2

3

У ЦЬОМУ ВИПУСКУ14TWILIGHT FORCE

16O.TORVALD

23SAD ALICE SAID

30БАЙКИ,ПИВО, РОК-Н-РОЛ

44БІЛА ВЕЖА

4

У ЦЬОМУ ВИПУСКУГОЛОВНІ РЕЛІЗИ

ЛЮТОГО 6ВАРОШ-БАНДА

ТРИСТАВІСІМ 10 ТАТУ Є??? ЗНАЙДЕМО!!! 12

LORD BISHOP ROCK’S & KISS FOREVER BAND 40

РИЧИ КОЛЮЧИЙ 53

NIGHTWISH56 VARG MEDIA

NEWS 61MEТAL

MAP68

5

6

7

ТРИСТАВІСІМ – «ЛАЧО»

Невеликий інсайд «як оцінити альбом, щоб потім зробити огляд». Дуже просто - бе-

реться хороший друг/подруга, сідаєте в затиш-ному барі і розмовляєте розмови до ранку під різного градусу алкогольні напої. А потім пішки додому, мінімум кілометрів п’ять-сім. І по дорозі слухати альбом. Якщо ні разу не виникло бажан-ня перемкнути пісню – альбом вже непоганий. А якщо хочеться переслухати хоч одну пісню – альбом гарний. Так от, альбом «Лачо» з цієї градації – дуже хороший. Запальні пісні викли-кають посмішку, під фолк-рок-н-рол «Будь там», «Я дружу с девочкой Васькой» ноги самі йдуть в танок, а під спокійні «Додому в спокiй» і «Берез-ний джаз» так добре посидіти на лавці, покурити і просто насолодитися гарною музикою, з почут-тям дзенской внутрішньої порожнечі і спокою. Не можна так само не відзначити дуже гармонійне поєднання акордеона і духової секції з іншими ін-струментами. У хлопців, як мені здається, попере-ду велика дорога, по якій вони вже впевнено йдуть. Побажаємо їм успіху.

MARDUK – FRONTSCHWEINЧи багато є гуртів, під музику яких, як старий кінь при зву-

ках бойової труби, хочеться пройтися маршем, навіть якщо в армії ненавидів цю справу? Небагато. А блек-метал гуртів вза-галі жодного. Але ось Мarduk вдалося об’єднати в собі здавало-ся б непоєднуване – всю злість блек-металу і музику військових маршів. Так звучить, наприклад, «Wartheland». А в цілому аль-бом – це просто машина війни і хаосу. Бездоганні ударні, кри-чущий і ревучий вокал, характерні для блеку брудні гітари, що не позбавлені, проте, деякої мелодійності – все це буде до вподо-би як любителям такої музики, так і їхнім сусідам, я впевнений. Остання пісня – «Warschau III: Necropolis» – дасть невеликий перепочинок від гітар і ударних, але тільки для того щоб ще раз переслухати це пекельне творіння.

SCORPIONS – RETURN TO FOREVER

Як представник народу, який «таки да», я прекрасно розумію традицію прощатися, але не йти. Так сталося і з дідусями

Scorpions – двічі прощальне турне по всьому світу, а потім ще й альбом в доважок на 50-річчя гурту. 50 років – це дуже бага-то, стільки не живуть, а ось піди-ж ти. І, чесно кажучи, альбом викликáв побоювання – розчаровуватися зовсім не хотілося. І не довелося – “Going Out With The Band”, “Rock My Car”, “The Scratch” – прекрасні пісні, драйвові і досить важкі. Балади “House Of Cards” і “Gypsy Life” поганими вийти не могли – люди вже настільки руку набили на створенні балад, що, думаю, їм буде складно отримати поганий результат. Так що в цілому – дуже гід-на робота ветеранів важкої сцени, під пісні яких виросло не одне покоління. Чи це останній альбом? Час покаже.

8

KID ROCK – FIRST KISS

Хлопчик подорослішав. Тепер це вже не зовсім BadAss, але все ще American. Причому тієї Аме-рики, коли ще були нормальні сімейні цінності –

різностатеві батьки, сімейний будинок та інші атрибути тієї самої американської мрії – великі машини із заліза, а не пластмаси, хромовані мотоцикли, придорожні за-кусочні та автомобільні кінотеатри. Відчувається вплив метрів старої американської сцени – Jhonny Cash, Lynyrd Skynyrd та іншої класики. І вийшло зовсім непогано – пішли в сторону експерименти з речитативом, з’явилися мало не рок-н-рольні партії для фортепіано («Good Time Lookin’ for Me»), цілком блюзовий «Ain’t Enough Whiskey», заголовна пісня «First Kiss», що до болю нагадує «Summer of 69» Брайана Адамса і спокійна «Drinking Beer with Dad» з чудовим текстом. Що ж, гідна і зріла робота із знущально рожевою обкладинкою.

ENSIFERUM – ONE MAN ARMY

Вікінги Ensiferum вже котрий рік продовжують гнути свою важку лінію з хорами і харш-вокалом. І, незважа-

ючи на дуже суперечливі відгуки, наполегливо працюють у тому напрямку, який вибрали, без відхилень. І, треба ска-зати, прогресують – у всякому разі новий альбом One Man Army куди більш запам’ятовується, ніж попередній Unsung Heroes, який мною був прослуханий один раз і поставлений на полицю. Відкривається альбом епічною інструментал-кою «March of War», а далі на голову падає сокира «Axe of Judgement», з його швидкими ударними, важким і простим як 5 копійок риффом і хорами. Відмінний початок, який про-довжується тутульним «One Man Army» і закінчується тільки на останньому треку «Neito Pohjolan» – зовсім нехарактерній для таких гуртів суміші кантрі і танго з жіночим вокалом. В бо-нус-треках ця ж пісня заспівана англійською, уже чоловіком («Candour And Lies»), від чого на кантрі вона стала схожа ще більше. І окремо порадувала «Bonus Song» (так, це назва пісні) – ледь не Manowar’овскій ритм і ті ж фішки з вокалом. Загалом, почуття гумору хлопцям не позичати. Сподіваємося на продов-ження.

PERIPHERY – JUGGERNAUTНа двох попередніх альбомах Міша Мансур і компанія записали

кілька чудових пісень і досить складних для сприйняття про-гресивних музичних ходів. Але це, здається, тільки передумови до Juggernaut. Альбом слухається на одному диханні, і не завжди мож-на зрозуміти, де закінчується одна пісня і починається інша. Ок, два альбоми, якщо говорити чесно.Кожна пісня, крім того, чим вона є сама по собі, будує передумови до наступної композиції. Дуже складні, потужні ритмічні малюнки, мінливий вокал – все це може набриднути буквально через 20 се-кунд. Але варто послухати трохи довше – і від цього вже буде складно відірватися.Однак, незважаючи на якусь гармонію, іноді не покидає відчуття, що хлопці вирішили покрасуватися один перед одним – можливо, тому альбом звучить ще так джазово. У висновку хочеться сказати, що стиль

«прогресив метал» зовсім не з легких, і у хлопців попереду важка довга дорога.

9

Рок-гурт з особливою енергети-кою і драйвом. Рокову основу вдало поєднує з напористими колоритними мелодіями, в яких впізнаються карпато-балканські мотиви.На виступах багато уваги при-діляє контакту між глядачами і музикантами. Кожен з учасників гурту намагається максималь-но доповнити загальний вигляд і звучання колективу своєю ха-ризмою та грою на інструменті. Команда багато гарстролює по Україні та за її межами, даючи при цьому яскраві, емоційні та потужні живі шоу… Знайомтеся – гурт ТРИСТАВІСІМ!Триставісім (іноді Триста8ісім, також Trystavisim) — український рок-гурт, заснований в Ужгороді (Закарпаття).Музика гурту побудована на роковій основі з елементами фольк-року, панку, фанку, ска, яка прикрашається додаванням напористих колоритних мелодій. Узагальнено стиль гурту мож-на охарактеризувати як фолк-панк-рок. Перший виступ гурту відбувся 23 листопада 2010 р. в м. Львів в «Етноклубі набутків», львівського мистецького об’єд-нання Дзиґа. Протягом наступ-них двох років гурт об’їздив з виступами майже всі великі міста Західної України, зігравши при

цьому більше 50-ти концертів (в тому числі й виступ на одному з найбільших фестивалів україн-ської музики й мистецтва —фе-стивалі «Захід»). 26 березня 2013 року гурт презентував дебютний міні-альбом під назвою «Перча», в який ввійшли 5 пісень. 31 бе-резня 2013 року гурт взяв участь в радіопроекті Тиса FM Live, виконавши наживо в прямому ефірі композиції з дебютного альбому. Згодом «Триставісім» були запрошені прийняти участь у зйомках телевізійних програм на телеканалах Перший націо-нальний (Фольк-music) та ТВІ (Музика для дорослих з Марією Бурмакою). 13 серпня 2013 року було презентовано дебютну віде-ороботу на пісню «Дислокація», яка отримала схвальні відгуки від музичних критиків. За період літа 2013 року гурт виступив на переважній більшості фести-валів України, отримавши при цьому неофіційний статус «від-криття фестивального літа 2013 в українській музиці». На по-чатку 2014 року альбом «Перча» ввійшов в список найкращих му-зичних релізів України - 2013 за версією Молодого радіо. Весною 2014 року гурт оголосив про вихід дебютного повноформат-ного альбому, згодом було оголо-шено і його назву. Платівка отри-

мала назву «ЛАЧО!». Анонсуючи вихід альбому, в рамках оголо-шеного туру «Latcho Tour 2014 / Round 1» гурт відіграв ряд кон-цертів в Україні та закордоном, відвідавши при цьому фестивалі Країна мрій в Києві, ініціатором якого є відомий український му-зикант Олег Скрипка, Лемківсь-ка ватра в Ждині (Польща), та найбільший фестиваль України – фестиваль Захід. Також гурт був у гостях і є в ротаціях багатьох радіостанцій західної України: ТИСА ФМ, Закарпатье ФМ, ФМ Галичина, УХ радіо, Світ ФМ, Західний полюс, Промінь, ЕРА - програма у Кулікова, Львівська хвиля.Нещодавно Триставісім пред-ставили альбом «ЛАЧО» – де-бютний лонгплей гурту, і, як го-ворять самі музиканти – це нове звучання українського року! Це драйв, що захоплює з першої миті та тримає до останнього акорду. Пісні, що об’єднують та надихають. Музика, що лунає в серцях та наповнює їх життєдай-ною енергією. Стихія, що прони-кає в душу, розносить її вщент, підпалює і вмить відбудовує все знов!ТУРБО-ФОЛК-ПАНК-РОК! ВА-РОШ БАНДА! ТРИСТАВІСІМ!

10

11

ТАТУ Є???Кожен з нас – унікальна особистість. У кожного свій ха-

рактер та смак, який підкреслюємо по-своєму. Комусь до вподоби пірсинг, дехто не уявляє життя без яскравих прядок у волоссі. А хтось робить тату – малюнок, який престав означати належність до якогось роду, проте не втратив актуальності та особливого значення. Це силь-но, гарно, сексуально. Тіло може розповісти про людину більше, ніж слова. Сьогодні поговоримо про татуювання улюблених українських музикантів. Приготуйтесь до за-хопливої подорожі! КАРІНА SIMPLE

ОЛЕКСІЙ ШАТОХІН (drums, “Morphine Suffering”):

Своє перше татуювання зробив 21 жовтня 2013 року. Це був досить цікавий випадок. Я вже давно готувався до того, що зроблю собі перший малю-нок. Дуже довго обирав ескіз, обдумував, де саме і якого розміру буде тату. Знайшов майстра, сподо-бались його роботи на знайомому, і домовився про зустріч. У день Х зателефонував нашому гітаристу Владу і запропонував піти зі мною, познайомитися з майстром і вирішити все. У результаті через го-дини півтори спілкування я сказав: «давай бити»! Треба було бачити очі Влада - до такого швидкого і несподіваного рішення він був абсолютно готовий, адже я дуже довго відмовлявся , а він мене умов-ляв зробити татуювання. За один сеанс ми повні-стю закінчили малюнок лева на руці. І, напевно, це

не лише моє перше тату, але ще й най-улюбленіше.Описувати значен-ня кожного ма-люнку буде занад-то довго, тому я розповім загальну концепцію.Права рука з левом - мій знак Зодіаку, це моя сутність і мій характер, при-близно в такому прояві бачу його.На правій нозі зо-

бражені гриф гітари і людина, виконані в стилі треш-польки. Гітара символізує мою любов до музики, а розмір грифу - силу цієї любові. Люди-на символізує свободу, яку отримуєш, займаю-чись улюбленою справою, і те, що ніщо земне не в силах утримати творчий потенціал. Весь малю-

нок виконаний у чорно-білих тонах, з вкрапленнями яс-кравих блакитних і червоних кольорів, це символізує, що життя саме по собі зовсім безбарвне, але в ньому дуже ба-гато яскравих, силь-них переживань та емоцій. Я дійсно великий любитель цього виду анімації, тому рукав скла-дається з персонажів. Кожен окремий персонаж – це окремий набір зі спогадів, відчуттів і емоцій, тому кожен має свій власний фон і настрій. Коли я дивлюся на них в дзеркало, то мені дуже приємно згадувати і переживати ці емоції знову. Дуже подо-бається їх насиченість та яскравість, завжди посмі-хаюся, і так само посміхаються люди, які бачать ці малюнки. Себе вважаю веселим персонажем, тому й асоціюю себе з позитивом. Малюнок на грудях - це більш масштабне продовження тематики мого рукава. Тут взятий за основу цілий сюжет і обро-блений просто неймовірною кількістю яскравих кольорів.Особисто для мене тату - це творчість, самовира-ження, незалежність та свобода. Я підходжу до се-ансу татуювання саме з такої точки зору. Ще один важливий момент - потрібно довіряти майстрові, повинні бути зв’язок і впевненість, адже татую-вання робиться раз і назавжди. Тому й підходити до цього процесу варто з усією відповідальністю. Сеанс тату для мене - свого роду ритуальний кок-тейль з передчуття, нетерпіння, захоплення, очіку-вання і величезної кількості болю ... болю, заради результату!

12

ЛІКА АДАЄВА (VOX, “[SALE]ONLY”):

Своє перше тату зробила ще в 2009 році, у 15 років. Це були три чорні зірочки з червоним контуром середнього розміру на лівому зап’ястку, до яких у 2010 було додано ще дві, забиті всередині чорним і три червоні троянди, трохи більші по розміру.

Друге татуювання було зроблено у 2010, на на-ступний день після ви-пускного вечора.Це був надпис від зап’я-стя до ліктя на правій руці. Робилось все в кра-щих традиціях: самороб-на машинка (струна, руч-ка, моторчик) та недорога фарба для тату. Набивала моя знайома байкерша у себе дома, під компози-ції “Stigmata”. У 2011 році

зробила тату у вигляді чорно-червоних орлиних крил на кісточках обох ніг. І вже у 2014 році пере-крила надпис на правій руці тату, яке дійсно зна-чимее для мене і, в принципі, єдине тату, яке щось означає. Це “время, музыка, стихи” - те, від чого я залежу більше всього на даний період життя. МЯЧ ДРЕДБОЛ (ВЕДУЧИЙ, VOX “ВОРСТ”):В мене татуювань не так багато, але до літа планую доробити. Перше тату зробив у 2006 році. Це був тризуб, але стилістику придумав сам, тому вийшло го-тично, але, на жаль, недоскона-ло, бо, як, напевне, і всі ,перше тату набивав дешево і не врахо-вував, що це грає роль у якості.

Зараз знайшов май-стра, який його під-править і вдоскона-лить.Друге тату- це мікро-фонна стійка Джона-тана Дейвіса на лівій нозі та ще частинка творінь Гігера. Вона крута за усіма пара-метрами. Якість ро-боти, стиль та термі-

ни виконання радують. Для мене тепер є еталон якості татуювань, він на мені. Тому, можливо, і не забився до цих пір, бо важко знайти якісного май-стра, який не переоцінює свою майстерність.

ТЕТЯНА ШМАЙЛЮК (VOX, “JINJER”):

Найперше тату на лівій лопатці – зображення джмеля. Було зроблено приблизно в років 16-17 моїм товаришем Андрієм Чуєвим, який зараз є успішним тату-майстром у Києві. Вибрала цей малю-нок, тому що моє прізвище трохи співзвучне з назвою цієї комахи. Наступне та-туювання – на кісточці правої ноги з внутрішньої сторони – сонце у воді. Це синтнз несумісних стихій вогня і води, вну-трішній конфлікт. Зробила сама у юності. Третє тату – внутрішня сторона лівої ноги, на кісточці

є зображення маски клоуна із “Slipknot” з пальцями, складе-ними у вигляді пісто-лета біля скроні. Та-кож набивала сама. А декілька років назад додала надпис “Are You A Psycho?” – сло-ва з композиції хіп-хоп команди “Psycho Realm”. Ще одне тату – хохлома на правому

плечі. Готуючи дипломну роботу по хохломському розпису, зробила в знак поваги до культури свого народу. П’ятий малюнок – рибка на правій ступні, мій знак Зодіаку. І шосте зображення знаходить-ся на зовнішній стороні правого плеча. Це череп з короною в стилі хохломи. Знаходиться в процесі допрацювання. ВАДИМ АНДРІЄНКО(VOX “ENVAITENET”):

Особисто для мене тату – це спосіб самовираження. Хтось купляє персні,сережки, куло-ни. Мені подобається робити тату. У мене шість тату, але це ще не кінець. В подальших планах – забити два рукава.Перше татуювання хотів зро-бити ще з 15 років, та вирішив лише у 18. Довго обдумував, чи потрібно це мені. Для мене мої тату – в першу чергу, мій внутрішній світ, те, що я від-чуваю.

ЗНАЙДЕМО!!! 13

Привіт! Дякую, що по-годився відповісти на

декілька питань. Як справи у Twilight Force? Чим наразі займаєтесь?Привіт! В даний момент ми го-туємося об’єднати свої сили з Amaranthe, щоб відігнати сили зла від шведського міста Husqvarna. А також готуємось до майбутніх пригод з Sonata Arctica і Freedom Call, щоб пролити світ-ло по всій Європі.

Перший «студійник» гурту побачив світ у

червні 2014. Альбом витри-маний у кращих традиціях фентезі-пауеру та є справ-ді епічно-вражаючим. А яка

ваша особиста думка з при-воду релізу? Задоволені зро-бленою роботою?Альбом кувався і зачаровувався протягом багатьох років могутні-ми гномами і магічними сутінко-вими драконами. Ми відчували, що завдяки замисленій присут-ності темряви то був прекрасний час, щоб звернутися до рук. Че-рез мою ельфійську натуру я не погоджуся ні на що, крім доско-налості, але навіть тоді цей пункт перевершив мої очікування.

Все ж у жанрі пауер-ме-талу зараз грає значна

кількість гуртів, і їх число з кожним роком росте. Як збираєтесь не губитися се-

ред братських колективів і уникати порівняння з тими ж Rhapsody of Fire?Ця війна занадто велика для нас, щоб боротися поодинці, тому ми вважаємо честю стояти серед хо-робрих воїнів, таких як Rhapsody of Fire. Ми більше схожі на сім’ю, ніж на ворогів, навіть якщо наші серця привели нас до лінії фрон-ту на полі бою. Слава повинна бути захищена!

Що з приводу наступ-ного альбому? Коли

він з’явиться, чи буде та-кож мати певний концепт, як і перший реліз? Може, майбутній повноформат-ник продовжить історію Tales of Ancient Prophecies?Майбутній альбом кується в гли-бинах, як ми говоримо, і, без сум-ніву, розсуне межі нашої музики, і вижене сили зла ще далі, назад в ями загибелі. Тим не менш, ма-гія, яку він несе, не повинна бути відкрита, поки не настане час. А щодо тих, хто доживе до того дня, – то їх терпіння і відданість

В їх музиці легенди оживають, королі та хоробрі ли-царі, ельфи і гноми, дракони і міфічні надісто-ти стають живішими за всіх живих. Ім’я їм Twilight Force, і вже чотири роки вони борються зі зли-ми силами у рідній Швеції та далеко за її межами… Одного зимового вечора мені пощастило завітати до чарів-ного королівства та поспілкуватися із ельфом Ерендіром, він же – гітарист Jocke Leandro Johansson. Розмова наша текла срібними струменями, і голоси сотень фей чарівного лісу вторили їй…

14

повинні бути винагороджені!

Ви нещодавно проїха-лися в турі разом із

Gloryhammer та Shear. Які враження залишились?Я дуже задоволений минулою пригодою з нашими братами і сестрами по зброї по всій Європі. У нас було кілька подій, які зро-били нас ближчими один до од-ного, перетворили нас на сім’ю, і ми дуже вдячні Gloryhammer і Shear за те, що їх мечі були на нашому боці. Багато жителів з усього континенту відгукнулися на клич, з’явилися зі славою в своїх серцях і зробили цю подо-рож вражаючою.

Кому належала ідея фентезійної стиліза-

ції учасників гурту під час виступів?У всіх нас є різний досвід і знан-ня, які відображаються на нашій броні, тому те, як ми з’являємо-ся, є просто природнім ходом речей. Оскільки наші долі тісно переплетені, дуже важливим для нас є оберігати одне одного від всякої біди. Тож ми допомагаємо один одному, щоб бути впевне-ними, що ми всі під захистом.

Як щодо кліпу? Шану-вальники були б раді

побачити ваші обличчя не тільки на фотках або на концертах. Особливо шану-вальниці :)Деякі з нас працюють в тіні з обов’язками, непридатними для

незамаскованих чоловіків. Так що досить важливо, щоб наші особистості залишались невідо-мими на даний момент ... Хоча, якщо жінка доведе, що вона гід-на того, в один прекрасний день вона побачить наші справжні об-личчя ...

Які мрії маєте, напри-клад, на найближчі 10-

15 років? З таким стрім-ким успіхом, думаю, можна швидко досягти музичного пантеону…Моя мрія в тому, щоб увесь світ вступив до наших лав, об’єднав-шись, як брати і сестри. І чим більше є лицарів, які прислуха-ються до нашого заклику, тим більше ми віддаємо; і, таким чи-ном, ми можемо зібрати рідкісні предмети звідусіль, що, безумов-но, буде втішати серця наших хо-робрих лицарів Twilight’s Might.

На японській версії ва-шого альбому присут-

ній кавер на легендарну “Eagle Fly Free” авторства Helloween. Маєте ще якісь подібні ідеї на майбутнє? Наприклад, було б цікаво почути пауер-версії відо-мих поп-шлягерів…Скажіть, смертні, як використати секретну зброю, якщо її секре-ти розкриваються? На жаль, я не можу зараз говорити про це. Хоча одне можна сказати напев-но, що наші вірні послідовники знову почнуть дихати, а їх духи

почнуть рости, коли наш наступ-ний альбом побачить світ!

А які Twilight Force у ре-альному житті, поза

музично-магічною дійсні-стю?У наших подорожах по конти-нентах, країнах і містах, нас зу-стрічали з великою теплотою, і ми приймали це зі смиренням, гідним королів. Але ось що я вам скажу: ми всі рівні, брати і се-стри, ведемо ті ж бої і боротьбу, що й смертні в цьому світі.

Дякую за інтерв’ю! Якщо зберетесь до України

– пишіть! Будемо раді вас бачити :)Прошу! Пам’ятайте, що ви мо-жете очікувати нашого прибуття, коли почуєте в небі гуркіт крил дракона. Терпіння є чеснотою. Я прощаюся з вами, і нехай світло світить над вами!

ЖУРНАЛІСТ: САНДРА КОНОПАЦЬКА

15

O.TORVALD16

O.TORVALD

В Україні є достатня кількість успішних та популярних рок-гуртів, що завжди збирають повні зали. Драйвові та відверті O.Torvald – серед лідерів, тож

Daily Metal побував на репетиції хлопців та поспілкувався із ними про філософію творчості, скромність, ґрунтовну підготовку до концертів у Польщі, паралельно отримавши від вокаліста гурту Євгена Галича безкоштовний майстер-клас того, як жартувати із незмінно серйозними виразом обличчя.

Журналіст: Наталія Дмитрук

17

Гурт засновано в 2005 році. Вдаючись до най-

простішої математики вираховуємо – вам вже де-сять років. Скажіть, чи плануєте ви якесь грандіоз-не святкування?Женя Галич: Я планую розпа-стись до цього часу, аби не святку-вати цю дурнувату дату. Терпіти не можу святкувати усілякі дати. Особливо, якщо це стосується гурту. У гурту не може бути яко-гось конкретного віку. Можна прив’язувати до будь-чого: до виходу першого альбому, до пер-шого концерту. Так, гурт було за-сновано, але от в який день тоді святкувати? Це дуже дивно. Ні, я не кажу, що ми зовсім нічого не робитимемо, але я б не хотів афішувати те, що гурту 10 років, бо ці 10 років ми ніхрена не роби-ли. Тобто це тільки досвід – нор-мально гурт розпочався тільки в 2011-му, я думаю. Чи в 2010-му. Напевно якось так.Може розкажете про ваш шлях «крізь терни до

зірок»?Женя: Та все як у звичайного гурту. Від самого початку – ми зібрались, почали грати в гаражі, інструментів не було. Я насправ-ді вже тисячу мільйонів разів відповідав на це питання. Все як у всіх – беріть будь-яку історію, будь-якого гурту – все було по рівному рахунку так само. Нічо-го особливого – ми грали, нам не давали грати в клубах через те, що це було «не форматом». Як на мене таких історій маса.А що ж тоді найбільше сприяло вашому успіху?Женя: Терпіння й труд – все перетруть. Це хороше прислів’я, воно мені дуже подобається. У вас досить інформатив-ний сайт. Скажіть, на вашу думку, наскільки сай-ти важливі для рок-гуртів. І взагалі: що, крім музики, важливо?Женя: Дилери. Для рок-гурту важливі дилери. Сайт не такий важливий, як вони. :) Ні, якщо серйозно, ну звісно, сайт дуже

важливий, потрібна якась кон-кретна сторінка, якийсь ресурс, через який люди зможуть дізна-тись про гурт, про якісь речі, які важливі в даний момент. Особ-ливо, якщо це стосується гурту, що працює професійно – на сай-ті повинна бути найсвіжіша ін-формація, найсвіжіші контакти, аби люди могли безперешкодно організувати концерти і так далі. Звичайно, сайт це дуже важли-во. Він може бути звичайним. Хоча… хороший сайт говорить про хороший гурт. Це обличчя гурту, я б навіть так сказав. Ще дуже важливі соціальні мережі. ВКонтакте, Facebook, Twitter, Instagram. Ну дуже багато всьо-го. І чим більше там інформа-ції, тим краще, аби люди могли спілкуватись. Важливо, щоб у гурту були аудіозаписи ВКонтак-те. Я от особисто дуже засмутив-ся, коли дізнався, що Іван Дорн видалив всі свої аудіо записи з ВКонтакте. Ну в чому прикол? Я реально сидів і думав: «де знайти аудіозаписи Дорна?». ВКонтакте їх нема. А взагалі, ВКонтакте – це кладязь. Невичерпне джерело інформації. Як так склалось, що біль-шість ваших пісень – лірич-ного спрямування?Женя: Я взагалі не розумію, як так сталось. В цьому гурті є ряд незрозумілих для мене речей. Перша – це назва, яку б я стер з обличчя Землі. А друга – чому ми пишемо ліричні пісні. Може, тому, що в нас приховуються ро-мантики та лірики. Люди, в яких дуже багато любові, яку ми від-даємо через наші тексти. Щоб якомога більше людей відчули нашу любов. Яка ж ваша думка про роль романтики в рок-музиці?Женя: Стосовно романтики. Ро-мантика повинна бути у всьому. Якщо без романтики підходити до творчості, мені здається, що нічого не вийде. Вона повинна проявлятись у піснях так точ-но. В наших піснях вона ж про-являється, це теж не просто ж

18

так. Напевно, що так. Взагалі, романтика може бути різною, дивлячись що ви маєте на увазі. Романтика в стосунках – це одне, романтика прокидатись в іншо-му місті чи їхати на мотоциклі десь по шосе – зовсім інше. Всі ви – романтики?Женя: Так, всі. Я особливо, я найбільший романтик. Я люблю життя, люблю людей, люблю спів пташок, подув вітру з моря. Люблю, коли пісок після сексу на пляжі засипається в труси. Лю-блю медуз, коли вони жалять за ляшку. Це ж романтика. :)В чому секрет драйву O.Torvald?Женя: В ритм-секції. Чим часті-ше ритм секція залишається сама на концертах, коли ми робимо паузу, тим драйвовіше. Ні, ну а як? Драйв у тому, що ми лабає-мо разом, в кожному учаснику, в кожній струні – все разом це дає той драйв, який ви звикли бачи-ти на концертах.Чи є в O.Torvald якась особ-лива філософія?Женя: Так! Любов наша філо-софія. Ми любимо одне одного, ми любимо навколишній світ, ми любимо неживі предмети, ми любимо поїсти. Чим більше любові ми віддаємо людям, тим більше любові повертається до нас. Вона примножується, вона довкола нас. Це найважливіше в житті. Творча людина створює щось, але водночас те, що вона робить, впливає на неї та змінює її…Женя: Ось! Це велика пробле-ма! Я був іншою людиною, моя творчість мене змінила. Раніше я був жорстоким, черствим ста-риганом, а зараз я молода та ве-села людина, тому що я люблю і романтика в середині мене. Все завдяки нашим пісням.А ваш останній альбом змі-нив вас якось?Женя: Так, він дуже нас змінив. Ми подорослішали, стали більш прагматичними та розсудливи-ми, мудрішими, цинічними, під-

лими, нахабними. А ще іноземні мови почали вчити.Так, мені було цікаво трош-ки поспостерігати за ва-шим уроком польської, поки я чекала на інтерв’ю. Ви збираєтесь підкори-ти повністю нашу Північ-но-Західну сусідку?Женя: Насправді ми не збирає-мось підкорювати Польщу. Про-сто, я не знаю, чи вам відомо, у гурту є компанія, яка займається імпортом риби. Ми займаємось рибою. На жаль, так вийшло, що ціни на імпорт зараз дуже

великі, долар росте. І ми вирі-шили зайнятись рибою на тери-торії Польщі. Ну, це для того, аби заробляти більше валюти. І ось, збираємось відвідати Польщу з черговим рибним візитом.Розкажіть, будь ласка, про роботу над кавером Ляпис Трубецкой «Сочи».Женя: А ми записали таку піс-ню?Угу.Женя: Це було наче у сні: ми приїхали на студію, де Андрій Хливнюк та Льоша Согомонов запропонували нам, молодим хлопцям з гурту O.Torvald, запи-сати трек «Сочи» на пісню гурту Ляпіс Трубецкой, цих чудових музикантів. Ми не відмовля-лись, бо це було єдиним нашим бажанням – попрацювати з та-кими метрами, як Хливнюк, Со-гомонов та Ляпис Трубецкой. Ми перебували в загальній ейфорії, віддавалися музичним забавам, багато грали та співали, і в ре-зультаті вийшло, що квінтесен-цією всього того, що ми робили, стала пісня «Сочи».Чи може хтось з гурту неу-переджено сказати про ат-мосферу, що тут панує?Женя: Денчик! До тебе питан-ня.

19

Денис Мізюк: Класний гурт, хороший. Всі постійно

сваряться, постійно конфлікту-ють. Завдяки цим конфліктам ми пишемо те, що пишемо. Женя в нас взагалі молодець. Нещо-давно він, наприклад, зайняв-ся боксом і тягне на тренуван-ня за собою весь гурт. Взагалі в O.Torvald дуже хороші стосунки. Ми рідко коли спілкуємось поза концертами та репетиціями, але коли спілкуємось, то нам дуже весело і цікаво. Про ваш останній кліп ви майже все сказали на сай-ті. Чи можете ви щось ска-зати про наступний кліп?Женя: Розумієте, для того, аби створювати новий кліп нам тре-ба, аби щось у свідомості людей, які подивились наші старі кліпи, змінилось. Аби була така собі ланцюгова реакція – щось спер-шу винести для себе з поперед-нього кліпу і тільки потім пере-ходити до наступного. Тому ми поки не маємо 100 відсоткової впевненості, що люди подиви-лись наше відео і зрозуміли, про що там йде річ, ми наступний кліп притримаємо, аби люди були готові. Це як чорний пояс з карате: для того, щоб його от-римати, потрібно спершу отри-мати попередній – жовтий там,

коричневий і так далі. Люди по-винні бути готові до наступного кліпу. Що ви думаєте про ситуа-цію в країні та те, як вона впливає на світ музики? Можна без цензури.Женя: Ну є один позитивний момент – люди стали більше хо-дити на своїх співвітчизників, на українських виконавців. В усьо-му іншому – ми в глибочезній жирній дупі.Чи було колись таке, що вас діставали якісь божевільні фанати?Женя: Завжди так. Ви знаєте, ми останнім часом навіть не мо-жемо нормально з під’їзду вий-ти, бо там постійно збираються жінки. Вони скандують: «при-

пиніть грати цю сатанинську му-зику!», «Залиште у спокої мою дочку!» Постійно щось подібне відбувається. Ми їх називаємо міськими божевільними. Ви ж самі бачили, коли заходили на репетиційну базу, що там нікого нема – це все тому, що всі знахо-дяться під під’їздами учасників групи.Денис: У Жені навіть є свій фан клуб типу «жінок з позашлюб-ними дітьми».Женя: Так, вони постійно про-сять облишити в спокої їхніх ді-тей. Та їх самих.Що б ви робили, якби не пішли в музику?Женя: Я б працював з деревом, вирізав би якісь вироби. Випа-лював би випалювачем, будував би будинки з дерева, зі зрубу. Був би теслею. Це правда. Що, я правда люблю дерево. В мене на-віть гітара дерев’яна. В усіх хлоп-ців залізна, а в мене дерев’яна. І на завершення, побажан-ня для усіх читачів Daily Metal.Женя: Народ, кози в небо, будь-те розсудливими, не пизд*ть самі собі, бо нема жодного сенсу дурити самих себе, і пам’ятайте, що Кипелов вас усіх обманув.

20

21

22

SADALICESAID

23

Привіт. Дякую що по-годились на інтерв’ю.

Почнемо з історії. Коли у кожного з вас з’явилося ба-жання пов’язати життя з музикою? Який був ваш перший музичний досвід і в яких умовах власне відбува-лося ваше становлення як музикантів? Олег: Напевно відповім за всіх :) Нічого особливого. Як і всі музи-канти, любили музику з дитин-ства і тому вирішили нею займа-тися.Аліса: ми неоригінальні (смієть-ся)Перший музичний досвід - це звичайно дуже велике питан-ня) Якщо говорити про групу, то вона створена ще в ті часи, коли ми були зовсім крихітними:) Вже

й не пам’ятаю, десь у 2007 році. З групою і відбувалося станов-лення нас як музикантів. У Олега трохи інша історія, у нього ака-демічна освіта, музична школа, консерваторія.

Розкажіть, будь-ласка, більш детально про

період Alice in Wonderland. І я знаю також, що у Юлі з Алісою було щось нак-шталт спільного проекту, це правда?Аліса: Alice in Wonderland це, можна сказати, моє дітище. Гру-па була створена мною і бара-банщицею, яка пограла з нами зовсім не довго. Склад був виклю-чно жіночим, поки я з Пашею не познайомилась. І власне. основа

того складу (Я, Юля, Паша і Сер-гій) залишилася без змін. Зміни-лися лише обставини, ми і наша музика.Юля: Що стосується нашого ду-ету. Це було в студентські роки. Вступили до університету, по-трапили в одну групу, познайо-милися і вирішили зіграти пару концертів в університеті. Ось і все. Нічого грандіозного. А потім Аліса запросила мене в групу і ось донині разом.

А чому власне змінилась назва?

Аліса: ох як це давно було) При-чин багато. Ну по-перше трохи набридли асоціації з Кероллом Льюісом і його казкою. По-дру-ге, надто багато було змін і пе-

24

реломів на нашому шляху, щоб залишити кораблю колишню назву. І музика інша стала і ми інші. Загалом, вирішили, що так треба! :)

Чому обрали саме gothic-metal? Які особливості

просування жанру в Україні і взагалі, якою ви бачите метал сцену країни в осяж-ному майбутньому?Паша: Ну щодо жанру - питання спірне. Готик метал у нас вже в далекому минулому. Складно за-раз стилістично визначити точно наш стиль. Це скоріше широкий піджанр рок музики, я більше схильний до того, що це мелодік метал / рок, симфо.Олег: та в принципі ми не нама-

гаємося вливатися в якийсь пев-ний стиль і заганяти себе в рам-ки.Паша: Що стосується просуван-ня рок музики в Україні, я думаю не буде ні для кого відкриттям, якщо ми скажемо, що все пога-но. Шоу бізнес побудований на комерційній поп музиці, яка не несе собою нічого доброго. Тому більше виходить взаємодіяти з іноземною публікою, видавни-цтвами і лейблами.

На якому етапі ви поча-ли додавати нове зву-

чання в свою музику і чому саме скрипка стала до-повнюючим інструментом шарму Sad Alice Said?Аліса: Взагалі ми з Пашею довго

сперечалися про те, що нам важ-ливіше: друга гітара в складі або струнно-смичковий інструмент. Паша переміг у цьому батлі, тому він і відповість на питання «чому скрипка?»:)Паша: Ну у нас музика постійно так чи інакше пов’язана зі струн-но-смичковими. У нас вже була і скрипка, альт та віолончель. На-певно цей інструмент, як ніякий інший, може підкреслити ме-лодійність нашого саунду.

Як народжуються ідеї для текстів і музики?

Що служить натхненням, стимулом, мотивом?Аліса: Мене надихає навколиш-ній світ і все що з ним пов’язано: природа, космос, переживання,

25

ситуації, нові пізнання. Напевно стимулом для всіх нас є бажання донести своє внутрішнє слуха-чеві, тим, кому буде не все одно і тим, кому це потрібно.

Як проходить робота на репетиціях, в студії?

Чи є якісь специфічні особ-ливості?Олег: Робота в нас дуже творча і цікава. Є така група в Америці, Mister Big, репетирують вони по інтернету, так як живуть в різних містах. У нас схожий сю-жет. Ми працюємо найчастіше віддалено, так би мовити, кожен індивідуально. Списуємося, ски-даємо начерки, ідеї. У хлопців студія вдома, у мене студія. Так і народжуються гарні пісні :)Аліса: З приводу студійної ро-боти. З готовим матеріалом, з демкою (ми обов’язково готуємо якісну демку) ми приходимо в студію і починаємо працювати, починаючи з барабанів і закін-чуючи вокалом. Все, як і у всіх напевно. Підбір мікрофона, виз-вучка... Загалом, у нас немає осо-бливо ніяких секретних тактик)

Я чув, що ваша пісня «Open your eyes» ста-

ла саундтреком для ав-

стралійського фільму. Що це за фільм і як ви по-чали співпрацювати з ав-стралійцями.Аліса: О, ми ніколи не бачили його. Але він точно є) Фільм про вампірів. А лейбл знайшов нас на фейсбуці. Запропонували спі-впрацю. Це наш перший досвід роботи з лейблом.

Раз вже ми зачепили тему «Open your eyes»,

розкажіть, як проходили зйомки кліпу і як народи-лася ідея для сценарію? Чи складно було зніматися і які моменти запам’ятали-ся найбільше?Сергій: Це наша перша робота. Багато хороших вражень. Кліп ми знімали протягом доби, це було і правда нелегко, але спога-ди тільки найкращі і тільки пози-тивні. Такий класний досвід.Юля: Ох, спогади дійсно най-кращі. Дуже втомилися, як і на-лежить. У нас ще були дозйомки, і Аліса в мороз ходила в одному тоненькому платті. І там вид-но, літають білі сніжинки. Це справжній сніг.Паша: справжній аналоговий сніг! =)

Ваш перший EP «Сlock of eternity»: чому Ви ви-

брали саме австралійський лейбл? І які враження від презентації ЕР і кліпу. Юля: ЕР ми випускали своїми силами, за свої гроші, без лей-бла. Австралійці нам допомагали тільки з діджитал релізами.Аліса: власне і контракт, підпи-саний на 5 років, стосується тіль-ки Діджитал синглу Open your eyes і ЕР. Презентація кліпу була тільки в Житомирі. Це було не-забутньо круто. Було чимало лю-дей. І атмосфера така, сімейна.

Перейдемо до живих виступів. Чи є у вас

мандраж перед виходом і як готуєтеся до концерту? Чи були якісь конфузи і яке ваше ставлення до них?

Аліса: Легкий мандраж і хвилю-вання завжди присутнє, інакше це дуже сумно і неправильно.Юля: напевно заради цього му-зиканти і виступають.Сергій: Я думаю, що у кожного світового виконавця є мадраж.Щодо конфузів) На один виступ, на який ми в поспіху збиралися, я забув свій кабель. Я попросив у басиста з іншого колективу його шнур. І вже стоячи на сцені, пе-ред виступом, я невдало роняю свій бас ... Він падає, з таким ха-рактерним звуком, ламається цей кабель, всі на мене дивлять-ся, ось-ось вже грати ....Аліса: я починаю щось невираз-не зі сцени говорити, а хлопці бігають по клубу в пошуках ще одного шнура. А давати мабуть вже ніхто не горів бажанням:) Сергій: загалом веселуха була. Концерт ми звичайно відіграли. Спасибі тому, хто пожертвував своїм шнуром =)

Сингли «Fade» і «Alive». Як народилася ідея зро-

бити студійний кліп? Осо-бливості зйомки, скільки зайняло часу і чому так образили ударника, гітари-ста і бас-гітариста не по-казавши їхні обличчя :)Аліса: Тут потрібно подякувати Максу Мортону, це була його ідея зняти відяшку на Alive, і власне

26

він і займався відео. Чому обра-зили барабанщика? тому що у нас його немає. На барабанах у нас гра-ла людина невидимка :))) А чому образили Серьогу - це питання до Макса Мортона. Проте, ті хто хо-чуть зняти басову партію - у них є така чудова можливість.

Альбом «Yesterday’s tomorrow». В чому особ-

ливості випуску в Японії? Аліса: З греками «The leaders» наша співпраця починається з релізу «Yesterday’s tomorrow». Що стосується Японії можемо сказа-ти одне, японський реліз реально відрізняється від європейського, у них зовсім інший підхід до подачі компакт диска, якість друку, всякі вкладиші з перекладом на японсь-ку. І вартість цих дисків вище.

Після виходу альбому у вас настало тривле за-

тишшя. І от вибухова «Stay». Які мотиви композиції, особ-ливості звучання і звідки з’я-вилась ідея включення чолові-чого вокалу.Аліса: «Stay» була обрана з наших нових пісень, так як ми вважаємо її найбільш качовою. А от щодо чоловічого вокалу - цей речитатив мала виконувати я, але так як з моїх вуст це звучало реально смішно, ми вирішили, що за мене це зробить Паша. І по-моєму він відмінно впо-

27

рався)Паша: спочатку, коли піс-

ня писалася, в ній було гітарне соло. Ми прийшли до виснов-ку, що гітарне соло буде занад-то тривіальним рішенням, і не цікавим. Вирішили, що соло буде грати Олег. І не пошкодували, дуже багато позитивних відгуків отримали.

Які у вас плани на най-ближче майбутнє? Чи

плануєте концерти та ак-тивну студійну роботу в 2015?Юля: починаємо запис альбому. Коли не скажемо, але буде цього року)) Чекайте)Аліса: відповідно, студійної ро-боти буде більше. І сподіваємо-ся, що друга половина 2015 буде більш вдалою не тільки для нас, але і для всієї нашої країни. Вза-галі, затишшя групи дуже тісно пов’язане з тими подіями, які за-раз відбуваються і відбувалися. Віримо в краще!

Власне лайв-відео: чи пла-нуєте? І яким має бути

ідеальне відео з виступу? Аліса: обов’язково. Ми обов’яз-

ково зробимо круте концертне відео. У нас часто це запитують, і питають чому так мало концерт-них відео. Відповідь проста, ми не прихильники концертних відео, знятих на телефон. Як тільки з’я-виться можливість зняти на про-фесійну техніку - ми зробимо!

І на завершення не-велике послання до шану-

вальників металу в Україні Бажаємо всім мирного неба над головою. Віри у світле і велике майбутнє нашої країни і важкої музики в Украні.

СПІЛКУВАВСЯ: ALEX HAIFISCH

28

29

БАЙКИ ПИВОРОК-Н-РОЛ

музиканти на колесах

30

БАЙКИ ПИВОРОК-Н-РОЛ

музиканти на колесах

Згідно з тлумачним словником української мови, мотоцикл – це дво- або триколісна машина для їзди по безрейкових дорогах.

Дійсно, спочатку мотоцикл створювався як дешевий і економний транспортний засіб. І тільки через кілька десятків років він пере-творюється на символ свободи і, в деякій мірі, протесту – спочатку в пуританській Америці того часу, а потім вже у всьому світі.Одна з причин цього – відчуття, яке дарує їзда на мотоциклі: швид-кість, маневреність і відкритість до всього навколишнього. І не-безпека, само собою. Тому що за всяку свободу треба платити.

31

Почуття «свободи» часто йде поруч з бунтар-ством і революцією проти «сковуючого старо-го режиму» – неважливо про які часи йдеться,

бунт і революція в тій чи іншій формі були у всі часи; так само не надто важливо політика це чи культура – ці по-

няття теж дуже часто йдуть разом та й залежать одне від іншого.

Власне мотоцикл став символом бунту і «революції» після ось цієї фотографії в

журналі Life, 4 червня 1947-го року. На фото-графії, до речі, зовсім не Hells Angels, а член клубу BOOZEFIGHTERS.Рок-н-рол із самого початку теж був своєрідним протестом, і, зрозуміло, ці дві молоді субкульту-ри не могли не перетнутися. І піти далі якщо не однією дорогою, то, як мінімум, паралельними.

У 50-ті солодкоголосий хлопчик ЕЛВІС ПРЕСЛІ надавав перевагу не тільки

Кадилакам, а й Харлеям. Один з них – H.-D. FLH 1957 року випуску – згодом був ще раз випущений за-водом з автографом самого Елвіса на баці, обмеженим тиражем в 30 штук. Перший же байк продали за

100 тисяч $.

А ось і зворотний бік медалі – ФРЕНК СІНАТРА, який

не дуже-то любив рок-н-рол, от-римує штраф за перевищення швидкості при їзді на мотоциклі.

32

Байкерський рух пробирається і в кіно – у 1953 виходить на екрани «Дикун»

з тогочасним голлівудським красенем Мар-лоном Брандо, який їздить на англійському байку Triumph в косусі Schott Perfecto. Об-раз хулігана настільки сподобався публіці, що продажі курток зросли в кілька разів, а за кермо мотоцикла почало сідати все біль-ше і більше людей. Мотоклуби (MC) з’явля-ються по всій Америці як гриби після дощу.

60-ті стали справжнісіньким світанком: байк і рок-н-рол рухи квітнуть буйним цвітом. Го-

резвісні HELLS ANGELS голос-но заявляють про себе в декількох фільмах і охороняють концерти Grateful Dead та інших гуртів. І хоча цей «піар» в основному чорний, чорніше не буває – насильство, ал-коголь і наркотики – тим не менш люди дізнаються про них.Апофеозом стає фестиваль в Аль-тамонті, де агресивно налаштова-на охорона з Hells Angels (читай: п’яна, озброєна і агресивна) вбиває Мередіта Хантера під пісню Rolling Stones «Sympathy For The Devil». Як буває зазвичай, не все так однозначно – 60-ті це так само світанок хіпі, з одного боку у яких мир і вільна любов, а з іншого наркотики і все той же алкоголь. У фільмі про Альтамонтський фестиваль «Gimme Shelter» Мередіт Хантер перший дістав пістолет, а далі погано кон-

трольований п’яний натовп зчепився з агресив-но налаштованими озброєними і нетверезими байкерами. В результаті 4 трупи.

МІК ДЖАГГЕР, до слова, як справж-ній рокер, сам довгий час їздив на

Honda, поки один папараці в гонитві за хороши-ми знімками мало не збив його з байка.

33

Наприкінці 60-х на екра-ни виходить культовий

«Безтурботний вершник» з ПІТЕРОМ ФОНДОЮ, ДЕННІСОМ ХОППЕРОМ і зовсім молодим ДЖЕКОМ НІКОЛСОНОМ. Ера бай-керів та рок-н-ролу досягає піку.

Пісня Steppenwolf–“Born To Be Wild” стає таким собі

неофіційними гімном двоколісних, а саундтрек від THE BYRDS і ДЖИМІ ХЕНДРІКСА також стає класикою. До речі, Джимі сам їздив на байку. Пару місяців. А все тому, що він ви-брав собі модель Hardtail – байк, де, по суті, задньої підвіски немає, а заднє колесо прикріплене безпосе-редньодо рами. І, зрозуміло, відбив собі дупу (за його власними слова-ми).

Після того, як байкерський рух увійшов в моду, сам

байк як символ став використову-ватися багатьма дуже далекими від року (і металу, що зароджував-ся) артистами. Як найяскравіший приклад – секс-символ того часу, БРІДЖИТ БАРДО, заспівала пісню «Harley-Davidson», на яку зняли кліп з двома дуже незвич-но переробленими байками.

34

Тим не менш, мотоцикл продовжував залишатися одним із символів бунтар-

ства, який почали використовувати панки. Ікона панку, наркоман і не-басист СІД ВІ-ШЕЗ показує свою Honda CB-350 (досить стару і розхитану в хлам, до речі) в своїх кліпах “Something Else” і “C’mon Everybody”. В останньому він навіть їздить на ній.

А от у іншого панка і експериментато-

ра БІЛЛІ АЙДОЛА з байками склалися інші, вельми теплі відноси-ни. Ще в його дебют-ному “White Wedding” можна побачити, як він роз’їжджає на байку і розбиває скляну мозаїку в церкві. Однак Біллі з роками сам стає байкером, і катається досить довгий час. У 1990-му він так добре «розклався», що навіть поставало пи-

тання про ампутацію кінцівки. Проте все обійшлося, і тепер кібер і панк в одному флаконі продовжує і співати, і їздити.

У металі байки стали викори-стовуватися як частина шоу –

на байку в’їжджав на сцену ROB HALFORD з Judas Priest, сам зав-зятий байкер, до речі. Саме він також вніс у метал-моду шкіру і заклепки – трохи курйозна си-туація, тому що в такому вигляді Роб ходив у ... гей-клуб. Але, як кажуть, любимо ми його не за це.

35

Продовжуючи тему шоу, не можна не згадати про королів мета-лу – MANOWAR. Так, вони всі, крім того що є професійними

музикантами, ще й байкери. Тому коли вони заїжджа-ли на сцену на своїх (своїх особистих) байках, вітаю-чи фанів фірмовим схре-щенням рук – це був не тільки елемент шоу, але і частина їх життя. Ці самі мотоцикли можна спо-стерігати в кліпі «ReturnOf The Warlord».

Брудно, жорстко і потужно – таке жит-тя було у справжніх байкерів-outlaws

(у всякому разі вони хотіли його та-ким створити), така ж була і музика MOTÖRHEAD. Прості швидкі мелодії, низький голос ЛЕММІ КІЛМІСТЕРА, та ще й назва групи, пов’язана з мотора-ми – все це припало до вподоби байке-рам, та й сам Леммі катається. Ось тут, як справжній англієць – на Triumph.

Приблизно тим же шляхом пішов ЖАН САГАДЄЄВ,

створивши гурт E.S.T. Грубий голос, жорсткі рифи, тексти, пов’язані з мотоциклами. Ну і згадки Гуляй-Поля, Нестора

Івановича Махна і взагалі анархії – все це теж вплинуло на популярність групи, особливо у радянських байкерів, які називалися рокерами. Нажаль, Жан вже кілька років співає десь там разом з іншими, які передчасно пішли від нас. Світла пам’ять.

36

Зовсім іншу роль мотоцикли відіграють в глем-металі. Це не тільки ікона сти-

лю, але і свого роду дорогий атрибут чи аксесуар. Тому що купити новий байк і переробити його під себе, віддавши в майстерню, коштує досить великих гро-шей.MÖTLEY CRÜE роз’їжджають на байках у кліпі “Girls Girls Girls”, причому добре помітно, що байкери вони, м’яко кажучи, ніякі.

А ось і BLACKIE LAWLESS із W.A.S.P. теж катається на кастомі в кліпі“Wild Child”.

А от громадянин JON BON JOVI взагалі затятий мо-

тоцикліст, в гаражі у нього кілька H.-D. Softail і, за чут-ками, H.-D. FatBoy (той са-мий, на якому роз’їжджав Арнольд Шварценеггер у фільмі Terminator-2).

Хоча навіть той же ДІ СНАЙ-ДЕР з Twisted Sisters цілком

собі байкер – часто їздить у пробіги, до того ж в своєму не дуже молодому віці.

37

Татко ХЕТ з Metallica теж ціл-ком завзятий їздок. Хоча, зви-

чайно, добре відома його травма при падінні зі скейта. Ну й добре, нехай їздить, не падає і радує шануваль-

ників далі.

Дещо іншим шля-хом пішли музиканти, які вдари-лися в кастомайзинг. Custom– це, грубо кажучи, побудований / перероблений / пофарбований (а часто і все разом) мотоцикл згідно з смаком чи бажанням власника.

Або ж на догоду якому-небудь стилю або темі. Це такий же спосіб са-мовираження, як і музика. Steven Tyler з Aerosmith зайнявся саме цим, відкривши кастом-майстерню Dirico Motorcycles.

Зворотний приклад – RUSTY COONES з Attika 7. Первісно

він – байкер і кастомайзер, а вже потім гітарист, до якого звер-нувся Evan Seinfeld з Biohazard з пропозицією створити гурт. Rusty також зіграв одну з ролей у серіалі Sons Of Anarchy, де мож-

на почути їхні пісні.

Трішки співпрацював з кастомайзера-ми з 357customs Zakk Wylde з Black Label Society. Результатом цієї роботи став ней-мовірно красивий байк, пофарбований у колір гітари самого Закка.

На сьогодні все. Їдьте акуратно і надягайте спорядження!:))

Діма DROLL

38

39

KISS FOREVER BAND

&LORD BISHOP ROCKS:

УКРАЇНСЬКИЙ ТУР

Дуже скоро до України завітають дві круті ко-

манди: найкращий триб’ют Kiss – KISS FOREVER BAND з Угорщини – та драйвові американці LORD BISHOP ROCKS. Напередодні почат-ку міні-туру ми поспілку-валися з Zoltán Váry (vox Kiss Forever Band) та Lord Bishop.

РОЗКЛАД ТУРУ:5 березня, Львів –

Lord Bishop Rocks

6 березня, Київ – Lord Bishop Rocks

7 березня, Чернігів – Kiss Forever Band, Lord Bishop Rocks & RocketA

8 березня, Іллічівськ – Kiss Forever Band, Lord

Bishop Rocks

40

Привіт! Як справи? Як почався 2015 рік?

Zoltán Váry: Привіт! Ми розпо-чали наш “20TH ANNIVERSARY TOUR” у Словаччині кілька тиж-нів тому, це буде дуже довгий та, хочеться вірити, дуже успішний тур! Ми запланували приблиз-но 70-75 виступів у 15 країнах по всій Європі!Lord Bishop: Дуже добре. Ду-маю, що 2015-й має бути найкра-щим роком у моєму житті. Я це відчуваю!

Вже дуже скоро ви приїдете до України з

міні-туром. Не можу не спитати: не боїтеся їхати до нас?ZV: Звичайно, ми дивимося но-вини та знаємо, що відбувається в Україні, все, що ми можемо вам побажати – якнайшвидше здоб-ути мир; жахливо, коли люди страждають.Ми не боїмося, але намагає-мося триматися якнайдалі від політичних аспектів, ми просто хочемо грати рок-н-рол та дава-ти людям змогу добре проводити час!LB: Я з Нью-Йорка, тому нічо-го не боюся, і якщо Бог захоче забрати моє життя там, то так воно і буде, але я йду давати рок Україні і там мої нові друзі та шанувальники. Це буде чудовий тур!

Питання до Kiss Forever Band. Ви вже бували в

Україні декілька разів. Як вам наша публіка? Що зму-шує вас повертатися знову і знову? (крім географічної зручності :))ZV: Українські фани дуже від-криті, вони люблять рок-н-рол і ми там завжди чудово проводи-мо час!

Lord Bishop, в березні ви відвідаєте Україну впер-

ше. Чого очікуєте від приїз-ду? Начулися вже про нас, або ж чекаєте на приємні несподіванки? :)LB: Гарячі дівчата, безліч розваг і шалених рокерів! Ось, що ми чули!

Розкажіть, а як вас вза-галі «занесло» на наші

простори? Хто був ініціа-тором березневого туру?ZV: VINYL CONCERT AGENCY запросили нас цього разу. Ми раніше не працювали разом, але маємо надію, що це стане хоро-шим початок для плідної спі-впраці у майбутньому!LB: KISS FOREVER BAND, вони наші хороші друзі, так що ми просто влаштуємо там partyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyyy!

Питання, які найбільше цікавлять фанів. Чим

будете тішити українську

публіку? Як будуть по-будовані концерти?ZV: Як я вже говорив, концер-ти у кожному з міст будуть дещо відрізнятися через розмір сцени, розташування об’єктів і т.д. У де-яких місцях ми зможемо залучи-ти піротехніку, у деяких – ні. Але у будь-якому разі ми обіцяємо ніч, яка запам’ятається надовго!LB: Ми будемо грати гучний, бридкий і сексуальний блюз-панк-рок-метал-фанк і на кож-ному концерті будемо іншими! Але люди, без сумніву, полю-блять нас!

З яких композицій склада-тиметься сет-ліст?

ZV: Звісно, з найбільших хітів KISS, але ми любимо грати й рід-кісні пісні, які навіть оригіналь-ний склад ніколи не грав!LB: Довго перерахувати, але ми гратимемо кавери на деякі пісні, а також пісні з сольної твор-чості. Ми «просуваємо» зараз наш останній альбом Motörfunk, але ми також робимо кавери на Джиммі Хендрікса, Led Zeppelin, The Who і The Doors! Отже, люди будуть веселитися під нашу влас-ну музику та музику інших!

Дякую за розмову! Поба-чимося в Україні!

ZV: Чекаємо!LB: Чекаємо з нетерпінням!!! Дякуємо вааааааааам!

41

42

Біла Вежа: ми завжди вважали, що українська культура варта того, аби її розвивати.

Рок-гурт Біла Вежа 7-го лютого представив загалу свій сміливий та неймовірно вдалий експеримент – акустичну програму разом із симфонічним оркестром. Про чарівність звучання живої музики, професіоналізм музикантів, візуальні ефекти на концерті, а також про майбутні плани та кілька цікавинок з минулого гурт розповів Daily Metal одразу після концерту.

43

44

Що вас надихнуло на співпрацю з сим-

фонічним оркестром?Женя Скоценко: Ми все життя грали рок-музику. Якось спроб-ували дати акустичний концерт і були здивовані тим, наскіль-ки людям це сподобалось. Був повний аншлаг. Тоді ми зрозумі-ли, що акустика – це такий фор-мат, в якому ми можемо донести більше… Донести саме слова на-ших пісень. Адже коли музика гримить, можна пострибати, але не завжди можна зрозуміти, про що співає гурт. А от акустичний формат дає змогу це зробити. Піс-ля успіху акустичної програми, на одній з репетицій вирішили рухатися далі. І якось грали одну пісню, а там є одна партія така цікава. Хтось каже: «А тут треба дівчинку-скрипальку, та нехай вона зіграє». А другий каже: «Ну яка ж дівчинка-скрипалька, не-хай тоді краще оркестр зіграє!» Ось так ми і вирішили, що най-краще – це оркестр. Познайоми-лись з хлопцями з «Київських солістів», зробили аранжування, і ось – ви самі чули, що то було.

Розкажіть, будь ласка, про репетиції. Як ви

вперше почули звучання ва-ших пісень у виконанні сим-фонічного оркестру?Женя Скоценко: Для мене це взагалі магія була. Ми приїха-ли до хлопців та дівчат на репе-тицію, дали оркестру ноти… До цього ми не чули, як це звучить. І коли вони взяли перші нотки, у нас всіх мурашки по шкірі побіг-ли. У всіх. Це було непереверше-но.

Чи багато було репети-цій?

Андрій Томашенко: Оця – перша.Женя Скоценко: Взагалі було дві репетиції. З оркестром приємно працювати, тому що їм дали ноти – а це дуже професій-ний колектив – і вони грають. На першій репетиції ми просто по-знайомились, на другій пограли

музику. Андрій Томашенко: Дуже приємно з ними працювати, «Київські солісти» просто чудово грають.

Про інші сюрпризи. Каве-ри АС/DC – це дуже кру-

то. («Highway to Hell» вико-нано разом із симфонічним оркестром, «T.N.T.» – у зви-чайному форматі – прим.)Женя Скоценко: Ми хотіли сказати АС/DC, по-перше, дякує-мо за гарні пісні. Це такі пісні, під які неможливо не стрибати. По-друге, нам здається, що якщо Максим заспіває, то він вже за-співає як треба.Максим Іващенко: Це ви мене перехвалили :)Женя Скоценко: Але так, з приводу АС/DC, чому з’явилася така ідея. Наші пісні – роман-тичні, ліричні, але часом трохи сумні. А ми хотіли, щоб люди по-раділи. Тому було вирішено зро-бити такий джем з оркестром. «Київські солісти» це радо під-тримали, бо вони взагалі ніколи такого не грали. Вони сказали: «Ми там Чайковського грає-мо», а от коли ми запропонували якусь рок-класику зіграти, в них якось… бажання в очах з’яви-лось, і вони з таким натхненням це зробили.Андрій Томашенко: АС/DC ми взагалі не грали з оркестром. Те, що ми зіграли сьогодні, було лише на чеку один раз, а другий – уже на концерті. Женя Скоценко: Це те, що на-зивається джем.Андрій Томашенко: Це ж рок. Що там – три акорди і бігом. Для них («Київських солістів» – прим.) це третій клас музичної школи.

Але АС/DC – це ще не все. Пісня на вірші Симо-

ненка – це, по-перше, дуже лірично, а по-друге, ви під-готували незвичне оформ-лення для неї – тіні, що проектувалися на сцені за вами. Чия це була ідея, та

як ви втілили її у жит-тя?ЖеняСкоценко: Ми намагає-мось завжди радувати наших слухачів, і це – такий несподіва-ний хід, я б сказав. Є музика, яку ми написали на вірші Симонен-ка. До речі, Мирослава Симо-ненко, нащадок Василя, дозоли-ла нам використовувати вірші її діда. Якось ця музика сама напи-салась, і нам дуже сподобалось. Зараз ми співпрацюємо з чер-нігівським театром тіней. Вони називаються Fireflies, і ми пла-нуємо скоро реліз кліпу на цю пісню. Елементи з цього відео ви вже бачили – це тіні.

Ви нам продемонстру-вали пісню, яка увійде

в новий альбом, говорите про новий кліп. Скажіть, яких ще новинок і коли нам чекати від Білої Вежі?Женя Скоценко: У нас стільки планів, якби ж був час. У нас вже є повністю готовий матеріал для нового альбому. Просто треба якось зібратись та записати, про-думати, як його випустити. Ще в нас є ідея випустити всі наші аку-стичні доробки, ми хочемо теж якось зробити реліз. Ще в нас є майже готовий кліп. Андрій Томашенко: Планів дуже багато. Може навіть зро-бимо реліз з оркестром. Оркестр після концерту підійшов до нас і сказав: «Нам так сподобалось, це було круто. Давайте ми вам зро-бимо аранжування ще на інші пісні, давайте ми ще поїдемо за-пишемось, давайте ми ще щось зробимо…» Планів багато, і ми потроху будемо анонсувати та робити все, що від нас залежить, щоб реалізувати їх.

До речі, з приводу сим-фонічного оркестру.

Чи плануєте ви зробити такі концерти постійною практикою?Женя Скоценко: Взагалі, хо-четься взяти «Київських солістів» та поїхати до Львова, Одеси, Дніпропетровська – в усі великі

45

міста України. Ми б залюбки з’їздили з ними та зіграли цю

програму. Запросто. Треба тіль-ки трохи бензину залити.Андрій Томашенко: Хіба що в багажнику оркестр везти. Є така казка, де відчиняєш скриньку, а там «двое из ларца, одинаковых с лица». А у нас з багажнику ці-лий оркестр так – приг! :)

Є багато способів урізно-манітнити звучання

гурту. Найперше це аку-стичні концерти, потім для рок-гуртів це, зазвичай, симфонічний оркестр. А ще далі дехто починає експери-ментувати з електронщи-ною. Що ви про це думаєте?Женя Скоценко: У нас взагалі було кілька пропозицій зробити пару міксів. Як кажуть, у жит-ті ніколи не кажи ніколи. Тобто ми наразі такого не плануємо, бо все ж таки граємо музику більш такого баладно-ліричного спря-мування, але якщо фантазувати, то в нас є ідеї, пов’язані не лише з оркестром чи якимись міксом діджейським. Є чудові хоральні гурти. В нас є ідея зробити аран-жування, де наші пісні будуть ви-конуватися повністю хором або хоралом. Теж несподівано. Андрій Томашенко: Я думаю, що Симоненко у Drum ‘n’ Bass стилі буде якось тупувато звуча-ти. Тому в усьому повинна бути своя міра.Женя Скоценко: Ми ніколи не гнались за якимось стилем і не хотіли, аби нас приймали за тих, ким ми не є. Але те, що ми зараз співаємо, здається, є саме тим, що нас найкраще відображає. Це щиро та емоційно. Бо якщо щось там надумати, то може в тому бути трохи фальшу. Ми завжди намагаємося бути дуже щирими, бо знаємо, що слухач ніколи не повернеться, якщо відчує фальш.

Якщо говорити про щирість, то не мож-

на не згадати ваші пісні. Ліричні та патріотичні, вони завжди зачіпають

глибинні струни душі. Як вони створюються?Женя Скоценко: Ліричні пісні, наприклад «Твоє ім’я» – це ві-дображення справжніх пережи-вань, які мали місце в реальному житті. Ми спробували за допом-огою музики та слів висловити почуття, які кипіли у нас в душі. Якщо говорити про патріотичні пісні, такі як «Ми не забули», на яку ми випустили кліп, то тут усе дуже просто: ми були активними учасниками Майдану, я особисто провів там півтора місяці, тож це була пісня, яка написалась про-сто для того, щоб запам’ятати ті події, і для того, щоб висловити слова шани, пам’яті тим подіям, які мали місце бути. Для того, аби ніхто не забув. Тобто в кож-ної пісні є історія. Є пісні, які не мають історії, вони просто народ-жуються, коли люди, які мають спільну ідею та спільну мету, такі як наш гурт, збираються разом. З наших репетицій, з нашого дже-му інколи виходять мелодії, які якось перероджуються у пісні.Андрій Томашенко: Ми про-сто дуже самокритичні. Коли ми пишемо нові пісні або нову музи-ку, хтось приносить ідею, і поки ця ідея не буде кожного зачіпати, як ви кажете, за серце, поки ми цього не відчуємо всі, пісня не вийде. Буває, ми можемо з пер-ших акордів почути та зіграти це. Завжди намагаємося критику-вати себе і робити нашу музику максимально крутою та якісною. Якщо це душевна пісня, то вона має бути кльовою. І коли вона кльова для всіх нас, тоді вона сподобається і людям. Тобто ми не пишемо щось кльове, а щось не кльове – все має бути чудовим.Женя Скоценко: В нас є багаж в 500 000 пісень, які ніколи не побачать світ, скажімо так :)Андрій Томашенко: Ми на-магаємось робити все тільки найкраще. Можливо, через це і виходить, що кожна пісня може по-своєму сприйматись і відо-бражати щось своє.

Давайте трошки заг-либимось в історію

вашого гурту – невже на жодному з етапів вашої творчості та розвит-ку «Білої Вежі» вам не хотілось розбавити ваш чоловічий колектив жіно-чим товариством?Андрій Ейсмонт: Нє, не хотілось :) Все просто.Женя Скоценко: Насправді дійсно не хотілось. У нас якось так кльово вийшло, що ми всі друзі. Ми взагалі з одного класу – я, Андрій Топік та Сергій, наш барабанщик. Ми були друзями зі школи. Є гурти, де всі – про-фесійні музиканти, які на яко-мусь етапі розвитку збираються і просто грають музику. В нас було все по-іншому. В нас ніхто вза-галі грати ні на чому не вмів. Це Андрій вмів грати на гітарі, ну як вмів, знав п’ять акордів. І він по-казав їх мені і показав їх Сергію. Я зміг зрозуміти п’ять акордів, а Серьога не зміг, тому він став барабанщиком :) В нас все якось по-дружньому було.Андрій Ейсмонт: А потім в них були друзі, які знали моїх друзів, і так ми познайомились.Андрій Томашенко: Ми, як друзі, зійшлись, і намагаємось в професійному сенсі зростати ра-зом, музично вдосконалюватись: самі все писали, самі наступали на граблі багато разів, і вже більш як за 12 років ми розуміємо, що треба робити, а чого не треба ро-бити. І кожен свої амбіції може засунути в одне місце і просто робити якісну музику, я вважаю. Хлопці, а ви прикиньте, якби тут була дівчина, що б тут було! :)Женя Скоценко: Дівчина в гурті – це прекрасно, але не для Білої Вежі. Просто в нас чолові-чий гурт, так вийшло. Подружи-мось з дівчиною – може колись і буде.

Як хто з вас прийшов до рок-музики?

Андрій Ейсмонт: Бігом. Бігом увірвалися до рок-музики :) У нас просто полюбляють рок-му-

46

зику. Ми слухаємо не тільки рок, а також і музику інших напрямів, але стараємось слухати тільки якісну музику, а не якийсь, як ка-жуть російською мовою, «шир-потреб». Його ми намагаємось минати і обходити.Андрій Ейсмонт: Головне – це якість. Знаєте, є таке поняття, як стадіонний рок. Та і не тільки суто рок – це і такі гурти як Sting, який не вважається роком, і той самий Джо Кокер, який грав більш блю-зові теми. Але це реально люди, які збирали стадіони. Той же Майкл Джексон збирав стадіони і його піснями захоплювався весь світ. Ми не ставимо рамок, хто і що має слухати. Але в гурті на-магаємось сповідувати один і той же настрій, один і той же підхід, в плані того, що ми завжди співає-

мо українською і робимо ліричні пісні, або ті, що надихають лю-дей.Андрій Ейсмонт: Скажімо так, ми ще робимо їх доступними і зрозумілими. Тому що, буває, послухаєш пісню – неважливо, чи нашу, чи зарубіжну музику, і ніби кльовий мотивчик, а як вслухаєшся в текст, то аж за го-лову берешся. Ми намагаємось робити тексти простішими. (Спеціально за проханням Жені відображаю крик «Ка-льяньчікі» на задньому плані(інтерв’ю бралось в гримерці) який нас дуже по-смішив –прим.)

У вас за плечима чимало виступів – і на фестива-

лях, і в клубах. Чи є виступ,

який ви одноголосно назве-те таким, який запам’я-тався найбільше?Женя Скоценко: Дуже важко сказати,але мені запам’ятався сьогоднішній виступ, тому що він найсвіжіший, і тому що ми ніко-ли не грали з оркестром. Це був для нас новий досвід і нові вра-ження.Андрій Томашенко: Кожен концерт особливий. Ми намагає-мось зробити щось краще – і він виходить кращим. Женя Скоценко: Я пам’ятаю, минулого року в квітні ми тут в Caribbean Club робили великий сольний концерт. Він мені теж запам’ятався. Також запам’ятав-ся концерт в Карпатах в 2009. Всі концерти особливі, це наш досвід, наші переживання. Не-

47

можливо виділити один. Ми якось порахували, що десь 12

років існуємо, перші п’ять років взагалі вчились грати та намага-лись зрозуміти, хто на чому хоче грати, тож я вважаю, що наша професійна історія починаєть-ся із запису першого альбому в 2008 і з того часу в нас було біль-ше двохсот концертів. І реально якось важко назвати один най-кращий. Андрій Ейсмонт: Всі концерти найкращі, бо вони різні. Не буває концерту, який би був схожий на попередній. Зараз, як для мене, найкрутіший концерт – сьогод-нішній. Будуть концерти ще 21-го, 22-го та 23-го, можливо вони будуть ще крутіші. Ми викладає-мось на 100% на всіх концертах.

Що ж, хлопці, у вас до-свід чималий – коли

ви підкорите Європу? :)Андрій Ейсмонт: Коли вся Єв-ропа буде розмовляти українсь-кою :)Женя Скоценко: підкорення будемо робити помаленьку, крок за кроком. В цьому році поїдемо до Польщі на один фестиваль, є такі плани. А там подивимось. Може і далі заїдемо.

Чому було питання про Європу, власне. Якщо

спитати когось про україн-

ські рок-гурти, то навіть людина, яка не дуже силь-но цікавиться роком, в пе-реліку назве ваш гурт. В чому секрет успіху?Женя Скоценко: Треба вклада-ти справжні емоції, бути щирим, завжди старанно працювати. Якогось іншого секрету немає.Андрій Ейсмонт: А ще ми не палимо і не п’ємо. І всім радимо.Женя Скоценко: Ти думаєш, це впливає на те, як ми пишемо музику?Андрій Ейсмонт: Однозначно.Женя Скоценко: Тобто треба лишатись собою, бути щирим та писати ту музику, яку ти можеш зробити найкраще. А з іншого боку, треба постійно вдоскона-лювати власну техніку та процес звукозапису, використовувати різні технології, пробувати різні ходи і фішки. Ми взагалі любимо експериментувати, і я вже казав, що якби в нас було трохи більше часу, ми б зробили набагато біль-ше. Тим не менш, ми і зараз буде-мо пробувати усе, щоб дивувати і надалі.

Чи розмежовуєте ви життя, музику, бізнес

та політику?Женя Скоценко: Ми музику з політикою взагалі намагаємось не змішувати, бо це не те, що вар-то робити. Є така загальноприй-нята мораль – що таке добро, а що таке зло. Це знають усі. І нам здається, що навіть назва нашого гурту, вона дуже світла. Ми коли її вигадували, нам вона тим і спо-добалась, що вона така світла і чарівна – Біла Вежа… Наш гурт завжди був за добро.

Історія свідчить: у часи змін та катастроф змі-

нюються і всі види мис-тецтва, музика у першу чергу. Скажіть, за остан-ній рік, на вашу думку, як змінилась українська музи-ка та ваша творчість зо-крема?Женя Скоценко: Ну, наша творчість не сильно змінилась.

Ми співаємо українською з само-го початку, ми завжди писали ті пісні, які відчували. Ці події нам додали ще одну пісню – «Ми не забули», я вже про неї згадував. Не скажу, аби за цей рік якось змінилась наша позиція – ми завжди вважали, що українська культура варта того, аби її розви-вати, і завжди плекали надію, що ми є хоч крихітною, але частин-кою цієї культури. Навіть якщо це не буде оцінено в сьогоденні, то може нащадки наші, десь че-рез сто років, послухають наші пісні, і хтось посміхнеться – це буде для нас щастя.

Зараз багато людей пере-осмислює фразу «любов

до Батьківщини». Скажіть, що для вас означає любити Україну та допомагати їй?Женя Скоценко: Кожен до-помагає тим, чим може. Мені здається, що в цій ситуації ко-жен повинен краще робити свою роботу – бути кращим членом сім’ї, кращим батьком, кращим чоловіком, кращою дружиною, кращим братом. Тобто людина повинна постійно вдосконалю-ватись, і якщо кожен українець буде якісно робити свою роботу, кожен буде добре ставитись до іншого, незважаючи на зовніш-ній тиск, то все в нас буде гаразд. Це повинно іти від кожного зсе-редини. Якщо кожен окремо усвідомить, що він повинен стати кращим, буде намагатись це зро-бити, то результат буде однаково гарним як для нього, так і для всієї країни.

І наостанок побажання для усіх фанів та читачів

Daily Metal.Женя Скоценко: Слухайте українське, слухайте український рок, усміхайтесь і не сумуйте, і все буде гаразд.Андрій Ейсмонт: І завжди за-лишайтесь собою.

Журналіст: Наталія Дмитрук

Фото: ЖеЖе

48

Сьогодні у нас в гостях успішні представники важкої сцени – Mortalium,

котрі яскраво презентують свій матеріал у готично-дезовому думі. Сам гурт із Харкова, але про нього знають навіть за межами нашої країни, а за плечима неабиякий набутий досвід.

Які вони і що хочуть передати своєю музикою вам, щиро розповіли у цьому

інтерв’ю, відкриваючи завісу у життя свого колективу.

49

Привіт! Ми всі тут тому, що нас об’єд-

нує дещо спільне – музика! Що допомогло вам втілити думки в реальність, ство-рити колектив та зігра-тися разом? Пару слів про учасників, хто є хто?Привіт усім! Ні для кого не се-крет, що музикою кожен із нас в тій чи іншій мірі займався про-тягом всього життя фактично з дитинства. Вже в свідомому віці отримані навички ми вирішили застосувати в музичній сфері, котра нам була більше по душі – в металі. Ось тут наші шляхи і перетнулися.Задоволення в глобальному сен-сі цього слова – починаючи від створення композицій, закінчу-ючи отриманням кінцевого про-дукту у вигляді готових записів, від розучування матеріалу до виконання його на публіці, – ма-буть, це і є та ключова складова, котра пов’язу нас і спонукає ру-хатися вперед, не дивлячись на складнощі, котрі з’являються на шляху гурту, а їх, повірте, нема-ло.Музика для всіх нас хобі, але це хобі особливе, якому ми при-діляємо практично увесь вільний від основної діяльності час. Біль-шість із нас працюють в сфері інформаційних технологій, є і представники інших видів – ін-телектуальна власність та будів-ництво.

Ми розуміємо, що описа-ти музику словами не

можливо, адже її потрібно

обов’язково слухати! Все ж, про що в основному ваші тексти та якою атмосфе-рою сповнені пісні? Можна без наспівувань :) Тексти наших пісень мають до-статньо широку тематику, почи-наючи від особистих переживань і внутрішньої кризи людини, закінчуючи філософськими роз-думами на тему життя та смерті, цілей і сенсу життя. Перш за все ми хочемо нашими піснями зму-сити людство задуматися про те, як вони живуть, що роблять і що могли б зробити, ширше погля-нути на речі, вирватися із свого маленького світу і усвідомити всю багатогранність існування.

Маєте гарне готичне вбрання та є актив-

ними під час виступів! Та-кий сценічний образ уже достатньо сформований, чи час від часу з’являються нові ідеї або думки оновити конкретні елементи?В цілому сценічний образ вже достатньо сформувався за ми-нулі роки. Але, само собою, нічо-го не постійне, з’являються нові ідеї, змінюється наша музика і відповідно змінюються певні деталі нашого зовнішнього ви-гляду та елементів шоу на сцені. Та і будь-який, навіть найвитон-ченіший образ, в решті-решт набридає як музикантам, так і глядачам, тому ми стараємося не стояти на місці і в прямому, і в переносному сенсі :)

Ви днями презентували відмінний та потуж-

ний уже другий по рахунку повноформатний альбом, пісні якого наша редакція вже оцінила. Також у вашо-му доробку є міні-альбом, випущений ще в розквіті творчості. Як змінювала-ся музика, ваші бачення та вимоги до себе, як до вико-навців?Безумовно, планка підіймається постійно. Скажімо, якщо 5 років тому ціллю для нас було просто зіграти концерт в невеличкому місцевому клубі впевнено і без грішків у виконанні, то зараз цей етап давно пройдений і цілі ставляться значно серйозніші, і вимоги до себе ставимо більш жорсткіші. Знаєте, зіграти не гір-ше, чим інші колективи, вже не актуально. Ми почали приділя-ти більше уваги аранжуванням, концертному звуку і якості зву-чання записаного матеріалу.Наша стилістика також дещо змінилася. Розпочинали ми з цілковитої орієнтації на жіно-чий вокал у піснях в супроводі клавішних, на мелодійність та простоту. Але з часом ми зміню-валися, як і уявлення про те, як ми маємо звучати. В результаті ми поступово прийшли до на-шого теперішнього стану. Жіно-чий вокал доповнився гроулом, на перший план вийшли більш жорсткіші гітарні рифи і широке ритмічне різноманіття. В цілому все зазвучало важче та щільніше. Але, думаємо, в подальшому бу-дуть якісь корективи, ми весь час в пошуку, тому і постійні зміни просто неминучі.

Чи можете ви сказати, що працюєте на слуха-

ча, відгукуючись на крити-ку, побажання і т.д.?Дивлячись, що розуміти під «ро-ботою на слухача». Так, на кон-цертах ми на повну викладаємо-ся для слухачів, граємо лише для них, їм і заради них. Хоча граю-чи для своїх слухачів, ми й самі отримуємо чимале задоволення. Але ніколи не йшли і не підемо

50

на поводу, тим паче, у критиків. Ми йдемо своїм шляхом і роби-мо те, що по душі нам, і так, як подобається нам. Тих, кому це також подобається, ми раді бачи-ти на концертах. Підлаштування під чиїсь смаки та вподобання нам здається лицемірством, а не музикою. Музикант повинен за-палювати людей своїми ідеями (якщо вони у нього є, звісно), вести за собою, хай навіть ізо-льовано і наперекір поглядам су-спільства, а не слідувати моді чи загальноприйнятим еталонам, щоб просто сподобатися всім чи заробити на цьому.

Знаємо, що музична спра-ва насправді не є легкою

і завжди вимагає часу, зу-силь, коштів, нервів. Чим кожному з вас доводиться жертвувати? Не без цього ж? ;)Крім того, що ця справа не легка, вона ще й витратна :) Зараз пев-но вже ні для кого не секрет, що у більшості музикантів є постійне місце роботи, зазвичай не пов’я-зане з музикою. Звідти власне і беруться кошти для заняття творчістю, а роботою жертвувати не можна :) Приходиться в жерт-ву віддавати свій вільний час, відмовляти собі у відпустці або у відвідуванні кіно, щоб зайвий раз прорепетирувати або з’їзди-ти на фестиваль; обирати між за-писом нової пісні і придбанням

нового телефону. В принципі це нормальний процес розставлян-ня пріоритетів: щоб займатися тим, що любиш, можна відмови-тися від менш значущих буден-них речей.

Вкладаючи у музику значну частку себе, що

вам важливо отримати у відповідь, і чи задоволені ви результатами?Заняття музикою самі по собі приносять задоволення. Адже будь-яке мистецтво в першу чергу не засіб для досягнення популярності чи багатство, а можливість самовираження, і в цьому, імовірно, головний сенс. Інше другорядне.

Наше життя веселе і не-передбачуване, з чим

погодяться майже усі. Чи траплялися кумедні не-передбачувані ситуації, пов’язані з колективом?У нас в групі все добре з почут-тям гумору, ми всі дуже хороші друзі, через що наше спілкуван-ня завжди сповнено жартами і різного роду колкостями, так що всіх і не згадаєш.Звісно, і від непередбачуваних ситуацій ми не застраховані. Ко-лись, наприклад, Машка забула на роботі концертний костюм в поїздку до Львова. Тоді ми про-вели весь вільний час, роздив-ляючись місцеві красоти, водно-час шукаючи у всіх магазинах який-небудь вдалий наряд на заміну.В тій же поїздці на самому кон-церті організатори несподівано змінили лайн-ап гуртів і здвину-ли час нашого виступу на один колектив раніше, про що повідо-мили за 10 хвилин до виходу на сцену. Ми всі судорожно запри-гували в костюми, а Машка при цьому доводила до кінця макіяж на другій половині лиця, щоб не виглядіти занадто таки аван-гардненько :)Була і обернена ситуація, коли наш виступ на фестивалі мав бути на другу годину дня, а в ре-зультаті на сцену ми вийшли на початку першої ночі й грали для

п’яти людей, що залишилися із усієї публіки.Із останніх екстремальних сю-жетів запам’ятався нічний пе-реїзд через чеське селище під час туру Європою. Спершу наш авто-бус виляв по лісній стежці в аб-солютному тумані, як батискаф в океанічних глибинах. А потім ще й загруз на галявинці в багні вже практично на відстані в 200 метрах від місця ночівлі. В три години ночі на поміч прийшли хазяї дома, у котрих вельми за-пасливо в гаражі був прихований трактор на цей випадок :)

Тексти у вас англійською мовою, лейбл нового аль-

бому також закордонний. Чи вважаєте ви, що не вар-то покладатися на розви-ток лише на українській сцені? Які маєте успіхи за кордоном?Завжди варто прагнути до чогось більшого, не сподіватися на ро-звиток тільки в одному клубі чи в одному місті, чи в одній країні. Чим більше ми їздимо по різним містам і виступаємо на заходах різного масштабу, тим більше переконуємося наскільки різ-ними бувають люди і наскільки по-різному вони можуть сприй-мати навіть одну і ту саму пісню.

51

За кордоном у нас з’явилися слухачі ще після виходу пер-

шого альбому, котрий швидко розійшовся в мережі і, в тому чис-лі, потрапив на закордонні пор-тали. Отримали немало відгуків! А цією осінню проїхались достат-ньо успішно по Польщі та Чехії з туром. Якщо курс долара до грив-ні не досягне космічних висот, то у нас є ще плани потрапити і цим літом на Aggressive Music Fest в Чехію, про участь в якому домо-вилися вже давно.

Колись слідкували за ро-звитком українсько-

го думу? Як вважаєте, яка його доля в майбутньому?До нашого сорому, ми не дуже слідкуємо за розвиток україн-ської дум-сцени. Із її представ-ників можемо виділити лише криворізьких гігантів українсь-кого думу Mournful Gust, київську постійно прогресуючу готик-дум команду I Miss My Death. Були ще три дуже варті уваги колективи: кияни Vin dy Mia Trix, черкащани Tectum і кременчуцькі She Cries, але на жаль давно про них нічого не було чути.Стосовно розвитку думу в Україні, то, як і будь-який не модний на

сьогодення стиль, майбутнє його достатньо туманне.

Чого може навчити му-зика? Що позитивно-

го вона дала кожному з вас конкретно?Як і в кожному виді мистецтва, головне покликання музики – зробити цей світ прекраснішим, духовно збагатити його мешкан-ців, створити плацдарм для куль-турного розвитку. «Торкаючись» музики будь-яким способом: про-сто прослуховуючи, чи пишучи, виконуючи її, ми реалізуємо свої внутрішні переживання, надає-мо форму ідеям і прагненням. Це прекрасний спосіб самовдо-сконалення, невпинне джерело натхнення і міцна платформа мо-ральної підтримки.

За виходом альбому сліду-ватиме серія концертів

по Україні чи турне на під-тримку? Які ви міста буде-те занурювати своєю дар-ковою музикою?На підтримку альбому плануємо весною зіграти серію концертів здебільшого в містах східної і центральної України. І, звісно, влаштуємо великий концерт-пре-зентацію в нашому рідному Хар-

кові.

Побажання читачам Dayli Metal.

Побажання як завжди будуть му-зичними :) Залишайтеся завжди в гармонії з собою і на одній хвилі з близькими. Хай на кожну ситу-ацію знайдеться відмінна пісня, а поряд буде пара вдячних вух, готових розділити з вами усю чарівність моменту.Миру та благополуччя вашим сім’ям! І, звісно, чекаємо вас на концертах! Mortalium.

Шукайте гурт в мережі:vk.com/mortalium

mortaliumband.net

Інтерв’ю підготувала Наталі Деметер

52

кові.

Побажання читачам Dayli Metal.

Побажання як завжди будуть му-зичними :) Залишайтеся завжди в гармонії з собою і на одній хвилі з близькими. Хай на кожну ситу-ацію знайдеться відмінна пісня, а поряд буде пара вдячних вух, готових розділити з вами усю чарівність моменту.Миру та благополуччя вашим сім’ям! І, звісно, чекаємо вас на концертах! Mortalium.

Шукайте гурт в мережі:vk.com/mortalium

mortaliumband.net

РИЧИ КОЛЮЧИЙ

Коли твоїй команді виповнюється 11 років

- тобі точно є що згадати. Саме тому ми вирішили поспілкуватись з фронтменом і засновником мега-драйвового українського гурту.

53

Привіт. Дякую що погодився на ін-

терв’ю. Розкажи як все по-чиналось, з чого взагалі ви-никла ідея зібрати команду під своїм іменем?Привет. До того как я собрал свою команду, у меня была уже группа. Мы играли как-бы кан-три-панк с мексиканским укло-ном:) Тексты я придумывал на тему не-хватки любви или, наоборот, про её избыток... Короче, всё долж-но было иметь вид того что я та-кой-вот озабоченный тёлочками и кобылками мачо. Когда у нас с моим соратником поменялись взгляды на общее дело, я ушёл из группы и собрал свой проект, который и назвал своим именем. Чтоб было круто, как у Оззи или Элиса Купера. Тема таже и оста-лась. Тема любви и секса - самая актуальная, я считаю и волнует даже импотентов и пуритански воспитанных святош.

В новій команді були про-блеми з обранням му-

зичної стилістики?Мне захотелось сделать проект на подобии Роба Зомби. А вот сооснователь-клавишник любил КМFDM... Да и барабанщик, ко-торый был в то время гитаристом популярной как-бы андэргра-ундной группы the V.I.P’s, хотел сделать звучание похожим на Rammstein. А в итоге, как мне ка-жется они напридумывали песен

похожих скорее на ранний PAIN.

Ротації складу теж були викликані розбіжно-

стями в поглядах на стиль? У меня на тот момент в коман-де было аж семь человек. Два клавишника(!), девчонка ещё. Играли тогда живьём всё, без ме-тронома. А я им наделал таких подставок, как у мэнсоновского клавишника. Пружину и качель-ку. Клёво смотрелось, только ре-бята жаловались, что неудобно. Мы тогда выступали только в Харькове и писали долго альбом. Наверное от этого, со скуки и сбежали от меня мои соратники.

А чому зараз в колективі немає клавішника?

Когда собрал новый состав, ста-ло понятно что легче играть под плэйбэк, без клавишников, тем более что партии придумыва-лись и записывались уже гитари-стами. И старые имелись... Хотя иногда бывает, хочется взять в состав человека, который мог бы не только играть на клавишах, но и сочинять.Вообще у меня текучка кадров - постоянная беда. На то есть раз-ные причины. Сейчас в команде есть такой как-бы костяк на кото-ром всё держится - Мастиф, Хрон и Я, мы дружим и нам интересно делать общее дело. А теперь ещё и директор есть. Наш друг Макс Полиенко. Вот только барабан-щик Лохматый упёрто сохраняет

статус сессионщика и гитарист - новенький.

Чи не виникало бажан-ня змінити стиль? Чи

були такі суперечки всере-дині групи?Стиль команды - прежде всего какая-то такая визуальная шту-ка... Не знаю, как объяснить... В общем, я хочу чтоб мы смотре-лись. А по музыкальной стороне - всё зависит от тех кто насочи-нял песни. Пока что у нас только два альбома и они получились разные, но их объединяют мои тексты, тема остаётся прежней и вместе с ней - стиль команды.Иногда я в шутку делю группу на красивых и умных. Умные со-чиняют, красивые - занимаются тем чтоб всё смотрелось.

А як зараз проходять виступи?

Сейчас мы выступаем с шоу полностью прописанному по тайм-коду. Макс, наш Босс, кро-ме того что рулит звуком, ещё и придумывает как бабахнуть пи-ротехникой и файерами в нуж-ный момент. Свет, дым, всё-та-кое...Кроме этого, стиль Колючих - это ещё парочка девчонок на сцене. А ещё самое главное наше прави-ло - мы никогда не выступаем в чём пришли на концерт. Потому увидеть нас на сцене не перема-занных замазкой - такого быть не может:)

Чим взагалі для тебе є цей проект?

Я считаю проект своим хобби. Никогда серьёзно не относился к этому. Развлекаюсь. Мне нравится постоянно выду-мывать себе микрофонные под-ставки из разного металлолома, лопатофон только чего стоит (!)Каждая эта хрень нужна была для одной песни, а в итоге - в ав-тобус уже мало что помещается. И это без клавишников. Рули, канистры, бензопила, резиновая баба, что-там у меня ещё... Про что поётся в песне, с тем и при-ходится выступать. Если чего не

54

хватает - выгоняю на сцену дев-чонок.

Чи є зараз якісь напрацю-вання для нового альбо-

му? Сейчас у нас хватает загото-вок-черновиков на целый аль-бом. Такие же песни про всякую необычную любовь. Когда мы сможем довести это до ума и за-писать не могу даже предполо-жить.

Як вийшло так, що ви по-чали виконувати окрім

власних, ще й кавери на Rammstein?Про кавер-шоу - как-то всё слу-чайно получилось. Мы готовили к туру песню Feuer Frei! она мне очень тяжело давалась, не мог заучить. Тем не менее мне запи-сала одна подруга на листик сло-ва нашими буковками и когда сведущие люди это читали, они не могли понять, что там может быть за текст в оригинале:) Короче, я промучался с этим Rammstein, а тут один из оргов мне и заявляет, сделайте полный концерт и будет вам хорошо. Я прикинул все эти хорошо и на-чал готовиться. В любом случае мы не стараемся

копировать Раммов, а исполняем их так, как исполнили бы свои песни.Когда смотрю свои старые ви-досы , хочется куда-то от стыда спрятаться... Я и сейчас не выдаю высший класс, но заучиваю уже с оригиналов и не так часто забы-ваю и путаю слова. И мне это уже очень нравится.

Чи є якісь пам’ятні мо-менти з шоу?

Интересных моментов всех и не вспомнишь... Помню плохое, хо-рошего больше и я к нему при-вык, а плохие моменты надолго мучают... Очень огорчает, когда что-то не сработает, кто-то ме-шает или, например, было дело, дали мне какой-то китайский пи-ро-фонтан и я в натуре начал от него гореть, когда обливался из канистры. И нельзя прекратить и больно. А за три дня получил три волдыря на руке... Теперь пользуюсь только проверенной пиротехникой.Вообще, концерты меня привле-кают тем, что я могу дать себе побыть другим. В повседневной жизни я не привлекаю к себе внимания, а тут резко меняюсь и начинаю играться в Звезду. Бы-вали моменты когда организм не

мог справляться. Почему-то Ричи Колючий любит алко-голить:) Помню, как терял силы на концерте в Старом Осколе и девчонки-официанты отпаивали меня вёдрами воды, как Кощея из детского кино. Воспрял, ожи-вился.

Які плани на майбутнє?

С планами на будущее - всё про-сто. Довести наши песни до ума. Разобрать ещё каких-то рам-мштайновских. Выступать. Всё то, чем мы и сейчас занимаемся. Хочется каждый новый концерт делать интереснее предыдущего. А как оно получится - увидим.

Чи буде якийсь концерт до 11-ліття групи 21 бе-

резня?Одиннадцатилетие команды мы отпразднуем концертом в Пол-таве, в одном из наших любимых клубов Villa Крокодила. И в честь этого для полтавчан будет ма-ленький сюрприз.

І наостанок кілька поба-жань для читачів.

Пожелать могу всем счастья, до-бра, мира и новых песен от люби-мых групп.

СПІЛКУВАВСЯ: ALEX HAIFISCH

55

Nightwish

Endless Forms Most Beautiful

56

Nightwish

Endless Forms Most Beautiful

57

Для Nightwish 2014 рік по-чався із відпочинку, про який

дехто із учасників, судячи із ін-терв’ю, вже давно марив. Єдині хто не відпочивав у цей час це були Флор Янсен та лідер гурту Туомас Холопайнен. Флор в цей час була із своїм гуртом ReVamp в турі, який завершився влітку, а Туомас Холопайнен займався ви-пуском свого власного альбому про життя та часи Скруджа.«The Life And Times Of Scrooge» вийшов 11 квітня і мав у собі 10 композицій та 1 бонус-трек. Цьо-му альбому передувало 2 трейле-ри, в яких Туомас розповідав про створення даної роботи, а також кліп та ліричне відео. На запи-сах даного соло-проекту також присутній ще один із учасників гурту Nightwish – Трой Доноклі. Найбільш успішним, як і очіку-валось, альбом виявився у Фін-ляндії, зайнявши 1 місце в чартах та отримавши статус золотого.Серед інших подій на початку 2014 року можна згадати й те що через великий попит на міжна-родне видання «Imaginaerum by Nightwish» Blu-ray гурту довелось додатково випускати дане видан-ня. Також у червні гурт презен-

тував інструментальну версію композиції «Ghost Love Score» на сервісі відеохостингу YouTube.У липні гурт розпочав свій літ-ній табір де і почалась робо-та над їхнім новим творінням - восьмим студійним альбом, який в результаті отримав назву «Endless Forms Most Beautiful». Уже 9 липня фани побачили пер-ший трейлер від Nightwish де розповідалось про роботу над но-вим альбомом. Усього трейлерів на сьогодні налічується 12.На початку серпня Nightwish приголомшив усіх фанів не-приємною новиною про здоров’я барабанщика Юкки Невалай-нена. У своєму зверненні Юкка розповідає, що його уже давно непокоїть безсоння і лікарі не можуть нічого із цим зробити, тому йому на деякий час дове-деться покинути гурт в якості музиканта але тим не менше він продовжить займатись іншими справами у Nightwish. На місце Юкки на час запису та туру прий-шов Кай Хахто.Серез серпневих подій також можна відзначити вихід нових трейлерів із літнього табору та дві відео роботи гурту на компо-зиції «Planet Hell» та «Last Of The Wilds».Восени Nightwish порадували фанів із північної Америки анон-сами свого нового світового туру по США, а також новиною про круїз під час, якого фани можуть провести 24 години на одному кораблі із гуртом. Даний круїз буде частиною їхнього світового турне. На початку осені уже були записані ртим-секції, гітари та вокал Марко і Флор, робота ки-пить повним ходом. Трохи зго-дом стало відомо, що спеціаль-ним гостем на альбомі стане Річард Докінз – англійський ін-телектуал та еволюційний біолог. Також невдовзі гурт презентував ще три своїх відео роботи на пісні «Storytime», «Arabesque», «Last Ride Of The Day».У грудні гурт анонсував вихід свого першого синглу під назвою «Élan» до, якого увійшли 4 ком-

позиції:1. Élan (album version)2. Élan (radio edit)3. Élan (alternate version)4. Sagan (non-album bonus track).Прем’єру синглу призначили на 13 лютого 2015 року. До кінця року залишалось вже зовсім трохи але гурт встигає заверши-ти зведення альбому «Endless Forms Most Beautiful» і розпоча-ти його попередній продаж.Вже зараз журналісти, які були запрошені на пре-презентацію альбому, висловлюють своє захо-плення ним. У мережі вже зявля-ються схвальні відгуки, і всі з не-терпінням чекають можливості придбати свою копію диску.Nightwish завжди були на сто-роні віртуозної досконалості. Вони спроможні розбудити фан-тастичні світи мрій, стерти час і простір та глибоко доторкнутися до душі своїми величними сим-фонічними творіннями. Мрія та бажання, любов та пристрасть, відданість і кров – фінський гурт завжди має сили підкорювати нові горизонти. Симфо-метал гурт хоча і утворився у 1996 році, дуже швидко став найпопуляр-нішим у своєму стилі. Не секрет, що головний композитор Туомас Холопйнен – різнобічний піс-няр, який живе своєю музикою, віддає себе своєму мистецтву і це чутно у кожній ноті його пісень.Пройшло 4 роки з часу виходу ди-вовижного альбому Imaginaerum – багато чого сталось – і багато чого ще буде, тому що зараз гурт почав писати новий розділ в своїй історії. Розділ, який встановить нові стандарти та розпочне нову магічну подорож у захоплюючий паралельний всесвіт: такий ве-личезний, такий епічний, такий величний. Nightwish поєднують

58

минуле, теперіш-нє та майбутнє в одне бездоганне ціле. Настав час для нової ери. Настав час для Найбільш пре-красних форм безкінечності (Endless Forms Most Beautiful).Endless Forms Most Beautiful – перший сту-

дійний альбом, на якому співає голландська

співачка Флор Янсен (ReVmap, ex-After Forever). Прекрасна співачка стала повноцінним чле-ном колективу з жовтня 2012 року. У величному Showtime, Storytime, що був записаний у 2013, чарівна сильна жінка удосконалила звучання старих пісень своїм вокалом, вдихаючи у них нове життя. І не дивно, що Янсен змогла підняти старі пісні на новий рівень. «Записувати пісні із більш м’яким, глибоким та менш академічним вокалом стало для Флор великим випро-буванням, тому що так вона ще ніколи не співала», згадує Туо-мас. «Однак її ентузіазм дуже до-бре відобразився на якості вока-лу». За барабанами також можна побачити нове обличчя: через проблеми із здоров’ям постійний барабанщик Юкка Невалайнен мусив взяти перерву. Під час туру його буде заміняти його добрий друг Кай Хахто (Wintersun). На

кінець квінтет доповнив муль-тиінструменталіст Трой Доноклі. Холопайнен відчуває гордість за своїх нових колег: «У нових учасників багато мотивації і вони вносять багато нового до аранжування пісень. Вони працювали разом, як одне ціле, набагато краще, аніж ми раніше працювали над попередніми альбомами!»Музична екскурсія по-чинається з швидко-го «Shudder Before The Beautiful», який символізує ве-лич і пишність світу. Знамени-тий біолог-еволюціоніст і автор Річард Докінз з’являється на початку у ролі оповідача. «Він не знав Nightwish до цього» зізнається Туомас, «але після прослуховування деяких пісень, йому дійсно сподобалася наша музика і він прийняв наше за-прошення із задоволенням». «Weak Fantasy» що йде наступ-ною, здається, є найважчою ком-позицією альбому, порівняно із Холопайненовою «Yours Is An Empty Hope».Басист Марко Хієтала також до-дав багато ідей до цього треку. Чудовий і зворушливий «Élan» є першим синглом. «Основна тема пісні не що інше, як сенс жит-тя, який відрізняється для кож-ного з нас. Важливо довіритися вільному падінню і не боятися відстані, яку доведеться подола-ти», філософствує автор пісень. «Our Decades In The Sun» м’яко переносить слухача в тихі поля, разом з наступною фолк-серед-ньовічною «My Walden».Цей трек означає відкритість кожної людини до безсмертя і покликаний надихати на те, щоб подивитися на індивідуальний світ перед вами. Походження всього живого сповнює видатний титульний трек «Endless Forms Most Beautiful». «Тут відбивається еволюція життя на землі», говорить Туомас. Наступна пісня називається «Edema Ruh» при написанні її Туомас був сильно натхненний фантазією автора Патріка Ротфусса, в чиєму

вигаданому світі музиканти і актори подорожують з села в село, граючи музику і показуючи театральні постановки. «Alpenglow» є свого роду піснею про кохання, де докладно описані і проілюстровані різні варіації буття після смерті.Перед захоплюючим фіналом, вражає інструментальна части-на: В «The Eyes Of Sharbat Gula» оркестр і хор сяють в досконало-му симбіозі, створюючи настрій кінематографічного саундтре-ку і зачаровує містико-мелан-холійною атмосферою. Вінцем на завершення є монументаль-ний 24-хвилинний монстр «The Greatest Show On Earth», який ділиться на п’ять частин і відкри-ває повний процес еволюції – від формування планети Земля до далекого невідомого майбутньо-го. «Це для мене найкраща пісня за всі часи існування Nightwish», говорить Туомас.І фіни мають рацію, тому що в цьому знову бере участь Річард Докінз і завершує цей захо-плюючий і таємничий шматок мистецтва в ідеальний спосіб. Nightwish представляють себе сильнішими і впевненішими, ніж будь-коли. Від теперішнього часу це висічено в камені: Endless Forms Most Beautiful є віртуоз-ною спадщиною для вічності. Nightwish ніколи ще не були кра-щими.

МАТЕРІАЛ: СОФІЯ КІНУНЕНОКРЕМА ПОДЯКА:

NIGHTHEARTS

59

60

61

Добрий день, Іване! Ла-скаво просимо в жур-

нал DM! Як ваш настрій?Привіт, все добре)

Почнемо з головного: Septem Voices вже не

новачки в сімфонік-метал цеху, але, припустимо, що багато чують про вашо-му колективі вперше. Роз-кажіть пару слів про себе.Сам проект зароджувався дуже довго, десь в період 2002 - 2006 років. У той час ніхто всерйоз не сприймав можливість існування конкуруючої вітчизняної коман-ди на метал-сцені країни. На збір адекватного складу пішло близь-ко чотирьох років. Потім запис першого альбому, контракт з Сд-Максимум, почалися фести-валі, гастролі по країні, другий альбом і понеслась ..))

Чому ви зупинилися саме на стилі симфо-метал?

Чим він підкорив душі му-зикантів?Питання з підступом .. ми на ньому не зупинялися. Після пер-ших двох альбомів, в часи коли люди ще пам’ятали як тримати

книгу і ручку, а деякі ще й чи-тати примудрялися, було дуже багато рецензій. У деяких з них досить часто миготіли такі слова як gothic, symphonic. Я не можу сказати, що у нас не відчувається впливів цих стилів, але особисто мені завжди здавалося достат-нім слова «рок». Поклавши руку на серце, як меломан, з боку я б ніколи не назвав нас симфо ме-талом.

Хто із знаменитих ко-лективів вплинув на

творчість?Я думаю, вплинули не стільки колективи, скільки неймовірний музичний голод і творче безсил-ля груп в країні. Якщо згадати, то адже у 2000 не було ніякого ВК, торрентів і іже з ними. Люди або купували збірники, або зби-рали ліцензію, або качали один у одного щось, з гвинтами від квартири до квартири носили-ся, переписували всі ці музики)) Тому насправді не творчість най-більше вплинуло, а відсутність музики в розумінні саме терміна «музика». Якщо говорити про якусь мотивацію до дії, то особи-

сто на мене справили враження Black Sabbath, Therion, Tristania, Arcana. А так щоб почули когось і кинулися записувати пісні - не було такого.

Не так давно ви випу-стили свій новий ЕР

«Без Весни», що отримав кілька позитивних відгуків у Європі. Як проходив його запис? Над чим ви зараз працюєте?Це окрема історія. Ми почали роботу над EP «Без весни» ще в 2011, зараз у це важко повірити навіть. Але перші студійні вер-сії «Оставь» і «Я помню» з’яви-лися саме тоді. По звуку з усієї сесії нас влаштував тільки трек «Сказки красок», його то ми і виклали у вільне плавання в ін-тернет. Я вважаю, що EP «Без весни» це по-своєму перелом-ний момент в нашій творчості. Ми могли випустити його досить давно, але були незадоволені якістю звучання готових треків. Тільки після оновлення складу, з приходом гітариста Мкртчяна та басиста Біктімірова на початку 2014 ми змогли записати треки

62

з тим звуком, з тією технікою і з тією віддачею, якого заслугову-ють ці пісні. Зараз, незважаючи на чергові зміни у складі, вектор знайдений і ми маємо намір ку-вати поки гаряче))

Після відгуків з Європи, не можу не запитати

- які все-таки у вас плани? Поїдете туди в тур?Якщо будуть гідні пропозиції - із задоволенням.

Чи плануєте ви зняти новий відеокліп?

Так, ми плануємо зйомку ві-деокліпу, сподіваюся зроби-ти це в 2015.

Іван, давайте трохи відійдемо від музи-

ки і поговоримо про справи домашні. Всім давно відомо, що чолові-ча частина суспільства здавна славиться своїми кулінарними шедеврами. Яке ваше фірмове блюдо?Люблю готувати рибу, м’ясо, раків дуже люблю і креветок. Ба-жано на природі. А вдома все що завгодно можна приготувати, не бачу для цього перешкод))

Розкажіть трохи про по-всякденне життя учас-

ників групи? Хто який ВНЗ закінчив? Хто ким працює?Аделі у нас професійний дизай-нер, художник, часом вольний, регулярно намагається брати уроки вокалу. Ельміра вчилася в муз школі та училищі по класу фоно, потім в академії за звуко-режисурі. Григір Мкртчян (гіта-ра) та Григорій Корнілаев (бас) навчаються відповідно по класу гітари і баса в училище та ака-демії. Я закінчив денне відділен-ня Авіаційного університету, мат методи в економіці, муз освіти у мене немає.

Раз ми згадали кухню, то мимоволі задається пи-

тання - а яка вона, музична кухня? У чому її проблеми

та особливості?Питання «не на одну ніч» зви-чайно)) По перше, я ставлю під сумнів саме існування цієї самої кухні. Адже коли кухня готує, ми маємо на увазі, що більшість з’їдається, якщо ви розумієте про що я. У нас в країні існує ряд груп ешелону 1980-1990, які по максимуму займають все афіші та сцени країни. Земфіра і Лю-мен напевно останні, хто дійсно пробилися на велику рок сцену. Якщо говорити про бесчетом кількості нових груп, то пропо-зиція однозначно перевершує попит. Я вважаю, вся проблема в авторському праві, відсутності фінансової мотивації і нестачі слухача як такого. Є звичайно й закулісні, b2b особливості, але це розмова, мабуть, ще на одну ніч. Повертаючись до питання, не бачу цієї самої «кухні». Якщо го-ворити про групи, які з’являють-ся останні років 5-7, бачу дуже багато музики, знятої з зарубіж-них команд, точніше спроб цього самого зняття. Іноді це цікаво, в більшості випадків навпаки. Вза-галі неможливо в одному питан-ні і відповіді розкрити цю тему, зробіть на цю тему окремий ре-

портаж або інтерв’ю і ми з вами поспілкуємося детальніше, тема заслуговує уваги.

За всю довгу історію Septem Voices об’їзди-

ли безліч міст СНД. Який з концертів вам найбільше запам’ятався? Яким був перший концерт?Найбільше запам’яталися кон-церти в Оренбурзі і Самарі, ми буваємо в них найчастіше. Пер-ший був дуже давно і з усього складу, який там був, залишився тільки я. Це був фестиваль, який проходив у школі, запам’яталися квіточки на сцені з паперу))

Спасибі за приділений нам час. Що б ви хотіли

побажати нашим чита-чам і нашому журналу?Читачам читати. І не тільки жур-нали. Слухати музику і ходити на концерти артистів, які вам по-добаються)) Журналу продажів, цікавих матеріалів та позитиву в команді. І вам спасибі.

63

SPAINT

Добрий день! Ми раді вітати відомий мо-

сковський гурт Spaint на сторінках нашого журна-лу. Отже, почнемо з про-стого питання: як ваш майже весняний настрій?Привіт! Настрій відмінно! Дій-сно, весна на носі, а справжньої зими в Москві цього року було вкрай мало. Значить, чекай квіт-невих снігопадів і першотравне-вих заморозків. Навіть сама хал-турна зима швидко не пійде))

Напевно, не всі ще наші читачі знають про

ваш колектив. Розкажіть, хто створив Spaint? Якими були перші кроки групи?Давним-давно наш гурт називав-ся WEEDS IN VOGUE, записував альбоми, виступав. Потім в 2005 році ми вирішили трохи змінити концепцію групи, а саме розши-рити стилістичні рамки, викори-стовувати російськомовну лірику. Ну, заодно поміняли і назву. На більш коротку, більш нейтраль-ну і ще більш незрозумілу))). Сам же процес як ішов, так і йшов. Тим не менш, початок діяльності та дискографію SPAINT вважає-

мо саме з 2005 року. Рік потому записується трехпесенний про-мо-диск, і активізується концерт-на діяльність. Ось так, пішло-пої-хало далі ...

Через кілька років, що ви можете сказати про

успіхи колективу?Безумовно, серія записаних аль-бомів і зіграних за цей час кон-цертів - це певний результат для нас. Багаж, я б сказав. Але важливо також те, що завдяки нашій музиці, у нас з’являється все більше і більше друзів у різ-них куточках країни і навіть за її межами. Між нами створюється якась негласна спільність, брат-ство. Розуміння того, що хтось чекає від тебе нових пісень, на-дає нашій діяльності додатковий зміст, мотивує і не дозволяє опу-скати руки. Розширення і зміц-нення цих зв’язків - фундамент для успіху гурт.

Не так давно ви ви-пустили свою нову

платівку «Мелодия». Як проходив її запис?Запис проходив у вже знайомій нам московської студії «АИБ», де

ми писали і наш попередній аль-бом «Вкус земли – Цвет неба». У нас не було чоткого дедлайну для випуску альбому, нас ніхто не квапив, тому ми витратили стільки часу на запис, скільки було потрібно. Пробували різні варіанти, слухали, обговорюва-ли, робили паузи, після чого по-верталися до матеріалу зі «сві-жим вухом».

Платівка вийшла на ві-домому метал-лейблі

Mazzar. Паралельно над вашим іміджем працює ізраїльська pr-контора GlobMetal Promotions. Ви-никає питання: потужний фронт робіт спрямований на великий тур містами СНД, і, можливо, Європи?Це вже наш третій реліз на Mazzar і ми дорожимо цією співпрацею, оскільки цей лейбл проявляє сьогодні рідкісну стійкість і ідей-ність у своїй діяльності. Усім ві-домо, який спад зараз переживає рекорд-індустрія у світі. Стосовно до наших реалій, і вже тим біль-ше андеграундного металу, ситу-ація взагалі малоперспективна. Тим не менш, є люди і лейбли,

64

SPAINTякі продовжують «нести культу-ру в маси» і, більш того, продов-жують підтримувати вітчизняні групи. Сьогодні для промоушена музичного матеріалу використо-вуються нові кошти і ресурси, саме тому вирішили, що співпра-ця з GlobMetal Promotions допо-може нам донести свою музику до більшого числа потенційних слухачів. Паралельно ми, безу-мовно, активізуємо концертну діяльність в підтримку альбому.

Чи плануються зйом-ки відеокліпу на одну з

пісень ЕР?Робот з цього питання ще не розпочато, але обговорюється.

Коли вийде майбутній полноформатнік гру-

пи?У нас ніколи не виходило швид-ко складати і записувати альбо-ми. Але зараз новий матеріал

вже є, частково грається і роз-робляється. Так що робота йде, і через якийсь час, я сподіваюся, вже можна буде говорити і про терміни.

Як ви ставитеся до ме-тал-сцені в України?

Доводилося з ким-небудь з українських колективів ді-лити сцену?А як же! У 2008 році у нас був дво-тижневий тур по Україні, органі-зований Фростером. Практично в кожному місті ми ділили сцену з місцевими українськими гру-пами. Хоча і без цього ми в курсі сильної метал-сцени, наприклад, у Харкові, Києві, Запоріжжі.

Напевно, у російської, а також української

сцени однакові труднощі і проблеми. Як би ви їх вирі-шили? Розчерком пера чи «вогнем і мечем»?

Згоден. Існує комплекс про-блем. Але важливо, щоб на-самперед самі групи перестали сліпо копіювати західні зразки, щоб брали на себе сміливість шу-кати власне обличчя, а згодом і нові шляхи розвитку існуючих трендів, і тим самим створювати конкуренцію «фірмачам», при-наймні, хоча б перед рідним гля-дачем .

У чому для вас сенс музич-ної творчості?

У реальному житті завжди ба-гато обмежень, умовностей, ев-фемізмів і недомовленостей. Музика ж - це такий острівець свободи, де ти можеш запропо-нувати і реалізувати свою власну модель музичного та смислового висловлювання, і на цьому тлі знайти друзів і однодумців по всьому світу. Тобто тих, хто ро-зуміє і відчуває також як і ти.

65

Добрий день, Євсенія! Як настрій?

Добрий день! Все чудово.

Розкажіть трохи про себе? Ви людина дуже

активна і пробивна, але при цьому з характером. Чому ви обрали для самореаліза-ції саме світ музики?Думаю – розповім. Мені імпонує саме цей світ. Світ моєї душі, він дуже різноманітний. Тому я і за-ймаюся музичною діяльністю, але не як музикант, а як інфор-маційник, організатор, піарщик.

Як давно ви стали за-йматися музичною

діяльністю?У 2011 році я прийшла до команди «Dikobraz-promo», проект «Гале-рея Рока» в місті Сургуті. Ми за-ймалися організацією концертів для молодих команд регіону ХМАО. Пізніше я йду з проекту, і через пів року мені надходить пропозиція від Олександра Ла-таєва як вельми перспективному організатору, креативщику ну і дамі з характером взяти участь в його проекті. Це був несподіва-ний сюрприз. Дуже не просто з нуля щось створити. Але я поба-чила перспективи не тільки для себе, а й відмінні перспективи для музичних колективів, і для людей, що займаються близько-

музичною діяльністю. Тому на початку 2013 року з’явився «Varg Stage: Surgut» – почавши свою діяльність з першого музично-го брендового фестивалю у м. Сургуті. Оскільки до нас приєд-нувалося все більше людей, все більше проектів з’являлося і ре-алізовувалося за межами Сургу-та. А в подальшому і за межами ХМАО.У зв’язку із затребуваністю в до-помозі з організацією ми стали першим творчим об’єднанням з напрямком організаційного цен-тру – «Varg Stage: Siberia».

Розкажіть будь ласка, що таке «Varg Stage:

Siberia»?«Varg Stage: Siberia» – це сибір-ський підрозділ міжнародного інформаційного творчого об’єд-нання «VARG MEDIA GROUP». На даний момент воно є творчим об’єднанням музикантів, дизай-нерів, звукотехніків, художників, рекламщиків і просто креатив-них людей, що утворюють один міцний оплот організації заходів, концертів та інформаційної під-тримки.

Ро з к а ж і т ь , як проходи-

ла співпрацю з цим колекти-вами? З якими труднощами ви стикалися і як їх подолали?Співпраця була до-сить різною, але завжди продуктив-ною і цікавою. Для мене робота з мо-лодими команда-ми – це той досвід і знання, які не дадуть навіть най-кращі універси-тети, але не можу не сказати, що тут тільки мої власні проекти. Навпаки. Ми завжди пра-цюємо у взаємодії з навколишнім

Редакція журналу давно стежить (і інформує своїх читачів) за діяль-

ністю проекту VARG. Зараз ми хо-чемо розповісти про його найбіль-ший філіал. Ми поговоримо з Євсенієй Сергєєвой, керівником «Varg Stage: Siberia», про його діяльність та плани на 2015 рік.

66

світом. Труднощі безумов-но були і є, наприклад, приміщення для постійної роботи, якість виконува-ного матеріалу гуртів, часом люта конкуренція за виступ, за музичне місце під сонцем. Осо-бливо складно дався окружний байк-рок фестиваль «Про-буждение-2014», де в заході взяли участь яскраві ко-лективи з усього округу. Але чим більше труд-нощів – тим вище про-фесіоналізм. Досвід – це хороша ос-нова.

А що вас спону-кало працювати з «Ibvade My Soul», «Просто Горы-ныч», «Природа Вещей», «Magisterium», «Четное Число»?Працездатність, бажання просу-ватися далі, а також актуальність виконуваного репертуару. Для таких команд, які ставлять цілі і готові до них іти, «Varg Stage Siberia» готовий стати другим «домом».

Ми начулися, що го-тується регіональний

збірник VARG: РегіонROCK: Сибирское нашествие!» Чим цей збірник відріз-няється від аналогічних ме-режевих проектів, яких чи-мало в інтернеті?Це наш регіональний проект. Тут беруть участь команди тіль-ки з регіону Сибіру. Вузькона-правленість дає перевагу перед будь-якими іншими збірниками тим, що абсолютно точно дає по-няття про те, які команди будуть там, і це є особливим інтересом знайомства з творчістю. Якщо взяти в загальному – збірка VARG відрізняється від конкурентів тим, що вона некомерційна і

офіційна – гурти самі надси-лають нам свої матеріали, пропонуючи свою музичну твор-чість в наші релізи. 90% мереже-вих збірників просто вбирають у себе треки, переважно західні, без будь-яких домовленостей з музикантами та їх правовласни-ками.

Які плани у проекту «Varg Stage Siberia»?

Яким він буде в майбутньо-му?Планів – дуже багато! На даний момент ми закінчили проект і ре-алізуємо туровий брендовий фе-стиваль «Varg Territory: Сибир-ское нашествие», який пройде в декількох містах Сибіру, букваль-но протягом двох тижнів відкриє майданчики як для місцевих, так і іногородніх гуртів Сибіру, при тому закінчиться тур фестивалів в місті Сургуті. Відкриття та ре-алізація нових філіалів в Сибіру. Реалізація літніх опен-ейрів ХМАО і регіону Уралу. До нас планують приєднатися й інші ор-ганізатори Сибірського регіону,

що спростить можливість співпраці. Ми так само про-довжимо розширювати співпра-цю із ЗМІ та інформаційними проектами. Магазинами рок-а-трибутики і т.п.

Євсеніє, а чим ви любите займатися у вільний від

різної роботи час?На першому місці у мене сім’я, друзі, з якими не так часто вдається побачитися, читати книги, люблю гуляти по місту, по різним цікавим місцям. Лю-блю подорожувати. Тому, напев-но, мені так легко дається робота в інших містах :)

Сподіваюся, що у вас все вийде! Спасибі вам за ін-

терв’ю.Завжди рада з вами поспілкува-тися. Дякую.

67

WITHIN TEMPTATIONвівторок, 31 березня 2015

початок о 19.00 клуб “STEREO PLAZA”

Київ, Червонозоряний проспект, 119 Квитки: 320-900 грн

Вже бозна-як-довго очікуваний концерт відбудеться в остан-ній день березня. Чарівний і незрівнянний вокал Шарон, що

затьмарює солов’їв з пташиної опери, нарешті звучатиме в Києві (якщо тільки диявольські сили зла не витворять щось і концерт знов не перенесуть). Як і завжди, яскраве і феєричне шоу та музи-ка, що окриляє душу, чекають на всіх щасливих власників квитків на виступі Within Temptation в Stereo Plaza.

PSYCHIC TVнеділя, 15 березня 2015

початок о 19.00 клуб «Sentrum»

Київ, вул. Шота Руставелі, 11 Квитки: 300-500 грн

Найлегендарніший гурт кінця ХХ століття Psychic TV та її лі-дер – алхімік музичного насторю Genesis P-Orridge відвіда-

ють столицю. Пісні з нового альбому та улюблені хіти введуть вас у стан творчого трансу, вийшовши з якого після концерту ви ма-тимете невичерпне натхнення та мільйон ідей для творчості. Це вже не кажучи про те, що на самому концерті буде дійсно круто!

SMOKIEнеділя, 15 березня 2015

початок о 19.00 Національний Палац мистецтв «Україна»

Київ, вул. Велика Васильківська, 103 Квитки: 200-1200 грн

Культовий британський гурт приїздить до Києва! Їхні безсмертні хіти зацінило вже не одне покоління. Хіба це не чудово, коли і батьки, і діти разом відриваються під одну й ту саму музику і не можуть заперечити одне одному її крутість та актуальність? Ті ж, хто в піснях Smokie не вбачає великого мосту між поколіннями на ріці життя, може просто прийти послухати музику, яку одно-голосно професійні критики та звичайні люди називають чудо-вою, якісною, фантастичною та драйвовою!

68

HATEBREEDвівторок, 31 березня 2015 початок о 19.00 клуб «Sentrum» Київ, вул. Шота Руставелі, 11 Квитки: 350-370 грн

Серед усіх видів весняного авітамінозу дефіцит хардкору – най-небезпечніший для настрою та, відповідно, для здоров’я. На

щастя, американські хлопці Hatebreed приїдуть в Україну, аби врятувати вас! Вони гратимуть потужно, люто та безпощадно, не роблячи жодних перерв ні для публіки, ні для себе. Справжнє свя-то хардкору, яке обов’язкове для відвідування всім поціновувачам жанру і взагалі всім-всім-всім!

WE BUTTER THE BREAD WITH BUTTERвівторок, 17 березня 2015 початок о 19.00 концерт-хол “Метрополь Live Stage” Київ, вул. Прорізна, 8 Квитки: 280-400 грн

Ах, якби ж то всі бутерброди співали, як ці хлопці з Німеччи-ни! Під їх чудовий зубоподрібнювальний electronic-deathcore

душа відпочиває, трясучи своїм хаєром. Відчути те особливе під-несення, яке буває після особливо гарячих концертів, ви зможете тільки відвідавши виступ We Butter The Bread With Butter. Ви про це точно не пожалкуєте, а от якщо пропустите – кусатимете лікті щоразу дивлячись на хліб із маслом.

ТАРТАК & RIFFMASTERчетвер, 26 березня 2015 початок о 19.00 клуб “Atlas” Київ,вул. Артема 37/41 Квитки: 150-300 грн

Все почалось тоді, коли Riffmaster презентував спільний із Саш-ком Положинським, гостросоціальний трек «Земля». Саме

після цього зародилась ідея спільного концерту українських рок-гуртів, на якому, до речі, Riffmaster презентує новий альбом “Кот-лета по-киевски”. Концерт покликаний підняти дух та надихнути кожного, хто любить та цінує українську музику.

69

BRUTTO. ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТУР 6 березня – Запоріжжя (glam club “Platinum”, вул. Леоно-ва, 14. Початок о 19.00 – квитки: 200-300 грн) 7 березня – Дніпропетровськ (клуб “ТАЙМ-АУТ”, вул. Паникахи, 61. Початок о 19.00 – квитки:180-300 грн) 8 березня – Кривий Ріг(Палац молоді та студентів, вул. ХХІІ Партз’їзду, 11-А. Початок о 19.00– квитки: 140-300 грн) 10 березня – Кіровоград(PROVOCATEUR NIGHT CLUB, вул. 50-річчя Жовтня,1-А. Початок о 19.00 – квитки: 150-300 грн) 11 березня – Кременчуг (Міський палац культури ім. Г. І. Петровського, бульвар Пушкіна,2. Початок о 19.00 – квитки: 120-350 грн) 13 березня – Черкаси (ПК «ДРУЖБА НАРОДІВ», бульвар Шевченка, 249. Початок о 19.00 – квитки: 100-250 грн) 14 березня – Полтава (VILLA KROKODILA CONCERT HALL, проспект Першотравневий, 20-Б. По-чаток о 19.00 – квитки:180-350 грн) 15 березня – Харків (клуб “ЖАРА”, вул. Плеханівська, 134-А. Початок о 19.00 – квитки: 150-300 грн) 17 березня – Суми (Театр драми та комедії ім. Щепкіна, Театральна площа, 1. Початок о 19.00 – квитки: 150-280 грн) 18 березня – Чернігів (ECHO CONCERT HALL, вул. П’ятницька, 50. Початок о 19.00 – квитки: 150-200 грн) 19 березня – Житомир (Клуб «Каньон», вул. Перемоги, 24. Початок о 19.00 – квитки: 150 грн) 20 березня – Київ (SENTRUM, вул. Шота Руставелі, 11. Початок о 19.00 – квитки: 300-500 грн)Ну що казати – концерти непокірного, революційного та до чортиків крутого Сергія Міхалка варті того, аби ходити на них щодня за можливості. Той вир емоцій, що панує на його концертах, опису не підлягає. Це просто НЕОБХІДНО відчути самому.

LORD BISHOP ROCKSчетвер, 5 березня 2015 початок о 20.00 байкар-паб The Gas Station – Ugly Jack 5 Львів, вул. Джерельна, 20 Вхід вільний!Талановите тріо зі Сполучених Штатів Америки вперше ступить на українську землю. Хлопці грають чудову музику у своєму фірмовому стилі Hendrixian Motör Funk, що поєднує в собі хард-рок, фанк, джаз, блюз, реґґі та панк. Не втрачаймо ж нагоди насолодитись їхнім драй-вовим та колоритним виступом в місті Лева!Також Lord Bishop Rocks виступатимуть у Києві в Байк-рок-н-рол клубі ROUTE-66 за адресою проспект Глушкова, 11 шостого березня о 20.00. Ціна квитків уточнюється.

70

KISS FOREVER BANDП’ятниця, 7 березня 2015 Початок о 18.00 Чернігів, Міський «Палац культури» Квитки: 100-300 грнСубота, 8 березня 2015 Початок о 20.00 METROPOLIS ARENA Іллічівськ, вул. Паркова, 15 Квитки: 200-350 грнНайкращий триб’ют Kiss приїде до українців з Угорщини та запалить так, що серця тих, хто на тому концерті побуває, горітимуть ще місяць без перебільшення! Разом з ними на сцені також виступатимуть аме-риканці Lord Bishop Rocks, а в Чернігові – ще й українці RocketA, що підвищує крутість концерту на кілька пунктів. Про супер-романтич-ність квитка на цей концерт, подарованого дівчині на 8 березня, на-віть згадувати не потрібно.

ASHOWA5 березня Початок о 19.00Дніпропетровськ (клуб РК, вул. Ленінградська, 51. )Вхід: 50-70 грнНорвезький гурт Ashowa дасть кілька концертів у нашій країні в рамках міжна-родного туру Північно-східною Європою. Ці хлопці використовують динамічні елементи, мелодичні рифи та тяжкі структури new-doom задля того, аби їх ме-тал був найенергійнішим, що їм непогано вдається! За гітари вони беруться з тією неповторною норвезькою суворістю та силою, яка надає їхній грі ще цікаві-ших відтінків. Тож усі, хто має змогу – go на концерти!

Р.S. головний редактор обмежила кількість концертів, які мають бути у рубриці і жодним з цих концертів я просто не могла пожертвувати заради не менш чудового концерту. Андрій Макакревич виступатиме 6-го березня в Києві, 7-го – в Одесі, 8-го – в Дніпропетровську, 9-го – в Харкові. Програма “LOVE” – це пісні про кохання, в яких завжди знаходиш щось більше, щось невимовне та глибоке, те, що житиме в твоєму серці від моменту, коли ти почуєш перші коливання повітря, викликані грою на гітарі та голосом легенди, і до самої смерті. Андрій Макаревич – один з тих, хто відкрито і голосно підтримали Україну і кому всі ми будемо довіку вдячні за це. За це і за його музику, звісно.

71

З питань:

КОНТАКТИ

Більше інформації – на офіційному сайті DailyMetal:HTTP://DAILYMETAL.COM.UA/

Підписуйтесь на наші сторінки у соцмережах – ми додамо у Ваше життя ще більше Metal! :)

https://vk.com/dailymetal

https://www.facebook.com/DailyMetal

https://twitter.com/Daily_Metal

З ПИТАНЬ:розміщення публікацій,

інформаційної підтримки концертів, турів, гуртів, релізів, проектів і т.д.

розміщення реклами тощо,а також якщо ви хочете приєднатися до команди

DailyMetal:ПИШІТЬ НАМ ЗА АДРЕСОЮ:INFO@DAILYMETAL.COM.UA

72