Філологічна скриня › Files › downloads › ... · Методичний кабінет відділу освіти Кременецької РДА Почаївська

\

Методичний кабінет відділу освіти Кременецької РДА Почаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Філологічна скриня

Виходить 4 рази на рік

Хйпес ннжиннмж илжмжиж – ніпйгй не лйбж, ніпйгй не гйвйлж і бндь ніижм.

Елбелм Хаббалд

Випуск № 1 (5),

березень 2013

3 квітня - 95 років від дня народження українського прозаїка

Олеся (Олександра) Терентійовича Гончара

8 белезнн - Міжналйднжз день клав жінйи і

мжлн.

9 белезнн - налйджвсн Т. Г. Шевпений (1814-

1861), нилаїнсьижз кйем, ондйжнжи, мжслжмель.

10 белезнн - День Гімнн Уилаїнж.

21 белезнн - Всесвімніз день кйезії.

27 белезнн - Міжналйднжз день меамлн.

3 ивімнн - 95 лйиів від днн налйдженнн

нилаїнсьийгй клйзаїиа Олесн (Олеисандла)

Теленмізйвжпа Гйнпала (1918-1995).

10 ивімнн - 80 лйиів від днн налйдженнн

нилаїнсьийгй клйзаїиа Віимйла Семенйвжпа

Блжзнерн (1933-1981).

15 млавнн - Міжналйднжз день сім’ї.

24 млавнн - День слйв’ннсьийї кжсемнйсмі і

инльмнлж.

24 млавнн - 1150 лйиів від пасн смвйленнн

(863) клйсвімжмелнмж Кжлжлйм і Мефйдієм

слйв’ннсьийї азбниж.

У номері:

Методист консультує

Кондирєва М. М. Основні напрями роботи з розвитку

мовлення і принципи мовленнєвої підготовки учнів………3

Петрук Г. М. Уникаймо помилок…………………………5

Гордість району………………………………………......6

Ідемо на урок Ростківська Л. Ф.. 6 клас. Контрольна робота № 4.

Іменник………………………………………...........................7

Контрольна робота №5 Прикметник………………………...8

Контрольна робота №6. Числівник. Займенник………….....8

Мишко Т. І. 7 клас. Контрольна робота № 6. Прийменник.

Сполучник……………….…....................................................9

Контрольна робота №7. Частка. Вигук…………………….10

Уйван Л. Ф. 11 клас (академічний р-нь). Контрольна

робота №3. Стилістика складних речень………………… 11

Ковальчук Д. О. 11 клас. Контрольна робота

№4.Стилістика речень з різними способами вираження

чужого мовлення…………………………………………….13

Мазурок О. Ю.. 8 клас. Контрольна робота №4. Світ

української поезії…………………………………………....14

Контрольна робота. З української прози. Український

гумор, сатира…………………………….…. ……………..15

Шевчук О. В. 9 клас. Контрольна робота №3. Нова

українська література …………………………….………...16

Сакара О. Є. 10 клас. Контрольна робота № 4. Українська

література кінця ХІХ – початку ХХ століття……………...17

Контрольна робота №5. Українська література 10-х років

ХХ століття (творчість Лесі Українки та В. Стефаника)...18

Контрольна робота №6. Українська література 10-х років

ХХ століття (творчість М. Вороного, Олександра Олеся,

В. Винниченка)………………………………………………18

Придатко Т. І. 11 клас. Українська література

№5.Творчість поетів-шістдесятників………………………19

Правильно наголошуймо слова…………………………..20

«Перлини» із учнівських творів……………….………20

Позакласна робота Придатко Т. І., Сакара О. Є., Король Х. В. Грані Шевченкового таланту……………………………….21

Літературні вітражі

Метельська Ю. Ніч перед Різдвом……………………….25

Із життя видатних людей

Останнє побачення………………………………….…….26

Усмішки по-кременецьки……………………………...26

Якщо зима жартує до квітня, хочу, щоб літо жартувало до грудня!!!

2

Розвиток мовлення учнів – одне з

найголовніших завдань курсу української мови у 5 – 12

класах, вирішення якого безпосередньо пов'язане з

реалізацією основної мети: вивчення рідної мови в

загальноосвітніх навчальних закладах України. Тобто

формувати національно свідому, духовно багату мовну

особистость, яка володіє вміннями та навичками вільно,

комунікативно виправдано користуватися засобами рідної

мови: стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої

діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо).

Відповідно до Державного стандарту загальної

середньої освіти України, навчальних концепцій, чинних

програм з української мови пріоритетною є мовленнєва

підготовка учнів.

Методика розвитку мовлення – це складна

наука, об'єктом вивчення якої є процес розвитку мовлення

школярів, а предметом опрацювання учені визначають

зміст, форми, методи і прийоми роботи над розвитком

мовлення на уроках української мови та літератури.

Саме на уроках розвитку зв’язного мовлення

реалізовується поставлене завдання у процесі реалізації

мовленнєвої змістової лінії програми, основне

призначення якої – забезпечення цілеспрямованого

формування й удосконалення вмінь та навичок у всіх

видах мовленнєвої діяльності. Тому робота над мовною

теорією, формуванням знань, умінь і навичок з мови

повинні бути підпорядковані інтересам розвитку

мовлення учнів. Такими чином, мовленнєва підготовка

учнів повинна відбуватися у єдності розвитку мовлення й

мислення (спостереження, висловлення власних думок,

добір аргументів), у зв’язку розвитку мовлення з

формуванням мовної компетенції (мовленнєві знання і

вміння залежать від знань мовної системи); повинен

простежуватися:

взаємозв'язок розвитку усних і писемних видів

мовленнєвої діяльності (уміння сприймати інтонацію

впливає на уміння ставити розділові знаки);

випереджаючий розвиток усного мовлення;

зв’язок розвитку мовлення з формуванням стратегічної

компетенції (організаційних, контрольно-оцінних,

загальнопізнавальних, творчих, естетико-етичних

умінь);

Методист консультує

зв’язок розвитку мовлення з формуванням

соціокультурної компетенції (опанування духовних

цінностей, норм, які регулюють стосунки між

поколіннями, статями, націями);

взаємозв'язок роботи з розвитку мовлення на уроках

мови і літератури.

Дослідженнями у цій галузі мовознавчої науки

займалися такі вчені: Біляєв О., Донченко Т., Кордун П.,

Мельничайко В., Мацько Л., Паламар Л., Пентилюк М.,

Скуратівський Л., Шелехова Г. Таким чином було

визначено джерела вивчення методики розвитку зв’язного

мовлення.

1. Первинні:

здобутки античної риторичної школи;

досвід української народної педагогіки.

2. Теорія і практика навчання мови й мовлення у працях

зарубіжних та вітчизняних методистів різних часів:

Положення Загальноєвропейських рекомендацій із

мовної освіти;

Положення про мовну особистість.

Готуючись до уроку розвитку мови, учитель-словесник

повинен пам’ятати про чотири основні фази мовлення як

діяльності, а саме:

орієнтування – визначення завдань і умов

спілкування;

усвідомлення й відбір змісту висловлення, його

теми;

планування – складання програми дій: сис-

тематизація матеріалу, визначення послідовності

його викладу;

реалізація – побудова висловлення з дотриманням

стилю, типу мовлення, літературних норм;

контроль – перевірка й удосконалення тексту.

Мова є засобом мовлення. Вона має систему

лексичних і граматичних норм, дотримання яких слугує

процесу комунікації. Мовлення – це процес, у якому

можуть бути виділені його окремі елементи – мовленнєві

дії, що створюють мовленнєву ситуацію.

Фердинанд де Соссюр вважав, що мова і мовлення

тісно пов'язані між собою, адже мова потрібна для того,

щоб мовлення було зрозумілим і виконувало певну дію, а

мовлення необхідне для того, щоб встановилася мова.

Учений дотримується думки про те, що мовлення передує

мові.

Кондирєва Майя Миколаївна, методист із української мови

та літератури Тернопільського ОКІППО

Основні напрями роботи з розвитку мовлення і принципи мовленнєвої підготовки

учнів

3

Якщо ми говоримо про мову та мовлення, то тут

має місце поняття «спілкування», тобто висловлювання,

обмін мовленнєвою інформацією двох або кількох осіб

(cпіврозмовників), які почергово обмінюються «ролями»:

які є то мовцями, то слухачами, тобто учитель і учень

почергово перебувають у ролі адресата і адресанта

мовлення. Схематично суб’єктів мовленнєвої діяльності

можна зобразити так:

Робота з розвитку мовлення школярів включає такі

напрями:

удосконалення звуковимови учнів і підвищення їхньої

мовної культури;

збагачення, уточнення й активізація словникового

запасу школярів;

уміння уживати слова у властивому для них значенні,

користуватися виражальними засобами мови залежно

від ситуації і мети висловлювання;

послідовно і логічно викладати думки;

удосконалення граматичного ладу мовлення учнів;

оволодіння нормами українського літературного

мовлення;

засвоєння найважливіших етичних правил

спілкування.

Ці напрями роботи з розвитку мовлення

становлять основу для формування в учнів мовленнєвої

компетентності.

Збагачення словникового запасу учнів і розвиток

граматичної будови їх мовлення повинне здійснюватися

систематично на різних уроках української мови,

супроводжуючи процес засвоєння мови як засобу

спілкування, а також відповідати принципу практичної

спрямованості навчання (різнобічне й систематичне

збагачення мовлення учнів лексичними, фразеологічними,

граматичними, стилістичними та іншими виражальними

засобами мови).

Методика словникової роботи передбачає чотири

основні способи збагачення словникового запасу учнів і

розвитку граматичної будови їх мовлення:

засвоєння лексичної та граматичної синонімії;

засвоєння паралельних граматичних конструкцій;

установлення сфери використання окремих

граматичних категорій;

усвідомлення відтінків лексичних і граматичних

значень слів та словоформ, їх стилістичних

особливостей.

Важливу роль у збагаченні словникового запасу

учнів має мова вчителя. Вона завжди є зразком для

школярів, а тому й повинна бути не лише правильною

щодо побудови, а й багатою, змістовною, різноманітною.

Таким чином, мова вчителя ─ важливе джерело збагачення

словника учня.

Окрім цього, учені виділяють ще кілька шляхів

збагачення словникового запасу учнів і розвитку

граматичної будови їх мовлення:

кількісне поповнення індивідуального словника;

розвиток мовного чуття, естетики слова;

засвоєння власне української лексики;

вилучення з активного словника позалітературних

елементів;

використання паралельних лексичних та

граматичних форм;

ознайомлення з новим значенням багатозначних

слів;

уточнення лексичного значення та сфери

використання.

Для ефективного засвоєння знань учитель-словесник

повинен на уроці наголошувати на уживанні слів у

властивому їм лексичному значенні; правильності

наголошування слів; використанні лексичних і

граматичних мовних одиниць відповідно до стилю

мовлення; дотриманні основних ознак тексту – зв'язності,

інтонаційної завершеності, членованості; правильності

вживання граматичних форм, написання слів та вживання

розділових знаків.

Для формування стійких мовленнєвих навичок на

уроці розвитку зв’язного мовлення учителям пропонується

використовувати такі види вправ:

аналіз норми;

зіставлення норми та її порушення;

вибір нормативних та помилкових варіантів,

виправлення порушень норми;

усний або письмовий переказ тексту, що містить

складні для учнів норми;

конструювання словосполучень, речень;

вільний або творчий диктант;

переказ із творчим або граматичним завданням.

Методика організації роботи над різними видами

мовленнєвої діяльності передбачає засвоєння відомостей

про мовлення (створення загального уявлення про

мовлення і спілкування, основні правила спілкування,

види мовленнєвої діяльності, текст, тему й основну думку

висловлення, простий і складний план, стилі, типи і жанри

мовлення, визначення мети спілкування, розвиток

монологічного й діалогічного мовлення). Проведення

основних видів робіт за кожним видом мовленнєвої

діяльності:

сприймання чужого мовлення (аудіювання,

читання мовчки);

відтворення готового тексту: виразне читання

вголос, усні (говоріння) та письмові (письмо)

перекази;

4

створення власних висловлень: діалогів, монологів

(творів, відгуків, виступів під час дискусії,

доповідей, рефератів, анотацій), ділових паперів.

Отже, мовленнєвий розвиток учня є головним

інструментом, за допомогою якого встановлюється контакт

із довкіллям, завдяки якому відбувається соціалізація

школярів. Саме початкова школа покликана сформувати в

дітей інтерес до краси і мудрості живого слова, його

значущості у житті людини. Мовленнєва компетенція є

однією з провідних базисних характеристик особистості. А

своєчасний і якісний розвиток зв’язного мовлення ─

важлива умова повноцінного мовленнєвого розвитку учня.

Не мати часу для думок- не мати часу на роздуми.

Негідні поступки – негідні вчинки.

Ні під яким видом – нізащо, ніколи.

Нікому і в голову не приходило – нікому й на

думку не спадало.

Ноль градусів – нуль градусів.

Обмін думок – обмін думками.

Памʼятник Шевченка - памʼятник Шевченкові.

Педагог з української мови – учитель української

мови.

Під стать – до пари.

Підведення підсумків – підбиття підсумків.

Підписка газет – передплата газет.

Підтвердження цьому - підтвердження цього.

Пішов у відпуск – пішов у відпустку.

По всякому поводу – з будь-якого приводу.

Повістка дня – порядок денний.

Повний стакан молока – повна склянка молока.

Подача документів – подання документів.

Покращення справ – поліпшення справ.

Покупка товару – купівля товару.

Починаються заморозки – починаються

приморозки.

Правоохоронники – правоохоронці.

Працювати цілу неділю – працювати цілий

тиждень.

При отриманні штрафу – під час стягнення штрафу.

Приятельські відносини – приятельські стосунки.

Продовження буде – далі буде.

Пʼять гривнів – пʼять гривень.

Розмова зайшла в тупик – розмова зайшла в глухий

кут.

Розповсюдження інформації – поширення

інформації.

Розходження в поглядах – розбіжності в поглядах.

Святкова відкритка - святкова листівка.

Святкова продажа товарів – святковий продаж

товарів.

Силами учнів підготовлено святковий концерт –

учні підготували святковий концерт.

Сказано на мій адрес – сказано на мою адресу.

Смисл слова – значення слова.

Твори Л.Українки – твори Лесі Українки.

Твори на історичну тематику – твори історичної

тематики.

Терпіння лопнуло – терпець урвався.

У стислий строк – у стислі строки.

Учителі підтримали ідею школярів - учителі

підтримали задум школярів.

Факт на лице – незаперечний факт.

Цінителі звичаїв - шанувальники звичаїв.

Чужа біль – чужий біль.

Ясне діло – ясна річ, зрозуміло.

Уникаймо помилок

5

Гордість району

Олійник Світлана Олегівна, учениця 9 кл. Кременецької

ЗОШ-інтернату І-ІІІ ступенів, ІІ місце у ІІІ (обласному) етапі

олімпіади з української мови та літератури.

Панасюк Христина Миколаївна, учениця 6 кл.

Кременецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №4, лауреат ІІІ етапу

Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості.

Штогун Софія Миколаївна, учениця 9 класу Горинської

ЗОШ І-ІІІ ступенів, ІІІ місце на обласному етапі конкурсу

патріотичної пісні прози і поезії «Свята Покрова», присвяченого

відзначенню 70-ої річниці утворення УПА.

Артещук Валерія Миколаївна, учениця 8 кл.

Кременецького ліцею ім. У. Самчука, ІІІ місце у ІІІ (обласному)

етапі олімпіади з української мови та літератури.

Пилипович Оксана Сергіївна, учениця 10 кл.

Білокриницької ЗОШ І-ІІІ ступенів, ІІІ місце у ІІІ етапі ХІІІ

Міжнародного конкурсу з української мови ім. П. Яцика.

Петрук Надія Михайлівна, учениця 5 класу

Кременецької ЗОШ-інтернату І-ІІІ ступенів, ІІІ місце у ІІІ етапі

(обласному) Міжнародного мовно-літературного конкурсу

учнівської та студентської молоді ім. Т. Шевченка, учасник ІV

етапу Конкурсу; ІІІ місце у ІІІ етапі щорічного регіонального

конкурсу «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу».

6

Собчук Олександр Петрович, учень 11 кл.

Почаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів, переможець ІІІ

(обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу учнівської

творчості, учасник ІV (заключного) етапу Конкурсу.

Ідемо на урок

6 клас

Контрольна робота №4

(тестові завдання)

Іменник

Варіант 1

Початковий рівень

Завдання 1-3 мають чотири варіанти відповідей, із яких лише один

правильний.

1. Позначте рядок, у якому всі іменники належать до четвертої

відміни.

А. Хмара, коліщата, гуся.

Б. Теля, плем’я, каченя.

В. Лоша, прислів’я, буря.

Г. Подвір’я, мрія, кобзар.

2. Позначте рядок, у якому при написанні імені по батькові

допущено помилку.

А. Григорівна, Юрієвич.

Б. Федорівна, Анатолійович.

В. Лукич, Луківна.

Г. Ілліч, Іллівна.

3. Позначте рядок, у якому всі іменники у формі Р. в. однини

мають закінчення –а (-я).

А.Читання тест…, розмір діаметр…, більше кілограм…

Б. Водій автомобіл…, кабіна трактор…, відсутність Мороз…

В. Музеї Києв…, кордони Афганістан…, солов’їного спів…,

Г. Сильного бол…, осіннього вітр…, приголосного звук…

Середній рівень

Завдання 4-6 мають п’ять варіантів відповідей, із яких два

правильних.

4. Позначте рядки, у яких усі іменники в О. в. однини пишуться

з подвоєними приголосними.

А. Мить, вічність, ніжність.

Б. Зустріч, любов, мораль.

В. Мужність, повість, користь.

Г. Мідь, розкіш, галузь.

Д. Пам’ять, подорож, діагональ.

5. У яких словосполученнях допущено помилки.

А. Загадкова Міссісіпі, свійський собака.

Б. Маленький поні, ароматний шампунь.

В. Справедливе журі, надійна ГЕС.

Г. Утішне шимпанзе, дитячий пюре.

Д. Маленьке колібрі, річний бюджет.

6. Позначте рядки, у яких складні іменники пишуться разом.

А. Пів/Києва, учитель/фізик.

Б. Генерал/лейтенант, екс/чемпіон.

В. Хліб/сіль, батько/мати.

Г. Пів/дня, шести/літка.

Д. Гори/цвіт, водо/грай.

Достатній рівень

7. Установіть відповідність між іменником і відмінком, у якому

його вжито.

1. Кличний відмінок. А. Навчання.

2. Місцевий відмінок. Б. Дороги.

3. Орудний відмінок. В. На полі.

4. Родовий відмінок. Г. Матір’ю.

Д. Любове.

8. Поясніть вживання великої букви та лапок в іменниках.

Наведіть приклади.

9. Доведіть або спростуйте думку «Позитивна роль людини в

освоєні космосу»(5-6 речень). Підкресліть орфограми в

іменниках.

Варіант 2




1. Позначте рядок, у якому всі іменники належать до третьої

відміни.

А. Подорож, область, річ.

Б. Мудріть, радість, палець.

В. Сіль, ніч, око.

Г. Честь, вісь, герой.

2. Позначте рядок, у якому при написанні імені по батькові

допущено помилку.

А. Сергіївна, Миколайович.

Б. Савич, Савівна.

В. Мефодієвна, Мефодійович.

Г. Лукич, Луківна.

3. Позначте рядок, у якому всі іменники у формі Р. в. однини

мають закінчення –у (-ю).

А. Учень ліце…, шкільного хор…, національна ліга з футбол…

Б. Гори Кавказ…, мирного атом…, сьомого кілометр…

В. Широкого Дуна…, сірого вовк…, степи Херсон…

Г. Північного океан…, довгого коридор…, орудного відмінк…




4. Позначте рядки, у яких усі іменники в О. в. однини пишуться

з подвоєними приголосними.

А. Честь, скатерть, емаль.

Б. Область, вісь, суть.

В. Ніч, акварель, мазь.

Г. Молодь, розповідь, тінь.

Д. Папороть, радість, любов.

5. У яких словосполученнях допущено помилки?

А. Велике фойє, столичне метро.

Б. Романтичне Тбілісі, цікаве кіно.

В. Швидке таксі, смішний шимпанзе.

Г. Цікаве інтерв’ю, висока кенгуру.

Д. Зелений Баку, веселе шоу.

6. Позначте рядки, у яких складні іменники пишуться разом.

А. Сон/трава, лікар/терапевт.

Б. Пів/години, напів/сон.

В. Перекоти/поле, лісо/степ.

Г. Чорно/зем, міні/футбол.

Д. Віце/призедент, прем’єр/міністр.


7. Установіть відповідність між іменником і відмінком, у якому

його вжито.

1. Кличний відмінок. А. Молодь.

2. Місцевий відмінок. Б. Мудрістю.

3. Орудний відмінок. В. При дорозі.

4. Родовий відмінок. Г. Юначе.

Д. Весни.

8. Поясніть правопис частки не з іменниками.

Пишеться разом…

Пишеться окремо…

Приклади:

Високий рівень

9. Доведіть або спростуйте думку «Книга - скарбниця надбань

людства» (5-6 речень). Підкресліть орфограми в іменниках.

Ростківська Людмила

Федорівна, відмінник освіти,

учитель вищої категорії

Кременецької гімназії

7

Контрольна робота № 5

(тестові завдання)

Прикметник

Варіант 1




1. У якому рядку всі подані у словосполученнях прикметники

належать до однієї групи за значенням (якісні, відносні,

присвійні)?

А. Лисяча гора, батьківський наказ, зелений гай.

Б. Учнівські збори, сонячне проміння, перелітні птахи.

В. Орлиний зір, лисяча шуба, золоте серце.

Г. Материн спів, братів портфель, дощова хмара.

2. Позначте речення, у якому є прикметники короткої форми.

А. І знов веселий вітер п’є цей вогкий дух землі.

Б. Воістину прекрасен світ вночі .

В. Не забувай про отчий свій поріг.

Г. Вірю в пам’ять і серце людське .

3. Позначте рядок, у якому в усіх прізвищах прикметникової

форми допущено помилку.

А. Євгеньєва, Григор’єв, Гуляєв.

Б. Аракчеєв, Лермонтов, Васильєв.

В. Кузнецов, Фєдін, Солов’йов.

Г. Ільїн, Шишков, Фогачов.


Завдання 4-6 мають п'ять варіантів відповідей, із яких два


4. Позначте рядки, у яких у всіх прикметниках пишеться - нн-.

А. Осін…ій, ден…ий, старан…ий..

Б. Хмарн…ий, залізн…ий, ячмін…ий.

В. Солов’їн…ий, левин…ий, здоровен…ий.

Г. Ден…ий, незрівнян…ий, невблаган…ий.

Д. Глинян…ий, рослин…ий, гречан…ий.

5. Укажіть рядки, у всіх словосполученнях яких НЕ з

прикметниками пишеться разом.

А. Не/широка річка, не/високе дерево, не/гіркий полин.

Б. Не/впинний потік, зовсім не/сліпий, не/холодний, а теплий.

В. Не/далекий шлях, аж ніяк не/примітивний, не/веселий, а сумний.

Г. Не/мічний дідусь, не/потрібний зошит, зовсім не/хворий.

Д. Не/злий собака, не/холодний грудень, не/рідний брат.

6. Укажіть рядки, у яких усі прикметники пишуться через

дефіс.

А. Військово/зобов’язаний, біло/сніжний, важко/хворий.

Б. Суспільно/корисний, п’яти/річний, віце/президентський.

В. Сніжно/білий, хіміко/біологічний, воєнно/стратегічний.

Г. Фізико/математичний, народно/визвольний, темно/зелений .

Д. Лісо/захисний, західно/український, військово/службовець.


7. Установіть відповідність між прикметниками та ступенем

порівняння.

1. Вищий ступінь, проста форма.

2. Найвищий ступінь, проста форма.

3. Найвищий ступінь, складна форма.

4. Найвищий ступінь, складена форма.

А. Нижчий.

Б. Більш гучний.

В. Рідніший від усіх.

Г. Найбільш досвідчений.

Д. Щонайсильніший.

8. Напишіть, від яких якісних прикметників не утворюються

ступені порівняння. Наведіть приклади, підкресліть їх.


9. Напишіть розповідь «Мати – берегиня роду». Використайте

прикметники у формах вищого та найвищого ступенів


Варіант 2


Завдання 1-3 мають чотири варіанти відповідей, із

яких лише один правильний.

1. У якому рядку всі подані у словосполученнях прикметники

належать до однієї групи за значенням (якісні, відносні,

присвійні)?

А. Смілий юнак, гострий ніж, запашний хліб.

Б. Золотий перстень, золоте серце, шкільне подвір'я.

В. Бабусина казка, батьків заповіт, домашнє завдання.

Г. Хвойний ліс, кришталева ваза, струнка тополя.

2. Позначте речення, у якому є прикметники короткої форми.

А. Вечірнє сонце, дякую за день.

Б. Виплива на сині річки ясен вечір іздаля.

В. Не люблю каламутного слова.

Г. Совість велить дотримуватися моральних норм.

3. Позначте рядок, у якому в усіх прізвищах прикметникової

форми допущено помилку.

А. Александров, Бестужев, Васильєв.

Б. Соловйов, Аракчеєв, Тютчев.

В. Кузнецов, Федін, Гуляєв.

Г. Євген'єва, Григорьєв, Гаршін.


Завдання 4-6 мають п'ять варіантів відповідей, із яких два


4. Позначте рядки, у яких у всіх прикметниках пишеться -нн-.

А. Пташин…ий, літн…ій, лебедин…ий.

Б. Числен…ий, солов'їн…ий, гречан…ий.

В. Полотнян…ий, повітрян…ий, залізн…ий.

Г. Старан…ий, машин…ий, рослин…ий.

Д. Несказан…ий, ячмін…ий, незрівнян…ий.

5. Укажіть рядки в усіх словосполученнях яких НЕ з

прикметниками пишеться разом.

А. Зовсім не/цікавий, аж ніяк не/примітний, не/гарний вчинок.

Б. Не/впинний рух, не/чуваний випадок, не/гативне ставлення.

В. Не/здоланний народ, не/дозрілий овоч, не/повторна краса.

Г. Не/далекий шлях, не/весела пісня, не/високий, а низький.

Д. Не/добрий, а злий, не/потрібний зошит, не/вмирущий народ.

6. Укажіть рядки, у яких усі прикметники пишуться через

дефіс.

А. Лісо/степовий, глухо/німий, народно/поетичний.

Б. Чорно/зелений, зло/ворожий, сільсько/господарський.

В. Радіо/фізичний, дерево/обробний, шести/поверховий.

Г. Науково/технічний, фінансово/економічний, жовто/синій.

Д. Євро/азіатський, спортивно/оздоровчий, військово/морський.


7. Установіть відповідність між прикметниками та ступенем


8. Не всі якісні прикметники утворюють ступені порівняння.

До них належать: . . .


9. Напишіть розповідь «Світ моїх захоплень». Використайте

прикметники у формах вищого та найвищого ступенів

порівняння, підкресліть їх.


Числівник. Займенник

Варіант 1




1. Позначте рядок, у якому всі числівники є кількісними.

А. Двадцять два, третьому, тисяча.

Б. П’ять, восьмого, двоє.

В. Сто один, тридцять, одна друга.

Г. Сьома, двохсот п’яти, четвертого.

1. Вищий ступінь, проста форма.

2. Найвищий ступінь, проста форма

3. Найвищий ступінь, складна форма

4. Найвищий ступінь, складена форма.

А. Більш яскравий.

Б. Веселіший.

В. Найсильніший.

Г. Якнайбагатший.

Д. Найбільш дорогий.

8

2. Укажіть рядок, у якому всі слова з префіксом ні- є

займенниками.

А. Нізвідки, ніхто, ніскількох.

Б. Нічиєї, ніколи, ніщо.

В. Ніякий, ніде, ніяк.

Г. Нікого, нікотрий, ніхто.

3. Позначте рядок, у якому всі займенники пишуться через

дефіс.

А. Бозна/яка, аби/котрий, де/хто.

Б. Хто/небудь, казна/що, будь/який.

В. Будь/які, що/сь, ані/кого.

Г. Яке/небудь, який/сь, аби/що.




4. У яких рядках усі числівники написано правильно?

А. Восьмидесяти семи, тридцятьох трьох, ста сорока.

Б. Ста шістдесяти, шестисот двадцяти, сімома.

В. На шестистах чотирьох, шестидесяти, чотирма.

Г. Сорока сьома, сімдесятьма вісьма, однієї четвертої.

Д. Трьомастами, двадцятьох п’яти, вісьмомастами чотирнадцятьма

5. Позначте рядки, у яких числівник на означення часу

написаний неправильно.

А. Я прийду о п’ятій годині.

Б. Я прийду на п’яту годину.

В. Я прийду без п’ятнадцяти п’ять.

Г. Я прийду в половині п’ятої.

Д. Я прийду пів на п’яту.

6. У яких рядках всі слова – числівники?

А. П’ятиріччя, шестиденний, двадцятиповерховий.

Б. Одиниця, двадцять, четвірка.

В. Двійка, шестеро, удвоє.

Г. Тринадцятеро, сім, п’ятдесятьма.

Д. Дев’яноста, сьома, вісьма.


7. Установіть відповідність між числівниками та їхніми

відмінками.

А. Сімдесятьма сьома. 1. Родовий.

Б. Вісімдесяти трьом. 2. Давальний.

В. Дев’яноста дев’яти. 3. Орудний.

Г. Сто сорок. 4. Місцевий.

Д. На двохстах п’ятнадцятьох.

8. Поясніть правопис заперечних і неозначених займенників.

Наведіть приклади.


9. Напишіть твір-роздум «Що робить людей щасливими?» (5-6

речень). Використайте займенники, підкресліть їх, визначте

розряд.

Варіант 2


Завдання 1-3 мають чотири варіанти відповідей,із яких лише один


1. Позначте рядок, у якому всі числівники є порядковими.

А. Тридцять другого, сьомого.

Б. Вісьма, дві третіх, дванадцятого.

В. Шестеро, п’ятдесятому, сорока семи.

Г. Сімдесятому, десятим, ста.

2. Укажіть рядок, у якому всі слова з префіксом ні – є

займенниками.

А. Ніщо, нізвідки, нікотрого.

Б. Нічиїм, ніяк, ніякий.

В. Ніякого, ніде, нікого.

Г. Ніхто, ніякий, ніскільки.

3. Позначте рядок, у якому всі займенники пишуться через

дефіс.

А. Хто/сь, який/небудь, казна/що.

Б. Ні/який, будь/що, аби/кого.

В. Хтозна/якому, чия/небудь, будь/якого.

Г. Аби/хто, будь/де, хтозна/який.




4. У яких рядках усі числівники записано правильно?

А. П’ятидесяти шести, дев’яносто чотирьох, п’ятиста трьох.

Б. Шестидесяти восьми, двомастами двома, сімома.

В. Вісьма, ста чотирнадцяти, сорока сьома.

Г. Чотирнадцятьох, двадцятьома сімома, п’ятисот п’ятдесяти.

Д. Семисот сімидесяти семи, тридцятьох трьох, десятьома.

5. Позначте рядки, у яких числівник на означення часу

записано неправильно.

А. Я буду пів на третю.

Б. Я буду за п’ятнадцять три.

В. Я буду без двадцяти три.

Г. Я буду половина третьої.

Д. Я буду за чверть до третьої.

6. У яких рядках всі слова – числівники?

А. Сьомий, вісьма, шістдесятьма.

Б. Удвічі, десятка, два.

В. П’ятьма, п’ятеро, п’ятий.

Г. Надвоє, двоє, двома.

Д. Двадцятип’ятиріччя, сімка, десятеро.


7. Установіть відповідність між займенником у реченні та його

розрядом за значенням.

1. Вказівний.

2. Означальний.

3. Зворотний.

4. Присвійний.

5. Особовий.

А. І кожен фініш – це, по суті старт.

Б. Я не такий, щоб зрадити людину.

В. Не вмирає душа наша, не вмирає воля.

Г. Гідність – це мудра влада тримати себе в

руках.

Д. Рано ми вмієм любить, пізно – любов

шанувати.

Е. І хай ніхто не знає, що робиться в душі.

8. Поясніть особливості відмінювання складних кількісних

числівників (від 11 до 80; від 200 до 900). Провідміняйте

числівники 80, 800.


9. Напишіть розповідь «Як я планую свій робочий день?» (5-6

речень), використовуючи числівники на позначення часу.

7 клас

Прийменник. Сполучник

Тестові завдання

Варіант 1


Завдання 1-3 мають чотири варіанти відповідей, із яких лише одна

правильна.

1. У якому рядку всі слова – прийменники?

А. Про, за, а, от, таки. В. Поміж, і, та, але, до.

Б. Від, з, посеред, у, над. Г. З-над, попри, щоб, на.

2. У якому рядку подано правильну відповідь на твердження

«За синтаксичною функцією сполучники поділяються на…»?

А. Похідні й непохідні. В. Сурядні й підрядні.

Б. Прості й складні. Г. Повні й стягнені.

3. У якому реченні вжито самостійне слово з прийменником?

А. Що/б вам заграти?

Б. А зібравшись, вирушає в дорогу, кликнувши за собою малого,

про/те бідового песика Кузьку.

В. Розмова була довгою, за/те приємною.

Мишко Тетяна Іллівна,

учитель вищої категорії,

учитель-методист

Кременецької

ЗОШ І-ІІІ ступенів №4

9

Г. Ми вірші пишемо про/те, як стати біля душ на варті.


У завданнях 4-6 сім варіантів відповідей, із яких дві правильних.

4. У яких рядках подано сурядні і підрядні сполучники?

А. Ніби, щоб, тому що, а.

Б. І, а, але, та, чи, проте.

В. Або…або, то…то, незважаючи на те, що.

Г. Та, але, у, як.

Д. Якщо, мовбито, як, для того щоб, що.

Е. Однак, що, й, для.

Є. Бо, не, яка, аби.

5. У яких рядках подано прийменники і сполучники, які

пишуться окремо?

А. З/приводу, у/зв’язку/з, нарівні/з, слідом/за.

Б. З/посеред, незалежно/від, згідно/з, по/біля.

В. Так/що, дарма/що, з/тим/щоб, тому/що.

Г. У/продовж, з/поміж, на/зустріч, так/що.

Д. Як/що, ніби/то, не/наче/б/то, тільки/но.

Е. Замість/того/щоб, тому/що, по/серед, із/за.

Є. У/зв′язку/з/тим/що, немов/би/то, за/для, з/над.

6. У яких рядках записано речення, у яких при вживанні

прийменника допущено помилку?

А. Моя подруга молодша за мене на два роки.

Б. Кожний з учнів відвідував гурток по вподобаннях.

В. Мої враження про кінофільм були захоплюючими.

Г. Закупівлю продуктів харчування було здійснено за цінами

товаровиробника.

Д. На уроці географії ми дізналися про важливість метеорологічних

спостережень для сільського господарства.

Е. Із розповіді вчителя стало зрозуміло, що виховну роботу в школі

поставлено на належний рівень.

Є. При виверженні вулкана утворилися великі тріщини.


7. Установити відповідність між сполучником за значенням та

реченням, у якому його вжито.

1. Єднальний.

2. Протиставний.

3. Розділовий.

4. Причини.

А. Кожна квітка тягнеться угору, а сонце,

блакить милують її, цінують.

Б. Вітер то нападав на вікові дуби, то мчав у

степ на золоте роздолля.

В. Синіє ранок і роса горить, до хвилі хвиля

ще не гомонить.

Г. Я так люблю той час без краю, коли над

квітками зітхає липневий вітер.

Д. Тихо в садку, тихо в місті, бо вітер десь

заснув у травах.

8. Дати відповідь на запитання: «Як пишуться похідні

прийменники, перша частина яких починається на з- (із-)?».

Навести приклади.


9. Написати твір-роздум «Гармонія краси зовнішньої і внут-

рішньої».

Варіант 2



правильна.

1. У якому реченні є прийменник?

А. Де незгода, там часто шкода.

Б. Усяке напівзнання гірше невігластва.

В. Проти віку нема ліків.

Г. Верблюда ложкою не напувають.

2. У якому рядку подано відповідь на запитання «У реченні

Край балки, проводжаючи потоки, Петрів батіг сміється

синьооко прийменник»?

А. Простий, непохідний. В. Складний.

Б. Простий похідний. Г. Складений.

3. У якому реченні вжито самостійне слово з прийменником?

А. Як/що бажаєш стать заможним, у праці будь непереможним.

Б. Біда помучить, за/те мудрості научить.

В. Ніч колихала так ласкаво, про/те не спалося ніяк.

Г. Що/б тобі не говорили, а ти іди вперед.


У завданнях 4-6 сім варіантів відповідей, із яких дві правильних.

4. У яких реченнях допущено орфографічну помилку?

А. Я лечу на зустріч долі.

Б. Не припрягай воза поперед коня.

В. Але що це освітило весь огром посеред ночі ?

Г. З-поміж верб, та груш, та яворини чорні груші хлипають

Д. Якось дощ линув посеред ночі.

Е. Усміхнувся степ услід грозовій тучі.

Є. Ідучи назустріч буревію, сам на півдорозі упаду.

5. У яких реченнях треба писати прийменник у?

А. Що я робитиму (у, в) той час, коли будується нове життя?

Б. (У, В) долині – луки, трава по пояс.

В. Падають тепло і глухо яблука (у, в) нашім саду.

Г. Навіть (у, в) сні не хочуть дерева розлучатися із землею.

Д. Остап із Соломією довго сиділи (у/в) очереті.

Е. (У/В) океані рідного народу відкривай духовні острови.

Є. Дмитро Васильович працював (у/в) Уругваї.

6. У яких сполуках правильно вжито прийменник із

відмінковою формою іменника?

А. Сходити за хлібом.

Б. Їхати на тролейбусі.

Г. Навчатися по спеціальності.

В. Дізнатися з довідника.

Д. Звертатися за адресою.

Е. Посібник по мові.

Є. Відповідно до вимог.


7. Установити відповідність між сполучником за значенням та

реченням, у якому його вжито.

8. Дати відповідь на запитання «Для чого служать сполучники

сурядності?». Навести приклади.


9. Написати твір-роздум «Мова - скарбниця духовності

народу».


Частка. Вигук

Варіант 1



правильна.

1. У якому реченні є частка?

А. Стояла тиха і по-своєму хвилююча година.

Б. Насували хмари шапку аж до віч.

В. На цій землі жили ми споконвік.

Г. Сивіє вересень в долині, де Збруч тече.

2. У якому рядку серед запропонованих часток є словотворчі?

А. Казна-, аби-, не-, -небудь. В. Нехай, навіть, бодай, аж.

Б. Майже, тільки, що-, -ся. Г. Не, ні, ну, хтозна-.

3. У якому рядку усі частки треба писати разом?

А. Де/кілька, щонай/гірше, таки/зробив, ні/нащо.

Б. Казав/би, будь/чийого, ані/де, аби/до/кого.

В. Ані/трохи, аби/що, тримай/но, хтозна/звідки.

Г. Аби/куди, якнай/краще, авже/ж, ані/звідки.


У завданнях 4-6 чотири варіанти відповідей, із яких дві правильних.

4. У яких рядках частки не, ні пишуться разом у всіх

випадках?

А. Не/здужати, не/хтуючи, ні/в/якому, не/зовсім.

Б. Не/зчутися, ні/кому, ні/коли, не/підготовлені.

В. Не/хотя, не/покоїти, не/добачати, ні/що.

Г. Не/стямно, ні/на/що, не/зважай, ні/в/чому.

5. У яких рядках допущено помилку в написанні вигуків?

А. Киць-киць, ха-ха, ле-ле, овва.

В. Гав-гав-гав, ш-ш-ш-ш, їй-право, допобачення.

Б. От тобі й на, ич, ану-бо, агов.

Г. Будь ласка, тпру, алло, ну й ну.

6. У яких реченнях неправильно відокремлено вигук?

А. Ох, ти, доле моя, доле!

Б. Ану, вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.

1. Допустовий.

2. Причини.

3. Мети.

4. З’ясувальний.

А. Заговори, щоб я тебе побачив.

Б. Не несу я нікому біди, бо й від вас я біди

не чекаю.

В. Здавалося, що він споконвіку живе на цій

безмежній землі.

Г. І хоч на світі сторони чотири, я тут живу.

Д. Стара верба така стара, що вниз уже

росте.

10

Уйван Людмила Федорівна,

учитель вищої категорії, старший

учитель Почаївської ЗОШ І-ІІІ

ступенів

В. Ой, живу впівголоса, впівсили.

Г. Ах скільки радості, коли ти любиш землю.


7. Установити відповідність між частинами мови та

виділеними в реченні словами (літера позначає наступне слово).

(А) Гей, (Б) у лузі та й не перше жито, (В) та й (Г) не (Д) перше

жито дозріва.

1. Сполучник.

2. Частка.

3. Вигук.

4. Прийменник.

8. Напишіть про правопис часток через дефіс. Наведіть

приклади.


9. Написати твір-роздум «Збереження народних традицій та

обрядів – обов’язок істинного патріота».

Варіант 2



правильна.

1. У якому реченні є частка?

А. Шофер за бистрих тридцять літ проїхав триста тисяч верств.

Б. Три геніальні скрипалі сиділи на однім стеблі.

В. Тільки вітряк виринає де-не-де з туману.

Г. Хризантема правду знає і під осінь зацвітає.

2. У якому рядку серед запропонованих часток є формотворчі?

А. Аби-, -таки, майже, будь-. В. Же, бо, ой, хіба.

Б. Ось, ген, якраз, б. Г. Нехай, би, -ся, щонай-.

3. У якому рядку усі частки треба писати окремо?

А. Поки/що, скинь/но, як/от, так/то.

Б. Отакий/то, таки/взяв, зроби/ж, сядь/бо.

В. Трохи/не, тільки/що, така/ж, ну/й.

Г. Немовби/то, мало/не, що/за, аби/який.


У завданнях 4-6 чотири варіанти відповідей, із яких дві


4. У яких рядках частки не, ні пишуться разом в усіх випадках?

А. Не/мовля, не/легкий, ні/з/чим, не/один.

Б. Не/потрібно, ні/за/що, ні/хто, не/виконане.

В. Не/гайно, не/абияк, не/зліченні, ні/як.

Г. Не/роба, ні/чим, не/втішні, не/бачений.

5. У яких рядках допущено помилку в написанні вигуків?

А. Ках-ках-ках, алло, му-у-у-у, будь-ласка, цабе.

Б. Отож-то, ич, ану-бо, агов.

В. Ану ж бо, так-таки так, агов.

Г. Ку-ку, ну-ну, кроком руш, ов-ва.

6. У яких реченнях неправильно відокремлено вигук?

А. О, давнє місто, звикле до облоги, яка тривожна буде в тебе ніч!

Б. Ой пливе туман у ярі, а ми будем, серце, в парі.

В. Гей, поля жовтіють і синіє небо.

Г. Скажи моїй кобилі: «Тпру!»


7. Установити відповідність між частинами мови та

виділеними в реченні словами (літера позначає наступне слово).

(А) Ах, як не хочеться листу з дерева падати, - він (Б) аж ніби

кров’ю (В) з печалі налився (Г) і закривавив (Д) ліси.

1. Прийменник.

2. Вигук.

3. Частка.

4. Сполучник.

8. Напишіть про правопис вигуків через дефіс. Наведіть

приклади.


8. Написати твір-роздум «Без минулого немає майбутнього».

11 клас

Академічний рівень


Стилістика складних речень

Варіант І


Завдання 1-3 мають п’ять варіантів відповідей, із яких лише

один правильний.

1. Назвіть різновиди складносурядного речення.

А. З єднальними сполучниками.

Б. З розділовими сполучниками.

В. З протиставними сполучниками.

Г. З єднальними і протиставними сполучниками.

Д. З єднальними, протиставними, розділовими сполучниками.

2. Назвіть сполучники, що передають єднальні зв’язки у

складносурядних реченнях.

А. Та, і, й, ні…ні, ані..ані.

Б. І, й, та, чи, ні.

В. Ні…ні, але, не тільки, а й.

Г. І, та, або, хоч, та (і).

Д. То…то, не то…не то, і, й, та.

3. Укажіть, яке серед наведених речень є складним

безсполучниковим.

А. У цих краях торгуючи давно, грек прорубав у Скіфію вікно.

Б. Це був останній вечір, проведений в Україні.

В. Маєш маму – тепло її хати перейме щемні болі твої.

Г. А осторонь – так до шосе найближче – машини битим шляхом

курно мчать.

Д. Любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, трави і води.


Завдання 4-6 мають сім варіантів відповідей, із яких три


4. Укажіть складносурядні речення із протиставними зв’язком

між частинами.

А. Прийде весна, і всюди крига скресне.

Б. Діамант малий, а краси багато.

В. Не світ маліє, синку, – ти ростеш.

Г. Праведник може спіткатись на тропах земних з нечестивим, але

між душами їх путь несходима лежить.

Д. Що менше слів, то висловлюватись легше.

Е. Вночі небо належить всесвіту, а вдень – землі.

Є. Тебе утрачу – і сама загину.

5. Які з наведених речень є складнопідрядними із з’ясувальною

частиною?

А. Поглянь, уся земля тремтить в палких обіймах ночі.

Б. Груша стара не може ніяк збагнути, чому ж тепер така довга

осінь.

В. Усі з нетерпінням чекали, коли зацвітуть яблуні.

Г. Україно моя барвінкова, переконаний твердо в однім, що мені

усміхнулася доля народитись під небом твоїм.

Д. Мак облітає так швидко, що не встигає зів’янути.

Е. Ми щасливі, бо ти у нас є – наша рідна, свята Україно.

Є. Хто може випити Дніпро, хто властен виплескати море .

6. Частини яких складнопідрядних речень з’єднані

сполучником що? А. І дивно, що, відкривши для себе універсальні гуманістичні

11

істини, людство ще й сьогодні часом поводить себе як жорстокий

сліпець.

Б. Кожна людина гордиться тим, що вона робить для

інших людей.

В. Скрізь повинен брати гору практицизм, особливо той, що

висотує з нас душевність.

Г. Так тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човен

і поплисти.

Д. Ми знаємо, що усе в наших руках.

Е. Чуєш, ненько моя, вічна пісня та, що з дитинства несу через всі

літа.

Є. Тих мостів, що в народ від народу, не порушить віків течія.


7. Установіть відповідність.

8. Спишіть текст, поставте розділові знаки. Наведіть приклад

складнопідрядного речення з підрядною обставинною части-

ною часу.

1. Бо народу що втратив мову більше нічого вже втрачать.

2. Любімо світ цей щохвилинний він неповторний як і ми. 3. Як

пахне хліб це знає кожний з дитинства бо і колискова і колос зігріті

теплом материнських рук з яких починаються Людини. 4. Крізь

образи і розлуки печаль дітей знов нас пече їм треба материнські

руки їм треба батьківське плече. 5. Тоді лиш пізнається цінність

часу коли він втрачений.


9. Напишіть твір – роздум «Хай оживає істина стара: людина

починається з добра».

Варіант ІІ



один правильний.

1. Як поділяються складні речення за засобом зв’язку?

А. На єднальні, розділові, протиставні.

Б. На сурядні і безсполучникові.

В. На підрядні і безсполучникові.

Г. На сполучникові і безсполучникові.

Д. На ускладнені і неускладнені.

2. Які сполучники передають розділові зв’язки у

складносурядних реченнях?

А. І, й, та, ні…ні, ані..ані.

Б. Але, і, зате, проте, однак.

В. Та, ні…ні, чи, хоч…хоч.

Г. Або, чи, або…або, чи…чи, то…то.

Д. Не то…не то, чи то…чи то, але, хоч…хоч.

3. Назвіть засоби вираження синтаксичних зв’язків між

частинами складного речення.

А. Сполучники, порядок слів, словоформи, прийменники.

Б. Інтонація, словоформи, порядок слів, співвідносні слова.

В. Сполучні слова, порядок частин, інтонація, словоформи.

Г. Сполучники, співвідносні та сполучні слова, порядок

розташування частин, інтонація, логічна залежність,

співвідношення форм присудків.

Д. Порядок складових частин, прийменники, інтонація,

сполучники.


Завдання 4-6 мають сім варіантів відповідей, із яких три


4. Які з наведених речень є складними безсполучнико-

вими?

А. Надія, наче місяць уповні, проллється в душу крізь відкриті очі.

Б. Пташка радіє весні, а дитя – матері.

В. Усміхаюсь до тебе мріями, ми з тобою не маєм слів.

Г. Життя – це такий товар, що на ярмарку за найгрубіші гроші не

купиш.

Д. Є мудра книжка – не жалій годин.

Е. Трістан блукав по лісі, стояв зелений шум.

Є. Оксана, поливаючи квітки, співає веснянки.

5. Які з наведених речень є складнопідрядними із означальною

частиною?

А. У роки дитинства я розкривав перед дітьми яскраві образи

людей, імена яких стали для багатьох поколінь провідною зіркою.

Б. Сонце сходить не тільки в небі, сонце сходить у нас самих.

В. Благословенна будь, родино, де в згоді сестри і брати.

Г. Справжня любов народжується тільки в серці, яке пережило

турботу про долю іншої людини.

Д. Не перекладай на інших те, що мусиш зробити сам.

Е. Далеч ховалась у млі, до неї можна було долетіти хіба що

думкою.

Є. Не співай печальної: й так на серці тінь.

6. Виберіть складнопідрядні речення, у яких засобом зв’язку

між частинами є сполучне слово.

А. Не мале те, що для прожиття достатнє.

Б. Ми щасливі, що ти у нас є – наша рідна, свята Україно.

В. У ріднім краю навіть дим солодкий та коханий.

Г. Той, хто по-справжньому любить Батьківщину, – у всіх

відношеннях справжня людина.

Д. Що минуло, те вже не повернеться.

Е. Коліна приклонивши, як Почаїв, стоїть душа перед усім святим.

Є. Щоб зірвати одну квітку, треба виростити десять.



1. Складне речення з

підрядною означальною

частиною.


підрядною з’ясувальною

частиною.


підрядною обставинною

частиною мети.



частиною часу.

А. Для того дається нам, смертним,

життя, щоб більше сонця у собі

засвітити.

Б. А хто стрічався на шляху зо мною,

того я щирим серденьком вітала.

В. Чому ж ти не підіймеш тої зброї, що

батькові з старечих рук упала?

Г. Сонечко радісно вигравало на небі,

ніби проголошуючи прихід весни .

Д. Як пишно в кульбаб золотилися вії,

коли на луках проростала трава.

8. Спишіть текст, поставте розділові знаки. Наведіть приклад

складнопідрядного речення з підрядною допустовою частиною.

1. Про що зітха вітер? Що чують тумани коли гай зелений

цілують милують? 2. Як ми можемо бути щирими з іншими коли

часто густо нам не вистачає відваги на щирість із собою? 3.

Милуюся дивуюся чого душі моїй так весело. 4. Де ти ходиш мій

товариш у далекій стороні? 5. О море радості безкрає чи я тебе

перепливу?


9. Напишіть твір-роздум «Краса навколишнього світу в слові».

1. Складнопідрядне речення з


частиною умови.



частиною місця.



частиною причини.



частиною наслідку

А. Якщо хочеш мати дозвілля,

не витрачай марно часу.

Б. Я глухоти не зможу

перенести, бо не замінять співу

мертві жести.

В. Калюжний кладе мені руки

на голову, так що шапка

наповзає аж на очі.

Г. Де пройде сила наша,

пречудові в житті людини

зміни настають.

Д. Ми віримо глибоко й

безконечно, що правда і добро,

і наш народ не вмре.

12

11 клас


Стилістика речень з різними способами вираження чужого

мовлення

І варіант


Завдання 1-3 мають п’ять варіантів відповідей, із яких лише один


1. Пряма мова – це…

А) чуже мовлення, передане довільно;

Б) чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням

змісту, форми, інтонації;

В) чуже мовлення, передане не дослівно, без збереження форми та

інтонації, а зі збереженням лише змісту висловлювання;

Г) слова, що вказують кому належить мовлення;

Д) речення, що вказує на опис ситуації спілкування.

2. Яка схема відповідає цьому реченню?

«Ой роде наш красний, роде наш прекрасний, не цураймося,

признаваймося – не багацько нас є»,- говориться в народній

пісні.

А. А: «П (!?)».

Б. «П», - а. В. «П (!?)» - а.

Г. «П, - а, - п».

Д. «П, - а. – П».

3. У якому рядку речення Чекаю дня, коли собі скажу: «Оця

строфа, нарешті, досконала» правильно перебудовано на

речення з непрямою мовою? А. Чекаю дня, щоб сказати строфі, що вона досконала.

Б. Чекаю дня, коли, нарешті, скажу собі про досконалість строфи.

В. Чекаю дня, коли скажу собі, що ця строфа досконала.

Г. Чекаю дня, коли , нарешті, назву строфу досконалою.

Д. Дочекавшись дня, назву строфу досконалою.


У завданнях 4-6 є сім варіантів відповідей, із яких три правильних.

4. Схемі «Пряма мова», – слова автора відповідає таке

речення (окремі розділові знаки пропущено)

А. Запальна людина робить дурниці, розважлива – зносить усе

знаходимо у Святому письмі.

Б. Мало хто служить народові мовиться у сентенції Івана Огієнка і

в цьому наша трагедія.

В. Рабство – річ ганебна пише Шиллер але рабська психологія в

свободі – гідна зневаги.

Г. Якщо на твої прорахунки вказує твій ворог, то в тебе немає

справжніх друзів зауважував Василь Симоненко.

Д . А мати кличе нас Дивіться каже діти, он воду із Дніпра веселка

позича.

Е. Очевидно, неспроста кажуть Заговори, щоб я тебе побачив.

Є. Що посієш, те й пожнеш говорив Платон, поєднуючи мудрість з

красномовством.

5. Лапки ставимо в усіх реченнях, КРІМ …

(окремі розділові знаки пропущено)

А. Мусимо пам’ятати Бог прихильний-таки до України та

українців.

Б. Як суворий присуд світові звучить у Шевченка таке: Нема добра

творящого, нема ні одного!

В. Мудрець наполягав Краще слухати, ніж говорити.

Г. Струна бринить лагідною луною Я тут, я завжди тут, я все з

тобою!

Д. Ніщо так не красить людину, як натхнення подумав митець.

Е. Я знаю мова мамина свята.

Є. У душі хлопець непокоївся весна видалася засушливою.

6. У яких реченнях допущено пунктуаційну помилку?

А. Шевченкове «…треба миром, громадою обух сталить…» стало

афоризмом. Б. Образ Прометея Шевченко використав як символ мужності,

нескореності, а отже, і остаточної перемоги: «Не вмирає душа

наша. Не вмирає воля».

В. «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову», -

так визначає роль мови в житті нації Л. Костенко.

Г. Іван Франко назвав І. Нечуя-Левицького: «всеобіймаючим оком

України».

Д. Маланюк характеризує пізнього Тичину словами «Від кларнета

твого – пофарбована дудка зосталась».

Е. Композицію роману «Хіба ревуть воли…» О. Білецький

характеризував як «будинок з багатьма прибудовами й

надбудовами».

Є. «Слова – полова, але вогонь в одежі слова!» Іван Франко.


7. Установіть відповідність (розділові знаки при прямій мові

пропущено).

Приклад

1. Он бачиш там питає дика рожа

Чи я хороша?

2. Що ж йди Іванку покірно обзивалась

Марічка

Така нам доля судилась.

3. Майстро десь зірвався сказав Оверко

Половець і оглянув степ.

4. Одчини перше ворота озвався Шрам

а потім біжи собі куди хочеш.

Схема речення

А. «П, - а, - п».

Б. «П», - а.

В. А: «П?»

Г. «П, - а: - П».

Д. «П, - а. - П».

8. Утворіть до даного речення з прямою мовою синонімічне з

непрямою мовою.

Співав я: «Буде жити наше слово, буде!»

9. Скласти діалог (8 реплік) на тему: «Екологія ХХІ століття».

ІІ варіант


Завдання 1-3 мають п’ять варіантів відповідей, із яких лише один


1. Правильним є твердження.

А. При заміні прямої мови непрямою пряма мова стає головним

реченням, а слова автора - залежним.

Б. Діалог - це дослівний уривок із чийогось висловлювання.

В. Речення з непрямою мовою – це складне речення.

Г. Чужа мова, що передається у формі діалогу, завжди

супроводжується словами автора.

Д. Речення з прямою мовою – це сполучникова структура, яка

складається з двох частин.

2. Яка схема відповідає цьому реченню?

«Пісня веде до людського серця, - пояснив юнак, - а не до

кіптяви на серці».

А. А: «П (!?)».

Б. «П», - а.

В. «П (!?)» - а.

Г. «П, - а, - п».

Д. «П, - а. – П».

3. У якому рядку речення «Шахи – прекрасна розвага», - було

сказано з цього приводу Л. Толстим правильно перебудовано на

речення з непрямою мовою? А. Л. Толстой з цього приводу назвав шахи прекрасною розвагою.

Б. Л. Толстой з цього приводу сказав, що шахи – прекрасна

розвага.

В. Шахи, як сказав Л. Толстой, - прекрасна розвага.

Г. З приводу шахів говорив Л. Толстой, назвавши їх прекрасною

розвагою.

Д. Л. Толстой назвав шахи прекрасною розвагою.


У завданнях 4-6 є сім варіантів відповідей, із яких три


4. Схемі Слова автора: «Пряма мова» відповідають такі

речення (окремі розділові знаки пропущено)

А. Сказала б на це моя мати Скільки світа, стільки й дива!

Б. Ой не плач же, мамо, не журись піснею війнуло на мене.

В. Життя в неволі нічого не варте відказав Максим краще смерть.

Г. Ти зітхнула, ти сказала Будь щасливий.

Д. Дівчата вчора берегом ішли та й заспівали Ой не ходи, Грицю…

Е. За спання не придбаєш коня говорила нам мати.

Є. Заженуть мене сини скоро на піч думав старий Кайдаш.

5. Лапки ставимо в усіх реченнях, КРІМ …

(окремі розділові знаки пропущено)

Ковальчук Діна

Олександрівна, учитель

вищої категорії

Кременецької ЗОШ

І-ІІІ ступенів №3

13

А. Народне прислів’я каже що березень березовим віником зиму

вимітає а весну у гості припрохає.

Б. Зі своїх давніх спостережень нам предки передали таке на

Явдохи (14 березня) вітер теплий на мокре літо, а з півночі на

холодне.

В. Закон життя один вірно служити своїй державі.

Г. Я цієї пісні раніше не чув сказав студентові Тарас. Ви її всю

знаєте?

Д. Відомий французький письменник Вольтер стверджував Чудово

бути скромним, та не слід бути байдужим.

Е. Дід здивувався Та коли ж той день промайнув!

Є. Боронь Боже матінка казала щоб змія у серце заповзла.

6. Пунктуаційну помилку в оформленні цитати допущено в

реченнях.

А. Згадаймо Симоненкові слова: «Народ мій є!»

Б. Олесь Гончар пише, що Леся Українка «поряд із Шевченком,

Франком… наполегливо розвивала й зміцнювала нашу літературу.

В. «Бути – значить виконувати обов’язок».

Г. «Все йде, все минає» - виголосив Шевченко.

Д. На думку Леонардо да Вінчі, «гарний живописець повинен

писати дві речі: людину і уявлення її душі».

Е. «Є щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ, народ-

музикант – це українці».

Є. Україна прощає блудним синам, які покаялись і прийшли до неї,

і радіє їм, бо вони «були мертві – і ожили,…І знайшлися!»

7. Установіть відповідність (розділові знаки при прямій мові

пропущено).

Схема речення

1. Сократ був мудрий, а проте казав

Живу чи помираю, я добре знаю тільки

те, що геть нічого я не знаю.

2. Лиш праця світ таким, як є, зробила

писав І. Франко.

3. Ет байдуже озвалася матуся то був

не день, то сполох був, та й годі.

4. Це і все сказала Олеся і додала Я

йду помститися.

Приклад

А. «П, - а, - п».

Б. «П», - а.

В. А: «П»..

Г. «П, - а: - П».

Д. «П, - а. - П».

8. Утворіть до даного речення з прямою мовою синонімічне з

непрямою мовою.

Микола Луків стверджував: «Не маєм права забувати пісень,

яких навчила мати!»

9. Скласти діалог (8 реплік) «Книга чи комп’ютер – за чим

майбутнє?».

8 КЛАС

Контрольна робота № 4.

Світ української поезії:

В. Сосюра, Б. Олійник, В. Підпалий, І. Малкович

(комбінована)

І варіант


1. Визначте назву твору і його автора за цитатою:

Візьму собі землі окраєць, Піду блукати по світах,

— Хай тільки вітер завиває В моїх розхристаних слідах…

А. В. Сосюра, «Сад».

Б. Б. Олійник, «Вибір».

В. В. Підпалий, «Запросини».

Г. І. Малкович, «Музика, що пішла».

2. Яке із пропонованих визначень відповідає ямбу —

віршовому розміру, що складається з:

А) трискладових стоп з наголосом на першому складі.

Б) три складових стоп з наголосом на другому (середньому

складі).

В) Двоскладових стоп з наголосом на другому складі.

Г) З двоскладових стоп з наголосом на першому складі.

3. «Васильки» В. Сосюри — за жанром це лірика:

А) інтимна.

Б) філософська.

В) пейзажна.

Г) громадянська.


4. До кого звертається В. Сосюра у творі «Любіть Україну!»?

5. Хто є переможцем у творі Б. Олійника «Ринг»?

6. Що означає буква є (І. Малкович «Свічечка букви Ї»)?


Виконайте одне із завдань:

А. Дослідіть, яким чином у творі Б. Олійника «Вибір»

вирішується проблема вічного життєвого вибору. Свої

спостереження узагальніть.

Б. Охарактеризуйте образ України у творчості В. Сосюри.

В. Дайте власну оцінку думкам В. Підпалого у вірші «Тиха

елегія» про мову, народ, його сучасне і майбутнє.


8. Напишіть твір-мініатюру на одну з поданих тем:

1. «Янгол не впаде з плеча» (за однойменним твором І. Мал-

ковича).

2. «Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну» (за

творчістю В. Сосюри).

3. «Не помились у правильності обраного шляху» (за твором

В. Підпалого «Запросини»).

ІІ варіант


1. Визначте назву твору за цитатою і його автора: «Йде в ніде, в

невороття, Йде лелійно, як дитя, І жене його у спину Сірий

маятник життя…»:

А. І. Малкович «Із янголом на плечі».

Б. Б. Олійник «Ринг».

В. В. Підпалий «Тиха елегія».

Г. В. Сосюра «Васильки».

2. Віршовий розмір, що складається з двоскладових стоп із

наголосом на першому складі, називається:

А. Ямбом.

Б. Хореєм.

В. Анапестом.

Г. Дактилем.

3. Вірш, який став причиною найгостріших звинувачень поета

в націоналізмі:

А. В. Сосюра «Сад».

Б. В. Сосюра «Любіть Україну».

В. Б. Олійник «Ринг».

Г. Б. Олійник «Вибір».


4. Чому була несправедливою боротьба суперників на рингу

(Б. Олійник «Ринг»)?

5. З чим порівнюються васильки (В. Сосюра «Васильки»)?

6. Про що було останнє питання до ліричного героя поезії

В. Підпалого «Тиха елегія»?


7. Виконайте одне із завдань.

А) Чому, на вашу думку, сад (В. Сосюра «Сад») не скорився злій

долі, а натомість, долаючи труднощі, зазеленів, зашумів, заряснів?

Б) Вмотивуйте, від чого залежить життєвий вибір кожного, через

що це є вічною проблемою (за твором Б. Олійника «Вибір»).

В) Через що, на ваш погляд, може статися так, що «можуть настати

і такі часи, коли нашої мови не буде пам’ятати навіть найменший

соловейко» (за твором І. Малковича «Свічечка букви Ї»)?


Мазурок Ольга Юріївна,


Кременецької ЗОШ І-ІІІ

ступенів № 5

14

8. Напишіть твір-мініатюру на одну із тем:

1. «Мова — це глибина тисячоліть» (за твором І. Малковича

«Свічечка букви Ї»).

2. «Підступність і честь на рингу» (за твором Б. Олійника

«Ринг»).

3. «Свою Україну любіть. Любіть її…» (за творчістю В. Сосюри).

З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ (О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД). УКРАЇНСЬКИЙ

ГУМОР ТА САТИРА (В. САМІЙЛЕНКО)

ВАРІАНТ 1


Завдання 1-3 мають по чотири варіанти відповідей, серед яких

лише ОДНА ПРАВИЛЬНА.

1. Укажіть, яку річ почала шукати Настуня, отямившись від

болю в чорних мажах (О. Назарук, «Роксоляна»).

A. Обручку

Б. Хустину – подарунок Стефана. .

B. Срібний хрестик.

Г. Зелений віночок.

2. Укажіть, як ставилися до Шептала бригадні коні (В. Дрозд

«Білий кінь Шептало»).

A. Співчували.

Б. Глузували.

B. Обходили стороною.

Г. Недолюблювали.

3. Укажіть твір, до якого належить наведений фрагмент:

«Тремке хвилювання, передвістя значимих справ, які ще

належало здійснити на землі, гаря- чею хвилею хлюпнуло в

груди, підняло мене на паморочну височінь, і дзвін в очах, тільки

різке, яскраве прозріння…».

A. В. Дрозд «Білий кінь Шептало».

Б. О. Назарук, «Роксоляна». B. В. Дрозд «Ирій».

Г. В. Самійленко «Патріоти».


Завдання 4-6 мають дві правильні відповіді.

4. Основну думку повісті «Роксоляна» вказано у рядках:

А) змалювання історичних подій ХVІ століття;

Б) уславлення сили кохання – рушійного фактора у стосунках

людей;

В) утвердження християнської віри;

Г) уславлення історичної особистості Роксоляни, яка завдяки своїм

розуму, красі духу досягла найвищих висот і змогла допомогти

людям виконати свій патріотичний обов’язок перед батьківщиною.

Д) змалювання сильної Османської імперії;

Е) показ історичного минулого нашого народу.

5. Що служило джерелом творчості прозаїка Є. Гуцала?

А) історичні документи, факти;

Б) власна фантазія;

В) реальність: конкретні події , явища, процеси;

Г) фольклор;

Д) розповіді бабусі;

Е) використовував надбання світової літератури.

6. Назвіть головну думку поезії В. Самійленка «Патріоти».

A) головне в житті – вміння красиво говорити;

Б) головне в житті – знати свої права;

B) життєві принципи необхідно будувати на наукових засадах;

Г) готовність до самопожертви заради вітчизни без зайвих слів;

Д) осуд тих, хто лише говорить про благо батьківщини, але нічого

не робить;

Е) осуд вад тогочасного суспільства.


Завдання 7 має на меті встановлення відповідності між рядками.

До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник,

позначений БУКВОЮ

7. Установіть відповідність між портретною характеристикою

та героєм, про якого йдеться. A) «Мав чорні, як терен, блискучі, трохи 1. Хайреддін

зачервонілі очі, сильне чоло, матово-

бліде обличчя лагідного виразу, тонкий

орлиний ніс, вузькі уста й завзяття коло

них».

Б) «Маленький чоловічок, навіть не

білий, а якийсь землисто-сірий, з

брудними корявими ручиськами».

B) «Крізь легкий прозрачний кафтан з

червоного шовку видніла сталева

кольчуга. За поясом мав два острі

ятагани, при боці криву шаблю, в руці

звичайну палицю-кавулю. Бороду мав

руду, аж червону, немов помальовану.

Г) «Личко біле, як сніг, з таким

відтінком, як у першого пупінка рози, а

таке лагідне, як у його матері…».

(«Роксоляна»).

2. Сулейман


3. Роксоляна


4. Степан («Білий кінь

Шептало»).

5. Шептало («Білий кінь

Шептало» ).

8. Дайте визначення алегорії. Поясніть значення алегоричних

образів у повісті В. Дрозда «Ирій».


Завдання за вибором. Дайте повну розгорнуту відповідь.

9. Спираючись на власний життєвий досвід і знання художніх

текстів, напишіть твір-мініатюру на одну із тем:

1. «Чи можна вважати мотиви поезії В. Самійленка «Патріоти»

злободенними?»

2. «Яке значення для розвитку людини має вміння зберегти

власну індивідуальність?» ВАРІАНТ 2


Завдання 1-6 мають по чотири варіанти відповідей, серед яких

лише ОДНА ПРАВИЛЬНА. Оберіть правильну відповідь.

1. Укажіть, як поставився султан до молитви Насті біля ікони

Іверської Матері Воротарниці.

A. Заборонив, бо це суперечило його релігійним переконанням.

Б. З повагою, тому що поважав право особи на виявлення своїх

релігійних почуттів.

B. Молився разом із Настею.

Г. Йому було байдуже, кому молилася Настя.

2. Укажіть, про що гаряче розмовляли два хлопці (за поезією

В. Самійленка «Патріоти»).

A. Раділи з несподіваної зустрічі.

Б. Мріяли про своє майбутнє.

B. Говорили про долю своєї землі.

Г. Обговорювали почуті новини.

3. Визначте, до якого твору належить наведений фрагмент.

«Сонце сіло, луки димчасто синіли, а над лісом беззвучно,

загрозливо росла кошлата грива невидимого вороного, що

застиг перед велетенським стрибком на небо».

A. О. Назарук «Роксоляна».

Б. В. Дрозд «Ирій».

B. В. Самійленко «Патріоти».

Г. В. Дрозд «Білий кінь Шептало».


Завдання 4-6 мають по дві правильні відповіді

4. За що по-справжньому цінував і любив Настю Лісовську

падишах Сулейман?

А) за її мудрість та впертість;

Б) за її чарівну красу;

В) за те, що вона народжувала йому синів;

Г) за те, що вона була іншої віри;

Д) за те, що вона прийняла іслам;

Е) за жадобу до знань.

5. Назвіть суть основного конфлікту повісті «Ирій».

A) зіткнення бездуховності й високої культури;

Б) зіткнення реального життя із мрією;

B) відчуження реального світу від потреб людини;

Г) зіткнення принципів моралі;

Д) зіткнення фантастичного і реального;

Е) зіткнення добра і зла.

15

6. Які проблеми порушуються у творі «Білий кінь Шептало»?

А) історичного духовного багатства народу;

Б) людини в суспільстві, її знеособлення, свободи й неволі;

В) краси глибокого почуття кохання;

Г) особистості й натовпу, дійсності й мрії;

Д) неповторний світ юності, швидкоплинного в житті людини;

Е) утвердження сили духу, цілеспрямованості, волелюбності.



До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник,

позначений БУКВОЮ.

7. Установіть відповідність між наведеною цитатою та

художнім засобом.

А) «Кров, мов молотками, стукала їй у

висках»;

Б) «По тому мене знову ковтнула

ніч…»;

В) «високі трави», «байдужий

погляд», «приємна довірливість»;

Г) «Курка сіяла по городу яйця, а ми

бродили за нею по грядках капусти та

помідорів, по зчорнілому

картоплянищу, попід яблунями,

вишнями, сливами і парканами з

кошовками в руках, що вочевидь

повнішали».

1. Персоніфікація.

2. Гіпербола.

3. Порівняння.

4. Епітети.

5. Метафора.

8. Дайте визначення поняттям «гумор» і «сатира». Які засоби

творення гумору і сатири вам відомі?


Завдання за вибором. Дайте повну розгорнуту відповідь.

9. Спираючись на власний життєвий досвід і знання художніх

текстів, напишіть твір-мініатюру на одну із тем:

1. «Що означає досягти життєвої мети?»

2. «Чи можна вважати Роксолану патріоткою України?»

9 клас


Нова українська література

(творчість І. П. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка)

І варіант


1. Укажіть літературний напрям, який найбільше позначився

на повісті "Маруся" Г. Квітки-Основ'яненка.

А. Реалізм.

Б. Романтизм.

В. Сентименталізм.

Г. Класицизм.

2. Укажіть головну думку твору Г. Квітки-Основ'яненка

"Конотопська відьма".

А. Правдивий показ тодішнього суспільного життя.

Б. Ідеалізація панів та життя селян.

В. Висміювання козацько-старшинського устрою.

Г. Показ життя військових того часу.

3. Укажіть жанр "Енеїди" І. Котляревського.

А. Ліро-епічна поема.

Б. Драматична поема.

В. Бурлескно-травестійна поема.

Г. Героїчна поема.


У завданнях 4-6 є 7 варіантів відповідей, серед яких 2 правильних.

4. Укажіть основні риси реалізму як літературного напряму.

А. Намагання показати особистість у рухах, думках, почуттях,

прагненнях. Б. Правдиве і об'єктивне відображення дійсності.

В. Утвердження багатства духовного світу представників нижчих

станів.

Г. Збереження виняткових людей у незвичайних обставинах.

Д. Тяжіння до зображення людини в її взаємодії із середовищем.

Е. Єдність місця, часу, дії.

Є. Зображення внутрішнього стану героя.

5. Укажіть імена героїв, які діють у творах І. П. Котлярев-

ського.

А. Наум Дрот.

Б. Олена Кубраківна.

В. Макогоненко.

Г. Сівілла.

Д. Халявський.

Е. Маруся.

Є. Василь.

6. Укажіть, які художні засоби використано у цитаті "Еней був

парубок моторний,... проворний..., гострий, як на бритві

сталь."

А. Метафора.

Б. Порівняння.

В. Гіпербола. Г. Епітет.

Д. Антитеза.

Е. Анафора.

Є. Оксиморон.


7. Установіть відповідність між героєм і його характеристикою.

А. "Вона дівка-козир, чи одежею, чи на виду

собі, так зовсім дівка, а худоби і грошей до

ката..."

Б. "Бабище старая, крива, горбатая, сухая,

запліснявіла, вся в шрамах..."

В. "Дванадцять год учився у дяка в школі; у

год вчистив граматику, два годи вчив

часословець..."

Г. "Один собі живу на світі, як билинка на

полі; сирота-без роду, без племені, без талану

і без приюту".

1. Прокіп Пістряк.

2. Сівілла.

3. Олена.

4. Микола.

5. Явдоха Зубиха.

8. Травестія - це... Пояснити, як і у якому творі використав

І. П. Котляревський травестію.


9. Написати твір " Любов к отчизні де героїть, там сила вража

не устоїть" (за твором І. П. Котляревського "Енеїда" ).

ІІ варіант


1. Укажіть жанр твору Г. Квітки-Основ'яненка "Конотопська

відьма".

А. Сатирично-гумористична повість.

Б. Сентиментально-реалістична повість.

В. Фантастична повість.

Г. Романтично-реалістична повість.

2. Укажіть, яку проблему порушено в поемі "Енеїда".

А. Нерозуміння народом свого ватажка.

Б. Нещасливе кохання через соціальну нерівність.

В. Захист рідної землі від ворогів.

Г. Творча праця на вільній землі.

3. Укажіть вид конфлікту у п'єсі "Наталка Полтавка"

І. Котляревського.

А. Морально-етичний.

Б. Соціально-побутовий.

В. Політичний.

Г. Громадський.


У завданнях 4-6 є 7 варіантів відповідей, серед яких 2 правильних.

Шевчук Ольга Василівна,


Кременецької СЗОШ І-ІІІст. №2

16

Сакара Олена Євгенівна,


Почаївської загальноосвітньої

школи

І-ІІІ ступенів

4. Укажіть основні риси сентименталізму як літературного

напряму.

А. Збереження класицистичної тенденції поділу героїв на

позитивних і негативних.

Б. Тяжіння до зображення людини в її взаємодії із середовищем.

В. Велика увага приділяється соціально-побутовому фонові часу.

Г. Намагання показати особистість у рухах, думках, почуттях,

прагненнях.

Д. Правдиве і об'єктивне відображення дійсності.

Е. Єдність місця, часу, дії.

Є. Зображення внутрішнього стану героя.

5. Укажіть імена героїв, які діють у творах Г. Квітки-

Основ'яненка .

А. Дем'ян Халявський.

Б. Горпина Терпилиха.

В. Евріал.

Г. Настя Дрот.

Д. Тетерваковський.

Е. Наталка Полтавка.

Є. Петро.

6. Укажіть, які художні засоби використано у цитаті "Білолика,

красна, курносенька, очима ясна. І вся, як з кров'ю молоко".

А. Метафора.

Б. Порівняння.

В. Гіпербола. Г. Епітет.

Д. Антитеза.

Е. Анафора.

Є. Епіфора.


7. Установіть відповідність між героєм і його характеристикою.

А. "Та що ж то за дівка була! Висока,

прямесенька, як стрілочка,

чорнявенька,очиці, як тернові ягідки..."

Б. "Не багата я і проста , но чесного роду,

не стижуся прясти, шити і носити воду ".

В. "От я так чисто сиротина, росту, як при

шляху горох: без нені, без отця дитина..."

Г. "А він більше тридцяти ліку не знав, а

козака ні однісінького у твар не знав і не

тямив, хто з них Демко, а хто Процько".

1. Василь.

2. Наталка.

3. Микита Забрьоха.

4. Низ.

5. Маруся.

8. Бурлеск - це... Пояснити, хто із письменників нової

української літератури використав бурлеск і в яких творах.


9. Написати твір " "Конотопська відьма" Г. Квітки-

Основ'яненка - казка чи життєва реалія?

10 клас


Українська література кінця ХІХ – початку ХХ століття

(творчість М. Коцюбинського та О. Кобилянської)

Варіант І



ОДИН правильний.

1. Суспільна діяльність О. Кобилянської пов’язана з:

А) «Товариством руських жінок на Буковині»;

Б) народницьким рухом;

В) більшовицькими гуртками;

Г ) гуртками, які поширювали ідеї соціал-демократії;

Д) товариством «Просвіта».

2. Укажіть, який регіон України зображено з етнографічною

деталізацією звичаїв і побуту у повісті М. Коцюбинського "Тіні

забутих предків".

А. Чернігівщина.

Б. Гуцульщина.

В. Поділля.

Г. Бойківщина.

Д. Волинь.

3. Яку сюжетну роль відіграє в "Intermezzo" сцена зустрічі

головного героя і селянина?

А. Розв’язки.

Б. Епілогу.

В. Кульмінації.

Г. Експозиції.

Д. Прологу.


Завдання 4-6 мають сім варіантів відповідей, із яких ТРИ


4. Домінуючими рисами імпресіонізму є

А) відмова від ідеалізації;

Б) правдиве відтворення подій;

В) використання образів-символів;

Г) враження набуває самодостатньої цінності;

Д) найрозвинутішим жанром стає новела;

Е) типовість персонажів;

Є) героїзм, національна ідеологія.

5. У повісті О. Кобилянської «Земля» порушено такі проблеми:

А) влади землі над людиною;

Б) вічність і сила кохання;

В) гармонія людини й природи;

Г) вічний двобій добра і зла;

Д) краса глибокого почуття кохання і деспотизм антигуманних

звичаїв;

Е) злочину й кари;

Є) духовної деградації.

6. Укажіть символи які вказували, що Сава вчинив убивство?

А) хустина Анни;

Б) померле теля;

В) кров на подушці біля мертвого Михайла;

Г) місяць і зорі;

Д) ліс;

Е) згасла біля ніг Сави свічка;

Є) сопілка.


7. Установіть відповідність між героєм твору та цитатою про

нього.

1. Марічка.

2. Іван.

3. Палагна.

4. Мольфар

Юра.

А…. озивалась на гру флояри, як самичка до

дикого голуба, - співанками.

Б. …була з багацького роду, здорова дівка, з

грубим голосом й воластою шиєю.

В. М’яке довге волосся покривало все його

тіло, оторочило круглі добрі очі, заклинилось

на бороді і звисало на грудях.

Г. Блукав по лісі, поміж камінням, в заломах,

як ведмідь, що зализує рани, і навіть голод не

міг прогнати його в село.

Д.Став проти хмари, одна нога наперед, і

склав руки на грудях.

8. Доведіть, що твір М. Коцюбинського «Intermezzo»

імпресіоністичний. Розкрийте зміст символу «залізної руки

города».


9. Напишіть твір-роздум «У художньому світі Кобилянської

земля – це мати і мачуха в одній особі» (Д. Павличко).

Варіант ІІ


17


ОДИН правильний

1. Якою мовою написані перші твори О. Кобилянської ?

А) російською;

Б) українською;

В) румунською;

Г) німецькою;

Д) польською.

2. Хто назвав О. Кобилянську «пишною трояндою в саду

української літератури»?

А. І. Франко;

Б. Леся Українка;

В. С. Окуневська;

Г. М. Старицький;

Д. В. Стефаник.

3. У який момент душевного відпочинку герой твору

М. Коцюбинського «Intermezzo» зрозумів своє основне

покликання — служити народові?

А) коли тікав від «залізної руки города»;

Б) коли після приїзду до пункту призначення почув голос зозулі;

В) коли насолоджувався музикою степу;

Г) коли зустрів мужика і той розповів митцеві про свої біди;

Д) коли побачив хмарку в небі.


Завдання 4-6 мають сім варіантів відповідей, із яких ТРИ


4. Прочитайте уривок («Земля» Ольги Кобилянської)

...Той великий ліс... Пишний, майже безмежний великан...

задумався над тихими полями... Тонкі ніжні берези перепліталися з

поважними дубами і ясними літніми ночами блищать, мов у срібло

одягнені. Їх листя дрижать неспокійно, а граціозні, легко

повигинані пні приманюють до себе ніжністю та білістю, мов

русалки. Які художні засоби використано у цьому уривку?

А) порівняння;

Б) оксиморону;

В) епітета;

Г) символу;

Д) персоніфікації;

Е) асонанс;

Є) антитеза.

5. Укажіть на найсуттєвіші ознаки новели.

А) драматизм та експресивність;

Б) ліризм та експресивність;

В) ліризм і глибокий психологізм;

Г) лаконізм;

Д) психологізм і науковий реалізм;

Е) несподівана кінцівка;

Є) гострий соціально-побутовий конфлікт.

6. Укажіть основні риси символізму.

А) бунт проти надто консервативної суспільної моралі;

Б) правдиве відтворення подій;

В) заміна думок, понять відповідними знаками;

Г) враження набуває самодостатньої цінності;

Д) увага до позасвідомого, містичного;

Е) типовість персонажів;

Є) героїзм, національна ідеологія.


7. Установіть відповідність між героєм і цитатою про нього.

1. Михайло.

2. Сава.

3. Рахіра.

4. Анна.

А) Своїми великими червоними устами пила з

нього всю енергію і силу; пила його, коли лиш

гляділа на нього своїми очима.

Б)… був сильний, як медвідь, і плечі у нього,

як у великана, садив на них мішки, як ніщо;

хоч, щоправда, до роботи був здатний, як

рідко хто перший-ліпший. Але серце було у

нього м'яке, як тісто!..

В) …був лінивий і впертий, твердий, мов

камінь, у роті мав на кожну хвилю повно

лихих слів, що доводили родичів до

роздразнення.

Г) …дрижить над своїм хлопцем якоюсь

боязкою любов'ю з цілої поважної, глибокої

душі, що натерпілася до дна, і знає лише одну

мету - вивести дитину свою в люди. Її

колишнє горе відтворило їй очі, і інстинктом

своїм пізнала життя - світ.

Д)…слабосильна, ще доволі молода жінка з

ніжними рисами обличчя, на якім за першим

поглядом було пізнати, що тяжка, ненастанна

праця й жура, що гнітила її, надали їй п'ятно

старості.

8. Чому М. Коцюбинського називали «сонцепоклонником»? Чи

проявилося це в новелі «Intermezzo»? Якщо так, то як саме?


9. Напишіть твір-роздум «Людина повинна жити в гармонії з

природою, бачити її красу» (за повістю М. Коцюбинського «Тіні

забутих предків»).


Українська література 10-х років ХХ ст.

(творчість Лесі Українки та В. Стефаника)

Письмовий твір

1. Ностальгія як прояв патріотизму (за новелою В.Стефаника

«Камінний хрест»).

2. Кохання як життєствердне почуття, творча сила, що

стимулює духовне піднесення, збагачення, розквіт людини (за

творами Лесі Українки).

3. Висловіть власні судження про життя і творчість Лесі

Українки.


Українська література 10-х років ХХ ст.

(творчість М. Вороного, Олександра Олеся, В. Винниченка)

Відповіді на питання

Варіант І

1. Як розкривається єдність краси природи і мистецтва в поезії

―Блакитна Панна‖ М. Вороного?

2. Розкрийте символізм драматичного етюду Олександра Олеся

―По дорозі в Казку‖.

3. Розкрийте тематику й проблематику новели В. Винниченка

―Момент‖.

4. Яке місце у творчості Олександра Олеся посідає громадянська

лірика?

Варіант ІІ

1. Які образи-символи представлені в поезії М. Вороного

«Інфанта»?

2. Доведіть, що вірш Олександра Олеся «З журбою радість

обнялась...» написаний у неоромантичному стилі.

3. Доведіть, що в новелі В. Винниченка «Момент» поєднано

реалістичне змалювання дійсності з імпресіоністичним.

4. Як ви розумієте слова Миколи Вороного із твору «Іванові

Франкові »: «Моя девіза - йти за віком і бути цілим чоловіком»?

18

11 клас


Творчість поетів – шістдесятників

Тестові завдання

Варіант 1


У завданнях 1-3 є п'ять варіантів відповідей, із яких лише один


1. Усі автори належать до шістдесятників, окрім

А. М. Вінграновський.

Б. Іван Драч.

В. Є. Гуцало.

Г. Андрій Малишко.

Д. Ліна Костенко.

2. Укажіть віршовий розмір поезії «Є в коханні і будні, і

свята…» В. Симоненка

Є в коханні і будні, і свята,

Є у ньому і радість, і жаль,

Бо не можна життя заховати

За рожевих ілюзій вуаль. А) ямб;

В) дактиль;

Б) хорей;

Г) амфібрахій;

Д) анапест.

3. Яке перетворення відбувається у «Баладі про соняшник»

І. Драча?

А) соняшника на сонце;

В) соняшника на хлопця;

Б) соняшника на вітер;

Г) велосипеда на хлопця;

Д) соняшника на велосипед.


У завданні 4-6 є сім варіантів відповідей, із яких лише три


4. Укажіть рядки, у яких схарактеризовано Марусю Чурай (за

однойменним твором Ліни Костенко):

А. Коли в похід виходила батава, - її піснями плакала Полтава.

Б. Така була красива молодичка, вуста сміються, а в очах печаль.

В. … любов (її) чолом сягала неба…

Г. Ця дівчина… обличчя, як з ікон.

Д. Я вибрала Долю собі сама…

Е. Як пощастило дівчинці в сімнадцять, в сімнадцять гарних,

неповторних літ!

Є. Ото як вийде, як заграє брівками, очима стрельне і туди, й сюди,

у чобітках із мідними підківками, зелений верх, козлові переди.

5. Які поезії В. Стуса належать до медитативної лірики:

А. «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе».

Б. «Господи, гніву пречистого».

В. «Мені зоря сіяла нині вранці».

Г. «О земле втрачена, явися».

Д. «У порожній кімнаті…».

Е. «На колимськім морозі калина…».

Є. «Як добре те, що смерті не боюсь я».

6. Укажіть мотиви поезії Ліни Костенко «Страшні слова, коли

вони мовчать…»

А) талант бачити красу в повсякденні;

Б) мрія про повернення української мови;

В) здатність залишатися людиною за будь-яких обставин;

Г) значення слова в житті людини;

Д) сутність мистецтва;

Е) місце та роль митця в суспільстві;

Є) розрив живого зв’язку між поколіннями.

Достатній рівень Завдання 7 має на меті встановлення відповідності між рядками.


8. Що таке оксиморон? Наведіть приклади.


9. Напишіть твір на тему: «Зрадити в житті державу – злочин, а

людину – можна»?(за романом у віршах Ліни Костенко «Маруся

Чурай»).

Варіант 2


У завданнях 1-3 п'ять варіантів відповідей, із яких лише один


1. Хто із авторів належить до шістдесятників?

А. Андрій Малишко.

Б. Дмитро Павличко.

В. Євген Маланюк.

Г. Олександр Довженко.

Д. Іван Багряний.

2. Укажи віршовий розмір поезії «Ти зрікся мови рідної…»

Д. Павличка.

Ти зрікся мови рідної. Тобі,

Твоя земля родити перестане,

Зелена гілка в лузі на вербі

Від доторку твого зів’яне:

А) ямб; Г) амфібрахій;

Б) хорей; Д) анапест.

В) дактиль;

3. Під якою назвою вийшла збірка Ліни Костенко після

шістнадцятилітнього творчого мовчання?

А) «Мандрівки серця»; В) «Проміння землі»;

Б) «Княжа гора»; Г) «Сад нетанучих фігур»;

Д) «Над берегами вічної ріки».


У завданні 4-6 є сім варіантів відповідей, із яких лише три


4. Виберіть мотиви поезії «Як добре те, що смерті не боюсь я…»

А) глибокі узагальнення суспільного життя;

Б) осмислення власної долі, світовідчуття;

В) гнівне засудження гетьманів, козацької старшини;

Г) «Народе мій, до тебе я ще верну»;

Д) утвердження вічних вселюдських ідеалів добра і справедливості;

Е) неубієнності душі, волі.

5. Назвіть проблеми, порушені у романі Ліни Костенко

«Маруся Чурай».

А) воля до життя;

Б) зрада перед історичною пам’яттю предків;

В) митець, народ, суспільство;

Г) любов, вірність і зрада;

Д) «нерівня душ»;

Е) справедливість;

Є) людина і природа.

6. Якими гранями розкрився талант В.Симоненка?

А) лірик; Г) прозаїк, журналіст;

Б) сатирик і гуманіст; Д) драматург;

В) кіносценарист; Е) есеїст;

Є) перекладач.




Твір

1. «Лебеді

материнства» .

2. «Балада про

соняшник». 3.«Пісня про

рушник».

4. «Як добре те, що

смерті не боюсь я…»

Символ

А) калина, тополя;

Б) розповідь про щиру синівську

любов ліричного героя до України;

В) мрія про повернення на рідну

землю;

Г) пророцтво майбутньої незалежності

України;

Д) лебеді, верби.

Поезія

1. «Задивляюсь у

твої зіниці».

2. «О земле

втрачена, явися!...»

3. «Українське

альфреско».

4. «Сеньйорито

акаціє, добрий

вечір…»

Тема

А) кохання – одне з найшляхетніших

почуттів;

Б) розповідь про щиру синівську любов

ліричного героя до України; В) мрія про повернення на рідну землю;

Г) пророцтво майбутньої незалежності

України;

Д) розрив живого зв’язку між

поколіннями, між селом і містом.

Придатко Тетяна Іванівна,

учитель вищої категорії, учитель-

методист Почаївської

загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів

19

8. Що таке метафора? Наведіть приклади метафор із вивчених

творів.


9. Написати твір «Чим близька мені поезія Ліни Костенко?»

Відповіді: 1) 1-Г; 2-Д; 3-В; 4-А, В, Г; 5-Б, В, Є; 6-Г, Д, Е; 7- 1\Б,

2\В, 3\Д, 4\А; 2) 1-В; 2-А; 3-Д; 4-Б, Г, Д; 5-В, Г, Д; 6-А, Б, Г; 7- 1\Д,

2\Г, 3\Б, 4\В.

«Перлини» із учнівських творів

Правильно наголошуймо слова

Руки дівчини засмаглі , як дубова кора .

Очі в неї такі карі, аж зелені.

Князу Олегу передбачили, що він помре

від змії, яка вилізе із його черепа.

Трипільці - це люди, які допомагають

археологам розкопувати монети.

Іван з «Тіні забутих предків» сидів

схвильований, співав хором і невпопад.

Захар Беркут побачив, що хтось із

татарської орди впав передніми ногами

на землю.

Коли Тарас Бульба побачив Остапа, у

нього піднялися нерви.

Оля з’їла бублик разом із собакою, яка

бігла попереду

За кущем біліло щось синє.

Мій брат їздить на машині. В нього

мотор хороший.

Лише старий дідусь сидів на возі з

маленькою сірою конячкою.

Письменник помер, і тому своїх творів

уже не пише.

Згодом я почув, як гомонять телята.

Захар Беркут був настільки сильною

особистістю, що міг тижнями не спати на

цвяхах ялиці.

ама́торка

босе́нький

бочкови́й

визво́льний

податко́вий

поло́нений (дієприслівник)

полоне́ний (прикметник)

полу́кіпок

тризу́б

три́вірш

трійня́

чарівни́й

невтямки́

шкере́берть (рідше шкеребе́рть)

ку́рятина

ла́годячи

лебеди́ця

ле́щата

чорно́зем і чорнозе́м

чорно́слив

шавлія́

на́глухо

надли́шок

найважли́віший

напро́чуд

Далі буде…

20

Ведучий. Кожна нація, якій пощастило відкрити і висловити свою

творчу ідентичність, своє глибинне самопізнання, базу

національної культури, осягнула це могутнім словом –

національний пророк . Серед тих щасливих, вибраних народів є і

ми – українці.

Ведучий. І ось чому. Поляки дістали Міцкевича, німці – Гете,

англійці – Шекспіра, італійці – Данте. Росія гордиться своїм

Пушкіним.

Ведучий. Наш народ теж був багатим на митців. Коли говоримо

про музику – одразу уявляємо Миколу Лисенка; коли читаємо

історію – уявляємо Михайла Грушевського, коли мова йде про

кіно – згадуємо Олександра Довженка.

Ведучий. А коли говоримо про літературу, першим постає образ

Тараса Григоровича Шевченка.

Ведучий. Він і є нашим національним пророком. Усе, що

пов’язане з цією людиною, нам дороге і рідне.

Ведучий. Але постать Кобзаря досить часто настільки овіяна

міфами, що за ними досить важко побачити звичайну людину.

Ведучий. То яким же був Тарас насправді?

Ведучий. Багатогранність поета вражає. Природа щедро наділила

кріпацького сина не лише поетичним генієм, а й талантом

художника, які ніколи не зраджували йому, навіть у години

страждань і тяжкої неволі. Для Шевченка малювання стало

потребою, вираженням його творчого духу. Упродовж семи років

навчання з-під його пензля вийшли не лише учнівські, а й

викінчені, зрілі твори. Не випадково його твори виставлялися на

академічних виставках, а за видатні успіхи у гравюрі Шевченкові

було присвоєно звання академіка мистецтв.

Ведучий. Тарас Григорович тричі був нагороджений срібними

медалями за свої художні полотна. Одну з них отримав в Італії за

картини «Катерина» та «Циганка-ворожка». Дослідники

зазначають, що картину «Катерина» Шевченко написав у 1842

році. До її появи не лише в українському, а й у

загальноросійському мистецтві не було твору з таким гострим і

злободенним соціальним сюжетом. Уперше героїнею

живописного полотна стала людина з народу – дівчина-кріпачка,

жертва панської розпусти, принижена й ображена в найкращих

почуттях…

(На сцену виходить Катерина в темно-рижуватій свитці з

дитинкою, схованою під свитою).

Шевченко (декламує при її появі):

А ти

Великомученице? Села

Минаєш, плачучи вночі,

і полем, степом ідучи,

Свого ти сина закриваєш,

Бо й пташка іноді пізнає

І защебече: «0н байстря

Несе покритка на базар!"

Безталанная! Де ділась

Краса твоя тая,

Що всі люде дивувались?

Катерина. Пропала, немає!..

Все забрала дитиночка,

І вигнала з хати.

…«Ходім, сину, смеркається;

Коли пустять в хату,

А не пустять, то й надворі

Будем ночувати.

Позакласна робота

Під хатою заночуєм,

Сину мій, Іване!

Де ж ти будеш ночувати,

Як мене не стане?

З собаками, мій синочку,

Кохайся надворі!

Собаки злі, покусають,

Та не заговорять,

Не розкажуть, сміючися...

З псами їсти й пити...

Бідна моя головонько!

Що мені робити?»

«Утік!.. нема!.. Сина, сина

Батько одцурався!

Боже ти мій!.. Дитя моє!

Де дінусь з тобою?»

«Москалики! голубчики!

Возьміть за собою;

Не цурайтесь, лебедики:

Воно сиротина;

Возьміть його та оддайте

Старшому за сина.

Возьміть його... бо покину,

Як батько покинув, —

Бодай його не кидала

Лихая година!

Гріхом тебе на світ Божий

Мати породила;

Виростай же на сміх людям!»

На шлях положила.

«Оставайся шукать батька,

А я вже шукала».

Шевченко. І вийшла ти за царину,

З хреста ніби знята.

Старці тебе цураються, Мов тії прокази;

А воно таке маленьке,

Воно ще й не лазить.

І коли то воно буде

Гратись і промовить

Слово «мамо», великеє,

Найкращеє слово?!

Грані шевченкового таланту

Придатко Т. І., учитель-методист, Сакара О. Є., учитель вищої

категорії, Король Х. В., спеціаліст Почаївської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів

21

Ведучий. Шевченко обожнював образ матері, бо втратив її сам

дуже рано.

Ведучий. Із ніжністю і любов’ю він говорить:

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим…

Ведучий. Зовсім недивно, що всі жіночі образи Шевченко

змальовує у своїх творах надзвичайно зворушливо і поетично.

Лілея. За що мене, як росла я,

Люде не любили?

За що мене, як виросла,

Молодую вбили?

Защо вони тепер мене

В палатах витають,

Царівною називають,

Очей не спускають

З мого цвіту, дивуються,

Не знають, де діти?

Скажи мені, мій братику,

Королевий цвіте!

Цвіт Королевий. Я не знаю, моя сестро!

(Хлопчик схиляє голову до Лілеї).

Лілея. Брате мій…

А я й не сказала,

Як була я людиною,

Як я мордувалась.

Моя мати — чого вона,

Вона все журилась

І на мене, на дитину,

Дивилась, дивилась

І плакала...

Та й умерла. А мене пан

Взяв догодувати.

Я виросла, викохалась

У білих палатах;

Я не знала, що байстря я,

Що його дитина.

Пан поїхав десь далеко,

А мене покинув.

1 прокляли його люде,

Будинок спалили;

А мене, не знаю за що,

Убити — не вбили,

Тілько мої довгі коси

Остригли, накрили

Острижену ганчіркою,

Та ще й реготались!

Жиди навіть нечистії

На мене плювали.

Оттаке-то, мій братику,

Було мені в світі!

Молодого, короткого

Не дали дожити

Люде віку.

Скажи ж мені, мій братику,

Королевий цвіте:

Нащо мене Бог поставив

Цвітом на сім світі?

Щоб людей я веселила,

Тих самих, що вбили

Мене й матір? Милосердний,

Святий Боже милий!

(Лілея плаче)

Звучить пісня „Така її доля..."

Ведучий. Невеликий шматок паперу, який засвідчив новий статус

Шевченка – юнак вільний! – відкрив багатогранність його таланту.

Ведучий. Це був уже не кріпак, а гарна молода людина, котра

одягалася дуже модно, зі смаком і був бажаним гостем на

світських балах.

Ведучий. Сучасники поета згадують, що «своєю простотою,

сердечністю, однією своєю появою мимоволі прив’язував до себе

всіх: від малого до великого…»

Ведучий. «Проста мова, добра, розумна усмішка – все якось

притягувало до нього й залишало враження старого знайомства».

Ведучий. «Він був надзвичайно ласкавий, м’який і наївно

довірливий до людей, у всіх знаходив щось добре… на оточуючих

впливав якоюсь чарівливістю, усі любили його…»

Ведучий. Поміщики навперейми запрошували Шевченка в гості,

а коли поет входив до зали, то присутні стовплювалися при вході,

і навіть чванькуваті пані, що інакше не розмовляли, як по-

французьки, очікували його появу з великою цікавістю. Він був

предметом загальної уваги і захоплення.

Ведучий. На балах панська еліта уважно слухала Шевченка,

будучи зачарованою його ніжним голосом, артистичністю та

мудрим словом. Коли Тарас говорив – мовчали усі. Але при

перших музичних акордах юнак замовкав, його обличчя

змінювалося. І хто його знає, що діялося тоді у його душі.

Ведучий. Так, Шевченко обожнював музику, розумів її і

користувався найменшою нагодою, аби поринути у світ чарівних

мелодій.

Ведучий. «Я, бувало, сиджу у кутку і навіть не поворухнусь:

сиджу і слухаю, слухаю, слухаю чарівні мелодії… І заплачу сам не

знаю од чого. Музику я страшенно люблю..» - так говорив поет.

Ведучий. А цю насолоду Шевченко отримував від друзів, у вільні

хвилини Сошенко грав на гітарі, Варвара Рєпніна – віртуозно

вправлялась на фортепіано, а коли Карл Брюллов брав до рук

скрипку, то у молодого поета завмирала душа…

Звучить мініатюра для скрипки з фортепіано.

Ведучий. Не тільки такого роду музикою насолоджувався Тарас,

його зачаровувала і п’янила музика народна. Вона з дитинства

живила його мрії, звучала голосами кирилівських співаків,

сумними переборами кобзарів і лірників. Малий Тарас любив,

навіть більше за розповіді дорослих, слухати пісні, сам умів грати

на тромбоні. За свідченням сучасників, він мав надзвичайну

пам'ять і пісень тих знав «силу без ліку». Коли чув від когось нову

пісню, одразу запам'ятовував її слова та мелодію.

Ведучий. Саме наспівність, мелодійність, музичність Шевченко-

вих поезій, близькість до народнопісенної творчості зумовили їх

надзвичайну популярність, стали причиною широкого музичного

втілення в народній музиці. Недаремно відомий український

композитор і вчений-музикознавець С. Людкевич писав про

Т. Г. Шевченка:

Ведучий. «Він не складав, а виспівував свої поезії, хоч і без

мелодії». Ведучий. Через п’ятнадцять років Шевченко повернувся до

України, аби насолодитися її красою, відпочити душею…. Вона 22

зустріла його своїми лугами, степами, вишневими садочками,

повними пахощів і солов’їного співу, калиновими гаями і

високими козацькими могилами, овіяними споминами славної

минувшини.

Танець дівчатз калиною,під час якого Кобзар декламує:

… світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

Сади рясні похилились,

Тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

І все-то те, вся країна

Повита красою,

Зеленіє, вмивається

Дрібною росою,

Споконвіку вмивається,

Сонце зустрічає...

І нема тому почину,

І краю немає!..

Ведучий. Тарас побачив Україну тепер очима не підлітка-кріпака,

а очима дорослої освіченої людини з передовим політичним

світоглядом. Побачене ним у поміщицьких маєтках і в кріпацьких

хатах розпалило в серці поета ненависть до поневолювачів.

Юнак замислився над тим: як же бути далі? Чому панує

свавілля і несправедливість?

Ведучий. Він був у розпачі: нічого не змінилося з того часу,

коли поет востаннє був у рідному краї: Україна гинула,

кругом неволя, сльози і недоля. І з-під пера почали линути

один за одним вірші, сповнені болю і любові, гніву і

ніжності…

Кобзар (промовляє):

Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядами?

Чом вас вітер не розвіяв

В степу, як билину?

Чом вас лихо не приспало,

Як свою дитину?

Бо вас лихо на світ на сміх породило,

Поливали сльози... Чом не затопили,

Не винесли в море, не розмили в полі?

Не питали б люде, що в мене болить,

Не питали б, за що проклинаю долю,

Чого нужу світом...

Думи мої, думи мої,

Квіти мої, діти!

Виростав вас, доглядав вас, —

Де ж мені вас діти?

В Україну ідіть, діти,

В нашу Україну…

Ведучий. Шевченка не полишала думка: чому рідна серцю

Україна, щедра і багата, була такою нещасною і сплюндрованою?

І сам дає відповідь віршами…

Іван Підкова. Було колись — в Україні

Ревіли гармати;

Було колись — запорожці

Вміли пановати.

Пановали, добували

І славу, і волю;

Минулося — осталися

Могили на полі…

Високії ті могили,

Де лягло спочити

Козацькеє біле тіло,

В китайку повите.

Високії ті могили

Чорніють, як гори,

Та про волю нишком в полі

З вітрами говорять.

Гонта.

Гомоніла Україна,

Довго гомоніла,

Довго, довго кров степами

Текла-червоніла.

Текла, текла та й висохла,

Степи зеленіють;

Діди лежать, а над ними

Могили синіють.

Та що з того, що високі?

Ніхто їх не знає,

Ніхто щиро не заплаче,

Ніхто не згадає.

Тільки вітер тихесенько

Повіє над ними,

Тільки роси ранесенько

Сльозами дрібними

Їх умиють.Зійде сонце,

Осушить, пригріє.

А онуки?.. Їм байдуже,

Панам жито сіють.

Сотник1.

Б'ють пороги; місяць сходить,

Як і перше сходив...

Нема Січі, пропав і той,

Хто всім верховодив!

Нема Січі; очерети

У Дніпра питають:

«Де то наші діти ділись,

Де вони гуляють?»

Чайка скиглить літаючи,

Мов за дітьми плаче;

Сонце гріє, вітер віє

На степу козачім.

На тім степу скрізь могили

Стоять та сумують;

Питаються у буйного:

«Де наші панують?

Де панують, бенкетують?

Де ви забарились?

Вернітеся! дивітеся —

Жита похилились,

Де паслися ваші коні,

Де тирса шуміла,

Де кров ляха, татарина

Морем червоніла —

Вернітеся!» — «Не вернуться!

Заграло, сказало

Синє море.— Не вернуться,

Навіки пропали!»

Сотник 2.

Не вернуться сподівані,

Не вернеться воля,

Не вернуться запорожці,

Не встануть гетьмани,

Не покриють Україну

Червоні жупани! 23

Обідрана, сиротою

Понад Дніпром плаче;

Тяжко-важко сиротині,

А ніхто не бачить...

Тілько ворог сміється...

Смійся, лютий враже!

Та не дуже, бо все гине,—

Слава не поляже;

Не поляже, а розкаже,

Що діялось в світі,

Чия правда, чия кривда

І чиї ми діти.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине...

От де, люде, наша слава,

Слава України!

Без золота, без каменю,

Без хитрої мови,

А голосна та правдива,

Як Господа слово.

Шевченко. Була колись Гетьманщина,

Та вже не вернеться;

Було колись – панували,

Та більше не будем...

Тії слави козацької

Повік не забудем!

Україно, Україно!

Ненько моя, ненько!

Як згадаю тебе, краю,

Зав’яне серденько!

Де поділось козачество,

Червоні жупани?

Де поділась доля, воля,

Бунчуки, гетьмани?

Де поділось? Ізгоріло!

А чи затопило

Синє море твої гори,

Високі могили?

Мовчать гори, грає море,

Могили сумують,

А над дітьми козацькими

Поганці панують!

(Але) Встане Україна

І розвіє тьму неволі,

Світ правди

засвітить,

І помоляться

на волі

Невольничі

діти.

Ведучий.

Гортаючи

«Кобзар»

Шевченка, ми

бачимо, що

провідною

темою його

творчості була

Україна,

знедолена,

пошарпана і

принижена,

яку він дуже

любив…

Ведучий. «Я

так її, я так люблю мою Україну убогу, за неї душу погублю! » -

говорив поет.

Ведучий. У кожній поезії звучить любов до вистражданого

народу, до тих «хрещених…, але простих людей».

Ведучий. Ні на мить не полишала поета думка:

За що тебе, світе-брате,

В своїй добрій, теплій хаті,

Оковано, ошукано…

(Премудрого одурено)…

Ведучий. Шевченко твердо вирішує сам для себе:

Людей закованих моїх,

Убогих, нижчих…Возвеличу

Малих отих рабів німих!

Я на сторожі коло їх

Поставлю слово!

Ведучий. Завдяки Шевченковому слову про Україну дізнався

увесь світ.

Ведучий. Його поезії покладено на музику, яка звучить зі сцен

різних країн світу.

Ведучий. І хоч пройшло уже багато років, але невмирущі акорди

«Реве та стогне Дніпр широкий», «Думи мої, думи мої» та багато

інших ліричних пісень на його слова змушують пришвидшено

битися серце кожного щирого українця.

У виконанні хору звучать пісні «Реве та стогне…», «Зоре моя

вечірняя…».

Ведучий. Шевченків «Заповіт» – це найвищий творчий злет

поета.. Цю поезію знають не тільки в Україні,сьогодні «Заповіт»

перекладено більш ніж сотнею мов народів світу.

Читець.

Англійська

When I die, let me be buried

In my beloved Ukraine,

My tomb upon a grave-mound high,

Amid the wide-spread plain,

That the fields, the steppe unbounded,

The Dnieper’s plunging shore

My eye could see, my ear could hear

The mighty river roar.

Читець.

Білоруська

Як памр у, дык пахавайце

Мяне на маг ілі

Сярод стэпу шырокага

На Ўкр аіне мілай.

Каб шыро кія палеткі

І Дняпро і кр учы

Было б відна, — было чуці ,

Як р аве р авучы!

Читець.

Російська Как умру, похороните

На Украйне милой,

Посреди широкой степи

Выройте могилу,

Чтоб лежать мне на кургане,

Над рекой могучей,

Чтобы слышать, как бушует

Старый Днепр под кручей.

Читець.

Німецька

Wenn ich sterbe, sollt zum

Grab ihr

Den Kurgan mir bereiten

In der lieben Ukraine,

Auf der Steppe, der breiten,

Wo man hören kann sein

Tosen, Seine wilden Sänge.

24

Літературні вітражі

Ніч перед Ріждвом (оповідання)

Зимовий вечір… Надворі тихо, майже безшумно падає великий

лапатий сніг, замерзлий став заснув і спить спокійним,

беззахисним сном. Яскравий місяць готується співати колискову

ще не видимим зорям, а величний ліс уже притих, «наставивши

вуха» в очікуванні дива. Уся Калинівка чекає чогось

надзвичайного, адже завтра – Різдво. Але безмежний спокій села

порушив скрип кроків, який чувся з одного невеликого обійстя, –

це дід Богдан завершував останні приготування до великого свята:

стелив худобі, зачиняв курей та перевіряв, як там вечеряється

кроликам (адже для його дворової живності також має бути

празник). І ось, закінчивши свої хазяйські справи, він з

полегшенням зітхнув:

- Ну, от і знову дочекалися Різдва, - сказав на видиху старий і,

відчиняючи двері до хати, гукнув до дружини: - Галю, у нас усе

готове до Святої вечері?

- Та ще ні, - почулося з іншого кутка хатини, - он на покуті кутя

стигне, а на сковороді пампушки доходять… Та іди вже до хати, а

то ще вечерю святу пропустиш, - намагалася якнайстрогіше

пригримнути господиня, та тепло усмішки зрадливо заграло в

кутиках вуст, заясніло в погляді очей і заховалося в глибоким

зморшках обличчя.

Зайшовши до будинку, дід Богдан зачаровано вловлював аромат

кожної страви: смачні вареники з капустою та вишнями

виблискували повненькими боками в макітрі, варений горох так і

просився на святковий стіл, а як смачно пахли пампушки…

Поправивши дідуха, господар зняв валянки та кожуха і пройшов у

кухню.

- А де діти? – з цікавістю запитав він у жінки (дітьми дід часто

називав дочку із зятем).

- Андрій ще не закінчив убирати вогниками хату, а Ярина пішла

до кімнати за скатертиною, - заклопотано відповіла Галя.

У її руках кипіла робота, тому відповідала швидко і коротко.

Адже не можна нічого забути, усе має бути до ладу, а особливо

кутя – головна страва вечора. Та все ж вона інколи відволікалася:

внучок Тарасик ще з самого ранку крутився, неначе дзиґа, біля

бабусі та все випитував:

- Бабусю, а цому та каса валиться так довго? А сколо будемо їсти

валеники? А цому дід поставив отой стласний сніп у хаті? А цому,

а коли, а насцо?...

І так могло продовжуватися до безкінечності. Щоб вгомонити

малюка, старенька садила його на коліна та розповідала історію

про маленького Ісусика, який мав народитися у сьогоднішню ніч,

про колядки та інші Різдвяні обряди.

Прийшовши з вишитою скатертиною в руках, Ярина взялася хоч

трохи заспокоїти непосидючого: покликала його у помічники

святкового стола накривати.

- Ой мамо, ще треба ж сіна внести та покласти під скатертину і

про зайву ложку не забути. Ось тоді вже можна ставити й вечерю

на стіл, - заклопотано щебетала дочка до матері. А малому

загадала:

- Тарасику! Піди-но виглянь на двір, чи не зійшла вже перша

зірочка.

Хлопчина визирнув за двері і ще з порога гукнув:

- Ні, сце нема. А насцо зілочка?

- Розумієш, синочку, - взявши малого на руки, розповідала молода

матуся, - перша зірочка на небі сповіщає про народження Божого

Сина. І це є першою ознакою, що можна приступати до вечері.

Із першою зіркою розпочалися справжні дива… Дід Богдан з

мискою куті пішов пригощати худобу і дякувати їй за вірну

службу, а потім старий вийшов на ґанок з ложкою куті і голосно

виголосив: «Морозе, Морозе, іди до нас кутю їсти! А як не хочеш

іти до нас, то й не йди і на жито-пшеницю, усяку пашницю. Іди на

моря, на ліси, на гори, а нам не роби шкоди!» Почувши

замовляння господаря, сили природи і справді затихли, забралися

у свої домівки і, здавалося, боялися висунути звідти носа.

Закривши хатні двері на замок, господар вимкнув світло і тричі

обійшов зі свічкою «за сонцем» святу вечерю. Бабуся Галя

поставила на підвіконня глечик з узваром, поклала шматок хліба,

посипаного сіллю, та ложку куті – це для померлих душ, аби не

залишити їх у такий вечір голодними. А далі почалося

найпотаємніше: уся родина стала навколішки і молилася Богу,

дякуючи за благодаті земні Господу Небесному та згадуючи

добрим словом померлих родичів. У цей момент у хаті панувало

щось неймовірне та загадкове: неначе сам дух Різдва поселився із

сім’єю тут.

Зморена важкою працею за цілий день, проте по-святковому

урочиста та умиротворена душевно родина приступила до вечері.

За столом було чути тільки дзвін ложок та посуду, а маленькому

Тарасику хотілося якнайшвидше усім поласувати, але мама його

стримувала, адже перш за все потрібно скуштувати кутю, а вже

пізніше – інші страви. Малий зачудовано спостерігав за всім, що

діялося, і не міг надивитися: його допитливі оченята намагалися

«вхопити» все до останньої деталі – і глиняний посуд з їжею, і

гарно вишиту скатертину, і вогники свічок, які наповнювали

оселю святістю і теплом.

- Яринко, - потурбував тишу дідусь, - а чому б нам не

заколядувати?

- А й справді, дочко, все-таки завтра – Різдво, - провадила далі

мати.

- Чому б і ні? Давайте заколядуємо.

У цю мить уся хата наповнилася дивовижним співом. Веселий

та урочистий дзвін колядки танцював у всіх кутках кімнати,

підлітав до стелі і відбивався від стін. А малий Тарасик слухав ці

дивовижні звуки і навіть сам намагався щось мугикати у такт

дорослим.

Уся Калинівка співала в радощах: село звеселилося від звістки

про народження Христа. І в кожній оселі лунало весело: «Христос

народився!», а у відповідь не менш радісно чулося: «Славімо

його!».

25

Із життя видатних людей

Останнє побачення

Усмішки по-кременецьки

– Не піду до школи! – заявив хлопчик батькам після першого дня навчання.

– Ні читати, ні писати я не вмію, а розмовляти мені не дозволяють.

☺☺☺

Син - першокласник пише твір на тему "Родовід нашої сім'ї ". Запитує маму - звідки вона з'явилась на світ.

- Лелека приніс на крилах, - відповідає мати.

- І мене ?

- І тебе.

- І дідуся ?

- І дідуся - лелека.

Син поморщився і написав: " Ось уже три покоління у нашій сім'ї ніхто нормально не народжується ".

☺☺☺

- За що ти отримав двійку з української мови?

- Ми писали твір "Як я провів літо"...

- ...?

- Я написав: "Дякую, добре"!

Головний редактор Петрук Г. М.

Редакційна колегія:

Придатко Т. І., Сакара О. Є., Король Х. В.

Комп’ютерна верстка та художнє оформлення

Сакари О. Є.

Наші адреси:

47025, м. Почаїв, вул. Шевченка, 13;

м. Кременець, вул. Шевченка, 32.

Е-mail: [email protected]

[email protected]

Увага! Відповідальність за достовірність інформації несе автор

публікації !

Перед тим, як М. Куліша мали везти на Соловки, дружина приїхала до Києва

на останнє побачення за позичені гроші. «Коли слідчий взяв від мене слово, що я не

буду плакати, бо інакше не дасть побачення, він покликав Миколу. Увійшов мій

Микола й наперед глянув на слідчого, а тоді на мене… Микола був страшенно

виснажений, блідий, і страждання на його лиці було безкрає. Слідчий сказав, що ми

маємо побачення на 15 хвилин. Це нас дуже збентежило. Ми не знали до того ж, про

що можна говорити. Я стримувалася, щоб не плакати, і нічого не говорила про своє й

дітей життя. Я не сказала ні про те, що нас пограбували (Олине піаніно, на якому вона

грала «Патетичну сонату», коли батько творив, і ця соната дала назву Кулішевому

творові, конфіскували, сім’ю вигнали зі «Слова» прямо на вулицю…) і старалася

здаватися веселою, але дивилася в Миколині очі і серце моє рвалося від болю і сліз. У

кінці, на прощання Микола передав привіт дітям і сказав, щоб були чесними і

корисними для трудящого народу. Та ще сказав:

- Ти скажи там, на волі, що тут не тортують, не мучать, це все брехня.

І глянув мені в очі. Я зрозуміла його слова, зрозуміла, що його допитували,

мучили, що кожне його слово тут вимучене. Про це говорив увесь його вигляд».

26

mailto:[email protected]

Documents

Філологічна скриня › Files › downloads › ... · Методичний кабінет відділу освіти Кременецької РДА Почаївська