МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Кафедра екології

ПРОГРАМА

фахових вступних випробувань для вступу на навчання за ОПП магістра та спеціаліста спеціальності

101 – «Екологія»

спеціалізація «Екологія та охорона навколишнього середовища»

на базі ОКР: бакалавра за напрямом підготовки 6.040106 – «Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване природокористування»; спеціаліста за спеціальністю 7.04010601 - «Екологія та охорона

навколишнього середовища»

Івано-Франківськ

2016

2

Програма призначена для вступних випробувань бакалаврів та спеціалістів на навчання за освітньо-професійними програмами магістра.

Програма базується на освітньо-кваліфікаційній програмі напряму підготовки 6.040106 – «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування», спеціаліста за спеціальністю 7.04010601- «Екологія та охорона навколишнього середовища».

Програма розглянута і затверджена на засіданні кафедри екології Протокол № 06 від « 6 » лютого 2016 року.

Завідувач кафедри екології, проф. Я.О. Адаменко

1. Теми питань з нормативних навчальних дисциплін

1.1 Геологія з основами геоморфології 1. Геологія як наука. Основні поняття та терміни. Розділ геології, предметом якого є

вивчення будови, руху та розвитку земної кори в зв’язку з розвитком Землі в цілому. Сукупність конкретних властивостей геологічного середовища, що відображають умови існування біоти і людського суспільства

2. Загальні уявленні про будову Землі. Літосфера. Земна кора. Мантія. Ядро. Гранітний, базальтовий шари земної кори. Континентальна та океанічна земна кора. Середній вміст хімічних елементів у земній корі.

3. Гірські породи: осадові, магматичні і метаморфогенні. Методи визначення віку гірських порід. Текстура гірських порід. Форми залягання гірських порід. Види порушення залягання гірських порід.

4. Класи мінералів. 5. Геологічні процеси: екозогенні, ендогенні. Процеси вивітрювання. Кора

вивітрювання. 6. Відклади: елювій, делювій, алювій, колювій, еолові відклади. 7. Геохронологічна шкала. Ера. Період. Епоха. 8. Землетруси. Походження. Шкала оцінки інтенсивності землетрусів. 9. Основні поняття про рельєф, ландшафт. Рельєфоутворюючі фактори. Основні

форми сучасного рельєфу. 10. Корисні копалини. Паливно-енергетичні корисні копали. Неметалічні і металічні

корисні копалини. 11. Геологічні структури. Платформи. зони складчастості. 12. Геолого-геофізичні і геохімічні поля. Генезис патогенних геохімічних аномалій.

1.2 Гідрологія 1. Гідросфера. Основні поняття та терміни. Гідрологія суходолу 2. Звивистість. Глибокі ділянки русел річок. Русло. Гирло. Рукава, протоки та

мілини. 3. Коливання у часі рівнів води та водності річок. Зміна в часі рівнів, витрат і

об’ємів води у водних об’єктах. Якими водами забезпечується стік річок у період літньо-осінньої межені.

4. Шар стоку. Поверхневий стік. Стік ґрунтових та артезіанських вод. Одиниці вимірювання стоку. Середнє значення стоку за багаторічний період, який має декілька замкнених циклів водності.

5. Основні морфометричні характеристики річки. 6. Витрата води. Шар опадів. 7. Категорії річок. Великі річки. Малі річки. Умовно малі річки. Середні річки.

Площа водозборів. 8. Водний режим. Основні фактори, які визначають водний режим. Фаза водного

режиму річки. Водний баланс. Водний баланс стічного озера. 9. Живлення річок. Основні джерела живлення річок у різні періоди року. Як

змінюється підземне живлення річок в період водопілля у випадку. 10. Річковий басейн. Кількість води, яка стікає з одиниці площі басейну в одиницю

часу. Фізико-географічні характеристики річкового басейну.

4

11. Льодові утворення. Режим,що характеризує сукупність процесів виникнення, розвитку та руйнування льодових утворень. Інтенсивність теплообміну між атмосферою при льодовому покриві. Фаза льодового режиму. Льодостав.

12. Заболоченість територій. Товщина торфу для того щоб територія вважалася заболоченою.

13. Температурний режим річок. Температурний баланс. Як змінюється температура води у річках по глибині влітку.

14. Система постійних та тимчасових водотоків, озер та боліт. 15. Кількість води, яка утримується в сніговому покриві. Добуток висоти снігу на

його щільність. Лінія, яка відділяє зону танення від території де танення снігу ще не розпочалося. Лінія, яка обмежує зону, де сніговий покрив ніколи не тане.

16. Відношення падіння висоти від витоку до гирла до довжини річки. Відношення довжини ріки до довжини прямої від витоку до гирла річки. Площа водного перерізу, в якій швидкість течії > 0. Довжина підводного контуру живого перерізу.

1.3 Метеорологія 1. Предмет і метод метеорології. Міжнародне співробітництво в області прогнозу

погоди. Вчення про закономірності розподілу та зміни погоди на великих площинах та методи її передбачення. Вчення про закономірності формування клімату в різних географічних районах і його коливання. Розділ метеорології, в якому встановлюються закономірності розподілу в просторі параметрів стану повітря при відсутності руху атмосфери відносно поверхні Землі. Особливості атмосферних процесів як об'єкта вивчення в метеорології. Зв'язок метеорології і кліматології з іншими науками. Поділ на наукові дисципліни.

2. Основні уявлення про атмосферу. Маса та фізико-хімічний склад атмосфери. Склад атмосферного повітря. Поділ атмосфери на шари: за складом повітря; фізико-хімічними процесами; за характером розподілу температури повітря з висотою; за взаємодією з підстилаючою поверхнею. Поняття про баричні системи. Шар атмосфери при поділі її за характером розподілу температури з висотою знаходиться найближче до земної поверхні. температури повітря біля поверхні землі протягом доби.

3. Основні характеристики атмосферного повітря. Метеорологічні величини та атмосферні явища. Градієнт метеорологічних величин. Рівняння стану сухого атмосферного повітря. Рівняння стану вологого атмосферного повітря. Характеристики вологості повітря.

4. Глобальна кліматична система. Регіональний клімат. Односпрямовані (в межах певного часового періоду) зміни характеристик стану кліматичної системи. Кліматичне районування. Класифікація кліматів Кеппена. Класифікація кліматів Алісова.

5. Склад атмосфери. Сталі газові компоненти атмосфери. 6. Відносна вологість повітря. Впорядкований перенос водяної пари у вертикальному

напрямку. 7. Вітер. Швидкість вітру. Адіабатичне опускання повітряної частинки.

Сухоадіабатичний градієнт. Переважний вітер. Місцеві вітри. Геострофічний вітер. 8. Рівень конденсації. 9. Сукупність завислих у повітрі біля поверхні землі крапель води або кристалів

льоду, які погіршують дальність горизонтальної видимості до значень менших за 1 км. 10. Сонячна стала. Інтенсивність сонячної радіації, що надходить до горизонтальної

поверхні. Процеси, які послаблюють сонячну радіацію в атмосфері. В яких широтних

5

зонах земної кулі добова інсоляція на верхню межу атмосфери сягає максимальних значень в дні весняного та осіннього рівнодень. Максимальні річні значення сумарної сонячної радіації на Земній кулі

11. Парниковий ефект атмосфери. Головні парникові гази в атмосфері. Нагрівання тропосфери.

12. Озон. Озон поглинає в основному сонячну радіацію в діапазонах. Основна маса атмосферного озону.

13. Незначними добовими та річними амплітудами температури повітря, запізненням настання екстремальних температур у річному ході, підвищеною вологістю повітря та значною хмарністю характеризується …

14. Статика атмосфери. Атмосферний тиск. Основні поняття і методи його вимірювання.

15. Основне рівняння статики атмосфери. Барометричні формули однорідної, ізотермічної, політропної, реальної атмосфери. Стандартна атмосфера.

16. Термодинаміка атмосфери. Перший початок термодинаміки. Адіабатичний процес. Вологоадіабатичні процеси. Потенційна температура. Аерологічні діаграми.

17. Радіаційний режим атмосфери. Сонячна радіація, її види. Випромінювання землі і атмосфери. Закони кіргофа, планка, віна, стефана-больцмана. Радіаційний баланс земної поверхні та системи: земна поверхня - атмосфера.

18. Тепловий режим атмосфери. Температура повітря. Тепловий режим приземного шару атмосфери. Термічний режим різних шарів атмосфери. Розподіл температури повітря по висоті в прикордонному шарі атмосфери. Нічне пониження температури. Приморозки, їх типи.

19. Водяна пара в атмосфері. Вологість повітря. Умови фазових переходів води в атмосфері.

20. Хмари і тумани. Класифікація туманів. Типи хмар за умовами утворення. Міжнародна класифікація тропосферних хмар.

21. Рух повітря в атмосфері. Сили, які обумовлюють рух повітря. Рівняння руху атмосфери.

22. Геострофічний і градієнтний вітер. Струменеві течії. Місцеві вітри, бризи, льодовикові вітри, фени, бора, стокові вітри. Повітряні маси, їх типи.

23. Кіматологія. Визначення і поняття. Поділ на наукові дисципліни Основні кліматоутворюючі фактори. Радіаційні фактори клімату. Циркуляційні фактори клімату. Класифікація кліматів Кеппена. Класифікація кліматів Берга.Класифікація кліматів Алісова.

24. Методи кліматологічної обробки матері-алів метеорологічних спостережень. Метеорологічні ряди спостережень. Основні кліматичні показники: середнє, медіана, мода, дисперсія, міра асиметрії. Коефіцієнт кореляції

25. Синоптична метеорологія. Основні об'єкти синоптичного аналізу. Синоптична метеорологія і її метод. Погода. Синоптичні карти. Види прогнозів погоди. Попередження про небезпечні та особливо небезпечні явища.

26. Атмосферні фронти і фронтальні зони. Висотні фронтальні зони. Головні фронти. Типи фронтів за горизонтальним та вертикальним протягуванням. Фронт в баричному полі і полі температури. Фронт в полі баричних тенденцій, вітру, хмарності і опадів. Утворення та розмив фронтів.

6

27. Циклони і антициклони. Структура термобаричного поля циклону (антициклону) в різних стадіях розвитку. Механізм цикло- і антициклогенезу. Характер циркуляції в циклонах і антициклонах.

28. Опади. Прогноз атмосферних явищ. Класифікація опадів за формою, за генезисом.

29. Загальний прогноз опадів. Прогноз гроз, граду, шквалів. Прогноз ожеледиці, паморозі, приморозків. Прогноз хмарності і видимості. Прогноз туманів.

30. Еколого- метеорологічні проблеми на прикладі урбанізованих територій. Забруднення атмосфери. Основні поняття. Смог і туман. Атмосферні домішки. “Острів тепла”. Небезпечні метеорологічні явища. Причини, наслідки, запобігання виникнення.

1.4 Біологія 1. Загальна біологія як наука про життя, закономірності існування живого, механізм

життєдіяльності та розвитку організмів. Завдання, об’єкти розвитку та дослідження. Сучасний етап розвитку загальної біології.

2. Клітинно-елементарно генетична та структурно функціональна біологічна система. Фундаментальні властивості клітини як відкритої системи. Структурні компоненти, їх будова та функції. Риси подібності та відмінності тваринної і рослинної клітин.

3. Генетика та селекція - етапи розвитку рослинного світу Землі. Основи генетики і селекції. Основні закономірності спадковості, закономірності мінливості. Селекція рослин, тварин, мікроорганізмів.

4. Основи екології. Екологічні фактори. Біосфера і людина. Основні екологічні фактори і їх вплив на організм. Пристосування рослин, тварин, рослин до сезонних змін зовнішніх умов. Екологічні системи.

5. Саморегуляція в біоценозі. Важливість оцінки стану і регуляції чисельності популяції. Біосфера та її межі. Біомаса суші та світового океану. Хімічні функції живої речовини. Кругообіг речовини в природі і перетворення речовини в біосфері. Взаємозв’язок в природи і суспільства. Проблема охорони довкілля. Рівні організації живої матерії і проблеми екологічного виховання.

6. Ботаніка. Основи ботаніки. Ботаніка як наука про рослини, розділ біології. Класифікація та номенклатура, еволюція та фітогенез супідрядних природних груп (рослин, видовий склад, будова та розвиток окремих органів, тканин і клітин). Історичний розвиток ботаніки. Перспективи її розвитку.

7. Будова рослин. Рослинні тканини. Вегетативні органи. Квітка, плід, рослини. Рослина як цілісний організм.

8. Бактерії, водорості. Гриби. Лишайники. Бактерії загальна характеристика. Поширення бактерій в повітрі, ґрунті, воді, живих організмах. Роль бактерій в народному господарстві. Хвороботворні бактерії і боротьба з ними. Загальна характеристика водоростей. Роль водоростей в природі. Значення водоростей в народному господарстві.

9. Гриби загальна характеристика. � ільові гриби. Хріжажі. Гриби паразити. Шапкові гриби. Їстівні та отруйні гриби. Лишайники. Загальна характеристика.

10. Вищі рослини. Мохоподібні. Папоротеподібні. Голонасінні, покритонасінні. Мохи та мохоподібні. Загальна характеристика. Зелені мохи. Сфагнові або білі мохи. Утворення торфу, його значення. Папоротеподібні, хвощі, плауни. Загальна характеристика. Голонасінні, покритонасінні. Голонасінні, загальна характеристика. Покритонасінні загальна характеристика.

7

11. Флористичні царства. Рослинний світ України. Центри походження культурних рослин. Флористичні царства. Загальна характеристика. Центри походження культурних рослин, загальна характеристика. Загальна характеристика рослинного світу України. Степова, лісостепова, гірська рослинність. Роль і значення лісів України в підтримці природної стабільності натуральних центрів і сприятливого екологічного середовища.

12. Рідкісні рослини флори. Рідкісні рослини флори, що потребують індивідуальної охорони Характеристика окремих видів у межах природно-історичних районів. Карпати. Полісся. Степ. Крим. Їх видовий склад рідкісних рослин.

13. Зоологія наука про тварин. Значення тварин у природі і житті людини. Тип найпростіші, загальна характеристика. Клас саркодові – як представник амеба звичайна. Клас джгутикові, як представник евгелена зелена. Клас споровики. Клас інфузорії, як представник інфузорія-туфелька. Тип кишковопорожнинні, загальна характеристика. Клас гідрозої, як представник гідра. Клас коралові поліпи, їх роль в утворенні коралових рифів та островів.

14. Черви. Молюски. Тип плоскі черви. Загальна характеристика: травна система, центральна нервова система, органів чуттів, кровоносної, дихальної і статевої систем. Клас війчасті черви. Клас стьожкові черви. Клас круглі черви. Загальна характеристика. Видільна система травна система, центральна нервова система, органів чуттів, кровоносної, дихальної і статевої систем. Тип молюски. Загальна характеристика. Кровоносна і нервова система. Клас черевоногі (ставковик звичайний або великий). Клас двостулкові. Беззубка (жабурниця).

15. Членистоногі. Тип членистоногі, загальна характеристика. Травна система, органи дихання та виділення, кровоносна і нервова система. Розмноження та розвиток. Порівняльна морфологічна характеристика кільчастих червів і членистоногих.

16. Клас ракоподібних. Клас павукоподібних, загальна характеристика. Травна система, органи дихання та виділення, кровоносна і нервова система. Роль кліщів у природі та їх фактичне значення.

17. Хордові, риби, земноводні. Тип хордові. Загальна характеристика. Клас ланцетники. Надклас риби, загальна характеристика. Покриви та забарвлення тіла. Скелет, мускулатура, плавальний міхур, органи дихання, травлення. Розмноження та розвиток. Турбота про потомство у риб. Різноманітність риб. Значення риб у житті людини. Клас земноводні, загальна характеристика

18. Сучасна фауна земноводних або амфібій. Типовий представник класу – жаба. Покриви тіла, скелет, мускулатура, травна, дихальна, видільна, кровоносна, нервова системи. Розмноження та розвиток земноводних. Їх значення для людини.

19. Клас птахи, загальна характеристика. Покриви тіла, скелет мускулатура, органи травлення, дихання, кровоносна, видільна, нервова системи. Органи розмноження, поведінка. Сезонні явища в житті птахів. Походження птахів. Пристосування птахів до життя в різних середовищах. Птахівництво. Роль птахів у природі, їхнє значення в житті людини.

20. Клас ссавці, загальна характеристика. Свійський собака. Зовнішня будова, скелет, м’язова, дихальна, кровоносна, нервова системи, органи чуттів. Розмноження та розвиток. Поведінка. Походження ссавців. Ряд однопрохідні або яйцекладні, ряд рукокрилі або кажани, ряд хижі, ряд ластоногі, ряд китоподібні, ряд парнокопитні. Особливості будови травної системи у жуйних. Породи великої рогатої худоби. Ряд непарнокопиті.

21. Ряд примати або мавпи. Роль ссавців у природі та житті людини.

8

1.5 Хімія з основами біогеохімії 1. Біогенний обмін речовин у біосфері. Поняття про природну систему. Біобезживні

системи. Біосфера як природна система. 2. Жива речовина біосфери та її біогеохімічні функції. Загальна характеристика

живої речовини. Енергетична функція живої речовини. Газова функція живої речовини та біогенний кругообіг води. Концентраційна функція живої речовини. Окисно-відновна функція живої речовини. Деструкційна функція живої речовини.

3. Значення хімічних елементів у житті живих організмів. Загальна характеристика ролі елементів для організмів. Біогеохімія та фізіологічна роль макроелементів. Біогеохімія та фізіологічна роль мікроелементів. Особливості поведінки мікроелементів у ґрунтах.

4. Вплив геохімічного середовища на розвиток та хімічний склад рослин. Фізіологічні та морфологічні форми рослин. Еволюція хімічного складу рослин. Фактори формування хімічного складу рослин. Розподіл хімічних елементів в органах рослин і їх часова динаміка.

5. Біогеохімічне районування. Поняття про районування та його таксони. Принципи біогеохімічного районування. Біогеохімічне районування України. Особливості регіонального картографування і районування. Біогеохімічні ендемії.

6. Біологічний та біогеохімічний кругообіги елементів у біосфері. Біогенна міграція елементів та її закономірності. Кругообіг речовини в біосфері та його біогеохімічні параметри. Біогеохімічні особливості гумусосфери. Біогеохімічні цикли окремих елементів.

7. Ноосфера як етап розвитку біосфери. Поняття про ноосферу. Етапи еволюції біосфери.

8. Густина води. Відносна густина води. Одиниця густини. Прилад використовується для визначення густини води. Змінення густини природних вод.

9. Загальна мінералізацієя води. 10. Лужність підземних вод. 11. Реакція середовища. рН природних вод. Величина Еh. 12. Визначення хлор-іони у природній воді. Визначення вмісту кальцію і магнію у

підземних водах. Визначення загальної лужності підземних вод. Визначення вмісту нітратів у воді. Визначення загальної твердість води.

13. Закон Авогадро. Енергія Гіббса. Закон еквівалентів. Рівняння Клапейрона-Менделєєва.

14. Визначення еквівалентна концентрації розчину. 15. Гетерогенні хімічні системи. 16. Кислотні дощі. 17. Періодичний закон Д.І. Менделєєва. Визначення порядкового номеру елемента в

періодичній системі Д.І. Менделєєва. Будову валентного рівня. 18. Електроліти. Пропорційна швидкість хімічної реакції. 19. Корозія. Захист від корозії.

1.6 Ґрунтознавство 1. Ґрунти в біосфері. Предмет та задачі ґрунтознавства. Етапи розвитку науки про

ґрунт. Вчені-ґрунтознавці. Використання теоретичних досягнень видатних ґрунтознавців. Методологія досліджень ґрунтового покриву. Генезис ґрунтів. Вивчення ґрунтового покриву. Екологія ґрунтів. Виявлення деградаційних процесів.

2. Фактори та особливості ґрунтоутворювального процесу. Фактори ґрунтоутворення. Аналіз факторів ґрунтоутворення. Антропогенний вплив на

9

ґрунтоутворюючий процес. Формування ґрунтового профілю. Будова ґрунтового профілю.Ґрунтові горизонти та їх індексація. Межі генетичних горизонтів. Розвиток ґрунту в часі. Екологічні умови формування ґрунту. Типи ґрунтоутворення. Гумусо-акумулятивний процес. Підзолистий процес ґрунтоутворення. Соленакопичення, утворення солонців, солончаків, солодів. Глей та глейовий процес. Торфовий процес ґрунтоутворення. Лесиваж. Ґрунтоутворюючі породи, їх поширення. Материнські породи, їх вплив на властивості ґрунту. Мінеральний склад ґрунту. Гранулометричний склад. Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом.

3. Будова і склад ґрунтів. Морфологічні ознаки ґрунту. Склад і структура ґрунтів. Новоутворення і включення. Діагностика ґрунту. Колір ґрунту. Хімічний склад ґрунтів. Мінеральна частина ґрунту. Мікроелементи у ґрунтах. Макроелементи у ґрунтах. Форми хімічних сполук у породах та ґрунтах. Поняття “гумус ґрунтів”, “гумінові кислоти”, “фульвокислоти”, “гумін”. Особливості дегуміфікації. Процес гумусоутворення.

4. Властивості ґрунтів. Вміст органічної речовини. Поняття “ґрунтові колоїди”, “колоїдна міцела”. Властивості ґрунтових колоїдів. Поглинальна здатність ґрунту. Види поглинальної здатності. Коагуляція та пептизація колоїдів. Ґрунтовий поглинальний комплекс. Фізико-хімічне поглинання катіонів.

5. Хімічні властивості ґрунту. Кислотні властивості ґрунту. Лужні властивості ґрунту. Екологічне значення ґрунтових колоїдів. Будова колоїдної міцели. Буферність ґрунту. Фізичні властивості ґрунту.

6. Фізико-хімічні властивості ґрунту. Ґрунтові режими. Ґрунтові ферменти. Ґрунтова волога. Типи водного режиму. Окислювально-відновлювальний режим ґрунту.

7. Вологоємність. Аналіз властивостей ґрунту. Доступність ґрунтової вологи для рослин. Тепловий режим ґрунту. Поняття та фактори родючості ґрунту. Антропогенний вплив на родючість ґрунтів.

8. Види родючості. Протиерозійні заходи та їх ефективність. Ерозія ґрунтів. Види ерозії. 3миті ґрунти. Діагностика ступеню еродованості ґрунту.

9. Систематика, географія головних типів ґрунтів та ґрунтовий покрив. Систематика ґрунтів. Класифікація ґрунтів. Географічне поширення ґрунтів. 3акономірності поширення ґрунтів.

10. Принципи районування. Зональність ґрунтів. Ґрунтова зона. Підзона. Ґрунтові провінції.

11. Охорона ґрунтів. Раціональне використання ґрунтів. Суть і завдання охорони ґрунтів. Екологічні аспекти ґрунтоутворення. Система моніторингу ґрунтів. Система моніторингових точок. Контроль стану ґрунтового покриву. Екологія ґрунту. Охорона ґрунтового покриву. Радіоактивне забруднення ґрунтів. Осушення земель. Меліорація. Рекультивація. Підвищення продуктивності земель.

1.7 Екологія людини 1. Здоров’я як проблема. Предмет «Екологія людини». Здоров’я – основне поняття

медицини. Структура і зміст поняття «Здоров’я». Індивідуальне і колективне здоров’я Всесвітня організація охорони здоров’я. Об’єктивна медико-біологічна інформація.

2. Характеристика демографічних процесів. Демографічні показники. Смертність. Летальність. Народжуваність. Коефіцієнти відтворення населення. Типи зміни поколінь. Довжина покоління, природний рух населення.

3. Медико-демографічна ситуація в Україні. Міжнародні медико-демографічні показники. Індекс Чанга. Індекс Салівана. Індекс Мілера. Характеристика демографічних

10

процесів в Україні. Смертність і тривалість життя населення. Віково-статтеві особливості. Демографо-екологічні дослідження.

4. Екологія світових популяцій. Теорія Мальтуса і її неспроможність. Еколого-демографічне прогнозування. Характеристика демографічних процесів у світі. Програми планування сім’ї. Типи вікової структури. Урбанізація і екологічні проблеми міста. Етнічна екологія і етноси в сучасному світі. Регіональні еколого-демографічні проблеми.

5. Екологічні закони і проблеми на сучасному етапі розвитку. Екологічні чинники. Закон оптимуму. Екологічна валентність. Екологічний спектр виду. Взаємодія чинників. Правило обмежуючих чинників.

6. Взаємозв’язок здоров’я людини і чинників навколишнього середовища. Види пристосування людини до змін навколишнього середовища. Гомеостаз. Регенерація. Імунітет. Адаптація. Генотип і фенотип. Вплив чинників навколишнього природного середовища на організм людини. Вплив геохімічних та геофізичних чинників біосфери на здоров’я людини.

7. Захворювання і епідеміологічні ситуації обумовлені природними і антропогенними факторами. Парниковий ефект і зміни клімату в глобальному масштабі. Руйнування озонового шару та його наслідки. Ендемічний зоб. Флюороз. Природні спалахи інфекційних захворювань. «Магнітні бурі». Акліматизація людини.

8. Екологія харчування. Харчові речовини. Мінеральні солі. Вода. Вітаміни. Мікроелементи. Харчування і здоров’я.

9. Особливості виміру здоров’я населення. Концептуальні моделі визначення поняття “здоров’я”. Сучасні проблеми вибору критеріїв оцінки здоров’я населення. Про вимір здоров’я населення. Показники “здоров’я для всіх”. Рівні здоров’я як показник якості населення. Норма здоров’я.

10. Особливості захворювання населення України. Созологічна свідомість людини. Соціально-екологічні фактори. Структура захворюваності населення України. Інвалідність. Професійна захворюваність. Біолого-антропологічний фонд. Генофонд людської популяції.

11. Вплив антропогенних чинників (хімічних речовин) на стан здоров’я людини. Пестициди (отрутохімікати). Фосфорорганічні сполуки. Сполуки, які містять хлор. Ртутьорганічні сполуки. Карбамати. Нітрофенольні сполуки. Препарати, що містять мідь. Нітрати. Важки метали. Алергія. Алергени. Алергічні реакції.

12. Онкологічні захворювання та їх зв’язок з екологічними особливостями навколишнього середовища. Новоутворення. Канцерогенні чинники. Дія онкогенних чинників. Професійний рак. Захисні сили організму

13. Шкідливий вплив забруднювачів повітря приміщень на здоров’я людини. Забруднювачі, які виділяють будівельні матеріали. Забруднювачі середовища приміщень, які виділяються внаслідок різних видів діяльності людини. Тютюновий дим. Оксиди азоту і вуглецю. Транспортні засоби. Екологічно небезпечні нормативи розташування житла. Екологія житла. Фізичні чинники житлового простору.

14. Медико-географічне картування в Україні. Сучасний етап розвитку. Об’єкт медико-географічного картування. Захворюваність як показник картування. Феномен захворюваності з точки зору географії. Класифікація медико-географічних картографічних виробів. Антропоекологічний моніторинг. Біомоніторинг та еколого-епідеміологічні дослідження.

15. Антропогенні фактори зниження екологічної безпеки людини. Поняття «життєвість людини». Ноогенез. Еволюційний адаптаційний механізм. Фактори виживання

11

людини. Адаптація та захист людини від шуму. Біологічні реакції на штучні електромагнітні поля. Типові захворювання жителів міст: депресії, стреси, епідемії.

16. Правові аспекти навколишнього середовища та здоров’я людини. Закони та законодавчі акти в галузі охорони навколишнього природного середовища України. Правові основи безпеки товарів народного споживання. Служба державної статистики захворюваності людини. Міжнародна організація праці. Фальсифікація товару.

1.8 Заповідна справа 1. Науково-теоретичні засади заповідної справи. Заповідна справа: науковий

напрямок, предмет і задачі. Історія становлення та розвитку наукового напрямку. 2. Заповідні об’єкти. Характеристика. Умови організації. Класифікація.

Характеристика природних заповідних об’єктів. Характеристика штучних природних об’єктів . Організація мережі заповідних об’єктів. Біосферні заповідники.

3. Теоретичні і практичні дослідження на заповідних територіях. Екологічний моніторинг заповідних об’єктів. Формування національної екологічної мережі

4. Організація заповідної справи в Україні. Заповідна справа на Україні. Організаційно-правові основи ведення заповідної справи. Червона та Зелена книги України.

5. Вимоги до заповідного режиму територій та об’єктів ПЗФ. Соціально-економічне значення природно-заповідних територій України. Заповідна справа в Івано-Франківській області.

6. Ведення Червоної книги України. 7. Зелена книга України. 8. Закону України «Про загальнодержавну програму формування національної

екологічної мережі України на 2000-2015 р.». Категорії територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначено законодавством України. Закон України «Про екологічну мережу України».

1.9 Ландшафтна екологія 1. Ландшафтна екологія як наука. Предмет, метод і еволюція знань із ландшафтної

екології. 2. Геосистема як предмет ландшафтної екології. 3. Ландшафтні екосистеми та їх морфологічна структура. 4. Вертикальні структури ландшафтних екосистем. 5. Таксономія антропогенних ландшафтів. 6. Геотоп, як елементарна ландшафтно-екологічна територіальна одиниця. 7. Динаміка ландшафтних екосистем. 8. Антропогенні впливи та реакція екосистем на них. 9. Стійкість ландшафтних екосистем. 10. Ландшафтно - екологічні дослідження. 11. Ландшафтно - екологічне прогнозування.

1.10 Моніторинг довкілля 1. Поняття екологічного моніторингу. Стандартний моніторинг. Підсистема

моніторингу. Ретроспективний моніторинг. Локальний або об’єктовий моніторинг. Буферна (перехідна) зона при проведенні екологічного моніторингу.

2. Організація екологічного моніторингу в Україні. Суб’єкти державної системи

12

моніторингу. Об’єкти моніторингу довкілля. 3. Підсистеми екологічного моніторингу. 4. Інформація у системі екологічного моніторингу. Інформаційні ресурси.

Інформаційні системи географічно організованої інформації. Режимний збір, обробка та аналіз кліматичних даних, які необхідні для ведення екологічного моніторингу.

5. Фоновий моніторинг. 6. Моніторинг лісів. Завданням моніторингу лісів. Продуктивність деревостанів.

Категорії пунктів стаціонарної сітки спостережень на водних об’єктах. Кількість вертикалей у створі на водоймі

7. Моніторинг грунтів. 8. Моніторинг вод. Створ. Пункт спостереження за забрудненням поверхневих вод. 9. Моніторинг атмосферного повітря. Спостережні пункти при проведенні

моніторингу. Стеження пересувними лабораторіями або відбір проб в точках згідно маршруту. Спостереження за розповсюдженням забруднювачів від стаціонарного та пересувного джерела забруднення. Регулярні спостереження при проведенні атмосферного моніторингу на стаціонарних постах.

10. Моніторинг ландшафтів. 11. Радіоекологічний моніторинг. 12. Моніторинг довкілля на основі спостережень за біологічними об’єктами. 13. Організація екологічного моніторингу в Україні. 14. Природні територіальні комплекси (ПТК) різних рангів. Основна форма якісного

і кількісного обліку природних комплексів, їх структури, ресурсів, діючих у них процесів, характеру сучасного господарського використання і продуктивності.

1.11 Організація управління 1. Необхідність впровадження системи управління. Використання природного

середовища (природних ресурсів) для задоволення економічних, екологічних, культурно-оздоровчих потреб суспільства. Передбачення можливої поведінки природних систем, що визначається природними процесами і впливом на них людини.

2. Теоретичні основи управління. Сутність категорій управління та менеджменту. Процес упорядкування систем, забезпечення їх цілісності, підтримання заданого режиму діяльності і досягнення мети (кінцевого результату) шляхом обміну інформацією між підсистемами по каналах прямого і зворотного зв’язку. Складовий елемент управління, ініціативна діяльність економічних суб‘єктів (підприємств, установ та організацій) спрямована на виконання поставлених завдань для досягнення власних цілей

3. Об‘єкти управління. 4. Екологічне управління. Концепція, стратегія, програма. 5. Системи і механізми екологічного управління. 6. Система інтегрального управління природними ресурсами. 7. Органи (суб‘єкти) управління. Органи виконавчої влади і місцевого

самоврядування, керівники підприємств, установ, організацій. 8. Оцінка природних ресурсів та впливу на навколишнє середовище. 9. Кадастр природних ресурсів. 10. Управління природними ресурсами. Механізм обліку природної біоти,

біотичного регулювання, визначення господарської ємності біосфери. Механізм постійних спостережень за станом навколишнього природного середовища, збирання, обробки, передавання, збереження та аналізу відповідної інформації, прогнозування змін стану

13

навколишнього середовища та розробка науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень. Механізм, що закріплює екологічні права та обов'язки громадян, екологічні інтереси суспільства, держави та юридичних осіб, механізми їх реалізації і захисту; регулює відносини в галузі використання, відновлення й охорони земельних, водних, лісових та інших природних ресурсів; визначає режими територій та об'єктів особливої охорони і забезпечує вимоги екологічної безпеки в Україні. Механізм, що містить: екологічні права та обов'язки громадян

11. Екологічний аудит. 12. Екологічний менеджмент. 13. Екологічне картування. 14. Місцеві ініціативи щодо забезпечення сталого розвитку. 15. Міжнародні стандарти екологічного управління й аудиту. Стандартна модель

системи екологічного управління представлена у міжнародному стандарті 16. Геосоціосистема, а в її межах соціальні об‘єкти, підприємства, природні об'єкти,

які відповідно до отриманого управляючого впливу змінюють свій стан, діяльність, кількісні та якісні параметри стану.

17. Управління ресурсами в Україні.

1.12 Економіка природокористування 1. Сутність управління в галузі охорони навколишнього середовища. Головне

завдання управління в галузі охорони навколишнього середовища Загальний ефект природоохоронної діяльності. Елементи раціонального природокористування.

2. Визначення еколого-економічних збитків. Економічний механізм природокористування. Економічний показник ефективності природоохоронних заходів.

3. Розв'язання екологічних проблем у сфері охорони атмосферного повітря. 4. Раціональне землекористування. Складові екологічної безпеки. 5. Адміністративно-правові методи захисту навколишнього середовища. 6. Екологічний податок від забруднення атмосферного повітря стаціонарними

джерелами. 7. Рециклінг. 8. Класифікація екологічної освіти. 9. Типи екологічної експертизи. 10. Функції управління в галузі охорони навколишнього середовища, які здійснює

Верховна Рада України. Органи місцевої влади, що здійснюють законодавчі функції управління в галузі охорони навколишнього середовища. Розподіл коштів за використання природних ресурсів, що надходять до Державного бюджету України. Система управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів і настанови щодо їх застосування. Об’єкт статистики навколишнього середовища. Порядок страхування.

11. Основні заходи охорони землі. 12. Показники нормування водоспоживання. 13. Зони екологічної катастрофи. 14. Плата за використання природних ресурсів. Економічна оцінка природних

ресурсів. Сутність рентного підходу оцінки природних ресурсів 15. Особливості розрахунку економічних збитків в АПК. Фактичні збитки. 16. Система показників, яка може характеризувати ситуацію у країні за навколишнім

середовищем і результатом природокористування. Плата за забруднення навколишнього

14

середовища на території України. Базові нормативи плати за забруднення навколишнього природного середовища

17. Ринкові закони. Система управлінських важелів на підприємстві, яка забезпечує ефект у сфері припустимих темпів економічного розвитку в межах критично допустимого впливу на навколишнє середовище. Показники ефективності використання основних засобів. Показники використання оборотного капіталу. Процес перенесення вартості на собівартість виготовленої продукції.

18. Поняття система менеджменту якістю. Неринкові цінності. Результат здійснення капітальних вкладень. Зіставлення результату капітальних вкладень з обсягом капітальних витрат. Час, протягом якого надходження грошових коштів перевищують затрачену суму капіталовкладень. Джерела фінансування капіталовкладень.

19. Економічні цільові програми. 20. Еколого-економічна система складається з таких елементів: 21. Сума потокових ефектів за весь період існування проекту або теперішня вартість

грошових потоків за мінусом теперішня вартість грошових відпливів або витрат – це: 22. До адміністративно-правових методів захисту навколишнього середовища

належать: 23. Об’єкт економічних оцінки. Сутність рентного підходу оцінки природних ресурсів.

Комплекс заходів ринкового характеру, що виконуються виробниками, споживачами, державними органами і світовою спільнотою, спрямованих на зменшення деструктивного впливу людства на навколишнє середовище.

1.13 Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище 1. Теоретичні основи нормування на навколишнє середовище. Нормативно-правові

засади екологічного нормування в Україні. Нормування як регулятор якості природного середовища. Мета і задача екологічного нормування. Підходи до проблем екологічного нормування. Правові норми стандартизації та нормування в області охорони природного середовища в Україні.

2. Суть, принципи мета і завдання екологічної стандартизації. Міжнародна діяльність в галузі стандартизації навколишнього середовища. Система екологічних стандартів. Екологічне маркування. Якість атмосферного повітря. Якість водних об’єктів. Якість ґрунтів. Система стандартів з захисту довкілля від забруднення відходами. Концепція сталого розвитку.

3. Нормування антропогенного навантаження на складові антропосфери. Види нормування. Санітарно-гігієнічне нормування. Екологічне нормування. Науково-технічне нормування. Форми і методи оцінки якості та ступеня навколишнього середовища. Нормування в галузі охорони атмосферного повітря. Класифікація і види джерел викидів забруднюючих речовин. Методи розрахунку концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі.

4. Регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Регулювання викидів за несприятливих метеорологічних умов. Державний облік в галузі охорони атмосферного повітря.

5. Нормування в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Нормативи екологічної безпеки водокористування. Екологічний норматив якості води водних об’єктів. Нормативи гранично допустимого скиду. Нормовані показники складу та властивостей води. Умови відведення зворотної води у водні об’єкти.

15

6. Класифікація поверхневих вод і естуаріїв. Нормативи ГДС, загальні основи розроблення і затвердження. Контроль за дотриманням встановлених обмежень на скид зворотних вод.

7. Регулювання антропогенного навантаження на складові антропосфери. Регулювання в сфері поводження з відходами та охорона земель. Регулювання антропогенного навантаження на ґрунти. Регламентація вмісту забруднюючих речовин у промислових відходах.

8. Поводження з небезпечними відходами. Положення дозвільної в галузі поводження з відходами. Нормування шумових та вібраційних забруднень довкілля. Нормування електромагнітного та радіаційного забруднення. Нормування якості харчових продуктів.

1.14 Моделювання та прогнозування стану довкілля 1. Моделювання. Будь-яка алгоритмічна або аналогова система, що дозволяє

імітувати процеси розсіяння домішок. Чинник, що впливає на забруднення атмосфери, в прогностичних схемах.

2. Гаусова модель прогнозу забруднення атмосфери. Метод розпізнавання образів. 3. Узагальнені інтегральні показники забруднення атмосфери. Рівняння турбулентної

дифузії описує баланс складових концентрації. Прогнозування забруднення атмосфери методом послідової графічної регресії передбачає зв'язок між предиктантом і предикторами. Прогнозування забруднення атмосфери методом розпізнавання образів передбачає зв'язок між предиктантом і предикторами.

4. Початкові умови при рішенні рівняння балансу атмосферних домішок. Поширення шкідливих домішок в атмосфері, їх трансформація, випадіння з атмосфери. Граничні умови при рішенні рівняння балансу атмосферних домішок. Приплив або стік домішки у виділеному об’ємі за рахунок внутрішніх причин. Поєднання приземної інверсії температури і слабкого вітру. Поєднання приземної інверсії і слабого вітру. Показник фонового забруднення “Р”.

5. Чисельні методи прогнозу забруднення атмосфери. Синоптико-статистичні методи прогнозу забруднення атмосфери. Прогнозування забруднення атмосфери методом множинної лінійної регресії.

6. Достовірність прогнозування. Абсолютна похибка. Відносна похибка. Гранична абсолютна похибка. Гранична відносна похибка.

7. Основа методу найменших квадратів. Рівняння регресії. Інтерполяція. Екстраполяція. Режимна функція.

1.15 Вступ до фаху 1. Методи навчання у вищій школі. 2. Основна форма проведення навчальних занять. Лекції, лабораторні, практичні,

семінарські заняття. Кваліфікаційна робота. 3. Ступенева освіта. Болонська конвенція. Болонський процес. 4. Оцінювання знань. ECTS-оцінки. Централізоване тестування 5. Вступ до спеціальності екологія. 6. Основні терміни і визначення діяльності навчальних закладів в Україні. 7. Вищий навчальний заклад. Багатопрофільний вищий навчальний заклад

четвертого рівня акредитації. Вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації. Вищий навчальний заклад третього або четвертого рівня акредитації або структурний підрозділ університету, академії, який проводить освітню діяльність, пов’язану із

16

здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва. Вищий навчальний заклад другого рівня акредитації або структурний підрозділ вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у споріднених напрямах підготовки. Вищий навчальний заклад першого рівня акредитації або структурний підрозділ вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації за кількома спорідненими спеціальностями, і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення

8. Освітньо-кваліфікаційні рівні в Україні (східчаста освіта). Освітньо-професійна програма підготовки реалізується ВНЗ II-IV рівня акредитації. Бакалавр, сагістр, спеціаліст.

9. Управління вищим навчальним закладом та форми навчання у вищих навчальних закладах. Форма організації навчального процесу. Одиниця виміру навчального навантаження студента. Форма підсумкового контролю. Різновид контрольних заходів.

10. Навчально-методичні комплекси (НМК). 11. Навчальний план напряму «Екологія, охорона навколишнього середовища та

збалансоване природокористування». Аутоекологія. Демекологія. Синекологія. Закони. 12. Практична підготовка екологів. 13. Навчальний процес на кафедрі екології ІФНТУНГ. 14. Наука у розвитку суспільства. 15. Елементи наукового дослідження. 16. Методологія та методи наукового дослідження.

1.16 Екологічна безпека 1. Загрози людству від техногенного впливу на біосферу Землі. Стан системи

«суспільство - навколишнє середовище». Реальна система «суспільство - НС». 2. Глобальні зміни у навколишньому природному середовищі. Індивідуум,

суспільство, екосистема, біосфера. Явище, процес, об’єкт, суб’єкт, властивості або їх сукупність, які здатні за певних умов створювати несприятливі наслідки.

3. Формування природоохоронної науки та її концептуальні засади. 4. Екологічна криза та форми її прояву в Україні. 5. Визначення екологічної безпеки та інших концептуальних понять. 6. Екологічний контроль стану довкілля на територіях і об’єктах. 7. Структура екологічної безпеки. Соціально, економічно, технічно і політично

обґрунтований ризик. 8. Поелементні еколого-техногеохімічні карти. 9. Основи системології та їх використання для оцінки еколоігчної безпеки. 10. Складові природних та антропогенних систем. 11. Оцінки ризику. Вид залежності „доза-ефект”. Потенціал екологічного ризику.

Ризики природних та антропогенних систем. 12. Надзвичайні ситуації. Екологічна кризова ситуація. Просторове поширення

екологічної небезпеки. Основні сейсмоактивні райони в Україні. Відкритий карст. Зсуви. Підтоплення. Селеві процеси.

13. Антропогенне забруднення. 14. Методи визначення якості та обсягу забруднень. 15. Проблеми шумового, вібраційного та електромагнітного забруднення.

17

16. Екологічна безпека енергетичних об’єктів. 17. Екологічна безпекеа транспортної та військової діяльності. 18. Екологічний моніторинг як складова екологічної безпеки. 19. Оцінка впливу на навколишнє середовище як складова екологічної безпеки. 20. Управління екологічною безпекою. 21. Екологічні податки та екоресурсні платежі. 22. Екологічно безпечний розвиток.

1.17 Екологія міських систем 1. Місто як супергеоекосистема територіально-виробничого комплексу.

Перетворення природного середовища під впливом урбанізації. Урбанізація, її чинники, тенденції та наслідки стосовно довкілля та людини. Урбанізація як всесвітній процес. Крупні міста, міська агломерація, мегаполіси. Субурбанізація. Перспективи розвитку процесу світової урбанізації. Людина, місто і навколишнє середовище.

2. Урбанізоване довкілля та його компоненти. Місто як урбогеосоціосистема. Зонування міської території. Відкритість міської системи. Структура екосистеми міста. Екологічні фактори урбанізованого довкілля. Геологічне, повітряне, водне середовище міста. Грунти і клімат міста. Водні об’єкти міста, види водокористування, забруднення, оцінка екологічного стану. Міська біота, її склад, структура, адаптація до умов урбанізованого довкілля.

3. Біогеоценотичний покрив міста. Ландшафтні властивості міста. Антропогенні зміни рельєфу міста. Динаміка урбанізованих ландшафтів. Структурно-функціональна організація і типологія міських біогеоценозів. Фітоценози міста і приміських територій. Міські угруповання консументів і редуцентів.

4. Вплив елементів міського господарства на довкілля та технології його захисту і відтворення. Міське господарство та його вплив на компоненти довкілля. Ресурсоспоживання міст. Архітектура і містобудування. Структура міського господарства. Житловий та нежитловий фонд.

5. Системи водопостачання міст. Системи водовідведення міст. Утворення, характеристики і системи очищення поверхневого стоку, промислових, господарсько-побутових стічних вод на урбанізованих територіях.

6. Системи соціальної інфраструктури міста, рекреація, туризм, спорт, їх вплив на довкілля. Система озелення і фітомеліорації міста.

7. Система санітарної очистки міста та поводження з твердими промисловим та побутовими відходами. Система теплопостачання міст. Міський транспорт. Інформаційні і телекомунікаційні системи міст. Системи енергопостачання, вплив енергетичних об’єктів на довкілля.

8. Екологічні технології захисту і відтворення міського довкілля. Природоохоронні та екологічні технології.

9. Види рослинного та тваринного світу урбоекосистем. Роль рослинного та тваринного світу в урбосистемі та житті міського населення. Шляхи формування флори і фауни міст. Функції рослинного покриву в містах. Фітомеліорація. Фітомеліоративні системи та їх класифікація. Лісогосподарська, інженерно-захисна, санітарно-гігієнічна фітомеліорація порушених наземних біоценозів міста. Екологічні технології відновлення річок та водоймищ міста. Фітотехнології очищення стічних вод. Фітовітальність деревних рослин і методи іх оцінки.

18

10. Ландшафтне планування на рівні міста та регіону. Ландшафтно-архітектурні та еколого-планувальні рішення і заходи щодо оптимізації урбанізованого довкілля. Генеральний план міста як інструмент управління урбаністичними системами. Регіональна і місцева екологічна мережа. Комплексні зелені зони міст, їх призначення і статус. Принципи створення насаджень в містах і приміських зонах. Природоохоронні території.

1.18 Техноекологія 1. Характеристика виробничої діяльності основних галузей промисловості. Вплив

на навколишнє середовище. 2. Електроенергетика. Методи одержання електричної енергії. Теплові

електростанції, принци роботи, вплив на довкілля. Гідроенергетика, принци роботи, вплив на довкілля. Атомна енергетика, принци роботи, вплив на довкілля. Вплив енергетичного комплексу на довкілля. Нетрадиційні джерела енергії, перспективи проектів, вплив на довкілля.

3. Видобувна промисловість. Загальна характеристика. Основні процеси гірничого виробництва. Способи видобування вугілля. Вплив на навколишнє природне середовище. Природоохоронні заходи.

4. Нафтогазова промисловість. Розташування нафтогазовидлобувних підприємств на території України. Основні технологічні процеси видобування нафти і газу. Видобуток з морських родовищ. Нафтопереробна промисловість. Вплив на навколишнє середовище. Заходи попередження негативного впливу на довкілля.

5. Характеристика виробничої діяльності окремих галузей промисловості. Вплив на навколишнє середовище.

6. Важка промисловість. Виробництво чавуну та сталі. Виробництво кольорових металів. Вплив в на навколишнє середовище. Утилізація металургійних шлаків. Ливарне виробництво. Вплив на довкілля. Природоохоронні заходи.

7. Легка промисловість. Загальна характеристика промисловості. Класифікація виробництва. Ресурси та продукти виробництва. Вплив на навколишнє середовище.

8. Хімічна промисловість. Загальна характеристика хімічної промисловості України. Сировинні ресурси. Основні технології одержання хімічної продукції. Характеристика впливу на довкілля. Природоохоронні заходи. Природоохоронні заходи.

9. Сільське господарство. Загальна характеристика агропромислового комплексу. Ресурси промисловості. Джерела забруднення та засоби їх знешкодження. Нові екологічно безпечні агротехнології.

10. Лісова та деревообробна промисловість. Загальна характеристика лісових ресурсів. Особливості целюлозно-паперових виробництв. Характеристика впливу на довкілля.

11. Транспорт, загальна характеристика транспортного комплексу. Загальна характеристика.Залізничний транспорт. Автомобільний транспорт. Повітряний транспорт. Морський та річковий транспорт. Влив транспортних засобів на довкілля. Заходи охорони довкілля.

12. Житлово-комунальне господарство. Загальна характеристика. Вплив на довкілля. Проблема побутових відходів та міських стічних вод. Засоби мінімізації негативного впливу житлово-комунального господарства на довкілля.

19

1.19 Загальна екологія 1. Теоретичні аспекти загальної екології. Вчені засновники сучасних уявлень про

біосферу. Перші живі організми. Основні терміни та поняття. Популяція. Біосфера. Біотоп. Біомаса. Ланцюг живлення.

2. Методи дослідження в екології. 3. Сучасна екологічна ситуація окремих компонентів біосфери (елементи глобальної

екології, екологічний імператив). 4. Загальне уявлення про біосферу. Екологічні умови, фактори, ресурси. 5. Організми. Закони взаємодії із навколишнім середовищем. 6. Різноманітність і основні типи взаємодії живих організмів. 7. Угрупування. 8. Теорія екосистем у традиційній екології. 9. Літосфера, як компонент геосистеми. 10. Охорона водного середовища. 11. Охорона повітряного середовища . 12. Грунт, як екологічний фактор. 13. Охорона тваринного і рослинного світу. 14. Основні джерела антропогенного забруднення навколишнього середовища. 15. Проблеми шумового, вібраційного та електромагнітного забруднення. 16. Техногенні чинники забруднення довкілля. 17. Концепція екологічної безпеки. 18. Стихійні природні екологічні катастрофи.

1.20 Екологічне право 1. Термін «екологія». Німецький біолог Е.Геккель. Об’єкти екологічного права.

Принципи екологічного права. Екологічні права громадян. Джерела екологічного права. 2. Екологічні суспільні відносини. Загальні екологічні обов’язки громадян. Ознаки

безпечного навколишнього природного середовища. 3. Форми вираження еколого-правових норм. Види відповідальності передбачені за

екологічні правопорушення. Міри покарання. Юридична відповідальність за порушення екологічним законодавства. Склад екологічно правопорушення. Попередження як вид адміністративного стягнення. Кримінальна відповідальність.

4. Методи правового регулювання. Цивільно-правовий метод. 5. Право власності на природні ресурси. Форми власності на землю в Україні.

Суб’єкти права державної власності на землю. Нормативно-правові акти, що регулюють гірничі відносини в Україні.

6. Функції Міністерства екології та природних ресурсів України. Чинне екологічне законодавство.

7. Класифікація надзвичайних ситуацій в Україні. 8. Об’єкти міжнародної охорони навколишнього природного середовища. 9. Лісові ресурси в Україні.

1.21 Екологічна експертиза 1. Екологічна експертиза. Основні терміни та поняття. Принципи екологічної

експертизи. Форми екологічної експертизи в Україні. 2. Конвенція «Про стратегічну екологічну оцінку». Конвенція «Про оцінку впливів

на навколишнє середовище в транскордонному контексті».

20

3. Висновки екологічної експертизи. Висновки громадської та іншої екологічної експертизи. Порядок передачі документації на державну екологічну експертизу. Терміни проведення екологічної експертизи. Екологічні впливи. Державна екологічна експертиза. Експерт державної екологічної експертизи.

4. Закон України «Про екологічну експертизу». Завдання законодавства про екологічну експертизу.

5. Екологічні ефекти. 6. Громадська екологічна експертиза. Принцип урахування громадської думки в

процесі екологічної експертизи. 7. Повноваження у сфері регулювання та управління в галузі екологічної експертизи

в Україні. 8. Екологічна оцінка. Предмет екологічної оцінки. 9. ОВНС. Витрати на розроблення матеріалів ОВНС. Фінансування процедури.

Матеріали ОВНС.

2 Перелік типових тестових задач з циклу нормативних навчальних дисциплін

2.1 Геологія

1. Визначити закарстованость адміністративного району, якщо вся його площа становить L км2, а площа закарстованої ділянки – S км2.

2.2 Гідрологія

1. Витік ріки Мізунька знаходиться на висоті S м, через S км в неї впадає струмок Соболь на висоті S м, ще через S км ріка приймає струмок П’янку на висоті S м над рівнем моря. Гирло ріки Мізуньки знаходиться через S км від попередньої точки при впадінні її в р.Свічу на висоті S м. Знайти найбільшу величину нахилу ріки між вказаними точками.

2. Ширина ріки в гирлі S м, середня глибина S м, швидкість течії S м/с, площа басейну – S кв.км. Знайти миттєву витрату води та миттєвий модуль стоку ріки.

3. Ширина ріки Бистриці-Солотвинської в створі біля ІФНТУНГ S м, середня глибина S м, швидкість течії S м/с, площа басейну – S кв.км, середньорічна кількість опадів S мм. Знайти річний шар стоку та коефіцієнт стоку ріки.

4. Площа лівобережної частини басейну р.Лімниця S кв.км, площа правобережної частини М кв.км, довжина басейну ріки S км, довжина вододільної лінії S км. Знайти середню ширину басейну, коефіцієнт асиметрії басейну та коефіцієнт розвитку довжини вододільної лінії.

5. Ширина ріки Бистриці-Надвірнянської в створі с.Черніїв S м, з них S м припадає на мертвий простір, середня глибина S, змочений периметр S м. Знайти площу водного перерізу, живого перерізу ріки, гідравлічний радіус.

2.3 Метеорологія

1. Скільки тон води припадає на S га, якщо висота снігового покриву S см, а густина снігу S г/см3?

21

2. Якщо дефіцит насичення дорівнює S гПа, то відносна вологість повітря в цьому випадку складає …

3. В оповіданні Джека Лондона „За тих хто в дорозі” дія відбувається на Алясці при температурі повітря S 0F. У перерахунку на градуси міжнародної практичної температурної шкали Цельсія це складатиме:

4. Знайти температуру повітря, при якій абсолютна вологість чисельно дорівнює парціальному тиску водяної пари.

5. Якщо дефіцит насичення дорівнює тиску насиченої водяної пари, то відносна вологість повітря в цьому випадку складає:

6. Розрахуйте атмосферний тиск на висоті нижньої межі хмар S км за баричною сходинкою, за нормальних умов біля земної поверхні:

7. Перед снігопадом було проведено визначення висоти і густини снігового покриву за допомогою снігоміру: об'єм проби снігу дорівнює S см3, об'єм води в ній S см3, висота снігу S см. Після снігопаду, при новому визначенні густини, об'єм проби снігу дорівнював S см3, а об'єм води в ній S см3, висота снігу S см. Визначити як змінився запас води в снігу внаслідок снігопаду?

8. За нормальних умов біля земної поверхні: атмосферний тиск S мм.рт.ст, температура S 0С, масова частка водяної пари S %0 як і наскільки будуть відрізнятися густина вологого і сухого повітря?

9. Дано: середні місячні суми альбедо; дійсні місячні суми прямої радіації на горизонтальну поверхню і розсіяної радіації протягом року. Розрахуйте річну кількість поглиненої сонячної радіації.

10. Висота однорідної атмосфери при t=S 0C і нормальних умовах біля земної поверхні дорівнює:

11. Визначити відносну вологість повітря при значенні тиску насиченої водяної пари S гПа і парціальному тиску S гПа;

12. Якщо дефіцит насичення дорівнює тиску насиченої водяної пари, то відносна вологість повітря в цьому випадку складає:

2.4 Біологія

1. Річний приріст числа равликів S %. Визначити кількість особин через S роки. На даний момент їх кількість S особин. Смертність S % за рік. Заокруглювати до меншого цілого.

2.5 Хімія з основами біогеохімії

1. Визначити молярну концентрацію розчину CaCl2 , якщо в S л. розчину знаходиться S моль цієї солі:

2. Яка маса Na2CO3 міститься в S г S % розчину: 3. Маси розчиненої речовини і води відносяться як S:W. Яка масова частка

розчиненої речовини? 4. Обчислити масу однієї молекули води в грамах.

22

5. Який об’єм за нормальних умов займають S ×W молекул кисню? 6. Взято дві посудини однакового об’єму. В одну з них вмістили аміак, а в іншу –

хлор. Маси газів однакові, тиск також однаковий. Чи однакова температура у посудинах? 7. Визначте молекулярну масу газу, якщо S кг його при температурі S 0С і тискові

S атм займають об’єм S л. 8. Обчислити масу двох молекул води в грамах. 9. Яку масу мають S л азоту при нормальних умовах? 10. Визначить кількість хлор-іонів у воді об’ємом S мл., при титруванні S Н

розчином азотнокислого срібла (на титрування витратили S мл. азотнокислого срібла). 11. Визначить вміст кальцію у воді, якщо на титрування S г. досліджуваної води

витратили S мл S Н розчину трилону Б. 12. Яка маса S×W молекул хлору?

2.6 Екологія людини

1. Обчисліть індивідуальні добові витрати енергії для чоловіка віком S років ростом S см і масою тіла S кг, який працює водієм. Добові енерговитрати працездатного населення: І група — 1800 до 2450 ккал; ІІ група – 2100-2800 ккал; ІІІ група – 2500-3300 ккал; IV група – 2850-3900 ккал; V група – 3500-4400 ккал.

2. В м. Донецьку з населенням у S чол. зареєстровано за рік S випадків захворюваності на СНІД, а в м. Хмельницькому з населенням S чол. зареєстровано S випадків тієї ж хвороби. Визначте в якому з міст більший показник захворюваності і вкажіть правильну відповідь.

3. Виконайте розрахунок нормальної маси тіла людини за методикою Кребса для чоловіка ростом S см віком S років.

4. Визначити ступінь зміни кількості жіночого населення між двома послідовними поколіннями при умові: Кількість населення – S чол. Обидві статі дорослого населення – S чол. Кількість жінок – S чол. Кількість дітей – S чол.

5. За даними середньорічне споживання м’яса становить S кг. Гранична концентрація важких металів в м’ясі S мг/кг. В середньому людина засвоює S %. Яку масу важких металів засвоїть людина за S років життя?

6. Визначити масу молібдену, який потрапить в організм людини протягом S років життя з водою. Вміст молібдену у воді S мг на S літр. Середньодобове споживання води S л.

7. Визначити чистий коефіцієнт відтворення населення Ко в м. Галичі, коли відомо що середня кількість дітей на одну жінку становить S, а частка дівчат, які доживають до S років складає S.

2.7 Заповідна справа

1. Визначити місткість рекреаційного центру Верховини (населення якого становить S тис. постійно проживаючих жителів) , якщо відомо, що коефіцієнт природних умов

23

становить S, коефіцієнт цінності рекреаційних ресурсів цього центру S, коефіцієнт комфортності S %.

2.8 Моніторинг довкілля

1. Визначити необхідну кількість стаціонарних постів спостереження за станом атмосферного повітря на території досліджень враховуючи, що населення становить S тис. осіб.

2. Визначити категорію небезпечності підприємства, якщо маса викиду речовини становить S т/рік, середньодобова гранично допустима концентрація речовини S мг/м3, безрозмірна константа, яка дає змогу порівняти ступінь шкідливості речовини становить S.

3. Визначити розмір СЗЗ для підприємства, якщо маса викиду речовини становить S т/рік, середньодобова гранично допустима концентрація речовини S мг/м3, безрозмірна константа, яка дає змогу порівняти ступінь шкідливості речовини становить S.

4. Розрахувати концентрацію речовини у контрольному створі, якщо концентрація речовини у фоновому створі річки S мг/дм3, концентрація речовини у стічних водах – S мг/дм3, витрати річкової і стічної води відповідно S м3/с та S м3/с.

5. Визначити кількість ґрунтових проб, яку необхідно відібрати на досліджуваній території для оцінки стану ґрунтів, якщо загальна площа орних земель становить S га, територія відноситься до категорії степових районів з рівнинним рельєфом.

6. Визначити відстань від джерела викидів, на якій приземна концентрація за несприятливих метеорологічних умов досягає максимального значення, якщо коефіцієнт швидкості осідання шкідливої речовини в атмосфері становить S, небезпечна швидкість вітру S м/с, безрозмірний параметр S, висота джерела викиду S м.

2.9 Економіка природокористування

1. Визначити об’єм води в забрудненій частині водоносного горизонту дрібнозернистих пісків, якщо площа забруднення становить S га. Середня потужність забрудненої частини водоносного горизонту S м, активна пористість водоносної породи S.

2. Згідно з документами про збір за використану електроенергію на насосній станції обсяг використаної електроенергії становить S кВт/г за звітний квартал, розрахунковий тиск насоса S м, ККД насоса S, ККД електродвигуна S. визначити споживання води насосною станцією. Постійний коефіцієнт для розрахунку – S.

3. Визначити фондовіддачу, якщо обсяг реалізованої продукції S грн., вартість цінних речовин, що утилізуються в результаті проведених природоохоронних заходів S грн. Середньорічна вартість основних засобів до впровадження заходів S грн. Капіталовкладення в природоохоронний комплекс безпосередньо зв’язані зі зміною вартості основних засобів S тис.грн.

4. Розрахувати суму збору (Пвп) за забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами забруднення, якщо маса використаного пального (дизельного палива) становить S тонн. Проіндексований норматив збору за тонну етильованого бензину – S

24

грн/т, коригувальний коефіцієнт для чисельності населеного пункту – S, коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту – S.

5. Визначити ступінь очищення викидів від шкідливих речовин, якщо за звітний період маса шкідливих речовин, які вловлюються очисним пристроєм становить S т., а загальна маса шкідливих речовин S т.

6. Визначити коефіцієнт забруднення землі, якщо об’єм забруднюючої речовини S куб.м., товща земельного шару для розрахунку витратна ліквідацію забруднення 0,2 м, площа забрудненої земельної ділянки 200 куб.м індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування – S.

7. Розрахуйте вартість ділянки лісу на основі лісової ренти, якщо ціна реалізації круглого лісу S ум.од./куб.м, обсяг лісу, який щорічно можна вирубувати на оцінюваній ділянці землі (розрахункова лісосіка) S куб.м, норма рентабельності S %. Витрати пов’язані з платою за ліс на корені рівні S ум.од./куб.м.

2.10 Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище

1. Визначити індекс забруднення атмосфери Іза за вихідними даними і зробити оцінку якості атмосферного повітря. Забруднююча речовини – СО. Клас небезпечності – S. ГДКмр = S мг/куб.м, ГДКсд=Sмг/куб.м, середньомісячна фактична концентрація – Sмг/куб.м.

2. Визначити допустиму концентрацію СО за умов сумарної його дії з SO2 та H2S. СSO2=Sмг/куб.м, СH2S=Sмг/куб.м, ГДК(SO2))= Sмг/куб.м, ГДК(H2S)= Sмг/куб.м, ГДК(СО)= Sмг/куб.м.

3. Концентрації і ГДК двох забруднюючих речовин (сумісної дії) з однаковою ЛОШ у водному середовищі складають: С1=Sмг/куб.дм, С2=Sмг/куб.дм, ГДК1=Sмг/куб.дм, ГДК2=Sмг/куб.дм. Визначити ступінь забруднення цими компонентами водного середовища і зробити висновок про відповідність забруднення вимогам норм.

4. У контрольному створі деякої річки рибогосподарського призначення концентрація азоту нітратного і бензолу дорівнює відповідно S і W мг/куб.дм. ГДК зазначених речовин для водойм рибогосподарського призначення дорівнює відповідно ГДКан.= S мг/куб.дм і ГДКб=Sмг/куб.дм. речовини відносяться до одної лімітуючої ознаки шкідливості – токсичної. Визначити відповідність вмісту цих речовин вимогам норм у водному середовищі.

5. Розрахувати сумарний показник забруднення ґрунтів Zс кількома хімічними інгредієнтами з концентрацією (мг/кг): нітрати – S, фториди – S, суперфосфат – S, миш’як – S. ГДК (мг/кг) зазначених речовин становить відповідно: S, S, S.

6. Визначити показник забруднення повітря Zі за умови сумарної дії забруднюючих речовин: сірчистий ангідрит С=Sмг/куб.м, фенол С=Sмг/куб.м, зробити відповідні висновки. ГДКсд сірчистого ангідриту = Sмг/куб.м, ГДКфенолу=Sмг/куб.м.. зробіть відповідні висновки.

2.11 Екологія міських систем

25

1. Надати оцінку придатності водних об'єктів в межах міської зони для комунально-господарського використання на основі розрахунку індексу сапробності за наступними вихідними даними. У воді виявлено ряд індикаторних мікроорганізмів з відповідною індикаторною значимістю вид s та відносною кількістю особин виду h: S, F, G, H.

2. Розрахувати кількість утворення за місяць побутових відходів для території міста, на якій знаходиться школа на S учнів, S житлових будинків в середньому на S мешканців та продуктовий магазин площею S м . Середні норми утворення відходів становлять: школа – S кг/добу на S учня, один мешканець –S кг/добу, в продуктовому магазині утворюється S кг/добу в розрахунку на 1м2.

3. Розрахувати кількість баків для сміття для мікрорайону. Вихідні дані: кількість мешканців - S чол., які утворюють побутового сміття S кг/добу,сміття вивозять S рази на тиждень, місткість баків для сміття становить приблизно S кг.

4. Визначити відповідність санітарним нормам рівня шуму в кімнаті, якщо в сусідній квартирі включений магнітофон з рівнем звуку S дБ, за умови, що стіни будинку знижують інтенсивність звуку на S%.

5. Визначити рівень шуму на пероні вокзалу, коли зустрічаються два потяги, один - пасажирський (L = S дБ), другий - вантажний (L = S дБ).

6. Визначити відповідність санітарно-гігієнічним нормам роботу джерел електромагнітного випромінювання, що працюють одночасно в різних діапазонах частот. Вихідні умови: радіочастоти S кГц та S МГц з напруженістю поля відповідно SВ/м та S В/м та сотового телефону з густиною потоку енергії SмкВт/см2. Гранично допустимі рівні електромагнітного опромінювання в зазначених діапазонах становлять відповідно: S В/м. S В/м та SмкВт/см2.

7. Визначити відповідність санітарно-гігієнічним нормам перебування людини в зоні одночасної дії джерел електромагнітного випромінювання , які працюють на різних частотах: γ1 кГц, γ2 кГц, γ3 МГц. Напруженість поля в даній точці від роботи джерел становить відповідно: Е1 В/м, Е2 В/м, Е3 В/м. Гранично допустимі рівні електромагнітного опромінювання на зазначених частотах становлять відповідно: В/м, В/м та В/м.

2.12 Загальна екологія

1. За правилом екологічної піраміди визначте, скільки рослинної речовини необхідно для того, щоб у наведеному біоценозі могли існувати 10 рослиноїдних птахів масою 0,2 кг.

2. Трофічний ланцюг складається з чотирьох рівнів. Лисиця набрала 4 кг маси. Скільки для цього знадобилось рослинної речовини?

5. Критерії оцінювання знань студентів

Оцінка повинна об'єктивно оцінювати рівень засвоювання знань по дисциплінах. Рівень знань визначається: рівнем репродуктивного мислення, рівнем самостійного мислення, рівнем творчого мислення. Виходячи з цього, мають місце чотири рівні засвоювання:

26

знайомство, коли студент взнає вивчені об'єкти, процеси, явища, способи дії; відтворення, коли студент може відтворити вивчену інформацію та повторити

засвоєні дії; уміння та навички, коли студент може виконати дії (використовувати набуті

знання для вирішення виробничих задач), методика та форма яких вивчені в процесі навчання, а зміст та умови дії нові;

творчість, коли студент вирішує творчі технічні задачі (винахідництво), має навички в добуванні нових знань (вміє бачити і поставити задачу).

Критерії оцінки враховують: рівень засвоювання знань, їх об'єктивність та міцність; вміння синтезувати отримані знання і використовувати їх до рішення вироблених задач; наявність логічного мислення і навичок в подальшому добуванні знань; ритмічність роботи над матеріалом.

Оцінка "відмінно" виставляється при наявності 3 і 4 рівнів засвоєння. Студент має глибокі і об'єктивні знання в межах програм дисциплін. Може самостійно творчо мислити і вирішувати виробничі задачі. Дає точні формулювання, вміє синтезувати знання різних тем курсу, різних дисциплін і наук. Грамотно і чітко відповідає на прямі і змінені питання, вільно справляється з практичними завданнями. Володіє методичними прийомами та матеріалом періодичних видань по дисципліні, ритмічно працює самостійно над дисциплінами.

Оцінка "добре" ставиться при наявності другого і третього рівнів засвоєння навчального матеріалу має достатні знання в межах програми дисциплін. Може вирішувати інженерні задачі. Володіє понятійним апаратом дисциплін, може синтезувати матеріал різних тем, грамотно відповідає на прямі та змінені питання, справляється з практичними завданнями. В достатній мірі володіє методикою дисциплін. Ритмічно працює самостійно над дисциплінами.

Оцінка "задовільно" ставиться при наявності другого рівня засвоєння. Має знання в межах основного матеріалу програм дисциплін. Вміє вирішувати типові інженерні задачі по відомій методиці, задовольняти екологічні вимоги та виконувати економічну оцінку технічних рішень. Слабо володіє понятійним апаратом, неточно трактує закони та закономірності. Невпевнено узагальнює інформаційний матеріал та робить висновки. Затрудняється в рішенні практичних задач, не орієнтується в інформації періодичних видань. Працює над дисципліною на лекціях, лабораторних (практичних) заняттях та в період сесії.

Оцінка "незадовільно" ставиться на першому рівні засвоєння. Студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки. Не вміє ставити і вирішувати інженерні задачі. Працює над дисциплінами не систематично по розкладу.

В цілому застосовується для оцінювання 100 бальна система, згідно з "Положенням

про систему поточного і підсумкового контролю оцінювання знань та визначення рейтингу студентів", затвердженим ректором університету 31.08.1994 р.

27

Студент отримує оцінку згідно з набраними ним балами відповідно до шкали

оцінювання знань студентів.

Університетська (в балах) Національна ECTS Визначення ECTS

Рекомендована система оцінювання

згідно із наказом МОіНУ №48 від

23.01.2004р.

90-100 Відмінно A Відмінно – відмінне

виконання лише з незначною кількістю помилок

90-100 (відмінно)

82-89

Добре

B Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками

75-89 (добре) 75-81 C

Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок

67-74

Задовільно

D Задовільно – непогано, але із значною кількістю недоліків

60-74 (задовільно) 60-66 E

Достатньо – виконання задовольняє мінімальні

критерії

35-59

Незадовільно

FX

Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік або складати

іспит

35-59 (незадовільно із можливістю

повторного складання )

0-34 F Незадовільно – необхідно серйозна подальша робота

0-34 (незадовільно із обов’язковим

повторним вивченням модуля)

6 Рекомендована література 1. Адаменко О.М., Міщенко Л.В. Екологічний аудит територій. Підручник для

студентів екологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Івано-Франківськ, вид-во "Факел", 2000, 234 с.

2. Актуальные вопросы экологической токсикологии: сборник трудов, Иваново, 1978.- 116 с.

3. Безпамятнов Г.П., Коротов Ю.А. Предельно допустимые концентрации химических веществ в окружающей среде. Справочник. - Л.: Химия, 1985. – 528 с.

4. Биология: Учебник для вузов/Под ред.В.А.Мотузного.-2-ге вид., випр. и доп.-К.:Вища школа, 1990.-503 с.

5. Владимиров А.М., Ляхин Ю.И., Матвеев Л.Т., Орлов В.Г. Охрана окружающей среды. - Л.: Гидрометеоиздат, 1991.

6. Войцицький А.П. Нормування антропогенного навантаження на природне середовище. Конспект лекцій. - Житомир: ДАУ, 2005. — 132 с.

7. Геоекологічні дослідження екосистем України. Збірник наукових праць. Київ, "Манускрипт", 1996, 124 с.

8. Геоекологічні проблеми Івано-Франківщини та Карпатського регіону. Збірка наукових праць. Івано-Франківськ, "Екор", 1998, 172 с.

9. Говорун А.Г., Скорченко В.Ф., Худолій М.М. Транспорт і навколишнє середовище. - К.: Урожай, 1992.-147 с.

28

10. Дослідження передкризових екологічних ситуацій в Україні. Збірка наукових праць за редакцією О.М.Адаменка. Київ, "Манускрипт", 1994, 187 с.

11. Екологічне законодавство України. - Київ, 2001. 416 с. 12. Журавлев В.Ф. Токсикология радиоактивных веществ.-

М.:3нергоатомиздат,1990.-336 с. 13. Закон "Про охорону навколишнього середовища" від 26.06.1991 р. 14. Зубик С.В. Техноекологія. Джерела забруднення і захист навколишнього

середовища. Навч. посіб. - Івано-Франківськ: Вид-во "Полум'я", 2004. - 452 с. 15. Изразль Ю.А. Проблеми охраны природной среды и пути их решения.-Л.:

Гидрометеоиздат, 1984.-46 с. 16. Изразль Ю.А. Зкология и контроль состояния природной среды.-Л.:

Гидрометеоиздат, 1979,-375 с. 17. Каган Ю.С. Общая токсикология пестицидов. Киев: Здоров'я, 1981.-174 с. 18. Клименко М.О., СкрипчукП.М. Стандартизація і сертифікація в екології.

Підручник. - Рівне: УДУВГ, 2003. - 202 с. 19. Консевич Л.М. Конспект лекцій з курсу "Екологія людини", ІМЕ, 2000 р. 20. Консевич Л.М. Основи екологічної токсикології - підручник для вищих

навчальних закладів, ІМЕ, 2000 р. 21. Консевич Л.М., Нємий С.М. Метеорологія і кліматологія, ІМЕ, 2000 р. 22. Крамаренко В.П. Токсикологічна хімія. - К.: Вища школа, 1995.-423 с. 23. Левківський С.С. Основи загальної гідрології. - К.: Вища школа, 1985. 24. Мирзаев Г.Г. и др. Экология горного производства. - М: Недра, 1991. - 320 с. 25. Назаренко 1.1., Польчина С.М., Нікорич В.А. Ґрунтознавство: Підручник. -

Чернівці: Книги - XXI, 2004. - 400 с. 26. Носовський Т.А. Основи промислової екології. - Київ, 1996. -312 с. 27. Основи екології. Автори О.М.Адаменко, Й.І.Періжок, О.Я.Пилипчук,

Я.В.Коденко, Л.М.Консевич. Підручник для вищих навчальних закладів. Івано-Франківськ, "Полум'я", 2000, 250 с.

28. Охрана окружающей среды: Учебник для тех. вузов/Белов В., Барбинов Ф. и др./Под ред. С.В.Белова. 2-е изд.-М.: Высшая школа, 1991.-319 с.

29. Пелешенко В.І.,Хільчевський В.К. Загальна гідрохімія. - Київ: Либідь, 1997. 30. Родионов А.І. др. Техника защиты окружающей среды. - М.: Химия, 1989.-512с. 31. Слюсарев А.А., Жукова С.В. Биология: Учебник для вузов.-К.:Вища школа,

1987.-415 с. 32. Слюсарєв А.О., Самсонов О.В., Мухін В.А. та ін. Біолгія. 2-ге вид., випр. І доп.-

К.: Вища школа, 1997.-607 с. 33. Справочник по охране окружающей среды/В.Г.Сахаев, Б.В.Щербицкий. -К.:

Будівельник, 1986.-152 с. 34. Сухарев С.М. Основи екології та охорони довкілля: Навч. посіб. - К.: Центр навч.

літератури. - 2006. - 394 с. 35. Тарасова В.В., Малиновський А.С., Рибак М.Ф. Екологічна стандартизація і

нормування антропогенного навантаження на природне середовище. Навч. посібник. - К.: Центр учбової л-ри, 2007. - 276 с.

36. Хижняк М.І., Нагорна А.М. Здоров'я людини та екологія. К.: Здоров'я, 1995, 232с. 37. Хргиан А.Х. Физика атмосфери. - М.: Изд-во МГУ, 1986.