. Ця величина визначає вид і кількість отримуваного світла.

Відмінності між парцуфім схожі на різницю між нашими тілами в матеріальному світі - у кожному тілі є ті ж самі органи, але хтось може бути вищим, хтось нижчим, у когось який-небудь орган може бути більшим або меншим. У духовних об'єктів є ті ж самі п'ять частин, відмінність полягає тільки в їхньому наповненні - "мілуй".

П'ять отійот - "верхній штрих букви йуд", "йуд", "хей", "вав", "хей" складають Ім'я Творця, тому що саме за цією матрицею Творець утворив створіння. Відповідно до того, як Творіння наповнюється світлом, відповідно до того, як воно відчуває світло, - воно дає імена цьому світлу, тобто Творцю.

Тому назва кожного клі залежить від того, наскільки воно відчуває Творця. У кожного ступеня, починаючи з нашого світу і аж до Світу Нескінченності, є своя власна назва. Душі людей піднімаються по цих ступенях. Найнижчим ступенем є наш світ. Кожного разу, коли душа піднімається на наступний ступінь, вона отримує світло, що відповідає цьому ступеневі.

Це і означає, що душа отримала назву цього ступеня. Тому й кажуть, що кожна людина повинна бути як Моше Рабейну. Це значить, що кожна людина повинна досягти ступеня в духовних світах, котрий називається "Моше". Тепер ми зможемо зрозуміти те, що ми відзначили раніше: всі імена в Торі та в інших священних книгах - це назви ступенів у духовних світах.

Взагалі, все, що написано в священних книгах, є інструкцією - як досягнути злиття з Творцем. Тому й кажуть, що вся Тора - це імена Творця, включаючи імена фараона,

26

Білама, Балака і т.д. Назва ступеня визначається світлом, що наповнює парцуф, тобто отійот "йуд", "хей", "вав" і "хей". Наприклад, клі, що наповнене світлом хохма, символом котрого є буква "йуд", називатиметься так:

יוד־הי־ויו־הי

Оскільки кожна буква івритського алфавіту має своє числове значення, то виходить, що числове значення букв цього імені буде АБ:

ע"ב = 72 = (4+6+10) + (10+5) + (6+10+6) + (10+5)

Тому парцуф хохма називається АБ.

Парцуф, котрий отримує світло хасадім, називається САГ:

יוד־הי־ואו־הי =  63= ס "ג

У такий же спосіб отримують назви ступені в усіх світах. Знаючи, як позначається кожний вид світла, ми зможемо дізнатися, що позначають назви всіх парцуфім. Читаючи Тору, ми тепер зможемо зрозуміти, про які духовні дії і про які ступені в духовних світах йде мова.

Як уже було сказано, в Торі нічого не мовиться про наше тваринне життя або історію, коротше, - про наш матеріальний світ. Не мовиться в ній і про те, як ліпше влаштуватися в нашому матеріальному житті. Всі священні книги - це інструкція, як досягти Мети Творіння ще в цьому житті, аби не потрібно було потім ще і ще раз перевтілюватися, страждати.

Парцуф - це десять сфірот: кетер, хохма, біна, ЗА і малхут. Їм відповідають букви: йуд - хохма, хей - біна, вав - ЗА, хей - малхут. Але вид парцуфа, - його нефеш, руах, нешама, хая і єхіда не, - описуються чотирьохбуквовим Іменем "йуд", "хей", "вав" і "хей". Оскільки ці букви - це тільки каркас будь-якого парцуфа, вони описують стан клі, коли воно порожнє від світла.

Розмір клі визначається величиною його екрана. Екран наповнює десять сфірот каркаса парцуфа світлами. Екран може наповнити її світлом нефеш, або руах, або нешама, або хая, або єхіда. Світло, що є в клі, визначає місце розташування клі в духовних світах.

В принципі, існує тільки два види світла: світло хохма і світло хасадім (насправді існує тільки одне, - єдине і неділиме світло Творця, але клі, залежно від своїх духовних властивостей, отримує від світла різні види задоволення, називаючи їх різними світлами). Буквою "йуд" позначають світло хохма, а буквою "хей" - світло хасадім.

 1) Для того, щоб позначити рівень судини єхіда (парцуф кетер), пишуть просто י־ה־ו־ה без наповнення: 5+6+5+10= 26.

2) Рівень хая (парцуф хохма) - це י־ה־ו־ה з наповненням "йуд":

יוד־הי־ויו־הי

(10+5) + (6+10+6) + (10+5) + (4+6+10) = 72, або АБ.

27

3) Рівень нешама (парцуф біна) - це часткове наповнення буквою "йуд". Буква י־ה־ו־ה "вав" цього парцуфа наповнюється буквою "алеф":

יוד־הי־ואו־הי

(10+5)+(6+1+6)+(10+5)+(4+6+10)=63, або САГ.

4) Рівень руах (парцуф ЗА) - це коли вся י־ה־ו־ה наповнюється буквою "хей", тільки буква "вав" наповнюється буквою "алеф":

יוד־הא־ואו־הא

(1+5)+(6+1+6)+(1+5)+(4+6+10)=45, або МА.

5) Рівень нефеш (парцуф малхут) - це коли вся י־ה־ו־ה наповнюється буквою "хей", тільки буква "вав" залишається без наповнення:

יוד־הה־וו־הה

(5+5)+(6+6)+(5+5)+(4+6+10)=52, або БОН.

ЦИМЦУМ БЕТ (ДРУГЕ СКОРОЧЕННЯ)

Некудот САГ24 опустилися вниз, під табур Гальгальти, і наповнили там порожні судини завершення Гальгальти світлом хасадім. Вони відчули, що в цих порожніх келім Гальгальти є решімот від світла, котре наповнювало цей парцуф до того, як він спорожнів.

Світло, що наповнювало завершення Гальгальти, - це світло хасадім з невеликою добавкою світла хохма. Після нього залишилися решімот: решімо від світла далет ("4") і решімо від екрана гімел ("3"). Ці решімот схожі на світло, що міститься в Некудот САГ. Тому Некудот САГ змішуються із завершенням Гальгальти та наповнюють її порожні судини. За своїми бажаннями Некудот САГ і завершення Гальгальти також схожі - вони не хочуть отримувати світло.

У результаті змішування Некудот САГ із завершенням Гальгальти перші отримали решімот, що залишилися в завершенні Гальгальти. Оскільки решімот від Гальгальти є набагато більшими, ніж величина екрана Некудот САГ, то Некудот САГ починають бажати отримати те ж саме задоволення, що й Гальгальта, але, на відміну від неї, - не заради Творця, а заради себе. Це відповідає закону, який стверджує, що якщо задоволення, котре відчувається бажанням отримати, більше, ніж сила екрана, то клі починає хотіти отримати його заради себе.

Всі світи і парцуфім - це частини Малхут Світу Нескінченності. Ця малхут зробила цимцум (ЦА) і вирішила більше ніколи не отримувати заради себе. Тому зараз, коли в парцуфі Некудот САГ раптом прокинулося бажання отримувати заради себе, то Малхут Світу Нескінченності, котра свого часу зробила ЦА і котра зараз стоїть під завершенням

24 В даному випадкові мова йде не по світла, що виходять з парцуфа, а про парцуфім, які ці світла утворюють.

28

Гальгальти, піднімається нагору, в те місце, починаючи з якого Некудот САГ хочуть отримати світло заради себе.

Кожен парцуф складається з десяти сфірот: кетер, хохма, біна, хесед, гвура, тіферет, нецах, год, єсод і малхут. Некудот САГ - це парцуф біна. Біна, подібно до бхіни бет, ділиться на дві частини:

1. Верхня частина біни - сфірот кетер, хохма, біна, хесед, гвура і тіферет. Ці сфірот зовсім не хочуть отримувати, - вони хочуть лише віддавати. 2. Нижня частина біни - сфірот нецах, год, єсод і малхут. Ці сфірот, в принципі, до біни не належать. Функція цих сфірот полягає в тому, щоб отримати світло і передати його далі, в ЗА. Це значить, що у цих сфірот є бажання отримати світло і є екран отримувати це світло не заради себе, а для того, щоби передати його далі.

Однак якщо цей екран зникає, то ці сфірот негайно починають бажати отримати світло для себе, не передаючи його далі.

Наприклад, людина звикла постійно отримувати певну суму грошей для того, щоб передати її нужденним. Несподівано вона отримала суму більшу, ніж звичайно. Людина починає відчувати, що вона не зможе передати цю суму далі тому, що вона, не витримуючи спокуси, хоче взяти ці гроші собі.

Весь той час, коли задоволення від грошей не перевищувало силу її екрана, вона могла протистояти спокусі забрати гроші собі, оскільки задоволення від того, що роздавала гроші бідним, перевищувало задоволення від привласнення грошей собі. Та коли задоволення від привласнення стало більшим, ніж задоволення від допомоги бідним, людина негайно захотіла забрати ці гроші собі.

Так само діє бажання отримати в кожній людині, в кожному створінні, адже єдиним матеріалом, із котрого утворене створіння, є бажання отримувати. Якщо ж ми робимо щось задля когось іншого, то це тільки тому, що ми відчуваємо, що ці дії можуть принести нам більше зиску, аніж просте отримання.

Те ж саме сталося і в парцуфі Некудот САГ - у тій частині парцуфа, котра отримала світло для того, щоб передати його далі, задоволення від отримання перевищило силу екрана, - негайно екран зникнув, і парцуф захотів отримувати більше для себе. Бажання отримувати для себе прокинулося в парцуфі Некудот САГ, починаючи зі сфіри тіферет і нижче, оскільки всі сфірот, які стоять вище, взагалі не хочуть отримувати.

Сфірот кетер, хохма і біна - це сфірот рош. Сфірот хесед, гвура і тіферет за своїми духовними властивостями подібні до перших трьох сфірот (рош), - це наче кетер, хохма і біна де-гуф. Хесед подібний до кетер, гвура - до хохми, тіферет - до біни. Отже, сфіра тіферет - це біна де-гуф парцуфа.

Кожна сфіра, в свою чергу, складається із своїх власних десяти сфірот. Тому сфіра тіферет також ділиться на свої десять сфірот. Крім того, оскільки тіферет - це біна де-гуф, то вона, як і будь-яка біна (згадаймо, що весь парцуф Некудот САГ - це також біна), ділиться на дві основні частини:

1. Келім, що не отримують, - верхня частина біни, тобто сфірот кетер, хохма, біна, хесед, гвура, тіферет;

29

2. Келім нижньої частини біни, котрі отримують світло для того, щоби передати його далі, - тобто сфірот нецах, год, єсод і малхут.

Отже, якщо ми ділимо весь парцуф біна, тобто Некудот САГ, на келім, котрі не отримують світла, і на келім, що його отримують, то виходить, що лінія розмежування проходитиме під власною сфірою тіферет сфіри тіферет парцуфа Некудот САГ. Це місце називається хазе (груди) парцуфа Некудот САГ.

Тому малхут, яка зробила ЦА, піднімається саме в це місце, не даючи світлу пройти нижче. Ця межа поширення світла називається "парса". Підйом малхут в хазе Некудот САГ з метою обмежити поширення світла називається "Цимцум Бет" (ЦБ).

ЦА забороняв отримувати світло хохма заради себе. ЦБ забороняє взагалі отримувати світло хохма, - навіть із наміром отримувати заради Творця. Це відбувається тому, що вже у парцуфа Некудот САГ не було сил отримувати світло заради Творця.

Оскільки бажання вищого парцуфа стає непорушним законом для нижчого, то всі парцуфім, що виникають після ЦБ, підкоряються його правилам. Це значить, що в них парса не дає світлу пройти крізь неї вниз. Всі ці парцуфім виникають наче розділеними на дві частини.

Наслідком цього є поділ всього простору під табуром Гальгальти на чотири частини:

Місце світу Ацілут, де ще може світити світло хохма; Місце світу Брія, котре розташоване під парса, і там уже не може з’являтися світло

хохма. Там світить лише світло хасадім; Місце світу Єцира, котре розташоване нижче місця світу Брія; Місце світу Асія, котре розташоване нижче місця світу Єцира. В завершенні світу

Асія закінчується святість (кдуша); Бар’єр (махсом) між духовним і матеріальним, що відокремлює світ Асія від точки

"цього" світу (олам а-зе); "Цей" світ; Наш світ.

СВІТ НЕКУДІМ

Весь процес спуску Некудот САГ вниз, під табур Гальгальти, змішування їхніх бажань з бажаннями завершення Гальгальти і наступний ЦБ сталися під час підйому екрана від табура до пе в парцуфі САГ. Тому коли цей екран піднявся в пе, на ньому вже були решімот про те, що сталося в Некудот САГ, - вище і нижче табура Гальгальти.

Після виходу світла з табуру Гальгальти на екрані залишилася пара решімот: решімо далет ("4") від світла, що раніше було в Гальгальті (ітлабшут), і решімо екрана гімел ("3" - авіют). Після виходу світла із парцуфа АБ на його екрані також залишилася пара решімот: гімел ітлабшут і бет авіют.

Але після виходу світла із парцуфа САГ на його екрані, що піднявся від табура в пе, є замість однієї - три пари решімот, і екран робить зівугім на всі ці решімот, відповідно до їхньої ваги:

30

1. Перший зівуг відбувається на решімот ітлабшут бет і авіют алеф. У результаті цього зівуга виникає наступний за порядком парцуф з рівнем ЗА (САГ, як відомо, - парцуф біна), котрий називається МА Еліон (Вищий МА).

2. Після цього екран в рош САГ робить зівуг на наступну за значенням пару решімот - решімот із тієї частини гуфа САГ, котра була під табуром Гальгальти, - це також решімот ітлабшут бет і авіют алеф, але з додатковою інформацією про ЦБ, що відбувся в Некудот САГ під табуром Гальгальти.

За вимогою цих решімот екран гуфа САГ, що піднявся з табура в пе, піднімається далі, в місце, котре називається "ніквей ейнаїм", - кордон між ГАР де-біна (верхніми, такими, що не отримують, келім) і ЗАТ де-біна (нижніми, келім отримання) в рош САГ, і робить там зівуг на ці решімот.

Це відбувається тому, що в цих решімот міститься інформація про заборону користуватися келім отримання, тому світло може поширюватися тільки до хазе в кожному парцуфі, в кожній сфірі, оскільки над хазе в кожному парцуфі розташовані альтруїстичні келім. Нижче хазе в парцуфі розташовані келім отримання.

У результаті цього зівуга виникає парцуф, в котрому світло наповнює тільки альтруїстичні келім. Келім отримання залишаються порожніми. Оскільки парцуф може користуватися лише частиною своїх келім, - він називається "малий" (катан).

Чому за вимогою решімот екран піднімається із пе в ніквей ейнаїм і робить там зівуг? Тому, що якщо решімот вимагають зробити зівуг лише на келім, що віддають, то екран повинен піднятися на межу між ГАР де-біна і ЗАТ де-біна, де закінчуються келім рош, які віддають.

Та чи може існувати парцуф, що складається тільки з келім, що віддають? Парцуф може складатися лише з десяти сфірот, - не буває парцуфім без келім отримання. В кожному створінні є десять сфірот. Але може бути парцуф, котрий не користується частиною своїх бажань, тобто сфірот. Тому рош САГ повинен створити парцуф, чиї келім отримання не діяли би.

До судин отримання належать ЗАТ де-біна, ЗА і малхут. Для того, щоби ці келім не діяли в парцуфі, екран САГ повинен створити цей парцуф таким чином, аби від самого початку було неможливо користуватися келім отримання. Для цього екран повинен зробити зівуг тільки на келім рош, які віддають.

Келім Рош називаються:

кетер – гальгальта

хохма - ейнаїм (очі)

біна - ознаїм (вуха)

ЗА - хотем (ніс)

малхут - пе (рот)

31

Келім кетер, хохма і верхня частина біни (ГАР де-біна) разом називаються "гальгальта ве-ейнаїм" (ГЕ), або такі, що віддають, альтруїстичні келім. Верхня частина біни належить до келім, які віддають тому, що вона сповнена світлом хохми. І тому вона нічого не хоче отримувати, - вона бажає лише світла хасадім. Але нижня частина біни (ЗАТ де-біна) вже хоче отримати світло для того, щоби передати його вниз, в ЗА.

Парцуф Некудот САГ - це парцуф біна. Нижня частина цього парцуфа, - тобто починаючи від сфіри тіферет, - це судини отримання. Тому ця частина парцуфа Некудот САГ придбала у завершення Гальгальти бажання отримувати заради себе.

Нижня частина біни хоче отримати світло для ЗА. ЗА хоче отримати світло хасадім і трохи світла хохма. Тому йому не можна брати участь у зівузі на світло хохма. Малхут же хоче отримати світло хохма в усій його повноті.

Місце, де розташований екран, визначає форму майбутнього парцуфа, - якщо екран хоче створити парцуф, котрий отримуватиме світло в усі його десять сфірот, то екран повинен зробити зівуг в пе. Кашіют (жорсткість, сила опору) екрана визначає розмір майбутнього парцуфа, - тобто скільки процентів з усіх його п'яти судин він використовуватиме.

Якщо ж екран хоче створити парцуф, який отримуватиме світло лише в свої келім, що віддають, то екран повинен стояти не в пе рош, а в ніквей ейнаїм. Коли екран стоїть в ніквей ейнаїм, то в майбутньому парцуфі використовуватимуться лише верхні дві з половиною сфіри кожної бхіни.

Парцуф, народжений у такий спосіб екраном рош САГ, називається "катнут" (малий, неповний стан) світу Некудім. Після того, як на решімот бет/алеф з інформацією про ЦБ в рош САГ відбувся зівуг, то парцуф, що виник, спустився під табур Гальгальти, тобто в те місце, звідки піднялися ці решімот. Його перший рош (рош де-ітлабшут) називається "кетер", його другий рош (рош де-авіют) називається "Аба ве Іма", а його гуф називається ЗОН.

Всі частини цього парцуфа, і рошим, і гуф, і всі їхні власні сфірот розділені на дві половини - ГЕ і АХАП (ознаїм, хотем і пе). ГЕ завжди є такими келім, що віддають, і ними завжди можна користуватися, адже цимцум відбувся тільки на світло хохма. АХАП завжди є судинами отримання. В жодному з парцуфім, що виникли після ЦБ, немає сил і можливостей отримати світло хохма в судини АХАП заради Творця.

3) Третя пара решімот, котрі піднялися з екраном в рош САГ, - це решімот, які залишилися в завершенні Гальгальти після того, як із неї вийшло світло, і які Некудот запозичили у Гальгальти під час їхнього змішування. Це решімот ітлабшут далет і авіют гімел. Ці решімот потребують отримання світла хохма.

Після того, як парцуф катнут світу Некудім спустився на своє місце, - тобто у простір (місце) від табура Гальгальти і до парси, то рош САГ передав йому решімот далет/гімел. Тому, відповідно до вимог цих решімот, екран, що стояв у ніквей ейнаїм рош АВ"І, опустився в пе цього парцуфа і зробив там зівуг на ці решімот.

У результаті цього зівуга світло хохма спускається в гуф, досягає парси і проходить крізь неї. Коли рош АВ"І робив розрахунок світла на ці решімот, то він "думав", що келім, які перебувають під парсою, хочуть отримати світло заради Творця, а не заради себе. Тому АВ"І зробили зівуг на ці решімот і передали світло хохма вниз.

32

Парцуф, який народжується в результаті зівуга на решімот далет/гімел, називається "гадлут" - великий, повний стан парцуфа. Але АВ"І не зрозуміли, що парса - це обмеження, створюване самою Малхут Світу Безкінечності, тобто "зовнішньою" щодо світу Некудім силою.

Коли світло хохма починає проходити крізь парсу, то келім починають розбиватися, оскільки келім, що містяться під парсою, хочуть отримати світло заради себе, а не заради Творця. А оскільки келім, що віддають, які перебувають над парсою під час гадлут, становлять з келім отримання одне ціле, то й вони розбилися.

Малхут - це бажання отримувати заради себе. Це бажання після ЦБ починає панувати і над келім тіферет, нецах і год, - аж до парси. Коли келім ГЕ поєдналися з келім АХАП, то бажання отримувати малхут входить і в келім віддачі гуфа парцуфа, що містяться над парсою. Отже, тепер малхут панує і над усіма бажаннями гуфу світу Некудім.

Коли рош АВІ зробив зівуг на решімот далет/гімел, то світло хохма спустилося із цього парцуфа в гуф Некудім. Світло пройшло крізь ГЕ і хотіло пройти парсу та увійти в АХАП де-гуф. Келім АХАП негайно починають отримувати світло хохма заради себе. Коли гуф Некудім отримав світло хохма, то він розділився на вісім частин, котрі називаються вісім мелахім ("царів").

Мелех - це від слова малхут, яка внесла в них своє бажання отримувати заради себе, тобто тепер мелахім - це начебто малхут. У кожній такій частині є п'ять бхінот: кетер, хохма, біна, ЗА і малхут. Кожна бхіна має десять своїх власних сфірот.

Тому загалом виходить 8х4х10=320 частин (кетер не рахуються). Гематрія цього числа ך"ש (ШАХ), бо "шин"=300, а "хаф"=20. Оскільки руйнування келім сталося в кожній

сфірі, то кожна сфіра включає в себе елементи всіх інших сфірот. Таким чином кожна розбита частка містить у собі 320 часток.

Робота щодо виправлення полягає у вибиранні кожної частки із скалок клі. Спочатку з усіх 320 розбитих частинок вибирають частки, що належать до малхут, через яку, власне, і сталося трощення. Малхут - це одна з десяти сфірот, отже, 320/10=32 частки - належать до малхут.

Відбір частин малхут відбувається за допомогою світла хохма - коли світло хохма світить всім 320 уламкам, то воно може бути сприйняте лише уламками, що належать до перших дев'яти сфірот, тобто 288 уламками.

Таким чином відбувається відбір тільки малхут, що є "поганою", такою, що заважає, - частиною в парцуфі, через котру світло не може світити в парцуфі і котра не дає людині вийти в духовні світи. Однією із основних рис нашої природи є прагнення уникнути, втекти від поганого.

Тому людина починає ненавидіти зло. Оскільки в духовному ненависть відокремлює один об'єкт від іншого, то людина віддаляється від свого зла, тобто від бажання отримувати для себе (від малхут).

Таким чином, після відбору 32 частин малхут залишаються 288 розбитих частини, що належать до перших дев'яти сфірот розбитих ЗОН світу Некудім. Після цього вибирають келім, що віддають, ГЕ. З цих двох келім створюють ЗОН світу Ацілут.

33

СВІТ ВИПРАВЛЕННЯ

Після розбиття світу Некудім:

Світла, що наповнювали парцуф гадлут світу Некудім, піднялись нагору, в рош парцуфа Некудім.

Решімот, котрі залишилися на екрані, піднялися в рош парцуфа Некудім, потім - в рош САГ.

Нецуцім (іскри), частки відбитого світла, або частки екрана, що розбився, - залишилися всередині келім, що втратили екран.

Келім: оскільки келім втратили екран і знову почали бажати отримати світло заради себе, то це називається, що вони впали під парсу, в місце світів Брія, Єцира і Асія.

Є різниця між виходом світла із парцуфа в результаті потоншання екрана після взаємного співудару внутрішнього і зовнішнього світел, і виходом світла із парцуфа в результаті руйнування (розбиття). Після руйнування спочатку потрібно виправити келім, і лише потім робити на них зівугім для створення нових парцуфім.

Рош світу Некудім мав намір отримати все світло заради Творця, наповнюючи ним завершення Гальгальти. Якби це сталося, то це призвело би до повного заповнення Малхут Світу Безкінечності.

Тому коли виправляють наслідки руйнування келім, то цим виправляють практично всі келім отримання, - тобто йдеться про Цілковите Виправлення ("Гмар Тікун"). Однак Малхут Світу Безкінечності при цьому була б виправлена не цілком. Були б виправлені лише її перші чотири бхінот. Бхіна далет цієї малхут, котра якраз і є єдиним створінням, - як і раніше, - була б не виправлена.

Як уже було сказано, перші чотири бхінот малхут є лише стадіями її розвитку, тобто, по суті, вони являють собою бажання Творця. Створінням називається лише таке бажання, котре цілком самостійне, незалежне від Творця. Тільки бхіна далет бхіни далет, яка є бажанням отримувати заради отримання (тобто заради себе), відчуває себе самостійною. Тому лише вона здійснює ЦА на своє бажання отримувати.

Після ЦА відбувається заповнення світлом всіх частин спустілої Малхут Світу Безкінечності, але вже з іншим наміром - з наміром отримувати заради Творця, Це відбувається з використанням екрана та відбитого світла. Всі світи і парцуфім заповнюють собою перші чотири бхінот цієї малхут: шореш, алеф, бет і гімел, але не бхіну далет бхіни далет.

Виникає питання: якщо потрібно виправляти якраз бхіну далет бхіни далет, то чому отримують світла в перші чотири бхінот? Бажання, що належать до цих бхінот, не є бажаннями Творіння, це прояви Творця, за допомогою яких Він керує створінням, тобто бхіною далет бхіни далет. Ці прояви сили Творця називаються "малахім" (не плутати з "мелахім"), котрі наповнюють собою духовні світи. До них належать всі духовні об'єкти, що містяться в духовних світах, виняток становлять людські душі.

34

Всі зівугім, котрі робляться після ЦА, відбуваються на бажання, що належать до перших чотирьох бхінот. У результаті цих зівугім виникають по порядку, згори вниз, всі парцуфім, світи та їх мешканці (окрім людських душ). Всі п'ять світів, кожен з яких складається з п'яти парцуфім, утворюють сходи між Творцем, який дає та створінням, що отримує. Східці цих сходів - це ступені схожості бажань створіння з Творцем.

Розвиток парцуфім і світів згори вниз створює покриття на світло Безкінечності. Кожний парцуф, отримуючи належну йому порцію світла заради Творця, вкриває цю порцію від парцуфім, що містяться нижче. Отримання світла заради Творця є звичайною, природною рисою всіх парцуфім, їм не потрібно долати своє бажання, і цим вони відрізняються від людини, котра піднімається по цих ступенях знизу вгору.

Тому ми можемо уявити собі всі світи і парцуфім, як шари цибулі, точніше, як концентричні сфери, що містяться одна всередині одної. Найбільш внутрішня із них більше всіх скриває світло Світу Безкінечності. У центральній точці всіх цих сфер міститься найтемніша точка.

Для того, щоб надати створінню максимальної свободи дій, Творець створив Світобудову таким чином, що створіння народжується в цій темній точці. У створіння мусить бути свобода вибору, воно саме повинно захотіти зблизитися, злитися з Творцем.

Народження в темній центральній точці дає можливість створінню розвиватися, підніматися з найбільш віддаленого від Творця стану на рівень самого Творця. Створіння повинне саме захотіти виправити свої бажання. Через первісну слабкість створіння виправлення відбувається поступово.

Для цього вготовані сходи: п'ять світів, кожний із котрих складається з п'яти парцуфім, кожен парцуф складається із п'яти сфірот. Отже, між початковим станом створіння та його остаточно виправленим станом існує 125 східців.

Таким чином, світи виконують дві функції:

1) Вони поступово, поетапно скривають, послаблюють світло Безкінечності. Це відбувається при створенні світів згори вниз. Ці ступені покриття називаються "світи" - "оламот", від слова "а-алама" - покриття, приховання.

2) Світи надають створінню (душам) можливість виправлення. За допомогою світів, по східцях, утворених ними, можна підніматися знизу вгору. Кожна сходина - це парцуф, котрий виникнув під час створення світів згори вниз, від Творця до Творіння. Для того, щоб підніматися по духовних сходинах, Творіння повинне отримувати допомогу від тієї сходини, на яку воно хоче піднятися.

Коли створіння отримує цю допомогу, то воно придбаває екран і піднімається на цю сходину. Коли створіння піднімається на цю сходину, то воно починає іменуватися так само, як й вона, тому що воно набуває тих же духовних властивостей.

Отже, всі світи і все, з чого вони складаються, являють собою сходи, які Творець приготував для того, щоби людина могла піднятися до Нього. Коли людина піднімається по цих сходах, то всі світи піднімаються разом із нею. Адже всі світи і все, що в них є, насправді містяться в людині. Тому, окрім людини, яка осягає духовне, - створіння, - існує тільки Творець!

35

Єдине, що є навколо людини, - це просте, неподільне вище світло, котре ніколи не змінюється. Людина відчуває Творця відповідно до міри схожості її властивостей із головною властивістю Творця - з бажанням віддавати.

Якщо властивості, бажання людини цілком протилежні Творцеві, то людина взагалі не відчуває Творця, і цей стан називається "цей світ". Якщо людині вдається змінити будь-яке своє бажання таким чином, що воно стає схожим на бажання Творця віддавати, то це називається, що людина піднялася на більш високу сходину, наблизилася до Творця.

Всі зміни відбуваються лише всередині людини, в її келім отримання, і залежать тільки від ступеню виправлення екрана всередині людини. Крім людини, існує тільки вище світло, в котрому ніяких змін не відбувається.

Тим, що людина осягає частину вищого світла, вона осягає і починає відчувати частину самого Творця, і, відповідно до цього відчуття, вона сама дає назви проявам Творця, так, як вона їх відчуває: "Творець милостивий", "Творець Добрий", "Творець, який викликає трепет" і т.д. Оскільки вся Тора - це тільки відчуття людини, яка осягнула духовні світи, виходить, що вся Тора - це Імена Творця.

Людина, котра осягнула Тору, осягнула частину світла. Ступені осягнення світла називаються відповідно до назв сфірот, парцуфім і світів, або відповідно до назв світел, котрі вона отримала (НаРаНХа"Й). Оскільки поза людиною є лише Творець, то все, що людина відчуває, бачить, хоче в нашому світі, насправді є її відчуттями Творця.

Між найнижчою точкою, від котрої людина починає підніматися, наближаючись до Творця, і до того місця, де людина досягає повної схожості своїх властивостей з Творцем, є 620 ступенів, котрі називаються "613 заповідей Тори" і "7 заповідей мудреців".

Заповідь (міцва) - це зівуг з вищим світлом на екрані. Світло, котре людина при цьому отримує, тобто внутрішнє світло, світло таамім, називається "Тора". Тому кабалісти кажуть: "Спробуйте, і ви побачите, який прекрасний Творець!". "Спробуйте" - мовою іврит - "тааму", від слова "таам" - смак, - тобто отримайте світло таамім.

Бхіна далет бхіни далет виправляє своє бажання отримувати, вона додає до нього намір - отримувати заради Творця, тобто отримувати для того, щоб завдати цим задоволення Творцеві. Це виправлення відбувається поступово, по частинах, при цьому створіння піднімається зі сходини на сходину в духовних світах.

Таке виправлення бажання отримувати - це дуже важкий і складний процес тому, що воно є протилежним природі Творіння. Тому Творець розділив весь шлях на 620 маленьких сходин, а саме створіння - на 600 000 маленьких часток (людських душ). Коли всі душі об'єднуються в одне ціле, то це називається "Спільна душа", або "Адам Рішон".

Однак робота щодо виправлення бажання отримувати починається раніше, ще в нашому світі, тобто ще до виходу в духовні світи. У нашому світі частинки Творця перебувають у несвідомому стані, без відчуття духовного, Творця. Вони можуть тільки вірити в те, що їм кажуть про існування Вищої Сили, котра називається "Творець".

Всі народжуються в цьому стані, - коли існує тільки бажання зазнати насолоди від тих задоволень, що є перед нашими очима. Весь наш світ керується законами сліпої природи. Людина, як і інші частини створіння - нежива природа, рослини, тварини, виконує лише накази свого бажання отримувати.

36

Але Творець у кожному поколінні "вміщує" "некуда ше ба-лев" (точку в серце), - тобто бажання відчути, пізнати Його, - в невелику кількість людей. Людина, яка має таке бажання, починає кидатися в пошуках чогось такого, що могло б задовольнити це її нове бажання. Але вона ще не знає, що насправді вона шукає Творця, і задовольнити це бажання можна лише за допомогою вищого світла.

Всі духовні світи, що виникли після руйнування келім, називаються Світ Виправлення. Всі дії Творця, від початку Творіння і до його кінця, були визначені і запрограмовані заздалегідь, тому все, що відбувається, - відбувається невипадково.

Все, що відбувається, спрямоване на виправлення створіння, клі, для того, щоби створіння змогло відчути досконалість дій Творця і зазнати насолоди тим, що Творець приготував для нього. Тому й руйнування келім, що сталося в світі Некудім, котре називається "руйнування келім у світах", і розбивання Адам Рішон, котре називається "руйнування келім в душах", - обидва повинні відбутися в створінні.

У результаті руйнування келім у світі Некудім всі уламки келім змішалися.

Келім отримання змішалися з келім віддачі. Це призвело до того, що кожна із 320 частин містить у собі бажання інших 320, тобто кожне бажання містить у собі всі інші.

У результаті цього:

1. За допомогою змішування властивостей келім віддачі з келім отримання відбувається виправлення останніх;

2. Кожне із бажань тепер відчуває набагато більше різновидів задоволення в світлі, оскільки руйнування набагато збільшило кожне бажання в усіх;

3. Без цього змішування у келім отримання не було б ніякої можливості отримати світло, оскільки вони відокремлені парсою від того місця (Ацілут), де може поширюватись вище світло. Тепер з'являється можливість підняти в Ацілут частки бажання отримувати (АХАП де-алія) і наповнити їх там світлом.

Трощення келім у світі Некудім називається "руйнуванням келім у світах" тому, що Малхут Світу Безкінечності складається з п'яти частин, і перші чотири частини, поширюючись згори вниз, створюють світи та всіх їхніх мешканців, окрім людських душ, що були створені з бхіни далет бхіни далет (малхут де-малхут), - тобто з істинного, самостійного бажання отримувати, котре є повністю відокремленим від бажання Творця віддавати.

Тому лише людина є сутністю створіння. Всі світи, парцуфім, словом, уся духовна Світобудова була створена заради неї. Всі інші частини створіння не є самостійними, і є частиною бажання Творця, оскільки Творець визначає і спрямовує їхні дії і поведінку.

Вони діють автоматично, подібно до того, як у нашому світі існують нежива природа, рослини, тварини і переважна більшість людей. Бажання цих людей у нашому світі так само не є самостійними, як і бажання тварин, рослин тощо.

Хоча бажання людей набагато переважають бажання тварин, проте якісно ці бажання від бажань тварин не відрізняються. Лише людина, в якої є частка бажання Адам Рішон, називається мовою Кабали "людина" ("адам"). Тобто тільки бхіна далет бхіни далет, коли вона починає виправляти себе за допомогою екрану і набуває бажання отримувати заради Творця, стає самостійною, стає істинним створінням.

37

Цей світ складається із чотирьох основних груп: нежива природа, рослини, тварини і людина.

Нежива природа має можливість утворити із себе рослини, тварини і людину. Рослини володіють загальною здібністю наблизити корисне і відштовхнути

шкідливе для них. Тварини володіють індивідуальною для кожної особини здібністю наблизити

корисне і відштовхнути шкідливе для них. Але ця здібність обмежена часом і місцем. Тварини не відчувають минулого й майбутнього, вони відчувають лише дійсне, і вони відчувають тільки те місце, де вони перебувають у даний момент.

Людина володіє почуттями й розумом. Завдяки науці вона не обмежена простором і часом, вона може бути зв'язана з усією реальністю за усіх часів. Тому її здібність наблизити корисне і віддалити шкідливе є безмежною.

Як природа взагалі, так і людина в цьому світі повинна пройти ці чотири стадії (бхінот): нежива природа, рослини, тварини і людина. Це відбувається для того, щоб за їхньою допомогою досягти Мети, котра є абсолютним задоволенням. Тому все людство протягом тисяч років свого існування проходить природним шляхом стадії розвитку бажання отримувати, від стадії "нежива природа" до стадії "людина". Це, по суті, розвиток поколінь, котрий ми знаємо з історії. Подібно до того, як людство проходить чотири стадії розвитку протягом історії, так і кожна людина проходить чотири стадії розвитку, які є частинами бажання отримувати:

1. "Більшість народу" - відповідає рівню неживої природи. За допомогою жадань, котрі є у "більшості народу", відбувається подальший розвиток бажання отримувати до наступного ступеня - "багатії".

2. "Багатії" - відповідає рослинному рівню. За допомогою прагнення до пошани (влади), котра є у "багатих", відбувається подальший розвиток бажання отримувати до наступного ступеня - "герої".

3. "Герої" - відповідає тваринному рівню. За допомогою прагнення до знань, мудрості, котра є у "героїв", відбувається подальший розвиток бажання отримувати до наступного ступеня - "мудрі".

4. "Мудрі" - відповідає рівню "людина". На цій стадії розвитку бажання людини не обмежені часом і простором. Людина може заздрити кому-небудь в минулому, в майбутньому, в будь-якому місці земної кулі, вона може заздрити навіть собі самій. На цій стадії бажання отримувати розвивається за допомогою того, що людина бачить те, що є в інших, і починає хотіти отримати те ж саме. Оскільки тепер людина може безмежно збільшувати своє бажання отримувати, то вона може досягти Мети Творіння.

Якщо Творець дає такій "людині" "точку в серці", то в ній починає пробуджуватися бажання знайти Творця і корінь (шореш) своєї душі.

Порядок виправлення - знизу вгору. Людина піднімається знизу вгору відповідно до величини виправленого бажання отримувати. Бажання людини визначають її духовний стан:

Бажання отримувати заради отримання (заради себе) - "наш світ". Бажання віддавати заради отримання - "цей світ". Бажання віддавати заради віддачі - світи БЄ"А. Бажання отримувати, щоб віддавати (заради Творця) - світ Ацілут.

38

Вся система світобудови досягає остаточного виправлення за допомогою світу Ацілут, тому він називається "Світ виправлення".

ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИЙ РОЗВИТОК(Стисле повторення)

Чотири стадії розвитку прямого світлаЦимцум АлефРобота екрануПарцуф Гальгальта Парцуф АБПарцуф САГНекудот САГЦимцум БетМА і БОН, які знаходяться під табуром Гальгальти Катнут світу НекудімРозміщення екрану у рош САГ для створення світу Некудім Гадлут світу НекудімРуйнування келімЩо потрібно виправляти?Виникнення світу АцілутВиникнення світів БЄАВиправлення "лев а-евен" - тільки світлом "Машіаху"Адам Рішон

Чотири стадії розвитку прямого світла

З Сутності Творця вийшло світло, котре є бажанням Творця завдати задоволення створінням, яких Він хоче утворити. Це світло називається бхіна (стадія) шореш.

Світло (бхіна шореш), здійснюючи бажання Творця завдати насолоди створінням, створює бхіну алеф, котра є бажанням отримати світло і насолодитися ним.

Бхіна алеф, відчувши себе такою, що отримує, вирішує не отримувати більше світло. Це нове бажання називається бхіна бет.

Після того, як бхіна бет залишається абсолютно порожньою від світла хохма, вона починає відчувати нестачу цього світла. У результаті цього вона вирішує отримати трохи світла хохма на додачу до світла хасадім, перетворюючись у бхіну гімел.

Бхіна гімел, отримавши світло хохма і світло хасадім, вирішує отримати все світло, перетворюючись у бхіну далет, котра називається "малхут". Вона має не лише те бажання, котре мала бхіна алеф, але й додаткове бажання. Нове клі називається "іштокекут" (жагучим бажанням).

Це дає клі відчуття, що його бажання самостійне, йде від нього самого. Бхіна далет отримує все світло без обмежень і тому називається "Світ Нескінченності". Світло завжди є таким, що дає, чоловічим началом ("захар"), а клі – таким, що отримує, жіночим началом ("некева").

39

Цимцум Алеф

Бхіна далет робить ЦА. Бхіна далет, що скоротила себе, називається "Світ Цимцум".

Робота екрану

Бхіна далет називається "малхут". Малхут вирішує отримувати світло до тих своїх бхінот, котрі належать до бажання віддавати, - тобто в бхінот шореш, алеф, бет, гімел, але не у бхіну далет, котра є бажанням отримувати.

Парцуф Гальгальта

Малхут за допомогою екрану з решімот далет/далет робить зівуг зі світлом Світу Нескінченності. Екран вирішує, скільки світла він може отримати заради Творця. Екран спускається до гуфу, пропускаючи всередину цю кількість світла. Світла, що увійшли всередину парцуфу, називаються "таамім".

Місце, на якому екран зупиняється і припиняє отримання світла, називається "табур". На екрані, що стоїть у табурі, відбувається зіткнення внутрішнього і навколишнього світел, котрі хочуть ліквідувати цю межу, яка не дає світлу поширитися всередину парцуфу. Це зіткнення називається "бітуш пнім у макіф".

Екран вирішує не користуватися решімо далет де-авіют, що призводить до потоншання екрану. Екран піднімається з табуру до пе, і внутрішнє світло виходить з парцуфу. Світла, котрі виходять з парцуфу, називаються "некудот". Увесь парцуф, від початку зівугу і до виходу світла, називається "Гальгальта".

Парцуф АБ

Екран гуфу Гальгальти, котрий піднявся до пе, зливається з екраном, що постійно знаходиться там, приєднуючись до постійного зівугу. Екран хоче отримати частину світла, відповідно до решімот далет/гімел, оскільки останнє решімо (далет) зникло. Після цього екран спускається з пе вниз, і світла таамім входять всередину нового парцуфу.

Підкоряючись рішенню, що ухвалене у рош, екран зупиняється, утворюючи табур. На цьому екрані також відбувається зіткнення внутрішнього і навколишнього світел, котрі хочуть ліквідувати цю межу.

Екран вирішує зменшити свій авіют, решімо гімел зникає та екран піднімається з табуру до пе. Світла, котрі при цьому виходять з парцуфу, називаються "некудот АБ".

Парцуф САГ

Екран гуфу АБ, котрий піднявся до пе, зливається з екраном, що постійно знаходиться там, приєднуючись до постійного зівугу. Екран хоче отримати частину світла, що є в рош. Екран, відповідно до решімо де-авіют, спускається вниз, до хазе парцуфу АБ, і робить там зівуг зі світлом на решімот гімел/бет.

40

Підкоряючись рішенню, ухваленому у рош, екран зупиняється, утворюючи табур. На цьому екрані також відбувається зіткнення внутрішнього й навколишнього світел, котрі хочуть ліквідувати цю межу, - тобто екран внутрішньої частини (тох) парцуфу. Екран вирішує зменшити свій авіют і, внаслідок цього, піднімається з табуру до пе.

Некудот САГ

Світла, котрі виходять з парцуфу, називаються "некудот". Некудот САГ мають решімот бет/бет, ці решімот відповідають чистій біні. Тому ці світла можуть перебувати в будь-якому місці, в якому завгодно бажанні.

Світла некудот опускаються під табур Гальгальти, заповнюючи її завершення (соф). Звершення Гальгальти і Некудот САГ змішуються між собою. Решімот, котрі залишилися у соф Гальгальти після виходу світла, впливають на парцуф Некудот САГ, котрий у результаті цього хоче отримати ці світла заради себе.

Бажання отримувати заради отримання, заради себе, стає частиною парцуфу Некудот СА"Г, - тої, яка розташована нижче його хазе. Виникнення бажання отримувати заради себе в частині парцуфу Некудот примушує малхут, котра зробила ЦА, піднятися із найнижчої точки звершення Гальгальти до хазе Некудот САГ і обмежити отримання світла у простір, що нижче хазе.

Цимцум Бет

Підйом малхут, яка попередньо зробила ЦА, до хазе парцуфу Некудот САГ зветься "Цимцум Бет".

Всі процеси, які відбуваються у Некудот САГ, відбуваються під час підйому екрану гуфу САГ із його табуру до рош. Екран продовжує підніматися до рош парцуфу САГ, і з ним піднімаються решімот з інформацією про те, що сталося в ЦБ.

МА і БОН, які знаходяться під табуром Гальгальти

Коли екран гуфу САГ піднімається до пе, то він здійснює зівуг на наступні решімот бет/алеф, котрі залишилися від світел таамім САГ, що містилися над табуром. У результаті цього зівугу виникає парцуф МА Еліон (Вищий МА), котрий розташовується між пе парцуфу СА"Г і табуром Гальгальти. Після потоншення його екрану виникає парцуф БОН Еліон, розташований між пе парцуфу МА і табуром Гальгальти.

Катнут світу Некудім

Екран гуфу парцуфу САГ, котрий піднявся до пе парцуфу САГ, піднімає разом з собою решімот бет/алеф, котрі розташовані під табуром. Ці решімот пройшли ЦБ. Тому екран після свого підйому у пе парцуфу САГ піднімається з пе у ніквей ейнаїм рош САГ, тобто тепер екран знаходиться між келім віддачі, кетер і хохма, і келім отримання у рош САГ. Екран тепер робить зівуг тільки на бхінот кетер і хохма, що розташовані над ним.

41

Розміщення екрану у рош САГ для створення світу Некудім

Парцуф Некудім поширюється у простір, що знаходиться нижче табуру Гальгальти, тобто у те місце, звідки піднялися решімот з інформацією про ЦБ. Назва "Некудім" походить від слова "некудот" - цим підкреслюється, що парцуф виник у результаті зівугу на решімот Некудот САГ. Парцуф Некудім складається з рош ітлабшут, котра називається "кетер", рош авіют, котра називається "Аба ве Іма", і гуфу, який називається "ЗОН" (Зеїр Анпін ве Нуква). У кожній з цих частин фактично використовуються лише келім віддачі. Їхні келім отримання містяться всередині ГЕ (келім віддачі) нижчого відносно них рівня.

Гадлут світу Некудім 

Після виникнення світу (парцуфу) Некудім у стані катнут, екран, що знаходиться у рош САГ, під впливом решімот далет/гімел опускається з ніквей ейнаїм у пе САГ, і там відбувається новий зівуг.

В результаті цього зівугу світло хохма з'являється в кетері Некудім та в Аба ступеню Аба ве Іма. В Імі це світло поки що не з'являється тому, що Іма - це сфіра біна, котра не хоче отримувати світло хохма.

Це світло світить з рош Некудім у завершення Гальгальти, а звідти - до ЗОН світу Некудім, викликаючи в них бажання звернутися до парцуфу Аба ве Іма з проханням перевести ЗОН у стан гадлуту, тобто фактично вони просять світло хохма. В результаті цього прохання Аба ве Іма негайно роблять зівуг і дають ЗОН світло хохма.

Руйнування келім

Світло хохма йде з рош АВІ і входить до ЗОН. Проходячи крізь ГЕ ЗОН, воно досягає парси. Коли світло хохма намагається пройти крізь парсу, то воно зустрічає на своєму шляху бажання отримувати. У результаті цього світло виходить з парцуфу, а судини ГЕ і АХАП руйнуються і падають вниз, під парсу.

Оскільки у гуфі світу Некудім було вісім частин, кожна з яких складається із чотирьох букв імені АВАЯ, кожна з котрих, у свою чергу, складається з десяти сфірот, то виходить, що існують 8х4х10=320 розбитих частин. Гематрія числа 320 називається "ШАХ". Кожна з розбитих частин має у собі властивості решти 319 розбитих частин.

Що потрібно виправляти?

У результаті руйнування келім віддачі (ГЕ) змішалися з келім отримання (АХАП). Таким чином виникли чотири типи судин:

1. ГЕ - з них згодом виникли ГЕ ЗОН світу Ацілут. 2. Об'єднання ГЕ з АХАП - з нього згодом виникли світи БЄ"А. 3. Об'єднання АХАП з ГЕ - з нього згодом виникли "АХАП де-алія". 4. АХАП - з них виникли кліпот, тобто бажання отримувати заради себе, - ці бажання

не можуть отримувати світло. Вони називаються "малхуйот" - 320 частин, котрі неможливо виправити і отримувати в них заради Творця. Число малхуйот 8х4=32, гематрія цього числа "ламед-бет" - "лев"("серце"). Тому вони називаються "лев

42

а-евен" - "кам'яне серце". Їх виправлення полягає в тому, що їх потрібно відокремити від решти розбитих частин і не використовувати їх.

Решту 320-32=288 частин, котрі присутні у кожній розбитій частині, можна виправити, оскільки вони не є частинами малхут, а являють собою частини перших дев'яти сфірот. Частина з цих келім належить до розбитих ГЕ ЗОН, для виправлення досить тільки виділити їх зі змішення з іншими келім. Адже ГЕ ЗОН є, по суті, келім віддачі. З усіх цих частин створюється катнут (ГЕ) ЗОН світу Ацілут.

Виникнення світу Ацілут

Екран з решімот піднімається до рош Некудім і звідти до рош САГ. Екран вибирає з цих решімот найчистішу, найбільш піднесену пару (алеф/шореш) і робить на них зівуг. В результаті цього зівугу виникає парцуф кетер, котрий називається Атік.

Для цього зівугу екран піднімається від пе спочатку на межу з кетером, а потім ще далі - у біну кетеру. Тепер екран знаходиться після власних сфірот кетеру КАХАБ ХАГАТ (тіферет, як відомо, є біною гуфу).

Отже, над екраном розташовані лише келім віддачі кетера, тобто ті, що належать до авіют шореш. Це місце називається "мецах" ("лоб"). Екран робить зівуг з вищим світлом. Парцуф, котрий виникає в результаті цього зівугу, називається "убар" ("зародок"), оскільки в нього є тільки такі келім, які віддають, альтруїстичні, з авіют шореш. Це найменший ступінь.

Після зівугу цей парцуф опускається на те місце, звідки піднялися решімот, - у простір під табуром Гальгальти. Коли парцуф, що виник опустився під табур, то у ньому почали пробуджуватися решімот далет/гімел, котрі вимагають переходу парцуфу до стану гадлут. Екран робить зівуг з вищим світлом на ці решімот і, замість убару, з'являється парцуф з рівнем гадлут.

Цей парцуф поширюється вниз у простір між табуром Гальгальти і парсою. Цей парцуф називається "Атік" - від слова "неетак" - "відокремлений", він так називається тому, що він відокремлений від усіх інших парцуфім, які виникають після нього. Це означає, що всі парцуфім, які розташовані нижче за нього, не можуть осягнути його.

Починаючи з цього парцуфу з'являється нова серія з п'яти парцуфім, котра називається "світ Ацілут". Після того, як парцуф Атік перейшов до стану гадлут, рош САГ передає йому всі решімот, котрі після руйнування келім піднялися до рош САГ.

Атік вибирає з усіх решімот найчистіші, робить на них зівуг і народжує новий парцуф. Спочатку він створює парцуф хохма з рівнем "убар", після цього він робить зівуг, котрий створює гадлут цього парцуфу. В результаті цього зівугу парцуф хохма, котрий називається "Аріх Анпін" (АА), поширюється від пе Атіку до парси.

Після того, як виник гадлут парцуфу АА, Атік передає йому всі решімот, що залишилися після руйнування келім. АА вибирає з усіх решімот найчистіші і робить на них зівуг, в результаті якого виникає парцуф біна (АВІ) світу Ацілут. Цей парцуф також спочатку

43

виникає у стані убар, переходячи потім у стан гадлут. Цей парцуф поширюється від пе АА до парси.

Після того, як виник гадлут парцуфу АВІ, АА передає йому всі решімот, що залишилися після руйнування келім. АВІ вибирає з усіх решімот найчистіші, робить на них зівуг, в результаті якого виникає парцуф ЗА світу Ацілут, - спочатку катнут, потім гадлут. Цей парцуф поширюється від пе АВІ до парси.

Після того, як виник катнут парцуфу ЗА, АВІ передають йому всі решімот, котрі ще не були виправлені попередніми парцуфім. Парцуф ЗА вибирає те, що йому підходить, і створює парцуф малхут світу Ацілут з тим самим рівнем, який в нього був у світі Некудім. Цей рівень складається всього-на-всього з однієї сфіри, і тому він називається "некуда" ("точка").

На цьому закінчується виправлення решімот катнуту світу Некудім, які після руйнування судин піднялися до рош САГ.

Виникнення світів БЄА

У результаті руйнування келім у світі Некудім келім віддачі, котрі знаходилися між хазе і парсою, змішались з келім отримання, що знаходилися під парсою. Внаслідок цього змішування всі келім перейняли властивості одне одної так, що в кожному з 320 уламків є чотири види келім:

1. келім віддачі; 2. келім віддачі, котрі змішалися з келім отримання; 3. келім отримання, що змішалися з келім віддачі; 4. келім отримання.

Спочатку вибирають тільки келім віддачі (1) з усіх 320 частин, відповідно до порядку їх авіют, - від найбільш піднесеного, чистого до більш грубого. На ці келім роблять зівугім. Екран, що спускається з рош САГ, народжує усі парцуфім Ацілут, - спочатку катнут, потім гадлут. Катнут світу Ацілут відповідає катнуту світу Некудім.

Після цього ЗОН світу Ацілут піднімаються на рівень АВІ світу Ацілут, так, що ЗА стає як Аба, а малхут стає як Іма, оскільки нижній парцуф, коли піднімається на рівень вищого, стає як він.

Оскільки малхут здобула рівень біни, то вона тепер може зробити зівуг зі світлом хохма і створити нові парцуфім. Адже парцуф - це отримання світла хохма за допомогою екрану, що є в клі. Таким чином, якщо є решімот і сила екрану, то можна народити нові порції отримання світла.

Коли малхут світу Ацілут піднялася до Іма, то вона вибирає з усіх 320 розбитих частин келім віддачі, котрі змішалися з келім отримання (2), відповідно до їх авіют - від піднесеного, чистого до більш грубого.

Відповідно до цього порядку малхут світу Ацілут створює нові парцуфім: у результаті вибирання келім віддачі (ГЕ), котрі впали в частину біни, що розташована нижче парси (ці келім називаються ГЕ, котрі змішалися з авіют бет АХАП), і наступного зівугу на них

44

виникли п'ять парцуфім: кетер - Атік, хохма - АА, біна - АВІ, ЗА - ЗА, малхут - Нуква світу Брія.

Оскільки малхут світу Ацілут робить ці зівугім, перебуваючи на рівні Іма (біна), то створений нею світ Брія розташований прямо під нею - тобто на рівні ЗА світу Ацілут. Світ Єцира, народжений малхут світу Ацілут слід за світом Брія, займає місце, яке нижче світу Брія, тобто - місце 4 сфірот малхут світу Ацілут і 6 сфірот місця світу Брія. Світ Асія, народжений малхут світу Ацілут слід за світом Єцира, займає місце, що нижче світу Єцира, тобто - простір від хазе місця світу Брія і до хазе місця світу Єцира.

Виходить, що нижньою межею поширення всіх світів є хазе місця світу Єцира. Це відбувається тому, що з усіх розбитих частин вибираються келім віддачі та келім віддачі, що змішалися із келім отримання; це відповідає хазе місця світів БЄА, де закінчуються їхні ГЕ. Нижче хазе світу Єцира починаються АХАП світу БЄА, місце келім отримання, котрі змішалися з келім віддачі (3), та місце келім отримання(4).

Виправлення келім отримання, що змішалися з келім віддачі (3), додало у світ Ацілут келім отримання (АХА"П). У ці келім поширюється світло хохма, і світ Ацілут переходить у стан гадлут. Світло хохма поширюється тільки у справжні келім отримання.

У світі Ацілут є лише келім отримання, котрі змішалися з келім віддачі під час розбиття келім у світі Некудім. Тому у світі Ацілут поширюється не звичайне світло хохма, а тільки світіння світла хохма.

Для того, щоби у світі Ацілут не сталося розбиття келім, у його рош діють спеціальні виправлення. У рош парцуфу АА є обмеження, що діє на всі парцуфім, починаючи з АА, котре забороняє робити зівуг на малхут. Тепер зівуг можна робити лише на поєднання малхут зі сфірот, що розташовані над нею (тобто з бажанням віддавати).

У результаті цього світ Ацілут виникає у стані катнут, коли кожен парцуф складається лише з судин віддачі (ГЕ). Натомість келім отримання (АХАП) містяться під парсою. Однак тепер неможливо поєднати АХАП і ГЕ і зробити зівуг на всі десять сфірот, як це сталося у світі Некудім, що й призвело до розбиття келім.

Тому будь-яке виправлення келім отримання у світі Ацілут відбувається лише за рахунок того, що з-під парси невеликими порціями піднімають тільки келім отримання, що змішані з судинами віддачі. В результаті цього у світі Ацілут опиняються не справжні келім отримання, а лише ті, які поєднані з келім віддачі.

Отже, уламки келім піднімаються з-під парси і залучаються до виправлення у світі Ацілут. Це відбувається по порядку - від більш чистого, більш піднесеного, до більш грубого. Поступово всі келім, що підлягають виправленню (тобто " келім отримання, котрі змішалися із судинами віддачі" (3), піднімаються до світу Ацілут.

Виправлення "лев а-евен" - тільки світлом "Машіаху"

В результаті цих процесів у БЄА залишаються тільки келім отримання (4), котрі називаються "лев а-евен" (гематрія - 32, "кам'яне серце"). Оскільки ці келім не змішалися з судинами віддачі, то їх неможливо виправити за допомогою екрану.

Виправлення цих судин відбувається за рахунок того, що їх "вибирають", "вилучають" від решти 288 уламків. Кожного разу, коли використовують який-небудь з 320 уламків, то

45

знову і знову вирішують не використовувати ту їх частину, котра належить до "лев а-евен".

У кінці виправлення згори прийде особливе світло хохма, яке називається "Машіах", котрий і виправить ці келім за допомогою екрану, і цим закінчиться виправлення всієї Малхут Світу Нескінченності. Такий стан Малхут називається Остаточне Виправлення (Гмар Тікун).

Всі келім у світах БЄА (крім "лев а-авен") виправляються згідно з правилом - "від більш чистого, більш піднесеного, до більш грубого". Оскільки в кожному світі відбувається 2000 зівугім виправлення, котрі називаються "роки", або ступені, то всього в трьох світах БЄА є 6000 ступенів ("літ"). Ці 6000 ступенів називаються "шість будніх днів".

Після того, як всі світи БЄА і "лев а-евен" будуть виправлені, то світ Ацілут пошириться вниз, аж до точки нашого світу. Такий стан називається "Сьоме Тисячоліття". Після того, як світи АБЄА піднімуться до парцуфу САГ, настане стан, який називається "Восьме Тисячоліття".

Після того, як світи АБЄА піднімуться до АБ, настане "Дев'яте Тисячоліття". Після того, як світи АБЄА піднімуться у парцуф Гальгальта, настане стан, котрий називається "Десяте Тисячоліття".

Це значить, що, пройшовши повне виправлення, Малхут Світу Нескінченності наповниться світлом, як і попередньо до ЦА. Крім того, вона піднімається на нескінченний рівень, на рівень бажання Творця віддавати. Однак, оскільки Кабала розповідає лише про те, що стосується нашого виправлення, - тільки те, що ми повинні зробити, - то ми не вивчаємо стани після Гмар Тікун.

Адам Рішон

Під час всіх вищеописаних виправлень малхут де-малхут не отримувала світла. Бо все, що відбувалося раніше: ЦА, ЦБ, руйнування келім, виправлення келім - стосувалося дев'яти перших сфірот малхут, а не самої малхут, - тобто бхіни далет бхіни далет.

Адже саме на неї відбувся цимцум, який забороняє отримувати світло всередину малхут, тобто у бажання отримувати, і все, що отримують після ЦА, отримують тільки у келім віддачі, тобто у ті келім Малхут Світу Нескінченності, котрі набули бажання світла віддавати.

Малхут де-малхут буде виправлена і наповнена світлом хохма, як і попередньо до ЦА, тільки після того, як до цієї малхут увійдуть бажання віддавати і змішаються з бажаннями отримувати самої малхут. У результаті розбиття келім у світі Некудім малхут змішалася з попередніми відносно неї дев'ятьма сфірот. Це призвело до виправлення самої малхут.

Як можна викликати змішування дев'яти перших сфірот з малхут для того щоб її виправити? Після народження світів БЄ"А малхут світу Ацілут розташована на місці Іма; вона робить зівуг катнут на поєднання келім віддачі з бхіною далет бхіни далет.

В результаті цього зівугу виникає парцуф у стані катнут - ГЕ його власні, а його АХАП - це сама бхіна далет бхіни далет. Тому цей парцуф не може використовувати свої келім

46

отримання, свої АХАП. Цей парцуф називається Адам Рішон, йому заборонено їсти плоди з "Ец а-Даат"25, тобто робити зівуг на келім отримання, на його АХАП.

Під час народження Адама Рішон світи БЄА поширювалися до місця хазе світу Єцира. Після цього зі Світу Нескінченності прийшло світло, котре зветься "іторерут мі-лемала" ("пробудження згори").

Це світло підняло всі світи на один ступінь, в результаті цього світ Асія піднявся з місця хазе світу Єцира до хазе світу Брія. Після цього зі Світу Нескінченності знову прийшло світло і підняло всі світи ще на один ступінь, так, що закінчення світу Асія піднялося над парсою.

У цьому стані всі світи БЄА, і Адам Рішон всередині них, опинилися в місці світу Ацілут. Тому Адам Рішон вважав, що він спроможний отримати заради Творця все світло до своїх келім отримання, тобто у свій АХАП, який є бхіною далет бхіни далет!

Однак, подібно до випадку з руйнуванням келім, він втратив екран, а це якраз і називається "розбиття". Все його "тіло" (парцуф) розбилося на 600000 частин, котрі називаються "органи", які впали у кліпот, - тобто набули бажання отримувати. Кожна частина зокрема і всі частини разом взяті впали ще нижче - так, що з'явилася людина у нашому світі, в котрій є частина працуфу Адам Рішон.

Людина відчуває в собі цю частину, - тобто бажання піднятися і з'єднатися, злитися зі своїм джерелом, котре було в Адам Рішон. Це джерело називається "корінь (шореш) людської душі".

Всі Творіння, тобто всі душі, є частинами парцуфу Адам Рішон. Тому вони всі повинні виправити розбиття цього парцуфу. У результаті цього виправлення вони не лише повертаються у стан, котрий був до "гріхопадіння" (розбиття), але й досягають додаткового злиття з Творцем, оскільки під час цього виправлення вибирають з кліпот всі частини, які туди впали.

Тому кожна людина зобов'язана досягти кореня своєї душі, ще перебуваючи в матеріальному світі, - тобто протягом її "земного" життя. Якщо ж цього не відбувається, то людина перевтілюється знову і знову, кожного разу повертаючись у наш світ, поки не досягне Мети Свого Створення.

Редагування: М.Полудьонний

25 Дерево пізнання.47

48